WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

2026-04-08T10:48:21Z

Nofenko.Serhiі: /* Нормативна база */ У зв'язку з скасування Господарського кодексу України, була необхідність у виключенні застарілих статтей та зміну на Закон України який дія як перехідний.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n842 Закон України «Про автомобільний транспорт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)"]

== Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання ==
У зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу України, частково були внесені зміни до Цивільного та інших кодексів.

Так, було перенесено статтю про адміністративно-господарські санкції, які застосовуються державою до бізнесу.

За порушення встановлених законодавством правил здійснення підприємницької діяльності уповноважені органи державної влади або органи місцевого самоврядування застосовують до юридичних та фізичних осіб–підприємців адміністративно-господарські санкції – заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків:

🔹вилучення прибутку (доходу);

🔹адміністративно-господарський штраф;

🔹стягнення зборів (обов'язкових платежів);

🔹застосування антидемпінгових заходів;

🔹припинення експортно-імпортних операцій;

🔹зупинення дії ліцензії (патенту);

🔹анулювання ліцензії (патенту)

🔹обмеження або зупинення діяльності юридичної особи;

🔹ліквідація юридичної особи;

🔹інші адміністративно-господарські санкції, встановлені Законом.

Адміністративно-господарські санкції застосовуються до юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не більш ніж через один рік з дня його вчинення, окрім випадків, визначених Законом.

== Поняття адміністративно-господарського штрафу ==
З моменту скасування Господарського кодексу України, застосовуються такі санкції з огляду на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#n147:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ст. 15 Закону України "'''Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб"''' № 4196] та інші закони України.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Законом та іншими законами України.

== Порядок розгляду справи про порушення ==
Адміністративно-господарські санкції застосовуються до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не більш як через один рік з дня його вчинення, крім випадків, визначених законом.

Не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи.

Не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Не поширюється на застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, санкцій до суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів.

Не поширюється на застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання та заходів впливу до банків, інших осіб, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) '''''не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення'''''.

''Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням''.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить '''постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів''', яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#n14 п. 29 Порядку №1567] копія постанови видається '''не пізніше ніж протягом трьох днів''' після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання '''під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням'''.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується '''не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів''' після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#n14 абз. 2 п. 29 Порядку №1567]).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше ніж протягом '''двох місяців''' з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб'єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи, а '''засобами сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням'''.
== Скарга на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу ==
При виявленні порушень вчинених контролюючим органом складається скарга на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вона може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

Скарга на постанову подається '''протягом 10 днів''' після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

'''''Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті'''''.

Під час розгляду скарги на постанову перевіряється законність і обґрунтованість її винесення та у '''десятиденний строк''' після надходження скарги приймається одне з таких рішень:
* постанова залишається без зміни, а скарга без задоволення;
* постанова скасовується і матеріали подаються на повторний розгляд;
* змінюється розмір стягнення в межах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n842 Законом України "Про автомобільний транспорт"], проте не в бік збільшення.
Копія рішення по скарзі на постанову видається у строк '''до трьох днів''' під розписку уповноваженій особі суб'єкта господарювання чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
== Оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до суду ==
Адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, оформлений відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], подається в порядку адміністративного судочинства до ''Окружного адміністративного суду'' за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача.

За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] (1211.20 грн. - станом на 01 січня 2025 року). Пільги щодо сплати судового збору визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. ст. 5, 8 Закону України "Про судовий збір"]. Такі справи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] розглядаються судом у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, так як належать до справ незначної складності.

За результатами розгляду справи суд виносить рішення, за яким визнає постанову Укртрансбезпеки про застосування штрафу протиправною і скасовує її, або відмовляє у задоволенні позову.

Рішення надсилається судом за адресою позивача (перевізника) та за адресою Укртрансбезпеки.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96109749 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 620/745/21]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110313983 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі № № 300/505/23]
* Позовні вимоги суб’єкта господарювання щодо повернення з Державного бюджету України коштів, які були сплачені як адміністративно-господарський штраф, але після скасування постанови про застосування штрафу знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави, підлягають розгляду у порядку '''господарського судочинства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176434 Постанова] Верховного суду від 08.08.2023 року провадження №12-36гс22)

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Відповідальність лікаря-стоматолога за правопорушення, вчинене ним при здійсненні професійної діяльності

2025-12-11T12:34:49Z

Nofenko.Serhiі: 1. Змінено посиланння ст. 49 Конституції України; 2. Змінено посилання на ст. 80 ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров'я"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про звернення громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Національний класифікатор професій ДК 003:2010, наказ Держспоживстандарту України 28.07.2010 № 327]

== Загальні положення ==
Закону про стоматологічну діяльність в Україні не має, але в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Національному класифікаторі України «Класифікатор професій» ДК 003:2010] передбачено:
* Лікар – стоматолог;
* Лікар – стоматолог – ортодонт;
* Лікар – стоматолог – ортопед;
* Лікар – стоматолог – терапевт;
* Лікар – стоматолог – хірург.
Відповідно до ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2049.,%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%87%D1%8F. Конституції України], кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров'я в Україні визначають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Основи законодавства України про охорону здоров'я] (далі - Основи).

== Скарга на лікаря-стоматолога ==
[https://moz.gov.ua/ Міністерство охорони здоров’я України] (Далі – МОЗ) пропонує позасудове альтернативне вирішення проблеми (спору) – направлення скарг до уповноважених органів та осіб. У міністерстві вбачають такий спосіб більш ефективним та, головне, більш швидким засобом відновлення порушених прав, що відіграє важливу роль для кожної хворої особи.
=== Письмова скарга ===
Відповідно до ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»] скарга адресуються посадовій особі, до повноважень якої належить вирішення порушеного у зверненні питання. '''''У випадку з лікарем-стоматологом, скарга подається:'''''
* головному лікареві або особі, уповноважену виконувати його функції.
* департамент/управління охорони здоров’я міста чи області.
Але, якщо ви не вірите в адміністративну процедуру або такий орган / посадова особа в принципі відсутні, а також, якщо ви не згодні з прийнятим за скаргою рішенням, пам'ятайте, що ви можете оминути етап скарг і за захистом своїх прав звернутися безпосередньо до суду. Для того, щоб подати в суд, потрібно скласти позовну заяву. У позовній заяві викладається суть питання і позовних вимог.У позові також вказується інформація про спроби вирішення питання в добровільному порядку, а також позов повинен містити запевнення позивача, що їм не подано іншого позову, тому ж питанню.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини і факти, викладені в ньому. Такими доказами можуть бути не тільки медичні документи, а висновок експертизи, а також показання свідків.
Пам'ятайте, в позові важливо і підтвердити доказами причинно-наслідковий зв'язок між нанесеною шкодою і діями стоматолога, а також суму завданої шкоди.

Приємною новиною є те, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивачі звільняються від сплати судового збору у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

=== Усна скарга ===
* Гаряча лінія уряду – 15-45.
* Гаряча лінія Міністерства охорони здоров'я України 0 800 505 201, контакт-центр МОЗ 0 800 60 20 19.
* Гаряча лінія місцевих органів влади або місцевого самоврядування.
'''Важливо!''' [https://ukc.gov.ua/a-dovidkova-informatsiya-a/telefonni-garyachi-liniyi-tsentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-2/ Телефонні “гарячі лінії” центральних органів виконавчої влади.] 

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»] ''' термін розгляду скарги не може перевищувати одного місяця з дня подачі,''' а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''не може перевищувати сорока п'яти днів'''.

== Види відповідальності стоматологів ==
Відповідно до статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2080.,%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”] особи, винні в порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть '''цивільну''', '''адміністративну''' або '''кримінальну''' відповідальність відповідно до законодавства.

=== Цивільно-правова відповідальність лікаря-стоматолога ===
Відповідно до частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. 

Згідно з чинним законодавством відносини з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, регулюються главою 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі — ЦК). Зокрема, статтею 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначено, що така шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. 

'''Особливості, які притаманні відшкодуванню шкоди здоров’ю, заподіяної при невдалому медичному втручанні:''' 

'''По-перше''', стаття 1172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачає відшкодування юридичною особою (у тому числі медичним закладом, його медичним персоналом) або фізичною особою (медичним працівником — підприємцем) шкоди, заподіяної при виконанні ними своїх трудових (професійних, службових) обов’язків. До речі, при заподіянні каліцтва або іншого ушкодження здоров’я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, '''''зобов’язані відшкодувати''''':
# потерпілому, заробіток (доходи від трудової діяльності), втрачений ним унаслідок викликаної цим втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати викликані ушкодженням здоров’я додаткові витрати на лікування, придбання ліків, протезування, постійний догляд, посилене харчування, санаторно-курортне лікування тощо (ст. 1195–1199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]);
# у разі смерті потерпілого — непрацездатним особам, які перебували на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання (у тому числі дитина, народжена після смерті) — частку середньомісячного заробітку потерпілого, що припадала на цих осіб або на яку вони мали право відповідно до чинного законодавства (ст. 1200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]);
# у разі ушкодження здоров’я неповнолітнього, який не досяг 14 років (учні — 18 років) і не має заробітку на час заподіяння шкоди, — пов’язані з ушкодженням здоров’я необхідні витрати на лікування, протезування, постійний догляд тощо. Після досягнення потерпілим 14 років (учнями — 18 років) — шкоду, пов’язану з втратою чи зменшенням його працездатності, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, а після початку трудової діяльності потерпілого відшкодування може бути збільшено (на його вимогу), виходячи з розміру винагороди працівника його кваліфікації. Якщо такий неповнолітній на момент ушкодження здоров’я мав заробіток — виходячи з розміру його заробітку, але не нижче ніж з мінімальної заробітної плати (заробітку) (ст. 1199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]).

'''По-друге''', кожен потерпілий споживач медичної послуги має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди незалежно від того, чи був він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем) цих послуг (ст. 16, 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»]). До того ж, відповідно до чинного цивільного законодавства України шкода, завдана внаслідок недоліків послуг (робіт), підлягає відшкодуванню їх виконавцем (ст. 1210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]). 

'''По-третє''', при ушкодженні здоров’я відшкодовується не тільки матеріальна шкода або збитки, а й моральна (немайнова) шкода, порядок відшкодування якої дещо відрізняється від порядку відшкодування матеріальної (ст. 1168 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]). 

За цивільним законодавством України, зокрема відповідно до статті 1195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК], ''майнова шкода полягає у реальних матеріальних витратах, передусім у витратах на відновлення здоров’я та працездатності. Так, до реальних матеріальних збитків при заподіянні шкоди здоров’ю належать втрачений заробіток і додаткові витрати потерпілого (постраждала особа змушена робити додаткові витрати на купівлю ліків, протезування, плату за догляд, необхідність додаткового посиленого харчування, придбання спеціальних транспортних засобів, проходження курсу реабілітації, які також потребують справедливої компенсації)''. 

'''Зверніть увагу!''' При спричиненні смерті пацієнта майнова шкода може полягати ще й у втраті утримання, як правило, непрацездатних осіб, що були на утриманні померлого або які мали право на його утримання до дня смерті, а також у витратах на лікування, яке передувало смерті, та на поховання.

=== Адміністративна відповідальність лікаря-стоматолога ===
Адміністративна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, яка настає за правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення]. 

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] '''адміністративним правопорушенням (проступком) визнається''' протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом], настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. 

'''Стоматологи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення санітарних норм''' (ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

=== Кримінальна відповідальність лікаря-стоматолога ===
Відповідно до ч. 1 ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексом].
Переважна більшість медичних злочинів закріплені в розділі II Кримінального кодексу “Злочини проти життя і здоров’я людини”. '''Що стосуються лікаря-стоматолога:'''
# '''Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби''' - неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (ст. 131 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Незаконна лікувальна діяльність''' - заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, що здійснюється особою, яка не має належної медичної освіти (ст. 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Ненадання допомоги хворому медичним працівником''' - ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого (ст. 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником''' - невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого. (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Порушення прав пацієнта''' - проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть пацієнта або інші тяжкі наслідки (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]).
'''Важливо!''' Згідно з частиною третьою статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закону] '''лікар не несе відповідальності''' за здоров'я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

== Скарга на приватні стоматологічні клініки/стоматолога ==
'''Важливо!''' При зверненні до приватної клініки/стоматолога вимагайте надати Вам для ознайомлення ліцензію на медичну практику, яку видає Міністерство охорони здоров'я України. 

У разі, якщо приватна клініка або приватний лікар-стоматолог надали неякісні послуги, то варто пам’ятати, що ви як пацієнт звернулися до них за отриманням послуг як споживач, а споживачів, як відомо, захищає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]. 

В статті 1-1 Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text «Про захист прав споживачів»] зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. 

'''Зверніть увагу!''' Наявність таких правових взаємовідносин, підтверджує відповідний договір. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] '''договір між споживачем і виконавцем (продавцем)''' може бути не тільки письмовий, але і усний. Вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами. 

'''Договір''' про надання стоматологічних послуг '''не є обов’язковим''', клініка може самостійно вирішити, чи є необхідність в його укладанні. Зазвичай у документі передбачаються умови та порядок лікування, порядок оплати, особливо в разі тривалого лікування, коли оплата може здійснюватися частинами, порядок повернення коштів тощо. 

'''Важливо!''' Таким чином, навіть якщо ви не укладали договір зі стоматологічною клінікою або приватним стоматологом, на ваші взаємини все одно поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»]. 

Відповідно до ч.3 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text ЗУ «Про захист прав споживачів»] '''захист прав споживачів здійснюють''' центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

== Судова практика: ==

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97508289?fbclid=IwAR3Jms0kJJ9LNads9Vmf_fwsBrrZk5NJkpPm4gZ9I5jjDh2lPzr0ojwpJ2Y Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області "Про стягнення, на користь пацієнта 127 197 грн., про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди" № 428/8040/19 від 02 червня 2021 року.]

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів

2025-10-15T11:07:08Z

Nofenko.Serhiі: /* Нормативна база */ Змінив посилання на статтю 153 Закону України "Про акціонерні товариства" / Додав посилання на інші статті цього Закону

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#Text Закон України «Про акціонерні товариства»]
== Поняття акціонерного товариства ==
'''''Акціонерне товариство''''' - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n881 ч. 1 ст. 152 Цивільного кодексу України]).

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства визначається у статуті акціонерного товариства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#Text:~:text=1.%20%D0%90%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D1%96%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч.1 ст. 6 Закону України «Про акціонерні товариства»]).

Акціонерне товариство може бути створене юридичними та (або) фізичними особами, а також державою в особі уповноваженого органу, територіальною громадою в особі уповноваженого органу. Якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір не є установчим документом товариства. Договір про створення акціонерного товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір підлягає нотаріальному посвідченню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n881:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20153.,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E. ст. 153 Цивільного кодексу України]).
==Ліквідація акціонерного товариства==
'''Ліквідація''' – один з видів припинення акціонерного товариства. Добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів акціонерів, у тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який товариство створювалося, або після досягнення мети, з якою воно створювалося, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20?find=1&text=%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#w1_1 Законом України «Про акціонерні товариства»].

Рішення про ліквідацію акціонерного товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, приймають загальні збори, якщо інше не передбачено законом.

З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради або ради директорів та виконавчого органу акціонерного товариства. Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією, підлягає затвердженню загальними зборами. Ліквідація акціонерного товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення товариства в результаті його ліквідації. (ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20?find=1&text=%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#w1_1:~:text=4.%20%D0%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.%20%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8. ст. 135 Закону України "Про акціонерні товариства"])

Введення ліквідаційної процедури є наслідком визнання суб'єкта підприємницької діяльності - боржника банкрутом. У зв’язку з чим, у постанові про визнання боржника банкрутом суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури. За загальними засадами цивільного права юридична особа ліквідується у двох випадках: за рішенням її учасників чи органу управління юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами або за рішенням суду.

У першому випадку юридична особа ліквідується ''добровільно'', у другому – в ''примусовому'' порядку.

'''''Добровільна ліквідація (самоліквідація)''''' здійснюється за рішенням загальних зборів акціонерів, у тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який товариство створювалося, або після досягнення мети, з якою товариство створювалося, у порядку, визначеному цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законом.

'''''Примусова ліквідація''''' здійснюється за рішенням суду, та може мати місце у випадках встановлених законом. До таких випадків насамперед слід відносити визнання боржника банкрутом та введення стосовно нього ліквідаційної процедури.

Якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію акціонерне товариство не має зобов’язань перед кредиторами, його майно розподіляється між акціонерами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+98#n1967 статті 137 Закону України "Про акціонерне товариства"] .

Рішення про ліквідацію акціонерного товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації та порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, приймають загальні збори, якщо інше не передбачено законом.

З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради або ради директорів та виконавчого органу акціонерного товариства. Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією, підлягає затвердженню загальними зборами.

Ліквідація акціонерного товариства вважається завершеною, а товариство - таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення товариства шляхом його ліквідації.

'''Основні етапи ліквідації акціонерного товариства:'''
#прийняття загальними зборами акціонерного товариства, що ліквідується, зокрема, рішень про: ліквідація акціонерного товариства; затвердження проєкту ліквідаційного балансу; визначення уповноважених осіб товариства, що ліквідується, для здійснення всіх необхідних дій, пов'язаних із процесом ліквідації;
#оприлюднення рішення про ліквідацію акціонерного товариства;
#подання уповноваженими особами товариства, що ліквідується, офіційним каналом зв’язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви, рішення про ліквідацію акціонерного товариства і всіх необхідних документів для зупинення обігу акцій такого товариства;
#зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку обігу акцій товариства, що ліквідується;
#розподіл майна товариства, що ліквідується, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20?find=1&text=%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#n1967 статті 137] Закону України "Про акціонерні товариства";
#подання офіційним каналом зв’язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та всіх необхідних документів для скасування випуску цінних паперів товариства, що ліквідується;
#скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску цінних паперів товариства, що ліквідується;
#державна реєстрація припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації.
Порядок скасування випуску акцій у процесі ліквідації акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

== Припинення акціонерного товариства шляхом перетворення ==
Перетворенням акціонерного товариства є зміна організаційно-правової форми акціонерного товариства з його припиненням та передачею всього свого майна, прав та обов’язків товариства підприємницькому товариству - правонаступнику згідно з передавальним актом. Акціонерне товариство може перетворитися лише на інше господарське товариство або виробничий кооператив ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+133#w2_2:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20133.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 133] Закону України "Про акціонерні товариства").

Перетворення акціонерного товариства на інше господарське товариство (крім товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю) або виробничий кооператив здійснюється після прийняття відповідного рішення загальними зборами, за умови отримання письмової згоди всіх акціонерів, акції яких не були викуплені, стати засновниками (учасниками) підприємницького товариства - правонаступника. Така згода оформлюється шляхом підписання всіма засновниками (учасниками) або їхніми уповноваженими особами установчих документів підприємницького товариства - правонаступника.

'''Процедура припинення акціонерного товариства шляхом перетворення здійснюється за такими етапами:'''

1) прийняття загальними зборами акціонерів товариства, що припиняється шляхом перетворення, рішень про: перетворення акціонерного товариства; затвердження умов перетворення; визначення уповноважених осіб товариства, що припиняється шляхом перетворення, для здійснення всіх необхідних дій, пов’язаних із процесом перетворення;

2) реалізація акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+133#w2_2:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20103.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%83%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%97%D0%BC%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9 статті 103] цього Закону;

3) реалізація прав кредиторів акціонерного товариства, що припиняється шляхом перетворення, щодо задоволення їхніх вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+133#w2_2:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20116.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 статтею 116] цього Закону;

4) оприлюднення рішення про припинення акціонерного товариства шляхом перетворення;

5) подання уповноваженими особами товариства, що припиняється шляхом перетворення, офіційним каналом зв’язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви, рішення про перетворення акціонерного товариства і всіх необхідних документів для зупинення обігу акцій такого товариства;

6) зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку обігу акцій товариства, що припиняється шляхом перетворення;

7) конвертація акцій товариства, що припиняється шляхом перетворення, у частки (паї) підприємницького товариства - правонаступника;

8) прийняття загальними зборами акціонерів товариства, що створюється шляхом перетворення, рішень про затвердження результатів емісії (конвертації) акцій, затвердження статуту новоствореного товариства та обрання органів управління такого товариства;

9) подання офіційним каналом зв’язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви і всіх необхідних документів для скасування випуску цінних паперів товариства, що припиняється шляхом перетворення;

10) скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску цінних паперів товариства, що припиняється шляхом перетворення;

11) державна реєстрація припинення акціонерного товариства, що припинилося шляхом перетворення, та створення підприємницького товариства - правонаступника.

Порядок скасування випуску акцій у процесі перетворення встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
==Черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів товариства==
У разі ліквідації платоспроможного акціонерного товариства вимоги його кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20?find=1&text=%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#n1967 (стаття 137 Закону України "Про акціонерні товариства")]:
*у у першу чергу задовольняються вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою
*у другу чергу - вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
*у третю чергу - вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
*у четверту чергу - всі інші вимоги кредиторів;
*у п’яту чергу - виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;
*у шосту чергу - виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+98#n1382 до статті 98] цього Закону;
*у сьому чергу - виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;
*у восьму чергу - виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 102 цього Закону;
*у дев’яту чергу - розподіл майна між акціонерами - власниками простих акцій товариства пропорційно до кількості належних їм акцій.
2. Вимоги кожної черги задовольняються після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.

У разі емісії товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами - власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом акціонерного товариства.

У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги майно розподіляється між ними пропорційно до суми вимог (кількості належних їм акцій) кожного кредитора (акціонера) цієї черги.
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Відповідальність засновника (учасника) товариства

2025-07-03T10:00:12Z

Nofenko.Serhiі: /* Нормативна база */ Перевірено актуальність НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#Text Закон України «Про господарські товариства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#Text Закон України «Про акціонерні товариства»]
== Чим відрізняються засновник від учасника товариства? ==
'''''Засновником господарського товариства''''' є особа, яка бере участь у створенні товариства. 
'''''Учасник господарського товариства''''' – це особа, яка має частку у статутному капіталі вже створеного товариства. 

'''Важливо!''' Товариство вважається створеним з моменту його державної реєстрації. Таким чином, до моменту державної реєстрація товариства, особа є засновником, а після створення товариства вже набуває статус учасника. Відповідно усі особи, які набули право участі у товаристві після його державної реєстрації є учасниками. Особливість відповідальності засновників та учасників залежать від їхнього статусу. 

'''Важливо!''' Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства при будь-яких обставинах. Якщо їхні дії будуть схвалені іншими засновниками, що буде оформлено відповідним рішенням, такі засновники звільняються від відповідальності, а зобов’язання переходять до господарського товариства.
== Чи залежить відповідальність учасників від організаційно-правової форми господарського товариства? ==
'''''Обсяг матеріальної відповідальності учасників на пряму залежить від організаційно-правової форми господарського товариства. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Статтею 80 Господарського кодексу України] передбачено наступні організаційно-правові форми господарських товариств:'''''
* акціонерне товариство,
* товариство з обмеженою відповідальністю,
* товариство з додатковою відповідальністю,
* повне товариство,
* командитне товариство.
'''Усі ці товариства умовно можна поділити на дві групи:'''
* товариства без відповідальності учасників (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство),
* товариства з відповідальністю учасників (товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство і командитне товариство).
'''За загальним правилом''', встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 96 Цивільного кодексу України]:

* Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
* Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
* Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Тобто, для покриття боргів юридична особа спочатку відповідає за зобов’язаннями усім належним їй майном. Якщо казати про долю майнової відповідальності учасників (засновників), то вона обмежується розміром статутного внеску, а навіть якщо існує частина невнесених коштів, то вони несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства в межах вартості невнесеної частки вкладу кожного з них.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»] товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Також товариство не відповідає за зобов’язаннями своїх учасників.

АЛЕ при цьому ''є окремі випадки, коли засновник несе відповідальність:''

1) якщо засновник не вніс повністю внесок до статутного капіталу (настає цивільна відповідальність), – зокрема, відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»] учасники товариства, які не повністю внесли вклади до статутного капіталу, можуть нести спільну відповідальність з товариством за зобов’язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників;

2) якщо засновник умисними діями довів підприємство до банкрутства, та під час процедури банкрутства у підприємства немає достатнього майна / грошових коштів для покриття боргів перед кредиторами (настає цивільна відповідальність), – відповідно до статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства] у разі банкрутства підприємства з вини його засновників або з вини керівника підприємства, чи інших посадових осіб підприємства, які мають право давати обов’язкові для підприємства вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, – на засновників підприємства або керівника чи інших посадових осіб може бути покладена відповідальність за зобов’язаннями підприємства;

3) якщо засновник вчиняє разом з директором товариства кримінальні злочини (настає кримінальна відповідальність), – наприклад, якщо товариство здійснює відмивання «брудних» грошей, здійснює фінансування тероризму, шахрайство, здійснює торгівлю людьми чи зброєю, несплата підприємством податків у великих розмірах (орієнтовно у розмірі від 20 тис.дол.США), інші злочини, – але у даному разі повинні бути наявними докази про те, що засновник діє спільно з директором по вчиненню злочинів.

== Відповідальність засновників (учасників) за зобов’язаннями юридичної особи ==
'''''Законом встановлені наступні випадки коли засновник юридичної особи може нести відповідальність своїм майном за зобов'язаннями юридичної особи:'''''
* якщо підприємство-боржник створене у формі повного товариства, учасники такого товариства солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями повного товариства усім майном, що їм належить. Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства. Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства. При цьому учасник, який вийшов з повного товариства відповідає за зобов’язаннями товариства протягом 3 років з моменту його вибуття.
* якщо підприємство-боржник створене у формі командитного товариства, в якому є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів, та є учасники, які солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, що їм належить. Вкладник командитного товариства відповідає за борги товариства, які виникли до його вступу у товариство, перед третіми особами в тому ж порядку, як і інші вкладники;
* якщо підприємство-боржник створене у формі товариства з додатковою відповідальністю, учасники якого солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства. Розмір додаткової відповідальності кожного з учасників є пропорційним до вартості їх вкладів в статутний капітал товариства;
* засновники акціонерного товариства можуть нести солідарну відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації акціонерного товариства.
'''''Солідарна відповідальність''''' – це відповідальність боржників перед кредитором, при якій кредитору надається право за своїм вибором вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними до того моменту, поки їх обов’язок перед кредитором не буде виконано повністю.
== Банкрутство як один із способів погашення заборгованості за зобов’язаннями ==
'''''Якщо позасудова, судова процедури та процедура виконавчого провадження, як завершальна стадія судового провадження, не дали бажаного результату, та борги юридичної особи залишаються не погашеними, можна застосувати до боржника процедуру банкрутства.''''' 

Деякі випадки відповідальності засновників передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства]. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text абз.2 ч.2 ст.61 зазначеного Кодексу], у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями. 

'''Важливо!''' Оскільки у більшості випадків засновники господарських товариств не несуть відповідальності за зобов'язаннями юридичної особи, слід наголосити, що необхідно приділяти увагу перевірці платоспроможності своїх контрагентів, та укладати з контрагентами договори забезпечення виконання зобов’язань: договір застави, договір поруки, який також можна укладати із самими засновниками та ін.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяг перевірки технічного стану транспортних засобів

2025-07-03T09:55:43Z

Nofenko.Serhiі: Перевірено актуальність НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України "Про електронні довірчі послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Закон України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”]

== Обов’язковий технічний контроль ==
'''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''' – це процедура під час якої транспортний засіб перевіряється на відповідність нормативним вимогам до безпеки руху або екологічності викидів. 
'''''Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме:'''''

Перевірка системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

До участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

=== '''Транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===
Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов’язковому технічному контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]).
=== '''Транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===
'''''Не підлягають:'''''
* легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби – незалежно від строку експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);
* легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них – із строком експлуатації до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.2 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);;
* технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»].
=== '''Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю''' ===
'''''Періодичне проходження обов’язкового технічного контролю становить:'''''
* для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років – кожні два роки;
* для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації – щороку;
* для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації – двічі на рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF п.3 Постанови КМ № 137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”] ).
*На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух].
'''Що передбачає обов’язковий технічний контроль?'''

Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме:

* системи гальмового і рульового керування;
* зовнішніх світлових приладів;
* пневматичних шин та коліс;
* світлопропускання скла;
* газобалонного обладнання (за наявності);
* інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

== Субєкти проведення обов’язкового технічного контролю ==
'''Суб’єкт проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''' ''(виконавець)'' - суб’єкт господарювання (його філії, представництва або відокремлені підрозділи), який надає послуги з обов’язкового технічного контролю транспортних засобів у пункті технічного контролю, інформація про якого внесена до '''реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF#Text Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137]).

'''''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''''', призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, '''''здійснюють суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю''''', які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n427 ч.5 статті 35 ЗУ "Про дорожній рух"]).
== Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та фотофіксація ==
Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації і визначається Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).

Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.

Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12#Text Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 15 лютого 2012 р. № 106], і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#n14 Вимогами до перевірки].

Виконавець здійснює фотофіксацію процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, про що попереджає замовника (''власник транспортного засобу або уповноважена ним особа'').

Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією:

* передньої та лівої або правої частини транспортного засобу;
* перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності);
* перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування;
* показника одометра.

Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов’язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану.

Результат фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

'''У разі позитивного результату''' після проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу.

'''У разі негативного результату''' перевірки технічного стану транспортного засобу або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності технічного стану транспортного засобу під розписку (незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу, повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки).
Також '''''інформація про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''''', яка зазначена в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу чи акті невідповідності технічного стану транспортного засобу, разом з матеріалами фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю заноситься суб’єктом обов’язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 31.05. 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]).

=== '''Час проходження обов’язкового технічного контролю''' ===
'''''Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:'''''
*30 (40) хвилин – для причепів (напівпричепів);
* 40 хвилин – для легкових автомобілів;
*60 хвилин – для вантажних автомобілів;
*65 хвилин – для автобусів.
Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткуванням, оперативний час може бути змінено([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.17 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).
=== '''Фотофіксація''' ===
'''''Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється суб’єктом обов’язкового технічного контролю (виконавцем):'''''
* під час зовнішнього огляду транспортного засобу;
* перевірки фар;
* перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF абзац 3п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”])
<big>''При цьому на фотографіях обов’язково зазначаються час і дата фотофіксації''</big>, які повинні відповідати часу і даті видачі протоколу перевірки технічного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.18 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]). 
<big>''Результат фотофіксації''</big> процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]). 
Зазначене нововведення запроваджено, щоб викорінити формальність при проведенні обов’язкового технічного контролю, забезпечити якість і об’єктивність перевірки технічного стану транспортних засобів та запобігти порушенням у сфері обов’язкового технічного контролю суб’єктами, що його здійснюють.
=== '''Зберігання документів обов’язкового технічного контролю''' ===
Виконавець зобов’язаний зберігати всі документи та матеріали фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу протягом трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 30.01.2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).
=== '''Контроль за проведенням обов’язкового технічного контролю''' ===
Головний сервісний центр МВС забезпечує проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 п.2 Наказу МВС від 06. 11.2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”)].
=== '''Недійсність результатів обов’язкового технічного контролю''' ===
'''''Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу визнається територіальним органом з надання сервісних послуг МВС недійсним у разі:'''''
* видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137 або Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11. 2012 р. № 710];
* отримання від органів державного нагляду (контролю) інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, внаслідок чого є непридатним до експлуатації).
== Порушення при проведененні обов’язкового технічного контролю ==
'''''Найбільш поширені порушення:'''''
* невірна класифікація транспортних засобів;
* порушення термінів періодичності проходження обов’язкового технічного контролю;
* відсутність дати та часу фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]).
=== '''Заходи при виявлені порушень здійснення обов’язкового технічного контролю''' ===
'''''Вживають наступні заходи при виявлені порушень:'' '''
* Під час виявлення фактів порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу або без проведення такої перевірки працівники РСЦ МВС інформують територіальні органи Національної поліції України про такі порушення для вжиття заходів адміністративного впливу.
* у разі видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю протягом року більше ніж трьох протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, визнаних недійсними здійснюється блокування доступу користувача загальнодержавної бази даних до неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]);
* у разі виявлення та фіксації 10 і більше фактів видачі однім суб’єктом ОТК протоколів, визнаних за результатами перевірки, недійсними, до Мінінфраструктури надсилається інформація для прийняття рішення про відкликання повідомлення виконавця. Після отримання рішення Мінінфраструктури про відкликання повідомлення протягом трьох робочих днів ГСЦ МВС виключає виконавця з реєстру суб’єктів обов’язкового технічного контролю, про що відразу інформує виконавця, Мініфраструктури та регіональний сервісний центр МВС за місцем реєстрації суб’єкта ОТК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]);
* явні ознаки фотомонтажу матеріалів фото фіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Права споживачів житлово-комунальних послуг та їх захист

2025-05-09T09:55:35Z

Nofenko.Serhiі: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6206 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14/print1481721690845070 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14 березня 2019 року № 312]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу систем розподілу" від 14 березня 2018 № 310]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу системи передачі" від 14 березня 2018 № 309]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] :

* припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#Text Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285]); - '''заборонено'''.

* стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509] “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в’їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#Text Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285] - '''заборонено.'''

|}

== Загальні положення ==
'''Житлово-комунальні послуги''' — це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживачем житлово-комунальних послуг визнається фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Комунальні підприємства є самостійними суб’єктами господарювання, що створюються з метою утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг з ліквідації аварій у житлово-комунальній сфері та забезпечення укладання договорів щодо споживання тепла, водопостачання та водовідведення з виробниками та споживачами таких послуг (ст. 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")].

Слід зауважити, що надання житлово-комунальних послуг є різновидом договірних зобов‘язань, а тому порядок їх надання, захист прав споживачів житлово-комунальних послуг та врегулювання інших відносин, які виникають довкола житлово-комунальних послуг, регулюється чинним законодавством, а також договорами про надання житлово-комунальних послуг, що їх укладає кожен споживач із організацією-надавачем. Саме тому потрібно подбати про наявність підписаних договорів із організаціями-надавачами житлово-комунальних послуг. Договір - це саме той документ, на підставі якого споживач може пред‘являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, вимагати відшкодування або перерахунку вартості послуг.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону] ''споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти нові договори з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електроенергії та природного газу) за кожним видом комунальної послуги''.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами.
У зв’язку зі встановленим Кабінетом Міністрів України карантином та змінами передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»] № 540-IX від 30 березня 2020 року, споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти договори з виконавцями комунальних послуг не пізніш як протягом п’яти місяців з дня завершення карантину.

Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію даного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом].

Якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

== Права споживача житлово-комунальних послуг ==
Права споживачів житлово-комунальних послуг визначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]. <br
Кожний мешканець будинку є споживачем житлово-комунальних послуг.

Їх основний перелік є вичерпним і чітко визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги»], що введено в дію у травні 2019 року ( далі – Закон).

За новим розподілом до комунальних належать: послуги з постачання та розподілу природного газу, електричної та теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами, до житлових – послуга з управління багатоквартирним будинком.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон] в цілому окреслив нові аспекти функціонування даної сфери. Крім запровадження моделі договірних відносин між виконавцями та споживачами, було чітко визначено права та обов’язки усіх учасників правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.

'''Споживач житлово-комунальних послуг має право:'''

# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з умовами укладених договорів;
# безоплатно одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 3'''0 календарних днів''', за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги тощо.
* Законом визначено, що споживач має право на безперебійне та своєчасне отримання комунальної послуги належної якост Це право передбачає отримання послуги на постійній основі, без необґрунтованих перерв та перебоїв, у необхідній кількості та відповідної якості
* Послугу, яку споживачі отримують, повинна відповідати чітко встановленим вимогам, які також визначені у Законі, правилах чи договорі про надання послуги. Обов’язок забезпечувати відповідну якість покладається на виконавця, тобто на компанію, що надає цю послугу
* Надання комунальних послуг здійснюється безперервно, крім випадків, коли проводяться ремонтні та профілактичні роботи, у міжопалювальний період для системи опалення (виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами) або при необхідності ліквідації наслідків аварії. Якщо перерва у наданні послуг є плановою, виконавець повинен повідомити споживача про це не пізніше як за '''10 робочих днів'''. Якщо ситуація незапланована і перерва необхідна для усунення наслідків аварії, виконавець повідомляє про це не пізніше ніж через 3 години з початку такої перерви. Під час настання таких перерв плата за житлово-комунальну послугу не нараховується
* Споживач житлово-комунальних послуг має право отримувати усю необхідну інформацію про порядок надання, тарифи та норми споживання послуг, зокрема, дізнатися про структуру тарифу, загальну вартість місячного платежу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, отримувати детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами багатоквартирного будинку. Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що виконавець повинен інформувати споживачів послуг про будь-який намір зміни тарифу на ту чи іншу послугу
* Право на відшкодування збитків завданих майну внаслідок неналежного постачання послуги та незаконне проникнення в належне йому житло теж визначено у Законі. Компанія, що надає послугу, зобов’язана вживати усіх необхідних заходів для усунення наслідків аварій, що виникають при наданні комунальних послуг, усувати усі порушення, які негативно впливають на якість послуг, та виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт Також, у разі заподіяної шкоди майну споживача, його життю або здоров’ю, яка виникає внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено відшкодування.
* Оскільки, виконавець послуг відповідальний за їх якість, він повинен своєчасно реагувати на виклики споживачів та підписувати акти-претензії. Це право споживача також передбачено в українському законодавстві.
* У зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт споживач може складати та підписувати акти претензії.
* Якщо житлово-комунальна послуга не надається або надається не в повному обсязі, споживач має право викликати виконавця комунальних послуг для перевірки їх кількості або якості. За результатами перевірки складається акт-претензія, який підписує споживач та виконавець. Виконавець зобов’язаний не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача прибути на виклик. У разі якщо представник компанії не з’явився такий акт підписується не менш як двома споживачами цієї комунальної послуги і надсилається виконавцю рекомендованим листом. Компанія-постачальник послуги зобов’язана протягом п’яти робочих днів вирішити питання щодо задоволення вимог визначених в акті-претензії або надіслати обґрунтовану відмову.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що споживач може не оплачувати вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період своєї тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних дні.
* Проте, це можливо лише за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг укладених між виконавцем та споживачем.
Законом також чітко визначено перелік обов’язків індивідуальних та колективного споживачів житлово-комунальних послуг.

'''Індивідуальний споживач зобов’язаний:'''

* Вживати необхідних заходів для усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
* забезпечувати цілісність обладнання приладів обліку комунальних послуг відповідно до умов договору;
* оплачувати надані житлово-комунальні послуги за тарифами встановленими відповідно до законодавства та у строки, що передбаченні договорами;
* дотримуватися правил безпеки та санітарних норм;
* у разі несвоєчасної оплати платежів сплачувати пеню;
* інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла чи фактичну кількість осіб, що постійно проживають у житлі споживача;
* допускати у своє житло виконавців комунальних послуг у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів – розподілювачів, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі.
'''Важливо зазначити''', що колективний споживач зобов’язаний забезпечувати розподіл між споживачами обсягу комунальних послуг відповідно до законодавства та надавати їм детальний розрахунок розподілу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку засобами вимірювальної техніки вузла обліку, надавати також інформацію про їх показання.

Усі права та обов’язки споживачів, управителів та виконавців житлово-комунальних послуг визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги» № 2454-VIII від 07.06.2018.] Захист прав споживачів здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

=== Право споживача на несплату послуг ===
Як передбачає [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»], споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг на період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї. Для реалізації цього права споживач повинен звернутися до виконавця послуг з письмовою заявою та офіційними документами, що підтвердять факт відсутності. Це можуть бути документи з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання.

=== Відшкодування матеріальної шкоди споживачам комунальних послуг ===
Матеріальна шкода відшкодовується на підставі наданих доказів. Доказами можуть бути будь-які дані, що мають відношення до справи та засвідчують факт заподіяння шкоди, а також понесення матеріальних витрат, причинний зв'язок між заподіяною шкодою і діями відповідача. Для визначення розміру заподіяної шкоди та встановлення причинно-наслідкового зв'язку буде необхідно провести відповідну експертизу за рахунок позивача. В подальшому витрати на експертизу можна включити в ціну позову.

== Оформлення акта-претензії, як механізм досудового врегулювання спору ==
Якщо рівень надаваних послуг не відповідає вимогам, що пред’являються, споживач має право вимагати захисту своїх прав в рамках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]. Цей вид захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг реалізується через складання та підписання актів-претензій у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт; безоплатному отриманні від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку; безоплатному отриманні інформації про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі. Порядок оформлення претензій споживачів передбачено статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".]

Разом з тим споживач має право на ''зменшення розміру плати за надані послуги''. Для цього споживач відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має '''''право викликати представника виконавця для складання та підписання акта-претензії''''', в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Виклик представника виконавця має здійснюватися у спосіб, обумовлений у договорі між споживачем і виконавцем. Найбільш зручним і надійним є направлення письмової заяви, яку необхідно зареєструвати у канцелярії виконавця із одержанням вхідного номера виконавця та підписом особи, яка прийняла заяву.

'''Зміст заяви про виклик представника виконавця послуг для оформлення акта-претензії або перевірки якості надання послуг:'''
* на підставі якого пункту договору вам мали бути надані послуги,
* послуги надані з порушеннями, чи не надані взагалі,
* вказати, де (адреса, за якою надаються послуги) і коли (як правило, протягом двох днів з моменту отримання заяви виконавцем) має з‘явитися представник виконавця.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). '''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.''' Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу, споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. ''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії''. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Статтею 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] регламентовано порядок оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку, який ґрунтується на тих же принципах. Однак, є деякі '''особливості''', як-от:
* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником - стороною договору або його представником,

* на вимогу співвласника - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг беруть участь представник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, якщо управління багатоквартирним будинком здійснює відповідно об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, які в такому разі також підписують акт-претензію,

* у разі неприбуття представника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управителя на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії,

* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, які надаються у багатоквартирному будинку на підставі договору, укладеного між виконавцем таких послуг та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюється представником об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Співвласники беруть участь у перевірці за бажанням,

* на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг бере участь управитель, який у такому разі також підписує акт-претензію.

* у разі неприбуття управителя на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або для підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії,

* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі колективного договору про надання комунальних послуг, укладеного між виконавцем таких послуг та управителем або іншою уповноваженою співвласником особою, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються таким управителем або іншою уповноваженою співвласником особою. Співвласники або представники об’єднання співвласників багатоквартирного будинку беруть участь у перевірці за бажанням,

* у разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком виклик управителя для перевірки якості наданих послуг, підписання акта-претензії здійснюється стороною договору про управління багатоквартирним будинком.
<big>Зразок Акта-претензії для споживачів житлово-комунальних послуг</big> [[:Файл:Акт-претензія.odt|Акт-претензія]] (файл)

=== Претензія до енергопостачальника ===
Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів - учасників роздрібного ринку електричної енергії передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2019 року № 312]

Пунктом 8.1.2. Правил, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою,] передбачено, що споживач, у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. До звернення/скарги/претензії додаються наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу. Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк не більше 3 календарних днів звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії. У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації.

'''Важливо!''' Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами.] Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору або енергетичному омбудсмену. Скарга може бути подана споживачем протягом 1 року з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але не пізніше 1 місяця, починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення.

'''Важливо!''' Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

=== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ===
Цією ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою] передбачено, що у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення. У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини. Протягом розгляду претензії учасники роздрібного ринку зобов’язані на запит іншої сторони надавати уточнюючу інформацію та документи, необхідні для розгляду претензії.

У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до енергетичного омбудсмена (в межах його повноважень), Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

=== Претензії щодо якості електричної енергії ===
У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів з дня отримання претензії/скарги''', а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - протягом 30 днів. Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання оператором системи показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог Кодексу систем розподілу та Кодексу системи передачі та/або правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджених Регулятором.

У разі отримання претензії споживача щодо перерв (обмеження) в електропостачанні, що виникли внаслідок технологічних порушень у роботі мереж оператора системи або планових робіт без повідомлення споживачів в установленому порядку, оператор системи складає акт про застосування обмеження, у якому зазначається тривалість перерви (обмеження) в електропостачанні. Акт про застосування обмеження складається у формі у двох примірниках та підписується уповноваженими представниками споживача та оператора системи. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Тривалість перерви (обмеження) визначається спільно за документацією споживача та оператора системи відповідно до диспетчерських оперативних документів оператора системи. Якщо перерва в електропостачанні викликана технологічними порушеннями в роботі мереж оператора системи, то для розрахунку обсягу недовідпущеної електричної енергії тривалість перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується Правилами улаштування електроустановок відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів споживача.

=== Процедура розгляду скарг та вирішення спорів ===
Учасники роздрібного ринку, які здійснюють розподіл або постачання електричної енергії споживачам, зобов’язані здійснювати розгляд скарг та вирішувати спори у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом систем розподілу] та іншими нормативно-правовими актами Регулятора.

Під час здійснення своєї діяльності, зокрема розгляду отриманих від споживачів звернень (скарг/претензій), учасники роздрібного ринку мають дотримуватися розроблених стандартів/вимог/процедур. '''Стандарти/вимоги/процедури, які розробляються учасниками роздрібного ринку, мають відповідати таким вимогам:'''
# бути викладені зрозумілою та доступною мовою;
# надавати можливість споживачу подавати звернення/скарги/претензії в усній формі (за допомогою телефону або під час особистого прийому відповідальному працівнику учасника роздрібного ринку) та/або письмовій формі (включаючи засоби електронного зв’язку);
# надавати можливість споживачам з обмеженими можливостями отримувати інформацію, подавати звернення/скарги/претензії у зручний для них спосіб. Для забезпечення такої можливості учасники роздрібного ринку мають розробити інструкцію з урахуванням вимог, визначених законодавством;
# чітко описувати поетапні заходи (алгоритм), які вживає учасник роздрібного ринку в ході розгляду звернення (скарги/претензії), отриманої від споживача, а також порядок особистого прийому споживачів;
# описувати рішення, які може приймати учасник роздрібного ринку за результатами розгляду звернення (скарги/претензії) (вибачення, надання роз’яснень, повідомлення про здійснені заходи щодо усунення порушень, повідомлення про відшкодування збитків/компенсації тощо).

'''Процедура розгляду звернень, скарг та претензій, що розробляється електропостачальником та оператором системи, має передбачати:'''

# надання попередньої відповіді щодо можливості вирішення питання або повідомлення електропостачальника (оператора системи) про початок розгляду звернення/скарги/претензії та строки його розгляду. Попередня відповідь надається протягом 1 робочого дня від дня отримання звернення/скарги/претензії, якщо у ньому вказана адреса електронної пошти споживача, номер телефону або така інформація відома електропостачальнику (оператору системи);
# час розгляду звернення (скарги/претензії) та надання відповіді;
# реєстрацію усіх отриманих звернень (скарг/претензій) споживачів з використанням загальної класифікації звернень (скарг/претензій), затвердженої [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.]

Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами] та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором]. Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно-консультаційний центр, незалежно від того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником.

'''Учасники роздрібного ринку мають здійснювати фіксацію отриманих від споживача звернень (скарг/претензій) в окремому єдиному реєстрі із зазначенням наступних даних:'''
# дата отримання звернення/скарги/претензії;
# реєстраційний номер;
# спосіб, у який подано звернення (скаргу/претензію);
# прізвище, ім’я, по батькові, контактні дані споживача, що подав звернення/скаргу/претензію (або від імені якого було подано звернення (скаргу/претензію);
# тематика звернення/скарги/претензії;
# короткий опис змісту звернення/скарги/претензії;
# короткий опис попередньої відповіді на звернення/скаргу/претензію або повідомлення про отримання звернення/скарги/претензії;
# механізм розгляду звернення/скарги/претензії;
# результат розгляду звернення/скарги/претензії;
# засоби подальшої комунікації, погоджені зі споживачем.

Отримані учасником роздрібного ринку інформація та/або матеріали від споживача або структурного підрозділу цього учасника роздрібного ринку мають додаватись до звернення/скарги/претензії.

'''Усі звернення (скарги/претензії) реєструються учасником роздрібного ринку, як отримані:'''
# якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подане в усній формі (засобами телефонного зв’язку або в офісі учасника роздрібного ринку) - у день його (її) отримання;
# у робочий день отримання звернення/скарги/претензії - якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подано у письмовій формі (у тому числі електронною поштою) та отримане учасником роздрібного ринку за 1 годину до завершення робочого дня.

'''У разі повторного звернення (скарги/претензії) споживача з питання, яке не було вирішено учасником роздрібного ринку по суті та яке зафіксовано як вирішене, учасник роздрібного ринку має:'''
# зареєструвати звернення (скаргу/претензію) у реєстрі як окреме звернення (скаргу/претензію), позначивши його як таке, що є повторним та потребує негайного вирішення;
# протягом одного робочого дня з дня отримання повторного звернення/скарги/претензії повідомити споживача про початок його (її) повторного розгляду та вказати строки його (її) вирішення.

Учасник роздрібного ринку розглядає звернення/скаргу/претензію в найкоротший строк, але '''не більше 30 календарних днів''' з дати отримання звернення/скарги/претензії, якщо менший строк не встановлено чинним законодавством, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], Кодексом системи передачі та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом системи розподілу].

Якщо під час розгляду звернення (скарги/претензії) необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу комерційного обліку, строк розгляду звернення/скарги/претензії призупиняється на час проведення технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію).

Відлік перебігу строку розгляду у цьому разі поновлюється з дати отримання результатів технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію). При цьому загальний строк розгляду зазначеного звернення (скарги/претензії) '''не може перевищувати 45 днів'''.

Звернення (скарги/претензії) побутових споживачів, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються першочергово.

Електропостачальник розглядає звернення споживачів щодо перевірки правильності рахунку за електричну енергію, а оператор системи - рахунку за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, у строк до '''5 робочих днів''' з дня отримання ними такого звернення.

Разом із відповіддю споживачу надається інформація щодо альтернативних механізмів та шляхів вирішення відповідних спорів (питань) та контактні дані відповідальних органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб, уповноважених розглядати такі звернення/скарги/претензії.

Якщо споживач не згоден з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом звернення '''протягом 1 року''' з моменту його прийняття до [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятора] або енергетичного омбудсмена. Пропущений з поважної причини строк оскарження рішення може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Розгляд скарг споживачів на дії чи бездіяльність учасників роздрібного ринку та вирішення спорів між ними здійснюються [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у порядку, визначеному правилами розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затвердженими [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.] Розгляд скарг побутових та малих непобутових споживачів на дії чи бездіяльність суб’єктів роздрібного ринку, вирішення спорів між ними здійснюються енергетичним омбудсменом у порядку, встановленому законодавством України, та [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у межах його повноважень, а також вирішуються у судовому порядку.

== Захист прав споживачів у судовому порядку ==
Якщо врегулювати спір шляхом надсилання акта-претензії не вдалося - є зміст звертатися до суду. Захист прав споживачів здійснюється в порядку цивільного судочинства на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"].

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»] захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

'''''Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав у всіх судових інстанціях.'''''

Статтею 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] встановлено, що загальна позовна давність становить три роки - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Що стосується правил підсудності справ, які виникають зі спорів щодо захисту прав споживачів комунальних послуг, то слід мати на увазі, що пунктом 5 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] регламентовано: позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

== Корисні посилання ==
* [http://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг]
* [http://mpe.kmu.gov.ua Міністерство енергетики України]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Права споживачів житлово-комунальних послуг та їх захист

2025-05-09T09:54:40Z

Nofenko.Serhiі: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6206 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14/print1481721690845070 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14 березня 2019 року № 312]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу систем розподілу" від 14 березня 2018 № 310]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу системи передачі" від 14 березня 2018 № 309]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] :

* припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#Text Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285]); - '''заборонено'''.

* стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509] “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в’їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#Text Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285] - '''заборонено.'''

|}

== Загальні положення ==
'''Житлово-комунальні послуги''' — це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживачем житлово-комунальних послуг визнається фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Комунальні підприємства є самостійними суб’єктами господарювання, що створюються з метою утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг з ліквідації аварій у житлово-комунальній сфері та забезпечення укладання договорів щодо споживання тепла, водопостачання та водовідведення з виробниками та споживачами таких послуг (ст. 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")].

Слід зауважити, що надання житлово-комунальних послуг є різновидом договірних зобов‘язань, а тому порядок їх надання, захист прав споживачів житлово-комунальних послуг та врегулювання інших відносин, які виникають довкола житлово-комунальних послуг, регулюється чинним законодавством, а також договорами про надання житлово-комунальних послуг, що їх укладає кожен споживач із організацією-надавачем. Саме тому потрібно подбати про наявність підписаних договорів із організаціями-надавачами житлово-комунальних послуг. Договір - це саме той документ, на підставі якого споживач може пред‘являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, вимагати відшкодування або перерахунку вартості послуг.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону] ''споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти нові договори з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електроенергії та природного газу) за кожним видом комунальної послуги''.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами.
У зв’язку зі встановленим Кабінетом Міністрів України карантином та змінами передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»] № 540-IX від 30 березня 2020 року, споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти договори з виконавцями комунальних послуг не пізніш як протягом п’яти місяців з дня завершення карантину.

Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію даного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом].

Якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

== Права споживача житлово-комунальних послуг ==
Права споживачів житлово-комунальних послуг визначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]. <br
Кожний мешканець будинку є споживачем житлово-комунальних послуг.

Їх основний перелік є вичерпним і чітко визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги»], що введено в дію у травні 2019 року ( далі – Закон).

За новим розподілом до комунальних належать: послуги з постачання та розподілу природного газу, електричної та теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами, до житлових – послуга з управління багатоквартирним будинком.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон] в цілому окреслив нові аспекти функціонування даної сфери. Крім запровадження моделі договірних відносин між виконавцями та споживачами, було чітко визначено права та обов’язки усіх учасників правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.

'''Споживач житлово-комунальних послуг має право:'''

# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з умовами укладених договорів;
# безоплатно одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 3'''0 календарних днів''', за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги тощо.
* Законом визначено, що споживач має право на безперебійне та своєчасне отримання комунальної послуги належної якост Це право передбачає отримання послуги на постійній основі, без необґрунтованих перерв та перебоїв, у необхідній кількості та відповідної якості
* Послугу, яку споживачі отримують, повинна відповідати чітко встановленим вимогам, які також визначені у Законі, правилах чи договорі про надання послуги. Обов’язок забезпечувати відповідну якість покладається на виконавця, тобто на компанію, що надає цю послугу
* Надання комунальних послуг здійснюється безперервно, крім випадків, коли проводяться ремонтні та профілактичні роботи, у міжопалювальний період для системи опалення (виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами) або при необхідності ліквідації наслідків аварії. Якщо перерва у наданні послуг є плановою, виконавець повинен повідомити споживача про це не пізніше як за '''10 робочих днів'''. Якщо ситуація незапланована і перерва необхідна для усунення наслідків аварії, виконавець повідомляє про це не пізніше ніж через 3 години з початку такої перерви. Під час настання таких перерв плата за житлово-комунальну послугу не нараховується
* Споживач житлово-комунальних послуг має право отримувати усю необхідну інформацію про порядок надання, тарифи та норми споживання послуг, зокрема, дізнатися про структуру тарифу, загальну вартість місячного платежу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, отримувати детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами багатоквартирного будинку. Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що виконавець повинен інформувати споживачів послуг про будь-який намір зміни тарифу на ту чи іншу послугу
* Право на відшкодування збитків завданих майну внаслідок неналежного постачання послуги та незаконне проникнення в належне йому житло теж визначено у Законі. Компанія, що надає послугу, зобов’язана вживати усіх необхідних заходів для усунення наслідків аварій, що виникають при наданні комунальних послуг, усувати усі порушення, які негативно впливають на якість послуг, та виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт Також, у разі заподіяної шкоди майну споживача, його життю або здоров’ю, яка виникає внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено відшкодування.
* Оскільки, виконавець послуг відповідальний за їх якість, він повинен своєчасно реагувати на виклики споживачів та підписувати акти-претензії. Це право споживача також передбачено в українському законодавстві.
* У зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт споживач може складати та підписувати акти претензії.
* Якщо житлово-комунальна послуга не надається або надається не в повному обсязі, споживач має право викликати виконавця комунальних послуг для перевірки їх кількості або якості. За результатами перевірки складається акт-претензія, який підписує споживач та виконавець. Виконавець зобов’язаний не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача прибути на виклик. У разі якщо представник компанії не з’явився такий акт підписується не менш як двома споживачами цієї комунальної послуги і надсилається виконавцю рекомендованим листом. Компанія-постачальник послуги зобов’язана протягом п’яти робочих днів вирішити питання щодо задоволення вимог визначених в акті-претензії або надіслати обґрунтовану відмову.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що споживач може не оплачувати вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період своєї тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних дні.
* Проте, це можливо лише за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг укладених між виконавцем та споживачем.
Законом також чітко визначено перелік обов’язків індивідуальних та колективного споживачів житлово-комунальних послуг.

'''Індивідуальний споживач зобов’язаний:'''

* Вживати необхідних заходів для усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
* забезпечувати цілісність обладнання приладів обліку комунальних послуг відповідно до умов договору;
* оплачувати надані житлово-комунальні послуги за тарифами встановленими відповідно до законодавства та у строки, що передбаченні договорами;
* дотримуватися правил безпеки та санітарних норм;
* у разі несвоєчасної оплати платежів сплачувати пеню;
* інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла чи фактичну кількість осіб, що постійно проживають у житлі споживача;
* допускати у своє житло виконавців комунальних послуг у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів – розподілювачів, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі.
'''Важливо зазначити''', що колективний споживач зобов’язаний забезпечувати розподіл між споживачами обсягу комунальних послуг відповідно до законодавства та надавати їм детальний розрахунок розподілу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку засобами вимірювальної техніки вузла обліку, надавати також інформацію про їх показання.

Усі права та обов’язки споживачів, управителів та виконавців житлово-комунальних послуг визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги» № 2454-VIII від 07.06.2018.] Захист прав споживачів здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

=== Право споживача на несплату послуг ===
Як передбачає [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»], споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг на період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї. Для реалізації цього права споживач повинен звернутися до виконавця послуг з письмовою заявою та офіційними документами, що підтвердять факт відсутності. Це можуть бути документи з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання.

=== Відшкодування матеріальної шкоди споживачам комунальних послуг ===
Матеріальна шкода відшкодовується на підставі наданих доказів. Доказами можуть бути будь-які дані, що мають відношення до справи та засвідчують факт заподіяння шкоди, а також понесення матеріальних витрат, причинний зв'язок між заподіяною шкодою і діями відповідача. Для визначення розміру заподіяної шкоди та встановлення причинно-наслідкового зв'язку буде необхідно провести відповідну експертизу за рахунок позивача. В подальшому витрати на експертизу можна включити в ціну позову.

== Оформлення акта-претензії, як механізм досудового врегулювання спору ==
Якщо рівень надаваних послуг не відповідає вимогам, що пред’являються, споживач має право вимагати захисту своїх прав в рамках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]. Цей вид захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг реалізується через складання та підписання актів-претензій у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт; безоплатному отриманні від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку; безоплатному отриманні інформації про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі. Порядок оформлення претензій споживачів передбачено статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".]

Разом з тим споживач має право на ''зменшення розміру плати за надані послуги''. Для цього споживач відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має '''''право викликати представника виконавця для складання та підписання акта-претензії''''', в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Виклик представника виконавця має здійснюватися у спосіб, обумовлений у договорі між споживачем і виконавцем. Найбільш зручним і надійним є направлення письмової заяви, яку необхідно зареєструвати у канцелярії виконавця із одержанням вхідного номера виконавця та підписом особи, яка прийняла заяву.

'''Зміст заяви про виклик представника виконавця послуг для оформлення акта-претензії або перевірки якості надання послуг:'''
* на підставі якого пункту договору вам мали бути надані послуги,
* послуги надані з порушеннями, чи не надані взагалі,
* вказати, де (адреса, за якою надаються послуги) і коли (як правило, протягом двох днів з моменту отримання заяви виконавцем) має з‘явитися представник виконавця.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). '''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.''' Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу, споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. ''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії''. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Статтею 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] регламентовано порядок оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку, який ґрунтується на тих же принципах. Однак, є деякі '''особливості''', як-от:
* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником - стороною договору або його представником,

* на вимогу співвласника - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг беруть участь представник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, якщо управління багатоквартирним будинком здійснює відповідно об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, які в такому разі також підписують акт-претензію,

* у разі неприбуття представника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управителя на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії,

* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, які надаються у багатоквартирному будинку на підставі договору, укладеного між виконавцем таких послуг та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюється представником об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Співвласники беруть участь у перевірці за бажанням,

* на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг бере участь управитель, який у такому разі також підписує акт-претензію.

* у разі неприбуття управителя на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або для підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії,

* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі колективного договору про надання комунальних послуг, укладеного між виконавцем таких послуг та управителем або іншою уповноваженою співвласником особою, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються таким управителем або іншою уповноваженою співвласником особою. Співвласники або представники об’єднання співвласників багатоквартирного будинку беруть участь у перевірці за бажанням,

* у разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком виклик управителя для перевірки якості наданих послуг, підписання акта-претензії здійснюється стороною договору про управління багатоквартирним будинком.
<big>Зразок Акта-претензії для споживачів житлово-комунальних послуг</big> [[:Файл:Акт-претензія.odt|Акт-претензія]] (файл)

=== Претензія до енергопостачальника ===
Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів - учасників роздрібного ринку електричної енергії передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2019 року № 312]

Пунктом 8.1.2. Правил, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою,] передбачено, що споживач, у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. До звернення/скарги/претензії додаються наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу. Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк не більше 3 календарних днів звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії. У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації.

'''Важливо!''' Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами.] Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору або енергетичному омбудсмену. Скарга може бути подана споживачем протягом 1 року з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але не пізніше 1 місяця, починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення.

'''Важливо!''' Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

=== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ===
Цією ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою] передбачено, що у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення. У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини. Протягом розгляду претензії учасники роздрібного ринку зобов’язані на запит іншої сторони надавати уточнюючу інформацію та документи, необхідні для розгляду претензії.

У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до енергетичного омбудсмена (в межах його повноважень), Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

=== Претензії щодо якості електричної енергії ===
У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів з дня отримання претензії/скарги''', а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - протягом 30 днів. Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання оператором системи показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог Кодексу систем розподілу та Кодексу системи передачі та/або правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджених Регулятором.

У разі отримання претензії споживача щодо перерв (обмеження) в електропостачанні, що виникли внаслідок технологічних порушень у роботі мереж оператора системи або планових робіт без повідомлення споживачів в установленому порядку, оператор системи складає акт про застосування обмеження, у якому зазначається тривалість перерви (обмеження) в електропостачанні. Акт про застосування обмеження складається у формі у двох примірниках та підписується уповноваженими представниками споживача та оператора системи. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Тривалість перерви (обмеження) визначається спільно за документацією споживача та оператора системи відповідно до диспетчерських оперативних документів оператора системи. Якщо перерва в електропостачанні викликана технологічними порушеннями в роботі мереж оператора системи, то для розрахунку обсягу недовідпущеної електричної енергії тривалість перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується Правилами улаштування електроустановок відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів споживача.

=== Процедура розгляду скарг та вирішення спорів ===
Учасники роздрібного ринку, які здійснюють розподіл або постачання електричної енергії споживачам, зобов’язані здійснювати розгляд скарг та вирішувати спори у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом систем розподілу] та іншими нормативно-правовими актами Регулятора.

Під час здійснення своєї діяльності, зокрема розгляду отриманих від споживачів звернень (скарг/претензій), учасники роздрібного ринку мають дотримуватися розроблених стандартів/вимог/процедур. '''Стандарти/вимоги/процедури, які розробляються учасниками роздрібного ринку, мають відповідати таким вимогам:'''
# бути викладені зрозумілою та доступною мовою;
# надавати можливість споживачу подавати звернення/скарги/претензії в усній формі (за допомогою телефону або під час особистого прийому відповідальному працівнику учасника роздрібного ринку) та/або письмовій формі (включаючи засоби електронного зв’язку);
# надавати можливість споживачам з обмеженими можливостями отримувати інформацію, подавати звернення/скарги/претензії у зручний для них спосіб. Для забезпечення такої можливості учасники роздрібного ринку мають розробити інструкцію з урахуванням вимог, визначених законодавством;
# чітко описувати поетапні заходи (алгоритм), які вживає учасник роздрібного ринку в ході розгляду звернення (скарги/претензії), отриманої від споживача, а також порядок особистого прийому споживачів;
# описувати рішення, які може приймати учасник роздрібного ринку за результатами розгляду звернення (скарги/претензії) (вибачення, надання роз’яснень, повідомлення про здійснені заходи щодо усунення порушень, повідомлення про відшкодування збитків/компенсації тощо).

'''Процедура розгляду звернень, скарг та претензій, що розробляється електропостачальником та оператором системи, має передбачати:'''

# надання попередньої відповіді щодо можливості вирішення питання або повідомлення електропостачальника (оператора системи) про початок розгляду звернення/скарги/претензії та строки його розгляду. Попередня відповідь надається протягом 1 робочого дня від дня отримання звернення/скарги/претензії, якщо у ньому вказана адреса електронної пошти споживача, номер телефону або така інформація відома електропостачальнику (оператору системи);
# час розгляду звернення (скарги/претензії) та надання відповіді;
# реєстрацію усіх отриманих звернень (скарг/претензій) споживачів з використанням загальної класифікації звернень (скарг/претензій), затвердженої [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.]

Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами] та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором]. Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно-консультаційний центр, незалежно від того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником.

'''Учасники роздрібного ринку мають здійснювати фіксацію отриманих від споживача звернень (скарг/претензій) в окремому єдиному реєстрі із зазначенням наступних даних:'''
# дата отримання звернення/скарги/претензії;
# реєстраційний номер;
# спосіб, у який подано звернення (скаргу/претензію);
# прізвище, ім’я, по батькові, контактні дані споживача, що подав звернення/скаргу/претензію (або від імені якого було подано звернення (скаргу/претензію);
# тематика звернення/скарги/претензії;
# короткий опис змісту звернення/скарги/претензії;
# короткий опис попередньої відповіді на звернення/скаргу/претензію або повідомлення про отримання звернення/скарги/претензії;
# механізм розгляду звернення/скарги/претензії;
# результат розгляду звернення/скарги/претензії;
# засоби подальшої комунікації, погоджені зі споживачем.

Отримані учасником роздрібного ринку інформація та/або матеріали від споживача або структурного підрозділу цього учасника роздрібного ринку мають додаватись до звернення/скарги/претензії.

'''Усі звернення (скарги/претензії) реєструються учасником роздрібного ринку, як отримані:'''
# якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подане в усній формі (засобами телефонного зв’язку або в офісі учасника роздрібного ринку) - у день його (її) отримання;
# у робочий день отримання звернення/скарги/претензії - якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подано у письмовій формі (у тому числі електронною поштою) та отримане учасником роздрібного ринку за 1 годину до завершення робочого дня.

'''У разі повторного звернення (скарги/претензії) споживача з питання, яке не було вирішено учасником роздрібного ринку по суті та яке зафіксовано як вирішене, учасник роздрібного ринку має:'''
# зареєструвати звернення (скаргу/претензію) у реєстрі як окреме звернення (скаргу/претензію), позначивши його як таке, що є повторним та потребує негайного вирішення;
# протягом одного робочого дня з дня отримання повторного звернення/скарги/претензії повідомити споживача про початок його (її) повторного розгляду та вказати строки його (її) вирішення.

Учасник роздрібного ринку розглядає звернення/скаргу/претензію в найкоротший строк, але '''не більше 30 календарних днів''' з дати отримання звернення/скарги/претензії, якщо менший строк не встановлено чинним законодавством, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], Кодексом системи передачі та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом системи розподілу].

Якщо під час розгляду звернення (скарги/претензії) необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу комерційного обліку, строк розгляду звернення/скарги/претензії призупиняється на час проведення технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію).

Відлік перебігу строку розгляду у цьому разі поновлюється з дати отримання результатів технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію). При цьому загальний строк розгляду зазначеного звернення (скарги/претензії) '''не може перевищувати 45 днів'''.

Звернення (скарги/претензії) побутових споживачів, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються першочергово.

Електропостачальник розглядає звернення споживачів щодо перевірки правильності рахунку за електричну енергію, а оператор системи - рахунку за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, у строк до '''5 робочих днів''' з дня отримання ними такого звернення.

Разом із відповіддю споживачу надається інформація щодо альтернативних механізмів та шляхів вирішення відповідних спорів (питань) та контактні дані відповідальних органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб, уповноважених розглядати такі звернення/скарги/претензії.

Якщо споживач не згоден з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом звернення '''протягом 1 року''' з моменту його прийняття до [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятора] або енергетичного омбудсмена. Пропущений з поважної причини строк оскарження рішення може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Розгляд скарг споживачів на дії чи бездіяльність учасників роздрібного ринку та вирішення спорів між ними здійснюються [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у порядку, визначеному правилами розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затвердженими [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.] Розгляд скарг побутових та малих непобутових споживачів на дії чи бездіяльність суб’єктів роздрібного ринку, вирішення спорів між ними здійснюються енергетичним омбудсменом у порядку, встановленому законодавством України, та [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у межах його повноважень, а також вирішуються у судовому порядку.

== Захист прав споживачів у судовому порядку ==
Якщо врегулювати спір шляхом надсилання акта-претензії не вдалося - є зміст звертатися до суду. Захист прав споживачів здійснюється в порядку цивільного судочинства на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"].

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»] захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

'''''Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав у всіх судових інстанціях.'''''

Статтею 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] встановлено, що загальна позовна давність становить три роки - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Що стосується правил підсудності справ, які виникають зі спорів щодо захисту прав споживачів комунальних послуг, то слід мати на увазі, що пунктом 5 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] регламентовано: позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

== Корисні посилання ==
* [http://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг]
* [http://mpe.kmu.gov.ua Міністерство енергетики України]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Права споживачів житлово-комунальних послуг та їх захист

2025-05-09T09:50:33Z

Nofenko.Serhiі: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6206 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14/print1481721690845070 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14 березня 2019 року № 312]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу систем розподілу" від 14 березня 2018 № 310]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу системи передачі" від 14 березня 2018 № 309]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] :

* припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#Text Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285]); - '''заборонено'''.

* стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509] “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в’їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#Text Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285] - '''заборонено.'''

* нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій], та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території - '''заборонено.'''
|}
== Загальні положення ==
'''Житлово-комунальні послуги''' — це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживачем житлово-комунальних послуг визнається фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Комунальні підприємства є самостійними суб’єктами господарювання, що створюються з метою утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг з ліквідації аварій у житлово-комунальній сфері та забезпечення укладання договорів щодо споживання тепла, водопостачання та водовідведення з виробниками та споживачами таких послуг (ст. 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")].

Слід зауважити, що надання житлово-комунальних послуг є різновидом договірних зобов‘язань, а тому порядок їх надання, захист прав споживачів житлово-комунальних послуг та врегулювання інших відносин, які виникають довкола житлово-комунальних послуг, регулюється чинним законодавством, а також договорами про надання житлово-комунальних послуг, що їх укладає кожен споживач із організацією-надавачем. Саме тому потрібно подбати про наявність підписаних договорів із організаціями-надавачами житлово-комунальних послуг. Договір - це саме той документ, на підставі якого споживач може пред‘являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, вимагати відшкодування або перерахунку вартості послуг.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону] ''споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти нові договори з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електроенергії та природного газу) за кожним видом комунальної послуги''.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами.
У зв’язку зі встановленим Кабінетом Міністрів України карантином та змінами передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»] № 540-IX від 30 березня 2020 року, споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти договори з виконавцями комунальних послуг не пізніш як протягом п’яти місяців з дня завершення карантину.

Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію даного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом].

Якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

== Права споживача житлово-комунальних послуг ==
Права споживачів житлово-комунальних послуг визначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]. <br
Кожний мешканець будинку є споживачем житлово-комунальних послуг.

Їх основний перелік є вичерпним і чітко визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги»], що введено в дію у травні 2019 року ( далі – Закон).

За новим розподілом до комунальних належать: послуги з постачання та розподілу природного газу, електричної та теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами, до житлових – послуга з управління багатоквартирним будинком.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон] в цілому окреслив нові аспекти функціонування даної сфери. Крім запровадження моделі договірних відносин між виконавцями та споживачами, було чітко визначено права та обов’язки усіх учасників правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.

'''Споживач житлово-комунальних послуг має право:'''

# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з умовами укладених договорів;
# безоплатно одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 3'''0 календарних днів''', за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги тощо.
* Законом визначено, що споживач має право на безперебійне та своєчасне отримання комунальної послуги належної якост Це право передбачає отримання послуги на постійній основі, без необґрунтованих перерв та перебоїв, у необхідній кількості та відповідної якості
* Послугу, яку споживачі отримують, повинна відповідати чітко встановленим вимогам, які також визначені у Законі, правилах чи договорі про надання послуги. Обов’язок забезпечувати відповідну якість покладається на виконавця, тобто на компанію, що надає цю послугу
* Надання комунальних послуг здійснюється безперервно, крім випадків, коли проводяться ремонтні та профілактичні роботи, у міжопалювальний період для системи опалення (виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами) або при необхідності ліквідації наслідків аварії. Якщо перерва у наданні послуг є плановою, виконавець повинен повідомити споживача про це не пізніше як за '''10 робочих днів'''. Якщо ситуація незапланована і перерва необхідна для усунення наслідків аварії, виконавець повідомляє про це не пізніше ніж через 3 години з початку такої перерви. Під час настання таких перерв плата за житлово-комунальну послугу не нараховується
* Споживач житлово-комунальних послуг має право отримувати усю необхідну інформацію про порядок надання, тарифи та норми споживання послуг, зокрема, дізнатися про структуру тарифу, загальну вартість місячного платежу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, отримувати детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами багатоквартирного будинку. Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що виконавець повинен інформувати споживачів послуг про будь-який намір зміни тарифу на ту чи іншу послугу
* Право на відшкодування збитків завданих майну внаслідок неналежного постачання послуги та незаконне проникнення в належне йому житло теж визначено у Законі. Компанія, що надає послугу, зобов’язана вживати усіх необхідних заходів для усунення наслідків аварій, що виникають при наданні комунальних послуг, усувати усі порушення, які негативно впливають на якість послуг, та виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт Також, у разі заподіяної шкоди майну споживача, його життю або здоров’ю, яка виникає внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено відшкодування.
* Оскільки, виконавець послуг відповідальний за їх якість, він повинен своєчасно реагувати на виклики споживачів та підписувати акти-претензії. Це право споживача також передбачено в українському законодавстві.
* У зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт споживач може складати та підписувати акти претензії.
* Якщо житлово-комунальна послуга не надається або надається не в повному обсязі, споживач має право викликати виконавця комунальних послуг для перевірки їх кількості або якості. За результатами перевірки складається акт-претензія, який підписує споживач та виконавець. Виконавець зобов’язаний не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача прибути на виклик. У разі якщо представник компанії не з’явився такий акт підписується не менш як двома споживачами цієї комунальної послуги і надсилається виконавцю рекомендованим листом. Компанія-постачальник послуги зобов’язана протягом п’яти робочих днів вирішити питання щодо задоволення вимог визначених в акті-претензії або надіслати обґрунтовану відмову.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що споживач може не оплачувати вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період своєї тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних дні.
* Проте, це можливо лише за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг укладених між виконавцем та споживачем.
Законом також чітко визначено перелік обов’язків індивідуальних та колективного споживачів житлово-комунальних послуг.

'''Індивідуальний споживач зобов’язаний:'''

* Вживати необхідних заходів для усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
* забезпечувати цілісність обладнання приладів обліку комунальних послуг відповідно до умов договору;
* оплачувати надані житлово-комунальні послуги за тарифами встановленими відповідно до законодавства та у строки, що передбаченні договорами;
* дотримуватися правил безпеки та санітарних норм;
* у разі несвоєчасної оплати платежів сплачувати пеню;
* інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла чи фактичну кількість осіб, що постійно проживають у житлі споживача;
* допускати у своє житло виконавців комунальних послуг у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів – розподілювачів, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі.
'''Важливо зазначити''', що колективний споживач зобов’язаний забезпечувати розподіл між споживачами обсягу комунальних послуг відповідно до законодавства та надавати їм детальний розрахунок розподілу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку засобами вимірювальної техніки вузла обліку, надавати також інформацію про їх показання.

Усі права та обов’язки споживачів, управителів та виконавців житлово-комунальних послуг визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги» № 2454-VIII від 07.06.2018.] Захист прав споживачів здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

=== Право споживача на несплату послуг ===
Як передбачає [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»], споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг на період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї. Для реалізації цього права споживач повинен звернутися до виконавця послуг з письмовою заявою та офіційними документами, що підтвердять факт відсутності. Це можуть бути документи з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання.

=== Відшкодування матеріальної шкоди споживачам комунальних послуг ===
Матеріальна шкода відшкодовується на підставі наданих доказів. Доказами можуть бути будь-які дані, що мають відношення до справи та засвідчують факт заподіяння шкоди, а також понесення матеріальних витрат, причинний зв'язок між заподіяною шкодою і діями відповідача. Для визначення розміру заподіяної шкоди та встановлення причинно-наслідкового зв'язку буде необхідно провести відповідну експертизу за рахунок позивача. В подальшому витрати на експертизу можна включити в ціну позову.

== Оформлення акта-претензії, як механізм досудового врегулювання спору ==
Якщо рівень надаваних послуг не відповідає вимогам, що пред’являються, споживач має право вимагати захисту своїх прав в рамках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]. Цей вид захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг реалізується через складання та підписання актів-претензій у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт; безоплатному отриманні від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку; безоплатному отриманні інформації про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі. Порядок оформлення претензій споживачів передбачено статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".]

Разом з тим споживач має право на ''зменшення розміру плати за надані послуги''. Для цього споживач відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має '''''право викликати представника виконавця для складання та підписання акта-претензії''''', в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Виклик представника виконавця має здійснюватися у спосіб, обумовлений у договорі між споживачем і виконавцем. Найбільш зручним і надійним є направлення письмової заяви, яку необхідно зареєструвати у канцелярії виконавця із одержанням вхідного номера виконавця та підписом особи, яка прийняла заяву.

'''Зміст заяви про виклик представника виконавця послуг для оформлення акта-претензії або перевірки якості надання послуг:'''
* на підставі якого пункту договору вам мали бути надані послуги,
* послуги надані з порушеннями, чи не надані взагалі,
* вказати, де (адреса, за якою надаються послуги) і коли (як правило, протягом двох днів з моменту отримання заяви виконавцем) має з‘явитися представник виконавця.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). '''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.''' Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу, споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. ''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії''. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Статтею 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] регламентовано порядок оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку, який ґрунтується на тих же принципах. Однак, є деякі '''особливості''', як-от:
* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником - стороною договору або його представником,

* на вимогу співвласника - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг беруть участь представник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, якщо управління багатоквартирним будинком здійснює відповідно об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, які в такому разі також підписують акт-претензію,

* у разі неприбуття представника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управителя на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії,

* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, які надаються у багатоквартирному будинку на підставі договору, укладеного між виконавцем таких послуг та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюється представником об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Співвласники беруть участь у перевірці за бажанням,

* на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг бере участь управитель, який у такому разі також підписує акт-претензію.

* у разі неприбуття управителя на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або для підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії,

* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі колективного договору про надання комунальних послуг, укладеного між виконавцем таких послуг та управителем або іншою уповноваженою співвласником особою, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються таким управителем або іншою уповноваженою співвласником особою. Співвласники або представники об’єднання співвласників багатоквартирного будинку беруть участь у перевірці за бажанням,

* у разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком виклик управителя для перевірки якості наданих послуг, підписання акта-претензії здійснюється стороною договору про управління багатоквартирним будинком.
<big>Зразок Акта-претензії для споживачів житлово-комунальних послуг</big> [[:Файл:Акт-претензія.odt|Акт-претензія]] (файл)

=== Претензія до енергопостачальника ===
Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів - учасників роздрібного ринку електричної енергії передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2019 року № 312]

Пунктом 8.1.2. Правил, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою,] передбачено, що споживач, у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. До звернення/скарги/претензії додаються наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу. Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк не більше 3 календарних днів звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії. У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації.

'''Важливо!''' Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами.] Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору або енергетичному омбудсмену. Скарга може бути подана споживачем протягом 1 року з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але не пізніше 1 місяця, починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення.

'''Важливо!''' Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

=== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ===
Цією ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою] передбачено, що у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення. У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини. Протягом розгляду претензії учасники роздрібного ринку зобов’язані на запит іншої сторони надавати уточнюючу інформацію та документи, необхідні для розгляду претензії.

У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до енергетичного омбудсмена (в межах його повноважень), Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

=== Претензії щодо якості електричної енергії ===
У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів з дня отримання претензії/скарги''', а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - протягом 30 днів. Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання оператором системи показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог Кодексу систем розподілу та Кодексу системи передачі та/або правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджених Регулятором.

У разі отримання претензії споживача щодо перерв (обмеження) в електропостачанні, що виникли внаслідок технологічних порушень у роботі мереж оператора системи або планових робіт без повідомлення споживачів в установленому порядку, оператор системи складає акт про застосування обмеження, у якому зазначається тривалість перерви (обмеження) в електропостачанні. Акт про застосування обмеження складається у формі у двох примірниках та підписується уповноваженими представниками споживача та оператора системи. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Тривалість перерви (обмеження) визначається спільно за документацією споживача та оператора системи відповідно до диспетчерських оперативних документів оператора системи. Якщо перерва в електропостачанні викликана технологічними порушеннями в роботі мереж оператора системи, то для розрахунку обсягу недовідпущеної електричної енергії тривалість перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується Правилами улаштування електроустановок відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів споживача.

=== Процедура розгляду скарг та вирішення спорів ===
Учасники роздрібного ринку, які здійснюють розподіл або постачання електричної енергії споживачам, зобов’язані здійснювати розгляд скарг та вирішувати спори у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом систем розподілу] та іншими нормативно-правовими актами Регулятора.

Під час здійснення своєї діяльності, зокрема розгляду отриманих від споживачів звернень (скарг/претензій), учасники роздрібного ринку мають дотримуватися розроблених стандартів/вимог/процедур. '''Стандарти/вимоги/процедури, які розробляються учасниками роздрібного ринку, мають відповідати таким вимогам:'''
# бути викладені зрозумілою та доступною мовою;
# надавати можливість споживачу подавати звернення/скарги/претензії в усній формі (за допомогою телефону або під час особистого прийому відповідальному працівнику учасника роздрібного ринку) та/або письмовій формі (включаючи засоби електронного зв’язку);
# надавати можливість споживачам з обмеженими можливостями отримувати інформацію, подавати звернення/скарги/претензії у зручний для них спосіб. Для забезпечення такої можливості учасники роздрібного ринку мають розробити інструкцію з урахуванням вимог, визначених законодавством;
# чітко описувати поетапні заходи (алгоритм), які вживає учасник роздрібного ринку в ході розгляду звернення (скарги/претензії), отриманої від споживача, а також порядок особистого прийому споживачів;
# описувати рішення, які може приймати учасник роздрібного ринку за результатами розгляду звернення (скарги/претензії) (вибачення, надання роз’яснень, повідомлення про здійснені заходи щодо усунення порушень, повідомлення про відшкодування збитків/компенсації тощо).

'''Процедура розгляду звернень, скарг та претензій, що розробляється електропостачальником та оператором системи, має передбачати:'''

# надання попередньої відповіді щодо можливості вирішення питання або повідомлення електропостачальника (оператора системи) про початок розгляду звернення/скарги/претензії та строки його розгляду. Попередня відповідь надається протягом 1 робочого дня від дня отримання звернення/скарги/претензії, якщо у ньому вказана адреса електронної пошти споживача, номер телефону або така інформація відома електропостачальнику (оператору системи);
# час розгляду звернення (скарги/претензії) та надання відповіді;
# реєстрацію усіх отриманих звернень (скарг/претензій) споживачів з використанням загальної класифікації звернень (скарг/претензій), затвердженої [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.]

Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами] та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором]. Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно-консультаційний центр, незалежно від того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником.

'''Учасники роздрібного ринку мають здійснювати фіксацію отриманих від споживача звернень (скарг/претензій) в окремому єдиному реєстрі із зазначенням наступних даних:'''
# дата отримання звернення/скарги/претензії;
# реєстраційний номер;
# спосіб, у який подано звернення (скаргу/претензію);
# прізвище, ім’я, по батькові, контактні дані споживача, що подав звернення/скаргу/претензію (або від імені якого було подано звернення (скаргу/претензію);
# тематика звернення/скарги/претензії;
# короткий опис змісту звернення/скарги/претензії;
# короткий опис попередньої відповіді на звернення/скаргу/претензію або повідомлення про отримання звернення/скарги/претензії;
# механізм розгляду звернення/скарги/претензії;
# результат розгляду звернення/скарги/претензії;
# засоби подальшої комунікації, погоджені зі споживачем.

Отримані учасником роздрібного ринку інформація та/або матеріали від споживача або структурного підрозділу цього учасника роздрібного ринку мають додаватись до звернення/скарги/претензії.

'''Усі звернення (скарги/претензії) реєструються учасником роздрібного ринку, як отримані:'''
# якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подане в усній формі (засобами телефонного зв’язку або в офісі учасника роздрібного ринку) - у день його (її) отримання;
# у робочий день отримання звернення/скарги/претензії - якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подано у письмовій формі (у тому числі електронною поштою) та отримане учасником роздрібного ринку за 1 годину до завершення робочого дня.

'''У разі повторного звернення (скарги/претензії) споживача з питання, яке не було вирішено учасником роздрібного ринку по суті та яке зафіксовано як вирішене, учасник роздрібного ринку має:'''
# зареєструвати звернення (скаргу/претензію) у реєстрі як окреме звернення (скаргу/претензію), позначивши його як таке, що є повторним та потребує негайного вирішення;
# протягом одного робочого дня з дня отримання повторного звернення/скарги/претензії повідомити споживача про початок його (її) повторного розгляду та вказати строки його (її) вирішення.

Учасник роздрібного ринку розглядає звернення/скаргу/претензію в найкоротший строк, але '''не більше 30 календарних днів''' з дати отримання звернення/скарги/претензії, якщо менший строк не встановлено чинним законодавством, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], Кодексом системи передачі та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом системи розподілу].

Якщо під час розгляду звернення (скарги/претензії) необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу комерційного обліку, строк розгляду звернення/скарги/претензії призупиняється на час проведення технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію).

Відлік перебігу строку розгляду у цьому разі поновлюється з дати отримання результатів технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію). При цьому загальний строк розгляду зазначеного звернення (скарги/претензії) '''не може перевищувати 45 днів'''.

Звернення (скарги/претензії) побутових споживачів, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються першочергово.

Електропостачальник розглядає звернення споживачів щодо перевірки правильності рахунку за електричну енергію, а оператор системи - рахунку за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, у строк до '''5 робочих днів''' з дня отримання ними такого звернення.

Разом із відповіддю споживачу надається інформація щодо альтернативних механізмів та шляхів вирішення відповідних спорів (питань) та контактні дані відповідальних органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб, уповноважених розглядати такі звернення/скарги/претензії.

Якщо споживач не згоден з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом звернення '''протягом 1 року''' з моменту його прийняття до [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятора] або енергетичного омбудсмена. Пропущений з поважної причини строк оскарження рішення може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Розгляд скарг споживачів на дії чи бездіяльність учасників роздрібного ринку та вирішення спорів між ними здійснюються [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у порядку, визначеному правилами розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затвердженими [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.] Розгляд скарг побутових та малих непобутових споживачів на дії чи бездіяльність суб’єктів роздрібного ринку, вирішення спорів між ними здійснюються енергетичним омбудсменом у порядку, встановленому законодавством України, та [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у межах його повноважень, а також вирішуються у судовому порядку.

== Захист прав споживачів у судовому порядку ==
Якщо врегулювати спір шляхом надсилання акта-претензії не вдалося - є зміст звертатися до суду. Захист прав споживачів здійснюється в порядку цивільного судочинства на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"].

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»] захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

'''''Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав у всіх судових інстанціях.'''''

Статтею 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] встановлено, що загальна позовна давність становить три роки - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Що стосується правил підсудності справ, які виникають зі спорів щодо захисту прав споживачів комунальних послуг, то слід мати на увазі, що пунктом 5 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] регламентовано: позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

== Корисні посилання ==
* [http://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг]
* [http://mpe.kmu.gov.ua Міністерство енергетики України]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Права споживачів житлово-комунальних послуг та їх захист

2025-05-09T09:48:19Z

Nofenko.Serhiі: /* Право споживача на несплату послуг */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6206 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14/print1481721690845070 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14 березня 2019 року № 312]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу систем розподілу" від 14 березня 2018 № 310]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу системи передачі" від 14 березня 2018 № 309]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] :

* припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#Text Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285]); - '''заборонено'''.

* стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509] “Про облік внутрішньо переміщених осіб”, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в’їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#Text Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285] - '''заборонено.'''

* нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій], та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території - '''заборонено.'''
|}
== Загальні положення ==
'''Житлово-комунальні послуги''' — це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживачем житлово-комунальних послуг визнається фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Комунальні підприємства є самостійними суб’єктами господарювання, що створюються з метою утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг з ліквідації аварій у житлово-комунальній сфері та забезпечення укладання договорів щодо споживання тепла, водопостачання та водовідведення з виробниками та споживачами таких послуг (ст. 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")].

Слід зауважити, що надання житлово-комунальних послуг є різновидом договірних зобов‘язань, а тому порядок їх надання, захист прав споживачів житлово-комунальних послуг та врегулювання інших відносин, які виникають довкола житлово-комунальних послуг, регулюється чинним законодавством, а також договорами про надання житлово-комунальних послуг, що їх укладає кожен споживач із організацією-надавачем. Саме тому потрібно подбати про наявність підписаних договорів із організаціями-надавачами житлово-комунальних послуг. Договір - це саме той документ, на підставі якого споживач може пред‘являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, вимагати відшкодування або перерахунку вартості послуг.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону] ''споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти нові договори з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електроенергії та природного газу) за кожним видом комунальної послуги''.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами.
У зв’язку зі встановленим Кабінетом Міністрів України карантином та змінами передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»] № 540-IX від 30 березня 2020 року, споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти договори з виконавцями комунальних послуг не пізніш як протягом п’яти місяців з дня завершення карантину.

Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію даного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом].

Якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

== Права споживача житлово-комунальних послуг ==
Права споживачів житлово-комунальних послуг визначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]. <br
Кожний мешканець будинку є споживачем житлово-комунальних послуг.

Їх основний перелік є вичерпним і чітко визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги»], що введено в дію у травні 2019 року ( далі – Закон).

За новим розподілом до комунальних належать: послуги з постачання та розподілу природного газу, електричної та теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами, до житлових – послуга з управління багатоквартирним будинком.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон] в цілому окреслив нові аспекти функціонування даної сфери. Крім запровадження моделі договірних відносин між виконавцями та споживачами, було чітко визначено права та обов’язки усіх учасників правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.

'''Споживач житлово-комунальних послуг має право:'''

# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з умовами укладених договорів;
# безоплатно одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 3'''0 календарних днів''', за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги тощо.
* Законом визначено, що споживач має право на безперебійне та своєчасне отримання комунальної послуги належної якост Це право передбачає отримання послуги на постійній основі, без необґрунтованих перерв та перебоїв, у необхідній кількості та відповідної якості
* Послугу, яку споживачі отримують, повинна відповідати чітко встановленим вимогам, які також визначені у Законі, правилах чи договорі про надання послуги. Обов’язок забезпечувати відповідну якість покладається на виконавця, тобто на компанію, що надає цю послугу
* Надання комунальних послуг здійснюється безперервно, крім випадків, коли проводяться ремонтні та профілактичні роботи, у міжопалювальний період для системи опалення (виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами) або при необхідності ліквідації наслідків аварії. Якщо перерва у наданні послуг є плановою, виконавець повинен повідомити споживача про це не пізніше як за '''10 робочих днів'''. Якщо ситуація незапланована і перерва необхідна для усунення наслідків аварії, виконавець повідомляє про це не пізніше ніж через 3 години з початку такої перерви. Під час настання таких перерв плата за житлово-комунальну послугу не нараховується
* Споживач житлово-комунальних послуг має право отримувати усю необхідну інформацію про порядок надання, тарифи та норми споживання послуг, зокрема, дізнатися про структуру тарифу, загальну вартість місячного платежу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, отримувати детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами багатоквартирного будинку. Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що виконавець повинен інформувати споживачів послуг про будь-який намір зміни тарифу на ту чи іншу послугу
* Право на відшкодування збитків завданих майну внаслідок неналежного постачання послуги та незаконне проникнення в належне йому житло теж визначено у Законі. Компанія, що надає послугу, зобов’язана вживати усіх необхідних заходів для усунення наслідків аварій, що виникають при наданні комунальних послуг, усувати усі порушення, які негативно впливають на якість послуг, та виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт Також, у разі заподіяної шкоди майну споживача, його життю або здоров’ю, яка виникає внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено відшкодування.
* Оскільки, виконавець послуг відповідальний за їх якість, він повинен своєчасно реагувати на виклики споживачів та підписувати акти-претензії. Це право споживача також передбачено в українському законодавстві.
* У зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт споживач може складати та підписувати акти претензії.
* Якщо житлово-комунальна послуга не надається або надається не в повному обсязі, споживач має право викликати виконавця комунальних послуг для перевірки їх кількості або якості. За результатами перевірки складається акт-претензія, який підписує споживач та виконавець. Виконавець зобов’язаний не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача прибути на виклик. У разі якщо представник компанії не з’явився такий акт підписується не менш як двома споживачами цієї комунальної послуги і надсилається виконавцю рекомендованим листом. Компанія-постачальник послуги зобов’язана протягом п’яти робочих днів вирішити питання щодо задоволення вимог визначених в акті-претензії або надіслати обґрунтовану відмову.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що споживач може не оплачувати вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період своєї тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних дні.
* Проте, це можливо лише за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг укладених між виконавцем та споживачем.
Законом також чітко визначено перелік обов’язків індивідуальних та колективного споживачів житлово-комунальних послуг.

'''Індивідуальний споживач зобов’язаний:'''

* Вживати необхідних заходів для усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
* забезпечувати цілісність обладнання приладів обліку комунальних послуг відповідно до умов договору;
* оплачувати надані житлово-комунальні послуги за тарифами встановленими відповідно до законодавства та у строки, що передбаченні договорами;
* дотримуватися правил безпеки та санітарних норм;
* у разі несвоєчасної оплати платежів сплачувати пеню;
* інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла чи фактичну кількість осіб, що постійно проживають у житлі споживача;
* допускати у своє житло виконавців комунальних послуг у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів – розподілювачів, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі.
'''Важливо зазначити''', що колективний споживач зобов’язаний забезпечувати розподіл між споживачами обсягу комунальних послуг відповідно до законодавства та надавати їм детальний розрахунок розподілу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку засобами вимірювальної техніки вузла обліку, надавати також інформацію про їх показання.

Усі права та обов’язки споживачів, управителів та виконавців житлово-комунальних послуг визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги» № 2454-VIII від 07.06.2018.] Захист прав споживачів здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

=== Право споживача на несплату послуг ===
Як передбачає [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»], споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг на період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї. Для реалізації цього права споживач повинен звернутися до виконавця послуг з письмовою заявою та офіційними документами, що підтвердять факт відсутності. Це можуть бути документи з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання.

=== Відшкодування матеріальної шкоди споживачам комунальних послуг ===
Матеріальна шкода відшкодовується на підставі наданих доказів. Доказами можуть бути будь-які дані, що мають відношення до справи та засвідчують факт заподіяння шкоди, а також понесення матеріальних витрат, причинний зв'язок між заподіяною шкодою і діями відповідача. Для визначення розміру заподіяної шкоди та встановлення причинно-наслідкового зв'язку буде необхідно провести відповідну експертизу за рахунок позивача. В подальшому витрати на експертизу можна включити в ціну позову.

== Оформлення акта-претензії, як механізм досудового врегулювання спору ==
Якщо рівень надаваних послуг не відповідає вимогам, що пред’являються, споживач має право вимагати захисту своїх прав в рамках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]. Цей вид захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг реалізується через складання та підписання актів-претензій у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт; безоплатному отриманні від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку; безоплатному отриманні інформації про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі. Порядок оформлення претензій споживачів передбачено статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".]

Разом з тим споживач має право на ''зменшення розміру плати за надані послуги''. Для цього споживач відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має '''''право викликати представника виконавця для складання та підписання акта-претензії''''', в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Виклик представника виконавця має здійснюватися у спосіб, обумовлений у договорі між споживачем і виконавцем. Найбільш зручним і надійним є направлення письмової заяви, яку необхідно зареєструвати у канцелярії виконавця із одержанням вхідного номера виконавця та підписом особи, яка прийняла заяву.

'''Зміст заяви про виклик представника виконавця послуг для оформлення акта-претензії або перевірки якості надання послуг:'''
* на підставі якого пункту договору вам мали бути надані послуги,
* послуги надані з порушеннями, чи не надані взагалі,
* вказати, де (адреса, за якою надаються послуги) і коли (як правило, протягом двох днів з моменту отримання заяви виконавцем) має з‘явитися представник виконавця.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). '''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.''' Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу, споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.

У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. ''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії''. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Статтею 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] регламентовано порядок оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку, який ґрунтується на тих же принципах. Однак, є деякі '''особливості''', як-от:
* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником - стороною договору або його представником,

* на вимогу співвласника - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг беруть участь представник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, якщо управління багатоквартирним будинком здійснює відповідно об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, які в такому разі також підписують акт-претензію,

* у разі неприбуття представника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управителя на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії,

* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, які надаються у багатоквартирному будинку на підставі договору, укладеного між виконавцем таких послуг та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюється представником об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Співвласники беруть участь у перевірці за бажанням,

* на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг бере участь управитель, який у такому разі також підписує акт-претензію.

* у разі неприбуття управителя на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або для підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії,

* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі колективного договору про надання комунальних послуг, укладеного між виконавцем таких послуг та управителем або іншою уповноваженою співвласником особою, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються таким управителем або іншою уповноваженою співвласником особою. Співвласники або представники об’єднання співвласників багатоквартирного будинку беруть участь у перевірці за бажанням,

* у разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком виклик управителя для перевірки якості наданих послуг, підписання акта-претензії здійснюється стороною договору про управління багатоквартирним будинком.
<big>Зразок Акта-претензії для споживачів житлово-комунальних послуг</big> [[:Файл:Акт-претензія.odt|Акт-претензія]] (файл)

=== Претензія до енергопостачальника ===
Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів - учасників роздрібного ринку електричної енергії передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2019 року № 312]

Пунктом 8.1.2. Правил, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою,] передбачено, що споживач, у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. До звернення/скарги/претензії додаються наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу. Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк не більше 3 календарних днів звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії. У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації.

'''Важливо!''' Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами.] Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору або енергетичному омбудсмену. Скарга може бути подана споживачем протягом 1 року з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але не пізніше 1 місяця, починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення.

'''Важливо!''' Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

=== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ===
Цією ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою] передбачено, що у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення. У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини. Протягом розгляду претензії учасники роздрібного ринку зобов’язані на запит іншої сторони надавати уточнюючу інформацію та документи, необхідні для розгляду претензії.

У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до енергетичного омбудсмена (в межах його повноважень), Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

=== Претензії щодо якості електричної енергії ===
У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів з дня отримання претензії/скарги''', а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - протягом 30 днів. Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання оператором системи показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог Кодексу систем розподілу та Кодексу системи передачі та/або правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджених Регулятором.

У разі отримання претензії споживача щодо перерв (обмеження) в електропостачанні, що виникли внаслідок технологічних порушень у роботі мереж оператора системи або планових робіт без повідомлення споживачів в установленому порядку, оператор системи складає акт про застосування обмеження, у якому зазначається тривалість перерви (обмеження) в електропостачанні. Акт про застосування обмеження складається у формі у двох примірниках та підписується уповноваженими представниками споживача та оператора системи. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Тривалість перерви (обмеження) визначається спільно за документацією споживача та оператора системи відповідно до диспетчерських оперативних документів оператора системи. Якщо перерва в електропостачанні викликана технологічними порушеннями в роботі мереж оператора системи, то для розрахунку обсягу недовідпущеної електричної енергії тривалість перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується Правилами улаштування електроустановок відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів споживача.

=== Процедура розгляду скарг та вирішення спорів ===
Учасники роздрібного ринку, які здійснюють розподіл або постачання електричної енергії споживачам, зобов’язані здійснювати розгляд скарг та вирішувати спори у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом систем розподілу] та іншими нормативно-правовими актами Регулятора.

Під час здійснення своєї діяльності, зокрема розгляду отриманих від споживачів звернень (скарг/претензій), учасники роздрібного ринку мають дотримуватися розроблених стандартів/вимог/процедур. '''Стандарти/вимоги/процедури, які розробляються учасниками роздрібного ринку, мають відповідати таким вимогам:'''
# бути викладені зрозумілою та доступною мовою;
# надавати можливість споживачу подавати звернення/скарги/претензії в усній формі (за допомогою телефону або під час особистого прийому відповідальному працівнику учасника роздрібного ринку) та/або письмовій формі (включаючи засоби електронного зв’язку);
# надавати можливість споживачам з обмеженими можливостями отримувати інформацію, подавати звернення/скарги/претензії у зручний для них спосіб. Для забезпечення такої можливості учасники роздрібного ринку мають розробити інструкцію з урахуванням вимог, визначених законодавством;
# чітко описувати поетапні заходи (алгоритм), які вживає учасник роздрібного ринку в ході розгляду звернення (скарги/претензії), отриманої від споживача, а також порядок особистого прийому споживачів;
# описувати рішення, які може приймати учасник роздрібного ринку за результатами розгляду звернення (скарги/претензії) (вибачення, надання роз’яснень, повідомлення про здійснені заходи щодо усунення порушень, повідомлення про відшкодування збитків/компенсації тощо).

'''Процедура розгляду звернень, скарг та претензій, що розробляється електропостачальником та оператором системи, має передбачати:'''

# надання попередньої відповіді щодо можливості вирішення питання або повідомлення електропостачальника (оператора системи) про початок розгляду звернення/скарги/претензії та строки його розгляду. Попередня відповідь надається протягом 1 робочого дня від дня отримання звернення/скарги/претензії, якщо у ньому вказана адреса електронної пошти споживача, номер телефону або така інформація відома електропостачальнику (оператору системи);
# час розгляду звернення (скарги/претензії) та надання відповіді;
# реєстрацію усіх отриманих звернень (скарг/претензій) споживачів з використанням загальної класифікації звернень (скарг/претензій), затвердженої [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.]

Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами] та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором]. Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно-консультаційний центр, незалежно від того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником.

'''Учасники роздрібного ринку мають здійснювати фіксацію отриманих від споживача звернень (скарг/претензій) в окремому єдиному реєстрі із зазначенням наступних даних:'''
# дата отримання звернення/скарги/претензії;
# реєстраційний номер;
# спосіб, у який подано звернення (скаргу/претензію);
# прізвище, ім’я, по батькові, контактні дані споживача, що подав звернення/скаргу/претензію (або від імені якого було подано звернення (скаргу/претензію);
# тематика звернення/скарги/претензії;
# короткий опис змісту звернення/скарги/претензії;
# короткий опис попередньої відповіді на звернення/скаргу/претензію або повідомлення про отримання звернення/скарги/претензії;
# механізм розгляду звернення/скарги/претензії;
# результат розгляду звернення/скарги/претензії;
# засоби подальшої комунікації, погоджені зі споживачем.

Отримані учасником роздрібного ринку інформація та/або матеріали від споживача або структурного підрозділу цього учасника роздрібного ринку мають додаватись до звернення/скарги/претензії.

'''Усі звернення (скарги/претензії) реєструються учасником роздрібного ринку, як отримані:'''
# якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подане в усній формі (засобами телефонного зв’язку або в офісі учасника роздрібного ринку) - у день його (її) отримання;
# у робочий день отримання звернення/скарги/претензії - якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подано у письмовій формі (у тому числі електронною поштою) та отримане учасником роздрібного ринку за 1 годину до завершення робочого дня.

'''У разі повторного звернення (скарги/претензії) споживача з питання, яке не було вирішено учасником роздрібного ринку по суті та яке зафіксовано як вирішене, учасник роздрібного ринку має:'''
# зареєструвати звернення (скаргу/претензію) у реєстрі як окреме звернення (скаргу/претензію), позначивши його як таке, що є повторним та потребує негайного вирішення;
# протягом одного робочого дня з дня отримання повторного звернення/скарги/претензії повідомити споживача про початок його (її) повторного розгляду та вказати строки його (її) вирішення.

Учасник роздрібного ринку розглядає звернення/скаргу/претензію в найкоротший строк, але '''не більше 30 календарних днів''' з дати отримання звернення/скарги/претензії, якщо менший строк не встановлено чинним законодавством, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], Кодексом системи передачі та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом системи розподілу].

Якщо під час розгляду звернення (скарги/претензії) необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу комерційного обліку, строк розгляду звернення/скарги/претензії призупиняється на час проведення технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію).

Відлік перебігу строку розгляду у цьому разі поновлюється з дати отримання результатів технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію). При цьому загальний строк розгляду зазначеного звернення (скарги/претензії) '''не може перевищувати 45 днів'''.

Звернення (скарги/претензії) побутових споживачів, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються першочергово.

Електропостачальник розглядає звернення споживачів щодо перевірки правильності рахунку за електричну енергію, а оператор системи - рахунку за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, у строк до '''5 робочих днів''' з дня отримання ними такого звернення.

Разом із відповіддю споживачу надається інформація щодо альтернативних механізмів та шляхів вирішення відповідних спорів (питань) та контактні дані відповідальних органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб, уповноважених розглядати такі звернення/скарги/претензії.

Якщо споживач не згоден з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом звернення '''протягом 1 року''' з моменту його прийняття до [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятора] або енергетичного омбудсмена. Пропущений з поважної причини строк оскарження рішення може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Розгляд скарг споживачів на дії чи бездіяльність учасників роздрібного ринку та вирішення спорів між ними здійснюються [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у порядку, визначеному правилами розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затвердженими [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.] Розгляд скарг побутових та малих непобутових споживачів на дії чи бездіяльність суб’єктів роздрібного ринку, вирішення спорів між ними здійснюються енергетичним омбудсменом у порядку, встановленому законодавством України, та [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у межах його повноважень, а також вирішуються у судовому порядку.

== Захист прав споживачів у судовому порядку ==
Якщо врегулювати спір шляхом надсилання акта-претензії не вдалося - є зміст звертатися до суду. Захист прав споживачів здійснюється в порядку цивільного судочинства на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"].

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»] захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

'''''Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав у всіх судових інстанціях.'''''

Статтею 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] встановлено, що загальна позовна давність становить три роки - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Що стосується правил підсудності справ, які виникають зі спорів щодо захисту прав споживачів комунальних послуг, то слід мати на увазі, що пунктом 5 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] регламентовано: позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

== Корисні посилання ==
* [http://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг]
* [http://mpe.kmu.gov.ua Міністерство енергетики України]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Заборона політичних партій та особливості розгляду таких справ у суді

2025-05-09T09:42:13Z

Nofenko.Serhiі:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закон України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2365-III]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022 № 2243-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Закон України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року № 1861-VI]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України від 03.05.2022 № 2243-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій"] розділ VII "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. В умовах воєнного стану адміністративні справи про заборону політичної партії відповідно до статті 289'''-3''' цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу] як суду першої інстанції підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів. Припинення чи скасування воєнного стану не є підставою для передачі адміністративних справ про заборону політичної партії відповідно до статті 289'''-3''' цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу], розгляд яких розпочато в умовах воєнного стану та не завершено, до суду, зазначеного у частині другій статті 22 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу].

Розгляд апеляційних і касаційних скарг в адміністративних справах про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії, позови в яких були подані до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України від 03.05.2022 № 2243-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій"] і розгляд яких у суді першої інстанції завершений шляхом ухвалення рішення чи постанови суду, продовжується і завершується за правилами, що діяли до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України від 03.05.2022 № 2243-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій"].

Адміністративні справи про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії, позови в яких були подані до набрання чинності З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text аконом України від 03.05.2022 № 2243-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій"] і розгляд яких у суді першої інстанції не завершений шляхом ухвалення рішення чи постанови суду, протягом трьох днів з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України від 03.05.2022 № 2243-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій"] передаються за підсудністю для продовження і завершення розгляду до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів".
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України "Про політичні партії в Україні"], право громадян на свободу об’єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в політичну партію або обмежений у праві добровільного виходу з політичної партії.

Належність чи неналежність до політичної партії не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією та законами України.

'''Політична партія''' - це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text ст. 3 Закону України "Про політичні партії в Україні"], політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

'''Важливо!''' Політичні партії не можуть укладати угоди або вчиняти будь-які інші правочини, які ставлять політичну партію у підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії. Укладені політичною партією угоди або вчинені будь-які інші правочини, які ставлять її у підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії, '''є нікчемними.'''

Співпраця політичної партії, спрямована проти незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, з політичними партіями, громадськими організаціями держави, що визнана відповідно до закону державою-агресором або державою-окупантом, та внесені до Переліку політичних партій та громадських організацій - нерезидентів України, які створюють загрозу національній безпеці України, затвердженого наказом Служби безпеки України та оприлюдненого на її офіційному веб-сайті, '''забороняється''' (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні"]).
== Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій ==
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text ст.5 Закону України "Про політичні партії в Україні"], утворення і діяльність політичних партій забороняється''', якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:
# ліквідацію незалежності України;
# зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
# порушення суверенітету і територіальної цілісності України;
# підрив безпеки держави;
# незаконне захоплення державної влади;
# пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;
# посягання на права і свободи людини;
# посягання на здоров’я населення;
# пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки;
# пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну;
# виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
# глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як "повстанці", "ополченці", "ввічливі люди" тощо".
# пропаганду російської імперської політики відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".]
'''Важливо!''' Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.

'''Зверніть увагу! Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду.'''
== Заборона політичної партії ==
У разі порушення політичними партіями Конституції України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні".] та інших законів України до них можуть бути вжиті заходи, передбачені статтею 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні".]:

1) попередження про недопущення незаконної діяльності;

2) заборона політичної партії.

У разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

* ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;

* пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

* порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

* поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

У разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду.

У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

== Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про заборону політичної партії ==
Особливості розгляду адміністративних справ про заборону політичної партії регулюється статтею 289'''-3''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].

Право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань .

'''Зверніть увагу'''! Адміністративні справи про заборону політичної партії підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції .

У разі відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], або апеляційного провадження у ній та призначення судового засідання відповідний суд ''протягом трьох днів'' повідомляє про це позивача і зобов’язує його опублікувати відповідне оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].

Після відкриття провадження позовна заява і додатки до неї направляються судом відповідачу та іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а в разі її відсутності - на адресу електронної пошти, яка відома суду (зокрема, на ту, яка міститься на офіційному веб-сайті політичної партії), або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

У разі постановлення судом першої інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду суд першої інстанції після складення повного тексту відповідного судового рішення невідкладно:
# надсилає копії матеріалів справи в електронному вигляді до суду апеляційної інстанції для забезпечення можливості невідкладного розгляду апеляційних скарг на такі судові рішення у разі їх подання;
# повідомляє про це позивача для опублікування оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].
Оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], або апеляційного провадження у ній та призначення судового засідання, постановлення судом першої інстанції ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи про завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду разом із копією відповідного судового рішення чи судової повістки оприлюднюється на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України і Верховної Ради України.

Через три дні з дня оприлюднення такого оголошення вважається, що учасники справи і всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд такої справи, призначення, дату, час і місце судового засідання, ухвалення і зміст оприлюдненого судового рішення у ній.

'''Зверніть увагу!''' Неприбуття у судове засідання в суді першої чи апеляційної інстанції осіб, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому цією частиною, '''не перешкоджає розгляду справи'''.

Апеляційна скарга на рішення суду в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, подається ''протягом двадцяти днів'', а на ухвалу суду - ''протягом десяти днів'' з дня його (її) оприлюднення відповідно до частини п’ятої цієї статті.

Судом апеляційної інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], є Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів. Судове рішення Верховного Суду у таких справах є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.

Адміністративна справа за позовною заявою про заборону політичної партії вирішується судом першої інстанції ''протягом одного місяця'' після відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу ''протягом одного місяця'' після відкриття апеляційного провадження.

За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, '''судовий збір не сплачується''' (пункт 17 частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір")].
== Наслідки заборони судом політичної партії ==
У разі заборони судом політичної партії, яка сформувала у Верховній Раді депутатську фракцію, така депутатська фракція після набрання судовим рішенням про заборону політичної партії законної сили оголошується Головою Верховної Ради України '''розпущеною''' (частина п’ята статті 60 Регламенту Верховної Ради України, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Законом України "Про Регламент Верховної Ради України"]).

У разі затвердження Президентом України рішення Ради національної безпеки і оборони України про зупинення діяльності політичної партії, яка сформувала у Верховній Раді депутатську фракцію, діяльність такої депутатської фракції зупиняється з моменту оголошення про це Головою Верховної Ради України, а народні депутати, які входять до складу такої депутатської фракції, є позафракційними. '''Зупинення діяльності депутатської фракції має наслідком зупинення її прав '''(частина шоста статті 60 Регламенту Верховної Ради України, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Законом України "Про Регламент Верховної Ради України"]).
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Конституційне право]]

Заборона політичних партій та особливості розгляду таких справ у суді

2025-05-09T09:40:08Z

Nofenko.Serhiі: Змінився пункт з "19" на "17" ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір"