https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Nataliia.chornovol WikiLegalAid - Внесок користувача [uk] 2026-04-21T14:12:49Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=8380 Припинення приватної нотаріальної діяльності 2018-09-27T13:02:47Z <p>Nataliia.chornovol: /* Нормативна база */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України &quot;Про нотаріат&quot;]<br /> <br /> == Припинення та поновлення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Приватний нотаріус із власної ініціативи може припинити свою приватну нотаріальну діяльність, подавши письмове клопотання до управління юстиції. У цьому випадку приватний нотаріус залишається особою, яка зможе в майбутньому посісти посаду нотаріуса в державній нотаріальній конторі чи знову зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність у цьому ж чи в іншому окрузі, оскільки в неї залишається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, тобто особа не втрачає допуску до професії.<br /> Чинне законодавство не містить положень, які обмежували б призначення на посаду нотаріуса особи, яка мала перерву в нотаріальній діяльності за умови, що вона має свідоцтво про право на нотаріальну діяльність.<br /> <br /> == Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово <br /> зупиняється на час дії таких обставин: <br /> <br /> 1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення <br /> робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим <br /> Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів <br /> з дня виявлення цього порушення; <br /> <br /> 2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування <br /> цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір <br /> страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення <br /> цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього <br /> порушення; <br /> <br /> 3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій <br /> неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до <br /> закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше <br /> двох тижнів); <br /> <br /> 4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від <br /> надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції <br /> Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, <br /> головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та <br /> Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для <br /> перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил <br /> нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;<br /> <br /> 5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, <br /> передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення; <br /> <br /> 6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам <br /> та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій <br /> статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини; <br /> <br /> 7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в <br /> Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, <br /> містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції <br /> України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття <br /> нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не <br /> більш як на шість місяців. <br /> <br /> Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за <br /> власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом <br /> календарного року, або на більший строк за наявності поважних <br /> причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо). <br /> <br /> Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох <br /> днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один <br /> робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово <br /> повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України <br /> в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та <br /> строку відсутності.<br /> <br /> == Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного <br /> нотаріуса є: <br /> <br /> 1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про <br /> припинення нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною <br /> діяльністю; <br /> <br /> 3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин <br /> порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 29-1 <br /> цього Закону; <br /> <br /> 4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у <br /> порядку, встановленому законом; <br /> <br /> 5) припинення громадянства України або виїзд за межі України <br /> на постійне проживання; <br /> <br /> 6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства <br /> юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції <br /> України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його <br /> нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним <br /> нотаріусом такого наказу; <br /> <br /> 8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким <br /> приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин; <br /> <br /> 8-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до <br /> якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне <br /> корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, <br /> передбачених Законом України &quot;Про засади запобігання і протидії <br /> корупції&quot; ( 3206-17 );<br /> <br /> 9) набрання законної сили рішенням суду про визнання <br /> приватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про <br /> застосування до нього примусових заходів медичного характеру; <br /> <br /> 10) набрання законної сили рішенням суду про визнання <br /> приватного нотаріуса безвісно відсутнім.<br /> <br /> [[Категорія: Адміністративне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]<br /> [[Категорія: Нотаріат]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=8379 Припинення приватної нотаріальної діяльності 2018-09-27T13:02:35Z <p>Nataliia.chornovol: /* Нормативна база */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Законн України &quot;Про нотаріат&quot;]<br /> <br /> == Припинення та поновлення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Приватний нотаріус із власної ініціативи може припинити свою приватну нотаріальну діяльність, подавши письмове клопотання до управління юстиції. У цьому випадку приватний нотаріус залишається особою, яка зможе в майбутньому посісти посаду нотаріуса в державній нотаріальній конторі чи знову зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність у цьому ж чи в іншому окрузі, оскільки в неї залишається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, тобто особа не втрачає допуску до професії.<br /> Чинне законодавство не містить положень, які обмежували б призначення на посаду нотаріуса особи, яка мала перерву в нотаріальній діяльності за умови, що вона має свідоцтво про право на нотаріальну діяльність.<br /> <br /> == Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово <br /> зупиняється на час дії таких обставин: <br /> <br /> 1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення <br /> робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим <br /> Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів <br /> з дня виявлення цього порушення; <br /> <br /> 2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування <br /> цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір <br /> страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення <br /> цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього <br /> порушення; <br /> <br /> 3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій <br /> неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до <br /> закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше <br /> двох тижнів); <br /> <br /> 4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від <br /> надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції <br /> Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, <br /> головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та <br /> Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для <br /> перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил <br /> нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;<br /> <br /> 5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, <br /> передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення; <br /> <br /> 6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам <br /> та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій <br /> статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини; <br /> <br /> 7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в <br /> Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, <br /> містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції <br /> України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття <br /> нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не <br /> більш як на шість місяців. <br /> <br /> Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за <br /> власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом <br /> календарного року, або на більший строк за наявності поважних <br /> причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо). <br /> <br /> Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох <br /> днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один <br /> робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово <br /> повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України <br /> в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та <br /> строку відсутності.<br /> <br /> == Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного <br /> нотаріуса є: <br /> <br /> 1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про <br /> припинення нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною <br /> діяльністю; <br /> <br /> 3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин <br /> порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 29-1 <br /> цього Закону; <br /> <br /> 4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у <br /> порядку, встановленому законом; <br /> <br /> 5) припинення громадянства України або виїзд за межі України <br /> на постійне проживання; <br /> <br /> 6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства <br /> юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції <br /> України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його <br /> нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним <br /> нотаріусом такого наказу; <br /> <br /> 8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким <br /> приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин; <br /> <br /> 8-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до <br /> якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне <br /> корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, <br /> передбачених Законом України &quot;Про засади запобігання і протидії <br /> корупції&quot; ( 3206-17 );<br /> <br /> 9) набрання законної сили рішенням суду про визнання <br /> приватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про <br /> застосування до нього примусових заходів медичного характеру; <br /> <br /> 10) набрання законної сили рішенням суду про визнання <br /> приватного нотаріуса безвісно відсутнім.<br /> <br /> [[Категорія: Адміністративне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]<br /> [[Категорія: Нотаріат]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=8378 Припинення приватної нотаріальної діяльності 2018-09-27T13:01:58Z <p>Nataliia.chornovol: /* Підстави для припинення нотаріальної діяльності */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 30 Закону України &quot;Про нотаріат&quot;]<br /> <br /> == Припинення та поновлення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Приватний нотаріус із власної ініціативи може припинити свою приватну нотаріальну діяльність, подавши письмове клопотання до управління юстиції. У цьому випадку приватний нотаріус залишається особою, яка зможе в майбутньому посісти посаду нотаріуса в державній нотаріальній конторі чи знову зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність у цьому ж чи в іншому окрузі, оскільки в неї залишається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, тобто особа не втрачає допуску до професії.<br /> Чинне законодавство не містить положень, які обмежували б призначення на посаду нотаріуса особи, яка мала перерву в нотаріальній діяльності за умови, що вона має свідоцтво про право на нотаріальну діяльність.<br /> <br /> == Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово <br /> зупиняється на час дії таких обставин: <br /> <br /> 1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення <br /> робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим <br /> Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів <br /> з дня виявлення цього порушення; <br /> <br /> 2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування <br /> цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір <br /> страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення <br /> цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього <br /> порушення; <br /> <br /> 3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій <br /> неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до <br /> закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше <br /> двох тижнів); <br /> <br /> 4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від <br /> надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції <br /> Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, <br /> головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та <br /> Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для <br /> перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил <br /> нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;<br /> <br /> 5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, <br /> передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення; <br /> <br /> 6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам <br /> та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій <br /> статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини; <br /> <br /> 7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в <br /> Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, <br /> містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції <br /> України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття <br /> нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не <br /> більш як на шість місяців. <br /> <br /> Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за <br /> власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом <br /> календарного року, або на більший строк за наявності поважних <br /> причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо). <br /> <br /> Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох <br /> днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один <br /> робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово <br /> повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України <br /> в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та <br /> строку відсутності.<br /> <br /> == Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного <br /> нотаріуса є: <br /> <br /> 1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про <br /> припинення нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною <br /> діяльністю; <br /> <br /> 3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин <br /> порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 29-1 <br /> цього Закону; <br /> <br /> 4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у <br /> порядку, встановленому законом; <br /> <br /> 5) припинення громадянства України або виїзд за межі України <br /> на постійне проживання; <br /> <br /> 6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства <br /> юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції <br /> України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його <br /> нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним <br /> нотаріусом такого наказу; <br /> <br /> 8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким <br /> приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин; <br /> <br /> 8-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до <br /> якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне <br /> корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, <br /> передбачених Законом України &quot;Про засади запобігання і протидії <br /> корупції&quot; ( 3206-17 );<br /> <br /> 9) набрання законної сили рішенням суду про визнання <br /> приватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про <br /> застосування до нього примусових заходів медичного характеру; <br /> <br /> 10) набрання законної сили рішенням суду про визнання <br /> приватного нотаріуса безвісно відсутнім.<br /> <br /> [[Категорія: Адміністративне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]<br /> [[Категорія: Нотаріат]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=8377 Припинення приватної нотаріальної діяльності 2018-09-27T13:00:17Z <p>Nataliia.chornovol: /* Підстави зупинення нотаріальної діяльності */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 30 Закону України &quot;Про нотаріат&quot;]<br /> <br /> == Припинення та поновлення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Приватний нотаріус із власної ініціативи може припинити свою приватну нотаріальну діяльність, подавши письмове клопотання до управління юстиції. У цьому випадку приватний нотаріус залишається особою, яка зможе в майбутньому посісти посаду нотаріуса в державній нотаріальній конторі чи знову зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність у цьому ж чи в іншому окрузі, оскільки в неї залишається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, тобто особа не втрачає допуску до професії.<br /> Чинне законодавство не містить положень, які обмежували б призначення на посаду нотаріуса особи, яка мала перерву в нотаріальній діяльності за умови, що вона має свідоцтво про право на нотаріальну діяльність.<br /> <br /> == Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово <br /> зупиняється на час дії таких обставин: <br /> <br /> 1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення <br /> робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим <br /> Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів <br /> з дня виявлення цього порушення; <br /> <br /> 2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування <br /> цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір <br /> страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення <br /> цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього <br /> порушення; <br /> <br /> 3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій <br /> неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до <br /> закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше <br /> двох тижнів); <br /> <br /> 4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від <br /> надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції <br /> Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, <br /> головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та <br /> Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для <br /> перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил <br /> нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;<br /> <br /> 5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, <br /> передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення; <br /> <br /> 6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам <br /> та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій <br /> статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини; <br /> <br /> 7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в <br /> Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, <br /> містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції <br /> України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття <br /> нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не <br /> більш як на шість місяців. <br /> <br /> Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за <br /> власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом <br /> календарного року, або на більший строк за наявності поважних <br /> причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо). <br /> <br /> Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох <br /> днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один <br /> робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово <br /> повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України <br /> в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та <br /> строку відсутності.<br /> <br /> == Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Припинення приватної нотаріальної діяльності може бути наслідком втрати особою взагалі вправа на нотаріальну діяльність.<br /> З анулюванням свідоцтва як підстави для реєстрації приватної нотаріальної діяльності сама діяльність припиняється автоматично.<br /> Якщо особа, свідоцтво про право на нотаріальну діяльність якої анульоване, захоче коли-небудь зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність, вона повинна знову отримати доступ до професії, тобто пройти стажування, скласти кваліфікаційний іспит, отримати свідоцтво і відповідати вимогам до нотаріуса, викладених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. З Закону.]<br /> '''Припинення приватної нотаріальної діяльності можливе Міністерством Юстиції України''', коли нотаріус протягом тримісячного строку від дня реєстра-<br /> ції приватної нотаріальної діяльності не уклав договір службового страхування чи не вніс на спеціальний рахунок до банківської установи страхову заставу, призначену для покриття шкоди, заподіяної незаконними чи недбалими діями, або ж не поповнив впродовж одного року від дня витрачання коштів розмір страхової застави до початкового розміру.<br /> '''Якщо приватний нотаріус не виконує своїх обов'язків''' протягом двох місяців без поважних причин і не повідомив про це управління юстиції, його нотаріальна діяльність припиняється.<br /> Під &quot;невиконанням своїх обов'язків&quot; розуміється те, що приватний нотаріус не вчиняє нотаріальних дій, не надає консультацій правового характеру, не уклав угоди щодо його заміщення і не забезпечив у такий спосіб доступу осіб, якими або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, працівникам правоохоронних органів до посвідчених ним документів для скасування чи зміни вчинених нотаріальних дій, отримання дублікатів, отримання відомостей про вчинені нотаріальні дії тощо.<br /> Якщо приватний нотаріус не відповідає своїй посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що на тривалий час перешкоджає нотаріальній діяльності, ця підстава теж тягне за собою припинення приватної нотаріальної діяльності.<br /> Припинення приватної нотаріальної діяльності та анулювання реєстраційного посвідчення провадиться за наказом управління юстиції. Копія наказу у триденний термін має бути видана або надіслана поштою нотаріусу, приватна нотаріальна діяльність якого припиняється.<br /> Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, в місячний строк зобов'язаний передати документи, що стосуються вчинення ним нотаріальних дій, до державного нотаріального архіву.<br /> Рішення про анулювання реєстраційного посвідчення може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.<br /> <br /> [[Категорія: Адміністративне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]<br /> [[Категорія: Нотаріат]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=8376 Припинення приватної нотаріальної діяльності 2018-09-27T12:59:43Z <p>Nataliia.chornovol: /* Підстави зупинення нотаріальної діяльності */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 30 Закону України &quot;Про нотаріат&quot;]<br /> <br /> == Припинення та поновлення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Приватний нотаріус із власної ініціативи може припинити свою приватну нотаріальну діяльність, подавши письмове клопотання до управління юстиції. У цьому випадку приватний нотаріус залишається особою, яка зможе в майбутньому посісти посаду нотаріуса в державній нотаріальній конторі чи знову зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність у цьому ж чи в іншому окрузі, оскільки в неї залишається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, тобто особа не втрачає допуску до професії.<br /> Чинне законодавство не містить положень, які обмежували б призначення на посаду нотаріуса особи, яка мала перерву в нотаріальній діяльності за умови, що вона має свідоцтво про право на нотаріальну діяльність.<br /> <br /> == Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово <br /> зупиняється на час дії таких обставин: <br /> <br /> 1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення <br /> робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим <br /> Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів <br /> з дня виявлення цього порушення; <br /> <br /> 2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування <br /> цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір <br /> страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення <br /> цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього <br /> порушення; <br /> <br /> 3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій <br /> неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до <br /> закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше <br /> двох тижнів); <br /> <br /> 4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від <br /> надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції <br /> Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, <br /> головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та <br /> Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для <br /> перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил <br /> нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;<br /> 5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, <br /> передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення; <br /> 6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам <br /> та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій <br /> статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини; <br /> 7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> 8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в <br /> Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, <br /> містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції <br /> України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття <br /> нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не <br /> більш як на шість місяців. <br /> <br /> Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за <br /> власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом <br /> календарного року, або на більший строк за наявності поважних <br /> причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо). <br /> <br /> Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох <br /> днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один <br /> робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово <br /> повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України <br /> в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та <br /> строку відсутності.<br /> <br /> == Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Припинення приватної нотаріальної діяльності може бути наслідком втрати особою взагалі вправа на нотаріальну діяльність.<br /> З анулюванням свідоцтва як підстави для реєстрації приватної нотаріальної діяльності сама діяльність припиняється автоматично.<br /> Якщо особа, свідоцтво про право на нотаріальну діяльність якої анульоване, захоче коли-небудь зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність, вона повинна знову отримати доступ до професії, тобто пройти стажування, скласти кваліфікаційний іспит, отримати свідоцтво і відповідати вимогам до нотаріуса, викладених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. З Закону.]<br /> '''Припинення приватної нотаріальної діяльності можливе Міністерством Юстиції України''', коли нотаріус протягом тримісячного строку від дня реєстра-<br /> ції приватної нотаріальної діяльності не уклав договір службового страхування чи не вніс на спеціальний рахунок до банківської установи страхову заставу, призначену для покриття шкоди, заподіяної незаконними чи недбалими діями, або ж не поповнив впродовж одного року від дня витрачання коштів розмір страхової застави до початкового розміру.<br /> '''Якщо приватний нотаріус не виконує своїх обов'язків''' протягом двох місяців без поважних причин і не повідомив про це управління юстиції, його нотаріальна діяльність припиняється.<br /> Під &quot;невиконанням своїх обов'язків&quot; розуміється те, що приватний нотаріус не вчиняє нотаріальних дій, не надає консультацій правового характеру, не уклав угоди щодо його заміщення і не забезпечив у такий спосіб доступу осіб, якими або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, працівникам правоохоронних органів до посвідчених ним документів для скасування чи зміни вчинених нотаріальних дій, отримання дублікатів, отримання відомостей про вчинені нотаріальні дії тощо.<br /> Якщо приватний нотаріус не відповідає своїй посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що на тривалий час перешкоджає нотаріальній діяльності, ця підстава теж тягне за собою припинення приватної нотаріальної діяльності.<br /> Припинення приватної нотаріальної діяльності та анулювання реєстраційного посвідчення провадиться за наказом управління юстиції. Копія наказу у триденний термін має бути видана або надіслана поштою нотаріусу, приватна нотаріальна діяльність якого припиняється.<br /> Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, в місячний строк зобов'язаний передати документи, що стосуються вчинення ним нотаріальних дій, до державного нотаріального архіву.<br /> Рішення про анулювання реєстраційного посвідчення може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.<br /> <br /> [[Категорія: Адміністративне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]<br /> [[Категорія: Нотаріат]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=8375 Припинення приватної нотаріальної діяльності 2018-09-27T12:59:02Z <p>Nataliia.chornovol: /* Підстави зупинення нотаріальної діяльності */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 30 Закону України &quot;Про нотаріат&quot;]<br /> <br /> == Припинення та поновлення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Приватний нотаріус із власної ініціативи може припинити свою приватну нотаріальну діяльність, подавши письмове клопотання до управління юстиції. У цьому випадку приватний нотаріус залишається особою, яка зможе в майбутньому посісти посаду нотаріуса в державній нотаріальній конторі чи знову зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність у цьому ж чи в іншому окрузі, оскільки в неї залишається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, тобто особа не втрачає допуску до професії.<br /> Чинне законодавство не містить положень, які обмежували б призначення на посаду нотаріуса особи, яка мала перерву в нотаріальній діяльності за умови, що вона має свідоцтво про право на нотаріальну діяльність.<br /> <br /> == Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово <br /> зупиняється на час дії таких обставин: <br /> <br /> 1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення <br /> робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим <br /> Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів <br /> з дня виявлення цього порушення; <br /> 2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування <br /> цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір <br /> страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення <br /> цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього <br /> порушення; <br /> 3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій <br /> неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до <br /> закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше <br /> двох тижнів); <br /> 4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від <br /> надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції <br /> Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, <br /> головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та <br /> Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для <br /> перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил <br /> нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;<br /> 5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, <br /> передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення; <br /> 6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам <br /> та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій <br /> статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини; <br /> 7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> 8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в <br /> Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, <br /> містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції <br /> України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття <br /> нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не <br /> більш як на шість місяців. <br /> <br /> Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за <br /> власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом <br /> календарного року, або на більший строк за наявності поважних <br /> причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо). <br /> <br /> Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох <br /> днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один <br /> робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово <br /> повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України <br /> в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та <br /> строку відсутності.<br /> <br /> == Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Припинення приватної нотаріальної діяльності може бути наслідком втрати особою взагалі вправа на нотаріальну діяльність.<br /> З анулюванням свідоцтва як підстави для реєстрації приватної нотаріальної діяльності сама діяльність припиняється автоматично.<br /> Якщо особа, свідоцтво про право на нотаріальну діяльність якої анульоване, захоче коли-небудь зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність, вона повинна знову отримати доступ до професії, тобто пройти стажування, скласти кваліфікаційний іспит, отримати свідоцтво і відповідати вимогам до нотаріуса, викладених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. З Закону.]<br /> '''Припинення приватної нотаріальної діяльності можливе Міністерством Юстиції України''', коли нотаріус протягом тримісячного строку від дня реєстра-<br /> ції приватної нотаріальної діяльності не уклав договір службового страхування чи не вніс на спеціальний рахунок до банківської установи страхову заставу, призначену для покриття шкоди, заподіяної незаконними чи недбалими діями, або ж не поповнив впродовж одного року від дня витрачання коштів розмір страхової застави до початкового розміру.<br /> '''Якщо приватний нотаріус не виконує своїх обов'язків''' протягом двох місяців без поважних причин і не повідомив про це управління юстиції, його нотаріальна діяльність припиняється.<br /> Під &quot;невиконанням своїх обов'язків&quot; розуміється те, що приватний нотаріус не вчиняє нотаріальних дій, не надає консультацій правового характеру, не уклав угоди щодо його заміщення і не забезпечив у такий спосіб доступу осіб, якими або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, працівникам правоохоронних органів до посвідчених ним документів для скасування чи зміни вчинених нотаріальних дій, отримання дублікатів, отримання відомостей про вчинені нотаріальні дії тощо.<br /> Якщо приватний нотаріус не відповідає своїй посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що на тривалий час перешкоджає нотаріальній діяльності, ця підстава теж тягне за собою припинення приватної нотаріальної діяльності.<br /> Припинення приватної нотаріальної діяльності та анулювання реєстраційного посвідчення провадиться за наказом управління юстиції. Копія наказу у триденний термін має бути видана або надіслана поштою нотаріусу, приватна нотаріальна діяльність якого припиняється.<br /> Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, в місячний строк зобов'язаний передати документи, що стосуються вчинення ним нотаріальних дій, до державного нотаріального архіву.<br /> Рішення про анулювання реєстраційного посвідчення може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.<br /> <br /> [[Категорія: Адміністративне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]<br /> [[Категорія: Нотаріат]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=8373 Припинення приватної нотаріальної діяльності 2018-09-27T12:58:30Z <p>Nataliia.chornovol: /* Підстави зупинення нотаріальної діяльності */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 30 Закону України &quot;Про нотаріат&quot;]<br /> <br /> == Припинення та поновлення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Приватний нотаріус із власної ініціативи може припинити свою приватну нотаріальну діяльність, подавши письмове клопотання до управління юстиції. У цьому випадку приватний нотаріус залишається особою, яка зможе в майбутньому посісти посаду нотаріуса в державній нотаріальній конторі чи знову зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність у цьому ж чи в іншому окрузі, оскільки в неї залишається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, тобто особа не втрачає допуску до професії.<br /> Чинне законодавство не містить положень, які обмежували б призначення на посаду нотаріуса особи, яка мала перерву в нотаріальній діяльності за умови, що вона має свідоцтво про право на нотаріальну діяльність.<br /> <br /> == Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово <br /> зупиняється на час дії таких обставин: <br /> <br /> 1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення <br /> робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим <br /> Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів <br /> з дня виявлення цього порушення; <br /> <br /> 2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування <br /> цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір <br /> страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення <br /> цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього <br /> порушення; <br /> <br /> 3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій <br /> неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до <br /> закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше <br /> двох тижнів); <br /> <br /> 4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від <br /> надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції <br /> Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, <br /> головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та <br /> Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для <br /> перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил <br /> нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;<br /> <br /> 5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, <br /> передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення; <br /> <br /> 6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам <br /> та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій <br /> статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини; <br /> <br /> 7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої <br /> несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності; <br /> <br /> 8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в <br /> Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, <br /> містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції <br /> України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття <br /> нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не <br /> більш як на шість місяців. <br /> <br /> Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за <br /> власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом <br /> календарного року, або на більший строк за наявності поважних <br /> причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо). <br /> <br /> Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох <br /> днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один <br /> робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово <br /> повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України <br /> в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в <br /> областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та <br /> строку відсутності.<br /> <br /> == Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==<br /> <br /> Припинення приватної нотаріальної діяльності може бути наслідком втрати особою взагалі вправа на нотаріальну діяльність.<br /> З анулюванням свідоцтва як підстави для реєстрації приватної нотаріальної діяльності сама діяльність припиняється автоматично.<br /> Якщо особа, свідоцтво про право на нотаріальну діяльність якої анульоване, захоче коли-небудь зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність, вона повинна знову отримати доступ до професії, тобто пройти стажування, скласти кваліфікаційний іспит, отримати свідоцтво і відповідати вимогам до нотаріуса, викладених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. З Закону.]<br /> '''Припинення приватної нотаріальної діяльності можливе Міністерством Юстиції України''', коли нотаріус протягом тримісячного строку від дня реєстра-<br /> ції приватної нотаріальної діяльності не уклав договір службового страхування чи не вніс на спеціальний рахунок до банківської установи страхову заставу, призначену для покриття шкоди, заподіяної незаконними чи недбалими діями, або ж не поповнив впродовж одного року від дня витрачання коштів розмір страхової застави до початкового розміру.<br /> '''Якщо приватний нотаріус не виконує своїх обов'язків''' протягом двох місяців без поважних причин і не повідомив про це управління юстиції, його нотаріальна діяльність припиняється.<br /> Під &quot;невиконанням своїх обов'язків&quot; розуміється те, що приватний нотаріус не вчиняє нотаріальних дій, не надає консультацій правового характеру, не уклав угоди щодо його заміщення і не забезпечив у такий спосіб доступу осіб, якими або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, працівникам правоохоронних органів до посвідчених ним документів для скасування чи зміни вчинених нотаріальних дій, отримання дублікатів, отримання відомостей про вчинені нотаріальні дії тощо.<br /> Якщо приватний нотаріус не відповідає своїй посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що на тривалий час перешкоджає нотаріальній діяльності, ця підстава теж тягне за собою припинення приватної нотаріальної діяльності.<br /> Припинення приватної нотаріальної діяльності та анулювання реєстраційного посвідчення провадиться за наказом управління юстиції. Копія наказу у триденний термін має бути видана або надіслана поштою нотаріусу, приватна нотаріальна діяльність якого припиняється.<br /> Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, в місячний строк зобов'язаний передати документи, що стосуються вчинення ним нотаріальних дій, до державного нотаріального архіву.<br /> Рішення про анулювання реєстраційного посвідчення може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.<br /> <br /> [[Категорія: Адміністративне право]]<br /> [[Категорія: Господарське право]]<br /> [[Категорія: Нотаріат]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D1%83_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=8370 Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини 2018-09-27T12:45:55Z <p>Nataliia.chornovol: /* Перелік необхідних документів. */</p> <hr /> <div>== Нормативна база. ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV.]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/888-19 Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг » від 10.12.2015 № 888-VIII];<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 « Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру »];<br /> == Визначення термінів. ==<br /> '''Місце перебування''' - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Місце проживання''' - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Реєстрація''' - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому <br /> Кабінетом Міністрів України порядку.<br /> <br /> == Куди звернутись. ==<br /> Згідно ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] <br /> Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється органом реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради<br /> <br /> == Вартість. ==<br /> Згідно ст. 11-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»],за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:<br /> * у разі звернення особи протягом 30 днів з моменту зняття з реєстрації в розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати; <br /> * у разі звернення особи з порушенням зазначеного терміну - в розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати;<br /> * у разі реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується тільки за одну адміністративну послугу і зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.<br /> <br /> == Перелік необхідних документів. ==<br /> Відповідно до ст. 6 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»],<br /> У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку. &lt;br /&gt;<br /> Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): <br /> * письмову заяву; <br /> * документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;<br /> * квитанцію про сплату адміністративного збору; <br /> * документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; <br /> * військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);<br /> * заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).&lt;br /&gt;<br /> <br /> У разі подання заяви представником особи додатково подаються: <br /> * документ, що посвідчує особу представника; <br /> * документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі). <br /> <br /> Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. <br /> У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).<br /> Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.<br /> <br /> == Обов’язковість реєстрації. ==<br /> Згідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані '''протягом тридцяти календарних днів''' після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. <br /> Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. <br /> Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. <br /> <br /> == Підстави для відмови у реєстрації. ==<br /> Згідно ст. 9-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], <br /> орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:<br /> * особа не подала необхідних документів або інформації;<br /> * у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;<br /> * звернулася особа, яка не досягла 14 років.<br /> Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. <br /> <br /> == Реєстрація новонародженої дитини. == <br /> Відповідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»],<br /> Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. За бажанням батьків чи одного з них документи, передбачені цією статтею для реєстрації місця проживання дитини, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини. <br /> <br /> == Особливості реєстрації місця проживання бездомних осіб ==<br /> Згідно ст. 6-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], <br /> Бездомні та інші особи, які не мають постійного місця проживання, реєструються '''за адресою спеціалізованої соціальної установи''', закладу соціального обслуговування та соціального захисту, створених органами місцевого самоврядування. <br /> Подання заяви про реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання таких осіб у порядку і строки, встановлені цим Законом, покладається на відповідну спеціалізовану соціальну установу, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають зазначені особи.<br /> <br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D1%83_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=8369 Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини 2018-09-27T12:43:00Z <p>Nataliia.chornovol: /* Куди звернутись. */</p> <hr /> <div>== Нормативна база. ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV.]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/888-19 Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг » від 10.12.2015 № 888-VIII];<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 « Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру »];<br /> == Визначення термінів. ==<br /> '''Місце перебування''' - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Місце проживання''' - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Реєстрація''' - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому <br /> Кабінетом Міністрів України порядку.<br /> <br /> == Куди звернутись. ==<br /> Згідно ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] <br /> Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється органом реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради<br /> <br /> == Вартість. ==<br /> Згідно ст. 11-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»],за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:<br /> * у разі звернення особи протягом 30 днів з моменту зняття з реєстрації в розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати; <br /> * у разі звернення особи з порушенням зазначеного терміну - в розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати;<br /> * у разі реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується тільки за одну адміністративну послугу і зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.<br /> <br /> == Перелік необхідних документів. ==<br /> Відповідно до ст. 6 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»],<br /> У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку. &lt;br /&gt;<br /> Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): <br /> * письмову заяву; <br /> * документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; <br /> * якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; <br /> * квитанцію про сплату адміністративного збору; <br /> * документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; <br /> * військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);<br /> * заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).&lt;br /&gt;<br /> <br /> У разі подання заяви представником особи додатково подаються: <br /> * документ, що посвідчує особу представника; <br /> * документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі). <br /> <br /> Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. <br /> У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).<br /> Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.<br /> <br /> == Обов’язковість реєстрації. ==<br /> Згідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані '''протягом тридцяти календарних днів''' після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. <br /> Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. <br /> Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. <br /> <br /> == Підстави для відмови у реєстрації. ==<br /> Згідно ст. 9-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], <br /> орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:<br /> * особа не подала необхідних документів або інформації;<br /> * у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;<br /> * звернулася особа, яка не досягла 14 років.<br /> Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. <br /> <br /> == Реєстрація новонародженої дитини. == <br /> Відповідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»],<br /> Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. За бажанням батьків чи одного з них документи, передбачені цією статтею для реєстрації місця проживання дитини, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини. <br /> <br /> == Особливості реєстрації місця проживання бездомних осіб ==<br /> Згідно ст. 6-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], <br /> Бездомні та інші особи, які не мають постійного місця проживання, реєструються '''за адресою спеціалізованої соціальної установи''', закладу соціального обслуговування та соціального захисту, створених органами місцевого самоврядування. <br /> Подання заяви про реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання таких осіб у порядку і строки, встановлені цим Законом, покладається на відповідну спеціалізовану соціальну установу, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають зазначені особи.<br /> <br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_09_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F_2018_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.doc&diff=7787 Файл:Позов 09 серпня 2018 року.doc 2018-08-08T14:11:59Z <p>Nataliia.chornovol: позов про стягнення компенсацій при службовому відрядженні</p> <hr /> <div>позов про стягнення компенсацій при службовому відрядженні</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85&diff=7786 Гарантії та компенсації при службових відрядженнях 2018-08-08T14:01:35Z <p>Nataliia.chornovol: </p> <hr /> <div>== Нормативна база. ==<br /> <br /> <br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /> <br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закони України “Про оплату праці”]<br /> <br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»]<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59].<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про оплату праці»] (стаття 12) передбачено, що гарантії та компенсації працівникам в разі службових відряджень встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України] та іншими актами законодавства України і вони є мінімальними державними гарантіями.<br /> <br /> Статтею 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП) працівникам надано право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.<br /> <br /> == Виплати працівникам, які направляються у відрядження ==<br /> <br /> # добові за час перебування у відрядженні;<br /> # вартість проїзду до місця призначення і назад;<br /> # витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. <br /> <br /> Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.<br /> <br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998р. № 59] визначає службове відрядження як поїздку працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). <br /> <br /> '''Документами, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства''', можуть бути, зокрема: запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. <br /> <br /> У відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98] затверджено суми та склад витрат на відрядження осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.<br /> '''Відповідно до пункту 7 цієї постанови за наявності підтверджуючих документів відшкодовуються, зокрема, витрати:''' <br /> * на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);<br /> * на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;<br /> * на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98], за всі дні проживання;<br /> * на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;<br /> * на користування постільними речами в поїздах;<br /> * на оформлення закордонних паспортів;<br /> * на оформлення дозволів на в'їзд (віз);<br /> * на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;<br /> * на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;<br /> * на оплату службових телефонних розмов;<br /> * комісійні витрати у разі обміну валюти.<br /> Крім того, особам, що забезпечують урядовим зв’язком Президента України та Прем’єр-міністра України під час здійснення ними офіційних і робочих візитів за кордон, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати, які пов’язані з виконанням службової діяльності:<br /> * на наймання приміщень (кімнат) для урядового зв’язку;<br /> * на оплату прокладання ресурсу телекомунікаційних мереж;<br /> * на оплату підключення та інсталяції виділених ліній Інтернету і їх тарифікації;<br /> * на придбання карток мобільного зв’язку місцевих мобільних операторів з доступом до Інтернету;<br /> * на придбання додаткових квитків для перевезення обладнання урядового зв’язку.<br /> Членам офіційних делегацій на чолі з Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України під час здійснення офіційних і робочих візитів за кордон та робочих поїздок у межах України та передових груп, що забезпечують підготовку таких візитів, та співробітникам Управління державної охорони, які їх супроводжують, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати на обслуговування в залах офіційних делегацій в аеропортах.<br /> Зазначені витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) особи, визначеної в абзаці першому цього пункту, в разі, коли вона має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.<br /> Сума витрат на відрядження, не підтверджених документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати) в разі відрядження у межах України визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами виходячи з розрахунку 60 грн. на добу.<br /> Підприємство, що відряджає працівника, має забезпечити його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.<br /> <br /> == Режим роботи працівника у відрядженні ==<br /> <br /> Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. Дати на транспортних квитках мають збігатися з датами вибуття працівника у відрядження та його прибуття з відрядження згідно з наказом про відрядження. <br /> <br /> На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Компенсація за роботу працівника у відрядженні у вихідні або святкові й неробочі дні виплачується у подвійному розмірі годинної або денної ставки. <br /> <br /> Якщо працівник відбуває у відрядження або повертається з нього у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. <br /> <br /> Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. <br /> <br /> За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток протягом усього часу відрядження.<br /> <br /> Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Строк відрядження, як правило, не може перевищувати 30 календарних днів в межах України та 60 календарних днів – при відрядженні за кордон. <br /> <br /> За кожний день перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011N98]. <br /> <br /> Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються. <br /> <br /> Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. <br /> <br /> Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження, оригінали документів, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, а також повернути суму надміру витрачених або залишку коштів.<br /> <br /> Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> <br /> Спірні питання між працівником та роботодавцем, пов’язані з розрахунками за відрядження, вирішуються у порядку, визначеному для вирішення індивідуальних трудових спорів, як у позасудовому порядку (комісіями по трудових спорах, територіальними органами Державної інспекції України з питань праці, уповноваженими особами профспілок в порядку здійснення громадського контролю тощо), так і в судовому порядку (районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами). [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluWjlGSXBHQnBlcVU Зразок позовної заяви про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження].<br /> <br /> == Строки == <br /> <br /> При визначенні строків позовної давності при зверненні працівника до суду з вимогами про стягнення заборгованості по витратах на відрядження, слід виходити з того, що: по-перше, ці правовідносини є не цивільно-правовими, а виключно трудовими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст. ст. 97, 121 КЗпП)]; по-друге, гарантії й компенсації при службових відрядженнях надаються у межах законодавства про оплату праці. Тому, у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.2 ст. 233 КЗпП] України працівник має право звернутися до суду з вимогами про виплату заборгованості за відрядження без обмеження будь-яким строком.<br /> <br /> == Вартість ==<br /> <br /> У відповідності з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.<br /> [[Категорія:Трудове право]]<br /> [[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br /> [[Категорія:суди]]<br /> [[Категорія:територіальні органи]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=6469 Зловживання процесуальними правами в адміністративному процесі 2018-05-15T19:37:17Z <p>Nataliia.chornovol: </p> <hr /> <div>== Нормативна база: ==<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br /> <br /> == Зловживання процесуальними правами ==<br /> <br /> [[Статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України]] визначено перелік дій, які можуть трактуватись судом як зловживання процесуальними правами, а саме:<br /> # подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;<br /> # подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;<br /> # подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;<br /> # необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особ, як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;<br /> # узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Вказаний перелік не є вичерпним та може доповнюватись в кожному конкретному випадку . Так, саме пунктом першим вищезазначеної статті зазначено, що зловживанням процесуальними правами є також вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення, тобто суд, фактично, може, з певних підстав або об’єктивно без них, розцінити ту чи іншу дію як зловживання процесуальними правами та застосувати, передбачену Кодексом, відповідальність.<br /> <br /> == Відповідальність за зловживання процесуальними правами ==<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Частиною 3 статті 45 КАС України] законодавець передбачив одну із видів відповідальності за такі дії, зокрема: суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.<br /> Також, відповідальність, визначена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статтею 139 КАС України], відповідно до якої, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Крім того, слід звернути увагу і на [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статтю 144 КАС України], відповідно до якої, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.&lt;br /&gt;<br /> <br /> За зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, с[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 таттею 149 КАС України] передбачено штраф у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інші заходи процесуального примусу за такі протиправні діяння не передбачаються. &lt;br /&gt;<br /> У разі повторного вчинення таких дій/бездіяльності сума штрафу становить від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Штраф може бути накладений не лише на сторону у справі, а й на представника такої сторони.<br /> [[Категорія:Цивільний процес]] <br /> [[Категорія:Суди‏‎ ]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=6468 Зловживання процесуальними правами в адміністративному процесі 2018-05-15T19:36:06Z <p>Nataliia.chornovol: Створена сторінка: == Нормативна база: == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства Укр...</p> <hr /> <div>== Нормативна база: ==<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br /> <br /> == Зловживання процесуальними правами ==<br /> <br /> [[Статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України]] визначено перелік дій, які можуть трактуватись судом як зловживання процесуальними правами, а саме:<br /> # подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;<br /> # подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;<br /> # подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;<br /> # необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особ, як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;<br /> # узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Вказаний перелік не є вичерпним та може доповнюватись в кожному конкретному випадку . Так, саме пунктом першим вищезазначеної статті зазначено, що зловживанням процесуальними правами є також вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення, тобто суд, фактично, може, з певних підстав або об’єктивно без них, розцінити ту чи іншу дію як зловживання процесуальними правами та застосувати, передбачену Кодексом, відповідальність.<br /> <br /> == Відповідальність за зловживання процесуальними правами ==<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Частиною 3 статті 45 КАС України] законодавець передбачив одну із видів відповідальності за такі дії, зокрема: суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.<br /> Також, відповідальність, визначена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статтею 139 КАС України], відповідно до якої, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.<br /> Крім того, слід звернути увагу і на [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статтю 144 КАС України], відповідно до якої, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.<br /> За зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, с[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 таттею 149 КАС України] передбачено штраф у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інші заходи процесуального примусу за такі протиправні діяння не передбачаються. У разі повторного вчинення таких дій/бездіяльності сума штрафу становить від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Штраф може бути накладений не лише на сторону у справі, а й на представника такої сторони.<br /> [[Категорія:Цивільний процес]] <br /> [[Категорія:Суди‏‎ ]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=5416 Добросусідство 2018-02-12T10:39:59Z <p>Nataliia.chornovol: Nataliia.chornovol перейменував сторінку з WikiLegalAid:Питання добросусідства на Питання добросусідства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України &quot;Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 27.06.2015&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян» від 05.10.2016]<br /> <br /> Добросусідство — це частка правовідносин між власниками (користувачами) земельних ділянок, врегульованих Земельним кодексом України. <br /> <br /> Для врегулювання земельних відносин добросусідства у Земельному кодексі України (далі – ЗК України) присвячена 17 глава. Основна мета цього порядку полягає у забезпеченні такого використання землі, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється найменша кількість незручностей.<br /> <br /> == Суб'єкти ==<br /> Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі (п. 1 ст. 91, п. 1 ст. 96 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]). У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.<br /> <br /> == Зміст ==<br /> Зміст добросусідства полягає в сукупності прав та обов’язків суб’єктів таких відносин. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і спосіб, що не справляють неправомірного впливу на сусідні землеволодіння. Передбачено також право вимагати від інших землекористувачів такого ж використання сусідніх земельних ділянок, при цьому обов’язок кожного власника – не допускати заподіяння неправомірного впливу на сусідні земельні ділянки. <br /> <br /> == Використання суміжних зелених насаджень ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 103 ЗК України] власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх­нього цільового призначення, за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей і які не перешкоджають їм використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.<br /> <br /> Такі незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (заті­няють ділянку, заважають вирощуванню рослин тощо). За таких обставин, чинний [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої за­конні інтереси. Однак нерідко власники (землекористувачі) вдаються до са­мовільного знищення зелених насаджень, які їм заважають, не цікавлячись правовими наслідками цих дій.<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 105 ЗК України] передбачає право власників та землекористувачів земель­них ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сус­ідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням (цільове призначення земельної ділянки вказується в державному акті на право влас­ності на земельну ділянку або в договорі оренди земельної ділянки). У той же час положення ЗК України не дають права власникам (землекористувачам) на зни­щення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності. <br /> <br /> Може виникнути ситуація, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 109 ЗК України], такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних части­нах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева (крім випад­ку, якщо вони служать межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками). Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусі­дів у рівних частинах (крім випадку, коли один із сусідів відмовляється від своїх прав на дерева).<br /> <br /> '''Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель'''<br /> <br /> Особа, винна у самовільно­му знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у ви­гляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 116 ЦК України]). Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної влас­ності, несе адміністративну відповідальність, передбачену [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Знищення або пошкоджен­ня зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів»)], а також зобов'язана відшкодувати в грошовому еквіваленті заподіяну шкоду за нормами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]).<br /> <br /> == Спільна межа і межові знаки ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 125 ЗК України] починати використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, і встановлення її меж у на­турі (на місцевості) забороняється. Йдеться про встановлення меж земельної ділянки конкретного розміру, яка в передбаченому законодавством порядку була передана особі у власність (користування) і право на яку підтверджується правовстановлюючим документом (відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 126 ЗК України] такими до­кументами, зокрема, є державний акт на право власності на земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки). Слід зауважити, що [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 11 Закону Ук­раїни «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (05.06.2003 р.)] передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам зе­мельних часток (паїв). Так, земельні ділянки, які будуть використовуватися їхніми власниками самостійно, закріплюються межовими знаками встано­вленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їхні власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по периметру єдиного масиву.<br /> <br /> В кожному з випадків отримання правовстановлюючого документа і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачено в інтересах землевласника (землекористувача) з метою попередження спорів щодо встановлення спільної межі чи меж з іншими власниками (землекори­стувачами). Спори, як правило, не виникають, коли сусіди мають правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки та встановлені в натурі межі і, таким чином, можуть підтвердити свої права на спірну частину земельної ді­лянки. У випадку ж відсутності в особи документа, що посвідчує її право на земельну ділянку, встановлених меж (при фактичному користуванні) особа, в разі виникнення спору із сусідом щодо встановлення спільної (суміжної) межі, не матиме реальної можливості захистити свої права чи інтереси навіть у судовому порядку.<br /> <br /> == Спільні межі між сусідніми змельними ділянками ==<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 106 ЗК України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемісти­лись або стали невиразними. Встановлення меж земельної ділянки в натурі ре­гулюється чинним законодавством.<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 108 ЗК України], коли сусідні земельні ділянки відокремле­ні рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне вико­ристання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить ли­ше одному з сусідів. Також [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 2 ст. 108 ЗК України] вказує, що власники сусідніх земельних ділянок можуть користува­тися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними (вважаємо, що в такому випадку, власники повинні скласти відповідний договір про поря­док користування межовими спорудами, де доцільно визначити й несення витрат на утримання споруди в належному стані). До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди. За знищення межових знаків передбачена відповідальність (ст. 56 «Знищення межових знаків» Ко­дексу України про адміністративні правопорушення).<br /> <br /> == Розгляд земельного спору з питання добросусідства ==<br /> <br /> Відповідно до частини 3 статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 158 ЗК України] органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.<br /> <br /> Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.1 ст.159 ЗК України]).<br /> <br /> Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо. Строки, визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян»], згідно якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, адже дія цього закону також поширюється на вказані відносини, оскільки регулює питання розгляду скарг та звернень громадян.<br /> <br /> Кінцевим результатом розгляду спору у більшості випадків є прийняття рішення сесією відповідної ради, яка з питань земельних відносин скликається не рідше одного разу на місяць. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується у судовому порядку.</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=5414 Добросусідство 2018-02-12T10:39:08Z <p>Nataliia.chornovol: Nataliia.chornovol перейменував сторінку з Обговорення:Питання добросусідства на WikiLegalAid:Питання добросусідства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України &quot;Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 27.06.2015&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян» від 05.10.2016]<br /> <br /> Добросусідство — це частка правовідносин між власниками (користувачами) земельних ділянок, врегульованих Земельним кодексом України. <br /> <br /> Для врегулювання земельних відносин добросусідства у Земельному кодексі України (далі – ЗК України) присвячена 17 глава. Основна мета цього порядку полягає у забезпеченні такого використання землі, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється найменша кількість незручностей.<br /> <br /> == Суб'єкти ==<br /> Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі (п. 1 ст. 91, п. 1 ст. 96 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]). У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.<br /> <br /> == Зміст ==<br /> Зміст добросусідства полягає в сукупності прав та обов’язків суб’єктів таких відносин. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і спосіб, що не справляють неправомірного впливу на сусідні землеволодіння. Передбачено також право вимагати від інших землекористувачів такого ж використання сусідніх земельних ділянок, при цьому обов’язок кожного власника – не допускати заподіяння неправомірного впливу на сусідні земельні ділянки. <br /> <br /> == Використання суміжних зелених насаджень ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 103 ЗК України] власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх­нього цільового призначення, за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей і які не перешкоджають їм використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.<br /> <br /> Такі незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (заті­няють ділянку, заважають вирощуванню рослин тощо). За таких обставин, чинний [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої за­конні інтереси. Однак нерідко власники (землекористувачі) вдаються до са­мовільного знищення зелених насаджень, які їм заважають, не цікавлячись правовими наслідками цих дій.<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 105 ЗК України] передбачає право власників та землекористувачів земель­них ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сус­ідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням (цільове призначення земельної ділянки вказується в державному акті на право влас­ності на земельну ділянку або в договорі оренди земельної ділянки). У той же час положення ЗК України не дають права власникам (землекористувачам) на зни­щення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності. <br /> <br /> Може виникнути ситуація, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 109 ЗК України], такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних части­нах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева (крім випад­ку, якщо вони служать межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками). Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусі­дів у рівних частинах (крім випадку, коли один із сусідів відмовляється від своїх прав на дерева).<br /> <br /> '''Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель'''<br /> <br /> Особа, винна у самовільно­му знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у ви­гляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 116 ЦК України]). Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної влас­ності, несе адміністративну відповідальність, передбачену [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Знищення або пошкоджен­ня зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів»)], а також зобов'язана відшкодувати в грошовому еквіваленті заподіяну шкоду за нормами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]).<br /> <br /> == Спільна межа і межові знаки ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 125 ЗК України] починати використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, і встановлення її меж у на­турі (на місцевості) забороняється. Йдеться про встановлення меж земельної ділянки конкретного розміру, яка в передбаченому законодавством порядку була передана особі у власність (користування) і право на яку підтверджується правовстановлюючим документом (відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 126 ЗК України] такими до­кументами, зокрема, є державний акт на право власності на земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки). Слід зауважити, що [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 11 Закону Ук­раїни «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (05.06.2003 р.)] передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам зе­мельних часток (паїв). Так, земельні ділянки, які будуть використовуватися їхніми власниками самостійно, закріплюються межовими знаками встано­вленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їхні власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по периметру єдиного масиву.<br /> <br /> В кожному з випадків отримання правовстановлюючого документа і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачено в інтересах землевласника (землекористувача) з метою попередження спорів щодо встановлення спільної межі чи меж з іншими власниками (землекори­стувачами). Спори, як правило, не виникають, коли сусіди мають правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки та встановлені в натурі межі і, таким чином, можуть підтвердити свої права на спірну частину земельної ді­лянки. У випадку ж відсутності в особи документа, що посвідчує її право на земельну ділянку, встановлених меж (при фактичному користуванні) особа, в разі виникнення спору із сусідом щодо встановлення спільної (суміжної) межі, не матиме реальної можливості захистити свої права чи інтереси навіть у судовому порядку.<br /> <br /> == Спільні межі між сусідніми змельними ділянками ==<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 106 ЗК України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемісти­лись або стали невиразними. Встановлення меж земельної ділянки в натурі ре­гулюється чинним законодавством.<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 108 ЗК України], коли сусідні земельні ділянки відокремле­ні рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне вико­ристання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить ли­ше одному з сусідів. Також [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 2 ст. 108 ЗК України] вказує, що власники сусідніх земельних ділянок можуть користува­тися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними (вважаємо, що в такому випадку, власники повинні скласти відповідний договір про поря­док користування межовими спорудами, де доцільно визначити й несення витрат на утримання споруди в належному стані). До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди. За знищення межових знаків передбачена відповідальність (ст. 56 «Знищення межових знаків» Ко­дексу України про адміністративні правопорушення).<br /> <br /> == Розгляд земельного спору з питання добросусідства ==<br /> <br /> Відповідно до частини 3 статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 158 ЗК України] органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.<br /> <br /> Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.1 ст.159 ЗК України]).<br /> <br /> Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо. Строки, визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян»], згідно якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, адже дія цього закону також поширюється на вказані відносини, оскільки регулює питання розгляду скарг та звернень громадян.<br /> <br /> Кінцевим результатом розгляду спору у більшості випадків є прийняття рішення сесією відповідної ради, яка з питань земельних відносин скликається не рідше одного разу на місяць. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується у судовому порядку.</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:Nataliia.chornovol&diff=5413 Обговорення користувача:Nataliia.chornovol 2018-02-12T10:38:27Z <p>Nataliia.chornovol: Nataliia.chornovol перейменував сторінку з Обговорення користувача:Nataliia.chornovol на Обговорення:Питання добросусідства</p> <hr /> <div>#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Обговорення:Питання добросусідства]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=5412 Добросусідство 2018-02-12T10:38:27Z <p>Nataliia.chornovol: Nataliia.chornovol перейменував сторінку з Обговорення користувача:Nataliia.chornovol на Обговорення:Питання добросусідства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України &quot;Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 27.06.2015&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян» від 05.10.2016]<br /> <br /> Добросусідство — це частка правовідносин між власниками (користувачами) земельних ділянок, врегульованих Земельним кодексом України. <br /> <br /> Для врегулювання земельних відносин добросусідства у Земельному кодексі України (далі – ЗК України) присвячена 17 глава. Основна мета цього порядку полягає у забезпеченні такого використання землі, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється найменша кількість незручностей.<br /> <br /> == Суб'єкти ==<br /> Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі (п. 1 ст. 91, п. 1 ст. 96 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]). У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.<br /> <br /> == Зміст ==<br /> Зміст добросусідства полягає в сукупності прав та обов’язків суб’єктів таких відносин. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і спосіб, що не справляють неправомірного впливу на сусідні землеволодіння. Передбачено також право вимагати від інших землекористувачів такого ж використання сусідніх земельних ділянок, при цьому обов’язок кожного власника – не допускати заподіяння неправомірного впливу на сусідні земельні ділянки. <br /> <br /> == Використання суміжних зелених насаджень ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 103 ЗК України] власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх­нього цільового призначення, за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей і які не перешкоджають їм використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.<br /> <br /> Такі незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (заті­няють ділянку, заважають вирощуванню рослин тощо). За таких обставин, чинний [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої за­конні інтереси. Однак нерідко власники (землекористувачі) вдаються до са­мовільного знищення зелених насаджень, які їм заважають, не цікавлячись правовими наслідками цих дій.<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 105 ЗК України] передбачає право власників та землекористувачів земель­них ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сус­ідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням (цільове призначення земельної ділянки вказується в державному акті на право влас­ності на земельну ділянку або в договорі оренди земельної ділянки). У той же час положення ЗК України не дають права власникам (землекористувачам) на зни­щення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності. <br /> <br /> Може виникнути ситуація, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 109 ЗК України], такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних части­нах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева (крім випад­ку, якщо вони служать межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками). Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусі­дів у рівних частинах (крім випадку, коли один із сусідів відмовляється від своїх прав на дерева).<br /> <br /> '''Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель'''<br /> <br /> Особа, винна у самовільно­му знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у ви­гляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 116 ЦК України]). Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної влас­ності, несе адміністративну відповідальність, передбачену [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Знищення або пошкоджен­ня зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів»)], а також зобов'язана відшкодувати в грошовому еквіваленті заподіяну шкоду за нормами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]).<br /> <br /> == Спільна межа і межові знаки ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 125 ЗК України] починати використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, і встановлення її меж у на­турі (на місцевості) забороняється. Йдеться про встановлення меж земельної ділянки конкретного розміру, яка в передбаченому законодавством порядку була передана особі у власність (користування) і право на яку підтверджується правовстановлюючим документом (відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 126 ЗК України] такими до­кументами, зокрема, є державний акт на право власності на земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки). Слід зауважити, що [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 11 Закону Ук­раїни «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (05.06.2003 р.)] передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам зе­мельних часток (паїв). Так, земельні ділянки, які будуть використовуватися їхніми власниками самостійно, закріплюються межовими знаками встано­вленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їхні власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по периметру єдиного масиву.<br /> <br /> В кожному з випадків отримання правовстановлюючого документа і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачено в інтересах землевласника (землекористувача) з метою попередження спорів щодо встановлення спільної межі чи меж з іншими власниками (землекори­стувачами). Спори, як правило, не виникають, коли сусіди мають правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки та встановлені в натурі межі і, таким чином, можуть підтвердити свої права на спірну частину земельної ді­лянки. У випадку ж відсутності в особи документа, що посвідчує її право на земельну ділянку, встановлених меж (при фактичному користуванні) особа, в разі виникнення спору із сусідом щодо встановлення спільної (суміжної) межі, не матиме реальної можливості захистити свої права чи інтереси навіть у судовому порядку.<br /> <br /> == Спільні межі між сусідніми змельними ділянками ==<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 106 ЗК України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемісти­лись або стали невиразними. Встановлення меж земельної ділянки в натурі ре­гулюється чинним законодавством.<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 108 ЗК України], коли сусідні земельні ділянки відокремле­ні рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне вико­ристання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить ли­ше одному з сусідів. Також [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 2 ст. 108 ЗК України] вказує, що власники сусідніх земельних ділянок можуть користува­тися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними (вважаємо, що в такому випадку, власники повинні скласти відповідний договір про поря­док користування межовими спорудами, де доцільно визначити й несення витрат на утримання споруди в належному стані). До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди. За знищення межових знаків передбачена відповідальність (ст. 56 «Знищення межових знаків» Ко­дексу України про адміністративні правопорушення).<br /> <br /> == Розгляд земельного спору з питання добросусідства ==<br /> <br /> Відповідно до частини 3 статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 158 ЗК України] органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.<br /> <br /> Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.1 ст.159 ЗК України]).<br /> <br /> Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо. Строки, визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян»], згідно якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, адже дія цього закону також поширюється на вказані відносини, оскільки регулює питання розгляду скарг та звернень громадян.<br /> <br /> Кінцевим результатом розгляду спору у більшості випадків є прийняття рішення сесією відповідної ради, яка з питань земельних відносин скликається не рідше одного разу на місяць. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується у судовому порядку.</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=5411 Добросусідство 2018-02-12T10:34:28Z <p>Nataliia.chornovol: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України &quot;Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 27.06.2015&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян» від 05.10.2016]<br /> <br /> Добросусідство — це частка правовідносин між власниками (користувачами) земельних ділянок, врегульованих Земельним кодексом України. <br /> <br /> Для врегулювання земельних відносин добросусідства у Земельному кодексі України (далі – ЗК України) присвячена 17 глава. Основна мета цього порядку полягає у забезпеченні такого використання землі, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється найменша кількість незручностей.<br /> <br /> == Суб'єкти ==<br /> Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі (п. 1 ст. 91, п. 1 ст. 96 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]). У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.<br /> <br /> == Зміст ==<br /> Зміст добросусідства полягає в сукупності прав та обов’язків суб’єктів таких відносин. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і спосіб, що не справляють неправомірного впливу на сусідні землеволодіння. Передбачено також право вимагати від інших землекористувачів такого ж використання сусідніх земельних ділянок, при цьому обов’язок кожного власника – не допускати заподіяння неправомірного впливу на сусідні земельні ділянки. <br /> <br /> == Використання суміжних зелених насаджень ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 103 ЗК України] власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх­нього цільового призначення, за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей і які не перешкоджають їм використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.<br /> <br /> Такі незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (заті­няють ділянку, заважають вирощуванню рослин тощо). За таких обставин, чинний [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої за­конні інтереси. Однак нерідко власники (землекористувачі) вдаються до са­мовільного знищення зелених насаджень, які їм заважають, не цікавлячись правовими наслідками цих дій.<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 105 ЗК України] передбачає право власників та землекористувачів земель­них ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сус­ідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням (цільове призначення земельної ділянки вказується в державному акті на право влас­ності на земельну ділянку або в договорі оренди земельної ділянки). У той же час положення ЗК України не дають права власникам (землекористувачам) на зни­щення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності. <br /> <br /> Може виникнути ситуація, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 109 ЗК України], такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних части­нах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева (крім випад­ку, якщо вони служать межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками). Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусі­дів у рівних частинах (крім випадку, коли один із сусідів відмовляється від своїх прав на дерева).<br /> <br /> '''Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель'''<br /> <br /> Особа, винна у самовільно­му знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у ви­гляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 116 ЦК України]). Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної влас­ності, несе адміністративну відповідальність, передбачену [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Знищення або пошкоджен­ня зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів»)], а також зобов'язана відшкодувати в грошовому еквіваленті заподіяну шкоду за нормами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]).<br /> <br /> == Спільна межа і межові знаки ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 125 ЗК України] починати використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, і встановлення її меж у на­турі (на місцевості) забороняється. Йдеться про встановлення меж земельної ділянки конкретного розміру, яка в передбаченому законодавством порядку була передана особі у власність (користування) і право на яку підтверджується правовстановлюючим документом (відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 126 ЗК України] такими до­кументами, зокрема, є державний акт на право власності на земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки). Слід зауважити, що [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 11 Закону Ук­раїни «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (05.06.2003 р.)] передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам зе­мельних часток (паїв). Так, земельні ділянки, які будуть використовуватися їхніми власниками самостійно, закріплюються межовими знаками встано­вленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їхні власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по периметру єдиного масиву.<br /> <br /> В кожному з випадків отримання правовстановлюючого документа і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачено в інтересах землевласника (землекористувача) з метою попередження спорів щодо встановлення спільної межі чи меж з іншими власниками (землекори­стувачами). Спори, як правило, не виникають, коли сусіди мають правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки та встановлені в натурі межі і, таким чином, можуть підтвердити свої права на спірну частину земельної ді­лянки. У випадку ж відсутності в особи документа, що посвідчує її право на земельну ділянку, встановлених меж (при фактичному користуванні) особа, в разі виникнення спору із сусідом щодо встановлення спільної (суміжної) межі, не матиме реальної можливості захистити свої права чи інтереси навіть у судовому порядку.<br /> <br /> == Спільні межі між сусідніми змельними ділянками ==<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 106 ЗК України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемісти­лись або стали невиразними. Встановлення меж земельної ділянки в натурі ре­гулюється чинним законодавством.<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 108 ЗК України], коли сусідні земельні ділянки відокремле­ні рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне вико­ристання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить ли­ше одному з сусідів. Також [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 2 ст. 108 ЗК України] вказує, що власники сусідніх земельних ділянок можуть користува­тися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними (вважаємо, що в такому випадку, власники повинні скласти відповідний договір про поря­док користування межовими спорудами, де доцільно визначити й несення витрат на утримання споруди в належному стані). До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди. За знищення межових знаків передбачена відповідальність (ст. 56 «Знищення межових знаків» Ко­дексу України про адміністративні правопорушення).<br /> <br /> == Розгляд земельного спору з питання добросусідства ==<br /> <br /> Відповідно до частини 3 статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 158 ЗК України] органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.<br /> <br /> Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.1 ст.159 ЗК України]).<br /> <br /> Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо. Строки, визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян»], згідно якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, адже дія цього закону також поширюється на вказані відносини, оскільки регулює питання розгляду скарг та звернень громадян.<br /> <br /> Кінцевим результатом розгляду спору у більшості випадків є прийняття рішення сесією відповідної ради, яка з питань земельних відносин скликається не рідше одного разу на місяць. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується у судовому порядку.</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=5410 Добросусідство 2018-02-12T10:33:03Z <p>Nataliia.chornovol: /* Питання добросусідства */ нова тема</p> <hr /> <div>== Питання добросусідства ==<br /> <br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України &quot;Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 27.06.2015&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян» від 05.10.2016]<br /> <br /> Добросусідство — це частка правовідносин між власниками (користувачами) земельних ділянок, врегульованих Земельним кодексом України. <br /> <br /> Для врегулювання земельних відносин добросусідства у Земельному кодексі України (далі – ЗК України) присвячена 17 глава. Основна мета цього порядку полягає у забезпеченні такого використання землі, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється найменша кількість незручностей.<br /> <br /> == Суб'єкти ==<br /> Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі (п. 1 ст. 91, п. 1 ст. 96 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]). У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.<br /> <br /> == Зміст ==<br /> Зміст добросусідства полягає в сукупності прав та обов’язків суб’єктів таких відносин. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і спосіб, що не справляють неправомірного впливу на сусідні землеволодіння. Передбачено також право вимагати від інших землекористувачів такого ж використання сусідніх земельних ділянок, при цьому обов’язок кожного власника – не допускати заподіяння неправомірного впливу на сусідні земельні ділянки. <br /> <br /> == Використання суміжних зелених насаджень ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 103 ЗК України] власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх­нього цільового призначення, за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей і які не перешкоджають їм використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.<br /> <br /> Такі незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (заті­няють ділянку, заважають вирощуванню рослин тощо). За таких обставин, чинний [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої за­конні інтереси. Однак нерідко власники (землекористувачі) вдаються до са­мовільного знищення зелених насаджень, які їм заважають, не цікавлячись правовими наслідками цих дій.<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 105 ЗК України] передбачає право власників та землекористувачів земель­них ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сус­ідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням (цільове призначення земельної ділянки вказується в державному акті на право влас­ності на земельну ділянку або в договорі оренди земельної ділянки). У той же час положення ЗК України не дають права власникам (землекористувачам) на зни­щення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності. <br /> <br /> Може виникнути ситуація, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 109 ЗК України], такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних части­нах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева (крім випад­ку, якщо вони служать межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками). Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусі­дів у рівних частинах (крім випадку, коли один із сусідів відмовляється від своїх прав на дерева).<br /> <br /> '''Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель'''<br /> <br /> Особа, винна у самовільно­му знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у ви­гляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 116 ЦК України]). Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної влас­ності, несе адміністративну відповідальність, передбачену [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Знищення або пошкоджен­ня зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів»)], а також зобов'язана відшкодувати в грошовому еквіваленті заподіяну шкоду за нормами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насаджен­ням у межах міст та інших населених пунктів» від 08.04.1999 р. №559]).<br /> <br /> == Спільна межа і межові знаки ==<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 125 ЗК України] починати використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, і встановлення її меж у на­турі (на місцевості) забороняється. Йдеться про встановлення меж земельної ділянки конкретного розміру, яка в передбаченому законодавством порядку була передана особі у власність (користування) і право на яку підтверджується правовстановлюючим документом (відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 126 ЗК України] такими до­кументами, зокрема, є державний акт на право власності на земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки). Слід зауважити, що [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 11 Закону Ук­раїни «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (05.06.2003 р.)] передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам зе­мельних часток (паїв). Так, земельні ділянки, які будуть використовуватися їхніми власниками самостійно, закріплюються межовими знаками встано­вленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їхні власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по периметру єдиного масиву.<br /> <br /> В кожному з випадків отримання правовстановлюючого документа і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачено в інтересах землевласника (землекористувача) з метою попередження спорів щодо встановлення спільної межі чи меж з іншими власниками (землекори­стувачами). Спори, як правило, не виникають, коли сусіди мають правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки та встановлені в натурі межі і, таким чином, можуть підтвердити свої права на спірну частину земельної ді­лянки. У випадку ж відсутності в особи документа, що посвідчує її право на земельну ділянку, встановлених меж (при фактичному користуванні) особа, в разі виникнення спору із сусідом щодо встановлення спільної (суміжної) межі, не матиме реальної можливості захистити свої права чи інтереси навіть у судовому порядку.<br /> <br /> == Спільні межі між сусідніми змельними ділянками ==<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 106 ЗК України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемісти­лись або стали невиразними. Встановлення меж земельної ділянки в натурі ре­гулюється чинним законодавством.<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 108 ЗК України], коли сусідні земельні ділянки відокремле­ні рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне вико­ристання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить ли­ше одному з сусідів. Також [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 2 ст. 108 ЗК України] вказує, що власники сусідніх земельних ділянок можуть користува­тися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними (вважаємо, що в такому випадку, власники повинні скласти відповідний договір про поря­док користування межовими спорудами, де доцільно визначити й несення витрат на утримання споруди в належному стані). До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди. За знищення межових знаків передбачена відповідальність (ст. 56 «Знищення межових знаків» Ко­дексу України про адміністративні правопорушення).<br /> <br /> == Розгляд земельного спору з питання добросусідства ==<br /> <br /> Відповідно до частини 3 статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 158 ЗК України] органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.<br /> <br /> Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.1 ст.159 ЗК України]).<br /> <br /> Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо. Строки, визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/go/393/96-вр статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян»], згідно якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, адже дія цього закону також поширюється на вказані відносини, оскільки регулює питання розгляду скарг та звернень громадян.<br /> <br /> Кінцевим результатом розгляду спору у більшості випадків є прийняття рішення сесією відповідної ради, яка з питань земельних відносин скликається не рідше одного разу на місяць. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується у судовому порядку.</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=4925 Заходи забезпечення позову в цивільному процесі 2017-12-29T14:56:39Z <p>Nataliia.chornovol: </p> <hr /> <div>== Нормативно-правова база ==<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page * Цивільно-процесуальний кодекс України;]<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 149. Підстави для забезпечення позову] ==<br /> <br /> # Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.<br /> # Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.<br /> # За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 150. Види забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Позов забезпечується:<br /> * накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;<br /> * забороною вчиняти певні дії;<br /> * встановленням обов’язку вчинити певні дії;<br /> * забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;<br /> * зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;<br /> * зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;<br /> * передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;<br /> * зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;<br /> * арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;<br /> * іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''8.''' Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''9.''' Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''10.''' Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 151. Зміст і форма заяви] ==<br /> <br /> '''1.''' Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:<br /> * найменування суду, до якого подається заява;<br /> * повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;<br /> * предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;<br /> * захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;<br /> * ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;<br /> * пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;<br /> * інші відомості, потрібні для забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:<br /> * найменування суду, до якого подається заява;<br /> * повне найменування - для юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) - для фізичної особи - підприємця, яка є відповідальною за морською вимогою;<br /> * розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;<br /> * найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' До заяви про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду додаються:<br /> * копія позовної заяви до міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду або іншого документа, подання якого започатковує процедуру міжнародного комерційного арбітражу, третейського розгляду згідно з відповідним регламентом (правилами) арбітражу, або третейського суду або законодавством за місцем арбітражу;<br /> * документ, що підтверджує подання такої позовної заяви або іншого аналогічного документа згідно з відповідним регламентом (правилами) арбітражу, третейського суду або законодавством за місцем арбітражу;<br /> * копія відповідної арбітражної угоди чи угоди про передачу спору на вирішення третейського суду.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 152. Порядок подання заяви про забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Заява про забезпечення позову подається:<br /> * до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;<br /> * одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;<br /> * після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''8.''' Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, яка подала заяву про арешт морського судна, зобов’язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''9.''' Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''10.''' Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''11.''' Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 154. Зустрічне забезпечення] ==<br /> <br /> '''1.''' Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:<br /> * позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або<br /> * суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:<br /> * надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;<br /> * вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''8.''' Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''9.''' Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''10.''' Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''11.''' Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення] ==<br /> <br /> '''1.''' Зустрічне забезпечення скасовується у випадку закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2, 5, 7, 8 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page8 статті 255] цього Кодексу, залишення позову без розгляду з підстав, визначених пунктом 6 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page8 статті 257] цього Кодексу, або після набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову в повному обсязі, про що окремо зазначається в резолютивній частині відповідного судового рішення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня набрання відповідним рішенням або ухвалою суду законної сили, відповідачем або іншою особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Якщо такий позов буде подано, зустрічне забезпечення діє як захід забезпечення позову у відповідному провадженні, а питання про його скасування вирішується одночасно з вирішенням цього позову по суті заявлених вимог, поверненням позовної заяви, відмовою у відкритті провадження у справі або залишенням вказаного позову без розгляду чи закриттям провадження.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом в будь-який час за вмотивованим клопотанням відповідача або іншої особи, права або охоронювані законом інтереси якої порушуються у зв’язку з вжиттям заходів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Суд розглядає клопотання про скасування зустрічного забезпечення не пізніше п’яти днів з дня надходження до суду такого клопотання. За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про скасування зустрічного забезпечення або про відмову у його скасуванні може бути оскаржена.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' У разі скасування зустрічного забезпечення грошові кошти, внесені особою на депозитний рахунок суду з метою зустрічного забезпечення, підлягають поверненню особі, яка здійснила таке зустрічне забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про скасування зустрічного забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' У разі скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами тринадцятою, чотирнадцятою статті 158 цього Кодексу, зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня постановлення ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову жодною особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 156. Заміна одного заходу забезпечення позову іншим] ==<br /> <br /> '''1.''' За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 157. Виконання ухвали про забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби України та органи доходів і зборів зобов’язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 158. Скасування заходів забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''8.''' Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''9.''' У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''10.''' У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''11.''' Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''12.''' Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''13.''' Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:<br /> * неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 152] цього Кодексу;<br /> * повернення позовної заяви;<br /> * відмови у відкритті провадження у справі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''14.''' Заходи забезпечення позову, вжиті судом у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, скасовуються у разі відмови у розгляді такої справи або припинення її розгляду міжнародним комерційним арбітражем, третейським судом, ухвалення ними рішення про відмову в задоволенні позову, припинення участі або невчинення особою, за заявою якої забезпечено позов, дій щодо участі в арбітражному, третейському розгляді, або з інших підстав, що свідчать про втрату необхідності у забезпеченні такого позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову] ==<br /> <br /> '''1.''' У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 155] цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> [https://docs.google.com/document/d/1yODVU7M3QlS79n_wuar5m2R4uVtjNRt0UVK4P23MnEQ Зразок заяви про забезпечення позову.]<br /> <br /> [[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Суди]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83.doc&diff=4924 Файл:Заява про забезпечення позову.doc 2017-12-29T14:35:24Z <p>Nataliia.chornovol: Забезпечення позову</p> <hr /> <div>Забезпечення позову</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=4923 Заходи забезпечення позову в цивільному процесі 2017-12-29T14:30:58Z <p>Nataliia.chornovol: Створена сторінка: == Нормативно-правова база == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page 1. Цивільно-процесуальний кодек...</p> <hr /> <div>== Нормативно-правова база ==<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page 1. Цивільно-процесуальний кодекс України;]<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 149. Підстави для забезпечення позову] ==<br /> <br /> # Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.<br /> # Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.<br /> # За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 150. Види забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Позов забезпечується:<br /> * накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;<br /> * забороною вчиняти певні дії;<br /> * встановленням обов’язку вчинити певні дії;<br /> * забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;<br /> * зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;<br /> * зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;<br /> * передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;<br /> * зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;<br /> * арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;<br /> * іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''8.''' Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''9.''' Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''10.''' Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 151. Зміст і форма заяви] ==<br /> <br /> '''1.''' Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:<br /> * найменування суду, до якого подається заява;<br /> * повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;<br /> * предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;<br /> * захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;<br /> * ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;<br /> * пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;<br /> * інші відомості, потрібні для забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:<br /> * найменування суду, до якого подається заява;<br /> * повне найменування - для юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) - для фізичної особи - підприємця, яка є відповідальною за морською вимогою;<br /> * розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;<br /> * найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' До заяви про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду додаються:<br /> * копія позовної заяви до міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду або іншого документа, подання якого започатковує процедуру міжнародного комерційного арбітражу, третейського розгляду згідно з відповідним регламентом (правилами) арбітражу, або третейського суду або законодавством за місцем арбітражу;<br /> * документ, що підтверджує подання такої позовної заяви або іншого аналогічного документа згідно з відповідним регламентом (правилами) арбітражу, третейського суду або законодавством за місцем арбітражу;<br /> * копія відповідної арбітражної угоди чи угоди про передачу спору на вирішення третейського суду.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 152. Порядок подання заяви про забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Заява про забезпечення позову подається:<br /> * до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;<br /> * одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;<br /> * після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''8.''' Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, яка подала заяву про арешт морського судна, зобов’язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''9.''' Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''10.''' Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''11.''' Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 154. Зустрічне забезпечення] ==<br /> <br /> '''1.''' Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:<br /> * позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або<br /> * суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:<br /> * надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;<br /> * вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''8.''' Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''9.''' Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''10.''' Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''11.''' Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення] ==<br /> <br /> '''1.''' Зустрічне забезпечення скасовується у випадку закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2, 5, 7, 8 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page8 статті 255] цього Кодексу, залишення позову без розгляду з підстав, визначених пунктом 6 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page8 статті 257] цього Кодексу, або після набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову в повному обсязі, про що окремо зазначається в резолютивній частині відповідного судового рішення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня набрання відповідним рішенням або ухвалою суду законної сили, відповідачем або іншою особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Якщо такий позов буде подано, зустрічне забезпечення діє як захід забезпечення позову у відповідному провадженні, а питання про його скасування вирішується одночасно з вирішенням цього позову по суті заявлених вимог, поверненням позовної заяви, відмовою у відкритті провадження у справі або залишенням вказаного позову без розгляду чи закриттям провадження.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом в будь-який час за вмотивованим клопотанням відповідача або іншої особи, права або охоронювані законом інтереси якої порушуються у зв’язку з вжиттям заходів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Суд розглядає клопотання про скасування зустрічного забезпечення не пізніше п’яти днів з дня надходження до суду такого клопотання. За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про скасування зустрічного забезпечення або про відмову у його скасуванні може бути оскаржена.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' У разі скасування зустрічного забезпечення грошові кошти, внесені особою на депозитний рахунок суду з метою зустрічного забезпечення, підлягають поверненню особі, яка здійснила таке зустрічне забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про скасування зустрічного забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' У разі скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами тринадцятою, чотирнадцятою статті 158 цього Кодексу, зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня постановлення ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову жодною особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 156. Заміна одного заходу забезпечення позову іншим] ==<br /> <br /> '''1.''' За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 157. Виконання ухвали про забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби України та органи доходів і зборів зобов’язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 158. Скасування заходів забезпечення позову] ==<br /> <br /> '''1.''' Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''3.''' У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''4.''' За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''5.''' Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''6.''' Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''7.''' У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''8.''' Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''9.''' У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''10.''' У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''11.''' Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''12.''' Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''13.''' Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:<br /> * неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 152] цього Кодексу;<br /> * повернення позовної заяви;<br /> * відмови у відкритті провадження у справі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''14.''' Заходи забезпечення позову, вжиті судом у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, скасовуються у разі відмови у розгляді такої справи або припинення її розгляду міжнародним комерційним арбітражем, третейським судом, ухвалення ними рішення про відмову в задоволенні позову, припинення участі або невчинення особою, за заявою якої забезпечено позов, дій щодо участі в арбітражному, третейському розгляді, або з інших підстав, що свідчать про втрату необхідності у забезпеченні такого позову.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову] ==<br /> <br /> '''1.''' У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 155] цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''2.''' У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.<br /> <br /> [[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Суди]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85&diff=611 Гарантії та компенсації при службових відрядженнях 2016-12-15T14:39:26Z <p>Nataliia.chornovol: /* Куди звернутися */</p> <hr /> <div>== Нормативна база. ==<br /> <br /> <br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /> <br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закони України “Про оплату праці”]<br /> <br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»]<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59].<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про оплату праці»] (стаття 12) передбачено, що гарантії та компенсації працівникам в разі службових відряджень встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України] та іншими актами законодавства України і вони є мінімальними державними гарантіями.<br /> <br /> Статтею 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП) працівникам надано право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.<br /> <br /> == Виплати працівникам, які направляються у відрядження ==<br /> <br /> # добові за час перебування у відрядженні;<br /> # вартість проїзду до місця призначення і назад;<br /> # витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. <br /> <br /> Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.<br /> <br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998р. № 59] визначає службове відрядження як поїздку працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). <br /> <br /> '''Документами, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства''', можуть бути, зокрема: запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. <br /> <br /> У відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98] затверджено суми та склад витрат на відрядження осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.<br /> '''Відповідно до пункту 7 цієї постанови за наявності підтверджуючих документів відшкодовуються, зокрема, витрати:''' <br /> * на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);<br /> * на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;<br /> * на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98], за всі дні проживання;<br /> * на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;<br /> * на користування постільними речами в поїздах;<br /> * на оформлення закордонних паспортів;<br /> * на оформлення дозволів на в'їзд (віз);<br /> * на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;<br /> * на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;<br /> * на оплату службових телефонних розмов;<br /> * комісійні витрати у разі обміну валюти.<br /> Зазначені витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) особи, визначеної в абзаці першому цього пункту, в разі, коли вона має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.<br /> Сума витрат на відрядження, не підтверджених документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати) в разі відрядження у межах України визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами виходячи з розрахунку 30 грн. на добу.<br /> Підприємство, що відряджає працівника, має забезпечити його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.<br /> <br /> == Режим роботи працівника у відрядженні ==<br /> <br /> Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. Дати на транспортних квитках мають збігатися з датами вибуття працівника у відрядження та його прибуття з відрядження згідно з наказом про відрядження. <br /> <br /> На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Компенсація за роботу працівника у відрядженні у вихідні або святкові й неробочі дні виплачується у подвійному розмірі годинної або денної ставки. <br /> <br /> Якщо працівник відбуває у відрядження або повертається з нього у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. <br /> <br /> Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. <br /> <br /> За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток протягом усього часу відрядження.<br /> <br /> Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Строк відрядження, як правило, не може перевищувати 30 календарних днів в межах України та 60 календарних днів – при відрядженні за кордон. <br /> <br /> За кожний день перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011N98]. <br /> <br /> Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються. <br /> <br /> Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. <br /> <br /> Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження, оригінали документів, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, а також повернути суму надміру витрачених або залишку коштів.<br /> <br /> Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> <br /> Спірні питання між працівником та роботодавцем, пов’язані з розрахунками за відрядження, вирішуються у порядку, визначеному для вирішення індивідуальних трудових спорів, як у позасудовому порядку (комісіями по трудових спорах, територіальними органами Державної інспекції України з питань праці, уповноваженими особами профспілок в порядку здійснення громадського контролю тощо), так і в судовому порядку (районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами). [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluWjlGSXBHQnBlcVU Зразок позовної заяви про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження].<br /> <br /> == Строки == <br /> <br /> При визначенні строків позовної давності при зверненні працівника до суду з вимогами про стягнення заборгованості по витратах на відрядження, слід виходити з того, що: по-перше, ці правовідносини є не цивільно-правовими, а виключно трудовими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст. ст. 97, 121 КЗпП)]; по-друге, гарантії й компенсації при службових відрядженнях надаються у межах законодавства про оплату праці. Тому, у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.2 ст. 233 КЗпП] України працівник має право звернутися до суду з вимогами про виплату заборгованості за відрядження без обмеження будь-яким строком.<br /> <br /> == Вартість ==<br /> <br /> У відповідності з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.<br /> [[Категорія:Трудове право]]<br /> [[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br /> [[Категорія:суди]]<br /> [[Категорія:територіальні органи]]</div> Nataliia.chornovol https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85&diff=487 Гарантії та компенсації при службових відрядженнях 2016-12-06T13:13:56Z <p>Nataliia.chornovol: Створена сторінка: == Нормативна база. == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] * [http://...</p> <hr /> <div>== Нормативна база. ==<br /> <br /> <br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /> <br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закони України “Про оплату праці”]<br /> <br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»]<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59].<br /> <br /> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про оплату праці»] (стаття 12) передбачено, що гарантії та компенсації працівникам в разі службових відряджень встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України] та іншими актами законодавства України і вони є мінімальними державними гарантіями.<br /> <br /> Статтею 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП) працівникам надано право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.<br /> <br /> == Виплати працівникам, які направляються у відрядження ==<br /> <br /> # добові за час перебування у відрядженні;<br /> # вартість проїзду до місця призначення і назад;<br /> # витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. <br /> <br /> Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.<br /> <br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998р. № 59] визначає службове відрядження як поїздку працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). <br /> <br /> '''Документами, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства''', можуть бути, зокрема: запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. <br /> <br /> У відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98] затверджено суми та склад витрат на відрядження осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.<br /> '''Відповідно до пункту 7 цієї постанови за наявності підтверджуючих документів відшкодовуються, зокрема, витрати:''' <br /> * на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);<br /> * на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;<br /> * на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 98], за всі дні проживання;<br /> * на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;<br /> * на користування постільними речами в поїздах;<br /> * на оформлення закордонних паспортів;<br /> * на оформлення дозволів на в'їзд (віз);<br /> * на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;<br /> * на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;<br /> * на оплату службових телефонних розмов;<br /> * комісійні витрати у разі обміну валюти.<br /> Зазначені витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) особи, визначеної в абзаці першому цього пункту, в разі, коли вона має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.<br /> Сума витрат на відрядження, не підтверджених документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати) в разі відрядження у межах України визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами виходячи з розрахунку 30 грн. на добу.<br /> Підприємство, що відряджає працівника, має забезпечити його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.<br /> <br /> == Режим роботи працівника у відрядженні ==<br /> <br /> Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. Дати на транспортних квитках мають збігатися з датами вибуття працівника у відрядження та його прибуття з відрядження згідно з наказом про відрядження. <br /> <br /> На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Компенсація за роботу працівника у відрядженні у вихідні або святкові й неробочі дні виплачується у подвійному розмірі годинної або денної ставки. <br /> <br /> Якщо працівник відбуває у відрядження або повертається з нього у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. <br /> <br /> Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. <br /> <br /> За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток протягом усього часу відрядження.<br /> <br /> Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Строк відрядження, як правило, не може перевищувати 30 календарних днів в межах України та 60 календарних днів – при відрядженні за кордон. <br /> <br /> За кожний день перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011N98]. <br /> <br /> Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються. <br /> <br /> Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. <br /> <br /> Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження, оригінали документів, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, а також повернути суму надміру витрачених або залишку коштів.<br /> <br /> Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження.<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> <br /> Спірні питання між працівником та роботодавцем, пов’язані з розрахунками за відрядження, вирішуються у порядку, визначеному для вирішення індивідуальних трудових спорів, як у позасудовому порядку (комісіями по трудових спорах, територіальними органами Державної інспекції України з питань праці, уповноваженими особами профспілок в порядку здійснення громадського контролю тощо), так і в судовому порядку (районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами).<br /> <br /> == Строки == <br /> <br /> При визначенні строків позовної давності при зверненні працівника до суду з вимогами про стягнення заборгованості по витратах на відрядження, слід виходити з того, що: по-перше, ці правовідносини є не цивільно-правовими, а виключно трудовими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст. ст. 97, 121 КЗпП)]; по-друге, гарантії й компенсації при службових відрядженнях надаються у межах законодавства про оплату праці. Тому, у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.2 ст. 233 КЗпП] України працівник має право звернутися до суду з вимогами про виплату заборгованості за відрядження без обмеження будь-яким строком.<br /> <br /> == Вартість ==<br /> <br /> У відповідності з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.<br /> [[Категорія:Трудове право]]<br /> [[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br /> [[Категорія:суди]]<br /> [[Категорія:територіальні органи]]</div> Nataliia.chornovol