WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Заходи з евакуації

2022-06-28T13:16:37Z

Nataliia.zikunova:

== '''Нормативна база''' ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 30 жовтня 2013р. № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації»]
*Наказ МВС [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text від 10.07.2017 № 579 "Про затвердження Методики планування заходів з евакуації "]

== '''Поняття евакуації та її мета''' ==
'''Евакуація''' - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).]

'''Основна мета евакуації''' — забезпечення безпеки кожної людини і всіх.

Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації.

== '''Види евакуації''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text статті 33 Кодексу цивільного захисту України] розрізняють такі види евакуації:

'''1) обов’язкова'''

'''2) загальна або часткова'''

'''3) тимчасова або безповоротна'''

Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

'''Обов’язковій евакуації''' підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів, масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах Збройних Сил, збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).

'''Загальна евакуація''' населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил.

'''Часткова евакуація''' населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Для проведення загальної евакуації населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

''Часткова евакуація населення'' проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи.

Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, їх детальний перелік визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та/або громадянами, в управлінні, віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.

Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення евакуації, у визначеному законодавством порядку.

== '''Організація проведення евакуації''' ==
Організацію проведення евакуації регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. №841.]

Успішність проведення евакуації залежить від підготовленості керівництва об'єктів, населених пунктів, адміністративних територій, керівників держави, населення, сил і засобів.

'''Щоб організовано провести евакуацію, не допустити паніки і загибелі людей необхідно'''

♦ завчасно планувати евакуацію населення;

♦ визначити райони, придатні для розміщення евакуйованих з небезпечних зон;

♦ організувати оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації;

♦ організувати управління евакуацією, турбуватись про життєзабезпечення в місцях розміщення евакуйованого населення;

♦ організувати навчання дітям під час проведення евакуації.

Організація проведення евакуації та підготовка районів для розміщення евакуйованого населення і його життєзабезпечення, а також зберігання матеріальних і культурних цінностей покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання.

'''Рішення про проведення евакуації приймають на:'''

♦ державному рівні - Кабінет Міністрів України;

♦ регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації;

♦ місцевому рівні - районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;

♦ рівні конкретного суб’єкта господарювання - його керівник.

У разі виникнення загрози життю або здоров’ю громадянам України на території іноземних держав їх евакуація проводиться за рішенням МЗС.

Рішення про проведення евакуації населення із зони радіоактивного забруднення приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими держадміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень в їх роботі та розрахунок прогнозованого дозового навантаження на населення.

У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.

'''Проведення евакуації забезпечується шляхом:'''

♦ створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;

♦ розроблення плану евакуації населення;

♦ визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;

♦ організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;

♦ організації управління евакуацією;

♦ життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;

♦ участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;

♦ навчання населення діям під час проведення евакуації.

Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до Порядку організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.

== '''Органи з евакуації, їх функції та завдання''' ==
Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. №841] '''до органів з евакуації належать:'''

'''1) комісії з питань евакуації'''

''' 2) збірні пункти евакуації'''

''' 3) проміжні пункти евакуації'''

''' 4)''' '''приймальні пункти евакуації'''

''Комісії з питань евакуації'' відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей.

''Збірні пункти евакуації'' призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях.

''Проміжні пункти евакуації'' розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов’язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.

''Приймальні пункти евакуації'' розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.

Збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації та приймальні пункти евакуації забезпечуються зв’язком з районними, міськими, районними у містах, селищними, сільськими комісіями з питань евакуації, комісіями з питань евакуації, утвореними на об’єктах господарювання, пунктами посадки на транспортні засоби, вихідними пунктами руху пішки, медичними і транспортними службами.

Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:

♦ розроблення і виконання плану евакуації населення;

♦ визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення;

♦ здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.

До планування та здійснення заходів з евакуації залучається Мінінфраструктури.

Координація дій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування під час проведення евакуації здійснюється центральними органами виконавчої влади через відповідні територіальні органи у межах їх повноважень.

== '''Планування евакуації населення''' ==
Планування заходів з евакуації населення здійснюється за методикою, затвердженою наказом МВС [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text від 10.07.2017 № 579.]

План евакуації населення розробляється комісією з питань евакуації, підписується її головою, затверджується керівником органу, який утворив таку комісію, та погоджується органом, на території якого планується розміщення евакуйованого населення.

Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розміщення евакуйованого населення, розробляє план його приймання і розміщення у безпечному районі, який затверджується керівником органу, що утворив відповідну комісію.

Заходи з евакуації в разі виникнення загрози збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони) відображаються у плані цивільного захисту на особливий період окремим розділом, де визначаються особливості проведення обов’язкової евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей. При цьому планування евакуації матеріальних і культурних цінностей здійснюється на підставі переліку згідно з додатком.

== '''Порядок проведення евакуації''' ==
Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.

Порядок здійснення запланованих заходів з евакуації населення з урахуванням обстановки, що склалася, уточнюється органом з евакуації.

Комісії з питань евакуації, утворені в безпечних районах, організовують приймання, розміщення і життєзабезпечення евакуйованого населення.

Збірні пункти евакуації уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення, організовують їх збір та ведення обліку, здійснюють посадку населення на транспортні засоби, формують піші і транспортні колони, інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.

Приймальні пункти евакуації організовують у безпечному районі підготовку пунктів висадки, уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.

== '''Розміщення евакуйованого населення''' ==
Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

У разі коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.

Порядок розміщення евакуйованого населення визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.

Евакуйоване населення розміщується у готелях, санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку, дитячих оздоровчих таборах та у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення.

Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.
[[Категорія:Цивільне право]]

Заходи з евакуації

2022-06-28T13:05:30Z

Nataliia.zikunova: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] * [http...

== '''Нормативна база''' ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 30 жовтня 2013р. № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації»]

== '''Поняття евакуації та її мета''' ==
'''   '''

'''Евакуація''' - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).]

'''Основна мета евакуації''' — забезпечення безпеки кожної людини і всіх.

Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації.

== '''Види евакуації''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text статті 33 Кодексу цивільного захисту України] розрізняють такі види евакуації:

'''1) обов’язкова'''

'''2) загальна або часткова'''

'''3) тимчасова або безповоротна'''

Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

'''Обов’язковій евакуації''' підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів, масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах Збройних Сил, збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).

'''Загальна евакуація''' населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил.

'''Часткова евакуація''' населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Для проведення загальної евакуації населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

''Часткова евакуація населення'' проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи.

Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, їх детальний перелік визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та/або громадянами, в управлінні, віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.

Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення евакуації, у визначеному законодавством порядку.

== '''Організація проведення евакуації''' ==
Організацію проведення евакуації регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. №841.]

Успішність проведення евакуації залежить від підготовленості керівництва об'єктів, населених пунктів, адміністративних територій, керівників держави, населення, сил і засобів.

'''Щоб організовано провести евакуацію, не допустити паніки і загибелі людей необхідно'''

♦ завчасно планувати евакуацію населення;

♦ визначити райони, придатні для розміщення евакуйованих з небезпечних зон;

♦ організувати оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації;

♦ організувати управління евакуацією, турбуватись про життєзабезпечення в місцях розміщення евакуйованого населення;

♦ організувати навчання дітям під час проведення евакуації.

Організація проведення евакуації та підготовка районів для розміщення евакуйованого населення і його життєзабезпечення, а також зберігання матеріальних і культурних цінностей покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання.

'''Рішення про проведення евакуації приймають на:'''

♦ державному рівні - Кабінет Міністрів України;

♦ регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації;

♦ місцевому рівні - районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;

♦ рівні конкретного суб’єкта господарювання - його керівник.

У разі виникнення загрози життю або здоров’ю громадянам України на території іноземних держав їх евакуація проводиться за рішенням МЗС.

Рішення про проведення евакуації населення із зони радіоактивного забруднення приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими держадміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень в їх роботі та розрахунок прогнозованого дозового навантаження на населення.

У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.

'''Проведення евакуації забезпечується шляхом:'''

♦ створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;

♦ розроблення плану евакуації населення;

♦ визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;

♦ організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;

♦ організації управління евакуацією;

♦ життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;

♦ участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;

♦ навчання населення діям під час проведення евакуації.

Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до Порядку організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.

== '''Органи з евакуації, їх функції та завдання''' ==
Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. №841] '''до органів з евакуації належать:'''

'''1) комісії з питань евакуації'''

''' 2) збірні пункти евакуації'''

''' 3) проміжні пункти евакуації'''

''' 4)''' '''приймальні пункти евакуації'''

   ''Комісії з питань евакуації'' відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей.

''Збірні пункти евакуації'' призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях.

''Проміжні пункти евакуації'' розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов’язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.

''Приймальні пункти евакуації'' розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.

   Збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації та приймальні пункти евакуації забезпечуються зв’язком з районними, міськими, районними у містах, селищними, сільськими комісіями з питань евакуації, комісіями з питань евакуації, утвореними на об’єктах господарювання, пунктами посадки на транспортні засоби, вихідними пунктами руху пішки, медичними і транспортними службами.

Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:

♦ розроблення і виконання плану евакуації населення;

♦ визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення;

♦ здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.

До планування та здійснення заходів з евакуації залучається Мінінфраструктури.

Координація дій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування під час проведення евакуації здійснюється центральними органами виконавчої влади через відповідні територіальні органи у межах їх повноважень.

== '''Планування евакуації населення''' ==
Планування заходів з евакуації населення здійснюється за методикою, затвердженою наказом МВС від 10.07.2017 № 579.

План евакуації населення розробляється комісією з питань евакуації, підписується її головою, затверджується керівником органу, який утворив таку комісію, та погоджується органом, на території якого планується розміщення евакуйованого населення.

Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розміщення евакуйованого населення, розробляє план його приймання і розміщення у безпечному районі, який затверджується керівником органу, що утворив відповідну комісію.

Заходи з евакуації в разі виникнення загрози збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони) відображаються у плані цивільного захисту на особливий період окремим розділом, де визначаються особливості проведення обов’язкової евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей. При цьому планування евакуації матеріальних і культурних цінностей здійснюється на підставі переліку згідно з додатком.

== '''Порядок проведення евакуації''' ==
Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.

Порядок здійснення запланованих заходів з евакуації населення з урахуванням обстановки, що склалася, уточнюється органом з евакуації.

Комісії з питань евакуації, утворені в безпечних районах, організовують приймання, розміщення і життєзабезпечення евакуйованого населення.

Збірні пункти евакуації уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення, організовують їх збір та ведення обліку, здійснюють посадку населення на транспортні засоби, формують піші і транспортні колони, інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.

Приймальні пункти евакуації організовують у безпечному районі підготовку пунктів висадки, уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.

== '''Розміщення евакуйованого населення''' ==
Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

У разі коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.

   Порядок розміщення евакуйованого населення визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.

Евакуйоване населення розміщується у готелях, санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку, дитячих оздоровчих таборах та у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення.

Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.
[[Категорія:Цивільне право]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2021-09-28T06:24:30Z

Nataliia.zikunova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
*
== Поняття "особливий період" ==

Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.

== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

[[Файл:Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду.docx|міні]]

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2021-09-28T06:22:38Z

Nataliia.zikunova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
*
== Поняття "особливий період" ==

Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.

== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

'''''РАПОРТ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПІДПИСАЛИ КОНТРАКТ ДО КІНЦЯ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ'''''

Командиру в/ч__________________

'''Рапорт'''

 Мною, ''звання,, ПІБ'', «____»________20___ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах ( вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) строком на _____років.

 Відповідно до підпункту «й», пункту 2, частини 5 статті 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок» з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду

 Станом на (''Дата, коли закінчиться 24-місячний строк'') я вислужив встановлені законом строки.

На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.

На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені грошові кошти.

Особову справу прошу направити до ______________________ військового комісаріату.

У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки, визначені чинним законодавством України.

У разі ненадання відповіді або надання невмотивованої відмови буду вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дата Підпис Звання, Посада,

[[Файл:Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду.docx|міні]]

 

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2021-09-28T06:16:05Z

Nataliia.zikunova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
*
== Поняття "особливий період" ==

Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.

== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

'''''РАПОРТ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПІДПИСАЛИ КОНТРАКТ ДО КІНЦЯ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ'''''

Командиру в/ч__________________

'''Рапорт'''

 Мною, ''звання,, ПІБ'', «____»________20___ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах ( вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) строком на _____років.

 Відповідно до підпункту «й», пункту 2, частини 5 статті 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок» з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду

 Станом на (''Дата, коли закінчиться 24-місячний строк'') я вислужив встановлені законом строки.

На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.

На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені грошові кошти.

Особову справу прошу направити до ______________________ військового комісаріату.

У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки, визначені чинним законодавством України.

У разі ненадання відповіді або надання невмотивованої відмови буду вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дата Підпис Звання, Посада,

 

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2021-09-28T06:14:45Z

Nataliia.zikunova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
*
== Поняття "особливий період" ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.

== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

'''''РАПОРТ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПІДПИСАЛИ КОНТРАКТ ДО КІНЦЯ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ'''''

Командиру в/ч__________________

'''Рапорт'''

 Мною, ''звання,, ПІБ'', «____»________20___ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах ( вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) строком на _____років.

 Відповідно до підпункту «й», пункту 2, частини 5 статті 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок» з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду

 Станом на (''Дата, коли закінчиться 24-місячний строк'') я вислужив встановлені законом строки.

На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.

На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені грошові кошти.

Особову справу прошу направити до ______________________ військового комісаріату.

У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки, визначені чинним законодавством України.

У разі ненадання відповіді або надання невмотивованої відмови буду вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дата Підпис Звання, Посада,

 

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2021-09-28T06:12:50Z

Nataliia.zikunova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
*
== Поняття "особливий період" ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.

== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

'''''РАПОРТ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПІДПИСАЛИ КОНТРАКТ ДО КІНЦЯ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ'''''

Командиру в/ч__________________

'''Рапорт'''

 Мною, ''звання,, ПІБ'', «____»________20___ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах ( вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) строком на _____років.

 Відповідно до підпункту «й», пункту 2, частини 5 статті 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок» з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду

 Станом на (''Дата, коли закінчиться 24-місячний строк'') я вислужив встановлені законом строки.

На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.

На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені грошові кошти.

Особову справу прошу направити до ______________________ військового комісаріату.

У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки, визначені чинним законодавством України.

У разі ненадання відповіді або надання невмотивованої відмови буду вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дата Підпис Звання, Посада,

 

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Файл:Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду.docx

2021-09-28T06:03:55Z

Nataliia.zikunova: Artem.voronov завантажив нову версію Файл:Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду.docx

Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2021-09-28T05:48:51Z

Nataliia.zikunova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
*
== Поняття "особливий період" ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.

== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Також було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

'''''РАПОРТ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПІДПИСАЛИ КОНТРАКТ ДО КІНЦЯ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ'''''

Командиру в/ч__________________

'''Рапорт'''

 Мною, ''звання,, ПІБ'', «____»________20___ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах ( вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) строком на _____років.

 Відповідно до підпункту «й», пункту 2, частини 5 статті 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок» з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду

 Станом на (''Дата, коли закінчиться 24-місячний строк'') я вислужив встановлені законом строки.

На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.

На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені грошові кошти.

Особову справу прошу направити до ______________________ військового комісаріату.

У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки, визначені чинним законодавством України.

У разі ненадання відповіді або надання невмотивованої відмови буду вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дата Підпис Звання, Посада, ПІБ

 

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2021-09-28T05:27:08Z

Nataliia.zikunova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
*
== Поняття "особливий період" ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.

== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 06 грудня 2016 року Законом України № 1769-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Було внесено зміни до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''' відповідно до яких-контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

Й) - які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

К)- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

'''''РАПОРТ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПІДПИСАЛИ КОНТРАКТ ДО КІНЦЯ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ'''''

Командиру в/ч__________________

'''Рапорт'''

 Мною, ''звання,, ПІБ'', «____»________20___ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах ( вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) строком на _____років.

 Відповідно до підпункту «й», пункту 2, частини 5 статті 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок» з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду

 Станом на (''Дата, коли закінчиться 24-місячний строк'') я вислужив встановлені законом строки.

На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.

На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені грошові кошти.

Особову справу прошу направити до ______________________ військового комісаріату.

У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки, визначені чинним законодавством України.

У разі ненадання відповіді або надання невмотивованої відмови буду вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дата Підпис Звання, Посада, ПІБ

 

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2021-09-27T10:05:59Z

Nataliia.zikunova: Редагування відповідно до чинного законадавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15»]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 07 січня 2017 року]
*
== Поняття "особливий період" ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період «розпочався з 17 березня 2014 р., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»].

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду.

Таким чином, Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906, яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду, в якому поінформовано про наступне.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

== Порядок та підстави розірвання безстрокового контракту зі Збройними Силами України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text 07 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби»] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) на '''підставах визначених в підпунктах "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]''':

- які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;

- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до директиви Головного штабу Збройних Сил України від 03 липня 2018 року № Д-1 "Про визначення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби, та особливості їх звільнення" звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):

· до 01 серпня 2018 року – до 25 %;

· до 01 вересня 2018 року – до 25 %;

· до 23 вересня 2018 року – до 50 %.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

'''''РАПОРТ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПІДПИСАЛИ КОНТРАКТ ДО КІНЦЯ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ'''''

Командиру в/ч__________________

'''Рапорт'''

 Мною, ''звання,, ПІБ'', «____»________20___ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах ( вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) строком на _____років.

 Відповідно до підпункту «й», пункту 2, частини 5 статті 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок» з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду

 Станом на (''Дата, коли закінчиться 24-місячний строк'') я вислужив встановлені законом строки.

На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.

На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені грошові кошти.

Особову справу прошу направити до ______________________ військового комісаріату.

У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки, визначені чинним законодавством України.

У разі ненадання відповіді або надання невмотивованої відмови буду вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дата Підпис Звання, Посада, ПІБ

 

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Військовослужбовець має право оскаржити відмову у звільненні в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також ==
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Застава земельних ділянок або прав на них

2020-09-30T11:31:57Z

Nataliia.zikunova:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закон України "Про заставу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України «Про іпотеку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Які земельні ділянки можуть передаватись у заставу ==
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 ст 133 Земельного кодексу України] в заставу можуть передаватися земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено законом, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.

== Які земельні ділянки не можуть передаватись у заставу ==
відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 п. 15 Перехідних положень ЗК України] до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається:
 
а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
 
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Земельний сервітут також не може бути предметом застави.

== Умови передачі земельної ділянки в заставу ==

* присвоєння земельній ділянці кадастрового номера
* передача в заставу може здійснюватися лише власником
* обов'язковість нотаріального посвідчення та державної реєстрації угоди
* угода укладається за місцезнаходженням земельної ділянки
* Взаємопов'язаність та взаємообумовленість відносин «Заставою може забезпечуватися дійсна вимога,- що випливає з договору»
* Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки
* Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою
* Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів)

== Момент виникнення права на заставу ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text ст. 16 ЗУ «Про заставу»] момент виникнення права застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.
Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

== Право заставодавця розпорядження заставленим майном ==

Відповідно до ст.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text 17 ЗУ «Про заставу»] говорить, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.

== Звернення стягнення на заставлену земельну ділянку ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 572 ЦКУ], "в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)." "Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2886 ч. 1 ст. 575 ЦКУ]).

'''Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється'''
# на підставі рішення суду,
# виконавчого напису нотаріуса або
# згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку"]).
У першому та другому пункті земельна ділянка підлягає продажу "на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку"]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ст. 139 ЗКУ] передбачає, що у разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону". Процедура проведення земельних торгів у формі аукціону передбачена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ст. 137 ЗКУ])
У третьому пункті звернення стягненняздійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку"]).
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати
1. передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання
2. право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ст. 37 Закону України "Про іпотеку"].

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Застава земельних ділянок або прав на них

2020-09-30T11:11:33Z

Nataliia.zikunova: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] * [https://zakon.rada.g...

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2018-11-06T09:51:46Z

Nataliia.zikunova:

'''
== Нормативна база ==
'''
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 07.01.2017 року.]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України»]

== Поняття особливого періоду та дія контракту до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію ==

 
До останнього часу було багато суперечок з приводу трактування поняття особливого періоду але Позиція Верховного Суду України яка відображена у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18, що '''особливий період діє в Україні з 17.03.2014''', після оприлюднення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014 Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]. Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

== Строки розірвання безстрокового контракту з ЗСУ ==

 
Отже відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»] військовослужбовці які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та '''вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом''', або Проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та '''які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту'''.
 
Відповідно до директиви Д-1 ГШ ЗСУ від 03.07.2018 звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):
*до 01 серпня 2018 року – до 25 %;
*до 01 вересня 2018 року – до 25 %;
*до 23 вересня 2018 року – до 50 %;

 
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права;

 
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань''';
Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

== Порядок розірвання контракту з ЗСУ ==

 
Військовослужбовці, які мають намір звільнитися з лав ЗСУ, пишуть рапорт у двох примірниках. Якщо ви раніше писали рапорт на звільнення, наприклад, минулого року, військовослужбовці, які вже були в таких ситуаціях, радять написати його ще раз. На вашому екземплярі необхідно, щоб вам поставили відмітку про прийняття вашого звернення. Ефективніше робити це у присутності двох свідків (можна взяти товаришів по службі), щоб вони розписалися на вашому екземплярі, що рапорт був поданий за їхньої присутності.

командиру в/ч

Рапорт
Мною, звання, ПІБ, "___"_______20__ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах (вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) до кінця особливого періоду.
Відповідно до підпункту "й", пункту 2, частини 5, статті 26 Закону України "Про військову службу та військовий обов'язок" з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менш 24 місяці військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжити військову службу під час особливого періоду.
Станом на (Дата, коли закінчується 24-місячний строк) вислужив встановленні законом строки.
На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.
На день виключення мене з військової частини прошу виплатити мені всі належні мені грошові кошти.
Особову справу прошу направити до __________________ військового комісаріату.
У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки визначенні чинним законадавством України.

У разі не надання відповіді або надання немотивованої відмови, буду вимушений звернутись до суду за захистом моїх прав та законних інтересів.

Рядовий 1 взводу 2 роти 11 ОБР підпис Петров П.П.
"___"_____________20__ року

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту необхідно надати мотивовану письмову відповідь, чому саме його не можуть звільнити. Інакше наступна інстанція – суд.

== Судове вирішення питання ==

 
* По-перше, до судів справи доходять у виняткових випадках. На сьогоднішній день всі суди, пов’язані зі звільненням з контрактів стосуються переважно звільнення в ті періоди, коли питання лишалось не вирішеним законодавчо.
* По-друге, отримати письмове обґрунтування на відмову прийняти чи задовільнити рапорт фактично неможливо. Перелік причин відмови найрізноманітніший: загострення на фронті, неукомплектованість частини, очікування переведення нових кадрів, брак інформації про порядок і можливість звільнення, небажання звільняти через вредність і тд. Жодна з цих причин, звісно, не буде заявлена ніде офіційно.

 
Як правило, в таких випадках військовослужбовець може звернутись до вищого командування, направити рапорт/звернення на ГШ ЗСУ і Міністерство оборони, зателефонувати на гарячу лінію ГШ чи МО. Можна також звернутись до громадських організацій за допомогою щодо оформлення відповідних звернень.

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2018-10-25T08:18:46Z

Nataliia.zikunova:

'''
== Нормативна база ==
'''
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 07.01.2017 року.]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України»]

== Поняття особливого періоду та дія контракту до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію ==

 
До останнього часу було багато суперечок з приводу трактування поняття особливого періоду але Позиція Верховного Суду України яка відображена у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18, що '''особливий період діє в Україні з 17.03.2014''', після оприлюднення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014 Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]. Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

== Строки розірвання безстрокового контракту з ЗСУ ==

 
Отже відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»] військовослужбовці які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та '''вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом''', або Проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та '''які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту'''.
 
Відповідно до директиви Д-1 ГШ ЗСУ від 03.07.2018 звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):
*до 01 серпня 2018 року – до 25 %;
*до 01 вересня 2018 року – до 25 %;
*до 23 вересня 2018 року – до 50 %;

 
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права;

 
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань''';
Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

== Порядок розірвання контракту з ЗСУ ==

 
Військовослужбовці, які мають намір звільнитися з лав ЗСУ, пишуть рапорт у двох примірниках. Якщо ви раніше писали рапорт на звільнення, наприклад, минулого року, військовослужбовці, які вже були в таких ситуаціях, радять написати його ще раз. На вашому екземплярі необхідно, щоб вам поставили відмітку про прийняття вашого звернення. Ефективніше робити це у присутності двох свідків (можна взяти товаришів по службі), щоб вони розписалися на вашому екземплярі, що рапорт був поданий за їхньої присутності.

командиру в/ч

Рапорт
Мною, звання, ПІБ, "___"_______20__ року було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах (вказати яка посада: рядовий та сержантський склад або офіцерський склад) до кінця особливого періоду.
Відповідно до підпункту "й", пункту 2, частини 5, статті 26 Закону України "Про військову службу та військовий обов'язок" з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менш 24 місяці військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжити військову службу під час особливого періоду.
Станом на (Дата, коли закінчується 24-місячний строк) вислужив встановленні законом строки.
На підставі вищевикладеного, повідомляю Вас про своє небажання продовжувати військову службу та прошу звільнити мене з лав Збройних Сил України.
На день виключення мене з військової частини прошу виплатити мені всі належні мені грошові кошти.
Особову справу прошу направити до __________________ військового комісаріату.
У разі відмови у задоволенні мого рапорту прошу надати мотивовану письмову відповідь з посиланням на чинні нормативно-правові акти у строки визначенні чинним законадавством України.

У разі не надання відповіді або надання немотивованої відмови буду вимушений звернутись до суду за захистом моїх прав та законних інтересів.

Рядовий 1 взводу 2 роти 11 ОБР підпис Петров П.П.
"___"_____________20__ року

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту необхідно надати мотивовану письмову відповідь, чому саме його не можуть звільнити. Інакше наступна інстанція – суд.

== Судове вирішення питання ==

 
* По-перше, до судів справи доходять у виняткових випадках. На сьогоднішній день всі суди, пов’язані зі звільненням з контрактів стосуються переважно звільнення в ті періоди, коли питання лишалось не вирішеним законодавчо.
* По-друге, отримати письмове обґрунтування на відмову прийняти чи задовільнити рапорт фактично неможливо. Перелік причин відмови найрізноманітніший: загострення на фронті, неукомплектованість частини, очікування переведення нових кадрів, брак інформації про порядок і можливість звільнення, небажання звільняти через вредність і тд. Жодна з цих причин, звісно, не буде заявлена ніде офіційно.

 
Як правило, в таких випадках військовослужбовець може звернутись до вищого командування, направити рапорт/звернення на ГШ ЗСУ і Міністерство оборони, зателефонувати на гарячу лінію ГШ чи МО. Можна також звернутись до громадських організацій за допомогою щодо оформлення відповідних звернень.

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2018-10-18T09:18:20Z

Nataliia.zikunova:

'''
== Нормативна база ==
'''
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 07.01.2017 року.]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України»]

== Поняття особливого періоду та дія контракту до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію ==

 
До останнього часу було багато суперечок з приводу трактування поняття особливого періоду але Позиція Верховного Суду України яка відображена у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18, що '''особливий період діє в Україні з 17.03.2014''', після оприлюднення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014 Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]. Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

== Строки розірвання безстрокового контракту з ЗСУ ==

 
Отже відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»] військовослужбовці які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та '''вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом''', або Проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та '''які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту'''.
 
Відповідно до директиви Д-1 ГШ ЗСУ від 03.07.2018 звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):
*до 01 серпня 2018 року – до 25 %;
*до 01 вересня 2018 року – до 25 %;
*до 23 вересня 2018 року – до 50 %;

 
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права;

 
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань''';
Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

== Порядок розірвання контракту з ЗСУ ==

 
Військовослужбовці, які мають намір звільнитися з лав ЗСУ, пишуть рапорт у двох примірниках. Якщо ви раніше писали рапорт на звільнення, наприклад, минулого року, військовослужбовці, які вже були в таких ситуаціях, радять написати його ще раз. На вашому екземплярі необхідно, щоб вам поставили відмітку про прийняття вашого звернення. Ефективніше робити це у присутності двох свідків (можна взяти товаришів по службі), щоб вони розписалися на вашому екземплярі, що рапорт був поданий за їхньої присутності.

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту необхідно надати мотивовану письмову відповідь, чому саме його не можуть звільнити. Інакше наступна інстанція – суд.

== Судове вирішення питання ==

 
* По-перше, до судів справи доходять у виняткових випадках. На сьогоднішній день всі суди, пов’язані зі звільненням з контрактів стосуються переважно звільнення в ті періоди, коли питання лишалось не вирішеним законодавчо.
* По-друге, отримати письмове обґрунтування на відмову прийняти чи задовільнити рапорт фактично неможливо. Перелік причин відмови найрізноманітніший: загострення на фронті, неукомплектованість частини, очікування переведення нових кадрів, брак інформації про порядок і можливість звільнення, небажання звільняти через вредність і тд. Жодна з цих причин, звісно, не буде заявлена ніде офіційно.

 
Як правило, в таких випадках військовослужбовець може звернутись до вищого командування, направити рапорт/звернення на ГШ ЗСУ і Міністерство оборони, зателефонувати на гарячу лінію ГШ чи МО. Можна також звернутись до громадських організацій за допомогою щодо оформлення відповідних звернень.

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2018-10-18T05:39:50Z

Nataliia.zikunova: Створена сторінка: ''' == Нормативна база == ''' #[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 Закон України «Про внесення змін до де...

'''
== Нормативна база ==
'''
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 07.01.2017 року.]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України»]

== Поняття особливого періоду та дія контракту до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію ==

 
До останнього часу було багато суперечок з приводу трактування поняття особливого періоду але Позиція Верховного Суду України яка відображена у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18, що '''особливий період діє в Україні з 17.03.2014''', після оприлюднення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014 Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]. Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

== Строки розірвання безстрокового контракту з ЗСУ ==

 
Отже відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2397-19 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби»] військовослужбовці які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та '''вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом''', або Проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та '''які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту'''.
 
Відповідно до директиви Д-1 ГШ ЗСУ від 03.07.2018 звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули таке '''право на звільнення до 23 червня 2018 року''' (крім військовослужбовців, які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України) та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснити протягом трьох місяців у таких обсягах (узагальнені показники за органи військового управління з урахуванням підпорядкованих військових частин):
*до 01 серпня 2018 року – до 25 %;
*до 01 вересня 2018 року – до 25 %;
*до 23 вересня 2018 року – до 50 %;

 
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набудуть таке право на звільнення з 23 червня 2018 року та висловили бажання звільнитися з військової служби, здійснювати в установленому порядку у відповідності з вимогами нормативно-правових актів з питань проходження військової служби у Збройних Силах України протягом трьох місяців з дня набуття такого права;

 
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань''';
Військовослужбовці визначених вище категорій, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.
Порядок розірвання контракту з ЗСУ

 
Військовослужбовці, які мають намір звільнитися з лав ЗСУ, пишуть рапорт у двох примірниках. Якщо ви раніше писали рапорт на звільнення, наприклад, минулого року, військовослужбовці, які вже були в таких ситуаціях, радять написати його ще раз. На вашому екземплярі необхідно, щоб вам поставили відмітку про прийняття вашого звернення. Ефективніше робити це у присутності двох свідків (можна взяти товаришів по службі), щоб вони розписалися на вашому екземплярі, що рапорт був поданий за їхньої присутності.

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту необхідно надати мотивовану письмову відповідь, чому саме його не можуть звільнити. Інакше наступна інстанція – суд.

== Судове вирішення питання ==

 
* По-перше, до судів справи доходять у виняткових випадках. На сьогоднішній день всі суди, пов’язані зі звільненням з контрактів стосуються переважно звільнення в ті періоди, коли питання лишалось не вирішеним законодавчо.
* По-друге, отримати письмове обґрунтування на відмову прийняти чи задовільнити рапорт фактично неможливо. Перелік причин відмови найрізноманітніший: загострення на фронті, неукомплектованість частини, очікування переведення нових кадрів, брак інформації про порядок і можливість звільнення, небажання звільняти через вредність і тд. Жодна з цих причин, звісно, не буде заявлена ніде офіційно.

 
Як правило, в таких випадках військовослужбовець може звернутись до вищого командування, направити рапорт/звернення на ГШ ЗСУ і Міністерство оборони, зателефонувати на гарячу лінію ГШ чи МО. Можна також звернутись до громадських організацій за допомогою щодо оформлення відповідних звернень.

[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]