https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Nataliia.ponomar 2026-04-21T22:30:47Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=33556 2022-02-18T09:18:49Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2280, відповідно до якого з 24.07.2021 змінився порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 &quot;Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель&quot;]<br /> <br /> == Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.<br /> <br /> Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.<br /> <br /> Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства (ОСГ), можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n365 (стаття 33 Земельного кодексу України).]<br /> <br /> == Класифікація видів цільового призначення земель ==<br /> Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:<br /> # сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);<br /> # житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);<br /> # природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);<br /> # оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);<br /> # рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);<br /> # історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);<br /> # лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);<br /> # водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);<br /> # промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).<br /> <br /> Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).<br /> <br /> == Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> === '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===<br /> На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява  на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв). <br /> <br /> === Розроблення та погодження проекту землеустрою ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частини 1 статті 20 Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення'''. Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.<br /> <br /> Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.<br /> <br /> Якщо власником земельних ділянок є одна особа, яка хоче змінити цільове призначення декількох ділянок, то проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок.<br /> <br /> Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:<br /> * пояснювальну записку;<br /> * матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);<br /> * розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);<br /> * розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);<br /> * перелік обмежень у використанні земельної ділянки; <br /> * кадастровий план земельної ділянки.<br /> <br /> Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання:<br /> * якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами;<br /> * за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями;<br /> * за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.<br /> Уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту і зміну цільового призначення земельної ділянки або про відмову у вчиненні таких дій.<br /> <br /> Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:<br /> * законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;<br /> * документації із землеустрою або містобудівної документації.<br /> Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.<br /> <br /> === Прийняття рішення уповноваженим органом ===<br /> '''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:<br /> * подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;<br /> * розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.<br /> У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної власності, основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.<br /> <br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частина 3 статті 20 Земельного кодексу України]):<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.<br /> При погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:<br /> * додаткові матеріали та документи, не включені до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено законом;<br /> * проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.<br /> Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.<br /> <br /> === Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===<br /> '''Третій етап''' законодавством передбачений лише у тих випадках, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Зокрема, [https://www.rada.gov.ua/ Верховна Рада України] погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення. Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):<br /> * чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;<br /> * лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;<br /> * темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;<br /> * бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;<br /> * коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму;<br /> * дернові глибокі ґрунти Закарпаття.<br /> Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.<br /> <br /> Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.<br /> <br /> === Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===<br /> Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.<br /> <br /> До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.<br /> <br /> '''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''<br /> <br /> Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.<br /> <br /> == Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> &lt;u&gt;Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:&lt;/u&gt;<br /> * визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;<br /> * визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;<br /> * відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;<br /> * притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».<br /> Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''<br /> <br /> &lt;u&gt;Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:&lt;/u&gt; <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br /> <br /> У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.<br /> <br /> Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.<br /> <br /> == Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 640/13670/19] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова ВП ВС від 01.06.2021 № 925/929/19 (12-11гс21)] Велика Палата відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.<br /> <br /> == Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 № 2280], відповідно до якого з 24.07.2021 змінився порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 &quot;Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок ( у новій редакції) з 24.07.2021]'''<br /> <br /> '''1.''' &lt;u&gt;При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення&lt;/u&gt;.<br /> <br /> При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.<br /> <br /> '''2.''' &lt;u&gt;Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:&lt;/u&gt;<br /> * земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;<br /> * земельних ділянок приватної власності - їх власниками.<br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.<br /> <br /> Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).<br /> <br /> '''3.''' &lt;u&gt;Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту&lt;/u&gt;.<br /> <br /> ''&lt;u&gt;Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:&lt;/u&gt;''<br /> * передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України &quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Про регулювання містобудівної діяльності&quot;];<br /> * консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;<br /> * віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;<br /> * зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).<br /> '''4.''' &lt;u&gt;При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> '''5.''' &lt;u&gt;Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.<br /> <br /> '''6.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:&lt;/u&gt;<br /> * розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);<br /> * прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).<br /> '''7.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:&lt;/u&gt;<br /> * якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);<br /> * якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;<br /> * зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] - з Кабінетом Міністрів України.<br /> '''8.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.&lt;/u&gt; <br /> <br /> Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.<br /> <br /> '''9.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі:&lt;/u&gt;<br /> * розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;<br /> * розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом &quot;а&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу;]<br /> * відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами &quot;а&quot; і &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.<br /> '''10.''' &lt;u&gt;Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони&quot;&lt;/u&gt;;<br /> <br /> '''11.''' У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text] не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.<br /> <br /> '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14 липня 2020 року № 916/1998/19]''': висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.<br /> <br /> [[Категорія:Охорона земель]]<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=33554 2022-02-18T09:12:54Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2280, відповідно до якого з 24.07.2021 змінився порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 &quot;Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель&quot;]<br /> <br /> == Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.<br /> <br /> Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.<br /> <br /> Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства (ОСГ), можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n365 (стаття 33 Земельного кодексу України).]<br /> <br /> == Класифікація видів цільового призначення земель ==<br /> Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:<br /> # сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);<br /> # житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);<br /> # природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);<br /> # оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);<br /> # рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);<br /> # історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);<br /> # лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);<br /> # водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);<br /> # промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).<br /> <br /> Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).<br /> <br /> == Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> === '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===<br /> На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява  на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв). <br /> <br /> === Розроблення та погодження проекту землеустрою ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частини 1 статті 20 Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення'''. Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.<br /> <br /> Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.<br /> <br /> Якщо власником земельних ділянок є одна особа, яка хоче змінити цільове призначення декількох ділянок, то проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок.<br /> <br /> Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:<br /> * пояснювальну записку;<br /> * матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);<br /> * розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);<br /> * розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);<br /> * перелік обмежень у використанні земельної ділянки; <br /> * кадастровий план земельної ділянки.<br /> <br /> Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання:<br /> * якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами;<br /> * за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями;<br /> * за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.<br /> Уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту і зміну цільового призначення земельної ділянки або про відмову у вчиненні таких дій.<br /> <br /> Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:<br /> * законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;<br /> * документації із землеустрою або містобудівної документації.<br /> Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.<br /> <br /> === Прийняття рішення уповноваженим органом ===<br /> '''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:<br /> * подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;<br /> * розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.<br /> У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної власності, основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.<br /> <br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частина 3 статті 20 Земельного кодексу України]):<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.<br /> При погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:<br /> * додаткові матеріали та документи, не включені до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено законом;<br /> * проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.<br /> Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.<br /> <br /> === Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===<br /> '''Третій етап''' законодавством передбачений лише у тих випадках, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Зокрема, [https://www.rada.gov.ua/ Верховна Рада України] погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення. Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):<br /> * чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;<br /> * лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;<br /> * темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;<br /> * бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;<br /> * коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму;<br /> * дернові глибокі ґрунти Закарпаття.<br /> Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.<br /> <br /> Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.<br /> <br /> === Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===<br /> Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.<br /> <br /> До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.<br /> <br /> '''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''<br /> <br /> Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.<br /> <br /> == Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> &lt;u&gt;Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:&lt;/u&gt;<br /> * визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;<br /> * визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;<br /> * відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;<br /> * притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».<br /> Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''<br /> <br /> &lt;u&gt;Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:&lt;/u&gt; <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br /> <br /> У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.<br /> <br /> Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.<br /> <br /> == Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 640/13670/19] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова ВП ВС від 01.06.2021 № 925/929/19 (12-11гс21)] Велика Палата відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.<br /> <br /> == Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 № 2280], відповідно до якого з 24.07.2021 змінився порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 &quot;Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок ( у новій редакції) з 24.07.2021]'''<br /> <br /> '''1.''' &lt;u&gt;При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення&lt;/u&gt;.<br /> <br /> При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.<br /> <br /> '''2.''' &lt;u&gt;Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:&lt;/u&gt;<br /> * земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;<br /> * земельних ділянок приватної власності - їх власниками.<br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.<br /> <br /> Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).<br /> <br /> '''3.''' &lt;u&gt;Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту&lt;/u&gt;.<br /> <br /> ''&lt;u&gt;Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:&lt;/u&gt;''<br /> * передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України &quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Про регулювання містобудівної діяльності&quot;];<br /> * консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;<br /> * віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;<br /> * зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).<br /> '''4.''' &lt;u&gt;При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> '''5.''' &lt;u&gt;Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.<br /> <br /> '''6.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:&lt;/u&gt;<br /> * розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);<br /> * прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).<br /> '''7.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:&lt;/u&gt;<br /> * якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);<br /> * якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;<br /> * зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] - з Кабінетом Міністрів України.<br /> '''8.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.&lt;/u&gt; <br /> <br /> Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.<br /> <br /> '''9.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі:&lt;/u&gt;<br /> * розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;<br /> * розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом &quot;а&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу;]<br /> * відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами &quot;а&quot; і &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.<br /> '''10.''' &lt;u&gt;Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони&quot;&lt;/u&gt;;<br /> <br /> '''11.''' У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.<br /> <br /> '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14 липня 2020 року № 916/1998/19]''': висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.<br /> <br /> [[Категорія:Охорона земель]]<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=33553 2022-02-18T09:12:21Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2280, відповідно до якого з 24.07.2021 змінився порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 &quot;Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель&quot;]<br /> <br /> == Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.<br /> <br /> Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.<br /> <br /> Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства (ОСГ), можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n365 (стаття 33 Земельного кодексу України).]<br /> <br /> == Класифікація видів цільового призначення земель ==<br /> Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:<br /> # сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);<br /> # житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);<br /> # природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);<br /> # оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);<br /> # рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);<br /> # історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);<br /> # лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);<br /> # водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);<br /> # промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).<br /> <br /> Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).<br /> <br /> == Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> === '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===<br /> На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява  на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв). <br /> <br /> === Розроблення та погодження проекту землеустрою ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частини 1 статті 20 Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення'''. Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.<br /> <br /> Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.<br /> <br /> Якщо власником земельних ділянок є одна особа, яка хоче змінити цільове призначення декількох ділянок, то проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок.<br /> <br /> Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:<br /> * пояснювальну записку;<br /> * матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);<br /> * розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);<br /> * розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);<br /> * перелік обмежень у використанні земельної ділянки; <br /> * кадастровий план земельної ділянки.<br /> <br /> Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання:<br /> * якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами;<br /> * за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями;<br /> * за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.<br /> Уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту і зміну цільового призначення земельної ділянки або про відмову у вчиненні таких дій.<br /> <br /> Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:<br /> * законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;<br /> * документації із землеустрою або містобудівної документації.<br /> Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.<br /> <br /> === Прийняття рішення уповноваженим органом ===<br /> '''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:<br /> * подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;<br /> * розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.<br /> У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної власності, основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.<br /> <br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частина 3 статті 20 Земельного кодексу України]):<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.<br /> При погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:<br /> * додаткові матеріали та документи, не включені до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено законом;<br /> * проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.<br /> Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.<br /> <br /> === Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===<br /> '''Третій етап''' законодавством передбачений лише у тих випадках, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Зокрема, [https://www.rada.gov.ua/ Верховна Рада України] погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення. Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):<br /> * чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;<br /> * лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;<br /> * темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;<br /> * бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;<br /> * коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму;<br /> * дернові глибокі ґрунти Закарпаття.<br /> Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.<br /> <br /> Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.<br /> <br /> === Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===<br /> Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.<br /> <br /> До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.<br /> <br /> '''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''<br /> <br /> Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.<br /> <br /> == Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> &lt;u&gt;Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:&lt;/u&gt;<br /> * визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;<br /> * визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;<br /> * відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;<br /> * притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».<br /> Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''<br /> <br /> &lt;u&gt;Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:&lt;/u&gt; <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br /> <br /> У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.<br /> <br /> Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.<br /> <br /> == Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 640/13670/19] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова ВП ВС від 01.06.2021 № 925/929/19 (12-11гс21)] Велика Палата відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.<br /> <br /> == Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 № 2280], відповідно до якого з 24.07.2021 змінився порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 &quot;Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок ( у новій редакції) з 24.07.2021]'''<br /> <br /> '''1.''' &lt;u&gt;При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення&lt;/u&gt;.<br /> <br /> При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.<br /> <br /> '''2.''' &lt;u&gt;Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:&lt;/u&gt;<br /> * земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;<br /> * земельних ділянок приватної власності - їх власниками.<br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.<br /> <br /> Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).<br /> <br /> '''3.''' &lt;u&gt;Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту&lt;/u&gt;.<br /> <br /> ''&lt;u&gt;Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:&lt;/u&gt;''<br /> * передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України &quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Про регулювання містобудівної діяльності&quot;];<br /> * консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;<br /> * віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;<br /> * зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).<br /> '''4.''' &lt;u&gt;При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> '''5.''' &lt;u&gt;Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.<br /> <br /> '''6.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:&lt;/u&gt;<br /> * розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);<br /> * прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).<br /> '''7.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:&lt;/u&gt;<br /> * якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);<br /> * якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;<br /> * зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] - з Кабінетом Міністрів України.<br /> '''8.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.&lt;/u&gt; <br /> <br /> Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.<br /> <br /> '''9.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі:&lt;/u&gt;<br /> * розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;<br /> * розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом &quot;а&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу;]<br /> * відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами &quot;а&quot; і &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.<br /> '''10.''' &lt;u&gt;Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони&quot;&lt;/u&gt;;<br /> <br /> '''11.''' У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.<br /> <br /> '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14 липня 2020 року № 916/1998/19]''': висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.<br /> <br /> [[Категорія:Охорона земель]]<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=33545 2022-02-18T08:30:12Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 &quot;Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель&quot;]<br /> <br /> == Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.<br /> <br /> Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.<br /> <br /> Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства (ОСГ), можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n365 (стаття 33 Земельного кодексу України).]<br /> <br /> == Класифікація видів цільового призначення земель ==<br /> Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:<br /> # сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);<br /> # житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);<br /> # природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);<br /> # оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);<br /> # рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);<br /> # історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);<br /> # лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);<br /> # водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);<br /> # промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).<br /> <br /> Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).<br /> <br /> == Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> === '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===<br /> На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява  на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв). <br /> <br /> === Розроблення та погодження проекту землеустрою ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частини 1 статті 20 Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення'''. Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.<br /> <br /> Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.<br /> <br /> Якщо власником земельних ділянок є одна особа, яка хоче змінити цільове призначення декількох ділянок, то проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок.<br /> <br /> Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:<br /> * пояснювальну записку;<br /> * матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);<br /> * розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);<br /> * розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);<br /> * перелік обмежень у використанні земельної ділянки; <br /> * кадастровий план земельної ділянки.<br /> <br /> Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання:<br /> * якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами;<br /> * за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями;<br /> * за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.<br /> Уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту і зміну цільового призначення земельної ділянки або про відмову у вчиненні таких дій.<br /> <br /> Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:<br /> * законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;<br /> * документації із землеустрою або містобудівної документації.<br /> Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.<br /> <br /> === Прийняття рішення уповноваженим органом ===<br /> '''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:<br /> * подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;<br /> * розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.<br /> У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної власності, основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.<br /> <br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частина 3 статті 20 Земельного кодексу України]):<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.<br /> При погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:<br /> * додаткові матеріали та документи, не включені до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено законом;<br /> * проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.<br /> Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.<br /> <br /> === Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===<br /> '''Третій етап''' законодавством передбачений лише у тих випадках, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Зокрема, [https://www.rada.gov.ua/ Верховна Рада України] погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення. Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):<br /> * чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;<br /> * лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;<br /> * темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;<br /> * бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;<br /> * коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму;<br /> * дернові глибокі ґрунти Закарпаття.<br /> Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.<br /> <br /> Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.<br /> <br /> === Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===<br /> Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.<br /> <br /> До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.<br /> <br /> '''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''<br /> <br /> Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.<br /> <br /> == Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> &lt;u&gt;Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:&lt;/u&gt;<br /> * визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;<br /> * визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;<br /> * відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;<br /> * притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».<br /> Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''<br /> <br /> &lt;u&gt;Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:&lt;/u&gt; <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br /> <br /> У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.<br /> <br /> Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.<br /> <br /> == Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 640/13670/19] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова ВП ВС від 01.06.2021 № 925/929/19 (12-11гс21)] Велика Палата відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.<br /> <br /> == Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 № 2280], відповідно до якого з 24.07.2021 змінився порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 &quot;Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок ( у новій редакції) з 24.07.2021]'''<br /> <br /> '''1.''' &lt;u&gt;При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення&lt;/u&gt;.<br /> <br /> При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.<br /> <br /> '''2.''' &lt;u&gt;Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:&lt;/u&gt;<br /> * земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;<br /> * земельних ділянок приватної власності - їх власниками.<br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.<br /> <br /> Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).<br /> <br /> '''3.''' &lt;u&gt;Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту&lt;/u&gt;.<br /> <br /> ''&lt;u&gt;Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:&lt;/u&gt;''<br /> * передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України &quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Про регулювання містобудівної діяльності&quot;];<br /> * консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;<br /> * віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;<br /> * зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).<br /> '''4.''' &lt;u&gt;При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> '''5.''' &lt;u&gt;Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.<br /> <br /> '''6.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:&lt;/u&gt;<br /> * розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);<br /> * прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).<br /> '''7.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:&lt;/u&gt;<br /> * якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);<br /> * якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;<br /> * зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] - з Кабінетом Міністрів України.<br /> '''8.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.&lt;/u&gt; <br /> <br /> Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.<br /> <br /> '''9.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі:&lt;/u&gt;<br /> * розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;<br /> * розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом &quot;а&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу;]<br /> * відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами &quot;а&quot; і &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.<br /> '''10.''' &lt;u&gt;Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони&quot;&lt;/u&gt;;<br /> <br /> '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14 липня 2020 року № 916/1998/19]''': висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.<br /> <br /> [[Категорія:Охорона земель]]<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=33490 2022-02-15T12:48:33Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 &quot;Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель&quot;]<br /> <br /> == Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.<br /> <br /> Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.<br /> <br /> Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства (ОСГ), можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n365 (стаття 33 Земельного кодексу України).]<br /> <br /> == Класифікація видів цільового призначення земель ==<br /> Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:<br /> # сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);<br /> # житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);<br /> # природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);<br /> # оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);<br /> # рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);<br /> # історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);<br /> # лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);<br /> # водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);<br /> # промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).<br /> <br /> Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).<br /> <br /> == Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> === '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===<br /> На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява  на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв). <br /> <br /> === Розроблення та погодження проекту землеустрою ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частини 1 статті 20 Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення'''. Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.<br /> <br /> Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.<br /> <br /> Якщо власником земельних ділянок є одна особа, яка хоче змінити цільове призначення декількох ділянок, то проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок.<br /> <br /> Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:<br /> * пояснювальну записку;<br /> * матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);<br /> * розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);<br /> * розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);<br /> * перелік обмежень у використанні земельної ділянки; <br /> * кадастровий план земельної ділянки.<br /> <br /> Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання:<br /> * якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами;<br /> * за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями;<br /> * за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.<br /> Уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту і зміну цільового призначення земельної ділянки або про відмову у вчиненні таких дій.<br /> <br /> Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:<br /> * законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;<br /> * документації із землеустрою або містобудівної документації.<br /> Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.<br /> <br /> === Прийняття рішення уповноваженим органом ===<br /> '''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:<br /> * подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;<br /> * розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.<br /> У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної власності, основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.<br /> <br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частина 3 статті 20 Земельного кодексу України]):<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.<br /> При погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:<br /> * додаткові матеріали та документи, не включені до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено законом;<br /> * проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.<br /> Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.<br /> <br /> === Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===<br /> '''Третій етап''' законодавством передбачений лише у тих випадках, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Зокрема, [https://www.rada.gov.ua/ Верховна Рада України] погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення. Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):<br /> * чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;<br /> * лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;<br /> * темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;<br /> * бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;<br /> * коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму;<br /> * дернові глибокі ґрунти Закарпаття.<br /> Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.<br /> <br /> Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.<br /> <br /> === Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===<br /> Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.<br /> <br /> До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.<br /> <br /> '''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''<br /> <br /> Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.<br /> <br /> == Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> &lt;u&gt;Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:&lt;/u&gt;<br /> * визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;<br /> * визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;<br /> * відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;<br /> * притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».<br /> Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''<br /> <br /> &lt;u&gt;Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:&lt;/u&gt; <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу:<br /> # нецільове використання земельної ділянки – 85-425 грн для фізосіб, 255-510 грн для посадових осіб підприємств [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 стаття 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення]; <br /> # зайняття земельної ділянки без дозволу (самовільне) – 170-850 грн для фізосіб, 340-1700 грн для посадових осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 стаття 53&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; Кодексу України про адміністративні правопорушення].<br /> <br /> У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.<br /> <br /> Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.<br /> <br /> == Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 640/13670/19] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова ВП ВС від 01.06.2021 № 925/929/19 (12-11гс21)] Велика Палата відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.<br /> <br /> == Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 № 2280], відповідно до якого з 24.07.2021 змінився порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 &quot;Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок ( у новій редакції) з 24.07.2021]'''<br /> <br /> '''1.''' &lt;u&gt;При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення&lt;/u&gt;.<br /> <br /> При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.<br /> <br /> '''2.''' &lt;u&gt;Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:&lt;/u&gt;<br /> * земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;<br /> * земельних ділянок приватної власності - їх власниками.<br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.<br /> <br /> Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).<br /> <br /> '''3.''' &lt;u&gt;Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту&lt;/u&gt;.<br /> <br /> ''&lt;u&gt;Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:&lt;/u&gt;''<br /> * передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України &quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Про регулювання містобудівної діяльності&quot;];<br /> * консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;<br /> * віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;<br /> * зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).<br /> '''4.''' &lt;u&gt;При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> '''5.''' &lt;u&gt;Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.<br /> <br /> '''6.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:&lt;/u&gt;<br /> * розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);<br /> * прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).<br /> '''7.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:&lt;/u&gt;<br /> * якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);<br /> * якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;<br /> * зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] - з Кабінетом Міністрів України.<br /> '''8.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.&lt;/u&gt; <br /> <br /> Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.<br /> <br /> '''9.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі:&lt;/u&gt;<br /> * розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;<br /> * розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом &quot;а&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу;]<br /> * відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами &quot;а&quot; і &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.<br /> '''10.''' &lt;u&gt;Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони&quot;&lt;/u&gt;;<br /> <br /> '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14 липня 2020 року № 916/1998/19]''': висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.<br /> <br /> [[Категорія:Охорона земель]]<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=33483 2022-02-15T09:38:07Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Розроблення та погодження проекту землеустрою */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 &quot;Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель&quot;]<br /> <br /> == Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.<br /> <br /> Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.<br /> <br /> Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства (ОСГ), можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n365 (стаття 33 Земельного кодексу України).]<br /> <br /> == Класифікація видів цільового призначення земель ==<br /> Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:<br /> # сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);<br /> # житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);<br /> # природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);<br /> # оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);<br /> # рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);<br /> # історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);<br /> # лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);<br /> # водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);<br /> # промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).<br /> <br /> Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).<br /> <br /> == Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> [[Файл:Устинівське БПД - Зміна цільового призначення земельної ділянки 18.06.2018-1.jpg|міні]]<br /> <br /> === '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===<br /> На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява  на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв). <br /> <br /> === Розроблення та погодження проекту землеустрою ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частини 1 статті 20 Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення'''. Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.<br /> <br /> Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.<br /> <br /> Якщо власником земельних ділянок є одна особа, яка хоче змінити цільове призначення декількох ділянок, то проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок.<br /> <br /> Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:<br /> * пояснювальну записку;<br /> * матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);<br /> * розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);<br /> * розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);<br /> * перелік обмежень у використанні земельної ділянки; <br /> * кадастровий план земельної ділянки.<br /> <br /> Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання:<br /> * якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами;<br /> * за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями;<br /> * за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.<br /> Уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту і зміну цільового призначення земельної ділянки або про відмову у вчиненні таких дій.<br /> <br /> Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:<br /> * законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;<br /> * документації із землеустрою або містобудівної документації.<br /> Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Земельного кодексу України].<br /> <br /> Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.<br /> <br /> === Прийняття рішення уповноваженим органом ===<br /> '''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:<br /> * подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;<br /> * розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.<br /> У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної власності, основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.<br /> <br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 частина 3 статті 20 Земельного кодексу України]):<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;<br /> * щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.<br /> При погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:<br /> * додаткові матеріали та документи, не включені до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /> * надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено законом;<br /> * проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.<br /> Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.<br /> <br /> === Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===<br /> '''Третій етап''' законодавством передбачений лише у тих випадках, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Зокрема, [https://www.rada.gov.ua/ Верховна Рада України] погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення. Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):<br /> * чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;<br /> * лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;<br /> * темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;<br /> * бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;<br /> * коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму;<br /> * дернові глибокі ґрунти Закарпаття.<br /> Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.<br /> <br /> Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.<br /> <br /> === Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===<br /> Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.<br /> <br /> До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.<br /> <br /> '''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''<br /> <br /> Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.<br /> <br /> == Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> &lt;u&gt;Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:&lt;/u&gt;<br /> * визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;<br /> * визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;<br /> * відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;<br /> * притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».<br /> Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''<br /> <br /> &lt;u&gt;Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:&lt;/u&gt; <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу:<br /> # нецільове використання земельної ділянки – 85-425 грн для фізосіб, 255-510 грн для посадових осіб підприємств [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 стаття 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення]; <br /> # зайняття земельної ділянки без дозволу (самовільне) – 170-850 грн для фізосіб, 340-1700 грн для посадових осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 стаття 53&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; Кодексу України про адміністративні правопорушення].<br /> <br /> У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.<br /> <br /> Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.<br /> <br /> == Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 640/13670/19] <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова ВП ВС від 01.06.2021 № 925/929/19 (12-11гс21)] Велика Палата відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.<br /> <br /> == Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 № 2280], відповідно до якого з 24.07.2021 змінився порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br /> '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 &quot;Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок ( у новій редакції) з 24.07.2021]'''<br /> <br /> '''1.''' &lt;u&gt;При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення&lt;/u&gt;.<br /> <br /> При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.<br /> <br /> '''2.''' &lt;u&gt;Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:&lt;/u&gt;<br /> * земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;<br /> * земельних ділянок приватної власності - їх власниками.<br /> Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.<br /> <br /> Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).<br /> <br /> '''3.''' &lt;u&gt;Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту&lt;/u&gt;.<br /> <br /> ''&lt;u&gt;Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:&lt;/u&gt;''<br /> * передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України &quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Про регулювання містобудівної діяльності&quot;];<br /> * консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;<br /> * віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;<br /> * зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).<br /> '''4.''' &lt;u&gt;При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> '''5.''' &lt;u&gt;Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.<br /> <br /> '''6.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:&lt;/u&gt;<br /> * розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);<br /> * прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).<br /> '''7.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:&lt;/u&gt;<br /> * якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);<br /> * якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;<br /> * зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] - з Кабінетом Міністрів України.<br /> '''8.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.&lt;/u&gt; <br /> <br /> Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.<br /> <br /> '''9.''' &lt;u&gt;Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі:&lt;/u&gt;<br /> * розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;<br /> * розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом &quot;а&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу;]<br /> * відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами &quot;а&quot; і &quot;б&quot; частини першої статті 150 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 Кодексу,] до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.<br /> '''10.''' &lt;u&gt;Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони&quot;&lt;/u&gt;;<br /> <br /> '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14 липня 2020 року № 916/1998/19]''': висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.<br /> <br /> [[Категорія:Охорона земель]]<br /> [[Категорія:Право власності на землю]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br /> [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=31455 2021-11-01T09:15:11Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Що таке карантин? */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України &quot;Про захист населення від інфекційних хвороб&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)&quot; від 17 березня 2020 року № 530-IX]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 &quot;Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#n192 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 &quot;Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 &quot;Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2&quot;]<br /> <br /> == Що таке карантин? ==<br /> Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України &quot;Про захист населення від інфекційних хвороб&quot;] '''карантин''' - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.&lt;br&gt;<br /> Відповідно до статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України &quot;Про захист населення від інфекційних хвороб&quot;] з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 &quot;Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2&quot;].&lt;br&gt;<br /> З 0:01 16 березня 2020 року (опівночі між 15 та 16 березня) припинено в’їзд на територію України для іноземців та осіб без громадянства. Виключення становлять акредитовані дипломати представництв іноземних країн в Україні, співробітники представництв міжнародних організацій. Міністерство закордонних справ України (далі – МЗС України) також в особливих випадках має право видавати індивідуальні дозволи на в’їзд іноземців.<br /> Заборона на в’їзд може бути скасована чи продовжена в залежності від ситуації із поширенням коронавірусу COVID-19 у світі. Громадяни України та ті іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання на території України, мають право в’їзду в Україну.&lt;br&gt;<br /> З 0:01 17 березня (опівночі між 16 та 17 березня) Україна припинила міжнародне регулярне пасажирське сполучення, тож навіть громадяни України та іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання на території України, не зможуть прибути до України регулярним пасажирським сполученням - рейсовим літаком, потягом чи автобусом. Усі громадяни України мають право на перетин державного кордону для повернення на територію України.&lt;br&gt;<br /> В’їзд на територію України припинився для іноземців та осіб без громадянства з 16 березня 2020 року з 00 годин 01 хвилин.&lt;br&gt;<br /> Заборона на в’їзд може бути скасована чи продовжена в залежності від ситуації із поширенням коронавірусу в світі.&lt;br&gt;<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''Важливо!''' Оперативну інформацію щодо заходів, які вживаються іноземними державами з протидії розповсюдженню COVID-19, можна знайти на сайті [https://mfa.gov.ua/ Міністерства закордонних справ України].&lt;br&gt;<br /> |}<br /> <br /> Іноземні громадяни або особи без громадянства, які не мають права на постійне або тимчасове проживання в Україні, не мають права в’їхати на територію України.&lt;br&gt;<br /> Іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, можуть в’їхати на територію України так само, як і громадяни України.&lt;br&gt;<br /> Також в'їзд дозволено для людей, які є подружжям або дітьми громадян України, працівниками іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в Україні, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їхніх сімей, водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, членів екіпажу.&lt;br&gt;<br /> Крім того, передбачені винятки для певних груп іноземців. Рішення про їх допуск ухвалюватиме МЗС разом з Державною прикордонною службою України. Наприклад, якщо буде необхідно прибуття в Україну лікарів або інших фахівців.<br /> <br /> == Кроки для повернення до України у період тимчасового обмеження перетину державного кордону ==<br /> === 1. Реєстрація у системі «ДРУГ» ===<br /> [https://friend.mfa.gov.ua/#/ Проєкт добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон («ДРУГ»)] - це спеціальна система Міністерства закордонних справ України, і є ефективним інструментом попередження, за потреби – розшуку та надання сприяння громадянам України в разі надзвичайних подій за кордоном – природних катаклізмів, соціальних заворушень, військових конфліктів.&lt;br&gt;<br /> Під час реєстрації система «ДРУГ», пропонує заповнити електронну анкету, яка складається з таких розділів:<br /> інформація про особу, яка подорожує; маршрут подорожі та період перебування за кордоном; інформація про близьких осіб, які подорожують;контактна особа в Україні.&lt;br&gt;<br /> При реєстрації необхідно обов’язково повідомити МЗС України про країну, місце перебування, і надати якомога більше інформації про суть проблеми в розділі &quot;Коментар до подорожі&quot;. Зазначене суттєво спрощує збір даних для формування списків громадян України, які мають термінову потребу повернутися додому в період обмежень.&lt;br&gt;<br /> Уважно вказуйте адресу електронної пошти, адже в разі помилки в цій адресі, особа не зможете авторизуватись у системі.&lt;br&gt;<br /> <br /> === 2. Звернення до посольства чи консульства у країні перебування електронною поштою чи за телефоном гарячої лінії, які вказані на їхній офіційній сторінці ===<br /> Усі співробітники посольств і консульств України працюють цілодобово, щоби надавати допомогу всім тим, хто її потребує.&lt;br&gt;<br /> В електронному листі на e-mail дипломатичної установи необхідно написати:<br /> * ім’я, прізвище і по батькові;<br /> * контактний телефон;<br /> * місце перебування;<br /> * суть проблеми, у вирішенні якої потрібна допомога.<br /> <br /> === 3. Спостереження за оновленнями на сайті МЗС України з оперативною інформацією щодо обмежень, які країна перебування особи ввела на перетин кордонів та пересування ===<br /> Держава надає максимальне сприяння туроператорам та перевізникам, що вони забрали українських туристів з віддалених куточків світу.<br /> Налагоджено планове повернення українців з Єгипту, ОАЕ, Домініканської Республіки, курортних островів Азіатсько-Тихоокеанського регіону.<br /> Україна визначила точки-хаби, з яких громадяни України гарантовано зможуть дістатись до України безкоштовно або за пільговими цінами:<br /> * Стамбул;<br /> * Дубаї, Абу-Дабі;<br /> * Прага;<br /> * Берлін;<br /> * Варшава, Перемишль;<br /> * Відень;<br /> * Братислава;<br /> * Рига, Вільнюс.<br /> Список хабів постійно оновлюється, переглянути оновлені списки на сайті МЗС та на сайті Міністерства інфраструктури України.&lt;br&gt;<br /> Коли і звідки відправлятимуться рейси - громадян повідомлятимуть посольства.&lt;br&gt;<br /> Крім того, ця інформація буде на офіційних '''сайтах Міністерства закордонних справ та Міністерства інфраструктури'''.&lt;br&gt;<br /> Списки громадян, які мають термінову потребу повернення в Україну спеціальними нерегулярними рейсами, формуватиме посольство або консульство у країні перебування особи.&lt;br&gt;<br /> Контакти усіх закордонних дипломатичних установ України можна знайти на '''спеціальній сторінці сайту МЗС України'''.&lt;br&gt;<br /> '''Звертаємо увагу''', що ситуація є форс-мажорною і типові правила перебування, до яких Ви звикли за кордоном, можуть змінитися на цей час. Зокрема, окремі країни встановлюють заборону транзитного проїзду своєю територією, перебування у транзитних зонах аеропортів тощо.<br /> <br /> == Чи можна повернутись в Україну на власному авто у період тимчасового обмеження перетину кордону? ==<br /> Для того, щоб повернутися до України на власному автомобілі необхідно уважно ознайомитись з обмеженнями в тих країнах, через які буде пролягати маршрут, та режимом роботи пропускних пунктів на державному кордоні України.&lt;br&gt;<br /> Інтерактивна карта актуальних даних щодо роботи пунктів пропуску на державному кордоні України доступна за посиланням на сайті Нової Митниці.&lt;br&gt;<br /> У пунктах пропуску на кордонах працюють спеціально створені санітарні відділи. По поверненню з країн, де відповідно до даних ВООЗ склалась несприятлива епідситуація у зв’язку з поширенням коронавірусу, на пунктах пропуску усі громадяни проходитимуть температурний скринінг і вживатимуться відповідні заходи - людину направлятимуть на самоізоляцію вдома протягом 14 днів, за необхідності - в медичний заклад.<br /> <br /> == Якщо в період карантину у вас закінчується дозвіл на роботу або перевищено строк перебування в ЄС? ==<br /> Якщо в період карантину у вас закінчується дозвіл на роботу або перевищено строк перебування в ЄС, МЗС України передбачило, що на період застосування обмежувальних заходів урядів різних країн, у громадян за кордоном можуть виникнути проблеми з протермінованими документами. Тому Україна вже працює з урядами відповідних країн, щоб, зважаючи на обставини, для таких громадян не було штрафів чи інших наслідків. Про ухвалення відповідних рішень іноземними країнами буде повідомлено додатково.&lt;br&gt;<br /> У разі перевищення терміну дозволеного перебування в іноземній країні або ризику такого перевищення рекомендуємо негайно звертатись до консульства в країні перебування електронною поштою. Електронні адреси всіх закордонних дипломатичних установ можна знайти '''на сайті МЗС України'''.&lt;br&gt;<br /> Представники Європейського Союзу повідомили, що співробітники прикордонної служби відповідної держави-члена ЄС можуть робити винятки та не застосовувати санкції до громадян, які перевищили термін дозволу на перебування в країнах-членах ЄС. Але головна умова - факт, що таке перевищення відбулось з причини, яка не залежала від відповідної особи, та має бути належним чином задокументовано.<br /> <br /> == Які звернення тимчасово не будуть оброблятися через надзвичайну ситуацію? ==<br /> В умовах стрімкого поширення коронавірусної інфекції по всьому світу закордонні дипломатичні установи тимчасово переходять на особливий режим, який передбачає дистанційну форму роботи зі зверненнями громадян та посилене опрацювання запитів громадян.&lt;br&gt;<br /> Особлива форма роботи передбачає, що дипломатичні установи за кордоном продовжать здійснювати свої функції у дистанційному режимі, крім форс-мажорних випадків, де потрібні негайні консульські дії та функції, особливо пов'язані з пандемією.&lt;br&gt;<br /> Закордонні дипломатичні установи (ЗДУ) у цей період будуть опрацьовувати звернення щодо оформлення:<br /> * посвідчень особи на повернення в Україну у разі необхідності повернення в Україну цього чи наступного тижня;<br /> * набуття громадянства України за народженням дітям, народженим у країні перебування та у зв’язку з оформленням їм посвідчення особи на повернення в Україну у разі реальної необхідності невідкладно повернутися в Україну;<br /> * віз для в’їзду в Україну для забезпечення інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, а також у випадках, які мають гуманітарний характер за рішенням керівника ЗДУ.<br /> Звернення громадян до консульських установ, які тимчасово не будуть оброблятись через надзвичайну ситуацію:<br /> * оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон;<br /> * посвідчень особи на повернення в Україну, за виключенням втрати/відсутності паспортних документів, реальної необхідності громадянина повернутися в Україну; <br /> * у інших критичних для громадян України випадках за рішенням керівника ЗДУ;<br /> * прийняття на консульський облік;<br /> * питання нотаріату (крім форс-мажорних випадків, наприклад завірення документів про смерть, необхідних для транспортування померлих, заяв про виїзд дітей тощо), РАЦС, витребування, легалізації документів;<br /> * питання громадянства, за виключенням оформлення набуття громадянства України за народженням дітям, народженим у країні перебування та у зв’язку з оформленням їм посвідчення особи на повернення в Україну у разі реальної необхідності повернутися в Україну;<br /> * оформлення віз для в’їзду в Україну чи транзитного проїзду через її територію, за виключенням випадків необхідності забезпечення інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, а також у випадках, які мають гуманітарний характер, за рішенням керівника ЗДУ;<br /> * засвідчення офіційних документів апостилем та в порядку консульської легалізації (для представництв МЗС на території України);<br /> * відвідування затриманих/заарештованих тощо;<br /> * виїзні консульські обслуговування.<br /> <br /> == Самоізоляція ==<br /> Самоізоляції підлягають, зокрема:<br /> * особи, що перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19, крім таких осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою:<br /> # осіб, які не досягли 12 років;<br /> # осіб, які є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19 та не перебували на території таких держав протягом останніх 14 днів або прямують територією України транзитом та мають документи, що підтверджують виїзд за кордон протягом двох діб;<br /> # працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;<br /> # водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїздних і локомотивних бригад;<br /> # інструкторів збройних сил держав - членів НАТО та держав - учасниць програми НАТО “Партнерство заради миру”, які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил;<br /> # діячів культури за запрошенням закладу культури разом з однією особою, що супроводжує кожного з них;<br /> # осіб, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;<br /> # осіб, які мають негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено не більш як за 48 годин до перетину кордону.<br /> * особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім таких осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою:<br /> # осіб, які не досягли 12 років;<br /> # працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні;<br /> # осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;<br /> # здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;<br /> # одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, які супроводжують осіб, зазначених в абзацах четвертому і п’ятому цього підпункту.<br /> <br /> Державою із значним поширенням COVID-19 є держава, в якій кількість нових випадків реєстрації хвороби COVID-19 на 100 тис. населення за останні 14 днів перевищує кількість таких випадків в Україні. Перелік держав із значним поширенням COVID-19 формується Міністерством охорони здоров’я та переглядається кожні сім днів.<br /> <br /> == Обсервація ==<br /> Особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток системи “Вдома” (далі - мобільний додаток). У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації.&lt;br&gt;<br /> Самоізоляція, обсервація особи у зв’язку з перетинанням державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено після перетинання державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.<br /> <br /> Особи, які не повідомили про неможливість дотримання зобов’язання щодо самоізоляції (у тому числі використання мобільного додатка у разі перетину державного кордону) підлягають обсервації.&lt;br&gt;<br /> Перебування осіб в обсерваторах, крім харчування, є безкоштовним.&lt;br&gt;<br /> Особи, які перебувають в обсерваторах, можуть отримувати особисті речі, продукти харчування (крім алкогольних напоїв та речей, заборонених до зберігання) та зобов’язані дотримуватися правил, установлених адміністрацією місця обсервації.<br /> Транспортування осіб від місця обсервації до місць проживання здійснюється за власні кошти осіб.&lt;br&gt;<br /> Перебування в обсерваторах іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або осіб, які потребують додаткового захисту) оплачується страховиком відповідно до поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування витрат, пов’язаних з обсервацією, або такими особами самостійно.<br /> <br /> Облаштування спеціалізованих закладів для організації обсервації, харчування, транспортування до них осіб, зокрема від пунктів пропуску через державний кордон, що потребують обсервації, медичне спостереження за ними забезпечують обласні, Київська міська державна адміністрації.<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=26729 2021-03-04T14:37:44Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Дата визнання податкового кредиту */</p> <hr /> <div>== Нормативна база; ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України]<br /> <br /> == Податковий кредит ==<br /> Сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів —фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. &lt;br /&gt;Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. &lt;br /&gt;<br /> <br /> До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br /> <br /> == Право на податковий кредит ==<br /> Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ], нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.&lt;br /&gt;Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.&lt;br /&gt;Утім тут усе одно є обмеження. Так, перешкодою для визнання податкового кредиту буде відсутність належним чином оформлених підтвердних документів — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ПКУ]. <br /> <br /> До таких документів належать:<br /> * зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування;<br /> * митні декларації;<br /> * інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ].<br /> <br /> == Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. <br /> <br /> У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.<br /> <br /> Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br /> <br /> У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br /> <br /> == Операції для визнання податкового кредиту ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.1 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br /> # придбання або виготовлення товарів і послуг;<br /> # придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br /> # отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br /> # ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br /> # ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br /> Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br /> # придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br /> # придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br /> # ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br /> Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.<br /> <br /> == Документи для визнання податкового кредиту ==<br /> Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br /> <br /> Їх перелік і вимоги до них наведені в ''таблиці 1''.<br /> <br /> '''''Таблиця 1'''''<br /> <br /> '''Документи, на підставі яких визнають податковий кредит'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Назва документа'''<br /> |'''Вимоги до документа'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Податкова накладна'''<br /> |1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.3 ПКУ], заповнених без помилок.<br /> <br /> 2. Наявність реєстрації в ЄРПН.<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Митна декларація'''<br /> |У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.<br /> Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду, Постанова КМ № 203 від 27.02.2019.<br /> |-<br /> |<br /> |'''Касовий чек'''<br /> |Повинен містити:<br /> * суму отриманих товарів/послуг;<br /> * загальну суму нарахованого ПДВ;<br /> * фіскальний номер;<br /> * податковий номер постачальника.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Транспортний квиток'''<br /> |Повинен містити:<br /> * загальну суму платежу;<br /> * суму ПДВ;<br /> * податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br /> * фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Готельний рахунок'''<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br /> * постачається послуга, а не товар;<br /> * вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br /> * рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Бухгалтерська довідка*'''<br /> |Повинна мати всі обов’язкові реквізити із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV] та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.<br /> |}<br /> '''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br /> <br /> == Дата визнання податкового кредиту ==<br /> Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ.]<br /> <br /> Порядок визначення дати виникнення податкового кредиту наведено в ''таблиці 2''.<br /> <br /> '''''Таблиця 2'''''<br /> <br /> '''Дата визнання податкового кредиту'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Випадки'''<br /> |'''Дата виникнення ПК'''<br /> |'''Зауваження'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Загальний'''<br /> |'''Дата «першої події»''':<br /> * списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br /> '''''або'''''<br /> * отримання платником ПДВ товарів/послуг<br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Правило «першої події» діє для більшості операцій (у т.ч. за договорами комісії — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 189.4 ПКУ]).<br /> <br /> ''Що вважати отриманням товару?''На думку ДФС, у листах від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець — платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником — платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар'''.<br /> <br /> Утім таку пораду податківців без проблем можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 334 ЦКУ]).<br /> <br /> На наше переконання, податковий кредит слід відображати '''на дату фактичного (фізичного) отримання товарів/послуг'''. Адже в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ] нічого не сказано про право власності<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Касовий'''<br /> |'''Дата списання коштів із банківського рахунка'''(видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266 ПКУ])''<br /> |Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266, п. 187.1, п. 187.10, п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.]<br /> <br /> У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br /> * ''оплачено товари/послуги;''<br /> * ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br /> Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Імпорт'''<br /> |'''При визначенні бази оподаткування для товарів''', що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; ПКУ.<br /> |Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Послуги від нерезидента'''<br /> |'''Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:'''''дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 190.2 ПКУ])''<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Фінансовий лізинг'''<br /> |'''Дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. «б» пп. 14.1.97 і п. 185.1 ПКУ]).<br /> <br /> При цьому не обкладаються ПДВ:<br /> * платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінлізингу;<br /> * відсотки за фінлізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 196.1.2 ПКУ])<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Довгострокові договори'''<br /> |'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.9 ПКУ])<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Під звіт'''<br /> |'''Дата подання авансового звіту'''<br /> |У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br /> Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:а) завершує таке відрядження;<br /> <br /> б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 170.9.2 ПКУ]''<br /> <br /> |}<br /> <br /> == Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br /> * частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]);<br /> * суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br /> * суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br /> * суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br /> * суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;)] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br /> # при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br /> # при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br /> <br /> == Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br /> Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.&lt;br /&gt;Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br /> <br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=26726 2021-03-04T14:13:33Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Дата визнання податкового кредиту */</p> <hr /> <div>== Нормативна база; ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України]<br /> <br /> == Податковий кредит ==<br /> Сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів —фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. &lt;br /&gt;Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. &lt;br /&gt;<br /> <br /> До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br /> <br /> == Право на податковий кредит ==<br /> Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ], нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.&lt;br /&gt;Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.&lt;br /&gt;Утім тут усе одно є обмеження. Так, перешкодою для визнання податкового кредиту буде відсутність належним чином оформлених підтвердних документів — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ПКУ]. <br /> <br /> До таких документів належать:<br /> * зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування;<br /> * митні декларації;<br /> * інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ].<br /> <br /> == Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. <br /> <br /> У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.<br /> <br /> Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br /> <br /> У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br /> <br /> == Операції для визнання податкового кредиту ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.1 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br /> # придбання або виготовлення товарів і послуг;<br /> # придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br /> # отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br /> # ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br /> # ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br /> Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br /> # придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br /> # придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br /> # ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br /> Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.<br /> <br /> == Документи для визнання податкового кредиту ==<br /> Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br /> <br /> Їх перелік і вимоги до них наведені в ''таблиці 1''.<br /> <br /> '''''Таблиця 1'''''<br /> <br /> '''Документи, на підставі яких визнають податковий кредит'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Назва документа'''<br /> |'''Вимоги до документа'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Податкова накладна'''<br /> |1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.3 ПКУ], заповнених без помилок.<br /> <br /> 2. Наявність реєстрації в ЄРПН.<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Митна декларація'''<br /> |У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.<br /> Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду, Постанова КМ № 203 від 27.02.2019.<br /> |-<br /> |<br /> |'''Касовий чек'''<br /> |Повинен містити:<br /> * суму отриманих товарів/послуг;<br /> * загальну суму нарахованого ПДВ;<br /> * фіскальний номер;<br /> * податковий номер постачальника.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Транспортний квиток'''<br /> |Повинен містити:<br /> * загальну суму платежу;<br /> * суму ПДВ;<br /> * податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br /> * фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Готельний рахунок'''<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br /> * постачається послуга, а не товар;<br /> * вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br /> * рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Бухгалтерська довідка*'''<br /> |Повинна мати всі обов’язкові реквізити із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV] та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.<br /> |}<br /> '''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br /> <br /> == Дата визнання податкового кредиту ==<br /> Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ.]<br /> <br /> Порядок визначення дати виникнення податкового кредиту наведено в ''таблиці 2''.<br /> <br /> '''''Таблиця 2'''''<br /> <br /> '''Дата визнання податкового кредиту'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Випадки'''<br /> |'''Дата виникнення ПК'''<br /> |'''Зауваження'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Загальний'''<br /> |'''Дата «першої події»''':<br /> * списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br /> '''''або'''''<br /> * отримання платником ПДВ товарів/послуг<br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Правило «першої події» діє для більшості операцій (у т.ч. за договорами комісії — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 189.4 ПКУ]).<br /> <br /> ''Що вважати отриманням товару?''На думку ДФС, у листах від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець — платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником — платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар'''.<br /> <br /> Утім таку пораду податківців без проблем можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 334 ЦКУ]).<br /> <br /> На наше переконання, податковий кредит слід відображати '''на дату фактичного (фізичного) отримання товарів/послуг'''. Адже в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ] нічого не сказано про право власності<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Касовий'''<br /> |'''Дата списання коштів із банківського рахунка'''(видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266 ПКУ])''<br /> |Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266, п. 187.1, п. 187.10, п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.]<br /> <br /> У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br /> * ''оплачено товари/послуги;''<br /> * ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br /> Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Імпорт'''<br /> |'''При визначенні бази оподаткування для товарів''', що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; ПКУ.<br /> |Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Послуги від нерезидента'''<br /> |'''Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:'''''дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 190.2 ПКУ])''<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Фінансовий лізинг'''<br /> |'''Дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. «б» пп. 14.1.97 і п. 185.1 ПКУ]).<br /> <br /> При цьому не обкладаються ПДВ:<br /> * платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінлізингу;<br /> * відсотки за фінлізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 196.1.2 ПКУ])<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Довгострокові договори'''<br /> |'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.9 ПКУ])<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Під звіт'''<br /> |'''Дата подання авансового звіту'''<br /> |У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br /> <br /> ''Зауважимо'': 365-денний строк для визнання податкового кредиту за такими підтвердними документами не діє. Тож якщо, приміром, за касовим чеком помилково не було відображено податкового кредиту у звітному періоді, коли виникло таке право, збільшити податковий кредит у наступних періодах (протягом 365 днів) уже не вдасться<br /> |}<br /> <br /> == Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br /> * частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]);<br /> * суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br /> * суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br /> * суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br /> * суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;)] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br /> # при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br /> # при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br /> <br /> == Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br /> Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.&lt;br /&gt;Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br /> <br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=26725 2021-03-04T14:09:47Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Дата визнання податкового кредиту */</p> <hr /> <div>== Нормативна база; ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України]<br /> <br /> == Податковий кредит ==<br /> Сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів —фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. &lt;br /&gt;Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. &lt;br /&gt;<br /> <br /> До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br /> <br /> == Право на податковий кредит ==<br /> Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ], нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.&lt;br /&gt;Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.&lt;br /&gt;Утім тут усе одно є обмеження. Так, перешкодою для визнання податкового кредиту буде відсутність належним чином оформлених підтвердних документів — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ПКУ]. <br /> <br /> До таких документів належать:<br /> * зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування;<br /> * митні декларації;<br /> * інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ].<br /> <br /> == Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. <br /> <br /> У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.<br /> <br /> Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br /> <br /> У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br /> <br /> == Операції для визнання податкового кредиту ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.1 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br /> # придбання або виготовлення товарів і послуг;<br /> # придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br /> # отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br /> # ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br /> # ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br /> Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br /> # придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br /> # придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br /> # ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br /> Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.<br /> <br /> == Документи для визнання податкового кредиту ==<br /> Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br /> <br /> Їх перелік і вимоги до них наведені в ''таблиці 1''.<br /> <br /> '''''Таблиця 1'''''<br /> <br /> '''Документи, на підставі яких визнають податковий кредит'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Назва документа'''<br /> |'''Вимоги до документа'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Податкова накладна'''<br /> |1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.3 ПКУ], заповнених без помилок.<br /> <br /> 2. Наявність реєстрації в ЄРПН.<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Митна декларація'''<br /> |У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.<br /> Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду, Постанова КМ № 203 від 27.02.2019.<br /> |-<br /> |<br /> |'''Касовий чек'''<br /> |Повинен містити:<br /> * суму отриманих товарів/послуг;<br /> * загальну суму нарахованого ПДВ;<br /> * фіскальний номер;<br /> * податковий номер постачальника.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Транспортний квиток'''<br /> |Повинен містити:<br /> * загальну суму платежу;<br /> * суму ПДВ;<br /> * податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br /> * фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Готельний рахунок'''<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br /> * постачається послуга, а не товар;<br /> * вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br /> * рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Бухгалтерська довідка*'''<br /> |Повинна мати всі обов’язкові реквізити із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV] та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.<br /> |}<br /> '''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br /> <br /> == Дата визнання податкового кредиту ==<br /> Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ.]<br /> <br /> Порядок визначення дати виникнення податкового кредиту наведено в ''таблиці 2''.<br /> <br /> '''''Таблиця 2'''''<br /> <br /> '''Дата визнання податкового кредиту'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Випадки'''<br /> |'''Дата виникнення ПК'''<br /> |'''Зауваження'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Загальний'''<br /> |'''Дата «першої події»''':<br /> * списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br /> '''''або'''''<br /> * отримання платником ПДВ товарів/послуг<br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Правило «першої події» діє для більшості операцій (у т.ч. за договорами комісії — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 189.4 ПКУ]).<br /> <br /> ''Що вважати отриманням товару?''На думку ДФС, у листах від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець — платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником — платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар'''.<br /> <br /> Утім таку пораду податківців без проблем можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 334 ЦКУ]).<br /> <br /> На наше переконання, податковий кредит слід відображати '''на дату фактичного (фізичного) отримання товарів/послуг'''. Адже в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ] нічого не сказано про право власності<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Касовий'''<br /> |'''Дата списання коштів із банківського рахунка'''(видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266 ПКУ])''<br /> |Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266, п. 187.1, п. 187.10, п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.]<br /> <br /> У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br /> * ''оплачено товари/послуги;''<br /> * ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br /> Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Імпорт'''<br /> |При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; ПКУ.<br /> |Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Послуги від нерезидента'''<br /> |'''Дата складання одержувачем таких послуг (платником ПДВ) податкової накладної за умови її реєстрації в ЄРПН'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 190.2 ПКУ])''<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Фінансовий лізинг'''<br /> |'''Дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. «б» пп. 14.1.97 і п. 185.1 ПКУ]).<br /> <br /> При цьому не обкладаються ПДВ:<br /> * платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінлізингу;<br /> * відсотки за фінлізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 196.1.2 ПКУ])<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Довгострокові договори'''<br /> |'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.9 ПКУ])<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Під звіт'''<br /> |'''Дата подання авансового звіту'''<br /> |У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br /> <br /> ''Зауважимо'': 365-денний строк для визнання податкового кредиту за такими підтвердними документами не діє. Тож якщо, приміром, за касовим чеком помилково не було відображено податкового кредиту у звітному періоді, коли виникло таке право, збільшити податковий кредит у наступних періодах (протягом 365 днів) уже не вдасться<br /> |}<br /> <br /> == Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br /> * частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]);<br /> * суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br /> * суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br /> * суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br /> * суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;)] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br /> # при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br /> # при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br /> <br /> == Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br /> Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.&lt;br /&gt;Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br /> <br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=26724 2021-03-04T14:02:10Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Дата визнання податкового кредиту */</p> <hr /> <div>== Нормативна база; ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України]<br /> <br /> == Податковий кредит ==<br /> Сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів —фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. &lt;br /&gt;Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. &lt;br /&gt;<br /> <br /> До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br /> <br /> == Право на податковий кредит ==<br /> Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ], нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.&lt;br /&gt;Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.&lt;br /&gt;Утім тут усе одно є обмеження. Так, перешкодою для визнання податкового кредиту буде відсутність належним чином оформлених підтвердних документів — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ПКУ]. <br /> <br /> До таких документів належать:<br /> * зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування;<br /> * митні декларації;<br /> * інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ].<br /> <br /> == Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. <br /> <br /> У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.<br /> <br /> Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br /> <br /> У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br /> <br /> == Операції для визнання податкового кредиту ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.1 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br /> # придбання або виготовлення товарів і послуг;<br /> # придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br /> # отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br /> # ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br /> # ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br /> Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br /> # придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br /> # придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br /> # ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br /> Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.<br /> <br /> == Документи для визнання податкового кредиту ==<br /> Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br /> <br /> Їх перелік і вимоги до них наведені в ''таблиці 1''.<br /> <br /> '''''Таблиця 1'''''<br /> <br /> '''Документи, на підставі яких визнають податковий кредит'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Назва документа'''<br /> |'''Вимоги до документа'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Податкова накладна'''<br /> |1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.3 ПКУ], заповнених без помилок.<br /> <br /> 2. Наявність реєстрації в ЄРПН.<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Митна декларація'''<br /> |У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.<br /> Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду, Постанова КМ № 203 від 27.02.2019.<br /> |-<br /> |<br /> |'''Касовий чек'''<br /> |Повинен містити:<br /> * суму отриманих товарів/послуг;<br /> * загальну суму нарахованого ПДВ;<br /> * фіскальний номер;<br /> * податковий номер постачальника.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Транспортний квиток'''<br /> |Повинен містити:<br /> * загальну суму платежу;<br /> * суму ПДВ;<br /> * податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br /> * фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Готельний рахунок'''<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br /> * постачається послуга, а не товар;<br /> * вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br /> * рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Бухгалтерська довідка*'''<br /> |Повинна мати всі обов’язкові реквізити із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV] та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.<br /> |}<br /> '''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br /> <br /> == Дата визнання податкового кредиту ==<br /> Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ.]<br /> <br /> Порядок визначення дати виникнення податкового кредиту наведено в ''таблиці 2''.<br /> <br /> '''''Таблиця 2'''''<br /> <br /> '''Дата визнання податкового кредиту'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Випадки'''<br /> |'''Дата виникнення ПК'''<br /> |'''Зауваження'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Загальний'''<br /> |'''Дата «першої події»''':<br /> * списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br /> '''''або'''''<br /> * отримання платником ПДВ товарів/послуг<br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Правило «першої події» діє для більшості операцій (у т.ч. за договорами комісії — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 189.4 ПКУ]).<br /> <br /> ''Що вважати отриманням товару?''На думку ДФС, у листах від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець — платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником — платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар'''.<br /> <br /> Утім таку пораду податківців без проблем можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 334 ЦКУ]).<br /> <br /> На наше переконання, податковий кредит слід відображати '''на дату фактичного (фізичного) отримання товарів/послуг'''. Адже в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ] нічого не сказано про право власності<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Касовий'''<br /> |'''Дата списання коштів із банківського рахунка'''(видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266 ПКУ])''<br /> |Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266, п. 187.1, п. 187.10, п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.]<br /> <br /> У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br /> * ''оплачено товари/послуги;''<br /> * ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br /> Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Імпорт'''<br /> |При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; ПК.<br /> |Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Послуги від нерезидента'''<br /> |'''Дата складання одержувачем таких послуг (платником ПДВ) податкової накладної за умови її реєстрації в ЄРПН'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |У разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 186 ПКУ] — митна територія України, платник ПДВ — отримувач нараховує податкові зобов’язання за правилом першої події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.8 ПКУ]). Тобто — на дату першої з подій:<br /> * або списання коштів із банківського рахунка в оплату нерезидентських послуг,<br /> * або на дату оформлення документа, який засвідчує факт надання нерезидентом таких послуг.<br /> На дату виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — резидент (платник ПДВ) складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 208.2 ПКУ]). Така податкова накладна надає право отримувачу нерезидентських послуг показати податковий кредит на дату її складення<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Фінансовий лізинг'''<br /> |'''Дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. «б» пп. 14.1.97 і п. 185.1 ПКУ]).<br /> <br /> При цьому не обкладаються ПДВ:<br /> * платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінлізингу;<br /> * відсотки за фінлізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 196.1.2 ПКУ])<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Довгострокові договори'''<br /> |'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.9 ПКУ])<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Під звіт'''<br /> |'''Дата подання авансового звіту'''<br /> |У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br /> <br /> ''Зауважимо'': 365-денний строк для визнання податкового кредиту за такими підтвердними документами не діє. Тож якщо, приміром, за касовим чеком помилково не було відображено податкового кредиту у звітному періоді, коли виникло таке право, збільшити податковий кредит у наступних періодах (протягом 365 днів) уже не вдасться<br /> |}<br /> <br /> == Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br /> * частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]);<br /> * суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br /> * суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br /> * суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br /> * суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;)] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br /> # при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br /> # при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br /> <br /> == Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br /> Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.&lt;br /&gt;Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br /> <br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=26723 2021-03-04T13:50:26Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Дата визнання податкового кредиту */</p> <hr /> <div>== Нормативна база; ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України]<br /> <br /> == Податковий кредит ==<br /> Сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів —фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. &lt;br /&gt;Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. &lt;br /&gt;<br /> <br /> До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br /> <br /> == Право на податковий кредит ==<br /> Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ], нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.&lt;br /&gt;Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.&lt;br /&gt;Утім тут усе одно є обмеження. Так, перешкодою для визнання податкового кредиту буде відсутність належним чином оформлених підтвердних документів — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ПКУ]. <br /> <br /> До таких документів належать:<br /> * зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування;<br /> * митні декларації;<br /> * інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ].<br /> <br /> == Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. <br /> <br /> У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.<br /> <br /> Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br /> <br /> У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br /> <br /> == Операції для визнання податкового кредиту ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.1 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br /> # придбання або виготовлення товарів і послуг;<br /> # придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br /> # отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br /> # ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br /> # ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br /> Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br /> # придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br /> # придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br /> # ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br /> Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.<br /> <br /> == Документи для визнання податкового кредиту ==<br /> Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br /> <br /> Їх перелік і вимоги до них наведені в ''таблиці 1''.<br /> <br /> '''''Таблиця 1'''''<br /> <br /> '''Документи, на підставі яких визнають податковий кредит'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Назва документа'''<br /> |'''Вимоги до документа'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Податкова накладна'''<br /> |1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.3 ПКУ], заповнених без помилок.<br /> <br /> 2. Наявність реєстрації в ЄРПН.<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Митна декларація'''<br /> |У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.<br /> Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду, Постанова КМ № 203 від 27.02.2019.<br /> |-<br /> |<br /> |'''Касовий чек'''<br /> |Повинен містити:<br /> * суму отриманих товарів/послуг;<br /> * загальну суму нарахованого ПДВ;<br /> * фіскальний номер;<br /> * податковий номер постачальника.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Транспортний квиток'''<br /> |Повинен містити:<br /> * загальну суму платежу;<br /> * суму ПДВ;<br /> * податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br /> * фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Готельний рахунок'''<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br /> * постачається послуга, а не товар;<br /> * вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br /> * рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Бухгалтерська довідка*'''<br /> |Повинна мати всі обов’язкові реквізити із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV] та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.<br /> |}<br /> '''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br /> <br /> == Дата визнання податкового кредиту ==<br /> Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ.]<br /> <br /> Порядок визначення дати виникнення податкового кредиту наведено в ''таблиці 2''.<br /> <br /> '''''Таблиця 2'''''<br /> <br /> '''Дата визнання податкового кредиту'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Випадки'''<br /> |'''Дата виникнення ПК'''<br /> |'''Зауваження'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Загальний'''<br /> |'''Дата «першої події»''':<br /> * списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br /> '''''або'''''<br /> * отримання платником ПДВ товарів/послуг<br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Правило «першої події» діє для більшості операцій (у т.ч. за договорами комісії — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 189.4 ПКУ]).<br /> <br /> ''Що вважати отриманням товару?''На думку ДФС, у листах від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець — платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником — платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар'''.<br /> <br /> Утім таку пораду податківців без проблем можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 334 ЦКУ]).<br /> <br /> На наше переконання, податковий кредит слід відображати '''на дату фактичного (фізичного) отримання товарів/послуг'''. Адже в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ] нічого не сказано про право власності<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Касовий'''<br /> |'''Дата списання коштів із банківського рахунка'''(видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266 ПКУ])''<br /> |Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266, п. 187.1, п. 187.10, п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.]<br /> <br /> У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br /> * ''оплачено товари/послуги;''<br /> * ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br /> Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Імпорт'''<br /> |'''Дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями''' згідно з п. 187.8 ПКУ, що підтверджено митною декларацією<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 і п. 201.12 ПКУ])''<br /> |''Зауважимо'': податківці не схвалюють відображення податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій <br /> <br /> Крім того, візьміть до уваги, що платник ПДВ може включити суму «імпортного» ПДВ до податкового кредиту лише в тому звітному періоді, у якому було оформлено митну декларацію.<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Послуги від нерезидента'''<br /> |'''Дата складання одержувачем таких послуг (платником ПДВ) податкової накладної за умови її реєстрації в ЄРПН'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |У разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 186 ПКУ] — митна територія України, платник ПДВ — отримувач нараховує податкові зобов’язання за правилом першої події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.8 ПКУ]). Тобто — на дату першої з подій:<br /> * або списання коштів із банківського рахунка в оплату нерезидентських послуг,<br /> * або на дату оформлення документа, який засвідчує факт надання нерезидентом таких послуг.<br /> На дату виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — резидент (платник ПДВ) складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 208.2 ПКУ]). Така податкова накладна надає право отримувачу нерезидентських послуг показати податковий кредит на дату її складення<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Фінансовий лізинг'''<br /> |'''Дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. «б» пп. 14.1.97 і п. 185.1 ПКУ]).<br /> <br /> При цьому не обкладаються ПДВ:<br /> * платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінлізингу;<br /> * відсотки за фінлізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 196.1.2 ПКУ])<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Довгострокові договори'''<br /> |'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.9 ПКУ])<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Під звіт'''<br /> |'''Дата подання авансового звіту'''<br /> |У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br /> <br /> ''Зауважимо'': 365-денний строк для визнання податкового кредиту за такими підтвердними документами не діє. Тож якщо, приміром, за касовим чеком помилково не було відображено податкового кредиту у звітному періоді, коли виникло таке право, збільшити податковий кредит у наступних періодах (протягом 365 днів) уже не вдасться<br /> |}<br /> <br /> == Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br /> * частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]);<br /> * суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br /> * суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br /> * суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br /> * суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;)] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br /> # при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br /> # при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br /> <br /> == Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br /> Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.&lt;br /&gt;Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br /> <br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=26719 2021-03-04T12:17:01Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Документи для визнання податкового кредиту */</p> <hr /> <div>== Нормативна база; ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України]<br /> <br /> == Податковий кредит ==<br /> Сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів —фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. &lt;br /&gt;Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. &lt;br /&gt;<br /> <br /> До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br /> <br /> == Право на податковий кредит ==<br /> Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ], нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.&lt;br /&gt;Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.&lt;br /&gt;Утім тут усе одно є обмеження. Так, перешкодою для визнання податкового кредиту буде відсутність належним чином оформлених підтвердних документів — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ПКУ]. <br /> <br /> До таких документів належать:<br /> * зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування;<br /> * митні декларації;<br /> * інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ].<br /> <br /> == Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. <br /> <br /> У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.<br /> <br /> Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br /> <br /> У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br /> <br /> == Операції для визнання податкового кредиту ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.1 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br /> # придбання або виготовлення товарів і послуг;<br /> # придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br /> # отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br /> # ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br /> # ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br /> Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br /> # придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br /> # придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br /> # ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br /> Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.<br /> <br /> == Документи для визнання податкового кредиту ==<br /> Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br /> <br /> Їх перелік і вимоги до них наведені в ''таблиці 1''.<br /> <br /> '''''Таблиця 1'''''<br /> <br /> '''Документи, на підставі яких визнають податковий кредит'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Назва документа'''<br /> |'''Вимоги до документа'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Податкова накладна'''<br /> |1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.3 ПКУ], заповнених без помилок.<br /> <br /> 2. Наявність реєстрації в ЄРПН.<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Митна декларація'''<br /> |У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.<br /> Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду, Постанова КМ № 203 від 27.02.2019.<br /> |-<br /> |<br /> |'''Касовий чек'''<br /> |Повинен містити:<br /> * суму отриманих товарів/послуг;<br /> * загальну суму нарахованого ПДВ;<br /> * фіскальний номер;<br /> * податковий номер постачальника.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Транспортний квиток'''<br /> |Повинен містити:<br /> * загальну суму платежу;<br /> * суму ПДВ;<br /> * податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br /> * фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Готельний рахунок'''<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br /> * постачається послуга, а не товар;<br /> * вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br /> * рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Бухгалтерська довідка*'''<br /> |Повинна мати всі обов’язкові реквізити із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV] та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.<br /> |}<br /> '''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br /> <br /> == Дата визнання податкового кредиту ==<br /> Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ.]<br /> <br /> Порядок визначення дати виникнення податкового кредиту наведено в ''таблиці 2''.<br /> <br /> '''''Таблиця 2'''''<br /> <br /> '''Дата визнання податкового кредиту'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Випадки'''<br /> |'''Дата виникнення ПК'''<br /> |'''Зауваження'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Загальний'''<br /> |'''Дата «першої події»''':<br /> * списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br /> '''''або'''''<br /> * отримання платником ПДВ товарів/послуг<br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Правило «першої події» діє для більшості операцій (у т.ч. за договорами комісії — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 189.4 ПКУ]).<br /> <br /> ''Що вважати отриманням товару?''На думку ДФС, у листах від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець — платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником — платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар'''.<br /> <br /> Утім таку пораду податківців без проблем можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 334 ЦКУ]).<br /> <br /> На наше переконання, податковий кредит слід відображати '''на дату фактичного (фізичного) отримання товарів/послуг'''. Адже в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ] нічого не сказано про право власності<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Касовий'''<br /> |'''Дата списання коштів із банківського рахунка'''(видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266 ПКУ])''<br /> |Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266, п. 187.1, п. 187.10, п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.]<br /> <br /> У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br /> * ''оплачено товари/послуги;''<br /> * ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br /> Тому касовикам важливо встигнути оплатити товари/послуги протягом '''365 к.дн. із дати складання податкової накладної''' (п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 198.6 ПКУ]). Інакше касовик не зможе визнати податковий кредит, навіть якщо податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН. Адже не виконується умова щодо оплати.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Імпорт'''<br /> |'''Дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями''' згідно з п. 187.8 ПКУ, що підтверджено митною декларацією<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 і п. 201.12 ПКУ])''<br /> |''Зауважимо'': податківці не схвалюють відображення податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій <br /> <br /> Крім того, візьміть до уваги, що платник ПДВ може включити суму «імпортного» ПДВ до податкового кредиту лише в тому звітному періоді, у якому було оформлено митну декларацію.<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Послуги від нерезидента'''<br /> |'''Дата складання одержувачем таких послуг (платником ПДВ) податкової накладної за умови її реєстрації в ЄРПН'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |У разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 186 ПКУ] — митна територія України, платник ПДВ — отримувач нараховує податкові зобов’язання за правилом першої події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.8 ПКУ]). Тобто — на дату першої з подій:<br /> * або списання коштів із банківського рахунка в оплату нерезидентських послуг,<br /> * або на дату оформлення документа, який засвідчує факт надання нерезидентом таких послуг.<br /> На дату виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — резидент (платник ПДВ) складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 208.2 ПКУ]). Така податкова накладна надає право отримувачу нерезидентських послуг показати податковий кредит на дату її складення<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Фінансовий лізинг'''<br /> |'''Дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. «б» пп. 14.1.97 і п. 185.1 ПКУ]).<br /> <br /> При цьому не обкладаються ПДВ:<br /> * платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінлізингу;<br /> * відсотки за фінлізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 196.1.2 ПКУ])<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Довгострокові договори'''<br /> |'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.9 ПКУ])<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Під звіт'''<br /> |'''Дата подання авансового звіту'''<br /> |У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br /> <br /> ''Зауважимо'': 365-денний строк для визнання податкового кредиту за такими підтвердними документами не діє. Тож якщо, приміром, за касовим чеком помилково не було відображено податкового кредиту у звітному періоді, коли виникло таке право, збільшити податковий кредит у наступних періодах (протягом 365 днів) уже не вдасться<br /> |}<br /> <br /> == Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br /> * частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]);<br /> * суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br /> * суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br /> * суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br /> * суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;)] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br /> # при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br /> # при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br /> <br /> == Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br /> Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.&lt;br /&gt;Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br /> <br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=26718 2021-03-04T12:06:21Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Документи для визнання податкового кредиту */</p> <hr /> <div>== Нормативна база; ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України]<br /> <br /> == Податковий кредит ==<br /> Сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів —фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. &lt;br /&gt;Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. &lt;br /&gt;<br /> <br /> До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br /> <br /> == Право на податковий кредит ==<br /> Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ], нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.&lt;br /&gt;Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.&lt;br /&gt;Утім тут усе одно є обмеження. Так, перешкодою для визнання податкового кредиту буде відсутність належним чином оформлених підтвердних документів — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ПКУ]. <br /> <br /> До таких документів належать:<br /> * зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування;<br /> * митні декларації;<br /> * інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ].<br /> <br /> == Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. <br /> <br /> У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.<br /> <br /> Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br /> <br /> У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br /> <br /> == Операції для визнання податкового кредиту ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.1 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br /> # придбання або виготовлення товарів і послуг;<br /> # придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br /> # отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br /> # ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br /> # ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br /> Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br /> # придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br /> # придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br /> # ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br /> Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.<br /> <br /> == Документи для визнання податкового кредиту ==<br /> Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br /> <br /> Їх перелік і вимоги до них наведені в ''таблиці 1''.<br /> <br /> '''''Таблиця 1'''''<br /> <br /> '''Документи, на підставі яких визнають податковий кредит'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Назва документа'''<br /> |'''Вимоги до документа'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Податкова накладна'''<br /> |1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.3 ПКУ], заповнених без помилок.<br /> <br /> 2. Наявність реєстрації в ЄРПН.<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Митна декларація'''<br /> |'''Митна декларація на паперовому носії''' повинна мати на всіх її аркушах відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.<br /> <br /> '''Електронна митна декларація''' повинна мати відмітку про закінчення митного оформлення та бути засвідчена електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF п. 16]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF ''Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450'']'')''<br /> |-<br /> |<br /> |'''Касовий чек'''<br /> |Повинен містити:<br /> * суму отриманих товарів/послуг;<br /> * загальну суму нарахованого ПДВ;<br /> * фіскальний номер;<br /> * податковий номер постачальника.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Транспортний квиток'''<br /> |Повинен містити:<br /> * загальну суму платежу;<br /> * суму ПДВ;<br /> * податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br /> * фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Готельний рахунок'''<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br /> * постачається послуга, а не товар;<br /> * вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br /> * рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Бухгалтерська довідка*'''<br /> |Повинна мати всі обов’язкові реквізити із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV] та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.<br /> |}<br /> '''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br /> <br /> == Дата визнання податкового кредиту ==<br /> Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ.]<br /> <br /> Порядок визначення дати виникнення податкового кредиту наведено в ''таблиці 2''.<br /> <br /> '''''Таблиця 2'''''<br /> <br /> '''Дата визнання податкового кредиту'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Випадки'''<br /> |'''Дата виникнення ПК'''<br /> |'''Зауваження'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Загальний'''<br /> |'''Дата «першої події»''':<br /> * списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br /> '''''або'''''<br /> * отримання платником ПДВ товарів/послуг<br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Правило «першої події» діє для більшості операцій (у т.ч. за договорами комісії — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 189.4 ПКУ]).<br /> <br /> ''Що вважати отриманням товару?''На думку ДФС, у листах від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець — платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником — платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар'''.<br /> <br /> Утім таку пораду податківців без проблем можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 334 ЦКУ]).<br /> <br /> На наше переконання, податковий кредит слід відображати '''на дату фактичного (фізичного) отримання товарів/послуг'''. Адже в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ] нічого не сказано про право власності<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Касовий'''<br /> |'''Дата списання коштів із банківського рахунка'''(видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266 ПКУ])''<br /> |Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266, п. 187.1, п. 187.10, п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.]<br /> <br /> У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br /> * ''оплачено товари/послуги;''<br /> * ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br /> Тому касовикам важливо встигнути оплатити товари/послуги протягом '''365 к.дн. із дати складання податкової накладної''' (п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 198.6 ПКУ]). Інакше касовик не зможе визнати податковий кредит, навіть якщо податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН. Адже не виконується умова щодо оплати.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Імпорт'''<br /> |'''Дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями''' згідно з п. 187.8 ПКУ, що підтверджено митною декларацією<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 і п. 201.12 ПКУ])''<br /> |''Зауважимо'': податківці не схвалюють відображення податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій <br /> <br /> Крім того, візьміть до уваги, що платник ПДВ може включити суму «імпортного» ПДВ до податкового кредиту лише в тому звітному періоді, у якому було оформлено митну декларацію.<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Послуги від нерезидента'''<br /> |'''Дата складання одержувачем таких послуг (платником ПДВ) податкової накладної за умови її реєстрації в ЄРПН'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |У разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 186 ПКУ] — митна територія України, платник ПДВ — отримувач нараховує податкові зобов’язання за правилом першої події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.8 ПКУ]). Тобто — на дату першої з подій:<br /> * або списання коштів із банківського рахунка в оплату нерезидентських послуг,<br /> * або на дату оформлення документа, який засвідчує факт надання нерезидентом таких послуг.<br /> На дату виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — резидент (платник ПДВ) складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 208.2 ПКУ]). Така податкова накладна надає право отримувачу нерезидентських послуг показати податковий кредит на дату її складення<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Фінансовий лізинг'''<br /> |'''Дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. «б» пп. 14.1.97 і п. 185.1 ПКУ]).<br /> <br /> При цьому не обкладаються ПДВ:<br /> * платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінлізингу;<br /> * відсотки за фінлізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 196.1.2 ПКУ])<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Довгострокові договори'''<br /> |'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.9 ПКУ])<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Під звіт'''<br /> |'''Дата подання авансового звіту'''<br /> |У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br /> <br /> ''Зауважимо'': 365-денний строк для визнання податкового кредиту за такими підтвердними документами не діє. Тож якщо, приміром, за касовим чеком помилково не було відображено податкового кредиту у звітному періоді, коли виникло таке право, збільшити податковий кредит у наступних періодах (протягом 365 днів) уже не вдасться<br /> |}<br /> <br /> == Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br /> * частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]);<br /> * суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br /> * суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br /> * суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br /> * суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;)] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br /> # при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br /> # при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br /> <br /> == Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br /> Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.&lt;br /&gt;Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br /> <br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Nataliia.ponomar https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=26717 2021-03-04T12:01:03Z

<p>Nataliia.ponomar: /* Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів */</p> <hr /> <div>== Нормативна база; ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України]<br /> <br /> == Податковий кредит ==<br /> Сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів —фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. &lt;br /&gt;Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. &lt;br /&gt;<br /> <br /> До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br /> <br /> == Право на податковий кредит ==<br /> Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ], нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.&lt;br /&gt;Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.&lt;br /&gt;Утім тут усе одно є обмеження. Так, перешкодою для визнання податкового кредиту буде відсутність належним чином оформлених підтвердних документів — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ПКУ]. <br /> <br /> До таких документів належать:<br /> * зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування;<br /> * митні декларації;<br /> * інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ].<br /> <br /> == Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. <br /> <br /> У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.<br /> <br /> Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br /> <br /> У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br /> <br /> == Операції для визнання податкового кредиту ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.1 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br /> # придбання або виготовлення товарів і послуг;<br /> # придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br /> # отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br /> # ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br /> # ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br /> Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br /> # придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br /> # придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br /> # ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br /> Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.<br /> <br /> == Документи для визнання податкового кредиту ==<br /> Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br /> <br /> Їх перелік і вимоги до них наведені в ''таблиці 1''.<br /> <br /> '''''Таблиця 1'''''<br /> <br /> '''Документи, на підставі яких визнають податковий кредит'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Назва документа'''<br /> |'''Вимоги до документа'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Податкова накладна'''<br /> |1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.1 ПКУ], заповнених без помилок.<br /> <br /> 2. Наявність реєстрації в ЄРПН.<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Митна декларація'''<br /> |'''Митна декларація на паперовому носії''' повинна мати на всіх її аркушах відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.<br /> <br /> '''Електронна митна декларація''' повинна мати відмітку про закінчення митного оформлення та бути засвідчена електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF п. 16]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF ''Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450'']'')''<br /> |-<br /> |<br /> |'''Касовий чек'''<br /> |Повинен містити:<br /> * суму отриманих товарів/послуг;<br /> * загальну суму нарахованого ПДВ;<br /> * фіскальний номер;<br /> * податковий номер постачальника.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Транспортний квиток'''<br /> |Повинен містити:<br /> * загальну суму платежу;<br /> * суму ПДВ;<br /> * податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br /> * фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Готельний рахунок'''<br /> | rowspan=&quot;3&quot; |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br /> * постачається послуга, а не товар;<br /> * вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br /> * рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Бухгалтерська довідка*'''<br /> |Повинна мати всі обов’язкові реквізити із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV] та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.<br /> |}<br /> '''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br /> <br /> == Дата визнання податкового кредиту ==<br /> Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ.]<br /> <br /> Порядок визначення дати виникнення податкового кредиту наведено в ''таблиці 2''.<br /> <br /> '''''Таблиця 2'''''<br /> <br /> '''Дата визнання податкового кредиту'''<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''№'''<br /> <br /> '''з/п'''<br /> |'''Випадки'''<br /> |'''Дата виникнення ПК'''<br /> |'''Зауваження'''<br /> |-<br /> |1<br /> |'''Загальний'''<br /> |'''Дата «першої події»''':<br /> * списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br /> '''''або'''''<br /> * отримання платником ПДВ товарів/послуг<br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Правило «першої події» діє для більшості операцій (у т.ч. за договорами комісії — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 189.4 ПКУ]).<br /> <br /> ''Що вважати отриманням товару?''На думку ДФС, у листах від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець — платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником — платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар'''.<br /> <br /> Утім таку пораду податківців без проблем можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 334 ЦКУ]).<br /> <br /> На наше переконання, податковий кредит слід відображати '''на дату фактичного (фізичного) отримання товарів/послуг'''. Адже в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ] нічого не сказано про право власності<br /> |-<br /> |2<br /> |'''Касовий'''<br /> |'''Дата списання коштів із банківського рахунка'''(видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266 ПКУ])''<br /> |Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266, п. 187.1, п. 187.10, п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.]<br /> <br /> У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br /> * ''оплачено товари/послуги;''<br /> * ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br /> Тому касовикам важливо встигнути оплатити товари/послуги протягом '''365 к.дн. із дати складання податкової накладної''' (п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 198.6 ПКУ]). Інакше касовик не зможе визнати податковий кредит, навіть якщо податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН. Адже не виконується умова щодо оплати.<br /> |-<br /> |3<br /> |'''Імпорт'''<br /> |'''Дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями''' згідно з п. 187.8 ПКУ, що підтверджено митною декларацією<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 і п. 201.12 ПКУ])''<br /> |''Зауважимо'': податківці не схвалюють відображення податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій <br /> <br /> Крім того, візьміть до уваги, що платник ПДВ може включити суму «імпортного» ПДВ до податкового кредиту лише в тому звітному періоді, у якому було оформлено митну декларацію.<br /> |-<br /> |4<br /> |'''Послуги від нерезидента'''<br /> |'''Дата складання одержувачем таких послуг (платником ПДВ) податкової накладної за умови її реєстрації в ЄРПН'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |У разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 186 ПКУ] — митна територія України, платник ПДВ — отримувач нараховує податкові зобов’язання за правилом першої події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.8 ПКУ]). Тобто — на дату першої з подій:<br /> * або списання коштів із банківського рахунка в оплату нерезидентських послуг,<br /> * або на дату оформлення документа, який засвідчує факт надання нерезидентом таких послуг.<br /> На дату виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — резидент (платник ПДВ) складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 208.2 ПКУ]). Така податкова накладна надає право отримувачу нерезидентських послуг показати податковий кредит на дату її складення<br /> |-<br /> |5<br /> |'''Фінансовий лізинг'''<br /> |'''Дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем'''<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. «б» пп. 14.1.97 і п. 185.1 ПКУ]).<br /> <br /> При цьому не обкладаються ПДВ:<br /> * платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінлізингу;<br /> * відсотки за фінлізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 196.1.2 ПКУ])<br /> |-<br /> |6<br /> |'''Довгострокові договори'''<br /> |'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт<br /> <br /> ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''<br /> |'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.9 ПКУ])<br /> |-<br /> |7<br /> |'''Під звіт'''<br /> |'''Дата подання авансового звіту'''<br /> |У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br /> <br /> ''Зауважимо'': 365-денний строк для визнання податкового кредиту за такими підтвердними документами не діє. Тож якщо, приміром, за касовим чеком помилково не було відображено податкового кредиту у звітному періоді, коли виникло таке право, збільшити податковий кредит у наступних періодах (протягом 365 днів) уже не вдасться<br /> |}<br /> <br /> == Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br /> * частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України &quot;Про іпотеку&quot;]);<br /> * суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br /> * суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br /> * суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br /> * суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України &quot;Про недержавне пенсійне страхування&quot;)] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br /> # при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br /> # при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br /> <br /> == Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br /> Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.&lt;br /&gt;Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br /> <br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Nataliia.ponomar