WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком

2026-03-09T10:07:24Z

Nataliia.maznytska: /* Особливості укладання договору про надання послуг з управління: */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 «Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-16#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13 червня 2016 року № 150 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 «Про затвердження Обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1336-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року № 1336 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення, впровадження та забезпечення функціонування Системи управління багатоквартирними будинками»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Важливо!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» , в Україні введено режим воєнного стану. Слід звернути увагу, що введення воєнного стану в Україні не впливає вибір форми управління багатоквартирним будинком. Співвласники житлового будинку мають право в будь-який час змінити форму управління багатоквартирним будинком, із врахуванням вимог чинного законодавства.
|}
== Форми управління багатоквартирним будинком ==
'''Управління багатоквартирним будинком''' – вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов’язків співвласників, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 пункт 8 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Управитель''' багатоквартирного будинку (далі – управитель) – фізична особа – підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 пункт 7 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Співвласник багатоквартирного будинку''' (далі – співвласник) – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Співвласникам житлового будинку необхідно організуватися та обрати для себе належну форму Управління своїм будинком.

Законодавцем передбачено '''три форми управління багатоквартирним будинком:'''
* співвласники здійснюють управління самостійно шляхом самоорганізації;
* функції з управління будинком передаються управителю шляхом укладання відповідного договору на підставі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком;
* управління будинком здійснюється об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) або асоціацією співвласників багатоквартирних будинків.

== Управління багатоквартирним будинком зборами співвласників ==
Така форма управління надає можливість співвласникам управляти будинком без створення ОСББ та реєстрації його як юридичної особи. В даному випадку співвласники самостійно можуть утримувати свій будинок, власними силами забезпечуючи його схоронність та здійснювати утримання прибудинкової території, проводити поточні та капітальні ремонти.

Прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників та процедурні питання проведення зборів врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19/ed20231110#n66 статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"].

При даній формі управління є необхідність визначення особи, яка буде діяти від імені всіх співвласників та '''закріпити протоколом загальних зборів співвласників будинку обсяг її повноважень.'''
== Порядок залучення управителя для надання послуг з управління багатоквартирним будинком ==
Така форма управління передбачає наступне: за рішенням співвласників управління багатоквартирним будинком може бути передано управителю, зокрема управляючій компанії або фізичній особі – підприємцю.

Слід зазначити, що умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Tex постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 5 вересня 2018 р. № 712.]

==== Особливості укладання договору про надання послуг з управління: ====
- Управитель обов’язково повинен виконувати роботи (надавати послуги) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 190 від 27.07.2018 року.]

- Договір складається на основі Типового договору.

- Рішення про залучення управителя приймається загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок управителя.

- Управитель відповідальний перед співвласниками.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. ''Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.''

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Управитель щороку звітує перед співвласниками про виконання кошторису та подає їм на погодження новий кошторис. Однак це має відбуватися у порядку, визначеному договором про надання послуги з управління.

Слід звернути увагу, з метою приведення у відповідність до типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. №712], керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n315 статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»], виконавчий комітет міської ради наділений повноваженнями щодо затвердження форми договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на підставі типового договору.
== Управління багатоквартирним будинком шляхом створення ОСББ або асоціації ОСББ ==
Така форма управління передбачає створення та реєстрацію ОСББ як юридичної особи. В цьому випадку співвласники здійснюють управління через свої органи управління, зокрема: загальні збори, правління ОСББ і ревізійну комісію.

У такому разі ОСББ, в особі свого правління, укладає договори на виконання робіт чи надання послуг з іншими фізичними чи юридичними особами для забезпечення утримання свого житлового будинку та його прибудинкової території.

Також ОСББ може існувати як самостійно та здійснювати управління будинком, так і паралельно залучити управителя. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n62 стаття 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] встановлено, що за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції – об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку).

==== Особливості укладання між ОСББ як юридичною особою та управителем договору про надання окремих послуг: ====
- Управитель надає тільки ті послуги, які замовлені правлінням ОСББ.

- Договір укладається в простій письмовій формі на умовах, погоджених сторонами.

- Рішення про укладання договору приймається Загальними зборами або правлінням ОСББ на підставі кошторису, затвердженого Загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок ОСББ, а ОСББ за актами виконаних робіт оплачує послуги з управління.

- Управитель відповідальний перед правлінням ОСББ.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Винагорода управителя визначається безпосередньо управителем та її розмір не залежить від витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

==== Обов’язковий перелік послуг, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території ====
Обов’язковий перелік послуг включає в себе:

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання,зливової каналізації, електропостачання, газопостачання;

- технічне обслуговування ліфтів;

- обслуговування систем диспетчеризації;

- обслуговування димових та вентиляційних каналів;

- технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання,газопостачання);

- поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- прибирання прибудинкової території;

- прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних);

- прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

- дератизація;

- дезінсекція;

- придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Вищевказаний перелік є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території.

Зменшення цих послуг можливе лише за об’єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього спорядження).

== Оплата послуг з управління багатоквартирними будинками. ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1956 Статтею 360 Цивільного кодексу України] передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Оскільки оплачуючи дану послугу співвласник (споживач) бере участь в утриманні будинку та зобов’язаний відшкодовувати витрати, пов’язані з його утриманням.

Таким чином, споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками зобов’язані оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються управителем.

Якщо ж послуга з управління багатоквартирним будинком надавалася невідповідної якості (не в повному обсязі), управитель зобов’язаний здійснити споживачам перерахунок розміру плати на умовах та у строки, визначені Порядком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 482].
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' У разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і послуга з управління багатоквартирними будинками з цих причин споживачеві не надаються, плата за ці послуги не нараховується та споживачем не сплачується.
|}
Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року (лист від 28 лютого 2022 року).

'''Воєнні дії - є форс-мажором''', тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє особу від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за послуги.

В той же час слід зазначити, що воєнний стан не звільняє громадян України від сплати за послуги, однак пеня та штрафи не нараховуватимуться.

'''Експериментальний проект щодо створення, впровадження та забезпечення функціонування Системи управління багатоквартирними будинками'''

Реалізація експериментального проекту щодо створення, впровадження та забезпечення функціонування Системи управління багатоквартирними будинками здійснюватиметься протягом 2-х років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1336-2024-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року № 1336 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення, впровадження та забезпечення функціонування Системи управління багатоквартирними будинками»], яка набрала чинності з дати опублікування, за винятком окремих положень, які набирають чинності через рік з дня опублікування постанови.

Метою реалізації експериментального проекту є:

1) запровадження уніфікованого та цифровізованого підходу до процесу прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку під час здійснення управління багатоквартирним будинком;

2) створення Реєстру управління багатоквартирними будинками для централізованого накопичення та обробки інформації про управління багатоквартирними будинками, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителів багатоквартирних будинків, осіб, які пройшли професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)”, та органи із сертифікації персоналу за професією “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)” ;

3) розширення можливостей доступу співвласникам до інформації про технічний стан спільного майна у багатоквартирному будинку та участі співвласників у прийнятті спільних рішень щодо управління багатоквартирними будинками.
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком

2026-03-09T10:06:17Z

Nataliia.maznytska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 «Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідно стійкості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-16#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13 червня 2016 року № 150 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 «Про затвердження Обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1336-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року № 1336 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення, впровадження та забезпечення функціонування Системи управління багатоквартирними будинками»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Важливо!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Проправовий режим воєнного стану» , в Україні введено режим воєнного стану. Слід звернути увагу, що введення воєнного стану в України не впливає вибір форми управління багатоквартирним будинком. Співвласники житлового будинку мають право в будь-який час змінити форму управління багатоквартирним будинком, із врахуванням вимог чинного законодавства.
|}
== Форми управління багатоквартирним будинком ==
'''Управління багатоквартирним будинком''' – вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов’язків співвласників, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 пункт 8 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Управитель''' багатоквартирного будинку (далі – управитель) – фізична особа – підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 пункт 7 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Співвласник багатоквартирного будинку''' (далі – співвласник) – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Співвласникам житлового будинку необхідно організуватися та обрати для себе належну форму Управління своїм будинком.

Законодавцем передбачено '''три форми управління багатоквартирним будинком:'''
* співвласники здійснюють управління самостійно шляхом самоорганізації;
* функції з управління будинком передаються управителю шляхом укладання відповідного договору на підставі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком;
* управління будинком здійснюється об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) або асоціацією співвласників багатоквартирних будинків.

== Управління багатоквартирним будинком зборами співвласників ==
Така форма управління надає можливість співвласникам управляти будинком без створення ОСББ та реєстрації його як юридичної особи. В даному випадку співвласники самостійно можуть утримувати свій будинок, власними силами забезпечуючи його схоронність та здійснювати утримання прибудинкової території, проводити поточні та капітальні ремонти.

Прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників та процедурні питання проведення зборів врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19/ed20231110#n66 статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"].

При даній формі управління є необхідність визначення особи, яка буде діяти від імені всіх співвласників та '''закріпити протоколом загальних зборів співвласників будинку обсяг її повноважень.'''
== Порядок залучення управителя для надання послуг з управління багатоквартирним будинком ==
Така форма управління передбачає наступне: за рішенням співвласників управління багатоквартирним будинком може бути передано управителю, зокрема управляючій компанії або фізичні особі – підприємцю.

Слід зазначити, що умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Tex постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 5 вересня 2018 р. № 712.]

==== Особливості укладання договору про надання послуг з управління: ====
- Управитель обов’язково повинен виконувати роботи (надавати послуги) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 190 від 27.07.2018 року.]

- Договір складається на основі Типового договору.

- Рішення про залучення управителя приймається загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок управителя.

- Управитель відповідальний перед співвласниками.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. ''Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.''

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Управитель щороку звітує перед співвласниками про виконання кошторису та подає їм на погодження новий кошторис. Однак це має відбуватися у порядку, визначеному договором про надання послуги з управління.

Слід звернути увагу, з метою приведення у відповідність до типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. №712], керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n315 статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»], виконавчий комітет міської ради наділений повноваженнями щодо затвердження форми договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на підставі типового договору.

Також, слід врахувати, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1294 частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України] при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
== Управління багатоквартирним будинком шляхом створення ОСББ або асоціації ОСББ ==
Така форма управління передбачає створення та реєстрацію ОСББ як юридичної особи. В цьому випадку співвласники здійснюють управління через свої органи управління, зокрема: загальні збори, правління ОСББ і ревізійну комісію.

У такому разі ОСББ, в особі свого правління, укладає договори на виконання робіт чи надання послуг з іншими фізичними чи юридичними особами для забезпечення утримання свого житлового будинку та його прибудинкової території.

Також ОСББ може існувати як самостійно та здійснювати управління будинком, так і паралельно залучити управителя. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n62 стаття 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] встановлено, що за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції – об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку).

==== Особливості укладання між ОСББ як юридичною особою та управителем договору про надання окремих послуг: ====
- Управитель надає тільки ті послуги, які замовлені правлінням ОСББ.

- Договір укладається в простій письмовій формі на умовах, погоджених сторонами.

- Рішення про укладання договору приймається Загальними зборами або правлінням ОСББ на підставі кошторису, затвердженого Загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок ОСББ, а ОСББ за актами виконаних робіт оплачує послуги з управління.

- Управитель відповідальний перед правлінням ОСББ.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Винагорода управителя визначається безпосередньо управителем та її розмір не залежить від витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

==== Обов’язковий перелік послуг, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території ====
Обов’язковий перелік послуг включає в себе:

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання,зливової каналізації, електропостачання,газопостачання;

- технічне обслуговування ліфтів;

- обслуговування систем диспетчеризації;

- обслуговування димових та вентиляційних каналів;

- технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання,газопостачання);

- поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- прибирання прибудинкової території;

- прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних);

- прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

- дератизація;

- дезінсекція;

- придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Вищевказаний перелік є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території.

Зменшення цих послуг можливе лише за об’єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього спорядження).

== Оплата послуг з управління багатоквартирними будинками. ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1956 Статтею 360 Цивільного кодексу України] передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Оскільки оплачуючи дану послугу співвласник (споживач) бере участь в утриманні будинку та зобов’язаний відшкодовувати витрати, пов’язані з його утриманням.

Таким чином, споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками мають оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються управителем.

Якщо ж послуга з управління багатоквартирним будинком надавалася невідповідної якості (не в повному обсязі), управитель зобов’язаний здійснити споживачам перерахунок розміру плати на умовах та у строки, визначені Порядком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 482].
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' У разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і послуга з управління багатоквартирними будинками з цих причин споживачеві не надаються, плата за ці послуги не нараховується та споживачем не сплачується.
|}
Торгова-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 (лист від 28 лютого 2022 року).

'''Воєнні дії - є форс-мажором''', тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє особу від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за послуги.

В той же час слід зазначити, що воєнний стан не звільняє громадян України від сплати за послуги, однак пеня та штрафи не нараховуватимуться.

'''Експериментальний проект щодо створення, впровадження та забезпечення функціонування Системи управління багатоквартирними будинками'''

Реалізація експериментального проекту щодо створення, впровадження та забезпечення функціонування Системи управління багатоквартирними будинками здійснюватиметься протягом 2-х років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1336-2024-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року № 1336 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення, впровадження та забезпечення функціонування Системи управління багатоквартирними будинками»], яка набрала чинності з дати опублікування, за винятком окремих положень, які набирають чинності через рік з дня опублікування постанови.

Метою реалізації експериментального проекту є:

1) запровадження уніфікованого та цифровізованого підходу до процесу прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку під час здійснення управління багатоквартирним будинком;

2) створення Реєстру управління багатоквартирними будинками для централізованого накопичення та обробки інформації про управління багатоквартирними будинками, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителів багатоквартирних будинків, осіб, які пройшли професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)”, та органи із сертифікації персоналу за професією “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)” ;

3) розширення можливостей доступу співвласникам до інформації про технічний стан спільного майна у багатоквартирному будинку та участі співвласників у прийнятті спільних рішень щодо управління багатоквартирними будинками.
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T12:25:41Z

Nataliia.maznytska: /* Висновок експерта */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# Час настання смерті та причина смерті
# Наявність на тілі ознак насильницької смерті
# Ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень
# Давність спричинення тілесних ушкоджень
# Можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи
# Послідовність спричинення тілесних ушкоджень
# Причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи
# Наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин
# Питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження)
# Можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Рузультати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи
# Дослідна частина
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження
# Підсумки
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати одного місяця (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#o2:~:text=1.34.%20%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. Правил])'''.'''

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T12:23:33Z

Nataliia.maznytska: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# Час настання смерті та причина смерті
# Наявність на тілі ознак насильницької смерті
# Ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень
# Давність спричинення тілесних ушкоджень
# Можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи
# Послідовність спричинення тілесних ушкоджень
# Причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи
# Наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин
# Питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження)
# Можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
[[Результати]] експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи
# Дослідна частина
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження
# Підсумки
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати одного місяця (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#o2:~:text=1.34.%20%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. Правил])'''.'''

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T11:17:04Z

Nataliia.maznytska: /* Висновок експерта */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# Час настання смерті та причина смерті
# Наявність на тілі ознак насильницької смерті
# Ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень
# Давність спричинення тілесних ушкоджень
# Можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи
# Послідовність спричинення тілесних ушкоджень
# Причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи
# Наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин
# Питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження)
# Можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
[[Результати]] експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи
# Дослідна частина
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження
# Підсумки
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати одного місяця (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#o2:~:text=1.34.%20%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. Правил])'''.'''

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T10:42:53Z

Nataliia.maznytska: /* Висновок експерта */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# Час настання смерті та причина смерті
# Наявність на тілі ознак насильницької смерті
# Ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень
# Давність спричинення тілесних ушкоджень
# Можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи
# Послідовність спричинення тілесних ушкоджень
# Причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи
# Наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин
# Питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження)
# Можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил)].

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
[[Результати]] експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text (пункт 1.25. розділу 1 Правил).]

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи
# Дослідна частина
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження
# Підсумки
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#o2:~:text=1.34.%20%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. (пункт 1.34. розділу 1 Правил).]

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T10:37:10Z

Nataliia.maznytska: /* Питання, які вирішує експерт */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# Час настання смерті та причина смерті
# Наявність на тілі ознак насильницької смерті
# Ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень
# Давність спричинення тілесних ушкоджень
# Можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи
# Послідовність спричинення тілесних ушкоджень
# Причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи
# Наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин
# Питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження)
# Можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text (пункт 1.22. розділу 1 Правил).]

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text (пункт 1.25. розділу 1 Правил).]

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи
# Дослідна частина
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження
# Підсумки
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#o2:~:text=1.34.%20%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83. (пункт 1.34. розділу 1 Правил).]

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T10:27:48Z

Nataliia.maznytska: /* Підстави проведення судової експертизи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 (частина перша статті 71 Закону України «Про судову експертизу»).]

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T10:26:08Z

Nataliia.maznytska: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів (у відділі) проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила).]

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2025-10-14T10:21:26Z

Nataliia.maznytska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»](далі - Порядок)
== Загальна інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text пункт 1.2 розділу 1 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.'''''

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам)

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб.

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

2025-09-23T10:02:30Z

Nataliia.maznytska: /* Передача допоміжного приміщення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 N 4-рп/2004]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3270-20#Text Закон України №3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками"]
== Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку ==
Допоміжні приміщення багатоквартирних будинків переходять у спільну власність мешканців разом із приватизацією ними квартир (кімнат) безоплатно та не можуть бути об’єктом окремої приватизації. Такий порядок визначений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду"] та підтверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004] ).

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 статті 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що 14 липня 2023 року внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text статті 30 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"(Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"(в редакції Закону №3270-ІХ від14.07.2023)]. Статтю 30 доповнено п. 3-1, яким визначено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на місцевості, що входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, правління об’єднання має право '''самостійно''' (без рішення або погодження загальних зборів об’єднання) '''приймати рішення''' про реконструкцію та/або ремонт, у тому числі капітальний, багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, за рахунок коштів і майна об’єднання, отриманих для таких цілей як безоплатна безповоротна (у тому числі грантова) допомога від фізичних, юридичних осіб, територіальних громад, держави Україна, іноземних держав та міжнародних організацій. Така реконструкція та/або ремонт не повинні передбачати:

# Зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
# Зміну кількості поверхів об’єкта;
# Формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
{| class="wikitable"
|''При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є'' спільною сумісною власністю співвласників. ''Спільне майно багатоквартирного'' будинку не може бути поділено між співвласниками'','' і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n26 (ст. 5 Закону)].''
|}
== Допоміжні приміщення, їх призначення ==
Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (п. 2. ч. 1 ст. 1 Закону).]

[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення."] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
== Передача допоміжного приміщення ==
Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими співвласниками будинку.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] "У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами"] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
== Особливості правового статусу допоміжних приміщень ==
Допоміжні приміщення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій.

Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року.]

'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

2025-09-23T09:03:43Z

Nataliia.maznytska: /* Передача допоміжного приміщення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 N 4-рп/2004]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3270-20#Text Закон України №3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками"]
== Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку ==
Допоміжні приміщення багатоквартирних будинків переходять у спільну власність мешканців разом із приватизацією ними квартир (кімнат) безоплатно та не можуть бути об’єктом окремої приватизації. Такий порядок визначений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду"] та підтверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004] ).

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 статті 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що 14 липня 2023 року внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text статті 30 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"(Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"(в редакції Закону №3270-ІХ від14.07.2023)]. Статтю 30 доповнено п. 3-1, яким визначено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на місцевості, що входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, правління об’єднання має право '''самостійно''' (без рішення або погодження загальних зборів об’єднання) '''приймати рішення''' про реконструкцію та/або ремонт, у тому числі капітальний, багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, за рахунок коштів і майна об’єднання, отриманих для таких цілей як безоплатна безповоротна (у тому числі грантова) допомога від фізичних, юридичних осіб, територіальних громад, держави Україна, іноземних держав та міжнародних організацій. Така реконструкція та/або ремонт не повинні передбачати:

# Зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
# Зміну кількості поверхів об’єкта;
# Формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
{| class="wikitable"
|''При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є'' спільною сумісною власністю співвласників. ''Спільне майно багатоквартирного'' будинку не може бути поділено між співвласниками'','' і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n26 (ст. 5 Закону)].''
|}
== Допоміжні приміщення, їх призначення ==
Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (п. 2. ч. 1 ст. 1 Закону).]

[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення."] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
== Передача допоміжного приміщення ==
Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими співвласниками будинку.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] "У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами"] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
== Особливості правового статусу допоміжних приміщень ==
Допоміжні приміщення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій.

Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року.]

'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

2025-09-23T09:00:42Z

Nataliia.maznytska: /* Особливості правового статусу допоміжних приміщень */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 N 4-рп/2004]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3270-20#Text Закон України №3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками"]
== Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку ==
Допоміжні приміщення багатоквартирних будинків переходять у спільну власність мешканців разом із приватизацією ними квартир (кімнат) безоплатно та не можуть бути об’єктом окремої приватизації. Такий порядок визначений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду"] та підтверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004] ).

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 статті 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що 14 липня 2023 року внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text статті 30 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"(Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"(в редакції Закону №3270-ІХ від14.07.2023)]. Статтю 30 доповнено п. 3-1, яким визначено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на місцевості, що входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, правління об’єднання має право '''самостійно''' (без рішення або погодження загальних зборів об’єднання) '''приймати рішення''' про реконструкцію та/або ремонт, у тому числі капітальний, багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, за рахунок коштів і майна об’єднання, отриманих для таких цілей як безоплатна безповоротна (у тому числі грантова) допомога від фізичних, юридичних осіб, територіальних громад, держави Україна, іноземних держав та міжнародних організацій. Така реконструкція та/або ремонт не повинні передбачати:

# Зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
# Зміну кількості поверхів об’єкта;
# Формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
{| class="wikitable"
|''При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є'' спільною сумісною власністю співвласників. ''Спільне майно багатоквартирного'' будинку не може бути поділено між співвласниками'','' і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n26 (ст. 5 Закону)].''
|}
== Допоміжні приміщення, їх призначення ==
Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (п. 2. ч. 1 ст. 1 Закону).]

[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення."] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
== Передача допоміжного приміщення ==
Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими співвласниками будинку.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ч.2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] "У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами"] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
== Особливості правового статусу допоміжних приміщень ==
Допоміжні приміщення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій.

Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року.]

'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

2025-09-23T08:53:44Z

Nataliia.maznytska: /* Допоміжні приміщення, їх призначення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 N 4-рп/2004]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3270-20#Text Закон України №3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками"]
== Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку ==
Допоміжні приміщення багатоквартирних будинків переходять у спільну власність мешканців разом із приватизацією ними квартир (кімнат) безоплатно та не можуть бути об’єктом окремої приватизації. Такий порядок визначений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду"] та підтверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004] ).

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 статті 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що 14 липня 2023 року внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text статті 30 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"(Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"(в редакції Закону №3270-ІХ від14.07.2023)]. Статтю 30 доповнено п. 3-1, яким визначено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на місцевості, що входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, правління об’єднання має право '''самостійно''' (без рішення або погодження загальних зборів об’єднання) '''приймати рішення''' про реконструкцію та/або ремонт, у тому числі капітальний, багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, за рахунок коштів і майна об’єднання, отриманих для таких цілей як безоплатна безповоротна (у тому числі грантова) допомога від фізичних, юридичних осіб, територіальних громад, держави Україна, іноземних держав та міжнародних організацій. Така реконструкція та/або ремонт не повинні передбачати:

# Зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
# Зміну кількості поверхів об’єкта;
# Формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
{| class="wikitable"
|''При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є'' спільною сумісною власністю співвласників. ''Спільне майно багатоквартирного'' будинку не може бути поділено між співвласниками'','' і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n26 (ст. 5 Закону)].''
|}
== Допоміжні приміщення, їх призначення ==
Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (п. 2. ч. 1 ст. 1 Закону).]

[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення.»] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
== Передача допоміжного приміщення ==
Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими співвласниками будинку.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ч.2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] «У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами»] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
== Особливості правового статусу допоміжних приміщень ==
Допоміжні приміщення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій.

Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року].

'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

2025-09-23T08:42:32Z

Nataliia.maznytska: /* Допоміжні приміщення, їх призначення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 N 4-рп/2004]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3270-20#Text Закон України №3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками"]
== Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку ==
Допоміжні приміщення багатоквартирних будинків переходять у спільну власність мешканців разом із приватизацією ними квартир (кімнат) безоплатно та не можуть бути об’єктом окремої приватизації. Такий порядок визначений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду"] та підтверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004] ).

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 статті 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що 14 липня 2023 року внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text статті 30 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"(Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"(в редакції Закону №3270-ІХ від14.07.2023)]. Статтю 30 доповнено п. 3-1, яким визначено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на місцевості, що входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, правління об’єднання має право '''самостійно''' (без рішення або погодження загальних зборів об’єднання) '''приймати рішення''' про реконструкцію та/або ремонт, у тому числі капітальний, багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, за рахунок коштів і майна об’єднання, отриманих для таких цілей як безоплатна безповоротна (у тому числі грантова) допомога від фізичних, юридичних осіб, територіальних громад, держави Україна, іноземних держав та міжнародних організацій. Така реконструкція та/або ремонт не повинні передбачати:

# Зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
# Зміну кількості поверхів об’єкта;
# Формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
{| class="wikitable"
|''При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є'' спільною сумісною власністю співвласників. ''Спільне майно багатоквартирного'' будинку не може бути поділено між співвласниками'','' і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n26 (ст. 5 Закону)].''
|}
== Допоміжні приміщення, їх призначення ==
Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (п. 2. ч. 1 ст. 1 Закону).]

До допоміжних належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні та технічні приміщення).

[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення.»] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
== Передача допоміжного приміщення ==
Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими мешканцями житлового будинку.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ч.2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] «У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами»] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
== Особливості правового статусу допоміжних приміщень ==
Допоміжні приміщення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій.

Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року].

'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

2025-09-23T08:30:19Z

Nataliia.maznytska: /* Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 N 4-рп/2004]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3270-20#Text Закон України №3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками"]
== Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку ==
Допоміжні приміщення передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків безплатно і окремо приватизації не підлягають (відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004] ).

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 статті 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що 14 липня 2023 року внесено зміни до статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text (Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"(в редакції Закону №3270-ІХ від14.07.2023]). Статтю 30 доповнено п. 3-1, яким визначено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на місцевості, що входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, правління об’єднання має право '''самостійно''' (без рішення або погодження загальних зборів об’єднання) '''приймати рішення''' про реконструкцію та/або ремонт, у тому числі капітальний, багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, за рахунок коштів і майна об’єднання, отриманих для таких цілей як безоплатна безповоротна (у тому числі грантова) допомога від фізичних, юридичних осіб, територіальних громад, держави Україна, іноземних держав та міжнародних організацій. Така реконструкція та/або ремонт не повинні передбачати:

# зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
# зміну кількості поверхів об’єкта;
# формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
{| class="wikitable"
|''При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є'' спільною сумісною власністю співвласників. ''Спільне майно багатоквартирного'' будинку не може бути поділено між співвласниками'','' і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n26 стаття 5 Закону]).''
|}
== Допоміжні приміщення, їх призначення ==
До допоміжних належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні та технічні приміщення).

[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення.»] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
== Передача допоміжного приміщення ==
Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими мешканцями житлового будинку.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ч.2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] «У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами»] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
== Особливості правового статусу допоміжних приміщень ==
Допоміжні приміщення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій.

Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року].

'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

2025-09-23T08:19:46Z

Nataliia.maznytska: /* Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 N 4-рп/2004]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3270-20#Text Закон України №3270-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками"]
== Спільна сумісна власність співвласників багатоквартирного будинку ==
Допоміжні приміщення передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків безплатно і окремо приватизації не підлягають (відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004] ).

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 статті 382 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Слід зазначити, що 14 липня 2023 року внесено зміни до статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2392-20#Text (Закон України № 2392-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель"(в редакції Закону №3270-ІХ від14.07.2023]). Статтю 30 доповнено п. 3-1, яким визначено, що на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування на місцевості, що входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, правління об’єднання має право '''самостійно''' (без рішення або погодження загальних зборів об’єднання) '''приймати рішення''' про реконструкцію та/або ремонт, у тому числі капітальний, багатоквартирного будинку, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією, за рахунок коштів і майна об’єднання, отриманих для таких цілей як безоплатна безповоротна (у тому числі грантова) допомога від фізичних, юридичних осіб, територіальних громад, держави Україна, іноземних держав та міжнародних організацій. Така реконструкція та/або ремонт не повинні передбачати:

# зміну функціонального призначення об’єкта або його складових частин, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
# зміну кількості поверхів об’єкта;
# формування нових або зникнення існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n22 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі -Закон)] визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
{| class="wikitable"
|''При цьому спільне майно багатоквартирного будинку є'' спільною сумісною власністю співвласників. ''Спільне майно багатоквартирного'' будинку не може бути поділено між співвласниками'','' і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n26 стаття 5] вказаного Закону).''
|}
== Допоміжні приміщення, їх призначення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»] '''до допоміжних належать приміщення''', призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні та технічні приміщення).

[https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 У п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення.»] надані терміни та визначення понять, де, зокрема вказано, що "приміщення технічні" - це приміщення для розміщення обладнання теплових пунктів, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень, ліфтів, холодильних установок».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76], зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25.08.2009 за N 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
== Передача допоміжного приміщення ==
Передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Якщо ж приміщення у житловому будинку визначені як нежитлові (приміщення громадського призначення) у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то будь-які дії з ними їх власника не потребують узгодження з іншими мешканцями житлового будинку.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 23 жовтня 2019 року (справа N 598/175/15-ц) Верховний Суд зазначив, що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ч.2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"], власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11#Text рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011] «У справі за конституційним зверненням Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами»] власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
== Особливості правового статусу допоміжних приміщень ==
Допоміжні приміщення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 пункту 2 статті 10 Закону], стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій.

Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93661813 справі № 914/554/19 від 16 грудня 2020 року].

'''При цьому законодавство чітко розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об'єкта нерухомості.''' Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних і нежилих приміщень слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Таким чином, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Продаж землі через електронний аукціон

2025-08-08T10:13:23Z

Nataliia.maznytska: /* Нормативна база */ Виправлені посилання та додані нові на електронні торги

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2021-%D0%BF#n192 Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження "вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису)"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-IX] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:

'''Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].'''
|}
==Загальна інформація==
'''Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними''' (оренди, суперфіцію, емфітевзису) '''здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону.'''

'''Використовувати електронні аукціони зобов’язані власники комунальних та державних земель,''' а саме:
*територіальні громади;
*держгеокадастр;
*національна академія аграрних наук України, тощо.
'''Юридичні або фізичні особи також мають право продавати або передавати в оренду землі через електронну систему, зокрема, використовуючи систему [https://prozorro.sale/orenda-ta-prodazh-zemli/ «Прозорро.Продажі»]'''

Земельні торги у електронному форматі проводяться онлайн, без фізичної присутності учасників. Такий порядок здійснення продажу земель зроблено з метою максимально мінімізувати суб’єктивний вплив на учасників та організатора торгів з боку інших осіб. Тобто, всі аукціони, зокрема щодо земель державної та комунальної власності будуть відбуватися в реальному часі в автоматичній електронній системі “[https://prozorro.sale/ Prozorro.Sale]”.

Процедура здійснення торгів доступна кожній фізичній та юридичній особам на торгівельному майданчику (в електронній системі), також буде доступна вся інформація про землю, її вартість, дату придбання, дата початку та закінчення аукціону, інформація про переможця.

[https://prozorro.sale/brokers/ На даний момент акредитовано 40 спеціальних онлайн-майданчиків.] Торги з продажу землі сільгосппризначення однаково відображаються на кожному з них. Щоб стати їх учасником, необхідно зареєструватися на обраному майданчику, сплатити реєстраційний і гарантійний внески та обрати найбільш цікавий лот.

==Порядок реєстрації в електронній системі==
Користувач проходить процедуру первинної реєстрації шляхом '''''заповнення наступної індивідуальної інформації про себе''''': Логін, Прізвище, Ім’я, По – батькові, Електронна адреса, Контактний телефон, Пароль.

Після підтвердження дій з реєстрації аккаунту, користувачу на вказану ним електронну адресу приходить повідомлення з посиланням для активації облікових даних. Користувач переходить за посиланням на електронний майданчик та заходить в особистий кабінет, натиснувши закладку «Вхід» та ввівши всій Логін та Пароль (вказані під час реєстрації).

[https://prozorro.sale/contacts/ За наявності питань стосовно реєстрації в електронній системі діє служба підтримки, яка за потреби в реальному часі надасть роз’яснення з технічних питань роботи самої електронної системи.]
==Порядок проведення аукціону==
Оголошення про проведення земельних торгів публікується через особистий кабінет організатора торгів, де до опису лота додаються: документи та матеріали про земельну ділянку, її цільове призначення та реальні фотографії, що в обов’язковому порядку завантажуються окремим файлом до електронної системи.

Після розміщення оголошення про продаж в електронній торговій системі воно автоматично відображається на Єдиному державному порталі земельних торгів у вигляді інформації про лот.
{| class="wikitable"
|-
|Допускається розміщення лише одного лоту з однією земельною ділянкою одного цільового призначення.
|}
Розмір цінової пропозиції також може редагуватись в сторону збільшення цінової пропозиції кожним учасником торгів протягом трьох раундів. Протягом одного раунду можливо здійснити лише 1 підвищення своєї цінової пропозиції та не менше ніж на розмір мінімального кроку, що відповідає 1 відсотку стартової ціни лота.

Проведення аукціону на електронному майданчику зроблено таким чином, щоб до початку торгів ніхто з учасників не знав, яка кількість претендентів на ділянку і яку цінову пропозицію кожен з учасників зробив. Також, під час проведення аукціону не буде здійснюватись розкриття імен учасників (усі дані доступні після проведення торгів).

'''''Переможцем електронних торгів стає учасник, який подав найвищу від усіх учасників цінову пропозицію'''''.
==Оформлення результатів торгів==
'''''Земельні торги вважаються такими, що відбулися, після сплати переможцем торгів ціни продажу земельної ділянки або відповідної плати за користування земельною ділянкою та сплати витрат на підготовку лота до продажу.'''''

Оформлення результатів торгів оформлюється протоколом, який складається організатором торгів в день завершення електронного аукціону.

Після оформлення протоколу про результати торгів, з переможцем торгів упродовж 20 робочих днів укладається договір купівлі-продажу чи договір користування (оренди, суперфіцію, емфітевзису) земельною ділянкою.

Завершальною стадію аукціону є опублікування організатором земельних торгів після їх проведення в електронній торговій системі підписаний протокол про результати земельних торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки або прав на неї та відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу.

За рішенням організатора земельних торгів результати таких торгів можуть також оприлюднюватися в інших електронних та друкованих засобах масової інформації із зазначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20/#n172 ст.139 Земельного кодексу України]) :

а) місця розташування, площі земельної ділянки та її кадастрового номера;

б) ціни продажу земельної ділянки, ціни продажу права емфітевзису, суперфіцію, розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, визначених за результатами земельних торгів;

в) строку користування земельною ділянкою (у разі набуття на земельних торгах права оренди, суперфіцію, емфітевзису);

г) цільового призначення земельної ділянки.
==Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності в умовах воєнного стану==
Під час дії воєнного стану продовжуються орендні земельні відносини автоматично на 1 рік без внесення відомостей у відповідні реєстри. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Це правило закріплено у пункті 27 "Перехідних положень" Земельного кодексу України.] Районним військовими адміністраціями надається право передавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 1 року земельні ділянки сільгосппризначення державної, комунальної власності, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). При цьому розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

'''''Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.'''''

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, права оренди, емфітевзису щодо яких виставлені на земельні торги, переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду на умовах, визначених підпунктом 2 цього пункту. Вимоги частини п’ятої статті 136 цього Кодексу у разі передачі таких земельних ділянок в оренду не застосовуються.Земельні торги щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які оголошені і не завершені до набрання чинності цим підпунктом, вважаються скасованими.

'''''Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.'''''

Землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
[[Категорія:Земельне право]]

Продаж землі через електронний аукціон

2025-08-08T09:25:56Z

Nataliia.maznytska: /* Порядок проведення аукціону */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#Text Закон України від 18 травня 2021 року № 1444-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-IX] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:

'''Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].'''
|}
==Загальна інформація==
'''Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними''' (оренди, суперфіцію, емфітевзису) '''здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону.'''

'''Використовувати електронні аукціони зобов’язані власники комунальних та державних земель,''' а саме:
*територіальні громади (сільські, міські ради),
*держгеокадастр,
*національна академія аграрних наук України, тощо.
'''Приватні юридичні або фізичні особи також мають право продавати або передавати в оренду землі через систему Prozorro'''.

Земельні торги у електронному форматі проводяться онлайн, без фізичної присутності учасників. Такий порядок здійснення продажу земель комунальної чи державної форми власності зроблено з метою максимально мінімізувати суб’єктивний вплив на учасників та організатора торгів з боку інших осіб. Тобто, всі аукціони щодо земель державної та комунальної власності будуть відбуватися в реальному часі в автоматичній електронній системі “[https://prozorro.sale/ Prozorro.Sale]”.

Процедура здійснення торгів доступна кожній фізичній та юридичній особам на торгівельному майданчику (в електронній системі), також буде доступна вся інформація про землю, її вартість, дату придбання, дата початку та закінчення аукціону, інформація про переможця.
==Порядок реєстрації в електронній системі==
Користувач проходить процедуру первинної реєстрації на [https://setam.net.ua/ веб-сайті електронного майданчика Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України] шляхом '''''заповнення наступної індивідуальної інформації про себе''''': Логін, Прізвище, Ім’я, По – батькові, Електронна адреса, Контактний телефон, Пароль.

Після підтвердження дій з реєстрації аккаунту, користувачу на вказану ним електронну адресу приходить повідомлення з посиланням для активації облікових даних. Користувач переходить за посиланням на електронний майданчик та заходить в особистий кабінет, натиснувши закладку «Вхід» та ввівши всій Логін та Пароль (вказані під час реєстрації).

За наявності питань стосовно реєстрації в електронній системі діє служба підтримки, яка за потреби в реальному часі надасть роз’яснення з технічних питань роботи самої електронної системи.
==Порядок проведення аукціону==
Оголошення про проведення земельних торгів публікується через особистий кабінет організатора торгів на [https://sale.uub.com.ua/ офіційному сайті], де до опису лота додаються: документи та матеріали про земельну ділянку, її цільове призначення та реальні фотографії, що в обов’язковому порядку завантажуються окремим файлом до електронної системи.

Після розміщення оголошення про продаж в електронній торговій системі воно автоматично відображається на Єдиному державному порталі земельних торгів у вигляді інформації про лот.
{| class="wikitable"
|-
|Допускається розміщення лише одного лоту з однією земельною ділянкою одного цільового призначення.
|}
Розмір цінової пропозиції також може редагуватись в сторону збільшення цінової пропозиції кожним учасником торгів протягом трьох раундів. Протягом одного раунду можливо здійснити лише 1 підвищення своєї цінової пропозиції та не менше ніж на розмір мінімального кроку, що відповідає 1 відсотку стартової ціни лота.

Проведення аукціону на електронному майданчику зроблено таким чином, щоб до початку торгів ніхто з учасників не знав, яка кількість претендентів на ділянку і яку цінову пропозицію кожен з учасників зробив. Також, під час проведення аукціону не буде здійснюватись розкриття імен учасників (усі дані доступні після проведення торгів).

'''''Переможцем електронних торгів стає учасник, який подав найвищу від усіх учасників цінову пропозицію'''''.
==Оформлення результатів торгів==
'''''Земельні торги вважаються такими, що відбулися, після сплати переможцем торгів ціни продажу земельної ділянки або відповідної плати за користування земельною ділянкою та сплати витрат на підготовку лота до продажу.'''''

Оформлення результатів торгів оформлюється протоколом, який складається організатором торгів в день завершення електронного аукціону.

Після оформлення протоколу про результати торгів, з переможцем торгів упродовж 20 робочих днів укладається договір купівлі-продажу чи договір користування (оренди, суперфіцію, емфітевзису) земельною ділянкою.

Завершальною стадію аукціону є опублікування організатором земельних торгів після їх проведення в електронній торговій системі підписаний протокол про результати земельних торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки або прав на неї та відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу.

За рішенням організатора земельних торгів результати таких торгів можуть також оприлюднюватися в інших електронних та друкованих засобах масової інформації із зазначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20/#n172 ст.139]) :

а) місця розташування, площі земельної ділянки та її кадастрового номера;

б) ціни продажу земельної ділянки, ціни продажу права емфітевзису, суперфіцію, розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, визначених за результатами земельних торгів;

в) строку користування земельною ділянкою (у разі набуття на земельних торгах права оренди, суперфіцію, емфітевзису);

г) цільового призначення земельної ділянки.
==Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності в умовах воєнного стану==
Під час дії воєнного стану продовжуються орендні земельні відносини автоматично на 1 рік без внесення відомостей у відповідні реєстри. Районним військовими адміністраціями надається право передавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 1 року земельні ділянки сільгосппризначення державної, комунальної власності, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). При цьому розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

'''''Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.'''''

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, права оренди, емфітевзису щодо яких виставлені на земельні торги, переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду на умовах, визначених підпунктом 2 цього пункту. Вимоги частини п’ятої статті 136 цього Кодексу у разі передачі таких земельних ділянок в оренду не застосовуються.Земельні торги щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які оголошені і не завершені до набрання чинності цим підпунктом, вважаються скасованими.

'''''Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.'''''

Землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком

2024-07-12T07:36:58Z

Nataliia.maznytska: незначні зміни, додавання посилань, скорочення тексту за рахунок видалення не актуальних даних

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 «Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідно стійкості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-16#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13 червня 2016 року № 150 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 «Про затвердження Обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Важливо!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Проправовий режим воєнного стану» , в Україні введено режим воєнного стану. Слід звернути увагу, що введення воєнного стану в України не впливає вибір форми управління багатоквартирним будинком. Співвласники житлового будинку мають право в будь-який час змінити форму управління багатоквартирним будинком, із врахуванням вимог чинного законодавства.
|}
== Форми управління багатоквартирним будинком ==
'''Управління багатоквартирним будинком''' – вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов’язків співвласників, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 п. 8 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Управитель''' багатоквартирного будинку (далі – управитель) – фізична особа – підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 п. 7 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Співвласник багатоквартирного будинку''' (далі – співвласник) – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Співвласникам житлового будинку необхідно організуватися та обрати для себе належну форму Управління своїм будинком.

Законодавцем передбачено '''три форми управління багатоквартирним будинком:'''
* співвласники здійснюють управління самостійно шляхом самоорганізації;
* функції з управління будинком передаються управителю шляхом укладання відповідного договору на підставі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком;
* управління будинком здійснюється об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) або асоціацією співвласників багатоквартирних будинків.
== Самоорганізації співвласників з управління багатоквартирним будинком ==
Самоорганізації співвласників багатоквартирного будинку передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 пунктом 5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]. Така форма управління надає можливість співвласникам управляти будинком без створення ОСББ та реєстрації його як юридичної особи. В даному випадку співвласники самостійно можуть утримувати свій будинок, власними силами забезпечуючи його схоронність та здійснювати утримання прибудинкової території, проводити поточні та капітальні ремонти.

При даній формі управління є необхідність визначення особи, яка буде діяти від імені всіх співвласників та '''закріпити протоколом загальних зборів співвласників будинку обсяг її повноважень.'''
== Порядок залучення управителя для надання послуг з управління багатоквартирним будинком ==
Така форма управління передбачає наступне: за рішенням співвласників управління багатоквартирним будинком може бути передано управителю, зокрема управляючій компанії або фізичні особі – підприємцю.

Слід зазначити, що умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Tex постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 5 вересня 2018 р. № 712.]
=== '''Особливості укладання договору про надання послуг з управління:''' ===
- Управитель обов’язково повинен виконувати роботи (надавати послуги) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 190 від 27.07.2018 року.]

- Договір складається на основі Типового договору.

- Рішення про залучення управителя приймається загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок управителя.

- Управитель відповідальний перед співвласниками.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. ''Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.''

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Управитель щороку звітує перед співвласниками про виконання кошторису та подає їм на погодження новий кошторис. Однак це має відбуватися у порядку, визначеному договором про надання послуги з управління.

Слід звернути увагу, з метою приведення у відповідність до типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. №712], керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n315 статтею 30] Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет міської ради наділений повноваженнями щодо затвердження форми договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на підставі типового договору.

Також, слід врахувати, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1294 ч. 4 ст. 179] Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
== Управління багатоквартирним будинком шляхом створення ОСББ або асоціації ОСББ ==
Така форма управління передбачає створення та реєстрацію ОСББ як юридичної особи. В цьому випадку співвласники здійснюють управління через свої органи управління, зокрема: загальні збори, правління ОСББ і ревізійну комісію.

У такому разі ОСББ, в особі свого правління, укладає договори на виконання робіт чи надання послуг з іншими фізичними чи юридичними особами для забезпечення утримання свого житлового будинку та його прибудинкової території.

Також ОСББ може існувати як самостійно та здійснювати управління будинком, так і паралельно залучити управителя. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n62 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] встановлено, що за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції – об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку).
=== '''Особливості укладання між ОСББ як юридичною особою та управителем договору про надання окремих послуг:''' ===
- Управитель надає тільки ті послуги, які замовлені правлінням ОСББ.

- Договір укладається в простій письмовій формі на умовах, погоджених сторонами.

- Рішення про укладання договору приймається Загальними зборами або правлінням ОСББ на підставі кошторису, затвердженого Загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок ОСББ, а ОСББ за актами виконаних робіт оплачує послуги з управління.

- Управитель відповідальний перед правлінням ОСББ.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Винагорода управителя визначається безпосередньо управителем та її розмір не залежить від витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
=== '''Обов’язковий перелік послуг, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території''' ===
Обов’язковий перелік послуг включає в себе:

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання,зливової каналізації, електропостачання,газопостачання;

- технічне обслуговування ліфтів;

- обслуговування систем диспетчеризації;

- обслуговування димових та вентиляційних каналів;

- технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання,газопостачання);

- поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- прибирання прибудинкової території;

- прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних);

- прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

- дератизація;

- дезінсекція;

- придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Вищевказаний перелік є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території.

Зменшення цих послуг можливе лише за об’єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього спорядження).

== Оплата послуг з управління багатоквартирними будинками. ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1956 Статтею 360] Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Оскільки оплачуючи дану послугу співвласник (споживач) бере участь в утриманні будинку та зобов’язаний відшкодовувати витрати, пов’язані з його утриманням.

Таким чином, споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками мають оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються управителем.

Якщо ж послуга з управління багатоквартирним будинком надавалася невідповідної якості (не в повному обсязі), управитель зобов’язаний здійснити споживачам перерахунок розміру плати на умовах та у строки, визначені Порядком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-п#Text постановою Кабінету Міністрів України] від 5 червня 2019 р. № 482.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' У разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і послуга з управління багатоквартирними будинками з цих причин споживачеві не надаються, плата за ці послуги не нараховується та споживачем не сплачується.
|}
Торгова-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 (лист від 28 лютого 2022 року).

'''Воєнні дії - є форс-мажором''', тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє особу від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за послуги.

В той же час слід зазначити, що воєнний стан не звільняє громадян України від сплати за послуги, однак пеня та штрафи не нараховуватимуться.
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень

2024-05-09T09:14:58Z

Nataliia.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-97#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" N 8 від 30.05.97]
== Загальна інформація ==
'''Тілесні ушкодження''' – це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів.

'''Встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень''' – найчастіша причина для проведення судово-медичної експертизи живої особи (потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, свідка та ін.), яка знаходиться на першому місці серед інших експертиз та становить близько 80% усіх експертиз, що проводяться судово-медичними експертами.

Під час проведення судово-медичної експертизи щодо визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, встановлюється механізм спричинення ушкоджень здоров’ю особі за певних обставин та ряд інших питань, що мають вагоме значення для досудового розслідування злочинів та судового розгляду у кримінальних та цивільних провадженнях.

Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України та Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (далі – Правила).
== Ступені тяжкості тілесних ушкоджень ==
{| class="wikitable"
|-
|Згідно з Кримінальним кодексом України розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів: '''''тяжке, середньої тяжкості''''' та '''''легке.'''''
|}
=== Легкі тілесні ушкодження ===
Легке тілесне ушкодження може бути таким, що спричиняє короткочасний розлад здоров’я чи незначну стійку втрату працездатності або ж не спричиняє таких наслідків.

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виділяють такі ознаки легкого тілесного ушкодження:
* короткочасний розлад здоров’я – понад 6 днів, але не більше 3 тижнів;
* незначна стійка втрата загальної працездатності – до 10%.
Втрата загальної працездатності до 10% визнається незначною стійкою втратою працездатності і є ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України].

Відсоток втрати працездатності визначається судово-медичною експертизою з урахуванням нормативно визначених Міністерством охорони здоров’я критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності.
=== Тілесні ушкодження середньої тяжкості ===
Ознаками ушкодження середньої тяжкості є:
* відсутність небезпеки для життя;
* відсутність ознак тяжких тілесних ушкоджень;
* тривалий розлад здоров’я;
* стійка втрата працездатності менш ніж на третину.
Тривалим слід вважати розлад здоров’я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день).

Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від 10% до 33% включно. Це є ознакою середньої тяжкості тілесного ушкодження та її спричинення в результаті умисних дій кваліфікується за ст. 122 ККУ. До тілесних ушкоджень середньої тяжкості, наприклад, відносяться неускладнені закриті переломи.

Стійка втрата працездатності на одну третину або більше є ознакою тяжкого тілесного ушкодження та її спричинення в результаті умисного тілесного ушкодження слід кваліфікувати за ст. 121 ККУ.
=== Тяжкі тілесні ушкодження ===
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, умисне '''''тяжке тілесне ушкодження''''' – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.

Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв’язку.
== Ушкодження, що небезпечні для життя ==
До ушкоджень, що небезпечні для життя, '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text Правила]''''' відносять:
* ті, що проникають у черепну порожнину, у тому числі й без ушкодження мозку;
* відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа;
* забій головного мозку тяжкого ступеня як зі здавленням, так і без здавлення головного мозку; забій головного мозку середньої тяжкості за наявності симптомів ураження стовбурної ділянки.
* ізольовані внутрішньочерепні крововиливи за наявності загрозливих для життя явищ;
* ті, що проникають у канал хребта, у тому числі й без ушкодження спинного мозку та його оболонок;
* переломо-вивих та переломи тіл чи обох дуг шийних хребців, односторонні переломи дуг I або II шийних хребців, а також переломи зубовидного відростка II шийного хребця; у тому числі без порушення функції спинного мозку;
* підвивихи шийних хребців за наявності загрозливих для життя явищ, а також їх вивихи;
* закриті ушкодження спинного мозку в шийному відділі;
* перелом чи переломо-вивих одного або кількох грудних чи поперекових хребців з порушенням функції спинного мозку або за наявністю клінічно встановленого шоку тяжкого ступеня;
* закриті ушкодження грудних, поперекових і крижових сегментів спинного мозку, котрі супроводжувались тяжким спінальним шоком чи порушенням функцій тазових органів;
* ушкодження з повним (усіх шарів) порушенням цілості стінки глотки, гортані, трахеї, головних бронхів, стравоходу, незалежно від того з боку шкіряних покривів чи з боку слизової оболонки (просвіту органа) вони заподіяні;
* закриті переломи під’язичної кістки, закриті й відкриті ушкодження ендокринних залоз ділянок шиї (щитовидної, паращитовидної, вилочкової – у дітей) – все за наявності загрозливих для життя явищ;
* поранення грудної клітки, котрі проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарду чи клітковину середостіння, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів;
* ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів; відкриті ушкодження внутрішніх органів, розміщених в заочеревному просторі (нирок, наднирників, підшлункової залози) і в порожнині таза (сечовий міхур, матка, яєчники, передміхурова залоза, верхній і середній відділи прямої кишки, перетинкова частина уретри);
* закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини, органів заочеревного простору, порожнини таза – все за наявності загрозливих для життя явищ;
* відкриті переломи діафіза (тіла) плечової, стегнової і великогомілкової кісток;
* переломи кісток таза за наявності загрозливих для життя явищ;
* ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи газову емболію. Всі вони мусять підтверджуватись об’єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень;
* ушкодження великих кровоносних судин, аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, підклубової, стегнової, підколінної артерій чи вен, що їх супроводять;
* загальна дія високої температури (тепловий і сонячний удар) за наявності загрозливих для життя явищ: термічні опіки III-IV ступеня з площею ураження понад 15% поверхні тіла; опіки III ступеня понад 20% поверхні тіла; опіки II ступеня понад 30% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, що супроводжувались шоком тяжкого ступеня; опіки дихальних шляхів за наявності загрозливих для життя явищ;
* ушкодження від дії низької температури, променеві ушкодження та такі, що були отримані в умовах баротравми – всі за наявності загрозливих для життя явищ;
* отруєння речовинами будь-якого походження з перевагою як місцевої, так і загальної дії (у тому числі і харчові токсикоінфекції) за умови, що в клінічному перебігу мали місце загрозливі для життя явища;
* усі види механічної асфіксії, що супроводжувалися комплектом розладів функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання, котрі загрожували життю; за умови, що це встановлено об’єктивними клінічними даними.
== Висновок експерта щодо встановлення ступеню важкості тілесних ушкоджень ==
Судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.

Судово-медичний експерт встановлює особу обстежуваного за паспортом чи іншим документом, що його замінює, з’ясовує у нього обставини заподіяння ушкоджень, скарги та, за потребою, інші відомості; ознайомлюється з матеріалами справи і наявними медичними документами. Всі отримані відомості фіксуються у висновку експерта (акті судово-медичного обстеження).

Судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканини і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об’єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів.

Висновок експерта видається на руки особі, що призначила експертизу, чи, за її вказівкою, надсилається поштою. У випадках, коли акт судово-медичного обстеження не був отриманий, він надсилається поштою не пізніше місяця після його укладення.

'''Заміна висновку експерта (акта) випискою чи іншими документами забороняється.'''
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень

2024-05-09T09:11:41Z

Nataliia.maznytska: Додано до нормативної бази Постанову Пленуму Верховного суду України "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-97#Text Постанова Пленуму Верховного України "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" N 8 від 30.05.97]
== Загальна інформація ==
'''Тілесні ушкодження''' – це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів.

'''Встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень''' – найчастіша причина для проведення судово-медичної експертизи живої особи (потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, свідка та ін.), яка знаходиться на першому місці серед інших експертиз та становить близько 80% усіх експертиз, що проводяться судово-медичними експертами.

Під час проведення судово-медичної експертизи щодо визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, встановлюється механізм спричинення ушкоджень здоров’ю особі за певних обставин та ряд інших питань, що мають вагоме значення для досудового розслідування злочинів та судового розгляду у кримінальних та цивільних провадженнях.

Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України та Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (далі – Правила).
== Ступені тяжкості тілесних ушкоджень ==
{| class="wikitable"
|-
|Згідно з Кримінальним кодексом України розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів: '''''тяжке, середньої тяжкості''''' та '''''легке.'''''
|}
=== Легкі тілесні ушкодження ===
Легке тілесне ушкодження може бути таким, що спричиняє короткочасний розлад здоров’я чи незначну стійку втрату працездатності або ж не спричиняє таких наслідків.

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виділяють такі ознаки легкого тілесного ушкодження:
* короткочасний розлад здоров’я – понад 6 днів, але не більше 3 тижнів;
* незначна стійка втрата загальної працездатності – до 10%.
Втрата загальної працездатності до 10% визнається незначною стійкою втратою працездатності і є ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України].

Відсоток втрати працездатності визначається судово-медичною експертизою з урахуванням нормативно визначених Міністерством охорони здоров’я критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності.
=== Тілесні ушкодження середньої тяжкості ===
Ознаками ушкодження середньої тяжкості є:
* відсутність небезпеки для життя;
* відсутність ознак тяжких тілесних ушкоджень;
* тривалий розлад здоров’я;
* стійка втрата працездатності менш ніж на третину.
Тривалим слід вважати розлад здоров’я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день).

Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від 10% до 33% включно. Це є ознакою середньої тяжкості тілесного ушкодження та її спричинення в результаті умисних дій кваліфікується за ст. 122 ККУ. До тілесних ушкоджень середньої тяжкості, наприклад, відносяться неускладнені закриті переломи.

Стійка втрата працездатності на одну третину або більше є ознакою тяжкого тілесного ушкодження та її спричинення в результаті умисного тілесного ушкодження слід кваліфікувати за ст. 121 ККУ.
=== Тяжкі тілесні ушкодження ===
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, умисне '''''тяжке тілесне ушкодження''''' – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.

Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв’язку.
== Ушкодження, що небезпечні для життя ==
До ушкоджень, що небезпечні для життя, '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text Правила]''''' відносять:
* ті, що проникають у черепну порожнину, у тому числі й без ушкодження мозку;
* відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа;
* забій головного мозку тяжкого ступеня як зі здавленням, так і без здавлення головного мозку; забій головного мозку середньої тяжкості за наявності симптомів ураження стовбурної ділянки.
* ізольовані внутрішньочерепні крововиливи за наявності загрозливих для життя явищ;
* ті, що проникають у канал хребта, у тому числі й без ушкодження спинного мозку та його оболонок;
* переломо-вивих та переломи тіл чи обох дуг шийних хребців, односторонні переломи дуг I або II шийних хребців, а також переломи зубовидного відростка II шийного хребця; у тому числі без порушення функції спинного мозку;
* підвивихи шийних хребців за наявності загрозливих для життя явищ, а також їх вивихи;
* закриті ушкодження спинного мозку в шийному відділі;
* перелом чи переломо-вивих одного або кількох грудних чи поперекових хребців з порушенням функції спинного мозку або за наявністю клінічно встановленого шоку тяжкого ступеня;
* закриті ушкодження грудних, поперекових і крижових сегментів спинного мозку, котрі супроводжувались тяжким спінальним шоком чи порушенням функцій тазових органів;
* ушкодження з повним (усіх шарів) порушенням цілості стінки глотки, гортані, трахеї, головних бронхів, стравоходу, незалежно від того з боку шкіряних покривів чи з боку слизової оболонки (просвіту органа) вони заподіяні;
* закриті переломи під’язичної кістки, закриті й відкриті ушкодження ендокринних залоз ділянок шиї (щитовидної, паращитовидної, вилочкової – у дітей) – все за наявності загрозливих для життя явищ;
* поранення грудної клітки, котрі проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарду чи клітковину середостіння, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів;
* ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів; відкриті ушкодження внутрішніх органів, розміщених в заочеревному просторі (нирок, наднирників, підшлункової залози) і в порожнині таза (сечовий міхур, матка, яєчники, передміхурова залоза, верхній і середній відділи прямої кишки, перетинкова частина уретри);
* закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини, органів заочеревного простору, порожнини таза – все за наявності загрозливих для життя явищ;
* відкриті переломи діафіза (тіла) плечової, стегнової і великогомілкової кісток;
* переломи кісток таза за наявності загрозливих для життя явищ;
* ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи газову емболію. Всі вони мусять підтверджуватись об’єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень;
* ушкодження великих кровоносних судин, аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, підклубової, стегнової, підколінної артерій чи вен, що їх супроводять;
* загальна дія високої температури (тепловий і сонячний удар) за наявності загрозливих для життя явищ: термічні опіки III-IV ступеня з площею ураження понад 15% поверхні тіла; опіки III ступеня понад 20% поверхні тіла; опіки II ступеня понад 30% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, що супроводжувались шоком тяжкого ступеня; опіки дихальних шляхів за наявності загрозливих для життя явищ;
* ушкодження від дії низької температури, променеві ушкодження та такі, що були отримані в умовах баротравми – всі за наявності загрозливих для життя явищ;
* отруєння речовинами будь-якого походження з перевагою як місцевої, так і загальної дії (у тому числі і харчові токсикоінфекції) за умови, що в клінічному перебігу мали місце загрозливі для життя явища;
* усі види механічної асфіксії, що супроводжувалися комплектом розладів функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання, котрі загрожували життю; за умови, що це встановлено об’єктивними клінічними даними.
== Висновок експерта щодо встановлення ступеню важкості тілесних ушкоджень ==
Судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.

Судово-медичний експерт встановлює особу обстежуваного за паспортом чи іншим документом, що його замінює, з’ясовує у нього обставини заподіяння ушкоджень, скарги та, за потребою, інші відомості; ознайомлюється з матеріалами справи і наявними медичними документами. Всі отримані відомості фіксуються у висновку експерта (акті судово-медичного обстеження).

Судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканини і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об’єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів.

Висновок експерта видається на руки особі, що призначила експертизу, чи, за її вказівкою, надсилається поштою. У випадках, коли акт судово-медичного обстеження не був отриманий, він надсилається поштою не пізніше місяця після його укладення.

'''Заміна висновку експерта (акта) випискою чи іншими документами забороняється.'''
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]