WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2025-10-14T15:47:55Z

Nazarii.Savedchuk: Виправлено неправильні посилання, доповнено посиланням на ЗУ "Про психіатричну допомогу".

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2092.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%20I%0A%D0%97%D0%9B%D0%9E%D0%A7%D0%98%D0%9D%D0%98%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%A2%D0%98%20%D0%9E%D0%A1%D0%9D%D0%9E%D0%92%20%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%87%20%D0%91%D0%95%D0%97%D0%9F%D0%95%D0%9A%D0%98%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%94%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8. ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC. ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. ч. 1 ст. 506 КПК України]).

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=5)%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%2D%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2031.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України] , з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2039.%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 цього кодексу]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20505.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 Кримінального процесуального кодексу України]):'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою.

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування.

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього.

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою.

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20511.%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20291.%20%D0%9E%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення.

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою.

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності.

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання.

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за письмовою заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру '''може також здійснюватися за письмовою заявою особи''', '''до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника''' у разі, якщо така особа за своїм станом здоров’я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85 ч. 3 ст. 514 КПК України]).

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закон України "Про психіатричну допомогу"]).

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закон України "Про психіатричну допомогу"]).

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.

== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

- ''Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.''
''

- До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. '''Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою'''.''

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.

== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту

2025-05-16T09:51:01Z

Nazarii.Savedchuk: Внесено виправлення відповідно до змін в КПК України. Доповнено інформацією про строки подання скарги

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/VRR00212 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]
== Підстави зупинення досудового розслідування ==
Одним з принципів кримінального судочинства, що закріплений в національному законі та в міжнародних актах, є право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до правосуддя та вирішення її справи судом в розумний строк. Кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (статті 21, 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

З метою реалізації вказаних принципів закон встановлює чіткі строки, в межах яких повинно бути завершено досудове розслідування (стаття 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), при цьому визначаючи строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру і строки досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру, та чітку процедуру продовження таких строків (статті 294-297 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Однак, існують об’єктивні причини, які зумовлюють неможливість провадження досудового слідства і вимагають його зупинення.

Перелік підстав є вичерпним. До них належать (стаття 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]):
# підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
# оголошено в розшук підозрюваного;
# слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
# наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва;
# наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
#уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та підозрюваним надано письмову згоду на проведення такого обміну. Рішення про зупинення досудового розслідування з цієї підстави оскарженню не підлягає.
Перелік названих підстав є вичерпним. Будь-які інші обставини, які також перешкоджають продовженню досудового розслідування (тривале проведення експертизи, від`їзд підозрюваного у відрядження або за кордон, хвороба потерпілого, свідка) не є підставами для зупинення досудового розслідування. У цих випадках, якщо строк досудового розслідування закінчується, вноситься клопотання про його продовження у встановленому законом порядку.

Зупинення розслідування на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2511 пункту 2 частини першої статті 280 КПК України] можливе лише після додержання таких умов:
# особа повинна бути повідомлена про підозру;
# слідчий, дізнавач зобов'язані виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2511 частина друга статті 280 КПК України]);
# слідчий, прокурор оголосив розшук підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2520 стаття 281 КПК України]). Про оголошення розшуку виноситься або окрема '''постанова''', якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до ЄРДР, а копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.

Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

В окремих випадках підозрюваний може бути зацікавлений в зупиненні строку досудового розслідування.

Однак, з метою недопущення зловживань стороною обвинувачення та затягування строку досудового розслідування закон встановлює механізм протидії таким заходам.

Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан, обмін підозрюваного як військовополоненого проведено або такий обмін не відбувся), або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування невідкладно надається, а у випадку неможливості надання надсилається у триденний строк стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Зупинене досудове розслідування також відновлюється у випадку скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР.
== Оскарження постанови про зупинення досудового розслідування ==
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] предметом оскарження під час досудового розслідування є рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування. Відповідну скаргу може бути подано потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.
=== Вимоги до скарги на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.

При цьому закон визначає, що скарга повертається, якщо:
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
# її подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] скарга на постанову слідчого, дізнавача чи прокурора про зупинення досудового розслідування подається протягом десяти днів з дня отримання особою копії постанови.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону, разом з усіма доданими до неї матеріалами та копією ухвали слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду.
=== Порядок розгляду скарг на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше '''сімдесяти двох годин''' з моменту надходження скарги.

Предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею під час розгляду даної категорії справ є необхідність встановлення дотримання слідчим, дізнавачем, прокурором при прийнятті процесуального рішення про зупинення досудового розслідування порядку та умов такого зупинення встановлених главою 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Слід звернути увагу на питання зупинення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо декількох підозрюваних, оскільки зупинення розслідування у таких випадках з підстав, які стосуються лише одного підозрюваного, фактично можуть перешкодити реалізації своїх прав у кримінальному провадженні іншому підозрюваному. З огляду на це в судовій практиці розгляду аналізованої категорії справ трапляються випадки скасування постанов слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування, якщо таке зупинення було зумовлено підставами стосовно одного підозрюваного у провадженнях, які здійснюються щодо декількох підозрюваних.
==== ''Оголошено в розшук підозрюваного'' ====
Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор [[Процедура оголошення підозрюваного в розшук|оголошує розшук]] такого підозрюваного. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до ЄРДР.

==== ''Тяжка хвороба підозрюваного'' ====
Необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.
{| class="wikitable"
|-
| ''Слідчим суддею Старобільського районного суду Луганської області від 25.04.2016 скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування із таких підстав. ''
Питання про зупинення досудового розслідування може вирішуватися за умови такого перебігу хвороби, котрий на даний момент вимагає госпіталізації хворого, про що має бути зазначено в медичних документах.
|}
При розгляді таких справ слідчим суддям також необхідно з’ясувати можливість виділення матеріалів досудового розслідування щодо особи, хвороба якої зумовила зупинення такого розслідування, оскільки цього вимагають положення частини третьої статті 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], у якій встановлено, що якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.
== Див. також ==
* [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі]]
* [[Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження]]
[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Диверсія: поняття та форми

2025-03-21T07:48:03Z

Nazarii.Savedchuk: Замінено НПА на чинний

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту:
*'''(096) 755-02-40''' (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);

*'''conflict2022.ua@gmail.com'''
|}
== Поняття ==
'''Диверсія''' (від латів.(латинський) ''diversio'' — відхилення, відвернення), підривні дії (підпали, руйнування і т.п.), здійснювані спеціально підготовленими агентами або групами в мирний і військовий час на території якої-небудь держави або території, зайнятій противником, в цілях ослаблення його економічної і військової потужності, а також і морального стану.

Відповідно до частини першої '''''статті 113''''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''''диверсія''''' - це вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій '''''карається''''' позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

03 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2113-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану"], яким статтю 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20220105 Кримінального кодексу України] доповнено частиною другою, згідно з якою: '''ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, - караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.'''

'''Вибух''' – це процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об’ємі за короткий проміжок часу внаслідок миттєвого хімічного розкладання відповідних хімічних речовин або їх сумішей і створення дуже нагрітих газів.

'''Підпал''' – це свідоме спричинення пожежі через застосування джерела вогню до певних об’єктів.

'''Масове знищення людей''' – це позбавлення життя багатьох людей (конкретна їх кількість визначається зважаючи на обставини справи). Це може бути як декілька тисяч осіб, скупчених у одному місці під час, наприклад, демонстрації, так і декілька десятків осіб, які перебувають, приміром, у будинку посольства, в міському транспорті, дитячому садку, лікарні, відділенні міліції, іншому громадському місці.

'''Епідемія''' – це процес масового поширення заразних захворювань людей (чуми, холери тощо), який відбувається на значній території за порівняно короткий проміжок часу, коли показник інфекційної захворюваності населення певної місцевості та в певний час перевищує звичайний рівень, характерний для цієї інфекційної хвороби, і характеризується відповідною динамікою.

'''Епізоотія''' – це процес масового поширення заразних (інфекційних і паразитарних) захворювань (сказу, чуми, ящуру тощо) сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних, диких, циркових тварин і хутрових звірів, домашньої та дикої птиці, бджіл, риб, жаб, молюсків, раків, шовкопрядів, інших представників фауни, а також ембріонів, інкубаційних яєць, заплідненої ікри, зигот, сперми тощо. Епізоотія характеризується неперервністю на значній території за порівняно короткий проміжок часу.

'''Епіфітотія''' полягає у значному поширенні грибкових, вірусних або бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин. Такі захворювання можуть бути спричинені дією шкідників (комах, кліщів, мікроорганізмів) або фітопатогенів (вірусів, бактерій, грибів).
== Об'єкт ==
'''''Основний безпосередній об'єкт диверсії''''' - безпека держави в економічній, екологічній, воєнній або будь-якій іншій сфері відповідно до спрямованості конкретного акту диверсії.

Крім того, для цього злочину характерним є '''''обов'язковий додатковий об'єкт''''', який має різний зміст у різних формах цього злочину: це життя і здоров'я особи, власність, навколишнє середовище.
== Предмет ==
'''''Предметом диверсії можуть бути:'''''
* будівлі, споруди та інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, від діяльності яких залежить життєдіяльність певних регіонів чи інших великих територій, належне функціонування певних галузей економіки, структур державного управління (електростанції, водо-, нафто-, газо-, нафтопродуктопроводи, мости, дамби, греблі, системи інформаційних комунікацій, вокзали, аеропорти, морські чи річкові порти, метрополітени, підприємства по виробництву грошових знаків-України чи інші важливі підприємства, незалежно від форми власності, військові частини тощо), у тому числі підприємства, зруйнування чи пошкодження яких само по собі є фактором небезпеки (хімічні, біологічні підприємства, підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів, пожежонебезпечні виробництва чи сховища, виробництва з безперервними технологічними процесами у хімічній, мікробіологічній промисловості, тощо);
* стада і колекції тварин, риба, що водиться у ставках та інших водоймищах, пасіки тощо;
* земельні угіддя, водойми, ліси тощо;
* посіви сільськогосподарських чи інших культур, лісові масиви тощо.
== Об’єктивна сторона ==
'''''Об'єктивна сторона''''' диверсії проявляється в '''''семи формах''''', кожна із яких передбачає вчинення суспільне небезпечних дій, спрямованих на:
# масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю (конкретна кількість людей, знищення яких можна визнати масовим, визначається з урахуванням обставин справи);
# зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення;
# радіоактивне забруднення ( наприклад, зруйнування чи пошкодження ядерних установок, інших джерел іонізуючого випромінювання, порушення корпусу, оболонки агрегату);
# масове отруєння (розуміється заподіяння шкоди життю і здоров'ю більш-менш широких кіл населення шляхом їх отруєння). Дії, спрямовані на масове отруєння, полягають у домішуванні токсичних (отрутних) речовин до води, повітря, продуктів харчування, лікарських засобів і т. ін.
# поширення епідемій (це такий, що відбувається на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних захворювань людей (чуми, холери, віспи, тифу, дифтерії, туберкульозу, поліомієліту, кашлюку, грипу, правцю, кору тощо);
# поширення епізоотій (це такий, що характеризується безперервністю на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних (інфекційних та паразитарних) захворювань (сказу, чуми, ящуру, вірусного ентериту, сапу, туберкульозу, сибірки, бруцельозу тощо) сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних, диких та інших тварин);
# поширення епіфітотій (полягає у значному поширенні грибкових, вірусних чи бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин).
''Диверсія, вчинена у будь-якій із її форм'', '''''є закінченою з моменту вчинення''''' вибуху, підпалу, затоплення, обвалу чи інших дій відповідної спрямованості, незалежно від того, чи фактично настали ті або інші наслідки (наприклад, в результаті вибуху у зв'язку зі слабкою міцністю заряду може взагалі не настати будь-яких помітних наслідків, через дощ може не загорітися підпалене сховище або отрута виявиться неефективною).

Вибух передбачає займання певних об'єктів внаслідок миттєвого хімічного розкладання відповідних хімічних речовин чи їх сумішей та створення сильно нагрітих газів, а підпал - це свідоме викликання пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об'єктів.
== Суб'єкт ==
'''''Суб'єктом злочину''''' є осудна особа, якій '''виповнилось 14 років.'''
== Суб'єктивна сторона ==
'''''Суб'єктивна сторона''''' диверсії характеризується виною у виді '''''прямого умислу і спеціальною метою'''''. Характерною ознакою диверсії є те, що вчинення зазначених вище дій не є самоціллю, а використовується винним як засіб досягнення його головної мети - '''''ослаблення держави'''''. Саме за ознакою спеціальної мети (не враховуючи деяких інших ознак) диверсію треба відмежовувати від таких суміжних умисних злочинів, як, наприклад, умисне вбивство двох чи більше осіб або способом, небезпечним для життя багатьох осіб, терористичний акт, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, умисне знищення або пошкодження майна, забруднення моря, випуск або реалізація недоброякісної продукції, зараження венеричною хворобою, екоцид тощо.

'''''Склад злочину''''' побудований як формальний, а тому на перший план виступає не ефективний результат (ослаблення держави чи принаймні реальна загроза такого ослаблення), а саме вороже ставлення особи до держави.
[[Категорія: Кримінальне право]]

Диверсія: поняття та форми

2025-03-12T10:51:47Z

Nazarii.Savedchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту:
*'''(096) 755-02-40''' (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);

*'''conflict2022.ua@gmail.com'''
|}
== Поняття ==
'''Диверсія''' (від латів.(латинський) ''diversio'' — відхилення, відвернення), підривні дії (підпали, руйнування і т.п.), здійснювані спеціально підготовленими агентами або групами в мирний і військовий час на території якої-небудь держави або території, зайнятій противником, в цілях ослаблення його економічної і військової потужності, а також і морального стану.

Відповідно до частини першої '''''статті 113''''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''''диверсія''''' - це вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій '''''карається''''' позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

03 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2113-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану"], яким статтю 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20220105 Кримінального кодексу України] доповнено частиною другою, згідно з якою: '''ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, - караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.'''

'''Вибух''' – це процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об’ємі за короткий проміжок часу внаслідок миттєвого хімічного розкладання відповідних хімічних речовин або їх сумішей і створення дуже нагрітих газів.

'''Підпал''' – це свідоме спричинення пожежі через застосування джерела вогню до певних об’єктів.

'''Масове знищення людей''' – це позбавлення життя багатьох людей (конкретна їх кількість визначається зважаючи на обставини справи). Це може бути як декілька тисяч осіб, скупчених у одному місці під час, наприклад, демонстрації, так і декілька десятків осіб, які перебувають, приміром, у будинку посольства, в міському транспорті, дитячому садку, лікарні, відділенні міліції, іншому громадському місці.

'''Епідемія''' – це процес масового поширення заразних захворювань людей (чуми, холери тощо), який відбувається на значній території за порівняно короткий проміжок часу, коли показник інфекційної захворюваності населення певної місцевості та в певний час перевищує звичайний рівень, характерний для цієї інфекційної хвороби, і характеризується відповідною динамікою.

'''Епізоотія''' – це процес масового поширення заразних (інфекційних і паразитарних) захворювань (сказу, чуми, ящуру тощо) сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних, диких, циркових тварин і хутрових звірів, домашньої та дикої птиці, бджіл, риб, жаб, молюсків, раків, шовкопрядів, інших представників фауни, а також ембріонів, інкубаційних яєць, заплідненої ікри, зигот, сперми тощо. Епізоотія характеризується неперервністю на значній території за порівняно короткий проміжок часу.

'''Епіфітотія''' полягає у значному поширенні грибкових, вірусних або бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин. Такі захворювання можуть бути спричинені дією шкідників (комах, кліщів, мікроорганізмів) або фітопатогенів (вірусів, бактерій, грибів).
== Об'єкт ==
'''''Основний безпосередній об'єкт диверсії''''' - безпека держави в економічній, екологічній, воєнній або будь-якій іншій сфері відповідно до спрямованості конкретного акту диверсії.

Крім того, для цього злочину характерним є '''''обов'язковий додатковий об'єкт''''', який має різний зміст у різних формах цього злочину: це життя і здоров'я особи, власність, навколишнє середовище.
== Предмет ==
'''''Предметом диверсії можуть бути:'''''
* будівлі, споруди та інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, від діяльності яких залежить життєдіяльність певних регіонів чи інших великих територій, належне функціонування певних галузей економіки, структур державного управління (електростанції, водо-, нафто-, газо-, нафтопродуктопроводи, мости, дамби, греблі, системи інформаційних комунікацій, вокзали, аеропорти, морські чи річкові порти, метрополітени, підприємства по виробництву грошових знаків-України чи інші важливі підприємства, незалежно від форми власності, військові частини тощо), у тому числі підприємства, зруйнування чи пошкодження яких само по собі є фактором небезпеки (хімічні, біологічні підприємства, підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів, пожежонебезпечні виробництва чи сховища, виробництва з безперервними технологічними процесами у хімічній, мікробіологічній промисловості, тощо);
* стада і колекції тварин, риба, що водиться у ставках та інших водоймищах, пасіки тощо;
* земельні угіддя, водойми, ліси тощо;
* посіви сільськогосподарських чи інших культур, лісові масиви тощо.
== Об’єктивна сторона ==
'''''Об'єктивна сторона''''' диверсії проявляється в '''''семи формах''''', кожна із яких передбачає вчинення суспільне небезпечних дій, спрямованих на:
# масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю (конкретна кількість людей, знищення яких можна визнати масовим, визначається з урахуванням обставин справи);
# зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення;
# радіоактивне забруднення ( наприклад, зруйнування чи пошкодження ядерних установок, інших джерел іонізуючого випромінювання, порушення корпусу, оболонки агрегату);
# масове отруєння (розуміється заподіяння шкоди життю і здоров'ю більш-менш широких кіл населення шляхом їх отруєння). Дії, спрямовані на масове отруєння, полягають у домішуванні токсичних (отрутних) речовин до води, повітря, продуктів харчування, лікарських засобів і т. ін.
# поширення епідемій (це такий, що відбувається на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних захворювань людей (чуми, холери, віспи, тифу, дифтерії, туберкульозу, поліомієліту, кашлюку, грипу, правцю, кору тощо);
# поширення епізоотій (це такий, що характеризується безперервністю на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних (інфекційних та паразитарних) захворювань (сказу, чуми, ящуру, вірусного ентериту, сапу, туберкульозу, сибірки, бруцельозу тощо) сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних, диких та інших тварин);
# поширення епіфітотій (полягає у значному поширенні грибкових, вірусних чи бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин).
''Диверсія, вчинена у будь-якій із її форм'', '''''є закінченою з моменту вчинення''''' вибуху, підпалу, затоплення, обвалу чи інших дій відповідної спрямованості, незалежно від того, чи фактично настали ті або інші наслідки (наприклад, в результаті вибуху у зв'язку зі слабкою міцністю заряду може взагалі не настати будь-яких помітних наслідків, через дощ може не загорітися підпалене сховище або отрута виявиться неефективною).

Вибух передбачає займання певних об'єктів внаслідок миттєвого хімічного розкладання відповідних хімічних речовин чи їх сумішей та створення сильно нагрітих газів, а підпал - це свідоме викликання пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об'єктів.
== Суб'єкт ==
'''''Суб'єктом злочину''''' є осудна особа, якій '''виповнилось 14 років.'''
== Суб'єктивна сторона ==
'''''Суб'єктивна сторона''''' диверсії характеризується виною у виді '''''прямого умислу і спеціальною метою'''''. Характерною ознакою диверсії є те, що вчинення зазначених вище дій не є самоціллю, а використовується винним як засіб досягнення його головної мети - '''''ослаблення держави'''''. Саме за ознакою спеціальної мети (не враховуючи деяких інших ознак) диверсію треба відмежовувати від таких суміжних умисних злочинів, як, наприклад, умисне вбивство двох чи більше осіб або способом, небезпечним для життя багатьох осіб, терористичний акт, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, умисне знищення або пошкодження майна, забруднення моря, випуск або реалізація недоброякісної продукції, зараження венеричною хворобою, екоцид тощо.

'''''Склад злочину''''' побудований як формальний, а тому на перший план виступає не ефективний результат (ослаблення держави чи принаймні реальна загроза такого ослаблення), а саме вороже ставлення особи до держави.
[[Категорія: Кримінальне право]]

Порядок видачі (надсилання) справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення та копій судових документів

2024-12-18T10:17:32Z

Nazarii.Savedchuk: Внесено зміни відповідно до діючої Інструкції з діловодства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (далі - Інструкція)]
== Хто має право ознайомлюватися з матеріалами справи ==
'''Суд надає можливість особам, які беруть участь у справі, знайомитись з матеріалами справи (матеріалів кримінального провадження).'''

Справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), у разі його відсутності - іншого судді зі складу суду, що розглядає справу, у разі відсутності всього складу суду - секретаря відповідної судової палати, у разі відсутності секретаря судової палати - заступника голови суду, а у разі відсутності заступника голови суду - голови суду '''на підставі письмової вимоги (заяви)''' '''таким особам:'''
# прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, – після пред’явлення службового посвідчення;
# адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред'явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правничої допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги);
# учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (після пред'явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках - доручення представника) (розділ Х [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]).
Особам, які мають право витребування справ за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов'язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред'явлення службового посвідчення.
== Права та обов’язки особи, яка одержує справу для ознайомлення ==
'''Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.'''

Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) та протоколом (журналом) судового засідання особи, яка перебуває під вартою (підозрюваної, обвинуваченої або засудженої), відбувається у спеціально відведеному місці приміщення суду, визначеному головою суду.

'''Особи під час ознайомлення з матеріалами судових справ можуть робити з них виписки та копії відповідно до вимог законодавства.'''

Після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов'язковим зазначенням підпису, власного імені та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.
== Обов’язки працівника суду ==
'''Факт ознайомлення із матеріалами справи (кримінального провадження) фіксується працівником апарату суду в журналі видачі судових справ, шляхом вчинення запису про те, хто і коли ознайомлювався зі справою (матеріалами кримінального провадження).'''

У порядку підготовки судової справи для ознайомлення відповідальний працівник суду після отримання заяви з резолюцією та судової справи забезпечує (перевіряє) її формування згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції] (зокрема, перевіряються наявність томів, повнота підшивання матеріалів справи, наявність опису, відповідність змісту опису фактичній наявності документів, наявність та цілісність наявних у справі технічних носіїв з аудіозаписом (відеозаписом) судового засідання, у випадку збереження запису на оптичному диску). У випадку необхідності надання для ознайомлення судової справи (матеріалів кримінального провадження), щодо якої прийнято рішення про розгляд (формування та зберігання) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, справа надається для ознайомлення у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

'''Судова справа видається для ознайомлення після перевірки документів, що посвідчують особу та її повноваження відповідно до чинного законодавства.'''

При поверненні судової справи після ознайомлення відповідальний працівник, який видавав судову справу, повинен ретельно перевірити наявність у судовій справі всіх документів у присутності особи, якій справа надавалась для ознайомлення.

'''У разі виявлення нестачі документів, аркушів, їх пошкодження складається акт у двох примірниках, один з яких за резолюцією судді долучається до судової справи, другий - передається для вжиття відповідних заходів керівнику апарату суду.'''
== Надсилання судової справи (матеріалів кримінального провадження) за межі суду ==
'''Направлення справи за межі суду,''' у тому числі до апеляційної чи касаційної інстанції, до іншого місцевого суду, до експертних установ для проведення експертизи, до слідчих органів тощо, а також повернення справи за належністю до місцевого чи апеляційного суду '''здійснюється на підставі відповідного процесуального документа.'''

У кожному випадку справа надсилається за межі суду із супровідним листом, підписаним керівником апарату або особою, яка виконує його обов'язки, чи іншою особою, визначеною наказом голови суду. У супровідному листі зазначаються підстави направлення (повернення) справи та її реквізити.

'''Судові справи надсилаються поштою або передаються відповідальним працівником апарату суду. Передавання справ через сторонніх осіб категорично заборонено.'''

На кожну справу, що направляється за межі суду, складається окремий супровідний лист. Примірник супровідного листа прикріплюється до лицьової сторінки обкладинки справи, що направляється за межі суду, а його копія долучається до відповідної номенклатурної справи суду, що направляє справу. У випадках, не передбачених процесуальним законодавством, судові справи надсилаються поштою або розсильним (кур'єром) лише на письмову вимогу органів, яким законом надано право витребування судових справ і лише на підставі резолюції голови чи заступника голови суду. '''Забороняється надсилати судові справи, провадження в яких не закінчено, крім випадків передбачених законодавством.'''

При направленні за межі суду справа повинна містити документи, пронумеровані та підшиті в порядку, вказаному в описі. Забороняється направлення за межі суду справ з наявністю неповного опису справи та непідшитих документів, крім випадків, коли вона є речовим доказом. Використання будь-якого механічного способу скріплення документів, окрім їх підшивання до справи, не допускається.

'''На всі судові справи, що направляються за межі суду''' (направлення справи до експертних установ, слідчих органів тощо, крім випадків апеляційного/касаційного оскарження, направлення справи на узагальнення судової практики), '''заводиться справа-замінник за тим же номером''' (додаток 8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]), яка формується за правилами розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]. Паперові копії документів, які містяться в справі-заміннику, у разі прийняття рішення про необхідність їх виготовлення, засвідчуються в установленому порядку підписом відповідальної особи суду. Паперові примірники інших документів, які надійшли після направлення справи за межі суду, зберігаються у справі-заміннику до повернення паперових матеріалів справи до суду. Відповідальна особа здійснює перевірку стану справи, яка направляється за межі суду.

'''При поверненні справи до суду перевіряється наявність документів та їх відповідність опису.''' У випадку виявлення факту відсутності, пошкодження, заміни документів або перепідшивання справи працівники канцелярії складають про це акт (додаток 1 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]) у двох примірниках та доповідають керівнику апарату суду. Один примірник вказаного акта підшивається до справи, другий надсилається до органу, від якого надійшла справа. Після повернення судової справи до суду документи, які надійшли після її відправлення за межі суду (крім копій або тих що вже наявні у справі), вилучаються з справи-замінника та приєднуються до судової справи. Справа-замінник (у разі наявності в ньому документів після повернення матеріалів справи та вилучення з нього документів для приєднання до матеріалів судової справи) передається на зберіганні до архіву суду разом зі справою.
== Порядок видачі копій документів в суді ==
'''Копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.'''

Учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення вручаються негайно після проголошення такого рішення, під розписку безпосередньо в суді.

'''Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому або виправданому та прокурору під розписку безпосередньо в суді.'''

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає копії електронних примірників судових рішень у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

'''Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні''', або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, '''копія судового рішення''' у паперовій формі, засвідчена відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції], '''надсилається у порядку, визначеному законом.'''

Копія судового рішення в електронній формі може бути надіслана в порядку, передбаченому процесуальними кодексами, з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Копія судового рішення, ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження, засвідчується належним чином та не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

'''Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.'''

У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається.

На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов'язки.

'''Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.'''

Копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.

Копії виготовляються апаратом суду лише після внесення встановленої законодавством суми судового збору за виготовлення копії судового рішення.

'''Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена у паперовій формі шляхом:'''
* виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи;
* роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"];
* роздруківки електронного примірника судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) в режимі повного доступу.
'''Копії документів, долучених до судової справи, можуть видаватися за письмовою заявою відповідальними працівниками суду,''' відповідно до резолюції судді в провадженні якого знаходиться справа, або голови суду, у разі зберігання справи в архіві. Копія такого документа засвідчується як така, що відповідає матеріалам справи, та скріплюється печаткою суду.

Копія документа, долученого до судової справи, виготовляється шляхом виготовлення фотокопії (сканованої копії, ксерокопії) з документа.

Копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою "Згідно з оригіналом" (без лапок). Крім того, на копії судового рішення (документу) може зазначатися інформація про те, що оригінал судового рішення (документу) знаходиться в матеріалах справи (кримінального провадження). У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка "Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду". У разі засвідчення з оригіналу електронного документа, який міститься в ЄДРСР, проставляється відмітка "Виготовлено з ЄДРСР". На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені і прізвища, дати засвідчення копії. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис". Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.

Якщо копія у паперовій формі складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою "Всього в копії _____ арк.", посади та власного імені і прізвища відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно. До копії судового рішення, в яке внесено зміни, також додається копія судового рішення, яким судове рішення змінено.

'''У разі, якщо судова справа знаходиться поза межами суду, суд може виготовити завірену належним чином копію судового рішення, ухваленого цим судом або судом апеляційної чи касаційної інстанції в порядку, визначеному законодавством.''' Перед виготовленням копії судового рішення відповідальний працівник суду перевіряє відомості щодо набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо неможливо видати копію судового рішення в суді, який ухвалив судове рішення, така копія може бути виготовлена з ЄДРСР за заявою особи судом, якому визначено територіальну підсудність справ, або судом апеляційної інстанції за підсудністю, встановленою законом. Особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні. Після повернення судових справ із судів апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів, а також інші матеріали справи видаються судом першої інстанції. Заява про повторну видачу копій судових рішень з відміткою заявника про їх отримання та документ, який підтверджує сплату судового збору за надання копій судових рішень, підшивається до матеріалів судової справи.

'''У суді можуть засвідчуватися копії документів, що створюються в ньому, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.'''

'''Копії документів інших осіб, організацій та установ з їх оригіналів можуть виготовлятися і засвідчуватися у таких випадках:'''
* на вимогу судових та правоохоронних органів відповідно до законодавства;
* під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання тощо, а також під час формування особових справ працівників суду (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Кримінальна відповідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель

2024-12-17T15:09:43Z

Nazarii.Savedchuk: Вилучено неактуальне посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3342-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0512-00 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2000 № 188 "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів Постанова Пленуму Верховного Суду України"]
== Поняття кримінального правопорушення ==
Відповідно до статті 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''''відповідальність настає за незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку''''' в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин .

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту виконання дій, що утворюють посів (внесення насіння в ґрунт) чи вирощування (коли здійснюються заходи по догляду) рослинних культур, що містять наркотики, - незалежно від того, чи були вирощені снотворний мак або коноплі, чи був зібраний урожай і вироблено (виготовлені) наркотичні засоби.

За незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості до ста рослин чи конопель у кількості до десяти рослин настає адміністративна відповідальність, передбачена статтею 1062 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] у виді штрафу в розмірі від 306 до 1 тис. 700 гривень з конфіскацією незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин.
== Ознаки кримінального правопорушення ==
''''' Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення''''' є незаконні посів або вирощування снотворного маку чи конопель:
* особою, яка була засуджена за цією статтею;
* особою, яка раніше вчинила один із кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 307, 309, 311, 317 КК України];
* за попередньою змовою групою осіб з метою збуту;
* у кількості п'ятисот і більше рослин маку снотворного чи п’ятдесят і більше рослин конопель.
== Склад кримінального правопорушення ==
'''''Об'єктом кримінального правопорушення''''' є здоров'я населення.

'''''Предметом кримінального правопорушення''''' - це не власне наркотики, готові до вживання, а лише рослини (чи їх частини), що містять наркотичні засоби,- мак снотворний і коноплі.

За морфологічними, біологічними і господарськими ознаками розрізняють багато сортів конопель. Джерелом галюциногенів у коноплях є похідні дибензипирану, так звані каннабіноли, з яких наркотичну дію має тетрагідроканнабінол – смолиста речовина з різким специфічним запахом. Коноплі розрізняються за процентом вмісту в них наркотичного начала – гашишу (тетрагідроканнабінолу), який залишається високим у більшості сортів конопель, що культивуються в Україні.

Снотворний мак є цінним сільськогосподарським продуктом, а Також широко використовується для медичних потреб. Поряд з цим незаконне виробництво або виготовлення з його плодів і стебел наркотичних засобів заподіює значну шкоду здоров\’ю населення і сприяє поширенню наркоманії, що й визначає суспільну небезпеку незаконного культивування наркотиковмісних рослин. У дозрілих коробочках маку, який вирощується в Україні (донедавна його називали олійним), після обмолоту насіння міститься 0,3-0,6 % морфіну.

'''Об'єктивну сторону ''кримінального правопорушення''''' утворюють незаконний посів (внесення насіння в ґрунт) або вирощування снотворного маку чи конопель, тобто культивування цих рослин.

Поняття вирощування охоплює різні роботи з догляду за посівами і наркотиковмісними рослинами, зокрема, обробка міжрядь, боротьба зі шкідниками і хворобами, знищення бур'янів, підживлення добривами, поливання та інші дії, у тому числі догляд за розсадою в закритому ґрунті.

'''''Суб'єкт кримінального правопорушення''''' загальний. Якщо наркотиковмісні культури були незаконно посіяні чи вирощувались службовою особою, яка для цього використала владу чи службове становище всупереч інтересам служби, вчинене за наявності підстав слід кваліфікувати за статтями 364 і 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].

'''''Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення''''' характеризується умислом. Якщо ці дії вчиняються за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]), така група має діяти з метою збуту. Ця мета містить у собі намагання винних передати у володіння іншій особі (безоплатно чи за винагороду) врожай снотворного маку чи конопель, які посіяні або вирощені вказаною групою осіб. Виникнення такої мети можливе як до посіву снотворного маку чи конопель, так і на етапі їх вирощування.

Повторність утворюють лише діяння, передбачені статтями 307, 309, 310, 311 і 317 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]. В інших випадках відповідальність за частиною другою статті 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] настає незалежно від того, чи була особа засуджена за вчинення будь-якого з перерахованих кримінальних правопорушень. При цьому попередня судимість особи є важливою лише в одному випадку - у разі засудження за статтею 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].
== Відповідальність ==
Діяння, передбачені статтею 310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] передбачають відповідальність у виді:

* незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин - караються штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк;

* незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією статтею (ст. 310 КК України) чи яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 цього Кодексу, або вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості п'ятисот і більше рослин чи конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин - караються позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
== Розмежування складів кримінальних правопорушень ==
Склад кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 статтею 310 КК України] слід відрізняти від складу кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 статтею 320 КК України] (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів).

Виготовлення, зберігання, розподіл, реалізація наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, посів або вирощування маку снотворного чи конопель у складі кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 статтею 320 КК України], здійснюються на законних підставах, але з порушенням правил обігу цих засобів, речовин або наркотиковмісних рослин.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель

2024-12-16T08:53:56Z

Nazarii.Savedchuk: Доповнено вид покарання, згідно КУПаП; внесено зміни у розділ "Відповідальність" - уточнено види покарання; усунено технічні помилки.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#top Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/863-14#Text Закон України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів]"

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3342-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0512-00 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2000 № 188 "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів Постанова Пленуму Верховного Суду України"]
== Поняття кримінального правопорушення ==
Відповідно до статті 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''''відповідальність настає за незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку''''' в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин .

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту виконання дій, що утворюють посів (внесення насіння в ґрунт) чи вирощування (коли здійснюються заходи по догляду) рослинних культур, що містять наркотики, - незалежно від того, чи були вирощені снотворний мак або коноплі, чи був зібраний урожай і вироблено (виготовлені) наркотичні засоби.

За незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості до ста рослин чи конопель у кількості до десяти рослин настає адміністративна відповідальність, передбачена статтею 1062 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] у виді штрафу в розмірі від 306 до 1 тис. 700 гривень з конфіскацією незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин.
== Ознаки кримінального правопорушення ==
''''' Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення''''' є незаконні посів або вирощування снотворного маку чи конопель:
* особою, яка була засуджена за цією статтею;
* особою, яка раніше вчинила один із кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 307, 309, 311, 317 КК України];
* за попередньою змовою групою осіб з метою збуту;
* у кількості п'ятисот і більше рослин маку снотворного чи п’ятдесят і більше рослин конопель.
== Склад кримінального правопорушення ==
'''''Об'єктом кримінального правопорушення''''' є здоров'я населення.

'''''Предметом кримінального правопорушення''''' - це не власне наркотики, готові до вживання, а лише рослини (чи їх частини), що містять наркотичні засоби,- мак снотворний і коноплі.

За морфологічними, біологічними і господарськими ознаками розрізняють багато сортів конопель. Джерелом галюциногенів у коноплях є похідні дибензипирану, так звані каннабіноли, з яких наркотичну дію має тетрагідроканнабінол – смолиста речовина з різким специфічним запахом. Коноплі розрізняються за процентом вмісту в них наркотичного начала – гашишу (тетрагідроканнабінолу), який залишається високим у більшості сортів конопель, що культивуються в Україні.

Снотворний мак є цінним сільськогосподарським продуктом, а Також широко використовується для медичних потреб. Поряд з цим незаконне виробництво або виготовлення з його плодів і стебел наркотичних засобів заподіює значну шкоду здоров\’ю населення і сприяє поширенню наркоманії, що й визначає суспільну небезпеку незаконного культивування наркотиковмісних рослин. У дозрілих коробочках маку, який вирощується в Україні (донедавна його називали олійним), після обмолоту насіння міститься 0,3-0,6 % морфіну.

'''Об'єктивну сторону ''кримінального правопорушення''''' утворюють незаконний посів (внесення насіння в ґрунт) або вирощування снотворного маку чи конопель, тобто культивування цих рослин.

Поняття вирощування охоплює різні роботи з догляду за посівами і наркотиковмісними рослинами, зокрема, обробка міжрядь, боротьба зі шкідниками і хворобами, знищення бур'янів, підживлення добривами, поливання та інші дії, у тому числі догляд за розсадою в закритому ґрунті.

'''''Суб'єкт кримінального правопорушення''''' загальний. Якщо наркотиковмісні культури були незаконно посіяні чи вирощувались службовою особою, яка для цього використала владу чи службове становище всупереч інтересам служби, вчинене за наявності підстав слід кваліфікувати за статтями 364 і 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].

'''''Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення''''' характеризується умислом. Якщо ці дії вчиняються за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]), така група має діяти з метою збуту. Ця мета містить у собі намагання винних передати у володіння іншій особі (безоплатно чи за винагороду) врожай снотворного маку чи конопель, які посіяні або вирощені вказаною групою осіб. Виникнення такої мети можливе як до посіву снотворного маку чи конопель, так і на етапі їх вирощування.

Повторність утворюють лише діяння, передбачені статтями 307, 309, 310, 311 і 317 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]. В інших випадках відповідальність за частиною другою статті 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] настає незалежно від того, чи була особа засуджена за вчинення будь-якого з перерахованих кримінальних правопорушень. При цьому попередня судимість особи є важливою лише в одному випадку - у разі засудження за статтею 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].
== Відповідальність ==
Діяння, передбачені статтею 310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] передбачають відповідальність у виді:

* незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин - караються штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк;

* незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією статтею (ст. 310 КК України) чи яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 цього Кодексу, або вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості п'ятисот і більше рослин чи конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин - караються позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
== Розмежування складів кримінальних правопорушень ==
Склад кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 статтею 310 КК України] слід відрізняти від складу кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 статтею 320 КК України] (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів).

Виготовлення, зберігання, розподіл, реалізація наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, посів або вирощування маку снотворного чи конопель у складі кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 статтею 320 КК України], здійснюються на законних підставах, але з порушенням правил обігу цих засобів, речовин або наркотиковмісних рослин.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Продовження строку досудового розслідування

2024-11-06T15:12:52Z

Nazarii.Savedchuk: Вилучено текст, який має посилання на норму, що втратила чинність. Виправлено технічні помилки.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n549 Статтею 28 Кримінального процесуального кодексу України] (КПК України) передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконанні або прийняті в розумні строки.

'''''Розумними вважаються строки''''', що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Розумні строки не можуть перевищувати строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, що передбачені КПК України.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

'''''Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:'''''
* '''cкладність кримінального провадження''', яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
* '''поведінка учасників кримінального провадження''';
* '''спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень'''.
'''''Строк досудового розслідування обчислюється''''' з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

'''''З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:'''''
*протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 2982 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України];
*протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
*протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 2984 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України];
*протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

При цьому '''''загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:'''''
*одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України];
*шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
*дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
'''ВАЖЛИВО!'''

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2593 статтею 290 КПК України], не включається у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 219 КПК України], крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 219 КПК України], крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20615.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.04.2022%7D статтею 615] КПК України.

'''''Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], визначається:'''''
*''у'' провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
*у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Обрахований відповідно до частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження.

Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:
*'''до трьох місяців''' - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
*'''до шести місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
*'''до дванадцяти місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
==Порядок продовження строку досудового розслідування прокурором==
'''Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення''', у випадку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], '''здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора''', який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаю''ться:'''
*прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
*найменування (номер) кримінального провадження;
*суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
*посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
*процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику '''не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурор'''у, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання '''не пізніше трьох днів з дня його отримання''', але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі '''постанови'''.
===Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування===
Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора, він визначає новий строк досудового розслідування.

Прокурор зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.
===Відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування===
Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотанням, не доведе наявність підстав, передбачених частиною шостою статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, '''зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій,''' передбачених частиною другою статті 283 КПК України, зокрема, '''закрити кримінальне провадження або звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.'''
==Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею==
У випадках, передбачених статтею 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
*найменування (номер) кримінального провадження;
*всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведені під час кримінального провадження;
*обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*інші відомості, що обґрунтовують необхідність продовження строку досудового розслідування.
'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
*прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
*найменування (номер) кримінального провадження;
*суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну
відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
*посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
*процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
'''До клопотання також мають бути додані''' оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. При цьому слідчий, прокурор зобов’язані зазначити у відповідному клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

'''Зверніть увагу!''' Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 2951 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E КПК України], повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
===Відмова у задоволенні клопотання. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.===
Крім підстав, передбачених частиною четвертою статті 2951 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E КПК України], слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

'''Про відмову''' у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування '''слідчим суддею виноситься вмотивована ухвала'''.

У разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20283.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F КПК України].

Ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також містити новий визначений строк досудового розслідування.

'''Важливо!''' Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, '''оскарженню не підлягає.'''
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Порядок проведення обшуку

2024-10-18T09:17:08Z

Nazarii.Savedchuk: Приведено у відповідність до змін у КПК України.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України.]

Так, у разі введення воєнного стану при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії '''проводяться без залучення понятих.''' У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
|}
== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь кримінального правопорушення, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.
== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186 статті 234 КПК України]).
== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
# обшук територій (земельної ділянки, саду, городу тощо);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).
== Підстава для проведення обшуку ==
Підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання слідчого за погодженням з прокурором або прокурора. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.
<blockquote>Судова практика вказує, що обшук може бути проведено без постановлення ухвали слідчого судді на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи, а також до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що передбачено частинами 1, 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (п. 33 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231 постанови ВС/ККС у справі № 573/2028/19 від 08.04.2021]).</blockquote>
=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;
# обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], або за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]
== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.
=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України] (в умовах воєнного стану).''

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.
=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором (стаття 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України)]''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 .]

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, '''крім особливостей, встановлених статтею 615 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України]''''' ''(в умовах воєнного стану).'' Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються належним чином.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.
=== Методологія проведення обшуку та його відмінність від обшуку місця події ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2214 ст. 236 КПК України.]

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності цих осіб.

Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

Відмінність обшуку від огляду. Огляд проводиться за наявності на те підстав без додаткових узгоджень. При наявності очевидних даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення і зумовлюють необхідність проведення огляду слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Необхідність оперативного проведення огляду, надає право на таке проведення до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є відмінністю від обшуку, який може бути проведений лише коли кримінальне провадження зареєстровано та відповідні відомості внесено до ЄРДР. Також при проведенні огляду не допускається псування предметів. У процесі обшуку, з метою виявлення прихованих порожнин, схованок, цілісність може порушуватися.

Також проведення обшуку особи під час проведення огляду місця події не передбачено, а регулюється іншими нормами кримінального процесуального закону. Обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а поглинається такою дією, як затримання чи обшук житла (з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua ч. 3 ст. 208,] [https://zakon.rada.gov.ua ч. 7 ст. 223], [https://zakon.rada.gov.ua ст. 236] України), а тому при проведенні обшуку, за рішенням слідчого чи прокурора, може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Однак при проведенні огляду, за відсутності відповідного протоколу затримання особи, складеного відповідно до вимог ст. 208 КПК України, проведення обшуку особи відбувається всупереч вимогам закону.
== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у '''протоколі'''.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua статтею 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.
== Важливі поради при проведенні обшуку ==
Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:
* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;
* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;
* встановити, які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.
Також необхідно:
* встановити наявність незацікавлених понятих;
* вимагати виклику захисника;
* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 159/451/16-к] (докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у частині другій статті 234, частині другій статті 237, частині третій статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20210808#Text КПК України], а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102050968 Постанова ВС/ККС від 13 грудня 2021 року у справі № 754/2818/20] (законність проведення обшуку до внесення відомостей в ЄРДР залежить від того, чи законно проводилося затримання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162670 Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 310/4839/17] (звернення до слідчого судді за спливом тривалого строку після вчинення слідчої дії, яка здійснювалась як невідкладна, має наслідком недопустимість доказів отриманих у ході такої слідчої дії).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січня 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''"] (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого

2024-10-16T13:29:49Z

Nazarii.Savedchuk: Приведено у відповідність до змін у Цивільному кодексі України

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-89 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 роки № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів"]
== Хто і коли відшкодовує шкоду, завдану кримінальним правопорушенням ==
[[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|Підозрюваний, обвинувачений]], а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа '''має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому.'''

У випадку, коли шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням не відшкодована в добровільному порядку, вона м'''оже бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільного позову в кримінальному провадженні]].'''

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, або така особа є неплатоспроможною, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1359 стаття 127 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Хто має право на відшкодування шкоди (компенсацію) ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5605 статті 1200 Цивільного кодексу України], в разі смерті потерпілого '''право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.'''

'''Шкода відшкодовується:'''
# дитині - до досягнення нею 18 років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років);
# чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;
# особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;
# одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними 14 років;
# іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом 5 років після його смерті.
== Розмір шкоди (компенсації) ==
Зазначеним особам шкода відшкодовується у розмірі '''середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого''' з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. '''До складу доходів потерпілого також включаються''' пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується '''в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.'''

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, '''не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків:'''
* народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника;
* призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.
Потерпілий має '''право на збільшення розміру відшкодування шкоди,''' якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5624 стаття 1203 Цивільного кодексу України]).

За заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої смертю, підлягає [[Індексація грошових доходів населення та відповідальність за її невиплату|індексації]] на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5640 частина перша статті 1208 Цивільного кодексу України]).

Так само, за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, здійснюється '''щомісячними платежами'''.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена '''одноразово, але не більш як за 3 роки наперед'''.

Звертаємо увагу, '''моральна шкода''''','' завдана смертю фізичної особи, відшкодовується лише її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

На підставі рішення суду розмір відшкодування шкоди може бути зменшений у разі:

* завдання шкоди фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5605 ч. 4 ст. 1193 Цивільного кодексу України]);
* припинення виплати відшкодування особам, які здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

== Цивільний позов та порядок його подання ==
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, '''має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду (тобто на стадії досудового слідства або під час підготовчого судового засідання) пред’явити [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільний позов]]''' до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками.

'''Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного судочинства]].'''

'''Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні.'''

'''Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.'''
== Витрати на поховання ==
Особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати (стаття 1201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5605 Цивільного кодексу України]).

Вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати (пункт 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

При цьому, як зазначено в статті 1201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5605 Цивільного кодексу України], '''допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.'''

Важливо! Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у цій місцевості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

Потрібно звернути увагу й на те, що у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та відшкодування витрат на поховання '''вина потерпілого не враховується.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73598555 Постанова Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84089214 Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року у справі № 759/15415/18]
== Див. також ==
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов]]
* [[Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення]]
* [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи]]
* [[Стягнення моральної шкоди, спричиненої кримінальним або адміністративним правопорушенням]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні]]

Особливості допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею

2024-10-16T10:52:13Z

Nazarii.Savedchuk: Виправлено технічні помилки

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://consultant.parus.ua/?doc=0A9SKD61D7 Витяг із узагальнення "Про практику вирішення слідчими суддями питань, пов’язаних із слідчими (розшуковими) діями"]

== Нормативно-правові підстави для проведення допиту особи під час досудового розслідування в судовому засіданні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 Статтею 225 КПК України] встановлено нормативно-правові підстави для проведення допиту особи під час досудового розслідування в судовому засіданні.

Право сторони кримінального провадження, представника юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження звернутись до слідчого судді з '''клопотанням''' про проведення такої слідчої дії виникає за наявності виняткових випадків, пов’язаних:
# з необхідністю отримання показань під час досудового розслідування;
# з наявністю обставин, які можуть унеможливити допит осіб у суді або вплинути на повноту чи достовірність їх показань (існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби тощо).
У порядку, визначеному статтею 225 КПК України, може бути допитаний:

* свідок
* потерпілий
* а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2124 частині першій статті 225 КПК України] чітко визначені лише два виняткові випадки, які є підставою для звернення сторони кримінального провадження, представника юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження із клопотанням про проведення допиту, зокрема, існування небезпеки для життя чи здоров’я особи та її тяжка хвороба. Вжите в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2124 частині першій статті 225 КПК України] формулювання "''інші обставини"'' свідчить про невичерпність переліку таких обставин.

Розглядаючи клопотання про допит особи в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України], слідчий суддя, вивчаючи його зміст та матеріали, додані до нього, оцінює обґрунтованість клопотання і визначає, чи мають місце обставини, які зумовлюють допит зазначених осіб, та унеможливлюють його проведення під час судового засідання.

Результати проведеного [http://consultant.parus.ua/?doc=0A9SKD61D7 Вищим спеціалізованим судом України з рогляду цивільних і кримінальних справ аналізу судової практики] дають підстави для висновку, що, розглядаючи клопотання про проведення допиту в судовому засіданні, слідчі судді тлумачать поняття "''існування небезпеки для життя та здоров’я свідка, потерпілого"'' досить широко, включаючи в нього:
# погрози вбивством або застосуванням фізичного насильства стосовно свідка, потерпілого у разі сприйняття їх як реальних;
# інші прояви психічного насильства стосовно свідка, потерпілого, зокрема, тероризування, моральний тиск, настійливі вимоги. Проблемним питанням розгляду клопотань про допит свідка у порядку с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 татті 225 КПК України] є оцінка емоційного стану свідка або потерпілого, що виник внаслідок вчинення злочину, як виняткового випадку, що може унеможливити допит особи в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань. Разом з тим емоційний стан, зокрема психоемоційне напруження, наслідком якого може бути розвиток психічних порушень, є обставиною, яка може унеможливити допит особи в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань. Тому, розглядаючи клопотання про допит, заявлене за такої підстави, слідчий суддя має виходити з того, що небезпека для здоров’я включає і небезпеку для психічного здоров’я особи;
# спосіб життя та стан здоров’я свідка або потерпілого, які не пов’язані із тяжкою хворобою, але об’єктивно можуть унеможливити допит у судовому засіданні або вплинути на повноту чи достовірність показань (наприклад, тривале зловживання наркотичними засобами може утворювати небезпеку для життя та здоров’я свідка).

Разом з тим, розглядаючи клопотання про допит у судовому засіданні, подане за таких підстав, слідчий суддя повинен дослідити відомості про стан здоров’я такого свідка, що підтверджуються доказами, зокрема медичним довідками. Висновок слідчого судді про наявність небезпеки для життя свідка внаслідок зловживання ним наркотичними засобами або про те, що стан здоров’я cвідка може унеможливити його допит у судовому засіданні, зумовлює задоволення клопотання. Саме по собі зловживання потерпілого або свідка алкогольними або наркотичними засобами, хоча об’єктивно і становить небезпеку для здоров’я особи, проте за відсутності підтвердження, що воно може унеможливити допит особи в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, не може бути визнане винятковим випадком, пов’язаним з існуванням небезпеки для життя та здоров’я, в розумінні статті 225 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].

Поняття "''тяжка хвороба"'' є оціночною ознакою, що не визначена у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 КПК України] та нормативно-правових актах Міністерства охорони здоров’я України. Тому в кримінальному процесуальному розумінні поняття '''"тяжка хвороба"''' – це фізичний стан особи, в якому вона перебуває тривалий час, внаслідок чого виникає вірогідність того, що на час судового розгляду кримінального провадження вона може бути неспроможною брати участь у судовому засіданні. Такий фізичний стан може бути наслідком травми або соматичного захворювання.

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] тяжка хвороба особи становить підставу для проведення допиту '''за місцем перебування хворого''', тобто проведення виїзного судового засідання. У такому випадку, розглядаючи відповідне клопотання, слідчий суддя, крім вірогідності неможливості допиту такої особи під час судового розгляду кримінального провадження внаслідок тяжкої хвороби, має встановити відсутність у особи можливості прибути до суду внаслідок цієї хвороби, зокрема, відсутність можливості самостійного пересування особи або ймовірність настання негативних наслідків для її здоров’я та/або здоров’я інших осіб.

В переважній кількості випадків слідчі судді задовольняють клопотання про допит у судовому засіданні під час досудового розслідування особи, які досягли похилого віку (зокрема тих, чий вік переважає 75 років), беручи до уваги лише вікові особливості стану здоров’я таких осіб. Слідчим суддям необхідно враховувати, що ''сам лише похилий вік особи може бути обставиною, яка унеможливлює їх допит в суді''. Тому за таких обставин вимагати додаткових доказів, що підтверджують захворювання таких осіб, недоцільно.

До виняткових випадків, які унеможливлюють допит особи або можуть вплинути на повноту чи достовірність їх показань в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України]відносяться:
* тривале відрядження, виїзд на роботу, навчання або постійне проживання за межі України;
* потерпілий або свідок є громадянином іноземної держави, постійно проживає за межами України і має намір повернутись до місця постійного проживання;
* призов на службу у Збройні сили України;
* спосіб життя особи, пов’язаний з роботою на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, в областях, в яких проводиться антитерористична операція;
* відсутність постійного місця проживання та постійної роботи у разі неможливості проведення допиту в режимі відеоконференції з місця фактичного проживання свідка (місце роботи, наявність сім’ї тощо);
* відсутність постійного помешкання та місця роботи у зв’язку з асоціальним способом життя (наприклад, ведення кочового способу життя, що ускладнює пошук потерпілого і може унеможливити його допит у суді);
* свідок або потерпілий перебуває на території України без законних на те підстав і підлягає видворенню за межі України;
* психологічні особливості особи неповнолітнього свідка або потерпілого;
* робота свідка під керівництвом осіб, які можуть вплинути на зміст, повноту та достовірність показань; свідок, потерпілий або підозрюваний є близькими родичами із підозрюваним або обвинуваченим;
* свідка або потерпілого засуджено до покарання у виді обмеження чи позбавлення волі або застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
== Вимоги до змісту клопотання про допит ==
До вимог до змісту клопотання про допит особи в поряду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] відносяться:
# обґрунтування необхідності отримання показань особи із зазначенням їхнього прізвища, імені, по батькові, місця проживання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
# обґрунтування винятковості обставин, які зумовлюють такий допит та можуть його унеможливити в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань;
# посилання на докази, якими обґрунтовується клопотання.
== Процесуальні питання, які виникають під час розгляду слідчим суддею клопотань про проведення допиту ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 Статтею 225 КПК України] не врегульовано, які саме процесуальні рішення повинен прийняти слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про допит особи. Зі змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] вбачається, що слідчий суддя може задовольнити клопотання або відмовити у його задоволенні. Ухвала слідчого судді про допит особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] має відповідати загальним вимогам до ухвали, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3080 статтею 372 КПК України].

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України] передбачено єдині підстави і для проведення допиту однієї особи, і одночасного допиту декількох осіб, без додаткової регламентації підстав для проведення одночасного допиту декількох осіб. Суд має право призначити одночасний допит у судовому засіданні двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях, з урахуванням правил, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2119 частиною дев'ятою статті 224 КПК України].

Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони '''не перешкоджає''' проведенню такого допиту в судовому засіданні.

Допит особи може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статтею 225 КПК України], лише навівши мотиви такого рішення.

Суд під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статті 225 КПК України], зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.

З метою перевірки правдивості показань особи та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2123 статтею 225 КПК України], вони можуть бути оголошені при її допиті під час судового розгляду.

== Див. також ==
* [[Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі|Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі.]]
[[Категорія:Слідчі дії]]
[[Категорія:Суди]]

Обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємниці

2024-10-15T15:09:48Z

Nazarii.Savedchuk: Виправлено технічні помилки

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України "Про державну таємницю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0006-95 Наказ Державного комітету України з питань державних секретів від 08 грудня 1994 року № 44 "Про затвердження Типової форми трудового договору з працівником, діяльність якого пов'язана з державною таємницею, та Зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Центрального управління Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"]

== Загальна інформація ==
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Законом України "Про державну таємницю"].

'''Державна таємниця''' (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 стаття 1 Закону України "Про державну таємницю"]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 '''Звід відомостей, що становлять державну таємницю'''] - акт, в якому зведено переліки відомостей, що згідно з рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#n13 Законом України "Про державну таємницю"] сферах.

'''Віднесення інформації до державної таємниці''' - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього.

'''Допуск до державної таємниці''' - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

'''Доступ до державної таємниці''' - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#n13 Закону України "Про державну таємницю"] поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, в тому числі територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, утворені як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади без статусу юридичної особи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об'єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, '''громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 частина перша статті 3)].

== Обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємниці ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Статтею 28 Закону України "Про державну таємницю"] визначено, що громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, '''зобов'язаний''':
* не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
* не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом;
* не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України;
* виконувати вимоги режиму секретності;
* повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України;
* додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Статтею 29 Закону України "Про державну таємницю"] установлено, що '''громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу]] до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на п'ять років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею'''.

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 пунктом 1 частини першої статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"] передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#n13 Закону] (якою визначено, що виїзд з України громадянина України, який обізнаний з відомостями, що становлять державну таємницю України, може бути не дозволено у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#n369 Законом України "Про державну таємницю"]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Частиною третьою статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"] визначено, що тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в '''одноденний строк''' повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону ([https://dpsu.gov.ua/ua/structure/administraciya-derzhavnoi-prikordonnoi-sluzhbi-ukraini/ Адміністрація Державної прикордонної служби України]).

Обмеження повинні бути доведені до відома громадян власником або уповноваженим ним органом, керівником навчального закладу, командуванням військової частини під час прийняття на роботу (навчання) та зарахування на військову службу, пов'язаних з допуском до відомостей, що становлять державну таємницю (ч. 2 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]).

Не обмежується виїзд у держави, з якими Україна має міжнародні договори, що передбачають такий виїзд і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"], то застосовуються правила міжнародного договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 стаття 13 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]).

На громадянина також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності, що випливають з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#n13 Закону України "Про державну таємницю"].

'''Таким чином, для того щоб стверджувати, що громадянин обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу повинна бути наступна сукупність обставин щодо громадянина:'''

# громадянину було надано допуск до державної таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 статті 22-24 Закону України "Про державну таємницю"]);
# вказаний допуск до державної таємниці був наданий у порядку, встановленому законодавством;
# громадянин взяв на себе зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці;
# громадянину було надано доступ до державної таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 стаття 27 Закону України "Про державну таємницю"]);
# вказаний доступ до державної таємниці був наданий у порядку, встановленому законодавством;
# з громадянином був укладений договір, як з працівником, діяльність якого пов'язана з державною таємницею згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0006-95 наказом Державного комітету України з питань державних секретів від 08 грудня 1994 року № 44 "Про затвердження Типової форми трудового договору з працівником, діяльність якого пов'язана з державною таємницею, та Зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці"]);
# громадянин був реально обізнаний з інформацією, що є державною таємницею;
# вказана інформація, з якою громадянин був обізнаний, є державною таємницею, і віднесена до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю];
# вказана державна таємниця не є розсекреченою;
# з державою, в яку громадянин бажає виїхати на постійне місце проживання, не укладено відповідні договори, що передбачають такий виїзд і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
# граничні строки (п’ять років) з часу припинення громадянином діяльності, пов'язаної з державною таємницею, не закінчились.

== Див. також ==
* [[Лікарська таємниця: поняття, порядок розголошення, відповідальність]]
* [[Зберігання, захист, використання та розкриття банківської таємниці]]
* [[Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю]]
* [[Розголошення державної таємниці та втрата документів, що містять державну таємницю]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією

2024-09-20T06:24:19Z

Nazarii.Savedchuk: оновлено посилання на чинну норму закону

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-20 Закон України від 17 жовтня 2019 року № 198-IX «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198-19 Закон України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-19 Закон України від 16 березня 2017 року № 1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб"]
*[https://zib.com.ua/files/Golovam_apeliacijnih_sudiv_vid_2205_2017.pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією]

== Притягнення осіб до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю ==
Відповідно до статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) адміністративним правопорушення визнається порушення вимог фінансового контролю.

'''Родовим об'єктом''' даного правопорушення є суспільні відносини у сфері запобігання корупції, а '''безпосереднім''' - відносини у сфері здійснення антикорупційного фінансового контролю.

'''Предметом''' правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті [https://portal.nazk.gov.ua/login Національного агентства з питань запобігання корупції]: за минулий рік; за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

'''Об’єктивна сторона''' передбачає вчинення одного з таких діянь, які можуть виражатися як в активних діях, так і в бездіяльності:
* несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина перша статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП]):
Для кваліфікації діяння за частиною першою статті 1726 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] необхідним є встановлення '''несвоєчасності подання декларації''', тобто подання поза строком, визначеним законом. Кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов’язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «'''щорічно до 1 квітня'''» (частина перша статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2045.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закону Україн "Про запобігання корупції"] (далі - Закон), крім випадків припинення здійснення діяльності.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації ''без поважних на те причин''. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту [https://portal.nazk.gov.ua/login Національного агентства з питань запобігання корупції], витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані (частина друга статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП]);
* подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина четверта статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП]).
'''Суб'єктивна сторона''' правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

'''Суб'єкт''' - спеціальний, а саме особи, які відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок подання е-декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування]]".

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого однією з частин статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП], до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді штрафу (від 50 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік або без такого.
== Притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ==
Беручи до уваги диспозиції статті 1727 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 КУпАП] та пункту 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:
* у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (частина перша статті 1727 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 КУпАП]);
* у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (частина друга статті 1727 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 КУпАП]).
Аналіз термінів "потенційний конфлікт інтересів" та "реальний конфлікт інтересів", які містяться у частині першій статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р. А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об’єктивний вираз, а також часовий взаємозв’язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
# наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
# наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
# наявність повноважень на прийняття рішення;
# наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
----
*[https://zib.com.ua/files/Golovam_apeliacijnih_sudiv_vid_2205_2017.pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією]

== Порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією==
Протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складається уповноваженою на те посадовою особою, зокрема посадовою особою органів внутрішніх справ ([https://www.npu.gov.ua/?__cf_chl_jschl_tk__=a10cf65eae75728419dffb88ab14eb65ec4064d6-1618913785-0-Acmj5NohmNPrBqnnvhOuLcTE2zH4X7n0064HTEMm4S2sE-nr3w6kP8tEYcvhJLbwK13ChgziQm7YqBWRsapIKJw74Z5sWYiBkpuq4dJ8p51q5CSDAlcHJJ9SG-3FHiXUEo-cLJOiSYVnFS_pQKigSbszGf6H8 Національної поліції]) та [https://nazk.gov.ua/uk/ Національного агентства з питань запобігання корупції] (пункт 1 частини першої статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20255.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]), і повинен відповідати вимогам статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП].

У разі коли протокол складено не уповноваженою на те особою або без додержання вимог, установлених статтею 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП], суддя зобов’язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу (спеціально уповноваженому суб’єкту протидії корупції, який склав протокол) для належного оформлення. При цьому постанова про направлення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, для належного оформлення (усунення недоліків) не підлягає апеляційному оскарженню.

'''Підставами для складання протоколу про адміністративне правопорушення є:'''

1) вчинення службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, зазначеною у примітці до статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n439 Закону], адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією:
* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 1724 КУпАП]);
* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D5.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 1725 КУпАП]);
* порушення вимог фінансового контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E стаття 1726 КУпАП]);
* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D7.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 стаття 1727 КУпАП]);
* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D8.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C стаття 1728 КУпАП]);
* невжиття заходів щодо протидії корупції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D9.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97 стаття 1729 КУпАП]);
2) невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188%2D46.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2)%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97 стаття 18846 КУпАП]);

3) порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (стаття 21215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20212%2D15,%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D1%83 КУпАП]);

4) порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20212%2D21.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 стаття 21221 КУпАП]).

У разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень протоколи про адміністративні правопорушення складаються окремо щодо кожного із вчинених правопорушень. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, протокол про адміністративні правопорушення складається на кожну особу окремо.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
* дата і місце його складення;
* посада, прізвище, ім'я, по батькові уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
* пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі їх надання);
* інші відомості, потрібні для вирішення справи.
Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F 256, 268 КУпАП], повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статтею 277 КУпАП], про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису про ознайомлення з правами й обов'язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення за її підписом. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.

Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статтями 1724 - 1729 КУпАП], разом з іншими матеріалами, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, у триденний строк з моменту його складення надсилається листом Національного агентства з питань запобігання корупції до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

== Строки накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення==
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 1724 - 1729 КУпАП]), а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20212%2D15,%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D1%83 21215, 21221 КУпАП], накладається '''протягом шести місяців''' з дня його виявлення, але '''не пізніше двох років''' з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов’язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов’язаного з корупцією – є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов’язаного з корупцією '''(факт виявлення порушення – це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). '''

Тобто, якщо до Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції від [[Правовий статус викривачів корупції|викривача]], надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов’язаного з корупцією, – то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, – моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи)

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб’єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.
== Порядок розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення ==
Справи про адміністративні корупційні правопорушення розглядаються судом в загальному порядку '''у п’ятнадцятиденний строк''' із дня одержання протоколу та інших матеріалів справи (частина перша статті 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).

Разом з тим, згідно з положеннями частини четвертої вказаної статті КУпАП '''строк розгляду''' адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення '''зупиняється''' у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення: умисно ухиляється від явки до суду; з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

При розгляді справ про адміністративні корупційні правопорушення, передбачені статтями 1724-1729 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП], присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (частина друга статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП]), та прокурора (частина друга статті 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]) є обов’язковою. Зазначені норми кореспондують із позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 06 березня 2017 року у [https://europeancourt.ru/tag/karelin-protiv-rossii/ справі «Карелін проти Російської Федерації»], в якому відсутність прокурора в судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було визнано порушенням статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (порушення принципу рівності сторін і вимоги змагальності процесу).

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20255.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП].

При розгляді справ цієї категорії суд відповідно до статей 247 і 280 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20280.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%E2%80%99%D1%8F%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП] зобов’язаний з'ясувати такі обставини:
* чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності;
* чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП];
* чи є особа винною у його вчиненні;
* чи належить вона до суб’єктів цього правопорушення;
* чи не містить правопорушення ознак злочину;
* чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП];
* чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.

Суди мають також з’ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв’язку між діянням і виконанням особою повноважень.

Якщо в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, буде встановлено ознаки кримінального правопорушення, суддя повинен винести постанову про закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення і передати матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності.

== Порядок апеляційного оскарження ==
Правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, згідно з частиною другою статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20294.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8 КУпАП], наділено вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Згідно із змінами до статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20294.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8 КУпАП] (нова редакція першого речення частини другої цієї статті), внесеними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-19 Законом України від 16 березня 2017 року № 1952-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб»], прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], тобто у випадках, коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Тобто прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення. В інших випадках, виходячи зі змісту частини другої статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

== Див. також ==
* [[Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією]]
* [[Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві]]
* [[Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції: повноваження та порядок звернення]]
* [[Правовий статус викривачів корупції]]
* [[Оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Втручання в діяльність захисника чи представника особи

2024-09-10T12:44:31Z

Nazarii.Savedchuk: Внесено зміни в частині покарання, згідно ККУ. Виправлено технічні помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (ЦПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] (ГПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text Постанова Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"]
== Загальна інформація ==
Втручання в діяльність захисника чи представника особи визнається [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінальним проступком]] відповідно до статті 397 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 КК України] та полягає у вчиненні в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
== Безпосередній об'єкт кримінального проступку ==
Об'єктом кримінального проступку є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на захист чи представлення її інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.
== Потерпілий від кримінального проступку ==
Потерпілим від кримінального проступку є:
* захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 45 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n624 стаття 271 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]);
* представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6462 статті 58 - 60 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n848 статті 58, 59, 63, 64, 641 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 270 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 56, 57 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 статті 56 - 58 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
== Об'єктивна сторона кримінального проступку ==
Об'єктивна сторона кримінального проступку характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності шляхом:

→ вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги;

→ порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
<blockquote>Такі перешкоди можуть створюватися, зокрема, шляхом відмови в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації.

Адвокат вказував на втручання в його адвокатську діяльність службовими особами ГУНП у Тернопільській області та прокуратури Тернопільської області, шляхом використання матеріалів НСРД у кримінальному провадженні № 12017210000000203 щодо спілкування адвоката із законним представником неповнолітнього підозрюваного ''([https://reyestr.court.gov.ua/Review/83807524 Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 13.08.2019 у справі № 607/17667/19] за результатами розгляду скарги адвоката на постанову про закриття кримінального провадження).''</blockquote>
Склад кримінального проступку є '''формальним''', та визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.

Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної.

Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 46, 58, 63 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статя 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо).

На кваліфікацію кримінального проступку не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпорядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).

Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 398 КК України]), знищення чи пошкодженням майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 399 КК України]) або посягання на життя захисника чи представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 400 КК України]) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. Кваліфікація таких діянь ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за наявності реальної сукупності цих кримінальних правопорушень.

Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо.

Відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного кримінального правопорушення (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|сукупність кримінальних правопорушень]].

Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України]. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України].

За ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 астиною другою статті 397 КК України] караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 364 КК України]). Такі дії охоплюються ознаками складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 364 КК України] не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність кримінальних правопорушень і у першому випадку кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України], а у другому - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною третьою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України]. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 374 КК України].

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text постанові Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"] зазначено, що суди повинні гостро реагувати на факти безпідставного усунення захисника від участі у справі. Встановивши факти втручання будь-якої особи в діяльність захисника, суд зобов'язаний повідомити про це постановою чи ухвалою прокурора для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 397 КК України].
== Суб'єктивна сторона кримінального проступку ==
Суб’єктивна сторона кримінального проступку характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
== Суб'єкт кримінального проступку ==
Суб’єкт кримінального проступку за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 397 КК України] - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК Украни] - спеціальний - лише службова особа.
== Санкція (відповідальність) ==
1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
== Фіксація факту втручання в діяльність захисника чи представника особи ==
Про факт втручання в діяльність захисника чи представника особи необхідно повідомити раду адвокатів регіону, в якому трапилося подібне. І її представники мають допомогти вирішити проблему або ж від ради задокументувати факт порушення.

Окрім цього, можна зателефонувати на 102 і викликати наряд поліції. Поліційські можуть відібрати від вас пояснення щодо такого факту.

Поруч із вищенаведеним, можна самостійно задокументувати факт порушення професійних прав і гарантій діяльності як адвоката, шляхом складання відповідного акту.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією

2024-09-10T07:00:31Z

Nazarii.Savedchuk: Виправлено технічні помилки

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-20 Закон України від 17 жовтня 2019 року № 198-IX «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198-19 Закон України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-19 Закон України від 16 березня 2017 року № 1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб"]
*[https://zib.com.ua/files/Golovam_apeliacijnih_sudiv_vid_2205_2017.pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією]

== Притягнення осіб до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю ==
Відповідно до статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) адміністративним правопорушення визнається порушення вимог фінансового контролю.

'''Родовим об'єктом''' даного правопорушення є суспільні відносини у сфері запобігання корупції, а '''безпосереднім''' - відносини у сфері здійснення антикорупційного фінансового контролю.

'''Предметом''' правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті [https://portal.nazk.gov.ua/login Національного агентства з питань запобігання корупції]: за минулий рік; за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

'''Об’єктивна сторона''' передбачає вчинення одного з таких діянь, які можуть виражатися як в активних діях, так і в бездіяльності:
* несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина перша статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП]):
Для кваліфікації діяння за частиною першою статті 1726 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] необхідним є встановлення '''несвоєчасності подання декларації''', тобто подання поза строком, визначеним законом. Кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов’язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «'''щорічно до 1 квітня'''» (частина перша статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2045.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закону Україн "Про запобігання корупції"] (далі - Закон), крім випадків припинення здійснення діяльності.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації ''без поважних на те причин''. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту [https://portal.nazk.gov.ua/login Національного агентства з питань запобігання корупції], витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані (частина друга статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП]);
* подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина четверта статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП]).
'''Суб'єктивна сторона''' правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

'''Суб'єкт''' - спеціальний, а саме особи, які відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок подання е-декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування]]".

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого однією з частин статті 1726 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП], до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді штрафу (від 50 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік або без такого.
== Притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ==
Беручи до уваги диспозиції статті 1727 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 КУпАП] та пункту 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:
* у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (частина перша статті 1727 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 КУпАП]);
* у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (частина друга статті 1727 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 КУпАП]).
Аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у частині першій статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р. А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об’єктивний вираз, а також часовий взаємозв’язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
# наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
# наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
# наявність повноважень на прийняття рішення;
# наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
----
*[https://zib.com.ua/files/Golovam_apeliacijnih_sudiv_vid_2205_2017.pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією]

== Порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією==
Протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складається уповноваженою на те посадовою особою, зокрема посадовою особою органів внутрішніх справ ([https://www.npu.gov.ua/?__cf_chl_jschl_tk__=a10cf65eae75728419dffb88ab14eb65ec4064d6-1618913785-0-Acmj5NohmNPrBqnnvhOuLcTE2zH4X7n0064HTEMm4S2sE-nr3w6kP8tEYcvhJLbwK13ChgziQm7YqBWRsapIKJw74Z5sWYiBkpuq4dJ8p51q5CSDAlcHJJ9SG-3FHiXUEo-cLJOiSYVnFS_pQKigSbszGf6H8 Національної поліції]) та [https://nazk.gov.ua/uk/ Національного агентства з питань запобігання корупції] (пункт 1 частини першої статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20255.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]), і повинен відповідати вимогам статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП].

У разі коли протокол складено не уповноваженою на те особою або без додержання вимог, установлених статтею 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП], суддя зобов’язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу (спеціально уповноваженому суб’єкту протидії корупції, який склав протокол) для належного оформлення. При цьому постанова про направлення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, для належного оформлення (усунення недоліків) не підлягає апеляційному оскарженню.

'''Підставами для складання протоколу про адміністративне правопорушення є:'''

1) вчинення службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, зазначеною у примітці до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n439 Закону], адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією:
* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 1724 КУпАП]);
* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D5.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 1725 КУпАП]);
* порушення вимог фінансового контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E стаття 1726 КУпАП]);
* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D7.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 стаття 1727 КУпАП]);
* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D8.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C стаття 1728 КУпАП]);
* невжиття заходів щодо протидії корупції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D9.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97 стаття 1729 КУпАП]);
2) невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188%2D46.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2)%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97 стаття 18846 КУпАП]);

3) порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (стаття 21215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20212%2D15,%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D1%83 КУпАП]);

4) порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20212%2D21.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 стаття 21221 КУпАП]).

У разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень протоколи про адміністративні правопорушення складаються окремо щодо кожного із вчинених правопорушень. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, протокол про адміністративні правопорушення складається на кожну особу окремо.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
* дата і місце його складення;
* посада, прізвище, ім'я, по батькові уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
* пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі їх надання);
* інші відомості, потрібні для вирішення справи.
Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F 256, 268 КУпАП], повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статтею 277 КУпАП], про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису про ознайомлення з правами й обов'язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення за її підписом. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.

Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статтями 1724 - 1729 КУпАП], разом з іншими матеріалами, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, у триденний строк з моменту його складення надсилається листом Національного агентства з питань запобігання корупції до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

== Строки накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення==
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 1724 - 1729 КУпАП]), а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20212%2D15,%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D1%83 21215, 21221 КУпАП], накладається '''протягом шести місяців''' з дня його виявлення, але '''не пізніше двох років''' з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов’язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов’язаного з корупцією – є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов’язаного з корупцією '''(факт виявлення порушення – це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). '''

Тобто, якщо до Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції від [[Правовий статус викривачів корупції|викривача]], надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов’язаного з корупцією, – то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, – моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи)

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб’єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.
== Порядок розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення ==
Справи про адміністративні корупційні правопорушення розглядаються судом в загальному порядку '''у п’ятнадцятиденний строк''' із дня одержання протоколу та інших матеріалів справи (частина перша статті 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).

Разом з тим, згідно з положеннями частини четвертої вказаної статті КУпАП '''строк розгляду''' адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення '''зупиняється''' у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення: умисно ухиляється від явки до суду; з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

При розгляді справ про адміністративні корупційні правопорушення, передбачені статтями 1724-1729 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП], присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (частина друга статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП]), та прокурора (частина друга статті 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]) є обов’язковою. Зазначені норми кореспондують із позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 06 березня 2017 року у [https://europeancourt.ru/tag/karelin-protiv-rossii/ справі «Карелін проти Російської Федерації»], в якому відсутність прокурора в судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було визнано порушенням статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (порушення принципу рівності сторін і вимоги змагальності процесу).

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20255.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП].

При розгляді справ цієї категорії суд відповідно до статей 247 і 280 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20280.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%E2%80%99%D1%8F%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП] зобов’язаний з'ясувати такі обставини:
* чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності;
* чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП];
* чи є особа винною у його вчиненні;
* чи належить вона до суб’єктів цього правопорушення;
* чи не містить правопорушення ознак злочину;
* чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП];
* чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.

Суди мають також з’ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв’язку між діянням і виконанням особою повноважень.

Якщо в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, буде встановлено ознаки кримінального правопорушення, суддя повинен винести постанову про закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення і передати матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності.

== Порядок апеляційного оскарження ==
Правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, згідно з частиною другою статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20294.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8 КУпАП], наділено вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Згідно із змінами до статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20294.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8 КУпАП] (нова редакція першого речення частини другої цієї статті), внесеними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-19 Законом України від 16 березня 2017 року № 1952-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб»], прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], тобто у випадках, коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Тобто прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення. В інших випадках, виходячи зі змісту частини другої статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

== Див. також ==
* [[Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією]]
* [[Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві]]
* [[Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції: повноваження та порядок звернення]]
* [[Правовий статус викривачів корупції]]
* [[Оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках

2024-08-16T10:39:52Z

Nazarii.Savedchuk: Внесено зміни в частині назви НПА. Виправлено технічні.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1887-13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 967/1218/869 "Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)"]
== Підстави тимчасового затримання транспортного засобу ==
Підставою тимчасового затримання транспортного засобу є адміністративне правопорушення, визначене частиною першою статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

'''Перелік правопрушень, які є підставою для затримання транспортних засобів:'''
# Керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (частина перша статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандарті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації (частина друга статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов (частина третя статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (частина четверта статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП])
# Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку (частина шоста статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (частина сьома статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів (стаття 121-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП])
# Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху (частина третя статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян (частина пʼята статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" (частина шоста статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці (частина сьома статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (стаття 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (стаття 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (стаття 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (стаття 1321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
# Незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України (стаття 2061 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).
Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]".

Законом встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою евакуатора, можливе лише в тому разі, '''якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху''' '''''або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами''''' (частина перша статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП], частина друга статті 523 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закону України "Про дорожній рух"]).

Відповідно до статті 2654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:

1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;

2) розташовано у заборонених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306], місцях зупинки або стоянки, а саме:
* на залізничних переїздах;
* на трамвайних коліях;
* на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;
* на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;
* на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
* на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;
* ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
* ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;
* у місцях, де буде неможливим зустрічний роз’їзд або об’їзд транспортного засобу, що зупинився;
* ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;
* розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);
3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;

4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;

5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;

6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;

7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Інспектори з паркування зобов’язані невідкладно інформувати про тимчасове затримання транспортного засобу відповідні підрозділи Національної поліції із зазначенням державного номера затриманого транспортного засобу, точного часу його затримання та місця зберігання (адреса та телефони спеціального майданчика чи стоянки), розміщувати цю інформацію на офіційному веб-сайті виконавчого органу відповідної місцевої ради, а також передавати повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на абонентський номер рухомого (мобільного) зв’язку та адреси електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами (від імені осіб), за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП].

У разі прийняття рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складається в присутності особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. '''У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання проводиться без присутності понятих.'''

У разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинно бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків тимчасового затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України “Про виконавче провадження”.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення поліцейським за допомогою технічних засобів (із функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації) фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу відносно нерухомих об’єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час здійснення фотозйомки обов’язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних боків.

Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

У разі заподіяння транспортному засобу шкоди при його транспортуванні та/або зберіганні завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-%D0%BF#n8 Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990-2018-п#Text Порядок тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990.]
== Порядок складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ==
У разі тимчасового затримання транспортного засобу '''працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції''' зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (частина друга статті 2652 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]).

При цьому, необхідно враховувати і те, що згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 (далі - Порядок)], якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський '''не проводить тимчасове затримання''' транспортного засобу і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП], виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу (абзац девятнадцятий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]). Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, якщо його вже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.
== Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку ==
Доставлення транспортного засобу здійснюється '''виключно на спеціальний майданчик чи стоянку і лише за допомогою''' спеціальних автомобілів – '''евакуаторів''', у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку '''договори''' (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

''Отже, за відсутності укладеного договору між органами Національної поліції та відповідним підприємством, установою та організацією, що здійснюватиме транспортування транспортного засобу, доставлення останнього суперечитиме вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF#top Порядку].''

Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності '''двох свідків і представника''' підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу з додержанням вимог, встановлених пунктом 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку].

У разі коли доставити транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку неможливо, поліцейський проводить його '''затримання шляхом блокування''' з дотриманням умов безпеки дорожнього руху (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Розблокування транспортного засобу здійснюється поліцейським після складення протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.
== Строк затримання ==
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на '''три дні''' з моменту такого затримання.

Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, складення протоколу про адміністративне правопорушення або акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).
== Повернення транспортного засобу ==
Водій має право доступу до свого авто на спеціальному майданчику в присутності особи, відповідальної за зберігання такого транспортного засобу (пункт 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється '''за зверненням''' відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 142 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3866 КУпАП], особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення за умови оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата.
== Розмір плати за тимчасове зберігання транспортного засобу ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1887-13 Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економіного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 967/1218/869 "Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)"] встановлені розміри плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках).

Плата за транспортування на спеціальний майданчик (стоянку) залежить від маси автомобіля:

♦ до 2000 кг включно - 600 грн.;

♦ від 2000 до 3000 кг - 700 грн.;

♦ понад 3000 кг – 850 грн.

Розмір плати за зберігання становить 120 грн. за першу-сьому добу, включно, а за кожну наступну добу, починаючи з восьмої доби – 20 грн.
== Відповідальність за завдану транспортному засобу шкоду ==
У разі заподіяння транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб’єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

Спори, пов’язані із шкодою, що заподіяна майну, яке перебуває в тимчасово затриманому транспортному засобі, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв’язуються в установленому законодавством порядку (пункт 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-2008-%D0%BF Порядку]).

Якщо водій або власник з’явився на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу, доцільно наполягати на фотографуванні транспортного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і складенню переліку речей, які перебувають у ньому, що стане доказом у випадку пошкодження транспортного засобу під час транспортування, перебування його на спеціальному майданчику чи стоянці, або зникнення цінних речей з транспортного засобу.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Участь перекладача в кримінальному провадженні

2024-08-14T08:52:09Z

Nazarii.Savedchuk: Внесено зміни в частині адмін. відповідальності. Виправлено технічні та пунктуаційні помилки.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
== Загальні положення ==
'''Перекладач у кримінальному провадженні''' - це особа, яка здійснює переклад з мови, якою провадиться судочинство на мову особи, котра не володіє мовою судочинства та навпаки.

До цього статусу також належать особи, які проводять переклад жестовою мовою (сурдоперекладачі). На залучення перекладача (сурдоперекладача) мають право: [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|підозрюваний, обвинувачений,]] [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|потерпілий]], [[Правовий статус свідка, його права, обов’язки та відповідальність|свідок]] та інші учасники процесу.

Статтею 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)] визначено, що у разі необхідності перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Докази, які отримані під час проведення слідчих та процесуальних дій з особою, яка не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження можуть визнаватися недопустимими.

Статус перекладача в кримінальному процесі має також особа, запрошена до участі в справі для роз'яснення знаків німого чи глухого. '''Сурдопереклад''' - це переклад особою, яка має навички сурдоперекладу, усної мови через жестову мову (прямий переклад) для глухих учасників кримінального провадження. Крім того, вона має вміти здійснювати зворотний переклад жестової мови глухих на усну мову (зворотний переклад).

Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] мова, якою здійснюється кримінальне провадження, є однією із загальних засад, яким повинні відповідати його зміст і форма.

Обов’язок слідчого судді, суду, прокурора, слідчого забезпечити право користуватись послугами перекладача передбачений частиною третьою статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]. Вони забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись за потреби послугами перекладача в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Право на перекладача, зокрема, мають підозрюваний, обвинувачений (пункт 18 частини третьої статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]), потерпілий (пункт 9 частини першої статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]), свідок (пункт 4 частини першої статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]), особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (частина друга статті 581 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]) тощо.

Порушення права підозрюваного, обвинуваченого на надання йому компетентного перекладача є істотним порушенням кримінального процесуального закону і тягне за собою визнання доказів недопустимими через порушення права особи на захист.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] перекладач є учасником кримінального провадження і може брати в ньому участь як на стадії досудового розслідування (досудове слідство та дізнання), так і на стадії судового провадження.
== Права перекладача: ==
# ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
# знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
# одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;
# заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом (частина друга статті 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Обов'язки перекладача: ==
# прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
# заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом
# здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
# не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків (частина третя статті 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Відповідальність перекладача: ==
* кримінальна:
◇ за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 385 Кримінального кодексу України] (КК України);

◇ за завідомо неправильний переклад - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 384 КК України];

◇ за розголошення даних досудового слідства чи дізнання - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 387 КК України];
* адміністративна (за злісне ухилення від явки в суд та до органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування) - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 1853, 1854 КУпАП].
== Залучення перекладача до кримінального провадження ==
Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина четверта статті 68 КПК України]).

Залучення перекладача на стадії досудового розслідування здійснюється на підставі '''постанови''' слідчого чи прокурора або ухвали слідчого судді, а на стадії судового провадження на підставі '''ухвали''' суду.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 68 КПК України]).

Перекладач залучається до участі в кримінальному провадженні для здійснення як усного перекладу усних пояснень, показань, клопотань, заперечень, зауважень тощо, так і письмових документів, з якими учасники кримінального провадження ознайомлюються під час проведення конкретних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, при ознайомленні учасників з матеріалами досудового розслідування до його завершення (стаття 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України]), при відкритті матеріалів іншій стороні (стаття 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України]), при ознайомленні учасників судового провадження з матеріалами кримінального провадження після призначення справи до судового розгляду (стаття 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]), а також для здійснення письмового перекладу процесуальних документів, копії яких за законом обов'язково вручаються учасникам кримінального провадження, зокрема, повідомлення про підозру (стаття 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України]), копії постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження (частина шоста статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України]), копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (стаття 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України]) тощо.

Правовий статус, роль перекладача у досудовому розслідуванні та судовому провадженні, окремі вимоги та гарантії його незалежності встановлені статтями 29, 42, 56, 66, 79, 80, 83, 122, 126, 224, 327, 376, 517, 567, 581, 584 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Про порядок виклику перекладача слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом та наслідки неявки його без поважних причин передбачено статтями 133 - 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України].

Згідно з частиною другою статті 327 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України] прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом) забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки перекладача шляхом здійснення [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні|судового виклику]].

== Судова практика ==
У справах "Брозісек проти Італії" (Brozicek v. Italy); "Таба проти Франції" (Tabai v.France) Європейський суд з прав людини вказував, - якщо встановлено, що обвинувачений має недостатнє знання мови, на якій надається інформація, '''органи влади зобов'язані надати йому переклад.'''
У справі "Х. проти Австрії" (X. v. Austria) – '''«обвинувачений не має права на повний переклад матеріалів справи»'''.

У справі "Luedicke, Belkacem і Koç проти Німеччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що витрати, спричинені перекладом обвинувальних матеріалів, '''мають покладатись на державу''', відповідно до статті 6 § 3 e) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], яка гарантує право на безкоштовну допомогу перекладача.
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

2024-08-13T08:53:44Z

Nazarii.Savedchuk: Виправлено технічні помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF#Text Порядок передачі на зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 “Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України”]
== Тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною першою статті 148 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) передбачено, що слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 208 КПК України].

'''Таке тимчасове вилучення допускається у затриманої особи при наявності достатніх підстав вважати, що необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом для:'''
# припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого;
# припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню;
# забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
'''Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом:'''
* право керування транспортним засобом або судном (посвідчення водія або свідоцтво на право керування судном);
* право полювання (посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату судового збору; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, картка відстрілу); дозвіл на користування вогнепальною мисливською зброєю; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звітрів і птахів);
* право на здійснення підприємницької діяльності (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
* право на володіння та носіння зброї (відповідний дозвіл).
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час законного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний '''протокол''' у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 149 КПК України]).

Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов'язана передати тимчасово вилучені документи на зберігання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF#Text Порядку передачі на зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104] (далі - Порядок).
== Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, продовження тимчасового обмеження ==
У випадку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді із відповідним '''клопотанням''' про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск зазначеного строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина перша статті 150 КПК України]).

'''У клопотанні зазначаються''':
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;
# виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
# причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
# вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню;
# строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню;
# перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
'''До клопотання також додаються:'''
# копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання;
# витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина сьома статті 132 КПК України]);
# документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 150 КПК України]).
'''Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 150 КПК України], повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина третя статті 151 КПК України]).

Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина перша статті 151 КПК України]).

Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 151 КПК України]).

Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина четверта статті 151 КПК України]).

'''Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом''', ''якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина перша статті 152 КПК України]).

'''При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов'язаний врахувати такі обставини''':
* правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
* достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
* наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.
'''За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає''':
* мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
* перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
* строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, '''який не може становити більше двох місяців''';
* порядок виконання ухвали.
Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина четверта статті 152 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною першою статті 153 КПК України] прокурор має право звернутися із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

'''Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що''':
* обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;
* сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
== Зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом ==
Вимоги до зберігання: вилучені документи зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, дізнавача, який здійснює таке провадження, до постановлення слідчим суддею відповідної ухвали за результатами розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

У разі відмови в задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом вилучені документи підлягають поверненню володільцю не пізніше наступного робочого дня після отримання слідчим, дізнавачем, прокурором відповідної ухвали слідчого судді.

У разі задоволення клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом документи не пізніше наступного робочого дня після отримання слідчим, дізнавачем, прокурором відповідної ухвали слідчого судді надсилаються разом з копією такої ухвали рекомендованим листом на зберігання центральному органові виконавчої влади, що здійснює контроль (нагляд) у відповідній сфері (далі - центральний орган виконавчої влади) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF#Text пункт 5-6 Порядку]).

У разі продовження в установленому порядку строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом копія відповідної ухвали слідчого судді надсилається у такий самий строк центральному органові виконавчої влади, якому для зберігання надіслано документи.

В останній день строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом центральний орган виконавчої влади надсилає документи рекомендованим листом слідчому, дізнавачу, прокурору, від якого вони надійшли, для вирішення питання про повернення таких документів володільцю.

Документ, що підтверджує повернення документа володільцю або надіслання його на зберігання центральному органові виконавчої влади, долучається до матеріалів кримінального провадження.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94316067 Ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 січня 2021 року № 161/1202/21 (тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом правом керування транспортними засобами)];
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100362534 Ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2021 року № 646/5248/21 (про продовження тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами)].
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

2024-07-05T10:10:26Z

Nazarii.Savedchuk: Внесено зміни в частині покарання, згідно ККУ. Виправлено орфографічні, пунктуаційні та технічні помилки.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').

'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України]);
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Кримінальна відповідальність, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 статтями 164, 165 Кримінального кодексу України]: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційного нагляду]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]] на той самий строк.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційним наглядом]] на строк від двох до трьох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на той самий строк.

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських роботіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправних робіт]] на строк до одного року, або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційного нагляду]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]] на той самий строк.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційним наглядом]] на строк від двох до трьох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на той самий строк.

'''[https://minjust.gov.ua/news/ministry/uniknuti-vyaznitsi-ale-ne-pokarannya-zakon-pro-probatsiyniy-naglyad (Детально про пробаційний нагляд пояснює Міністерство юстиції України])'''

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство з'ясовує:
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною;
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності);
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів;
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

'''''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.
=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно статті 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1831 КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт#%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8|суспільно корисних робіт]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покарання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 1831 КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.

Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. '''''Дія такої постанови зупиняється на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні відповідно до пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727 Закону України "Про виконавче провадження"]''''';
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду звільнити платника аліментів і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статтею 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно з статтею 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягнення аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.

Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].

'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день її сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 день, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
=== Звернення до суду ===
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).

[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною першою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].

'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частина п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).
=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є підставою для відмови у державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").
=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
* за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
* за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).
=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

2024-07-05T09:19:49Z

Nazarii.Savedchuk: Внесено зміни в частині покарання, згідно ККУ. Виправлено орфографічні та пунктуаційні помилки.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').

'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України]);
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Кримінальна відповідальність, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 статтями 164, 165 Кримінального кодексу України]: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційного нагляду]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]] на той самий строк.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційним наглядом]] на строк від двох до трьох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на той самий строк.

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських роботіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправних робіт]] на строк до одного року, або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційного нагляду]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]] на той самий строк.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційним наглядом]] на строк від двох до трьох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на той самий строк.

'''[https://minjust.gov.ua/news/ministry/uniknuti-vyaznitsi-ale-ne-pokarannya-zakon-pro-probatsiyniy-naglyad (Детально про пробаційний нагляд пояснює Міністерство юстиції України])'''

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство з'ясовує:
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною;
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності);
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів;
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

'''''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.
=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно статті 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1831 КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покарання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 1831 КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.

Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. '''''Дія такої постанови зупиняється на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні відповідно до пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727 Закону України "Про виконавче провадження"]''''';
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно з статтею 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягнення аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.

Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].

'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день її сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
=== Звернення до суду ===
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).

[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною першою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].

'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частина п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).
=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є підставою для відмови у державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").
=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
* за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
* за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).
=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Кримінальна відповідальність за службове підроблення

2024-06-10T09:08:30Z

Nazarii.Savedchuk: Виправлено технічні, орфографічні та пунктуаційні помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n_002700-09 Узагальнення судової практики Верховного Суду України від 19.10.2009 "Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0286740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2013 № 223-286/0/4-13 "Про практику застосування судами окремих норм матеріального права щодо кваліфікації ухилення від сплати податку, вчиненого шляхом службового підроблення"]

== Поняття службового підроблення ==
'''Службове підроблення''' – це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Відповідальність за службове підроблення передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 366 Кримінального кодексу України].

== Що є предметом службового підроблення ==
Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет — '''офіційні документи'''.

Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати низці ознак:
# документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо);
# ця інформація повинна бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом;
# інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її наступного зберігання, використання або розповсюдження;
# документ повинен бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службовою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об'єднань, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
# офіційним згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 статтею 366 Кримінального кодексу України] є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

== В який спосіб може бути вчинене службове підроблення ==
Це кримінальне правопорушення виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинене одним з декількох альтернативних передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України] дій:

а) '''внесення до документів неправдивих відомостей''' означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89733004 постанова Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 742/318/18]). Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

б) '''інше підроблення документів''' припускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань та іншими подібними способами. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності.

в) '''складання неправдивих документів''' це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

г) '''видача неправдивих документів''' означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа буде мати місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі.

== Хто є суб’єктом кримінального правопорушення ==
Суб'єктом службового підроблення може бути тільки '''службова особа'''.

Якщо передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 статтею 366 Кримінального кодексу України] дії вчиняє приватна особа, то відповідальність може наставати залежно від конкретних обставин справи, зокрема, за статтею 358 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків, передбачених частиною другою статті 366 КК, може характеризуватись непрямим умислом або необережністю.

Мотиви службового підроблення не впливають на кваліфікацію вказаного злочину, проте з'ясування мети та мотиву таких дій є обов'язком суду для встановлення всіх елементів складу злочину за ч. 1 ст. 366 КК [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=92021157&red=1000035cd15af526c135e7b007cc81d1d86663&d=5 (постанова ВС від 01 жовтня 2020 р. у справі № 759/7094/17]).

== Відповідальність ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 Статтею 366 Кримінального кодексу України] встановлено кримінальну відповідальність за службове підроблення, що карається:
* штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
* ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (щодо тяжких наслідків - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355250 постанова Верховного Суду України від 19.12.2011 у справі № 5-18кс11]), - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського

2024-05-03T08:59:30Z

Nazarii.Savedchuk: Виправлено орфографічні та пунктуаційні помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

== Загальна інформація ==
'''Злісною непокорою''' є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення тих же дій щодо члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження.

Відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку передбачено статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП].
==Склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]==
'''Об'єктом''' цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

'''Об'єктивна сторона''' правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, що мається на увазі, воно вважається закінченим з моменту вчинення.

Водночас стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] містить два різні склади адміністративного правопорушення:

- перший склад передбачає "злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків". Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред'являються у процесі виконання ним службових обов'язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку;

- другий склад адміністративного правопорушення полягає у "вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їхнього участю в охороні громадського порядку". Отже, законність вимог зазначених посадових осіб пов'язана лише "з їх участю в охороні громадського порядку".

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення – злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок

'''Суб'єктивна сторона''' даного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

'''Суб'єкт''' вказаного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку.

Варто також розрізняти поняття непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.

Критерій розмежування опору і непокори наступний: при опорі мають місце активні дії, спрямовані безпосередньо на поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця. Непокора ж - це відмова від виконання законних вимог згаданих осіб. Вона не тягне за собою кримінальної відповідальності, крім випадків невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, передбачених статтею 351 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420 Кримінального кодексу України] (перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради) .
==Відповідальність за вчинення злісної непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку==
Порушення статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді:
#громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин;
#адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб;
#виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
#накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
==Проблемні питання застосування статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], яка передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків==
Так, стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Оскільки адміністративні стягнення за злісну непокору накладають лише суди, то провадження у таких справах є звичайним. Воно передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення. До правопорушника можуть застосувати доставлення, адміністративне затримання, а також інші заходи забезпечення провадження у справі.

Практика притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] виявила багато недоліків та деякі зловживання з боку працівників Національної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення на які, на жаль, не завжди належним чином реагують суди.

Траплялися випадки, коли внаслідок незаконних вимог поліцейських фактично за відсутності у діяннях осіб складу адміністративних правопорушень протоколи складалися необґрунтовано, чим порушувалися конституційні права та свободи осіб. Натомість місцевими судами на підставі цих матеріалів виносилися необґрунтовані постанови, що тягло їх скасування.

Обов’язково потрібно знати, що '''у протоколі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n497 КУпАП] обов’язково зазначаються:'''
*дата і місце його складення,
*посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
*відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
*місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
*нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
*прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
*пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
*інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Отже, якщо особа вважає себе не винною, обов’язково повинна написати в протоколі, що вину свою не визнає, зазначити свідків, що можуть підтвердити відсутність правопорушення (можливо, найголовніше в таких справах), вказати, що потребує допомоги адвоката при розгляді справи в суді.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n607 КУпАП] (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте, щоб правоохоронці обов’язково роз’яснили передбачені права.

Так, дане правопорушення обов’язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження — акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, — мають бути законодавчо обґрунтовані. В протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції. На жаль, в багатьох випадках, у протоколі вказується, що особа «вчинила злісну непокору законній вимозі поліцейського(-их)», при цьому в чому полягали ці вимоги, в протоколі не вказується, що є підставою для закриття провадження по справі, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n607 КУпАП] при розгляді справи в суді, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення може користуватись участю адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Якщо особа, тобто адміністративний правопорушник, є суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної правничої допомоги.

'''У разі, коли суд приймає рішення про застосування адмін арешту, потрібно знати, що вказану постанову можна і треба [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити до апеляційного суду]]. Варто наголосити, щоб апеляційний розгляд дійсно мав сенс, необхідно в суді першої інстанції заявляти відповідні клопотання, вказувати на порушення закону при складанні протоколу та прийнятті рішення та інше'''.

== Судова практика ==

* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83881579 Постанова Макарівського районного суду Київської області від 27 серпня 2019 року у справі № 370/2327/19]

[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави

2024-05-03T06:59:18Z

Nazarii.Savedchuk: Змінено розділовий знак та вилучено абзац, який дюблюється з іншим.

== Нормативна база ==
* [https://ips.ligazakon.net/document/view/MU58K02U?q=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%83%20%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%83&bl=&snippet_id=snippet_49037 Конвенція про територіальне море та прилеглу зону від 29 квітня 1958 pоку]
*[https://ips.ligazakon.net/document/view/mu75010?ed=1975_08_01 Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 Закон України "Про державний кордон України"]
==Загальна інформація==
'''Територіальна цілісність або територіальна недоторканність держави''' — принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканною від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою.
==Склад злочину==
===Об'єкт злочину===
Об'єктом злочину є безпека держави у політичній і воєнній сферах, яка полягає у відсутності загрози порушення встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], законами України і міжнародними правовими актами територіальної цілісності України та порядку визначення її території.

'''Державний кордон України''' - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, а саме: межі суходолу, вод, надр, повітряного простору (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 Закону України "Про державний кордон України"]). Ця лінія проходить: на суходолі - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах, на морі по зовнішній межі територіального моря України, а також певним чином на річках, озерах та інших водоймах, на мостах, греблях, інших спорудах, і позначається на місцевості чітко видимими прикордонними знаками (демаркація).
===Об’єктивна сторона===
Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, які можуть виявитися у таких чотирьох формах:
#дії, спрямовані на зміну меж території України;
# дії, спрямовані на зміну меж державного кордону України;
#публічні заклики до вчинення таких дій;
#розповсюдження матеріалів із закликами до вказаних дій.
Перші дві форми дій можуть бути вчинені насильницьким (в тому числі і збройним) або іншим шляхом всупереч [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] або нормам міжнародного права (наприклад, спроба змінити межі території України на користь іншої держави; вчинення конфлікту на державному кордоні України, пов’язаного зі спробою змінити межі кордону, в тому числі шляхом збройного нападу на прикордонну заставу).

'''Публічні заклики''' до вчинення вказаних дій означають усні (на мітингу, зборах, по радіо тощо) або письмові звернення до громадян (невизначеної або певної групи людей). Заклики можуть бути пов’язані зі спробами схилити невизначену кількість людей або певні організації чи інші угруповання до виходу автономної республіки, області, району або міста зі складу України або до відокремлення частини території України і приєднання її до території іншої держави.

'''Розповсюдження матеріалів до вчинення вказаних дій''' – це ознайомлення різними способами (розкидання, розклеювання, розсилання тощо) змісту матеріалів до відома невизначеної кількості осіб. Відповідні матеріали - письмові чи зафіксовані на іншому носієві інформації листівки, плакати, газети тощо - тут виступають засобами вчинення злочину.

'''Зміна території''' - це будь-які дії, спрямовані на передачу частини території України під юрисдикцію іншої держави або на зменшення території України шляхом утворення на її території іншої суверенної держави. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який може бути призначений тільки Верховною Радою України.

'''Зміна меж''' - створення з вказаною метою не передбачених законодавством воєнізованих або збройних формувань чи груп, захоплення й утримання пунктів пропуску через державний кордон тощо (у цих випадках дії винних мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених частинами першою або третьою статті 110 і статтею 260 або статтею 341 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України (далі - КК України]).

Щодо дій, спрямованих на зміну державного кордону України на порушення порядку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] не встановлює порядку зміни державного кордону. Зміна державного кордону (який є умовною лінією), навіть здійснена внаслідок збройного захоплення частини території країни, водночас означає зміну меж її території.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у частині першій статті 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 КК України] дій.
===Суб'єкт злочину===
Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.
===Суб’єктивна сторона===
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Обов’язковою ознакою злочину є наявність спеціальної мети – змінити межі території або державного кордону України.

Якщо особа вчинює певні дії з метою зміни меж території областей, інших адміністративних одиниць без намагання змінити зовнішні межі території України, відповідальність за статтею 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України] виключається. У разі, коли такі дії вчинено службовою особою, вони можуть бути кваліфіковані за [[Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення|статтями 364, 365, 366]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 КК України].

Для публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території (державного кордону) України, і для розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій зазначена мета не є обов'язковою ознакою складу. Відповідальність за ці дії має нести й особа, яка особисто не має такої мети.

Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених у частині третій статті 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 КК України], може характеризуватися як умислом, так і необережністю.
==Кваліфікуючі ознаки злочину==
#вчинення особою, яка є представником влади;
#вчинення його повторно;
#вчинення за попередньою змовою групою осіб;
#поєднання з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.
'''Особливою кваліфікуючою ознакою''' є настання в результаті його вчинення таких суспільно небезпечних наслідків, як загибель людей (під загибеллю людей необхідно розуміти загибель хоча б однієї людини), або інших тяжких наслідків (настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів, виникнення масових безпорядків, розрив чи суттєве погіршення дипломатичних стосунків з іншою державою, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо).

== Санкція (покарання) ==
1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.

== Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України ==
Статтею 110-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 КК України] передбачена відповідальність за фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

Фінансуванням дій, передбачених у статті 110-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 КК України], є дії, вчинені з метою їх фінансового або матеріального забезпечення.

Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, визнається вчиненим у великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в особливо великому розмірі - якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

=== Склад злочину ===

==== Об'єкт злочину ====
Об'єктом злочину є недоторканість території та державного кордону України, правовідносини щодо здійснення влади та управління, встановлених Конституцією України.

==== Об’єктивна сторона ====
Об’єктивна сторона злочину визначається умисними діями - реальним фінансовим та матеріальним забезпеченням активних дій щодо зміни державного кордону та території України у будь-яких формах, насильницьких дій щодо захоплення держаної влади чи повалення існуючої державної влади.

==== Суб'єкт злочину ====
Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

==== Суб’єктивна сторона ====
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Для частини першої статті 110-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 КК України] злочину характерною є також наявність спеціальної мети - намір змінити межі території (державного кордону) України.

=== Кваліфікуючі ознаки злочину ===

* мета насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади;
* вчинення злочинних дій повторно або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди;
* вчинення злочинних дій організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони призвели до інших тяжких наслідків.

=== Звільнення від відповідальності ===
Особа, крім керівника організованої групи, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 статтею 110-2 КК України], якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру, про відповідну незаконну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину.

=== Санкція (покарання) ===
1. Фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

2. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди, -

караються позбавленням волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони призвели до інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю

2024-04-04T09:58:35Z

Nazarii.Savedchuk: Доповнено змінанами відповідно до Закону № 3494-IX від 22.11.2023 щодо надання додаткової відпустки у період дії воєнного стану.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v76_1739-15#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 25 лютого 2015 року за № 76/13/116-15 «Щодо надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6-16739-16#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 438/13/116-16 "Про надання роз'яснень щодо соціальних відпусток"]

== Загальна інформація ==
Відповідно до ''статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"]'', '''додаткова відпустка надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи'''.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, чи які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків '''надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів'''.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість '''не може перевищувати 17 календарних днів'''.

'''Примітка:''' До підгрупи А I групи інвалідності '''належать''' особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування (абзац одинадцятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#n153 п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).
== Хто має право на таку відпустку? ==
* Один з батьків, який має двох та більше дітей віком до 15 років;
* Один з батьків, який має дитину з інвалідністю;
* Один з батьків, який усиновив дитину;
* Матір (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* Одинока матір дитини;
*Батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
* Особи, які взяли під опіку дитину чи особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
* Один із прийомних батьків;

'''ВАЖЛИВО!''' Один з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку.

Також, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні даного виду відпустки, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
== Поняття «одинока матір» та «одинокий батько» ==
'''Одинока матір''' – це:
* жінка яка не перебуває у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини, або такий запис зроблений на прохання матері відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 135 СК України];
*вдова;

* жінка, яка виховує дитину без батька, в тому числі і та, яка не перебуває у шлюбі і займається вихованням дитини, а також жінка, яка вийшла заміж не за батька дитини і він не усиновив її дитину (пункті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] та [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6-16739-16#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 438/13/116-16 "Про надання роз'яснень щодо соціальних відпусток"]).
'''Одинокий батько''' – це:
* чоловік який не перебуває у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини записано, що він її батько;
* вдівець;
* розлучений чоловік, який займається вихованням дитини без матері.
''Те що батько виплачує аліменти на дитину для надання відпустки значення не має.''
== Підстави для надання відпустки ==
'''Жінка (чоловік) має право на додаткову відпустку на дітей за умови, якщо вона (він):'''
* працевлаштована(ий) (на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день);
* має двох і більше дітей віком ''до 15 років'' та/або дитину з інвалідністю, дитину, взяту під опіку віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітнього раніше.
Додаткова відпустка '''надається в будь-який час календарного року''', незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини. Але, соціальна відпустка не може бути поділена на частини. Тобто, якщо Ви маєте право на цей вид відпустки, ви маєте піти на неї в повному обсязі. Працівник також не втрачає право на соціальну відпустку в році смерті дитини або досягнення нею граничного віку для її надання. Якщо працівник не скористався правом на додаткову відпустку в поточному році, він має право взяти її в наступному. '''Строків давності''' за таким видом відпусток '''не передбачено'''.
== Тривалість додаткової відпустки на дітей ==
Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, становить <big>'''10 календарних днів.'''</big> Святкові і неробочі дні в даному випадку не враховуються (тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів, але водночас такі дні не оплачують).

'''ВАЖЛИВО:''' при наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати <big>'''17 календарних днів!!!'''</big>

'''ВАЖЛИВО:''' у період дії воєнного стану положення про незарахування святкових і неробочих днів до додаткової відпустки не застосовується.
== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку ==
'''Один з батьків, який має двох або більше дітей у віці до 15 років''' - надає копії свідоцтв про народження дітей.

'''Один з батьків, який має дитину з інвалідністю:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини, або копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого закладами та установами МОЗ.
'''Один з батьків, який усиновив дитину:'''
* а) копію свідоцтва про народження;
* б) копія рішення суду про усиновлення дитини.
'''Один з батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність, або довідки до акта огляду МСЕК.
'''Одинока матір:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) довідка органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;
* в) копія паспорта.
'''Вдова/вдівець:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про укладення шлюбу;
* в) копія свідоцтва про смерть чоловіка/жінки;
* г) копія паспорта.
'''Розлучена жінка, яка виховує дитину без батька:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* в) офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини (слід зазначити , що чинним законодавством на сьогодні не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одинокій матері для підтвердження свого статусу та отримання додаткової соціальної відпустки).
== Особливості надання додаткових відпусток на дітей ==
# Право на додаткову відпустку виникає '''раз на рік''' і не залежить від відпрацьованого часу. У випадку звільнення, робітник має право «відгуляти» таку відпустку в повному обсязі або отримати '''грошову компенсацію'''.
# Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні додаткової відпустки на дітей. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.
# У період дії воєнного стану надання працівнику додаткової відпустки на дітей понад щорічну основну відпустку за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати. Дане положення не застосовуються до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.
# Такі відпустки не можуть бути поділені на частини.
# На додаткову відпустку на дітей розповсюджується загальні права переносу або продовження відпусток відповідно до статті 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]. Роботодавець не має права відкликати працівника із додаткової відпустки на дітей.
# На додаткову відпустку на дітей мають право особи, які працюють за сумісництвом.
# Виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається лише при звільненні.
# Перерахування суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки на дітей на нове підприємство у випадку звільнення за переведенням, не передбачено ([https://ips.ligazakon.net/document/view/FN010756?ed=2015_03_24 лист Міністерства соціальної політики України від 24 березня 2015 року № 4053/0/14-15/18]).
# Один з батьків, хто подає заяву про таку відпустку повинен надати документ, який підтверджує, що інший не скористався нею у поточному році.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю

2024-04-04T07:50:35Z

Nazarii.Savedchuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v76_1739-15#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 25 лютого 2015 року за № 76/13/116-15 «Щодо надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6-16739-16#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 438/13/116-16 "Про надання роз'яснень щодо соціальних відпусток"]

== Загальна інформація ==
Відповідно до ''статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"]'', '''додаткова відпустка надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи'''.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, чи які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків '''надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів'''.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість '''не може перевищувати 17 календарних днів'''.

'''Примітка:''' До підгрупи А групи I інвалідності '''відносяться''' особи з виключно високим ступенем втрати здоров’я, яка призводить до виникнення потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або самостійно осіб і фактичної нездатності до самообслуговування (абзац одинадцятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#n153 п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).
== Хто має право на таку відпустку? ==
* Один з батьків, який має двох та більше дітей віком до 15 років;
* Один з батьків, який має дитину з інвалідністю;
* Один з батьків, який усиновив дитину;
* Матір (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* Одинока матір дитини;
*Батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
* Особи які взяли під опіку дитину чи особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
* Один із прийомних батьків;

'''ВАЖЛИВО!''' Один з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку.

Також, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні даного виду відпустки, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
== Поняття «одинока матір» та «одинокий батько» ==
'''Одинока матір''' – це:
* жінка яка не перебуває у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини, або такий запис зроблений на прохання матері відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 135 СК України];
*вдова;

* жінка, яка виховує дитину без батька, в тому числі і та, яка перебуває у розлученні і займається вихованням дитини, а також жінка яка вийшла заміж не за батька дитини і він не усиновив її дитину (пункті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] та пункт 5 частини тринадцятої статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]).
'''Одинокий батько''' – це:
* чоловік який не находиться у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини записано, що він її батько;
* вдівець;
* розлучений чоловік, який займається вихованням дитини без матері.
''Те що батько виплачує аліменти на дитину для надання відпустки значення не має.''
== Підстави для надання відпустки ==
'''Жінка (чоловік) має право на додаткову відпустку на дітей за умови, якщо вона (він):'''
* працевлаштована(ий) (на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день);
* має двох і більше дітей віком ''до 15 років'' та/або дитину з інвалідністю, дитину, взяту під опіку віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітнього раніше.
Додаткова відпустка '''надається в будь-який час календарного року''', незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини. Але, соціальна відпустка не може бути поділена на частини. Тобто, якщо Ви маєте право на цей вид відпустки, ви маєте піти на неї в повному обсязі. Працівник також не втрачає право на соціальну відпустку в році смерті дитини або досягнення нею граничного віку для її надання. Якщо працівник не скористався правом на додаткову відпустку в поточному році, він має право взяти її в наступному. '''Строків давності''' за таким видом відпусток '''не передбачено'''.
== Тривалість додаткової відпустки на дітей ==
Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, становить <big>'''10 календарних днів.'''</big> Святкові і неробочі дні в даному випадку не враховуються (тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів, але водночас такі дні не оплачують).

'''ВАЖЛИВО:''' При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати <big>'''17 календарних днів!!!'''</big>
== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку ==
'''Один з батьків, який має двох або більше дітей у віці до 15 років''' - надає копії свідоцтв про народження дітей.

'''Один з батьків, який має дитину з інвалідністю:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини, або копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого закладами та установами МОЗ.
'''Один з батьків, який усиновив дитину:'''
* а) копію свідоцтва про народження;
* б) копія рішення суду про усиновлення дитини.
'''Один з батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність, або довідки до акта огляду МСЕК.
'''Одинока матір:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) довідка органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;
* в) копія паспорта.
'''Вдова/вдовець:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про укладення шлюбу;
* в) копія свідоцтва про смерть чоловіка/жінки;
* г) копія паспорта.
'''Розвлучена жінка, яка виховує дитину без батька:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* в) офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
== Особливості надання додаткових відпусток на дітей ==
# Право на додаткову відпустку виникає '''раз на рік''' і не залежить від відпрацьованого часу. У випадку звільнення робітника має право «відгуляти» таку відпустку в повному обсязі або отримати '''грошову компенсацію'''.
# Такі відпустки зазвичай не можуть бути поділені на частини.
# На додаткову відпустку на дітей розповсюджується загальні права переносу або продовження відпусток відповідно до статті 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]. Роботодавець не має права відкликати працівника із додаткової відпустки на дітей.
# На додаткову відпустку на дітей мають право особи, які працюють за сумісництвом.
# Виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається лише при звільненні.
# Перерахування суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки на дітей на нове підприємство у випадку звільнення за переведенням, не передбачено ([https://ips.ligazakon.net/document/view/FN010756?ed=2015_03_24 лист Міністерства соціальної політики України від 24 березня 2015 року № 4053/0/14-15/18]).
# Один з батьків, хто подає заяву про таку відпустку повинен надати документ, що підтверджує, що інший не скористався нею у поточному році.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю

2024-04-04T07:46:46Z

Nazarii.Savedchuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v76_1739-15#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 25 лютого 2015 року за № 76/13/116-15 «Щодо надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6-16739-16#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 05 серпня 2016 року № 438/13/116-16 "Про надання роз'яснень щодо соціальних відпусток"]
* '''Лист міністерства економіки від 10.06.2022 р. № 4712-06/36178-09 “Про надання роз’яснення”'''

== Загальна інформація ==
Відповідно до ''статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"]'', '''додаткова відпустка надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи'''.

Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, чи які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків '''надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів'''.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість '''не може перевищувати 17 календарних днів'''.

'''Примітка:''' До підгрупи А групи I інвалідності '''відносяться''' особи з виключно високим ступенем втрати здоров’я, яка призводить до виникнення потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або самостійно осіб і фактичної нездатності до самообслуговування (абзац одинадцятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#n153 п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).
== Хто має право на таку відпустку? ==
* Один з батьків, який має двох та більше дітей віком до 15 років;
* Один з батьків, який має дитину з інвалідністю;
* Один з батьків, який усиновив дитину;
* Матір (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* Одинока матір дитини;
*Батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
* Особи які взяли під опіку дитину чи особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
* Один із прийомних батьків;

'''ВАЖЛИВО!''' Один з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку.

Також, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні даного виду відпустки, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
== Поняття «одинока матір» та «одинокий батько» ==
'''Одинока матір''' – це:
* жінка яка не перебуває у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини, або такий запис зроблений на прохання матері відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 135 СК України];
*вдова;

* жінка, яка виховує дитину без батька, в тому числі і та, яка перебуває у розлученні і займається вихованням дитини, а також жінка яка вийшла заміж не за батька дитини і він не усиновив її дитину (пункті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] та пункт 5 частини тринадцятої статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]).
'''Одинокий батько''' – це:
* чоловік який не находиться у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини записано, що він її батько;
* вдівець;
* розлучений чоловік, який займається вихованням дитини без матері.
''Те що батько виплачує аліменти на дитину для надання відпустки значення не має.''
== Підстави для надання відпустки ==
'''Жінка (чоловік) має право на додаткову відпустку на дітей за умови, якщо вона (він):'''
* працевлаштована(ий) (на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день);
* має двох і більше дітей віком ''до 15 років'' та/або дитину з інвалідністю, дитину, взяту під опіку віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітнього раніше.
Додаткова відпустка '''надається в будь-який час календарного року''', незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини. Але, соціальна відпустка не може бути поділена на частини. Тобто, якщо Ви маєте право на цей вид відпустки, ви маєте піти на неї в повному обсязі. Працівник також не втрачає право на соціальну відпустку в році смерті дитини або досягнення нею граничного віку для її надання. Якщо працівник не скористався правом на додаткову відпустку в поточному році, він має право взяти її в наступному. '''Строків давності''' за таким видом відпусток '''не передбачено'''.
== Тривалість додаткової відпустки на дітей ==
Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, становить <big>'''10 календарних днів.'''</big> Святкові і неробочі дні в даному випадку не враховуються (тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів, але водночас такі дні не оплачують).

'''ВАЖЛИВО:''' При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати <big>'''17 календарних днів!!!'''</big>
== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку ==
'''Один з батьків, який має двох або більше дітей у віці до 15 років''' - надає копії свідоцтв про народження дітей.

'''Один з батьків, який має дитину з інвалідністю:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини, або копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого закладами та установами МОЗ.
'''Один з батьків, який усиновив дитину:'''
* а) копію свідоцтва про народження;
* б) копія рішення суду про усиновлення дитини.
'''Один з батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність, або довідки до акта огляду МСЕК.
'''Одинока матір:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) довідка органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;
* в) копія паспорта.
'''Вдова/вдовець:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про укладення шлюбу;
* в) копія свідоцтва про смерть чоловіка/жінки;
* г) копія паспорта.
'''Розвлучена жінка, яка виховує дитину без батька:'''
* а) копія свідоцтва про народження дитини;
* б) копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* в) офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
== Особливості надання додаткових відпусток на дітей ==
# Право на додаткову відпустку виникає '''раз на рік''' і не залежить від відпрацьованого часу. У випадку звільнення робітника має право «відгуляти» таку відпустку в повному обсязі або отримати '''грошову компенсацію'''.
# Такі відпустки зазвичай не можуть бути поділені на частини.
# На додаткову відпустку на дітей розповсюджується загальні права переносу або продовження відпусток відповідно до статті 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]. Роботодавець не має права відкликати працівника із додаткової відпустки на дітей.
# На додаткову відпустку на дітей мають право особи, які працюють за сумісництвом.
# Виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається лише при звільненні.
# Перерахування суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки на дітей на нове підприємство у випадку звільнення за переведенням, не передбачено ([https://ips.ligazakon.net/document/view/FN010756?ed=2015_03_24 лист Міністерства соціальної політики України від 24 березня 2015 року № 4053/0/14-15/18]).
# Один з батьків, хто подає заяву про таку відпустку повинен надати документ, що підтверджує, що інший не скористався нею у поточному році.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]

Участь батьків у додаткових витратах на дитину

2024-04-02T06:11:33Z

Nazarii.Savedchuk: У посиланнях на Закон України "Про судовий збір" замінено з "п.3 частини третьої ст. 5" на "п.3 частини першої ст. 5" (у розділах "Стягнення додаткових витрат на дитину у судовому порядку" третій абзац, "Сплата судового збору"). Помилково вказано неправильну частину статті.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину ==
Участь батьків у додаткових витратах на дитину регламентована статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), відповідно до якої, ''той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). При цьому, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.''

''Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.''

Виходячи з цього положення, '''''додаткові витрати на дитину характеризуються наступними особливостями:'''''

* На відміну від аліментів, за своїм цільовим призначенням додаткові витрати не є коштами спрямованими на утримання дитини.
* Сплачуються вони лише у зв’язку із настанням в житті дитини певних особливих обставин, перелік яких не є вичерпним і встановлюється індивідуально у кожному конктретному випадку.
* Додаткові витрати на дитину підлягають до сплати незалежно від вирішення питання про сплату аліментів на утримання дитини, відсутності вимог про сплату аліментів чи припинення права на аліменти;
* Обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, діє тільки до повноліття, тобто, до досягнення дитиною 18 років. Щодо повнолітніх сина чи дочки положення ст. 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] не застосовується.
* Розмір додаткових витрат визначається за домовленістю між батьками або ж, в разі спору з цього питання, за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду.
* Розмір додаткових витрат на дитину визначається у твердій грошовій сумі, залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину з урахуванням того, що батьки, не залежно від того з ким проживає дитина, несуть обов’язок сплати таких витрат у рівних частках.

== Укладення (форма) угоди між батьками про оплату додаткових витрат на дитину ==
На відміну від договору між батьками про сплату аліментів на дитину, який повинен бути укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений (ст. 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]), нотаріальне посвідчення угоди батьків про оплату додаткових витрат на дитину не вимагається.

Однак, для підтвердження домовленості батьків про оплату додаткових витрат на дитину, сума яких менше ніж двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20*17 грн.=340 грн.) бажано укладати договір письмово.

В разі, якщо за домовленістю батьків розмір додаткових витрат на дитину перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (більше ніж 340 грн.) угода повинна бути укладена у письмовій формі (п. 3 частини першої ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину ==
Частиною четвертою ст. 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] визначено, що у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.

Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов'язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

'''Підставою відповідальності''', передбаченої частиною четвертою ст. 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], '''є наявність винних дій особи, яка зобов'язана провести оплату додаткових витрат.'''

'''Момент прострочення оплати додаткових витрат на дитину:'''
* строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю (письмовою угодою) між батьками;
* в разі відсутності домовленості між батьками, відсутності встановлення строку судом - сплив семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, '''який фактично їх оплатив'''
В разі умисного невиконання рішення суду про оплату додаткових витрат на дитину, особою яка зобов’язана за рішенням суду сплатити такі витрати наступає кримінальна відповідальність передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 1 ст. 382 КК України] /Невиконання судового рішення/:

''“Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.”''
== Стягнення додаткових витрат на дитину у судовому порядку ==
Згідно з вимогами, установленими частиною першою ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що '''позови про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, '''оплату додаткових витрат на дитину''', стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, '''можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача'''.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, '''оплату додаткових витрат на дитину''', стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позовна заява повинна бути оформлена у відповідності до вимог, що викладені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст.ст. 175-177 ЦПК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України]).

У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Судова практика: [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82060449 Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2019 року у справі №341/589/19].
=== Хто може звернутися до суду ===
Той з батьків з ким проживає дитина та(або) той з батьків, що покриває необхідні додаткові витрати на дитину.
=== Порядок звернення до суду ===
Згідно з вимогами, установленими частиною першою ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] передбачено, що позови про оплату додаткових витрат на дитину можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позовні вимоги про стягнення додаткових витрат можуть пред’являтися разом з позовом про стягнення аліментів, оскільки вони безпосередньо пов’язані з аліментними зобов’язаннями. Проте подання двох даних вимог в одному позові не є обов’язковим.
=== Сплата судового збору ===
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про оплату додаткових витрат на дитину.
=== Розмір додаткових витрат ===
Розмір додаткових витрат визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, які мають істотне значення (тобто враховується матеріальний стан та стан здоров’я платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків та інше).

Важливо! Участь у додаткових витратах батьки повинні брати у рівних частинах. При стягненні аліментів суд може відступити від даної норми, якщо один з батьків фактично не має можливості утримувати дитину, а інший таку можливість має, то суд, незважаючи на рівність участі в утриманні дитини, а керуючись саме потребами дитини, може призначити стягнення з платника аліментів суми більшої(меншої), ніж та, яку виділяє на утримання дитини той з батьків, з ким залишилися проживати дитина.

Періодичні або постійні витрати можливо заявити в одному позові з вимогами про стягнення аліментів. Зокрема, поряд з позовними вимогами про стягнення аліментів, позивач просить, щоб кожного місяця, або раз у 2-3 місяці, той з батьків, хто проживає окремо від дитини сплачував певну суму на дитину саме у зв’язку з існуванням вищезазначених особливих обставин.

Разові ж витрати можуть стягуватися і окремим позовом. Так, наприклад, якщо мати одноразово витратила певні кошти на придбання ліків для дитини, то вона може звернутися до суду з метою стягнення половини цих витрат з батька, якщо той відмовляється сплачувати їх в добровільному порядку, надавши при цьому докази даних витрат (копії квитанцій про купівлю ліків).
=== Докази ===
Заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Тобто, якщо аліментні зобов’язання, в 99% випадків суд задовольняє, так як їх стягнення викликане саме необхідністю дитини у харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя, то додаткові витрати заявляються саме у зв’язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров’ям дитини, витрати, які пов’язані з розвитком здібностей дитини тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами; витрати на розвиток здібностей дитини до музики - оплата навчання у музичній школі, придбання необхідного музичного інструмента, тощо). Тобто, заявляючи разові витрати – необхідно надати докази усієї суми витрат, та просити стягнути половину.

При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат (наприклад, надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині).
=== Перелік і зразки необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення додаткових витрат на дитину), наприклад:
* копія паспорта та РНОКПП позивача;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* копія рішення про укладення (розірвання) шлюбу (за наявності);
* копія рішення суду про стягнення аліментів (за наявності);
* довідка МСЕК про встановлення інвалідності дитині;
* довідка медичного закладу про вартість медичних послуг, виписки з історії хвороби дитини, висновки та рецепти лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині;
* квитанції про придбані ліки, про оплату санаторно-курортного лікування, реабілітації;
* довідка про оплату спеціального навчання, проходження спеціальних курсів, придбання музичних інструментів тощо.
[[:Файл:Зразок позовної заяви про стягнення додаткових витрат на дитину.docx|Файл:Зразок позовної заяви про стягнення]]
== <big>Виконання рішення суду</big> ==
Рішення суду набирає законної сили після 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не подано апеляційну скаргу.

Рішення суду виконується на підставі виконавчого листа (видається судом, який виніс рішення після набрання ним законної сили) органами Державної виконавчої служби України або приватним виконавцем. Якщо вимоги про стягнення додаткових витрат заявлялися разом з позовними вимогами про стягнення аліментів, то після задоволення рішення та набрання ним законної сили, стягувач (позивач) отримує виконавчий лист окремо на аліментні зобов’язання, та окремо на стягнення додаткових витрат.
== Зміна розміру додаткових витрат ==
У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат (це стосується тільних постійних або періодичних витрат).

[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]