WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Привід у кримінальному провадженні

2019-10-10T11:18:33Z

Oksana.Romantsova: Oksana.Romantsova перейменував сторінку з ПРИВІД У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ на Привід у кримінальному провадженні

== Нормативно правові акти ==
1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
2. [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуальний кодекс України] 
== '''Загальні положення''' ==
У випадку встановленому Кримінально процесуальним кодексом України, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка, може бути застосовано привід. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.140 Кримінально процесуального кодексу України] привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, а під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали. Клопотання про здійснення приводу розглядається у день його надходження (ч.1 ст. 142 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуальний кодекс України]). 
Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, осіб з інвалідністю першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.

== '''Вимоги, яким повинно відповідати клопотання про здійснення приводу під час досудового розслідування''' ==
Статтею 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуального кодексу України] передбачені вимоги, яким повинно відповідати клопотання про здійснення приводу під час досудового розслідування:
*найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
*процесуальний статус особи, про здійснення приводу якої заявлено клопотання, її прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання;
*процесуальна дія, учасником якої повинна бути особа, про здійснення приводу якої заявлено клопотання;
*положення цього Кодексу, яким встановлено обов’язок особи з’явитися за викликом, та обставини невиконання особою цього обов’язку;
*відомості, які підтверджують факти здійснення виклику особи у встановленому цим Кодексом порядку та отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом;
*прізвище, ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора;
*дата та місце складення клопотання.
До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

== '''Розгляд клопотання про здійснення приводу''' ==
Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про здійснення приводу розглядається слідчим суддею у день його надходження до суду. У разі необхідності слідчий суддя може заслухати доводи особи, яка подала клопотання.
Під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається негайно після його ініціювання.
Під час розгляду цих клопотань, слідчі судді перевіряють чи обґрунтованим воно є, чи надані докази (відомості) , які підтверджують факти здійснення виклику особи у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.ст. 135,136 Кримінально процесуального кодексу України<nowiki>]</nowiki>]порядку та отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом в інший спосіб.
Слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов’язана з’явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
Копія ухвали про здійснення приводу, завірена печаткою суду, негайно надсилається органу, на який покладено її виконання.

== '''Виконання ухвали про здійснення приводу''' ==
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 143 КПК України] передбачено, що виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань.
Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.
Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов’язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.
У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу. Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров’ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Привід у кримінальному провадженні

2019-10-10T11:16:09Z

Oksana.Romantsova:

Привід у кримінальному провадженні

2019-10-10T10:07:15Z

Oksana.Romantsova: Створена сторінка: == Нормативно правові акти == 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] ...

Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні

2019-07-25T14:40:30Z

Oksana.Romantsova: Створена сторінка: == '''<big>Нормативна база</big> ''' == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуальний к...

== '''<big>Нормативна база</big> ''' ==
 

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуальний кодекс] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 07.02.2014 року] 
== '''<big>Загальні положення про накладення грошового стягнення</big>''' ==

Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні регулюється [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page главою 12(ст. ст. 144-174 )Кримінально процесуального кодексу України]. Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов’язків.
Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

== '''<big>Коло осіб на кого може бути накладено грошове стягнення у кримінальному процесі</big>''' ==
 
''Накладення грошового стягнення на учасника провадження передбачається у таких випадках:''

1) Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ч. 2 ст.179 КПК України)].

2) У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань при застосуванні до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистої поруки на нього накладається грошове стягнення в розмірі:
* у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м’яке покарання, - від двох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, - від п’яти до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, - від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, - від двадцяти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ч.5 ст. 180 КПУ України]).

3)Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page главами 11 та 12 цього Кодексу (ч.1 ст.323 КПК України)]

4) При відібранні зобов’язання про взяття під нагляд батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер підозри чи обвинувачення неповнолітнього і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов’язання. При порушенні цього зобов’язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення від двох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ч.5 ст. 493 КПК України]).

5) Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кодексом] порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
*від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
*від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ч.1 ст.139 КПК України]).

6) Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page главою 12 цього Кодексу (ст. 325 КПК України)].

7) Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page главою 12 цього Кодексу]. Якщо в судове засідання не прибув за викликом представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати обставини, що стосуються застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, вирішує питання про проведення судового розгляду без нього або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, в порядку, передбаченому [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page главою 12 цього Кодексу (ч.2,3 ст.326 КПК України)].

8) Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page главами 11 та 12 цього Кодексу (ч.1 ст.327 КПК України)].

== '''<big>Хто має право звернутися з клопотанням про накладення грошового стягнення та його зміст</big>''' ==
 
Під час судового провадження з клопотанням про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні до суду може звернутися прокурор, котрий підтримує держане обвинувачення у цьому провадженні.
Слідчий суддя чи суд з власної ініціативи можуть застосувати грошове стягнення, наприклад, під час надання дозволу про взяття під варту обвинуваченого, котрий не виконував умов особистої поруки, особистого зобов’язання чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження або не з’явився до них за викликом без поважних причин.
Інші учасники провадження безпосереднього права на звернення з таким клопотанням до слідчого судді чи суду не мають. Однак це не позбавляє їх права звертати увагу названих суб’єктів про можливість застосування грошового стягнення з метою забезпечення кримінального провадження.
''Накладення грошового стягнення є правом слідчого судді чи суду, але в окремих випадках їх обов’язком. Так, слідчий суддя чи суд зобов’язаний накласти грошове стягнення:''

- на поручителя за невиконання взятих на себе зобов’язань при обранні запобіжного заходу особистої поруки [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ( ч.5 ст. 180 КПК України)];

- на батьків, опікунів і піклувальників при відібранні у них зобов’язання про взяття під нагляд неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого у випадку порушення цього зобов’язання [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page (ч.5 ст.493 КПК України)]. 

У решті випадків накладення грошового стягнення є правом для слідчого судді чи суду, яким вони можуть скористатися або утриматися, враховуючи певні обставини, наприклад скрутне матеріальне становище відповідного учасника процесу.

'''Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 145 КПК України], у клопотанні про накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування зазначаються:'''
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку заявлено клопотання, її прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання;
3) обов’язок, який покладено на особу цим Кодексом чи ухвалою слідчого судді;
4) обставини, за яких особа не виконала обов’язок;
5) відомості, які підтверджують невиконання особою обов’язку;
6) прізвище, ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора;
7) дата та місце складення клопотання.
До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.
== <big>'''Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу'''</big> ==
 
Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу, визначається ст.146 КПК України.

1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

2. Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов’язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
Клопотання про накладення грошового стягнення на учасника провадження слідчий чи прокурор направляє до місцевого районного суду, у мажах територіальної компетенції якого знаходиться орган досудового розслідування, котрий здійснює кримінальне провадження.
Найбільш поширеною підставою для накладення грошового стягнення на учасників кримінального судочинства є неявка їх без поважної причини в судове засідання. Законодавець у [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 138 КПК України] визнав перелік причин вказаних осіб на виклик, які визнаються поважними.
Нормами КПК України не передбачено право оскарження ухвали слідчого судді, суду про накладення грошового стягнення. Згідно ч.5 ст.532 КПК України ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Грошове стягнення у відповідному розмірі накладається на конкретного учасника провадження ухвалою слідчого судді чи суду. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладеного грошове стягнення.

== '''<big>Порядок оскарження ухвали про накладення грошового стягнення</big>''' ==
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня при розгляді цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page (ст. 147 КПК України)].
Ухвала про накладення грошового стягнення може бути скасованою на підставі розгляду відповідного клопотання особи, на яку було накладено грошове стягнення, за умови, що особа не була присутня під час розгляду питання про накладення грошового стягнення.
Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може:
-самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення;
-призначити судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.
За результатами розгляду клопотання про скасування грошового стягнення слідчий суддя, суд приймає одне з таких рішень:
-скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно;
-відмовляє у задоволенні клопотання.
Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

Приклад: Ухвала Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2018 року http://reyestr.court.gov.ua/Review/76344718

Приклад: Ухвала Великобачаганського районного суду Полтавської області від 17.05.2016 року http://reyestr.court.gov.ua/Review/57735398
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]