WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки

2025-11-20T13:17:40Z

Nataliia.melnychenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки"] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n15 Порядок])
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3768771581250110564?doc_type=2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3740280531686786235?doc_type=2 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 "Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.]

== Загальні положення ==
'''''Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт)''''' визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення на земельній ділянці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n342 стаття 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

Параметри забудови визначаються з урахуванням [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3740280531686786235?doc_type=2 державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення""], [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3768771581250110564?doc_type=2 ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування і забудова територій".]

Розроблення будівельного паспорта здійснюється:
* в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

'''Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.'''
== Порядок оформлення будівельного паспорта==
=== Куди звертатися? ===
Документи подаються уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1436 статті 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-%D0%BF#n40 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681:]

1) в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є замовник та відповідний уповноважений орган з питань містобудування та архітектури;

2) у паперовій формі особисто замовником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

=== Перелік необхідних документів ===
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n70 додатку 1 до Порядку;]
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);
* схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n85 додатку 2 до Порядку];
* проєкт будівництва (за наявності);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову;
* інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
=== Строк видачі===
Протягом '''десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів.
=== Вартість ===
На безоплатній основі.

== Внесення змін до будівельного паспорта==
У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об’єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, '''протягом десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів,
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n70 додатку 1 до Порядку];
* примірник будівельного паспорта замовника, якщо такий паспорт надавався до 01 вересня 2020 року;
* схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо), наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n85 додатку 2 до Порядку];
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (у разі здійснення нового будівництва об’єкта);
* згода співвласника (співвласників) об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);
* інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

== Підстави повернення документів замовнику ==
Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам території, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;
* подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

У разі незгоди з рішенням уповноваженого органу містобудування та архітектури про відмову у видачі будівельного паспорта, заявник може оскаржити таке рішення у судовому порядку, подавши до адміністративного суду позовну заяву у шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

== Вимоги до будівельного паспорту ==
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Будівельний паспорт створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера та підписується керівником відповідного уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Такий будівельний паспорт є оригіналом.

За зверненням заявника примірник будівельного паспорта може бути наданий у паперовій формі 

'''Технічні умови отримуються замовником самостійно.'''

Перелік відомостей, які містяться в будівельному паспорті, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-%D0%BF#n40 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681].

Пам’ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації.

Після отримання будівельного паспорта, для отримання права на виконання будівельних робіт, необхідно подати відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Повідомлення можна подати через ЦНАП (в паперовому вигляді), або в електронному вигляді через портал Дія. Потрібно пам’ятати, що на сьогодні не здійснюється автоматична реєстрація повідомлення. Система Дія підтримує можливість подання повідомлення від двох або більше замовників, кожен з яких має підписати створене повідомлення своїм Електронним Цифровим Підписом (ЕЦП).

== Видача дублікату будівельного паспорту ==
У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури '''на безоплатній основі протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта.

Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки

2025-11-20T13:14:39Z

Nataliia.melnychenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки"] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n15 Порядок])
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3768771581250110564?doc_type=2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3740280531686786235?doc_type=2 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 "Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.]

== Загальні положення ==
'''''Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт)''''' визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення на земельній ділянці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n342 стаття 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

Параметри забудови визначаються з урахуванням [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3740280531686786235?doc_type=2 державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення""], [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3768771581250110564?doc_type=2 ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування і забудова територій".]

Розроблення будівельного паспорта здійснюється:
* в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

'''Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.'''
== Порядок оформлення будівельного паспорта==
=== Куди звертатися? ===
Документи подаються уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1436 статті 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-%D0%BF#n40 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681:]

1) в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є замовник та відповідний уповноважений орган з питань містобудування та архітектури;

2) у паперовій формі особисто замовником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

=== Перелік необхідних документів ===
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n70 додатку 1 до Порядку;]
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);
* схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n85 додатку 2 до Порядку];
* проєкт будівництва (за наявності);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову;
* інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
=== Строк видачі===
Протягом '''десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів.
=== Вартість ===
На безоплатній основі.

== Внесення змін до будівельного паспорта==
У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об’єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, '''протягом десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів,
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 1 до Порядку];
* примірник будівельного паспорта замовника, якщо такий паспорт надавався до 01 вересня 2020 року;
* схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо), наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n85 додатку 2 до Порядку];
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (у разі здійснення нового будівництва об’єкта);
* згода співвласника (співвласників) об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);
* інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

== Підстави повернення документів замовнику ==
Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам території, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;
* подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

У разі незгоди з рішенням уповноваженого органу містобудування та архітектури про відмову у видачі будівельного паспорта, заявник може оскаржити таке рішення у судовому порядку, подавши до адміністративного суду позовну заяву у шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

== Вимоги до будівельного паспорту ==
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Будівельний паспорт створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера та підписується керівником відповідного уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Такий будівельний паспорт є оригіналом.

За зверненням заявника примірник будівельного паспорта може бути наданий у паперовій формі 

'''Технічні умови отримуються замовником самостійно.'''

Перелік відомостей, які містяться в будівельному паспорті, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-%D0%BF#n40 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681].

Пам’ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації.

Після отримання будівельного паспорта, для отримання права на виконання будівельних робіт, необхідно подати відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Повідомлення можна подати через ЦНАП (в паперовому вигляді), або в електронному вигляді через портал Дія. Потрібно пам’ятати, що на сьогодні не здійснюється автоматична реєстрація повідомлення. Система Дія підтримує можливість подання повідомлення від двох або більше замовників, кожен з яких має підписати створене повідомлення своїм Електронним Цифровим Підписом (ЕЦП).

== Видача дублікату будівельного паспорту ==
У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури '''на безоплатній основі протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта.

Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки

2025-11-19T15:45:32Z

Nataliia.melnychenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки"] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n15 Порядок])
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3768771581250110564?doc_type=2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3740280531686786235?doc_type=2 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]

== Загальні положення ==
'''''Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт)''''' визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення на земельній ділянці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n342 стаття 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

Параметри забудови визначаються з урахуванням [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3740280531686786235?doc_type=2 державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення""], [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3768771581250110564?doc_type=2 ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування і забудова територій".]

Розроблення будівельного паспорта здійснюється:
* в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

'''Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.'''
== Порядок оформлення будівельного паспорта==
=== Куди звертатися? ===
Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо через центри надання адміністративних послуг.
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n70 додатку 1 до Порядку;]
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);
* схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n85 додатку 2 до Порядку];
* проєкт будівництва (за наявності);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову;
* інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
=== Строк видачі===
Протягом '''десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів.
=== Вартість ===
На безоплатній основі.

== Внесення змін до будівельного паспорта==
У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об’єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, '''протягом десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів,
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 1 до Порядку];
* примірник будівельного паспорта замовника, якщо такий паспорт надавався до 01 вересня 2020 року;
* схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо), наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#n85 додатку 2 до Порядку];
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (у разі здійснення нового будівництва об’єкта);
* згода співвласника (співвласників) об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);
* інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

== Підстави повернення документів замовнику ==
Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам території, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;
* подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

У разі незгоди з рішенням уповноваженого органу містобудування та архітектури про відмову у видачі будівельного паспорта, заявник може оскаржити таке рішення у судовому порядку, подавши до адміністративного суду позовну заяву у шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

== Вимоги до будівельного паспорту ==
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Будівельний паспорт створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера та підписується керівником відповідного уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Такий будівельний паспорт є оригіналом.

За зверненням заявника примірник будівельного паспорта може бути наданий у паперовій формі 

Перелік відомостей, які містяться в будівельному паспорті, визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2021-%D0%BF#n40 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681].

Пам’ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації, і виконує наступні ключові функції:

=== 1. Рекомендаційний перелік ===
Вона є '''рекомендаційним переліком''' положень нормативно-правових актів, державних будівельних норм (ДБН), стандартів та правил.

=== 2. Застосування в умовах існуючої ситуації ===
Ця пам'ятка містить вимоги, які необхідно застосовувати саме '''в умовах існуючої містобудівної ситуації''' на конкретній земельній ділянці, де планується індивідуальне будівництво.

=== 3. Основні питання, які висвітлює Пам'ятка ===
Пам'ятка має на меті допомогти замовнику уникнути порушень будівельних норм і, як правило, містить інформацію про:

* '''Планувальні обмеження:'''
** Зони охорони пам'яток культурної спадщини, історичні ареали.
** Прибережні захисні смуги, водоохоронні зони.
** Санітарно-захисні зони від підприємств, лінії електропередач тощо.
* '''Розміщення об'єктів та відстані:'''
** Мінімально допустимі '''протипожежні відстані''' від об'єктів, що проєктуються, до існуючих будинків і споруд на сусідніх ділянках (відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій").
** '''Відступи''' від червоних ліній, меж сусідніх земельних ділянок та інженерних комунікацій.
* '''Вимоги до інженерного забезпечення:'''
** Умови підключення до існуючих інженерних мереж (водопостачання, каналізація, електропостачання, газопостачання) або вимоги до автономного забезпечення.
* '''Естетичні та архітектурні вимоги:'''
** Якщо такі встановлені місцевими правилами забудови чи детальною містобудівною документацією.

'''Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.'''

Будівельний паспорт складається у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, другий примірник постійно зберігається в архіві уповноваженого органу містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.

Будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.

Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.

Після отримання будівельного паспорта, для отримання права на виконання будівельних робіт, необхідно подати відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Повідомлення можна подати через ЦНАП (в паперовому вигляді), або в електронному вигляді через портал Дія. Потрібно пам’ятати, що на сьогодні не здійснюється автоматична реєстрація повідомлення. Система Дія підтримує можливість подання повідомлення від двох або більше замовників, кожен з яких має підписати створене повідомлення своїм Електронним Цифровим Підписом (ЕЦП).

== Видача дублікату будівельного паспорту ==
У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури '''на безоплатній основі протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта.

Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки

2025-11-19T14:54:25Z

Nataliia.melnychenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки"]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3768771581250110564?doc_type=2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3740280531686786235?doc_type=2 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]

== Загальні положення ==
'''''Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт)''''' визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення на земельній ділянці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n342 стаття 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

Параметри забудови визначаються з урахуванням [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3740280531686786235?doc_type=2 державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення""], [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3768771581250110564?doc_type=2 ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування і забудова територій".]

Розроблення будівельного паспорта здійснюється:
* в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

'''Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.'''
== Порядок оформлення будівельного паспорта==
=== Куди звертатися? ===
Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо через центри надання адміністративних послуг.
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 1 до Порядку;]
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
* ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
* проєкт будівництва (за наявності);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
=== Строк видачі===
Протягом '''десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів.
=== Вартість ===
На безоплатній основі.

== Внесення змін до будівельного паспорта==
У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об’єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, '''протягом десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів,
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 1 до Порядку];
* примірник будівельного паспорта замовника;
* ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

== Підстави повернення документів замовнику ==
Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам території, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

У разі незгоди з рішенням уповноваженого органу містобудування та архітектури про відмову у видачі будівельного паспорта, заявник може оскаржити таке рішення у судовому порядку, подавши до адміністративного суду позовну заяву у шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

== Вимоги до будівельного паспорту ==
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Будівельний паспорт складається за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 2 до Порядку].

До складу будівельного паспорта входять:
* пакет документів, наданий замовником;
* схема забудови земельної ділянки, наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 3 до Порядку];
* пам’ятка замовнику індивідуального будівництва. 

У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Пам’ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації, і виконує наступні ключові функції:

=== 1. Рекомендаційний перелік ===
Вона є '''рекомендаційним переліком''' положень нормативно-правових актів, державних будівельних норм (ДБН), стандартів та правил.

=== 2. Застосування в умовах існуючої ситуації ===
Ця пам'ятка містить вимоги, які необхідно застосовувати саме '''в умовах існуючої містобудівної ситуації''' на конкретній земельній ділянці, де планується індивідуальне будівництво.

=== 3. Основні питання, які висвітлює Пам'ятка ===
Пам'ятка має на меті допомогти замовнику уникнути порушень будівельних норм і, як правило, містить інформацію про:

* '''Планувальні обмеження:'''
** Зони охорони пам'яток культурної спадщини, історичні ареали.
** Прибережні захисні смуги, водоохоронні зони.
** Санітарно-захисні зони від підприємств, лінії електропередач тощо.
* '''Розміщення об'єктів та відстані:'''
** Мінімально допустимі '''протипожежні відстані''' від об'єктів, що проєктуються, до існуючих будинків і споруд на сусідніх ділянках (відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій").
** '''Відступи''' від червоних ліній, меж сусідніх земельних ділянок та інженерних комунікацій.
* '''Вимоги до інженерного забезпечення:'''
** Умови підключення до існуючих інженерних мереж (водопостачання, каналізація, електропостачання, газопостачання) або вимоги до автономного забезпечення.
* '''Естетичні та архітектурні вимоги:'''
** Якщо такі встановлені місцевими правилами забудови чи детальною містобудівною документацією.

'''Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.'''

Будівельний паспорт складається у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, другий примірник постійно зберігається в архіві уповноваженого органу містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.

Будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.

Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.

Після отримання будівельного паспорта, для отримання права на виконання будівельних робіт, необхідно подати відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Повідомлення можна подати через ЦНАП (в паперовому вигляді), або в електронному вигляді через портал Дія. Потрібно пам’ятати, що на сьогодні не здійснюється автоматична реєстрація повідомлення. Система Дія підтримує можливість подання повідомлення від двох або більше замовників, кожен з яких має підписати створене повідомлення своїм Електронним Цифровим Підписом (ЕЦП).

== Видача дублікату будівельного паспорту ==
У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури '''на безоплатній основі протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта.

Відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками і неповнолітніми

2025-11-19T11:01:55Z

Nataliia.melnychenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18 Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5]
== Особливості відбування покарання неповнолітніми ==
=== Застосування до неповнолітнього покарання у виді позбавлення волі ===
Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину '''вісімнадцятирічного віку''', може бути призначене на строк '''від шести місяців до десяти років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n630 стаття 102 КК України]). '''За особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя''' людини, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк '''до п'ятнадцяти років'''.

Важливо, що неповнолітні відбувають призначене їм позбавлення волі не у загальних виправних колоніях, а у '''спеціальних виховних установах'''.

Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:
# за нетяжкий злочин – на строк не більше чотирьох років;
# за тяжкий злочин – на строк не більше семи років;
# за особливо тяжкий злочин – на строк не більше десяти років;
# за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, – на строк до п’ятнадцяти років.
При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n303 статтях 65-67 КК України], враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

При призначенні покарання неповнолітньому '''за сукупністю кримінальних правопорушень або вироків''' остаточне покарання у виді позбавлення волі також '''не може перевищувати п’ятнадцяти років'''.
=== Відбування покарання неповнолітніми ===
Як правило, неповнолітні засуджені віком від 14 до 18 років відбувають покарання в одній виховній установі, наближеній до місця мешкання засудженого, що має особливе значення для збереження соціально корисних зв'язків та допомагає соціальній адаптації після звільнення.

Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться із виховної колонії для дальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Питання про переведення засудженого, який досяг вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії вирішується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань ([https://kvs.gov.ua/news/ Державна кримінально-виконавча служба України]) за рішенням педагогічної ради і поданням начальника виховної колонії, погодженим із службою у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1140 стаття 147 КВК України]).

З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли 18-річного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але '''не довше ніж до досягнення ними 22 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1144 стаття 148 КВК України]).

Залишення засуджених, які досягли 18-річного віку, у виховній колонії проводиться за '''рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою зі службою у справах дітей'''. На таких засуджених поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли 18-річного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю.
=== Права та обов'язки засуджених неповнолітніх ===
Засуджені неповнолітні користуються усіма правами та мають обов'язки, передбачені кримінально-виконавчим законодавством. Зокрема у виховних колоніях засуджені мають право:
* витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу;
* одержувати короткострокові побачення без обмежень і щомісяця одне тривале побачення;
* безкоштовно одержувати середню освіту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1100 (стаття 143 КВК України]).
При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття '''не менше 1/4 строку покарання''' засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення за межами виховної колонії.

Засудженому гарантується право на правничу допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, а також, якщо засуджений є неповнолітнім, - із своїм (своїми) законним представником (законними представниками). На побачення з даними особами, без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій, що невідкладно організовуються адміністрацією установи виконання покарань за ініціативою засуджених, їхніх родичів та/або осіб, визначених статтею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1100 стаття 143 КВК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text КВК України] встановлює '''окремі заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до неповнолітніх''', а саме:

♦ за сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі '''заходи заохочення''':
# надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії (але не пізніше двадцятої години);
# надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати 8 годин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1113 стаття 144 КВК України]);

♦ за порушення встановленого порядку і умов відбування покарання до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі '''заходи стягнення''':
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# скасування поліпшених умов тримання, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1100 статтею 143 КВК України];
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до 5 діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1118 стаття 145 КВК України]).

У виховних колоніях організовується єдиний навчально-виховний процес, що поєднує у собі загальноосвітню та професійну підготовку з залученням неповнолітнього засудженого до трудової діяльності, з метою його виправлення та підготовки до самостійного життя на волі. Для успішної реалізації складних та багатопланових завдань виховної колонії до організації виховного процесу залучаються педагоги та психологи, які проводять спеціальні заходи (програми) щодо виправлення неповнолітніх, їх соціальної адаптації з урахуванням фізіологічних особливостей, особистісних якостей, інтересів, установок тощо.

Для надання допомоги адміністрації виховної колонії в організації навчально-виховного процесу і зміцненні матеріально-технічної бази колонії, вирішенні питань соціального захисту засуджених, трудового і побутового влаштування осіб, які звільняються, при виховних колоніях створюється піклувальна рада з представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1149 стаття 149 КВК України]), організація і діяльність якої визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2004-%D0%BF#n98 положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України].

Також з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-13#n4 батьківські комітети]. Діяльність батьківського комітету визначається положенням, яке затверджує начальник виховної колонії.

Участь громадськості в роботі виховних колоній спрямована на нейтралізацію негативних соціально-психологічних факторів відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, підтримку та закріплення соціально корисних зв'язків, на профілактику рецидиву як в період відбування покарання, так і після звільнення.
== Особливості відбування покарання засудженими жінками ==
Призначення та виконання покарання у вигляді позбавлення волі щодо жінок відбувається '''на загальних правових засадах''', які встановлені чинним кримінальним та кримінально-виконавчим законодавством.

'''Терміни ув’язнення''' для жінок можуть варіюватися від мінімального (1 рік) до максимального (25 років).

Жінки також можуть бути засуджені до '''довічного позбавлення волі''' (окрім тих, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку), що передбачається частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n299 статті 64 КК України].

Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі зводяться до встановлення у статтях КВК України певних пом’якшень режиму тримання та особливостей влаштування побуту жінок. Пом’якшення режиму тримання пояснюється відношенням до жінки у нашому суспільстві, їх фізіологічними та фізичними особливостями. Пом’якшення режиму ще можна трактувати, як поліпшення житлово-побутових умов, а також встановлюються підвищені норми харчування.

Після призначення покарання і вступу вироку суду у законну силу жінки доправляються до виправної колонії на загальних підставах. За загальним правилом жінки засуджені до позбавлення волі направляються до виправних колоній під охороною, окремо від чоловіків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n573 стаття 88 КВК України]).

=== Порядок відбування покарання засудженими вагітними жінками ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1073 Статтею 141 КВК України] передбачено порядок відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років. Зокрема, при виправних колоніях, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі жінки, у разі необхідності організовуються будинки дитини. '''Засуджені жінки мають право влаштовувати в будинки дитини своїх дітей віком до трьох років'''. Будинок дитини при виправній колонії є дитячим закладом. У будинках дитини діти перебувають під опікою адміністрації дитячого закладу на повному державному забезпеченні, їм створюються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку. Якщо засуджена жінка не виявила бажання проживати в будинку дитини спільно із своєю дитиною, їй має бути надана можливість вільно спілкуватися з нею без обмежень. Засуджені жінки можуть проживати із своїми дітьми віком до трьох років у будинку дитини, для цього адміністрація виправної колонії створює необхідні умови для проживання і контролю за поведінкою жінок у будинку дитини.

Матері-годувальниці і вагітні жінки можуть одержувати продуктові посилки (передачі) у кількості й асортименті, які визначаються медичним висновком.

Засуджені жінки з вагітністю понад 4 місяці або які мають при собі дітей віком до З років у випадках, коли до них не застосовується звільнення від відбування покарання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n459 статті 83 КК України] направляються адміністрацією виправної колонії для дальшого відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини.

Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і піклування - іншим особам або після досягнення 3-річного віку направляються до відповідних дитячих закладів. Спірні питання між матір’ю та батьком щодо місця проживання дитини вирішуються органом опіки та піклування або судом. Якщо у матері дитини, яка досягла 3-річного віку, невідбута частина строку покарання не перевищує 1 року і вона сумлінно виконує свої материнські обов'язки, перебування дитини в будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної колонії до звільнення матері. Лише у разі злісного порушення матір'ю вимог режиму відбування покарання рішення про продовження перебування дитини в будинку дитини може бути скасовано.
=== Проживання засуджених жінок за межами виправної колонії ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1086 Статтею 142 КВК України] передбачено, що засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці і додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії за погодженням зі спостережною комісією може бути дозволено проживання за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною 3-річного віку. Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами вони забезпечуються за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії.

У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою із спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.

Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії:
* оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації колонії;
* можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші мобільні телефони, аксесуари до них та цінні речі;
* можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами, користуватися мобільним зв'язком за свій рахунок;
* користуються правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії;
* у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров'я;
* після закінчення періоду звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у виправній колонії даного виду.
Вони забезпечуються харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії. У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою зі спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.

У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу.

Засудженим, які перебувають у дільниці посиленого контролю, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на три місяці.

Засудженим, які перебувають у дільниці ресоціалізації, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на два місяці.

Засудженим, які перебувають у дільниці соціальної реабілітації, надаються короткострокові побачення без обмежень та тривале побачення щомісяця.

'''При сумлінній поведінці і ставленні до праці''' після відбуття '''не менше половини строку''' покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, '''мають право на поліпшення умов тримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1045 стаття 139 КВК України]).

Засуджені '''до довічного позбавлення волі''' жінки відбувають покарання '''у секторах середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки''' із загальними умовами тримання '''та виправних колоніях середнього рівня безпеки''' та встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії середнього рівня безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1188 стаття 1512 КВК України])'''.'''.
== Див. також: ==
* [[Звернення засуджених, у тому числі щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги, і порядок їх розгляду]]
* [[Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі]]
* [[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]
* [[Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови]]
* [[Особливості відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років]]

Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування

2025-11-19T09:20:16Z

Nataliia.melnychenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування амністії в Україні»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/223/2015 Указ Президента України від 21 квітня 2015 року № 223 «Про Положення про порядок здійснення помилування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-21#Text Наказ Міністерства юстиції України від 26 травня 2021 року № 1848/5 «Про затвердження Порядку подання до Офісу Президента України матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених та виконання указів Президента України про помилування»]
==Амністія==
===Загальні положення===
'''Амністія''' (грец. αμνηστια — прощення) — повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі КК України) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про застосування амністії в Україні"] (далі - Закон).

Верховна Рада України вправі прийняти закон про амністію як щодо певної категорії осіб, так і щодо конкретно визначеної особи (індивідуальна амністія) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#n11 частина четверта статті 1 Закону]).

Закони про амністію, за винятком законів про умовну амністію, Верховна Рада України може приймати '''не частіше одного разу протягом календарного року''', крім випадків індивідуальної амністії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#n43 стаття 7 Закону]).

Дія закону про амністію поширюється на кримінальні правопорушення, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжувані кримінальні правопорушення, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання законом про амністію чинності.

У виняткових випадках з метою припинення суспільно небезпечних групових проявів чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених законом про амністію (умовна амністія) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#n38 стаття 5 Закону]).
===Куди звернутися===
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

'''''Застосування цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону] здійснюється щодо:'''''
*осіб, звільнених від відбування покарань з випробувань, та осіб, яких засуджено до покарань, що не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарань у виді штрафу, — за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
*осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарань не виконано, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
*засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, — за поданням начальника встанови, погодження відповідною спостережною комісією або службою у справах для дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника;
*осіб, щодо яких судом ухвалено вирок, який не набрав законної сили, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом до кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання, яка особа викликається в судове засідання і може давати пояснення.

Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи. У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання.

Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно.

Особи, засуджені за вчинення кримінального правопорушення, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію. Але це не значить, що амністія можлива лише протягом 3 місяців. Цей термін встановлено для посадових осіб пенетенціарних установ, прокуратури та суду, щоб вони не зволікали із застосуванням Закону про амністію.
===Перелік документів===
Клопотання про застосування амністії може подати установа виконання покарань, також засуджена особа. Якщо подає засуджена особа, то усі необхідні документи вилучаються із кримінальної справи такої особи. Також якщо засуджена особа має неповнолітню дитину, тоді до клопотання додається свідоцтво про народження. Якщо засуджений є особою з інвалідністю - до клопотання додається довідка про інвалідність, якщо батьки похилого віку - пенсійне посвідчення тощо.
===Підстави для відмови===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#n24 Статтею 4 Закону] визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії:
*осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
*осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
*осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
*осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
*осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисне кримінальне правопорушення.
Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть.

Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#n24 стаття 4 Закону]).

Особи, визнані винними у вчиненні державної зради, диверсії, корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, - не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n441 частиною третьою статті 81 КК України].

Дія законів про амністію не поширюється на осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності. Застосування амністії передбачає звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а неосудні до таких осіб не належать. Водночас обмежено осудна особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності чи від покарання або від його подальшого відбування у випадках, передбачених законом, у тому числі на підставі акта амністії.
===Порядок та строки оскарження===
Вказуються в рішенні суду та оскаржуються в апеляційному суді.
==Помилування==
'''Помилування''' — звільнення від відбування кримінального покарання індивідуальним рішенням, як правило, глави держави.

В Україні помилування здійснюється лише щодо засуджених осіб. Питання помилування регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#n2 Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223 «Про порядок здійснення помилування»], яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#n9 Положення про порядок здійснення помилування] (надалі - Положення).

'''''Помилування засуджених здійснюється у виді:'''''
*заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років;
*повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань (пункт 2 Розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-21#n16 ПОРЯДОК подання до Офісу Президента України матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених та виконання указів Президента України про помилування]) (надалі - Порядок).
'''''Право клопотати про помилування має особа''''':
*засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;
*засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України;
*засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування;
*є захисником, одним із батьків, дружиною (чоловіком), дитиною, іншим членом сім'ї, законним представником засудженої особи;
*у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин клопотання про помилування також може бути подано головою або іншим членом Комісії при Президентові України у питаннях помилування, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженим Президента України з прав дитини, Радником - уповноваженим Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, Радником - уповноваженим Президента України з питань безбар'єрності (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#n9 Положення]).
Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#n9 Положення] клопотання подається лише після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.

У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше 15 років призначеного покарання.
===Куди звернутися===
Клопотання про помилування особою, засудженою судом України, яка відбуває покарання в Україні, або засудженою судом іноземної держави і переданою для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань (абзац перший пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#n9 Положення]).
===Зразки необхідних документів та строки розгляду питання===
Перш за все, клопотання про помилування оформляється власноруч в довільній формі, яке адміністрацією установи невідкладно реєструються в журналі обліку клопотань про помилування засуджених.

Адміністрація установи '''протягом 15 днів''' з дня подання клопотання забезпечує підготовку характеристики на засудженого і відомостей про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі та направляє клопотання про помилування засудженого(ї) та підготовлені до нього документи до Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України (далі - Департамент).

У характеристиці, яка долучається до клопотання про помилування повинно відображатися поведінка за весь період відбування покарання (ставлення до праці та навчання, участь у виховних заходах і реалізації програм диференційного виховного впливу, соціально-корисна активність, ставлення до вчиненого кримінального правопорушення та відшкодування завданого збитку, соціальні зв’язки, ступінь виправлення) із викладеною думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування, а також інші відомості і дані, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Крім цього, до клопотання про помилування особи, засудженої до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі додаються:
#анкета засудженого(ї) до клопотання про помилування за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-21#n92 додатку 4 до Порядку];
#копії вироків, ухвал і постанов суду, які є підставою для відбування покарання засудженим;
#копія повідомлення про набрання вироком, ухвалою або постановою законної сили;
#характеристика на засудженого (у) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-21#n88 (додаток 2 Порядку)];
#відомості про заохочення та стягнення;
#виписка з медичної карти амбулаторного хворого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n15 форма № 025/о]) та виписка з карти хворого, який вибув із стаціонару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n14 форма № 066/о]);
#відомості про наявність майнового позову, який підлягає стягненню, та стан відшкодування заподіяних кримінальним правопорушенням збитків;
#психологічна характеристика на засудженого (у) (щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі).
Вказаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-21#n15 Порядок] надає право засудженому до клопотання про помилування долучити інші документи, які, на його погляд, мають значення для застосування помилування.

Після погодження характеристики заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи та затвердження її начальником установи клопотання засудженого про помилування, характеристика на засудженого і відомості про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі протягом '''3-х робочих днів''' з дня реєстрації клопотання про помилування передаються до підрозділу контролю за виконанням судових рішень установи для подальшого оформлення документів.

Адміністрація установи зобов'язана під особистий підпис ознайомити засудженого із копіями документів, які додаються до клопотання про помилування, що проставляється на копії супровідного листа до Департаменту, після чого вони долучаються до особової справи засудженого.

Після спливу '''5 денного строку''' Адміністрація установи передає клопотання разом з характеристикою на засудженого до Офісу Президента України.

Клопотання про помилування і підготовлені Департаментом матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія) (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#n9 Положення]).

'''''Під час розгляду клопотання про помилування враховуються:'''''
*ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини;
*думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших суб’єктів про доцільність помилування.
За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.

Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#n9 Положення]).

Про помилування засудженого Президент України видає '''указ'''.

Після цього, з метою виконання такого указу, він надсилається:
*щодо осіб, які відбувають покарання в установах чи органах виконання покарань, а також щодо осіб (громадян іноземної держави), засуджених судами України до позбавлення волі, які передані для відбування покарання в державах, громадянами яких вони є, - Міністерству юстиції України;
*щодо осіб, які звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам;
*щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, до службових обмежень для військовослужбовців чи до позбавлення військових звань, - Міністерству оборони України;
*щодо інших осіб - відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.
Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до відома та іншим державним органам, органам місцевого самоврядування для забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.
===Порядок оскарження===
У разі відхилення Комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі, за відсутності виникнення нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через п'ять років, а щодо інших засуджених - не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням щодо необхідності дотримання часових обмежень.

==Зразки клопотань==
*[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluOTBkdDdsekl5cjQ/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-ceeRyypqvNQcV3UySirqSg&rtpof=true&sd=true Клопотання про застосування амністії та звільнення від покарання]
*[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluZEo4c2JpSTRxRzQ/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-Ou7T8gW_r98u0reKdvQ9jw&rtpof=true&sd=true Клопотання про помилування]

[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Засуджені]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Президент України]]

Відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками і неповнолітніми

2025-11-18T11:39:06Z

Nataliia.melnychenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18 Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5]
== Особливості відбування покарання неповнолітніми ==
=== Застосування до неповнолітнього покарання у виді позбавлення волі ===
Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину '''вісімнадцятирічного віку''', може бути призначене на строк '''від шести місяців до десяти років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n630 стаття 102 КК України]). '''За особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя''' людини, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк '''до п'ятнадцяти років'''.

Важливо, що неповнолітні відбувають призначене їм позбавлення волі не у загальних виправних колоніях, а у '''спеціальних виховних установах'''.

Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:
# за нетяжкий злочин – на строк не більше чотирьох років;
# за тяжкий злочин – на строк не більше семи років;
# за особливо тяжкий злочин – на строк не більше десяти років;
# за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, – на строк до п’ятнадцяти років.
При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n303 статтях 65-67 КК України], враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

При призначенні покарання неповнолітньому '''за сукупністю кримінальних правопорушень або вироків''' остаточне покарання у виді позбавлення волі також '''не може перевищувати п’ятнадцяти років'''.
=== Відбування покарання неповнолітніми ===
Як правило, неповнолітні засуджені віком від 14 до 18 років відбувають покарання в одній виховній установі, наближеній до місця мешкання засудженого, що має особливе значення для збереження соціально корисних зв'язків та допомагає соціальній адаптації після звільнення.

Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться із виховної колонії для дальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Питання про переведення засудженого, який досяг вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії вирішується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань ([https://kvs.gov.ua/news/ Державна кримінально-виконавча служба України]) за рішенням педагогічної ради і поданням начальника виховної колонії, погодженим із службою у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1140 стаття 147 КВК України]).

З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли 18-річного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але '''не довше ніж до досягнення ними 22 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1144 стаття 148 КВК України]).

Залишення засуджених, які досягли 18-річного віку, у виховній колонії проводиться за '''рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою зі службою у справах дітей'''. На таких засуджених поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли 18-річного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю.
=== Права та обов'язки засуджених неповнолітніх ===
Засуджені неповнолітні користуються усіма правами та мають обов'язки, передбачені кримінально-виконавчим законодавством. Зокрема у виховних колоніях засуджені мають право:
* витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу;
* одержувати короткострокові побачення без обмежень і щомісяця одне тривале побачення;
* безкоштовно одержувати середню освіту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1100 (стаття 143 КВК України]).
При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття '''не менше 1/4 строку покарання''' засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення за межами виховної колонії.

Засудженому гарантується право на правничу допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, а також, якщо засуджений є неповнолітнім, - із своїм (своїми) законним представником (законними представниками). На побачення з даними особами, без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій, що невідкладно організовуються адміністрацією установи виконання покарань за ініціативою засуджених, їхніх родичів та/або осіб, визначених статтею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1100 стаття 143 КВК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text КВК України] встановлює '''окремі заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до неповнолітніх''', а саме:

♦ за сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі '''заходи заохочення''':
# надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії (але не пізніше двадцятої години);
# надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати 8 годин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1113 стаття 144 КВК України]);

♦ за порушення встановленого порядку і умов відбування покарання до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі '''заходи стягнення''':
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# скасування поліпшених умов тримання, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1100 статтею 143 КВК України];
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до 5 діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1118 стаття 145 КВК України]).

У виховних колоніях організовується єдиний навчально-виховний процес, що поєднує у собі загальноосвітню та професійну підготовку з залученням неповнолітнього засудженого до трудової діяльності, з метою його виправлення та підготовки до самостійного життя на волі. Для успішної реалізації складних та багатопланових завдань виховної колонії до організації виховного процесу залучаються педагоги та психологи, які проводять спеціальні заходи (програми) щодо виправлення неповнолітніх, їх соціальної адаптації з урахуванням фізіологічних особливостей, особистісних якостей, інтересів, установок тощо.

Для надання допомоги адміністрації виховної колонії в організації навчально-виховного процесу і зміцненні матеріально-технічної бази колонії, вирішенні питань соціального захисту засуджених, трудового і побутового влаштування осіб, які звільняються, при виховних колоніях створюється піклувальна рада з представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1149 стаття 149 КВК України]), організація і діяльність якої визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2004-%D0%BF#n98 положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України].

Також з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-13#n4 батьківські комітети]. Діяльність батьківського комітету визначається положенням, яке затверджує начальник виховної колонії.

Участь громадськості в роботі виховних колоній спрямована на нейтралізацію негативних соціально-психологічних факторів відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, підтримку та закріплення соціально корисних зв'язків, на профілактику рецидиву як в період відбування покарання, так і після звільнення.
== Особливості відбування покарання засудженими жінками ==
=== Порядок відбування покарання засудженими вагітними жінками ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1073 Статтею 141 КВК України] передбачено порядок відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років. Зокрема, при виправних колоніях, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі жінки, у разі необхідності організовуються будинки дитини. '''Засуджені жінки мають право влаштовувати в будинки дитини своїх дітей віком до трьох років'''. Будинок дитини при виправній колонії є дитячим закладом. У будинках дитини діти перебувають під опікою адміністрації дитячого закладу на повному державному забезпеченні, їм створюються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку. Якщо засуджена жінка не виявила бажання проживати в будинку дитини спільно із своєю дитиною, їй має бути надана можливість вільно спілкуватися з нею без обмежень. Засуджені жінки можуть проживати із своїми дітьми віком до трьох років у будинку дитини, для цього адміністрація виправної колонії створює необхідні умови для проживання і контролю за поведінкою жінок у будинку дитини.

Матері-годувальниці і вагітні жінки можуть одержувати продуктові посилки (передачі) у кількості й асортименті, які визначаються медичним висновком.

Засуджені жінки з вагітністю понад 4 місяці або які мають при собі дітей віком до З років у випадках, коли до них не застосовується звільнення від відбування покарання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n459 статті 83 КК України] направляються адміністрацією виправної колонії для дальшого відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини.

Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і піклування - іншим особам або після досягнення 3-річного віку направляються до відповідних дитячих закладів. Спірні питання між матір’ю та батьком щодо місця проживання дитини вирішуються органом опіки та піклування або судом. Якщо у матері дитини, яка досягла 3-річного віку, невідбута частина строку покарання не перевищує 1 року і вона сумлінно виконує свої материнські обов'язки, перебування дитини в будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної колонії до звільнення матері. Лише у разі злісного порушення матір'ю вимог режиму відбування покарання рішення про продовження перебування дитини в будинку дитини може бути скасовано.
=== Проживання засуджених жінок за межами виправної колонії ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1086 Статтею 142 КВК України] передбачено, що засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці і додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії за погодженням зі спостережною комісією може бути дозволено проживання за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною 3-річного віку. Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами вони забезпечуються за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії.

У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою із спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.

Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії:
* оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації колонії;
* можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші мобільні телефони, аксесуари до них та цінні речі;
* можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами, користуватися мобільним зв'язком за свій рахунок;
* користуються правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії;
* у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров'я;
* після закінчення періоду звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у виправній колонії даного виду.
Вони забезпечуються харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії. У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою зі спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.

У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу.

Засудженим, які перебувають у дільниці посиленого контролю, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на три місяці.

Засудженим, які перебувають у дільниці ресоціалізації, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на два місяці.

Засудженим, які перебувають у дільниці соціальної реабілітації, надаються короткострокові побачення без обмежень та тривале побачення щомісяця.

'''При сумлінній поведінці і ставленні до праці''' після відбуття '''не менше половини строку''' покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, '''мають право на поліпшення умов тримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1045 стаття 139 КВК України]).

Засуджені '''до довічного позбавлення волі''' жінки відбувають покарання '''у секторах середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки''' із загальними умовами тримання '''та виправних колоніях середнього рівня безпеки''' та встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії середнього рівня безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1188 стаття 1512 КВК України])'''.'''.
== Див. також: ==
* [[Звернення засуджених, у тому числі щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги, і порядок їх розгляду]]
* [[Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі]]
* [[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]
* [[Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови]]
* [[Особливості відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років]]

Відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками і неповнолітніми

2025-11-10T14:52:17Z

Nataliia.melnychenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18 Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5]
== Особливості відбування покарання неповнолітніми ==
=== Застосування до неповнолітнього покарання у виді позбавлення волі ===
Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину '''вісімнадцятирічного віку''', може бути призначене на строк '''від шести місяців до десяти років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n630 стаття 102] КК України). '''За особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя''' людини, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк '''до п'ятнадцяти років'''.

Важливо, що неповнолітні відбувають призначене їм позбавлення волі не у загальних виправних колоніях, а у '''спеціальних виховних установах'''.

Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:
# за нетяжкий злочин – на строк не більше чотирьох років;
# за тяжкий злочин – на строк не більше семи років;
# за особливо тяжкий злочин – на строк не більше десяти років;
# за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, – на строк до п’ятнадцяти років.
При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n303 65-67] КК України, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

При призначенні покарання неповнолітньому '''за сукупністю кримінальних правопорушень або вироків''' остаточне покарання у виді позбавлення волі також '''не може перевищувати п’ятнадцяти років'''.
=== Відбування покарання неповнолітніми ===
Як правило, неповнолітні засуджені віком від 14 до 18 років відбувають покарання в одній виховній установі, наближеній до місця мешкання засудженого, що має особливе значення для збереження соціально корисних зв'язків та допомагає соціальній адаптації після звільнення.

Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться із виховної колонії для дальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Питання про переведення засудженого, який досяг вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії вирішується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань ([https://kvs.gov.ua/news/ Державна кримінально-виконавча служба України]) за рішенням педагогічної ради і поданням начальника виховної колонії, погодженим із службою у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1140 стаття 147 КВК України]).

З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли 18-річного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але '''не довше ніж до досягнення ними 22 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1144 стаття 148 КВК України]).

Залишення засуджених, які досягли 18-річного віку, у виховній колонії проводиться за '''рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою зі службою у справах дітей'''. На таких засуджених поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли 18-річного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю.
=== Права та обов'язки засуджених неповнолітніх ===
Засуджені неповнолітні користуються усіма правами та мають обов'язки, передбачені кримінально-виконавчим законодавством. Зокрема у виховних колоніях засуджені мають право:
* витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу;
* одержувати короткострокові побачення без обмежень і щомісяця одне тривале побачення;
* безкоштовно одержувати середню освіту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1100 (стаття 143 КВК України]).
При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття '''не менше 1/4 строку покарання''' засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення за межами виховної колонії.

Засудженому гарантується право на правничу допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, а також, якщо засуджений є неповнолітнім, - із своїм (своїми) законним представником (законними представниками). На побачення з даними особами, без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій, що невідкладно організовуються адміністрацією установи виконання покарань за ініціативою засуджених, їхніх родичів та/або осіб, визначених статтею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1100 стаття 143 КВК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text КВК України] встановлює '''окремі заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до неповнолітніх''', а саме:

♦ за сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі '''заходи заохочення''':
# надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії (але не пізніше двадцятої години);
# надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати 8 годин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1113 стаття 144 КВК України]);

♦ за порушення встановленого порядку і умов відбування покарання до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі '''заходи стягнення''':
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# скасування поліпшених умов тримання, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1100 статтею 143] КВК України;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до 5 діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1118 стаття 145 КВК України]).

У виховних колоніях організовується єдиний навчально-виховний процес, що поєднує у собі загальноосвітню та професійну підготовку з залученням неповнолітнього засудженого до трудової діяльності, з метою його виправлення та підготовки до самостійного життя на волі. Для успішної реалізації складних та багатопланових завдань виховної колонії до організації виховного процесу залучаються педагоги та психологи, які проводять спеціальні заходи (програми) щодо виправлення неповнолітніх, їх соціальної адаптації з урахуванням фізіологічних особливостей, особистісних якостей, інтересів, установок тощо.

Для надання допомоги адміністрації виховної колонії в організації навчально-виховного процесу і зміцненні матеріально-технічної бази колонії, вирішенні питань соціального захисту засуджених, трудового і побутового влаштування осіб, які звільняються, при виховних колоніях створюється піклувальна рада з представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1149 стаття 149 КВК України]), організація і діяльність якої визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2004-%D0%BF#n98 положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України].

Також з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-13#n4 батьківські комітети]. Діяльність батьківського комітету визначається положенням, яке затверджує начальник виховної колонії.

Участь громадськості в роботі виховних колоній спрямована на нейтралізацію негативних соціально-психологічних факторів відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, підтримку та закріплення соціально корисних зв'язків, на профілактику рецидиву як в період відбування покарання, так і після звільнення.
== Особливості відбування покарання засудженими жінками ==
=== Порядок відбування покарання засудженими вагітними жінками ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1073 Статтею 141 КВК України] передбачено порядок відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років. Зокрема, при виправних колоніях, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі жінки, у разі необхідності організовуються будинки дитини. '''Засуджені жінки мають право влаштовувати в будинки дитини своїх дітей віком до трьох років'''. Будинок дитини при виправній колонії є дитячим закладом. У будинках дитини діти перебувають під опікою адміністрації дитячого закладу на повному державному забезпеченні, їм створюються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку. Якщо засуджена жінка не виявила бажання проживати в будинку дитини спільно із своєю дитиною, їй має бути надана можливість вільно спілкуватися з нею без обмежень. Засуджені жінки можуть проживати із своїми дітьми віком до трьох років у будинку дитини, для цього адміністрація виправної колонії створює необхідні умови для проживання і контролю за поведінкою жінок у будинку дитини.

Матері-годувальниці і вагітні жінки можуть одержувати продуктові посилки (передачі) у кількості й асортименті, які визначаються медичним висновком.

Засуджені жінки з вагітністю понад 4 місяці або які мають при собі дітей віком до З років у випадках, коли до них не застосовується звільнення від відбування покарання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n459 статті 83 КК України] направляються адміністрацією виправної колонії для дальшого відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини.

Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів [[Опіка і піклування над дітьми|опіки і піклування]] - іншим особам або після досягнення 3-річного віку направляються до відповідних дитячих закладів. Спірні питання між матір’ю та батьком щодо місця проживання дитини вирішуються органом опіки та піклування або судом. Якщо у матері дитини, яка досягла 3-річного віку, невідбута частина строку покарання не перевищує 1 року і вона сумлінно виконує свої материнські обов'язки, перебування дитини в будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної колонії до звільнення матері. Лише у разі злісного порушення матір'ю вимог режиму відбування покарання рішення про продовження перебування дитини в будинку дитини може бути скасовано.
=== Проживання засуджених жінок за межами виправної колонії ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1086 Статтею 142 КВК України] передбачено, що засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці і додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії за погодженням зі спостережною комісією може бути дозволено проживання за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною 3-річного віку. Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами вони забезпечуються за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії.

У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою із спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.

Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії:
* оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації колонії;
* можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші мобільні телефони, аксесуари до них та цінні речі;
* можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами, користуватися мобільним зв'язком за свій рахунок;
* користуються правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії;
* у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров'я;
* після закінчення періоду звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у виправній колонії даного виду.
Вони забезпечуються харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії. У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою зі спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.

У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу.

Засудженим, які перебувають у дільниці посиленого контролю, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на три місяці.

Засудженим, які перебувають у дільниці ресоціалізації, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на два місяці.

Засудженим, які перебувають у дільниці соціальної реабілітації, надаються короткострокові побачення без обмежень та тривале побачення щомісяця.

'''При сумлінній поведінці і ставленні до праці''' після відбуття '''не менше половини строку''' покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, '''мають право на поліпшення умов тримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1045 стаття 139 КВК України]).

Засуджені '''до довічного позбавлення волі''' жінки відбувають покарання '''у секторах середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки''' із загальними умовами тримання '''та виправних колоніях середнього рівня безпеки''' та встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії середнього рівня безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1188 стаття 1512 КВК України])'''.'''.
== Див. також: ==
* [[Звернення засуджених, у тому числі щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги, і порядок їх розгляду]]
* [[Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі]]
* [[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]
* [[Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови]]
* [[Особливості відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[index.php?title=Категорія:Засуджені]]
[[index.php?title=Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Вагітні жінки]]

Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки

2025-11-04T08:43:29Z

Nataliia.melnychenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки"]

== Загальні положення ==
'''''Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт)''''' визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення на земельній ділянці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n342 стаття 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

Параметри забудови визначаються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення""], [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування і забудова територій".]

Розроблення будівельного паспорта здійснюється:
* в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

'''Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.'''
== Порядок оформлення будівельного паспорта==
=== Куди звертатися? ===
Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо через центри надання адміністративних послуг.
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 1 до Порядку;]
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
* ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
* проєкт будівництва (за наявності);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
=== Строк видачі===
Протягом '''десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів.
=== Вартість ===
На безоплатній основі.

== Внесення змін до будівельного паспорта==
У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об’єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, '''протягом десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів,
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 1 до Порядку];
* примірник будівельного паспорта замовника;
* ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

== Підстави повернення документів замовнику ==
Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам території, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

У разі незгоди з рішенням уповноваженого органу містобудування та архітектури про відмову у видачі будівельного паспорта, заявник може оскаржити таке рішення у судовому порядку, подавши до адміністративного суду позовну заяву у шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

== Вимоги до будівельного паспорту ==
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Будівельний паспорт складається за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 2 до Порядку].

До складу будівельного паспорта входять:
* пакет документів, наданий замовником;
* схема забудови земельної ділянки, наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 3 до Порядку];
* пам’ятка замовнику індивідуального будівництва. 

У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Пам’ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації, і виконує наступні ключові функції:

=== 1. Рекомендаційний перелік ===
Вона є '''рекомендаційним переліком''' положень нормативно-правових актів, державних будівельних норм (ДБН), стандартів та правил.

=== 2. Застосування в умовах існуючої ситуації ===
Ця пам'ятка містить вимоги, які необхідно застосовувати саме '''в умовах існуючої містобудівної ситуації''' на конкретній земельній ділянці, де планується індивідуальне будівництво.

=== 3. Основні питання, які висвітлює Пам'ятка ===
Пам'ятка має на меті допомогти замовнику уникнути порушень будівельних норм і, як правило, містить інформацію про:

* '''Планувальні обмеження:'''
** Зони охорони пам'яток культурної спадщини, історичні ареали.
** Прибережні захисні смуги, водоохоронні зони.
** Санітарно-захисні зони від підприємств, лінії електропередач тощо.
* '''Розміщення об'єктів та відстані:'''
** Мінімально допустимі '''протипожежні відстані''' від об'єктів, що проєктуються, до існуючих будинків і споруд на сусідніх ділянках (відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій").
** '''Відступи''' від червоних ліній, меж сусідніх земельних ділянок та інженерних комунікацій.
* '''Вимоги до інженерного забезпечення:'''
** Умови підключення до існуючих інженерних мереж (водопостачання, каналізація, електропостачання, газопостачання) або вимоги до автономного забезпечення.
* '''Естетичні та архітектурні вимоги:'''
** Якщо такі встановлені місцевими правилами забудови чи детальною містобудівною документацією.

'''Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.'''

Будівельний паспорт складається у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, другий примірник постійно зберігається в архіві уповноваженого органу містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.

Будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.

Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.

Після отримання будівельного паспорта, для отримання права на виконання будівельних робіт, необхідно подати відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Повідомлення можна подати через ЦНАП (в паперовому вигляді), або в електронному вигляді через портал Дія. Потрібно пам’ятати, що на сьогодні не здійснюється автоматична реєстрація повідомлення. Система Дія підтримує можливість подання повідомлення від двох або більше замовників, кожен з яких має підписати створене повідомлення своїм Електронним Цифровим Підписом (ЕЦП).

== Видача дублікату будівельного паспорту ==
У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури '''на безоплатній основі протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта.

Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки

2025-11-04T08:37:47Z

Nataliia.melnychenko: помилки

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки"]

== Загальні положення ==
'''''Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт)''''' визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення на земельній ділянці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n342 стаття 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

Параметри забудови визначаються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення""], [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б 2.2-12:2019 "Планування і забудова територій".]

Розроблення будівельного паспорта здійснюється:
* в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

'''Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.'''
== Порядок оформлення будівельного паспорта==
=== Куди звертатися? ===
Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо через центри надання адміністративних послуг.
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 1 до Порядку;]
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
* ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
* проєкт будівництва (за наявності);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
=== Строк видачі===
Протягом '''десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів.
=== Вартість ===
На безоплатній основі.

== Внесення змін до будівельного паспорта==
У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об’єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, '''протягом десяти робочих днів''' з дня надходження пакета документів,
=== Перелік необхідних документів ===
* заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 1 до Порядку];
* примірник будівельного паспорта замовника;
* ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

== Підстави повернення документів замовнику ==
Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам території, планувальним рішенням проєктів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

У разі незгоди з рішенням уповноваженого органу містобудування та архітектури про відмову у видачі будівельного паспорта, заявник може оскаржити таке рішення у судовому порядку, подавши до адміністративного суду позовну заяву у шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

== Вимоги до будівельного паспорту ==
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Будівельний паспорт складається за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 2 до Порядку].

До складу будівельного паспорта входять:
* пакет документів, наданий замовником;
* схема забудови земельної ділянки, наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 додатку 3 до Порядку];
* пам’ятка замовнику індивідуального будівництва. 

У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Пам’ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації, і виконує наступні ключові функції:

=== 1. Рекомендаційний перелік ===
Вона є '''рекомендаційним переліком''' положень нормативно-правових актів, державних будівельних норм (ДБН), стандартів та правил.

=== 2. Застосування в умовах існуючої ситуації ===
Ця пам'ятка містить вимоги, які необхідно застосовувати саме '''в умовах існуючої містобудівної ситуації''' на конкретній земельній ділянці, де планується індивідуальне будівництво.

=== 3. Основні питання, які висвітлює Пам'ятка ===
Пам'ятка має на меті допомогти замовнику уникнути порушень будівельних норм і, як правило, містить інформацію про:

* '''Планувальні обмеження:'''
** Зони охорони пам'яток культурної спадщини, історичні ареали.
** Прибережні захисні смуги, водоохоронні зони.
** Санітарно-захисні зони від підприємств, лінії електропередач тощо.
* '''Розміщення об'єктів та відстані:'''
** Мінімально допустимі '''протипожежні відстані''' від об'єктів, що проєктуються, до існуючих будинків і споруд на сусідніх ділянках (відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій").
** '''Відступи''' від червоних ліній, меж сусідніх земельних ділянок та інженерних комунікацій.
* '''Вимоги до інженерного забезпечення:'''
** Умови підключення до існуючих інженерних мереж (водопостачання, каналізація, електропостачання, газопостачання) або вимоги до автономного забезпечення.
* '''Естетичні та архітектурні вимоги:'''
** Якщо такі встановлені місцевими правилами забудови чи детальною містобудівною документацією.

'''Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.'''

Будівельний паспорт складається у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, другий примірник постійно зберігається в архіві уповноваженого органу містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.

Будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.

Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.

Після отримання будівельного паспорта, для отримання права на виконання будівельних робіт, необхідно подати відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Повідомлення можна подати через ЦНАП (в паперовому вигляді), або в електронному вигляді через портал Дія. Потрібно пам’ятати, що на сьогодні не здійснюється автоматична реєстрація повідомлення. Система Дія підтримує можливість подання повідомлення від двох або більше замовників, кожен з яких має підписати створене повідомлення своїм Електронним Цифровим Підписом (ЕЦП).

== Видача дублікату будівельного паспорту ==
У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури '''на безоплатній основі протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта.
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]