WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави

2023-04-13T13:23:07Z

Nataliia.melian:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_178#Text Конвенція про територіальне море та прилеглу зону від 29 квітня 1958 pоку]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_055#Text Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 Закон України "Про державний кордон України"]
== Загальна інформація ==
'''Територіальна цілісність або територіальна недоторканність держави''' — принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканною від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою.
== Склад злочину ==
=== Об'єкт злочину ===
Об'єктом злочину є безпека держави у політичній і воєнній сферах, яка полягає у відсутності загрози порушення встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], законами України і міжнародними правовими актами територіальної цілісності України та порядку визначення її території.

'''Державний кордон України''' - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, а саме: межі суходолу, вод, надр, повітряного простору (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 Закону України "Про державний кордон України"]). Ця лінія проходить: на суходолі - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах, на морі по зовнішній межі територіального моря України, а також певним чином на річках, озерах та інших водоймах, на мостах, греблях, інших спорудах, і позначається на місцевості чітко видимими прикордонними знаками (демаркація).
=== Об’єктивна сторона ===
Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, які можуть виявитися у таких чотирьох формах:
# дії, спрямовані на зміну меж території України;
# дії, спрямовані на зміну меж державного кордону України;
# публічні заклики до вчинення таких дій;
# розповсюдження матеріалів із закликами до вказаних дій.
Перші дві форми дій можуть бути вчинені насильницьким (в тому числі і збройним) або іншим шляхом всупереч [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] або нормам міжнародного права (наприклад, спроба змінити межі території України на користь іншої держави; вчинення конфлікту на державному кордоні України, пов’язаного зі спробою змінити межі кордону, в тому числі шляхом збройного нападу на прикордонну заставу).

'''Публічні заклики''' до вчинення вказаних дій означають усні (на мітингу, зборах, по радіо тощо) або письмові звернення до громадян (невизначеної або певної групи людей). Заклики можуть бути пов’язані зі спробами схилити невизначену кількість людей або певні організації чи інші угруповання до виходу автономної республіки, області, району або міста зі складу України або до відокремлення частини території України і приєднання її до території іншої держави.

'''Розповсюдження матеріалів до вчинення вказаних дій''' – це ознайомлення різними способами (розкидання, розклеювання, розсилання тощо) змісту матеріалів до відома невизначеної кількості осіб. Відповідні матеріали - письмові чи зафіксовані на іншому носієві інформації листівки, плакати, газети тощо - тут виступають засобами вчинення злочину.

'''Зміна території''' - це будь-які дії, спрямовані на передачу частини території України під юрисдикцію іншої держави або на зменшення території України шляхом утворення на її території іншої суверенної держави. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який може бути призначений тільки Верховною Радою України.

'''Зміна меж''' - створення з вказаною метою не передбачених законодавством воєнізованих або збройних формувань чи груп, захоплення й утримання пунктів пропуску через державний кордон тощо (у цих випадках дії винних мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених частинами першою або третьою статті 110 і статтею 260 або статтею 341 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України]).

Щодо дій, спрямованих на зміну державного кордону України на порушення порядку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] не встановлює порядку зміни державного кордону. Зміна державного кордону (який є умовною лінією), навіть здійснена внаслідок збройного захоплення частини території країни, водночас означає зміну меж її території.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у частині першій статті 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України] дій.

'''Фінансування дій,''' вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України Стаття 110-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України].
=== Суб'єкт злочину ===
Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.
=== Суб’єктивна сторона ===
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Обов’язковою ознакою злочину є наявність спеціальної мети – змінити межі території або державного кордону України.

Якщо особа вчинює певні дії з метою зміни меж території областей, інших адміністративних одиниць без намагання змінити зовнішні межі території України, відповідальність за статтею 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України] виключається, У разі, коли такі дії вчинено службовою особою, вони можуть бути кваліфіковані за [[Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення|статтями 364, 365, 366]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України].

Для публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території (державного кордону) України, і для розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій зазначена мета не є обов'язковою ознакою складу. Відповідальність за ці дії має нести й особа, яка особисто не має такої мети.

Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених у частині третій статті 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України], може характеризуватися як умислом, так і необережністю.

Особа, крім керівника організованої групи, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру, про відповідну незаконну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину. статті 110-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України]
== Кваліфікуючі ознаки злочину: ==
# вчинення особою, яка є представником влади;
# вчинення його повторно;
# вчинення за попередньою змовою групою осіб;
# поєднання з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.
'''Особливою кваліфікуючою ознакою''' є настання в результаті його вчинення таких суспільно небезпечних наслідків, як загибель людей (під загибеллю людей необхідно розуміти загибель хоча б однієї людини), або інших тяжких наслідків (настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів, виникнення масових безпорядків, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо).

Під іншими тяжкими наслідками у злочині, передбаченому статтею 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України], треба розуміти настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів, виникнення масових безпорядків, розрив чи суттєве погіршення дипломатичних стосунків з іншою державою, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо.

Фінансуванням дій, передбачених у статті 110-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 Кримінального кодексу України], є дії, вчинені з метою їх фінансового або матеріального забезпечення.

Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, визнається вчиненим у великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, визнається вчиненим в особливо великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.

Стаття 110-2. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України

1. Фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

2. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди, -

караються позбавленням волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони призвели до інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави

2023-04-13T13:19:54Z

Nataliia.melian: доповнено ст 110-2

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

2022-12-14T13:36:10Z

Nataliia.melian: доповнено об'єктивну сторону

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_161 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 pоку]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207#Text Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 року Ратифікована СРСР 19 грудня 1980 року (ст. 6)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791 Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виізду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
== Загальні положення ==
Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на протидію торгівлі людьми, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року] (далі також - Палермський протокол 2000 року) і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року.] Цими документами визначено основні поняття торгівлі людьми, окреслено коло суспільнонебезпечних діянь, які підлягають обов'язковій криміналізації, передбачено основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми, зокрема з метою експлуатації праці, а також захисту та реабілітації жертв цього злочину.

Стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#o27 Палермського протоколу 2000 року] містить важливі для з’ясування сутності торгівлі людьми дефініції. Так, '''під торгівлею людьми''' пропонується розуміти здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або ж інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан або вилучення органів.

Стаття 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) встановлює кримінальну відповідальність за торгівлю людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.
== Об'єкт ==
Основним '''безпосереднім об'єктом''' цього злочину є ''воля і гідність людини''. Його '''додатковим факультативним об'єктом''' можуть виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України''.''
== Об'єктивна сторона ==
[[Файл:Ознаки торгівлі людьми.jpg|міні|<nowiki>http://n-slovo.com.ua</nowiki>]]
Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у таких формах:
* продаж людини;
* платна передача або одержання людини;
* вербування, переміщення, переховування людини.
'''Торгівля людиною''' - дії з купівлі-продажу людини, що полягають у безповоротній передачі (отриманні) людини за грошову винагороду.

В'''ербування''' - вчинення дій, спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту вчинення конкретних дій, спрямованої на досягнення домовленості із особою, яку вербують для експлуатації.

'''Переміщення''' - людини слід розуміти дії, спрямовані на зміну місця її перебування.

'''Переховування''' - обмеження фізичних контактів людини з іншими особами, особливо із представниками правоохоронних органів, що може проявлятись як у наданні приміщення для перебування, так і у примусовому позбавленні волі. Закінченим злочин вважається з моменту заволодіння особою і фактичного початку обмеження її волі.

'''Передача або одержання''' '''людини''' - вчинення дій, пов’язаних із переходом контролю над людиною від однієї особи до іншої.

'''Обман,''' як спосіб вчинення злочину, полягає в умисному введенні в оману іншої особи або підтримуванні вже наявної у неї оманливої уяви шляхом передачі інформації, що не відповідає дійсності або замовчування про різні факти, речі, явища і т. ін., з метою схилити цю особу до певної поведінки.

Ш'''антаж''' - психічне насильство, що полягає у погрозі розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти у таємниці.

'''Уразливий стан особи,''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 статті 149 КК України], – це такий її стан, зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами, який позбавляє чи обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, а також збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

'''Експлуатація''' людини - всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

'''Продаж''' - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.

До іншої оплачуваної передачі у можна віднести угоди про [[Договір міни|міну]], [[Договір найму (оренди)|найм]], заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім грошей, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).

Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:
# такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші, за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
# зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.
У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої платної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільно небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину, адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються - людина.

Склад злочину - формальний. Встановлення однієї із зазначених форм діяння достатньо для констатації його об’єктивної сторони. Крім того, для вербування, переміщення, переховування, передачі та одержання людини обов’язковим є також спосіб вчинення діяння, а саме: використання суб’єктом обману, шантажу чи уразливого стану потерпілої особи.

Під обманом слід розуміти повідомлення неправдивих відомостей (так званий активний обман) або замовчування певних відомостей, які повинні бути повідомлені винним (так званий пасивний обман), у результаті чого потерпілий уводиться в оману.

Використання уразливого стану потерпілої особи. Відповідно до п. 2 примітки до ст. 149 КК уразливий стан - це зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.
== Суб'єкт ==
Суб'єкт злочину - '''загальний''' або '''спеціальний''' (службова особа, батьки, усиновителі, опікуни чи піклувальники).
== Суб'єктивна сторона ==
Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Винна особа здійснює заволодіння людиною для наступного використання чи продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою використання чи такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому буде експлуатація людини.

'''Експлуатація людини може відбуватися у таких формах:'''
* сексуальна експлуатація;
* використання в порнобізнесі;
* втягнення у злочинну діяльність;
* залучення в боргову кабалу;
* усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
* використання в збройних конфліктах;
* експлуатація її праці;
* примусова праця;
* примусова вагітність;
* вилучення органів;
* проведення дослідів над людиною без її згоди;
* примусова праця.
'''Примусова праця''' (примусове надання послуг) - усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.

'''Сексуальна експлуатація''' - це використання особи іншою людиною з метою отримання прибутку для задоволення сексуальних потреб третіх осіб.

'''Під використанням в порнобізнесі''' слід розуміти залучення особи (в якості актора, статиста, робочого тощо) до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів, що є носіями графічної інформації, яка спрямована на збудження статевої пристрасті шляхом цинічного, безсоромного, грубо натуралістичного або протиприродного відображення статевого життя людей.

'''Втягнення у злочинну діяльність''' - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликання у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і способи вчинення або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.).

'''Залучення у боргову кабалу''' - це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю, але цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

'''Усиновлення (удочеріння)''' з метою наживи - оформлене спеціальним юридичним актом одержання на виховання в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню).

'''Примусова вагітність''' - використання репродуктивних функцій організму жінки шляхом природного або штучного запліднення без її добровільної згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

'''Вилучення органів''' - видалення з організму людини її складової частини, яка має певну будову і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12- палою кишкою, селезінка тощо).

'''Проведення дослідів над людиною''' без її згоди - вчинюваний без дозволу людини фізіологічний або психологічний вплив на її організм із застосуванням методів, що недопущені МОЗ України до загального застосування, тобто є експерементальними.
== Кваліфікуючі ознаки торгівлі людьми ==
Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми є вчинення злочину:
* спрямованого щодо неповнолітньої чи малолітньої особи;
* щодо кількох осіб;
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб або організованою групою;
* службовою особою з використанням службового становища або батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками;
* поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства;
*спричинив тяжкі наслідки.
== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
[[Файл:Поради для громадян як не потрапити в рабство 1.jpg|міні]]
Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
* інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеною мовою, якою володіє така особа;
* медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
* тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
* відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
* одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, що постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:
* безоплатне отримання послуг перекладача;
* тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
* постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.
[[Файл:Поради для громадян як не потрапити в рабство 2.jpg|міні]]
Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі повернення її в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.

Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.

Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:
* звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;
* наявності у такої особи документа, що посвідчує особу (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закону України "Про протидію торгівлі людьми"]).
== Відповідальність за вчинення торгівлі людьми ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 статті 149 КК України]:

1. Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порушення таємниці голосування

2022-11-17T12:47:19Z

Nataliia.melian: доповнено об'єктивну сторону

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
== Поняття ==
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].
'''Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється ''' (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України]). Відповідно до [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev-ukr Кодексу належної практики у виборчих справах] для виборців '''таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок''', невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим (пп.а п.4 Загальноєвропейських принципів у галузі виборів), а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій (пп.d п.4 Загальноєвропейських принципів у галузі виборів).

Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України] голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється. 
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.
== Об'єкт ==
'''Об'єктом''' злочину є злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

''Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).''
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
* ''порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.''
*Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.
== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).
== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність за ст. 159. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.
== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2022-09-08T08:04:33Z

Nataliia.melian: джерела забруднень

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_215 Монреальський протокол про захист озонового шару]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_801 Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України "Про охорону атмосферного повітря"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/610-2003-%D1%80 Розпорадження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 610-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”]
== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.
Статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#top Закону України "Про охорону атмосферного повітря"] передбачено, що для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об’єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:
* нормативи якості атмосферного повітря;
* гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.
Для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.
== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==
'''Моніторинг навколишнього природного середовища'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”] (ст.20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.

Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text постанові Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”].
Кожний із суб`єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються Положенням про державну систему моніторингу довкілля та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

'''Джерела забруднення'''

* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів
* газові викиди
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами)

'''Екологічна інформація'''

Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"], до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:
* інформацією про стан довкілля;
* інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
* інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
* іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"], інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"], інформація про стан довкілля (екологічна інформація) – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства. (''[[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]'').
[[Категорія: Екологічне право]]

Участь перекладача в кримінальному провадженні

2022-07-25T12:03:33Z

Nataliia.melian: доповнено: коло осіб, що мають право на перекладача та його правовій статус; ст. 7 КПКУ

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
== Загальні положення ==
'''Перекладач у кримінальному провадженні''' - це особа, здійснює переклад з мови, якою провадиться судочинство на мову особи, котра не володіє мовою судочинства та навпаки. 
До цього статусу також належать особи, які проводять переклад жестовою мовою (сурдоперекладачі). На залучення перекладача (сурдоперекладача) мають право: підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок та інші учасники процесу.

Статтею 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що у разі якщо підозрюваний, обвинувачений не володіє мовою, якою ведеться судочинство, то органом досудового розслідування чи суду обов'язково залучається перекладач та захисник. 
Докази, які отримані під час проведення слідчих та процесуальних дії з особою, яка не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження можуть визнаватися недопустимими.

Статус перекладача в кримінальному процесі має також особа, запрошена до участі в справі для роз'яснення знаків німого чи глухого. Сурдопереклад - це переклад особою, яка має навички сурдоперекладу, усної мови через жестову мову (прямий переклад) для глухих учасників кримінального провадження. Крім того, вона має вміти здійснювати зворотний переклад жестової мови глухих на усну мову (зворотний переклад).

Відповідно до ст. 7 КПК мова, якою здійснюється кримінальне провадження, є однією із загальних засад, яким повинні відповідати його зміст і форма.

Обов\’язок слідчого судді, суду, прокурора, слідчого забезпечити право користуватись послугами перекладача передбачений ч. 3 ст. 29 КПК. Вони забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись за потреби послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК.

Право на перекладача, зокрема, мають підозрюваний, обвинувачений (п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК), потерпілий (п. 9 ч. 1 ст. 56 КПК), свідок (п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК), особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (ч. 2 ст. 581 КПК) та ін.

Порушення права підозрюваного, обвинуваченого на надання йому компетентного перекладача є істотним порушенням кримінального процесуального закону і тягне за собою визнання доказів недопустимими через порушення права особи на захист.

Згідно з п. 25 ч. 1 ст. З КПК перекладач є учасником кримінального провадження і може брати в ньому участь як на стадії досудового розслідування (досудове слідство та дізнання), так і на стадії судового провадження.

== Права перекладача ==
# ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
# знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
# одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;
# заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
== Обов'язки перекладача ==
# прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
# заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом
# здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
# не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків.
== Відповідальність перекладача ==
# кримінальна (за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 385 КК України]);
# за завідомо неправильний переклад - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 384 КК України];
# за розголошення даних досудового слідства чи дізнання - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 387 КК України];
# адміністративна (за неповагу до суду, що полягала в злісному ухиленні від явки до суду чи в непідкоренні розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчинення ним будь- яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду чи встановлених у суді правил; за злісне ухилення від явки до органів досудового слідства чи дізнання.)
== Залучення перекладача до кримінального провадження ==
Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст 68 КПК України]).

Залучення перекладача на стадії досудового розслідування здійснюється на підставі постанови слідчого чи прокурора або ухвали слідчого судді, а на стадії судового провадження на підставі ухвали суду.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст 68 КПК України]).

Перекладач залучається до участі в кримінальному провадженні для здійснення як усного перекладу усних пояснень, показань, клопотань, заперечень, зауважень тощо, так і письмових документів, з якими учасники кримінального провадження ознайомлюються під час проведення конкретних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, при ознайомленні учасників з матеріалами досудового розслідування до його завершення (ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України]), при відкритті матеріалів іншій стороні (ст. 290 КПК), при ознайомленні учасників судового провадження з матеріалами кримінального провадження після призначення справи до судового розгляду (ст. 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]), а також для здійснення письмового перекладу процесуальних документів, копії яких за законом обов'язково вручаються учасникам кримінального провадження, зокрема, повідомлення про підозру (ст. 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України]), копії постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження (ч. 5 ст. 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України]), копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (ст. 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України]) тощо.

Правовий статус, роль перекладача у досудовому розслідуванні та судовому провадженні, окремі вимоги та гарантії його незалежності встановлені статтями 29,42, 56,66,79, 80,83, 122,126, 224,327, 376,517, 567, 581,584 КПК.

Про порядок виклику перекладача слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом та наслідки неявки його без поважних причин див. ст.ст. 133- 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України].

Згідно з ч. 2 ст. 327 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top КПК України] прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом) забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки перекладача шляхом здійснення судового виклику.

У справі Брозісек проти Італії (Brozicek v. Italy) ; Таба проти Франції (Tabai v.France) ЄСПЛ вказував, - якщо встановлено, що обвинувачений має недостатнє знання мови, на якій надається інформація, '''органи влади зобов'язані надати йому переклад.''' У справі Х. проти Австрії (X. v. Austria) – '''«обвинувачений не має права на повний переклад матеріалів справи»'''. У справі Luedicke, Belkacem і Koç проти Німеччини ЄСПЛ зазначив, що витрати, спричинені перекладом обвинувальних матеріалів, '''мають покладатись на державу''', відповідно до статті 6 § 3 e), Конвенції, яка гарантує право на безкоштовну допомогу перекладача.
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Порушення таємниці голосування

2021-11-04T14:53:32Z

Nataliia.melian: потерпілі від злочину, покарання, об'єкт, суб'єктивна сторона

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n4127 Виборчий кодекс України]
*Конституція України

== Поняття ==
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].
'''Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється ''' (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n4127 Виборчого кодексу України]). Відповідно до [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev-ukr Кодексу належної практики у виборчих справах] для виборців '''таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок''', невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим (пп.а п.4 Загальноєвропейських принципів у галузі виборів), а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій (пп.d п.4 Загальноєвропейських принципів у галузі виборів). '''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.

== Об'єкт ==

'''Об'єктом''' злочину є злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

''Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).''

== Об'єктивна сторона ==

'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
* ''порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.''

== Суб'єкт злочину ==

'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

== Суб'єктивна сторона ==

'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність за ст. 159. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==

'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.

''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.

== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Сексуальне насильство

2021-10-11T12:19:14Z

Nataliia.melian: уточнення елементу злочину та визначення потерпілого

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
* [http://pravoznavec.com.ua/books/162/12169/28/#chapter Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України]
* [https://buklib.net/books/21972/ Криміналістика, за ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.]

== Елементи складу злочину ==
'''Сексуальне насильство''' — злочин, який полягає у в<ins>чиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи</ins>.
 Зміни уточнюють кваліфікацію злочинів в більш реалістичному контексті. Раніше термін «зґвалтування» розумівся з медико-біологічної точки зору як вагінальний секс між чоловіком та жінкою, а все інше – задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Як наслідок, суб‘єктом цього злочину майже завжди були чоловіки і доволі нечасто – жінки (але у формі співучасті, наприклад організатори). Це викликало безліч проблем в частині кваліфікації, розслідування, експертиз тощо. Такий категоріальний апарат у питанні кваліфікації не відповідав вимогам часу і дозволяв уникати відповідальності ґвалтівникам.

Тому з 11 січня 2019 року зґвалтуванням є будь-який секс (проникнення вагінальне, анальне, оральне), якщо на це немає добровільної згоди особи (її не треба нотаріально посвідчувати, це робиться в будь-який спосіб, часто невербальний) (стаття 152 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]). Якщо сексу не було, тобто проникнення в тіло особи, це може бути кваліфіковане як сексуальне насильство без згоди особи. Відрізняє цей злочин від зґвалтування лише спосіб задоволення статевої потреби — неприродний, не фізіологічний акт.

'''Основний безпосередній об'єкт злочину''' - статева свобода чи статева недоторканість особи. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.
Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.

'''Потерпілим від злочину є''' особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 14 років, залежно від характеру вчинюваних дій. Так, наприклад, при мужолозтві - це чоловік, при лесбіянстві - жінка, а в інших випадках можуть бути як жінка, так і чоловік. Співвиконавцем цього злочину може бути будь-яка особа незалежно від виду дії сексуального характеру. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.156 КК] за ст.156 (розбещення неповнолітніх) або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 155] (Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо вчинені повнолітньою особою). Задоволення статевої пристрасті неприродним способом відносно малолітньої чи малолітнього завжди кваліфікується за ч. 4 ст. 152 КК. Оскільки дитина віком до 14-ти років не розуміє значення таких дій і не може чинити їм опір, то всілякі сексуальні дії відносно неї утворюють зґвалтування з використанням винним безпорадного стану потерпілого.

'''Об’єктивна сторона злочину''' насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом може бути у вигляді: 1) неприродного зв’язку чоловіка із жінкою (зносини per os або per anum); 2) мужолозтва, тобто педерастії чи інших випадків чоловічого гомосексуалізму (наприклад, орогенітального контакту чоловіка з чоловіком - per os); 3) лесбіянства, тобто зносин жінки з жінкою; 4) інших дій, спрямованих на задоволення статевої пристрасті (наприклад, примушування потерпілої особи до мастурбації penis’a). Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом виключає природний статевий акт.

Зазначені статеві зв’язки чи інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, мають супроводжуватися фізичним насильством або погрозою його застосування, або використанням безпорадного стану потерпілої особи. Отже, суспільно небезпечне діяння, що скоюється винною особою, складається принаймні із двох дій (складене діяння). Перша - обов’язкова для об’єктивної сторони злочину дія сексуального характеру - це задоволення статевої пристрасті неприродним способом; друга - до-поміжна, але необхідна для вчинення першої - фізичне або психічне насильство або використання безпорадного стану потерпілої особи (можливі випадки поєднання цих дій, коли, наприклад, винна особа від погроз переходить до фізичного насильства).

Добровільна згода особи на здійснення з нею дій сексуального характеру, описаних у ст. 153 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК,] виключає кримінальну відповідальність. Однак, якщо таку добровільну згоду дала потерпіла особа, яка не досягла 16 років, особі, яка вже досягла такого віку, вчинене кваліфікується за ст. 156 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК].

За конструкцією об’єктивної сторони склад цього злочину формальний, а тому злочин вважається закінченим з моменту початку здійснення певних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Тому лише застосування, наприклад, фізичного насильства, спрямованого на задоволення статевої пристрасті, за відсутності початку здійснення дій сексуального характеру з причин, що не залежали від волі винної особи, треба кваліфікувати як незакінчений замах на вчинення злочину (ч. 3 ст. 15 та відповідна частина ст. 153 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]).

'''Суб'єктом злочину''' є осудна особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку. При цьому стать безпосереднього виконавця злочину має бути протилежна статі потерпілої особи, Співвиконавцем злочину, учасником групового сексуального насильства може бути особа, яка фізіологічно неспроможна вчинити природний статеви акт, а також особа однакової статі з потерпілим. Стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи і й особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного може бути і необережним. Кваліфікуючі ознаки, пов'язані з віком потерпілої особи, інкримінуються винному не лише тоді, коли він знав або допускав, що вчинює насильницький статевий акт з неповнолітньою чи малолітньою особою, а й у тому разі, коли він міг і повинен це передбачити.

'''Суб'єктивна сторона''' здійснюється з прямим умислом та з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Мотиви вчинення злочину не обов’язково повинні мати сексуальну мотивацію. Злочин може бути вчинений із помсти чи із хуліганських спонукань. Тому мотиви, як і віддалені цілі (наприклад, таким чином примусити потерпілу особу дати згоду на подальші добровільні природні статеві зв’язки), не є ознаками складу злочину.

== Куди звертатися у разі скоєння злочину ==
У разі скоєння злочину згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України],сексуального насильства або якщо про вчинення неправомірних дій стало відомо з якихось інших джерел/ чи якщо громадянин не був свідком, але знає і/або має факти вчинення неправомірної дії '''необхідно звернутися до відділу поліції за підсудністю (місцю) скоєння злочину''':
* зателефонувавши на номер екстреної служби поліції "'''102'''", та у разі необхідності на екстрений номер служби скорої допомоги "'''103'''"
АБО
* з`явитися особисто та написати відповідну заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України]

== До моменту прибуття співробітників поліції необхідно: ==
* залишатися на місці скоєння злочину;
* не чіпати нічого руками (не викидати/переставляти/прибирати/знищувати речі), так як це може завадити в подальшому слідству;
* зберегти одяг, інші речі, які були задіяні при скоєнні злочину, тощо - все що може бути визнано слідством речовими доказами по кримінальній справі;

== Психологічні моменти ==
Якщо Ви стали свідком злочину:
* намагайтеся знаходиться поруч с потерпілою особою, заспокоїти, не залишати одну;
* рекомендується розмовляти з потерпілою особою спокійним тоном голосу, навіть у разі, якщо потерпілий/потерпіла нічого не відповідає, так як знаходиться у стресовому стані;
* не потрібно випитувати насильно будь-яку інформацію про скривдника, обставини справи, тощо;
* все що потрібно бути поруч, не виявляти до потерпілого неприязнь, неповагу чи казати образливі речі;
* треба пам'ятати, що особа стосовно, якої було здійснено насильницькі дії замикається від стороннього світу, її заповнює у середині сором, страх, паніка, думки про своє майбутнє, думка інших людей про нього/неї, людський осуд, тощо;
* важливо, щоб потерпіла особа відчувала від близьких людей - любов, розуміння, підтримку.

== Набуття статусу потерпілого ==
Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
 
'''Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого'''.
 
'''Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.'''
 
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

== Допит потерпілої ==
Допит потерпілої (лого) має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї сексуального насильства, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної справи. При допиті з'ясовуються всі важливі істотні обставини, які матимуть значення.
 
'''Якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин''', з’ясувується все, що стосується характеру взаємин між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої був удаваним).

== Розшук та затримання злочинця ==
Розшук та затримання злочинця належать до оперативних дій (іноді по «гарячих слідах»). У цих випадках допомога потерпілого (лої) дуже важлива слідству, так як саме потерпілий може охарактеризувати зовнішність злочиннця. У розшуку та затриманні злочинця беруть участь працівники карного розшуку. Слідчий може дати доручення працівникам органів дізнання, яке є обов’язковим для виконання. Як правило, у такому дорученні вказується, що саме необхідно зробити, визначаються строки виконання.

== Огляд місця події ==
Огляд місця події, як правило, проводиться з участю потерпілої (лого). Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця сексуального насильства, його розташуванню у напрямі до дороги, житлових будинків тощо. Оцінюють, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями або поясненнями заявника, виявляють сліди, що вказують на сексуальне насильство, або речі, що належать злочинцю чи потерпілій(лому) (окуляри, ґудзики, хусточка тощо).
 
У процесі огляду звертають увагу на можливість наявності на одязі, взутті та тілі насильника ґрунтових забруднень та рослинних часток, беруть їх проби для експертних досліджень. Пошук мікрочасток проводять під час огляду місця події (важливо дотримуватися заходів, що запобігають їх втраті, а також забезпечити, щоб ніхто з учасників огляду не зміг залишити на місці події побічних мікрочасток або слідів).

== Обшук та виїмка ==
При затриманні підозрюваного проводяться такі види обшуку:
 
а) обшук особи; 
 
б) обшук за місцем проживання;
 
в) обшук за місцем роботи.
'''Мета обшуку''' — відшукати предмети, що були у підозрюваного в момент зґвалтування або раніше належали потерпілій. Проводиться обшук при неухильному дотриманні вимог закону.
 

До виїмки звертаються, як правило, на початку розслідування. Ця слідча дія проводиться у всіх випадках порушення кримінальної справи за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства (плями крові, сперми та ін.), які пізніше використовуються як докази. Вилучається той одяг, який був на потерпілій та підозрюваному в момент події.

== Огляд одягу ==
Важливі предмети одягу висушуються (тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлювачі (наприклад, УФО-4). Для огляду запрошуються поняті (не менше двох), а в необхідних випадках — спеціалісти. Старанно оглянудують внутрішній та зовнішній бік, кишені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного, але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, перекладають папером та згортають. Мікрочастки вилучають окремо, щоб при транспортуванні вони не були втрачені або пошкоджені.

== Судово-медична експертиза статевих злочинів ==
Після проведення необхідних дій співробітниками поліції на місці злочину, наступним важливим кроком у справі є '''підготовка та направлення до суду слідчим клопотань про призначення судово-медичної експертизи''', для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту.
 
З її допомогою визначають:
 
а) наявність факту статевих зносин та
 
б) наслідки сексуального насильства (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
 

Якщо потерпіла (лий) внаслідок зґвалтування '''одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована''', то судово-медична '''експертиза проводиться в лікарні'''. У разі, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування.
 
Згідно зі ст. 193 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України] '''освідування''' може бути проведено з метою встановлення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні, використовуються згодом при проведенні судово-медичної експертизи. За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу.
 
Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається '''експертиза матеріалів, речовин та виробів з них''', що дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, що залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі.
 
'''Судово-біологічна експертиза''' може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.
 
'''Судово-психологічна експертиза''' призначається для вирішення питань, що стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні.

== Винесення постанови слідчого про підозру особі ==
Слідчий виносить відповідну постанову, у відповідності до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 276-279 цього Кодексу], повідомляє про підозру особу, або особу, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. З цього самого моменту особа набуває статусу "підозрюваний".

== Допит підозрюваного ==
Допит підозрюваного належить до першочергових слідчих дій. Однак при розслідуванні зґвалтувань проводять його після допиту потерпілої з використанням тих даних, які вона повідомила. Мета допиту — встановлення не тільки причетності підозрюваного до даного злочину, а й з’ясування його стосунків з потерпілою, обставин та мотивів вчинення зґвалтування.
 
На початку допиту підозрюваному повідомляється у вчиненні якого злочину він підозрюється та роз’яснюються його права. Далі пропонується дати показання про обставини вчинення злочину, а також про інші відомі йому обставини справи.

== Перевірка показань на місці ==
Під час такої перевірки пояснення потерпілої або обвинуваченого зіставляють з раніше отриманими від них свідченнями, а також з фактичною обстановкою місця злочину. Таким шляхом виявляють суперечності в показаннях, нові речові докази (наприклад, дрібні предмети, що належали потерпілій або підозрюваному). Перевірка показань на місці важлива й тим, що вона сприяє пожвавленню асоціативних зв’язків, особа одержує можливість повніше і точніше згадати та відтворити окремі обставини події.
крмі того, при розслідуванні зґвалтування виникає '''необхідність у пред’явленні для впізнання''' (потерпілій, свідкам або підозрюваному) осіб або предметів.

== Кваліфікуючі ознаки злочину ==
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його;
# повторно;
# групою осіб;
# особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.ст. 152 або 154 КК];
# щодо неповнолітнього або неповнолітньої ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК]),
# <ins>вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах</ins>
# <ins>щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>
== Обвинувальний акт ==
Після проведених усіх необхідних дій, слідчий складає та погоджує з прокурором обвинувальний акт, з яким ознайомлюють під підпис підозрювану особу та направляють матеріали кримінальної справи до суду.
Саме з цього моменту обвинуваченим (підсудний) у порядку, передбаченому статтею 291 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] набуває свого статусу "обвинувачений".

== Судовий розгляд справи ==
Наступним кроком є розгляд кримінальної справи у суді І інстанції.
Всіх учасників процесу викликають на розгляд справи у судове засідання, на поштову адресу направляються повістки про виклик до суду, з зазначенням дати, часу, місця розгляду справи, тощо.
 

'''Розгляд кримінальних справ про сексуальне насильство допускається в закритому судовому '''
засіданні за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду.
 
Під час судового розгляду потерпіла особа, свідки, обвинувачений, які допитувалися слідчим на досудовому розслідуванні, допитуються судом.
Саме показання усіх сторін по справі, які надаються у судовому засіданні, речові докази, висновки судових експертиз, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання суд бере до уваги при винесенні вироку.

== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за скоєння насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом визначена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 '''статтею 153 Кримінальним кодексом України'''], а саме:

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-1.] <ins>Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи (сексуальне насильство) </ins>- карається позбавленням волі на строк до п'яти років''.''

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-2.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152<ins>, </ins>154<ins>, 155 </ins>цього [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кодексу], <ins>або вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-3.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене <ins>групою осіб</ins>, або <ins>сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи -</ins>

карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-4.]Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди - <ins>караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років</ins>

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-5.<ins> Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили </ins>тяжкі наслідки, <ins>-</ins>] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 <ins>караються </ins>позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.]

== Моральна шкода ==
Потерпіла особа, законний представник потерпілої особи має право в досудовому, судовому розгляді справи подати в рамках кримінального провадження '''позовну заяву про стягнення з винної особи моральної шкоди'''.
 
'''Судовий збір у рамках розгляду кримінальної справи - не сплачується!'''
 
У разі, якщо позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не були озвучені по кримінальній справі, потерпіла особа законний представник потерпілої особи мають право звернутися до суду у рамках цивільного провадження з вищевказаним позовом.
 
Однак при цьому заявник повинен оплатити судовий збір.

== Судова практика ==
* Вирок '''Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2018 року''', Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72190789 577/4436/16-к], Провадження № 1-кп/576/41/18 щодо обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 156 та частиною третьою статті 153 Кримінального кодексу України. Один із гарних прикладів''' судової практики щодо задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування та з використанням безпорадного стану потерпілої особи, '''вчинене щодо малолітнього'''. '''
* Вирок '''Маневицького районного суду Волинської області''' від 7 лютого 2018 року, Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72046595 164/2507/17], п/с 1-кп/164/27/2018 щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 153 КК України.
* Вирок '''Броварського міськрайонного суду Київської області''' від 07 грудня 2017 року, Справа № 361/7455/17, Провадження № 1-кп/361/681/17, щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.153 КК України, '''вчинене щодо повнолітньої жінки'''.
* Вирок '''Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області''' від 26 жовтня 2017 року, Провадження № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/69816925 11-кп/792/570/17], Справа № 682/3376/15-к, Категорія справи :ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 122 КК України.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Участь перекладача в кримінальному провадженні

2021-07-26T11:20:30Z

Nataliia.melian: доповнено порядок залучення та додано практику ЄСПЛ

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Загальні положення ==
'''Перекладач у кримінальному провадженні''' - це особа, здійснює переклад з мови, якою провадиться судочинство на мову особи, котра не володіє мовою судочинства та навпаки. 
До цього статусу також належать особи, які проводять переклад жестовою мовою (сурдоперекладачі). На залучення перекладача (сурдоперекладача) мають право: підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок та інші учасники процесу. Положеннями ст.68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що у разі якщо підозрюваний, обвинувачений не володіє мовою, якою ведеться судочинство, то органом досудового розслідування чи суду обов'язково залучається перекладач та захисник. 
Докази, які отримані під час проведення слідчих та процесуальних дії з особою, яка не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження можуть визнаватися недопустимими.

Статус перекладача в кримінальному процесі має також особа, запрошена до участі в справі для роз'яснення знаків німого чи глухого. Сурдопереклад - це переклад особою, яка має навички сурдоперекладу, усної мови через жестову мову (прямий переклад) для глухих учасників кримінального провадження. Крім того, вона має вміти здійснювати зворотний переклад жестової мови глухих на усну мову (зворотний переклад).

== Права перекладача ==
# ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
# знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
# одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;
# заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

== Обов'язки перекладача ==
# прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
# заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом
# здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
# не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків.

== Відповідальність перекладача ==
# кримінальна (за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 385 КК України];
# за завідомо неправильний переклад - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 384 КК України];
# за розголошення даних досудового слідства чи дізнання - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 387 КК України]);
# адміністративна (за неповагу до суду, що полягала в злісному ухиленні від явки до суду чи в непідкоренні розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчинення ним будь- яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду чи встановлених у суді правил; за злісне ухилення від явки до органів досудового слідства чи дізнання.)

== Залучення перекладача до кримінального провадження ==
Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст 68 КПК України]).

Залучення перекладача на стадії досудового розслідування здійснюється на підставі постанови слідчого чи прокурора або ухвали слідчого судді, а на стадії судового провадження на підставі ухвали суду.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст 68 КПК України]).

Перекладач залучається до участі в кримінальному провадженні для здійснення як усного перекладу усних пояснень, показань, клопотань, заперечень, зауважень тощо, так і письмових документів, з якими учасники кримінального провадження ознайомлюються під час проведення конкретних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, при ознайомленні учасників з матеріалами досудового розслідування до його завершення (див. ст. 221 КПК), при відкритті матеріалів іншій стороні (див. ст. 290 КПК), при ознайомленні учасників судового провадження з матеріалами кримінального провадження після призначення справи до судового розгляду (див. ст. 317 КПК), а також для здійснення письмового перекладу процесуальних документів, копії яких за законом обов'язково вручаються учасникам кримінального провадження, зокрема, повідомлення про підозру (див. ст. 278 КПК), копії постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження (див. ч. 5 ст. 284 КПК), копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (див. ст. 293 КПК) тощо.

Про порядок виклику перекладача слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом та наслідки неявки його без поважних причин див. ст.ст. 133- 139 КПК.

Згідно з ч. 2 ст. 327 КПК прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом) забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки перекладача шляхом здійснення судового виклику.

У справі Брозісек проти Італії (Brozicek v. Italy) ; Таба проти Франції (Tabai v.France) ЄСПЛ вказував, - якщо встановлено, що обвинувачений має недостатнє знання мови, на якій надається інформація, '''органи влади зобов'язані надати йому переклад.''' У справі Х. проти Австрії (X. v. Austria) – '''«обвинувачений не має права на повний переклад матеріалів справи»'''. У справі Luedicke, Belkacem і Koç проти Німеччини ЄСПЛ зазначив, що витрати, спричинені перекладом обвинувальних матеріалів, '''мають покладатись на державу''', відповідно до статті 6 § 3 e), Конвенції, яка гарантує право на безкоштовну допомогу перекладача.
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Пропаганда війни: поняття та форми

2021-07-06T12:22:07Z

Nataliia.melian: доповнено нормативну базу, суб'єктивну сторону , поняття публічних закликів

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* Декларація ООН про право народів на мир від 12 листопада 1984 р.
* Визначення агресії. Резолюція XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 р.
* Конституція України (ст. 18).

== Загальна інформація ==

Відповідно до статті 436 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] пропагандою війни визнаються публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.

== Склад злочину ==

=== Об'єкт ===
Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини у сфері охорони миру та мирного співіснування держав, їх взаємовигідної співпраці, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканності кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав.

=== Предмет ===
Матеріали із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту (друкована і рукописна продукція, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски та інші матеріальні носії інформації).

=== Об'єктивна сторона ===

Об'єктивна сторона злочину характеризується діями:

♦ публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту;

Публічність закликів передбачає, що вони та форма їх прояву розраховані на обов'язкове сприйняття іншими особами. Такі заклики можуть бути здійснені в кількох формах: при безпосередній присутності третіх осіб (особистий виступ перед аудиторією тощо), із застосуванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню). Про поняття публічні заклики, розповсюдження матеріалів і виготовлення матеріалів див. коментар, відповідно, до ст. ст. 109 і 295 КК України.

'''Агресія''' - застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, що несумісний зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статутом Організації Об'єднаних Націй] ([http://hrlibrary.umn.edu/russian/instree/GAres3314.html Резолюція XXIX сесії Генеральної Асамблеї 00Н від 14 грудня 1974 року]).

Агресивна війна і воєнний конфлікт є видами агресії.

'''Агресивна війна''' вирізняється масштабністю дій, поєднанням використання збройних сил з іншими засобами боротьби, постановкою та реалізацією певних політичних завдань.

'''Воєнний конфлікт''' характеризується використанням збройних сил для вирішення певних спірних питань між державами, наприклад, щодо кордону між ними.

Актом збройної агресії можуть бути визнані:
* вторгнення чи напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, у т.ч. тимчасового характеру, яка є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини;
* бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
* блокада портів, берегів або територіальних вод держави збройними силами іншої держави;
* напад збройних сил держави на сухопутні, морські чи повітряні сили або морські чи повітряні флоти іншої держави;
* застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою останньої, на порушення умов їх перебування, передбачених угодою, або будь-яке продовження їх перебування на цій території після припинення дії угоди;
* дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією (іншою) державою для вчинення акту агресії проти третьої держави;
* заслання державою або від імені збройних банд, груп, регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, котрі мають настільки серйозний характер, що це рівносильне переліченим вище актам тощо.
'''Метою''' агресивної війни може бути, зокрема, відторгнення частини території іншої держави, здійснення у ній військового перевороту.

♦ виготовлення матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту - первинне створенняматеріалів, внесення змін до них, а також їх розмноження для розповсюдження;

♦ розповсюдження таких матеріалів - дії, метою яких є доведення змісту відповідних матеріалів до відома невизначеної кількості або певного кола осіб. Воно може здійснюватися шляхом підкидання листівок до поштових скриньок, розклеювання їх на дошках для оголошень, розміщення в Інтернеті тощо.

Цей злочин вважається '''закінченим''', коли вчинена будь-яка із зазначених дій.

=== Суб'єктивна сторона ===

Суб'єктивна сторона характеризується '''прямим умислом'''. При цьому винний бажає нав'язати певному колу осіб думку про необхідність агресивної війни чи розв'язування воєнного конфлікту. Не обов'язково, щоб винний сам вважав агресивну війну чи розв'язування воєнного конфлікту необхідними: : він може, наприклад, діяти за корисливим мотивом (з метою отримати матеріальну винагороду за свою пропагандистську діяльність, одержати державне замовлення на виробництво зброї тощо), або з метою перешкодити процесу укладення договору про дружбу та співробітництво з іншою державою, із помсти певним державним діячам.

Для виготовлення матеріалів обов’язковою є мета їх розповсюдження
=== Суб'єкт ===

Суб'єктом злочину може бути будь-яка осудна фізична особа, яка досягла 16-річного віку.

== Санкція (покарання) ==
Пропаганда війни карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

== Див. також ==
* [[Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави]]
* [[Геноцид: поняття та характеристика]]
[[Категорія:Злочини]]

Зміна обвинувачення (перекваліфікація статті) під час досудового розслідування та в суді

2021-06-01T09:12:15Z

Nataliia.melian: доповнено коментарем ст 278 та ст 338 КПК України

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]

== Загальна інформація ==

Кваліфікація кримінальних правопорушень є одним із найбільш важливих і відповідальних етапів застосування норм закону про кримінальну відповідальність.Правильна кваліфікація кримінальних правопорушень виступає необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності у кримінальному судочинстві, досконалого та юридично виваженого досудового розслідування і розгляду кримінальних проваджень у судах, призначення особам, визнаним винними за вироком суду, справедливого й обґрунтованого покарання чи звільнення їх від кримінальної відповідальності або від покарання.

Термін «кваліфікація кримінальних правопорушень» використовується як у кримінальному (статті 9, 29, 33, 35, 66, 67 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінального кодексу України]), так і у кримінальному процесуальному законодавстві (пункт 5 частини п'ятої статті 214, пункт 5 частини першої статті 277, пункт 5 частини другої статті 291 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] ).

У теорії та практиці кримінального права поняття «кваліфікація кримінальних правопорушень» визначають як встановлення і юридичне закріплення точної відповідності ознак учиненого діяння і ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого кримінально-правовою нормою.

Якщо під час досудового розслідування чи судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, є можливість змінити кваліфікацію кримінального правопорушення, склавши нову підозру, змінивши раніше [[Повідомлення про підозру|повідомлену підозру]], змінивши обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення).

== Зміна повідомлення про підозру під час досудового розслідування ==

Щодо стадії досудового розслідування, то згідно зі статтею 279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] слідчий, прокурор повинен ''скласти повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри''. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Зміна повідомлення про підозру може виражатись або у зміні формули кваліфікації, а відтак і зміні формулювання обвинувачення, або ж лише у зміні формулювання обвинувачення (збільшення чи зменшення його обсягу) без зміни формули кваліфікації.

Нове повідомлення про підозру має бути узагальненим і складатися не в доповнення до попередніх повідомлень, а замість раніше складених повідомлень про підозру. У цьому випадку раніше складене повідомлення про підозру, яке повинно залишатися в матеріалах кримінального провадження, втрачає силу. Такий порядок дасть змогу підозрюваному реалізувати своє право на захист: ознайомившись із новим повідомленням про підозру у повному обсязі, підозрюваний має можливість глибше і ясніше усвідомити суть підозри, яку важко було б досягти, якби підозра містилася в окремих повідомленнях про підозру. Крім цього, наявність у кримінальному провадженні кількох чинних повідомлень про підозру тієї ж особи здатне дезорієнтувати як самого підозрюваного, його захисника, так і прокурора, суд.

Повідомлення особі про нову підозру або про зміну первинної підозри здійснюється слідчим за погодженням з прокурором або самим прокурором у порядку, передбаченому ст. 278 КПК України.
== Зміна обвинувачення під час судового розгляду ==

Якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор має право змінити обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення).

Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.

Статтею 338 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] передбачений порядок зміни обвинувачення в суді, оскільки межі судового розгляду спочатку формуються прокурором в обвинувальному акті. Копії нового обвинувального акта, як зазначено в ч. 2 цієї статті, надаються обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Якщо в справі притягнуто до кримінальної відповідальності кількох обвинувачених, а зміна обвинувачення стосується не всіх з них, копії обвинувального акта, в якому сформульоване нове обвинувачення, необхідно вручити всім обвинуваченим та їх захисникам, Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження

Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд '''не менше ніж на сім днів''' для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується. Конкретний строк нового розгляду суд має встановити, відкладаючи розгляд, та повідомити учасників судового провадження про нову дату та час розгляду.

Про право представника потерпілого та законного представника потерпілого підтримувати обвинувачення див. коментар до ст. 340 КПК України.

У разі зміни ступеня тяжкості кримінального правопорушення з тяжкого чи особливо тяжкого на кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 3141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п’ятою статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], постановляє ухвалу про складання [[Досудова доповідь|досудової доповіді]] із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд.

== Див. також ==
* [[Повідомлення про підозру]]
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Геноцид: поняття та характеристика

2021-05-18T08:01:47Z

Nataliia.melian: Доповнено об'єкт та об'єктивну сторону (розширене тлумачення)

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_857 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 р. Підписана УPCP 29 серпня 1956 р.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_155 Конвенція про запобігання злочинові геноцид та покарання за нього від 9 грудня 1948 р. Ратифікована УРСР 22 липня 1954 р.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_160 Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, суміжних з рабством, від 21 березня 1949 р. Ратифікована УРСР 31 жовтня 1958 p.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_105 Конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації від 7 березня 1966 p. Ратифікована УРСР21 січня 1969 р.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_168 Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 р. Ратифікована УРСР 25 березня 1969 р.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_149 Конвенція про запобігання злочину апартеїд і покарання за нього від 30 листопада 1973 р. Ратифікована УРСР 15 жовтня 1975 р.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_284 Декларація ООН про ліквідацію всіх форм нетерпимості і дискримінації на основі релігії або переконань від 25 листопада 1981 р.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_189 Віденська декларація Ради Європи від 9 жовтня 1993 р.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_055 Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин від 18 квітня 1995 р.]

== Поняття ==
'''Геноцид''' - дії, які вчиняються з метою знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу через: убивства членів такої групи; заподіяння тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи; умисне створення для будь-якої групи таких життєвих умов, які розраховані на повне часткове її лин тонна шкоди, римовані на припинення народження дітей у середовищі такої групи; насильницька передача дітей з однієї людської групи до іншої.
'''Національна група (нація)''' - це така, що історично склалася стійка спільнота людей, для якої характерні спільна територія, економічні зв’язки, своя мова, відмітні особливості побуту, культури І духовності.
'''Етнічна група (етнос)''' - така, що історична склалася стійка соціальна група людей, для якої характерні єдність культури і духовності, особливості побуту, звичаїв (плем’я, народність, народ). Для неї можуть не бути характерними ознаки, що є визначальними для національної групи (наприклад, євреї тривалий час не мали спільної території, не були пов’язані між собою економічно, багато із них не володіли своєю мовою).

'''Расова група (раса)''' - така, що історично склалася група людства, об’єднана спільністю фізичних ознак, що наслідуються (колір шкіри, волосся та очей, форма черепа, зріст тощо), обумовлених спільністю походження і початкового розселення.
'''Релігійна (конфесійна) група''' - група людей, для якої спільною є сукупність духовних уявлень про надприродні сили та істоти, яким ця група поклоняється.
== Об'єкт ==
Об'єктом геноциду '''є безпека існування національних, етнічних, расових та релігійних груп'''

Потерпілими від цього злочину можуть бути тільки члени національної, етнічної, расової чи релігійної групи, на знищення якої спрямоване діяння винних осіб - як громадяни України, так і іноземні громадяни чи особи без громадянства. До найбільш небезпечних сучасних форм дискримінації належать расизм, антисемітизм, нетерпимість стосовно арабів і мусульман, негрофобія, ксенофобія (ворожість до будь-яких іноземців). Видом геноциду є апартеїд - обмеження прав громадян за расовою ознакою.
== Суб'єкт ==
Суб'єкт '''злочину загальний'''. Для складу злочину не має значення, чи вчинено злочин представником так званої титульної нації або національної меншини, європейської раси або негроїдної, віруючим або атеїстом. Так само не має значення, чи належать суб'єкт злочину і потерпілі до однієї раси, національності, етносу, конфесії.
== Об'єктивна сторона ==
3 об'єктивної сторони злочин проявляється в суспільне небезпечних діях або бездіяльності. 
Формами його є: 
# позбавлення життя членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи;
# заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;
# створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення; передбачає економічну блокаду групи та позбавлення ЇЇ реальної можливості забезпечувати для себе достатнє харчування і медичне забезпечення, заборону існування групи за межами невеликої території резервації чи гетто, експропріація землі, що належить групі або її членам, примусове переміщення населення з місця його споконвічного проживання, насильницьке переселення (депортацію) в місцевість, несприятливу для проживання людей, поширення епідемій тощо. Найбільш яскравими проявами геноциду у цій формі в історії України були масова депортація населення у віддалені регіони СРСР у 1929-1931 pp. і голодомор 1932-1933 pp.
# скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі; Може відбуватися шляхом застосування методів генної інженерії, примусової кастрації і стерилізації, насильницької контрацепції, примушування жінок до вчинення аборту, незаконного позбавлення волі чоловіків групи або створення умов для окремого проживання чоловіків та жінок, заборони шлюбів між членами однієї расової, етнічної чи національної групи тощо. Способом запобігання дітонародженню є і кастрація, яка водночас розглядається як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
# насильницька передача дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу; Метою цієї передачі звичайно є стирання із пам'яті дитини інформації, що ідентифікує її у власному уявленні як члена певної групи з наступним біологічним розчиненням ЇЇ нащадків серед представників іншої групи.
# публічні заклики, виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення перелічених дій ; (коментар, відповідно, до ст. ст. 109 і 295 КК України) Перші п'ять форм передбачені ч. 1, а останні три - ч. 2 ст. 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 Кримінального кодексу України].
== Суб'єктивна сторона ==
З суб'єктивної сторони злочин характеризується '''виною у вигляді прямого умислу'''. '''Спеціальною ознакою''' геноциду у '''перших його п'яти формах є мета - повне або часткове знищення''' будь-якої національної, етнічної, расової або релігійної групи. Тому дискримінаційні дії, що позбавляють громадян певної групи можливості повністю використовувати свої права і свободи - право на свободу пересування, на підприємницьку діяльність, на судовий захист, на охорону здоров'я, на освіту, на користування і навчання рідною мовою, на розвиток національних культурних традицій, на створення культурних і навчальних закладів національних меншин, на участь у діяльності міжнародних неурядових організацій тощо, - але не спрямовані на знищення цієї групи, кваліфікуються за ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 Кримінального кодексу України]. Метою виготовлення матеріалів із закликами до геноциду є їх розповсюдження. Для таких форм злочину, як публічні заклики до геноциду і розповсюдження матеріалів із закликами до геноциду, мета не є обов'язковою ознакою складу.
'''Ніякі строки давності не застосовуються до геноциду, незалежно від часу його вчинення.'''

[[Категорія: Кримінальне право]]

Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави

2021-04-19T10:04:54Z

Nataliia.melian: Об’єктивна сторона, Суб'єктивна сторона злочину, Кваліфікуючі ознаки нормативна база - доповнено

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 Закон України “Про державний кордон України”]

Конвенція про територіальне море та прилеглу зону від 29 квітня 1959 p. Ратифікована Президією Верховної Ради СРСР 20 жовтня 1960 p.

Гельсінкський заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р.

== Поняття ==

'''Територіальна цілісність або територіальна недоторканність держави''' — принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканною від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. 

'''Суб’єктом злочину''' може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років. 
'''Об'єктом злочину''' є безпека держави у політичній і воєнній сферах, яка полягає у відсутності загрози порушення встановлених Конституцією, законами України і міжнародними правовими актами територіальної цілісності України та порядку визначення її території.

'''Державний кордон України''' - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, а саме: межі суходолу, вод, надр, повітряного простору. Ця лінія проходить: на суходолі - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах, на морі по зовнішній межі територіального моря України, а також певним чином на річках, озерах та інших водоймах, на мостах, греблях, інших спорудах, і позначається на місцевості чітко видимими прикордонними знаками (демаркація). 

'''Кваліфікуючі ознаки злочину:'''
# вчинення особою, яка є представником влади;
# вчинення його повторно;
# вчинення за попередньою змовою групою осіб;
# поєднання з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі. 

'''Особливою кваліфікуючою ознакою''' є настання в результаті його вчинення таких суспільно небезпечних наслідків, як загибель людей (під загибеллю людей необхідно розуміти загибель хоча б однієї людини), або інших тяжких наслідків (настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів, виникнення масових безпорядків, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо).

Під іншими тяжкими наслідками у злочині, передбаченому ст. 110, треба розуміти настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів, виникнення масових безпорядків, розрив чи суттєве погіршення дипломатичних стосунків з іншою державою, заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень тощо.
== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України регламентується '''ст. 110 Кримінального кодексу України''', а саме '''умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій''' - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої. 

'''Вчинення цього злочину представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі,''' - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. 

Вищезазначені дії, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої. 

'''Даний злочин відноситься до особливо тяжких.'''

== Об’єктивна сторона ==

Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, які можуть виявитися у таких чотирьох формах:
# дії, спрямовані на зміну меж території України;
# дії, спрямовані на зміну меж державного кордону України;
# публічні заклики до вчинення таких дій;
# розповсюдження матеріалів із закликами до вказаних дій.

Перші дві форми дій можуть бути вчинені насильницьким (в тому числі і збройним) або іншим шляхом всупереч Конституції України або нормам міжнародного права (наприклад, спроба змінити межі території України на користь іншої держави; вчинення конфлікту на державному кордоні України, пов’язаного зі спробою змінити межі кордону, в тому числі шляхом збройного нападу на прикордонну заставу).
Публічні заклики до вчинення вказаних дій означають усні ( на мітингу, зборах, по радіо тощо ) або письмові звернення до громадян (невизначеної або певної групи людей ). Заклики можуть бути пов’язані зі спробами схилити невизначену кількість людей або певні організації чи інші угруповання до виходу автономної республіки, області, району або міста зі складу України або до відокремлення частини території України і приєднання її до території іншої держави.
'''Розповсюдження матеріалів до вчинення вказаних дій''' – це ознайомлення різними способами (розкидання, розклеювання, розсилання тощо) змісту матеріалів до відома невизначеної кількості осіб.

Зміна території - дії, вчинені з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, - це будь-які дії, „ спрямовані на передачу частини території України під юрисдикцію іншої держави або на зменшення території України шляхом утворення на ЇЇ території іншої суверенної держави. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який може бути призначений тільки ВР.

Зміна меж : До вказаних дій можна віднести створення з вказаною метою не передбачених законодавством воєнізованих або збройних формувань чи груп, захоплення й утримання пунктів пропуску через державний кордон тощо (у цих випадках дії винних мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 або 3 ст. 110 і ст. ст. 260 або 341). Щодо дій, спрямованих на зміну державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, то Конституція України не встановлює порядку зміни державного кордону. Зміна державного кордону (який є умовною лінією), навіть здійснена внаслідок збройного захоплення частини території країни, водночас означає зміну меж її території.

Про поняття публічні заклики, розповсюдження матеріалів 'див. коментар до ст. 109. Відповідні матеріали - письмові чи зафіксовані на іншому носієві інформації листівки, плакати, газети тощо - тут виступають засобами вчинення злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у ч. 1 ст. 110 дій.

== Суб’єктивна сторона ==

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Обов’язковою ознакою злочину є наявність спеціальної мети – змінити межі території або державного кордону України.

Якщо особа вчинює певні дії з метою зміни меж території областей, інших адміністративних одиниць без намагання змінити зовнішні межі території України, відповідальність за ст. 110 виключається, У разі, коли такі дії вчинено службовою особою, вони можуть бути кваліфіковані за ст. ст. 364, 365, 366, а військовою службовою особою - за стст. 423, 424, 366.

Для публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території (державного кордону) України, і для розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій зазначена мета не є обов'язковою ознакою складу. Відповідальність за ці дії має нести й особа, яка особисто не має такої мети.

Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених у ч. З ст. 110, може характеризуватися як умислом, так і необережністю.

== Кваліфіковані види ==

# вчинені особою, яка є представником влади
# представник влади – це особа, яка постійно або тимчасово перебуває на службі в органах державної влади або управління чи місцевого самоврядування і здійснює функції зазначених органів. Така особа наділена правом в межах своєї компетенції давати як для громадян, так і для установ, незалежно від відомчої належності чи підлеглості, вказівки правового характеру, що підлягають обов’язковому виконанню, застосовувати примусові заходи і щодо громадян, які безпосередньо не підпорядковані їй по службі.
# за попередньою змовою групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.
# поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі (полягають у явному вираженому (словесно, письмово чи за допомогою технічних засобів) неприязному ставленні до тієї чи іншої нації з метою створити серед людей національну ворожнечу, викликати у багатьох осіб почуття неприязні до способу життя, побуту, релігії, культури певної нації.
# які призвели до загибелі людей ( під загибеллю людей потрібно розуміти смерть хоча б однієї людини.
# «інші тяжкі наслідки» - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, зруйнування або пошкодження будівель тощо.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Дрібне хуліганство

2021-03-11T10:29:43Z

Nataliia.melian: Нормативна база Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я н

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» від 22.09.2005 року №2899-ІУЗакон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» від 22.09.2005 року №2899-ІУ
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06/conv Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року "Про судову практику у справах про хуліганство"]

== Опис суттєвих аспектів ==

Відповідно до статті 173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06/conv КУпАП] до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.
* '''нецензурна лайка в громадських місцях;'''
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.

Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижуює рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність ([https://pidruchniki.com/1566021257202/pravo/harakteristika_okremih_pravoporushen_posyagayut_gromadskiy_poryadok_gromadsku_bezpeku навчальний посібник "Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки"]).
* '''образливе чіпляння до громадян;'''
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
* '''інші подібні дії:'''
# насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком;
# безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону;
# співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей;
# вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів;
# гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час;
# публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях;
# поява у громадському місці в оголеному вигляді;
# самовільне без потреби зупинення комунального транспорту;
# нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту;
# неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків;
# грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них;
# знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-не-будь майна у незначних розмірах;
# зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів;
# умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

== Об’єкт ==
Об'єктом даного адміністративного проступку є '''''суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку'''''.

'''Громадський порядок''' – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.

== Суб’єкт ==
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є '''''фізична осудна особа''''', що на момент скоєння правопорушення '''''досягла 16-річного віку'''''.

За вчинення дрібного хуліганства '''''особи віком від 16 до 18 років''''' підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, що передбачено За вчинення дрібного хуліганства особи віком від 16 до 18 років підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, що передбачено статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], з урахуванням заходів впливу, які можуть застосовуватися до неповнолітнього (ст. 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

== Об’єктивна сторона ==
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце.

''Громадське місце — частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони.'' Перелік не є вичерпним.

== Суб’єктивна сторона ==
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. 
Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.

Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. 
Елементом суб’єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

== Відповідальність за вчинення дрібного хуліганства ==
Карається:
# накладанням штрафу від 3 до7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ;
# громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин;
# виправними роботами на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку;
# адміністративним арештом на строк до 15 діб.

== Корисні посилання ==
* [https://pidruchniki.com/1566021257202/pravo/harakteristika_okremih_pravoporushen_posyagayut_gromadskiy_poryadok_gromadsku_bezpeku Навчальний посібник "Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки"])
* Роз’яснення Міністерство охорони здоров'я України, опубліковано 13 квітня 2020 року на сайті уряду

== Див. також ==
* [[Хуліганство: поняття, ознаки види, порядок звернення із заявою до правоохоронних органів, відповідальність]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Диверсія: поняття та форми

2021-02-16T09:02:06Z

Nataliia.melian: внесено доповнення: розширене тлумачення форм об'єктивної сторони

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]

== Поняття ==

'''Диверсія''' (від латів.(латинський) ''diversio'' — відхилення, відвернення), підривні дії (підпали, руйнування і т.п.), здійснювані спеціально підготовленими агентами або групами в мирний і військовий час на території якої-небудь держави або території, зайнятій противником, в цілях ослаблення його економічної і військової потужності, а також і морального стану.

Відповідно до '''''статті 113''''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''''диверсія''''' - це вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій 
'''''карається''''' позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої

'''Вибух''' – це процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об’ємі за короткий проміжок часу внаслідок миттєвого хімічного розкладання відповідних хімічних речовин або їх сумішей і створення дуже нагрітих газів.

'''Підпал''' – це свідоме спричинення пожежі через застосування джерела вогню до певних об’єктів.

'''Масове знищення людей''' – це позбавлення життя багатьох людей (конкретна їх кількість визначається зважаючи на обставини справи). Це може бути як декілька тисяч осіб, скупчених у одному місці під час, наприклад, демонстрації, так і декілька десятків осіб, які перебувають, приміром, у будинку посольства, в міському транспорті, дитячому садку, лікарні, відділенні міліції, іншому громадському місці.

'''Епідемія''' – це процес масового поширення заразних захворювань людей (чуми, холери тощо), який відбувається на значній території за порівняно короткий проміжок часу, коли показник інфекційної захворюваності населення певної місцевості та в певний час перевищує звичайний рівень, характерний для цієї інфекційної хвороби, і характеризується відповідною динамікою.

'''Епізоотія''' – це процес масового поширення заразних (інфекційних і паразитарних) захворювань (сказу, чуми, ящуру тощо) сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних, диких, циркових тварин і хутрових звірів, домашньої та дикої птиці, бджіл, риб, жаб, молюсків, раків, шовкопрядів, інших представників фауни, а також ембріонів, інкубаційних яєць, заплідненої ікри, зигот, сперми тощо. Епізоотія характеризується неперервністю на значній території за порівняно короткий проміжок часу.

'''Епіфітотія''' полягає у значному поширенні грибкових, вірусних або бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин. Такі захворювання можуть бути спричинені дією шкідників (комах, кліщів, мікроорганізмів) або фітопатогенів (вірусів, бактерій, грибів).

== Об'єкт ==

'''''Основний безпосередній об'єкт диверсії''''' - безпека держави в економічній, екологічній, воєнній або будь-якій іншій сфері відповідно до спрямованості конкретного акту диверсії. 
Крім того, для цього злочину характерним є '''''обов'язковий додатковий об'єкт''''', який має різний зміст у різних формах цього злочину: це життя і здоров'я особи, власність, навколишнє середовище.

== Предмет ==

'''''Предметом диверсії можуть бути:''''' 
* будівлі, споруди та інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, від діяльності яких залежить життєдіяльність певних регіонів чи інших великих територій, належне функціонування певних галузей економіки, структур державного управління (електростанції, водо-, нафто-, газо-, нафтопродуктопроводи, мости, дамби, греблі, системи інформаційних комунікацій, вокзали, аеропорти, морські чи річкові порти, метрополітени, підприємства по виробництву грошових знаків-України чи інші важливі підприємства, незалежно від форми власності, військові частини тощо), у тому числі підприємства, зруйнування чи пошкодження яких само по собі є фактором небезпеки (хімічні, біологічні підприємства, підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів, пожежонебезпечні виробництва чи сховища, виробництва з безперервними технологічними процесами у хімічній, мікробіологічній промисловості, тощо); 
* стада і колекції тварин, риба, що водиться у ставках та інших водоймищах, пасіки тощо;
* земельні угіддя, водойми, ліси тощо;
* посіви сільськогосподарських чи інших культур, лісові масиви тощо.

== Об’єктивна сторона ==

'''''Об'єктивна сторона''''' диверсії проявляється в '''''семи формах''''', кожна із яких передбачає вчинення суспільне небезпечних дій, спрямованих на:
# масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю (конкретна кількість людей, знищення яких можна визнати масовим, визначається з урахуванням обставин справи); Детальніше про поняття тілесні ушкодження див. коментар до ст. ст. 121, 122, 125.
# зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення;
# радіоактивне забруднення ( наприклад, зруйнування чи пошкодження ядерних установок, інших джерел іонізуючого випромінювання, порушення корпусу, оболонки агрегату);
# масове отруєння (розуміється заподіяння шкоди життю і здоров'ю більш-менш широких кіл населення шляхом їх отруєння). Дії, спрямовані на масове отруєння, полягають у домішуванні токсичних (отрутних) речовин до води, повітря, продуктів харчування, лікарських засобів і т. ін.
# поширення епідемій (це такий, що відбувається на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних захворювань людей (чуми, холери, віспи, тифу, дифтерії, туберкульозу, поліомієліту, кашлюку, грипу, правцю, кору тощо);
# поширення епізоотій (це такий, що характеризується безперервністю на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних (інфекційних та паразитарних) захворювань (сказу, чуми, ящуру, вірусного ентериту, сапу, туберкульозу, сибірки, бруцельозу тощо) сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних, диких та інших тварин);
# поширення епіфітотій (полягає у значному поширенні грибкових, вірусних чи бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин).

''Диверсія, вчинена у будь-якій із її форм'', '''''є закінченою з моменту вчинення''''' вибуху, підпалу, затоплення, обвалу чи інших дій відповідної спрямованості, незалежно від того, чи фактично настали ті або інші наслідки (наприклад, в результаті вибуху у зв'язку зі слабкою міцністю заряду може взагалі не настати будь-яких помітних наслідків, через дощ може не загорітися підпалене сховище або отрута виявиться неефективною)

Вибух передбачає займання певних об'єктів внаслідок миттєвого хімічного розкладання відповідних хімічних речовин чи їх сумішей та створення сильно нагрітих газів, а підпал - це свідоме викликання пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об'єктів.

== Суб'єкт ==

'''''Суб'єктом злочину''''' є осудна особа, якій '''виповнилось 14 років'''

== Суб'єктивна сторона ==

'''''Суб'єктивна сторона''''' диверсії характеризується виною у виді '''''прямого умислу і спеціальною метою'''''. Характерною ознакою диверсії є те, що вчинення зазначених вище дій не є самоціллю, а використовується винним як засіб досягнення його головної мети - '''''ослаблення держави'''''. Саме за ознакою спеціальної мети (не враховуючи деяких інших ознак) диверсію треба відмежовувати від таких суміжних умисних злочинів, як, наприклад, умисне вбивство двох чи більше осіб або способом, небезпечним для життя багатьох осіб, терористичний акт, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, умисне знищення або пошкодження майна, забруднення моря, випуск або реалізація недоброякісної продукції, зараження венеричною хворобою, екоцид тощо.

'''''Склад злочину''''' побудований як формальний, а тому на перший план виступає не ефективний результат (ослаблення держави чи принаймні реальна загроза такого ослаблення), а саме вороже ставлення особи до держави.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Диверсія: поняття та форми

2021-02-16T08:16:33Z

Nataliia.melian:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]

== Поняття ==

'''Диверсія''' (від латів.(латинський) ''diversio'' — відхилення, відвернення), підривні дії (підпали, руйнування і т.п.), здійснювані спеціально підготовленими агентами або групами в мирний і військовий час на території якої-небудь держави або території, зайнятій противником, в цілях ослаблення його економічної і військової потужності, а також і морального стану.

Відповідно до '''''статті 113''''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''''диверсія''''' - це вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій 
'''''карається''''' позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої

'''Вибух''' – це процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об’ємі за короткий проміжок часу внаслідок миттєвого хімічного розкладання відповідних хімічних речовин або їх сумішей і створення дуже нагрітих газів.

'''Підпал''' – це свідоме спричинення пожежі через застосування джерела вогню до певних об’єктів.

'''Масове знищення людей''' – це позбавлення життя багатьох людей (конкретна їх кількість визначається зважаючи на обставини справи). Це може бути як декілька тисяч осіб, скупчених у одному місці під час, наприклад, демонстрації, так і декілька десятків осіб, які перебувають, приміром, у будинку посольства, в міському транспорті, дитячому садку, лікарні, відділенні міліції, іншому громадському місці.

'''Епідемія''' – це процес масового поширення заразних захворювань людей (чуми, холери тощо), який відбувається на значній території за порівняно короткий проміжок часу, коли показник інфекційної захворюваності населення певної місцевості та в певний час перевищує звичайний рівень, характерний для цієї інфекційної хвороби, і характеризується відповідною динамікою.

'''Епізоотія''' – це процес масового поширення заразних (інфекційних і паразитарних) захворювань (сказу, чуми, ящуру тощо) сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних, диких, циркових тварин і хутрових звірів, домашньої та дикої птиці, бджіл, риб, жаб, молюсків, раків, шовкопрядів, інших представників фауни, а також ембріонів, інкубаційних яєць, заплідненої ікри, зигот, сперми тощо. Епізоотія характеризується неперервністю на значній території за порівняно короткий проміжок часу.

'''Епіфітотія''' полягає у значному поширенні грибкових, вірусних або бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин. Такі захворювання можуть бути спричинені дією шкідників (комах, кліщів, мікроорганізмів) або фітопатогенів (вірусів, бактерій, грибів).

== Об'єкт ==

'''''Основний безпосередній об'єкт диверсії''''' - безпека держави в економічній, екологічній, воєнній або будь-якій іншій сфері відповідно до спрямованості конкретного акту диверсії. 
Крім того, для цього злочину характерним є '''''обов'язковий додатковий об'єкт''''', який має різний зміст у різних формах цього злочину: це життя і здоров'я особи, власність, навколишнє середовище.

== Предмет ==

'''''Предметом диверсії можуть бути:''''' 
* будівлі, споруди та інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, від діяльності яких залежить життєдіяльність певних регіонів чи інших великих територій, належне функціонування певних галузей економіки, структур державного управління (електростанції, водо-, нафто-, газо-, нафтопродуктопроводи, мости, дамби, греблі, системи інформаційних комунікацій, вокзали, аеропорти, морські чи річкові порти, метрополітени, підприємства по виробництву грошових знаків-України чи інші важливі підприємства, незалежно від форми власності, військові частини тощо), у тому числі підприємства, зруйнування чи пошкодження яких само по собі є фактором небезпеки (хімічні, біологічні підприємства, підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів, пожежонебезпечні виробництва чи сховища, виробництва з безперервними технологічними процесами у хімічній, мікробіологічній промисловості, тощо); 
* стада і колекції тварин, риба, що водиться у ставках та інших водоймищах, пасіки тощо;
* земельні угіддя, водойми, ліси тощо;
* посіви сільськогосподарських чи інших культур, лісові масиви тощо.

== Об’єктивна сторона ==

'''''Об'єктивна сторона''''' диверсії проявляється в '''''семи формах''''', кожна із яких передбачає вчинення суспільне небезпечних дій, спрямованих на:
# масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю;
# зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення;
# радіоактивне забруднення;
# масове отруєння;
# поширення епідемій;
# поширення епізоотій;
# поширення епіфітотій.

''Диверсія, вчинена у будь-якій із її форм'', '''''є закінченою з моменту вчинення''''' вибуху, підпалу, затоплення, обвалу чи інших дій відпо відної спрямованості, незалежно від того, чи фактично настали ті або інші наслідки

== Суб'єкт ==

'''''Суб'єктом злочину''''' є осудна особа, якій '''виповнилось 14 років'''

== Суб'єктивна сторона ==

'''''Суб'єктивна сторона''''' диверсії характеризується виною у виді '''''прямого умислу і спеціальною метою'''''. Характерною ознакою диверсії є те, що вчинення зазначених вище дій не є самоціллю, а використовується винним як засіб досягнення його головної мети - '''''ослаблення держави'''''. Саме за ознакою спеціальної мети (не враховуючи деяких інших ознак) диверсію треба відмежовувати від таких суміжних умисних злочинів, як, наприклад, умисне вбивство двох чи більше осіб або способом, небезпечним для життя багатьох осіб, терористичний акт, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, умисне знищення або пошкодження майна, забруднення моря, випуск або реалізація недоброякісної продукції, зараження венеричною хворобою, екоцид тощо.

'''''Склад злочину''''' побудований як формальний, а тому на перший план виступає не ефективний результат (ослаблення держави чи принаймні реальна загроза такого ослаблення), а саме вороже ставлення особи до держави.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

2020-05-21T13:00:55Z

Nataliia.melian: кваліфікація злочину та його ознаки

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_161 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 p]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949р]
* Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979р. Ратифікована СРСР 19 грудня 3980р. (ст.. 6)
* Закон України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" від 16 липня 1999р.
* Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р.
* Закон України "Про порядок виізду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 p. (cm. cm. 2, 10).
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791 Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності]

== Визначення поняття "торгівля людьми" ==

Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на протидію торгівлі людьми, є '''Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року''' (далі також — «Палермський протокол 2000 року»), і '''Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року'''. Цими документами визначено основні поняття торгівлі людьми, окреслено коло суспільнонебезпечних діянь, які підлягають обов’язковій криміналізації, передбачено основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми, зокрема з метою експлуатації праці, а також захисту та реабілітації жертв цього злочину.
 
'''Стаття 3 Палермського протоколу 2000 року''' містить важливі для з’ясування сутності торгівлі людьми дефініції. Так, '''під торгівлею людьми''' пропонується розуміти '''''«здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або ж інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан або вилучення органів»'''''.

'''Стаття 149 КК України''', встановлює кримінальну відповідальність за торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.

== Об'єкт ==

Основним '''безпосереднім об'єктом''' цього злочину є ''воля і гідність людини''. Його '''додатковим факультативним об'єктом''' можуть виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України''.''

== Об'єктивна сторона ==

Об'єктивної сторони цей злочин може виражатися у таких формах:
* продаж людини;
* інша сплатна передача або одержання людини;
* вербування, переміщення, переховування людини
Під '''торгівлею людиною''', передбаченою статтею 149 КК України, слід розуміти дії з купівлі-продажу людини, що полягають у безповоротній передачі (отриманні) людини за грошову винагороду.

Під '''вербуванням''', слід розуміти вчинення дій,спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту вчинення конкретних дій, спрямованих на досягнення домовленості із особою, яку вербують для експлуатації.

Під '''переміщенням''' людини слід розуміти дії, спрямовані на зміну місця її перебування.

Під '''переховуванням''' людини слід розуміти обмеження фізичних контактів людини з іншими особами, особливо із представниками правоохоронних органів, що може проявлятись як у наданні приміщення для перебування, так і у примусовому позбавленні волі. Закінченим злочином переховування є з моменту заволодіння особою і фактичного початку обмеження її волі.

Під '''передачею або одержанням''' людини слід розуміти вчинення дій, пов’язаних із переходом контролю над людиною від однієї особи до іншої.

'''Обман,''' як спосіб вчинення злочину, полягає в “умисному введенні в оману іншої особи або підтримуванні вже наявної у неї оманливої уяви шляхом передачі інформації, що не відповідає дійсності або замовчування про різні факти, речі, явища і т. ін. з метою схилити цю особу до певної поведінки.

Під '''шантажем''' слід розуміти психічне насильство, що полягає у погрозі розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти у таємниці.

'''Уразливий стан особи,''' відповідно до п. 2 примітки до ст. 149 КК України, – це такий її стан, зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами, який позбавляє чи обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

'''Під експлуатацією''' людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Поняття '''продаж''' - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.
До іншої оплатної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім гроші, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).
Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:
# такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші. за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
# зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.
У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої сплатної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільне небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину Адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються. - людина, - хоча й цілком перетворює юридичну сутність їх із законних на незаконні, але залишає незмінною зовнішню правову оболонку.

== Суб'єкт ==

Суб'єкт злочину '''загальний'''

== Суб'єктивна сторона ==

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Винна особа здійснює заволодіння людиною для наступного використання чи продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою використання чи такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому буде експлуатація людини. Експлуатація людини може відбуватися у твких формах: а) сексуальна експлуатація; б} використання в порнобізнесі; в) втягнення у злочинну діяльність; г) залучення в боргову кабалу; д) усиновлення (удочеріння) з метою наживи; е) використання в збройних конфліктах; є) експлуатація її праці; ж)примусова праця; з) примусова вагітність; и) вилучення органів; і) проведення дослідів над людиною без її згоди; й) примусова праця

'''Примусова праця''' (примусове надання послуг) - усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.

'''Сексуальна експлуатація''' - це використання особою іншої людини з метою отримання прибутку для задоволення сексуальних потреб третіх осіб.

'''Під використанням в порнобізнесі''' слід розуміти залучення особи (в якості актора, статиста, робочого тощо) до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів, що є носіями графічної інформації, яка спрямована на збудження статевої пристрасті шляхом цинічного, безсоромного, грубо натуралістичного або протиприродного відображення статевого життя людей.

'''Втягнення у злочинну діяльність''' - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце Й способи вчинення

або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.). Детальніше про втягнення у злочинну діяльність див. коментар до ст. 304.

'''Залучення у боргову кабалу''' - це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю, але цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

'''Примусова праця''' (примусове надання послуг) - усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.

'''Усиновлення (удочеріння)''' з метою наживи - оформлене спеціальним юридичним актом одержання на виховання в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню).

'''Примусова вагітність''' - використання репродуктивних функцій організму жінки шляхом природного або штучного запліднення без її добровільної згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

'''Вилучення органів''' - видалення з організму людини її складової частини, яка має певну будову і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12- палою кишкою, селезінка тощо).

'''Проведення дослідів над людиною''' без її згоди - вчинюваний без дозволу людини фізіологічний або психологічний вплив на її організм із застосуванням методів, що недопущені МОЗ України до загального застосування, тобто є експерементальними.

== Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми ==

Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми (ч. 2 ст. 149) є вчинення цього злочину :
#* щодо неповнолітнього;
#* щодо кількох осіб;
#* повторно;
#* за попередньою змовою групою осіб;
#* службовою особою з використанням службового становища;
#* поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких;
#* або з погрозою застосування такого насильства

== Особливими кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми ==

Особливими кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми (ч, З ст. 149) визнається вчинення дій передбачених частиною першою або другою цієї статті вчинені:
# щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками;
# щодо малолітнього;
# організованою групою;
# поєднані з насильством небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких
# або з погрозою застосування такого насильства
# або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
1. Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

2. Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

3. Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

4. Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі повернення її в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.

5. Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.

6. Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:

1) звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;

2) наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.

== Відповідальність за вчинення торгівлі людьми ==
1. Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, -

'''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.'''

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -

'''караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

'''караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''
[[Категорія: Кримінальне право]]

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

2020-05-21T11:34:14Z

Nataliia.melian: зміни внесені до статті, коментар змін

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_161 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 p]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949р]
* Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979р. Ратифікована СРСР 19 грудня 3980р. (ст.. 6)
* Закон України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" від 16 липня 1999р.
* Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р.
* Закон України "Про порядок виізду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 p. (cm. cm. 2, 10).
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791 Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності]

== Визначення поняття "торгівля людьми" ==

Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на протидію торгівлі людьми, є '''Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року''' (далі також — «Палермський протокол 2000 року»), і '''Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року'''. Цими документами визначено основні поняття торгівлі людьми, окреслено коло суспільнонебезпечних діянь, які підлягають обов’язковій криміналізації, передбачено основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми, зокрема з метою експлуатації праці, а також захисту та реабілітації жертв цього злочину.
 
'''Стаття 3 Палермського протоколу 2000 року''' містить важливі для з’ясування сутності торгівлі людьми дефініції. Так, '''під торгівлею людьми''' пропонується розуміти '''''«здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або ж інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан або вилучення органів»'''''.

'''Стаття 149 КК України''', встановлює кримінальну відповідальність за торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.

== Об'єкт ==

Основним '''безпосереднім об'єктом''' цього злочину є ''воля і гідність людини''. Його '''додатковим факультативним об'єктом''' можуть виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України''.''

== Об'єктивна сторона ==

Об'єктивної сторони цей злочин може виражатися у таких формах:
* продаж людини;
* інша сплатна передача або одержання людини;
* вербування, переміщення, переховування людини
* здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України.
Під '''вербуванням''', слід розуміти вчинення дій,спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту вчинення конкретних дій, спрямованих на досягнення домовленості із особою, яку вербують для експлуатації.

Під '''переміщенням''' людини слід розуміти дії, спрямовані на зміну місця її перебування.

Під '''переховуванням''' людини слід розуміти обмеження фізичних контактів людини з іншими особами, особливо із представниками правоохоронних органів, що може проявлятись як у наданні приміщення для перебування, так і у примусовому позбавленні волі. Закінченим злочином переховування є з моменту заволодіння особою і фактичного початку обмеження її волі.

Поняття '''продаж''' - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.
До іншої оплатної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім гроші, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).
Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:
# такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші. за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
# зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.
Дії винного, пов'язані з незаконним переміщенням людини через державний кордон України, повністю охоплюються ч. 1 ст. 149 і додаткової кваліфікації за ст. 332 не потребують. Проте, якщо винна особа при цьому сама незаконно перетнула державний кордон, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 149 і 331.

У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої сплатної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільне небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину Адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються. - людина, - хоча й цілком перетворює юридичну сутність їх із законних на незаконні, але залишає незмінною зовнішню правову оболонку.

Злочин у його третій формі є закінченим з моменту переміщення людини через державний кордон України. Таким чином; сама по собі безоплатна передача людини у фактичну власність чи для

тимчасового використання, так само як одержання людини внаслідок її купівлі чи іншої угоди, не пов'язані з переміщенням людини через державний кордон України, не створюють складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149, і можуть кваліфікуватися за наявністю відповідних обставин за ст. 146.

== Суб'єкт ==

Суб'єкт злочину '''загальний'''

== Суб'єктивна сторона ==

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив.
Крім того, для третьої його форми (здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за його згодою або без згоди через державний кордон України) обов'язковою ознакою є мета. Такою метою тут є подальший продаж або інша передача іншій особі (особам) людини, одержаної винним і переміщеної ним через державний кордон України.
Складність конструкції диспозиції ч. 1 ст. 149 вимушує звернути увагу на таке. У разі, якщо винний безоплатно передає людину іншій особі, інтелектуальна ознака його умислу має характеризуватися усвідомленням, зокрема, того, що:

а) ним здійснюється незаконна передача людини іншій особі;

б) така передача пов'язана з переміщенням людини через державний кордон України;

в) вказана інша особа, яка отримує людину, має за мету подальшу передачу її третій особі (особам);

г) третя особа має використовувати жертву злочину з певною (однією із визначених у диспозиції статті) метою.

Якщо винна особа, здійснюючи продаж (іншу передачу) людини, байдуже ставиться до того, як саме ця людина буде використовуватися її покупцем в подальшому, відповідальність цієї особи за ст. 149 виключається (скажімо, особі байдуже, буде покупець використовувати продану йому жінку в порнобізнесі чи одружиться на ній). У цьому випадку мову можна вести лише про притягнення винної особи до відповідальності за незаконне позбавлення волі (ст. 146). Тому вказана мета може бути доведена, як правило, лише у випадках, коли особа систематично поставляє певним покупцям дітей для використання їх як жебраків або жінок для сексуальної експлуатації тощо.

Зазначена мета, має альтернативний характер. Винна особа здійснює заволодіння людиною та й переміщення через державний кордон України для наступного продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому будуть: а) її се ксуальна експлуатація; 6} використання в порнобізнесі; в) втягнення у злочинну діяльність; г) залучення в боргову кабалу; д) усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях; е) використання в збройних конфліктах; є) експлуатація її праці.

Експлуатація праці - це присвоєння матеріальних результатів праці людини (зокрема прибутку) власником засобів виробництва. Прикладами використання людини для експлуатації її праці може бути праця у будь-якій сфері виробництва чи послуг взагалі без оплати або з оплатою, яка явно не відповідає характеру та інтенсивності роботи. Виконання такої роботи звичайно не пов'язане з добровільною пропозицією працівником своїх послуг і вимагається від нього під загрозою фізичного насильства.

Сексуальна експлуатація - це вид експлуатації праці особи в галузі проституції, під якою слід розуміти надання сексуальних послуг за гроші чи іншу матеріальну винагороду, або у суміжних сферах (скажімо, у сфері розпутних дій з дітьми, надання разових сексуальних послуг ув'язненим та деяким іншим особам, співжиття з метою систематичного отримання сексуального задоволення тощо), незалежно від того, чи дозволений у даній країні чи її окремих місцевостях цей вид діяльності.

Під порнобізнесом розуміється частково чи повністю дозволений у даній країні чи незаконний вид підприємництва, пов'язаний зі звідництвом для проституції, сутенерством, утриманням будинків розпусти, виготовленням, збутом і розповсюдженням предметів порнографічного характеру. Використання у порнобізнесі означає використання особи як сутенера, утримувача будинку розпусти, актора при зйомках порнографічних фільмів, статиста при виготовленні порнографічних журналів тощо.

Втягнення у злочинну діяльність - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце Й способи вчинення

або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.). Детальніше про втягнення у злочинну діяльність див. коментар до ст. 304.

Залучення в боргову кабалу передбачає поставлення особи у стан повної, фактично рабської залежності від іншої особи. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

Усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях - це оформлене спеціальним юридичним актом прийняття в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки для її наступного використання у жебрацтві, занятті азартними іграми, а також для подальшого укладення щодо неї договорів купівлі-продажу, міни та інших, які передбачають фактичну передачу права власності.

== Кваліфіковані види торгівлі людьми ==

Кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч. 2 ст. 149) є вчинення цього злочину:
# щодо неповнолітнього;
# щодо кількох осіб;
# повторно;
# за попередньою змовою групою осіб;
# із використанням службового становища;
# особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.

== Особливо кваліфіковані види торгівлі людьми ==

Особливо кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч, З ст. 149) визнається вчинення тих самих дій:
# організованою групою;
# пов'язаних із незаконним вивезенням за, кордон дітей чи неповерненням Їх в Україну;
# із метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації;
# із метою насильницького донорства;
# якщо це спричинило тяжкі наслідки.

== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
1. Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

2. Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

3. Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

4. Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі повернення її в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.

5. Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.

6. Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:

1) звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;

2) наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.

== Відповідальність за вчинення торгівлі людьми ==
1. Продаж, інша сплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за їїз згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації ії праці, -

'''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.'''

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, -

'''караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням Їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

'''караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''
[[Категорія: Кримінальне право]]

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

2020-02-25T14:55:15Z

Nataliia.melian: Nataliia.melian перейменував сторінку з Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини на [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щод...

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_161 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 p]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949р]
* Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979р. Ратифікована СРСР 19 грудня 3980р. (ст.. 6)
* Закон України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" від 16 липня 1999р.
* Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р.
* Закон України "Про порядок виізду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 p. (cm. cm. 2, 10).

== Визначення поняття "торгівля людьми" ==
'''Торгівля людьми''' означає найм, перевезення, вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.

Експлуатація включає в себе, принаймні, експлуатацію проституції інших осіб чи інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги, рабство чи подібну до рабства практику, поневолення або вилучення органів.

== Об'єкт ==

Основним '''безпосереднім об'єктом''' цього злочину є ''воля і гідність людини''. Його '''додатковим факультативним об'єктом''' можуть виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України''.''

== Об'єктивна сторона ==

Об'єктивної сторони цей злочин може виражатися у таких формах:
* продаж людини;
* інша сплатна передача людини;
* здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України.

Поняття '''продаж''' - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.
До іншої оплатної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім гроші, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).
Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:
# такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші. за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
# зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.
Дії винного, пов'язані з незаконним переміщенням людини через державний кордон України, повністю охоплюються ч. 1 ст. 149 і додаткової кваліфікації за ст. 332 не потребують. Проте, якщо винна особа при цьому сама незаконно перетнула державний кордон, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 149 і 331.

У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої сплатної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільне небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину Адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються. - людина, - хоча й цілком перетворює юридичну сутність їх із законних на незаконні, але залишає незмінною зовнішню правову оболонку.

Злочин у його третій формі є закінченим з моменту переміщення людини через державний кордон України. Таким чином; сама по собі безоплатна передача людини у фактичну власність чи для

тимчасового використання, так само як одержання людини внаслідок її купівлі чи іншої угоди, не пов'язані з переміщенням людини через державний кордон України, не створюють складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149, і можуть кваліфікуватися за наявністю відповідних обставин за ст. 146.

== Суб'єкт ==

Суб'єкт злочину '''загальний'''

== Суб'єктивна сторона ==

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив.
Крім того, для третьої його форми (здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за його згодою або без згоди через державний кордон України) обов'язковою ознакою є мета. Такою метою тут є подальший продаж або інша передача іншій особі (особам) людини, одержаної винним і переміщеної ним через державний кордон України.
Складність конструкції диспозиції ч. 1 ст. 149 вимушує звернути увагу на таке. У разі, якщо винний безоплатно передає людину іншій особі, інтелектуальна ознака його умислу має характеризуватися усвідомленням, зокрема, того, що:

а) ним здійснюється незаконна передача людини іншій особі;

б) така передача пов'язана з переміщенням людини через державний кордон України;

в) вказана інша особа, яка отримує людину, має за мету подальшу передачу її третій особі (особам);

г) третя особа має використовувати жертву злочину з певною (однією із визначених у диспозиції статті) метою.

Якщо винна особа, здійснюючи продаж (іншу передачу) людини, байдуже ставиться до того, як саме ця людина буде використовуватися її покупцем в подальшому, відповідальність цієї особи за ст. 149 виключається (скажімо, особі байдуже, буде покупець використовувати продану йому жінку в порнобізнесі чи одружиться на ній). У цьому випадку мову можна вести лише про притягнення винної особи до відповідальності за незаконне позбавлення волі (ст. 146). Тому вказана мета може бути доведена, як правило, лише у випадках, коли особа систематично поставляє певним покупцям дітей для використання їх як жебраків або жінок для сексуальної експлуатації тощо.

Зазначена мета, має альтернативний характер. Винна особа здійснює заволодіння людиною та й переміщення через державний кордон України для наступного продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому будуть: а) її се ксуальна експлуатація; 6} використання в порнобізнесі; в) втягнення у злочинну діяльність; г) залучення в боргову кабалу; д) усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях; е) використання в збройних конфліктах; є) експлуатація її праці.

Експлуатація праці - це присвоєння матеріальних результатів праці людини (зокрема прибутку) власником засобів виробництва. Прикладами використання людини для експлуатації її праці може бути праця у будь-якій сфері виробництва чи послуг взагалі без оплати або з оплатою, яка явно не відповідає характеру та інтенсивності роботи. Виконання такої роботи звичайно не пов'язане з добровільною пропозицією працівником своїх послуг і вимагається від нього під загрозою фізичного насильства.

Сексуальна експлуатація - це вид експлуатації праці особи в галузі проституції, під якою слід розуміти надання сексуальних послуг за гроші чи іншу матеріальну винагороду, або у суміжних сферах (скажімо, у сфері розпутних дій з дітьми, надання разових сексуальних послуг ув'язненим та деяким іншим особам, співжиття з метою систематичного отримання сексуального задоволення тощо), незалежно від того, чи дозволений у даній країні чи її окремих місцевостях цей вид діяльності.

Під порнобізнесом розуміється частково чи повністю дозволений у даній країні чи незаконний вид підприємництва, пов'язаний зі звідництвом для проституції, сутенерством, утриманням будинків розпусти, виготовленням, збутом і розповсюдженням предметів порнографічного характеру. Використання у порнобізнесі означає використання особи як сутенера, утримувача будинку розпусти, актора при зйомках порнографічних фільмів, статиста при виготовленні порнографічних журналів тощо.

Втягнення у злочинну діяльність - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце Й способи вчинення

або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.). Детальніше про втягнення у злочинну діяльність див. коментар до ст. 304.

Залучення в боргову кабалу передбачає поставлення особи у стан повної, фактично рабської залежності від іншої особи. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

Усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях - це оформлене спеціальним юридичним актом прийняття в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки для її наступного використання у жебрацтві, занятті азартними іграми, а також для подальшого укладення щодо неї договорів купівлі-продажу, міни та інших, які передбачають фактичну передачу права власності.

== Кваліфіковані види торгівлі людьми ==

Кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч. 2 ст. 149) є вчинення цього злочину:
# щодо неповнолітнього;
# щодо кількох осіб;
# повторно;
# за попередньою змовою групою осіб;
# із використанням службового становища;
# особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.

== Особливо кваліфіковані види торгівлі людьми ==

Особливо кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч, З ст. 149) визнається вчинення тих самих дій:
# організованою групою;
# пов'язаних із незаконним вивезенням за, кордон дітей чи неповерненням Їх в Україну;
# із метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації;
# із метою насильницького донорства;
# якщо це спричинило тяжкі наслідки.

== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
1. Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

2. Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

3. Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

4. Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі повернення її в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.

5. Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.

6. Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:

1) звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;

2) наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.

== Відповідальність за вчинення торгівлі людьми ==
1. Продаж, інша сплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за їїз згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації ії праці, -

'''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.'''

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, -

'''караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням Їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

'''караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''
[[Категорія: Кримінальне право]]

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

2020-02-25T14:39:17Z

Nataliia.melian:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_161 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 p]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949р]
* Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979р. Ратифікована СРСР 19 грудня 3980р. (ст.. 6)
* Закон України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" від 16 липня 1999р.
* Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р.
* Закон України "Про порядок виізду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 p. (cm. cm. 2, 10).

== Визначення поняття "торгівля людьми" ==
'''Торгівля людьми''' означає найм, перевезення, вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.

Експлуатація включає в себе, принаймні, експлуатацію проституції інших осіб чи інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги, рабство чи подібну до рабства практику, поневолення або вилучення органів.

== Об'єкт ==

Основним '''безпосереднім об'єктом''' цього злочину є ''воля і гідність людини''. Його '''додатковим факультативним об'єктом''' можуть виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України''.''

== Об'єктивна сторона ==

Об'єктивної сторони цей злочин може виражатися у таких формах:
* продаж людини;
* інша сплатна передача людини;
* здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України.

Поняття '''продаж''' - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.
До іншої оплатної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім гроші, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).
Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:
# такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші. за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
# зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.
Дії винного, пов'язані з незаконним переміщенням людини через державний кордон України, повністю охоплюються ч. 1 ст. 149 і додаткової кваліфікації за ст. 332 не потребують. Проте, якщо винна особа при цьому сама незаконно перетнула державний кордон, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 149 і 331.

У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої сплатної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільне небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину Адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються. - людина, - хоча й цілком перетворює юридичну сутність їх із законних на незаконні, але залишає незмінною зовнішню правову оболонку.

Злочин у його третій формі є закінченим з моменту переміщення людини через державний кордон України. Таким чином; сама по собі безоплатна передача людини у фактичну власність чи для

тимчасового використання, так само як одержання людини внаслідок її купівлі чи іншої угоди, не пов'язані з переміщенням людини через державний кордон України, не створюють складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149, і можуть кваліфікуватися за наявністю відповідних обставин за ст. 146.

== Суб'єкт ==

Суб'єкт злочину '''загальний'''

== Суб'єктивна сторона ==

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив.
Крім того, для третьої його форми (здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за його згодою або без згоди через державний кордон України) обов'язковою ознакою є мета. Такою метою тут є подальший продаж або інша передача іншій особі (особам) людини, одержаної винним і переміщеної ним через державний кордон України.
Складність конструкції диспозиції ч. 1 ст. 149 вимушує звернути увагу на таке. У разі, якщо винний безоплатно передає людину іншій особі, інтелектуальна ознака його умислу має характеризуватися усвідомленням, зокрема, того, що:

а) ним здійснюється незаконна передача людини іншій особі;

б) така передача пов'язана з переміщенням людини через державний кордон України;

в) вказана інша особа, яка отримує людину, має за мету подальшу передачу її третій особі (особам);

г) третя особа має використовувати жертву злочину з певною (однією із визначених у диспозиції статті) метою.

Якщо винна особа, здійснюючи продаж (іншу передачу) людини, байдуже ставиться до того, як саме ця людина буде використовуватися її покупцем в подальшому, відповідальність цієї особи за ст. 149 виключається (скажімо, особі байдуже, буде покупець використовувати продану йому жінку в порнобізнесі чи одружиться на ній). У цьому випадку мову можна вести лише про притягнення винної особи до відповідальності за незаконне позбавлення волі (ст. 146). Тому вказана мета може бути доведена, як правило, лише у випадках, коли особа систематично поставляє певним покупцям дітей для використання їх як жебраків або жінок для сексуальної експлуатації тощо.

Зазначена мета, має альтернативний характер. Винна особа здійснює заволодіння людиною та й переміщення через державний кордон України для наступного продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому будуть: а) її се ксуальна експлуатація; 6} використання в порнобізнесі; в) втягнення у злочинну діяльність; г) залучення в боргову кабалу; д) усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях; е) використання в збройних конфліктах; є) експлуатація її праці.

Експлуатація праці - це присвоєння матеріальних результатів праці людини (зокрема прибутку) власником засобів виробництва. Прикладами використання людини для експлуатації її праці може бути праця у будь-якій сфері виробництва чи послуг взагалі без оплати або з оплатою, яка явно не відповідає характеру та інтенсивності роботи. Виконання такої роботи звичайно не пов'язане з добровільною пропозицією працівником своїх послуг і вимагається від нього під загрозою фізичного насильства.

Сексуальна експлуатація - це вид експлуатації праці особи в галузі проституції, під якою слід розуміти надання сексуальних послуг за гроші чи іншу матеріальну винагороду, або у суміжних сферах (скажімо, у сфері розпутних дій з дітьми, надання разових сексуальних послуг ув'язненим та деяким іншим особам, співжиття з метою систематичного отримання сексуального задоволення тощо), незалежно від того, чи дозволений у даній країні чи її окремих місцевостях цей вид діяльності.

Під порнобізнесом розуміється частково чи повністю дозволений у даній країні чи незаконний вид підприємництва, пов'язаний зі звідництвом для проституції, сутенерством, утриманням будинків розпусти, виготовленням, збутом і розповсюдженням предметів порнографічного характеру. Використання у порнобізнесі означає використання особи як сутенера, утримувача будинку розпусти, актора при зйомках порнографічних фільмів, статиста при виготовленні порнографічних журналів тощо.

Втягнення у злочинну діяльність - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце Й способи вчинення

або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.). Детальніше про втягнення у злочинну діяльність див. коментар до ст. 304.

Залучення в боргову кабалу передбачає поставлення особи у стан повної, фактично рабської залежності від іншої особи. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

Усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях - це оформлене спеціальним юридичним актом прийняття в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки для її наступного використання у жебрацтві, занятті азартними іграми, а також для подальшого укладення щодо неї договорів купівлі-продажу, міни та інших, які передбачають фактичну передачу права власності.

== Кваліфіковані види торгівлі людьми ==

Кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч. 2 ст. 149) є вчинення цього злочину:
# щодо неповнолітнього;
# щодо кількох осіб;
# повторно;
# за попередньою змовою групою осіб;
# із використанням службового становища;
# особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.

== Особливо кваліфіковані види торгівлі людьми ==

Особливо кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч, З ст. 149) визнається вчинення тих самих дій:
# організованою групою;
# пов'язаних із незаконним вивезенням за, кордон дітей чи неповерненням Їх в Україну;
# із метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації;
# із метою насильницького донорства;
# якщо це спричинило тяжкі наслідки.

== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
1. Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

2. Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

3. Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

4. Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі повернення її в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.

5. Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.

6. Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:

1) звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;

2) наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.

== Відповідальність за вчинення торгівлі людьми ==
1. Продаж, інша сплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за їїз згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації ії праці, -

'''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.'''

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, -

'''караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням Їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

'''караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''
[[Категорія: Кримінальне право]]

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

2020-02-25T14:28:50Z

Nataliia.melian:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_161 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 p]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949р]

== Визначення поняття "торгівля людьми" ==
'''Торгівля людьми''' означає найм, перевезення, передачу, приховування або одержання осіб шляхом погрози або застосування сили чи інших форм примусу, насильницького викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або безпорадним станом або наданням чи отриманням плати чи вигоди для досягнення згоди особи, яка має владу над іншою особою, для експлуатації.

Експлуатація включає в себе, принаймні, експлуатацію проституції інших осіб чи інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги, рабство чи подібну до рабства практику, поневолення або вилучення органів.

== Об'єкт ==

Основним '''безпосереднім об'єктом''' цього злочину є ''воля і гідність людини''. Його '''додатковим факультативним об'єктом''' можуть виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України''.''

== Об'єктивна сторона ==

Об'єктивної сторони цей злочин може виражатися у таких формах:
* продаж людини;
* інша сплатна передача людини;
* здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України.

Поняття '''продаж''' - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.
До іншої оплатної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім гроші, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).
Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:
# такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші. за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
# зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.
Дії винного, пов'язані з незаконним переміщенням людини через державний кордон України, повністю охоплюються ч. 1 ст. 149 і додаткової кваліфікації за ст. 332 не потребують. Проте, якщо винна особа при цьому сама незаконно перетнула державний кордон, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 149 і 331.

У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої сплатної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільне небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину Адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються. - людина, - хоча й цілком перетворює юридичну сутність їх із законних на незаконні, але залишає незмінною зовнішню правову оболонку.

Злочин у його третій формі є закінченим з моменту переміщення людини через державний кордон України. Таким чином; сама по собі безоплатна передача людини у фактичну власність чи для

тимчасового використання, так само як одержання людини внаслідок її купівлі чи іншої угоди, не пов'язані з переміщенням людини через державний кордон України, не створюють складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149, і можуть кваліфікуватися за наявністю відповідних обставин за ст. 146.

== Суб'єкт ==

Суб'єкт злочину '''загальний'''

== Суб'єктивна сторона ==

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив.
Крім того, для третьої його форми (здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за його згодою або без згоди через державний кордон України) обов'язковою ознакою є мета. Такою метою тут є подальший продаж або інша передача іншій особі (особам) людини, одержаної винним і переміщеної ним через державний кордон України.
Складність конструкції диспозиції ч. 1 ст. 149 вимушує звернути увагу на таке. У разі, якщо винний безоплатно передає людину іншій особі, інтелектуальна ознака його умислу має характеризуватися усвідомленням, зокрема, того, що:

а) ним здійснюється незаконна передача людини іншій особі;

б) така передача пов'язана з переміщенням людини через державний кордон України;

в) вказана інша особа, яка отримує людину, має за мету подальшу передачу її третій особі (особам);

г) третя особа має використовувати жертву злочину з певною (однією із визначених у диспозиції статті) метою.

Якщо винна особа, здійснюючи продаж (іншу передачу) людини, байдуже ставиться до того, як саме ця людина буде використовуватися її покупцем в подальшому, відповідальність цієї особи за ст. 149 виключається (скажімо, особі байдуже, буде покупець використовувати продану йому жінку в порнобізнесі чи одружиться на ній). У цьому випадку мову можна вести лише про притягнення винної особи до відповідальності за незаконне позбавлення волі (ст. 146). Тому вказана мета може бути доведена, як правило, лише у випадках, коли особа систематично поставляє певним покупцям дітей для використання їх як жебраків або жінок для сексуальної експлуатації тощо.

Зазначена мета, має альтернативний характер. Винна особа здійснює заволодіння людиною та й переміщення через державний кордон України для наступного продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому будуть: а) її се ксуальна експлуатація; 6} використання в порнобізнесі; в) втягнення у злочинну діяльність; г) залучення в боргову кабалу; д) усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях; е) використання в збройних конфліктах; є) експлуатація її праці.

Експлуатація праці - це присвоєння матеріальних результатів праці людини (зокрема прибутку) власником засобів виробництва. Прикладами використання людини для експлуатації її праці може бути праця у будь-якій сфері виробництва чи послуг взагалі без оплати або з оплатою, яка явно не відповідає характеру та інтенсивності роботи. Виконання такої роботи звичайно не пов'язане з добровільною пропозицією працівником своїх послуг і вимагається від нього під загрозою фізичного насильства.

Сексуальна експлуатація - це вид експлуатації праці особи в галузі проституції, під якою слід розуміти надання сексуальних послуг за гроші чи іншу матеріальну винагороду, або у суміжних сферах (скажімо, у сфері розпутних дій з дітьми, надання разових сексуальних послуг ув'язненим та деяким іншим особам, співжиття з метою систематичного отримання сексуального задоволення тощо), незалежно від того, чи дозволений у даній країні чи її окремих місцевостях цей вид діяльності.

Під порнобізнесом розуміється частково чи повністю дозволений у даній країні чи незаконний вид підприємництва, пов'язаний зі звідництвом для проституції, сутенерством, утриманням будинків розпусти, виготовленням, збутом і розповсюдженням предметів порнографічного характеру. Використання у порнобізнесі означає використання особи як сутенера, утримувача будинку розпусти, актора при зйомках порнографічних фільмів, статиста при виготовленні порнографічних журналів тощо.

Втягнення у злочинну діяльність - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце Й способи вчинення

або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.). Детальніше про втягнення у злочинну діяльність див. коментар до ст. 304.

Залучення в боргову кабалу передбачає поставлення особи у стан повної, фактично рабської залежності від іншої особи. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

Усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях - це оформлене спеціальним юридичним актом прийняття в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки для її наступного використання у жебрацтві, занятті азартними іграми, а також для подальшого укладення щодо неї договорів купівлі-продажу, міни та інших, які передбачають фактичну передачу права власності.

== Кваліфіковані види торгівлі людьми ==

Кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч. 2 ст. 149) є вчинення цього злочину:
# щодо неповнолітнього;
# щодо кількох осіб;
# повторно;
# за попередньою змовою групою осіб;
# із використанням службового становища;
# особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.

== Особливо кваліфіковані види торгівлі людьми ==

Особливо кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч, З ст. 149) визнається вчинення тих самих дій:
# організованою групою;
# пов'язаних із незаконним вивезенням за, кордон дітей чи неповерненням Їх в Україну;
# із метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації;
# із метою насильницького донорства;
# якщо це спричинило тяжкі наслідки.

== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
1. Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

2. Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

3. Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

4. Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі повернення її в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.

5. Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.

6. Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:

1) звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;

2) наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.

== Відповідальність за вчинення торгівлі людьми ==
1. Продаж, інша сплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за їїз згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації ії праці, -

'''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.'''

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, -

'''караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням Їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

'''караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''
[[Категорія: Кримінальне право]]

Сексуальне насильство

2020-02-17T16:02:06Z

Nataliia.melian:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III]
* [http://pravoznavec.com.ua/books/162/12169/28/#chapter Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи від 30.05.2008 № 5]
* [https://buklib.net/books/21972/ Криміналістика, за ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI]
* Закон № 2276-IV від 21.12.2004, № 2295-VI від 01.06.2010<ins>; в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017</ins>

== Елементи складу злочину ==
'''Сексуальне насильство''' — злочин, який полягає у в<ins>чиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи</ins>.
 Зміни уточнюють кваліфікацію злочинів в більш реалістичному контексті. Раніше термін «зґвалтування» розумівся з медико-біологічної точки зору як вагінальний секс між чоловіком та жінкою, а все інше – задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Як наслідок, суб‘єктом цього злочину майже завжди були чоловіки і доволі нечасто – жінки (але у формі співучасті, наприклад організатори). Це викликало безліч проблем в частині кваліфікації, розслідування, експертиз тощо. Такий категоріальний апарат у питанні кваліфікації не відповідав вимогам часу і дозволяв уникати відповідальності ґвалтівникам.

Тому з 11 січня 2019 року зґвалтуванням є будь-який секс (проникнення вагінальне, анальне, оральне), якщо на це немає добровільної згоди особи (її не треба нотаріально посвідчувати, це робиться в будь-який спосіб, часто невербальний) (стаття 152 КК України). Якщо сексу не було, тобто проникнення в тіло особи, це може бути кваліфіковане як сексуальне насильство без згоди особи

'''Основний безпосередній об'єкт злочину''' - статева свобода чи статева недоторканість особи. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.
Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будьякого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.

'''Потерпілим від злочину є''' особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 14 років, залежно від характеру вчинюваних дій. Так, наприклад, при мужолозтві - це чоловік, при лесбіянстві - жінка, а в інших випадках можуть бути як жінка, так і чоловік. Співвиконавцем цього злочину може бути будь-яка особа незалежно від виду дії сексуального характеру. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.156 КК] за ст.156 (розбещення неповнолітніх) або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 155] (Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо вчинені повнолітньою особою).

'''Об’єктивна сторона злочину''' насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом може бути у вигляді: 1) неприродного зв’язку чоловіка із жінкою (зносини per os або per anum); 2) мужолозтва, тобто педерастії чи інших випадків чоловічого гомосексуалізму (наприклад, орогенітального контакту чоловіка з чоловіком - per os); 3) лесбіянства, тобто зносин жінки з жінкою; 4) інших дій, спрямованих на задоволення статевої пристрасті (наприклад, примушування потерпілої особи до мастурбації penis’a). Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом виключає природний статевий акт.

Зазначені статеві зв’язки чи інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, мають супроводжуватися фізичним насильством або погрозою його застосування, або використанням безпорадного стану потерпілої особи. Отже, суспільно небезпечне діяння, що скоюється винною особою, складається принаймні із двох дій (складене діяння). Перша - обов’язкова для об’єктивної сторони злочину дія сексуального характеру - це задоволення статевої пристрасті неприродним способом; друга - до-поміжна, але необхідна для вчинення першої - фізичне або психічне насильство або використання безпорадного стану потерпілої особи (можливі випадки поєднання цих дій, коли, наприклад, винна особа від погроз переходить до фізичного насильства).

Добровільна згода особи на здійснення з нею дій сексуального характеру, описаних у ст. 153 КК, виключає кримінальну відповідальність. Однак, якщо таку добровільну згоду дала потерпіла особа, яка не досягла 16 років, особі, яка вже досягла такого віку, вчинене кваліфікується за ст. 156 КК.

За конструкцією об’єктивної сторони склад цього злочину формальний, а тому злочин вважається закінченим з моменту початку здійснення певних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Тому лише застосування, наприклад, фізичного насильства, спрямованого на задоволення статевої пристрасті, за відсутності початку здійснення дій сексуального характеру з причин, що не залежали від волі винної особи, треба кваліфікувати як незакінчений замах на вчинення злочину (ч. 3 ст. 15 та відповідна частина ст. 153 КК).

'''Суб'єктом злочину''' є осудна особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку. При цьому стать безпосереднього виконавця злочину має бути протилежна статі потерпілої особи, Співвиконавцем злочину, учасником групового сексуального насильства може бути особа, яка фізіологічно неспроможна вчинити природний статеви акт, а також особа однакової статі з потерпілим. Стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи і й особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного може бути і необережним. Кваліфікуючі ознаки, пов'язані з віком потерпілої особи, інкримінуються винному не лише тоді, коли він знав або допускав, що вчинює насильницький статевий акт з неповнолітньою чи малолітньою особою, а й у тому разі, коли він міг і повинен це передбачити.

'''Суб'єктивна сторона''' здійснюється з прямим умислом та з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Мотиви вчинення злочину не обов’язково повинні мати сексуальну мотивацію. Злочин може бути вчинений із помсти чи із хуліганських спонукань. Тому мотиви, як і віддалені цілі (наприклад, таким чином примусити потерпілу особу дати згоду на подальші добровільні природні статеві зв’язки), не є ознаками складу злочину.

== Куди звертатися у разі скоєння злочину ==
У разі скоєння злочину згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України],сексуального насильства або якщо про вчинення неправомірних дій стало відомо з якихось інших джерел/ чи якщо громадянин не був свідком, але знає і/або має факти вчинення неправомірної дії '''необхідно звернутися до відділу поліції за підсудністю (місцю) скоєння злочину''':
* зателефонувавши на номер екстреної служби поліції "'''102'''", та у разі необхідності на екстрений номер служби скорої допомоги "'''103'''"
АБО
* з`явитися особисто та написати відповідну заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України]

== До моменту прибуття співробітників поліції необхідно: ==
* залишатися на місці скоєння злочину;
* не чіпати нічого руками (не викидати/переставляти/прибирати/знищувати речі), так як це може завадити в подальшому слідству;
* зберегти одяг, інші речі, які були задіяні при скоєнні злочину, тощо - все що може бути визнано слідством речовими доказами по кримінальній справі;

== Психологічні моменти ==
Якщо Ви стали свідком злочину:
* намагайтеся знаходиться поруч с потерпілою особою, заспокоїти, не залишати одну;
* рекомендується розмовляти з потерпілою особою спокійним тоном голосу, навіть у разі, якщо потерпілий/потерпіла нічого не відповідає, так як знаходиться у стресовому стані;
* не потрібно випитувати насильно будь-яку інформацію про скривдника, обставини справи, тощо;
* все що потрібно бути поруч, не виявляти до потерпілого неприязнь, неповагу чи казати образливі речі;
* треба пам'ятати, що особа стосовно, якої було здійснено насильницькі дії замикається від стороннього світу, її заповнює у середині сором, страх, паніка, думки про своє майбутнє, думка інших людей про нього/неї, людський осуд, тощо;
* важливо, щоб потерпіла особа відчувала від близьких людей - любов, розуміння, підтримку.

== Набуття статусу потерпілого ==
Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
 
'''Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого'''.
 
'''Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.'''
 
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

== Допит потерпілої ==
Допит потерпілої має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї сексуального насильства, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної справи. При допиті з'ясовуються всі важливі істотні обставини, які матимуть значення.
 
'''Якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин''', з’ясувується все, що стосується характеру взаємин між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої був удаваним).

== Розшук та затримання злочинця ==
Розшук та затримання злочинця належать до оперативних дій (іноді по «гарячих слідах»). У цих випадках допомога потерпілого дуже важлива слідству, так як саме потерпілий може охарактеризувати зовнішність злочиннця. У розшуку та затриманні злочинця беруть участь працівники карного розшуку. Слідчий може дати доручення працівникам органів дізнання, яке є обов’язковим для виконання. Як правило, у такому дорученні вказується, що саме необхідно зробити, визначаються строки виконання.

== Огляд місця події ==
Огляд місця події, як правило, проводиться з участю потерпілої. Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця сексуального насильства, його розташуванню у напрямі до дороги, житлових будинків тощо. Оцінюють, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями або поясненнями заявника, виявляють сліди, що вказують на сексуальне насильство, або речі, що належать злочинцю чи потерпілій (окуляри, ґудзики, хусточка тощо).
 
У процесі огляду звертають увагу на можливість наявності на одязі, взутті та тілі насильника ґрунтових забруднень та рослинних часток, беруть їх проби для експертних досліджень. Пошук мікрочасток проводять під час огляду місця події (важливо дотримуватися заходів, що запобігають їх втраті, а також забезпечити, щоб ніхто з учасників огляду не зміг залишити на місці події побічних мікрочасток або слідів).

== Обшук та виїмка ==
При затриманні підозрюваного проводяться такі види обшуку:
 
а) обшук особи; 
 
б) обшук за місцем проживання;
 
в) обшук за місцем роботи.
'''Мета обшуку''' — відшукати предмети, що були у підозрюваного в момент зґвалтування або раніше належали потерпілій. Проводиться обшук при неухильному дотриманні вимог закону.
 

До виїмки звертаються, як правило, на початку розслідування. Ця слідча дія проводиться у всіх випадках порушення кримінальної справи за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства (плями крові, сперми та ін.), які пізніше використовуються як докази. Вилучається той одяг, який був на потерпілій та підозрюваному в момент події.

== Огляд одягу ==
Важливі предмети одягу висушуються (тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлювачі (наприклад, УФО-4). Для огляду запрошуються поняті (не менше двох), а в необхідних випадках — спеціалісти. Старанно оглянудують внутрішній та зовнішній бік, кишені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного, але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, перекладають папером та згортають. Мікрочастки вилучають окремо, щоб при транспортуванні вони не були втрачені або пошкоджені.

== Судово-медична експертиза статевих злочинів ==
Після проведення необхідних дій співробітниками поліції на місці злочину, наступним важливим кроком у справі є '''підготовка та направлення до суду слідчим клопотань про призначення судово-медичної експертизи''', для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту.
 
З її допомогою визначають:
 
а) наявність факту статевих зносин та
 
б) наслідки сексуального насильства (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
 

Якщо потерпіла внаслідок зґвалтування '''одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована''', то судово-медична '''експертиза проводиться в лікарні'''. У разі, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування.
 
Згідно зі ст. 193 КПК '''освідування''' може бути проведено з метою встановлення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні, використовуються згодом при проведенні судово-медичної експертизи. За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу.
 
Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається '''експертиза матеріалів, речовин та виробів з них''', що дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, що залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі.
 
'''Судово-біологічна експертиза''' може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.
 
'''Судово-психологічна експертиза''' призначається для вирішення питань, що стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні.

== Винесення постанови слідчого про підозру особі ==
Слідчий виносить відповідну постанову, у відповідності до статті [[zakon.rada.gov.ua/go/4651-17|276-279 цього Кодексу]], повідомляє про підозру особу, або особу, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. З цього самого моменту особа набуває статусу "підозрюваний".

== Допит підозрюваного ==
Допит підозрюваного належить до першочергових слідчих дій. Однак при розслідуванні зґвалтувань проводять його після допиту потерпілої з використанням тих даних, які вона повідомила. Мета допиту — встановлення не тільки причетності підозрюваного до даного злочину, а й з’ясування його стосунків з потерпілою, обставин та мотивів вчинення зґвалтування.
 
На початку допиту підозрюваному повідомляється у вчиненні якого злочину він підозрюється та роз’яснюються його права. Далі пропонується дати показання про обставини вчинення злочину, а також про інші відомі йому обставини справи.

== Перевірка показань на місці ==
Під час такої перевірки пояснення потерпілої або обвинуваченого зіставляють з раніше отриманими від них свідченнями, а також з фактичною обстановкою місця злочину. Таким шляхом виявляють суперечності в показаннях, нові речові докази (наприклад, дрібні предмети, що належали потерпілій або підозрюваному). Перевірка показань на місці важлива й тим, що вона сприяє пожвавленню асоціативних зв’язків, особа одержує можливість повніше і точніше згадати та відтворити окремі обставини події.
крмі того, при розслідуванні зґвалтування виникає '''необхідність у пред’явленні для впізнання''' (потерпілій, свідкам або підозрюваному) осіб або предметів.

== Кваліфікуючі ознаки злочину ==
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його;
# повторно;
# групою осіб;
# особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.ст. 152 або 154 КК];
# щодо неповнолітнього або неповнолітньої ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК]),
# <ins>вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах</ins>
# <ins>щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>
== Обвинувальний акт ==
Після проведених усіх необхідних дій, слідчий складає та погоджує з прокурором обвинувальний акт, з яким ознайомлюють під підпис підозрювану особу та направляють матеріали кримінальної справи до суду.
Саме з цього моменту обвинуваченим (підсудний) у порядку, передбаченому статтею 291 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] набуває свого статусу "обвинувачений".

== Судовий розгляд справи ==
Наступним кроком є розгляд кримінальної справи у суді І інстанції.
Всіх учасників процесу викликають на розгляд справи у судове засідання, на поштову адресу направляються повістки про виклик до суду, з зазначенням дати, часу, місця розгляду справи, тощо.
 

'''Розгляд кримінальних справ про сексуальне насильство допускається в закритому судовому '''
засіданні за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду.
 
Під час судового розгляду потерпіла особа, свідки, обвинувачений, які допитувалися слідчим на досудовому розслідуванні, допитуються судом.
Саме показання усіх сторін по справі, які надаються у судовому засіданні, речові докази, висновки судових експертиз, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання суд бере до уваги при винесенні вироку.

== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за скоєння насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом визначена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 '''статтею 153 Кримінальним кодексом України'''], а саме:

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-1.] <ins>Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи (сексуальне насильство) </ins>-

карається позбавленням волі на строк до п'яти років''.''

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-2.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152<ins>, </ins>154<ins>, 155 </ins>цього Кодексу, <ins>або вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-3.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене <ins>групою осіб</ins>, або <ins>сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи -</ins>

карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-4.]Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди -

<ins>караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років</ins>

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-5.<ins> Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили </ins>тяжкі наслідки, <ins>-</ins>]

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 <ins>караються </ins>позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.]

== Моральна шкода ==
Потерпіла особа, законний представник потерпілої особи має право в досудовому, судовому розгляді справи подати в рамках кримінального провадження '''позовну заяву про стягнення з винної особи моральної шкоди'''.
 
'''Судовий збір у рамках розгляду кримінальної справи - не сплачується!'''
 
У разі, якщо позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не були озвучені по кримінальній справі, потерпіла особа законний представник потерпілої особи мають право звернутися до суду у рамках цивільного провадження з вищевказаним позовом.
 
Однак при цьому заявник повинен оплатити судовий збір.

== Судова практика ==
* Вирок '''Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2018 року''', Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72190789 577/4436/16-к], Провадження № 1-кп/576/41/18 щодо обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 156 та частиною третьою статті 153 Кримінального кодексу України. Один із гарних прикладів''' судової практики щодо задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування та з використанням безпорадного стану потерпілої особи, '''вчинене щодо малолітнього'''. '''
* Вирок '''Маневицького районного суду Волинської області''' від 7 лютого 2018 року, Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72046595 164/2507/17], п/с 1-кп/164/27/2018 щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 153 КК України.
* Вирок '''Броварського міськрайонного суду Київської області''' від 07 грудня 2017 року, Справа № 361/7455/17, Провадження № 1-кп/361/681/17, щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.153 КК України, '''вчинене щодо повнолітньої жінки'''.
* Вирок '''Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області''' від 26 жовтня 2017 року, Провадження № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/69816925 11-кп/792/570/17], Справа № 682/3376/15-к, Категорія справи :ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 122 КК України.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Сексуальне насильство

2020-02-17T15:51:04Z

Nataliia.melian:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III]
* [http://pravoznavec.com.ua/books/162/12169/28/#chapter Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи від 30.05.2008 № 5]
* [https://buklib.net/books/21972/ Криміналістика, за ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI]
* Закон № 2276-IV від 21.12.2004, № 2295-VI від 01.06.2010<ins>; в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017</ins>

== Елементи складу злочину ==
'''Сексуальне насильство''' — злочин, який полягає у в<ins>чиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи</ins>.
 Зміни уточнюють кваліфікацію злочинів в більш реалістичному контексті. Раніше термін «зґвалтування» розумівся з медико-біологічної точки зору як вагінальний секс між чоловіком та жінкою, а все інше – задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Як наслідок, суб‘єктом цього злочину майже завжди були чоловіки і доволі нечасто – жінки (але у формі співучасті, наприклад організатори). Це викликало безліч проблем в частині кваліфікації, розслідування, експертиз тощо. Такий категоріальний апарат у питанні кваліфікації не відповідав вимогам часу і дозволяв уникати відповідальності ґвалтівникам.

Тому з 11 січня 2019 року зґвалтуванням є будь-який секс (проникнення вагінальне, анальне, оральне), якщо на це немає добровільної згоди особи (її не треба нотаріально посвідчувати, це робиться в будь-який спосіб, часто невербальний) (стаття 152 КК України). Якщо сексу не було, тобто проникнення в тіло особи, це може бути кваліфіковане як сексуальне насильство без згоди особи

'''Основний безпосередній об'єкт злочину''' - статева свобода чи статева недоторканість особи. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.
Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будьякого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.

'''Потерпілим від злочину є''' особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 14 років, залежно від характеру вчинюваних дій. Так, наприклад, при мужолозтві - це чоловік, при лесбіянстві - жінка, а в інших випадках можуть бути як жінка, так і чоловік. Співвиконавцем цього злочину може бути будь-яка особа незалежно від виду дії сексуального характеру. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.156 КК] за ст.156 (розбещення неповнолітніх) або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 155] (Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо вчинені повнолітньою особою).

'''Об’єктивна сторона злочину''' насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом може бути у вигляді: 1) неприродного зв’язку чоловіка із жінкою (зносини per os або per anum); 2) мужолозтва, тобто педерастії чи інших випадків чоловічого гомосексуалізму (наприклад, орогенітального контакту чоловіка з чоловіком - per os); 3) лесбіянства, тобто зносин жінки з жінкою; 4) інших дій, спрямованих на задоволення статевої пристрасті (наприклад, примушування потерпілої особи до мастурбації penis’a). Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом виключає природний статевий акт.

Зазначені статеві зв’язки чи інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, мають супроводжуватися фізичним насильством або погрозою його застосування, або використанням безпорадного стану потерпілої особи. Отже, суспільно небезпечне діяння, що скоюється винною особою, складається принаймні із двох дій (складене діяння). Перша - обов’язкова для об’єктивної сторони злочину дія сексуального характеру - це задоволення статевої пристрасті неприродним способом; друга - до-поміжна, але необхідна для вчинення першої - фізичне або психічне насильство або використання безпорадного стану потерпілої особи (можливі випадки поєднання цих дій, коли, наприклад, винна особа від погроз переходить до фізичного насильства).

Добровільна згода особи на здійснення з нею дій сексуального характеру, описаних у ст. 153 КК, виключає кримінальну відповідальність. Однак, якщо таку добровільну згоду дала потерпіла особа, яка не досягла 16 років, особі, яка вже досягла такого віку, вчинене кваліфікується за ст. 156 КК.

За конструкцією об’єктивної сторони склад цього злочину формальний, а тому злочин вважається закінченим з моменту початку здійснення певних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Тому лише застосування, наприклад, фізичного насильства, спрямованого на задоволення статевої пристрасті, за відсутності початку здійснення дій сексуального характеру з причин, що не залежали від волі винної особи, треба кваліфікувати як незакінчений замах на вчинення злочину (ч. 3 ст. 15 та відповідна частина ст. 153 КК).

'''Суб'єктом злочину''' є осудна особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку. При цьому стать безпосереднього виконавця злочину має бути протилежна статі потерпілої особи, Співвиконавцем злочину, учасником групового сексуального насильства може бути особа, яка фізіологічно неспроможна вчинити природний статеви акт, а також особа однакової статі з потерпілим. Стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи і й особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного може бути і необережним. Кваліфікуючі ознаки, пов'язані з віком потерпілої особи, інкримінуються винному не лише тоді, коли він знав або допускав, що вчинює насильницький статевий акт з неповнолітньою чи малолітньою особою, а й у тому разі, коли він міг і повинен це передбачити.

'''Суб'єктивна сторона''' здійснюється з прямим умислом та з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Мотиви вчинення злочину не обов’язково повинні мати сексуальну мотивацію. Злочин може бути вчинений із помсти чи із хуліганських спонукань. Тому мотиви, як і віддалені цілі (наприклад, таким чином примусити потерпілу особу дати згоду на подальші добровільні природні статеві зв’язки), не є ознаками складу злочину.

== Куди звертатися у разі скоєння злочину ==
У разі скоєння злочину згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України],сексуального насильства або якщо про вчинення неправомірних дій стало відомо з якихось інших джерел/ чи якщо громадянин не був свідком, але знає і/або має факти вчинення неправомірної дії '''необхідно звернутися до відділу поліції за підсудністю (місцю) скоєння злочину''':
* зателефонувавши на номер екстреної служби поліції "'''102'''", та у разі необхідності на екстрений номер служби скорої допомоги "'''103'''"
АБО
* з`явитися особисто та написати відповідну заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України]

== До моменту прибуття співробітників поліції необхідно: ==
* залишатися на місці скоєння злочину;
* не чіпати нічого руками (не викидати/переставляти/прибирати/знищувати речі), так як це може завадити в подальшому слідству;
* зберегти одяг, інші речі, які були задіяні при скоєнні злочину, тощо - все що може бути визнано слідством речовими доказами по кримінальній справі;
 

== Психологічні моменти ==
Якщо Ви стали свідком злочину:
* намагайтеся знаходиться поруч с потерпілою особою, заспокоїти, не залишати одну;
* рекомендується розмовляти з потерпілою особою спокійним тоном голосу, навіть у разі, якщо потерпілий/потерпіла нічого не відповідає, так як знаходиться у стресовому стані;
* не потрібно випитувати насильно будь-яку інформацію про скривдника, обставини справи, тощо;
* все що потрібно бути поруч, не виявляти до потерпілого неприязнь, неповагу чи казати образливі речі;
* треба пам'ятати, що особа стосовно, якої було здійснено насильницькі дії замикається від стороннього світу, її заповнює у середині сором, страх, паніка, думки про своє майбутнє, думка інших людей про нього/неї, людський осуд, тощо;
* важливо, щоб потерпіла особа відчувала від близьких людей - любов, розуміння, підтримку.

== Набуття статусу потерпілого ==
Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
 
'''Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого'''.
 
'''Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.'''
 
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

== Допит потерпілої ==
Допит потерпілої має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї сексуального насильства, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної справи. При допиті з'ясовуються всі важливі істотні обставини, які матимуть значення.
 
'''Якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин''', з’ясувується все, що стосується характеру взаємин між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої був удаваним).

== Розшук та затримання злочинця ==
Розшук та затримання злочинця належать до оперативних дій (іноді по «гарячих слідах»). У цих випадках допомога потерпілого дуже важлива слідству, так як саме потерпілий може охарактеризувати зовнішність злочиннця. У розшуку та затриманні злочинця беруть участь працівники карного розшуку. Слідчий може дати доручення працівникам органів дізнання, яке є обов’язковим для виконання. Як правило, у такому дорученні вказується, що саме необхідно зробити, визначаються строки виконання.

== Огляд місця події ==
Огляд місця події, як правило, проводиться з участю потерпілої. Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця зґвалтування, його розташуванню у напрямі до дороги, житлових будинків тощо. Оцінюють, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями або поясненнями заявниці, виявляють сліди, що вказують на зґвалтування, або речі, що належать злочинцю чи потерпілій (окуляри, ґудзики, хусточка тощо).
 
У процесі огляду звертають увагу на можливість наявності на одязі, взутті та тілі насильника ґрунтових забруднень та рослинних часток, беруть їх проби для експертних досліджень. Пошук мікрочасток проводять під час огляду місця події (важливо дотримуватися заходів, що запобігають їх втраті, а також забезпечити, щоб ніхто з учасників огляду не зміг залишити на місці події побічних мікрочасток або слідів).

== Обшук та виїмка ==
При затриманні підозрюваного проводяться такі види обшуку:
 
а) обшук особи; 
 
б) обшук за місцем проживання;
 
в) обшук за місцем роботи.
'''Мета обшуку''' — відшукати предмети, що були у підозрюваного в момент зґвалтування або раніше належали потерпілій. Проводиться обшук при неухильному дотриманні вимог закону.
 

До виїмки звертаються, як правило, на початку розслідування. Ця слідча дія проводиться у всіх випадках порушення кримінальної справи за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства (плями крові, сперми та ін.), які пізніше використовуються як докази. Вилучається той одяг, який був на потерпілій та підозрюваному в момент події.

== Огляд одягу ==
Важливі предмети одягу висушуються (тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлювачі (наприклад, УФО-4). Для огляду запрошуються поняті (не менше двох), а в необхідних випадках — спеціалісти. Старанно оглянудують внутрішній та зовнішній бік, кишені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного, але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, перекладають папером та згортають. Мікрочастки вилучають окремо, щоб при транспортуванні вони не були втрачені або пошкоджені.

== Судово-медична експертиза статевих злочинів ==
Після проведення необхідних дій співробітниками поліції на місці злочину, наступним важливим кроком у справі є '''підготовка та направлення до суду слідчим клопотань про призначення судово-медичної експертизи''', для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту.
 
З її допомогою визначають:
 
а) наявність факту статевих зносин та
 
б) наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
 

Якщо потерпіла внаслідок зґвалтування '''одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована''', то судово-медична '''експертиза проводиться в лікарні'''. У разі, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування.
 
Згідно зі ст. 193 КПК '''освідування''' може бути проведено з метою встановлення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні, використовуються згодом при проведенні судово-медичної експертизи. За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу.
 
Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається '''експертиза матеріалів, речовин та виробів з них''', що дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, що залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі.
 
'''Судово-біологічна експертиза''' може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.
 
'''Судово-психологічна експертиза''' призначається для вирішення питань, що стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні.

== Винесення постанови слідчого про підозру особі ==
Слідчий виносить відповідну постанову, у відповідності до статті [[zakon.rada.gov.ua/go/4651-17|276-279 цього Кодексу]], повідомляє про підозру особу, або особу, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. З цього самого моменту особа набуває статусу "підозрюваний".

== Допит підозрюваного ==
Допит підозрюваного належить до першочергових слідчих дій. Однак при розслідуванні зґвалтувань проводять його після допиту потерпілої з використанням тих даних, які вона повідомила. Мета допиту — встановлення не тільки причетності підозрюваного до даного злочину, а й з’ясування його стосунків з потерпілою, обставин та мотивів вчинення зґвалтування.
 
На початку допиту підозрюваному повідомляється у вчиненні якого злочину він підозрюється та роз’яснюються його права. Далі пропонується дати показання про обставини вчинення злочину, а також про інші відомі йому обставини справи.

== Перевірка показань на місці ==
Під час такої перевірки пояснення потерпілої або обвинуваченого зіставляють з раніше отриманими від них свідченнями, а також з фактичною обстановкою місця злочину. Таким шляхом виявляють суперечності в показаннях, нові речові докази (наприклад, дрібні предмети, що належали потерпілій або підозрюваному). Перевірка показань на місці важлива й тим, що вона сприяє пожвавленню асоціативних зв’язків, особа одержує можливість повніше і точніше згадати та відтворити окремі обставини події.
крмі того, при розслідуванні зґвалтування виникає '''необхідність у пред’явленні для впізнання''' (потерпілій, свідкам або підозрюваному) осіб або предметів.

== Кваліфікуючі ознаки злочину ==
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його;
# повторно;
# групою осіб;
# особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.ст. 152 або 154 КК];
# щодо неповнолітнього або неповнолітньої ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК]),
# <ins>вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах</ins>
# <ins>щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>
== Обвинувальний акт ==
Після проведених усіх необхідних дій, слідчий складає та погоджує з прокурором обвинувальний акт, з яким ознайомлюють під підпис підозрювану особу та направляють матеріали кримінальної справи до суду.
Саме з цього моменту обвинуваченим (підсудний) у порядку, передбаченому статтею 291 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] набуває свого статусу "обвинувачений".

== Судовий розгляд справи ==
Наступним кроком є розгляд кримінальної справи у суді І інстанції.
Всіх учасників процесу викликають на розгляд справи у судове засідання, на поштову адресу направляються повістки про виклик до суду, з зазначенням дати, часу, місця розгляду справи, тощо.
 

'''Розгляд кримінальних справ про сексуальне насильство допускається в закритому судовому '''
засіданні за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду.
 
Під час судового розгляду потерпіла особа, свідки, обвинувачений, які допитувалися слідчим на досудовому розслідуванні, допитуються судом.
Саме показання усіх сторін по справі, які надаються у судовому засіданні, речові докази, висновки судових експертиз, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання суд бере до уваги при винесенні вироку.

== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за скоєння насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом визначена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 '''статтею 153 Кримінальним кодексом України'''], а саме:

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-1.] <ins>Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи (сексуальне насильство) </ins>-

карається позбавленням волі на строк до п'яти років''.''

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-2.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152<ins>, </ins>154<ins>, 155 </ins>цього Кодексу, <ins>або вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-3.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене <ins>групою осіб</ins>, або <ins>сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи -</ins>

карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-4.]Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди -

<ins>караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років</ins>

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-5.<ins> Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили </ins>тяжкі наслідки, <ins>-</ins>]

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 <ins>караються </ins>позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.]

== Моральна шкода ==
Потерпіла особа, законний представник потерпілої особи має право в досудовому, судовому розгляді справи подати в рамках кримінального провадження '''позовну заяву про стягнення з винної особи моральної шкоди'''.
 
'''Судовий збір у рамках розгляду кримінальної справи - не сплачується!'''
 
У разі, якщо позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не були озвучені по кримінальній справі, потерпіла особа законний представник потерпілої особи мають право звернутися до суду у рамках цивільного провадження з вищевказаним позовом.
 
Однак при цьому заявник повинен оплатити судовий збір.

== Судова практика ==
* Вирок '''Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2018 року''', Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72190789 577/4436/16-к], Провадження № 1-кп/576/41/18 щодо обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 156 та частиною третьою статті 153 Кримінального кодексу України. Один із гарних прикладів''' судової практики щодо задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування та з використанням безпорадного стану потерпілої особи, '''вчинене щодо малолітнього'''. '''
* Вирок '''Маневицького районного суду Волинської області''' від 7 лютого 2018 року, Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72046595 164/2507/17], п/с 1-кп/164/27/2018 щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 153 КК України.
* Вирок '''Броварського міськрайонного суду Київської області''' від 07 грудня 2017 року, Справа № 361/7455/17, Провадження № 1-кп/361/681/17, щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.153 КК України, '''вчинене щодо повнолітньої жінки'''.
* Вирок '''Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області''' від 26 жовтня 2017 року, Провадження № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/69816925 11-кп/792/570/17], Справа № 682/3376/15-к, Категорія справи :ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 122 КК України.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Сексуальне насильство

2020-02-17T15:06:01Z

Nataliia.melian:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III]
* [http://pravoznavec.com.ua/books/162/12169/28/#chapter Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи від 30.05.2008 № 5]
* [https://buklib.net/books/21972/ Криміналістика, за ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI]
* Закон № 2276-IV від 21.12.2004, № 2295-VI від 01.06.2010<ins>; в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017</ins>

== Елементи складу злочину ==
'''Сексуальне насильство''' — злочин, який полягає у в<ins>чиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи</ins>.
 Зміни уточнюють кваліфікацію злочинів в більш реалістичному контексті. Раніше термін «зґвалтування» розумівся з медико-біологічної точки зору як вагінальний секс між чоловіком та жінкою, а все інше – задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Як наслідок, суб‘єктом цього злочину майже завжди були чоловіки і доволі нечасто – жінки (але у формі співучасті, наприклад організатори). Це викликало безліч проблем в частині кваліфікації, розслідування, експертиз тощо. Такий категоріальний апарат у питанні кваліфікації не відповідав вимогам часу і дозволяв уникати відповідальності ґвалтівникам.

Тому з 11 січня 2019 року зґвалтуванням є будь-який секс (проникнення вагінальне, анальне, оральне), якщо на це немає добровільної згоди особи (її не треба нотаріально посвідчувати, це робиться в будь-який спосіб, часто невербальний) (стаття 152 КК України). Якщо сексу не було, тобто проникнення в тіло особи, це може бути кваліфіковане як сексуальне насильство без згоди особи

'''Основний безпосередній об'єкт злочину''' - статева свобода чи статева недоторканість особи. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.
Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будьякого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.

'''Потерпілим від злочину є''' особа жіночої або чоловічої статі, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.156 КК] за ст.156 (розбещення неповнолітніх) або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 155] (Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо вчинені повнолітньою особою).

'''Об’єктивна сторона злочину''' полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Фізичним насильством, передбаченим диспозицією [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 153 ККУ], слід вважати умисний зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи або приведення її у безпорадний стан. Такий вплив може виражатись у нанесенні ударів, побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, уведенні в організм потерпілої особи проти її волі наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин тощо. Слід зазначити, що нанесення легких тілесних ушкоджень охоплюється диспозиціє ст. 153 ККУ та додаткової кваліфікації не потребує, в інших випадках кваліфікація здійснюється за сукупністю злочинів.
Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 153 ККУ]) слід визнавати вчиненим із застосуванням фізичного насильства і тоді, коли таке насильство застосовувалося не до самої потерпілої особи, а з метою подолання чи попередження її опору до іншої людини, доля якої їй не байдужа (родича, близької особи). В цьому випадку кваліфікація здійснюється за сукупністю відповідних злочинів.
Погрозою застосування фізичного насильства як способу подолання чи попередження опору потерпілої особи слід вважати залякування її застосуванням такого насильства до неї і (або) до іншої людини, доля якої потерпілій не байдужа (родича, близької особи), яке може полягати у висловлюваннях, жестах, демонструванні зброї або предметів, що можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень, предметів, що імітують зброю, які потерпіла особа сприймає за справжню зброю, чи інших діях.
Погроза застосування фізичного насильства повинна сприйматися потерпілою особою як реальна, тобто у неї має скластись враження, що у разі, якщо вона протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, цю погрозу буде реалізовано. Слід мати на увазі, що така погроза може сприйматися потерпілою особою як реальна виходячи з часу, місця та обстановки, що склалася (оточення групою осіб, глухе і безлюдне місце, нічний час, зухвале, грубе і настирливе домагання вступити в статеві зносини чи задовольнити статеву пристрасть неприродним способом тощо).
Інші види погроз, зміст яких не передбачав застосування фізичного насильства до потерпілої особи чи іншої людини (наприклад, погроза знищити або пошкодити майно потерпілої особи чи її родичів, розголосити відомості, що ганьблять їх честь і гідність), не дають підстав розглядати вчинені з використанням таких погроз статеві зносини чи дії сексуального характеру як зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Стан потерпілої особи слід визнавати безпорадним, коли вона внаслідок малолітнього чи похилого віку, фізичних вад, розладу психічної діяльності, хворобливого або непритомного стану, або з інших причин не могла розуміти характеру та значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір. При цьому необхідно, щоб винна особа, яка вчиняє зґвалтування чи насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що потерпіла особа перебуває саме у такому стані.

 

Злочин визнається закінченим з моменту початку вчинення дії сексуального характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті. При цьому не вимагається, щоб сексуальний контакт був завершений у фізіологічному розумінні.

'''Суб'єктом злочину''' є особа чоловічої або жіночої статі (залежно від змісту вчинюваних дій сексуального характеру), якій виповнилось 14 років. Якщо особа, використовуючи фізичне насильство або погрозу його застосування, бере безпосередню участь у подоланні опору потерпілого або приводить останнього у безпорадний стан і при цьому сама у безпосередній сексуальний контакт з потерпілим не вступає, вона повинна визнаватись співвиконавцем насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Дії такого учасника групи кваліфікуються за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК без посилання на ст. 27 КК.]

'''Суб'єктивна сторона''' зґвалтування характеризується прямим умислом. Мотиви, не впливаючи на кваліфікацію, можуть бути різними. Це і задоволення статевої пристрасті, і автономні відносно сексуального мотиву спонукання - помста, бажання принизити потерпілу особу або копіювати поведінку інших учасників групи, прагнення сексуального самоствердження, хуліганські спонукання, ревнощі, бажання примусити потерпілу особу одружитись, національна, релігійна ненависть чи ворожнеча тощо. 
Стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи і й особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного може бути і необережним. Кваліфікуючі ознаки, пов'язані з віком потерпілої особи, інкримінуються винному не лише тоді, коли він знав або допускав, що вчинює насильницький статевий акт з неповнолітньою чи малолітньою особою, а й у тому разі, коли він міг і повинен це передбачити. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може обтяжувати кримінальну відповідальність за зґвалтування, якщо буде доведено, що винний сумлінно помилявся щодо її фактичного віку. При вирішенні цього питання враховується вся сукупність обставин справи, зокрема зовнішні фізичні дані потерпілої особи, її поведінка, знайомство з нею винним, володіння останнім відповідною інформацією. 
Задоволення статевої пристрасті неприродним способом, на відміну від згвалтування ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 152 ККУ]), не може призвести до зачаття дитини. Тому введення в отвори тіла потерпілої особи різних посторонніх предметів також кваліфікується за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.1 ст. 153 ККУ], у випадку, якщо такі діяння були вчиненні з метою задоволення статевої пристрасті.
Слід зазначити, що суто технічний розподіл ролей, коли один із співучасників тримає жертву, стежить, щоб ніхто не побачив але безпосередньо у зносини з потерпілою особою не вступає, на кваліфікацію не впливає та повинно кваліфікуватись як співучасть за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 ККУ].
Зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом не може вважатися вчиненим повторно, якщо винна особа, діючи з єдиним злочинним наміром, без перерви або без значної перерви у часі, вчинила два чи більше насильницьких природних статевих актів або два чи більше актів насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом з однією й тією ж потерпілою особою, тобто за наявності ознак продовжуваного злочину.
У разі вчинення насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а потім зґвалтування чи навпаки щодо однієї й тієї ж потерпілої особи, ці злочини кваліфікуються самостійно, причому останній злочин кваліфікується з урахуванням спеціальної повторності.

== Куди звертатися у разі скоєння злочину ==
У разі скоєння злочину згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України],сексуального насильства або якщо про вчинення неправомірних дій стало відомо з якихось інших джерел/ чи якщо громадянин не був свідком, але знає і/або має факти вчинення неправомірної дії '''необхідно звернутися до відділу поліції за підсудністю (місцю) скоєння злочину''':
* зателефонувавши на номер екстреної служби поліції "'''102'''", та у разі необхідності на екстрений номер служби скорої допомоги "'''103'''"
АБО
* з`явитися особисто та написати відповідну заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України]

== До моменту прибуття співробітників поліції необхідно: ==
* залишатися на місці скоєння злочину;
* не чіпати нічого руками (не викидати/переставляти/прибирати/знищувати речі), так як це може завадити в подальшому слідству;
* зберегти одяг, інші речі, які були задіяні при скоєнні злочину, тощо - все що може бути визнано слідством речовими доказами по кримінальній справі;
 

== Психологічні моменти ==
Якщо Ви стали свідком злочину:
* намагайтеся знаходиться поруч с потерпілою особою, заспокоїти, не залишати одну;
* рекомендується розмовляти з потерпілою особою спокійним тоном голосу, навіть у разі, якщо потерпілий/потерпіла нічого не відповідає, так як знаходиться у стресовому стані;
* не потрібно випитувати насильно будь-яку інформацію про скривдника, обставини справи, тощо;
* все що потрібно бути поруч, не виявляти до потерпілого неприязнь, неповагу чи казати образливі речі;
* треба пам'ятати, що особа стосовно, якої було здійснено насильницькі дії замикається від стороннього світу, її заповнює у середині сором, страх, паніка, думки про своє майбутнє, думка інших людей про нього/неї, людський осуд, тощо;
* важливо, щоб потерпіла особа відчувала від близьких людей - любов, розуміння, підтримку.

== Набуття статусу потерпілого ==
Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
 
'''Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого'''.
 
'''Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.'''
 
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

== Допит потерпілої ==
Допит потерпілої має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї сексуального насильства, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної справи. При допиті з'ясовуються всі важливі істотні обставини, які матимуть значення.
 
'''Якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин''', з’ясувується все, що стосується характеру взаємин між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої був удаваним).

== Розшук та затримання злочинця ==
Розшук та затримання злочинця належать до оперативних дій (іноді по «гарячих слідах»). У цих випадках допомога потерпілого дуже важлива слідству, так як саме потерпілий може охарактеризувати зовнішність злочиннця. У розшуку та затриманні злочинця беруть участь працівники карного розшуку. Слідчий може дати доручення працівникам органів дізнання, яке є обов’язковим для виконання. Як правило, у такому дорученні вказується, що саме необхідно зробити, визначаються строки виконання.

== Огляд місця події ==
Огляд місця події, як правило, проводиться з участю потерпілої. Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця зґвалтування, його розташуванню у напрямі до дороги, житлових будинків тощо. Оцінюють, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями або поясненнями заявниці, виявляють сліди, що вказують на зґвалтування, або речі, що належать злочинцю чи потерпілій (окуляри, ґудзики, хусточка тощо).
 
У процесі огляду звертають увагу на можливість наявності на одязі, взутті та тілі насильника ґрунтових забруднень та рослинних часток, беруть їх проби для експертних досліджень. Пошук мікрочасток проводять під час огляду місця події (важливо дотримуватися заходів, що запобігають їх втраті, а також забезпечити, щоб ніхто з учасників огляду не зміг залишити на місці події побічних мікрочасток або слідів).

== Обшук та виїмка ==
При затриманні підозрюваного проводяться такі види обшуку:
 
а) обшук особи; 
 
б) обшук за місцем проживання;
 
в) обшук за місцем роботи.
'''Мета обшуку''' — відшукати предмети, що були у підозрюваного в момент зґвалтування або раніше належали потерпілій. Проводиться обшук при неухильному дотриманні вимог закону.
 

До виїмки звертаються, як правило, на початку розслідування. Ця слідча дія проводиться у всіх випадках порушення кримінальної справи за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства (плями крові, сперми та ін.), які пізніше використовуються як докази. Вилучається той одяг, який був на потерпілій та підозрюваному в момент події.

== Огляд одягу ==
Важливі предмети одягу висушуються (тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлювачі (наприклад, УФО-4). Для огляду запрошуються поняті (не менше двох), а в необхідних випадках — спеціалісти. Старанно оглянудують внутрішній та зовнішній бік, кишені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного, але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, перекладають папером та згортають. Мікрочастки вилучають окремо, щоб при транспортуванні вони не були втрачені або пошкоджені.

== Судово-медична експертиза статевих злочинів ==
Після проведення необхідних дій співробітниками поліції на місці злочину, наступним важливим кроком у справі є '''підготовка та направлення до суду слідчим клопотань про призначення судово-медичної експертизи''', для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту.
 
З її допомогою визначають:
 
а) наявність факту статевих зносин та
 
б) наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
 

Якщо потерпіла внаслідок зґвалтування '''одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована''', то судово-медична '''експертиза проводиться в лікарні'''. У разі, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування.
 
Згідно зі ст. 193 КПК '''освідування''' може бути проведено з метою встановлення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні, використовуються згодом при проведенні судово-медичної експертизи. За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу.
 
Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається '''експертиза матеріалів, речовин та виробів з них''', що дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, що залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі.
 
'''Судово-біологічна експертиза''' може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.
 
'''Судово-психологічна експертиза''' призначається для вирішення питань, що стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні.

== Винесення постанови слідчого про підозру особі ==
Слідчий виносить відповідну постанову, у відповідності до статті [[zakon.rada.gov.ua/go/4651-17|276-279 цього Кодексу]], повідомляє про підозру особу, або особу, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. З цього самого моменту особа набуває статусу "підозрюваний".

== Допит підозрюваного ==
Допит підозрюваного належить до першочергових слідчих дій. Однак при розслідуванні зґвалтувань проводять його після допиту потерпілої з використанням тих даних, які вона повідомила. Мета допиту — встановлення не тільки причетності підозрюваного до даного злочину, а й з’ясування його стосунків з потерпілою, обставин та мотивів вчинення зґвалтування.
 
На початку допиту підозрюваному повідомляється у вчиненні якого злочину він підозрюється та роз’яснюються його права. Далі пропонується дати показання про обставини вчинення злочину, а також про інші відомі йому обставини справи.

== Перевірка показань на місці ==
Під час такої перевірки пояснення потерпілої або обвинуваченого зіставляють з раніше отриманими від них свідченнями, а також з фактичною обстановкою місця злочину. Таким шляхом виявляють суперечності в показаннях, нові речові докази (наприклад, дрібні предмети, що належали потерпілій або підозрюваному). Перевірка показань на місці важлива й тим, що вона сприяє пожвавленню асоціативних зв’язків, особа одержує можливість повніше і точніше згадати та відтворити окремі обставини події.
крмі того, при розслідуванні зґвалтування виникає '''необхідність у пред’явленні для впізнання''' (потерпілій, свідкам або підозрюваному) осіб або предметів.

== Кваліфікуючі ознаки злочину ==
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його;
# повторно;
# групою осіб;
# особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.ст. 152 або 154 КК];
# щодо неповнолітнього або неповнолітньої ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК]),
# <ins>вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах</ins>
# <ins>щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>
== Обвинувальний акт ==
Після проведених усіх необхідних дій, слідчий складає та погоджує з прокурором обвинувальний акт, з яким ознайомлюють під підпис підозрювану особу та направляють матеріали кримінальної справи до суду.
Саме з цього моменту обвинуваченим (підсудний) у порядку, передбаченому статтею 291 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] набуває свого статусу "обвинувачений".

== Судовий розгляд справи ==
Наступним кроком є розгляд кримінальної справи у суді І інстанції.
Всіх учасників процесу викликають на розгляд справи у судове засідання, на поштову адресу направляються повістки про виклик до суду, з зазначенням дати, часу, місця розгляду справи, тощо.
 

'''Розгляд кримінальних справ про сексуальне насильство допускається в закритому судовому '''
засіданні за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду.
 
Під час судового розгляду потерпіла особа, свідки, обвинувачений, які допитувалися слідчим на досудовому розслідуванні, допитуються судом.
Саме показання усіх сторін по справі, які надаються у судовому засіданні, речові докази, висновки судових експертиз, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання суд бере до уваги при винесенні вироку.

== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за скоєння насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом визначена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 '''статтею 153 Кримінальним кодексом України'''], а саме:

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-1.] <ins>Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи (сексуальне насильство) </ins>-

карається позбавленням волі на строк до п'яти років''.''

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-2.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152<ins>, </ins>154<ins>, 155 </ins>цього Кодексу, <ins>або вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-3.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене <ins>групою осіб</ins>, або <ins>сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи -</ins>

карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-4.]Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди -

<ins>караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років</ins>

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-5.<ins> Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили </ins>тяжкі наслідки, <ins>-</ins>]

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 <ins>караються </ins>позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.]

== Моральна шкода ==
Потерпіла особа, законний представник потерпілої особи має право в досудовому, судовому розгляді справи подати в рамках кримінального провадження '''позовну заяву про стягнення з винної особи моральної шкоди'''.
 
'''Судовий збір у рамках розгляду кримінальної справи - не сплачується!'''
 
У разі, якщо позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не були озвучені по кримінальній справі, потерпіла особа законний представник потерпілої особи мають право звернутися до суду у рамках цивільного провадження з вищевказаним позовом.
 
Однак при цьому заявник повинен оплатити судовий збір.

== Судова практика ==
* Вирок '''Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2018 року''', Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72190789 577/4436/16-к], Провадження № 1-кп/576/41/18 щодо обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 156 та частиною третьою статті 153 Кримінального кодексу України. Один із гарних прикладів''' судової практики щодо задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування та з використанням безпорадного стану потерпілої особи, '''вчинене щодо малолітнього'''. '''
* Вирок '''Маневицького районного суду Волинської області''' від 7 лютого 2018 року, Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72046595 164/2507/17], п/с 1-кп/164/27/2018 щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 153 КК України.
* Вирок '''Броварського міськрайонного суду Київської області''' від 07 грудня 2017 року, Справа № 361/7455/17, Провадження № 1-кп/361/681/17, щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.153 КК України, '''вчинене щодо повнолітньої жінки'''.
* Вирок '''Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області''' від 26 жовтня 2017 року, Провадження № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/69816925 11-кп/792/570/17], Справа № 682/3376/15-к, Категорія справи :ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 122 КК України.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Сексуальне насильство

2020-02-17T14:29:20Z

Nataliia.melian:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III]
* [http://pravoznavec.com.ua/books/162/12169/28/#chapter Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи від 30.05.2008 № 5]
* [https://buklib.net/books/21972/ Криміналістика, за ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI]
* Закон № 2276-IV від 21.12.2004, № 2295-VI від 01.06.2010<ins>; в редакції Закону № 2227-VIII від 06.12.2017</ins>

== Елементи складу злочину ==
'''Сексуальне насильство''' — злочин, який полягає у в<ins>чиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи</ins>.
 Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 Кримінального кодексу України] - виключає природний статевий акт і може полягати у вчиненні акту мужолозтва, лесбійства, а також в інших діях сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті суб'єкта злочину (чоловіка або жінки) неприродним способом, із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

'''Основний безпосередній об'єкт злочину''' - статева свобода чи статева недоторканість особи. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.
Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будьякого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.

'''Потерпілим від злочину є''' особа жіночої або чоловічої статі, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.156 КК] за ст.156 (розбещення неповнолітніх) або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 155] (Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо вчинені повнолітньою особою).

'''Об’єктивна сторона злочину''' полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Фізичним насильством, передбаченим диспозицією [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 153 ККУ], слід вважати умисний зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи або приведення її у безпорадний стан. Такий вплив може виражатись у нанесенні ударів, побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, уведенні в організм потерпілої особи проти її волі наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин тощо. Слід зазначити, що нанесення легких тілесних ушкоджень охоплюється диспозиціє ст. 153 ККУ та додаткової кваліфікації не потребує, в інших випадках кваліфікація здійснюється за сукупністю злочинів.
Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 153 ККУ]) слід визнавати вчиненим із застосуванням фізичного насильства і тоді, коли таке насильство застосовувалося не до самої потерпілої особи, а з метою подолання чи попередження її опору до іншої людини, доля якої їй не байдужа (родича, близької особи). В цьому випадку кваліфікація здійснюється за сукупністю відповідних злочинів.
Погрозою застосування фізичного насильства як способу подолання чи попередження опору потерпілої особи слід вважати залякування її застосуванням такого насильства до неї і (або) до іншої людини, доля якої потерпілій не байдужа (родича, близької особи), яке може полягати у висловлюваннях, жестах, демонструванні зброї або предметів, що можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень, предметів, що імітують зброю, які потерпіла особа сприймає за справжню зброю, чи інших діях.
Погроза застосування фізичного насильства повинна сприйматися потерпілою особою як реальна, тобто у неї має скластись враження, що у разі, якщо вона протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, цю погрозу буде реалізовано. Слід мати на увазі, що така погроза може сприйматися потерпілою особою як реальна виходячи з часу, місця та обстановки, що склалася (оточення групою осіб, глухе і безлюдне місце, нічний час, зухвале, грубе і настирливе домагання вступити в статеві зносини чи задовольнити статеву пристрасть неприродним способом тощо).
Інші види погроз, зміст яких не передбачав застосування фізичного насильства до потерпілої особи чи іншої людини (наприклад, погроза знищити або пошкодити майно потерпілої особи чи її родичів, розголосити відомості, що ганьблять їх честь і гідність), не дають підстав розглядати вчинені з використанням таких погроз статеві зносини чи дії сексуального характеру як зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Стан потерпілої особи слід визнавати безпорадним, коли вона внаслідок малолітнього чи похилого віку, фізичних вад, розладу психічної діяльності, хворобливого або непритомного стану, або з інших причин не могла розуміти характеру та значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір. При цьому необхідно, щоб винна особа, яка вчиняє зґвалтування чи насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що потерпіла особа перебуває саме у такому стані.

 

Під задоволенням статевої пристрасті неприродним способом потрібно розуміти будь-які дії сексуального характеру незалежно від їх гетеро або гомосексуальної спрямованості (крім природного статевого акту), які здатні задовольнити статеву пристрасть чоловіка або жінки. Це, зокрема, мужолозтво, лесбіянство, орогенітальний контакт (coitus per os) жінки з чоловіком або чоловіка з чоловіком, аногенітальний контакт (coitus per anum) чоловіка з жінкою, сурогатні форми статевих зносин, які імітують природний статевий акт, садистські дії сексуального характеру (наприклад, проникнення у піхву жінки певним предметом), сексуальний мазохізм, при якому задоволення статевої пристрасті винного відбувається в процесі заподіяння потерпілій особі фізичних мордувань.
 

Під мужолозтвом розуміють один із різновидів чоловічого гомосексуалізму - аногенітальний сексуальний контакт чоловіка з чоловіком. 
 
Лесбіянство (жіночий гомосексуалізм) - це форма задоволення статевої пристрасті жінки шляхом вчинення нею різноманітних дій сексуального характеру з особою жіночої статі (наприклад, мастурбація, орально-генітальні контакти, вплив на ерогенні зони партнерші за допомогою штучних пристосувань).
Поняття фізичного насильства, погрози його застосування та використання безпорадного стану потерпілого у коментованому складі злочину за своїм змістом є такими ж, як і при зґвалтуванні ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 152 КК України]).
 

Злочин визнається закінченим з моменту початку вчинення дії сексуального характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті. При цьому не вимагається, щоб сексуальний контакт був завершений у фізіологічному розумінні.

'''Суб'єктом злочину''' є особа чоловічої або жіночої статі (залежно від змісту вчинюваних дій сексуального характеру), якій виповнилось 14 років. Якщо особа, використовуючи фізичне насильство або погрозу його застосування, бере безпосередню участь у подоланні опору потерпілого або приводить останнього у безпорадний стан і при цьому сама у безпосередній сексуальний контакт з потерпілим не вступає, вона повинна визнаватись співвиконавцем насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Дії такого учасника групи кваліфікуються за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК без посилання на ст. 27 КК.]

'''Суб'єктивна сторона''' зґвалтування характеризується прямим умислом. Мотиви, не впливаючи на кваліфікацію, можуть бути різними. Це і задоволення статевої пристрасті, і автономні відносно сексуального мотиву спонукання - помста, бажання принизити потерпілу особу або копіювати поведінку інших учасників групи, прагнення сексуального самоствердження, хуліганські спонукання, ревнощі, бажання примусити потерпілу особу одружитись, національна, релігійна ненависть чи ворожнеча тощо. 
Стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи і й особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного може бути і необережним. Кваліфікуючі ознаки, пов'язані з віком потерпілої особи, інкримінуються винному не лише тоді, коли він знав або допускав, що вчинює насильницький статевий акт з неповнолітньою чи малолітньою особою, а й у тому разі, коли він міг і повинен це передбачити. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може обтяжувати кримінальну відповідальність за зґвалтування, якщо буде доведено, що винний сумлінно помилявся щодо її фактичного віку. При вирішенні цього питання враховується вся сукупність обставин справи, зокрема зовнішні фізичні дані потерпілої особи, її поведінка, знайомство з нею винним, володіння останнім відповідною інформацією. 
Задоволення статевої пристрасті неприродним способом, на відміну від згвалтування ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 152 ККУ]), не може призвести до зачаття дитини. Тому введення в отвори тіла потерпілої особи різних посторонніх предметів також кваліфікується за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.1 ст. 153 ККУ], у випадку, якщо такі діяння були вчиненні з метою задоволення статевої пристрасті.
Слід зазначити, що суто технічний розподіл ролей, коли один із співучасників тримає жертву, стежить, щоб ніхто не побачив але безпосередньо у зносини з потерпілою особою не вступає, на кваліфікацію не впливає та повинно кваліфікуватись як співучасть за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 ККУ].
Зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом не може вважатися вчиненим повторно, якщо винна особа, діючи з єдиним злочинним наміром, без перерви або без значної перерви у часі, вчинила два чи більше насильницьких природних статевих актів або два чи більше актів насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом з однією й тією ж потерпілою особою, тобто за наявності ознак продовжуваного злочину.
У разі вчинення насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а потім зґвалтування чи навпаки щодо однієї й тієї ж потерпілої особи, ці злочини кваліфікуються самостійно, причому останній злочин кваліфікується з урахуванням спеціальної повторності.

== Куди звертатися у разі скоєння злочину ==
У разі скоєння злочину згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України], насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом/або якщо про вчинення неправомірних дій стало відомо з якихось інших джерел/ чи якщо громадянин не був свідком, але знає і/або має факти вчинення неправомірної дії '''необхідно звернутися до відділу поліції за підстудністю (місцю) скоєння злочину''':
* зателефонувавши на номер екстреної служби поліції "'''102'''", та у разі необхідності на екстрений номер служби скорої допомоги "'''103'''"
АБО
* з`явитися особисто та написати відповідну заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України]

== До моменту прибуття співробітників поліції необхідно: ==
* залишатися на місці скоєння злочину;
* не чіпати нічого руками (не викидати/переставляти/прибирати/знищувати речі), так як це може завадити в подальшому слідству;
* зберегти одяг, інші речі, які були задіяні при скоєнні злочину, тощо - все що може бути визнано слідством речовими доказами по кримінальній справі;
 

== Психологічні моменти ==
Якщо Ви стали свідком злочину:
* намагайтеся знаходиться поруч с потерпілою особою, заспокоїти, не залишати одну;
* рекомендується розмовляти з потерпілою особою спокійним тоном голосу, навіть у разі, якщо потерпілий/потерпіла нічого не відповідає, так як знаходиться у стресовому стані;
* не потрібно випитувати насильно будь-яку інформацію про скривдника, обставини справи, тощо;
* все що потрібно бути поруч, не виявляти до потерпілого неприязнь, неповагу чи казати образливі речі;
* треба пам'ятати, що особа стосовно, якої було здійснено насильницькі дії замикається від стороннього світу, її заповнює у середині сором, страх, паніка, думки про своє майбутнє, думка інших людей про нього/неї, людський осуд, тощо;
* важливо, щоб потерпіла особа відчувала від близьких людей - любов, розуміння, підтримку.

== Набуття статусу потерпілого ==
Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
 
'''Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого'''.
 
'''Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.'''
 
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

== Допит потерпілої ==
Допит потерпілої має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї зґвалтування та, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної справи. При допиті з'ясовуються всі важливі істотні обставини, які матимуть значення.
 
'''Якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин''', з’ясувується все, що стосується характеру взаємин між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої був удаваним).

== Розшук та затримання злочинця ==
Розшук та затримання злочинця належать до оперативних дій (іноді по «гарячих слідах»). У цих випадках допомога потерпілого дуже важлива слідству, так як саме потерпілий може охарактеризувати зовнішність злочиннця. У розшуку та затриманні злочинця беруть участь працівники карного розшуку. Слідчий може дати доручення працівникам органів дізнання, яке є обов’язковим для виконання. Як правило, у такому дорученні вказується, що саме необхідно зробити, визначаються строки виконання.

== Огляд місця події ==
Огляд місця події, як правило, проводиться з участю потерпілої. Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця зґвалтування, його розташуванню у напрямі до дороги, житлових будинків тощо. Оцінюють, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями або поясненнями заявниці, виявляють сліди, що вказують на зґвалтування, або речі, що належать злочинцю чи потерпілій (окуляри, ґудзики, хусточка тощо).
 
У процесі огляду звертають увагу на можливість наявності на одязі, взутті та тілі насильника ґрунтових забруднень та рослинних часток, беруть їх проби для експертних досліджень. Пошук мікрочасток проводять під час огляду місця події (важливо дотримуватися заходів, що запобігають їх втраті, а також забезпечити, щоб ніхто з учасників огляду не зміг залишити на місці події побічних мікрочасток або слідів).

== Обшук та виїмка ==
При затриманні підозрюваного проводяться такі види обшуку:
 
а) обшук особи; 
 
б) обшук за місцем проживання;
 
в) обшук за місцем роботи.
'''Мета обшуку''' — відшукати предмети, що були у підозрюваного в момент зґвалтування або раніше належали потерпілій. Проводиться обшук при неухильному дотриманні вимог закону.
 

До виїмки звертаються, як правило, на початку розслідування. Ця слідча дія проводиться у всіх випадках порушення кримінальної справи за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства (плями крові, сперми та ін.), які пізніше використовуються як докази. Вилучається той одяг, який був на потерпілій та підозрюваному в момент події.

== Огляд одягу ==
Важливі предмети одягу висушуються (тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлювачі (наприклад, УФО-4). Для огляду запрошуються поняті (не менше двох), а в необхідних випадках — спеціалісти. Старанно оглянудують внутрішній та зовнішній бік, кишені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного, але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, перекладають папером та згортають. Мікрочастки вилучають окремо, щоб при транспортуванні вони не були втрачені або пошкоджені.

== Судово-медична експертиза статевих злочинів ==
Після проведення необхідних дій співробітниками поліції на місці злочину, наступним важливим кроком у справі є '''підготовка та направлення до суду слідчим клопотань про призначення судово-медичної експертизи''', для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту.
 
З її допомогою визначають:
 
а) наявність факту статевих зносин та
 
б) наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
 

Якщо потерпіла внаслідок зґвалтування '''одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована''', то судово-медична '''експертиза проводиться в лікарні'''. У разі, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування.
 
Згідно зі ст. 193 КПК '''освідування''' може бути проведено з метою встановлення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні, використовуються згодом при проведенні судово-медичної експертизи. За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу.
 
Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається '''експертиза матеріалів, речовин та виробів з них''', що дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, що залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі.
 
'''Судово-біологічна експертиза''' може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.
 
'''Судово-психологічна експертиза''' призначається для вирішення питань, що стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні.

== Винесення постанови слідчого про підозру особі ==
Слідчий виносить відповідну постанову, у відповідності до статті [[zakon.rada.gov.ua/go/4651-17|276-279 цього Кодексу]], повідомляє про підозру особу, або особу, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. З цього самого моменту особа набуває статусу "підозрюваний".

== Допит підозрюваного ==
Допит підозрюваного належить до першочергових слідчих дій. Однак при розслідуванні зґвалтувань проводять його після допиту потерпілої з використанням тих даних, які вона повідомила. Мета допиту — встановлення не тільки причетності підозрюваного до даного злочину, а й з’ясування його стосунків з потерпілою, обставин та мотивів вчинення зґвалтування.
 
На початку допиту підозрюваному повідомляється у вчиненні якого злочину він підозрюється та роз’яснюються його права. Далі пропонується дати показання про обставини вчинення злочину, а також про інші відомі йому обставини справи.

== Перевірка показань на місці ==
Під час такої перевірки пояснення потерпілої або обвинуваченого зіставляють з раніше отриманими від них свідченнями, а також з фактичною обстановкою місця злочину. Таким шляхом виявляють суперечності в показаннях, нові речові докази (наприклад, дрібні предмети, що належали потерпілій або підозрюваному). Перевірка показань на місці важлива й тим, що вона сприяє пожвавленню асоціативних зв’язків, особа одержує можливість повніше і точніше згадати та відтворити окремі обставини події.
крмі того, при розслідуванні зґвалтування виникає '''необхідність у пред’явленні для впізнання''' (потерпілій, свідкам або підозрюваному) осіб або предметів.

== Кваліфікуючі ознаки злочину ==
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його;
# повторно;
# групою осіб;
# особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.ст. 152 або 154 КК];
# щодо неповнолітнього або неповнолітньої ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК]),
а особливо кваліфікуючими;
# вчинення злочину щодо малолітнього (малолітньої);
# спричинення особливо тяжких наслідків ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. З ст. 153 КК]).
За своїм змістом ознаки аналогічні кваліфікуючим ознакам зґвалтування ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 152 КК України]).

== Обвинувальний акт ==
Після проведених усіх необхідних дій, слідчий складає та погоджує з прокурором обвинувальний акт, з яким ознайомлюють під підпис підозрювану особу та направляють матеріали кримінальної справи до суду.
Саме з цього моменту обвинуваченим (підсудний) у порядку, передбаченому статтею 291 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] набуває свого статусу "обвинувачений".

== Судовий розгляд справи ==
Наступним кроком є розгляд кримінальної справи у суді І інстанції.
Всіх учасників процесу викликають на розгляд справи у судове засідання, на поштову адресу направляються повістки про виклик до суду, з зазначенням дати, часу, місця розгляду справи, тощо.
 

'''Розгляд кримінальних справ про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи допускається в закритому судовому '''
засіданні за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду.
 
Під час судового розгляду потерпіла особа, свідки, обвинувачений, які допитувалися слідчим на досудовому розслідуванні, допитуються судом.
Саме показання усіх сторін по справі, які надаються у судовому засіданні, речові докази, висновки судових експертиз, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання суд бере до уваги при винесенні вироку.

== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за скоєння насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом визначена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 '''статтею 153 Кримінальним кодексом України'''], а саме:

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-1.] '''Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи -'''
 
''карається позбавленням волі на строк до п'яти років.''

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-2.] '''Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 152 або 154 цього Кодексу], а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, -'''

''карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.''

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-3.] '''Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, або якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, -'''

''карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.''

== Моральна шкода ==
Потерпіла особа, законний представник потерпілої особи має право в досудовому, судовому розгляді справи подати в рамках кримінального провадження '''позовну заяву про стягнення з винної особи моральної шкоди'''.
 
'''Судовий збір у рамках розгляду кримінальної справи - не сплачується!'''
 
У разі, якщо позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не були озвучені по кримінальній справі, потерпіла особа законний представник потерпілої особи мають право звернутися до суду у рамках цивільного провадження з вищевказаним позовом.
 
Однак при цьому заявник повинен оплатити судовий збір.

== Судова практика ==
* Вирок '''Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2018 року''', Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72190789 577/4436/16-к], Провадження № 1-кп/576/41/18 щодо обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 156 та частиною третьою статті 153 Кримінального кодексу України. Один із гарних прикладів''' судової практики щодо задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування та з використанням безпорадного стану потерпілої особи, '''вчинене щодо малолітнього'''. '''
* Вирок '''Маневицького районного суду Волинської області''' від 7 лютого 2018 року, Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72046595 164/2507/17], п/с 1-кп/164/27/2018 щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 153 КК України.
* Вирок '''Броварського міськрайонного суду Київської області''' від 07 грудня 2017 року, Справа № 361/7455/17, Провадження № 1-кп/361/681/17, щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.153 КК України, '''вчинене щодо повнолітньої жінки'''.
* Вирок '''Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області''' від 26 жовтня 2017 року, Провадження № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/69816925 11-кп/792/570/17], Справа № 682/3376/15-к, Категорія справи :ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 122 КК України.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Сексуальне насильство

2020-02-17T14:05:18Z

Nataliia.melian: Nataliia.melian перейменував сторінку з Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом на Сексуальне насильство

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III]
* [http://pravoznavec.com.ua/books/162/12169/28/#chapter Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи від 30.05.2008 № 5]
* [https://buklib.net/books/21972/ Криміналістика, за ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI]

== Елементи складу злочину ==
'''Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом''' — злочин, який полягає у досягненні винною особою статевого задоволення від будь-якої форми статевого акту з потерпілою особою всупереч її волі, крім природного статевого акту (що є зґвалтуванням).
 Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 Кримінального кодексу України] - виключає природний статевий акт і може полягати у вчиненні акту мужолозтва, лесбійства, а також в інших діях сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті суб'єкта злочину (чоловіка або жінки) неприродним способом, із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

'''Основний безпосередній об'єкт злочину''' - статева свобода чи статева недоторканість особи. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.
Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будьякого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.

'''Потерпілим від злочину є''' особа жіночої або чоловічої статі, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.156 КК] за ст.156 (розбещення неповнолітніх) або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 155] (Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо вчинені повнолітньою особою).

'''Об’єктивна сторона злочину''' полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Фізичним насильством, передбаченим диспозицією [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 153 ККУ], слід вважати умисний зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи або приведення її у безпорадний стан. Такий вплив може виражатись у нанесенні ударів, побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, уведенні в організм потерпілої особи проти її волі наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин тощо. Слід зазначити, що нанесення легких тілесних ушкоджень охоплюється диспозиціє ст. 153 ККУ та додаткової кваліфікації не потребує, в інших випадках кваліфікація здійснюється за сукупністю злочинів.
Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 153 ККУ]) слід визнавати вчиненим із застосуванням фізичного насильства і тоді, коли таке насильство застосовувалося не до самої потерпілої особи, а з метою подолання чи попередження її опору до іншої людини, доля якої їй не байдужа (родича, близької особи). В цьому випадку кваліфікація здійснюється за сукупністю відповідних злочинів.
Погрозою застосування фізичного насильства як способу подолання чи попередження опору потерпілої особи слід вважати залякування її застосуванням такого насильства до неї і (або) до іншої людини, доля якої потерпілій не байдужа (родича, близької особи), яке може полягати у висловлюваннях, жестах, демонструванні зброї або предметів, що можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень, предметів, що імітують зброю, які потерпіла особа сприймає за справжню зброю, чи інших діях.
Погроза застосування фізичного насильства повинна сприйматися потерпілою особою як реальна, тобто у неї має скластись враження, що у разі, якщо вона протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, цю погрозу буде реалізовано. Слід мати на увазі, що така погроза може сприйматися потерпілою особою як реальна виходячи з часу, місця та обстановки, що склалася (оточення групою осіб, глухе і безлюдне місце, нічний час, зухвале, грубе і настирливе домагання вступити в статеві зносини чи задовольнити статеву пристрасть неприродним способом тощо).
Інші види погроз, зміст яких не передбачав застосування фізичного насильства до потерпілої особи чи іншої людини (наприклад, погроза знищити або пошкодити майно потерпілої особи чи її родичів, розголосити відомості, що ганьблять їх честь і гідність), не дають підстав розглядати вчинені з використанням таких погроз статеві зносини чи дії сексуального характеру як зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Стан потерпілої особи слід визнавати безпорадним, коли вона внаслідок малолітнього чи похилого віку, фізичних вад, розладу психічної діяльності, хворобливого або непритомного стану, або з інших причин не могла розуміти характеру та значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір. При цьому необхідно, щоб винна особа, яка вчиняє зґвалтування чи насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що потерпіла особа перебуває саме у такому стані.

 

Під задоволенням статевої пристрасті неприродним способом потрібно розуміти будь-які дії сексуального характеру незалежно від їх гетеро або гомосексуальної спрямованості (крім природного статевого акту), які здатні задовольнити статеву пристрасть чоловіка або жінки. Це, зокрема, мужолозтво, лесбіянство, орогенітальний контакт (coitus per os) жінки з чоловіком або чоловіка з чоловіком, аногенітальний контакт (coitus per anum) чоловіка з жінкою, сурогатні форми статевих зносин, які імітують природний статевий акт, садистські дії сексуального характеру (наприклад, проникнення у піхву жінки певним предметом), сексуальний мазохізм, при якому задоволення статевої пристрасті винного відбувається в процесі заподіяння потерпілій особі фізичних мордувань.
 

Під мужолозтвом розуміють один із різновидів чоловічого гомосексуалізму - аногенітальний сексуальний контакт чоловіка з чоловіком. 
 
Лесбіянство (жіночий гомосексуалізм) - це форма задоволення статевої пристрасті жінки шляхом вчинення нею різноманітних дій сексуального характеру з особою жіночої статі (наприклад, мастурбація, орально-генітальні контакти, вплив на ерогенні зони партнерші за допомогою штучних пристосувань).
Поняття фізичного насильства, погрози його застосування та використання безпорадного стану потерпілого у коментованому складі злочину за своїм змістом є такими ж, як і при зґвалтуванні ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 152 КК України]).
 

Злочин визнається закінченим з моменту початку вчинення дії сексуального характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті. При цьому не вимагається, щоб сексуальний контакт був завершений у фізіологічному розумінні.

'''Суб'єктом злочину''' є особа чоловічої або жіночої статі (залежно від змісту вчинюваних дій сексуального характеру), якій виповнилось 14 років. Якщо особа, використовуючи фізичне насильство або погрозу його застосування, бере безпосередню участь у подоланні опору потерпілого або приводить останнього у безпорадний стан і при цьому сама у безпосередній сексуальний контакт з потерпілим не вступає, вона повинна визнаватись співвиконавцем насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Дії такого учасника групи кваліфікуються за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК без посилання на ст. 27 КК.]

'''Суб'єктивна сторона''' зґвалтування характеризується прямим умислом. Мотиви, не впливаючи на кваліфікацію, можуть бути різними. Це і задоволення статевої пристрасті, і автономні відносно сексуального мотиву спонукання - помста, бажання принизити потерпілу особу або копіювати поведінку інших учасників групи, прагнення сексуального самоствердження, хуліганські спонукання, ревнощі, бажання примусити потерпілу особу одружитись, національна, релігійна ненависть чи ворожнеча тощо. 
Стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи і й особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного може бути і необережним. Кваліфікуючі ознаки, пов'язані з віком потерпілої особи, інкримінуються винному не лише тоді, коли він знав або допускав, що вчинює насильницький статевий акт з неповнолітньою чи малолітньою особою, а й у тому разі, коли він міг і повинен це передбачити. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може обтяжувати кримінальну відповідальність за зґвалтування, якщо буде доведено, що винний сумлінно помилявся щодо її фактичного віку. При вирішенні цього питання враховується вся сукупність обставин справи, зокрема зовнішні фізичні дані потерпілої особи, її поведінка, знайомство з нею винним, володіння останнім відповідною інформацією. 
Задоволення статевої пристрасті неприродним способом, на відміну від згвалтування ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 152 ККУ]), не може призвести до зачаття дитини. Тому введення в отвори тіла потерпілої особи різних посторонніх предметів також кваліфікується за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.1 ст. 153 ККУ], у випадку, якщо такі діяння були вчиненні з метою задоволення статевої пристрасті.
Слід зазначити, що суто технічний розподіл ролей, коли один із співучасників тримає жертву, стежить, щоб ніхто не побачив але безпосередньо у зносини з потерпілою особою не вступає, на кваліфікацію не впливає та повинно кваліфікуватись як співучасть за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 ККУ].
Зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом не може вважатися вчиненим повторно, якщо винна особа, діючи з єдиним злочинним наміром, без перерви або без значної перерви у часі, вчинила два чи більше насильницьких природних статевих актів або два чи більше актів насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом з однією й тією ж потерпілою особою, тобто за наявності ознак продовжуваного злочину.
У разі вчинення насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а потім зґвалтування чи навпаки щодо однієї й тієї ж потерпілої особи, ці злочини кваліфікуються самостійно, причому останній злочин кваліфікується з урахуванням спеціальної повторності.

== Куди звертатися у разі скоєння злочину ==
У разі скоєння злочину згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України], насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом/або якщо про вчинення неправомірних дій стало відомо з якихось інших джерел/ чи якщо громадянин не був свідком, але знає і/або має факти вчинення неправомірної дії '''необхідно звернутися до відділу поліції за підстудністю (місцю) скоєння злочину''':
* зателефонувавши на номер екстреної служби поліції "'''102'''", та у разі необхідності на екстрений номер служби скорої допомоги "'''103'''"
АБО
* з`явитися особисто та написати відповідну заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України]

== До моменту прибуття співробітників поліції необхідно: ==
* залишатися на місці скоєння злочину;
* не чіпати нічого руками (не викидати/переставляти/прибирати/знищувати речі), так як це може завадити в подальшому слідству;
* зберегти одяг, інші речі, які були задіяні при скоєнні злочину, тощо - все що може бути визнано слідством речовими доказами по кримінальній справі;
 

== Психологічні моменти ==
Якщо Ви стали свідком злочину:
* намагайтеся знаходиться поруч с потерпілою особою, заспокоїти, не залишати одну;
* рекомендується розмовляти з потерпілою особою спокійним тоном голосу, навіть у разі, якщо потерпілий/потерпіла нічого не відповідає, так як знаходиться у стресовому стані;
* не потрібно випитувати насильно будь-яку інформацію про скривдника, обставини справи, тощо;
* все що потрібно бути поруч, не виявляти до потерпілого неприязнь, неповагу чи казати образливі речі;
* треба пам'ятати, що особа стосовно, якої було здійснено насильницькі дії замикається від стороннього світу, її заповнює у середині сором, страх, паніка, думки про своє майбутнє, думка інших людей про нього/неї, людський осуд, тощо;
* важливо, щоб потерпіла особа відчувала від близьких людей - любов, розуміння, підтримку.

== Набуття статусу потерпілого ==
Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
 
'''Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого'''.
 
'''Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.'''
 
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

== Допит потерпілої ==
Допит потерпілої має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї зґвалтування та, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної справи. При допиті з'ясовуються всі важливі істотні обставини, які матимуть значення.
 
'''Якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин''', з’ясувується все, що стосується характеру взаємин між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої був удаваним).

== Розшук та затримання злочинця ==
Розшук та затримання злочинця належать до оперативних дій (іноді по «гарячих слідах»). У цих випадках допомога потерпілого дуже важлива слідству, так як саме потерпілий може охарактеризувати зовнішність злочиннця. У розшуку та затриманні злочинця беруть участь працівники карного розшуку. Слідчий може дати доручення працівникам органів дізнання, яке є обов’язковим для виконання. Як правило, у такому дорученні вказується, що саме необхідно зробити, визначаються строки виконання.

== Огляд місця події ==
Огляд місця події, як правило, проводиться з участю потерпілої. Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця зґвалтування, його розташуванню у напрямі до дороги, житлових будинків тощо. Оцінюють, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями або поясненнями заявниці, виявляють сліди, що вказують на зґвалтування, або речі, що належать злочинцю чи потерпілій (окуляри, ґудзики, хусточка тощо).
 
У процесі огляду звертають увагу на можливість наявності на одязі, взутті та тілі насильника ґрунтових забруднень та рослинних часток, беруть їх проби для експертних досліджень. Пошук мікрочасток проводять під час огляду місця події (важливо дотримуватися заходів, що запобігають їх втраті, а також забезпечити, щоб ніхто з учасників огляду не зміг залишити на місці події побічних мікрочасток або слідів).

== Обшук та виїмка ==
При затриманні підозрюваного проводяться такі види обшуку:
 
а) обшук особи; 
 
б) обшук за місцем проживання;
 
в) обшук за місцем роботи.
'''Мета обшуку''' — відшукати предмети, що були у підозрюваного в момент зґвалтування або раніше належали потерпілій. Проводиться обшук при неухильному дотриманні вимог закону.
 

До виїмки звертаються, як правило, на початку розслідування. Ця слідча дія проводиться у всіх випадках порушення кримінальної справи за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства (плями крові, сперми та ін.), які пізніше використовуються як докази. Вилучається той одяг, який був на потерпілій та підозрюваному в момент події.

== Огляд одягу ==
Важливі предмети одягу висушуються (тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлювачі (наприклад, УФО-4). Для огляду запрошуються поняті (не менше двох), а в необхідних випадках — спеціалісти. Старанно оглянудують внутрішній та зовнішній бік, кишені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного, але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, перекладають папером та згортають. Мікрочастки вилучають окремо, щоб при транспортуванні вони не були втрачені або пошкоджені.

== Судово-медична експертиза статевих злочинів ==
Після проведення необхідних дій співробітниками поліції на місці злочину, наступним важливим кроком у справі є '''підготовка та направлення до суду слідчим клопотань про призначення судово-медичної експертизи''', для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту.
 
З її допомогою визначають:
 
а) наявність факту статевих зносин та
 
б) наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
 

Якщо потерпіла внаслідок зґвалтування '''одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована''', то судово-медична '''експертиза проводиться в лікарні'''. У разі, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування.
 
Згідно зі ст. 193 КПК '''освідування''' може бути проведено з метою встановлення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні, використовуються згодом при проведенні судово-медичної експертизи. За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу.
 
Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається '''експертиза матеріалів, речовин та виробів з них''', що дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, що залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі.
 
'''Судово-біологічна експертиза''' може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.
 
'''Судово-психологічна експертиза''' призначається для вирішення питань, що стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні.

== Винесення постанови слідчого про підозру особі ==
Слідчий виносить відповідну постанову, у відповідності до статті [[zakon.rada.gov.ua/go/4651-17|276-279 цього Кодексу]], повідомляє про підозру особу, або особу, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. З цього самого моменту особа набуває статусу "підозрюваний".

== Допит підозрюваного ==
Допит підозрюваного належить до першочергових слідчих дій. Однак при розслідуванні зґвалтувань проводять його після допиту потерпілої з використанням тих даних, які вона повідомила. Мета допиту — встановлення не тільки причетності підозрюваного до даного злочину, а й з’ясування його стосунків з потерпілою, обставин та мотивів вчинення зґвалтування.
 
На початку допиту підозрюваному повідомляється у вчиненні якого злочину він підозрюється та роз’яснюються його права. Далі пропонується дати показання про обставини вчинення злочину, а також про інші відомі йому обставини справи.

== Перевірка показань на місці ==
Під час такої перевірки пояснення потерпілої або обвинуваченого зіставляють з раніше отриманими від них свідченнями, а також з фактичною обстановкою місця злочину. Таким шляхом виявляють суперечності в показаннях, нові речові докази (наприклад, дрібні предмети, що належали потерпілій або підозрюваному). Перевірка показань на місці важлива й тим, що вона сприяє пожвавленню асоціативних зв’язків, особа одержує можливість повніше і точніше згадати та відтворити окремі обставини події.
крмі того, при розслідуванні зґвалтування виникає '''необхідність у пред’явленні для впізнання''' (потерпілій, свідкам або підозрюваному) осіб або предметів.

== Кваліфікуючі ознаки злочину ==
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його;
# повторно;
# групою осіб;
# особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.ст. 152 або 154 КК];
# щодо неповнолітнього або неповнолітньої ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 153 КК]),
а особливо кваліфікуючими;
# вчинення злочину щодо малолітнього (малолітньої);
# спричинення особливо тяжких наслідків ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. З ст. 153 КК]).
За своїм змістом ознаки аналогічні кваліфікуючим ознакам зґвалтування ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 152 КК України]).

== Обвинувальний акт ==
Після проведених усіх необхідних дій, слідчий складає та погоджує з прокурором обвинувальний акт, з яким ознайомлюють під підпис підозрювану особу та направляють матеріали кримінальної справи до суду.
Саме з цього моменту обвинуваченим (підсудний) у порядку, передбаченому статтею 291 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] набуває свого статусу "обвинувачений".

== Судовий розгляд справи ==
Наступним кроком є розгляд кримінальної справи у суді І інстанції.
Всіх учасників процесу викликають на розгляд справи у судове засідання, на поштову адресу направляються повістки про виклик до суду, з зазначенням дати, часу, місця розгляду справи, тощо.
 

'''Розгляд кримінальних справ про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи допускається в закритому судовому
засіданні за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду.'''
 
Під час судового розгляду потерпіла особа, свідки, обвинувачений, які допитувалися слідчим на досудовому розслідуванні, допитуються судом.
Саме показання усіх сторін по справі, які надаються у судовому засіданні, речові докази, висновки судових експертиз, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання суд бере до уваги при винесенні вироку.

== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за скоєння насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом визначена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 '''статтею 153 Кримінальним кодексом України'''], а саме:

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-1.] '''Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи -'''
 
''карається позбавленням волі на строк до п'яти років.''

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-2.] '''Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 152 або 154 цього Кодексу], а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, -'''

''карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.''

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-3.] '''Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, або якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, -'''

''карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.''

== Моральна шкода ==
Потерпіла особа, законний представник потерпілої особи має право в досудовому, судовому розгляді справи подати в рамках кримінального провадження '''позовну заяву про стягнення з винної особи моральної шкоди'''.
 
'''Судовий збір у рамках розгляду кримінальної справи - не сплачується!'''
 
У разі, якщо позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не були озвучені по кримінальній справі, потерпіла особа законний представник потерпілої особи мають право звернутися до суду у рамках цивільного провадження з вищевказаним позовом.
 
Однак при цьому заявник повинен оплатити судовий збір.

== Судова практика ==
* Вирок '''Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2018 року''', Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72190789 577/4436/16-к], Провадження № 1-кп/576/41/18 щодо обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 156 та частиною третьою статті 153 Кримінального кодексу України. Один із гарних прикладів''' судової практики щодо задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування та з використанням безпорадного стану потерпілої особи, '''вчинене щодо малолітнього'''.
* Вирок '''Маневицького районного суду Волинської області''' від 7 лютого 2018 року, Справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72046595 164/2507/17], п/с 1-кп/164/27/2018 щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 153 КК України.
* Вирок '''Броварського міськрайонного суду Київської області''' від 07 грудня 2017 року, Справа № 361/7455/17, Провадження № 1-кп/361/681/17, щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.153 КК України, '''вчинене щодо повнолітньої жінки'''.
* Вирок '''Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області''' від 26 жовтня 2017 року, Провадження № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/69816925 11-кп/792/570/17], Справа № 682/3376/15-к, Категорія справи :ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 122 КК України.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Державна підтримка енергозбереження: програма "теплих кредитів"

2018-07-13T09:59:18Z

Nataliia.melian: Створена сторінка: == '''1.Нормативна база''' == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2011 р. №...

== '''1.Нормативна база''' ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2011 р. № 1056 про «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»;] 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80/ed20120524 Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 № 74/94-ВР]

== '''2. Поняття урядової програми "Теплі кредити"''' ==
Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.
Програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:
* 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;
* 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;
* 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.

== '''3. Суб'єкти, що мають право на звернення для отримання кредиту''' ==
Звернутися за отриманням відшкодування від держави можуть такі суб’єкти:
* фізичні особи, тобто мешканці квартир або одноквартирних будинків;
* юридичні особи;
* представники ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

== '''4. Умови та порядок отримання кредиту''' ==
Для участі у програмі та отримання відшкодування необхідно здійснити наступні кроки:
* Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком).
* Отримує кредитні кошти.
* Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт, тощо. Таким чином, позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів. 

Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. 

Банк щомісячно формує та подає до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України перелік позичальників, які мають право на отримання відшкодування.
Протягом 5 днів Держенергоефективності України перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам.
Загалом процес відшкодування займає до 2 місяців. 

'''Вимоги для успішного оформлення кредиту для позичальника''': 

* вік – кошти можуть бути видані громадянам у віці від 21 до 60 років;
* громадянство – програма поширюється тільки на жителів України;
* наявність нерухомості у позичальника або членів його сім’ї – зокрема, цю вимогу висуває Ощадбанк;
* рівень доходів – цю величину банк визначає самостійно, але її розмір повинен в кілька разів перевищувати щомісячний платіж по кредиту.

'''Вимоги для успішного оформлення кредиту для ОСББ:'''
* термін існування – не менш ніж півроку;
* величина надходження платежів – не менше 85% від загальної кількості;
* відсутність позовів до ОСББ або голові правління. 

Більш детально перелік усіх вимог потрібно уточнювати у конкретного кредитора, оскільки кожен банк може висунути свої умови.

== '''5. Корисна інформація''' ==
Умови надання «теплих» кредитів банками-партнерами:
[https://www.oschadbank.ua/ua/private/loans/oschad_home/ ПАТ "Ощадбанк" (Ощадний дім) ] 

[https://www.oschadbank.ua/ua/business/finansuvannya-biznesu/#finance-osbb ПАТ "Ощадбанк" (Фінансування бізнесу)] 

[http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/credit/osbb/ ПАТ "Укргазбанк"] 

Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів, що визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF/paran17#n17 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056. 

Також, наголошуємо, що в 2018 році продовжують діяти місцеві програми здешевлення «теплих» кредитів, за якими надається додаткова компенсація (з місцевих бюджетів) по тілу або відсотках за «теплими» кредитами. 

Детальну інформацію про додаткову місцеву підтримку можна знайти на [http://saee.gov.ua/uk/programs/map Інтерактивній карті місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів]. 

Категорії :
[[ Категорія: Житлове право]], [[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Порушення таємниці голосування

2018-03-20T09:15:36Z

Nataliia.melian: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] * [http://zakon0.rada....

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 Закон України "Про вибори народних депутатів України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Закон України Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Закон України "Про вибори Президента України"]

== Поняття ==

'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі

== Об'єктом ==

'''Об'єктом''' злочину є виборче право громадян у частині здійснення ними голосування під час виборів.

== Об'єктивна сторона ==

'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути: прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок; домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос; незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування; визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування; створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування; перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб; видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював; встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.

== Суб'єкт злочину ==

'''Суб'єкт злочину''' спеціальний. Ним може бути лише член виборчої комісії або інша службова особа, які порушують таємницю голосування, використовуючи владу чи службове становище. Порушення таємниці голосування іншими особами за наявності підстав може кваліфікуватися як самоправство (ст. 356), злочин проти здоров'я (наприклад, погроза вбивством - ст. 129) або інший злочин.

== Суб'єктивна сторона ==

'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності

Сексуальне насильство

2018-03-20T09:01:43Z

Nataliia.melian: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] == Поняття ==...

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Поняття ==

'''Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом''' — злочин, який полягає у досягненні винною особою статевого задоволення від будь-якої форми статевого акту з потерпілою особою всупереч її волі, крім природного статевого акту (що є зґвалтуванням).

== Об'єкт ==

'''Безпосередній об'єкт''' цього злочину аналогічний об'єкту зґвалтування. Кримінальна караність передбаченої ст. 153 КК України поведінки визначається не так званою неприродністю способів задоволення статевої пристрасті, не можливою гомосексуальною спрямованістю чи аморальністю дій, зазначених у цій статті, а винятково їх насильницьким характером. Певні біологічні форми, за допомогою яких відбувається сексуальне спілкування між людьми, у суспільстві можуть визнаватися аморальними, але мають ставати предметом кримінально-правового регулювання лише у тому разі, коли вони, зачіпаючи соціальну сторону статевих стосунків, посягають на такі важливі цінності, як статева свобода і статева недоторканість, нормальний розвиток неповнолітніх.

== Об’єктивна сторона ==

'''Об'єктивна сторона''' злочину полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом, що поєднується із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосуванням або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Під задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (це своєрідне збірне поняття) потрібно розуміти будь-які дії сексуального характеру незалежно від їх гетеро - або гомосексуальної спрямованості (крім природного статевого акту, що охоплюється диспозицією ст. 152 КК), які порушують тілесну недоторканість потерпілої особи, здатні збудити і задовольнити статеву пристрасть чоловіка або жінки.

== Суб'єкт ==

'''Суб'єктом''' розглядуваного злочину є осудна (в тому числі обмежено осудна) особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку. При цьому стать безпосереднього виконавця злочину має бути протилежна статі потерпілої особи.

== Суб'єктивна сторона ==

'''Суб'єктивна сторона''' зґвалтування характеризується прямим умислом. Мотиви, не впливаючи на кваліфікацію, можуть бути різними. Це і задоволення статевої пристрасті, і автономні відносно сексуального мотиву спонукання - помста, бажання принизити потерпілу особу або копіювати поведінку інших учасників групи, прагнення сексуального самоствердження, хуліганські спонукання, ревнощі, бажання примусити потерпілу особу одружитись, національна, релігійна ненависть чи ворожнеча тощо.