WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2024-09-16T10:31:25Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
*Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3200-20#Text]
== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''

'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС):

* '''«Електронний кабінет»'''
* '''«Електронний суд»'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''

''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''
== Ознайомлення зі справою ==
Для того, аби ознайомитися із матеріалами судової справи в режимі онлайн, потрібно подбати про створення "Електронного кабінету". Адже саме за допомогою цього сервісу повинні надсилатись заяви про ознайомлення з матеріалами справи.

'''Для реєстрації користувача в «Електронному кабінеті» необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

Суд не приймає та не реєструє процесуальні документи, що були надіслані з електронної пошти з доменним іменем «@mail.gov.ua» або з будь-яких інших доменних імен. Відповідно до вимог розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду], прийом та реєстрація надісланих до суду процесуальних документів повинні здійснюватись з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити, перейшовши за посиланням: <nowiki>https://cabinet.court.gov.ua</nowiki>, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису, з метою обов’язкової ідентифікації за електронним цифровим підписом заявника, як учасника справи, або його представника (адвоката), щоб відбулося дотримання положень ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС] та запобігання ознайомлення з матеріалами справи осіб, які не є учасниками провадження.

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис.
== Перевірка ходу розгляду справи ==
Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]

На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.

[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]

== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, нарочно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:
* для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,
* для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;
* найменування суду, до якого заява подається;
* номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);
* зміст прохання заявника;
* дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.
== Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції ==
Особа, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою, що визначено статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу]. Для цього потрібно подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції. Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

'''''Додатково:''''' ''свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.''

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки. Відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд за власною ініціативою або за заявою учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у приміщенні такої установи. При цьому дії, зазначні вище здійснюються службовою особою такої установи.

== Якщо отримали позовну заяву ==
В разі, якщо вами було отримано позовну заяву і ви є відповідачем у справі, за якою відкрито провадження, згідно статті 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу, ви маєте право подати відзив на позов.]

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.

Відзив повинен містити:
# найменування (ім’я) позивача і номер справи;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;
# у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
# обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
# заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
# перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
# заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
# попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:
# докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
# документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
== Якщо отримали відзив на свою позовну заяву ==
В статті 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що позивач може скористатися правом подачі відповіді на відзив.

У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
== Якщо отримали відповідь на відзив ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом], а саме статтею 180 передбачено право відповідача подати заперечення на відповідь на відзив.

У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
== Заяви з процесуальних питань, які можуть стати в нагоді ==
Якщо справу недоцільно розглядати без участі сторін, або навпаки, можна успішно розглянути за наявними в справі письмовими матеріалами, можна скористатися відповідними заявами:
* [[:Файл:Заява про розгляд справи у відсутності учасника справи.doc|про розгляд справи за відсутності учасника справи;]]
* [[:Файл:Заява про розгляд справи розгляд справи в порядку письмового провадження.doc|про розгляд справи у порядку письмового провадження (для адімінстративних позовів).]]
== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
* [https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 ЄСІТС Технічна підтримка користувачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Соціальний захист ветеранів праці

2024-07-18T14:06:34Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/521-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року № 521 "Про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/354-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0390-16 Наказ Мінсоцполітики України від 09 березня 2016 року № 226 "Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування"]

== Хто такі ветерани праці? ==
Статус '''ветеран праці''' можуть отримати:
* '''громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи''': а) 40 років - для чоловіків б) 35 років - для жінок і вийшли на пенсію;
* '''пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці" за законодавством колишнього Союзу РСР''';
* '''особи з інвалідністю I і II груп, які одержують [[Пенсія по інвалідності|пенсії по інвалідності]], якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років''';
* '''громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах:'''
:: '''1)''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF#n12 списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах] - за наявності стажу роботи у жінок - 25 років і у чоловіків - 30 років;
:::'''2)''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF#n12 списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах] - за наявності стажу роботи у жінок - 30 років і у чоловіків - 35 років;
:::'''3)''' відповідно до частини першої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"] - за наявності стажу роботи у жінок - 25 років і у чоловіків - 30 років, а саме:
:::а) особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути);
:::б) диспропорційні карлики;
:::в) особи з інвалідністю по зору I групи;
:::г) особи з інвалідністю з дитинства I групи.
:::'''4)''' відповідно до пунктів "в" - "з" статті 13 та статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"] - за наявності стажу роботи у жінок - 30 років і у чоловіків - 35 років, а саме:
:::4.1) Працівники, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах:
:::а) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства (п."в" статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"];
:::б) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів (п."г" статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"];
:::в) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства (п."д" статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"];
:::г) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну (п."е" статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"];
:::д) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF#n12 списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України](п."є" статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"];
:::е) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та [[Присвоєння почесного звання мати-героїня та виплата одноразової винагороди|виховали п’ятеро і більше дітей]] (п."ж" статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"];
:::є) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, (п."з" статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"];
:::4.2) Працівники, які мають право на пенсію за вислугу років (ст.52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"]):а) окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;
:::б) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;
:::в) водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;
:::г) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення);
:::д) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;
:::е) робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;
:::є) деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"];
:::ж) працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та осіб з інвалідністю і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та осіб з інвалідністю, відповідно до пункту "е" статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"];
:::з) спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#top Закону України "Про пенсійне забезпечення"].
:::Цей перелік закріплено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 ст.6 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"].
:::Документи, які підтверджують статус "ветеран праці".
:::Ветеранам праці видаються посвідчення про право на пільги і нагрудні знаки, порядок виготовлення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
:::Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1994 №521, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.Якщо посвідчення стало непридатним або було втрачене, то за заявою ветерана праці видається нове посвідчення.

== Куди звернутись==
Для отримання посвідчення та нагрудного знака “Ветеран праці” особа подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення).

Із заявою та іншими документами і відомостями, зазначеними в пункті 4 цього Положення, особа може звернутися також до посадової особи центру надання адміністративних послуг або до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (в разі відсутності центру надання адміністративних послуг) (далі - посадова особа виконавчого органу), яка повинна передати їх відповідному органу соціального захисту населення не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дати отримання.

заяву про видачу посвідчення “Ветеран праці”;

фотокартку розміром 30 x 40 міліметрів.

Під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України/ тимчасове посвідчення громадянина України.

Якщо зареєстроване/задеклароване місце проживання особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, до заяви вона додає інформацію від Пенсійного фонду України щодо обчислення стажу роботи.

'''''Посвідчення і нагрудний знак видаються безкоштовно.'''''

==Перелік та зразки необхідних документів==

# заява про видачу посвідчення “Ветеран праці”;
# фотокартка розміром 30 x 40 міліметрів;
# паспорт громадянина України/ тимчасове посвідчення громадянина України. ''Якщо зареєстроване/задеклароване місце проживання особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, до заяви вона додає інформацію від Пенсійного фонду України щодо обчислення стажу роботи.''

== Строки розгляду ==
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається '''у місячний строк з дня надходження заяви''' з необхідними документами до органу соціального захисту населення.

Посвідчення видаються особисто ветеранам праці або за їх дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.

== Підстави для відмови ==
Підставами для відмови в наданні послуги є :
* відсутність стажу роботи, необхідного для визнання особи ветераном праці;
* виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві;
* відсутність необхідних документів.

'''Оскарження дій чи бездіяльності органів соціального захисту здійснюється:'''
* в [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування|адміністративному порядку]] відповідно до Законів України [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 "Про звернення громадян"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 "Про інформацію"]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|у судовому порядку]] відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].
== Пільги, які надаються ветеранам праці ==

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#n54 статтею 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»] ветерани праці мають право на такі пільги:
* користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
* першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування із дорогоцінних металів), за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
* переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
* щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
* першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
* використання [[Щорічні та додаткові відпустки|основної щорічної відпустки]] у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
* переважне право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;
* першочергове одержання позики на індивідуальне (кооперативне) житлове будівництво з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва, а також першочергове одержання позики для будівництва або придбання дачних будинків і благоустрою садових ділянок;
* переважне право на вступ до садівницьких товариств (кооперативів), кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів;
* переважне право на встановлення домашніх телефонів;
* звільнення від [[Плата за землю (земельний податок)|плати за землю]].

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги у сфері оподаткування]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]

Повернення виконавчого документу стягувачу

2024-01-18T14:27:56Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Інструкція організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]
== Підстави повернення виконавчого документу стягувачу ==
'''<big>Частино першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.</big>'''
{| class="wikitable"
!Підстави повернення виконавчого документа стугувачу
!Підстава повернення в/д стягувачу
!Наслідки повернення в/д стягувачу
|-
|1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа
|заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|арешт з майна '''не''' знімається
|-
|3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення
|акт державного виконавця, заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа
|акт державного виконавця
| rowspan="7" |арешт з майна '''не''' знімається
|-
|5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника)
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі
|акт державного виконавця
|-
|7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку
|Інформація поліції
|-
|8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася
|рішення суду про відстрочку виконання рішення
|-
|9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
|зупинення діяльності приватного виконавця
|-
|11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру
|постанова правління НБУ
|арешт з майна знімається
|}
{| class="wikitable"
|-
! '''Важливо знати'''
|-
| Відповідно до ч.3 ст. 37 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу '''повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску'''. '''На письмову вимогу стягувача''' виконавцем надається '''звіт про використання авансового внеску.'''
|}
У зв'язку з повернення виконавчого документа стягувачу, '''виконавець виносить постанову, копію якої разом із оригіналом виконавчого документа направляє стягувачу.'''

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу '''обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа''' до виконання (п.20 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкції з організації примусового виконання рішень]).

Слід зазначити, що копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, '''надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.''' Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі (ст. 28 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Про виконавче провадження]»).

'''Відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників при повернення виконавчого документа стягувачеві, не виключаються'''

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
== Строки для повторного пред’явлення виконавчого документа ==
'''Виконавчі документи можуть бути пред’явлені''' до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

'''Строки''', зазначені в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині першій статті 12 Закону України "Про виконавче провадження"], '''встановлюються''' для виконання рішення з '''наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення''', а якщо рішення підлягає '''негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття'''.

'''Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів''' у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо '''може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.'''
=== '''Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ===
'''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:'''
# пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
== Куди звернутися для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання ==
Відповідно до статті 24 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page "Про виконавче провадження"] виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем '''проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна'''. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить '''стягувачу'''.
== Порядок подачі скарги стягувача на дії чи бездіяльність державного виконавця ==
У разі винесенням постанови державним виконавцем про повернення виконавчого документу стягувачу, стягувач, як сторона виконавчого провадження подає скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця.

'''Згідно частини 1 статті 74 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”]''' рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Згідно '''частини 5 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження”]''' рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
== Відновлення виконавчого провадження ==
Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено, що у випадку '''якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення'''.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.
== Див. також ==
* [[Фінансування виконавчого провадження]]
* [[Оскарження дій державних виконавців]]
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94489872 Постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18)] щодо порушення державним виконавцем законодавства під час прийняття рішення про повернення виконавчого листа стягувачу.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94552812 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 січня 2021 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу під час виконання рішень у господарських спорах]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Повернення виконавчого документу стягувачу

2024-01-18T14:26:44Z

Oksana.baliasna: внесено зміни в розділ "Порядок подачі скарги стягувача на дії чи бездіяльність державного виконавця" статтю 71 ЗУ "Про виконавче провадження" замінено на 74 .

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Інструкція організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]
== Підстави повернення виконавчого документу стягувачу ==
'''<big>Частино першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.</big>'''
{| class="wikitable"
!Підстави повернення виконавчого документа стугувачу
!Підстава повернення в/д стягувачу
!Наслідки повернення в/д стягувачу
|-
|1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа
|заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|арешт з майна '''не''' знімається
|-
|3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення
|акт державного виконавця, заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа
|акт державного виконавця
| rowspan="7" |арешт з майна '''не''' знімається
|-
|5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника)
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі
|акт державного виконавця
|-
|7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку
|Інформація поліції
|-
|8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася
|рішення суду про відстрочку виконання рішення
|-
|9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
|зупинення діяльності приватного виконавця
|-
|11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру
|постанова правління НБУ
|арешт з майна знімається
|}
{| class="wikitable"
|-
! '''Важливо знати'''
|-
| Відповідно до ч.3 ст. 37 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу '''повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску'''. '''На письмову вимогу стягувача''' виконавцем надається '''звіт про використання авансового внеску.'''
|}
У зв'язку з повернення виконавчого документа стягувачу, '''виконавець виносить постанову, копію якої разом із оригіналом виконавчого документа направляє стягувачу.'''

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу '''обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа''' до виконання (п.20 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкції з організації примусового виконання рішень]).

Слід зазначити, що копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, '''надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.''' Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі (ст. 28 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Про виконавче провадження]»).

'''Відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників при повернення виконавчого документа стягувачеві, не виключаються'''

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
== Строки для повторного пред’явлення виконавчого документа ==
'''Виконавчі документи можуть бути пред’явлені''' до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

'''Строки''', зазначені в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині першій статті 12 Закону України "Про виконавче провадження"], '''встановлюються''' для виконання рішення з '''наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення''', а якщо рішення підлягає '''негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття'''.

'''Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів''' у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо '''може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.'''
=== '''Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ===
'''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:'''
# пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
== Куди звернутися для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання ==
Відповідно до статті 24 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page "Про виконавче провадження"] виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем '''проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна'''. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить '''стягувачу'''.
== Порядок подачі скарги стягувача на дії чи бездіяльність державного виконавця ==
У разі винесенням постанови державним виконавцем про повернення виконавчого документу стягувачу, стягувач, як сторона виконавчого провадження подає скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця.

'''Згідно частини 1 статті 174 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”]''' рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Згідно '''частини 5 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження”]''' рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
== Відновлення виконавчого провадження ==
Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено, що у випадку '''якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення'''.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.
== Див. також ==
* [[Фінансування виконавчого провадження]]
* [[Оскарження дій державних виконавців]]
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94489872 Постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18)] щодо порушення державним виконавцем законодавства під час прийняття рішення про повернення виконавчого листа стягувачу.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94552812 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 січня 2021 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу під час виконання рішень у господарських спорах]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2023-12-01T15:24:05Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
*Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3200-20#Text]
== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''

'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС):

* '''«Електронний кабінет»'''
* '''«Електронний суд»'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''

''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''
== Ознайомлення зі справою ==
Для того, аби ознайомитися із матеріалами судової справи в режимі онлайн, потрібно подбати про створення "Електронного кабінету". Адже саме за допомогою цього сервісу повинні надсилатись заяви про ознайомлення з матеріалами справи.

'''Для реєстрації користувача в «Електронному кабінеті» необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

Суд не приймає та не реєструє процесуальні документи, що були надіслані з електронної пошти з доменним іменем «@mail.gov.ua» або з будь-яких інших доменних імен. Відповідно до вимог розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду], прийом та реєстрація надісланих до суду процесуальних документів повинні здійснюватись з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити, перейшовши за посиланням: <nowiki>https://cabinet.court.gov.ua</nowiki>, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису, з метою обов’язкової ідентифікації за електронним цифровим підписом заявника, як учасника справи, або його представника (адвоката), щоб відбулося дотримання положень ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС] та запобігання ознайомлення з матеріалами справи осіб, які не є учасниками провадження.

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис.
== Перевірка ходу розгляду справи ==
Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]

На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.

[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]

== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, нарочно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:
* для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,
* для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;
* найменування суду, до якого заява подається;
* номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);
* зміст прохання заявника;
* дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.
== Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції ==
Статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] визначено, що у судовому засіданні можна брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи.
== Якщо отримали позовну заяву ==
В разі, якщо вами було отримано позовну заяву і ви є відповідачем у справі, за якою відкрито провадження, згідно статті 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу, ви маєте право подати відзив на позов.]

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.

Відзив повинен містити:
# найменування (ім’я) позивача і номер справи;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;
# у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
# обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
# заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
# перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
# заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
# попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:
# докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
# документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
== Якщо отримали відзив на свою позовну заяву ==
В статті 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що позивач може скористатися правом подачі відповіді на відзив.

У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
== Якщо отримали відповідь на відзив ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом], а саме статтею 180 передбачено право відповідача подати заперечення на відповідь на відзив.

У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
== Заяви з процесуальних питань, які можуть стати в нагоді ==
Якщо справу недоцільно розглядати без участі сторін, або навпаки, можна успішно розглянути за наявними в справі письмовими матеріалами, можна скористатися відповідними заявами:
* [[:Файл:Заява про розгляд справи у відсутності учасника справи.doc|про розгляд справи за відсутності учасника справи;]]
* [[:Файл:Заява про розгляд справи розгляд справи в порядку письмового провадження.doc|про розгляд справи у порядку письмового провадження (для адімінстративних позовів).]]
== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
* [https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 ЄСІТС Технічна підтримка користувачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2023-12-01T15:20:04Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3200-20#Text Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами]
== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''

'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС):

* '''«Електронний кабінет»'''
* '''«Електронний суд»'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''

''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''
== Ознайомлення зі справою ==
Для того, аби ознайомитися із матеріалами судової справи в режимі онлайн, потрібно подбати про створення "Електронного кабінету". Адже саме за допомогою цього сервісу повинні надсилатись заяви про ознайомлення з матеріалами справи.

'''Для реєстрації користувача в «Електронному кабінеті» необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

Суд не приймає та не реєструє процесуальні документи, що були надіслані з електронної пошти з доменним іменем «@mail.gov.ua» або з будь-яких інших доменних імен. Відповідно до вимог розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду], прийом та реєстрація надісланих до суду процесуальних документів повинні здійснюватись з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити, перейшовши за посиланням: <nowiki>https://cabinet.court.gov.ua</nowiki>, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису, з метою обов’язкової ідентифікації за електронним цифровим підписом заявника, як учасника справи, або його представника (адвоката), щоб відбулося дотримання положень ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС] та запобігання ознайомлення з матеріалами справи осіб, які не є учасниками провадження.

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис.
== Перевірка ходу розгляду справи ==
Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]

На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.

[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]

== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, нарочно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:
* для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,
* для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;
* найменування суду, до якого заява подається;
* номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);
* зміст прохання заявника;
* дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.
== Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції ==
Статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] визначено, що у судовому засіданні можна брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи.
== Якщо отримали позовну заяву ==
В разі, якщо вами було отримано позовну заяву і ви є відповідачем у справі, за якою відкрито провадження, згідно статті 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу, ви маєте право подати відзив на позов.]

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.

Відзив повинен містити:
# найменування (ім’я) позивача і номер справи;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;
# у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
# обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
# заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
# перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
# заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
# попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:
# докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
# документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
== Якщо отримали відзив на свою позовну заяву ==
В статті 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що позивач може скористатися правом подачі відповіді на відзив.

У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
== Якщо отримали відповідь на відзив ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом], а саме статтею 180 передбачено право відповідача подати заперечення на відповідь на відзив.

У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
== Заяви з процесуальних питань, які можуть стати в нагоді ==
Якщо справу недоцільно розглядати без участі сторін, або навпаки, можна успішно розглянути за наявними в справі письмовими матеріалами, можна скористатися відповідними заявами:
* [[:Файл:Заява про розгляд справи у відсутності учасника справи.doc|про розгляд справи за відсутності учасника справи;]]
* [[:Файл:Заява про розгляд справи розгляд справи в порядку письмового провадження.doc|про розгляд справи у порядку письмового провадження (для адімінстративних позовів).]]
== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
* [https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 ЄСІТС Технічна підтримка користувачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2023-10-16T08:20:41Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290%7C%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2016 року № 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

Крім того, в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закон України "Про Державний земельний кадастр"] застосовується з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
* власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
* особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частиною першою статті 118 Земельного кодексу України], у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця".
Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, '''''присвоюється кадастровий номер'''''. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими до неї документами подається заявником або уповноваженою ним особою '''''особисто''''', надсилається '''п''оштою рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення'' або''' подається '''ч''ерез Єдиний державний портал адміністративних послуг''''', у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.
== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.
== Витяг з Державного земельного кадастру ==
Відомості Державного земельного кадастру за бажанням заявника надаються :
* у паперовій формі;
* в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>
Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.
== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

== Див. також ==
* [[Порядок отримання кадастрового номеру]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua/ Офіційний сайт Держгеокадастру]
* [https://www.kmu.gov.ua/service/reestratsiya-zemelnoi-dilyanki Електронні послуги]
[[Категорія: Право власності на землю]]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2023-09-08T12:03:27Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf Наказ Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text 21]

== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''

'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

* '''«Електронний кабінет»'''
* '''«Електронний суд»'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''

''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''

== Ознайомлення зі справою ==
Для того, аби ознайомитися із матеріалами судової справи в режимі онлайн, потрібно подбати про створення "Електронного кабінету". Адже саме за допомогою цього сервісу повинні надсилатись заяви про ознайомлення з матеріалами справи. Станом на квітень 2020 року відповідно до [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»] у місцевих та апеляційних судах система «Електронний суд» функціонує в тестовому режимі.

'''Для реєстрації користувача в «Електронному кабінеті» необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

Суд не приймає та не реєструє процесуальні документи, що були надіслані з електронної пошти з доменним іменем «@mail.gov.ua» або з будь-яких інших доменних імен. Відповідно до вимог розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду], прийом та реєстрація надісланих до суду процесуальних документів повинні здійснюватись з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити, перейшовши за посиланням: <nowiki>https://cabinet.court.gov.ua</nowiki>, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису, з метою обов’язкової ідентифікації за електронним цифровим підписом заявника, як учасника справи, або його представника (адвоката), щоб відбулося дотримання положень ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС] та запобігання ознайомлення з матеріалами справи осіб, які не є учасниками провадження.

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис.

== Перевірка ходу розгляду справи ==
Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]

На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.

[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]

== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, нарочно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,

для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;

найменування суду, до якого заява подається;

номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);

зміст прохання заявника;

дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.

== Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції ==
Статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] визначено, що у судовому засіданні можна брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи.

== Якщо отримали позовну заяву ==
В разі, якщо вами було отримано позовну заяву і ви є відповідачем у справі, за якою відкрито провадження, згідно статті 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу, ви маєте право подати відзив на позов.]

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.

Відзив повинен містити:

1) найменування (ім’я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;

8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:

1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

== Якщо отримали відзив на свою позовну заяву ==
В статті 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що позивач може скористатися правом подачі відповіді на відзив.

У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

== Якщо отримали відповідь на відзив ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом], а саме статтею 180 передбачено право відповідача подати заперечення на відповідь на відзив.

У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

== Заяви з процесуальних питань, які можуть стати в нагоді ==
Якщо справу недоцільно розглядати без участі сторін, або навпаки, можна успішно розглянути за наявними в справі письмовими матеріалами, можна скористатися відповідними заявами:

- [[:Файл:Заява про розгляд справи у відсутності учасника справи.doc|про розгляд справи за відсутності учасника справи;]]

- [[:Файл:Заява про розгляд справи розгляд справи в порядку письмового провадження.doc|про розгляд справи у порядку письмового провадження (для адімінстративних позовів).]]

== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд".|Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
*[https://wiki.court.gov.ua/ wiki.court.gov.ua] ЄСІТС Технічна підтримка користувачів
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2023-09-08T11:53:29Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf Наказ Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]

== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''

'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

* '''«Електронний кабінет»'''
* '''«Електронний суд»'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''

''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''

== Ознайомлення зі справою ==
Для того, аби ознайомитися із матеріалами судової справи в режимі онлайн, потрібно подбати про створення "Електронного кабінету". Адже саме за допомогою цього сервісу повинні надсилатись заяви про ознайомлення з матеріалами справи. Станом на квітень 2020 року відповідно до [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»] у місцевих та апеляційних судах система «Електронний суд» функціонує в тестовому режимі.

'''Для реєстрації користувача в «Електронному кабінеті» необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

Суд не приймає та не реєструє процесуальні документи, що були надіслані з електронної пошти з доменним іменем «@mail.gov.ua» або з будь-яких інших доменних імен. Відповідно до вимог розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду], прийом та реєстрація надісланих до суду процесуальних документів повинні здійснюватись з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити, перейшовши за посиланням: <nowiki>https://cabinet.court.gov.ua</nowiki>, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису, з метою обов’язкової ідентифікації за електронним цифровим підписом заявника, як учасника справи, або його представника (адвоката), щоб відбулося дотримання положень ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС] та запобігання ознайомлення з матеріалами справи осіб, які не є учасниками провадження.

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис. Щоб отримати підпис офлайн, вам потрібно особисто звернутися до одного з надавачів послуги. Для цього заповніть реєстраційну форму та вкажіть паспортні дані й номер платника податків.

Перелік надавачів електронних довірчих послуг [https://czo.gov.ua/ca-registry тут].

== Перевірка ходу розгляду справи ==
Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]

На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.

[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]

== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, нарочно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,

для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;

найменування суду, до якого заява подається;

номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);

зміст прохання заявника;

дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.

== Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції ==
Статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] визначено, що у судовому засіданні можна брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи.

== Якщо отримали позовну заяву ==
В разі, якщо вами було отримано позовну заяву і ви є відповідачем у справі, за якою відкрито провадження, згідно статті 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу, ви маєте право подати відзив на позов.]

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.

Відзив повинен містити:

1) найменування (ім’я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;

8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:

1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

== Якщо отримали відзив на свою позовну заяву ==
В статті 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що позивач може скористатися правом подачі відповіді на відзив.

У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

== Якщо отримали відповідь на відзив ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом], а саме статтею 180 передбачено право відповідача подати заперечення на відповідь на відзив.

У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

== Заяви з процесуальних питань, які можуть стати в нагоді ==
Якщо справу недоцільно розглядати без участі сторін, або навпаки, можна успішно розглянути за наявними в справі письмовими матеріалами, можна скористатися відповідними заявами:

- [[:Файл:Заява про розгляд справи у відсутності учасника справи.doc|про розгляд справи за відсутності учасника справи;]]

- [[:Файл:Заява про розгляд справи розгляд справи в порядку письмового провадження.doc|про розгляд справи у порядку письмового провадження (для адімінстративних позовів).]]

== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд".|Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
*[https://wiki.court.gov.ua/ wiki.court.gov.ua] ЄСІТС Технічна підтримка користувачів
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Нечесна підприємницька практика

2023-08-14T11:56:21Z

Oksana.baliasna:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]

'''''До відома! 10 червня 2023 року Верховна Рада України ухвалила в цілому євроінтеграційний законопроєкт №6134 “Про захист прав споживачів”, підписано Президентом 05.07.2023 р.Попередній Закон України “Про захист прав споживачів” (№ 1023-ХІІ).Закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, крім окремих положень. Таким чином, точна дата набрання чинності невідома.'''''

== Поняття нечесної підприємницької практики ==
Нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Таке визначення дає Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"].

Нечесна підприємницька практика включає:
* вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції. Згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Про захист від недобросовісної конкуренції]недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
* будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:

1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;

2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;

3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг;

4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;

5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;

6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

'''Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо''' під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Законом заборонено як такі, що вводять в оману:

1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;

2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;

3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;

4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;

5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;

6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;

7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;

8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

== Агресивна підприємницька практика ==
Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:

1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;

2) вживання образливих або загрозливих висловів;

3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;

4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання;

5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

'''Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:'''

1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;

2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;

3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;

4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

== Недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької практики ==
Законом[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"] визначено, що '''правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними'''. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Разом із тим, недійсність правочину тягне за собою юридичні наслідки.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України визначено], що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

== Судовий захист прав споживачів у разі застосування нечесної підприємницької практики ==
У випадках, коли громадяни стають жертвами нечесної підприємницької практики, і використали усі способи захисту своїх порушених прав, проте право так і не було відновлено, є зміст звертатися до суду. Зокрема - із позовами щодо визнання правочину недійсним та повернення коштів згідно договору. В такому випадку необхідно довести, що договір, який необхідно визнати недійсним, був укладений із використанням нечесної підприємницької практики. Слід зауважити, що у випадку визнання договору недійсним, сторони зобов‘язані повернути одна одній те, що вони отримали внаслідок виконання цього правочину, а у разі розірвання договору - такий обов‘язок не передбачений. Після розірвання договору припиняються взаємні права і обов‘язки сторін, а все, що було здійснено ними до моменту розірвання договору залишається.

Процес визнання договору недійсним можна прослідкувати на прикладі наведеної справи:

[[Файл:Нечесна підприємницька практика позов.odt|міні]]

[http://reyestr.court.gov.ua/Review/84655707 Рішення суду]

Згідно статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"], споживачі '''звільняються від сплати судового збору''' за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

'''Щодо підсудності справ''': Цивільним процесуальним кодексом передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред‘являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Подекуди нечесну підприємницьку практику по відношенню до споживачів можуть застосовувати фінансові установи, особливо компанії з онлайн-кредитування. В такому випадку слід негайно звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

== Корисні посилання ==
[http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/# Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]

[https://www.nfp.gov.ua/ua/Zakhyst-prav-spozhyvachiv.html Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг]

[[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]

[[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]

[[Захист прав споживачів]]

'''[https://zt.arbitr.gov.ua/sud5007/pres-centr/publications/437534/ Неправомірна підприємницька практика у сфері послуг: позиція Верховного Суду України]'''
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок реєстрації статуту територіальної громади

2023-07-07T12:31:47Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1150]
== Умови та порядок державної реєстрації статутів ==
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n146 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
Пунктом 48 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n170 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] визначено, що ''виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження статуту територіальної громади''.

Умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положенням про державну реєстрацію статутів територіальних громад , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1150 (далі - Положення)].

Реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва), в тому числі статутів об’єднаних територіальних громад, утворених згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Законом України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”], здійснюється відповідними територіальними органами Мін’юсту, а статуту територіальної громади м. Києва - Мін’юстом за заявою встановленого зразка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o50 додаток 1]).

''Звертаємо увагу, що заява оформлюється на бланку сільської, селищної, міської ради із зазначенням відповідних вихідних реквізитів.''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF пункту 1-1 Положення] прийняття та видача документів здійснюється через центри надання адміністративних послуг або шляхом подання їх до відповідних територіальних органів Мін’юсту.

'''Для реєстрації статуту територіальних громад сіл, селищ, міст разом із заявою подаються:'''

* статут територіальної громади села, селища, міста (далі статут) у двох примірниках та на електронних носіях;
* копія рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту, оформлена відповідно до законодавства;
* витяг з протоколу пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування щодо затвердження статуту.

Документи, що подаються для реєстрації статуту, мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства та вищезазначеного Положення. Сторінки статуту прошиваються і пронумеровуються. Статут завіряється на звороті останньої сторінки підписом сільського, селищного, міського голови і скріплюється печаткою представницького органу місцевого самоврядування.

Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не має права вимагати від заявника подання документів, не передбачених законодавством та цим Положенням або оформлених інакше, ніж визначено у цьому Положенні. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, перевіряє відомості, які містяться в поданих документах.
== Терміни розгляду заяви ==
Заява про реєстрацію статуту та подані з нею документи розглядаються у 30-денний термін.

За результатами розгляду заяви та документів здійснюється реєстрація статуту або надається обґрунтована відмова в його реєстрації.

''У разі реєстрації статуту видається '''свідоцтво про державну реєстрацію статуту територіальної громади''' встановленого зразк''а ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o65 додаток 2]). Відомості про це вносяться до реєстру статутів територіальних громад (далі - реєстр), який ведеться органом, що здійснює реєстрацію статутів, за встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o78 додаток 3]) та оприлюднюються на офіційному веб-порталі цього органу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 4-6 Положення]).
== Підстави для відмови в реєстрації статуту територіальних громад сіл, селищ, міст ==
Підставою для відмови в реєстрації статуту може бути невідповідність поданих документів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції] та законам України. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про відмову в його реєстрації інформує про таке рішення заявника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 7 Положення]).О

До листа органу, що здійснив реєстрацію статуту, про відмову в його реєстрації додається правове обґрунтування щодо невідповідності статуту або окремих його положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції] та законам України.

Рішення про відмову в реєстрації статуту може бути оскаржено в судовому порядку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 8 Положення]). Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача. Органи, до яких оскаржується: Окружний адміністративний суд
== Порядок внесення змін до статуту територіальних громад сіл, селищ, міст ==
Про внесення змін до статуту сільський, селищний, міський голова у п'ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію статуту.

Реєстрація змін до статуту здійснюється в порядку, передбаченому для реєстрації статуту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 10 Положення]).

'''Перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до статуту територіальної громади''':

* заява про державну реєстрацію змін до статуту територіальної громади, згідно із додатком 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення]);
* статут зі змінами територіальної громади у двох примірниках;
* рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження змін до статуту;
* протокол пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування, на якому прийнято рішення про реєстрацію змін до статуту.

Заява про внесення змін до статуту територіальної громади розглядається в місячний термін.
== Скасування реєстрації статуту територіальних громад сіл, селищ, міст ==
Скасування реєстрації статуту здійснюється органом, що його зареєстрував:

* у разі подання письмової заяви про це сільського, селищного, міського голови за наявності відповідного рішення представницького органу місцевого самоврядування;
* на підставі рішення суду.

Скасування реєстрації статуту здійснюється шляхом виключення його з реєстру, про що в десятиденний термін повідомляється представницький орган місцевого самоврядування та відповідний орган державної статистики. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 9 Положення]).
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2023-06-09T09:31:05Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Загальні положення ==
Відповідно до '''пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок)] посвідчення є документом, що підтверджує статус:'''
* осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
* осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих,
* дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* опікунів дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою,
'''і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон)], іншими актами законодавства.'''
== Куди звернутися ==
Посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Для отримання посвідчення особи подають '''заяви''' разом з документами, вказаними нижче, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг (пункт 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]).

Заяви разом з необхідними документами подаються в паперовій або за наявності технічної можливості - в електронній формі.
== Категорії осіб, яким видається посвідчення встановленого зразка ==
{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Посвідчення !! Примітка
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесені до '''категорії 1'''|| Посвідчення '''"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році"''' ('''категорія 1''') '''серії А''' синього кольору || rowspan="4" | Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис “Безстроково”.

У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) уповноваженого органу, що скріплюється печаткою.

Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї || Посвідчення '''"Учасник ліквідації ядерних аварій"''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 1''') '''серії Б''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю, віднесені до '''категорії 1''', з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я || Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п’яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії А''' синього кольору|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії''' А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”, вважаються недійсними
|-
| Учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, учасники військових навчань із застосуванням такої зброї, учасники ліквідації наслідків ядерних аварій, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' синього кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 2''') '''серії Б''' сірого кольору||
|-
| Особи, віднесені до '''категорії 2''', захворювання яких пов’язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я|| Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' сірого кольору||
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від одного до п’яти календарних днів, у 1987 році - від одного до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 3''') '''серії А''' зеленого кольору|| Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році” ('''категорія 3''') '''серії А''' без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, вважаються недійсними.
До пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області.
|-
| Особи, які складали ядерні заряди та проводили на них регламентні роботи для здійснення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились під час охорони ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1), віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 3''') '''серії Я''' зеленого кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 3''') '''серії Б''' зеленого кольору||
|-
| Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Г''' рожевого кольору||
|-
| Неповнолітні діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи|| Посвідчення '''“Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Д''' жовтого кольору|| Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, до посвідчення серії Д видається '''вкладка встановленого зразка''' (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]
|-
| Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорії 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, або опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || Посвідчення '''“Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих) категорії ___, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікуна дітей померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою”''' темно-бордового кольору||Посвідчення померлого (померлої) громадянина (громадянки) підлягає здаванню уповноваженим органам для подальшого зберігання в особовій справі дружини (чоловіка) померлого (померлої) або опікуна дітей померлого (померлої)
|-
| Неповнолітні діти померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || '''Довідка''' встановленого зразка (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])||
|}
== Документи, на підставі яких видається посвідчення ==
Посвідчення видаються - на підставі одного з таких документів:
{| class="wikitable"
|-
| учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС || - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об’єкти або в населені пункти зони відчуження
|-
| особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою || - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою
|-
| хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи|| - висновок уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1
|-
| потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення|| - довідка, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]);
|-
| особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій|| - довідка встановленого зразка (додаток 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років|| - довідка встановленого зразка (додаток 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями||- довідка встановленого зразка (додаток 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи||- довідка встановленого зразка (додатки 8-10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну||- відповідно до законодавства
|-
| дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт||- документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт
|-
|опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою|| - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою
|}
== Вартість ==
Видача посвідчень здійснюється безкоштовно.
== Строки розгляду питання ==
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається '''у місячний строк''' з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
== Видача повторних посвідчень ==
У разі '''''втрати або зіпсування посвідчення''''' замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів та особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування), а також:
* у разі втрати: опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним;
* у разі псування: бланку зіпсованого посвідчення.
Якщо втрачене посвідчення знайдено, воно підлягає обов’язковому здаванню уповноваженому органу для подальшого знищення.

У разі зміни прізвища, імені, по батькові особи посвідчення видається на підставі раніше поданих документів, особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, свідоцтва про шлюб та інших документів.

У верхньому лівому куті посвідчення ставиться штамп або напис чорним чорнилом: '''“Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...”'''.
==Заміна посвідчень старого зразка==
Відповідно до пункту 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"] визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно:
* забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;
* утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;
* '''''провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень:'''''
- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення '''підлягає вилученню''' уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
{| class="wikitable"
|-
| Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/501-92-%D0%BF постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/51-97-%D0%BF від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами)], ''є дійсними до заміни їх в установленому порядку.''
|}
''Для заміни посвідчення необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення, наступні документи:''
* заяву;
* копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* матове фото 3x4, що відповідає віку громадянина (громадянки);
* оригінал посвідчення, що підлягає заміні;
* довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою (для категорії 1).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/820162 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19] (Довідка про участь особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження не є правовстановлювальним документом, а тому цей факт не може бути встановлений на підставі пункту 6 частини першої статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Зазначений факт підлягає встановленню винятково під час розгляду справи в суді адміністративної юрисдикції у зв’язку з оскарженням рішення суб’єкта владних повноважень про відмову у видачі (заміні) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи).
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Відмова у прийнятті на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей

2023-06-09T06:37:01Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015?lang=uk Загальна декларація прав людини]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_161 Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 від 1958 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n24 Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0051-94 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року №256 "Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC#n357 Закон України "Про рекламу"]
*'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ]'''

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text '''Правила трудових відносин під час війни змінив Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX''']
|}
== Незаконна відмова в прийнятті на роботу ==
Незаконна відмова в прийнятті на роботу вважається грубим порушенням законодавства про працю. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу; власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов'язані письмово повідомити про причину такої відмови. Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватися законодавством [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (стаття 22 КЗпП України)]. Тобто, забороняється дискримінаційне поводження за будь-якою захищеною ознакою стосовно особи, яка працевлаштовується. Заборона стосується й необґрунтованої відмови від розумного пристосування (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n24 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"]). 
Необґрунтованою вважається невмотивована відмова у прийнятті працівника на роботу за наявності вакантних робочих місць, а також з мотивів, які не стосуються ділових якостей працівника. 
Незаконною слід вважати відмову в прийомі на роботу з мотивів вагітності або наявності немовляти. Кримінальним кодексом така дія розглядається як злочин [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 172 Кримінального кодексу України)]. Незаконною буде і відмова, пов'язана з порушенням принципу рівності людей, проголошеного в статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015?lang=uk#Text Загальної декларації прав людини] і закріпленого в статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. Зазначений принцип рівності реалізований у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частині другій статті 22 КЗпП України]: будь яке пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності , статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_161 Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 від 1958 року], яка встановлює заборону дискримінації в галузі праці і занять фактично за цими ж ознаками, додатково вказує іноземне походження.

'''Антидискримінаційні положення законодавства щодо прийому на роботу'''

Статтею 24-1 Закону України "Про рекламу" передбачено заборону реклами послуг із працевлаштування, яка містить елемент дискримінації. Це має на меті захистити права шукачів роботи від неправомірних відмов при прийнятті на роботу.
* забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

* текст реклами про діяльність суб'єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, повинен містити примітку, що отримувати від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, інші пов'язані з цим послуги, гонорари, комісійні або інші винагороди забороняється.

* у разі порушення вказаних вимог рекламодавець сплачує до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про рекламу" на момент вчинення порушення, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
== Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей ==
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю ('''ст. 184 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page КЗпП України]'''). 
При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.

== На період воєнного стану знімаються обмеження, які встановлює стаття 55 КЗпП, згідно з якою заборонено залучати до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП). ==
Залучати до роботи у нічний час можна тільки після того, як отримали згоду працівників таких категорій:

· вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року;

· осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text '''Частина перша, друга статті 54 КЗпП'''] встановлює: при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text '''п. 2 ч. 1 і ч. 3 ст. 51 КЗпП''')].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text '''статті 8 та 9 Закону № 2136'''] у період дії воєнного стану:

· '''не залучаються до роботи в нічний час''' '''без їх згоди''', зокрема, вагітні жінки й жінки, які мають дитину віком до одного року;

· '''дозволяється''' застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;

== · працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження. ==
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - '''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page частина шоста статті 179 КЗпП України])''', одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. 
Обов'язкове працевлаштування жінок, яких стосується зазначена ознака, здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. 
На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Якщо працівника звільнено обґрунтовано, з додержанням процедури звільнення, підстав для поновлення працівника немає.

Однак, при невиконанні власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов`язку по працевлаштуванню звільненого працівника за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітної жінки, за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов`язання по працевлаштуванню. Невиконання підприємством (установою, організацією), яке провело звільнення, обов`язку по працевлаштуванню протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього відповідно до частини 2 статті 232 КЗпП України обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, а не про поновлення на попередній роботі.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 р. по справі № 21-303а13, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 р. по справі № 759/19440/15 (провадження № 14-105цс18).

Незаконна відмова в прийнятті на роботу вважається грубим порушенням законодавства про працю. 
Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність не лише за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а й за інше грубе порушення законодавства про працю ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 172 КК України]).
== Відмова в прийнятті на роботу громадянина з мотивів досягнення ним пенсійного віку ==
Забороняється також відмова в прийнятті на роботу громадянина з мотивів досягнення ним пенсійного віку ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 ст. 11 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні"]). 
Забороняється відмова в прийнятті на роботу і в професійному навчанні на виробництві молоді, що закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років, направлених у рахунок броні ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 196 КЗпП України]). 
Така відмова може бути оскаржена ними до суду.
Як вже зазначалося, у разі відмови у прийнятті на роботу громадян із числа категорій, для яких [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Законом України "Про зайнятість населення"] встановлено додаткові гарантії при працевлаштуванні у межах установленої броні, державна служба зайнятості стягує з підприємств, установ і організацій штраф за кожну таку відмову у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
== Гарантії для працівників-неповнолітніх ==
У трудових правовідносинах неповнолітні громадяни прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами.

Зокрема, для неповнолітніх працівників встановлено скорочення тривалості робочого часу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text '''п. 1 ч. 1. ст. 51 КЗпП''']):
* 36 годин на тиждень для осіб віком від 16 до 18 років;
* 24 години на тиждень для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул).
При цьому тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку.

Для неповнолітніх працівників тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день, і така відпустка надається за бажанням працівника у зручний для нього час (ст. 75 КЗпП та ч. 8 ст. 6 Закону України «Про відпустки»). Важливо, що щорічну відпустку повної тривалості неповнолітньому можуть надавати в перший рік роботи на підприємстві, навіть якщо така особа ще не відпрацювала шість безперервних місяців (ст. 195 КЗпП України, ст. 10 Закону «Про відпустки»).

Неповнолітніх працівників не можна залучати до:
* підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми;
* нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні;
* важких робіт та робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці;
* до підземних робіт.
Роботодавцеві також потрібно пам'ятати, що прийняти на роботу неповнолітнього працівника можна лише після обов'язкового попереднього медичного огляду (надалі медогляд потрібно буде проходити щороку до досягнення 21 року).

У період дії воєнного стану можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі осіб з інвалідністю, неповнолітніх, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.

Встановлення випробувального терміну не є обов’язком роботодавця, це його право.
== Обмеження при прийнятті на роботу ==
Громадяни, визнані судом недієздатними, не мають права укладати трудові договори.
Суд, у певних випадках, притягуючи особу до кримінальної або адміністративної відповідальності, може обмежити трудову дієздатність громадян. Так, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 55 Кримінального кодексу України], ''прийнятого 5 квітня 2001 р.'' ''і введеного в дію з 1 вересня 2001 р.'', передбачає таке кримінальне покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Це покарання може застосовуватися судом і як основне, і як додаткове. 
Заборонено приймати жінок на роботи, передбачені Переліком важких робіт і робіт із шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосування праці жінок, затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0051-94 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р.]
Особи з інвалідністю можуть прийматися на роботу згідно з рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії. 
Згідно з положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 25-1 КЗпП України] власник має право вводити обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві осіб, які є близькими родичами - подружжя, батьків, братів, сестер, дітей, а також батьків, братів, сестер і дітей подружжя, якщо у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. Зауважимо, що загальне правило сформульовано саме як право власника запроваджувати такі обмеження, а не його обов'язок. Тому на підприємствах, в установах і організаціях недержавної форми власності досить поширеним явищем є спільна робота родичів в одній організації.
== Оскарження незаконної відмови у прийнятті на роботу ==
Незаконна відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду.
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"] роз'яснив, що суди розглядають позови про укладення трудових договорів у випадках:''''' коли власник зобов'язаний був укласти трудовий договір (наприклад, з молодими фахівцями, направленими у встановленому порядку на дане підприємство; працівниками, запрошеними на роботу в порядку переведення; виборними працівниками після закінчення терміну повноважень; працівниками, яким надане право поворотного прийняття на роботу; особами з інвалідністю і неповнолітніми, направленими на підприємство в рахунок броні; особами, які були звільнені у зв'язку із призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу, направленням на роботу за кордон, і повернулися після закінчення служби або роботи та ін.) а й у випадках, коли особа вважає, що їй було відмовлено в укладенні трудового договору всупереч гарантіям, передбаченим [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 22 КЗпП України].
== Корисні посилання ==
https://www.hsa.org.ua/blog/pozytsiya-verhovnogo-sudu-shhodo-zvilnennya-vagitnyh-zhinok-u-zv-yazku-iz-zakinchennyam-stroku-trudovogo-dogovoru/
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Суди]]

Відмова у прийнятті на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей

2023-06-08T14:54:29Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015?lang=uk Загальна декларація прав людини]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_161 Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 від 1958 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n24 Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0051-94 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року №256 "Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC#n357 Закон України "Про рекламу"]
*'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ]'''

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text '''Правила трудових відносин під час війни змінив Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX''']
|}

== Незаконна відмова в прийнятті на роботу ==
Незаконна відмова в прийнятті на роботу вважається грубим порушенням законодавства про працю. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу; власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов'язані письмово повідомити про причину такої відмови. Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватися законодавством [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (стаття 22 КЗпП України)]. Тобто, забороняється дискримінаційне поводження за будь-якою захищеною ознакою стосовно особи, яка працевлаштовується. Заборона стосується й необґрунтованої відмови від розумного пристосування (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n24 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"]). 
Необґрунтованою вважається невмотивована відмова у прийнятті працівника на роботу за наявності вакантних робочих місць, а також з мотивів, які не стосуються ділових якостей працівника. 
Незаконною слід вважати відмову в прийомі на роботу з мотивів вагітності або наявності немовляти. Кримінальним кодексом така дія розглядається як злочин [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 172 Кримінального кодексу України)]. Незаконною буде і відмова, пов'язана з порушенням принципу рівності людей, проголошеного в статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015?lang=uk#Text Загальної декларації прав людини] і закріпленого в статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. Зазначений принцип рівності реалізований у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частині другій статті 22 КЗпП України]: будь яке пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності , статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_161 Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 від 1958 року], яка встановлює заборону дискримінації в галузі праці і занять фактично за цими ж ознаками, додатково вказує іноземне походження.

'''Антидискримінаційні положення законодавства щодо прийому на роботу'''

Статтею 24-1 Закону України "Про рекламу" передбачено заборону реклами послуг із працевлаштування, яка містить елемент дискримінації. Це має на меті захистити права шукачів роботи від неправомірних відмов при прийнятті на роботу.
* забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

* текст реклами про діяльність суб'єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, повинен містити примітку, що отримувати від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, інші пов'язані з цим послуги, гонорари, комісійні або інші винагороди забороняється.

* у разі порушення вказаних вимог рекламодавець сплачує до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про рекламу" на момент вчинення порушення, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
== Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей ==
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю ('''ст. 184 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page КЗпП України]'''). 
При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.
== Заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей ==
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - '''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page частина шоста статті 179 КЗпП України])''', одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. 
Обов'язкове працевлаштування жінок, яких стосується зазначена ознака, здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. 
На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Якщо працівника звільнено обґрунтовано, з додержанням процедури звільнення, підстав для поновлення працівника немає.

Однак, при невиконанні власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов`язку по працевлаштуванню звільненого працівника за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітної жінки, за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов`язання по працевлаштуванню. Невиконання підприємством (установою, організацією), яке провело звільнення, обов`язку по працевлаштуванню протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього відповідно до частини 2 статті 232 КЗпП України обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, а не про поновлення на попередній роботі.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 р. по справі № 21-303а13, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 р. по справі № 759/19440/15 (провадження № 14-105цс18).

Незаконна відмова в прийнятті на роботу вважається грубим порушенням законодавства про працю. 
Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність не лише за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а й за інше грубе порушення законодавства про працю ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 172 КК України]).
== Відмова в прийнятті на роботу громадянина з мотивів досягнення ним пенсійного віку ==
Забороняється також відмова в прийнятті на роботу громадянина з мотивів досягнення ним пенсійного віку ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 ст. 11 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні"]). 
Забороняється відмова в прийнятті на роботу і в професійному навчанні на виробництві молоді, що закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років, направлених у рахунок броні ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 196 КЗпП України]). 
Така відмова може бути оскаржена ними до суду.
Як вже зазначалося, у разі відмови у прийнятті на роботу громадян із числа категорій, для яких [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Законом України "Про зайнятість населення"] встановлено додаткові гарантії при працевлаштуванні у межах установленої броні, державна служба зайнятості стягує з підприємств, установ і організацій штраф за кожну таку відмову у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
== Гарантії для працівників-неповнолітніх ==
У трудових правовідносинах неповнолітні громадяни прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами.

Зокрема, для неповнолітніх працівників встановлено скорочення тривалості робочого часу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text '''п. 1 ч. 1. ст. 51 КЗпП''']):

* 36 годин на тиждень для осіб віком від 16 до 18 років;
* 24 години на тиждень для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул).

При цьому тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку.

Для неповнолітніх працівників тривалість [[/article/7-shhorichna-osnovna-vidpustka-nadayemo-pravilno|щорічної основної відпустки]] становить 31 календарний день, і така відпустка надається за бажанням працівника у зручний для нього час (ст. 75 КЗпП та ч. 8 ст. 6 Закону України «Про відпустки»). Важливо, що щорічну відпустку повної тривалості неповнолітньому можуть надавати в перший рік роботи на підприємстві, навіть якщо така особа ще не відпрацювала шість безперервних місяців (ст. 195 КЗпП України, ст. 10 Закону «Про відпустки»).

Неповнолітніх працівників не можна залучати до:

* підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми;
* нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні;
* важких робіт та робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці;
* до підземних робіт.

Роботодавцеві також потрібно пам'ятати, що прийняти на роботу неповнолітнього працівника можна лише після обов'язкового попереднього медичного огляду (надалі медогляд потрібно буде проходити щороку до досягнення 21 року).

У період дії воєнного стану можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі осіб з інвалідністю, неповнолітніх, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.

Встановлення випробувального терміну не є обов’язком роботодавця, це його право.

== Обмеження при прийнятті на роботу ==
Громадяни, визнані судом недієздатними, не мають права укладати трудові договори.
Суд, у певних випадках, притягуючи особу до кримінальної або адміністративної відповідальності, може обмежити трудову дієздатність громадян. Так, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 55 Кримінального кодексу України], ''прийнятого 5 квітня 2001 р.'' ''і введеного в дію з 1 вересня 2001 р.'', передбачає таке кримінальне покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Це покарання може застосовуватися судом і як основне, і як додаткове. 
Заборонено приймати жінок на роботи, передбачені Переліком важких робіт і робіт із шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосування праці жінок, затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0051-94 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р.]
Особи з інвалідністю можуть прийматися на роботу згідно з рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії. 
Згідно з положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 25-1 КЗпП України] власник має право вводити обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві осіб, які є близькими родичами - подружжя, батьків, братів, сестер, дітей, а також батьків, братів, сестер і дітей подружжя, якщо у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. Зауважимо, що загальне правило сформульовано саме як право власника запроваджувати такі обмеження, а не його обов'язок. Тому на підприємствах, в установах і організаціях недержавної форми власності досить поширеним явищем є спільна робота родичів в одній організації.
== Оскарження незаконної відмови у прийнятті на роботу ==
Незаконна відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду.
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"] роз'яснив, що суди розглядають позови про укладення трудових договорів у випадках:''''' 
* коли власник зобов'язаний був укласти трудовий договір (наприклад, з молодими фахівцями, направленими у встановленому порядку на дане підприємство; 
* працівниками, запрошеними на роботу в порядку переведення; 
* виборними працівниками після закінчення терміну повноважень; 
* працівниками, яким надане право поворотного прийняття на роботу; 
* особами з інвалідністю і неповнолітніми, направленими на підприємство в рахунок броні; 
* особами, які були звільнені у зв'язку із призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу, направленням на роботу за кордон, і повернулися після закінчення служби або роботи та ін.) а й у випадках, коли особа вважає, що їй було відмовлено в укладенні трудового договору всупереч гарантіям, передбаченим [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 22 КЗпП України].
== Корисні посилання ==
https://www.hsa.org.ua/blog/pozytsiya-verhovnogo-sudu-shhodo-zvilnennya-vagitnyh-zhinok-u-zv-yazku-iz-zakinchennyam-stroku-trudovogo-dogovoru/
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Суди]]

Місцеві податки та їх види

2023-04-13T12:11:32Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України (ст. 143)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України] (ст. 64, 69-1)
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”] (ч. 1 ст. 24)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану»]
{|
|+
!
=== <nowiki>На період дії воєнного стану органи місцевого самоврядування мають право встановлювати місцеві податки/збори та податкові пільги за ними без застосування процедур за Законом про засади державної регуляторної політики у сфері госпдіяльності !!!!!</nowiki> ===
|}
==Поняття податку==
Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України (далі - ПК України)] податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] порядку, становить податкову систему України.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
==Види місцевих податків==
До місцевих податків належать (ст.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України]):

1. Податок на майно;

У свою чергу податок на майно складається з:
*[[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки|податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;]]
*[[Транспортний податок|транспортного податку;]]
*[[Плата за землю (земельний податок)|плати за землю.]]
2. [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|Єдиний податок.]]

Єдиний податок — податок, що сплачують суб’єкти господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування, основний підприємницький податок. Первісно планувався та був єдиним відрахуванням, передбаченим у рамках спрощеної системи оподаткування, та поєднував у собі відрахування до місцевого податкового бюджету, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. Зараз єдиний податок сплачується тільки до місцевого бюджету, а решта відрахувань включені до єдиного соціального внеску.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено нормами гл. 1 розд. ХІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України]. Ключовим поняттям, нерозривно пов’язаним із застосуванням єдиного податку, є поняття спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Під цим терміном слід розуміти особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих із них на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України], з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі). Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України], забороняється. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

'''До місцевих зборів належать:'''
*збір за місця для паркування транспортних засобів,
* туристичний збір.
==Порядок сплати місцевих податків під час дії правового режиму воєнного стану==
На період дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану '''не поширюється дія регуляторного законодавства''' на '''встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів'''.

'''Тимчасово''', на період '''з 1 березня 2022 року по 31 грудня''' року, в якому припинено або скасовано воєнний стан '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік [https://ips.ligazakon.net/document/view/re39004?an=1 територій], на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp221364?an=&ed=2022_12_06&dtm=].

З 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховують та не сплачують плату за:
*'''землю''' (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб;

*'''земельні ділянки''' (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
З 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, '''платниками єдиного податку третьої групи''' можуть бути ФОП та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. Без обмежень щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
== Порядок втановлення місцевих податків==
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються:
* об'єкт оподаткування,
*платник податків і зборів,
*розмір ставки,
*податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] для відповідного місцевого податку.
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у 10-денний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків або змін до них.

Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (Державна податкова служба України).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків на відповідних територіях.

Рішення про встановлення місцевих податків офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків, що є обов’язковими згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України], такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Міністерство фінансів України), затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України], а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.

Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами.

Платники місцевих податків можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. У разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то у такому разі до платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.
==Корисні посилання==
*[https://tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]
[[Категорія:Податкове право]]

Інформаційне забезпечення виборів в Україні

2023-03-27T09:46:47Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанова Центральної виборчої комісії від 15.10.2020 № 385 "Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)"]

'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.'''''
==Основні засади інформаційного забезпечення виборів==
Відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. 
З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією.

'''Інформація, що міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.''' Окружні та територіальні виборчі комісії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчим кодексом України], передають для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомості, зазначені в частині третій статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України].
Така інформація може бути оприлюднена та надана у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України "Про доступ до публічної інформації"].
===Відомості про кандидата, що підлягають оприлюдненню ===
При проведенні виборів Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання, такі відомості про кожного кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах:
прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкт висування кожного кандидата, передвиборні програми кандидатів чи суб’єктів їх висування, а при проведенні загальнонаціональних виборів - також автобіографію кандидата, подану до Центральної виборчої комісії.

Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян, інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України], зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації, уникати дискримінації та сексизму.
==Загальне інформування виборців ==
'''Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:'''
*виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;
*можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;
* можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;
*адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до якої належить виборча адреса виборця;
*адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;
*підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
*процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;
*право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;
*відповідальність за порушення законодавства про вибори;
*інші питання реалізації виборчих прав громадян.
Центральна виборча комісія не пізніш як на другий день виборчого процесу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів та забезпечує її актуальність.

З метою забезпечення належної поінформованості виборців Центральна виборча комісія, відповідна територіальна виборча комісія забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Форма, розмір, текст та поліграфічне виконання плакатів, а також порядок їх виготовлення та передачі дільничним виборчим комісіям встановлюються Центральною виборчою комісією.

На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.
==Спеціальне інформаційне забезпечення виборів в Україні==
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів Президента України передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;
*рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата на пост Президента України;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, відомості про наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України та його передвиборна програма. 
''(стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів депутатів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів партій - суб’єктів виборчого процесу, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, виборчий регіон, у якому висунуто кандидата у депутати, назву партії, яка висунула кандидата у депутати. 
''(стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми організацій партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом. 
''(стаття 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
== Участь засобів масової інформації та інформаційних агенств в інформаційному забезпеченні виборів==
Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення виборчих комісій або регіональних чи територіальних представництв Центральної виборчої комісії на підставі відповідних договорів.. 
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. 
Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. 
Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї. 
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами. 
Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, представників партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених, довірених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу.
==Особливості виборчого процесу під час дії правового режиму воєнного стану==
У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану виборчий процес загальнодержавних виборів та/або виборчий процес відповідних місцевих виборів, що відбуваються на цих територіях або їх частині, припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України.

Після набрання чинності відповідним указом Президента України Центральна виборча комісія ухвалює рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України або в окремих її місцевостях, яким визначає порядок завершення виборчих процедур, які були розпочаті в межах відповідного виборчого процесу.

Після припинення чи скасування дії режиму воєнного або надзвичайного стану перебіг відповідного виборчого процесу, припиненого у зв’язку з цим, розпочинається спочатку.

Рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку з введенням воєнного або надзвичайного стану, ухвалюється відповідним суб’єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.
[[Категорія:Виборче право]]

Проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства

2023-02-21T09:43:10Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Указ Президента України "Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства" (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 372/2020 від 03.09.2020)]
== Загальні положення ==
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 "Про військовий обов'язок і військову службу"], '''військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності ''придатних до неї за станом здоров’я і віком'' громадян України (за винятком випадків, визначених законом), ''іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності''.'''

Проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства здійснюється '''у добровільному порядку (за контрактом)''' на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 "Про військовий обов'язок і військову службу"] порядок проходження військової служби, права та обов’язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок проходження іноземцями та особами без громадянства (далі - іноземці) військової служби у Збройних Силах України визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства]

З іноземцями, які добровільно вступають на військову службу, укладається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n487 контракт про проходження іноземцями чи особами без громадянства відповідного виду військової служби у Збройних Силах України]

'''Контракт про проходження військової служби - це письмова угода, що укладається між іноземцем і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби'''

Щодо іноземців, які виявили бажання проходити військову службу на посадах рядового, сержантського і старшинського складу у Збройних Силах України, проводиться перевірка відомостей стосовно:
* законності їх перебування на території України,
* наявності документів, що засвідчують особу,
* відомостей про відсутність судимості,
* достовірності інших відомостей, наданих іноземцями.
Для прийнятих на військову службу іноземців '''встановлюється випробувальний строк два місяці''', про що зазначається в контракті про проходження військової служби.

'''Військова служба закінчується в разі:'''
* звільнення військовослужбовця з військової служби,
* загибелі (смерті),
* визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
'''Основними умовами прийняття на військову службу за контрактом іноземця є:'''
# визнання і виконання іноземцем Конституції України та законів України;
# перебування іноземця на законних підставах на території України;
# відсутність в іноземця судимості;
# наявність в іноземця дійсного паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.
== Порядок добору та прийняття іноземців на військову службу за контрактом ==
Відбір іноземців на військову службу проводиться військовими комісаріатами та військовими частинами. Під час відбору іноземців на посади враховується їх попередній досвід проходження військової служби, спеціальність та освіта. У разі відсутності такого досвіду, після прийняття іноземців на військову службу вони направляються до навчальних частин (центрів) та військових частин для підготовки на спеціальних курсах для набуття відповідної військово-облікової спеціальності.

'''Заходи з відбору іноземців на військову службу за контрактом:'''
* попереднє вивчення особистих якостей іноземців до прийняття на військову службу;
* направлення іноземців до командирів військових частин для отримання письмової згоди (за необхідності);
* медичне обстеження іноземців;
* професійно-психологічний відбір іноземців;
* перевірка відомостей, поданих іноземцями у порядку, визначеному цим Положенням;
* оформлення особових справ іноземців;
* направлення іноземців до військових частин для подальшого прийняття на військову службу.
Для проходження військової служби за контрактом, іноземці подають до військових комісаріатів за місцем проживання відповідну заяву, а також за встановленою формою - письмову згоду на обробку персональних даних, у разі потреби - письмову згоду на проведення перевірки поданих ними відомостей.

Медичне обстеження іноземців проводять військово-лікарські комісії відповідного військового комісаріату.

На іноземця, який успішно пройшов відбір на військову службу, '''оформлюється особова справа''', до якої додаються:
# довідка військово-лікарської комісії про придатність до проходження військової служби;
# картка професійного відбору іноземця за формою, визначеною Міністерством оборони України;
# довідка про результати перевірки поданих іноземцем відомостей;
# копія дійсного паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства;
# інформація про склад сім'ї або близьких осіб іноземця.
Після проведення заходів відбору іноземці, разом з їх особовими справами та приписами військових комісаріатів, направляються до військових частин відповідно до наданих письмових згод.У військових частинах (навчальних центрах) стосовно іноземців проводяться такі заходи:
* перевірка рівня фізичної підготовки іноземців;
* оформлення контракту про проходження іноземцями відповідного виду військової служби у Збройних Силах України
== Контракт про проходження військової служби ==
=== Строки, на які укладаються контракти ===
'''Перший контракт про проходження військової служби укладається:'''

з військовослужбовцями, прийнятими на посади рядового складу, - '''строком на 3 роки''';

з військовослужбовцями у разі їх призначення на посади сержантського і старшинського складу - '''строком від 3 до 5 років залежно від згоди сторін''';

з військовослужбовцями, які приймаються на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану, - '''до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію ( виключено на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n9 Указу Президента № 545/2022 від 01.08.2022]}.'''

Строк останнього контракту про проходження військової служби визначається часом, який залишився до досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі, або строком, на який його залишено на військовій службі понад граничний вік.

'''Іноземець не може бути прийнятий на військову службу за контрактом у разі:'''
* наявності в іноземця судимості;
* ненадання іноземцем під час прийняття на військову службу згоди на проведення перевірки відомостей або документів, які засвідчують особу, або встановлення факту подання іноземцем недостовірної інформації або підроблених документів - за результатами перевірки поданих іноземцем відомостей;

* коли час, що залишився іноземцю до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, менший за строк дії першого контракту про проходження військової служби, крім випадків, визначених частиною третьою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
* незаконного перебування іноземця на території України.

=== Порядок укладення контрактів ===
Контракт укладається у двох примірниках, підписується сторонами контракту. Підпис посадової особи скріплюється відповідною гербовою печаткою.Один примірник контракту зберігається в особовій справі військовослужбовця, другий - у військовослужбовця. Контракт про проходження військової служби є підставою для видання відповідного наказу по особовому складу про зарахування іноземця до списків особового складу Збройних Сил України та призначення його на відповідну посаду чи продовження військової служби.

Новий контракт про проходження військової служби укладається не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії чинного контракту.
=== Продовження строку контракту ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n9:~:text=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%96. Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій служб]і:

для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - на 3 роки;

для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського та старшинського складу, - на строк від 3 до 5 років.

Під час дії особливого періоду для військовослужбовців за їхнім бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Також дія контракту про проходження військової служби з військовослужбовцями під час звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту продовжується:
* до закінчення щорічної основної відпустки, час якої повністю або частково перевищує строк контракту;
* на час перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, а також на час увільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням.
Дія контракту з військовослужбовцями під час звільнення продовжується наказом командира військової частини по стройовій частині.
=== Припинення (розірвання) контракту ===
'''Контракт припиняється (розривається):'''
* у день закінчення строку контракту;
* у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;
* у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового розірвання контракту, звільнення з військової служби);
* у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
* у день, що настає після дня завершення випробувального строку у разі непроходження військовослужбовцем 2-місячного випробувального строку.
Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби:

1) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n9:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83%22 за рішенням командування військової частини за наявності підстав,]

2) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n9:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%22%D0%B0%22%20%2D%20%22%D2%91%22%2C%20%22%D0%B6%22%2C%20%22%D1%96%22%20%D1%82%D0%B0%20%22%D0%BA%22%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%201%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%22%D0%B0%22%20%2D%20%22%D2%91%22%2C%20%22%D0%B8%22%2C%20%22%D0%B9%22%20%D1%82%D0%B0%20%22%D0%BA%22%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%202%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%22%D0%B0%22%2C%20%22%D0%B3%22%20%D1%82%D0%B0%20%22%D2%91%22%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%203%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83%22. за рішенням військовослужбовця за наявності підстав, передбачених підпунктами] ".

У разі припинення (розірвання) контракту в примірнику, що зберігається в особовій справі, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення контракту, який завіряється підписом командира (начальника) військової частини та скріплюється відповідною гербовою печаткою
== Відпустки ==
Військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n9:~:text=%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96 Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні:]'''
* до 10 років, становить 30 календарних днів;
* від 10 до 15 років - 35 календарних днів;
* від 15 до 20 років - 40 календарних днів;
* понад 20 календарних років - 45 календарних днів.
Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні під час визначення тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Святкові та неробочі дні під час визначення тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. За бажанням військовослужбовців, щорічна основна відпустка може надаватися їм частинами, не більше двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 календарних днів.
Військовослужбовцям, які перебувають у довготривалому відрядженні за межами України, дозволяється за їх бажанням об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки. У цьому разі загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

'''Відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у таких випадках:'''
# укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;
# тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові або по шлюбу, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n362 підпункт 2 пункту 108 розділу 8 Положення]
У зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається '''відпустка для лікування''' із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою '''не повинен перевищувати 4 місяців підряд''' (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
== Порядок звільнення ==
Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються підстави звільнення з військової служби.
Розрахунок вислуги років військовослужбовців, які звільняються з військової служби за всіма підставами, передбаченими статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", здійснюється військовою частиною. Особова справа після звільнення військовослужбовця надається до галузевого державного архіву Міністерства оборони України для зберігання та обліку.

У разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту видання наказу про звільнення та здавання посади військовослужбовцем повинні бути здійснені не пізніше дня закінчення строку контракту, якщо інше не передбачено законодавством.

Військовослужбовцям, які мають особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років у разі звільнення за рішенням посадових осіб, які здійснюють звільнення, може бути надано право носіння військової форми одягу.

Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

'''Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n444 до п.138 розділу Х Положення], особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.'''

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо під час звільнення не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов'язані зі звільненням.

Під час дії особливого періоду військовослужбовці звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною восьмою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"].
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Право на страйк та його реалізація

2023-02-16T10:04:41Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131299-08 Положення про порядок проведення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та примирних процедур під час страйку, затверджений наказом Національної служби посередництва та примерення 18 листопада 2008 року № 131]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text '''Закон України "Про правовий режим воєнного стану"''']
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 '''Указ Президента України "Про правовий режим воєнного стану"''']
{| class="wikitable"
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 '''24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022'''] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався [https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133], від 18 квітня 2022 року № 259, [https://www.president.gov.ua/documents/3412022-42617 від 18 травня 2022 року № 341], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573/2022#n2 від 12 серпня 2022 року № 573,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757/2022#Text від 7 листопада 2022 року № 757], а також від '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/58/2023#n2 6 лютого 2023 року № 58 (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб).]'''

|}
'''''Страйк''''' — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Згідно із законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»], «Страйк — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту)».

''Право на страйк офіційно визнано Європейською соціальною хартією, що була прийнята Радою Європи 18 жовтня 1961 р. Європейська соціальна хартія прямо визнала право на страйк: статтею 6 Хартії, зокрема, встановлено, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на укладання [[Колективний договір|колективних договорів]] Сторони визнають право працівників і роботодавців на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, включаючи право на страйк, з урахуванням зобов'язань, які можуть випливати з раніше укладених колективних договорів.''

Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

Колективний трудовий спір (конфлікт) — це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни [[Колективний договір|колективного договору]], угоди, виконання [[Контроль за виконанням колективного договору|колективного договору]], угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.
== Види страйків ==
'''У літературі розрізняють наступні види страйків:'''
* '''Наступальний страйк''' — страйк, при якому страйкарі вимагають поліпшення умов свого життя і роботи.
* '''Оборонний страйк''' — страйк, при якому страйкарі опираються погіршенню умов життя і роботи.
* '''Політичний страйк''' — страйк, при якому працівники висувають вимоги політичного характеру (зміна уряду, зміна законодавства тощо). В силу свого характеру зазвичай досягає загальнонаціональних масштабів і стає важливим фактором в переломні моменти політичного життя суспільства й історії (приклад — Всеросійський жовтневий політичний страйк 1905 року).
* '''Польський страйк''' (званий також ''окупаційний'') — захоплення підприємства самими робітниками. Назву отримав через те, що вперше увійшов у практику в Польщі.
* '''Італійський страйк''' — протест, що полягає в пунктуальному виконанні працівниками своїх посадових інструкцій, аж до безглуздих параграфів. Зазвичай такий протест викликає істотне падіння продуктивності праці.
* '''Підземний страйк''' (невихід з шахти) — страйк, застосовуваний шахтарями. Страйкарі спускаються в шахту і не виходять.
== Право на страйк ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4310 ст. 44] Конституції України, ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.
Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
{| class="wikitable"
|+
|Зверніть увагу, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в [https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 указі Президента України про введення воєнного стану].
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, '''з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану,''' можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України, а саме:

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4310 '''статтею 44'''] ("Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів").
|}

== '''Порядок прийняття рішення про оголошення страйку''' ==
Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.

Рекомендації щодо оголошення чи не оголошення галузевого або територіального страйку приймаються на галузевому або територіальному рівнях на конференції, зборах, пленумі чи іншому виборному органі представників найманих працівників та/або профспілок і надсилаються відповідним трудовим колективам чи профспілкам. Наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення або неоголошення страйку на своєму підприємстві.

В рішенні про оголошення страйку вказуються: перелік розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, які стали причиною для оголошення і проведення страйку; дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників; назва органу (особи), що очолює страйк; пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємстві, в установі чи організації в період страйку. Рішення зборів (конференції) про оголошення страйку оформляється протоколом.
== '''Керівництво страйком''' ==
Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.

Галузевий чи територіальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцією, зборами, пленумом чи іншим виборним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи.

Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) '''не пізніш як за 7 днів до початку страйку''', а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві — за 15 днів.

У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за 3 дні.
До повноважень органу (особи), що очолює страйк, відносяться:
- проведення переговорів, консультацій від імені страйкуючих з власником або уповноваженим ним органом (представником), органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;
- дотримання учасниками страйку громадського порядку, цілісності майна, недопущення заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей;
- прийняття рішення про припинення страйку і підписання угоди з власником або уповноваженим ним органом (представником);
- управління страйковим фондом, у випадку його створення.
== '''Гарантії для працівників під час страйку''' ==
Участь працівників у страйку, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах, не нижчих від установлених законодавством та [[Колективний договір|колективним договором]], укладеним на цьому підприємстві, як за час [[Оформлення та оплата простою на підприємстві|простою]] не з вини працівника.
== '''Заборона проведення страйку''' ==
* Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу національній безпеці, життю і здоров’ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.
*Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку.
*Персоналу постачальника електронних комунікаційних послуг забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування електронних комунікаційних мереж чи надання електронних комунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод людини.
*У разі введення надзвичайного стану може бути заборонено проведення страйків. В умовах воєнного стану проведення страйків забороняється.
== '''Визнання страйку незаконним''' ==
Незаконними визнаються страйки:
* оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
* оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об’єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n16 статей 2], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n35 4], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n52 6], частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n89 першої] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n93 п’ятої] статті 12, частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n141 першої], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n144 третьої] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n147 шостої] статті 19 цього Закону;
* розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об’єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n154 статті 20], частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n179 другої] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n180 третьої] статті 24 цього Закону;
* які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Законом.
Із заявою про визнання страйку незаконним власник або уповноважений ним орган (представник) звертається до суду. Справа щодо цієї заяви повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніш як у 7-денний строк.

Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк.
== '''Відповідальність за участь у незаконному страйку''' ==
Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни.

Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується і не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
Особи, винні в порушенні законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), а також працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. Таку ж відповідальність несуть особи, винні у виникненні колективних трудових спорів (конфліктів) або які затримують виконання рішень примирних органів, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб.

Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно з законодавством. До таких порушників не застосовуються порядок і гарантії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статтями 43] (розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою профспілкового органу) і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1355 252] КЗпП (гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів).

Особи, які примушують працівників до участі у страйку або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства чи погрозою застосування насильства, або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності.

Законом також передбачено відшкодування збитків, заподіяних страйком. Збитки, заподіяні в результаті страйку іншим підприємствам, установам, організаціям чи громадянам, відшкодовуються за рішенням суду згідно із законодавством.

Збитки, заподіяні роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом.

Роботодавець, який порушив закони України, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом.
== '''Корисні посилання та судова практика''' ==
[https://nspp.gov.ua/ Національна служба посередництва та примирення]

У постанові Касаційного цивільного суду від 29.04.2020 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89034678 № 158/1839/17] суд зауважив, що працівник, який є учасником страйку, зобов`язаний вчиняти активні дії, цікавитись питанням вирішення колективного трудового спору. А нормативними актами передбачено не лише право найманих працівників на страйк, а і передбачено відповідні їх обов`язки.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

Право на страйк та його реалізація

2023-02-15T15:54:16Z

Oksana.baliasna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131299-08 Положення про порядок проведення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та примирних процедур під час страйку, затверджений наказом Національної служби посередництва та примерення 18 листопада 2008 року № 131];
*Закон України «Про правовий режим воєнного стану»
*Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".
*Указ Президента України від 06 лютого 2023 року № Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану '''тимчасово''', на період дії правового режиму воєнного стану, '''можуть обмежуватися''' конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводиться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні")

'''''Страйк''''' — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Згідно із законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»], «Страйк — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту)».

''Право на страйк офіційно визнано Європейською соціальною хартією, що була прийнята Радою Європи 18 жовтня 1961 р. Європейська соціальна хартія прямо визнала право на страйк: статтею 6 Хартії, зокрема, встановлено, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на укладання [[Колективний договір|колективних договорів]] Сторони визнають право працівників і роботодавців на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, включаючи право на страйк, з урахуванням зобов'язань, які можуть випливати з раніше укладених колективних договорів.''

Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

Колективний трудовий спір (конфлікт) — це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни [[Колективний договір|колективного договору]], угоди, виконання [[Контроль за виконанням колективного договору|колективного договору]], угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.
== Види страйків ==
'''У літературі розрізняють наступні види страйків:'''
* '''Наступальний страйк''' — страйк, при якому страйкарі вимагають поліпшення умов свого життя і роботи.
* '''Оборонний страйк''' — страйк, при якому страйкарі опираються погіршенню умов життя і роботи.
* '''Політичний страйк''' — страйк, при якому працівники висувають вимоги політичного характеру (зміна уряду, зміна законодавства тощо). В силу свого характеру зазвичай досягає загальнонаціональних масштабів і стає важливим фактором в переломні моменти політичного життя суспільства й історії (приклад — Всеросійський жовтневий політичний страйк 1905 року).
* '''Польський страйк''' (званий також ''окупаційний'') — захоплення підприємства самими робітниками. Назву отримав через те, що вперше увійшов у практику в Польщі.
* '''Італійський страйк''' — протест, що полягає в пунктуальному виконанні працівниками своїх посадових інструкцій, аж до безглуздих параграфів. Зазвичай такий протест викликає істотне падіння продуктивності праці.
* '''Підземний страйк''' (невихід з шахти) — страйк, застосовуваний шахтарями. Страйкарі спускаються в шахту і не виходять.
== Право на страйк ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4310 ст. 44] Конституції України, ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.

Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану '''тимчасово''', на період дії правового режиму воєнного стану, '''можуть обмежуватися''' конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводиться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні")
== Порядок прийняття рішення про оголошення страйку ==
Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.

Рекомендації щодо оголошення чи не оголошення галузевого або територіального страйку приймаються на галузевому або територіальному рівнях на конференції, зборах, пленумі чи іншому виборному органі представників найманих працівників та/або профспілок і надсилаються відповідним трудовим колективам чи профспілкам. Наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення або неоголошення страйку на своєму підприємстві.

В рішенні про оголошення страйку вказуються: перелік розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, які стали причиною для оголошення і проведення страйку; дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників; назва органу (особи), що очолює страйк; пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємстві, в установі чи організації в період страйку. Рішення зборів (конференції) про оголошення страйку оформляється протоколом.
== Керівництво страйком ==
Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.

Галузевий чи територіальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцією, зборами, пленумом чи іншим виборним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи.

Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за 7 днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві — за 15 днів.

У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за 3 дні.
До повноважень органу (особи), що очолює страйк, відносяться:
- проведення переговорів, консультацій від імені страйкуючих з власником або уповноваженим ним органом (представником), органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;
- дотримання учасниками страйку громадського порядку, цілісності майна, недопущення заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей;
- прийняття рішення про припинення страйку і підписання угоди з власником або уповноваженим ним органом (представником);
- управління страйковим фондом, у випадку його створення.
== Гарантії для працівників під час страйку ==
Участь працівників у страйку, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах, не нижчих від установлених законодавством та [[Колективний договір|колективним договором]], укладеним на цьому підприємстві, як за час [[Оформлення та оплата простою на підприємстві|простою]] не з вини працівника.
== Заборона проведення страйку ==
* Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу національній безпеці, життю і здоров’ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.
*Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку.
*Персоналу постачальника електронних комунікаційних послуг забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування електронних комунікаційних мереж чи надання електронних комунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод людини.
*У разі введення надзвичайного стану може бути заборонено проведення страйків. В умовах воєнного стану проведення страйків забороняється.
== Визнання страйку незаконним ==
Незаконними визнаються страйки:
* оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
* оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об’єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n16 статей 2], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n35 4], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n52 6], частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n89 першої] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n93 п’ятої] статті 12, частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n141 першої], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n144 третьої] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n147 шостої] статті 19 цього Закону;
* розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об’єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n154 статті 20], частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n179 другої] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80#n180 третьої] статті 24 цього Закону;
* які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Законом.
Із заявою про визнання страйку незаконним власник або уповноважений ним орган (представник) звертається до суду. Справа щодо цієї заяви повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніш як у 7-денний строк.

Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк.
== Відповідальність за участь у незаконному страйку ==
Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни.

Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується і не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
Особи, винні в порушенні законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), а також працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. Таку ж відповідальність несуть особи, винні у виникненні колективних трудових спорів (конфліктів) або які затримують виконання рішень примирних органів, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб.

Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно з законодавством. До таких порушників не застосовуються порядок і гарантії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статтями 43] (розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою профспілкового органу) і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1355 252] КЗпП (гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів).

Особи, які примушують працівників до участі у страйку або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства чи погрозою застосування насильства, або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності.

Законом також передбачено відшкодування збитків, заподіяних страйком. Збитки, заподіяні в результаті страйку іншим підприємствам, установам, організаціям чи громадянам, відшкодовуються за рішенням суду згідно із законодавством.

Збитки, заподіяні роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом.

Роботодавець, який порушив закони України, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом.
== Корисні посилання та судова практика ==
[https://nspp.gov.ua/ Національна служба посередництва та примирення]

У постанові Касаційного цивільного суду від 29.04.2020 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89034678 № 158/1839/17] суд зауважив, що працівник, який є учасником страйку, зобов`язаний вчиняти активні дії, цікавитись питанням вирішення колективного трудового спору. А нормативними актами передбачено не лише право найманих працівників на страйк, а і передбачено відповідні їх обов`язки.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

Інформаційне забезпечення виборів в Україні

2018-09-26T13:20:51Z

Oksana.baliasna: Створена сторінка: Законодавство [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України] [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-19...

Законодавство

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Закон України "Про місцеві вибори"]

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Закон України "Про вибори Президента України"]

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 Закон України "Про вибори народних депутатів України"]

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про центральну виборчу комісію України"]

== Основні засади інформаційного забезпечення виборів ==

Згідно виборчого законодавства виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного волевиявлення під час проведеня виборів.
Згідно частини 2 статті 49 ЗУ “ Про місцеві вибори” інформація, що міститься у документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати місцевих рад (відомості про прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім’ї, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата у депутати), є відкритою.
Згідно частини 2 статті 56 ЗУ “ Про вибори Президента України” інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України.
Згідно частини 2 статті 63 ЗУ “ Про вибори народних депутатів України” інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, суб'єкт висування кожного кандидата у депутати
Згідно зазначених вище законів виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян та інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією, зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

== Загальне інформування виборців ==

Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:
1) виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;
2) можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;
3) можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;
4) адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до яких належить виборча адреса виборця;
5) адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;
6) підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
7) процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;
8) право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;
9) відповідальність за порушення законодавства про вибори.
Центральна виборча комісія не пізніш як за сто днів до дня чергових виборів Президента України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів (частина 2 статті 562 Закону України Про вибори Президента України”, і відповідно не пізніш як за сто двадцять днів до дня голосуванняна виборах народних депутатів України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів ( частина 2 статті 64 ЗУ “ Про вибори народних депутатів України”)
На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.

== Спеціальне інформування виборців ==

Спеціальне інформаційне забезпечення виборів народних депутатів України передбачає інформування виборців про:
1) зареєстрованих кандидатів та суб'єктів їх висування;
2) передвиборні програми партій та кандидатів у депутати в одномандатних округах;
3) рахунки виборчих фондів партій та кандидатів у депутати в одномандатних округах, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
4) скасування реєстрації (вибуття) кандидата у депутати ( частина 1 статті 65 ЗУ “ Про вибори народних депутатів України) .
Спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про:
1) зареєстрованих кандидатів на відповідних місцевих виборах та суб’єктів їх висування;
2) рахунки виборчих фондів місцевих організацій партій та кандидатів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
3) скасування реєстрації (вибуття) кандидата;
4) факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
5) факти та події, пов'язані з виборчим процесом ( частина 1 статті 51 ЗУ “ Про місцеві вибори”.
Спеціальне інформаційне забезпечення виборів Президента України передбачає інформування виборців про:
1) зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;
2) передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;
3) рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;
4) винесення попередження та скасування реєстрації (вибуття) кандидата на пост Президента України;
5) факти та події, пов’язані з виборчим процесом ( частина 1 статті 563 ЗУ “ Про вибори народних депутатів України) .

== Участь засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів ==

Під час виборчого процесу на виборах Президента України засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення Центральної виборчої комісії на підставі відповідного договору.
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання.
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій - суб’єктів виборчого процесу та кандидатів на пост Президента України щодо подій, пов’язаних із виборами.
Під час виборчого процесу на місцевих виборах, засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення територіальних виборчих комісій на підставі відповідних договорів, укладених із зазначеними комісіями.
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання.
Під час виборчого процесу на виборах народних депутатів України засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення Центральної виборчої комісії та окружних виборчих комісій на підставі відповідних договорів, укладених із зазначеними комісіями .