WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Спадкування громадянами України майна, що знаходиться за кордоном

2017-02-09T08:33:44Z

Nataliia.sidletska:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України «Про міжнародне приватне право»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]

== Куди звернутися ==
Для того щоб отримати майно, що знаходиться за кордоном перше, що потрібно зробити, – визначити місце відкриття спадщини. Адже саме за місцем відкриття спадщини спадкоємці подають нотаріусу заяву про прийняття або відмову від спадщини. За загальним правилом (. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]|ч. 1 ст. 1221 ) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Але якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місце відкриття спадщини визначається за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутністю і нерухомого майна – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна. Нотаріус заводить спадкову справу; зацікавлені особи подають заяви про вжиття заходів з охорони спадкового майна, якщо це потрібно. На підставі поданих заяв нотаріус визначає коло спадкоємців, які прийняли спадщину або відмовились від її прийняття. Потім видається ключовий документ – свідоцтво про право на спадщину та визначається матеріальне право країни, яке буде застосовуватися до спадкових правовідносин. Далі потрібно визначитися із правовим полем, у якому працюватиме нотаріус, адже через те, що майно знаходиться в іншій державі, у справі можуть спиратися не тільки на українське законодавство.
== Підстави звернення ==
Відповідно до ст. 70 Закону України «[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Про міжнародне приватне право»], спадкові відносини регулюються правом держави, в якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. '''Вибір права спадкодавця буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилось''''''. Тобто, хоч спадкодавець і був українцем, але жив, мав квартиру та помер в іншій країні, то до справи залучаються закони тієї країни. ст. 71 цього ж Закону також визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України. Таким чином, спадкування нерухомого майна, яке знаходиться за межами України, у будь-якому випадку, у тому числі й тоді, коли місце відкриття спадщини в Україні, здійснюється за матеріальним правом держави, на території якої знаходиться це майно.
== Особливості вибору нотаріусом норм законів ==
Нотаріус працює із кількома нормами законів і застосовує норми іноземного права. Тому він:
* визначає, за спадковим правом якої країни здійснюється спадкування;
* перевіряє наявність міжнародного договору про правову допомогу (міжнародної конвенції) з цією країною;
* відповідно до вимог цього міжнародного договору (конвенції) готує запит до компетентних органів цієї країни.
Трохи легше, коли спадщина знаходиться в одній із країн колишнього СРСР, а точніше – у Республіці Білорусь, Азербайджанській Республіці, Республіці Узбекистан, Російській Федерації, Республіці Казахстан, Республіці Таджикистан, Республіці Вірменія, Киргизькій Республіці, Республіці Молдова, Грузії та Туркменістані. Адже із цими країнами та Україною діє Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах.
Закон України «Про нотаріат» дає право нотаріусам вимагати від осіб відомості та документи, необхідні для роботи. А саме, для видачі свідоцтва про право на спадщину, а також для підтвердження родинних стосунків нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. І без цих документів свідоцтва про право на спадщину він може й не видати.

Для отримання необхідних документів нотаріус готує відповідний запит до компетентних органів іншої держави (або країни – учасниці Конвенції) щодо отримання відповідних відомостей чи документів, необхідних для оформлення спадщини.
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки

2017-02-07T08:50:15Z

Nataliia.sidletska:

== Нормативна база ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17| Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[http://Цивільний%20кодекс%20України Цивільний кодекс України]

[http://Житловий%20Кодекс Житловий Кодекс]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/197-2014-%D0%BF/print1481529376587493 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки]

== Будівельний паспорт ==

Замовник, який має наміри здійснити будівництво індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (не рахуючи мансардного) з площею до 300 м.кв., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту та благоустрою на земельній ділянці повинен отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі – будівельний паспорт). Надання будівельного паспорта здійснюється на безоплатній основі.

== Необхідні документи ==
=== Для отримання будівельного паспорта замовник звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою, до якої додаються: ===
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договір суперфіцію;
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (у разі необхідності) (зазначенні вимоги застосовуються у випадках, коли наміри забудови мають не всі співвласники земельної ділянки або домоволодіння. Крім того, зазначена норма, у вигляді договору суперфіцію , має бути задіяна у разі передачі права на забудову іншій особі, що не є власником земельної ділянки);
* ескізні наміри забудови (виконується у довільній графічній та текстовій формі і містять інформацію щодо місця розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстаней до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасадів та планів поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік у систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
* проект будівництва ( розробляється та включається до будівельного паспорта лише за бажанням замовника).

=== Для внесення змін у будівельний паспорт, реалізація яких не перевищує граничнодопустимих пару метрів , замовник звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою, до якої додаються: ===
* примірник будівельного паспорта замовника;
* ескізні наміри змін; (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо).

=== У разі необхідності з метою конкретизації намірів забудови або уточнення містобудівної ситуації крім наведених документів за згодою замовника можуть надаватись додаткові матеріали: ===
* топографо – геодезична зйомка,
* технічна інформація про існуючі на ділянці об’єкти будівництва,
* характеристики запланованих систем автономного інженерного забезпечення тощо.

'''Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.'''

== Обов’язки уповноваженого органу містобудування та архітектури ==

На підставі отриманого пакета документів структурний підрозділ уповноваженого органу містобудування та архітектури визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівній документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та за його результатами '''протягом десяти робочих днів''':
* комплектує будівельний паспорт схемою забудови земельної ділянки, яка виготовляється за наведеною формою;
* готує пам’ятку замовнику індивідуального будівництва вносить електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта в баз у даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера;
* реєструє будівельний паспорт у журналі реєстрації будівельних паспортів або автоматизованій системі електронного документообігу;
* надає замовнику примірник будівельного паспорта, підписаний керівником уповноваженого органу містобудування і архітектури, або надає відмову у видачі будівельного паспорту з відповідним обґрунтуванням.

Після направлення замовником згідно із статтею 34 [http://Закону%20України%20«Про%20регулювання%20містобудівної%20діяльності» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] відповідного повідомлення до органів Держархбудінспекції України зареєстрований будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

[[Категорія:Житлове право]]

Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки

2017-02-03T09:09:44Z

Nataliia.sidletska:

== Нормативна база ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17| Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Будівельний паспорт ==

Замовник, який має наміри здійснити будівництво індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (не рахуючи мансардного) з площею до 300 м.кв., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту та благоустрою на земельній ділянці повинен отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі – будівельний паспорт). Надання будівельного паспорта здійснюється на безоплатній основі.

== Необхідні документи ==
=== Для отримання будівельного паспорта замовник звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою, до якої додаються: ===
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договір суперфіцію;
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (у разі необхідності) (зазначенні вимоги застосовуються у випадках, коли наміри забудови мають не всі співвласники земельної ділянки або домоволодіння. Крім того, зазначена норма, у вигляді договору суперфіцію , має бути задіяна у разі передачі права на забудову іншій особі, що не є власником земельної ділянки);
* ескізні наміри забудови (виконується у довільній графічній та текстовій формі і містять інформацію щодо місця розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстаней до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасадів та планів поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік у систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
* проект будівництва ( розробляється та включається до будівельного паспорта лише за бажанням замовника).

=== Для внесення змін у будівельний паспорт, реалізація яких не перевищує граничнодопустимих пару метрів , замовник звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою, до якої додаються: ===
* примірник будівельного паспорта замовника;
* ескізні наміри змін; (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо).

=== У разі необхідності з метою конкретизації намірів забудови або уточнення містобудівної ситуації крім наведених документів за згодою замовника можуть надаватись додаткові матеріали: ===
* топографо – геодезична зйомка,
* технічна інформація про існуючі на ділянці об’єкти будівництва,
* характеристики запланованих систем автономного інженерного забезпечення тощо.

'''Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.'''

== Обов’язки уповноваженого органу містобудування та архітектури ==

На підставі отриманого пакета документів структурний підрозділ уповноваженого органу містобудування та архітектури визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівній документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та за його результатами '''протягом десяти робочих днів''':
* комплектує будівельний паспорт схемою забудови земельної ділянки, яка виготовляється за наведеною формою;
* готує пам’ятку замовнику індивідуального будівництва вносить електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта в баз у даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера;
* реєструє будівельний паспорт у журналі реєстрації будівельних паспортів або автоматизованій системі електронного документообігу;
* надає замовнику примірник будівельного паспорта, підписаний керівником уповноваженого органу містобудування і архітектури, або надає відмову у видачі будівельного паспорту з відповідним обґрунтуванням.

Після направлення замовником згідно із статтею 34 [http://Закону%20України%20«Про%20регулювання%20містобудівної%20діяльності» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] відповідного повідомлення до органів Держархбудінспекції України зареєстрований будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки]]