WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

2026-02-06T14:17:05Z

Nataliia.zoria: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-19 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/476-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 476 від 31 травня 2012 року "Про затвердження Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]

== Платники податку та ставки оподаткування ==
'''Щороку власникам нерухомого майна нараховується податок''', який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у '''розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.266.5.1. Податкового кодексу України ).]

===== '''Об'єкти оподаткування''' =====
'''Платниками податку є фізичні та юридичні особи та іноземці, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі її частки, відмінної від земельної ділянки''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.1.1., п.п. 266.2.1 Податкового кодексу України).]

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''
== Хто нараховує податок на нерухоме майно? ==
'''Базою оподаткування є загальна площа''' житлового та нежитлового нерухомого майна, в тому числі його часток.

Податок за нерухоме майно, яке перебуває у '''власності фізичних осіб, нараховується контролюючим органом (Державна податкова інспекція)''' на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Податок на нерухоме майно, що перебуває у '''власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно''' виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.3.3. Податкового кодексу України).]
== Сплата податку за нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб ==
'''Визначення платника податку в разі перебування у власності нерухомого майно спільно з іншими особами''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.1.2.Податкового кодексу України)]

а) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній частковій власності кількох осіб''', платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в нату'''рі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо '''житлове чи нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі,''' платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
== Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період воєнного стану ==
'''За 2021 та 2022''' податкові (звітні) '''роки''' '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації '''та''' за об’єкти житлової нерухомості, що стала '''непридатною для проживання''' у зв’язку з збройною агресією Російської Федерації.

'''Тимчасово''', на період '''з 1 березня 2022 року по 31 грудня''' року, в якому припинено або скасовано воєнний стан '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п 69.22 Розділу 10 Податкового кодексу України)] .

Починаючи '''з 1 січня 2023 року''' за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

При обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган не враховує об’єкти нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які перебувають у власності фізичних осіб та за якими відповідно до цього підпункту податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується. Положення цього абзацу застосовуються до зазначених об’єктів нерухомості за період '''з 1 січня 2025 року до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.'''

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

'''Для платників податку - фізичних осіб''' контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов’язань за об’єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов’язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень - лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

== Майно, яке не оподатковується ==
'''Перелік нерухомого майна, яке не оподатковується''':
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
* будівлі дитячих будинків сімейного типу;
*гуртожитки;
*житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
*об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
*об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
*будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі". Класифікатора будівель і споруд, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
*об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
*будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/871-2018-%D0%BF#n12 Перелік] таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
*об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.2.2. Податкового кодексу України).]
''Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника, як фізична особа — підприємець, то такий платник — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.''
== Пільги зі сплати податку ==
Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункту 266.4.1. пункту 266.4. Податкового кодексу України] '''пільги для власників житлової нерухомості для фізичних осіб - платників податку встановлюються:'''
* для '''квартири/квартир незалежно від їх кількості''' - '''на 60 кв. метрів;'''
* для '''житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості''' - '''на 120 кв. метрів;'''
* для '''різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток''' (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - '''на 180 кв. метрів.'''
Таке '''зменшення надається один раз''' за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

'''Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку''', що сплачується на відповідній території можуть '''збільшувати граничну межу житлової нерухомості'''. Для встановлення пільги '''береться до уваги майновий стан та рівень доходів фізичних осіб, власників нерухомості.'''

''Деякі сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню (встановили власні пільги щодо сплати податку).''

'''Щороку, до 1 лютого''' поточного року, '''сільські, селищні, міські ради подають до податкової інспекці'''ї за місцезнаходженням житлової нерухомості '''відомості стосовно пільг.'''

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''

Також, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] передбачено, що стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно), органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку.
=== '''Кому не надається пільга з податку на нерухоме майно?''' ===
'''Пільги''' з податку на житлове нерухоме майно для фізичних осіб '''не надаються:'''
* якщо '''площа нерухомого майна перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі,''' затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
* якщо '''нерухоме майно використовується їх власниками з метою одержання доходів''' (здаються в ''оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності'') [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.4.3. Податкового кодексу України).]а
== Надсилання податкового повідомлення - рішення про сплату суми податку ==
'''Щороку до 1 липня''' податковою інспекцією, '''власникам нерухомого житлового та нежитлового майна''', '''надсилаються (вручаються)''' '''за місцем реєстрації платника податків''' '''податкове повідомлення-''' рішення '''про сплату суми податку''' із '''зазначенням відповідних платіжних реквізитів сільських, селищних, міських рад,''' а '''іноземцям''' таке повідомлення надсилається '''за місцезнаходженням об’єктів житлової або нежитлової нерухомості''', що перебувають у їх власності (266.7.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])

'''Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової або нежитлової нерухомості''' податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (пп. 266.7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6392 Податкового кодексу України]) .

'''У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, фізичні особи звільняються від штрафних санкцій''' та відповідальності передбаченої ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]. за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (124.5 та 266.10.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])
== Порядок нарахування податку ==
Податок на нерухоме житлове майно нараховується Державною податковою інспекцією за місцем реєстрації власника - фізичної особи у такому порядку:
# '''за власність одного нерухомого житлового майна''', в тому числі його частки, '''податок нараховується''', виходячи з бази оподаткування ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів),''та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність більше однієї житлової нерухомості одного типу''', в тому числі їх часток, '''податок нараховується''' '''виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів)'', та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність житлової нерухомості різних видів,''' у тому числі їх часток, '''податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' (для різних типів об’єктів житлової нерухомості, - на 180 кв. метрів), та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.7 Податкового кодексу України.]
При нарахуванні '''податку на нежитлову нерухомість''' береться до уваги '''загальна площа кожного об’єкта нерухомості та відповідної ставки податку'''.

Згідно [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 266.8.1. Податкового кодексу України,] '''якщо змінився власник майна''' '''протягом календарного року''' '''податок обчислюється''' '''для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності'''.
== '''Строки сплати податку''' ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки сплати податку за нерухоме майно
|-
|фізичними особами
|протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
|-
|юридичними особами
|авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";
|}
Якщо власником нерухомого майна є неповнолітній - податок сплачують батьки або опікуни.

== Спосіб оплати ==
Сплати оплати податок на нерухоме майно можливо:

* онлайн в [https://cabinet.tax.gov.ua/login Електронному кабінеті платника]Державної податкової служби України;
* онлайн за допомогою онлайн сервісів;
* офлайн за допомогою надісланих на пошту реквізитів в повідомленні-рішенні (наприклад в банку);
* у сільській та селищній місцевості податок може бути сплачений через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

== Відповідальність ==
Крім того, інформуємо про те, що з 1 січня 2018 року передбачена відповідальність фізичних осіб за несплату податку на нерухоме майно та земельного податку до бюджету!

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу)].
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Відповідальність за несплату податку на нерухоме майно протягом строків визначених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п''унктом 266.10 ст. 266'' Податковим кодексом України]
|-
|при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
|-
|при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (стаття 124 Податкового кодексу).]
|}
'''На суми грошового зобов’язання,''' визначеного підпунктами [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог кодексу, коли її розмір не встановлений, '''нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання''', включаючи день погашення, з розрахунку '''120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.'''

На суми грошового зобов’язання, визначеного [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

'''Податок на нерухоме майно може бути оплачений частками.''' Для цього платникам податку потрібно подати заяву за місцем проживання та документально обґрунтувати її. Після цього може бути прийняте відповідне рішення про сплату податку у розстрочку протягом року.

'''УВАГА!''' додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків, у сумі 25 тис. грн за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки) [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 266.7.1-1 Податкового кодексу України)] .

== Див. також ==
* [[Оскарження податкових повідомлень-рішень]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

2026-02-06T11:53:10Z

Nataliia.zoria: /* Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-19 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/476-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 476 від 31 травня 2012 року "Про затвердження Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]

== Платники податку та ставки оподаткування ==
'''Щороку власникам нерухомого майна нараховується податок''', який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у '''розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.266.5.1. Податкового кодексу України ).]

===== '''Об'єкти оподаткування''' =====
'''Платниками податку є фізичні та юридичні особи та іноземці, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі її частки, відмінної від земельної ділянки''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.1.1., п.п. 266.2.1 Податкового кодексу України).]

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''
== Хто нараховує податок на нерухоме майно? ==
'''Базою оподаткування є загальна площа''' житлового та нежитлового нерухомого майна, в тому числі його часток.

Податок за нерухоме майно, яке перебуває у '''власності фізичних осіб, нараховується контролюючим органом (Державна податкова інспекція)''' на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Податок на нерухоме майно, що перебуває у '''власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно''' виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.3.3. Податкового кодексу України).]
== Сплата податку за нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб ==
'''Визначення платника податку в разі перебування у власності нерухомого майно спільно з іншими особами''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.1.2.Податкового кодексу України)]

а) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній частковій власності кількох осіб''', платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в нату'''рі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо '''житлове чи нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі,''' платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
== Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період воєнного стану ==
'''За 2021 та 2022''' податкові (звітні) '''роки''' '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації '''та''' за об’єкти житлової нерухомості, що стала '''непридатною для проживання''' у зв’язку з збройною агресією Російської Федерації.

'''Тимчасово''', на період '''з 1 березня 2022 року по 31 грудня''' року, в якому припинено або скасовано воєнний стан '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п 69.22 Розділу 10 Податкового кодексу України)] .

Починаючи '''з 1 січня 2023 року''' за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

При обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган не враховує об’єкти нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які перебувають у власності фізичних осіб та за якими відповідно до цього підпункту податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується. Положення цього абзацу застосовуються до зазначених об’єктів нерухомості за період '''з 1 січня 2025 року до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.'''

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

'''Для платників податку - фізичних осіб''' контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов’язань за об’єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов’язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень - лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

== Майно, яке не оподатковується ==
'''Перелік нерухомого майна, яке не оподатковується''':
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
* будівлі дитячих будинків сімейного типу;
*гуртожитки;
*житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
*об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
*об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
*будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі". Класифікатора будівель і споруд, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
*об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
*будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/871-2018-%D0%BF#n12 Перелік] таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
*об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.2.2. Податкового кодексу України).]
''Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника, як фізична особа — підприємець, то такий платник — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.''
== Пільги зі сплати податку ==
Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункту 266.4.1. пункту 266.4. Податкового кодексу України] '''пільги для власників житлової нерухомості для фізичних осіб - платників податку встановлюються:'''
* для '''квартири/квартир незалежно від їх кількості''' - '''на 60 кв. метрів;'''
* для '''житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості''' - '''на 120 кв. метрів;'''
* для '''різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток''' (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - '''на 180 кв. метрів.'''
Таке '''зменшення надається один раз''' за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

'''Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку''', що сплачується на відповідній території можуть '''збільшувати граничну межу житлової нерухомості'''. Для встановлення пільги '''береться до уваги майновий стан та рівень доходів фізичних осіб, власників нерухомості.'''

''Деякі сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню (встановили власні пільги щодо сплати податку).''

'''Щороку, до 1 лютого''' поточного року, '''сільські, селищні, міські ради подають до податкової інспекці'''ї за місцезнаходженням житлової нерухомості '''відомості стосовно пільг.'''

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''

Також, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] передбачено, що стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно), органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку.
=== '''Кому не надається пільга з податку на нерухоме майно?''' ===
'''Пільги''' з податку на житлове нерухоме майно для фізичних осіб '''не надаються:'''
* якщо '''площа нерухомого майна перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі,''' затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
* якщо '''нерухоме майно використовується їх власниками з метою одержання доходів''' (здаються в ''оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності'') [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.4.3. Податкового кодексу України).]а
== Надсилання податкового повідомлення - рішення про сплату суми податку ==
'''Щороку до 1 липня''' податковою інспекцією, '''власникам нерухомого житлового та нежитлового майна''', '''надсилаються (вручаються)''' '''за місцем реєстрації платника податків''' '''податкове повідомлення-''' рішення '''про сплату суми податку''' із '''зазначенням відповідних платіжних реквізитів сільських, селищних, міських рад,''' а '''іноземцям''' таке повідомлення надсилається '''за місцезнаходженням об’єктів житлової або нежитлової нерухомості''', що перебувають у їх власності (266.7.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])

'''Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової або нежитлової нерухомості''' податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (пп. 266.7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6392 Податкового кодексу України]) .

'''У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, фізичні особи звільняються від штрафних санкцій''' та відповідальності передбаченої ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]. за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (124.5 та 266.10.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])
== Порядок нарахування податку ==
Податок на нерухоме житлове майно нараховується Державною податковою інспекцією за місцем реєстрації власника - фізичної особи у такому порядку:
# '''за власність одного нерухомого житлового майна''', в тому числі його частки, '''податок нараховується''', виходячи з бази оподаткування ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів),''та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність більше однієї житлової нерухомості одного типу''', в тому числі їх часток, '''податок нараховується''' '''виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів)'', та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність житлової нерухомості різних видів,''' у тому числі їх часток, '''податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' (для різних типів об’єктів житлової нерухомості, - на 180 кв. метрів), та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.7 Податкового кодексу України.]
При нарахуванні '''податку на нежитлову нерухомість''' береться до уваги '''загальна площа кожного об’єкта нерухомості та відповідної ставки податку'''.

Згідно [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 266.8.1. Податкового кодексу України,] '''якщо змінився власник майна''' '''протягом календарного року''' '''податок обчислюється''' '''для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності'''.
== '''Строки сплати податку''' ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки сплати податку за нерухоме майно
|-
|фізичними особами
|протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
|-
|юридичними особами
|авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";
|}
Якщо власником нерухомого майна є неповнолітній - податок сплачують батьки або опікуни.

== Спосіб оплати ==
Сплати оплати податок на нерухоме майно можливо:

* онлайн в [https://cabinet.tax.gov.ua/login Електронному кабінеті платника]Державної податкової служби України;
* онлайн за допомогою онлайн сервісів;
* офлайн за допомогою надісланих на пошту реквізитів в повідомленні-рішенні (наприклад в банку);
* у сільській та селищній місцевості податок може бути сплачений через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

== Відповідальність ==
Крім того, інформуємо про те, що з 1 січня 2018 року передбачена відповідальність фізичних осіб за несплату податку на нерухоме майно та земельного податку до бюджету!

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу)].
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Відповідальність за несплату податку на нерухоме майно протягом строків визначених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п''унктом 266.10 ст. 266'' Податковим кодексом України]
|-
|при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
|-
|при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (стаття 124 Податкового кодексу).]
|}
'''На суми грошового зобов’язання,''' визначеного підпунктами [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог кодексу, коли її розмір не встановлений, '''нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання''', включаючи день погашення, з розрахунку '''120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.'''

На суми грошового зобов’язання, визначеного [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

'''Податок на нерухоме майно може бути оплачений частками.''' Для цього платникам податку потрібно подати заяву за місцем проживання та документально обґрунтувати її. Після цього може бути прийняте відповідне рішення про сплату податку у розстрочку протягом року.

'''УВАГА!''' додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків, у сумі 25 тис. грн за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки) [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 266.7.1-1 Податкового кодексу України)] .

== Див. також ==
* [[Оскарження податкових повідомлень-рішень]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

2026-02-06T11:05:14Z

Nataliia.zoria: /* Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-19 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/476-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 476 від 31 травня 2012 року "Про затвердження Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]

== Платники податку та ставки оподаткування ==
'''Щороку власникам нерухомого майна нараховується податок''', який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у '''розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.266.5.1. Податкового кодексу України ).]

===== '''Об'єкти оподаткування''' =====
'''Платниками податку є фізичні та юридичні особи та іноземці, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі її частки, відмінної від земельної ділянки''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.1.1., п.п. 266.2.1 Податкового кодексу України).]

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''
== Хто нараховує податок на нерухоме майно? ==
'''Базою оподаткування є загальна площа''' житлового та нежитлового нерухомого майна, в тому числі його часток.

Податок за нерухоме майно, яке перебуває у '''власності фізичних осіб, нараховується контролюючим органом (Державна податкова інспекція)''' на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Податок на нерухоме майно, що перебуває у '''власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно''' виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.3.3. Податкового кодексу України).]
== Сплата податку за нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб ==
'''Визначення платника податку в разі перебування у власності нерухомого майно спільно з іншими особами''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.1.2.Податкового кодексу України)]

а) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній частковій власності кількох осіб''', платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в нату'''рі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо '''житлове чи нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі,''' платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
== Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період воєнного стану ==
'''За 2021 та 2022''' податкові (звітні) '''роки''' '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації '''та''' за об’єкти житлової нерухомості, що стала '''непридатною для проживання''' у зв’язку з збройною агресією Російської Федерації.

'''Тимчасово''', на період '''з 1 березня 2022 року по 31 грудня''' року, в якому припинено або скасовано воєнний стан '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п 69.22 Розділу 10 Податкового кодексу України)] .

Починаючи '''з 1 січня 2023 року''' за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

При обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган не враховує об’єкти нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які перебувають у власності фізичних осіб та за якими відповідно до цього підпункту податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується. Положення цього абзацу застосовуються до зазначених об’єктів нерухомості за період '''з 1 січня 2025 року до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.'''

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

'''Платники податку - юридичні особи''' протягом шести календарних місяців після дати припинення або скасування воєнного стану мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за відповідний податковий період. Для фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
== Майно, яке не оподатковується ==
'''Перелік нерухомого майна, яке не оподатковується''':
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
* будівлі дитячих будинків сімейного типу;
*гуртожитки;
*житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
*об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
*об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
*будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі". Класифікатора будівель і споруд, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
*об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
*будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/871-2018-%D0%BF#n12 Перелік] таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
*об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.2.2. Податкового кодексу України).]
''Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника, як фізична особа — підприємець, то такий платник — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.''
== Пільги зі сплати податку ==
Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункту 266.4.1. пункту 266.4. Податкового кодексу України] '''пільги для власників житлової нерухомості для фізичних осіб - платників податку встановлюються:'''
* для '''квартири/квартир незалежно від їх кількості''' - '''на 60 кв. метрів;'''
* для '''житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості''' - '''на 120 кв. метрів;'''
* для '''різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток''' (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - '''на 180 кв. метрів.'''
Таке '''зменшення надається один раз''' за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

'''Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку''', що сплачується на відповідній території можуть '''збільшувати граничну межу житлової нерухомості'''. Для встановлення пільги '''береться до уваги майновий стан та рівень доходів фізичних осіб, власників нерухомості.'''

''Деякі сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню (встановили власні пільги щодо сплати податку).''

'''Щороку, до 1 лютого''' поточного року, '''сільські, селищні, міські ради подають до податкової інспекці'''ї за місцезнаходженням житлової нерухомості '''відомості стосовно пільг.'''

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''

Також, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] передбачено, що стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно), органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку.
=== '''Кому не надається пільга з податку на нерухоме майно?''' ===
'''Пільги''' з податку на житлове нерухоме майно для фізичних осіб '''не надаються:'''
* якщо '''площа нерухомого майна перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі,''' затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
* якщо '''нерухоме майно використовується їх власниками з метою одержання доходів''' (здаються в ''оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності'') [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.4.3. Податкового кодексу України).]а
== Надсилання податкового повідомлення - рішення про сплату суми податку ==
'''Щороку до 1 липня''' податковою інспекцією, '''власникам нерухомого житлового та нежитлового майна''', '''надсилаються (вручаються)''' '''за місцем реєстрації платника податків''' '''податкове повідомлення-''' рішення '''про сплату суми податку''' із '''зазначенням відповідних платіжних реквізитів сільських, селищних, міських рад,''' а '''іноземцям''' таке повідомлення надсилається '''за місцезнаходженням об’єктів житлової або нежитлової нерухомості''', що перебувають у їх власності (266.7.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])

'''Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової або нежитлової нерухомості''' податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (пп. 266.7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6392 Податкового кодексу України]) .

'''У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, фізичні особи звільняються від штрафних санкцій''' та відповідальності передбаченої ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]. за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (124.5 та 266.10.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])
== Порядок нарахування податку ==
Податок на нерухоме житлове майно нараховується Державною податковою інспекцією за місцем реєстрації власника - фізичної особи у такому порядку:
# '''за власність одного нерухомого житлового майна''', в тому числі його частки, '''податок нараховується''', виходячи з бази оподаткування ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів),''та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність більше однієї житлової нерухомості одного типу''', в тому числі їх часток, '''податок нараховується''' '''виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів)'', та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність житлової нерухомості різних видів,''' у тому числі їх часток, '''податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' (для різних типів об’єктів житлової нерухомості, - на 180 кв. метрів), та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.7 Податкового кодексу України.]
При нарахуванні '''податку на нежитлову нерухомість''' береться до уваги '''загальна площа кожного об’єкта нерухомості та відповідної ставки податку'''.

Згідно [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 266.8.1. Податкового кодексу України,] '''якщо змінився власник майна''' '''протягом календарного року''' '''податок обчислюється''' '''для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності'''.
== '''Строки сплати податку''' ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки сплати податку за нерухоме майно
|-
|фізичними особами
|протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
|-
|юридичними особами
|авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";
|}
Якщо власником нерухомого майна є неповнолітній - податок сплачують батьки або опікуни.

== Спосіб оплати ==
Сплати оплати податок на нерухоме майно можливо:

* онлайн в [https://cabinet.tax.gov.ua/login Електронному кабінеті платника]Державної податкової служби України;
* онлайн за допомогою онлайн сервісів;
* офлайн за допомогою надісланих на пошту реквізитів в повідомленні-рішенні (наприклад в банку);
* у сільській та селищній місцевості податок може бути сплачений через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

== Відповідальність ==
Крім того, інформуємо про те, що з 1 січня 2018 року передбачена відповідальність фізичних осіб за несплату податку на нерухоме майно та земельного податку до бюджету!

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу)].
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Відповідальність за несплату податку на нерухоме майно протягом строків визначених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п''унктом 266.10 ст. 266'' Податковим кодексом України]
|-
|при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
|-
|при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (стаття 124 Податкового кодексу).]
|}
'''На суми грошового зобов’язання,''' визначеного підпунктами [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог кодексу, коли її розмір не встановлений, '''нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання''', включаючи день погашення, з розрахунку '''120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.'''

На суми грошового зобов’язання, визначеного [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

'''Податок на нерухоме майно може бути оплачений частками.''' Для цього платникам податку потрібно подати заяву за місцем проживання та документально обґрунтувати її. Після цього може бути прийняте відповідне рішення про сплату податку у розстрочку протягом року.

'''УВАГА!''' додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків, у сумі 25 тис. грн за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки) [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 266.7.1-1 Податкового кодексу України)] .

== Див. також ==
* [[Оскарження податкових повідомлень-рішень]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

2026-02-06T09:33:42Z

Nataliia.zoria: /* Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-19 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/476-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 476 від 31 травня 2012 року "Про затвердження Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]

== Платники податку та ставки оподаткування ==
'''Щороку власникам нерухомого майна нараховується податок''', який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у '''розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.266.5.1. Податкового кодексу України ).]

===== '''Об'єкти оподаткування''' =====
'''Платниками податку є фізичні та юридичні особи та іноземці, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі її частки, відмінної від земельної ділянки''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.1.1., п.п. 266.2.1 Податкового кодексу України).]

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''
== Хто нараховує податок на нерухоме майно? ==
'''Базою оподаткування є загальна площа''' житлового та нежитлового нерухомого майна, в тому числі його часток.

Податок за нерухоме майно, яке перебуває у '''власності фізичних осіб, нараховується контролюючим органом (Державна податкова інспекція)''' на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Податок на нерухоме майно, що перебуває у '''власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно''' виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.3.3. Податкового кодексу України).]
== Сплата податку за нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб ==
'''Визначення платника податку в разі перебування у власності нерухомого майно спільно з іншими особами''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.1.2.Податкового кодексу України)]

а) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній частковій власності кількох осіб''', платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в нату'''рі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо '''житлове чи нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі,''' платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
== Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період воєнного стану ==
'''За 2021 та 2022''' податкові (звітні) '''роки''' '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації '''та''' за об’єкти житлової нерухомості, що стала '''непридатною для проживання''' у зв’язку з збройною агресією Російської Федерації.

'''Тимчасово''', на період '''з 1 березня 2022 року по 31 грудня''' року, в якому припинено або скасовано воєнний стан '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п 69.22 Розділу 10 Податкового кодексу України)] .

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

'''Платники податку - юридичні особи''' протягом шести календарних місяців після дати припинення або скасування воєнного стану мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за відповідний податковий період. Для фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
== Майно, яке не оподатковується ==
'''Перелік нерухомого майна, яке не оподатковується''':
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
* будівлі дитячих будинків сімейного типу;
*гуртожитки;
*житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
*об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
*об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
*будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі". Класифікатора будівель і споруд, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
*об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
*будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/871-2018-%D0%BF#n12 Перелік] таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
*об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.2.2. Податкового кодексу України).]
''Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника, як фізична особа — підприємець, то такий платник — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.''
== Пільги зі сплати податку ==
Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункту 266.4.1. пункту 266.4. Податкового кодексу України] '''пільги для власників житлової нерухомості для фізичних осіб - платників податку встановлюються:'''
* для '''квартири/квартир незалежно від їх кількості''' - '''на 60 кв. метрів;'''
* для '''житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості''' - '''на 120 кв. метрів;'''
* для '''різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток''' (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - '''на 180 кв. метрів.'''
Таке '''зменшення надається один раз''' за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

'''Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку''', що сплачується на відповідній території можуть '''збільшувати граничну межу житлової нерухомості'''. Для встановлення пільги '''береться до уваги майновий стан та рівень доходів фізичних осіб, власників нерухомості.'''

''Деякі сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню (встановили власні пільги щодо сплати податку).''

'''Щороку, до 1 лютого''' поточного року, '''сільські, селищні, міські ради подають до податкової інспекці'''ї за місцезнаходженням житлової нерухомості '''відомості стосовно пільг.'''

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''

Також, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] передбачено, що стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно), органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку.
=== '''Кому не надається пільга з податку на нерухоме майно?''' ===
'''Пільги''' з податку на житлове нерухоме майно для фізичних осіб '''не надаються:'''
* якщо '''площа нерухомого майна перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі,''' затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
* якщо '''нерухоме майно використовується їх власниками з метою одержання доходів''' (здаються в ''оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності'') [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.4.3. Податкового кодексу України).]а
== Надсилання податкового повідомлення - рішення про сплату суми податку ==
'''Щороку до 1 липня''' податковою інспекцією, '''власникам нерухомого житлового та нежитлового майна''', '''надсилаються (вручаються)''' '''за місцем реєстрації платника податків''' '''податкове повідомлення-''' рішення '''про сплату суми податку''' із '''зазначенням відповідних платіжних реквізитів сільських, селищних, міських рад,''' а '''іноземцям''' таке повідомлення надсилається '''за місцезнаходженням об’єктів житлової або нежитлової нерухомості''', що перебувають у їх власності (266.7.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])

'''Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової або нежитлової нерухомості''' податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (пп. 266.7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6392 Податкового кодексу України]) .

'''У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, фізичні особи звільняються від штрафних санкцій''' та відповідальності передбаченої ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]. за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (124.5 та 266.10.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])
== Порядок нарахування податку ==
Податок на нерухоме житлове майно нараховується Державною податковою інспекцією за місцем реєстрації власника - фізичної особи у такому порядку:
# '''за власність одного нерухомого житлового майна''', в тому числі його частки, '''податок нараховується''', виходячи з бази оподаткування ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів),''та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність більше однієї житлової нерухомості одного типу''', в тому числі їх часток, '''податок нараховується''' '''виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів)'', та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність житлової нерухомості різних видів,''' у тому числі їх часток, '''податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' (для різних типів об’єктів житлової нерухомості, - на 180 кв. метрів), та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.7 Податкового кодексу України.]
При нарахуванні '''податку на нежитлову нерухомість''' береться до уваги '''загальна площа кожного об’єкта нерухомості та відповідної ставки податку'''.

Згідно [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 266.8.1. Податкового кодексу України,] '''якщо змінився власник майна''' '''протягом календарного року''' '''податок обчислюється''' '''для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності'''.
== '''Строки сплати податку''' ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки сплати податку за нерухоме майно
|-
|фізичними особами
|протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
|-
|юридичними особами
|авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";
|}
Якщо власником нерухомого майна є неповнолітній - податок сплачують батьки або опікуни.

== Спосіб оплати ==
Сплати оплати податок на нерухоме майно можливо:

* онлайн в [https://cabinet.tax.gov.ua/login Електронному кабінеті платника]Державної податкової служби України;
* онлайн за допомогою онлайн сервісів;
* офлайн за допомогою надісланих на пошту реквізитів в повідомленні-рішенні (наприклад в банку);
* у сільській та селищній місцевості податок може бути сплачений через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

== Відповідальність ==
Крім того, інформуємо про те, що з 1 січня 2018 року передбачена відповідальність фізичних осіб за несплату податку на нерухоме майно та земельного податку до бюджету!

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу)].
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Відповідальність за несплату податку на нерухоме майно протягом строків визначених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п''унктом 266.10 ст. 266'' Податковим кодексом України]
|-
|при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
|-
|при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (стаття 124 Податкового кодексу).]
|}
'''На суми грошового зобов’язання,''' визначеного підпунктами [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог кодексу, коли її розмір не встановлений, '''нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання''', включаючи день погашення, з розрахунку '''120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.'''

На суми грошового зобов’язання, визначеного [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

'''Податок на нерухоме майно може бути оплачений частками.''' Для цього платникам податку потрібно подати заяву за місцем проживання та документально обґрунтувати її. Після цього може бути прийняте відповідне рішення про сплату податку у розстрочку протягом року.

'''УВАГА!''' додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків, у сумі 25 тис. грн за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки) [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 266.7.1-1 Податкового кодексу України)] .

== Див. також ==
* [[Оскарження податкових повідомлень-рішень]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

2026-02-06T09:15:35Z

Nataliia.zoria: /* Платники податку та ставки оподаткування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-19 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/476-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 476 від 31 травня 2012 року "Про затвердження Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]

== Платники податку та ставки оподаткування ==
'''Щороку власникам нерухомого майна нараховується податок''', який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у '''розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.266.5.1. Податкового кодексу України ).]

===== '''Об'єкти оподаткування''' =====
'''Платниками податку є фізичні та юридичні особи та іноземці, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі її частки, відмінної від земельної ділянки''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.1.1., п.п. 266.2.1 Податкового кодексу України).]

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''
== Хто нараховує податок на нерухоме майно? ==
'''Базою оподаткування є загальна площа''' житлового та нежитлового нерухомого майна, в тому числі його часток.

Податок за нерухоме майно, яке перебуває у '''власності фізичних осіб, нараховується контролюючим органом (Державна податкова інспекція)''' на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Податок на нерухоме майно, що перебуває у '''власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно''' виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.3.3. Податкового кодексу України).]
== Сплата податку за нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб ==
'''Визначення платника податку в разі перебування у власності нерухомого майно спільно з іншими особами''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.1.2.Податкового кодексу України)]

а) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній частковій власності кількох осіб''', платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в нату'''рі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо '''житлове чи нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі,''' платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
== Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період воєнного стану ==
'''За 2021 та 2022''' податкові (звітні) '''роки''' '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації '''та''' за об’єкти житлової нерухомості, що стала '''непридатною для проживання''' у зв’язку з збройною агресією Російської Федерації.

'''Тимчасово''', на період '''з 1 березня 2022 року по 31 грудня''' року, в якому припинено або скасовано воєнний стан '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п 69.22 Податкового кодексу України)] .

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

'''Платники податку - юридичні особи''' протягом шести календарних місяців після дати припинення або скасування воєнного стану мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за відповідний податковий період. Для фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
== Майно, яке не оподатковується ==
'''Перелік нерухомого майна, яке не оподатковується''':
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
* об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
* будівлі дитячих будинків сімейного типу;
*гуртожитки;
*житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
*об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
*об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
*будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі". Класифікатора будівель і споруд, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
*об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
*об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
*будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
*об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/871-2018-%D0%BF#n12 Перелік] таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
*об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.2.2. Податкового кодексу України).]
''Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника, як фізична особа — підприємець, то такий платник — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.''
== Пільги зі сплати податку ==
Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункту 266.4.1. пункту 266.4. Податкового кодексу України] '''пільги для власників житлової нерухомості для фізичних осіб - платників податку встановлюються:'''
* для '''квартири/квартир незалежно від їх кількості''' - '''на 60 кв. метрів;'''
* для '''житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості''' - '''на 120 кв. метрів;'''
* для '''різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток''' (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - '''на 180 кв. метрів.'''
Таке '''зменшення надається один раз''' за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

'''Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку''', що сплачується на відповідній території можуть '''збільшувати граничну межу житлової нерухомості'''. Для встановлення пільги '''береться до уваги майновий стан та рівень доходів фізичних осіб, власників нерухомості.'''

''Деякі сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню (встановили власні пільги щодо сплати податку).''

'''Щороку, до 1 лютого''' поточного року, '''сільські, селищні, міські ради подають до податкової інспекці'''ї за місцезнаходженням житлової нерухомості '''відомості стосовно пільг.'''

Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''

Також, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] передбачено, що стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно), органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку.
=== '''Кому не надається пільга з податку на нерухоме майно?''' ===
'''Пільги''' з податку на житлове нерухоме майно для фізичних осіб '''не надаються:'''
* якщо '''площа нерухомого майна перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі,''' затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
* якщо '''нерухоме майно використовується їх власниками з метою одержання доходів''' (здаються в ''оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності'') [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.4.3. Податкового кодексу України).]а
== Надсилання податкового повідомлення - рішення про сплату суми податку ==
'''Щороку до 1 липня''' податковою інспекцією, '''власникам нерухомого житлового та нежитлового майна''', '''надсилаються (вручаються)''' '''за місцем реєстрації платника податків''' '''податкове повідомлення-''' рішення '''про сплату суми податку''' із '''зазначенням відповідних платіжних реквізитів сільських, селищних, міських рад,''' а '''іноземцям''' таке повідомлення надсилається '''за місцезнаходженням об’єктів житлової або нежитлової нерухомості''', що перебувають у їх власності (266.7.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])

'''Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової або нежитлової нерухомості''' податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (пп. 266.7.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6392 Податкового кодексу України]) .

'''У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, фізичні особи звільняються від штрафних санкцій''' та відповідальності передбаченої ст. 120-1.3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]. за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (124.5 та 266.10.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України])
== Порядок нарахування податку ==
Податок на нерухоме житлове майно нараховується Державною податковою інспекцією за місцем реєстрації власника - фізичної особи у такому порядку:
# '''за власність одного нерухомого житлового майна''', в тому числі його частки, '''податок нараховується''', виходячи з бази оподаткування ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів),''та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність більше однієї житлової нерухомості одного типу''', в тому числі їх часток, '''податок нараховується''' '''виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів)'', та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# '''за власність житлової нерухомості різних видів,''' у тому числі їх часток, '''податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' (для різних типів об’єктів житлової нерухомості, - на 180 кв. метрів), та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
# сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.7 Податкового кодексу України.]
При нарахуванні '''податку на нежитлову нерухомість''' береться до уваги '''загальна площа кожного об’єкта нерухомості та відповідної ставки податку'''.

Згідно [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 266.8.1. Податкового кодексу України,] '''якщо змінився власник майна''' '''протягом календарного року''' '''податок обчислюється''' '''для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності'''.
== '''Строки сплати податку''' ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки сплати податку за нерухоме майно
|-
|фізичними особами
|протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
|-
|юридичними особами
|авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";
|}
Якщо власником нерухомого майна є неповнолітній - податок сплачують батьки або опікуни.

== Спосіб оплати ==
Сплати оплати податок на нерухоме майно можливо:

* онлайн в [https://cabinet.tax.gov.ua/login Електронному кабінеті платника]Державної податкової служби України;
* онлайн за допомогою онлайн сервісів;
* офлайн за допомогою надісланих на пошту реквізитів в повідомленні-рішенні (наприклад в банку);
* у сільській та селищній місцевості податок може бути сплачений через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

== Відповідальність ==
Крім того, інформуємо про те, що з 1 січня 2018 року передбачена відповідальність фізичних осіб за несплату податку на нерухоме майно та земельного податку до бюджету!

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу)].
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Відповідальність за несплату податку на нерухоме майно протягом строків визначених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п''унктом 266.10 ст. 266'' Податковим кодексом України]
|-
|при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
|-
|при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання
|у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (стаття 124 Податкового кодексу).]
|}
'''На суми грошового зобов’язання,''' визначеного підпунктами [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог кодексу, коли її розмір не встановлений, '''нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання''', включаючи день погашення, з розрахунку '''120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.'''

На суми грошового зобов’язання, визначеного [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

'''Податок на нерухоме майно може бути оплачений частками.''' Для цього платникам податку потрібно подати заяву за місцем проживання та документально обґрунтувати її. Після цього може бути прийняте відповідне рішення про сплату податку у розстрочку протягом року.

'''УВАГА!''' додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків, у сумі 25 тис. грн за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки) [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 266.7.1-1 Податкового кодексу України)] .

== Див. також ==
* [[Оскарження податкових повідомлень-рішень]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]

[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Акредитив

2025-11-13T14:45:30Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1213-03 Постанова правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 514 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами"]
== Визначення термінів ==
Акредитив є договором, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов’язується здійснити платіж на користь постачальника товарів або послуг і доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж проти документів, що відповідають умовам акредитива. Акредитив є договором, окремим від договору купівлі-продажу або іншого документу, що має чинність договору, на якому він ґрунтується.

'''Акредитив '''(з латинської - accre-ditivus — довірчий):
# Документ, що засвідчує права особи, на ім'я якої його видано, отримати в кредитній установі зазначену в акредитиві суму. Оплата акредитиву здійснюється кредитною установою в місці пред'явлення його за рахунок грошової суми, яку внесено до ощадної каси або знято з рахунку його власника, або згідно з договором між банками;
# Форма розрахунків і вид банківського рахунку, за яким здійснюються безготівкові розрахунки. Застосовується в міжнародних розрахунках у комерційних операціях, а також між вітчизняними юридичними особам, коли така форма передбачена договором між постачальником та замовником (покупцем). Акредитив відкривається за дорученням платника в банку, який обслуговує постачальника, на підставі заяви чітко встановленої форми. Джерелом відкриття акредитиву можуть бути як внесені кошти покупця, так і кредити банку. Підставою виплати на акредитиву є надані постачальником реєстри рахунків та транспортних документів, які підтверджують відвантаження вантажу. Виплата коштів може бути обумовлена попереднім акцептом. Кожний акредитив призначений для розрахунків лише з одним постачальником;
# Грошове зобов'язання банку-емітента виконати зобов'язання проти належного представлення (пункт 3 статті 4 Постанови НБУ від 03 грудня 2003 р. №514 « Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами»).
'''Авізування''' - офіційне повідомлення про відкриття, зміну, анулювання акредитива, або здійснення трансферу акредитива, надіслане банком в електронній або паперовій формі.

'''Авізуючий банк''' - банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку здійснює авізування бенефіціару або доручає іншому авізуючому банку здійснити авізування бенефіціару або іншому авізуючому банку.

'''Банк бенефіціара''' - банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивом.

'''Бенефіціар''' - особа, на користь якої відкривається акредитив.

'''Банк-емітент''' - банк, який за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара.

'''Виконуючий банк''' - банк, у якому акредитив передбачає виконання, або будь-який банк, якщо акредитив передбачає виконання в будь-якому банку.

'''Контракт''' - правочин, укладений між наказодавцем акредитива та бенефіціаром, розрахунки за яким здійснюються у формі документарного акредитива або виконання зобов'язань за яким забезпечується резервним акредитивом.

'''Наказодавець акредитива''' - особа, за дорученням якої в банку-емітенті відкривається акредитив.

'''Належне представлення''' - представлення документів, що відповідає умовам акредитива, міжнародним документам, затвердженим МТП та яким підпорядкований акредитив, та міжнародній стандартній банківській практиці.

'''Негоціація''' - купівля та/або врахування негоціюючим банком переказних векселів (тратт) та/або документів, що становлять належне представлення, передбачених умовами акредитива, шляхом надання авансу або згоди надати аванс бенефіціару не пізніше банківського дня, у який негоціюючий банк отримує відшкодування.

'''Негоціюючий банк''' - банк, якому банк-емітент надав повноваження здійснити негоціацію.

'''Підтвердження''' - чітко визначене зобов'язання підтверджуючого банку, у доповнення до зобов'язання банку-емітента, виконати зобов'язання або здійснити негоціацію за належним представленням документів.

'''Підтверджуючий банк''' - банк, який додає своє підтвердження до акредитива за дорученням або на прохання банку-емітента.

'''Рамбурсна вимога''' - повідомлення до рамбурсуючого банку з вимогою здійснити платіж виконуючому (підтверджуючому) або іншому банку згідно з наданими платіжними інструкціями.

'''Рамбурсне зобов'язання''' - самостійне безвідкличне зобов'язання рамбурсуючого банку, надане ним на підставі повноважень або на прохання банку-емітента виконуючому (підтверджуючому) банку, зазначеному в рамбурсних повноваженнях, оплатити рамбурсну вимогу, виставлену виконуючим (підтверджуючим) банком за умови її відповідності положенням рамбурсного зобов'язання, або акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк.

'''Рамбурсне повноваження''' - інструкції та/або повноваження, відокремлені від акредитива, що надані банком-емітентом рамбурсуючому банку здійснити відшкодування за акредитивом банку, який надав рамбурсну вимогу, або на вимогу банку-емітента акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк;

'''Рамбурсуючий банк''' - банк, якому банк-емітент надав повноваження забезпечити відшкодування за акредитивом підтверджуючому (виконуючому) банку або іншому банку відповідно до наданих платіжних інструкцій.

'''Трансфер акредитива''' - передавання права використання акредитива іншому бенефіціару (другий бенефіціар) на прохання першого бенефіціара.

'''Трансферуючий банк''' - виконуючий банк, що здійснює трансфер акредитива, або, якщо акредитив виконується в будь-якому банку, банк, який безпосередньо уповноважений банком-емітентом здійснити трансфер та який здійснює трансфер акредитива. Трансферуючим банком може бути банк-емітент.
== Види акредитивів ==
'''Авізований''' — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов'язання з боку авізуючого банку.

'''Прямо авізований''' — акредитив, який банк-емітент направляє безпосередньо бенефіціарові. Така форма авізування має певні незручності: не дає змоги контролювати справжність акредитива й ускладнює процес з’ясування платоспроможності банку-емітента.

'''Відкличний акредитив''' - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціару. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів.

'''Безвідкличний акредитив''' — форма акредитива, який не може бути анульований або змінений банком до настання терміну без згоди на те експортера, на користь якого він відкритий. Є зобов'язанням банку, який його відкрив, але не створює відповідальності цього банку.

'''Грошовий''' — видається банком своєму клієнтові на право одержання повної зазначеної в ньому суми або окремими частками в інших банках протягом визначеного часу.

'''Акредитив з попереднім авізо''' — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання авізуючого банку чи банку-емітента.

'''Компенсаційний''' — форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою компенсаційного акредитиву. використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові-посереднику. Другий — за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові-постачальнику товарів.

'''Неподільний''' — акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у повному обсязі, передбаченому угодою (контрактом).

'''Непокритий''' — акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту.

'''Переказний''' — акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі (іншому власнику).

'''Покритий''' — акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження банку-постачальника.

'''Поновлюваний''' — акредитив, який призначається для багатьох почергових платежів при регулярних оплатах товарів стабільному учасникові торговельної угоди — постачальнику товарів, який здійснює поставки товарів з інтервалом, у певні проміжки часу.

'''Револьверний''' — акредитив, відповідно до якого оплата за відвантажені товари проводиться почергово за фактом відвантаження (оплачується лише певна частина партії реально відвантаженого товару від загальної суми поставок, передбачених контрактом).

'''Резервний акредитив''' - це безвідкличне незалежне зобов'язання банку-емітента, надане бенефіціару на прохання наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені сплатити кошти за наказодавця акредитива (принципала) або за себе, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію в разі отримання вимоги платежу разом з іншими документами (якщо надання таких документів було передбачено умовами резервного акредитива). Резервний акредитив є формою забезпечення виконання зобов'язань та за своєю суттю є гарантією.

'''Трансферабельний акредитив''' - акредитив, право використання якого може бути повністю або частково передано другому бенефіціару або декільком другим бенефіціарам на прохання першого бенефіціара. Трансферабельний акредитив - акредитив, який прямо зазначає, що він є трансферабельним.

'''Трансферований акредитив''' - акредитив, що виконується трансферуючим банком для другого бенефіціара.

== ЯК ПРАЦЮЄ АКРЕДИТИВ ==
Акредитив — це фінансовий інструмент, який встановлює гарантії платежу між покупцем і продавцем у міжнародній торгівлі.

Як працює акредитив:

* Замовлення. Покупець і продавець укладають угоду, і покупець звертається до свого банку для відкриття акредитива.
* Відкриття акредитива. Банк покупця видає документ, який гарантує оплату продавцеві у разі виконання умов угоди.
* Експорт товару. Продавець відправляє товари або надає послуги відповідно до угоди.
* Підтвердження. Продавець представляє документи банку покупця для підтвердження виконання угоди.
* Оплата. Банк покупця переказує гроші на банк продавця, забезпечуючи оплату за товар або послугу.

== Переваги акредитиву ==
* Це самостійна, окрема від зовнішньоекономічного договору, угода, яка містить зобов'язання платежу на користь експортера.
* Дозволяє мінімізувати ризики неплатежу, оскільки оплата гарантується банком-емітентом.
* Дозволяє використовувати репутацію банку на користь обох зовнішньоекономічні контрагентів.
* Передбачає ретельну й об'єктивну перевірку банком документів, на підставі яких здійснюється платіж.
* Дозволяє уникнути передплати по договору.
* Можливість отримання відтермінування платежу.
* Надає можливість отримати фінансування.
* Забезпечує дотримання міжнародних правил торгівлі.
*Можливість отримання фінансування під заставу майнових прав за акредитивом.
'''Актуальності акредитивна форма розрахунку набуває при міжнародних угодах - наприклад, при купівлі нерухомості за кордоном і / або здійснення операції через довірену особу. Таким чином при збільшенні ризиків - акредитив допоможе від них захиститися.'''
== Недоліки акредитиву ==
* Це достатньо дорога форма розрахунків, пов'язана з витратами у вигляді комісій, зборів, та відсотків банку в період його дії.
* Зобов'язання банку зробити оплату за товар ніяк не пов'язане з характеристиками і якістю самого товару.
* Необхідність заздалегідь резервувати велику суму власних коштів в якості забезпечення за акредитивом.
*При відкритті непокритого акредитива необхідно надавати банку фінансові документи для оцінки фінансового стану, передавати майно в заставу (іпотеку) та нести витрати на їх посвідчення.
== Корисні посилання ==
*[https://dchgroup.com.ua/ukr/wp-content/uploads/2021/07/slovnyk-finpravo.pdf Акредитив] //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта, 2011– 558 с.
*[http://leksika.com.ua/12711221/legal/akreditiv АКРЕДИТИВ] // Юридична енциклопедія
*Прелік банківських установ включених до [https://www.fg.gov.ua/spivpratsya-z-fondom/perelik-vidibranih-osib/poslugi-nadannya-bankivskoi-garantii Переліку Послуг надання банківської гарантії та документарного акредитиву]
== Розрахунки за акредитивом ==
За розрахунків акредитивами виникають економічні відносини між чотирма такими суб'єктами:
* заявник акредитива – платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;
* заявник акредитива - укладає з продавцем контракт згідно з умовами якого передбачена акредитивна форма розрахунків;
* банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;
* бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);
* виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив. 
Найпоширенішим є акредитив, що має товарний характер. Він набув популярності завдяки виконанню трьох основних функцій цього фінансового інструменту – розрахункової, забезпечувальної та кредитної.
Розрахунок з використанням акредитива: 1 – покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2 – банк покупця відкриває акредитив; 3 – банк покупця повідомляє покупця про відкриття акредитива; 4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 – банк постачальника повідомляє постачальника про відкриття акредитива; 6 – відвантаження товару; 7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива; 8 – банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта. 
До поширених фінансових інструментів у зовнішньоекономічних операціях належить також резервний акредитив. Резервний акредитив є універсальним інструментом забезпечення платежу. За економічним змістом він подібний до банківських гарантій і поручительств. Проте останні надаються на підставі національного законодавства, а резервні акредитиви – на основі Уніфікованих правил, тому в зовнішньоекономічній діяльності здебільшого використовують саме ці інструменти. Зазначимо найтиповіші ситуації, а саме тоді, коли:
# обсягу обігових коштів покупця цілком достатньо для своєчасної оплати товарів, однак постачальник наполягає на використанні безпечнішої, ніж переказ, форми розрахунків. У такому випадку сторони можуть домовитися про платежі за зовнішньоекономічним договором на умовах комерційного кредиту за допомогою векселів, виписаних на продавця, або шляхом переказу на умовах кредиту за відкритим рахунком;
# витрати імпортера на відкриття товарного акредитива виявляються невиправдано високими;
# потрібно підсилити гарантованість платежу. Як забезпечення виставляється акредитив, що покриває одне або два відвантаження. Якщо покупець вчасно розраховується за зовнішньоекономічним договором, резервний акредитив не використовується. Якщо ж він не з власної ініціативи не розрахується за певну партію товару, продавець може звернутися до банку з вимогою здійснити платіж чи оформити векселі за резервним акредитивом.
'''Закриття акредитива:'''
# спливу строку дії акредитива;
# відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до спливу строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;
# повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.
''Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.''

Акредитив

2025-11-13T14:42:37Z

Nataliia.zoria: /* Корисні посилання */

Акредитив

2025-11-13T13:13:24Z

Nataliia.zoria: /* Види акредитивів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1213-03 Постанова правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 514 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами"]
== Визначення термінів ==
Акредитив є договором, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов’язується здійснити платіж на користь постачальника товарів або послуг і доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж проти документів, що відповідають умовам акредитива. Акредитив є договором, окремим від договору купівлі-продажу або іншого документу, що має чинність договору, на якому він ґрунтується.

'''Акредитив '''(з латинської - accre-ditivus — довірчий):
# Документ, що засвідчує права особи, на ім'я якої його видано, отримати в кредитній установі зазначену в акредитиві суму. Оплата акредитиву здійснюється кредитною установою в місці пред'явлення його за рахунок грошової суми, яку внесено до ощадної каси або знято з рахунку його власника, або згідно з договором між банками;
# Форма розрахунків і вид банківського рахунку, за яким здійснюються безготівкові розрахунки. Застосовується в міжнародних розрахунках у комерційних операціях, а також між вітчизняними юридичними особам, коли така форма передбачена договором між постачальником та замовником (покупцем). Акредитив відкривається за дорученням платника в банку, який обслуговує постачальника, на підставі заяви чітко встановленої форми. Джерелом відкриття акредитиву можуть бути як внесені кошти покупця, так і кредити банку. Підставою виплати на акредитиву є надані постачальником реєстри рахунків та транспортних документів, які підтверджують відвантаження вантажу. Виплата коштів може бути обумовлена попереднім акцептом. Кожний акредитив призначений для розрахунків лише з одним постачальником;
# Грошове зобов'язання банку-емітента виконати зобов'язання проти належного представлення (пункт 3 статті 4 Постанови НБУ від 03 грудня 2003 р. №514 « Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами»).
'''Авізування''' - офіційне повідомлення про відкриття, зміну, анулювання акредитива, або здійснення трансферу акредитива, надіслане банком в електронній або паперовій формі.

'''Авізуючий банк''' - банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку здійснює авізування бенефіціару або доручає іншому авізуючому банку здійснити авізування бенефіціару або іншому авізуючому банку.

'''Банк бенефіціара''' - банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивом.

'''Бенефіціар''' - особа, на користь якої відкривається акредитив.

'''Банк-емітент''' - банк, який за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара.

'''Виконуючий банк''' - банк, у якому акредитив передбачає виконання, або будь-який банк, якщо акредитив передбачає виконання в будь-якому банку.

'''Контракт''' - правочин, укладений між наказодавцем акредитива та бенефіціаром, розрахунки за яким здійснюються у формі документарного акредитива або виконання зобов'язань за яким забезпечується резервним акредитивом.

'''Наказодавець акредитива''' - особа, за дорученням якої в банку-емітенті відкривається акредитив.

'''Належне представлення''' - представлення документів, що відповідає умовам акредитива, міжнародним документам, затвердженим МТП та яким підпорядкований акредитив, та міжнародній стандартній банківській практиці.

'''Негоціація''' - купівля та/або врахування негоціюючим банком переказних векселів (тратт) та/або документів, що становлять належне представлення, передбачених умовами акредитива, шляхом надання авансу або згоди надати аванс бенефіціару не пізніше банківського дня, у який негоціюючий банк отримує відшкодування.

'''Негоціюючий банк''' - банк, якому банк-емітент надав повноваження здійснити негоціацію.

'''Підтвердження''' - чітко визначене зобов'язання підтверджуючого банку, у доповнення до зобов'язання банку-емітента, виконати зобов'язання або здійснити негоціацію за належним представленням документів.

'''Підтверджуючий банк''' - банк, який додає своє підтвердження до акредитива за дорученням або на прохання банку-емітента.

'''Рамбурсна вимога''' - повідомлення до рамбурсуючого банку з вимогою здійснити платіж виконуючому (підтверджуючому) або іншому банку згідно з наданими платіжними інструкціями.

'''Рамбурсне зобов'язання''' - самостійне безвідкличне зобов'язання рамбурсуючого банку, надане ним на підставі повноважень або на прохання банку-емітента виконуючому (підтверджуючому) банку, зазначеному в рамбурсних повноваженнях, оплатити рамбурсну вимогу, виставлену виконуючим (підтверджуючим) банком за умови її відповідності положенням рамбурсного зобов'язання, або акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк.

'''Рамбурсне повноваження''' - інструкції та/або повноваження, відокремлені від акредитива, що надані банком-емітентом рамбурсуючому банку здійснити відшкодування за акредитивом банку, який надав рамбурсну вимогу, або на вимогу банку-емітента акцептувати та оплатити переказний вексель (тратту), виставлений на рамбурсуючий банк;

'''Рамбурсуючий банк''' - банк, якому банк-емітент надав повноваження забезпечити відшкодування за акредитивом підтверджуючому (виконуючому) банку або іншому банку відповідно до наданих платіжних інструкцій.

'''Трансфер акредитива''' - передавання права використання акредитива іншому бенефіціару (другий бенефіціар) на прохання першого бенефіціара.

'''Трансферуючий банк''' - виконуючий банк, що здійснює трансфер акредитива, або, якщо акредитив виконується в будь-якому банку, банк, який безпосередньо уповноважений банком-емітентом здійснити трансфер та який здійснює трансфер акредитива. Трансферуючим банком може бути банк-емітент.
== Види акредитивів ==
'''Авізований''' — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов'язання з боку авізуючого банку.

'''Прямо авізований''' — акредитив, який банк-емітент направляє безпосередньо бенефіціарові. Така форма авізування має певні незручності: не дає змоги контролювати справжність акредитива й ускладнює процес з’ясування платоспроможності банку-емітента.

'''Відкличний акредитив''' - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціару. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів.

'''Безвідкличний акредитив''' — форма акредитива, який не може бути анульований або змінений банком до настання терміну без згоди на те експортера, на користь якого він відкритий. Є зобов'язанням банку, який його відкрив, але не створює відповідальності цього банку.

'''Грошовий''' — видається банком своєму клієнтові на право одержання повної зазначеної в ньому суми або окремими частками в інших банках протягом визначеного часу.

'''Акредитив з попереднім авізо''' — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання авізуючого банку чи банку-емітента.

'''Компенсаційний''' — форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою компенсаційного акредитиву. використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові-посереднику. Другий — за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові-постачальнику товарів.

'''Неподільний''' — акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у повному обсязі, передбаченому угодою (контрактом).

'''Непокритий''' — акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту.

'''Переказний''' — акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі (іншому власнику).

'''Покритий''' — акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження банку-постачальника.

'''Поновлюваний''' — акредитив, який призначається для багатьох почергових платежів при регулярних оплатах товарів стабільному учасникові торговельної угоди — постачальнику товарів, який здійснює поставки товарів з інтервалом, у певні проміжки часу.

'''Револьверний''' — акредитив, відповідно до якого оплата за відвантажені товари проводиться почергово за фактом відвантаження (оплачується лише певна частина партії реально відвантаженого товару від загальної суми поставок, передбачених контрактом).

'''Резервний акредитив''' - це безвідкличне незалежне зобов'язання банку-емітента, надане бенефіціару на прохання наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені сплатити кошти за наказодавця акредитива (принципала) або за себе, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію в разі отримання вимоги платежу разом з іншими документами (якщо надання таких документів було передбачено умовами резервного акредитива). Резервний акредитив є формою забезпечення виконання зобов'язань та за своєю суттю є гарантією.

'''Трансферабельний акредитив''' - акредитив, право використання якого може бути повністю або частково передано другому бенефіціару або декільком другим бенефіціарам на прохання першого бенефіціара. Трансферабельний акредитив - акредитив, який прямо зазначає, що він є трансферабельним.

'''Трансферований акредитив''' - акредитив, що виконується трансферуючим банком для другого бенефіціара.

== ЯК ПРАЦЮЄ АКРЕДИТИВ ==
Акредитив — це фінансовий інструмент, який встановлює гарантії платежу між покупцем і продавцем у міжнародній торгівлі.

Як працює акредитив:

* Замовлення. Покупець і продавець укладають угоду, і покупець звертається до свого банку для відкриття акредитива.
* Відкриття акредитива. Банк покупця видає документ, який гарантує оплату продавцеві у разі виконання умов угоди.
* Експорт товару. Продавець відправляє товари або надає послуги відповідно до угоди.
* Підтвердження. Продавець представляє документи банку покупця для підтвердження виконання угоди.
* Оплата. Банк покупця переказує гроші на банк продавця, забезпечуючи оплату за товар або послугу.

== Переваги акредитиву ==
* Це самостійна, окрема від зовнішньоекономічного договору, угода, яка містить зобов'язання платежу на користь експортера.
* Дозволяє мінімізувати ризики неплатежу, оскільки оплата гарантується банком-емітентом.
* Дозволяє використовувати репутацію банку на користь обох зовнішньоекономічні контрагентів.
* Передбачає ретельну й об'єктивну перевірку банком документів, на підставі яких здійснюється платіж.
* Дозволяє уникнути передплати по договору.
* Можливість отримання відтермінування платежу.
* Надає можливість отримати фінансування.
* Забезпечує дотримання міжнародних правил торгівлі.
*Можливість отримання фінансування під заставу майнових прав за акредитивом.
'''Актуальності акредитивна форма розрахунку набуває при міжнародних угодах - наприклад, при купівлі нерухомості за кордоном і / або здійснення операції через довірену особу. Таким чином при збільшенні ризиків - акредитив допоможе від них захиститися.'''
== Недоліки акредитиву ==
* Це достатньо дорога форма розрахунків, пов'язана з витратами у вигляді комісій, зборів, та відсотків банку в період його дії.
* Зобов'язання банку зробити оплату за товар ніяк не пов'язане з характеристиками і якістю самого товару.
* Необхідність заздалегідь резервувати велику суму власних коштів в якості забезпечення за акредитивом.
*При відкритті непокритого акредитива необхідно надавати банку фінансові документи для оцінки фінансового стану, передавати майно в заставу (іпотеку) та нести витрати на їх посвідчення.
== Корисні посилання ==
*[http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/slovnyk-finpravo.pdf Акредитив] //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта, 2011– 558 с.
*[http://leksika.com.ua/12711221/legal/akreditiv АКРЕДИТИВ] // Юридична енциклопедія
*Прелік банківських установ включених до [https://www.fg.gov.ua/spivpratsya-z-fondom/perelik-vidibranih-osib/poslugi-nadannya-bankivskoi-garantii Переліку Послуг надання банківської гарантії та документарного акредитиву]
== Розрахунки за акредитивом ==
За розрахунків акредитивами виникають економічні відносини між чотирма такими суб'єктами:
* заявник акредитива – платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;
* заявник акредитива - укладає з продавцем контракт згідно з умовами якого передбачена акредитивна форма розрахунків;
* банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;
* бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);
* виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив. 
Найпоширенішим є акредитив, що має товарний характер. Він набув популярності завдяки виконанню трьох основних функцій цього фінансового інструменту – розрахункової, забезпечувальної та кредитної.
Розрахунок з використанням акредитива: 1 – покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2 – банк покупця відкриває акредитив; 3 – банк покупця повідомляє покупця про відкриття акредитива; 4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 – банк постачальника повідомляє постачальника про відкриття акредитива; 6 – відвантаження товару; 7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива; 8 – банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта. 
До поширених фінансових інструментів у зовнішньоекономічних операціях належить також резервний акредитив. Резервний акредитив є універсальним інструментом забезпечення платежу. За економічним змістом він подібний до банківських гарантій і поручительств. Проте останні надаються на підставі національного законодавства, а резервні акредитиви – на основі Уніфікованих правил, тому в зовнішньоекономічній діяльності здебільшого використовують саме ці інструменти. Зазначимо найтиповіші ситуації, а саме тоді, коли:
# обсягу обігових коштів покупця цілком достатньо для своєчасної оплати товарів, однак постачальник наполягає на використанні безпечнішої, ніж переказ, форми розрахунків. У такому випадку сторони можуть домовитися про платежі за зовнішньоекономічним договором на умовах комерційного кредиту за допомогою векселів, виписаних на продавця, або шляхом переказу на умовах кредиту за відкритим рахунком;
# витрати імпортера на відкриття товарного акредитива виявляються невиправдано високими;
# потрібно підсилити гарантованість платежу. Як забезпечення виставляється акредитив, що покриває одне або два відвантаження. Якщо покупець вчасно розраховується за зовнішньоекономічним договором, резервний акредитив не використовується. Якщо ж він не з власної ініціативи не розрахується за певну партію товару, продавець може звернутися до банку з вимогою здійснити платіж чи оформити векселі за резервним акредитивом.
'''Закриття акредитива:'''
# спливу строку дії акредитива;
# відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до спливу строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;
# повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.
''Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.''
[[index.php?title=Категорія:Фінансове право]]
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Суд присяжних

2025-07-03T13:07:10Z

Nataliia.zoria: /* Провадження в суді присяжних */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Наказ Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 "Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 частини четвертої статті 124 Конституції України] народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] (далі - Закон) розкривається статус, окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.

'''''Присяжним''''' є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя (частина перша статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]).

Обов’язки присяжного (частина друга статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]):
* справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
* дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
* виявляти повагу до учасників процесу;
* не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання;
* виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
== Порядок затвердження списків присяжних ==
Для затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з '''поданням''' до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] і дали згоду бути присяжними.

У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на '''три роки''' і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіального управління Державної судової адміністрації України]. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних.

'''''Пунктом 37 Розділу XII /Прикінцеві та перехідні положення/ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону] визначено, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності.''''' '''До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями'''.
== Вимоги до присяжного ==
[[Файл:Присяжні.jpg|міні|https://ln.hr.court.gov.ua/sud2024/pres-centr/news/723687/]]
Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 65 Закону]). 
'''Не включаються до списків присяжних громадяни:'''
* визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
* які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
* які мають незняту чи непогашену судимість;
* народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
* особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
* громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
* особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Спеціальна перевірка щодо осіб, під час розгляду питання про включення їх до списку народних засідателів та присяжних, '''не проводиться ('''абз. 4 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF#Text Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №171], в відповідності до пункту 5 ч. 1 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n553 Закону України “Про запобігання корупції”]).

'''Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного''': За наявності обставин, зазначених у частині другій [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] , голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов'язків присяжного.

Голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 частина друга статті 66 Закону]):
* особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім'ї похилого віку;
* керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
* особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
* іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
Зазначені особи увільняються від виконання обов'язків присяжного за '''заявою''', поданою до початку виконання цих обов'язків.

Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.
== Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді ==
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя '''у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік''', крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

'''Письмове запрошення''' для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається '''письмове повідомлення''' для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]].

Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 67 Закону]).
== Гарантії прав присяжних ==
♦ Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198] (далі - Порядок). Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку] присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу у порядку, визначеному статтею 135 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n600 Закону].

'''До фактично відпрацьованого часу належить:'''
* ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
* участь присяжного в судовому засіданні;
* перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
* час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов'язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.

Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальним управлінням Державної судової адміністрації України] за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі '''письмової заяви''' присяжного. До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.

Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.

♦ За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

♦ На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 68 Закону]).
== Перешкоджання явці до суду народного засідателя та присяжного, відповідальність за протиправні дії щодо них ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 1855 Кодексу України про адміністративні правопорушення] перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Погроза або насильство, посягання на життя щодо народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна належного народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя - караються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статей 377, 378, 379 Кримінального кодексу України].

При розгляді кримінальних справ прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
== Присяжні в цивільному процесі ==
У випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина друга статті 34 ЦПК України]).

[https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Пунктом 4 частини першої статті 70 ЦПК України] встановлена заборона обговорення питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю.

Розгляд цивільних справ, за участі присяжних, проводитися судом в порядку окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних у справах про ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина четверта статті 293 ЦПК України]):
* обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
* визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
* усиновлення;
* надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
* примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу .
== Присяжні в кримінальному процесі ==
=== Особливості кримінального провадження стосовно присяжного ===
Згадка про народного засідателя в [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальному процесуальному кодексі України] (далі - КПК України) - відсутня, мова йде лише про присяжного.

В [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункті 7 частини другої статті 65 КПК України] міститься заборона допиту у якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 3662, 3663, 368, 3685, 369, 3692, 410 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698 Кримінального кодексу України], у випадку їх вчинення, зокрема присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), здійснюється детективами [https://nabu.gov.ua/ Національного антикорупційного бюро України].

Також, щодо присяжного на час виконання ним обов'язків у суді застосовується особливий порядок кримінального провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункту 2 частини першої статті 480 КПК України], а [[повідомлення про підозру]] здійснюється Генеральним прокурором або його заступником або іншим прокурором за їх дорученням. ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункт 3 частини першої, частина друга статті 481 КПК України]).
=== Категорії кримінальних проваджень, які розглядаються судом присяжних ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною третьою статті 31 КПК України] передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|довічне позбавлення волі]], здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.<blockquote>'''В умовах воєнного стану''', згідно ч. 10 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, '''крім '''здійснення кримінального провадження у суді, '''в якому до моменту введення воєнного стану '''та набрання чинності цією частиною (01.05.2022 р.) було визначено склад суду за участю присяжних.</blockquote>

=== Визначення присяжних для судового розгляду ===
Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 2 частини першої статті 35 КПК УКраїни]).
=== Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного ===
'''Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 75, 76 КПК України]):
* якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
* якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
* якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
* за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
* у випадку порушення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною третьою статті 35 КПК України] порядку визначення присяжного для розгляду справи;
* якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження.
За наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 75, 76 КПК України] присяжний зобов'язаний заявити самовідвід ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 80 КПК України]).

Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити [[Відводи у кримінальному процесі|відвід]] присяжному ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 80 КПК України]).
=== Провадження в суді присяжних ===
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити '''клопотання''' про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 385 КПК України]).

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

'''Права і обов'язки присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 386 КПК України])'''

Присяжний має право:
* брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
* робити нотатки під час судового засідання;
* з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
* просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Присяжний зобов'язаний:
* правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
* додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
* не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
* не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
* не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
* не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.
'''Відбір присяжних у суді ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 387 КПК України])'''

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються '''ухвалою суду''' у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов’язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним. ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 387 КПК України]).

Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

'''Приведення присяжних до присяги ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 388 КПК України])'''

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту:

''"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині"''.

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

'''Усунення присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 390 КПК України])'''

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
* у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини другої статті 386 КПК України];
* за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється '''вмотивованою ухвалою'''.

У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного після чого судове провадження розпочинається з початку.

'''Порядок наради і голосування в суді присяжних([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 391 КПК України])'''

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 368 КПК України], проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.
=== Особливості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3191 КПК України] щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше ===
* під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 331 КПК України]);
* заборона проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 361 КПК України]);
* прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00218.html Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року № 223-106/0/4-17 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних"]
|}
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Суд присяжних

2025-07-03T12:37:33Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Наказ Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 "Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 частини четвертої статті 124 Конституції України] народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] (далі - Закон) розкривається статус, окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.

'''''Присяжним''''' є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя (частина перша статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]).

Обов’язки присяжного (частина друга статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]):
* справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
* дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
* виявляти повагу до учасників процесу;
* не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання;
* виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
== Порядок затвердження списків присяжних ==
Для затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з '''поданням''' до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] і дали згоду бути присяжними.

У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на '''три роки''' і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіального управління Державної судової адміністрації України]. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних.

'''''Пунктом 37 Розділу XII /Прикінцеві та перехідні положення/ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону] визначено, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності.''''' '''До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями'''.
== Вимоги до присяжного ==
[[Файл:Присяжні.jpg|міні|https://ln.hr.court.gov.ua/sud2024/pres-centr/news/723687/]]
Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 65 Закону]). 
'''Не включаються до списків присяжних громадяни:'''
* визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
* які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
* які мають незняту чи непогашену судимість;
* народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
* особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
* громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
* особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Спеціальна перевірка щодо осіб, під час розгляду питання про включення їх до списку народних засідателів та присяжних, '''не проводиться ('''абз. 4 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF#Text Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №171], в відповідності до пункту 5 ч. 1 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n553 Закону України “Про запобігання корупції”]).

'''Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного''': За наявності обставин, зазначених у частині другій [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] , голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов'язків присяжного.

Голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 частина друга статті 66 Закону]):
* особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім'ї похилого віку;
* керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
* особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
* іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
Зазначені особи увільняються від виконання обов'язків присяжного за '''заявою''', поданою до початку виконання цих обов'язків.

Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.
== Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді ==
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя '''у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік''', крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

'''Письмове запрошення''' для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається '''письмове повідомлення''' для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]].

Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 67 Закону]).
== Гарантії прав присяжних ==
♦ Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198] (далі - Порядок). Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку] присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу у порядку, визначеному статтею 135 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n600 Закону].

'''До фактично відпрацьованого часу належить:'''
* ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
* участь присяжного в судовому засіданні;
* перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
* час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов'язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.

Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальним управлінням Державної судової адміністрації України] за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі '''письмової заяви''' присяжного. До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.

Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.

♦ За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

♦ На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 68 Закону]).
== Перешкоджання явці до суду народного засідателя та присяжного, відповідальність за протиправні дії щодо них ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 1855 Кодексу України про адміністративні правопорушення] перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Погроза або насильство, посягання на життя щодо народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна належного народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя - караються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статей 377, 378, 379 Кримінального кодексу України].

При розгляді кримінальних справ прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
== Присяжні в цивільному процесі ==
У випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина друга статті 34 ЦПК України]).

[https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Пунктом 4 частини першої статті 70 ЦПК України] встановлена заборона обговорення питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю.

Розгляд цивільних справ, за участі присяжних, проводитися судом в порядку окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних у справах про ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина четверта статті 293 ЦПК України]):
* обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
* визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
* усиновлення;
* надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
* примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу .
== Присяжні в кримінальному процесі ==
=== Особливості кримінального провадження стосовно присяжного ===
Згадка про народного засідателя в [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальному процесуальному кодексі України] (далі - КПК України) - відсутня, мова йде лише про присяжного.

В [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункті 7 частини другої статті 65 КПК України] міститься заборона допиту у якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 3662, 3663, 368, 3685, 369, 3692, 410 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698 Кримінального кодексу України], у випадку їх вчинення, зокрема присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), здійснюється детективами [https://nabu.gov.ua/ Національного антикорупційного бюро України].

Також, щодо присяжного на час виконання ним обов'язків у суді застосовується особливий порядок кримінального провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункту 2 частини першої статті 480 КПК України], а [[повідомлення про підозру]] здійснюється Генеральним прокурором або його заступником або іншим прокурором за їх дорученням. ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункт 3 частини першої, частина друга статті 481 КПК України]).
=== Категорії кримінальних проваджень, які розглядаються судом присяжних ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною третьою статті 31 КПК України] передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|довічне позбавлення волі]], здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.<blockquote>'''В умовах воєнного стану''', згідно ч. 10 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, '''крім '''здійснення кримінального провадження у суді, '''в якому до моменту введення воєнного стану '''та набрання чинності цією частиною (01.05.2022 р.) було визначено склад суду за участю присяжних.</blockquote>

=== Визначення присяжних для судового розгляду ===
Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 2 частини першої статті 35 КПК УКраїни]).
=== Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного ===
'''Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 75, 76 КПК України]):
* якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
* якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
* якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
* за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
* у випадку порушення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною третьою статті 35 КПК України] порядку визначення присяжного для розгляду справи;
* якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження.
За наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 75, 76 КПК України] присяжний зобов'язаний заявити самовідвід ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 80 КПК України]).

Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити [[Відводи у кримінальному процесі|відвід]] присяжному ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 80 КПК України]).
=== Провадження в суді присяжних ===
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити '''клопотання''' про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 385 КПК України]).

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

'''Права і обов'язки присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 386 КПК України])'''

Присяжний має право:
* брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
* робити нотатки під час судового засідання;
* з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
* просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Присяжний зобов'язаний:
* правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
* додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
* не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
* не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
* не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
* не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.
'''Відбір присяжних у суді ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 387 КПК України])'''

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються '''ухвалою суду''' у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 387 КПК України]).

Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

'''Приведення присяжних до присяги ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 388 КПК України])'''

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту:

''"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині"''.

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

'''Усунення присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 390 КПК України])'''

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
* у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини другої статті 386 КПК України];
* за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється '''вмотивованою ухвалою'''.

У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного після чого судове провадження розпочинається з початку.

'''Порядок наради і голосування в суді присяжних([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 391 КПК України])'''

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 368 КПК України], проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.
=== Особливості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3191 КПК України] щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше ===
* під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 331 КПК України]);
* заборона проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 361 КПК України]);
* прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00218.html Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року № 223-106/0/4-17 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних"]
|}
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Суд присяжних

2025-07-03T09:51:25Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Наказ Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 "Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 частини четвертої статті 124 Конституції України] народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] (далі - Закон) розкривається статус, окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.

'''''Присяжним''''' є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя (частина перша статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]).

Обов’язки присяжного (частина друга статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]):
* справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
* дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
* виявляти повагу до учасників процесу;
* не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання;
* виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
== Порядок затвердження списків присяжних ==
Для затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з '''поданням''' до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] і дали згоду бути присяжними.

У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на '''три роки''' і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіального управління Державної судової адміністрації України]. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних.

'''''Пунктом 37 Розділу XII /Прикінцеві та перехідні положення/ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону] визначено, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності.''''' '''До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями'''.
== Вимоги до присяжного ==
[[Файл:Присяжні.jpg|міні|https://ln.hr.court.gov.ua/sud2024/pres-centr/news/723687/]]
Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 65 Закону]). 
'''Не включаються до списків присяжних громадяни:'''
* визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
* які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
* які мають незняту чи непогашену судимість;
* народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
* особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
* громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
* особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Спеціальна перевірка щодо осіб, під час розгляду питання про включення їх до списку народних засідателів та присяжних, '''не проводиться ('''абз. 4 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF#Text Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №171], в відповідності до пункту 5 ч. 1 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n553 Закону України “Про запобігання корупції”]).

'''Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного''': За наявності обставин, зазначених у частині другій [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] , голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов'язків присяжного.

Голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 частина друга статті 66 Закону]):
* особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім'ї похилого віку;
* керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
* особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
* іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
Зазначені особи увільняються від виконання обов'язків присяжного за '''заявою''', поданою до початку виконання цих обов'язків.

Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.
== Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді ==
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя '''у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік''', крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

'''Письмове запрошення''' для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається '''письмове повідомлення''' для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]].

Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 67 Закону]).
== Гарантії прав присяжних ==
♦ Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198] (далі - Порядок). Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку] присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу у порядку, визначеному статтею 135 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n600 Закону].

'''До фактично відпрацьованого часу належить:'''
* ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
* участь присяжного в судовому засіданні;
* перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
* час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов'язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.

Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальним управлінням Державної судової адміністрації України] за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі '''письмової заяви''' присяжного. До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.

Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.

♦ За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

♦ На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 68 Закону]).
== Перешкоджання явці до суду народного засідателя та присяжного, відповідальність за протиправні дії щодо них ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 1855 Кодексу України про адміністративні правопорушення] перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Погроза або насильство, посягання на життя щодо народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна належного народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя - караються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статей 377, 378, 379 Кримінального кодексу України].

При розгляді кримінальних справ прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
== Присяжні в цивільному процесі ==
У випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина друга статті 34 ЦПК України]).

[https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Пунктом 4 частини першої статті 70 ЦПК України] встановлена заборона допиту в якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю.

Розгляд цивільних справ, за участі присяжних, проводитися судом в порядку окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних у справах про ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина четверта статті 293 ЦПК України]):
* обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
* визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
* усиновлення;
* надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
* примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу .
== Присяжні в кримінальному процесі ==
=== Особливості кримінального провадження стосовно присяжного ===
Згадка про народного засідателя в [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальному процесуальному кодексі України] (далі - КПК України) - відсутня, мова йде лише про присяжного.

В [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункті 7 частини другої статті 65 КПК України] міститься заборона допиту у якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 3662, 3663, 368, 3685, 369, 3692, 410 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698 Кримінального кодексу України], у випадку їх вчинення, зокрема присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), здійснюється детективами [https://nabu.gov.ua/ Національного антикорупційного бюро України].

Також, щодо присяжного на час виконання ним обов'язків у суді застосовується особливий порядок кримінального провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункту 2 частини першої статті 480 КПК України], а [[повідомлення про підозру]] здійснюється Генеральним прокурором або його заступником або іншим прокурором за їх дорученням ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункт 3 частини першої, частина друга статті 481 КПК України]).
=== Категорії кримінальних проваджень, які розглядаються судом присяжних ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною третьою статті 31 КПК України] передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|довічне позбавлення волі]], здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.<blockquote>'''В умовах воєнного стану''', згідно ч. 10 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, '''крім '''здійснення кримінального провадження у суді, '''в якому до моменту введення воєнного стану '''та набрання чинності цією частиною (01.05.2022 р.) було визначено склад суду за участю присяжних.</blockquote>

=== Визначення присяжних для судового розгляду ===
Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 2 частини першої статті 35 КПК УКраїни]).
=== Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного ===
'''Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 75, 76 КПК України]):
* якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
* якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
* якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
* за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
* у випадку порушення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною третьою статті 35 КПК України] порядку визначення присяжного для розгляду справи;
* якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження.
За наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 75, 76 КПК України] присяжний зобов'язаний заявити самовідвід ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 80 КПК України]).

Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити [[Відводи у кримінальному процесі|відвід]] присяжному ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 80 КПК України]).
=== Провадження в суді присяжних ===
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити '''клопотання''' про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 385 КПК України]).

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

'''Права і обов'язки присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 386 КПК України])'''

Присяжний має право:
* брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
* робити нотатки під час судового засідання;
* з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
* просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Присяжний зобов'язаний:
* правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
* додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
* не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
* не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
* не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
* не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.
'''Відбір присяжних у суді ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 387 КПК України])'''

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються '''ухвалою суду''' у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 387 КПК України]).

Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

'''Приведення присяжних до присяги ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 388 КПК України])'''

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту:

''"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині"''.

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

'''Усунення присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 390 КПК України])'''

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
* у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини другої статті 386 КПК України];
* за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється '''вмотивованою ухвалою'''.

У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного після чого судове провадження розпочинається з початку.

'''Порядок наради і голосування в суді присяжних([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 391 КПК України])'''

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 368 КПК України], проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.
=== Особливості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3191 КПК України] щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше ===
* під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 331 КПК України]);
* заборона проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 361 КПК України]);
* прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00218.html Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року № 223-106/0/4-17 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних"]
|}
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Суд присяжних

2025-07-03T08:28:38Z

Nataliia.zoria: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Наказ Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 "Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 частини четвертої статті 124 Конституції України] народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] (далі - Закон) розкривається статус, окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.

'''''Присяжним''''' є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя (частина перша статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]).

Обов’язки присяжного (частина друга статті 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n483 Закону]):
* справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
* дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
* виявляти повагу до учасників процесу;
* не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання;
* виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
== Порядок затвердження списків присяжних ==
Для затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з '''поданням''' до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] і дали згоду бути присяжними.

Список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] і дали згоду бути присяжними (''наразі, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України] не містить відповідних положень щодо участі в розгляді господарських справ присяжних, окрім встановленої [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 пунктом 4 частини першої статті 67], заборони допиту в якості свідка судді та присяжного - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю'').

У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальне управління Державної судової адміністрації України] звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на '''три роки''' і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіального управління Державної судової адміністрації України]. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних.

'''''Пунктом 37 Розділу XII /Прикінцеві та перехідні положення/ [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону] визначено, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності.''''' '''До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями'''.
== Вимоги до присяжного ==
[[Файл:Присяжні.jpg|міні|https://ln.hr.court.gov.ua/sud2024/pres-centr/news/723687/]]
Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 65 Закону]). 
'''Не включаються до списків присяжних громадяни:'''
* визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
* які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
* які мають незняту чи непогашену судимість;
* народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
* особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
* громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
* особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Спеціальна перевірка щодо осіб, під час розгляду питання про включення їх до списку народних засідателів та присяжних, '''не проводиться ('''абз. 4 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF#Text Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №171], в відповідності до пункту 5 ч. 1 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n553 Закону України “Про запобігання корупції”]).

'''Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного''': За наявності обставин, зазначених у частині другій [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 статті 65 Закону] , голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов'язків присяжного.

Голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 частина друга статті 66 Закону]):
* особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім'ї похилого віку;
* керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
* особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
* іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
Зазначені особи увільняються від виконання обов'язків присяжного за '''заявою''', поданою до початку виконання цих обов'язків.

Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.
== Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді ==
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя '''у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік''', крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

'''Письмове запрошення''' для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається '''письмове повідомлення''' для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]].

Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається [[Притягнення до відповідальності за неповагу до суду|неповагою до суду]] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 67 Закону]).
== Гарантії прав присяжних ==
♦ Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198] (далі - Порядок). Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0198750-16#Text Порядку] присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу у порядку, визначеному статтею 135 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n600 Закону].

'''До фактично відпрацьованого часу належить:'''
* ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
* участь присяжного в судовому засіданні;
* перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
* час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов'язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.

Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіальним управлінням Державної судової адміністрації України] за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі '''письмової заяви''' присяжного. До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.

Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.

♦ За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

♦ На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 стаття 68 Закону]).
== Перешкоджання явці до суду народного засідателя та присяжного, відповідальність за протиправні дії щодо них ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 1855 Кодексу України про адміністративні правопорушення] перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Погроза або насильство, посягання на життя щодо народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна належного народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя - караються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статей 377, 378, 379 Кримінального кодексу України].

При розгляді кримінальних справ прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
== Присяжні в цивільному процесі ==
У випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина друга статті 34 ЦПК України]).

[https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Пунктом 4 частини першої статті 70 ЦПК України] встановлена заборона допиту в якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю.

Розгляд цивільних справ, за участі присяжних, проводитися судом в порядку окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних у справах про ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина четверта статті 293 ЦПК України]):
* обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
* визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
* усиновлення;
* надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
* примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу .
== Присяжні в кримінальному процесі ==
=== Особливості кримінального провадження стосовно присяжного ===
Згадка про народного засідателя в [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальному процесуальному кодексі України] (далі - КПК України) - відсутня, мова йде лише про присяжного.

В [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункті 7 частини другої статті 65 КПК України] міститься заборона допиту у якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 3662, 3663, 368, 3685, 369, 3692, 410 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698 Кримінального кодексу України], у випадку їх вчинення, зокрема присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), здійснюється детективами [https://nabu.gov.ua/ Національного антикорупційного бюро України].

Також, щодо присяжного на час виконання ним обов'язків у суді застосовується особливий порядок кримінального провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункту 2 частини першої статті 480 КПК України], а [[повідомлення про підозру]] здійснюється Генеральним прокурором або його заступником або іншим прокурором за їх дорученням ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункт 3 частини першої, частина друга статті 481 КПК України]).
=== Категорії кримінальних проваджень, які розглядаються судом присяжних ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною третьою статті 31 КПК України] передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|довічне позбавлення волі]], здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.<blockquote>'''В умовах воєнного стану''', згідно ч. 10 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, '''крім '''здійснення кримінального провадження у суді, '''в якому до моменту введення воєнного стану '''та набрання чинності цією частиною (01.05.2022 р.) було визначено склад суду за участю присяжних.</blockquote>

=== Визначення присяжних для судового розгляду ===
Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 2 частини першої статті 35 КПК УКраїни]).
=== Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного ===
'''Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 75, 76 КПК України]):
* якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
* якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
* якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
* за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
* у випадку порушення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною третьою статті 35 КПК України] порядку визначення присяжного для розгляду справи;
* якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження.
За наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 75, 76 КПК України] присяжний зобов'язаний заявити самовідвід ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 80 КПК України]).

Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити [[Відводи у кримінальному процесі|відвід]] присяжному ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 80 КПК України]).
=== Провадження в суді присяжних ===
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити '''клопотання''' про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 385 КПК України]).

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

'''Права і обов'язки присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 386 КПК України])'''

Присяжний має право:
* брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
* робити нотатки під час судового засідання;
* з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
* просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Присяжний зобов'язаний:
* правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
* додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
* не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
* не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
* не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
* не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.
'''Відбір присяжних у суді ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 387 КПК України])'''

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються '''ухвалою суду''' у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 387 КПК України]).

Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

'''Приведення присяжних до присяги ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 388 КПК України])'''

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту:

''"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині"''.

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

'''Усунення присяжного ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 390 КПК України])'''

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
* у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини другої статті 386 КПК України];
* за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється '''вмотивованою ухвалою'''.

У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного після чого судове провадження розпочинається з початку.

'''Порядок наради і голосування в суді присяжних([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 391 КПК України])'''

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 368 КПК України], проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.
=== Особливості [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3191 КПК України] щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше ===
* під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 331 КПК України]);
* заборона проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 361 КПК України]);
* прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] ([https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 389 КПК України]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00218.html Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року № 223-106/0/4-17 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних"]
|}
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2025-06-10T10:59:04Z

Nataliia.zoria: /* Умови призначення субсидії */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 807 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/521-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.2024 року №521 «Деякі питання надання, нарахування та виплати житлових субсидій і пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з урахуванням енергетичної кризи, що склалася в м. Харкові та населених пунктах Харківській області»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №601 "Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

'''Види житлової субсидії:'''

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку.

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

В Україні з травня 2021 року субсидія '''видається виключно у готівковій формі.''' Тобто субсидію перераховують на картку обраного банку. Ті, у кого немає рахунків, можуть отримувати допомогу через Укрпошту за адресою, яка була вказана під час звернення за субсидією.
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

'''Субсидія призначається:'''
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Суми призначеної, але не виплаченої у разі смерті одержувача житлової субсидії, виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
[[Файл:Subsidii 1.jpg|міні|347x347пкс]]
Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи пенсійного фонду починаючи з 1 грудня 2022 року

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:
*органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).

* Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
{| class="wikitable"
|[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601] затверджено '''''Порядок реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива''''' (далі – Порядок). '''Важливо! Наразі відбувається технічна реалізація.'''
|}

[[Файл:Subsidii 3.jpg|міні|352x352пкс]]
Порядок передбачає можливість подання ''спрощеної заяви'' про призначення та надання житлової субсидії, протягом строку дії експериментального проекту в електронній формі:

*через онлайн-кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України],мобільний додаток Пенсійного фонду України;
*засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія).

Засобами Порталу Дія ''спрощені заяви'' можуть бути подані громадянами України, іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, документами, що посвідчують особу яких є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру). Заява '''''має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)'''''.

Також спрощене звернення можна буде надіслати поштою або подати через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП, що не обмежує населення в способах звернення.

Протягом 10 робочих днів триватиме перевірка домогосподарства на відповідність вимогам, передбаченим для призначення житлової субсидії, та формування заповненої – замість заявника – повної форми заяви і декларації по кожному домогосподарству.

За результатами розгляду спрощеної заяви та сформованих, на основі інформації з реєстрів та баз даних заяви і декларації, орган Пенсійного фонду прийме рішення про призначення і розмір житлової субсидії (або відмову). І повідомить про це громадянина.

==Умови призначення субсидії==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

'''Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган про виникнення обставин, зокрема щодо:'''
*зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
*зміни соціального статусу членів домогосподарства;
*зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
*зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
*зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
*настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
*отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
*про перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім’ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів;
*настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла;
*здійснення відповідно до договору, нормативно-правового або розпорядчого акта плати за житлово-комунальні послуги, витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги або витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива третьою особою за її рахунок або виконавчим органом за рахунок коштів місцевого бюджету.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [http://plsz.gov.ua/subs_calc.html Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
#довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
#у випадках, визначених абзацом восьмим пункту 60 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення], - чеки, квитанції, що підтверджують проведення особою платежів за житлово-комунальні послуги, або інші документи, в яких зазначено відомості, що підтверджують надання домогосподарству житлово-комунальних послуг;
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
#договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
#рішення суду (в разі наявності);
#інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

'''Відповідні документи можуть бути надані:'''
*поштою;
* в електронній формі;
*надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://portal.pfu.gov.ua/ Переглянути всю інформацію щодо нарахованої субсидії (зокрема, про розмір і період) можна в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua) в розділі “Моя субсидія”]
|}

==Строк розгляду питання==
Рішення про ''призначення житлової субсидії, непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення), відмову в призначенні житлової субсидії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо. (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом '''трьох календарних днів''' з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення уповноваженого органу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
===Оскарження рішення уповноваженого органу===
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Період дії субсидії==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
*на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
*на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
*для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

==Розмір субсидії==
'''Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.'''

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках).

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
*транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
*більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа).
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
*за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
*нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
*ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
*такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами а також дні перебування за кордоном - протягом періоду воєнного стану в Україні та двох місяців після його припинення або скасування. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб в період перебування їх за кордоном не розраховуються.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
*навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
*отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України “Про зайнятість населення”, державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї, яку отримує особа, яка втратила працездатність, в тому числі особа, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та не набула страхового стажу, передбаченого зазначеною статтею, за умови наявності в такої особи не менш як 15 років страхового стажу;
*надавали соціальні послуги, вважалися безвісно відсутніми за рішенням суду або мали правовий статус осіб, зниклих безвісти, перебували в полоні, що підтверджується відомостями та/або документами, наданими уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними реєстраторами, суб’єктами державної реєстрації, установами та організаціями в порядку та випадках, визначених законодавством, або перебували в місцях позбавлення/обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
*сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.
4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців''' перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує '''100 тис. гривень''':
*купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
*платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
*внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
*благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
*надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

Житлові субсидії призначаються у разі купівлі, зокрема у кредит, генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, та їх комплектувальних виробів, а також з урахуванням положень Порядку надання фінансової державної підтримки фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. Разовий платіж, що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на таке майно, не повинен перевищувати 150 тис. гривень.

5. уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад '''три місяці''' (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує '''40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також у разі, коли заборгованість виникла через те, що об’єднання, які є колективними споживачами (замовниками) усіх або частини житлово-комунальних послуг, та виконавці комунальних послуг не надали уповноваженим органам інформацію, необхідну для призначення та розрахунку розміру житлової субсидії, про співвласників багатоквартирного будинку/споживачів комунальних послуг).

Відповідна норма не застосовується під час призначення субсидії громадянам на наступний період у разі, коли Мінсоцполітики не забезпечено фінансування житлових субсидій таким громадянам.

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення.

7. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад '''три місяці''' (крім осіб, заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів яких погашається частинами за рішенням суду, осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою).

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житлових приміщень у гуртожитках та житла:

* яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності;
* отриманого у спадщину особою, визначеною в частині першій статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, у тому числі на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства;
* розташованого в сільській місцевості, селищах міського типу, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;
* знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, або з інших причин, за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування такого факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку);
* триманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету.

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації.

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

11. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, за адресою, зазначеною у заяві, тимчасово здає в найм житлове приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка отримує субсидію на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку та військового збору.

'''ВАЖЛИВО!''' Р''аніше призначена житлова субсидія припиняється, у тому числі за поданням управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text пункт 119, 120 Положення]) у разі:''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення], протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;
|-
|5.
|настали умови, у тому числі під час отримання житлової субсидії, зазначені у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення,] виявлені, зокрема, на підставі рекомендацій Мінфіну, отриманих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324-20#Text Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”;]
|-
|6.
|плата за житлово-комунальні послуги, витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги або витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку відповідно до договору, нормативно-правового або розпорядчого акта здійснюються третьою особою за її рахунок або виконавчим органом за рахунок коштів місцевого бюджету;
|-
|7.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|8.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом '''двох місяців''' з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
==Див. також==
*[[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
*[[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
*[[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2025-06-10T10:47:53Z

Nataliia.zoria: /* Випадки, коли субсидія не призначається */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 807 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/521-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.2024 року №521 «Деякі питання надання, нарахування та виплати житлових субсидій і пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з урахуванням енергетичної кризи, що склалася в м. Харкові та населених пунктах Харківській області»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №601 "Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

'''Види житлової субсидії:'''

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку.

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

В Україні з травня 2021 року субсидія '''видається виключно у готівковій формі.''' Тобто субсидію перераховують на картку обраного банку. Ті, у кого немає рахунків, можуть отримувати допомогу через Укрпошту за адресою, яка була вказана під час звернення за субсидією.
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

'''Субсидія призначається:'''
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Суми призначеної, але не виплаченої у разі смерті одержувача житлової субсидії, виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
[[Файл:Subsidii 1.jpg|міні|347x347пкс]]
Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи пенсійного фонду починаючи з 1 грудня 2022 року

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:
*органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).

* Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
{| class="wikitable"
|[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601] затверджено '''''Порядок реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива''''' (далі – Порядок). '''Важливо! Наразі відбувається технічна реалізація.'''
|}

[[Файл:Subsidii 3.jpg|міні|352x352пкс]]
Порядок передбачає можливість подання ''спрощеної заяви'' про призначення та надання житлової субсидії, протягом строку дії експериментального проекту в електронній формі:

*через онлайн-кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України],мобільний додаток Пенсійного фонду України;
*засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія).

Засобами Порталу Дія ''спрощені заяви'' можуть бути подані громадянами України, іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, документами, що посвідчують особу яких є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру). Заява '''''має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)'''''.

Також спрощене звернення можна буде надіслати поштою або подати через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП, що не обмежує населення в способах звернення.

Протягом 10 робочих днів триватиме перевірка домогосподарства на відповідність вимогам, передбаченим для призначення житлової субсидії, та формування заповненої – замість заявника – повної форми заяви і декларації по кожному домогосподарству.

За результатами розгляду спрощеної заяви та сформованих, на основі інформації з реєстрів та баз даних заяви і декларації, орган Пенсійного фонду прийме рішення про призначення і розмір житлової субсидії (або відмову). І повідомить про це громадянина.

==Умови призначення субсидії==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

'''Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган про виникнення обставин, зокрема щодо:'''
*зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
*зміни соціального статусу членів домогосподарства;
*зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
*зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
*зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
*настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
*отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
*про перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім’ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів;
*настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла;
*здійснення відповідно до договору, нормативно-правового або розпорядчого акта плати за житлово-комунальні послуги, витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги або витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива третьою особою за її рахунок або виконавчим органом за рахунок коштів місцевого бюджету.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
#довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
#у випадках, визначених абзацом восьмим пункту 60 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення], - чеки, квитанції, що підтверджують проведення особою платежів за житлово-комунальні послуги, або інші документи, в яких зазначено відомості, що підтверджують надання домогосподарству житлово-комунальних послуг;
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
#договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
#рішення суду (в разі наявності);
#інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

'''Відповідні документи можуть бути надані:'''
*поштою;
* в електронній формі;
*надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}

==Строк розгляду питання==
Рішення про ''призначення житлової субсидії, непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення), відмову в призначенні житлової субсидії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо. (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом '''трьох календарних днів''' з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення уповноваженого органу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
===Оскарження рішення уповноваженого органу===
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Період дії субсидії==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
*на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
*на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
*для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

==Розмір субсидії==
'''Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.'''

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках).

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
*транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
*більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа).
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
*за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
*нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
*ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
*такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами а також дні перебування за кордоном - протягом періоду воєнного стану в Україні та двох місяців після його припинення або скасування. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб в період перебування їх за кордоном не розраховуються.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
*навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
*отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України “Про зайнятість населення”, державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї, яку отримує особа, яка втратила працездатність, в тому числі особа, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та не набула страхового стажу, передбаченого зазначеною статтею, за умови наявності в такої особи не менш як 15 років страхового стажу;
*надавали соціальні послуги, вважалися безвісно відсутніми за рішенням суду або мали правовий статус осіб, зниклих безвісти, перебували в полоні, що підтверджується відомостями та/або документами, наданими уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними реєстраторами, суб’єктами державної реєстрації, установами та організаціями в порядку та випадках, визначених законодавством, або перебували в місцях позбавлення/обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
*сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.
4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців''' перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує '''100 тис. гривень''':
*купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
*платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
*внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
*благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
*надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

Житлові субсидії призначаються у разі купівлі, зокрема у кредит, генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, та їх комплектувальних виробів, а також з урахуванням положень Порядку надання фінансової державної підтримки фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. Разовий платіж, що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на таке майно, не повинен перевищувати 150 тис. гривень.

5. уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад '''три місяці''' (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує '''40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також у разі, коли заборгованість виникла через те, що об’єднання, які є колективними споживачами (замовниками) усіх або частини житлово-комунальних послуг, та виконавці комунальних послуг не надали уповноваженим органам інформацію, необхідну для призначення та розрахунку розміру житлової субсидії, про співвласників багатоквартирного будинку/споживачів комунальних послуг).

Відповідна норма не застосовується під час призначення субсидії громадянам на наступний період у разі, коли Мінсоцполітики не забезпечено фінансування житлових субсидій таким громадянам.

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення.

7. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад '''три місяці''' (крім осіб, заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів яких погашається частинами за рішенням суду, осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою).

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житлових приміщень у гуртожитках та житла:

* яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності;
* отриманого у спадщину особою, визначеною в частині першій статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, у тому числі на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства;
* розташованого в сільській місцевості, селищах міського типу, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;
* знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, або з інших причин, за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування такого факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку);
* триманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету.

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації.

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

11. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, за адресою, зазначеною у заяві, тимчасово здає в найм житлове приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка отримує субсидію на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку та військового збору.

'''ВАЖЛИВО!''' Р''аніше призначена житлова субсидія припиняється, у тому числі за поданням управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text пункт 119, 120 Положення]) у разі:''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення], протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;
|-
|5.
|настали умови, у тому числі під час отримання житлової субсидії, зазначені у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення,] виявлені, зокрема, на підставі рекомендацій Мінфіну, отриманих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324-20#Text Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”;]
|-
|6.
|плата за житлово-комунальні послуги, витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги або витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку відповідно до договору, нормативно-правового або розпорядчого акта здійснюються третьою особою за її рахунок або виконавчим органом за рахунок коштів місцевого бюджету;
|-
|7.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|8.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом '''двох місяців''' з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
==Див. також==
*[[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
*[[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
*[[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2025-06-10T10:02:04Z

Nataliia.zoria: /* Строк розгляду питання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 807 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/521-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.2024 року №521 «Деякі питання надання, нарахування та виплати житлових субсидій і пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з урахуванням енергетичної кризи, що склалася в м. Харкові та населених пунктах Харківській області»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №601 "Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

'''Види житлової субсидії:'''

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку.

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

В Україні з травня 2021 року субсидія '''видається виключно у готівковій формі.''' Тобто субсидію перераховують на картку обраного банку. Ті, у кого немає рахунків, можуть отримувати допомогу через Укрпошту за адресою, яка була вказана під час звернення за субсидією.
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

'''Субсидія призначається:'''
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Суми призначеної, але не виплаченої у разі смерті одержувача житлової субсидії, виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
[[Файл:Subsidii 1.jpg|міні|347x347пкс]]
Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи пенсійного фонду починаючи з 1 грудня 2022 року

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:
*органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).

* Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
{| class="wikitable"
|[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601] затверджено '''''Порядок реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива''''' (далі – Порядок). '''Важливо! Наразі відбувається технічна реалізація.'''
|}

[[Файл:Subsidii 3.jpg|міні|352x352пкс]]
Порядок передбачає можливість подання ''спрощеної заяви'' про призначення та надання житлової субсидії, протягом строку дії експериментального проекту в електронній формі:

*через онлайн-кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України],мобільний додаток Пенсійного фонду України;
*засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія).

Засобами Порталу Дія ''спрощені заяви'' можуть бути подані громадянами України, іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, документами, що посвідчують особу яких є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру). Заява '''''має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)'''''.

Також спрощене звернення можна буде надіслати поштою або подати через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП, що не обмежує населення в способах звернення.

Протягом 10 робочих днів триватиме перевірка домогосподарства на відповідність вимогам, передбаченим для призначення житлової субсидії, та формування заповненої – замість заявника – повної форми заяви і декларації по кожному домогосподарству.

За результатами розгляду спрощеної заяви та сформованих, на основі інформації з реєстрів та баз даних заяви і декларації, орган Пенсійного фонду прийме рішення про призначення і розмір житлової субсидії (або відмову). І повідомить про це громадянина.

==Умови призначення субсидії==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

'''Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган про виникнення обставин, зокрема щодо:'''
*зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
*зміни соціального статусу членів домогосподарства;
*зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
*зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
*зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
*настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
*отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
*про перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім’ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів;
*настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла;
*здійснення відповідно до договору, нормативно-правового або розпорядчого акта плати за житлово-комунальні послуги, витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги або витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива третьою особою за її рахунок або виконавчим органом за рахунок коштів місцевого бюджету.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
#довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
#у випадках, визначених абзацом восьмим пункту 60 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення], - чеки, квитанції, що підтверджують проведення особою платежів за житлово-комунальні послуги, або інші документи, в яких зазначено відомості, що підтверджують надання домогосподарству житлово-комунальних послуг;
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
#договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
#рішення суду (в разі наявності);
#інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

'''Відповідні документи можуть бути надані:'''
*поштою;
* в електронній формі;
*надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}

==Строк розгляду питання==
Рішення про ''призначення житлової субсидії, непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення), відмову в призначенні житлової субсидії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо. (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом '''трьох календарних днів''' з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення уповноваженого органу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
===Оскарження рішення уповноваженого органу===
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Період дії субсидії==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
*на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
*на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
*для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

==Розмір субсидії==
'''Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.'''

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
*транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
*більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
*за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
*нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
*ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
*такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
*навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
*отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
*надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
*купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
*платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
*внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
*благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
*надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
==Див. також==
*[[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
*[[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
*[[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2025-06-10T09:15:57Z

Nataliia.zoria: /* Перелік та зразки необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 807 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/521-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.2024 року №521 «Деякі питання надання, нарахування та виплати житлових субсидій і пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з урахуванням енергетичної кризи, що склалася в м. Харкові та населених пунктах Харківській області»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №601 "Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

'''Види житлової субсидії:'''

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку.

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

В Україні з травня 2021 року субсидія '''видається виключно у готівковій формі.''' Тобто субсидію перераховують на картку обраного банку. Ті, у кого немає рахунків, можуть отримувати допомогу через Укрпошту за адресою, яка була вказана під час звернення за субсидією.
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

'''Субсидія призначається:'''
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Суми призначеної, але не виплаченої у разі смерті одержувача житлової субсидії, виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
[[Файл:Subsidii 1.jpg|міні|347x347пкс]]
Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи пенсійного фонду починаючи з 1 грудня 2022 року

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:
*органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).

* Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
{| class="wikitable"
|[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601] затверджено '''''Порядок реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива''''' (далі – Порядок). '''Важливо! Наразі відбувається технічна реалізація.'''
|}

[[Файл:Subsidii 3.jpg|міні|352x352пкс]]
Порядок передбачає можливість подання ''спрощеної заяви'' про призначення та надання житлової субсидії, протягом строку дії експериментального проекту в електронній формі:

*через онлайн-кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України],мобільний додаток Пенсійного фонду України;
*засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія).

Засобами Порталу Дія ''спрощені заяви'' можуть бути подані громадянами України, іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, документами, що посвідчують особу яких є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру). Заява '''''має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)'''''.

Також спрощене звернення можна буде надіслати поштою або подати через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП, що не обмежує населення в способах звернення.

Протягом 10 робочих днів триватиме перевірка домогосподарства на відповідність вимогам, передбаченим для призначення житлової субсидії, та формування заповненої – замість заявника – повної форми заяви і декларації по кожному домогосподарству.

За результатами розгляду спрощеної заяви та сформованих, на основі інформації з реєстрів та баз даних заяви і декларації, орган Пенсійного фонду прийме рішення про призначення і розмір житлової субсидії (або відмову). І повідомить про це громадянина.

==Умови призначення субсидії==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

'''Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган про виникнення обставин, зокрема щодо:'''
*зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
*зміни соціального статусу членів домогосподарства;
*зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
*зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
*зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
*настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
*отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
*про перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім’ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів;
*настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла;
*здійснення відповідно до договору, нормативно-правового або розпорядчого акта плати за житлово-комунальні послуги, витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги або витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива третьою особою за її рахунок або виконавчим органом за рахунок коштів місцевого бюджету.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
#довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
#у випадках, визначених абзацом восьмим пункту 60 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення], - чеки, квитанції, що підтверджують проведення особою платежів за житлово-комунальні послуги, або інші документи, в яких зазначено відомості, що підтверджують надання домогосподарству житлово-комунальних послуг;
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
#договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
#рішення суду (в разі наявності);
#інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

'''Відповідні документи можуть бути надані:'''
*поштою;
* в електронній формі;
*надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}

==Строк розгляду питання==
Рішення про ''призначення житлової субсидії, непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення), відмову в призначенні житлової субсидії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення уповноваженого органу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
===Оскарження рішення уповноваженого органу===
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Період дії субсидії==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
*на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
*на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
*для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

==Розмір субсидії==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
*транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
*більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
*за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
*нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
*ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
*такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
*навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
*отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
*надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
*купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
*платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
*внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
*благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
*надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
==Див. також==
*[[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
*[[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
*[[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2025-06-10T09:00:45Z

Nataliia.zoria: /* Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 807 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/521-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.2024 року №521 «Деякі питання надання, нарахування та виплати житлових субсидій і пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з урахуванням енергетичної кризи, що склалася в м. Харкові та населених пунктах Харківській області»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №601 "Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

'''Види житлової субсидії:'''

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку.

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

В Україні з травня 2021 року субсидія '''видається виключно у готівковій формі.''' Тобто субсидію перераховують на картку обраного банку. Ті, у кого немає рахунків, можуть отримувати допомогу через Укрпошту за адресою, яка була вказана під час звернення за субсидією.
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

'''Субсидія призначається:'''
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Суми призначеної, але не виплаченої у разі смерті одержувача житлової субсидії, виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
[[Файл:Subsidii 1.jpg|міні|347x347пкс]]
Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи пенсійного фонду починаючи з 1 грудня 2022 року

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:
*органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).

* Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
{| class="wikitable"
|[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601] затверджено '''''Порядок реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива''''' (далі – Порядок). '''Важливо! Наразі відбувається технічна реалізація.'''
|}

[[Файл:Subsidii 3.jpg|міні|352x352пкс]]
Порядок передбачає можливість подання ''спрощеної заяви'' про призначення та надання житлової субсидії, протягом строку дії експериментального проекту в електронній формі:

*через онлайн-кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України],мобільний додаток Пенсійного фонду України;
*засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія).

Засобами Порталу Дія ''спрощені заяви'' можуть бути подані громадянами України, іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, документами, що посвідчують особу яких є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру). Заява '''''має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)'''''.

Також спрощене звернення можна буде надіслати поштою або подати через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП, що не обмежує населення в способах звернення.

Протягом 10 робочих днів триватиме перевірка домогосподарства на відповідність вимогам, передбаченим для призначення житлової субсидії, та формування заповненої – замість заявника – повної форми заяви і декларації по кожному домогосподарству.

За результатами розгляду спрощеної заяви та сформованих, на основі інформації з реєстрів та баз даних заяви і декларації, орган Пенсійного фонду прийме рішення про призначення і розмір житлової субсидії (або відмову). І повідомить про це громадянина.

==Умови призначення субсидії==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

'''Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган про виникнення обставин, зокрема щодо:'''
*зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
*зміни соціального статусу членів домогосподарства;
*зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
*зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
*зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
*настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
*отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
*про перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім’ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів;
*настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла;
*здійснення відповідно до договору, нормативно-правового або розпорядчого акта плати за житлово-комунальні послуги, витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги або витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива третьою особою за її рахунок або виконавчим органом за рахунок коштів місцевого бюджету.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
#довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
#договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
#інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані:
*поштою;
* в електронній формі;
*надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}

==Строк розгляду питання==
Рішення про ''призначення житлової субсидії, непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення), відмову в призначенні житлової субсидії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення уповноваженого органу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
===Оскарження рішення уповноваженого органу===
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Період дії субсидії==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
*на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
*на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
*для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

==Розмір субсидії==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
*транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
*більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
*за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
*нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
*ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
*такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
*навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
*отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
*надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
*купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
*платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
*внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
*благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
*надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
==Див. також==
*[[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
*[[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
*[[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2025-06-10T08:04:51Z

Nataliia.zoria: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2025 року № 616 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/521-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.2024 року №521 «Деякі питання надання, нарахування та виплати житлових субсидій і пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з урахуванням енергетичної кризи, що склалася в м. Харкові та населених пунктах Харківській області»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №601 "Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

В Україні з травня 2021 року субсидія '''видається виключно у готівковій формі.''' Тобто субсидію перераховують на картку обраного банку. Ті, у кого немає рахунків, можуть отримувати допомогу через Укрпошту за адресою, яка була вказана під час звернення за субсидією.
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія призначається:
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Суми призначеної, але не виплаченої у разі смерті одержувача житлової субсидії, виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
[[Файл:Subsidii 1.jpg|міні|347x347пкс]]
Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи пенсійного фонду починаючи з 1 грудня 2022 року

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:
*органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).
Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
{| class="wikitable"
|[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601] затверджено '''''Порядок реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива''''' (далі – Порядок). '''Важливо! Наразі відбувається технічна реалізація.'''
|}

[[Файл:Subsidii 3.jpg|міні|352x352пкс]]
Порядок передбачає можливість подання ''спрощеної заяви'' про призначення та надання житлової субсидії, протягом строку дії експериментального проекту в електронній формі:

*через онлайн-кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України],мобільний додаток Пенсійного фонду України;
*засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія).

Засобами Порталу Дія ''спрощені заяви'' можуть бути подані громадянами України, іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, документами, що посвідчують особу яких є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру). Заява '''''має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)'''''.

Також спрощене звернення можна буде надіслати поштою або подати через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП, що не обмежує населення в способах звернення.

Протягом 10 робочих днів триватиме перевірка домогосподарства на відповідність вимогам, передбаченим для призначення житлової субсидії, та формування заповненої – замість заявника – повної форми заяви і декларації по кожному домогосподарству.

За результатами розгляду спрощеної заяви та сформованих, на основі інформації з реєстрів та баз даних заяви і декларації, орган Пенсійного фонду прийме рішення про призначення і розмір житлової субсидії (або відмову). І повідомить про це громадянина.

==Умови призначення субсидії==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган про виникнення обставин, зокрема щодо:
*зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
*зміни соціального статусу членів домогосподарства;
*зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
*зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
*зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
*настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
*отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
*настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
#довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
#договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
#інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані:
*поштою;
* в електронній формі;
*надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}

==Строк розгляду питання==
Рішення про ''призначення житлової субсидії, непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення), відмову в призначенні житлової субсидії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення уповноваженого органу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
===Оскарження рішення уповноваженого органу===
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Період дії субсидії==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
*на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
*на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
*для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

==Розмір субсидії==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
*транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
*більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
*за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
*нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
*ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
*такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
*навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
*отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
*надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
*купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
*платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
*внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
*благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
*надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
==Див. також==
*[[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
*[[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
*[[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

2025-05-09T09:58:37Z

Nataliia.zoria: /* Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин */

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text Закон України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 Закон України "Про племінну справу у тваринництві" із змінами та доповненнями]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/121-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 121 "Про затвердження Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1309 "Деякі питання створення та функціонування електронної системи реєстрів у галузі рослинництва “е-рослинництво”]

== Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Одним з об'єктів інтелектуальної власності є селекційні досягнення.

'''''Селекція''''' — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є сорт рослин і порода тварин.

'''''Сорт рослин''''' — це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю вимоги для надання права селекціонера, можна:
# визначити ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності відповідного генотипу або комбінації генотипів;
# відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву, принаймні однієї із зазначених ознак і розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незміненому вигляді.
Об'єктом права на сорт є селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є:
# новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту);
# вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим);
# однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками);
# стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).
Відомості про патент на сорт рослин вносяться до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а також до Реєстру патентів на сорти рослин. Відомості, що містяться в Реєстрах відкриті для загального ознайомлення. Мінагрополітики забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті, за посиланням: [https://minagro.gov.ua/napryamki/roslinnictvo/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini Реєстри у сфері охорони прав на сорти рослин.]

'''''Порода тварин''''' — створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи. Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.

== Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 486 Цивільного кодексу України] '''''суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є''''':
# автор сорту рослин, породи тварин, селекціонер сорту рослин, породи тварин;
# інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за правочином чи законом.

== Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 485 Цивільного кодексу України] право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
# Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
# Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.
'''''Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.''''' Вони набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. Порядок та умови державної реєстрації визначаються Законами України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page "Про охорону прав на сорти рослин"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 "Про племінну справу у тваринництві"].

До прав цієї групи належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. '''Автором визнається фізична особа''' яка створила ці об’єкти; внесла особистий творчий внесок у створення сорту або породи. (Особа, яка надала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу при створенні цих об’єктів, не може бути визнана автором).

Право авторства не відчужується, не передається та діє безстроково. За своєю вимогою автор має право одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу тварин. Автор сорту, породи має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім’я. Якщо авторів сорту чи породи декілька, то вони мають однакові права. Також вони можуть укласти письмовий договір, який встановлював би порядок здійснення ними права авторства ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ст. 37 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

'''До особистих немайнових прав також належать права автора сорту:'''
* на захист від привласнення чи спотворення її авторства;
* на нерозголошення її імені як автора сорту і незазначення його у публікаціях;
* вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
'''''Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин засвідчені патентом.'''''

'''Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин.'''

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:
# право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
# виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 487 Цивільного кодексу України]).

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ч.1 ст. 488 Цивільного кодексу України]).

Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними.

Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається:
* виробництво або відтворення (з метою розмноження);
* доведення до кондиції з метою розмноження;
* пропонування до продажу;
* продаж або інший комерційний обіг;
* вивезення за межі митної території України;
* ввезення на митну територію України;
* зберігання для будь-якої із зазначених цілей ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]
Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 главою 75 Цивільного кодексу України "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності"].

Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

'''Патент може бути визнаний недійсним''' повністю або частково у таких випадках:
# заявлений сорт чи порода не відповідає патентоспроможності;
# у патенті неправильно визначено автора (співавтора) сорту, породи або власника патенту.
Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 статті 44 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"] визнає порушеннями майнового права власника дії, які здійснені без його згоди та у випадках:
# вичерпання виключного права володільця патенту;
# обмеження дії виключного права володільця патенту.
Вичерпання виключного права власника буде мати місце у разі їх збуту на території України власником сорту, породи чи за його згодою, крім встановлених законом винятків. Обмеженням виключного права власника є дії будь-якої особи з матеріалами сорту, породи, якщо вони здійснені: як приватні та з некомерційними цілями; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів, порід на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків, передбачених законом.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двох випадках.

'''Перший випадок:''' Мінагрополітики може видати на строк до чотирьох років (у межах строку дії патенту) примусову ліцензію визначеній ним особі з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту. При цьому Мінагрополітики може вимагати від володільця патенту надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту рослин в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/121-2003-%D0%BF п. 4 Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин]). Примусова ліцензія може бути тільки невиключною, з визначенням обсягу, використання сорту рослин, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю патенту.

Видача Мінагрополітики примусової ліцензії може бути оскаржена до суду.

'''Другий випадок:''' Якщо після трьох років від дати державної реєстрації чи від дати, коли використання сорту було припинено, сорт в Україні не використовується або використовується у незначних обсягах і будь-яка особа звертається до володільця патенту з пропозицією укладання ліцензійного договору, а володілець патенту без поважних причин відмовляє, ця особа може звернутися до суду з позовною заявою про видачу їй примусової ліцензії на використання сорту. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів на сорти рослин.
== Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності таких прав відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 частини першої статті 488 Цивільного кодексу України]. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на породу тварин закінчується в останній день тридцятого року, що відліковується після року державної реєстрації таких прав.

Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин встановлюється законом, та підтримується, за умови сплати збору за її підтримання.

== Відповідальність за порушення права на сорт рослин, породу тварин ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ст. 53 Закону України «Про захист прав на сорти рослин»], привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вимагати поновлення порушених прав власника сорту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Особа, право якої на сорт порушено, може звернутися до суду за захистом цього права.

'''Суд має право ухвалити рішення про:'''

# відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт рослин, породу тварин, з визначенням розміру відшкодування;
# відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
# стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт рослин, породу тварин доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;
# стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
# припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт рослин, породу тварин.

Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

'''Суд може постановити рішення про:'''
* вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
* вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія: Право інтелектуальної власності]]

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

2025-05-09T09:57:28Z

Nataliia.zoria: /* Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин */

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text Закон України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 Закон України "Про племінну справу у тваринництві" із змінами та доповненнями]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/121-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 121 "Про затвердження Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1309 "Деякі питання створення та функціонування електронної системи реєстрів у галузі рослинництва “е-рослинництво”]

== Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Одним з об'єктів інтелектуальної власності є селекційні досягнення.

'''''Селекція''''' — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є сорт рослин і порода тварин.

'''''Сорт рослин''''' — це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю вимоги для надання права селекціонера, можна:
# визначити ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності відповідного генотипу або комбінації генотипів;
# відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву, принаймні однієї із зазначених ознак і розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незміненому вигляді.
Об'єктом права на сорт є селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є:
# новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту);
# вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим);
# однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками);
# стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).
Відомості про патент на сорт рослин вносяться до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а також до Реєстру патентів на сорти рослин. Відомості, що містяться в Реєстрах відкриті для загального ознайомлення. Мінагрополітики забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті, за посиланням: [https://minagro.gov.ua/napryamki/roslinnictvo/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini Реєстри у сфері охорони прав на сорти рослин.]

'''''Порода тварин''''' — створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи. Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.

== Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 486 Цивільного кодексу України] '''''суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є''''':
# автор сорту рослин, породи тварин, селекціонер сорту рослин, породи тварин;
# інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за правочином чи законом.

== Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 485 Цивільного кодексу України] право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
# Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
# Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.
'''''Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.''''' Вони набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. Порядок та умови державної реєстрації визначаються Законами України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page "Про охорону прав на сорти рослин"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 "Про племінну справу у тваринництві"].

До прав цієї групи належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. '''Автором визнається фізична особа''' яка створила ці об’єкти; внесла особистий творчий внесок у створення сорту або породи. (Особа, яка надала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу при створенні цих об’єктів, не може бути визнана автором).

Право авторства не відчужується, не передається та діє безстроково. За своєю вимогою автор має право одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу тварин. Автор сорту, породи має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім’я. Якщо авторів сорту чи породи декілька, то вони мають однакові права. Також вони можуть укласти письмовий договір, який встановлював би порядок здійснення ними права авторства ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ст. 37 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

'''До особистих немайнових прав також належать права автора сорту:'''
* на захист від привласнення чи спотворення її авторства;
* на нерозголошення її імені як автора сорту і незазначення його у публікаціях;
* вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
'''''Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин засвідчені патентом.'''''

'''Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин.'''

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:
# право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
# виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 487 Цивільного кодексу України]).

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ч.1 ст. 488 Цивільного кодексу України]).

Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними.

Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається:
* виробництво або відтворення (з метою розмноження);
* доведення до кондиції з метою розмноження;
* пропонування до продажу;
* продаж або інший комерційний обіг;
* вивезення за межі митної території України;
* ввезення на митну територію України;
* зберігання для будь-якої із зазначених цілей ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]
Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 главою 75 Цивільного кодексу України "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності"].

Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

'''Патент може бути визнаний недійсним''' повністю або частково у таких випадках:
# заявлений сорт чи порода не відповідає патентоспроможності;
# у патенті неправильно визначено автора (співавтора) сорту, породи або власника патенту.
Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 статті 44 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"] визнає порушеннями майнового права власника дії, які здійснені без його згоди та у випадках:
# вичерпання виключного права володільця патенту;
# обмеження дії виключного права володільця патенту.
Вичерпання виключного права власника буде мати місце у разі їх збуту на території України власником сорту, породи чи за його згодою, крім встановлених законом винятків. Обмеженням виключного права власника є дії будь-якої особи з матеріалами сорту, породи, якщо вони здійснені: як приватні та з некомерційними цілями; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів, порід на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків, передбачених законом.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двох випадках.

'''Першим випадок:''' Мінагрополітики може видати на строк до чотирьох років (у межах строку дії патенту) примусову ліцензію визначеній ним особі з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту. При цьому Мінагрополітики може вимагати від володільця патенту надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту рослин в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/121-2003-%D0%BF п. 4 Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин]). Примусова ліцензія може бути тільки невиключною, з визначенням обсягу, використання сорту рослин, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю патенту.

Видача Мінагрополітики примусової ліцензії може бути оскаржена до суду.

'''Другий випадок:''' Якщо після трьох років від дати державної реєстрації чи від дати, коли використання сорту було припинено, сорт в Україні не використовується або використовується у незначних обсягах і будь-яка особа звертається до володільця патенту з пропозицією укладання ліцензійного договору, а володілець патенту без поважних причин відмовляє, ця особа може звернутися до суду з позовною заявою про видачу їй примусової ліцензії на використання сорту. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів на сорти рослин.
== Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності таких прав відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 частини першої статті 488 Цивільного кодексу України]. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на породу тварин закінчується в останній день тридцятого року, що відліковується після року державної реєстрації таких прав.

Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин встановлюється законом, та підтримується, за умови сплати збору за її підтримання.

== Відповідальність за порушення права на сорт рослин, породу тварин ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ст. 53 Закону України «Про захист прав на сорти рослин»], привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вимагати поновлення порушених прав власника сорту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Особа, право якої на сорт порушено, може звернутися до суду за захистом цього права.

'''Суд має право ухвалити рішення про:'''

# відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт рослин, породу тварин, з визначенням розміру відшкодування;
# відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
# стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт рослин, породу тварин доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;
# стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
# припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт рослин, породу тварин.

Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

'''Суд може постановити рішення про:'''
* вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
* вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія: Право інтелектуальної власності]]

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

2025-05-08T14:00:29Z

Nataliia.zoria: /* Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин */

== Нормативно-правова база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text Закон України " Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text ;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" із змінами та доповненнями;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 Закон України "Про племінну справу у тваринництві" із змінами та доповненнями;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1334-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 121 ('''в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1334)''' «Про затвердження Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1309 « Деякі питання створення та функціонування електронної системи реєстрів у галузі рослинництва “е-рослинництво” ».]

== Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Одним з об'єктів інтелектуальної власності є селекційні досягнення.

'''''Селекція''''' — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є сорт рослин і порода тварин.

'''''Сорт рослин''''' — це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю вимоги для надання права селекціонера, можна:
# визначити ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності відповідного генотипу або комбінації генотипів;
# відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву, принаймні однієї із зазначених ознак і розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незміненому вигляді.
Об'єктом права на сорт є селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є:
# новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту);
# вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим);
# однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками);
# стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).
Відомості про патент на сорт рослин вносяться до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а також до Реєстру патентів на сорти рослин. Відомості, що містяться в Реєстрах відкриті для загального ознайомлення. Мінагрополітики забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті, за посиланням: [https://minagro.gov.ua/napryamki/roslinnictvo/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini Реєстри у сфері охорони прав на сорти рослин.]

'''''Порода тварин''''' — створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи. Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.

== Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 486 Цивільного кодексу України] '''''суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є''''':
# автор сорту рослин, породи тварин, селекціонер сорту рослин, породи тварин;
# інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за правочином чи законом.

== Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 485 Цивільного кодексу України] право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
# Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
# Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.
'''''Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.''''' Вони набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. Порядок та умови державної реєстрації визначаються Законами України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page "Про охорону прав на сорти рослин"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 "Про племінну справу у тваринництві"].

До прав цієї групи належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. '''Автором визнається фізична особа''' яка створила ці об’єкти; внесла особистий творчий внесок у створення сорту або породи. (Особа, яка надала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу при створенні цих об’єктів, не може бути визнана автором).

Право авторства не відчужується, не передається та діє безстроково. За своєю вимогою автор має право одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу тварин. Автор сорту, породи має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім’я. Якщо авторів сорту чи породи декілька, то вони мають однакові права. Також вони можуть укласти письмовий договір, який встановлював би порядок здійснення ними права авторства ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ст. 37 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

'''До особистих немайнових прав також належать права автора сорту:'''
* на захист від привласнення чи спотворення її авторства;
* на нерозголошення її імені як автора сорту і незазначення його у публікаціях;
* вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
'''''Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин засвідчені патентом.'''''

'''Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин.'''

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:
# право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
# виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 487 Цивільного кодексу України]).

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ч.1 ст. 488 Цивільного кодексу України]).

Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними.

Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається:
* виробництво або відтворення (з метою розмноження);
* доведення до кондиції з метою розмноження;
* пропонування до продажу;
* продаж або інший комерційний обіг;
* вивезення за межі митної території України;
* ввезення на митну територію України;
* зберігання для будь-якої із зазначених цілей ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]
Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 главою 75 Цивільного кодексу України "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності"].

Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

'''Патент може бути визнаний недійсним''' повністю або частково у таких випадках:
# заявлений сорт чи порода не відповідає патентоспроможності;
# у патенті неправильно визначено автора (співавтора) сорту, породи або власника патенту.
Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 статті 44 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"] визнає порушеннями майнового права власника дії, які здійснені без його згоди та у випадках:
# вичерпання виключного права володільця патенту;
# обмеження дії виключного права володільця патенту.
Вичерпання виключного права власника буде мати місце у разі їх збуту на території України власником сорту, породи чи за його згодою, крім встановлених законом винятків. Обмеженням виключного права власника є дії будь-якої особи з матеріалами сорту, породи, якщо вони здійснені: як приватні та з некомерційними цілями; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів, порід на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків, передбачених законом.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двох випадках. Першим випадком є видача примусової ліцензії Кабінетом Міністрів України на період до чотирьох років (у межах строку дії патенту) з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови введення воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту на сорт. При цьому Держветфітослужба може вимагати від володільця патенту на сорт надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/121-2003-%D0%BF п. 2 Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин]). Особа, якій видається ліцензія, визначається Кабінетом Міністрів України. Таке рішення може бути оскаржене до суду.

Другим випадком є невикористання або використання у незначних обсягах власником сорту чи породи протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання. У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позовну заяву до суду, отримає ліцензію, якщо доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, а власник патенту не доведе, що факт невикористання сорту чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів на сорти рослин.
== Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 частини першої статті 488 Цивільного кодексу України]. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 488 Цивільного кодексу України]).

== Відповідальність за порушення права на сорт рослин, породу тварин ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ст. 53 Закону України «Про захист прав на сорти рослин»], привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вимагати поновлення порушених прав власника сорту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Особа, право якої на сорт порушено, може звернутися до суду за захистом цього права. Суд має право ухвалити рішення про:

# відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт рослин, породу тварин, з визначенням розміру відшкодування;
# відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
# стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт рослин, породу тварин доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;
# стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
# припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт рослин, породу тварин.

Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 ч.2 ст.55 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Суд може постановити рішення про:
* вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
* вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту чи породи.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія: Право інтелектуальної власності]]

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

2025-05-08T12:45:53Z

Nataliia.zoria: /* Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин */

== Нормативно-правова база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text Закон України " Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text ;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" із змінами та доповненнями;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 Закон України "Про племінну справу у тваринництві" із змінами та доповненнями;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1334-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 121 ('''в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1334)''' «Про затвердження Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1309 « Деякі питання створення та функціонування електронної системи реєстрів у галузі рослинництва “е-рослинництво” ».]

== Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Одним з об'єктів інтелектуальної власності є селекційні досягнення.

'''''Селекція''''' — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є сорт рослин і порода тварин.

'''''Сорт рослин''''' — це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю вимоги для надання права селекціонера, можна:
# визначити ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності відповідного генотипу або комбінації генотипів;
# відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву, принаймні однієї із зазначених ознак і розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незміненому вигляді.
Об'єктом права на сорт є селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є:
# новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту);
# вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим);
# однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками);
# стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).
Відомості про патент на сорт рослин вносяться до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а також до Реєстру патентів на сорти рослин. Відомості, що містяться в Реєстрах відкриті для загального ознайомлення. Мінагрополітики забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті, за посиланням: [https://minagro.gov.ua/napryamki/roslinnictvo/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini Реєстри у сфері охорони прав на сорти рослин.]

'''''Порода тварин''''' — створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи. Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.

== Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 486 Цивільного кодексу України] '''''суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є''''':
# автор сорту рослин, породи тварин, селекціонер сорту рослин, породи тварин;
# інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за правочином чи законом.

== Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 485 Цивільного кодексу України] право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
# Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
# Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.
'''''Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.''''' Вони набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. Порядок та умови державної реєстрації визначаються Законами України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page "Про охорону прав на сорти рослин"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 "Про племінну справу у тваринництві"]. До прав цієї групи належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. Автором визнається особа, яка створила ці об’єкти. Автором може бути визнана тільки фізична особа, яка внесла особистий творчий внесок у створення сорту або породи. Особа, яка надала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу при створенні цих об’єктів, не може бути визнана автором. Право авторства не відчужується і не передається. Воно діє безстроково. За своєю вимогою автор має право одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу тварин. Автор сорту, породи має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім’я. Якщо авторів сорту чи породи декілька, то вони мають однакові права. Також вони можуть укласти письмовий договір, який встановлював би порядок здійснення ними права авторства ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ст. 37 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"]). До особистих немайнових прав також належать права автора сорту або породи:
* на захист від привласнення чи спотворення її авторства;
* на нерозголошення її імені як автора сорту і незазначення його у публікаціях;
* вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
'''''Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.'''''

'''Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин.'''

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:
# право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
# виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 487 Цивільного кодексу України]). Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ч.1 ст. 488 Цивільного кодексу України]). Ці права засвідчуються патентом. Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними.

Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається:
* виробництво або відтворення (з метою розмноження);
* доведення до кондиції з метою розмноження;
* пропонування до продажу;
* продаж або інший комерційний обіг;
* вивезення за межі митної території України;
* ввезення на митну територію України;
* зберігання для будь-якої із зазначених цілей ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]
Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 главою 75 Цивільного кодексу України "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності"].

Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2024 рік розміщений на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України за посиланням: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin

'''Патент може бути визнаний недійсним''' повністю або частково у таких випадках:
# заявлений сорт чи порода не відповідає патентоспроможності;
# у патенті неправильно визначено автора (співавтора) сорту, породи або власника патенту.
Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 статті 44 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"] визнає порушеннями майнового права власника дії, які здійснені без його згоди та у випадках:
# вичерпання виключного права власника сорту, породи;
# обмеження дії виключного права власника сорту, породи.
Вичерпання виключного права власника буде мати місце у разі їх збуту на території України власником сорту, породи чи за його згодою, крім встановлених законом винятків. Обмеженням виключного права власника є дії будь-якої особи з матеріалами сорту, породи, якщо вони здійснені: як приватні та з некомерційними цілями; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів, порід на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків, передбачених законом.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двох випадках. Першим випадком є видача примусової ліцензії Кабінетом Міністрів України на період до чотирьох років (у межах строку дії патенту) з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови введення воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту на сорт. При цьому Держветфітослужба може вимагати від володільця патенту на сорт надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/121-2003-%D0%BF п. 2 Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин]). Особа, якій видається ліцензія, визначається Кабінетом Міністрів України. Таке рішення може бути оскаржене до суду.

Другим випадком є невикористання або використання у незначних обсягах власником сорту чи породи протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання. У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позовну заяву до суду, отримає ліцензію, якщо доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, а власник патенту не доведе, що факт невикористання сорту чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів на сорти рослин.
== Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 частини першої статті 488 Цивільного кодексу України]. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 488 Цивільного кодексу України]).

== Відповідальність за порушення права на сорт рослин, породу тварин ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ст. 53 Закону України «Про захист прав на сорти рослин»], привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вимагати поновлення порушених прав власника сорту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Особа, право якої на сорт порушено, може звернутися до суду за захистом цього права. Суд має право ухвалити рішення про:

# відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт рослин, породу тварин, з визначенням розміру відшкодування;
# відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
# стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт рослин, породу тварин доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;
# стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
# припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт рослин, породу тварин.

Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 ч.2 ст.55 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Суд може постановити рішення про:
* вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
* вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту чи породи.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія: Право інтелектуальної власності]]

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

2025-05-08T12:12:54Z

Nataliia.zoria: /* Нормативно-правова база */

== Нормативно-правова база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text Закон України " Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text ;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" із змінами та доповненнями;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 Закон України "Про племінну справу у тваринництві" із змінами та доповненнями;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1334-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 121 ('''в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1334)''' «Про затвердження Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1309 « Деякі питання створення та функціонування електронної системи реєстрів у галузі рослинництва “е-рослинництво” ».]

== Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Об'єктами інтелектуальної власності є селекційні досягнення.

'''''Селекція''''' — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є сорт рослин і порода тварин.

'''''Сорт рослин''''' — це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю вимоги для надання права селекціонера, можна:
# визначити ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності відповідного генотипу або комбінації генотипів;
# відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву, принаймні однієї із зазначених ознак і розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незміненому вигляді.
Об'єктом права на сорт є селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є:
# новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту);
# вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим);
# однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками);
# стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).
Відомості про патент на сорт рослин вносяться до Реєстру патентів на сорти рослин відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-2018-%D0%BF "Порядку ведення реєстру патентів на сорти рослин"]. Відомості, що містяться в Реєстрі патентів на сорти рослин, відкриті для загального ознайомлення. Мінагрополітики забезпечує ведення Реєстру патентів на сорти рослин та забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до нього на своєму офіційному веб-сайті [http://minagro.gov.ua/].

'''''Порода тварин''''' — створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи. Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.

== Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 486 Цивільного кодексу України] '''''суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є''''':
# автор сорту рослин, породи тварин, селекціонер сорту рослин, породи тварин;
# інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за правочином чи законом.

== Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 485 Цивільного кодексу України] право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
# Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
# Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.
'''''Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.''''' Вони набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. Порядок та умови державної реєстрації визначаються Законами України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page "Про охорону прав на сорти рослин"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 "Про племінну справу у тваринництві"]. До прав цієї групи належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. Автором визнається особа, яка створила ці об’єкти. Автором може бути визнана тільки фізична особа, яка внесла особистий творчий внесок у створення сорту або породи. Особа, яка надала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу при створенні цих об’єктів, не може бути визнана автором. Право авторства не відчужується і не передається. Воно діє безстроково. За своєю вимогою автор має право одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу тварин. Автор сорту, породи має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім’я. Якщо авторів сорту чи породи декілька, то вони мають однакові права. Також вони можуть укласти письмовий договір, який встановлював би порядок здійснення ними права авторства ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ст. 37 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"]). До особистих немайнових прав також належать права автора сорту або породи:
* на захист від привласнення чи спотворення її авторства;
* на нерозголошення її імені як автора сорту і незазначення його у публікаціях;
* вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
'''''Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.'''''

'''Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин.'''

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:
# право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
# виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 487 Цивільного кодексу України]). Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ч.1 ст. 488 Цивільного кодексу України]). Ці права засвідчуються патентом. Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними.

Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається:
* виробництво або відтворення (з метою розмноження);
* доведення до кондиції з метою розмноження;
* пропонування до продажу;
* продаж або інший комерційний обіг;
* вивезення за межі митної території України;
* ввезення на митну територію України;
* зберігання для будь-якої із зазначених цілей ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]
Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 главою 75 Цивільного кодексу України "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності"].

Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2024 рік розміщений на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України за посиланням: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin

'''Патент може бути визнаний недійсним''' повністю або частково у таких випадках:
# заявлений сорт чи порода не відповідає патентоспроможності;
# у патенті неправильно визначено автора (співавтора) сорту, породи або власника патенту.
Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 статті 44 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"] визнає порушеннями майнового права власника дії, які здійснені без його згоди та у випадках:
# вичерпання виключного права власника сорту, породи;
# обмеження дії виключного права власника сорту, породи.
Вичерпання виключного права власника буде мати місце у разі їх збуту на території України власником сорту, породи чи за його згодою, крім встановлених законом винятків. Обмеженням виключного права власника є дії будь-якої особи з матеріалами сорту, породи, якщо вони здійснені: як приватні та з некомерційними цілями; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів, порід на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків, передбачених законом.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двох випадках. Першим випадком є видача примусової ліцензії Кабінетом Міністрів України на період до чотирьох років (у межах строку дії патенту) з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови введення воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту на сорт. При цьому Держветфітослужба може вимагати від володільця патенту на сорт надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/121-2003-%D0%BF п. 2 Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин]). Особа, якій видається ліцензія, визначається Кабінетом Міністрів України. Таке рішення може бути оскаржене до суду.

Другим випадком є невикористання або використання у незначних обсягах власником сорту чи породи протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання. У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позовну заяву до суду, отримає ліцензію, якщо доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, а власник патенту не доведе, що факт невикористання сорту чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів на сорти рослин.
== Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 частини першої статті 488 Цивільного кодексу України]. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 488 Цивільного кодексу України]).

== Відповідальність за порушення права на сорт рослин, породу тварин ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ст. 53 Закону України «Про захист прав на сорти рослин»], привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вимагати поновлення порушених прав власника сорту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Особа, право якої на сорт порушено, може звернутися до суду за захистом цього права. Суд має право ухвалити рішення про:

# відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт рослин, породу тварин, з визначенням розміру відшкодування;
# відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
# стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт рослин, породу тварин доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;
# стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
# припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт рослин, породу тварин.

Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 ч.2 ст.55 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Суд може постановити рішення про:
* вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
* вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту чи породи.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія: Право інтелектуальної власності]]

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

2025-05-08T12:11:09Z

Nataliia.zoria: /* Нормативно-правова база */

== Нормативно-правова база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text Закон України " Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text ;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" із змінами та доповненнями;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 Закон України "Про племінну справу у тваринництві" із змінами та доповненнями;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1334-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 121 ('''в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1334)''' «Про затвердження Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин»;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1309 « Деякі питання створення та функціонування електронної системи реєстрів у галузі рослинництва “е-рослинництво” »;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 757 «Про затвердження Порядку ведення реєстру заявок на сорти рослин»;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 755 «Про затвердження Порядку ведення реєстру патентів на сорти рослин»;]

== Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Об'єктами інтелектуальної власності є селекційні досягнення.

'''''Селекція''''' — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є сорт рослин і порода тварин.

'''''Сорт рослин''''' — це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю вимоги для надання права селекціонера, можна:
# визначити ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності відповідного генотипу або комбінації генотипів;
# відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву, принаймні однієї із зазначених ознак і розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незміненому вигляді.
Об'єктом права на сорт є селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є:
# новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту);
# вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим);
# однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками);
# стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).
Відомості про патент на сорт рослин вносяться до Реєстру патентів на сорти рослин відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-2018-%D0%BF "Порядку ведення реєстру патентів на сорти рослин"]. Відомості, що містяться в Реєстрі патентів на сорти рослин, відкриті для загального ознайомлення. Мінагрополітики забезпечує ведення Реєстру патентів на сорти рослин та забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до нього на своєму офіційному веб-сайті [http://minagro.gov.ua/].

'''''Порода тварин''''' — створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи. Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.

== Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 486 Цивільного кодексу України] '''''суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є''''':
# автор сорту рослин, породи тварин, селекціонер сорту рослин, породи тварин;
# інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за правочином чи законом.

== Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 485 Цивільного кодексу України] право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
# Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
# Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.
'''''Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.''''' Вони набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. Порядок та умови державної реєстрації визначаються Законами України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page "Про охорону прав на сорти рослин"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 "Про племінну справу у тваринництві"]. До прав цієї групи належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. Автором визнається особа, яка створила ці об’єкти. Автором може бути визнана тільки фізична особа, яка внесла особистий творчий внесок у створення сорту або породи. Особа, яка надала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу при створенні цих об’єктів, не може бути визнана автором. Право авторства не відчужується і не передається. Воно діє безстроково. За своєю вимогою автор має право одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу тварин. Автор сорту, породи має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім’я. Якщо авторів сорту чи породи декілька, то вони мають однакові права. Також вони можуть укласти письмовий договір, який встановлював би порядок здійснення ними права авторства ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ст. 37 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"]). До особистих немайнових прав також належать права автора сорту або породи:
* на захист від привласнення чи спотворення її авторства;
* на нерозголошення її імені як автора сорту і незазначення його у публікаціях;
* вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
'''''Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.'''''

'''Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин.'''

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:
# право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
# виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 487 Цивільного кодексу України]). Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ч.1 ст. 488 Цивільного кодексу України]). Ці права засвідчуються патентом. Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними.

Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається:
* виробництво або відтворення (з метою розмноження);
* доведення до кондиції з метою розмноження;
* пропонування до продажу;
* продаж або інший комерційний обіг;
* вивезення за межі митної території України;
* ввезення на митну територію України;
* зберігання для будь-якої із зазначених цілей ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]
Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 главою 75 Цивільного кодексу України "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності"].

Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2024 рік розміщений на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України за посиланням: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin

'''Патент може бути визнаний недійсним''' повністю або частково у таких випадках:
# заявлений сорт чи порода не відповідає патентоспроможності;
# у патенті неправильно визначено автора (співавтора) сорту, породи або власника патенту.
Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 статті 44 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"] визнає порушеннями майнового права власника дії, які здійснені без його згоди та у випадках:
# вичерпання виключного права власника сорту, породи;
# обмеження дії виключного права власника сорту, породи.
Вичерпання виключного права власника буде мати місце у разі їх збуту на території України власником сорту, породи чи за його згодою, крім встановлених законом винятків. Обмеженням виключного права власника є дії будь-якої особи з матеріалами сорту, породи, якщо вони здійснені: як приватні та з некомерційними цілями; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів, порід на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків, передбачених законом.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двох випадках. Першим випадком є видача примусової ліцензії Кабінетом Міністрів України на період до чотирьох років (у межах строку дії патенту) з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови введення воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту на сорт. При цьому Держветфітослужба може вимагати від володільця патенту на сорт надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/121-2003-%D0%BF п. 2 Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин]). Особа, якій видається ліцензія, визначається Кабінетом Міністрів України. Таке рішення може бути оскаржене до суду.

Другим випадком є невикористання або використання у незначних обсягах власником сорту чи породи протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання. У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позовну заяву до суду, отримає ліцензію, якщо доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, а власник патенту не доведе, що факт невикористання сорту чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів на сорти рослин.
== Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 частини першої статті 488 Цивільного кодексу України]. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 488 Цивільного кодексу України]).

== Відповідальність за порушення права на сорт рослин, породу тварин ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ст. 53 Закону України «Про захист прав на сорти рослин»], привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вимагати поновлення порушених прав власника сорту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Особа, право якої на сорт порушено, може звернутися до суду за захистом цього права. Суд має право ухвалити рішення про:

# відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт рослин, породу тварин, з визначенням розміру відшкодування;
# відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
# стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт рослин, породу тварин доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;
# стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
# припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт рослин, породу тварин.

Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 ч.2 ст.55 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Суд може постановити рішення про:
* вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
* вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту чи породи.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія: Право інтелектуальної власності]]

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

2025-05-08T12:01:30Z

Nataliia.zoria: /* Нормативно-правова база */

== Нормативно-правова база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text Закон України " Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-16#Text ;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" із змінами та доповненнями;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 Закон України "Про племінну справу у тваринництві" із змінами та доповненнями;]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1334-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 121 ('''в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1334)''' «Про затвердження Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин»;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/774-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2018 р. № 774 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні»;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 757 «Про затвердження Порядку ведення реєстру заявок на сорти рослин»;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 755 «Про затвердження Порядку ведення реєстру патентів на сорти рослин»;]

== Об'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Об'єктами інтелектуальної власності є селекційні досягнення.

'''''Селекція''''' — це виведення людиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і рослин. Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є сорт рослин і порода тварин.

'''''Сорт рослин''''' — це окрема група рослин у межах нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю вимоги для надання права селекціонера, можна:
# визначити ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності відповідного генотипу або комбінації генотипів;
# відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву, принаймні однієї із зазначених ознак і розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незміненому вигляді.
Об'єктом права на сорт є селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є:
# новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту);
# вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим);
# однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками);
# стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).
Відомості про патент на сорт рослин вносяться до Реєстру патентів на сорти рослин відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-2018-%D0%BF "Порядку ведення реєстру патентів на сорти рослин"]. Відомості, що містяться в Реєстрі патентів на сорти рослин, відкриті для загального ознайомлення. Мінагрополітики забезпечує ведення Реєстру патентів на сорти рослин та забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до нього на своєму офіційному веб-сайті [http://minagro.gov.ua/].

'''''Порода тварин''''' — створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи. Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.

== Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 486 Цивільного кодексу України] '''''суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є''''':
# автор сорту рослин, породи тварин, селекціонер сорту рослин, породи тварин;
# інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин за правочином чи законом.

== Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 485 Цивільного кодексу України] право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
# Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
# Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.
'''''Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.''''' Вони набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. Порядок та умови державної реєстрації визначаються Законами України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page "Про охорону прав на сорти рослин"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3691-12 "Про племінну справу у тваринництві"]. До прав цієї групи належить право авторства на сорт рослин або породу тварин. Автором визнається особа, яка створила ці об’єкти. Автором може бути визнана тільки фізична особа, яка внесла особистий творчий внесок у створення сорту або породи. Особа, яка надала технічну, матеріальну чи організаційну допомогу при створенні цих об’єктів, не може бути визнана автором. Право авторства не відчужується і не передається. Воно діє безстроково. За своєю вимогою автор має право одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу тварин. Автор сорту, породи має право пропонувати назву створеного ним сорту, породи і включати до назви своє ім’я. Якщо авторів сорту чи породи декілька, то вони мають однакові права. Також вони можуть укласти письмовий договір, який встановлював би порядок здійснення ними права авторства ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ст. 37 Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"]). До особистих немайнових прав також належать права автора сорту або породи:
* на захист від привласнення чи спотворення її авторства;
* на нерозголошення її імені як автора сорту і незазначення його у публікаціях;
* вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
'''''Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом.'''''

'''Патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин.'''

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:
# право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
# виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 487 Цивільного кодексу України]). Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ч.1 ст. 488 Цивільного кодексу України]). Ці права засвідчуються патентом. Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 5 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Реалізація власником своїх майнових прав не повинна порушувати права власників інших сортів рослин, порід тварин. Якщо власників сорту чи породи декілька, то кожен із них реалізує свої майнові права на власний розсуд, якщо інше не встановлено договором між ними.

Одним із майнових прав є право використання сорту рослин, породи тварин. Використанням сорту чи породи визнається:
* виробництво або відтворення (з метою розмноження);
* доведення до кондиції з метою розмноження;
* пропонування до продажу;
* продаж або інший комерційний обіг;
* вивезення за межі митної території України;
* ввезення на митну територію України;
* зберігання для будь-якої із зазначених цілей ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]
Власник патенту має право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин інший особі. Порядок надання дозволу регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 главою 75 Цивільного кодексу України "Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності"].

Володілець патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.

Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2024 рік розміщений на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України за посиланням: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin

'''Патент може бути визнаний недійсним''' повністю або частково у таких випадках:
# заявлений сорт чи порода не відповідає патентоспроможності;
# у патенті неправильно визначено автора (співавтора) сорту, породи або власника патенту.
Ще одним майновим правом є право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 статті 44 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"] визнає порушеннями майнового права власника дії, які здійснені без його згоди та у випадках:
# вичерпання виключного права власника сорту, породи;
# обмеження дії виключного права власника сорту, породи.
Вичерпання виключного права власника буде мати місце у разі їх збуту на території України власником сорту, породи чи за його згодою, крім встановлених законом винятків. Обмеженням виключного права власника є дії будь-якої особи з матеріалами сорту, породи, якщо вони здійснені: як приватні та з некомерційними цілями; в експериментальних цілях; з метою створення інших сортів, порід на основі сорту, породи, що охороняються, крім випадків, передбачених законом.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснювати інші особи без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання сорту рослин, породи тварин. Примусова ліцензія може мати місце у двох випадках. Першим випадком є видача примусової ліцензії Кабінетом Міністрів України на період до чотирьох років (у межах строку дії патенту) з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови введення воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту на сорт. При цьому Держветфітослужба може вимагати від володільця патенту на сорт надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/121-2003-%D0%BF п. 2 Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин]). Особа, якій видається ліцензія, визначається Кабінетом Міністрів України. Таке рішення може бути оскаржене до суду.

Другим випадком є невикористання або використання у незначних обсягах власником сорту чи породи протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання. У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позовну заяву до суду, отримає ліцензію, якщо доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, а власник патенту не доведе, що факт невикористання сорту чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]).

Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів на сорти рослин.
== Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин ==
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 частини першої статті 488 Цивільного кодексу України]. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9 ст. 488 Цивільного кодексу України]).

== Відповідальність за порушення права на сорт рослин, породу тварин ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12/page3 ст. 53 Закону України «Про захист прав на сорти рослин»], привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вимагати поновлення порушених прав власника сорту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Особа, право якої на сорт порушено, може звернутися до суду за захистом цього права. Суд має право ухвалити рішення про:

# відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт рослин, породу тварин, з визначенням розміру відшкодування;
# відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
# стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт рослин, породу тварин доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;
# стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
# припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт рослин, породу тварин.

Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3116-12 ч.2 ст.55 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]). Суд може постановити рішення про:
* вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
* вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту чи породи.
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Захист прав інтелектуальної власності]]
* [[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[Категорія: Право інтелектуальної власності]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-04T13:47:06Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text Конвенція про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до європейського регіону з 11 січня 1982 року] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту]
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання. Основна інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації (визнання) поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Не потребують визнання документи про освіту, видані в країнах, з якими Україною укладено відповідні міжвідомчі угоди, а саме:

1) документи, видані в Азербайджанській Республіці до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/031_032#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі освіти від 24 березня 1997 року;]

2) документи, видані в Республіці Казахстан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_038#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Республіки Казахстан про співробітництво в галузі освіти від 21 вересня 1995 року;]

3) документи, видані в Республіці Таджикистан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/762_015#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі освіти від 09 квітня 2003 року;]

4) документи, видані в Туркменістані до 01 січня 1993 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795_025#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Туркменистану про співробітництво в галузі освіти від 28 січня 1998 року.]

== Порядок подання документів ==
Заявник Власник документа або інша особа, яка представляє його інтереси) та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

'''Заявник подає до компетентного органу такі документи:'''
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
# копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
# документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
# копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'').
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою). Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів, які засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України, якщо така можливість визначена компетентним органом. Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів.

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду '''протягом 15 робочих днів''' з дати отримання пакета документів.

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання з метою:'''

1)реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2)працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

'''Процедура визнання Документа, окрім Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) та Документа про періоди навчання складається з:'''

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

Процедура визнання '''''Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня)''''' складається з підпунктів 1, 3 Розділу "'''Процедура визнання Документа"'''.

Процедура визнання '''''Документа про періоди навчання''''' складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

Компетентним органом може бути застосовано автоматичне визнання Документа, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

Для проведення верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

'''''Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

При перевірці статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми компетентний орган враховує законодавство країни видачі Документа та країни здійснення навчання, а також має право використовувати використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

'''''Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору але наявність міжнародного договору не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти, яке здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо. (На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється).

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text підпункту 17 пункту 3 розділу VII Порядку].

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Визнанню не підлягають:'''

* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

'''Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:'''

# вищим навчальним закладом або науковою установою;
# Міністерством освіти і науки України.

'''1.Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:'''

* іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;
* громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

'''Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:'''

* спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;
* структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

'''''Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:'''''

* встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;
* звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;
* проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;
* відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи), а на підставі Рішення видається наказ, який розміщується на його веб-сайті.

Саме наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

У разі прийняття Рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи '''не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.'''

Утворена апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи а у разі задоволення апеляції - питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''2.Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України:'''

* які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників;
* які на території України претендують на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

'''''Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:'''''

* вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;
* зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

'''''Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:'''''

* встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;
* звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи. (Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.)

Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом ''двох місяців'' за участю одного з органів:

* спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;
* структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

При ознайомленні з дисертацією та матеріалами атестаційної справи складається висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

'''''На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:'''''

* визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;
* видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

У разі визнання документа про науковий ступінь видається Свідоцтво, яке оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'' та інформація про це заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому, а копія визнаного іноземного документа та Свідоцтва зберігається в Міністерстві освіти і науки.

У разі прийняття Рішення щодо не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є '''''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.'''''

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
Уразі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.

У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк '''не більше 4 місяців''' з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до Міністерства освіти і науки України для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text 3 розділу VIІ Порядку] Міністерство освіти і науки України скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

Міністерство освіти і науки України надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Відповідальність представників у судовому процесі

2025-04-04T13:39:08Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
== Поняття та підстави представництва, участь представника у цивільній справі ==
* Відповідно до ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], <big>'''представництвом'''</big> є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
* Відповідно до п. 1 ст. 58 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. <big> Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Стаття 131-2 Конституції України).]</big>
'''Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.'''
{| class="wikitable"
|Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], а саме:

# Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок або є помічником судді, який розглядає справу.
# Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
# Особа не може бути представником, якщо вона є чи була медіатором під час проведення медіації щодо спору, пов’язаного із справою, що розглядається в суді.
# Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
|}
Згідно статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] крім прав, учасники справи(представник) мають і обов'язки. '''Представник, як учасник справи зобов’язаний:'''
*виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
*сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
*з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
*подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
*надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
*виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
*виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
'''У випадку невиконання учасником справи його обов’язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.''' 
'''За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.'''
== Зловживання процесуальними правами ==
'''Стаття 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] говорить про неприпустимість зловживання процесуальними правами.'''
*Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
'''Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:'''
# подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
# подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
# подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
# необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
# укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи визначені Цивільно процесуальним кодексом України.

'''Відповідно до ч.9 ст.141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, ''суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору''.'''
== Заходи процесуального примусу ==
'''Стаття 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] дає визначення, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК України у випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.'''
 Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
== Види заходів процесуального примусу ==
'''Заходами процесуального примусу є:'''
*попередження;
*видалення із залу судового засідання;
*тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
*привід;
*штраф.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов’язків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

==== Попередження і видалення із залу судового засідання ====
До учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.
==== Штраф ====
'''Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:'''
* невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
* зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

У випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана ним позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства, '''адвокат може бути додатково притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді, зокрема, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю'''. '''Таким чином, суд може додатково винести окрему ухвалу, яка надсилається на адресу відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.'''
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність представників у судовому процесі

2025-04-04T13:32:38Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
== Поняття та підстави представництва, участь представника у цивільній справі ==
* Відповідно до ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], <big>'''представництвом'''</big> є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
* Відповідно до п. 1 ст. 58 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. <big> Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Стаття 131-2 Конституції України).]</big>
'''Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.'''
{| class="wikitable"
|Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], а саме:

# Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок або є помічником судді, який розглядає справу.
# Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
# Особа не може бути представником, якщо вона є чи була медіатором під час проведення медіації щодо спору, пов’язаного із справою, що розглядається в суді.
# Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
|}
Згідно статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] крім прав, учасники справи(представник) мають і обов'язки. '''Представник, як учасник справи зобов’язаний:'''
*виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
*сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
*з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
*подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
*надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
*виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
*виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
'''У випадку невиконання учасником справи його обов’язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.''' 
'''За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.'''
== Зловживання процесуальними правами ==
'''Стаття 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] говорить про неприпустимість зловживання процесуальними правами.'''
*Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
'''Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:'''
# подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
# подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
# подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
# необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
# укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи визначені Цивільно процесуальним кодексом України.

'''Відповідно до ч.9 ст.141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, ''суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору''.'''
== Заходи процесуального примусу ==
'''Стаття 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] дає визначення, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК України у випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.'''
 Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
== Види заходів процесуального примусу ==
'''Заходами процесуального примусу є:'''
*попередження;
*видалення із залу судового засідання;
*тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
*привід;
*штраф.
==== Попередження і видалення із залу судового засідання ====
До учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.
==== Штраф ====
'''Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:'''
* невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
* зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
У випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана ним позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства, '''адвокат може бути додатково притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді, зокрема, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю'''. '''Таким чином, суд може додатково винести окрему ухвалу, яка надсилається на адресу відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.'''
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-04T12:03:42Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text Конвенція про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до європейського регіону з 11 січня 1982 року] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту]
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання. Основна інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації (визнання) поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Не потребують визнання документи про освіту, видані в країнах, з якими Україною укладено відповідні міжвідомчі угоди, а саме:

1) документи, видані в Азербайджанській Республіці до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/031_032#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі освіти від 24 березня 1997 року;]

2) документи, видані в Республіці Казахстан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_038#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Республіки Казахстан про співробітництво в галузі освіти від 21 вересня 1995 року;]

3) документи, видані в Республіці Таджикистан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/762_015#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі освіти від 09 квітня 2003 року;]

4) документи, видані в Туркменістані до 01 січня 1993 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795_025#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Туркменистану про співробітництво в галузі освіти від 28 січня 1998 року.]

== Порядок подання документів ==
Заявник Власник документа або інша особа, яка представляє його інтереси) та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

'''Заявник подає до компетентного органу такі документи:'''
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
# копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
# документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
# копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'').
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою). Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів, які засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України, якщо така можливість визначена компетентним органом. Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів.

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду '''протягом 15 робочих днів''' з дати отримання пакета документів.

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання з метою:'''

1)реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2)працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

'''Процедура визнання Документа, окрім Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) та Документа про періоди навчання складається з:'''

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

Процедура визнання '''''Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня)''''' складається з підпунктів 1, 3 Розділу "'''Процедура визнання Документа"'''.

Процедура визнання '''''Документа про періоди навчання''''' складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

Компетентним органом може бути застосовано автоматичне визнання Документа, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

Для проведення верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

'''''Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

При перевірці статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми компетентний орган враховує законодавство країни видачі Документа та країни здійснення навчання, а також має право використовувати використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

'''''Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору але наявність міжнародного договору не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти, яке здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо. (На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється).

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text підпункту 17 пункту 3 розділу VII Порядку].

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Визнанню не підлягають:'''

* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

'''Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:'''

# вищим навчальним закладом або науковою установою;
# Міністерством освіти і науки України.

'''1.Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:'''

* іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;
* громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

'''Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:'''

* спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;
* структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

'''''Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:'''''

* встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;
* звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;
* проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;
* відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи), а на підставі Рішення видається наказ, який розміщується на його веб-сайті.

Саме наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

У разі прийняття Рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи '''не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.'''

Утворена апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи а у разі задоволення апеляції - питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України:'''

* які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників;
* які на території України претендують на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

'''''Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:'''''

* вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;
* зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

'''''Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:'''''

* встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;
* звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи. (Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.)

Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом ''двох місяців'' за участю одного з органів:

* спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;
* структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

При ознайомленні з дисертацією та матеріалами атестаційної справи складається висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

'''''На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:'''''

* визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;
* видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

У разі визнання документа про науковий ступінь видається Свідоцтво, яке оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'' та інформація про це заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому, а копія визнаного іноземного документа та Свідоцтва зберігається в Міністерстві освіти і науки.

У разі прийняття Рішення щодо не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є '''''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.'''''

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
Уразі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.

У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк '''не більше 4 місяців''' з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до Міністерства освіти і науки України для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text 3 розділу VIІ Порядку] Міністерство освіти і науки України скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

Міністерство освіти і науки України надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-04T11:54:06Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text Конвенція про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до європейського регіону з 11 січня 1982 року] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту]
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Не потребують визнання документи про освіту, видані в країнах, з якими Україною укладено відповідні міжвідомчі угоди, а саме:

1) документи, видані в Азербайджанській Республіці до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/031_032#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі освіти від 24 березня 1997 року;]

2) документи, видані в Республіці Казахстан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_038#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Республіки Казахстан про співробітництво в галузі освіти від 21 вересня 1995 року;]

3) документи, видані в Республіці Таджикистан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/762_015#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі освіти від 09 квітня 2003 року;]

4) документи, видані в Туркменістані до 01 січня 1993 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795_025#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Туркменистану про співробітництво в галузі освіти від 28 січня 1998 року.]

== Порядок подання документів ==
Заявник та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
# копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
# документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
# копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'').
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).

Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів, які засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України, якщо така можливість визначена компетентним органом. Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів .

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду протягом 15 робочих днів з дати отримання пакета документів.

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання з метою:'''

1)реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2)працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

'''Процедура визнання Документа, окрім Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) та Документа про періоди навчання складається з:'''

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

Процедура визнання '''''Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня)''''' складається з підпунктів 1, 3 Розділу "'''Процедура визнання Документа"'''.

Процедура визнання '''''Документа про періоди навчання''''' складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

Компетентним органом може бути застосовано автоматичне визнання Документа, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

Для проведення верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

'''''Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

При перевірці статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми компетентний орган враховує законодавство країни видачі Документа та країни здійснення навчання, а також має право використовувати використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

'''''Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору але наявність міжнародного договору не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти, яке здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо. (На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється).

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text підпункту 17 пункту 3 розділу VII Порядку].

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Визнанню не підлягають:'''

* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

'''Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:'''

# вищим навчальним закладом або науковою установою;
# Міністерством освіти і науки України.

'''1.Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:'''

* іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;
* громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

'''Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:'''

* спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;
* структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

'''''Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:'''''

* встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;
* звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;
* проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;
* відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи), а на підставі Рішення видається наказ, який розміщується на його веб-сайті.

Саме наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

У разі прийняття Рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи '''не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.'''

Утворена апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи а у разі задоволення апеляції - питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України:'''

* які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників;
* які на території України претендують на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

'''''Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:'''''

* вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;
* зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

'''''Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:'''''

* встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;
* звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи. (Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.)

Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом ''двох місяців'' за участю одного з органів:

* спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;
* структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

При ознайомленні з дисертацією та матеріалами атестаційної справи складається висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

'''''На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:'''''

* визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;
* видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

У разі визнання документа про науковий ступінь видається Свідоцтво, яке оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'' та інформація про це заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому, а копія визнаного іноземного документа та Свідоцтва зберігається в Міністерстві освіти і науки.

У разі прийняття Рішення щодо не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є '''''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.'''''

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
Уразі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.

У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк '''не більше 4 місяців''' з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до Міністерства освіти і науки України для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text 3 розділу VIІ Порядку] Міністерство освіти і науки України скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

Міністерство освіти і науки України надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-04T10:11:41Z

Nataliia.zoria: /* Процедура визнання Документа */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text Конвенція про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до європейського регіону з 11 січня 1982 року] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту]
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Не потребують визнання документи про освіту, видані в країнах, з якими Україною укладено відповідні міжвідомчі угоди, а саме:

1) документи, видані в Азербайджанській Республіці до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/031_032#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі освіти від 24 березня 1997 року;]

2) документи, видані в Республіці Казахстан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_038#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Республіки Казахстан про співробітництво в галузі освіти від 21 вересня 1995 року;]

3) документи, видані в Республіці Таджикистан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/762_015#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі освіти від 09 квітня 2003 року;]

4) документи, видані в Туркменістані до 01 січня 1993 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795_025#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Туркменистану про співробітництво в галузі освіти від 28 січня 1998 року.]

== Порядок подання документів ==
Заявник та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
# копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
# документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
# копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'').
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).

Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів, які засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України, якщо така можливість визначена компетентним органом. Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів .

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду протягом 15 робочих днів з дати отримання пакета документів.

'''Мета подання документів '''

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання:'''

1) з метою реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2) з метою працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

'''Процедура визнання Документа, окрім Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) та Документа про періоди навчання складається з:'''

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

Процедура визнання '''''Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня)''''' складається з підпунктів 1, 3 Розділу "'''Процедура визнання Документа"'''.

Процедура визнання '''''Документа про періоди навчання''''' складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

Компетентним органом може бути застосовано автоматичне визнання Документа, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

Для проведення верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

'''''Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

При перевірці статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми компетентний орган враховує законодавство країни видачі Документа та країни здійснення навчання, а також має право використовувати використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

'''''Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору але наявність міжнародного договору не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти, яке здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо. (На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється).

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text підпункту 17 пункту 3 розділу VII Порядку].

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів вищим навчальним закладом або науковою установою'''

Вчена рада вищого навчального закладу або наукової установи приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про наукові ступені під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання.

2. Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:

іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;

громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі наявності у вченого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь, виданого Міністерством освіти і науки України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку вищий навчальний заклад або наукова установа не проводить процедуру визнання.

3. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до вищого навчального закладу або наукової установи документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку

Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:

спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі відсутності у вищому навчальному закладі або науковій установі достатньої кількості докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, відповідний структурний підрозділ проводить розширене засідання із залученням фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ, які є докторами наук, докторами філософії (кандидатами наук) або мають наукові статті, монографії зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

5. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;

проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;

відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

6. Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

7. На підставі рішення Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) про визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня видається наказ вищого навчального закладу (наукової установи), який розміщується на його веб-сайті.

8. Наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

9. На рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо визнання/невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.

10. У разі надходження апеляції вищий навчальний заклад або наукова установа утворює апеляційну комісію із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

До складу апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа може залучати фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ за їх згодою.

11. Апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів'''

Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України, які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників та на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

2. Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів відповідно до законодавства України, міжнародних угод та конвенцій, а також цього Порядку.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

3. Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:

вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;

зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

4. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до Міністерства освіти і науки України документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку (додаток 2).

5. Копії документів, легалізованих в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями, засвідчуються в установленому порядку.

Обкладинка атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня оформлюється згідно з додатком 3 до цього Порядку.

6. До атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня додаються:

один примірник дисертації (наукових досягнень), переплетений і підписаний вченим на титульному аркуші, у паперовому та електронному вигляді;

автореферат іноземною мовою та його переклад державною мовою, засвідчений підписом вченого. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник;

автореферат дисертації (наукових досягнень) доктора філософії (кандидатської дисертації) при визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня доктора наук. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації цієї дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник.

7. Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

8. Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.

9. Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом двох місяців за участю одного з органів:

спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

10. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган з числа своїх членів створює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи і подати висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

11. Засідання органу для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня може проводитися без участі вченого за його згодою.

У засіданні можуть брати участь інші особи, яких за потреби запрошує орган.

12. Висновок вищого навчального закладу або наукової установи щодо наукових результатів і практичного значення дисертації приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів органу, затверджується керівником вищого навчального закладу або наукової установи, скріплюється печаткою вищого навчального закладу або наукової установи (за її наявності) і разом з дисертацією та атестаційною справою протягом десяти робочих днів надсилається до Міністерства освіти і науки України.

13. На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:

визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;

видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

14. Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'';

15. Інформація про Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

16. Копії визнаного іноземного документа про науковий ступінь та виданого вченому Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь зберігаються в Міністерстві освіти і науки України.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому.

17. У разі втрати, знищення або пошкодження Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь видається його дублікат з новим реєстраційним номером.

Для розгляду питання про видачу дубліката Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь до Міністерства освіти і науки України подаються:

особиста заява особи;

довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата (за наявності);

копія першої сторінки паспорта або копія документа, що посвідчує особу (в разі необхідності);

копія втраченого, знищеного або пошкодженого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь (за наявності).

18. На рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання/не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

19. У разі надходження апеляції утворюється апеляційна комісія із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

Головою апеляційної комісії призначається, як правило, член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. Члени апеляційної комісії призначаються за пропозицією голови.

Апеляційна комісія готує висновок, що підписується всіма членами комісії, для розгляду атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня Міністерство освіти і науки України розглядає повторно із залученням іншого вищого навчального закладу або наукової установи та фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є ''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні''.

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
відмова у визнанні - офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

повідомлення про відмову у визнанні Документа (далі - Повідомлення) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

'''Підстави відмови у визнанні:'''

Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:

1) щодо документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], компетентним органом з визнання отримано негативний результат верифікації;

2) компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;

3) Документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], видані за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, яка(ий) не є офіційно визнаною(им) в системі освіти держави, до якої належить, та держави, на території якої здійснюється освітня діяльність;

4) Документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави;

5) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;

6) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, що здійснюють освітню діяльність на тимчасово окупованій території України;

7) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, до якої(ого) застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);

8) встановлено, що Документ виданий на підставі документів, що походять з освітніх установ, освітніх провайдерів, які провадять освітню діяльність на тимчасово окупованих територіях України;

9) встановлено, що Власник для здобуття рівня/ступеня вищої освіти, зазначеного в Документі, проходив окремий період навчання в освітніх установах, освітніх провайдерах, визначених підпунктами 3-8 пункту 3 цього розділу;

10) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;

11) Документ виданий за результатами навчання, під час якого загальний обсяг навантаження менший за мінімально передбачений освітньою установою, освітнім провайдером обсяг навантаження для одного семестру навчання;

12) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не входить в систему вищої освіти країни походження документа;

13) Документи, зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], не містять повної інформації про Програму, необхідну для встановлення відповідного ступеня та/або освітньої програми в Україні;

14) Документ виданий за результатами навчання за період, що становить менше ніж один навчальний рік з дати вступу на освітню програму;

15) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти в Україні;

16) під час здійснення Порівняльного аналізу, відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], встановлено суттєву різницю в освітніх програмах, що унеможливлює прийняття рішення про визнання;

17) протягом 1 року з дати направлення письмового повідомлення Заявнику до компетентного органу з визнання не надано додаткові документи: результати додаткового навчання, результати тестів на компетентність тощо або заяви про продовження цього строку;

18) встановлено, що Документ одержаний на підставі документа про попередню освіту або період навчання, який не надавав його Власнику відповідних академічних прав;

19) якщо текст Документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст Документа.

У разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.
У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк не більше 4 місяців з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до МОН для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту 3 розділу VIІ цього Порядку МОН скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

МОН надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-04T09:58:19Z

Nataliia.zoria: /* Процедура визнання Документа */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text Конвенція про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до європейського регіону з 11 січня 1982 року] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту]
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Не потребують визнання документи про освіту, видані в країнах, з якими Україною укладено відповідні міжвідомчі угоди, а саме:

1) документи, видані в Азербайджанській Республіці до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/031_032#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі освіти від 24 березня 1997 року;]

2) документи, видані в Республіці Казахстан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_038#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Республіки Казахстан про співробітництво в галузі освіти від 21 вересня 1995 року;]

3) документи, видані в Республіці Таджикистан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/762_015#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі освіти від 09 квітня 2003 року;]

4) документи, видані в Туркменістані до 01 січня 1993 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795_025#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Туркменистану про співробітництво в галузі освіти від 28 січня 1998 року.]

== Порядок подання документів ==
Заявник та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
# копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
# документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
# копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'').
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).

Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів, які засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України, якщо така можливість визначена компетентним органом. Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів .

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду протягом 15 робочих днів з дати отримання пакета документів.

'''Мета подання документів '''

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання:'''

1) з метою реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2) з метою працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

'''Процедура визнання Документа, окрім Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) та Документа про періоди навчання складається з:'''

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

Процедура визнання '''''Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня)''''' складається з підпунктів 1, 3 Розділу "'''Процедура визнання Документа"'''.

Процедура визнання '''''Документа про періоди навчання''''' складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

Компетентним органом може бути застосовано автоматичне визнання Документа, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

Для проведення верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

'''''Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

При перевірці статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми компетентний орган враховує законодавство країни видачі Документа та країни здійснення навчання, а також має право використовувати використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

'''''Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору але наявність міжнародного договору не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти, яке здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо. (На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється).

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text підпункту 17 пункту 3 розділу VII Порядку].

'''Визнанню не підлягають:'''

* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

У цьому разі матеріали повертаються заявнику без розгляду.

Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:

вищим навчальним закладом або науковою установою;

Міністерством освіти і науки України.

Вчений має право самостійно вибрати суб’єкта проведення процедури визнання здобутого ним в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку.]

Документи, стосовно визнання яких вчений подав заяву до суб’єкта визнання, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями.

Документи (атестаційна справа), оформлені з порушенням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пунктом 3 розділу ІІ та пунктами 4, 6 розділу ІІІ цього Порядку], повертаються заявнику суб’єктом визнання для доопрацювання.

У випадку встановлення на будь-якому етапі проходження документів (атестаційної справи) факту подання недостовірної інформації, зазначеної у поданих для визнання документах про здобуття в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів (крім орфографічних та технічних помилок), суб’єкт визнання приймає рішення про відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, а відомості про неавтентичний документ, особу, яка зазначена у ньому як власник, передаються до правоохоронних органів України.

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів вищим навчальним закладом або науковою установою'''

Вчена рада вищого навчального закладу або наукової установи приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про наукові ступені під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання.

2. Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:

іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;

громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі наявності у вченого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь, виданого Міністерством освіти і науки України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку вищий навчальний заклад або наукова установа не проводить процедуру визнання.

3. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до вищого навчального закладу або наукової установи документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку

Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:

спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі відсутності у вищому навчальному закладі або науковій установі достатньої кількості докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, відповідний структурний підрозділ проводить розширене засідання із залученням фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ, які є докторами наук, докторами філософії (кандидатами наук) або мають наукові статті, монографії зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

5. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;

проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;

відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

6. Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

7. На підставі рішення Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) про визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня видається наказ вищого навчального закладу (наукової установи), який розміщується на його веб-сайті.

8. Наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

9. На рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо визнання/невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.

10. У разі надходження апеляції вищий навчальний заклад або наукова установа утворює апеляційну комісію із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

До складу апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа може залучати фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ за їх згодою.

11. Апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів'''

Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України, які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників та на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

2. Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів відповідно до законодавства України, міжнародних угод та конвенцій, а також цього Порядку.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

3. Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:

вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;

зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

4. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до Міністерства освіти і науки України документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку (додаток 2).

5. Копії документів, легалізованих в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями, засвідчуються в установленому порядку.

Обкладинка атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня оформлюється згідно з додатком 3 до цього Порядку.

6. До атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня додаються:

один примірник дисертації (наукових досягнень), переплетений і підписаний вченим на титульному аркуші, у паперовому та електронному вигляді;

автореферат іноземною мовою та його переклад державною мовою, засвідчений підписом вченого. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник;

автореферат дисертації (наукових досягнень) доктора філософії (кандидатської дисертації) при визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня доктора наук. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації цієї дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник.

7. Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

8. Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.

9. Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом двох місяців за участю одного з органів:

спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

10. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган з числа своїх членів створює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи і подати висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

11. Засідання органу для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня може проводитися без участі вченого за його згодою.

У засіданні можуть брати участь інші особи, яких за потреби запрошує орган.

12. Висновок вищого навчального закладу або наукової установи щодо наукових результатів і практичного значення дисертації приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів органу, затверджується керівником вищого навчального закладу або наукової установи, скріплюється печаткою вищого навчального закладу або наукової установи (за її наявності) і разом з дисертацією та атестаційною справою протягом десяти робочих днів надсилається до Міністерства освіти і науки України.

13. На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:

визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;

видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

14. Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'';

15. Інформація про Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

16. Копії визнаного іноземного документа про науковий ступінь та виданого вченому Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь зберігаються в Міністерстві освіти і науки України.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому.

17. У разі втрати, знищення або пошкодження Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь видається його дублікат з новим реєстраційним номером.

Для розгляду питання про видачу дубліката Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь до Міністерства освіти і науки України подаються:

особиста заява особи;

довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата (за наявності);

копія першої сторінки паспорта або копія документа, що посвідчує особу (в разі необхідності);

копія втраченого, знищеного або пошкодженого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь (за наявності).

18. На рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання/не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

19. У разі надходження апеляції утворюється апеляційна комісія із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

Головою апеляційної комісії призначається, як правило, член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. Члени апеляційної комісії призначаються за пропозицією голови.

Апеляційна комісія готує висновок, що підписується всіма членами комісії, для розгляду атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня Міністерство освіти і науки України розглядає повторно із залученням іншого вищого навчального закладу або наукової установи та фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є ''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні''.

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
відмова у визнанні - офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

повідомлення про відмову у визнанні Документа (далі - Повідомлення) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

'''Підстави відмови у визнанні:'''

Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:

1) щодо документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], компетентним органом з визнання отримано негативний результат верифікації;

2) компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;

3) Документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], видані за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, яка(ий) не є офіційно визнаною(им) в системі освіти держави, до якої належить, та держави, на території якої здійснюється освітня діяльність;

4) Документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави;

5) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;

6) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, що здійснюють освітню діяльність на тимчасово окупованій території України;

7) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, до якої(ого) застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);

8) встановлено, що Документ виданий на підставі документів, що походять з освітніх установ, освітніх провайдерів, які провадять освітню діяльність на тимчасово окупованих територіях України;

9) встановлено, що Власник для здобуття рівня/ступеня вищої освіти, зазначеного в Документі, проходив окремий період навчання в освітніх установах, освітніх провайдерах, визначених підпунктами 3-8 пункту 3 цього розділу;

10) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;

11) Документ виданий за результатами навчання, під час якого загальний обсяг навантаження менший за мінімально передбачений освітньою установою, освітнім провайдером обсяг навантаження для одного семестру навчання;

12) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не входить в систему вищої освіти країни походження документа;

13) Документи, зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], не містять повної інформації про Програму, необхідну для встановлення відповідного ступеня та/або освітньої програми в Україні;

14) Документ виданий за результатами навчання за період, що становить менше ніж один навчальний рік з дати вступу на освітню програму;

15) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти в Україні;

16) під час здійснення Порівняльного аналізу, відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], встановлено суттєву різницю в освітніх програмах, що унеможливлює прийняття рішення про визнання;

17) протягом 1 року з дати направлення письмового повідомлення Заявнику до компетентного органу з визнання не надано додаткові документи: результати додаткового навчання, результати тестів на компетентність тощо або заяви про продовження цього строку;

18) встановлено, що Документ одержаний на підставі документа про попередню освіту або період навчання, який не надавав його Власнику відповідних академічних прав;

19) якщо текст Документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст Документа.

У разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.
У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк не більше 4 місяців з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до МОН для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту 3 розділу VIІ цього Порядку МОН скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

МОН надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-04T09:49:35Z

Nataliia.zoria: /* Процедура визнання Документа */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text Конвенція про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до європейського регіону з 11 січня 1982 року] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту]
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Не потребують визнання документи про освіту, видані в країнах, з якими Україною укладено відповідні міжвідомчі угоди, а саме:

1) документи, видані в Азербайджанській Республіці до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/031_032#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі освіти від 24 березня 1997 року;]

2) документи, видані в Республіці Казахстан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_038#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Республіки Казахстан про співробітництво в галузі освіти від 21 вересня 1995 року;]

3) документи, видані в Республіці Таджикистан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/762_015#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі освіти від 09 квітня 2003 року;]

4) документи, видані в Туркменістані до 01 січня 1993 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795_025#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Туркменистану про співробітництво в галузі освіти від 28 січня 1998 року.]

== Порядок подання документів ==
Заявник та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
# копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
# документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
# копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'').
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).

Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів, які засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України, якщо така можливість визначена компетентним органом. Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів .

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду протягом 15 робочих днів з дати отримання пакета документів.

'''Мета подання документів '''

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання:'''

1) з метою реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2) з метою працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

'''Процедура визнання Документа, окрім випадків, зазначених у пунктах 2-3 цього розділу, складається з:'''

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

Процедура визнання '''''Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня)''''' складається з підпунктів 1, 3 пункту 1 цього розділу.

Процедура визнання '''''Документа про періоди навчання''''' складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

Компетентним органом може бути застосовано автоматичне визнання Документа, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

Для проведення верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

'''''Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

При перевірці статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми компетентний орган враховує законодавство країни видачі Документа та країни здійснення навчання, а також має право використовувати використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

'''''Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:'''''

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору але наявність міжнародного договору не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти, яке здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо. (На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється).

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text підпункту 17 пункту 3 розділу VII Порядку].

'''Визнанню не підлягають:'''

* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

У цьому разі матеріали повертаються заявнику без розгляду.

Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:

вищим навчальним закладом або науковою установою;

Міністерством освіти і науки України.

Вчений має право самостійно вибрати суб’єкта проведення процедури визнання здобутого ним в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку.]

Документи, стосовно визнання яких вчений подав заяву до суб’єкта визнання, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями.

Документи (атестаційна справа), оформлені з порушенням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пунктом 3 розділу ІІ та пунктами 4, 6 розділу ІІІ цього Порядку], повертаються заявнику суб’єктом визнання для доопрацювання.

У випадку встановлення на будь-якому етапі проходження документів (атестаційної справи) факту подання недостовірної інформації, зазначеної у поданих для визнання документах про здобуття в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів (крім орфографічних та технічних помилок), суб’єкт визнання приймає рішення про відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, а відомості про неавтентичний документ, особу, яка зазначена у ньому як власник, передаються до правоохоронних органів України.

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів вищим навчальним закладом або науковою установою'''

Вчена рада вищого навчального закладу або наукової установи приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про наукові ступені під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання.

2. Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:

іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;

громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі наявності у вченого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь, виданого Міністерством освіти і науки України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку вищий навчальний заклад або наукова установа не проводить процедуру визнання.

3. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до вищого навчального закладу або наукової установи документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку

Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:

спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі відсутності у вищому навчальному закладі або науковій установі достатньої кількості докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, відповідний структурний підрозділ проводить розширене засідання із залученням фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ, які є докторами наук, докторами філософії (кандидатами наук) або мають наукові статті, монографії зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

5. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;

проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;

відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

6. Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

7. На підставі рішення Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) про визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня видається наказ вищого навчального закладу (наукової установи), який розміщується на його веб-сайті.

8. Наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

9. На рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо визнання/невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.

10. У разі надходження апеляції вищий навчальний заклад або наукова установа утворює апеляційну комісію із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

До складу апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа може залучати фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ за їх згодою.

11. Апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів'''

Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України, які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників та на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

2. Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів відповідно до законодавства України, міжнародних угод та конвенцій, а також цього Порядку.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

3. Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:

вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;

зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

4. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до Міністерства освіти і науки України документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку (додаток 2).

5. Копії документів, легалізованих в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями, засвідчуються в установленому порядку.

Обкладинка атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня оформлюється згідно з додатком 3 до цього Порядку.

6. До атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня додаються:

один примірник дисертації (наукових досягнень), переплетений і підписаний вченим на титульному аркуші, у паперовому та електронному вигляді;

автореферат іноземною мовою та його переклад державною мовою, засвідчений підписом вченого. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник;

автореферат дисертації (наукових досягнень) доктора філософії (кандидатської дисертації) при визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня доктора наук. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації цієї дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник.

7. Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

8. Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.

9. Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом двох місяців за участю одного з органів:

спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

10. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган з числа своїх членів створює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи і подати висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

11. Засідання органу для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня може проводитися без участі вченого за його згодою.

У засіданні можуть брати участь інші особи, яких за потреби запрошує орган.

12. Висновок вищого навчального закладу або наукової установи щодо наукових результатів і практичного значення дисертації приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів органу, затверджується керівником вищого навчального закладу або наукової установи, скріплюється печаткою вищого навчального закладу або наукової установи (за її наявності) і разом з дисертацією та атестаційною справою протягом десяти робочих днів надсилається до Міністерства освіти і науки України.

13. На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:

визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;

видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

14. Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'';

15. Інформація про Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

16. Копії визнаного іноземного документа про науковий ступінь та виданого вченому Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь зберігаються в Міністерстві освіти і науки України.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому.

17. У разі втрати, знищення або пошкодження Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь видається його дублікат з новим реєстраційним номером.

Для розгляду питання про видачу дубліката Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь до Міністерства освіти і науки України подаються:

особиста заява особи;

довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата (за наявності);

копія першої сторінки паспорта або копія документа, що посвідчує особу (в разі необхідності);

копія втраченого, знищеного або пошкодженого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь (за наявності).

18. На рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання/не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

19. У разі надходження апеляції утворюється апеляційна комісія із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

Головою апеляційної комісії призначається, як правило, член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. Члени апеляційної комісії призначаються за пропозицією голови.

Апеляційна комісія готує висновок, що підписується всіма членами комісії, для розгляду атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня Міністерство освіти і науки України розглядає повторно із залученням іншого вищого навчального закладу або наукової установи та фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є ''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні''.

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
відмова у визнанні - офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

повідомлення про відмову у визнанні Документа (далі - Повідомлення) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

'''Підстави відмови у визнанні:'''

Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:

1) щодо документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], компетентним органом з визнання отримано негативний результат верифікації;

2) компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;

3) Документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], видані за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, яка(ий) не є офіційно визнаною(им) в системі освіти держави, до якої належить, та держави, на території якої здійснюється освітня діяльність;

4) Документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави;

5) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;

6) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, що здійснюють освітню діяльність на тимчасово окупованій території України;

7) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, до якої(ого) застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);

8) встановлено, що Документ виданий на підставі документів, що походять з освітніх установ, освітніх провайдерів, які провадять освітню діяльність на тимчасово окупованих територіях України;

9) встановлено, що Власник для здобуття рівня/ступеня вищої освіти, зазначеного в Документі, проходив окремий період навчання в освітніх установах, освітніх провайдерах, визначених підпунктами 3-8 пункту 3 цього розділу;

10) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;

11) Документ виданий за результатами навчання, під час якого загальний обсяг навантаження менший за мінімально передбачений освітньою установою, освітнім провайдером обсяг навантаження для одного семестру навчання;

12) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не входить в систему вищої освіти країни походження документа;

13) Документи, зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], не містять повної інформації про Програму, необхідну для встановлення відповідного ступеня та/або освітньої програми в Україні;

14) Документ виданий за результатами навчання за період, що становить менше ніж один навчальний рік з дати вступу на освітню програму;

15) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти в Україні;

16) під час здійснення Порівняльного аналізу, відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], встановлено суттєву різницю в освітніх програмах, що унеможливлює прийняття рішення про визнання;

17) протягом 1 року з дати направлення письмового повідомлення Заявнику до компетентного органу з визнання не надано додаткові документи: результати додаткового навчання, результати тестів на компетентність тощо або заяви про продовження цього строку;

18) встановлено, що Документ одержаний на підставі документа про попередню освіту або період навчання, який не надавав його Власнику відповідних академічних прав;

19) якщо текст Документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст Документа.

У разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.
У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк не більше 4 місяців з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до МОН для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту 3 розділу VIІ цього Порядку МОН скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

МОН надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-04T08:23:00Z

Nataliia.zoria: /* Порядок подання документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text Конвенція про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до європейського регіону з 11 січня 1982 року] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту]
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Не потребують визнання документи про освіту, видані в країнах, з якими Україною укладено відповідні міжвідомчі угоди, а саме:

1) документи, видані в Азербайджанській Республіці до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/031_032#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі освіти від 24 березня 1997 року;]

2) документи, видані в Республіці Казахстан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_038#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Республіки Казахстан про співробітництво в галузі освіти від 21 вересня 1995 року;]

3) документи, видані в Республіці Таджикистан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/762_015#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі освіти від 09 квітня 2003 року;]

4) документи, видані в Туркменістані до 01 січня 1993 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795_025#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Туркменистану про співробітництво в галузі освіти від 28 січня 1998 року.]

== Порядок подання документів ==
Заявник та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
# засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
# копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
# документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
# копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'').
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).

Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів, які засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України, якщо така можливість визначена компетентним органом. Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів .

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду протягом 15 робочих днів з дати отримання пакета документів.

'''Мета подання документів '''

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання:'''

1) з метою реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2) з метою працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

1. Процедура визнання Документа, окрім випадків, зазначених у пунктах 2-3 цього розділу, складається з:

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

2. Процедура визнання Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) складається з підпунктів 1, 3 пункту 1 цього розділу.

3. Процедура визнання Документа про періоди навчання складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

4. Автоматичне визнання Документа може бути застосовано компетентним органом з визнання у разі, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

5. Для верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

Для верифікації Документа та/або перевірки проходження періоду навчання, або іншої необхідної інформації, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та/або будь-якої іншої офіційної установи.

6. З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

Статус освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми перевіряється компетентним органом з визнання на дату присвоєння кваліфікації з урахуванням законодавства країни видачі Документа та країни здійснення навчання.

З метою перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та іншої офіційної установи.

Під час перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, компетентний орган з визнання має право використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

7. Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання, визначеним пунктом 4 цього розділу;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору.

Наявність міжнародного договору між Україною та державою, освітньою установою та/або освітнім провайдером, якою видано Документ, не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти.

Додаткове навчання, проходження тестів на компетентність, проходження практики, захист курсових, дипломних робіт або проєктів, співбесіди, підготовчі курси тощо для компенсації відмінностей між освітніми програмами з метою визнання кваліфікації в Україні здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо.

На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється.

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог підпункту 17 пункту 3 розділу VII цього Порядку.

'''Визнанню не підлягають:'''

* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

У цьому разі матеріали повертаються заявнику без розгляду.

Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:

вищим навчальним закладом або науковою установою;

Міністерством освіти і науки України.

Вчений має право самостійно вибрати суб’єкта проведення процедури визнання здобутого ним в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку.]

Документи, стосовно визнання яких вчений подав заяву до суб’єкта визнання, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями.

Документи (атестаційна справа), оформлені з порушенням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пунктом 3 розділу ІІ та пунктами 4, 6 розділу ІІІ цього Порядку], повертаються заявнику суб’єктом визнання для доопрацювання.

У випадку встановлення на будь-якому етапі проходження документів (атестаційної справи) факту подання недостовірної інформації, зазначеної у поданих для визнання документах про здобуття в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів (крім орфографічних та технічних помилок), суб’єкт визнання приймає рішення про відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, а відомості про неавтентичний документ, особу, яка зазначена у ньому як власник, передаються до правоохоронних органів України.

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів вищим навчальним закладом або науковою установою'''

Вчена рада вищого навчального закладу або наукової установи приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про наукові ступені під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання.

2. Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:

іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;

громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі наявності у вченого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь, виданого Міністерством освіти і науки України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку вищий навчальний заклад або наукова установа не проводить процедуру визнання.

3. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до вищого навчального закладу або наукової установи документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку

Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:

спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі відсутності у вищому навчальному закладі або науковій установі достатньої кількості докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, відповідний структурний підрозділ проводить розширене засідання із залученням фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ, які є докторами наук, докторами філософії (кандидатами наук) або мають наукові статті, монографії зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

5. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;

проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;

відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

6. Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

7. На підставі рішення Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) про визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня видається наказ вищого навчального закладу (наукової установи), який розміщується на його веб-сайті.

8. Наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

9. На рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо визнання/невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.

10. У разі надходження апеляції вищий навчальний заклад або наукова установа утворює апеляційну комісію із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

До складу апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа може залучати фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ за їх згодою.

11. Апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів'''

Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України, які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників та на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

2. Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів відповідно до законодавства України, міжнародних угод та конвенцій, а також цього Порядку.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

3. Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:

вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;

зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

4. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до Міністерства освіти і науки України документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку (додаток 2).

5. Копії документів, легалізованих в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями, засвідчуються в установленому порядку.

Обкладинка атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня оформлюється згідно з додатком 3 до цього Порядку.

6. До атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня додаються:

один примірник дисертації (наукових досягнень), переплетений і підписаний вченим на титульному аркуші, у паперовому та електронному вигляді;

автореферат іноземною мовою та його переклад державною мовою, засвідчений підписом вченого. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник;

автореферат дисертації (наукових досягнень) доктора філософії (кандидатської дисертації) при визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня доктора наук. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації цієї дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник.

7. Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

8. Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.

9. Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом двох місяців за участю одного з органів:

спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

10. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган з числа своїх членів створює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи і подати висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

11. Засідання органу для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня може проводитися без участі вченого за його згодою.

У засіданні можуть брати участь інші особи, яких за потреби запрошує орган.

12. Висновок вищого навчального закладу або наукової установи щодо наукових результатів і практичного значення дисертації приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів органу, затверджується керівником вищого навчального закладу або наукової установи, скріплюється печаткою вищого навчального закладу або наукової установи (за її наявності) і разом з дисертацією та атестаційною справою протягом десяти робочих днів надсилається до Міністерства освіти і науки України.

13. На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:

визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;

видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

14. Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'';

15. Інформація про Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

16. Копії визнаного іноземного документа про науковий ступінь та виданого вченому Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь зберігаються в Міністерстві освіти і науки України.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому.

17. У разі втрати, знищення або пошкодження Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь видається його дублікат з новим реєстраційним номером.

Для розгляду питання про видачу дубліката Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь до Міністерства освіти і науки України подаються:

особиста заява особи;

довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата (за наявності);

копія першої сторінки паспорта або копія документа, що посвідчує особу (в разі необхідності);

копія втраченого, знищеного або пошкодженого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь (за наявності).

18. На рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання/не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

19. У разі надходження апеляції утворюється апеляційна комісія із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

Головою апеляційної комісії призначається, як правило, член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. Члени апеляційної комісії призначаються за пропозицією голови.

Апеляційна комісія готує висновок, що підписується всіма членами комісії, для розгляду атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня Міністерство освіти і науки України розглядає повторно із залученням іншого вищого навчального закладу або наукової установи та фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є ''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні''.

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
відмова у визнанні - офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

повідомлення про відмову у визнанні Документа (далі - Повідомлення) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

'''Підстави відмови у визнанні:'''

Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:

1) щодо документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], компетентним органом з визнання отримано негативний результат верифікації;

2) компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;

3) Документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], видані за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, яка(ий) не є офіційно визнаною(им) в системі освіти держави, до якої належить, та держави, на території якої здійснюється освітня діяльність;

4) Документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави;

5) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;

6) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, що здійснюють освітню діяльність на тимчасово окупованій території України;

7) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, до якої(ого) застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);

8) встановлено, що Документ виданий на підставі документів, що походять з освітніх установ, освітніх провайдерів, які провадять освітню діяльність на тимчасово окупованих територіях України;

9) встановлено, що Власник для здобуття рівня/ступеня вищої освіти, зазначеного в Документі, проходив окремий період навчання в освітніх установах, освітніх провайдерах, визначених підпунктами 3-8 пункту 3 цього розділу;

10) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;

11) Документ виданий за результатами навчання, під час якого загальний обсяг навантаження менший за мінімально передбачений освітньою установою, освітнім провайдером обсяг навантаження для одного семестру навчання;

12) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не входить в систему вищої освіти країни походження документа;

13) Документи, зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], не містять повної інформації про Програму, необхідну для встановлення відповідного ступеня та/або освітньої програми в Україні;

14) Документ виданий за результатами навчання за період, що становить менше ніж один навчальний рік з дати вступу на освітню програму;

15) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти в Україні;

16) під час здійснення Порівняльного аналізу, відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], встановлено суттєву різницю в освітніх програмах, що унеможливлює прийняття рішення про визнання;

17) протягом 1 року з дати направлення письмового повідомлення Заявнику до компетентного органу з визнання не надано додаткові документи: результати додаткового навчання, результати тестів на компетентність тощо або заяви про продовження цього строку;

18) встановлено, що Документ одержаний на підставі документа про попередню освіту або період навчання, який не надавав його Власнику відповідних академічних прав;

19) якщо текст Документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст Документа.

У разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.
У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк не більше 4 місяців з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до МОН для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту 3 розділу VIІ цього Порядку МОН скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

МОН надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-04T08:07:22Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text Конвенція про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до європейського регіону з 11 січня 1982 року] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту]
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Не потребують визнання документи про освіту, видані в країнах, з якими Україною укладено відповідні міжвідомчі угоди, а саме:

1) документи, видані в Азербайджанській Республіці до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/031_032#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі освіти від 24 березня 1997 року;]

2) документи, видані в Республіці Казахстан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_038#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Республіки Казахстан про співробітництво в галузі освіти від 21 вересня 1995 року;]

3) документи, видані в Республіці Таджикистан до 01 січня 1992 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/762_015#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі освіти від 09 квітня 2003 року;]

4) документи, видані в Туркменістані до 01 січня 1993 р., на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795_025#Text статті 3 Угоди між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Туркменистану про співробітництво в галузі освіти від 28 січня 1998 року.]

== Порядок подання документів ==
Заявник та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:
* засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
* засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
* копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
* документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
* копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'');
* процедура визнання здійснюється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.
* компетентний орган з визнання та установа, на яку покладено функції національного інформаційного центру академічної мобільності, під час виконання функцій, покладених на них цим Порядком, здійснюють обробку персональних даних Заявника та/або Власника, в тому числі передачу персональних даних з метою отримання інформації, необхідної для здійснення процедури визнання, до міжнародних органів, установ і організацій.
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).

Документи, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 1 цього розділу подаються до компетентного органу з визнання разом із перекладом українською мовою у разі необхідності.

Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів.

Електронні копії документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України.

Компетентний орган з визнання визначає можливість і порядок подання документів у форматі електронного документа та/або електронних копій документів із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів .

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду протягом 15 робочих днів з дати отримання пакета документів.

'''Мета подання документів '''

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання:'''

1) з метою реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2) з метою працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

1. Процедура визнання Документа, окрім випадків, зазначених у пунктах 2-3 цього розділу, складається з:

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

2. Процедура визнання Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) складається з підпунктів 1, 3 пункту 1 цього розділу.

3. Процедура визнання Документа про періоди навчання складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

4. Автоматичне визнання Документа може бути застосовано компетентним органом з визнання у разі, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

5. Для верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

Для верифікації Документа та/або перевірки проходження періоду навчання, або іншої необхідної інформації, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та/або будь-якої іншої офіційної установи.

6. З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

Статус освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми перевіряється компетентним органом з визнання на дату присвоєння кваліфікації з урахуванням законодавства країни видачі Документа та країни здійснення навчання.

З метою перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та іншої офіційної установи.

Під час перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, компетентний орган з визнання має право використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

7. Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання, визначеним пунктом 4 цього розділу;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору.

Наявність міжнародного договору між Україною та державою, освітньою установою та/або освітнім провайдером, якою видано Документ, не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти.

Додаткове навчання, проходження тестів на компетентність, проходження практики, захист курсових, дипломних робіт або проєктів, співбесіди, підготовчі курси тощо для компенсації відмінностей між освітніми програмами з метою визнання кваліфікації в Україні здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо.

На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється.

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог підпункту 17 пункту 3 розділу VII цього Порядку.

'''Визнанню не підлягають:'''

* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

У цьому разі матеріали повертаються заявнику без розгляду.

Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:

вищим навчальним закладом або науковою установою;

Міністерством освіти і науки України.

Вчений має право самостійно вибрати суб’єкта проведення процедури визнання здобутого ним в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку.]

Документи, стосовно визнання яких вчений подав заяву до суб’єкта визнання, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями.

Документи (атестаційна справа), оформлені з порушенням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пунктом 3 розділу ІІ та пунктами 4, 6 розділу ІІІ цього Порядку], повертаються заявнику суб’єктом визнання для доопрацювання.

У випадку встановлення на будь-якому етапі проходження документів (атестаційної справи) факту подання недостовірної інформації, зазначеної у поданих для визнання документах про здобуття в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів (крім орфографічних та технічних помилок), суб’єкт визнання приймає рішення про відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, а відомості про неавтентичний документ, особу, яка зазначена у ньому як власник, передаються до правоохоронних органів України.

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів вищим навчальним закладом або науковою установою'''

Вчена рада вищого навчального закладу або наукової установи приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про наукові ступені під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання.

2. Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:

іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;

громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі наявності у вченого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь, виданого Міністерством освіти і науки України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку вищий навчальний заклад або наукова установа не проводить процедуру визнання.

3. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до вищого навчального закладу або наукової установи документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку

Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:

спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі відсутності у вищому навчальному закладі або науковій установі достатньої кількості докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, відповідний структурний підрозділ проводить розширене засідання із залученням фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ, які є докторами наук, докторами філософії (кандидатами наук) або мають наукові статті, монографії зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

5. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;

проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;

відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

6. Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

7. На підставі рішення Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) про визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня видається наказ вищого навчального закладу (наукової установи), який розміщується на його веб-сайті.

8. Наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

9. На рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо визнання/невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.

10. У разі надходження апеляції вищий навчальний заклад або наукова установа утворює апеляційну комісію із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

До складу апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа може залучати фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ за їх згодою.

11. Апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів'''

Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України, які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників та на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

2. Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів відповідно до законодавства України, міжнародних угод та конвенцій, а також цього Порядку.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

3. Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:

вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;

зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

4. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до Міністерства освіти і науки України документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку (додаток 2).

5. Копії документів, легалізованих в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями, засвідчуються в установленому порядку.

Обкладинка атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня оформлюється згідно з додатком 3 до цього Порядку.

6. До атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня додаються:

один примірник дисертації (наукових досягнень), переплетений і підписаний вченим на титульному аркуші, у паперовому та електронному вигляді;

автореферат іноземною мовою та його переклад державною мовою, засвідчений підписом вченого. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник;

автореферат дисертації (наукових досягнень) доктора філософії (кандидатської дисертації) при визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня доктора наук. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації цієї дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник.

7. Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

8. Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.

9. Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом двох місяців за участю одного з органів:

спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

10. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган з числа своїх членів створює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи і подати висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

11. Засідання органу для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня може проводитися без участі вченого за його згодою.

У засіданні можуть брати участь інші особи, яких за потреби запрошує орган.

12. Висновок вищого навчального закладу або наукової установи щодо наукових результатів і практичного значення дисертації приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів органу, затверджується керівником вищого навчального закладу або наукової установи, скріплюється печаткою вищого навчального закладу або наукової установи (за її наявності) і разом з дисертацією та атестаційною справою протягом десяти робочих днів надсилається до Міністерства освіти і науки України.

13. На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:

визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;

видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

14. Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'';

15. Інформація про Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

16. Копії визнаного іноземного документа про науковий ступінь та виданого вченому Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь зберігаються в Міністерстві освіти і науки України.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому.

17. У разі втрати, знищення або пошкодження Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь видається його дублікат з новим реєстраційним номером.

Для розгляду питання про видачу дубліката Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь до Міністерства освіти і науки України подаються:

особиста заява особи;

довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата (за наявності);

копія першої сторінки паспорта або копія документа, що посвідчує особу (в разі необхідності);

копія втраченого, знищеного або пошкодженого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь (за наявності).

18. На рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання/не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

19. У разі надходження апеляції утворюється апеляційна комісія із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

Головою апеляційної комісії призначається, як правило, член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. Члени апеляційної комісії призначаються за пропозицією голови.

Апеляційна комісія готує висновок, що підписується всіма членами комісії, для розгляду атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня Міністерство освіти і науки України розглядає повторно із залученням іншого вищого навчального закладу або наукової установи та фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є ''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні''.

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
відмова у визнанні - офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

повідомлення про відмову у визнанні Документа (далі - Повідомлення) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

'''Підстави відмови у визнанні:'''

Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:

1) щодо документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], компетентним органом з визнання отримано негативний результат верифікації;

2) компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;

3) Документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], видані за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, яка(ий) не є офіційно визнаною(им) в системі освіти держави, до якої належить, та держави, на території якої здійснюється освітня діяльність;

4) Документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави;

5) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;

6) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, що здійснюють освітню діяльність на тимчасово окупованій території України;

7) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, до якої(ого) застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);

8) встановлено, що Документ виданий на підставі документів, що походять з освітніх установ, освітніх провайдерів, які провадять освітню діяльність на тимчасово окупованих територіях України;

9) встановлено, що Власник для здобуття рівня/ступеня вищої освіти, зазначеного в Документі, проходив окремий період навчання в освітніх установах, освітніх провайдерах, визначених підпунктами 3-8 пункту 3 цього розділу;

10) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;

11) Документ виданий за результатами навчання, під час якого загальний обсяг навантаження менший за мінімально передбачений освітньою установою, освітнім провайдером обсяг навантаження для одного семестру навчання;

12) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не входить в систему вищої освіти країни походження документа;

13) Документи, зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], не містять повної інформації про Програму, необхідну для встановлення відповідного ступеня та/або освітньої програми в Україні;

14) Документ виданий за результатами навчання за період, що становить менше ніж один навчальний рік з дати вступу на освітню програму;

15) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти в Україні;

16) під час здійснення Порівняльного аналізу, відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], встановлено суттєву різницю в освітніх програмах, що унеможливлює прийняття рішення про визнання;

17) протягом 1 року з дати направлення письмового повідомлення Заявнику до компетентного органу з визнання не надано додаткові документи: результати додаткового навчання, результати тестів на компетентність тощо або заяви про продовження цього строку;

18) встановлено, що Документ одержаний на підставі документа про попередню освіту або період навчання, який не надавав його Власнику відповідних академічних прав;

19) якщо текст Документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст Документа.

У разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.
У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк не більше 4 місяців з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до МОН для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту 3 розділу VIІ цього Порядку МОН скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

МОН надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-04T06:56:33Z

Nataliia.zoria:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text Конвенція про визнання навчання, дипломів і ступенів у вищій освіті в державах, що належать до європейського регіону з 11 січня 1982 року] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту]
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Документи, що не потребують процедури визнання:

1) документи про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 року (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992));

2) документи, видані особам, за підсумками навчання до початку 1992/1993 навчального року в освітніх установах держав колишнього СРСР.
== Порядок подання документів ==
Заявник та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:
* засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
* засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
* копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
* документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
* копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'');
* процедура визнання здійснюється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.
* компетентний орган з визнання та установа, на яку покладено функції національного інформаційного центру академічної мобільності, під час виконання функцій, покладених на них цим Порядком, здійснюють обробку персональних даних Заявника та/або Власника, в тому числі передачу персональних даних з метою отримання інформації, необхідної для здійснення процедури визнання, до міжнародних органів, установ і організацій.
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).

Документи, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 1 цього розділу подаються до компетентного органу з визнання разом із перекладом українською мовою у разі необхідності.

Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів.

Електронні копії документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України.

Компетентний орган з визнання визначає можливість і порядок подання документів у форматі електронного документа та/або електронних копій документів із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів .

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду протягом 15 робочих днів з дати отримання пакета документів.

'''Мета подання документів '''

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання:'''

1) з метою реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2) з метою працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

1. Процедура визнання Документа, окрім випадків, зазначених у пунктах 2-3 цього розділу, складається з:

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

2. Процедура визнання Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) складається з підпунктів 1, 3 пункту 1 цього розділу.

3. Процедура визнання Документа про періоди навчання складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

4. Автоматичне визнання Документа може бути застосовано компетентним органом з визнання у разі, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

5. Для верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

Для верифікації Документа та/або перевірки проходження періоду навчання, або іншої необхідної інформації, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та/або будь-якої іншої офіційної установи.

6. З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

Статус освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми перевіряється компетентним органом з визнання на дату присвоєння кваліфікації з урахуванням законодавства країни видачі Документа та країни здійснення навчання.

З метою перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та іншої офіційної установи.

Під час перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, компетентний орган з визнання має право використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

7. Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання, визначеним пунктом 4 цього розділу;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору.

Наявність міжнародного договору між Україною та державою, освітньою установою та/або освітнім провайдером, якою видано Документ, не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти.

Додаткове навчання, проходження тестів на компетентність, проходження практики, захист курсових, дипломних робіт або проєктів, співбесіди, підготовчі курси тощо для компенсації відмінностей між освітніми програмами з метою визнання кваліфікації в Україні здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо.

На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється.

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог підпункту 17 пункту 3 розділу VII цього Порядку.

'''Визнанню не підлягають:'''

* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

У цьому разі матеріали повертаються заявнику без розгляду.

Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:

вищим навчальним закладом або науковою установою;

Міністерством освіти і науки України.

Вчений має право самостійно вибрати суб’єкта проведення процедури визнання здобутого ним в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку.]

Документи, стосовно визнання яких вчений подав заяву до суб’єкта визнання, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями.

Документи (атестаційна справа), оформлені з порушенням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пунктом 3 розділу ІІ та пунктами 4, 6 розділу ІІІ цього Порядку], повертаються заявнику суб’єктом визнання для доопрацювання.

У випадку встановлення на будь-якому етапі проходження документів (атестаційної справи) факту подання недостовірної інформації, зазначеної у поданих для визнання документах про здобуття в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів (крім орфографічних та технічних помилок), суб’єкт визнання приймає рішення про відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, а відомості про неавтентичний документ, особу, яка зазначена у ньому як власник, передаються до правоохоронних органів України.

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів вищим навчальним закладом або науковою установою'''

Вчена рада вищого навчального закладу або наукової установи приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про наукові ступені під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання.

2. Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:

іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;

громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі наявності у вченого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь, виданого Міністерством освіти і науки України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку вищий навчальний заклад або наукова установа не проводить процедуру визнання.

3. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до вищого навчального закладу або наукової установи документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку

Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:

спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі відсутності у вищому навчальному закладі або науковій установі достатньої кількості докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, відповідний структурний підрозділ проводить розширене засідання із залученням фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ, які є докторами наук, докторами філософії (кандидатами наук) або мають наукові статті, монографії зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

5. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;

проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;

відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

6. Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

7. На підставі рішення Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) про визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня видається наказ вищого навчального закладу (наукової установи), який розміщується на його веб-сайті.

8. Наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

9. На рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо визнання/невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.

10. У разі надходження апеляції вищий навчальний заклад або наукова установа утворює апеляційну комісію із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

До складу апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа може залучати фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ за їх згодою.

11. Апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів'''

Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України, які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників та на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

2. Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів відповідно до законодавства України, міжнародних угод та конвенцій, а також цього Порядку.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

3. Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:

вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;

зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

4. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до Міністерства освіти і науки України документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку (додаток 2).

5. Копії документів, легалізованих в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями, засвідчуються в установленому порядку.

Обкладинка атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня оформлюється згідно з додатком 3 до цього Порядку.

6. До атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня додаються:

один примірник дисертації (наукових досягнень), переплетений і підписаний вченим на титульному аркуші, у паперовому та електронному вигляді;

автореферат іноземною мовою та його переклад державною мовою, засвідчений підписом вченого. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник;

автореферат дисертації (наукових досягнень) доктора філософії (кандидатської дисертації) при визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня доктора наук. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації цієї дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник.

7. Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

8. Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.

9. Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом двох місяців за участю одного з органів:

спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

10. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган з числа своїх членів створює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи і подати висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

11. Засідання органу для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня може проводитися без участі вченого за його згодою.

У засіданні можуть брати участь інші особи, яких за потреби запрошує орган.

12. Висновок вищого навчального закладу або наукової установи щодо наукових результатів і практичного значення дисертації приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів органу, затверджується керівником вищого навчального закладу або наукової установи, скріплюється печаткою вищого навчального закладу або наукової установи (за її наявності) і разом з дисертацією та атестаційною справою протягом десяти робочих днів надсилається до Міністерства освіти і науки України.

13. На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:

визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;

видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

14. Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'';

15. Інформація про Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

16. Копії визнаного іноземного документа про науковий ступінь та виданого вченому Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь зберігаються в Міністерстві освіти і науки України.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому.

17. У разі втрати, знищення або пошкодження Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь видається його дублікат з новим реєстраційним номером.

Для розгляду питання про видачу дубліката Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь до Міністерства освіти і науки України подаються:

особиста заява особи;

довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата (за наявності);

копія першої сторінки паспорта або копія документа, що посвідчує особу (в разі необхідності);

копія втраченого, знищеного або пошкодженого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь (за наявності).

18. На рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання/не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

19. У разі надходження апеляції утворюється апеляційна комісія із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

Головою апеляційної комісії призначається, як правило, член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. Члени апеляційної комісії призначаються за пропозицією голови.

Апеляційна комісія готує висновок, що підписується всіма членами комісії, для розгляду атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня Міністерство освіти і науки України розглядає повторно із залученням іншого вищого навчального закладу або наукової установи та фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є ''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні''.

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
відмова у визнанні - офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

повідомлення про відмову у визнанні Документа (далі - Повідомлення) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

'''Підстави відмови у визнанні:'''

Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:

1) щодо документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], компетентним органом з визнання отримано негативний результат верифікації;

2) компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;

3) Документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], видані за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, яка(ий) не є офіційно визнаною(им) в системі освіти держави, до якої належить, та держави, на території якої здійснюється освітня діяльність;

4) Документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави;

5) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;

6) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, що здійснюють освітню діяльність на тимчасово окупованій території України;

7) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, до якої(ого) застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);

8) встановлено, що Документ виданий на підставі документів, що походять з освітніх установ, освітніх провайдерів, які провадять освітню діяльність на тимчасово окупованих територіях України;

9) встановлено, що Власник для здобуття рівня/ступеня вищої освіти, зазначеного в Документі, проходив окремий період навчання в освітніх установах, освітніх провайдерах, визначених підпунктами 3-8 пункту 3 цього розділу;

10) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;

11) Документ виданий за результатами навчання, під час якого загальний обсяг навантаження менший за мінімально передбачений освітньою установою, освітнім провайдером обсяг навантаження для одного семестру навчання;

12) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не входить в систему вищої освіти країни походження документа;

13) Документи, зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], не містять повної інформації про Програму, необхідну для встановлення відповідного ступеня та/або освітньої програми в Україні;

14) Документ виданий за результатами навчання за період, що становить менше ніж один навчальний рік з дати вступу на освітню програму;

15) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти в Україні;

16) під час здійснення Порівняльного аналізу, відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], встановлено суттєву різницю в освітніх програмах, що унеможливлює прийняття рішення про визнання;

17) протягом 1 року з дати направлення письмового повідомлення Заявнику до компетентного органу з визнання не надано додаткові документи: результати додаткового навчання, результати тестів на компетентність тощо або заяви про продовження цього строку;

18) встановлено, що Документ одержаний на підставі документа про попередню освіту або період навчання, який не надавав його Власнику відповідних академічних прав;

19) якщо текст Документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст Документа.

У разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.
У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк не більше 4 місяців з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до МОН для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту 3 розділу VIІ цього Порядку МОН скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

МОН надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту

2025-04-01T11:41:31Z

Nataliia.zoria: /* Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n1235 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1273-14 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні "]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Закон України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів "]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України «Про захист персональних даних»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 "Про деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту" (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952 "Про затвердження Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів"]
* Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (Лісабон, 11 квітня 1997 року), яка є чинною на території України з 3 грудня 1999 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text]
* Конвенція про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту і вчених ступенів у державах регіону Європи яка є чинною на території України з 11 січня [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_261#Text]
* Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистанміжнародних двохсторонніх угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені звання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/860_079#Text]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Визнання іноземного документа про освіту.jpg|міні]]'''Алгоритм дій для тих вступників, які здобували освіту за кордоном'''
Якщо вступати на основі іноземного документа про освіту, то подати заяви можна лише в паперовій формі безпосередньо до ЗВО.

Для подальшого навчання та отримання диплома вступнику обов'язково треба пройти процедуру визнання іноземного документа в Україні (ностифікація).

️Це можна зробити двома способами:
#Після зарахування упродовж першого місяця навчання потрібно звернутися до ЗВО. Заклад має прийняти рішення до початку другого семестру першого року навчання. У разі підтвердження видається '''свідоцтво про визнання іноземного документа про освіту''', інформація про яке вноситься в [https://info.edbo.gov.ua/ ЄДЕБО]. Зверніть увагу, що таке свідоцтво діє тільки в тому ЗВО, який його видав.
#Звернутися до [https://apostille.in.ua/ua/ державного підприємтсва «Інформаційно-іміджевий центр»] Міністерства освіти і науки України (МОН). У разі визнання документа видається '''свідоцтво''', інформація про яке вноситься в ЄДЕБО. Зверніть увагу, що таке свідоцтво приймається в усіх закладах освіти, підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності.
Свідоцтва, видані ЗВО і МОН, дійсні тільки разом з оригіналом документа та діють безстроково.

Перевірити достовірність свідоцтва можна на [https://info.edbo.gov.ua/edu-documents/ сайті].

Процедури визнання не потребують документи про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 року, а також документи, видані за підсумками навчання до початку 1992/1993 навчального року в закладах освіти держав колишнього СРСР.

Нагадаємо, перевірити достовірність сертифіката національного мультипредметного тесту можна на сайті [https://info.edbo.gov.ua/nmt-certs ЄДЕБО].
|}
== Загальна інформація ==
'''Документ про освіту (освітній документ)''' - документ, який містить інформацію (у тому числі персональні дані) про Власника, його кваліфікацію, рівень та ступінь вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію, перепідготовку або засвідчує проходження періоду навчання в іноземному закладі вищої освіти (далі - Документ) (пункт 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку визнання здобутих в іноземних закладахвищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від 05.05.2015 № 504, у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 05 вересня 2022 року № 784] (далі - Порядок).

Компетентні органи та сфера дії їх рішень про визнання
# закладом вищої освіти - з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти та/або призначення на посаду наукового або науково-педагогічного працівника до цього закладу вищої освіти. Рішенням закладу вищої освіти про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання або здійснювати професійну діяльність у цьому закладі вищої освіти, про що видається Свідоцтво; Для здійснення процедури визнання заклад вищої освіти утворює комісію з визнання здобутих в іноземних освітніх установах ступенів вищої освіти та наукових ступенів (далі - Комісія ЗВО з визнання)
# ''Міністерство освіти і науки України (МОН)'' – з метою зарахування Власника на навчання для здобуття освіти в закладах вищої освіти України та/або здійснення професійної діяльності в Україні. Рішенням МОН про визнання підтверджується право Власника претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні, про що видається свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#Text Порядку]).
Інформація про процедуру визнання оприлюднюється на офіційному сайті компетентного органу з визнання.

Компетентний орган з визнання забезпечує надання Заявнику інформації про процедуру визнання, розгляд документів та результати процедури визнання.

'''Сфера застосування'''

Можливість ностифікації поширюється на Документи, що засвідчують набуття їх Власником певної кваліфікації, освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти, спеціальності, спеціалізації або перепідготовки, що входять до системи вищої освіти, а також на документи, що свідчать про періоди навчання в освітніх установах (окрім документів про професійну підготовку медичного або фармацевтичного спрямування, у тому числі інтернатуру, клінічну ординатуру, резидентуру, підтвердження або підвищення кваліфікації).

Ностифікація не поширюється на документи, видані на тимчасово окупованих територіях України, з урахуванням періодів навчання або на підставі результатів навчання на тимчасово окупованих територіях України.

Не потребують процедури визнання документи, видані з метою продовження навчання в рамках програм академічної мобільності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність».

Документи, що не потребують процедури визнання:

1) документи про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 року (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992));

2) документи, видані особам, за підсумками навчання до початку 1992/1993 навчального року в освітніх установах держав колишнього СРСР.
== Порядок подання документів ==
Заявник та Власник забезпечують надання, до компетентного органу з визнання, достовірної інформації, відомостей та документів.

Визнання здійснюється за заявою особи, поданою до компетентного органу. Заявником може бути власник Документа або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання; для неповнолітніх осіб заявником можуть бути їх законні представники.

Заявник подає до компетентного органу такі документи:
* засвідчені в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою іноземного документа про освіту (''за необхідності - пред’явлення оригіналу'');
* засвідчені в установленому законодавством порядку копію і переклад українською мовою додатка до Документа та/або інших документів, які містять інформацію про зміст програми та результати навчання (''за необхідності - пред’явлення оригіналів'').У разі, якщо у країні походження Документа передбачено видачу електронних Документів, Заявник може надати електронний Документ разом із перекладом цього Документа українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
* копії документів про попередню базову/повну загальну середню, професійну (професійно- технічну), фахову передвищу освіту за наявності такої освіти (''за необхідності'');
* документ від офіційної установи (довідка, сертифікат або інший) про академічні та/або професійні права, які надаються Власнику в країні походження Документа (''за необхідності'');
* копії документів, що засвідчують особу Заявника та Власника, якщо Власник не є Заявником (''за необхідності - з перекладами українською мовою'');
* процедура визнання здійснюється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.
* компетентний орган з визнання та установа, на яку покладено функції національного інформаційного центру академічної мобільності, під час виконання функцій, покладених на них цим Порядком, здійснюють обробку персональних даних Заявника та/або Власника, в тому числі передачу персональних даних з метою отримання інформації, необхідної для здійснення процедури визнання, до міжнародних органів, установ і організацій.
Документи, зазначені в підпунктах 1, 2, 4, мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні ('''консульська легалізація або проставлення апостиля''',- для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2933-14#Text Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів»]).

У разі, якщо Документ не засвідчений в країні його видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні, або якщо засвідчення не підтверджує підпис та якість, в якій виступала посадова особа, що підписала Документ, Заявник (Власник) надає до компетентного органу з визнання додаткову інформацію та/або документи, що підтверджують факт видачі та/або автентичність Документа, у тому числі відомості, які містяться в реєстрах, базах даних документів про освіту тощо,- у разі відсутності відкритого доступу до таких реєстрів, баз даних (за необхідності - із перекладом українською мовою).

Документи, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 1 цього розділу подаються до компетентного органу з визнання разом із перекладом українською мовою у разі необхідності.

Заявник має право надати також інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію Власника, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (у разі необхідності-із перекладом українською мовою).

Заявник може подати до компетентного органу з визнання заяву всі вище зазначені документи форматі електронного документа та/або електронних копій документів.

Електронні копії документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом Власника відповідно до законодавства України.

Компетентний орган з визнання визначає можливість і порядок подання документів у форматі електронного документа та/або електронних копій документів із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Компетентний орган з визнання має право перевірити відповідність електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами всіх вище зазначених документів .

Якщо документи надані Заявником не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам Порядку про визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, компетентний орган з визнання може повернути документи без розгляду протягом 15 робочих днів з дати отримання пакета документів.

'''Мета подання документів '''

'''Заявник подає документи до компетентного органу з визнання для проведення процедури визнання:'''

1) з метою реалізації права Власника претендувати на вступ до закладу вищої освіти України та/або продовження навчання на певному рівні вищої освіти - до початку навчання або протягом першого місяця навчання;

2) з метою працевлаштування в Україні - згідно з вимогами та протягом строку, встановленого роботодавцем відповідно до чинного законодавства України.

== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.

Строк зберігання поданих документів у компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.

1. Процедура визнання Документа, окрім випадків, зазначених у пунктах 2-3 цього розділу, складається з:

1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).

Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.

Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.

2. Процедура визнання Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) складається з підпунктів 1, 3 пункту 1 цього розділу.

3. Процедура визнання Документа про періоди навчання складається з:

1) верифікації Документа;

2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;

3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.

4. Автоматичне визнання Документа може бути застосовано компетентним органом з визнання у разі, якщо задовольняються всі зазначені критерії:

1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;

2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;

4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;

5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;

6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;

7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;

8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;

9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.

5. Для верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;

4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.

5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;

6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

Для верифікації Документа та/або перевірки проходження періоду навчання, або іншої необхідної інформації, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та/або будь-якої іншої офіційної установи.

6. З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.

Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.

Статус освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми перевіряється компетентним органом з визнання на дату присвоєння кваліфікації з урахуванням законодавства країни видачі Документа та країни здійснення навчання.

З метою перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та іншої офіційної установи.

Під час перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, компетентний орган з визнання має право використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

7. Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:

1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:

для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання, визначеним пунктом 4 цього розділу;

для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.

2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;

3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);

5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.

Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору.

Наявність міжнародного договору між Україною та державою, освітньою установою та/або освітнім провайдером, якою видано Документ, не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.

У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.

У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти.

Додаткове навчання, проходження тестів на компетентність, проходження практики, захист курсових, дипломних робіт або проєктів, співбесіди, підготовчі курси тощо для компенсації відмінностей між освітніми програмами з метою визнання кваліфікації в Україні здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо.

На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється.

У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог підпункту 17 пункту 3 розділу VII цього Порядку.

'''Визнанню не підлягають:'''

* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.

У цьому разі матеріали повертаються заявнику без розгляду.

Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:

вищим навчальним закладом або науковою установою;

Міністерством освіти і науки України.

Вчений має право самостійно вибрати суб’єкта проведення процедури визнання здобутого ним в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку.]

Документи, стосовно визнання яких вчений подав заяву до суб’єкта визнання, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями.

Документи (атестаційна справа), оформлені з порушенням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text пунктом 3 розділу ІІ та пунктами 4, 6 розділу ІІІ цього Порядку], повертаються заявнику суб’єктом визнання для доопрацювання.

У випадку встановлення на будь-якому етапі проходження документів (атестаційної справи) факту подання недостовірної інформації, зазначеної у поданих для визнання документах про здобуття в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів (крім орфографічних та технічних помилок), суб’єкт визнання приймає рішення про відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, а відомості про неавтентичний документ, особу, яка зазначена у ньому як власник, передаються до правоохоронних органів України.

== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
''Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16 Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952], поширюється на:''
* дипломи доктора наук і доктора філософії, які є документами державного (''установленого'') зразка і видані уповноваженими органами атестації інших держав;
* документи про присудження наукових ступенів, які є еквівалентними таким документам, що видаються в Україні, а саме: доктора з галузі наук, кандидата наук, що відповідають кваліфікації доктора філософії; доктора габілітованого, що відповідає кваліфікації доктора наук.
'''Процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів вищим навчальним закладом або науковою установою'''

Вчена рада вищого навчального закладу або наукової установи приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про наукові ступені під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання.

2. Вищий навчальний заклад або наукова установа проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів:

іноземцями, у тому числі такими, що мають посвідку на постійне проживання в Україні, статус біженця, особи без громадянства, які претендують на продовження навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи;

громадянами України, які претендують на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі наявності у вченого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь, виданого Міністерством освіти і науки України, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку вищий навчальний заклад або наукова установа не проводить процедуру визнання.

3. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до вищого навчального закладу або наукової установи документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку

Для проведення процедури визнання вищий навчальний заклад або наукова установа доручає розглянути дисертацію та атестаційну справу одному з органів:

спеціалізованій вченій раді, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурному підрозділу, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними працівниками цього вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі відсутності у вищому навчальному закладі або науковій установі достатньої кількості докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, відповідний структурний підрозділ проводить розширене засідання із залученням фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ, які є докторами наук, докторами філософії (кандидатами наук) або мають наукові статті, монографії зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь.

Визнання дипломів про наукові ступені, виданих освітніми установами, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), проводиться без розгляду відповідним органом.

5. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів;

проводить співбесіду для визначення професійної підготовленості вченого до роботи за відповідним напрямом;

відстежує наявність публікацій, в яких відображені основні наукові результати дисертації.

6. Рішення щодо визнання приймається Вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) відкритим голосуванням на підставі рекомендації органу і підписується керівником та вченим секретарем відповідної Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи).

7. На підставі рішення Вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) про визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня видається наказ вищого навчального закладу (наукової установи), який розміщується на його веб-сайті.

8. Наказ вищого навчального закладу або наукової установи про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня підтверджує право особи на продовження навчання та/або працевлаштування у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі.

9. На рішення вищого навчального закладу або наукової установи щодо визнання/невизнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до вищого навчального закладу або наукової установи не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття.

10. У разі надходження апеляції вищий навчальний заклад або наукова установа утворює апеляційну комісію із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

До складу апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа може залучати фахівців інших вищих навчальних закладів або наукових установ за їх згодою.

11. Апеляційна комісія протягом місяця готує висновок, що підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії вищий навчальний заклад або наукова установа приймає рішення про задоволення/відмову у задоволенні апеляції, про що видається наказ вищого навчального закладу або наукової установи.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня розглядається повторно із залученням фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

'''Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів'''

Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів громадянами України, які на території України претендують на продовження навчання, на посади наукових чи науково-педагогічних працівників та на набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

2. Міністерство освіти і науки України проводить процедуру визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів відповідно до законодавства України, міжнародних угод та конвенцій, а також цього Порядку.

Наявність міжнародних угод між Україною та державою, уповноваженим органом якої видано документ про присудження наукового ступеня, не скасовує необхідності проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів для набуття прав на державні гарантії, встановлені законодавством України для наукових працівників.

3. Процедура визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться Міністерством освіти і науки України за особистою заявою вченого, у якій:

вказуються найменування іноземного вищого навчального закладу або наукової установи, в якому (якій) здобуто науковий ступінь, і дата захисту;

зазначається, що до атестаційної справи включено документи з метою визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з використанням таких категорій персональних даних: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіта, спеціальність, кваліфікація.

4. Вчений або інша особа, яка представляє його інтереси з питань процедури визнання, подає до Міністерства освіти і науки України документи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня відповідно до переліку (додаток 2).

5. Копії документів, легалізованих в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями, засвідчуються в установленому порядку.

Обкладинка атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня оформлюється згідно з додатком 3 до цього Порядку.

6. До атестаційної справи щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня додаються:

один примірник дисертації (наукових досягнень), переплетений і підписаний вченим на титульному аркуші, у паперовому та електронному вигляді;

автореферат іноземною мовою та його переклад державною мовою, засвідчений підписом вченого. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник;

автореферат дисертації (наукових досягнень) доктора філософії (кандидатської дисертації) при визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня доктора наук. Якщо законодавством держави, у вищому навчальному закладі якої вчений здобув науковий ступінь, не передбачено друкування автореферату, вчений подає паперовий примірник анотації цієї дисертації державною мовою, засвідчений його підписом, та його електронний примірник.

7. Для проведення процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів Міністерство освіти і науки України:

встановлює співвіднесення здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів з рівнями вищої освіти України;

звертається до відповідних офіційних органів інших держав щодо достовірності та правомірності видачі поданих для визнання документів про присудження наукових ступенів або використовує інформацію, наведену у національних офіційних джерелах (реєстри органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційні національні публікації про освітню систему), або у міжнародних офіційних джерелах (веб-сайти визнаних міжнародних організацій, веб-сайти мереж оцінювачів дипломів).

8. Після отримання підтвердження автентичності поданого для визнання диплома про науковий ступінь та правомірності проведення захисту в іноземному вищому навчальному закладі з метою підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації протягом десяти робочих днів дисертація та атестаційна справа надсилаються до вищого навчального закладу або наукової установи, де функціонує спеціалізована вчена рада зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, або працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

Визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU), наукових ступенів проводиться без підготовки висновку щодо наукової і практичної цінності дисертації.

9. Вищий навчальний заклад або наукова установа розглядає дисертацію вченого, надіслану разом з атестаційною справою для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, протягом двох місяців за участю одного з органів:

спеціалізованої вченої ради, що функціонує у цьому вищому навчальному закладі або науковій установі, зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь;

структурного підрозділу цього вищого навчального закладу або наукової установи, де працюють доктори наук, доктори філософії (кандидати наук), які є компетентними вченими зі спеціальності, з якої здобуто науковий ступінь, та є штатними фахівцями цього вищого навчального закладу або наукової установи.

10. Визначений вищим навчальним закладом або науковою установою орган з числа своїх членів створює комісію, доручає їй ознайомитися з дисертацією та матеріалами атестаційної справи і подати висновок щодо наукових результатів і практичного значення дисертації із зазначенням щодо відсутності (наявності) академічного плагіату.

11. Засідання органу для визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня може проводитися без участі вченого за його згодою.

У засіданні можуть брати участь інші особи, яких за потреби запрошує орган.

12. Висновок вищого навчального закладу або наукової установи щодо наукових результатів і практичного значення дисертації приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів органу, затверджується керівником вищого навчального закладу або наукової установи, скріплюється печаткою вищого навчального закладу або наукової установи (за її наявності) і разом з дисертацією та атестаційною справою протягом десяти робочих днів надсилається до Міністерства освіти і науки України.

13. На підставі висновку вищого навчального закладу або наукової установи Міністерство освіти і науки України приймає рішення про:

визнання/відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня;

видачу/відмову у видачі Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.

Рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів розміщуються на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

14. Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь оформлюється за формою згідно з додатком 1 відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1188-16#Text Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 952]'';

15. Інформація про Свідоцтво про визнання документа про науковий ступінь заноситься Міністерством освіти і науки України до Реєстру документів про вищу освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

16. Копії визнаного іноземного документа про науковий ступінь та виданого вченому Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь зберігаються в Міністерстві освіти і науки України.

Після прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про видачу Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь атестаційна справа щодо визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня передається до архіву Міністерства освіти і науки України, а дисертація (наукові досягнення) повертається(ються) вченому.

17. У разі втрати, знищення або пошкодження Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь видається його дублікат з новим реєстраційним номером.

Для розгляду питання про видачу дубліката Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь до Міністерства освіти і науки України подаються:

особиста заява особи;

довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата (за наявності);

копія першої сторінки паспорта або копія документа, що посвідчує особу (в разі необхідності);

копія втраченого, знищеного або пошкодженого Свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь (за наявності).

18. На рішення Міністерства освіти і науки України щодо визнання/не визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня вчений може подати апеляцію до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два місяці з дня його прийняття або до суду.

19. У разі надходження апеляції утворюється апеляційна комісія із залученням фахівців з відповідної галузі науки.

Головою апеляційної комісії призначається, як правило, член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. Члени апеляційної комісії призначаються за пропозицією голови.

Апеляційна комісія готує висновок, що підписується всіма членами комісії, для розгляду атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

У разі задоволення апеляції питання про визнання здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня Міністерство освіти і науки України розглядає повторно із залученням іншого вищого навчального закладу або наукової установи та фахівців, які не брали участі у розгляді цього питання раніше.

== Визнання кваліфікацій біженців та осіб, прирівняних до них ==
'''Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту,''' мають право на визнання кваліфікації компетентним органом з визнання без наявності повного пакета документів, зазначеного у переліку документів.

Підставою для початку процедури визнання без наявності повного пакета документів є ''посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні''.

Для проведення процедури визнання біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені у переліку документів, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання/здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.

У разі недостатньої інформації процедура визнання іноземних освітніх кваліфікацій біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може включати спеціально організовані екзамени, тестування, співбесіди, результати яких беруться до уваги компетентним органом з визнання під час прийняття рішення.

== Перегляд і оскарження результатів ==
відмова у визнанні - офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

повідомлення про відмову у визнанні Документа (далі - Повідомлення) - документ, що засвідчує офіційне рішення компетентного органу з визнання про відмову у визнанні іноземного документа про освіту;

'''Підстави відмови у визнанні:'''

Рішення про відмову у визнанні поданого документа приймається компетентним органом у разі, якщо:

1) щодо документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], компетентним органом з визнання отримано негативний результат верифікації;

2) компетентним органом з визнання отримано негативний результат перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;

3) Документи, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], видані за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, яка(ий) не є офіційно визнаною(им) в системі освіти держави, до якої належить, та держави, на території якої здійснюється освітня діяльність;

4) Документ виданий за результатами навчання/здобуття освіти в освітній установі, освітньому провайдері, які не є офіційно визнані в державі, на території якої провадять освітню діяльність, якщо це передбачено законодавством цієї держави, та/або здійснюють освітню діяльність без дотримання вимог чинного законодавства цієї держави;

5) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;

6) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, що здійснюють освітню діяльність на тимчасово окупованій території України;

7) Документ виданий освітньою установою, освітнім провайдером, до якої(ого) застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);

8) встановлено, що Документ виданий на підставі документів, що походять з освітніх установ, освітніх провайдерів, які провадять освітню діяльність на тимчасово окупованих територіях України;

9) встановлено, що Власник для здобуття рівня/ступеня вищої освіти, зазначеного в Документі, проходив окремий період навчання в освітніх установах, освітніх провайдерах, визначених підпунктами 3-8 пункту 3 цього розділу;

10) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;

11) Документ виданий за результатами навчання, під час якого загальний обсяг навантаження менший за мінімально передбачений освітньою установою, освітнім провайдером обсяг навантаження для одного семестру навчання;

12) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не входить в систему вищої освіти країни походження документа;

13) Документи, зазначені в підпунктах 1-2 пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], не містять повної інформації про Програму, необхідну для встановлення відповідного ступеня та/або освітньої програми в Україні;

14) Документ виданий за результатами навчання за період, що становить менше ніж один навчальний рік з дати вступу на освітню програму;

15) Документ виданий за результатами навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти в Україні;

16) під час здійснення Порівняльного аналізу, відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку], встановлено суттєву різницю в освітніх програмах, що унеможливлює прийняття рішення про визнання;

17) протягом 1 року з дати направлення письмового повідомлення Заявнику до компетентного органу з визнання не надано додаткові документи: результати додаткового навчання, результати тестів на компетентність тощо або заяви про продовження цього строку;

18) встановлено, що Документ одержаний на підставі документа про попередню освіту або період навчання, який не надавав його Власнику відповідних академічних прав;

19) якщо текст Документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст Документа.

У разі незгоди Власника з результатами процедури визнання, Власник або інша уповноважена ним особа, не пізніше '''3 місяців''' з дати видачі Свідоцтва або Повідомлення може звернутися до компетентного органу з визнання, що здійснював процедуру визнання, '''із мотивованою письмовою заявою про перегляд рішення''', в якій має бути зазначено дату реєстрації, номер документа про результат процедури визнання, та надати додаткові документи щодо Програми, отриманої кваліфікації тощо.
У такому випадку компетентний орган з визнання розглядає всі додатково надані Власником документи та проводить їх дослідження, у результаті якого попереднє рішення може бути переглянуто.

За результатами перегляду рішення видається Свідоцтво або надсилається офіційний лист із зазначенням підстав відмови у перегляді рішення.

Перегляд рішення здійснюється у строк не більше 4 місяців з дати отримання всіх необхідних документів та інформації необхідної для здійснення перегляду рішення.

Якщо власник не згодний з результатами процедури визнання, здійсненої компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, Власник, або уповноважена ним особа, може звернутися до МОН для здійснення процедури визнання відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0614-15#n17 Порядку].

Якщо у результаті моніторингу виявлено невідповідність рішення, прийнятого компетентним органом з визнання - закладом вищої освіти, вимогам пункту 3 розділу VIІ цього Порядку МОН скасовує таке рішення. Документ про результати процедури визнання у такому разі втрачає чинність і анулюється.

МОН надає компетентному органу з визнання - закладу вищої освіти, рішення якого скасовано, відповідне повідомлення із зазначенням підстав скасування рішення.

Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv Визнання іноземних документів]
* [https://naric.in.ua/poryadok-podachi.html Визнання іноземних документів про освіту]
[[Категорія:Право на освіту‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]