WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:32:53Z

Nataliia.nebesna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 глави 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.2.1 п.2 глави 8 "Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України"].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.3.5 п.3. глави 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:31:51Z

Nataliia.nebesna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.2.1 п.2 глави 8 "Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України"].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.3.5 п.3. глави 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:30:37Z

Nataliia.nebesna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.2.1 п.2 Глави 8 "Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України"].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.3.5 п.3. глави 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:28:59Z

Nataliia.nebesna: уточнено п.3

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.2.1 п.2 Глави 8 "Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України"].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.3.5 п.3. глави 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:27:38Z

Nataliia.nebesna: додано: пп.3.5 п.5

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.2.1 п.2 Глави 8 "Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України"].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.3.5 п.5. глави 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:23:57Z

Nataliia.nebesna: додано: пп.2.1 п.2 Глави 8

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.2.1 п.2 Глави 8 "Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України"].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:15:59Z

Nataliia.nebesna: зміна посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:14:48Z

Nataliia.nebesna: зміна посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1581 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10/ed20230930#Text абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:09:20Z

Nataliia.nebesna: зміна посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10/ed20230930#Text абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T08:07:49Z

Nataliia.nebesna: зміна посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10/ed20230930#Text абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2026-02-11T07:57:27Z

Nataliia.nebesna: змінено посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n747 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема: засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ч.1 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n405 п.7 ч.1 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії ==

* Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані .
* Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.
* Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n519 стаття 47 Закону України "Про нотаріат"])

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа.

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа або на окремому аркуші (спеціальному бланку нотаріального документа), то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з міста (селища, району), де знаходиться контора, нотаріальний архів, в якій (якому) працює державний нотаріус, або розташоване робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік або на окремий аркуш (спеціальний бланк нотаріального документа) переноситься найменування міста (села, селища, району).

Наприклад: «місто» і далі на звороті або окремому аркуші документа - «Черкаси».([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n1538 п. 6.11 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.2, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10/ed20230930#Text абз.3, п.7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).''
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Інформаційне забезпечення виборів в Україні

2025-10-23T08:25:22Z

Nataliia.nebesna: В розділі "Участь засобів масової інформації та інформаційних агенств в інформаційному забезпеченні виборів" виправлено номер статті з 232 на 49 та відповідне посилання на неї .

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанова Центральної виборчої комісії від 15.10.2020 № 385 "Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]! '''''

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173:~:text=%D0%97%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A1%D0%B8%D0%BB%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83,-1.%20%D0%92%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85 Закону України" Про правовий режим воєнного стану]" в умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
|}
==Основні засади інформаційного забезпечення виборів==
Відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n418:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2047.%20%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 Виборчого кодексу України]виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. 
З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією.

Відповідно до п.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#top Порядку інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)] з метою забезпечення належної поінформованості виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), у тому числі виборцям з порушеннями зору та слуху, у межах загального та спеціального інформаційного забезпечення загальнодержавних та місцевих виборів Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори, інформаційних плакатів (буклетів) суб’єктів виборчого процесу з урахуванням потреб таких виборців, зокрема з можливістю застосування доступних форматів, що забезпечують використання спеціалізованого апаратного та програмного забезпечення для перекладу інформації, відображеної на плакаті, на українську жестову мову, відтворення інформації в аудіоформаті та спеціальному текстовому цифровому форматі, доступному для осіб з порушенням зору.

Окружні та територіальні виборчі комісії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчим кодексом України], передають для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомості, зазначені в частині третій статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n418 Виборчого кодексу України].
Така інформація може бути оприлюднена та надана у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України "Про доступ до публічної інформації"].
===Відомості про кандидата, що підлягають оприлюдненню ===
При проведенні виборів Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання, такі відомості про кожного кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах:
прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкт висування кожного кандидата, передвиборні програми кандидатів чи суб’єктів їх висування, а при проведенні загальнонаціональних виборів - також автобіографію кандидата, подану до Центральної виборчої комісії.

Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян, інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n462 Виборчого кодексу України], зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації, уникати дискримінації та сексизму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n418 стаття 47 Виборчого кодексу України]).
==Загальне інформування виборців ==
'''Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:'''
*виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;
*можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;
* можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;
*адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до якої належить виборча адреса виборця;
*адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;
*підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
*процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;
*право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;
*відповідальність за порушення законодавства про вибори;
*інші питання реалізації виборчих прав громадян.
Центральна виборча комісія не пізніш як на другий день виборчого процесу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів та забезпечує її актуальність.

З метою забезпечення належної поінформованості виборців Центральна виборча комісія, відповідна територіальна виборча комісія забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Форма, розмір, текст та поліграфічне виконання плакатів, а також порядок їх виготовлення та передачі дільничним виборчим комісіям встановлюються Центральною виборчою комісією.

На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу (стаття 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/#n424 Виборчого кодексу України]).
==Спеціальне інформаційне забезпечення виборів в Україні==
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів Президента України передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;
*рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата на пост Президента України;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, відомості про наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України та його передвиборна програма ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1127 стаття 106 Виборчого кодексу України]).
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів депутатів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів партій - суб’єктів виборчого процесу, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, виборчий регіон, у якому висунуто кандидата у депутати, назву партії, яка висунула кандидата у депутати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1997 стаття 161 Виборчого кодексу України]).
===Спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми організацій партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом (стаття 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/#n3170 Виборчого кодексу України]).
== Участь засобів масової інформації та інформаційних агенств в інформаційному забезпеченні виборів==
Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення виборчих комісій або регіональних чи територіальних представництв Центральної виборчої комісії на підставі відповідних договорів. 
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. 
Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. 
Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї. 
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами. 
Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, представників партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених, довірених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу (стаття 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n440 Виборчого кодексу України]).
==Особливості виборчого процесу під час дії правового режиму воєнного стану==
У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану виборчий процес загальнодержавних виборів та/або виборчий процес відповідних місцевих виборів, що відбуваються на цих територіях або їх частині, припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України.

Після набрання чинності відповідним указом Президента України Центральна виборча комісія ухвалює рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України або в окремих її місцевостях, яким визначає порядок завершення виборчих процедур, які були розпочаті в межах відповідного виборчого процесу.

Після припинення чи скасування дії режиму воєнного або надзвичайного стану перебіг відповідного виборчого процесу, припиненого у зв’язку з цим, розпочинається спочатку.

Рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку з введенням воєнного або надзвичайного стану, ухвалюється відповідним суб’єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/#n125 Виборчого кодексу Україні]).
== Див. також ==
* [[Відкрита інформація]]
* [[Конфіденційна інформація]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Порушення таємниці голосування]]
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Інформаційне забезпечення виборів в Україні

2025-10-16T12:39:43Z

Nataliia.nebesna: Змінено активні гіперпосилання на конкретні статті( були на документ в цілому) , було пропущено літеру, слово Закону замінила на Закону України.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанова Центральної виборчої комісії від 15.10.2020 № 385 "Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]! '''''

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173:~:text=%D0%97%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A1%D0%B8%D0%BB%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83,-1.%20%D0%92%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85 Закону України" Про правовий режим воєнного стану]" в умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
|}
==Основні засади інформаційного забезпечення виборів==
Відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n418:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2047.%20%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 Виборчого кодексу України]виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. 
З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією.

Відповідно п.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#top Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)] з метою забезпечення належної поінформованості виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), у тому числі виборцям з порушеннями зору та слуху, у межах загального та спеціального інформаційного забезпечення загальнодержавних та місцевих виборів Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори, інформаційних плакатів (буклетів) суб’єктів виборчого процесу з урахуванням потреб таких виборців, зокрема з можливістю застосування доступних форматів, що забезпечують використання спеціалізованого апаратного та програмного забезпечення для перекладу інформації, відображеної на плакаті, на українську жестову мову, відтворення інформації в аудіоформаті та спеціальному текстовому цифровому форматі, доступному для осіб з порушенням зору. , що міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.

Окружні та територіальні виборчі комісії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчим кодексом України], передають для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомості, зазначені в частині третій статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n418 Виборчого кодексу України].
Така інформація може бути оприлюднена та надана у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України "Про доступ до публічної інформації"].
===Відомості про кандидата, що підлягають оприлюдненню ===
При проведенні виборів Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання, такі відомості про кожного кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах:
прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкт висування кожного кандидата, передвиборні програми кандидатів чи суб’єктів їх висування, а при проведенні загальнонаціональних виборів - також автобіографію кандидата, подану до Центральної виборчої комісії.

Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян, інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n462 Виборчого кодексу України], зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації, уникати дискримінації та сексизму.
==Загальне інформування виборців ==
'''Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:'''
*виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;
*можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;
* можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;
*адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до якої належить виборча адреса виборця;
*адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;
*підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
*процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;
*право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;
*відповідальність за порушення законодавства про вибори;
*інші питання реалізації виборчих прав громадян.
Центральна виборча комісія не пізніш як на другий день виборчого процесу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів та забезпечує її актуальність.

З метою забезпечення належної поінформованості виборців Центральна виборча комісія, відповідна територіальна виборча комісія забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Форма, розмір, текст та поліграфічне виконання плакатів, а також порядок їх виготовлення та передачі дільничним виборчим комісіям встановлюються Центральною виборчою комісією.

На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.

( стаття 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/#n424 Виборчого кодексу України])
==Спеціальне інформаційне забезпечення виборів в Україні==
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів Президента України передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;
*рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата на пост Президента України;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, відомості про наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України та його передвиборна програма.

''(стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1278 Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів депутатів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів партій - суб’єктів виборчого процесу, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, виборчий регіон, у якому висунуто кандидата у депутати, назву партії, яка висунула кандидата у депутати.

''(стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/#n1997 Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми організацій партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
''(стаття 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/#n3170 Виборчого кодексу України])''
== Участь засобів масової інформації та інформаційних агенств в інформаційному забезпеченні виборів==
Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення виборчих комісій або регіональних чи територіальних представництв Центральної виборчої комісії на підставі відповідних договорів.. 
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. 
Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. 
Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї. 
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами. 
Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, представників партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених, довірених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу.

(стаття 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/#n3170 Виборчого кодексу України])
==Особливості виборчого процесу під час дії правового режиму воєнного стану==
У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану виборчий процес загальнодержавних виборів та/або виборчий процес відповідних місцевих виборів, що відбуваються на цих територіях або їх частині, припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України.

Після набрання чинності відповідним указом Президента України Центральна виборча комісія ухвалює рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України або в окремих її місцевостях, яким визначає порядок завершення виборчих процедур, які були розпочаті в межах відповідного виборчого процесу.

Після припинення чи скасування дії режиму воєнного або надзвичайного стану перебіг відповідного виборчого процесу, припиненого у зв’язку з цим, розпочинається спочатку.

Рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку з введенням воєнного або надзвичайного стану, ухвалюється відповідним суб’єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.

(стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/#n125 Виборчого кодексу Україні])
== Див. також ==
* [[Відкрита інформація]]
* [[Конфіденційна інформація]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Порушення таємниці голосування]]
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2025-02-19T15:48:39Z

Nataliia.nebesna: відкориговано текст

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Загальні положення ==
Відповідно до '''пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок)] посвідчення є документом, що підтверджує статус:'''
* осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
* осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих,
* дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* опікунів дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою,
'''і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон)], іншими актами законодавства.'''
== Куди звернутися ==
Посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Для отримання посвідчення особи подають '''заяви''' разом з документами, вказаними нижче, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг (пункт 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]).

Заяви разом з необхідними документами подаються в паперовій або за наявності технічної можливості - в електронній формі.
== Категорії осіб, яким видається посвідчення встановленого зразка ==
{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Посвідчення !! Примітка
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесені до '''категорії 1'''|| Посвідчення '''"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році"''' ('''категорія 1''') '''серії А''' синього кольору || rowspan="4" | Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис “Безстроково”.

У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) уповноваженого органу, що скріплюється печаткою.

Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї || Посвідчення '''"Учасник ліквідації ядерних аварій"''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 1''') '''серії Б''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю, віднесені до '''категорії 1''', з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я || Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п’яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії А''' синього кольору|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії''' А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”, вважаються недійсними
|-
| Учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, учасники військових навчань із застосуванням такої зброї, учасники ліквідації наслідків ядерних аварій, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' синього кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 2''') '''серії Б''' сірого кольору||
|-
| Особи, віднесені до '''категорії 2''', захворювання яких пов’язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я|| Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' сірого кольору||
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від одного до п’яти календарних днів, у 1987 році - від одного до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 3''') '''серії А''' зеленого кольору|| Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році” ('''категорія 3''') '''серії А''' без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, вважаються недійсними.
До пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області.
|-
| Особи, які складали ядерні заряди та проводили на них регламентні роботи для здійснення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились під час охорони ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1), віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 3''') '''серії Я''' зеленого кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 3''') '''серії Б''' зеленого кольору||
|-
| Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Г''' рожевого кольору||
|-
| Неповнолітні діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи|| Посвідчення '''“Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Д''' жовтого кольору|| Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, до посвідчення серії Д видається '''вкладка встановленого зразка''' (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]
|-
| Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорії 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, або опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || Посвідчення '''“Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих) категорії ___, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікуна дітей померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою”''' темно-бордового кольору||Посвідчення померлого (померлої) громадянина (громадянки) підлягає здаванню уповноваженим органам для подальшого зберігання в особовій справі дружини (чоловіка) померлого (померлої) або опікуна дітей померлого (померлої)
|-
| Неповнолітні діти померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || '''Довідка''' встановленого зразка (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])||
|}
== Документи, на підставі яких видається посвідчення ==
Посвідчення видаються - на підставі одного з таких документів:
{| class="wikitable"
|-
| учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС || - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об’єкти або в населені пункти зони відчуження
|-
| особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою || - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою
|-
| хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи|| - висновок уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1
|-
| потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення|| - довідка, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]);
|-
| особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій|| - довідка встановленого зразка (додаток 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років|| - довідка встановленого зразка (додаток 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями||- довідка встановленого зразка (додаток 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи||- довідка встановленого зразка (додатки 8-10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну||- відповідно до законодавства
|-
| дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт||- документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, або документи підтверджуючі, що смерть постраждалого пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт
|-
|опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою|| - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою
|}

Спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються утвореними Київською та Житомирською облдержадміністраціями комісіями з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, на підставі підтвердних документів про участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, евакуацію із зони відчуження в 1986 році, документів, що підтверджують факт проживання в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження

== Вартість ==
Видача посвідчень здійснюється безкоштовно.
== Строки розгляду питання ==
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається '''у місячний строк''' з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
== Видача повторних посвідчень ==
У разі '''''втрати або зіпсування посвідчення''''' замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів та особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування), а також:
* у разі втрати: опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним;
* у разі псування: бланку зіпсованого посвідчення.
Якщо втрачене посвідчення знайдено, воно підлягає обов’язковому здаванню уповноваженому органу для подальшого знищення.

У разі зміни прізвища, імені, по батькові особи посвідчення видається на підставі раніше поданих документів, особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, свідоцтва про шлюб та інших документів.

У верхньому лівому куті посвідчення ставиться штамп або напис чорним чорнилом: '''“Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...”'''.
==Заміна посвідчень старого зразка==
Відповідно до пункту 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"] визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно:
* забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;
* утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;
* '''''провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень:'''''
- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення '''підлягає вилученню''' уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
{| class="wikitable"
|-
| Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/501-92-%D0%BF постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/51-97-%D0%BF від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами)], ''є дійсними до заміни їх в установленому порядку.''
|}
''Для заміни посвідчення необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення, наступні документи:''
* заяву;
* копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* матове фото 3x4, що відповідає віку громадянина (громадянки);
* оригінал посвідчення, що підлягає заміні;
* довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою (для категорії 1).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/820162 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19] (Довідка про участь особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження не є правовстановлювальним документом, а тому цей факт не може бути встановлений на підставі пункту 6 частини першої статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Зазначений факт підлягає встановленню винятково під час розгляду справи в суді адміністративної юрисдикції у зв’язку з оскарженням рішення суб’єкта владних повноважень про відмову у видачі (заміні) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи).
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2025-02-19T15:37:10Z

Nataliia.nebesna: Додано частину тексту допереліку необхідних документів для дружини( чоловіка) померлого: віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Загальні положення ==
Відповідно до '''пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок)] посвідчення є документом, що підтверджує статус:'''
* осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
* осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих,
* дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* опікунів дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою,
'''і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон)], іншими актами законодавства.'''
== Куди звернутися ==
Посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Для отримання посвідчення особи подають '''заяви''' разом з документами, вказаними нижче, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг (пункт 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]).

Заяви разом з необхідними документами подаються в паперовій або за наявності технічної можливості - в електронній формі.
== Категорії осіб, яким видається посвідчення встановленого зразка ==
{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Посвідчення !! Примітка
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесені до '''категорії 1'''|| Посвідчення '''"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році"''' ('''категорія 1''') '''серії А''' синього кольору || rowspan="4" | Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис “Безстроково”.

У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) уповноваженого органу, що скріплюється печаткою.

Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї || Посвідчення '''"Учасник ліквідації ядерних аварій"''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 1''') '''серії Б''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю, віднесені до '''категорії 1''', з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я || Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п’яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії А''' синього кольору|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії''' А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”, вважаються недійсними
|-
| Учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, учасники військових навчань із застосуванням такої зброї, учасники ліквідації наслідків ядерних аварій, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' синього кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 2''') '''серії Б''' сірого кольору||
|-
| Особи, віднесені до '''категорії 2''', захворювання яких пов’язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я|| Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' сірого кольору||
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від одного до п’яти календарних днів, у 1987 році - від одного до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 3''') '''серії А''' зеленого кольору|| Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році” ('''категорія 3''') '''серії А''' без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, вважаються недійсними.
До пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області.
|-
| Особи, які складали ядерні заряди та проводили на них регламентні роботи для здійснення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились під час охорони ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1), віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 3''') '''серії Я''' зеленого кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 3''') '''серії Б''' зеленого кольору||
|-
| Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Г''' рожевого кольору||
|-
| Неповнолітні діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи|| Посвідчення '''“Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Д''' жовтого кольору|| Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, до посвідчення серії Д видається '''вкладка встановленого зразка''' (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]
|-
| Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорії 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, або опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || Посвідчення '''“Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих) категорії ___, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікуна дітей померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою”''' темно-бордового кольору||Посвідчення померлого (померлої) громадянина (громадянки) підлягає здаванню уповноваженим органам для подальшого зберігання в особовій справі дружини (чоловіка) померлого (померлої) або опікуна дітей померлого (померлої)
|-
| Неповнолітні діти померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || '''Довідка''' встановленого зразка (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])||
|}
== Документи, на підставі яких видається посвідчення ==
Посвідчення видаються - на підставі одного з таких документів:
{| class="wikitable"
|-
| учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС || - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об’єкти або в населені пункти зони відчуження
|-
| особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою || - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою
|-
| хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи|| - висновок уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1
|-
| потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення|| - довідка, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]);
|-
| особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій|| - довідка встановленого зразка (додаток 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років|| - довідка встановленого зразка (додаток 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями||- довідка встановленого зразка (додаток 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи||- довідка встановленого зразка (додатки 8-10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну||- відповідно до законодавства
|-
| дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт||- документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт
|-
|опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою|| - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою
|}

Спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються утвореними Київською та Житомирською облдержадміністраціями комісіями з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, на підставі підтвердних документів про участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, евакуацію із зони відчуження в 1986 році, документів, що підтверджують факт проживання в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження

== Вартість ==
Видача посвідчень здійснюється безкоштовно.
== Строки розгляду питання ==
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається '''у місячний строк''' з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
== Видача повторних посвідчень ==
У разі '''''втрати або зіпсування посвідчення''''' замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів та особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування), а також:
* у разі втрати: опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним;
* у разі псування: бланку зіпсованого посвідчення.
Якщо втрачене посвідчення знайдено, воно підлягає обов’язковому здаванню уповноваженому органу для подальшого знищення.

У разі зміни прізвища, імені, по батькові особи посвідчення видається на підставі раніше поданих документів, особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, свідоцтва про шлюб та інших документів.

У верхньому лівому куті посвідчення ставиться штамп або напис чорним чорнилом: '''“Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...”'''.
==Заміна посвідчень старого зразка==
Відповідно до пункту 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"] визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно:
* забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;
* утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;
* '''''провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень:'''''
- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення '''підлягає вилученню''' уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
{| class="wikitable"
|-
| Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/501-92-%D0%BF постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/51-97-%D0%BF від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами)], ''є дійсними до заміни їх в установленому порядку.''
|}
''Для заміни посвідчення необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення, наступні документи:''
* заяву;
* копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* матове фото 3x4, що відповідає віку громадянина (громадянки);
* оригінал посвідчення, що підлягає заміні;
* довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою (для категорії 1).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/820162 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19] (Довідка про участь особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження не є правовстановлювальним документом, а тому цей факт не може бути встановлений на підставі пункту 6 частини першої статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Зазначений факт підлягає встановленню винятково під час розгляду справи в суді адміністративної юрисдикції у зв’язку з оскарженням рішення суб’єкта владних повноважень про відмову у видачі (заміні) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи).
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Інформаційне забезпечення виборів в Україні

2024-10-16T15:16:11Z

Nataliia.nebesna: Добавлено інформацію зазначену в п.3, п.4 Постанови та посилання на неї https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанова Центральної виборчої комісії від 15.10.2020 № 385 "Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.'''''
|}
==Основні засади інформаційного забезпечення виборів==
Відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. 
З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією.

Відповідно п.3,. п.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанови Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)], з метою забезпечення належної поінформованості виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), у тому числі виборцям з порушеннями зору та слуху, у межах загального та спеціального інформаційного забезпечення загальнодержавних та місцевих виборів Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори, інформаційних плакатів (буклетів) суб’єктів виборчого процесу з урахуванням потреб таких виборців, зокрема з можливістю застосування доступних форматів, що забезпечують використання спеціалізованого апаратного та програмного забезпечення для перекладу інформації, відображеної на плакаті, на українську жестову мову, відтворення інформації в аудіоформаті та спеціальному текстовому цифровому форматі, доступному для осіб з порушенням зору.

'''Інформація, що міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.''' Окружні та територіальні виборчі комісії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчим кодексом України], передають для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомості, зазначені в частині третій статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України].
Така інформація може бути оприлюднена та надана у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України "Про доступ до публічної інформації"].
===Відомості про кандидата, що підлягають оприлюдненню ===
При проведенні виборів Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання, такі відомості про кожного кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах:
прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкт висування кожного кандидата, передвиборні програми кандидатів чи суб’єктів їх висування, а при проведенні загальнонаціональних виборів - також автобіографію кандидата, подану до Центральної виборчої комісії.

Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян, інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України], зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації, уникати дискримінації та сексизму.
==Загальне інформування виборців ==
'''Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:'''
*виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;
*можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;
* можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;
*адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до якої належить виборча адреса виборця;
*адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;
*підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
*процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;
*право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;
*відповідальність за порушення законодавства про вибори;
*інші питання реалізації виборчих прав громадян.
Центральна виборча комісія не пізніш як на другий день виборчого процесу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів та забезпечує її актуальність.

З метою забезпечення належної поінформованості виборців Центральна виборча комісія, відповідна територіальна виборча комісія забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Форма, розмір, текст та поліграфічне виконання плакатів, а також порядок їх виготовлення та передачі дільничним виборчим комісіям встановлюються Центральною виборчою комісією.

На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.
==Спеціальне інформаційне забезпечення виборів в Україні==
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів Президента України передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;
*рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата на пост Президента України;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, відомості про наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України та його передвиборна програма. 
''(стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів депутатів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів партій - суб’єктів виборчого процесу, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, виборчий регіон, у якому висунуто кандидата у депутати, назву партії, яка висунула кандидата у депутати. 
''(стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми організацій партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом. 
''(стаття 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
== Участь засобів масової інформації та інформаційних агенств в інформаційному забезпеченні виборів==
Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення виборчих комісій або регіональних чи територіальних представництв Центральної виборчої комісії на підставі відповідних договорів.. 
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. 
Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. 
Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї. 
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами. 
Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, представників партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених, довірених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу.
==Особливості виборчого процесу під час дії правового режиму воєнного стану==
У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану виборчий процес загальнодержавних виборів та/або виборчий процес відповідних місцевих виборів, що відбуваються на цих територіях або їх частині, припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України.

Після набрання чинності відповідним указом Президента України Центральна виборча комісія ухвалює рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України або в окремих її місцевостях, яким визначає порядок завершення виборчих процедур, які були розпочаті в межах відповідного виборчого процесу.

Після припинення чи скасування дії режиму воєнного або надзвичайного стану перебіг відповідного виборчого процесу, припиненого у зв’язку з цим, розпочинається спочатку.

Рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку з введенням воєнного або надзвичайного стану, ухвалюється відповідним суб’єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.
== Див. також ==
* [[Відкрита інформація]]
* [[Конфіденційна інформація]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Порушення таємниці голосування]]
[[Категорія:Виборче право]]

Інформаційне забезпечення виборів в Україні

2024-10-16T15:08:29Z

Nataliia.nebesna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанова Центральної виборчої комісії від 15.10.2020 № 385 "Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.'''''
|}
==Основні засади інформаційного забезпечення виборів==
Відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору.

З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією.

Відповідно до п. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанови Центральної виборчої комісії від 15.10.2020 № 385 " "Про порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров"я ( у зв"язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров"я, віком)]

з метою забезпечення належної поінформованості виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), у тому числі виборцям з порушеннями зору та слуху, у межах загального та спеціального інформаційного забезпечення загальнодержавних та місцевих виборів Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори, інформаційних плакатів (буклетів) суб’єктів виборчого процесу з урахуванням потреб таких виборців, зокрема з можливістю застосування доступних форматів, що забезпечують використання спеціалізованого апаратного та програмного забезпечення для перекладу інформації, відображеної на плакаті, на українську жестову мову, відтворення інформації в аудіоформаті та спеціальному текстовому цифровому форматі, доступному для осіб з порушенням зору.

'''Інформація, що міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.''' Окружні та територіальні виборчі комісії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчим кодексом України], передають для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомості, зазначені в частині третій статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України].
Така інформація може бути оприлюднена та надана у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України "Про доступ до публічної інформації"].
===Відомості про кандидата, що підлягають оприлюдненню ===
При проведенні виборів Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання, такі відомості про кожного кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах:
прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкт висування кожного кандидата, передвиборні програми кандидатів чи суб’єктів їх висування, а при проведенні загальнонаціональних виборів - також автобіографію кандидата, подану до Центральної виборчої комісії.

Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян, інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України], зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації, уникати дискримінації та сексизму.
==Загальне інформування виборців ==
'''Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:'''
*виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;
*можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;
* можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;
*адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до якої належить виборча адреса виборця;
*адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;
*підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
*процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;
*право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;
*відповідальність за порушення законодавства про вибори;
*інші питання реалізації виборчих прав громадян.
Центральна виборча комісія не пізніш як на другий день виборчого процесу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів та забезпечує її актуальність.

З метою забезпечення належної поінформованості виборців Центральна виборча комісія, відповідна територіальна виборча комісія забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Форма, розмір, текст та поліграфічне виконання плакатів, а також порядок їх виготовлення та передачі дільничним виборчим комісіям встановлюються Центральною виборчою комісією.

На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.
==Спеціальне інформаційне забезпечення виборів в Україні==
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів Президента України передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;
*рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата на пост Президента України;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, відомості про наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України та його передвиборна програма. 
''(стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення виборів депутатів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів партій - суб’єктів виборчого процесу, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом.
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, є відкритою.''' 
На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, виборчий регіон, у якому висунуто кандидата у депутати, назву партії, яка висунула кандидата у депутати. 
''(стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
===Спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про:===
*зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
*передвиборні програми організацій партій - суб’єктів виборчого процесу;
*рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;
*скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;
*факти та події, пов’язані з виборчим процесом. 
''(стаття 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''
== Участь засобів масової інформації та інформаційних агенств в інформаційному забезпеченні виборів==
Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення виборчих комісій або регіональних чи територіальних представництв Центральної виборчої комісії на підставі відповідних договорів.. 
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. 
Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. 
Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї. 
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами. 
Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, представників партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених, довірених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу.
==Особливості виборчого процесу під час дії правового режиму воєнного стану==
У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану виборчий процес загальнодержавних виборів та/або виборчий процес відповідних місцевих виборів, що відбуваються на цих територіях або їх частині, припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України.

Після набрання чинності відповідним указом Президента України Центральна виборча комісія ухвалює рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України або в окремих її місцевостях, яким визначає порядок завершення виборчих процедур, які були розпочаті в межах відповідного виборчого процесу.

Після припинення чи скасування дії режиму воєнного або надзвичайного стану перебіг відповідного виборчого процесу, припиненого у зв’язку з цим, розпочинається спочатку.

Рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку з введенням воєнного або надзвичайного стану, ухвалюється відповідним суб’єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.
== Див. також ==
* [[Відкрита інформація]]
* [[Конфіденційна інформація]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Порушення таємниці голосування]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порядок реалізації арештованого майна

2024-08-19T14:27:36Z

Nataliia.nebesna: Виправлено описки в тексті, додано інформацію про проведення повторного аукціону, якщо майно не було реалізоване на аукціоні з фіксованою ціною, виправлено помилкове посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2022 року № 2343/5] (далі - Наказ)
*Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)]
== '''Загальні положення''' ==
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] здійснюється шляхом електронних аукціонів або за фіксованою ціною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина перша статті 61 Закону]).

'''Арештоване майно''' - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56 Закону]), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

'''Електронний аукціон''' - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

'''Гарантійний внесок''' - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком], у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону

'''Лот''' - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронному аукціоні або аукціоні за фіксованою ціною.

'''Аукціон за фіксованою ціною''' - спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час аукціону, за яким покупцем стає особа, що перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.
== '''Реалізація майна, на яке звернено стягнення''' ==
Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник:

→ проходить процедуру реєстрації на [https://setam.net.ua/ Веб-сайті];

→ подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо;

→ сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені [https://setam.net.ua/ Порядком]. Організатор розміщує повні реквізити для сплати гарантійного внеску стосовно кожного лота шляхом їх зазначення в квитанції, що автоматично формується системою в особистому кабінеті учасника при подачі заявки на участь у аукціоні за певним лотом (пункт 3 розділу IV [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== '''Проведення електронного аукціону''' ===
Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день. Електронний аукціон проводиться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Усі учасники, що були зареєстровані організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через [https://setam.net.ua/FAQ Веб-сайт] з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон.
Переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Міністерством юстиції України видано наказ від 10.06.2022 № 2343/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 червня 2022 р.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text за № 634/37970 "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану"], відповідно до якого:

Електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі - Перелік), або яка була включена до Переліку з моменту його затвердження, та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом], підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом].

Формування нових лотів, поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених відповідно до пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказу], здійснюються за заявкою державного виконавця відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця за умови, що станом на дату такої заявки:

територіальна громада, на території якої знаходиться арештоване майно, не включена до Переліку;

державний виконавець органу державної виконавчої служби або приватний виконавець має доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717];

державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем здійснено перевірку майна на предмет його цілісності, про що складено акт, копію якого долучено до заявки.

Інформація про державних виконавців органів державної виконавчої служби або приватних виконавців, які мають доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717], надається Організатору Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

У разі включення до Переліку відповідної територіальної громади, на території якої знаходиться арештоване майно, виставлене на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), Організатор зупиняє проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною).

Після виключення такої територіальної громади з Переліку поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) здійснюється відповідно до пункту 3 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Наказу].

Поновлення електронних аукціонів з реалізації предмета іпотеки відбувається з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку".]

У період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text абзацом другим пункту 5-2 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"]).

Організатор зобов'язаний негайно припинити електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації у разі надходження від державного виконавця або приватного виконавця документа виконавчого провадження (постанови або акта), у якому зазначено про примусове вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, безоплатну передачу органами державної виконавчої служби конфіскованого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/186-2022-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 186-р "Про передачу майна для потреб Збройних Сил"] або інші обставини, що унеможливлюють реалізацію майна (пошкодження, знищення майна тощо).

Учасники електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, яким на підставі письмової заяви було повернуто гарантійні внески, мають право взяти участь у проведенні електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) після їх поновлення, повторно сплативши гарантійні внески.

Під час дії правового режиму воєнного стану усі документи, які подаються згідно з вимогами цього наказу, надсилаються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів із використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронні довірчі послуги".]
|}
=== '''Проведення аукціоні за фіксованою ціною''' ===
Аукціон за фіксованою ціною проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує '''30 мінімальних розмірів заробітної плати'''. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (абзац другий статті першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону]).

Рішення про реалізацію майна за фіксованою ціною приймається виконавцем, який готує заявку на реалізацію арештованого майна, якщо майно відповідає вищезазначеним критеріям, керуючись принципом максимальної ефективності (реалізація майна за найбільшою ціною у найкоротший строк).

При реалізації майна за фіксованою ціною гарантійний внесок учасником не сплачується.

Реалізація майна за фіксованою ціною здійснюється за стартовою ціною лота, що фіксується на період реалізації, та не передбачає підвищення ціни під час аукціону. Якщо протягом цього строку майно не реалізовано, воно виставляється на повторний аукціон за ціною, що становить '''75 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, установленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

У разі повторної нереалізації майна майно виставляється на третій аукціон за '''50 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

Покупцем майна стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (розділ VІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).

Не пізніше наступного робочого дня після дня надходження на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) коштів від реалізації лота на підставі протоколу про проведення аукціону, який надійшов на електронну адресу, виконавець складає '''акт про проведений аукціон за фіксованою ціною''', який надсилається переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (підписання приватним виконавцем).

Акт про проведений аукціон за фіксованою ціною є підставою для отримання майна у зберігача. Переможець аукціону зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.
== '''Особливі випадки''' ==

=== '''Повторний електронний аукціон''' ===
1. Не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється Організатором на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною не меншою, ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при операціях з реалізації такого майна.

Організатор після підписання протоколу електронного аукціону, що не відбувся, зобов'язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого - третього цього пункту, не пізніше як протягом п'яти робочих днів з дня підписання протоколу.

2. Повторний (третій) електронний аукціон проводиться у строки, передбачені пунктом 3 розділу III цього Порядку, а майна, що швидко псується, - у строки, визначені пунктом 1 розділу VII цього Порядку, згідно з вимогами, визначеними цим Порядком. Вартість майна, визначена за наслідками зменшення ціни, є стартовою ціною реалізації майна на повторному (третьому) електронному аукціоні.

Електронний аукціон, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон робочий день з 9-ї до 18-ї години.

Система кожні 5 хвилин автоматично знижує стартову ціну лота відповідно до кроку зазначеного у повідомленні про електронний аукціон, але не нижче 60 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", для нерухомого майна та 30 відсотків - для рухомого майна.

Учасник має право зробити цінову пропозицію, що відповідає поточній ціні лота, та зупинити автоматичне покрокове зниження стартової ціни лота.

Після зупинення автоматичного покрокового зниження стартової ціни лота інші учасники можуть подати свої цінові пропозиції щодо лота у порядку, встановленому пунктом 2 розділу V цього Порядку.

Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронний аукціон автоматично продовжується на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-ї години.

Електронний аукціон підлягає продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці п'ятому цього пункту.

6. Переможцем електронного аукціону, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни визнається учасник від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку), в тому числі, якщо відповідна цінова пропозиція є нижчою за стартову ціну. Якщо один із учасників запропонував придбати майно за ціною нижчою за стартову і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за такою ціною.

=== '''Реалізація майна, що швидко псується''' ===
Підготовка та проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) здійснюються протягом трьох календарних днів, гарантійний внесок учасником електронного аукціону не сплачується.

Дата початку проведення електронного аукціону майном, що швидко псується, призначається на наступний день після формування лота.

Переможець електронного аукціону протягом п'яти календарних днів (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно, що швидко псується (пункт 1 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== '''Реалізація предмета іпотеки''' ===
Строк підготовки до електронного аукціону під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Іпотекодержатель також зобов'язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронного аукціону.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від виконавця '''акта про реалізацію предмета іпотеки''' організатор видає цей акт переможцю електронного аукціону (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

У разі якщо електронний аукціон з реалізації предмета іпотеки оголошено таким, що не відбувся, акт про проведення електронного аукціону (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронного аукціону, що не відбувся (пункт 2 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
== '''Дії переможця електронних аукціонів''' ==
На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону '''протягом 10 календарних днів''' (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку:
# зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);
# сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється організатором відповідно до пункту 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку];
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується організатором на рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у разі, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової;
# у разі проведення електронного аукціону у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку], сума винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора.
При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов'язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно (пункт 2 розділу X [https://setam.net.ua/ Порядку]).

У разі зупинення електронного аукціону з підстав, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Порядку (крім зупинення через наявність технічних підстав), строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно, встановлений абзацом першим цього пункту, переривається до відновлення електронного аукціону та формування нового протоколу проведення електронного аукціону із зазначенням нового строку розрахунків за придбане майно.(наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є '''свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону''', яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон (пункт 8 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
== '''Оподаткування придбаного майна''' ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (далі - ПК України) об’єктом оподаткування [[Податок на додану вартість|податком на додану вартість]] є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 186 ПК України] розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України]). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України]).
== '''Корисні посилання''' ==
* [https://setam.net.ua/FAQ Запитання і відповіді щодо електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною)]
== '''Див. також''' ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Податкове право]]

Нечесна підприємницька практика

2024-08-14T13:35:12Z

Nataliia.nebesna: додано посилання на висновок ВСУ У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/10335/16-ц ВС України наголосив, що нечесна підприємницька практика забороняється.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції]
== Поняття нечесної підприємницької практики ==
Нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Таке визначення дає Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"].

Нечесна підприємницька практика включає:
* вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції. Згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Про захист від недобросовісної конкуренції]недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
* будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:

1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;

2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;

3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг;

4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;

5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;

6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

'''Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо''' під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Законом заборонено як такі, що вводять в оману:

1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;

2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;

3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;

4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;

5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;

6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;

7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;

8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності;

9) маркування продукції знаком довіри, знаком якості або знаком відповідності без отримання на це відповідного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знаків;

10) пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо:
* у продажу така продукція відсутня;
* продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний строк;
* продавець пропонує неякісні екземпляри такої продукції з наміром продати іншу продукцію;
11) представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукції привілею;

12) неправдива заява про припинення продавцем торговельної діяльності або його переїзд;

13) заява про те, що придбання продукції може сприяти виграшу у лотереї;

14) поширення недостовірної інформації про стан ринку або можливість придбати продукцію з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних для нього умовах;

15) заява про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без наступного вручення таких подарунків або їх еквівалента;

16) недостовірне твердження про те, що продавець діє не в торговельних, ділових чи професійних інтересах, або представлення продавцем себе як споживача.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.
== Агресивна підприємницька практика ==
Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:

1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;

2) вживання образливих або загрозливих висловів;

3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;

4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання;

5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

'''Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:'''

1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;

2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;

3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;

4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
== Недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької практики ==
Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"] визначено, що '''правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності|недійсними]]'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України визначено], що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
== Судовий захист прав споживачів у разі застосування нечесної підприємницької практики ==
У випадках, коли громадяни стають жертвами нечесної підприємницької практики, і використали усі [[Захист прав споживачів|способи захисту своїх порушених прав]], проте право так і не було відновлено, є зміст звертатися до суду. Зокрема - із позовами щодо визнання правочину недійсним та повернення коштів згідно договору. В такому випадку необхідно довести, що договір, який необхідно визнати недійсним, був укладений із використанням нечесної підприємницької практики. Слід зауважити, що у випадку визнання договору недійсним, сторони зобов‘язані повернути одна одній те, що вони отримали внаслідок виконання цього правочину, а у разі розірвання договору - такий обов‘язок не передбачений. Після розірвання договору припиняються взаємні права і обов‘язки сторін, а все, що було здійснено ними до моменту розірвання договору залишається.

Процес визнання договору недійсним можна прослідкувати на прикладі наведеної справи:
[[Файл:Нечесна підприємницька практика позов.odt|міні]]
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/84655707 Рішення суду]

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/10335/16-ц

ВС України наголосив, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Згідно статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"], споживачі '''звільняються від сплати судового збору''' за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

'''Щодо підсудності справ''': Цивільним процесуальним кодексом передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред‘являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Подекуди нечесну підприємницьку практику по відношенню до споживачів можуть застосовувати фінансові установи, особливо компанії з онлайн-кредитування. В такому випадку слід негайно звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
== Корисні посилання ==

* [https://dpss.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]
* [https://www.nssmc.gov.ua/ Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку]
* '''[https://zt.arbitr.gov.ua/sud5007/pres-centr/publications/437534/ Неправомірна підприємницька практика у сфері послуг: позиція Верховного Суду України]'''

== Див.також ==

* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]
* [[Захист прав споживачів]]

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2024-06-19T09:51:34Z

Nataliia.nebesna: Добавлено частину тексту щодо вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із и відчуження в 1986 році.....

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Загальні положення ==
Відповідно до '''пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок)] посвідчення є документом, що підтверджує статус:'''
* осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
* осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих,
* дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* опікунів дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою,
'''і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон)], іншими актами законодавства.'''
== Куди звернутися ==
Посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Для отримання посвідчення особи подають '''заяви''' разом з документами, вказаними нижче, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг (пункт 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]).

Заяви разом з необхідними документами подаються в паперовій або за наявності технічної можливості - в електронній формі.
== Категорії осіб, яким видається посвідчення встановленого зразка ==
{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Посвідчення !! Примітка
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесені до '''категорії 1'''|| Посвідчення '''"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році"''' ('''категорія 1''') '''серії А''' синього кольору || rowspan="4" | Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис “Безстроково”.

У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) уповноваженого органу, що скріплюється печаткою.

Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї || Посвідчення '''"Учасник ліквідації ядерних аварій"''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 1''') '''серії Б''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю, віднесені до '''категорії 1''', з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я || Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п’яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії А''' синього кольору|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії''' А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”, вважаються недійсними
|-
| Учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, учасники військових навчань із застосуванням такої зброї, учасники ліквідації наслідків ядерних аварій, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' синього кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 2''') '''серії Б''' сірого кольору||
|-
| Особи, віднесені до '''категорії 2''', захворювання яких пов’язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я|| Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' сірого кольору||
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від одного до п’яти календарних днів, у 1987 році - від одного до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 3''') '''серії А''' зеленого кольору|| Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році” ('''категорія 3''') '''серії А''' без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, вважаються недійсними.
До пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області.
|-
| Особи, які складали ядерні заряди та проводили на них регламентні роботи для здійснення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились під час охорони ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1), віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 3''') '''серії Я''' зеленого кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 3''') '''серії Б''' зеленого кольору||
|-
| Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Г''' рожевого кольору||
|-
| Неповнолітні діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи|| Посвідчення '''“Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Д''' жовтого кольору|| Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, до посвідчення серії Д видається '''вкладка встановленого зразка''' (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]
|-
| Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорії 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, або опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || Посвідчення '''“Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих) категорії ___, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікуна дітей померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою”''' темно-бордового кольору||Посвідчення померлого (померлої) громадянина (громадянки) підлягає здаванню уповноваженим органам для подальшого зберігання в особовій справі дружини (чоловіка) померлого (померлої) або опікуна дітей померлого (померлої)
|-
| Неповнолітні діти померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || '''Довідка''' встановленого зразка (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])||
|}
== Документи, на підставі яких видається посвідчення ==
Посвідчення видаються - на підставі одного з таких документів:
{| class="wikitable"
|-
| учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС || - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об’єкти або в населені пункти зони відчуження
|-
| особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою || - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою
|-
| хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи|| - висновок уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1
|-
| потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення|| - довідка, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]);
|-
| особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій|| - довідка встановленого зразка (додаток 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років|| - довідка встановленого зразка (додаток 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями||- довідка встановленого зразка (додаток 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи||- довідка встановленого зразка (додатки 8-10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну||- відповідно до законодавства
|-
| дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт||- документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт
|-
|опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою|| - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою
|}
Спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються утвореними Київською та Житомирською облдержадміністраціями комісіями з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, на підставі підтвердних документів про участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, евакуацію із зони відчуження в 1986 році, документів, що підтверджують факт проживання в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження

== Вартість ==
Видача посвідчень здійснюється безкоштовно.
== Строки розгляду питання ==
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається '''у місячний строк''' з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
== Видача повторних посвідчень ==
У разі '''''втрати або зіпсування посвідчення''''' замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів та особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування), а також:
* у разі втрати: опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним;
* у разі псування: бланку зіпсованого посвідчення.
Якщо втрачене посвідчення знайдено, воно підлягає обов’язковому здаванню уповноваженому органу для подальшого знищення.

У разі зміни прізвища, імені, по батькові особи посвідчення видається на підставі раніше поданих документів, особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, свідоцтва про шлюб та інших документів.

У верхньому лівому куті посвідчення ставиться штамп або напис чорним чорнилом: '''“Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...”'''.
==Заміна посвідчень старого зразка==
Відповідно до пункту 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"] визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно:
* забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;
* утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;
* '''''провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень:'''''
- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення '''підлягає вилученню''' уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
{| class="wikitable"
|-
| Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/501-92-%D0%BF постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/51-97-%D0%BF від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами)], ''є дійсними до заміни їх в установленому порядку.''
|}
''Для заміни посвідчення необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення, наступні документи:''
* заяву;
* копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* матове фото 3x4, що відповідає віку громадянина (громадянки);
* оригінал посвідчення, що підлягає заміні;
* довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою (для категорії 1).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/820162 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19] (Довідка про участь особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження не є правовстановлювальним документом, а тому цей факт не може бути встановлений на підставі пункту 6 частини першої статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Зазначений факт підлягає встановленню винятково під час розгляду справи в суді адміністративної юрисдикції у зв’язку з оскарженням рішення суб’єкта владних повноважень про відмову у видачі (заміні) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи).
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Виділення однієї земельної ділянки різним особам

2023-11-27T08:11:04Z

Nataliia.nebesna: Добавлено висновок ВСУ по справі № 617/763/16-ц від 09.12.2020року та посилання на Постанову ВСУ № 154/3345/16 від 18.05.2022року

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11#Text Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”]
== Проблеми та причини їх виникнення ==
У правозастосовчій практиці часто у клієнтів виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України], розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації). Отже, після змін, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ст. 377 Цивільного кодексу України] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-17#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю"], відчуження (продаж, дарування тощо) відповідних земельних ділянок стало неможливим без присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.

Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та дороговартісних експертиз.

Частіше за все означені випадки трапляються з наступних причин:
=== 1. Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів ===
=== 2. Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб ===
=== 3. Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб ===
=== 4. Рейдерські схеми ===
Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”] , внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], згідно з якими у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”] були внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 79-1 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст. 24 Закону України “”Про Державний земельний кадастр”], згідно з якими:

- державна рєестрація земельної ділянки скасовується, а земельна ділянка як об’єкт цивільних прав припиняє існування, якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України “Про державний земельний кадастр”], не було зарєєстровано протягом року з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
=== '''5. Відсутність інформації про власність на земельні ділянки та їх власників в уповноважених органах''' ===
Після увільнення від посади деяких посадових осіб управлінь Держкомзему та сільських голів оригінали документації із землеустрою та інших документів наступникам на посадах не передавалися або передавалася належним чином. Тому наповнення Державного фонду документації із землеустрою, який мав формуватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою”], не є стовідсотковим. Крім того, через хибну практику правоохоронних органів і судів, що склалася, робити і дозволяти виїмку і надалі, за чинним КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів навіть без ознак підробок в документаціях та землевпорядних документах, тобто, фактично, оригінали документів вилучаються без нагальної потреби. При цьому після закінчення слідчих дій документи не повертаються в організації та органи, з яких їх вилучили.

Для запитувачів, а також користувачів фонду документації із землеустрою, актуальні зміни, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2019-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»], згідно з якими з 29 березня 2020 року ведення Державного фонду документації із землеустрою переведено зі змішаної (електронної і документальної) в електронну форму. При цьому у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали повинні будуть перетворюватись в електронну форму та надаватися на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.
=== '''6. Неправильні дії землевпорядних організацій та розрахунок «навмання» власників земельних ділянок''' ===
З судової практики відомий випадок, коли під час паювання співробітники однієї з землевпорядних організацій оформлювали численні відрядження в район. Паювалися сільськогоспо́дарські угі́ддя — земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції.

Угіддя розрізняються за природними особливостями і призначенням. До основних категорій відносяться:

· рілля;— землі, що систематично оброблюються і використовуються для посіву різноманітних сільськогосподарських культур;

· багаторічні насадження (сади, виноградники);

· перелоги (рілля, необроблювані тривалий час землі);

· сіножаті і пасовища (луки, що використовуються для сіножаті і випасу сільськогосподарських тварин).

В наведеному випадку, рілля була розпайована без помилок (там дійсно відбувалася зйомка з виїздами на місцевість), але коли дійшлося до сіножатті, землевпорядники вирішили, що зроблять віртуальну графічну “нарізку” земельних ділянок за допомогою спеціальних програм, без виїзду на місцевість. Численні свідки з села на судових засіданнях потім розповідали, що замість геодезичних зйомок на сіножаттях молоді хлопці займалися більш приємною справою - риболовлею на ставку у цьому районі.

Таким чином, в рахунок сіножатті, були розпайовані кінець сільської вулиці з житловими будинками (4 будинки, збудовані починаючи з 1986 року) з місцевими мешканцями, та навіть частина сільського кладовища. Власники житлових будинків не могли отримати кадастрові номери на земельні ділянки під обслуговування житлових будинків і під город, тому були вимушені позиватися до власників земельних актів на паї. Закінчилося все не досить приємно для господарів паїв: оскільки тоді державні акти на земельні ділянки видавалися не на кожну земельну ділянку окремо, а містили по три земельні ділянки (рілля, сади, сіножаття), то володільцям паїв, яким власниками житлових будинків земельні акти на паї були скасовані через суд, довелося переоформляти всі три земельні ділянки окремо, а що стосується сіножать – ще й добиватися їх повторного виділення в іншому місці за рахунок земель запасу. При цьому, як знов таки виявилося в ході судових засідань, про ситуацію спочатку знали всі зацікавлені особи, але коли згідно із чинним законодавством була можливість переробити документи без значних витрат часу і коштів зацікавлених осіб, до уповноважених органів та організацій ніхто не звертався. Після змін у діючому земельному законодавстві, вирішення питання вже потребувало численних судових процесів.

З наведеного випливає висновок: для убезпечення прав власності чи користування земельними ділянками, потрібно слідкувати за змінами у чинному законодавстві України і вчасно належним чином оформлювати документи на земельні ділянки, з реєстрацією ділянок в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та отриманням відповідних витягів.

== Судова практика ==
У Постанови Великої палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі N 688/2908/16-ц (провадження N 14-28цс20) зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявністю двох або більше бажаючих не відповідає принципам. забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. таким чином, не можна вважати справедливим і розумним наданням землі особи, яка пізніше для інших виявилася про виділення вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/84726145 - Справа № 911/2034/16, Провадження № 12-303гс18, Постанова Іменем України від 01 жовтня 2019 року
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104361505 -Справа № 154/3345/16, Адміністративне провадження № К/9901/42686/18, Постанова іменем України від 18.05.2022року.
[[Категорія:Земельне право]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2023-06-14T14:33:25Z

Nataliia.nebesna: Доповнено інформацією : У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер. {Пункт 7.20 розділу VII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
|}
== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальний переклад документа – це переклад з одночасним засвідченням справжності підпису дипломованого перекладача нотаріусом. У процесі засвідчення нотаріусом перекладу повинен бути присутнім перекладач.

Перекладач ставить свій підпис під перекладом в присутності нотаріуса, який попередньо перевірив особу, дієздатність та документально підтверджену кваліфікацію перекладача. Таким чином, перекладач бере на себе відповідальність за вірність перекладу.

Нотаріальна ж дія полягає в засвідченні справжності підпису перекладача, про що на останній сторінці перекладу додається відповідний посвідчувальний напис. До реєстру для реєстрації нотаріальних дій вноситься запис про вчинення такої нотаріальної дії у встановленому чинним законодавством порядку. Запис у реєстрі також передбачає вказання особистих даних перекладача та його підпис.

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації.

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.
== Куди звертатися ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.7ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).
== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 
Тексти перекладів повинні бути написані зрозуміло і чітко ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. 
Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа. 
При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи. Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа, то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з найменування міста (селища, району), де знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік переноситься інша частина найменування. 
Наприклад: "місто До" і далі на звороті документа - "нецьк" ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

Найбільш часто нотаріальний переклад застосовують для:
* свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб;
* документів (паспортів, посвідчень водія, дипломів);
* довідок з місця роботи, довідок про несудимість, довідок про стан рахунку, медичних довідок;
* заяв на виїзд дитини, довіреностей.
== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.3, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).

У разі посвідчення правочину від особи, яка не може самостійно підписати документ, з одночасним засвідченням справжності підпису особи, яка розписалася замість учасника правочину, вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, кожній з яких присвоюється окремий реєстровий номер ''{Пункт 7.20 розділу VII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2567/5 від 15.08.2019}''
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Виділення однієї земельної ділянки різним особам

2022-11-25T09:57:25Z

Nataliia.nebesna: Змінено частину статті ЦК України з 2 на 1 (частина перша статті 377 в редакції Закону № 1720-IX від 08.09.2021}

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11#Text Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”]
== Проблеми та причини їх виникнення ==
У правозастосовчій практиці часто у клієнтів виникають питання щодо виділення тієї самої земельної ділянки (або значної її частини) різним особам, при цьому кожна особа в наступному вважає саме себе повноправним власником означеної земельної ділянки. При цьому накладення земельних ділянок (знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини) є розповсюдженою підставою відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки, передбаченою пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"], присвоєнні земельній ділянці кадастрового номеру, внесення прав на ділянку до реєстру речових прав.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України], розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації). Отже, після змін, внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 ст. 377 Цивільного кодексу України] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-17#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю"], відчуження (продаж, дарування тощо) відповідних земельних ділянок стало неможливим без присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.

Випадки подвійного виділення різним особам однієї й тієї ж земельної ділянки чи переважної її частини тягнуть за собою звернення заінтересованих осіб до правоохоронних органів, необхідність численних судових процесів та дороговартісних експертиз.

Частіше за все означені випадки трапляються з наступних причин:
=== 1. Відсутність чітких встановлених меж населених пунктів ===
=== 2. Оформлення земельних ділянок по довіреності через третіх осіб ===
=== 3. Шахрайські та недобросовісні дії інших осіб ===
=== 4. Рейдерські схеми ===
Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”] , внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], згідно з якими у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”] були внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 79-1 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст. 24 Закону України “”Про Державний земельний кадастр”], згідно з якими:

- державна рєестрація земельної ділянки скасовується, а земельна ділянка як об’єкт цивільних прав припиняє існування, якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України “Про державний земельний кадастр”], не було зарєєстровано протягом року з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
=== '''5. Відсутність інформації про власність на земельні ділянки та їх власників в уповноважених органах''' ===
Після увільнення від посади деяких посадових осіб управлінь Держкомзему та сільських голів оригінали документації із землеустрою та інших документів наступникам на посадах не передавалися або передавалася належним чином. Тому наповнення Державного фонду документації із землеустрою, який мав формуватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою”], не є стовідсотковим. Крім того, через хибну практику правоохоронних органів і судів, що склалася, робити і дозволяти виїмку і надалі, за чинним КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів навіть без ознак підробок в документаціях та землевпорядних документах, тобто, фактично, оригінали документів вилучаються без нагальної потреби. При цьому після закінчення слідчих дій документи не повертаються в організації та органи, з яких їх вилучили.

Для запитувачів, а також користувачів фонду документації із землеустрою, актуальні зміни, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553 “Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2019-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»], згідно з якими з 29 березня 2020 року ведення Державного фонду документації із землеустрою переведено зі змішаної (електронної і документальної) в електронну форму. При цьому у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали повинні будуть перетворюватись в електронну форму та надаватися на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.
=== '''6. Неправильні дії землевпорядних організацій та розрахунок «навмання» власників земельних ділянок''' ===
З судової практики відомий випадок, коли під час паювання співробітники однієї з землевпорядних організацій оформлювали численні відрядження в район. Паювалися сільськогоспо́дарські угі́ддя — земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції.

Угіддя розрізняються за природними особливостями і призначенням. До основних категорій відносяться:

· рілля;— землі, що систематично оброблюються і використовуються для посіву різноманітних сільськогосподарських культур;

· багаторічні насадження (сади, виноградники);

· перелоги (рілля, необроблювані тривалий час землі);

· сіножаті і пасовища (луки, що використовуються для сіножаті і випасу сільськогосподарських тварин).

В наведеному випадку, рілля була розпайована без помилок (там дійсно відбувалася зйомка з виїздами на місцевість), але коли дійшлося до сіножатті, землевпорядники вирішили, що зроблять віртуальну графічну “нарізку” земельних ділянок за допомогою спеціальних програм, без виїзду на місцевість. Численні свідки з села на судових засіданнях потім розповідали, що замість геодезичних зйомок на сіножаттях молоді хлопці займалися більш приємною справою - риболовлею на ставку у цьому районі.

Таким чином, в рахунок сіножатті, були розпайовані кінець сільської вулиці з житловими будинками (4 будинки, збудовані починаючи з 1986 року) з місцевими мешканцями, та навіть частина сільського кладовища. Власники житлових будинків не могли отримати кадастрові номери на земельні ділянки під обслуговування житлових будинків і під город, тому були вимушені позиватися до власників земельних актів на паї. Закінчилося все не досить приємно для господарів паїв: оскільки тоді державні акти на земельні ділянки видавалися не на кожну земельну ділянку окремо, а містили по три земельні ділянки (рілля, сади, сіножаття), то володільцям паїв, яким власниками житлових будинків земельні акти на паї були скасовані через суд, довелося переоформляти всі три земельні ділянки окремо, а що стосується сіножать – ще й добиватися їх повторного виділення в іншому місці за рахунок земель запасу. При цьому, як знов таки виявилося в ході судових засідань, про ситуацію спочатку знали всі зацікавлені особи, але коли згідно із чинним законодавством була можливість переробити документи без значних витрат часу і коштів зацікавлених осіб, до уповноважених органів та організацій ніхто не звертався. Після змін у діючому земельному законодавстві, вирішення питання вже потребувало численних судових процесів.

З наведеного випливає висновок: для убезпечення прав власності чи користування земельними ділянками, потрібно слідкувати за змінами у чинному законодавстві України і вчасно належним чином оформлювати документи на земельні ділянки, з реєстрацією ділянок в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та отриманням відповідних витягів.
== Судова практика ==
http://reyestr.court.gov.ua/Review/84726145 - Справа № 911/2034/16, Провадження № 12-303гс18, Постанова Іменем України від 01 жовтня 2019 року
[[Категорія:Земельне право]]