WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Опіка і піклування над дітьми

2026-01-19T10:25:29Z

Nataliia.dramaretska: /* Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини '''такі документи''':

- заяву;

- копію паспорта громадянина України;

- документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;

- довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;

- довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. ''У разі неможливості її отримання'', кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.

Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається:'''

- за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

- за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

- за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

'''Органами опіки та піклування є''' районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

'''Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань''' щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''Опіка і піклування''' є особливою формою державної турботи про:

* малолітніх дітей (до 14 років) - опіка;
* неповнолітніх дітей (від 14 до 18 років) - піклування,

яка встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Відповідно до Правил опіки та піклування підпукт 2.4 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

- опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника);

- рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки у відповідності до підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]:

1. судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);

3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);

4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

7. перебувають під слідством.
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| '''Повнолітня дієздатна особа''' – тобто особа, яка досягла 18 років і юридично спроможна самостійно здійснювати права та обов’язки.
'''За згодою дитини''' – якщо дитина досягла віку, коли її думка враховується (як правило, 10 років і старше).

'''Переважне право серед кількох кандидатів''':

* родичі дитини (незалежно від місця проживання);

* особи, у сім’ї яких дитина вже проживає на момент встановлення опіки або піклування
||
* '''Не досягли 18 років''' – тобто неповнолітні.

* '''Визнані недієздатними або обмежено дієздатними''' – юридично не здатні повністю здійснювати свої права та обов’язки.

* '''Перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних або наркологічних установах''' – через ризик для підопічного.

* '''Раніше були опікунами або піклувальниками й опіка/піклування були припинені через їхню вину''' – попередній негативний досвід.

* '''Позбавлені батьківських прав''' – за рішенням суду через невиконання батьківських обов’язків.

* '''Інтереси яких суперечать інтересам підопічного''' – конфлікт інтересів.

* '''Засуджені за тяжкий злочин''' – через потенційну небезпеку для підопічного.
|}
Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, розмір такої оплати та порядок її виплати визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2026-01-19T10:21:47Z

Nataliia.dramaretska: /* Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини '''такі документи''':

- заяву;

- копію паспорта громадянина України;

- документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;

- довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;

- довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. ''У разі неможливості її отримання'', кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.

Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається:'''

- за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

- за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

- за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

'''Органами опіки та піклування є''' районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

'''Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань''' щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''Опіка і піклування''' є особливою формою державної турботи про:

* малолітніх дітей (до 14 років) - опіка;
* неповнолітніх дітей (від 14 до 18 років) - піклування,

яка встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Відповідно до Правил опіки та піклування підпукт 2.4 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

- опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника);

- рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки у відповідності до підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]:

1. судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);

3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);

4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

7. перебувають під слідством.
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| '''Повнолітня дієздатна особа''' – тобто особа, яка досягла 18 років і юридично спроможна самостійно здійснювати права та обов’язки.
'''За згодою дитини''' – якщо дитина досягла віку, коли її думка враховується (як правило, 10 років і старше).

'''Переважне право серед кількох кандидатів''':

* родичі дитини (незалежно від місця проживання);

* особи, у сім’ї яких дитина вже проживає на момент встановлення опіки або піклування
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, розмір такої оплати та порядок її виплати визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2026-01-19T10:11:44Z

Nataliia.dramaretska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини '''такі документи''':

- заяву;

- копію паспорта громадянина України;

- документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;

- довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;

- довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. ''У разі неможливості її отримання'', кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.

Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається:'''

- за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

- за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

- за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

'''Органами опіки та піклування є''' районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

'''Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань''' щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''Опіка і піклування''' є особливою формою державної турботи про:

* малолітніх дітей (до 14 років) - опіка;
* неповнолітніх дітей (від 14 до 18 років) - піклування,

яка встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Відповідно до Правил опіки та піклування підпукт 2.4 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

- опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника);

- рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки у відповідності до підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]:

1. судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);

3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);

4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

7. перебувають під слідством.
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, розмір такої оплати та порядок її виплати визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2026-01-19T10:05:35Z

Nataliia.dramaretska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

- за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

- за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

- за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

'''Органами опіки та піклування є''' районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

'''Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань''' щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''Опіка і піклування''' є особливою формою державної турботи про:

* малолітніх дітей (до 14 років) - опіка;
* неповнолітніх дітей (від 14 до 18 років) - піклування,

яка встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Відповідно до Правил опіки та піклування підпукт 2.4 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

- опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника);

- рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки у відповідності до підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]:

1. судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);

3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);

4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

7. перебувають під слідством.
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, розмір такої оплати та порядок її виплати визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2026-01-19T09:59:16Z

Nataliia.dramaretska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

- за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

- за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

- за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

'''Органами опіки та піклування є''' районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

'''Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань''' щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''Опіка і піклування''' є особливою формою державної турботи про:

* малолітніх дітей (до 14 років) - опіка;
* неповнолітніх дітей (від 14 до 18 років) - піклування,

яка встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Відповідно до Правил опіки та піклування підпукт 2.4 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

- опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника);

- рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки у відповідності до підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]:

1. судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);

3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);

4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

7. перебувають під слідством.
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, розмір такої оплати та порядок її виплати визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2026-01-19T09:53:18Z

Nataliia.dramaretska: /* Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

'''Органами опіки та піклування є''' районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

'''Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань''' щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''Опіка і піклування''' є особливою формою державної турботи про:

* малолітніх дітей (до 14 років) - опіка;
* неповнолітніх дітей (від 14 до 18 років) - піклування,

яка встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Відповідно до Правил опіки та піклування підпукт 2.4 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

- опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника);

- рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки у відповідності до підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]:

1. судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);

3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);

4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

7. перебувають під слідством.
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, розмір такої оплати та порядок її виплати визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2026-01-19T09:13:03Z

Nataliia.dramaretska: /* Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

'''Органами опіки та піклування є''' районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

'''Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань''' щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''Опіка і піклування''' є особливою формою державної турботи про:

* малолітніх дітей (до 14 років) - опіка;
* неповнолітніх дітей (від 14 до 18 років) - піклування,

яка встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Відповідно до Правил опіки та піклування підпукт 2.4 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

- опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника);

- рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки у відповідності до підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]:

1. судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);

3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);

4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

7. перебувають під слідством.
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2026-01-19T08:45:16Z

Nataliia.dramaretska: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

'''Органами опіки та піклування є''' районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

'''Опіка і піклування''' є особливою формою державної турботи про:

* малолітніх дітей (до 14 років) - опіка;
* неповнолітніх дітей (від 14 до 18 років) - піклування,

яка встановлюється над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
У відповідності до Правил опіки та піклування підпукт 2.4 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

- опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника);

- рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки:

1. судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);

3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);

4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

7. перебувають під слідством підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]

Порядок створення первинної організації професійної спілки

2025-07-08T12:14:13Z

Nataliia.dramaretska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 серпня 2018 року № 2824/5), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630]
== Загальні положення ==
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану]» , яким тимчасово обмежуються деякі конституційні права громадян, зокрема: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 43 Конституції України] - право на працю та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text cтаття 44 Конституції України] - право на страйк.

Відповідно до Закону на період дії воєнного стану:

- '''обмеження застосування статті 43''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] '''-''' ця норма '''не застосовується''' в умовах воєнного стану, '''крім випадків звільнення працівників''', обраних до профспілкових органів (ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану] ).

'''- роль професійних спілок -''' профспілки '''мають сприяти обороноздатності держави''' та здійснювати '''громадський контроль''' за дотриманням мінімальних трудових гарантій (ч. 1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану]).

'''- призупинення статті 44''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]'''» -''' тимчасово '''не діє''' норма про обов’язкове погодження з профспілками умов звільнення, як і відповідні положення колективних договорів (ч. 2 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану]).

Громадяни України мають право '''створювати, вступати та виходити з профспілок''' з метою захисту трудових і соціально-економічних прав.

* Профспілки є добровільними громадськими організаціями, що об'єднують громадян за професійними інтересами. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|членів]].
* Всі профспілки мають '''рівні права'''. [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|Обмеження щодо членства]] можливе лише відповідно до Конституції та законів України (ч. 3 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]).

'''Первинна організація профспілки''' - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти (абзац третій частини першої статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. (ст. 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).)

Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами. (ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"])

'''Членами профспілок можуть бути''' особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі, визнають її статут та сплачує членські внески.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Проаналізувавши законодавство, можна виділити чотири основних кроки створення первинної профспілкової організації.

== КРОК <big>1</big>. Підготовка статуту первинної організації профспілки ==
Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

'''Статут первинної організації профспілки''' - це документ, на основі якого діє первинна організація [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|профспілки]] (установчий документ).

Статут (положення) профспілки повинен містити:
* статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місце знаходження її виборних органів (юридичну адресу);
* мету та завдання профспілки;
* умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;
* права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;
* територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;
* організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу;
* умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;
* порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;
* джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;
* порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;
* порядок внесення змін до статуту профспілки;
* умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.
До статуту можуть включатися й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, за умови їх відповідності законодавству.

Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

== КРОК <big>2</big>. Проведення установчих зборів ==
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text Закону України "Про громадські об'єднання"] утворення громадського об'єднання (до якого належить і первинна організація профспілки) відбувається на установчих зборах його засновників (членів профспілкової організації) та оформлюється протоколом.

У протоколі вказуються всі присутні, перелік питань, які розглядаються і рішення по ним. Законом чітко визначено перелік обов'язкових відомостей, але він не є вичерпним.

'''Протокол установчих зборів''' має містити:
* дату та місце проведення установчих зборів;
* перелік осіб, які брали участь в установчих зборах;
* рішення про утворення первинної організації профспілки із зазначенням мети (цілей) її діяльності;
* рішення про визначення найменування (та за наявності - скороченого найменування);
* рішення про затвердження статуту;
* рішення про обрання керівника, утворення органів управління, відповідно до затвердженого статуту;
* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право: - представляти первинну організацію профспілки у правовідносинах з державою та іншими особами; - вчиняти дії від її імені без додаткового уповноваження;

* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право представляти первинну організацію профспілки для здійснення реєстраційних дій.
У протоколі також можуть зазначатися інші рішення, пов’язані зі створенням і діяльністю профспілки.

Протокол підписується '''головуючим та секретарем зборів''', обраними на початку засідання.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу, визначена особою, яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій чи визначена особою, яка уповноважена її представляти - лише '''за наявності її особистої згоди'''.
|}
Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів є '''реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах,''' в якому обов'язково зазначаються відомості:

''- '''щодо фізичних осіб''''' - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом; -

''- '''щодо юридичних осіб''''' - повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
== КРОК 3. Підготовка пакету документів для державної реєстрації ==
Для здійснення державної реєстрації профспілки [[Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи|зі статусом юридичної особи]] необхідно підготувати '''пакет документів''', вимоги до яких містяться у статті 15-17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] :

'''Загальні вимоги:'''

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та віджповіати законодавству

'''Перелік документів, які необхідні для реєстрації:'''
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи] (форма 4);
# статут (прошитий, пронумерований і підписаний засновниками);
# протокол установчих зборів і реєстр учасників;
#документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, – у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) ( ст.17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] )
== КРОК 4. Реєстрація первинної організації профспілки ==
Державна реєстрація первинної профспілкової організації здійснюється у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] , '''протягом 60 днів''' з дати проведення установчих зборів.

Якщо протягом цього строку документи не подано — організація '''не вважається утвореною'''.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Дії від імені незареєстрованої первинної організації профспілки, крім дій, пов’язаних з її реєстрацією, '''забороняються'''.
|}
'''Державна реєстрація''' первинної організації профспілки здійснюється:
* '''безкоштовно''' (адміністративний збір не справляється);
* строк розгляду - '''до 15 робочих днів''' з дати подання документів;
* документи можна подати '''особисто або поштою''' (в такому разі необхідне нотаріальне посвідчення підпису на заяві)
* '''шляхом подачі''' пакету документів до одного із нижче вказаних органів:
# [https://minjust.gov.ua/cat_18219 Територіального управління юстиції] за місцем розташування організації;
# [https://guide.diia.gov.ua/asc/ Центру надання адміністративних послуг] за місцем розташування організації;
Після подачі документів державний реєстратор надає опис наданих документів із кодом доступу до результатів розгляду справи. За цим кодом можна переглянути й завантажити відсканований статут і виписку про державну реєстрацію.

Після державної реєстрації необхідно звернутися до [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби України] за адресою місцезнаходження профспілки та подати [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 заяву] про включення до [https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/non-profit Реєстру неприбуткових установ та організацій] (вказавши код [[Статус неприбутковості громадського об’єднання|неприбутковості]] - 0044 (для профспілок).
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок створення первинної організації професійної спілки

2025-07-08T11:49:06Z

Nataliia.dramaretska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 серпня 2018 року № 2824/5), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630]
== Загальні положення ==
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану]» , яким тимчасово обмежуються деякі конституційні права громадян, зокрема: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 43 Конституції України] - право на працю та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text cтаття 44 Конституції України] - право на страйк.

Відповідно до Закону на період дії воєнного стану:

- '''обмеження застосування статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] -''' ця норма '''не застосовується''' в умовах воєнного стану, '''крім випадків звільнення працівників''', обраних до профспілкових органів (ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану] ).

'''- роль професійних спілок -''' профспілки '''мають сприяти обороноздатності держави''' та здійснювати '''громадський контроль''' за дотриманням мінімальних трудових гарантій (ч. 1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану]).

'''- призупинення статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]» -''' тимчасово '''не діє''' норма про обов’язкове погодження з профспілками умов звільнення, як і відповідні положення колективних договорів (ч. 2 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану]).

Громадяни України мають право '''створювати, вступати та виходити з профспілок''' з метою захисту трудових і соціально-економічних прав.

* Профспілки є добровільними громадськими організаціями, що об'єднують громадян за професійними інтересами. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|членів]].
* Всі профспілки мають '''рівні права'''. [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|Обмеження щодо членства]] можливе лише відповідно до Конституції та законів України (ч. 3 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]).

'''Первинна організація профспілки''' - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти (абзац третій частини першої статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. (ст. 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).)

Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами. (ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"])

'''Членами профспілок можуть бути''' особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі, визнають її статут та сплачує членські внески.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Проаналізувавши законодавство, можна виділити чотири основних кроки створення первинної профспілкової організації.

== КРОК <big>1</big>. Підготовка статуту первинної організації профспілки ==
Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

'''Статут первинної організації профспілки''' - це документ, на основі якого діє первинна організація [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|профспілки]] (установчий документ).

Статут (положення) профспілки повинен містити:
* статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місце знаходження її виборних органів (юридичну адресу);
* мету та завдання профспілки;
* умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;
* права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;
* територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;
* організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу;
* умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;
* порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;
* джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;
* порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;
* порядок внесення змін до статуту профспілки;
* умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.
До статуту можуть включатися й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, за умови їх відповідності законодавству.

Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

== КРОК <big>2</big>. Проведення установчих зборів ==
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text Закону України "Про громадські об'єднання"] утворення громадського об'єднання (до якого належить і первинна організація профспілки) відбувається на установчих зборах його засновників (членів профспілкової організації) та оформлюється протоколом.

У протоколі вказуються всі присутні, перелік питань, які розглядаються і рішення по ним. Законом чітко визначено перелік обов'язкових відомостей, але він не є вичерпним.

'''Протокол установчих зборів''' має містити:
* дату та місце проведення установчих зборів;
* перелік осіб, які брали участь в установчих зборах;
* рішення про утворення первинної організації профспілки із зазначенням мети (цілей) її діяльності;
* рішення про визначення найменування (та за наявності - скороченого найменування);
* рішення про затвердження статуту;
* рішення про обрання керівника, утворення органів управління, відповідно до затвердженого статуту;
* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право: - представляти первинну організацію профспілки у правовідносинах з державою та іншими особами; - вчиняти дії від її імені без додаткового уповноваження;

* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право представляти первинну організацію профспілки для здійснення реєстраційних дій.
У протоколі також можуть зазначатися інші рішення, пов’язані зі створенням і діяльністю профспілки.

Протокол підписується '''головуючим та секретарем зборів''', обраними на початку засідання.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу, визначена особою, яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій чи визначена особою, яка уповноважена її представляти - лише '''за наявності її особистої згоди'''.
|}
Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів є '''реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах,''' в якому обов'язково зазначаються відомості:

''- '''щодо фізичних осіб''''' - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом; -

''- '''щодо юридичних осіб''''' - повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
== КРОК 3. Підготовка пакету документів для державної реєстрації ==
Для здійснення державної реєстрації профспілки [[Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи|зі статусом юридичної особи]] необхідно підготувати '''пакет документів''', вимоги до яких містяться у статті 15-17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] :

'''Загальні вимоги:'''

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та віджповіати законодавству

'''Перелік документів, які необхідні для реєстрації:'''
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи] (форма 4);
# статут (прошитий, пронумерований і підписаний засновниками);
# протокол установчих зборів і реєстр учасників;
#документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, – у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) ( ст.17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] )
== КРОК 4. Реєстрація первинної організації профспілки ==
Державна реєстрація первинної профспілкової організації здійснюється у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] , '''протягом 60 днів''' з дати проведення установчих зборів.

Якщо протягом цього строку документи не подано — організація '''не вважається утвореною'''.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Дії від імені незареєстрованої первинної організації профспілки, крім дій, пов’язаних з її реєстрацією, '''забороняються'''.
|}
'''Державна реєстрація''' первинної організації профспілки здійснюється:
* '''безкоштовно''' (адміністративний збір не справляється);
* строк розгляду - '''до 15 робочих днів''' з дати подання документів;
* документи можна подати '''особисто або поштою''' (в такому разі необхідне нотаріальне посвідчення підпису на заяві)
* '''шляхом подачі''' пакету документів до одного із нижче вказаних органів:
# [https://minjust.gov.ua/cat_18219 Територіального управління юстиції] за місцем розташування організації;
# [https://guide.diia.gov.ua/asc/ Центру надання адміністративних послуг] за місцем розташування організації;
Після подачі документів державний реєстратор надає опис наданих документів із кодом доступу до результатів розгляду справи. За цим кодом можна переглянути й завантажити відсканований статут і виписку про державну реєстрацію.

Після державної реєстрації необхідно звернутися до [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби України] за адресою місцезнаходження профспілки та подати [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 заяву] про включення до [https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/non-profit Реєстру неприбуткових установ та організацій] (вказавши код [[Статус неприбутковості громадського об’єднання|неприбутковості]] - 0044 (для профспілок).
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок створення первинної організації професійної спілки

2025-07-08T11:10:10Z

Nataliia.dramaretska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 серпня 2018 року № 2824/5), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630]
== Загальні положення ==
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон), яким тимчасово обмежуються деякі конституційні права громадян, зокрема: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 43 Конституції України] - право на працю та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text cтаття 44 Конституції України] - право на страйк.

Відповідно до Закону на період дії воєнного стану:

- '''обмеження застосування статті 43 КЗпП України -''' ця норма '''не застосовується''' в умовах воєнного стану, '''крім випадків звільнення працівників''', обраних до профспілкових органів (ст. 5 Закону).

'''- роль професійних спілок -''' профспілки '''мають сприяти обороноздатності держави''' та здійснювати '''громадський контроль''' за дотриманням мінімальних трудових гарантій (ч. 1 ст. 14 Закону).

'''- призупинення статті 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» -''' тимчасово '''не діє''' норма про обов’язкове погодження з профспілками умов звільнення, як і відповідні положення колективних договорів (ч. 2 ст. 14 Закону).

Громадяни України мають право '''створювати, вступати та виходити з профспілок''' з метою захисту трудових і соціально-економічних прав.

* Профспілки є добровільними громадськими організаціями, що об'єднують громадян за професійними інтересами. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|членів]].
* Всі профспілки мають '''рівні права'''. [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|Обмеження щодо членства]] можливе лише відповідно до Конституції та законів України (ч. 3 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]).

'''Первинна організація профспілки''' - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти (абзац третій частини першої статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. (ст. 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).)

Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами. (ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"])

'''Членами профспілок можуть бути''' особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі, визнають її статут та сплачує членські внески.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Проаналізувавши законодавство, можна виділити чотири основних кроки створення первинної профспілкової організації.

== КРОК <big>1</big>. Підготовка статуту первинної організації профспілки ==
Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

'''Статут первинної організації профспілки''' - це документ, на основі якого діє первинна організація [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|профспілки]] (установчий документ).

Статут (положення) профспілки повинен містити:
* статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місце знаходження її виборних органів (юридичну адресу);
* мету та завдання профспілки;
* умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;
* права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;
* територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;
* організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу;
* умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;
* порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;
* джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;
* порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;
* порядок внесення змін до статуту профспілки;
* умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.
До статуту можуть включатися й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, за умови їх відповідності законодавству.

Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

== КРОК <big>2</big>. Проведення установчих зборів ==
Відповідно до статті 9 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 "Про громадські об'єднання"] утворення громадського об'єднання (до якого належить і первинна організація профспілки) відбувається на установчих зборах його засновників (членів профспілкової організації) та оформлюється протоколом.

У протоколі вказуються всі присутні, перелік питань, які розглядаються і рішення по ним. Законом чітко визначено перелік обов'язкових відомостей, але він не є вичерпним.

'''Протокол установчих зборів''' має містити:
* дату та місце проведення установчих зборів;
* перелік осіб, які брали участь в установчих зборах;
* рішення про утворення первинної організації профспілки із зазначенням мети (цілей) її діяльності;
* рішення про визначення найменування (та за наявності - скороченого найменування);
* рішення про затвердження статуту;
* рішення про обрання керівника, утворення органів управління, відповідно до затвердженого статуту;
* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право: - представляти первинну організацію профспілки у правовідносинах з державою та іншими особами; - вчиняти дії від її імені без додаткового уповноваження;

* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право представляти первинну організацію профспілки для здійснення реєстраційних дій.
У протоколі також можуть зазначатися інші рішення, пов’язані зі створенням і діяльністю профспілки.

Протокол підписується '''головуючим та секретарем зборів''', обраними на початку засідання.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу, визначена особою, яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій чи визначена особою, яка уповноважена її представляти - лише '''за наявності її особистої згоди'''.
|}
Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів є '''реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах,''' в якому обов'язково зазначаються відомості:

''- '''щодо фізичних осіб''''' - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом; -

''- '''щодо юридичних осіб''''' - повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
== КРОК 3. Підготовка пакету документів для державної реєстрації ==
Для здійснення державної реєстрації профспілки [[Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи|зі статусом юридичної особи]] необхідно підготувати '''пакет документів''', вимоги до яких містяться у статті 15-17 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] :

'''Загальні вимоги:'''

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та віджповіати законодавству

'''Перелік документів, які необхідні для реєстрації:'''
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи] (форма 4);
# статут (прошитий, пронумерований і підписаний засновниками);
# протокол установчих зборів і реєстр учасників;
#документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, – у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) ( ст.17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] )
== КРОК 4. Реєстрація первинної організації профспілки ==
Державна реєстрація первинної профспілкової організації здійснюється у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] , '''протягом 60 днів''' з дати проведення установчих зборів.

Якщо протягом цього строку документи не подано — організація '''не вважається утвореною'''.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Дії від імені незареєстрованої первинної організації профспілки, крім дій, пов’язаних з її реєстрацією, '''забороняються'''.
|}
'''Державна реєстрація''' первинної організації профспілки здійснюється:
* '''безкоштовно''' (адміністративний збір не справляється);
* строк розгляду - '''до 15 робочих днів''' з дати подання документів;
* документи можна подати '''особисто або поштою''' (в такому разі необхідне нотаріальне посвідчення підпису на заяві)
* '''шляхом подачі''' пакету документів до одного із нижче вказаних органів:
# [https://minjust.gov.ua/cat_18219 Територіального управління юстиції] за місцем розташування організації;
# [https://guide.diia.gov.ua/asc/ Центру надання адміністративних послуг] за місцем розташування організації;
Після подачі документів державний реєстратор надає опис наданих документів із кодом доступу до результатів розгляду справи. За цим кодом можна переглянути й завантажити відсканований статут і виписку про державну реєстрацію.

Після державної реєстрації необхідно звернутися до [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби України] за адресою місцезнаходження профспілки та подати [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 заяву] про включення до [https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/non-profit Реєстру неприбуткових установ та організацій] (вказавши код [[Статус неприбутковості громадського об’єднання|неприбутковості]] - 0044 (для профспілок).
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок створення первинної організації професійної спілки

2025-07-08T11:03:33Z

Nataliia.dramaretska: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 серпня 2018 року № 2824/5), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630]
== Загальні положення ==
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон), яким тимчасово обмежуються деякі конституційні права громадян, зокрема: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 43 Конституції України] - право на працю та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text cтаття 44 Конституції України] - право на страйк.

Відповідно до Закону на період дії воєнного стану:

- '''обмеження застосування статті 43 КЗпП України -''' ця норма '''не застосовується''' в умовах воєнного стану, '''крім випадків звільнення працівників''', обраних до профспілкових органів (ст. 5 Закону).

'''- роль професійних спілок -''' профспілки '''мають сприяти обороноздатності держави''' та здійснювати '''громадський контроль''' за дотриманням мінімальних трудових гарантій (ч. 1 ст. 14 Закону).

'''- призупинення статті 44 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» -''' тимчасово '''не діє''' норма про обов’язкове погодження з профспілками умов звільнення, як і відповідні положення колективних договорів (ч. 2 ст. 14 Закону).

Громадяни України мають право '''створювати, вступати та виходити з профспілок''' з метою захисту трудових і соціально-економічних прав.

* Профспілки є добровільними громадськими організаціями, що об'єднують громадян за професійними інтересами. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|членів]].
* Всі профспілки мають '''рівні права'''. [[Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників|Обмеження щодо членства]] можливе лише відповідно до Конституції та законів України (ч. 3 ст. 36 Конституції України).

'''Первинна організація профспілки''' - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти (абзац третій частини першої статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. (ст. 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]).)

Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами. (ст. 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"])

'''Членами профспілок можуть бути''' особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі, визнають її статут та сплачує членські внески.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

Проаналізувавши законодавство, можна виділити чотири основних кроки створення первинної профспілкової організації.

== КРОК <big>1</big>. Підготовка статуту первинної організації профспілки ==
Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

'''Статут первинної організації профспілки''' - це документ, на основі якого діє первинна організація [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|профспілки]] (установчий документ).

Статут (положення) профспілки повинен містити:
* статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місце знаходження її виборних органів (юридичну адресу);
* мету та завдання профспілки;
* умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;
* права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;
* територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;
* організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу;
* умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;
* порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;
* джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;
* порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;
* порядок внесення змін до статуту профспілки;
* умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.
До статуту можуть включатися й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, за умови їх відповідності законодавству.

Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

== КРОК <big>2</big>. Проведення установчих зборів ==
Відповідно до статті 9 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 "Про громадські об'єднання"] утворення громадського об'єднання (до якого належить і первинна організація профспілки) відбувається на установчих зборах його засновників (членів профспілкової організації) та оформлюється протоколом.

У протоколі вказуються всі присутні, перелік питань, які розглядаються і рішення по ним. Законом чітко визначено перелік обов'язкових відомостей, але він не є вичерпним.

'''Протокол установчих зборів''' має містити:
* дату та місце проведення установчих зборів;
* перелік осіб, які брали участь в установчих зборах;
* рішення про утворення первинної організації профспілки із зазначенням мети (цілей) її діяльності;
* рішення про визначення найменування (та за наявності - скороченого найменування);
* рішення про затвердження статуту;
* рішення про обрання керівника, утворення органів управління, відповідно до затвердженого статуту;
* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право: - представляти первинну організацію профспілки у правовідносинах з державою та іншими особами; - вчиняти дії від її імені без додаткового уповноваження;

* рішення про визначення особи (осіб), яка (які) має (мають) право представляти первинну організацію профспілки для здійснення реєстраційних дій.
У протоколі також можуть зазначатися інші рішення, пов’язані зі створенням і діяльністю профспілки.

Протокол підписується '''головуючим та секретарем зборів''', обраними на початку засідання.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу, визначена особою, яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій чи визначена особою, яка уповноважена її представляти - лише '''за наявності її особистої згоди'''.
|}
Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів є '''реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах,''' в якому обов'язково зазначаються відомості:

''- '''щодо фізичних осіб''''' - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом; -

''- '''щодо юридичних осіб''''' - повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
== КРОК 3. Підготовка пакету документів для державної реєстрації ==
Для здійснення державної реєстрації профспілки [[Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи|зі статусом юридичної особи]] необхідно підготувати '''пакет документів''', вимоги до яких містяться у статті 15-17 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] :

'''Загальні вимоги:'''

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та віджповіати законодавству

'''Перелік документів, які необхідні для реєстрації:'''
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи] (форма 4);
# статут (прошитий, пронумерований і підписаний засновниками);
# протокол установчих зборів і реєстр учасників;
#документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, – у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти профспілку для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) ( ст.17 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] )
== КРОК 4. Реєстрація первинної організації профспілки ==
Державна реєстрація первинної профспілкової організації здійснюється у порядку, визначеному Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] , '''протягом 60 днів''' з дати проведення установчих зборів.

Якщо протягом цього строку документи не подано — організація '''не вважається утвореною'''.
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!''' Дії від імені незареєстрованої первинної організації профспілки, крім дій, пов’язаних з її реєстрацією, '''забороняються'''.
|}
'''Державна реєстрація''' первинної організації профспілки здійснюється:
* '''безкоштовно''' (адміністративний збір не справляється);
* строк розгляду - '''до 15 робочих днів''' з дати подання документів;
* документи можна подати '''особисто або поштою''' (в такому разі необхідне нотаріальне посвідчення підпису на заяві)
* '''шляхом подачі''' пакету документів до одного із нижче вказаних органів:
# [https://minjust.gov.ua/cat_18219 Територіального управління юстиції] за місцем розташування організації;
# [https://guide.diia.gov.ua/asc/ Центру надання адміністративних послуг] за місцем розташування організації;
Після подачі документів державний реєстратор надає опис наданих документів із кодом доступу до результатів розгляду справи. За цим кодом можна переглянути й завантажити відсканований статут і виписку про державну реєстрацію.

Після державної реєстрації необхідно звернутися до [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби України] за адресою місцезнаходження профспілки та подати [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#n14 заяву] про включення до [https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/non-profit Реєстру неприбуткових установ та організацій] (вказавши код [[Статус неприбутковості громадського об’єднання|неприбутковості]] - 0044 (для профспілок).
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2025-01-17T14:35:50Z

Nataliia.dramaretska: /* Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про '''малолітніх (до 14 років)''' та '''неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років)''', що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
У відповідності до Правил опіки та піклування підпукт 2.4 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

- опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника);

- рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки:

1. судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;

2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);

3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);

4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;

5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;

6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;

7. перебувають під слідством підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2025-01-17T14:03:24Z

Nataliia.dramaretska: /* Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про '''малолітніх (до 14 років)''' та '''неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років)''', що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки:
# судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
# визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);
# понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);
# понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
# відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;
# виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
# перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]).
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 247 Сімейного кодексу України] :

1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;

2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;

4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
Основними правами та обовязками опікуна та піклувальника щодо дитини є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1280 стаття 249 Сімейного кодексу України] :

1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Припинення опіки''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 76 Цивільного кодексу України] :

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

'''Припинення піклування''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n412 стаття 77 Цивільного кодексу України] :

1. Піклування припиняється у разі:

1) досягнення фізичною особою повноліття;

2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2025-01-17T13:43:25Z

Nataliia.dramaretska: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про '''малолітніх (до 14 років)''' та '''неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років)''', що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки:
# судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
# визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);
# понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);
# понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
# відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;
# виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
# перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]).
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:
* на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;
* на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
* на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
* на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.
Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Опіка припиняється у разі:'''
* передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);
* досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
'''Піклування припиняється у разі:'''
# досягнення фізичною особою повноліття;
# реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2025-01-17T13:42:12Z

Nataliia.dramaretska: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про '''малолітніх (до 14 років)''' та '''неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років)''', що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо:

- встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

- надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

- забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

- надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

- подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки:
# судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
# визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);
# понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);
# понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
# відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;
# виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
# перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]).
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:
* на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;
* на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
* на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
* на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.
Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Опіка припиняється у разі:'''
* передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);
* досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
'''Піклування припиняється у разі:'''
# досягнення фізичною особою повноліття;
# реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Опіка і піклування над дітьми

2025-01-16T09:49:29Z

Nataliia.dramaretska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливостей провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85 Розділу "Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану")'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про '''малолітніх (до 14 років)''' та '''неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років)''', що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).
== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки:
# судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
# визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному утриманні в будинках-інтернатах);
# понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (особи з інвалідністю І — II групи) і т.п.);
# понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
# відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;
# виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
# перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]).
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину.
|}
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:
* на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;
* на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
* на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
* на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.
Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n330 Цивільним кодексом України].

6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]

== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Опіка припиняється у разі:'''
* передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);
* досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
'''Піклування припиняється у разі:'''
# досягнення фізичною особою повноліття;
# реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

== Див. також ==
[[Опіка та піклування]]
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-03T11:58:10Z

Nataliia.dramaretska: /* Поняття охорони земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

'''''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''"''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

'''''Об'єктами планування''''' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель.

Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]''':'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

'''''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями''''' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* '''розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні)''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України]. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
* '''природно-сільськогосподарське районування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України]. Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
* '''зонування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України]. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

'''''Охорона земель включає''' ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
'''''Порядок охорони земель встановлюється законом.'''''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-03T11:57:43Z

Nataliia.dramaretska: /* Поняття планування та використання охорони земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

'''''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''"''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

'''''Об'єктами планування''''' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель.

Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]''':'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

'''''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями''''' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* '''розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні)''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України]. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
* '''природно-сільськогосподарське районування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України]. Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
* '''зонування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України]. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

'''''Охорона земель включає''' ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
''Порядок охорони земель встановлюється законом.''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-03T11:56:17Z

Nataliia.dramaretska: /* Поняття планування та використання охорони земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

'''''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''"''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

'''''Об'єктами планування''''' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель. Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]''':'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

'''''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями''''' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* '''розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні)''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України]. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
* '''природно-сільськогосподарське районування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України]. Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
* '''зонування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України]. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

'''''Охорона земель включає''' ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
''Порядок охорони земель встановлюється законом.''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-03T11:55:08Z

Nataliia.dramaretska: /* Поняття планування та використання охорони земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

'''''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''"''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

'''''Об'єктами планування''''' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель. Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]:'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

'''''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями''''' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* '''розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні)''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України]. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
* '''природно-сільськогосподарське районування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України]. Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
* '''зонування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України]. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

'''''Охорона земель включає''' ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
''Порядок охорони земель встановлюється законом.''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-03T11:53:51Z

Nataliia.dramaretska: /* Поняття планування та використання охорони земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

'''''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''"''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

''Об'єктами планування'' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель. Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]:'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями'' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* '''розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні)''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України]. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
* '''природно-сільськогосподарське районування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України]. Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
* '''зонування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України]. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

''Охорона земель включає ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
''Порядок охорони земель встановлюється законом.''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-03T11:53:24Z

Nataliia.dramaretska: /* Форми планування використання земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

''Об'єктами планування'' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель. Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]:'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями'' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* '''розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні)''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України]. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
* '''природно-сільськогосподарське районування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України]. Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
* '''зонування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України]. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

''Охорона земель включає ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
''Порядок охорони земель встановлюється законом.''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-03T11:52:59Z

Nataliia.dramaretska: /* Форми планування використання земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

''Об'єктами планування'' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель. Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]:'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями'' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* '''Розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні)''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України]. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
* '''Природно-сільськогосподарське районування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України]. Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
* '''Зонування земель''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України]. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

''Охорона земель включає ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
''Порядок охорони земель встановлюється законом.''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-03T11:51:50Z

Nataliia.dramaretska: /* Форми планування використання земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

''Об'єктами планування'' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель. Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]:'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями'' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України]. Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
* природно-сільськогосподарське районування земель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України]. Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
* зонування земель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України]. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

''Охорона земель включає ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
''Порядок охорони земель встановлюється законом.''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2024-10-03T11:48:19Z

Nataliia.dramaretska: /* Поняття планування та використання охорони земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

''Об'єктами планування'' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель. Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України]:'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями'' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.177,178 Земельний кодекс України],
* природно-сільськогосподарське районування земель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України],
* зонування земель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України].

# Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України. Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми ст. 85 і ст.116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. ст.6 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text "Про охорону навколишнього природного середовища]", ст.16-17 ЗУ " [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text Про державні цільові програми]"
# Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
# Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

''Охорона земель включає ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]:''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
''Порядок охорони земель встановлюється законом.''

[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T08:15:24Z

Nataliia.dramaretska: /* Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Кабінетом Міністрів України].

Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених''' у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку], на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T08:04:08Z

Nataliia.dramaretska: /* Період, за яким обчислюється середня заробітна плата */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених''' у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку], на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T08:02:55Z

Nataliia.dramaretska: /* Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених''' у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку], на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T07:55:07Z

Nataliia.dramaretska: /* Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених''' у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку], на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T07:49:29Z

Nataliia.dramaretska: /* Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку], на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T07:44:05Z

Nataliia.dramaretska: /* Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку], на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T07:41:47Z

Nataliia.dramaretska: /* Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 Порядку, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T07:37:06Z

Nataliia.dramaretska: /* Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T07:36:09Z

Nataliia.dramaretska: /* Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T07:23:16Z

Nataliia.dramaretska: /* Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T07:18:55Z

Nataliia.dramaretska: /* Період, за яким обчислюється середня заробітна плата */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2024-10-01T07:17:54Z

Nataliia.dramaretska: /* Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили. (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата;
* якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
* працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків. 

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2016-12-21T06:47:54Z

Nataliia.dramaretska: Створена сторінка: == Порядок обчислення середньої заробітної плати == == Нормативні документи == [http://zakon2.ra...

== Порядок обчислення середньої заробітної плати ==

== Нормативні документи ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова КМУ від 08.02.1995р. Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати]
'''Суттєво. Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток, творчої відпустки, а також виплати компенсації за невикористані відпустки.'''
== I. Загальні положення ==
* 1. Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:
* а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* б) надання працівникам творчої відпустки;
* в) виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;
* г) переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров’я;
* д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* є) виплати вихідної допомоги;
* ж) службових відряджень;
* з) вимушеного прогулу;
* и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* і) звільнення працівників-донорів від роботи;
* ї) залучення працівників до виконання військових обов’язків;
* й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижче оплачувану роботу;
* к) підпункт «к» пункту 1 виключено
* л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи зі середньої заробітної плати.
== II. Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
2. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
== ІІІ. Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
3. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і триваліший проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого в розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
4. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються:
а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять до обов’язків працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
и) виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи зі середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
== ІV. Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
5. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
6. Пункт 6 втратив чинність
7. Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Святкові та неробочі дні (стаття 73 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
8. Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
9. Пункт 9 виключено
10. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вище оплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.
Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісяця перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня, не нижчого від середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати можуть провадитися, якщо це передбачено у колективному договорі, виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов’язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.