WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2026-04-12T20:35:40Z

Nataliia.novyk: /* Строки звернення до суду */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110064913 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. '''12''' Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1'''1''' Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n17 абзаці другому] цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 п. 2 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 Порядку], значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 стаття 116]). 

У рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110064913 № 260/3564/22] Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 233 КЗпП України] (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX) лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності (набрало законної сили 20.09.2023 на підставі постанови ВП ВС, якою це рішення залишено без змін).

Аналогічний підхід щодо застосування приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 Кодексу законів про працю України] застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108515811?fbclid=IwAR17dxtc8bAo6sN1tZv9UuLX75GJhLl4DXZAAxOa6tJ47SjEnCfJSbzFAs8 № 460/17052/21], від 27.04.2023 у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110502432 300/4201/22], від 28.09.2023 у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113802506 140/2168/23].

Отже, адміністративні справи з вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) за період після 19.07.2022 мають враховувати редакцію норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частини першої статті 233 КЗпП України], яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Зокрема, перебіг строку звернення до суду слід обраховувати з моменту отримання працівником (військовослужбовцем) підтверджуючої довідки про нараховані та виплачені суми заробітної плати (грошового забезпечення).

=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2026-04-12T20:33:03Z

Nataliia.novyk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110064913 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. '''12''' Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1'''1''' Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n17 абзаці другому] цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 п. 2 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 Порядку], значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 стаття 116]). 
У рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110064913 № 260/3564/22] Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 233 КЗпП України] (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX) лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності (набрало законної сили 20.09.2023 на підставі постанови ВП ВС, якою це рішення залишено без змін).

Аналогічний підхід щодо застосування приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 Кодексу законів про працю України] застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108515811?fbclid=IwAR17dxtc8bAo6sN1tZv9UuLX75GJhLl4DXZAAxOa6tJ47SjEnCfJSbzFAs8 № 460/17052/21], від 27.04.2023 у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110502432 300/4201/22], від 28.09.2023 у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113802506 140/2168/23].

Отже, адміністративні справи з вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) за період після 19.07.2022 мають враховувати редакцію норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частини першої статті 233 КЗпП України], яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Зокрема, перебіг строку звернення до суду слід обраховувати з моменту отримання працівником (військовослужбовцем) підтверджуючої довідки про нараховані та виплачені суми заробітної плати (грошового забезпечення).

=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2026-04-12T20:31:27Z

Nataliia.novyk: /* Строки звернення до суду */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. '''12''' Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1'''1''' Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n17 абзаці другому] цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 п. 2 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 Порядку], значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 стаття 116]). 
У рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110064913 № 260/3564/22] Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 233 КЗпП України] (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX) лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності (набрало законної сили 20.09.2023 на підставі постанови ВП ВС, якою це рішення залишено без змін).

Аналогічний підхід щодо застосування приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 Кодексу законів про працю України] застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108515811?fbclid=IwAR17dxtc8bAo6sN1tZv9UuLX75GJhLl4DXZAAxOa6tJ47SjEnCfJSbzFAs8 № 460/17052/21], від 27.04.2023 у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110502432 300/4201/22], від 28.09.2023 у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113802506 140/2168/23].

Отже, адміністративні справи з вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) за період після 19.07.2022 мають враховувати редакцію норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частини першої статті 233 КЗпП України], яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Зокрема, перебіг строку звернення до суду слід обраховувати з моменту отримання працівником (військовослужбовцем) підтверджуючої довідки про нараховані та виплачені суми заробітної плати (грошового забезпечення).

=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2026-04-12T19:55:10Z

Nataliia.novyk: /* Порядок проведення індексації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. '''12''' Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1'''1''' Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n17 абзаці другому] цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 п. 2 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 Порядку], значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 233 Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці"]) роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2026-04-12T19:50:45Z

Nataliia.novyk: /* Порядок проведення індексації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. '''12''' Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1'''1''' Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n17 абзаці другому] цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 п. 2 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 233 Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці"]) роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2026-04-12T19:47:19Z

Nataliia.novyk: /* Порядок проведення індексації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. '''12''' Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1'''1''' Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n17 абзаці другому] цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n13 п. 2 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 233 Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці"]) роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2026-04-12T19:42:32Z

Nataliia.novyk: /* Порядок проведення індексації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. '''12''' Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1'''1''' Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF#n17 абзаці другому] цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян], одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 233 Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці"]) роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2026-04-12T19:37:50Z

Nataliia.novyk: /* Порядок проведення індексації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. '''12''' Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1'''1''' Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян], одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 233 Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці"]) роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям

2026-04-12T19:27:24Z

Nataliia.novyk: /* Чи мають військовослужбовці право на індексацію */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-13 Рішення Конституційного Суду України]
== Чи мають військовослужбовці право на індексацію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n23 ст. '''12''' Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n95 частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] до складу грошового забезпечення входять: 
* посадовий оклад, оклад за військовим званням;
* щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
* одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n20 Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення]» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
== Коли проводиться індексація грошового забезпечення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється ''в розмірі 103 відсотка.'' 
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. 
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. 
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. 
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n36 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. 
== Порядок проведення індексації ==
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078] (далі Порядок № 1078). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 1-1 Порядку № 1078] (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. 
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка). 
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#Text п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян], одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. 
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 п. 4 Порядку № 1078] індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-п#n13 Пунктом 5 Порядку № 1078] визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
== Строки звернення до суду ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 статті 233 Кодексу законів про працю України] передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 233 Кодексу законів про працю України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці"]) роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
=== Приклад позовної [[:Файл:Приклад позовної заяви індексація.docx#fi|заяви]] ===
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Обмін пошкоджених банкнот

2026-04-12T18:20:46Z

Nataliia.novyk: /* Щодо порядку вилучення сумнівних банкнот */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закон України «Про Національний банк України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 03.12.2018 № 134 «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 «Про затвердження Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні»]

==Гроші, які підлягають обміну==
Обміну підлягають банкноти, пошкоджені внаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, а також побутового пошкодження.
Обміну підлягають:
*банкноти, що не мають ознак підроблення;
*банкноти, що мають ознаки зношення, значного зношення або пошкодження;

Підроблені банкноти (монети) - імітації справжніх банкнот (монет), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством України порядку. До підроблених банкнот належать :
*перероблені банкноти, на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням) змінені елементи дизайну, зображення, що визначають номінал, рік затвердження/виготовлення зразка, банк-емітент та інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти;
*вироби, схожі за дизайном на банкноти, на яких імітовані окремі елементи захисту справжніх банкнот;
*банкноти, складені з частин від справжніх та підроблених банкнот ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#n262 підпункт 8 пункту 2 розділу I "Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]).
До зношених банкнот належать банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:

* потертості, часткова втрата фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрата папером жорсткості;

* забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення “до обміну”, “неплатіжна” (включаючи видимі під дією ультрафіолетових променів), площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм'''2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);

* надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, що повинні бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;

* отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм'''2'''
* банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або з утраченими частинами (отворами), що зберегли цілу частину, площа якої не менше ніж 55% початкової площі банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких збереглись обидва однакові серійні номери, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, що мають бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;
* банкноти, складені (склеєні) з двох суміжних частин різних банкнот одного номіналу та дизайну, якщо одна з частин має не менше ніж 50% початкової площі, а загальна площа цих частин становить не менше ніж 98% початкової площі банкноти, повинні бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;
* забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення “до обміну”, “неплатіжна” (включаючи видимі під дією ультрафіолетових променів) площею кожні понад 400 мм'''-2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
* банкноти, які внаслідок забруднення мають свічення під дією ультрафіолетових променів по всій площині банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
* банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення оперативних заходів чи слідчих дій;
* заламіновані банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких немає хоча б одного серійного номера, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на три або більше частин, включаючи склеєні;
* банкноти, пошкоджені під час надзвичайного режиму;
* банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або мають свічення під дією ультрафіолетових променів, деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, і площа яких під час приймання та оброблення менша чи може стати меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, або внаслідок чого створилася цілісна група пошкоджених банкнот, яку неможливо розділити;
* банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини;
* банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або мають характерне контурне забарвлення, що може бути наслідком спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей (далі - банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей).

До зношених монет належать монети, які мають одну або більше з ознак пошкодження, які не перешкоджають без сумніву визначити справжність та номінал монети:
*погнуті або деформовані таким чином, що унеможливлює їх машинний підрахунок;
*із спотвореними та частково збереженими зображеннями аверсу та/або реверсу внаслідок тривалого перебування в обігу, впливу навколишнього середовища та/або дії води/хімічних речовин/вогню (утворення корозійних раковин, зміна кольору, оплавлення).
'''Банк з дотриманням вимог, визначених у пункті 22 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Правил], зобов’язаний приймати від фізичних та юридичних осіб вищевказані зношені монети, та зношені банкноти з ознаками зношення або пошкодження, за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, виконання платіжних операцій та обміну на придатні до обігу банкноти (монети).'''

Національний банк здійснює обмін справжніх банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, тільки банкам та юридичним особам, які використовують спецпристрій для зберігання цінностей, за умови надання ними відповідних документів щодо їх використання, а також документів правоохоронних органів чи суду щодо цих банкнот (за наявності).

==Гроші, які не підлягають обміну==
Обміну не підлягають неплатіжні банкноти (монети).

Неплатіжні банкноти (монети) - справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій у зв'язку з набуттям у процесі обігу або неналежного зберігання ознак зношення та пошкодження, які не відповідають установленим Національним банком критеріям, а також:

* навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти;
* зразки банкнот;
* банкноти, погашені штампами або написами "до обміну", "неплатіжна";
* монети, які мають одну або більше з таких ознак: механічні пошкодження (надрізані, з отворами, з видаленою частиною, розділені на частини), з повністю відсутніми зображеннями аверсу та/або реверсу.

Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).

==Порядок повернення та обміну пошкоджених банкнот==
Для того, щоб обміняти пошкоджену банкноту, слід звернутися до будь-якого банку України із заявою про обмін банкноти. Обмін банкнот здійснюється безоплатно та без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

=== Щодо порядку обміну банкнот, забруднених хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями. ===

Банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини, приймаються тільки в разі наявності документа про проведення дезінфекції та/або дезактивації банкнот, наданого установою (особою), на яку відповідно до законодавства України покладено функції щодо їх проведення.

Національний банк у присутності пред'явника банкнот:

* обмінює справжні банкноти, збережена площа цілої частини кожної з яких дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
* обмінює справжні банкноти, які можливо відділити одну від одної та площа яких до роз’єднання дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
* складає акт про обстеження значно пошкоджених банкнот ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18/ed20260101#n336 додаток 3]) у двох примірниках, до якого обов’язково додаються фотографії видів зверху і збоку пошкодженої групи банкнот, - для банкнот, які неможливо роз’єднати без порушення цілісності та їх руйнування.

===Щодо порядку вилучення сумнівних банкнот===
Сумнівні банкноти (монети) - банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки їх можливого підроблення, до проведення їх дослідження та складання Національним банком акта про дослідження сумнівних банкнот (монет).

Національний банк зобов’язаний приймати для проведення досліджень відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#n33 Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні], затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018 року № 103 (зі змінами), від фізичних та юридичних осіб (у сумі, що менше суми порогової фінансової операції відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення]") з дотриманням вимог законодавства України, а також від банків, інкасаторських компаній/компаній з оброблення готівки:

1) зношені банкноти з ознаками зношення або пошкодження, що зазначені в підпунктах 11-14 пункту 8 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18/ed20260101#top Правил];

2) банкноти (монети) з дефектами виробника.

Національний банк за результатами досліджень, здійснених за допомогою обладнання для контролю за ознаками справжності та платіжності банкнот (монет), оформляє акт, на підставі якого банкноти (монети) можуть бути визнані платіжними, з дефектами виробника, неплатіжними, навмисно пошкодженими з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкодженими під час надзвичайного режиму чи підробленими.

'''Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).'''

==Див. також==

* [[Порядок вилучення з обігу банкнот усіх номіналів зразків до 2003 року]]

[[index.php?title=Категорія:Фінансове право]]
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]

Обмін пошкоджених банкнот

2026-04-12T17:57:35Z

Nataliia.novyk: /* Щодо порядку обміну банкнот, забруднених хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями: */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закон України «Про Національний банк України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 03.12.2018 № 134 «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 «Про затвердження Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні»]

==Гроші, які підлягають обміну==
Обміну підлягають банкноти, пошкоджені внаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, а також побутового пошкодження.
Обміну підлягають:
*банкноти, що не мають ознак підроблення;
*банкноти, що мають ознаки зношення, значного зношення або пошкодження;

Підроблені банкноти (монети) - імітації справжніх банкнот (монет), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством України порядку. До підроблених банкнот належать :
*перероблені банкноти, на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням) змінені елементи дизайну, зображення, що визначають номінал, рік затвердження/виготовлення зразка, банк-емітент та інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти;
*вироби, схожі за дизайном на банкноти, на яких імітовані окремі елементи захисту справжніх банкнот;
*банкноти, складені з частин від справжніх та підроблених банкнот ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#n262 підпункт 8 пункту 2 розділу I "Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]).
До зношених банкнот належать банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:

* потертості, часткова втрата фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрата папером жорсткості;

* забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення “до обміну”, “неплатіжна” (включаючи видимі під дією ультрафіолетових променів), площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм'''2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);

* надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, що повинні бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;

* отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм'''2'''
* банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або з утраченими частинами (отворами), що зберегли цілу частину, площа якої не менше ніж 55% початкової площі банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких збереглись обидва однакові серійні номери, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, що мають бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;
* банкноти, складені (склеєні) з двох суміжних частин різних банкнот одного номіналу та дизайну, якщо одна з частин має не менше ніж 50% початкової площі, а загальна площа цих частин становить не менше ніж 98% початкової площі банкноти, повинні бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;
* забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення “до обміну”, “неплатіжна” (включаючи видимі під дією ультрафіолетових променів) площею кожні понад 400 мм'''-2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
* банкноти, які внаслідок забруднення мають свічення під дією ультрафіолетових променів по всій площині банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
* банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення оперативних заходів чи слідчих дій;
* заламіновані банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких немає хоча б одного серійного номера, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на три або більше частин, включаючи склеєні;
* банкноти, пошкоджені під час надзвичайного режиму;
* банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або мають свічення під дією ультрафіолетових променів, деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, і площа яких під час приймання та оброблення менша чи може стати меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, або внаслідок чого створилася цілісна група пошкоджених банкнот, яку неможливо розділити;
* банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини;
* банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або мають характерне контурне забарвлення, що може бути наслідком спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей (далі - банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей).

До зношених монет належать монети, які мають одну або більше з ознак пошкодження, які не перешкоджають без сумніву визначити справжність та номінал монети:
*погнуті або деформовані таким чином, що унеможливлює їх машинний підрахунок;
*із спотвореними та частково збереженими зображеннями аверсу та/або реверсу внаслідок тривалого перебування в обігу, впливу навколишнього середовища та/або дії води/хімічних речовин/вогню (утворення корозійних раковин, зміна кольору, оплавлення).
'''Банк з дотриманням вимог, визначених у пункті 22 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Правил], зобов’язаний приймати від фізичних та юридичних осіб вищевказані зношені монети, та зношені банкноти з ознаками зношення або пошкодження, за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, виконання платіжних операцій та обміну на придатні до обігу банкноти (монети).'''

Національний банк здійснює обмін справжніх банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, тільки банкам та юридичним особам, які використовують спецпристрій для зберігання цінностей, за умови надання ними відповідних документів щодо їх використання, а також документів правоохоронних органів чи суду щодо цих банкнот (за наявності).

==Гроші, які не підлягають обміну==
Обміну не підлягають неплатіжні банкноти (монети).

Неплатіжні банкноти (монети) - справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій у зв'язку з набуттям у процесі обігу або неналежного зберігання ознак зношення та пошкодження, які не відповідають установленим Національним банком критеріям, а також:

* навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти;
* зразки банкнот;
* банкноти, погашені штампами або написами "до обміну", "неплатіжна";
* монети, які мають одну або більше з таких ознак: механічні пошкодження (надрізані, з отворами, з видаленою частиною, розділені на частини), з повністю відсутніми зображеннями аверсу та/або реверсу.

Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).

==Порядок повернення та обміну пошкоджених банкнот==
Для того, щоб обміняти пошкоджену банкноту, слід звернутися до будь-якого банку України із заявою про обмін банкноти. Обмін банкнот здійснюється безоплатно та без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

=== Щодо порядку обміну банкнот, забруднених хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями. ===

Банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини, приймаються тільки в разі наявності документа про проведення дезінфекції та/або дезактивації банкнот, наданого установою (особою), на яку відповідно до законодавства України покладено функції щодо їх проведення.

Національний банк у присутності пред'явника банкнот:

* обмінює справжні банкноти, збережена площа цілої частини кожної з яких дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
* обмінює справжні банкноти, які можливо відділити одну від одної та площа яких до роз’єднання дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
* складає акт про обстеження значно пошкоджених банкнот ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18/ed20260101#n336 додаток 3]) у двох примірниках, до якого обов’язково додаються фотографії видів зверху і збоку пошкодженої групи банкнот, - для банкнот, які неможливо роз’єднати без порушення цілісності та їх руйнування.

===Щодо порядку вилучення сумнівних банкнот===
Сумнівні банкноти (монети) - банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки їх можливого підроблення, до проведення їх дослідження та складання Національним банком акта про дослідження сумнівних банкнот (монет).

Банки, інкасаторські компанії/компанії з оброблення готівки зобов’язані вилучати і передавати як сумнівні для проведення досліджень до Національного банку відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні:

1) банкноти з ознаками значного зношення або пошкодження, зазначені в підпунктах 8-11 пункту 11 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Правил];

2) банкноти (монети) з дефектами виробника.

Національний банк за результатами досліджень, здійснених за допомогою обладнання для контролю за ознаками справжності та платіжності банкнот (монет), оформляє акт, на підставі якого банкноти (монети) можуть бути визнані платіжними, з дефектами виробника, неплатіжними, навмисно пошкодженими з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкодженими під час надзвичайного режиму чи підробленими.

'''Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).'''

==Див. також==

* [[Порядок вилучення з обігу банкнот усіх номіналів зразків до 2003 року]]

[[index.php?title=Категорія:Фінансове право]]
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]

Обмін пошкоджених банкнот

2026-04-12T17:54:23Z

Nataliia.novyk: /* Щодо порядку обміну банкнот, пошкоджених через дію хімічних речовин: */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закон України «Про Національний банк України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 03.12.2018 № 134 «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 «Про затвердження Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні»]

==Гроші, які підлягають обміну==
Обміну підлягають банкноти, пошкоджені внаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, а також побутового пошкодження.
Обміну підлягають:
*банкноти, що не мають ознак підроблення;
*банкноти, що мають ознаки зношення, значного зношення або пошкодження;

Підроблені банкноти (монети) - імітації справжніх банкнот (монет), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством України порядку. До підроблених банкнот належать :
*перероблені банкноти, на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням) змінені елементи дизайну, зображення, що визначають номінал, рік затвердження/виготовлення зразка, банк-емітент та інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти;
*вироби, схожі за дизайном на банкноти, на яких імітовані окремі елементи захисту справжніх банкнот;
*банкноти, складені з частин від справжніх та підроблених банкнот ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#n262 підпункт 8 пункту 2 розділу I "Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]).
До зношених банкнот належать банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:

* потертості, часткова втрата фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрата папером жорсткості;

* забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення “до обміну”, “неплатіжна” (включаючи видимі під дією ультрафіолетових променів), площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм'''2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);

* надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, що повинні бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;

* отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм'''2'''
* банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або з утраченими частинами (отворами), що зберегли цілу частину, площа якої не менше ніж 55% початкової площі банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких збереглись обидва однакові серійні номери, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, що мають бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;
* банкноти, складені (склеєні) з двох суміжних частин різних банкнот одного номіналу та дизайну, якщо одна з частин має не менше ніж 50% початкової площі, а загальна площа цих частин становить не менше ніж 98% початкової площі банкноти, повинні бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;
* забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення “до обміну”, “неплатіжна” (включаючи видимі під дією ультрафіолетових променів) площею кожні понад 400 мм'''-2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
* банкноти, які внаслідок забруднення мають свічення під дією ультрафіолетових променів по всій площині банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
* банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення оперативних заходів чи слідчих дій;
* заламіновані банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких немає хоча б одного серійного номера, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на три або більше частин, включаючи склеєні;
* банкноти, пошкоджені під час надзвичайного режиму;
* банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або мають свічення під дією ультрафіолетових променів, деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, і площа яких під час приймання та оброблення менша чи може стати меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, або внаслідок чого створилася цілісна група пошкоджених банкнот, яку неможливо розділити;
* банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини;
* банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або мають характерне контурне забарвлення, що може бути наслідком спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей (далі - банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей).

До зношених монет належать монети, які мають одну або більше з ознак пошкодження, які не перешкоджають без сумніву визначити справжність та номінал монети:
*погнуті або деформовані таким чином, що унеможливлює їх машинний підрахунок;
*із спотвореними та частково збереженими зображеннями аверсу та/або реверсу внаслідок тривалого перебування в обігу, впливу навколишнього середовища та/або дії води/хімічних речовин/вогню (утворення корозійних раковин, зміна кольору, оплавлення).
'''Банк з дотриманням вимог, визначених у пункті 22 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Правил], зобов’язаний приймати від фізичних та юридичних осіб вищевказані зношені монети, та зношені банкноти з ознаками зношення або пошкодження, за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, виконання платіжних операцій та обміну на придатні до обігу банкноти (монети).'''

Національний банк здійснює обмін справжніх банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, тільки банкам та юридичним особам, які використовують спецпристрій для зберігання цінностей, за умови надання ними відповідних документів щодо їх використання, а також документів правоохоронних органів чи суду щодо цих банкнот (за наявності).

==Гроші, які не підлягають обміну==
Обміну не підлягають неплатіжні банкноти (монети).

Неплатіжні банкноти (монети) - справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій у зв'язку з набуттям у процесі обігу або неналежного зберігання ознак зношення та пошкодження, які не відповідають установленим Національним банком критеріям, а також:

* навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти;
* зразки банкнот;
* банкноти, погашені штампами або написами "до обміну", "неплатіжна";
* монети, які мають одну або більше з таких ознак: механічні пошкодження (надрізані, з отворами, з видаленою частиною, розділені на частини), з повністю відсутніми зображеннями аверсу та/або реверсу.

Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).

==Порядок повернення та обміну пошкоджених банкнот==
Для того, щоб обміняти пошкоджену банкноту, слід звернутися до будь-якого банку України із заявою про обмін банкноти. Обмін банкнот здійснюється безоплатно та без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

=== Щодо порядку обміну банкнот, забруднених хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями: ===

Банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини, приймаються тільки в разі наявності документа про проведення дезінфекції та/або дезактивації банкнот, наданого установою (особою), на яку відповідно до законодавства України покладено функції щодо їх проведення.

Національний банк у присутності пред'явника банкнот:

* обмінює справжні банкноти, збережена площа цілої частини кожної з яких дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
* обмінює справжні банкноти, які можливо відділити одну від одної та площа яких до роз’єднання дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
* складає акт про обстеження значно пошкоджених банкнот ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18/ed20260101#n336 додаток 3]) у двох примірниках, до якого обов’язково додаються фотографії видів зверху і збоку пошкодженої групи банкнот, - для банкнот, які неможливо роз’єднати без порушення цілісності та їх руйнування.

Банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення та банкнот, пошкоджених під час надзвичайного режиму) і монети, визнані неплатіжними за результатами досліджень, проведених Національним банком, повертаються банком пред’явнику на його вимогу протягом шести місяців з дня їх прийняття для дослідження. Після закінчення цього строку та відсутності запиту Національний банк знищує неплатіжні банкноти (монети)

===Щодо порядку вилучення сумнівних банкнот===
Сумнівні банкноти (монети) - банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки їх можливого підроблення, до проведення їх дослідження та складання Національним банком акта про дослідження сумнівних банкнот (монет).

Банки, інкасаторські компанії/компанії з оброблення готівки зобов’язані вилучати і передавати як сумнівні для проведення досліджень до Національного банку відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні:

1) банкноти з ознаками значного зношення або пошкодження, зазначені в підпунктах 8-11 пункту 11 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Правил];

2) банкноти (монети) з дефектами виробника.

Національний банк за результатами досліджень, здійснених за допомогою обладнання для контролю за ознаками справжності та платіжності банкнот (монет), оформляє акт, на підставі якого банкноти (монети) можуть бути визнані платіжними, з дефектами виробника, неплатіжними, навмисно пошкодженими з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкодженими під час надзвичайного режиму чи підробленими.

'''Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).'''

==Див. також==

* [[Порядок вилучення з обігу банкнот усіх номіналів зразків до 2003 року]]

[[index.php?title=Категорія:Фінансове право]]
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]

Обмін пошкоджених банкнот

2026-04-12T17:13:23Z

Nataliia.novyk: /* Гроші, які підлягають обміну */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закон України «Про Національний банк України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 03.12.2018 № 134 «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 «Про затвердження Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні»]

==Гроші, які підлягають обміну==
Обміну підлягають банкноти, пошкоджені внаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, а також побутового пошкодження.
Обміну підлягають:
*банкноти, що не мають ознак підроблення;
*банкноти, що мають ознаки зношення, значного зношення або пошкодження;

Підроблені банкноти (монети) - імітації справжніх банкнот (монет), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством України порядку. До підроблених банкнот належать :
*перероблені банкноти, на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням) змінені елементи дизайну, зображення, що визначають номінал, рік затвердження/виготовлення зразка, банк-емітент та інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти;
*вироби, схожі за дизайном на банкноти, на яких імітовані окремі елементи захисту справжніх банкнот;
*банкноти, складені з частин від справжніх та підроблених банкнот ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#n262 підпункт 8 пункту 2 розділу I "Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]).
До зношених банкнот належать банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:

* потертості, часткова втрата фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрата папером жорсткості;

* забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення “до обміну”, “неплатіжна” (включаючи видимі під дією ультрафіолетових променів), площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм'''2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);

* надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, що повинні бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;

* отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм'''2'''
* банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або з утраченими частинами (отворами), що зберегли цілу частину, площа якої не менше ніж 55% початкової площі банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких збереглись обидва однакові серійні номери, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, що мають бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;
* банкноти, складені (склеєні) з двох суміжних частин різних банкнот одного номіналу та дизайну, якщо одна з частин має не менше ніж 50% початкової площі, а загальна площа цих частин становить не менше ніж 98% початкової площі банкноти, повинні бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;
* забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення “до обміну”, “неплатіжна” (включаючи видимі під дією ультрафіолетових променів) площею кожні понад 400 мм'''-2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
* банкноти, які внаслідок забруднення мають свічення під дією ультрафіолетових променів по всій площині банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
* банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення оперативних заходів чи слідчих дій;
* заламіновані банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких немає хоча б одного серійного номера, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти;
* банкноти, розірвані (розрізані) на три або більше частин, включаючи склеєні;
* банкноти, пошкоджені під час надзвичайного режиму;
* банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або мають свічення під дією ультрафіолетових променів, деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, і площа яких під час приймання та оброблення менша чи може стати меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, або внаслідок чого створилася цілісна група пошкоджених банкнот, яку неможливо розділити;
* банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини;
* банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або мають характерне контурне забарвлення, що може бути наслідком спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей (далі - банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей).

До зношених монет належать монети, які мають одну або більше з ознак пошкодження, які не перешкоджають без сумніву визначити справжність та номінал монети:
*погнуті або деформовані таким чином, що унеможливлює їх машинний підрахунок;
*із спотвореними та частково збереженими зображеннями аверсу та/або реверсу внаслідок тривалого перебування в обігу, впливу навколишнього середовища та/або дії води/хімічних речовин/вогню (утворення корозійних раковин, зміна кольору, оплавлення).
'''Банк з дотриманням вимог, визначених у пункті 22 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Правил], зобов’язаний приймати від фізичних та юридичних осіб вищевказані зношені монети, та зношені банкноти з ознаками зношення або пошкодження, за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, виконання платіжних операцій та обміну на придатні до обігу банкноти (монети).'''

Національний банк здійснює обмін справжніх банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, тільки банкам та юридичним особам, які використовують спецпристрій для зберігання цінностей, за умови надання ними відповідних документів щодо їх використання, а також документів правоохоронних органів чи суду щодо цих банкнот (за наявності).

==Гроші, які не підлягають обміну==
Обміну не підлягають неплатіжні банкноти (монети).

Неплатіжні банкноти (монети) - справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій у зв'язку з набуттям у процесі обігу або неналежного зберігання ознак зношення та пошкодження, які не відповідають установленим Національним банком критеріям, а також:

* навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти;
* зразки банкнот;
* банкноти, погашені штампами або написами "до обміну", "неплатіжна";
* монети, які мають одну або більше з таких ознак: механічні пошкодження (надрізані, з отворами, з видаленою частиною, розділені на частини), з повністю відсутніми зображеннями аверсу та/або реверсу.

Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).

==Порядок повернення та обміну пошкоджених банкнот==
Для того, щоб обміняти пошкоджену банкноту, слід звернутися до будь-якого банку України із заявою про обмін банкноти. Обмін банкнот здійснюється безоплатно та без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

===Щодо порядку обміну банкнот, пошкоджених через дію хімічних речовин:===

Національний банк приймає банкноти, значно пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або мають свічення під дією ультрафіолетових променів, деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, і площа яких під час приймання та оброблення менша чи може стати меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, або внаслідок чого створилася цілісна група пошкоджених банкнот, яку неможливо розділити, а також, банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров'я людини (такі банкноти приймаються лише за наявності документа про проведення дезінфекції та/або дезактивації банкнот).

Національний банк у присутності пред'явника банкнот:

# обмінює справжні банкноти, збережена площа цілої частини кожної з яких дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
# обмінює справжні банкноти, які можливо відділити одну від одної та площа яких до роз’єднання дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
# складає акт про обстеження значно пошкоджених банкнот у двох примірниках, до якого обов’язково додаються фотографії видів зверху і збоку значно пошкодженої групи банкнот, - для банкнот, які неможливо роз’єднати без порушення цілісності та їх руйнування.

Банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення та банкнот, пошкоджених під час надзвичайного режиму) і монети, визнані неплатіжними за результатами досліджень, проведених Національним банком, повертаються банком пред’явнику на його вимогу протягом шести місяців з дня їх прийняття для дослідження. Після закінчення цього строку та відсутності запиту Національний банк знищує неплатіжні банкноти (монети)

===Щодо порядку вилучення сумнівних банкнот===
Сумнівні банкноти (монети) - банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки їх можливого підроблення, до проведення їх дослідження та складання Національним банком акта про дослідження сумнівних банкнот (монет).

Банки, інкасаторські компанії/компанії з оброблення готівки зобов’язані вилучати і передавати як сумнівні для проведення досліджень до Національного банку відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні:

1) банкноти з ознаками значного зношення або пошкодження, зазначені в підпунктах 8-11 пункту 11 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Правил];

2) банкноти (монети) з дефектами виробника.

Національний банк за результатами досліджень, здійснених за допомогою обладнання для контролю за ознаками справжності та платіжності банкнот (монет), оформляє акт, на підставі якого банкноти (монети) можуть бути визнані платіжними, з дефектами виробника, неплатіжними, навмисно пошкодженими з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкодженими під час надзвичайного режиму чи підробленими.

'''Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).'''

==Див. також==

* [[Порядок вилучення з обігу банкнот усіх номіналів зразків до 2003 року]]

[[index.php?title=Категорія:Фінансове право]]
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]

Обмін пошкоджених банкнот

2026-04-12T16:14:16Z

Nataliia.novyk: /* Гроші, які підлягають обміну */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закон України «Про Національний банк України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 03.12.2018 № 134 «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text Постанова Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 «Про затвердження Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні»]

==Гроші, які підлягають обміну==
Обміну підлягають банкноти, пошкоджені внаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, а також побутового пошкодження.
Обміну підлягають:
*банкноти, що не мають ознак підроблення;
*банкноти, що мають ознаки зношення, значного зношення або пошкодження;

Підроблені банкноти (монети) - імітації справжніх банкнот (монет), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством України порядку. До підроблених банкнот належать :
*перероблені банкноти, на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням) змінені елементи дизайну, зображення, що визначають номінал, рік затвердження/виготовлення зразка, банк-емітент та інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти;
*вироби, схожі за дизайном на банкноти, на яких імітовані окремі елементи захисту справжніх банкнот;
*банкноти, складені з частин від справжніх та підроблених банкнот ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#n262 підпункт 8 пункту 2 розділу I "Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України»]).
До зношених банкнот належать банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:

* потертості, часткова втрата фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрата папером жорсткості;

* забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення “до обміну”, “неплатіжна” (включаючи видимі під дією ультрафіолетових променів), площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм'''2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);

* надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, що повинні бути склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;

* отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм'''2'''.

До зношених монет належать монети, які мають одну або більше з ознак пошкодження, які не перешкоджають без сумніву визначити справжність та номінал монети:
*погнуті або деформовані таким чином, що унеможливлює їх машинний підрахунок;
*із спотвореними та частково збереженими зображеннями аверсу та/або реверсу внаслідок тривалого перебування в обігу, впливу навколишнього середовища та/або дії води/хімічних речовин/вогню (утворення корозійних раковин, зміна кольору, оплавлення).
'''Банки зобов’язані без будь-яких обмежень приймати від фізичних та юридичних осіб зношені банкноти (монети) для обміну на придатні до обігу банкноти (монети).'''

До банкнот, що мають ознаки значного зношення або пошкодження належать:
*банкноти, пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або з утраченими частинами (отворами), що зберегли цілу частину, площа якої не менше ніж 55% початкової площі банкноти;
*банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких збереглись обидва однакові серійні номери, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти;
*банкноти, складені (склеєні) з двох суміжних частин різних банкнот одного номіналу та дизайну, якщо одна з частин має не менше ніж 50% початкової площі, а загальна площа цих частин становить не менше ніж 98% початкової площі банкноти;
*забруднення, плями, написи, відбитки штампів/печаток, крім штампів або написів про погашення "до обміну", "неплатіжна" (уключаючи видимі під дією ультрафіолетових променів) площею кожні понад 400 мм'''-2''', колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
*банкноти, які внаслідок забруднення мають свічення під дією ультрафіолетових променів по всій площині банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або тих, що мають характерне контурне забарвлення, яке може свідчити про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей);
*банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення оперативних заходів чи слідчих дій;
*банкноти, склеєні з порушенням вимог, установлених підпунктом 4 пункту 8 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#n266 Правил], що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот;
*заламіновані банкноти;
*банкноти, розірвані (розрізані) на дві частини, включаючи склеєні, на яких немає хоча б одного серійного номера, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55% початкової площі банкноти;
*банкноти, розірвані (розрізані) на три або більше частин, уключаючи склеєні;
*банкноти, пошкоджені під час надзвичайного режиму;
*банкноти, значно пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або мають свічення під дією ультрафіолетових променів, деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, і площа яких під час приймання та оброблення менша чи може стати меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, або внаслідок чого створилася цілісна група пошкоджених банкнот, яку неможливо розділити;
*банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров'я людини;
*банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або мають характерне контурне забарвлення, що може бути наслідком спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей (далі - банкноти, зафарбовані спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей).
'''Банки зобов’язані без будь-яких обмежень приймати від фізичних та юридичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також за всіма видами платежів для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів банкноти, які не мають ознак підроблення та мають ознаки значного зношення або пошкодження, зазначені в підпунктах 1-7 пункту 11 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#top Правил].'''

Національний банк здійснює обмін справжніх банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, тільки банкам та юридичним особам, які використовують спецпристрій для зберігання цінностей, за умови надання ними відповідних документів щодо їх використання, а також документів правоохоронних органів чи суду щодо цих банкнот (за наявності).

==Гроші, які не підлягають обміну==
Обміну не підлягають неплатіжні банкноти (монети). До неплатіжних банкнот належать:
*справжні банкноти (монети), що у процесі обігу або неналежного зберігання набули ознак зношення та пошкодження, які не відповідають установленим Національним банком критеріям;
*навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти;
*зразки банкнот;
*банкноти, погашені штампами або написами «до обміну», «неплатіжна»;
*монети, які мають одну або більше з таких ознак: механічні пошкодження (надрізані, з отворами, з видаленою частиною, розділені на частини), з повністю відсутніми зображеннями аверсу та/або реверсу.

==Порядок повернення та обміну пошкоджених банкнот==
Для того, щоб обміняти пошкоджену банкноту, слід звернутися до будь-якого банку України із заявою про обмін банкноти. Обмін банкнот здійснюється безоплатно та без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

===Щодо порядку обміну банкнот, пошкоджених через дію хімічних речовин:===

Національний банк приймає банкноти, значно пошкоджені внаслідок дії хімічних речовин, води, вогню та/або мають свічення під дією ультрафіолетових променів, деструкцію та обвуглення паперу на окремих ділянках або по всій площі банкноти, і площа яких під час приймання та оброблення менша чи може стати меншою, ніж 55% початкової площі банкноти, або внаслідок чого створилася цілісна група пошкоджених банкнот, яку неможливо розділити, а також, банкноти, забруднені хімічними та радіоактивними речовинами, будь-якими токсичними органічними субстанціями, що впливають або за певних умов можуть негативно впливати на здоров'я людини (такі банкноти приймаються лише за наявності документа про проведення дезінфекції та/або дезактивації банкнот).

Національний банк у присутності пред'явника банкнот:

# обмінює справжні банкноти, збережена площа цілої частини кожної з яких дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
# обмінює справжні банкноти, які можливо відділити одну від одної та площа яких до роз’єднання дорівнює або більше 55% початкової площі банкноти;
# складає акт про обстеження значно пошкоджених банкнот у двох примірниках, до якого обов’язково додаються фотографії видів зверху і збоку значно пошкодженої групи банкнот, - для банкнот, які неможливо роз’єднати без порушення цілісності та їх руйнування.

Банкноти (за винятком банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення та банкнот, пошкоджених під час надзвичайного режиму) і монети, визнані неплатіжними за результатами досліджень, проведених Національним банком, повертаються банком пред’явнику на його вимогу протягом шести місяців з дня їх прийняття для дослідження. Після закінчення цього строку та відсутності запиту Національний банк знищує неплатіжні банкноти (монети)

===Щодо порядку вилучення сумнівних банкнот===
Сумнівні банкноти (монети) - банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки їх можливого підроблення, до проведення їх дослідження та складання Національним банком акта про дослідження сумнівних банкнот (монет).

Банки, інкасаторські компанії/компанії з оброблення готівки зобов’язані вилучати і передавати як сумнівні для проведення досліджень до Національного банку відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні:

1) банкноти з ознаками значного зношення або пошкодження, зазначені в підпунктах 8-11 пункту 11 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134500-18#Text Правил];

2) банкноти (монети) з дефектами виробника.

Національний банк за результатами досліджень, здійснених за допомогою обладнання для контролю за ознаками справжності та платіжності банкнот (монет), оформляє акт, на підставі якого банкноти (монети) можуть бути визнані платіжними, з дефектами виробника, неплатіжними, навмисно пошкодженими з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкодженими під час надзвичайного режиму чи підробленими.

'''Національний банк не відшкодовує підроблені та неплатіжні банкноти (монети).'''

==Див. також==

* [[Порядок вилучення з обігу банкнот усіх номіналів зразків до 2003 року]]

[[index.php?title=Категорія:Фінансове право]]
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2026-03-12T14:01:13Z

Nataliia.novyk: /* Претензійний, або досудовий порядок */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів''' (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги):''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач''' (юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги) '''має''' '''право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n368 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n122 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів''' (фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб).''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження;
# направляти протягом п’яти робочих днів відповідним виконавцям отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків виконавців послуг (робіт).

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n368 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#n30 Додатку №1].

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].''

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2026-03-12T13:53:22Z

Nataliia.novyk: /* Претензійний, або досудовий порядок */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів''' (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги):''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач''' (юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги) '''має''' '''право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n368 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n122 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів''' (фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб).''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження;
# направляти протягом п’яти робочих днів відповідним виконавцям отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків виконавців послуг (робіт).

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n368 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n379 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].''

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2026-03-12T13:48:27Z

Nataliia.novyk: /* Претензійний, або досудовий порядок */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів''' (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги):''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач''' (юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги) '''має''' '''право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n368 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n122 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів''' (фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб).''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження;
# направляти протягом п’яти робочих днів відповідним виконавцям отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків виконавців послуг (робіт).

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n368 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].''

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2026-03-12T13:46:21Z

Nataliia.novyk: /* Права та обов’язки управителя */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів''' (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги):''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач''' (юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги) '''має''' '''право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n368 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n122 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів''' (фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб).''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження;
# направляти протягом п’яти робочих днів відповідним виконавцям отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків виконавців послуг (робіт).

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].''

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2026-03-12T09:15:40Z

Nataliia.novyk: /* Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів''' (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги):''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач''' (юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги) '''має''' '''право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n368 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n122 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів''' (фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб).''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].''

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2026-03-12T09:03:01Z

Nataliia.novyk: /* Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів''' (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги):''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач''' (юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги) '''має''' '''право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n368 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів''' (фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб).''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].''

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2026-03-09T14:06:18Z

Nataliia.novyk: /* Права і обов’язки споживачів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів''' (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги):''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач''' (юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги) '''має''' '''право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів''' (фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб).''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].''

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2026-03-09T12:04:26Z

Nataliia.novyk: /* Перелік надання послуг з управління */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів''' (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги):''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач''' (юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги) '''має''' '''право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів''' (фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб).''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].''

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок захисту прав споживачів при неналежному виконанні умов договору управителем багатоквартирного будинку

2026-03-09T12:02:54Z

Nataliia.novyk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні,ненадання або надання не в повному обсязі]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]

== Перелік надання послуг з управління==
'''''Згідно з статтею 5'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] ''до житлово-комунальних послуг належать:'''''

''житлова послуга'' (послуга з управління багатоквартирним будинком) ''та комунальні послуги'' (а саме, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

'''''Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:'''''
* забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
* купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
* поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
* інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

== Права і обов’язки споживачів ==
'''''Статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначені''''' права та обов’язки споживачів.

'''''Споживач має право:'''''
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
# без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
# на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
# отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
# на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
# без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
# без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
# у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
'''''Обов’язки індивідуальних споживачів''' (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги):''
# укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
# своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
# забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;
# власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;
# оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
# дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;
# допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
# дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
# забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;
# інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''''Окремо виділені права та обов’язки колективного споживача, а саме:'''''
* '''''колективний споживач''' (юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги) '''має''' '''право:'''''
# укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
# розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

* '''''колективний споживач зобов’язаний:'''''
# допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;
# у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;
# забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);
# у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

== Відповідальніть співвласника у разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління ==
Відповідальність за неналежне виконання договору визначено статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"], а також пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712].

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послугу з управління співвласник сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі управління, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління.

'''Пеня не нараховується''' за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

== Права та обов’язки управителя ==
'''''Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено права і обов’язки управителів''' (фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб).''

'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, має право:'''''
# вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;
# вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з експлуатацією спільного майна, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;
# отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлових послуг;
# отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку;
# доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;
# вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором;
# утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації;
# у випадках та порядку, передбачених договором, припинити/призупинити надання послуг з управління у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
'''''Управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов’язаний:'''''
# забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
# від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
# вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
# інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
# укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
# за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
# у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
# вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
# щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов’язки управителя багатоквартирного будинку.

== Відповідальність у разі ненадання, надання неналежної якості послуги ==

==== Претензійний, або досудовий порядок ====
'''''Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено відповідальність за неналежне виконання договору.'''''

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

'''''Статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] визначено порядок оформлення претензій споживачів.'''''

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, '''але не пізніше ніж протягом однієї доби''' з моменту отримання повідомлення споживача.

Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

'''У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя''' (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Форма акту затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2013-%D0%BF#Text КМУ № 970] в Додатку №1.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8F.docx Акт-претензія.]

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) '''протягом п’яти робочих днів''' вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].''

За перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт управитель сплачує співвласникам штраф у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#n210 договором управління].

==== Судовий порядок ====
Спори та розбіжності, що можуть виникнути під час надання послуги, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів електроенергії]]
* [[Порядок припинення газопостачання]]

[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T13:06:48Z

Nataliia.novyk: /* Відповідальність за порушення санітарних норм */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n174 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу, а також доказом може бути відео з камер спостереження, що підтверджує факт перебування саме у даному закладі.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n290 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n228 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2273 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5471 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T13:01:49Z

Nataliia.novyk: /* Відповідальність за порушення санітарних норм */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n174 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу, а також доказом може бути відео з камер спостереження, що підтверджує факт перебування саме у даному закладі.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n290 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n228 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2273 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T13:00:39Z

Nataliia.novyk: /* Відповідальність за порушення санітарних норм */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n174 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу, а також доказом може бути відео з камер спостереження, що підтверджує факт перебування саме у даному закладі.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n290 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n228 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2273 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T12:50:03Z

Nataliia.novyk: /* Відповідальність за порушення санітарних норм */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n174 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу, а також доказом може бути відео з камер спостереження, що підтверджує факт перебування саме у даному закладі.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n290 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n228 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2273 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T12:07:03Z

Nataliia.novyk: /* Відповідальність за порушення санітарних норм */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n174 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу, а також доказом може бути відео з камер спостереження, що підтверджує факт перебування саме у даному закладі.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n290 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n228 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T11:39:15Z

Nataliia.novyk: /* Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n174 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу, а також доказом може бути відео з камер спостереження, що підтверджує факт перебування саме у даному закладі.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n290 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T11:37:12Z

Nataliia.novyk: /* Поради як діяти в разі отруєння */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n174 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу, а також доказом може бути відео з камер спостереження, що підтверджує факт перебування саме у даному закладі.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T11:32:47Z

Nataliia.novyk: /* Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n174 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T08:34:40Z

Nataliia.novyk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#n174 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування

2026-02-12T08:22:27Z

Nataliia.novyk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-99-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-02#Text Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]

== Загальні положення==
До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-вр#Text Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”])

'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.

Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації. Типові симптоми харчового отруєння:
# Нудота.
# Коліки, спазми у животі.
# Діарея.
# Блювання.
# Підвищення слиновиділення.
# Підвищення температури тіла.
# Зневоднення.
# Падіння артеріального тиску.
# Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
== Поради як діяти в разі отруєння ==
⇒ Необхідно зберігати розрахунковий документ (чек, квитанція) закладу громадського харчування як доказ того, що саме в ньому особа приймала їжу.

⇒ Занотувати свідчення третіх осіб, які були з особою у відповідному закладі (колеги, друзі, члени родини, інші відвідувачі закладу тощо).

⇒ Обов’язково засвідчити факт отруєння: звернутися до закладу охорони здоров'я або [[Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги|викликати екстрену (швидку) медичну допомогу,]] повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою особа, вірогідно, отруїлася. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.

⇒ Звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.

⇒ Якщо звернення виявилося безрезультатним, звернутися із заявою до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів].

⇒ Звернутися з позовною заявою до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.

== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==
'''При досудовому врегулюванні спору''' особа, яка має підозри на харчове отруєння, звертається до [https://dpss.gov.ua/sluzhba/teritorialniorgani територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.

Дана категорія справ за загальним правилом розглядається за місцем знаходження відповідача (тобто, за місцем знаходженням закладу громадського харчування).

Від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяних ушкодженням здоров’я (пункт 2 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ).

Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди. Це залежить від глибини фізичних та душевних страждань, які визначаються в залежності від особистих властивостей стану потерпілого та характеру шкоди, яка йому завдана; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації (тут йдеться мова як про професійну працездатність потерпілого, так і про інші навички, які втрачаються внаслідок, наприклад, заподіяння шкоди здоров’ю); ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування та інші обставини, що мають істотне значення.

== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.

Порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (стаття 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

Майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] )

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів

2026-02-11T09:14:25Z

Nataliia.novyk: /* Порядок отримання доступу до відеофайлів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних данних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#n7 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису] (далі - наказ № 1026)
== Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації ==
Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України].

Поліція в рамках своїх повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Законом України "Про Національну поліцію"], тому може відходити від норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Законом України "Про Національну поліцію"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BC%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Національну поліцію"]) .

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n244 п. 9 ч. 1 ст 31 Закону України "Про Національну поліцію"] один із превентивних заходів що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Відповідні технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n318 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію"].

=== Нагрудна камера ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n33 п.4 розділу ІІ наказу № 1026] під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов’язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов’язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
=== На транспортному засобі ===
Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов’язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

=== Обов’язки працівника поліції, пов’язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису ===
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов’язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам’яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. розділу 7 наказу № 1026] ).

== Строки зберігання відеофайлів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n84 розділу 8 наказу № 1026] строк зберігання відеозаписів становить:
# з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
# з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
# у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;
# під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
== Порядок отримання доступу до відеофайлів ==
Для отримання дозволу на копіювання та видачу відеозаписів потрібно звернутися до керівника органу, підрозділу поліції.

Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов’язки.

У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закону України «Про захист персональних даних»]. Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.
== Дивись також ==
* [[Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок]]
* [[Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101212990 Постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у справі № 346/3940/21] (якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83105370 Постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а].

Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів

2026-02-11T08:48:20Z

Nataliia.novyk: /* Обов’язки працівника поліції, пов’язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапис */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних данних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#n7 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису] (далі - наказ № 1026)
== Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації ==
Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України].

Поліція в рамках своїх повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Законом України "Про Національну поліцію"], тому може відходити від норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Законом України "Про Національну поліцію"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BC%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Національну поліцію"]) .

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n244 п. 9 ч. 1 ст 31 Закону України "Про Національну поліцію"] один із превентивних заходів що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Відповідні технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n318 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію"].

=== Нагрудна камера ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n33 п.4 розділу ІІ наказу № 1026] під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов’язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов’язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
=== На транспортному засобі ===
Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов’язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

=== Обов’язки працівника поліції, пов’язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису ===
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов’язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам’яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. розділу 7 наказу № 1026] ).

== Строки зберігання відеофайлів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n84 розділу 8 наказу № 1026] строк зберігання відеозаписів становить:
# з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
# з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
# у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;
# під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
== Порядок отримання доступу до відеофайлів ==
Для отримання дозволу на копіювання та видачу відеозаписів потрібно звернутися до керівника органу, підрозділу поліції.

Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов’язки.

У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.
== Дивись також ==
* [[Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок]]
* [[Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101212990 Постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у справі № 346/3940/21] (якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83105370 Постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а].

Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів

2026-02-10T14:04:15Z

Nataliia.novyk: /* Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних данних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#n7 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису] (далі - наказ № 1026)
== Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації ==
Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України].

Поліція в рамках своїх повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Законом України "Про Національну поліцію"], тому може відходити від норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Законом України "Про Національну поліцію"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BC%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Національну поліцію"]) .

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n244 п. 9 ч. 1 ст 31 Закону України "Про Національну поліцію"] один із превентивних заходів що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Відповідні технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n318 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію"].

=== Нагрудна камера ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n33 п.4 розділу ІІ наказу № 1026] під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов’язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов’язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
=== На транспортному засобі ===
Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов’язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

=== Обов’язки працівника поліції, пов’язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапис ===
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов’язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам’яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. розділу 7 наказу № 1026] ).

== Строки зберігання відеофайлів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n84 розділу 8 наказу № 1026] строк зберігання відеозаписів становить:
# з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
# з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
# у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;
# під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
== Порядок отримання доступу до відеофайлів ==
Для отримання дозволу на копіювання та видачу відеозаписів потрібно звернутися до керівника органу, підрозділу поліції.

Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов’язки.

У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.
== Дивись також ==
* [[Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок]]
* [[Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101212990 Постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у справі № 346/3940/21] (якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83105370 Постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а].

Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів

2026-02-06T13:26:05Z

Nataliia.novyk: /* Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних данних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#n7 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису] (далі - наказ № 1026)
== Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації ==
Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України].

Поліція в рамках своїх повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені законом України про Національну поліцію, тому може відходити від норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені законом України про Національну поліцію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BC%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Національну поліцію"]) .

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n244 п. 9 ч. 1 ст 31 Закону України "Про Національну поліцію"] один із превентивних заходів що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Відповідні технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n318 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію"].

=== Нагрудна камера ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n33 п.4 розділу ІІ наказу № 1026] під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов’язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов’язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
=== На транспортному засобі ===
Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов’язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

=== Обов’язки працівника поліції, пов’язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапис ===
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов’язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам’яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. розділу 7 наказу № 1026] ).

== Строки зберігання відеофайлів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n84 розділу 8 наказу № 1026] строк зберігання відеозаписів становить:
# з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
# з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
# у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;
# під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
== Порядок отримання доступу до відеофайлів ==
Для отримання дозволу на копіювання та видачу відеозаписів потрібно звернутися до керівника органу, підрозділу поліції.

Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов’язки.

У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.
== Дивись також ==
* [[Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок]]
* [[Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101212990 Постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у справі № 346/3940/21] (якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83105370 Постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а].

Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів

2026-02-06T13:24:51Z

Nataliia.novyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних данних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#n7 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису] (далі - наказ № 1026)
== Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації ==
Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України].

Поліція в рамках своїх повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені законом України про Національну поліцію, тому може відходити від норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені законом України про Національну поліцію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BC%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Національну поліцію"]) .

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n244 п. 9 ч. 1 ст 31 Закону України "Про Національну поліцію"] один із превентивних заходів що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Відповідні технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n318 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію"].
=== Нагрудна камера ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n33 п.4 розділу ІІ наказу № 1026] під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов’язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов’язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
=== На транспортному засобі ===
Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов’язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

=== Обов’язки працівника поліції, пов’язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапис ===
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов’язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам’яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. розділу 7 наказу № 1026] ).

== Строки зберігання відеофайлів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n84 розділу 8 наказу № 1026] строк зберігання відеозаписів становить:
# з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
# з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
# у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;
# під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
== Порядок отримання доступу до відеофайлів ==
Для отримання дозволу на копіювання та видачу відеозаписів потрібно звернутися до керівника органу, підрозділу поліції.

Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов’язки.

У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.
== Дивись також ==
* [[Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок]]
* [[Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101212990 Постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у справі № 346/3940/21] (якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83105370 Постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а].

Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів

2026-02-06T13:13:17Z

Nataliia.novyk: /* Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#n7 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису] (далі - наказ № 1026)
== Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації ==
Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України].

Поліція в рамках своїх повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені законом України про Національну поліцію, тому може відходити від норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені законом України про Національну поліцію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BC%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 2 ст. 30 Закону України "Про Національну поліцію"]) .

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n244 п. 9 ч. 1 ст 31 Закону України "Про Національну поліцію"] один із превентивних заходів що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Відповідні технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n318 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію"].
=== Нагрудна камера ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n33 п.4 розділу ІІ наказу № 1026] під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов’язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов’язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
=== На транспортному засобі ===
Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов’язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

=== Обов’язки працівника поліції, пов’язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапис ===
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов’язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам’яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. розділу 7 наказу № 1026] ).

== Строки зберігання відеофайлів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n84 розділу 8 наказу № 1026] строк зберігання відеозаписів становить:
# з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
# з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
# у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;
# під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
== Порядок отримання доступу до відеофайлів ==
Для отримання дозволу на копіювання та видачу відеозаписів потрібно звернутися до керівника органу, підрозділу поліції.

Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов’язки.

У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.
== Дивись також ==
* [[Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок]]
* [[Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101212990 Постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у справі № 346/3940/21] (якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83105370 Постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а].

Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів

2026-02-06T12:05:41Z

Nataliia.novyk: /* Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних данних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20#n7 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису] (далі - наказ № 1026)
== Порядок застосування технічних засобів для відеофіксації ==
Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України].

Поліція в рамках своїх повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Законом України "Про Національну поліцію"], тому може відходити від норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Законом України "Про Національну поліцію"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n239 ч. 2 ст. 30 Закону] ) .

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n244 п. 9 ч. 1 ст 31 Закону України "Про Національну поліцію"] один із превентивних заходів що може застосовувати працівник поліції - це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Відповідні технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n318 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію"].
=== Нагрудна камера ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n33 п.4 розділу ІІ наказу № 1026] під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов’язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов’язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
=== На транспортному засобі ===
Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов’язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

=== Обов’язки працівника поліції, пов’язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапис ===
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов’язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За фактами втрати або пошкодження портативного відеореєстратора чи карти пам’яті, відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА складових стаціонарних та автомобільних систем, призначається та проводиться службове розслідування в установленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. розділу 7 наказу № 1026] ).

== Строки зберігання відеофайлів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19#n84 розділу 8 наказу № 1026] строк зберігання відеозаписів становить:
# з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
# з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
# у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції,- 60 діб;
# під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
== Порядок отримання доступу до відеофайлів ==
Для отримання дозволу на копіювання та видачу відеозаписів потрібно звернутися до керівника органу, підрозділу поліції.

Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов’язки.

У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Передавання відеозаписів, отриманих з портативних та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, автомобільних та стаціонарних систем для використання засобами масової інформації, а також поширення в мережі Інтернет, здійснюється з дозволу керівника органу, підрозділу поліції з дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Таке передавання здійснюється виключно з метою забезпечення безпеки та захисту інтересів громадян, суспільства і держави, а також з метою захисту гідності та честі працівника поліції.
== Дивись також ==
* [[Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок]]
* [[Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101212990 Постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у справі № 346/3940/21] (якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83105370 Постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а].

Право на пільговий проїзд у громадському транспорті

2026-01-15T13:28:24Z

Nataliia.novyk: /* Порядок оскарження безпідставної відмови від передбаченого законом пільгового перевезення громадян */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України «Про автомобільний транспорт»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/354-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/555-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1994 року N 555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту»]
== Категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті ==
{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Категорія !! Документ, що дає право на безкоштовний проїзд !! Вид транспорту !! Підстава
|-
| colspan="5" |'''''Ветерани війни'''''
|-
| 1 || Учасники бойових дій, а також особи, прирівняні до них || посвідчення учасника бойових дій* || rowspan="3" |усі види міського пасажирського транспорту, автомобільного транспорту загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання|| [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] '' ''
''(пункт 7 частини першої статті 12)''
|-
| 2 || Особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи || rowspan="2" | посвідчення встановленого зразка*|| rowspan="2" | ''(пункт 7 частини першої статті 13)''
|-
| 3 || Особа, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи||
|-
| colspan="5" |'''''Громадяни, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС'''''
|-
| 4 || Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 1|| посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1 серія А (з вкладкою)*|| усі види міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
''(пункт 15 частини першої статті 20)''
|-
| 5 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, які належать до категорії 2|| посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зі штампом червоного кольору «Перереєстровано» (категорія 2 серія А)*|| усі види міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України || ''(пункт 9 частини першої статті 21)''
|-
| 6 || Діти, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою || посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д (з вкладкою)*|| усі види міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України || ''(пункт 1 частини третьої статті 30)''
|-
| colspan="5" |'''''Особи з інвалідністю'''''
|-
| 7 || Особи з інвалідністю І, ІІ групи || rowspan="2" |посвідчення, яке підтверджує відповідний статус (пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги в яких зазначено групу та причину інвалідності) чи довідка¹*|| rowspan="4" | пасажирський міський транспорт (крім таксі) || rowspan="4" | [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю Україні»] (''стаття 38-1''), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/555-94-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. №354» від 16 серпня 1994 № 555] ''(пункт 1)''.
|-
| 8 || Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю)
|-
| 9 || Діти з інвалідністю|| посвідчення, в якому зазначено категорію «дитина з інвалідністю»*
|-
| colspan="5" |'''''Інші категорії'''''
|-
| 10 || Пенсіонери за віком|| посвідчення встановленого зразка чи довідка¹ *|| міський пасажирський транспорт загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміські маршрути|| [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/354-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»] ''(пункт 1)''
|-
| 11 || Військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби || посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника бойових дій або посвідчення члена сім’ї загиблого*|| усі види міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобуси приміських маршрутів || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] ''(частина четверта статті 14)''
|-
| 12 || Реабілітовані особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером|| посвідчення встановленого зразка*|| усі види міського пасажирського транспорту (крім таксі) та автомобільного транспорту загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району|| [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»] ''(абзац четвертий частини п'ятої статті 6)''
|-
| 13 || Ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України|| посвідчення встановленого зразка*|| усі види міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільного транспорту загального користування в сільській місцевості, а також залізничного і водного транспорту приміського сполучення та автобусів приміських маршрутів у межах України|| [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»] ''(пункт 11 частини першої статті 6)''
|-
| 14 || Діти з багатодітних сімей || посвідчення дитини з багатодітної сім'ї*|| усі види міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільного транспорту загального користування в сільській місцевості, а також залізничного і водного транспорту приміського сполучення та автобусів приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»] ''(пункт 4 частини шостої статті 13)''
|-
| 15 || Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах|| єдиний квиток*|| громадський міський (приміський) транспорт (крім таксі)|| [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування»] ''(абзац перший пункту 11)''
|-
| 16 || Діти до 6 років (пасажир може провозити одну дитину без права зайняття нею окремого місця)|| || Автомобільний транспорт || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту»] ''(підпункт 7 пункту 159)''
|-
| 17 || Постраждалі учасники Революції Гідності|| Посвідчення "Постраждалий учасник Революції Гідності"*|| усі види міського пасажирського транспорту, автомобільного транспорту загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання|| [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] 
''(частина третя статті 16-'''1''' , пункт 7 частини першої статті 12)''
|}
_____________ 
''*у разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронний квиток, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі.'' 
¹ ''безоплатно видається особам з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання.''
== Механізм відшкодування перевізникам збитків за пільговий проїзд окремих категорій громадян ==
Статтею 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України] визначено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки, зокрема на: місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення; компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (підпункт б) та ґ) п. 3 частини першої ст. 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетного кодексу України).]

Таким чином, фінансування втрат громадського транспорту від перевезення пільговиків покладено на органи місцевої влади та місцевого самоврядування. Місцеві органи виконавчої влади самостійно передбачають видатки, забезпечуючи при цьому контроль за ефективним і цільовим використанням коштів на зазначену мету.
== Порядок оскарження безпідставної відмови від передбаченого законом пільгового перевезення громадян ==
Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно зі статтею 37 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закону України "Про автомобільний транспорт"] автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. 
Автомобільний перевізник зобов’язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд (підпункт 10 пункту 145 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-п#Text Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176]). 
Відповідно до частини сьомої статті 133-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''' 
Згідно зі статтею 229 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (в тому числі у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 133-1) розглядають органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай). Від імені цих органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення у даному випадку мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

У разі безпідставної відмови у безкоштовному проїзді необхідно: дізнатися найменування перевізника, його контактні дані (інформація, як правило, міститься біля водія); прізвище, ім’я та по батькові водія; записати номер транспортного засобу; час, маршрут, а також придбати квиток, зберегти його, а у разі звернення до суду необхідна наявність свідків). У разі, якщо водій громадського автотранспорту відмовляється слідувати маршрутом, поки ви не сплатите за проїзд, попри наявність у вас посвідчення УБД, або ж коли касир автостанції відмовляє вам у видачі безоплатно квитка (за наявності вільних місць), викликайте наряд поліції.

Також за захистом Вашого порушеного права на пільговий проїзд в міському або приміському транспорті можна звернутись до територіального управління [http://dsbt.gov.ua/ Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)].

'''[http://dsbt.gov.ua/ Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)]''' є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віцепрем’єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Поштова адреса: вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150

Офіційна електронна пошта: contact@dsbt.gov.ua

Лінія інформаційної підтримки +38 (044) 350-43-04 (щоденно з 08:00 до 19:00).
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Реабілітовані особи]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2026-01-14T13:56:24Z

Nataliia.novyk: /* Причини відмови в наданні мікрогранту */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17#Text Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0840-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття рішень щодо надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості, форми бізнес-плану, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми грантів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року № 1969 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв на отримання мікрогрантів/грантів"]

== Що таке грантова допомога ==
Грант (від англ. grant – безоплатна позичка) – це різновид цільового фінансування, тобто певна сума коштів, що надається на чітко окреслених умовах.

Урядовий проект “єРобота” передбачає надання українцям грантів для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Він спрямований на активізацію підприємницької діяльності та стимулювання створення робочих місць. Проект включає 6 грантових програм, зокрема, українці зможуть отримати:

* мікрогранти для створення власного бізнесу;
* гранти для розвитку переробного підприємства;
* державне фінансування закладки саду;
* кошти для розвитку тепличного господарства;
* грант на реалізацію стартапу, у тому числі в сфері ІТ;
* кошти на навчання ІТ-спеціальностям.

Програма «Грант на власну справу» розпочалася з 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу. Кошти можна витратити на придбання обладнання, закупівлю сировини, сплату оренди, послуги маркетингу та реклами, комерційної концесії, лізингу. Обов’язковою умовою є створення нових робочих місць протягом 6 місяців з дня отримання коштів, бо метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує:

100000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем (максимальний розмір мікрогранту, для отримувачів віком від 18 до 25 років включно збільшується на 100 відсотків);

200000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу];

350000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які зареєстровані та провадять/планують провадити підприємницьку діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, не перевищує:

300000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які провадять/планують провадити підприємницьку діяльність у сфері дошкільної освіти, що передбачає організацію освітньої діяльності за типами: ясла, дитячий садок, сімейний (родинний) садок, міні-садок, спеціальний дитячий садок, центр розвитку дитини, та забезпечують надання послуги дошкільної освіти та догляду від восьми годин на день, становить:

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

1000000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше чотирьох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які провадять/планують провадити підприємницьку діяльність за видами, які належать до креативних індустрій, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#n7 переліком видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій], затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 265, становить (''застосовується на період воєнного стану в Україні)'':

100000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем;

200000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

1000000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше чотирьох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Мікрогранти, що надаються отримувачам, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацах дев’ятому] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 дванадцятому] пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядку], у розмірі до 500000 гривень включно фінансуються за рахунок джерел коштів мікрогранту. Додатково отримувач може дофінансувати проект за власні кошти.

Мікрогранти понад 500000 гривень і до 1000000 гривень включно надаються за умови співфінансування отримувачем у такому співвідношенні: до 70 відсотків вартості проекту - за рахунок мікрогранту, не менше 30 відсотків - за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних коштів, або коштів місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством).

Отримувачі, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацах дев’ятому] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 дванадцятому] пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядку], для отримання мікрогранту в сумі понад 500000 гривень і до 1000000 гривень включно подають заяву не раніше ніж через 12 місяців з дати державної реєстрації фізичної особи як підприємця або юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

== Хто може подати заявку на отримання гранту ==
Отримати фінансування можуть громадяни, суб’єкти мікропідприємництва чи малого бізнесу, фізичні особи, які:

* громадяни України;
* фізичні особи - підприємці - громадяни України;
* юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України;
* які станом на дату подання заяви фактично не перебувають та не провадять господарську діяльність на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;
* які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”];
* щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;
* які не є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;
* які не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв (крім виробництва (без додавання спирту) та/або реалізації вин виноградних, зокрема ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюнових виробів, обмін валют;
* щодо яких відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема за корупційне правопорушення.
Отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов’язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.

== Порядок оформлення ==
Для участі підприємцям необхідно підготувати бізнес-план за типовою формою, затверджену Міністерством економіки України. У бізнес-плані має бути прописана сума гранту, а не сума проекту. Далі - чітка структура всіх витрат і надходжень на період гранту, а це 12 кварталів, тобто 36 місяців. Якщо отримувач плануєте залучати власні надходження, їх треба прописати не тільки в заяві, а й в бізнес-плані.

[https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu Бізнес-план разом із заявкою можливо подати через Портал Дія]. Заявка оцінюється експертами АТ “Ощадбанк”. Експерти оцінюють кредитну історію та реєстраційні документи підприємця. Уповноважений банк проводить співбесіду з отримувачем для аналізу бізнесу, досвіду ведення бізнесової діяльності, бізнес-плану, отримання пакета документів, необхідних для здійснення оцінки поточного стану бізнесу, та уточнення інших деталей згідно з договором про взаємодію між Мінекономіки та уповноваженим банком.

Протягом періоду оцінювання уповноважений банк має право отримувати від отримувача інформацію щодо деталей проекту, фото та/або відео місць ведення бізнесу, підтвердження наявності в отримувача коштів для здійснення власного внеску.

Також учасники проходять перевірку Державною службою зайнятості, а також співбесіду у місцевому центрі зайнятості. Порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.

Служба на підставі оцінки банку, а також оцінки співбесіди, ухвалює рішення про надання мікрогрантів тим, хто набрав найбільшу сукупну кількість балів.

Розмір мікрогранту визначається відповідно до запиту отримувача, але не менше 50 000 гривень та з урахуванням кількості робочих місць, які зобов’язується створити підприємець: 200 тисяч гривень, якщо підприємець створює одне робоче місце та 350 тисяч гривень – за два.

Після ухвалення рішення про надання мікрогранту укладається договір, виключно суб’єктом господарювання, щодо якого Державна служба зайнятості прийняв рішення про надання мікрогранту та який відповідно може набути прав та обов’язків отримувача, передбачених цим договором. Інформацію про суб’єктів господарювання, щодо яких прийняте зазначене рішення, Державна служба зайнятості надає Уповноваженому банку. Умови цього договору доводяться до відома отримувачів шляхом оприлюднення його на сайті його тексту у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи Державної служби зайнятості.

Кошти спрямовуються на банківський рахунок отримувача. Мікрогрант надається у безготівковій формі.

Про прийняте рішення щодо надання або відмови в наданні мікрогранту отримувачу повідомляють регіональні центри зайнятості шляхом надсилання повідомлення в кабінет отримувача на Порталі Дія. Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.

Якщо у вас виникли питаЗаяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.ння щодо розгляду заяви, зверніться до [https://www.dcz.gov.ua/ Державного центру зайнятості] на гарячу лінію: 15-18, +38 (044) 365 03 61 або на електронну пошту 17@es.dcz.gov.ua.

Обов’язковою умовою договору мікрогранту є створення і '''збереження протягом 3 років робочих місць''' залежно від розміру мікрогранту, а також сплата '''суми мікрогранту у формі податків, зборів та ЄСВ'''.

У разі невиконання цих умов отримувач зобов’язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими платежами.

Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов’язкової умови договору мікрогранту.

Мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат:

* придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);
* закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов’язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);
* послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
* послуги з редагування та коректури тексту, макетування друкованої продукції, обробки аудіо- та відеопродукції, постпродакшну для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 абзацом дванадцятим пункту 4 Порядку] (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту) (''застосовується на період воєнного стану в Україні);''
* придбання матеріалів та послуг для проведення ремонтних робіт приміщень, обладнання, які використовуватимуться в комерційних та виробничих цілях, для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацом дев’ятим пункту 4 Порядку] (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);
* орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);
* орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
* лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);
* використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія);
* виплата винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права, суміжних прав та промислових зразків для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 абзацом дванадцятим пункту 4 Порядку] (такі витрати повинні становити сумарно не більше 20 відсотків розміру мікрогранту) (''застосовується на період воєнного стану в Україні);''
* створення за замовленням об’єктів авторського права для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 абзацом дванадцятим пункту 4 Порядку].

== Причини відмови в наданні мікрогранту ==
Державний центр зайнятості має право відмовити отримувачу у наданні мікрогранту. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-п#n19 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу] такими підставами є:

* невідповідність отримувача вимогам пунктів 3 та/або 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* набрання за результатами перевірки ділової репутації та відомостей, зазначених у заяві, проведеної уповноваженим банком, 98 та менше балів;
* набрання підсумкового бала менше 130;
* непрозорість або сумнівні очікувані результати реалізації (виконання) бізнес-плану;;
* негативна ділова репутація хоча б за одним із критеріїв перевірки ділової репутації;
* подання заяви отримувачем, який вже отримав грант відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* отримання з відкритих джерел та реєстрів додаткових фактів/інформації щодо негативної ділової репутації отримувача, зокрема фактів приховування інформації;
* відмова від співбесіди, зокрема непогодження отримувачем запланованої дати та часу проведення співбесіди протягом двох днів після повідомлення регіональним центром зайнятості про таку дату та час;
* відсутність та/або невідповідність у бізнес-плані напрямів витрат, передбачених пунктом 5 цього Порядку, видатків на виплату заробітної плати найманим працівникам та сплату податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у сумі отриманого мікрогранту;
* ненадання доопрацьованого бізнес-плану протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення регіонального центру зайнятості, надісланого в кабінет отримувача на Порталі Дія;
* невідповідність поданих документів нормам законодавства України;
* керівник та/або засновник, та/або кінцевий бенефіціарний власник є особою, яка є керівником та/або засновником, та/або кінцевим бенефіціарним власником більше ніж у п’яти (включно) платників податків;
* отримувач не надав документальне підтвердження відсутності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів), дані щодо яких отримані з автоматизованих систем інформації, та відсутності податкового боргу;
* надходження від отримувача заяви про відкликання заяви на отримання мікрогранту до ухвалення Державним центром зайнятості рішення про надання або відмову в наданні мікрогранту;
* отримувач отримав грант відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n902 Порядку надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу”;
* отримувач отримав бюджетний грант на цілі, аналогічні цілям, визначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n685 абзаці четвертому пункту 1 Порядку], а саме, сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу, за рахунок коштів Українського молодіжного фонду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

== Грант для ветеранів та членів їхніх сімей ==
Грантова програма «Власна Справа» має окремий напрям підтримки для ветеранів та членів їхніх родин.

Грант на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, надається відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n902 Порядку надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.

Отримати фінансування можуть громадяни України – фізичні особи або фізичні особи – підприємці, які мають статус учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни або є членами їх сім’ї, а також члени сім’ї тих, хто загинув (пропав безвісти) внаслідок воєнних дій.

Які:

* станом на дату подання заяви фактично не перебувають та не провадять господарську діяльність на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;
* не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) згідно з відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”];
* щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;
* не є кредитними або страховими організаціями, інвестиційними або недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;
* не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв (крім виробництва (без додавання спирту) та/або реалізації вин виноградних, зокрема ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюнових виробів, обмін валют;
* щодо яких відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема за корупційне правопорушення;
* які не отримували інший грант, мікрогрант чи іншу фінансову підтримку на створення/розвиток власного бізнесу, що фінансуються за рахунок коштів Українського ветеранського фонду.

'''<big>Розмір гранту не має мінімальної межі та не перевищує:</big>'''

'''1) Для учасника бойових дій та/або особи з інвалідністю внаслідок війни, в тому числі зареєстрованих як фізичні особи - підприємці, у разі зобов’язання створити:'''

• 1 робоче місце - до 250 тис. гривень включно;

• 2 робочих місця - понад 250 тис. і до 500 тис. гривень включно;

• 4 робочих місця - понад 500 тис. і до 1000 тис. гривень включно.

Після отримання гранту отримувач зобов’язаний працевлаштувати найманих працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n902 Порядком].

'''2) Для члена сім’ї, в тому числі зареєстрованого як фізична особа - підприємець, у разі зобов’язання створити:'''

• 1 робоче місце - до 250 тис. гривень включно;

• 2 робочих місця - понад 250 тис. і до 500 тис. гривень включно;

• 4 робочих місця - понад 500 тис. і до 1000 тис. гривень включно для членів сім’ї учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних за обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n640 абзацом першим] пункту 1 частини першої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n640 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Після отримання гранту отримувач зобов’язаний працевлаштувати найманих працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n902 Порядком].

Для отримання гранту в сумі від 500 тис. до 1000 тис. гривень включно учасники бойових дій та/або особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сім’ї учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних за обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n640 абзацом першим] пункту 1 частини першої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n640 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України повинні бути зареєстровані як фізичні особи - підприємці протягом не менш як 12 місяців до моменту подання заяви на отримання гранту.

Гранти у розмірі до 500 тис. гривень включно фінансуються за рахунок коштів гранту. Додатково отримувач може дофінансувати проект за власні кошти. Гранти понад 500 тис. і до 1000 тис. гривень включно надаються за умови співфінансування отримувачем у такому співвідношенні: 70 % вартості проекту - за рахунок гранту, не менше 30 % - за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних коштів, або коштів місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством).

== Див. також ==

* [[Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства]]

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2026-01-14T13:15:23Z

Nataliia.novyk: /* Порядок оформлення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17#Text Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0840-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття рішень щодо надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості, форми бізнес-плану, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми грантів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року № 1969 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв на отримання мікрогрантів/грантів"]

== Що таке грантова допомога ==
Грант (від англ. grant – безоплатна позичка) – це різновид цільового фінансування, тобто певна сума коштів, що надається на чітко окреслених умовах.

Урядовий проект “єРобота” передбачає надання українцям грантів для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Він спрямований на активізацію підприємницької діяльності та стимулювання створення робочих місць. Проект включає 6 грантових програм, зокрема, українці зможуть отримати:

* мікрогранти для створення власного бізнесу;
* гранти для розвитку переробного підприємства;
* державне фінансування закладки саду;
* кошти для розвитку тепличного господарства;
* грант на реалізацію стартапу, у тому числі в сфері ІТ;
* кошти на навчання ІТ-спеціальностям.

Програма «Грант на власну справу» розпочалася з 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу. Кошти можна витратити на придбання обладнання, закупівлю сировини, сплату оренди, послуги маркетингу та реклами, комерційної концесії, лізингу. Обов’язковою умовою є створення нових робочих місць протягом 6 місяців з дня отримання коштів, бо метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує:

100000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем (максимальний розмір мікрогранту, для отримувачів віком від 18 до 25 років включно збільшується на 100 відсотків);

200000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу];

350000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які зареєстровані та провадять/планують провадити підприємницьку діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, не перевищує:

300000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які провадять/планують провадити підприємницьку діяльність у сфері дошкільної освіти, що передбачає організацію освітньої діяльності за типами: ясла, дитячий садок, сімейний (родинний) садок, міні-садок, спеціальний дитячий садок, центр розвитку дитини, та забезпечують надання послуги дошкільної освіти та догляду від восьми годин на день, становить:

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

1000000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше чотирьох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які провадять/планують провадити підприємницьку діяльність за видами, які належать до креативних індустрій, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#n7 переліком видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій], затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 265, становить (''застосовується на період воєнного стану в Україні)'':

100000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем;

200000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

1000000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше чотирьох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Мікрогранти, що надаються отримувачам, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацах дев’ятому] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 дванадцятому] пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядку], у розмірі до 500000 гривень включно фінансуються за рахунок джерел коштів мікрогранту. Додатково отримувач може дофінансувати проект за власні кошти.

Мікрогранти понад 500000 гривень і до 1000000 гривень включно надаються за умови співфінансування отримувачем у такому співвідношенні: до 70 відсотків вартості проекту - за рахунок мікрогранту, не менше 30 відсотків - за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних коштів, або коштів місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством).

Отримувачі, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацах дев’ятому] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 дванадцятому] пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядку], для отримання мікрогранту в сумі понад 500000 гривень і до 1000000 гривень включно подають заяву не раніше ніж через 12 місяців з дати державної реєстрації фізичної особи як підприємця або юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

== Хто може подати заявку на отримання гранту ==
Отримати фінансування можуть громадяни, суб’єкти мікропідприємництва чи малого бізнесу, фізичні особи, які:

* громадяни України;
* фізичні особи - підприємці - громадяни України;
* юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України;
* які станом на дату подання заяви фактично не перебувають та не провадять господарську діяльність на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;
* які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”];
* щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;
* які не є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;
* які не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв (крім виробництва (без додавання спирту) та/або реалізації вин виноградних, зокрема ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюнових виробів, обмін валют;
* щодо яких відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема за корупційне правопорушення.
Отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов’язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.

== Порядок оформлення ==
Для участі підприємцям необхідно підготувати бізнес-план за типовою формою, затверджену Міністерством економіки України. У бізнес-плані має бути прописана сума гранту, а не сума проекту. Далі - чітка структура всіх витрат і надходжень на період гранту, а це 12 кварталів, тобто 36 місяців. Якщо отримувач плануєте залучати власні надходження, їх треба прописати не тільки в заяві, а й в бізнес-плані.

[https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu Бізнес-план разом із заявкою можливо подати через Портал Дія]. Заявка оцінюється експертами АТ “Ощадбанк”. Експерти оцінюють кредитну історію та реєстраційні документи підприємця. Уповноважений банк проводить співбесіду з отримувачем для аналізу бізнесу, досвіду ведення бізнесової діяльності, бізнес-плану, отримання пакета документів, необхідних для здійснення оцінки поточного стану бізнесу, та уточнення інших деталей згідно з договором про взаємодію між Мінекономіки та уповноваженим банком.

Протягом періоду оцінювання уповноважений банк має право отримувати від отримувача інформацію щодо деталей проекту, фото та/або відео місць ведення бізнесу, підтвердження наявності в отримувача коштів для здійснення власного внеску.

Також учасники проходять перевірку Державною службою зайнятості, а також співбесіду у місцевому центрі зайнятості. Порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.

Служба на підставі оцінки банку, а також оцінки співбесіди, ухвалює рішення про надання мікрогрантів тим, хто набрав найбільшу сукупну кількість балів.

Розмір мікрогранту визначається відповідно до запиту отримувача, але не менше 50 000 гривень та з урахуванням кількості робочих місць, які зобов’язується створити підприємець: 200 тисяч гривень, якщо підприємець створює одне робоче місце та 350 тисяч гривень – за два.

Після ухвалення рішення про надання мікрогранту укладається договір, виключно суб’єктом господарювання, щодо якого Державна служба зайнятості прийняв рішення про надання мікрогранту та який відповідно може набути прав та обов’язків отримувача, передбачених цим договором. Інформацію про суб’єктів господарювання, щодо яких прийняте зазначене рішення, Державна служба зайнятості надає Уповноваженому банку. Умови цього договору доводяться до відома отримувачів шляхом оприлюднення його на сайті його тексту у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи Державної служби зайнятості.

Кошти спрямовуються на банківський рахунок отримувача. Мікрогрант надається у безготівковій формі.

Про прийняте рішення щодо надання або відмови в наданні мікрогранту отримувачу повідомляють регіональні центри зайнятості шляхом надсилання повідомлення в кабінет отримувача на Порталі Дія. Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.

Якщо у вас виникли питаЗаяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.ння щодо розгляду заяви, зверніться до [https://www.dcz.gov.ua/ Державного центру зайнятості] на гарячу лінію: 15-18, +38 (044) 365 03 61 або на електронну пошту 17@es.dcz.gov.ua.

Обов’язковою умовою договору мікрогранту є створення і '''збереження протягом 3 років робочих місць''' залежно від розміру мікрогранту, а також сплата '''суми мікрогранту у формі податків, зборів та ЄСВ'''.

У разі невиконання цих умов отримувач зобов’язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими платежами.

Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов’язкової умови договору мікрогранту.

Мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат:

* придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);
* закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов’язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);
* послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
* послуги з редагування та коректури тексту, макетування друкованої продукції, обробки аудіо- та відеопродукції, постпродакшну для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 абзацом дванадцятим пункту 4 Порядку] (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту) (''застосовується на період воєнного стану в Україні);''
* придбання матеріалів та послуг для проведення ремонтних робіт приміщень, обладнання, які використовуватимуться в комерційних та виробничих цілях, для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацом дев’ятим пункту 4 Порядку] (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);
* орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);
* орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
* лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);
* використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія);
* виплата винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права, суміжних прав та промислових зразків для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 абзацом дванадцятим пункту 4 Порядку] (такі витрати повинні становити сумарно не більше 20 відсотків розміру мікрогранту) (''застосовується на період воєнного стану в Україні);''
* створення за замовленням об’єктів авторського права для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 абзацом дванадцятим пункту 4 Порядку].

== Причини відмови в наданні мікрогранту ==
Державний центр зайнятості має право відмовити отримувачу у наданні мікрогранту. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-п#n19 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу] такими підставами є:

* невідповідність отримувача вимогам пунктів 3 та/або 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* набрання за результатами перевірки ділової репутації та відомостей, зазначених у заяві, проведеної уповноваженим банком, 98 та менше балів;
* набрання підсумкового бала менше 130;
* непрозорість або сумнівні очікувані результати реалізації (виконання) бізнес-плану;;
* негативна ділова репутація хоча б за одним із критеріїв перевірки ділової репутації;
* подання заяви отримувачем, який вже отримав грант відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* отримання з відкритих джерел та реєстрів додаткових фактів/інформації щодо негативної ділової репутації отримувача, зокрема фактів приховування інформації;
* відмова від співбесіди, зокрема непогодження отримувачем запланованої дати та часу проведення співбесіди протягом двох днів після повідомлення регіональним центром зайнятості про таку дату та час;
* відсутність та/або невідповідність у бізнес-плані напрямів витрат, передбачених пунктом 5 цього Порядку, видатків на виплату заробітної плати найманим працівникам та сплату податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у сумі отриманого мікрогранту;
* ненадання доопрацьованого бізнес-плану протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення регіонального центру зайнятості, надісланого в кабінет отримувача на Порталі Дія;
* невідповідність поданих документів нормам законодавства України;
* керівник та/або засновник, та/або кінцевий бенефіціарний власник є особою, яка є керівником та/або засновником, та/або кінцевим бенефіціарним власником більше ніж у п’яти (включно) платників податків;
* отримувач не надав документальне підтвердження відсутності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів), дані щодо яких отримані з автоматизованих систем інформації, та відсутності податкового боргу;
* надходження від отримувача заяви про відкликання заяви на отримання мікрогранту до ухвалення Державним центром зайнятості рішення про надання або відмову в наданні мікрогранту;
* отримувач отримав грант відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n902 Порядку надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу”;
* отримувач отримав бюджетний грант на цілі, аналогічні цілям, визначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n685 абзаці четвертому пункту 1 Порядку], а саме, сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу, за рахунок коштів Українського молодіжного фонду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

== Див. також ==

* [[Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства]]

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2026-01-14T13:12:10Z

Nataliia.novyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17#Text Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0840-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття рішень щодо надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості, форми бізнес-плану, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми грантів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року № 1969 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв на отримання мікрогрантів/грантів"]

== Що таке грантова допомога ==
Грант (від англ. grant – безоплатна позичка) – це різновид цільового фінансування, тобто певна сума коштів, що надається на чітко окреслених умовах.

Урядовий проект “єРобота” передбачає надання українцям грантів для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Він спрямований на активізацію підприємницької діяльності та стимулювання створення робочих місць. Проект включає 6 грантових програм, зокрема, українці зможуть отримати:

* мікрогранти для створення власного бізнесу;
* гранти для розвитку переробного підприємства;
* державне фінансування закладки саду;
* кошти для розвитку тепличного господарства;
* грант на реалізацію стартапу, у тому числі в сфері ІТ;
* кошти на навчання ІТ-спеціальностям.

Програма «Грант на власну справу» розпочалася з 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу. Кошти можна витратити на придбання обладнання, закупівлю сировини, сплату оренди, послуги маркетингу та реклами, комерційної концесії, лізингу. Обов’язковою умовою є створення нових робочих місць протягом 6 місяців з дня отримання коштів, бо метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує:

100000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем (максимальний розмір мікрогранту, для отримувачів віком від 18 до 25 років включно збільшується на 100 відсотків);

200000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу];

350000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які зареєстровані та провадять/планують провадити підприємницьку діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, не перевищує:

300000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які провадять/планують провадити підприємницьку діяльність у сфері дошкільної освіти, що передбачає організацію освітньої діяльності за типами: ясла, дитячий садок, сімейний (родинний) садок, міні-садок, спеціальний дитячий садок, центр розвитку дитини, та забезпечують надання послуги дошкільної освіти та догляду від восьми годин на день, становить:

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

1000000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше чотирьох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які провадять/планують провадити підприємницьку діяльність за видами, які належать до креативних індустрій, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#n7 переліком видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій], затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 265, становить (''застосовується на період воєнного стану в Україні)'':

100000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем;

200000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

1000000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше чотирьох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Мікрогранти, що надаються отримувачам, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацах дев’ятому] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 дванадцятому] пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядку], у розмірі до 500000 гривень включно фінансуються за рахунок джерел коштів мікрогранту. Додатково отримувач може дофінансувати проект за власні кошти.

Мікрогранти понад 500000 гривень і до 1000000 гривень включно надаються за умови співфінансування отримувачем у такому співвідношенні: до 70 відсотків вартості проекту - за рахунок мікрогранту, не менше 30 відсотків - за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних коштів, або коштів місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством).

Отримувачі, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацах дев’ятому] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 дванадцятому] пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядку], для отримання мікрогранту в сумі понад 500000 гривень і до 1000000 гривень включно подають заяву не раніше ніж через 12 місяців з дати державної реєстрації фізичної особи як підприємця або юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

== Хто може подати заявку на отримання гранту ==
Отримати фінансування можуть громадяни, суб’єкти мікропідприємництва чи малого бізнесу, фізичні особи, які:

* громадяни України;
* фізичні особи - підприємці - громадяни України;
* юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України;
* які станом на дату подання заяви фактично не перебувають та не провадять господарську діяльність на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;
* які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”];
* щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;
* які не є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;
* які не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв (крім виробництва (без додавання спирту) та/або реалізації вин виноградних, зокрема ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюнових виробів, обмін валют;
* щодо яких відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема за корупційне правопорушення.
Отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов’язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.

== Порядок оформлення ==
Для участі підприємцям необхідно підготувати бізнес-план за типовою формою, затверджену Міністерством економіки України. У бізнес-плані має бути прописана сума гранту, а не сума проекту. Далі - чітка структура всіх витрат і надходжень на період гранту, а це 12 кварталів, тобто 36 місяців. Якщо отримувач плануєте залучати власні надходження, їх треба прописати не тільки в заяві, а й в бізнес-плані.

[https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu Бізнес-план разом із заявкою можливо подати через Портал Дія]. Заявка оцінюється експертами АТ “Ощадбанк”. Експерти оцінюють кредитну історію та реєстраційні документи підприємця. Уповноважений банк проводить співбесіду з отримувачем для аналізу бізнесу, досвіду ведення бізнесової діяльності, бізнес-плану, отримання пакета документів, необхідних для здійснення оцінки поточного стану бізнесу, та уточнення інших деталей згідно з договором про взаємодію між Мінекономіки та уповноваженим банком.

Протягом періоду оцінювання уповноважений банк має право отримувати від отримувача інформацію щодо деталей проекту, фото та/або відео місць ведення бізнесу, підтвердження наявності в отримувача коштів для здійснення власного внеску.

Також учасники проходять перевірку Державною службою зайнятості, а також співбесіду у місцевому центрі зайнятості. Порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.

Служба на підставі оцінки банку, а також оцінки співбесіди, ухвалює рішення про надання мікрогрантів тим, хто набрав найбільшу сукупну кількість балів.

Розмір мікрогранту визначається відповідно до запиту отримувача, але не менше 50 000 гривень та з урахуванням кількості робочих місць, які зобов’язується створити підприємець: 200 тисяч гривень, якщо підприємець створює одне робоче місце та 350 тисяч гривень – за два.

Після ухвалення рішення про надання мікрогранту укладається договір, виключно суб’єктом господарювання, щодо якого Державна служба зайнятості прийняв рішення про надання мікрогранту та який відповідно може набути прав та обов’язків отримувача, передбачених цим договором. Інформацію про суб’єктів господарювання, щодо яких прийняте зазначене рішення, Державна служба зайнятості надає Уповноваженому банку. Умови цього договору доводяться до відома отримувачів шляхом оприлюднення його на сайті його тексту у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи Державної служби зайнятості.

Кошти спрямовуються на банківський рахунок отримувача. Мікрогрант надається у безготівковій формі.

Про прийняте рішення щодо надання або відмови в наданні мікрогранту отримувачу повідомляють регіональні центри зайнятості шляхом надсилання повідомлення в кабінет отримувача на Порталі Дія.

Якщо у вас виникли питання щодо розгляду заяви, зверніться до [https://www.dcz.gov.ua/ Державного центру зайнятості] на гарячу лінію: 15-18, +38 (044) 365 03 61 або на електронну пошту 17@es.dcz.gov.ua.

Обов’язковою умовою договору мікрогранту є створення і '''збереження протягом 3 років робочих місць''' залежно від розміру мікрогранту, а також сплата '''суми мікрогранту у формі податків, зборів та ЄСВ'''.

У разі невиконання цих умов отримувач зобов’язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими платежами.

Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов’язкової умови договору мікрогранту.

Мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат:

* придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);
* закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов’язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);
* послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
* послуги з редагування та коректури тексту, макетування друкованої продукції, обробки аудіо- та відеопродукції, постпродакшну для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 абзацом дванадцятим пункту 4 Порядку] (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту) (''застосовується на період воєнного стану в Україні);''
* придбання матеріалів та послуг для проведення ремонтних робіт приміщень, обладнання, які використовуватимуться в комерційних та виробничих цілях, для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацом дев’ятим пункту 4 Порядку] (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);
* орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);
* орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
* лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);
* використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія);
* виплата винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права, суміжних прав та промислових зразків для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 абзацом дванадцятим пункту 4 Порядку] (такі витрати повинні становити сумарно не більше 20 відсотків розміру мікрогранту) (''застосовується на період воєнного стану в Україні);''
* створення за замовленням об’єктів авторського права для отримувачів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 абзацом дванадцятим пункту 4 Порядку].

== Причини відмови в наданні мікрогранту ==
Державний центр зайнятості має право відмовити отримувачу у наданні мікрогранту. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-п#n19 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу] такими підставами є:

* невідповідність отримувача вимогам пунктів 3 та/або 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* набрання за результатами перевірки ділової репутації та відомостей, зазначених у заяві, проведеної уповноваженим банком, 98 та менше балів;
* набрання підсумкового бала менше 130;
* непрозорість або сумнівні очікувані результати реалізації (виконання) бізнес-плану;;
* негативна ділова репутація хоча б за одним із критеріїв перевірки ділової репутації;
* подання заяви отримувачем, який вже отримав грант відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* отримання з відкритих джерел та реєстрів додаткових фактів/інформації щодо негативної ділової репутації отримувача, зокрема фактів приховування інформації;
* відмова від співбесіди, зокрема непогодження отримувачем запланованої дати та часу проведення співбесіди протягом двох днів після повідомлення регіональним центром зайнятості про таку дату та час;
* відсутність та/або невідповідність у бізнес-плані напрямів витрат, передбачених пунктом 5 цього Порядку, видатків на виплату заробітної плати найманим працівникам та сплату податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у сумі отриманого мікрогранту;
* ненадання доопрацьованого бізнес-плану протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення регіонального центру зайнятості, надісланого в кабінет отримувача на Порталі Дія;
* невідповідність поданих документів нормам законодавства України;
* керівник та/або засновник, та/або кінцевий бенефіціарний власник є особою, яка є керівником та/або засновником, та/або кінцевим бенефіціарним власником більше ніж у п’яти (включно) платників податків;
* отримувач не надав документальне підтвердження відсутності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів), дані щодо яких отримані з автоматизованих систем інформації, та відсутності податкового боргу;
* надходження від отримувача заяви про відкликання заяви на отримання мікрогранту до ухвалення Державним центром зайнятості рішення про надання або відмову в наданні мікрогранту;
* отримувач отримав грант відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n902 Порядку надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу”;
* отримувач отримав бюджетний грант на цілі, аналогічні цілям, визначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n685 абзаці четвертому пункту 1 Порядку], а саме, сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу, за рахунок коштів Українського молодіжного фонду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

== Див. також ==

* [[Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства]]

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2026-01-14T12:51:05Z

Nataliia.novyk: /* Причини відмови в наданні мікрогранту */

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2026-01-14T12:36:40Z

Nataliia.novyk: /* Порядок оформлення */

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2026-01-14T12:29:45Z

Nataliia.novyk: /* Порядок оформлення */

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2026-01-14T12:14:05Z

Nataliia.novyk: /* Порядок оформлення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17#Text Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0840-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття рішень щодо надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості, форми бізнес-плану, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми грантів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року № 1969 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв на отримання мікрогрантів/грантів"]

== Що таке грантова допомога ==
Грант (від англ. grant – безоплатна позичка) – це різновид цільового фінансування, тобто певна сума коштів, що надається на чітко окреслених умовах.

Урядовий проект “єРобота” передбачає надання українцям грантів для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Він спрямований на активізацію підприємницької діяльності та стимулювання створення робочих місць. Проект включає 6 грантових програм, зокрема, українці зможуть отримати:

* мікрогранти для створення власного бізнесу;
* гранти для розвитку переробного підприємства;
* державне фінансування закладки саду;
* кошти для розвитку тепличного господарства;
* грант на реалізацію стартапу, у тому числі в сфері ІТ;
* кошти на навчання ІТ-спеціальностям.

Програма «Грант на власну справу» розпочалася з 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу. Кошти можна витратити на придбання обладнання, закупівлю сировини, сплату оренди, послуги маркетингу та реклами, комерційної концесії, лізингу. Обов’язковою умовою є створення нових робочих місць протягом 6 місяців з дня отримання коштів, бо метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує:

100000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем (максимальний розмір мікрогранту, для отримувачів віком від 18 до 25 років включно збільшується на 100 відсотків);

200000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу];

350000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які зареєстровані та провадять/планують провадити підприємницьку діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, не перевищує:

300000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які провадять/планують провадити підприємницьку діяльність у сфері дошкільної освіти, що передбачає організацію освітньої діяльності за типами: ясла, дитячий садок, сімейний (родинний) садок, міні-садок, спеціальний дитячий садок, центр розвитку дитини, та забезпечують надання послуги дошкільної освіти та догляду від восьми годин на день, становить:

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком];

1000000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше чотирьох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядком].

Максимальний розмір мікрогранту для отримувачів, які провадять/планують провадити підприємницьку діяльність за видами, які належать до креативних індустрій, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#n7 переліком видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій], затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 265, становить (''застосовується на період воєнного стану в Україні)'':

100000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем;

200000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком;

500000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком;

1000000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше чотирьох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.

Мікрогранти, що надаються отримувачам, зазначеним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацах дев’ятому] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 дванадцятому] пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядку], у розмірі до 500000 гривень включно фінансуються за рахунок джерел коштів мікрогранту. Додатково отримувач може дофінансувати проект за власні кошти.

Мікрогранти понад 500000 гривень і до 1000000 гривень включно надаються за умови співфінансування отримувачем у такому співвідношенні: до 70 відсотків вартості проекту - за рахунок мікрогранту, не менше 30 відсотків - за рахунок коштів отримувача (власних або кредитних коштів, або коштів місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством).

Отримувачі, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1671 абзацах дев’ятому] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 дванадцятому] пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n1755 Порядку], для отримання мікрогранту в сумі понад 500000 гривень і до 1000000 гривень включно подають заяву не раніше ніж через 12 місяців з дати державної реєстрації фізичної особи як підприємця або юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

== Хто може подати заявку на отримання гранту ==
Отримати фінансування можуть громадяни, суб’єкти мікропідприємництва чи малого бізнесу, фізичні особи, які:

* громадяни України;
* фізичні особи - підприємці - громадяни України;
* юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України;
* які станом на дату подання заяви фактично не перебувають та не провадять господарську діяльність на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;
* які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18 Закону України “Про санкції”];
* щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;
* які не є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;
* які не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв (крім виробництва (без додавання спирту) та/або реалізації вин виноградних, зокрема ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюнових виробів, обмін валют;
* щодо яких відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема за корупційне правопорушення.
Отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов’язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.

== Порядок оформлення ==
Для участі підприємцям необхідно підготувати бізнес-план за типовою формою, затверджену Міністерством економіки України. У бізнес-плані має бути прописана сума гранту, а не сума проекту. Далі - чітка структура всіх витрат і надходжень на період гранту, а це 12 кварталів, тобто 36 місяців. Якщо отримувач плануєте залучати власні надходження, їх треба прописати не тільки в заяві, а й в бізнес-плані.

[https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu Бізнес-план разом із заявкою можливо подати через Портал Дія]. Заявка у термін до 10 днів оцінюється експертами АТ “Ощадбанк”. Експерти оцінюють кредитну історію та реєстраційні документи підприємця. Уповноважений банк проводить співбесіду з отримувачем для аналізу бізнесу, досвіду ведення бізнесової діяльності, бізнес-плану, отримання пакета документів, необхідних для здійснення оцінки поточного стану бізнесу, та уточнення інших деталей згідно з договором про взаємодію між Мінекономіки та уповноваженим банком.

Протягом періоду оцінювання уповноважений банк має право отримувати від отримувача інформацію щодо деталей проекту, фото та/або відео місць ведення бізнесу, підтвердження наявності в отримувача коштів для здійснення власного внеску.

Також учасники проходять перевірку Державною службою зайнятості, а також співбесіду у місцевому центрі зайнятості. Порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.

Служба на підставі оцінки банку, а також оцінки співбесіди, ухвалює рішення про надання мікрогрантів тим, хто набрав найбільшу сукупну кількість балів.

Розмір мікрогранту визначається відповідно до запиту отримувача, але не менше 50 000 гривень та з урахуванням кількості робочих місць, які зобов’язується створити підприємець: 200 тисяч гривень, якщо підприємець створює одне робоче місце та 350 тисяч гривень – за два.

Після ухвалення рішення про надання мікрогранту укладається договір, виключно суб’єктом господарювання, щодо якого Державна служба зайнятості прийняв рішення про надання мікрогранту та який відповідно може набути прав та обов’язків отримувача, передбачених цим договором. Інформацію про суб’єктів господарювання, щодо яких прийняте зазначене рішення, Державна служба зайнятості надає Уповноваженому банку. Умови цього договору доводяться до відома отримувачів шляхом оприлюднення його на сайті його тексту у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи Державної служби зайнятості.
[[Файл:515080601 17955477971966399 5873364086129244019 n.jpg|міні|Алгоритм отримання гранту зі [https://www.facebook.com/vlasnasprava.grant сторінки] грантової програми «Власна Справа»]]

Кошти спрямовуються на банківський рахунок отримувача. Підприємець може використовувати грант на:

1) придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, що не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання гранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього АТ “Ощадбанк” відповідно до договору застави);

2) закупівля ліцензійного програмного забезпечення (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);

3) закупівля свійських тварин, птиці та бджіл, молодняка тварин та птиці, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов’язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 70 відсотків розміру гранту);

4) послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);

5) орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);

6) плата за орендну обладнання (такі витрати повинні становити не більше 30 відсотків розміру мікрогранту);

7) лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);

8) використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія).

Обов’язковою умовою договору мікрогранту є створення і '''збереження протягом 3 років робочих місць''' залежно від розміру мікрогранту, а також сплата '''суми мікрогранту у формі податків, зборів та ЄСВ'''.

У разі невиконання цих умов отримувач зобов’язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими платежами.

Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов’язкової умови договору мікрогранту.

== Причини відмови в наданні мікрогранту ==
Державний центр зайнятості має право відмовити отримувачу у наданні мікрогранту. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-п#n19 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу] такими підставами є:

* невідповідність отримувача вимогам пунктів 3 та/або 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* набрання за результатами перевірки ділової репутації та відомостей, зазначених у заяві, проведеної уповноваженим банком, 98 та менше балів;
* набрання підсумкового балу менше 130;
* непрозорі або сумнівні очікувані результати реалізації бізнес-плану;
* негативна ділова репутація хоча б за одним із критеріїв перевірки ділової репутації;
* подання заяви отримувачем, який вже отримав грант відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* отримання з відкритих джерел та реєстрів додаткових фактів/інформації щодо негативної ділової репутації отримувача, зокрема фактів приховування інформації;
* відмова від співбесіди, зокрема непогодження отримувачем запланованої дати та часу проведення співбесіди протягом двох днів після повідомлення регіональним центром зайнятості про таку дату та час;
* відсутність та/або невідповідність у бізнес-плані напрямів витрат, передбачених пунктом 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку], видатків на виплату заробітної плати найманим працівникам та сплату податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі отриманого гранту;
* ненадання доопрацьованого бізнес-плану протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення регіонального центру зайнятості, надісланого в кабінет отримувача на Порталі Дія;
* невідповідність поданих документів нормам законодавства України;
* керівник та/або засновник, та/або кінцевий бенефіціарний власник є особою, яка є керівником та/або засновником, та/або кінцевим бенефіціарним власником більше ніж у п’яти платників податків;
* отримувач не надав документальне підтвердження відсутності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів), дані щодо яких отримані з автоматизованих систем інформації, та відсутності податкового боргу станом на 1 число місяця, в якому подається заява;
* надходження від отримувача заяви про відкликання заяви на отримання мікрогранту до ухвалення Державним центром зайнятості рішення про надання або відмову в наданні мікрогранту;
* отримувач отримав грант відповідно до Порядку надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей.

== Див. також ==

* [[Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства]]

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2026-01-14T12:05:25Z

Nataliia.novyk: /* Порядок оформлення */

Файл:515080601 17955477971966399 5873364086129244019 n.jpg

2026-01-14T12:04:35Z

Nataliia.novyk:

Алгоритм отримання гранту зі сторінки грантової програми «Власна Справа»