WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин

2023-11-21T09:27:21Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України (далі-КУ)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України (далі-ЗКУ)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text Закон України «Про Кабінет Міністрів України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України»]
==Повноваження Кабінету міністрів України в галузі земельних відносин==
Кабінет Міністрів України відповідно до КУ та законів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади який здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України та має повноваження у галузі земельних відносин, а саме:
*розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України;
*реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;
*викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом;
*координація проведення земельної реформи;
*розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;
*організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою;
*встановлення порядку проведення моніторингу земель;
*внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;
*вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
===Розпорядження землями державної власності в межах ЗКУ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 122 ЗКУ] Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів"], а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

'''Умови продажу земельних ділянок, що перебувають у власності держави, іноземним державам та іноземним юридичним особам''':
* здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України;
* продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України;
* реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України;
* іноземні держави, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до Кабінету Міністрів України;
* розгляд клопотання і продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюються державними органами приватизації після отримання погодження Кабінету Міністрів України.
'''Порядок вилучення земельних ділянок:'''
* земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених ЗКУ;
* вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.
* за рішенням Кабінету Міністрів України можуть вилучатися земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування державних підприємств, установ, організацій без їхньої згоди та без згоди органів (організацій), до сфери управління (відання) яких вони належать, і передаватися у постійне користування іншим державним підприємствам. Ці положення не поширюються на вилучення Кабінетом Міністрів України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування державних підприємств, установ, організацій Національної академії наук України, а також на вилучення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
{| class="wikitable"
|-
|
До особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

'''!!! У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.'''
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2021-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 р. № 1747-р «Про вилучення, передачу у постійне користування та комунальну власність земельної ділянки із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/217-2019-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 217-р «Про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2019-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 669-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/34-2019-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 34-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 800-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 709-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/433-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 433-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 394-р «Про вилучення, передачу у постійне користування та комунальну власність земельної ділянки із зміною її цільового призначення»] 
===Реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 116 КУ] Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, крім того у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»] зазначено до основних завдань Кабінету Міністрів України належить розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм, крім того одним з основних повноважень закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text статті 2 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»], у сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів. Кабінет Міністрів України розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, охорони довкілля та з інших питань.
Кабінет Міністрів України одночасно із звітом про виконання Державного бюджету України за минулий рік подає Верховній Раді України звіти про хід виконання загальнодержавних програм. [https://www.davr.gov.ua/proyekt-zakonu-ukraini-pro-vnesennya-zmin-do-zagalnoderzhavnoi-cilovoi-programi-rozvitku-vodnogo-gospodarstva-ta-ekologichnogo-ozdorovlennya-basejnu-richki-dnipro-na-period-do-2021-roku Проєкт Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4836-17#Text Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року»].Кабінет Міністрів України провадить координацію проведення земельної реформи через Офіс реформ Кабінету Міністрів України положення якого були утворені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-2016-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №768 "Про утворення Офісу реформ"], який утворено з метою забезпечення на належному рівні організації та координації впровадження реформ, зокрема щодо планування відповідних заходів, проведення моніторингу та аналізу стану їх виконання. Крім того, Кабінет Міністрів України реалізує політику у багатьох сверах земельних правовідносин таких як моніторинг земель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 року № 661 "Про затвердження Положення про моніторинг земель"]та інші нормативни акти.
===Викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 41 КУ] кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

'''Суспільна необхідність''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку;

'''Суспільна потреба''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для забезпечення національної безпеки і оборони, розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також:
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
'''якщо передбачається місце розташування об'єкта на території Автономної Республіки Крим та суміжної області або на території двох та більше областей.'''

Кабінет Міністрів України зобов'язаний письмово повідомити о рішенні про викуп земельної ділянки та інших об'єктів нерухомого майна, що розміщені на земельній ділянці, власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об'єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення.

Роспорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 року № 624-р "'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2012-р#Text Про вилучення та/або надання земельних ділянок у постійне користування із зміною їх цільового призначення та викуп або примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності]'''"

Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку.

У разі якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження осіб, зазначених у частині другій цієї статті, залишається невідомим, навіть після звернення до органів і підрозділів Державної міграційної служби України, про прийняте рішення щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, ці особи повідомляються шляхом розміщення відповідного оголошення:
* в офіційному друкованому виданні, засновником якого є Кабінет Міністрів України, у разі якщо таке рішення приймає Кабінет Міністрів України;
* у друкованих засобах масової інформації, засновниками яких є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, що викуповується органом місцевого самоврядування чи відповідним органом виконавчої влади.
Власник (власники) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, вважається повідомленим про такий викуп з дня опублікування зазначеного оголошення.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).

У разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення:
* об'єктів національної безпеки і оборони;
* лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;
* об'єктів природно-заповідного фонду;
* кладовищ.
У разі недосягнення згоди щодо умов договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) протягом шести місяців з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зазначені об’єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їх експлуатації, на умовах концесії.

'''!!! Важливо. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.'''

'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/25470535 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 р. у справі № 2а-2/12/9104.]'''
===Координація проведення земельної реформи===
Кабінет Міністрів України провадить координацію проведення земельної реформи через Офіс реформ Кабінету Міністрів України положення якого були утворені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-2016-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №768 "Про утворення Офісу реформ"].

Офіс реформ (далі - Офіс) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, що утворюється з метою забезпечення на належному рівні організації та координації впровадження реформ, зокрема щодо планування відповідних заходів, проведення моніторингу та аналізу стану їх виконання.
{| class="wikitable mw-collapsible"
|+
!Основними завданнями Офіс
!Офіс має право
|-
|
*забезпечення на належному рівні організації та координації впровадження реформ
*підготовка пропозицій щодо плану заходів із впровадження реформ на відповідний рік (далі - план заходів) та механізмів реалізації таких реформ
*проведення моніторингу стану виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади завдань, передбачених планом заходів
*проведення аналізу результатів виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади завдань, передбачених планом заходів
*підготовка пропозицій (інформації) для виконання завдань, покладених на утворені при Національній раді з відновлення України від наслідків війни робочі групи, зокрема з урахуванням позицій міжнародних партнерів, експертів, дипломатичних установ, профільних асоціацій, фінансових інституцій.
|
*запитувати у керівників центральних органів виконавчої влади та проектних офісів реформ, утворених міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, та одержувати інформацію про хід впровадження реформ
*отримувати в установленому порядку від міністерств, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань
*утворювати у разі потреби постійні або тимчасові робочі групи з питань забезпечення виконання покладених на нього завдань;
*залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також представників вітчизняних та міжнародних експертних і наукових організацій, незалежних експертів (за згодою)
*користуватися в установленому порядку інформаційними базами даних державних органів
*організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів з питань впровадження реформ
|}
===Розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 116 КУ] Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, крім того у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»] зазначено до основних завдань Кабінету Міністрів України належить розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм, крім того одним з основних повноважень закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text статті 2 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»], у сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів.
Кабінет Міністрів України розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, охорони довкілля та з інших питань.
Кабінет Міністрів України одночасно із звітом про виконання Державного бюджету України за минулий рік подає Верховній Раді України звіти про хід виконання загальнодержавних програм.
[https://www.davr.gov.ua/proyekt-zakonu-ukraini-pro-vnesennya-zmin-do-zagalnoderzhavnoi-cilovoi-programi-rozvitku-vodnogo-gospodarstva-ta-ekologichnogo-ozdorovlennya-basejnu-richki-dnipro-na-period-do-2021-roku Проєкт Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4836-17#Text Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року»]
===Організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою===
У статті 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" закріплено, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Порядок ведення Державного земельного кадастру] визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр" затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]. Крім того, для забезпечення ведення Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів та інших інформаційних систем Кабінет Міністрів України затверджує Порядок інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, а також перелік відомостей, обмін якими може здійснюватися в порядку такої взаємодії.

=== Встановлення порядку проведення моніторингу земель ===
Свої повноваження стосовно встанолення поряду проведення моніторингу земель Кабінету Міністрів України реалізує шляхом прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#n10 Положення про моніторинг земель, затверджене постановою Кабінету Міністру України від 20.08.1993 № 661], який закріплює, що моніторинг земель - система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів, у свою чергу моніторинг земель є однією з складових системи моніторингу довкілля, порядок ведення якого визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391].

==Див. також:==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_органів_місцевого_самоврядування_у_галузі_земельних_відносин Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_Верховної_Ради_України_та_органів_місцевого_самоврядування_в_галузі_земельних_відносин Повноваження Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин]
*[[Моніторинг земель: призначення та завдання]]
[[Категорія: Земельне право‎]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]

Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин

2023-11-21T09:25:47Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України (далі-КУ)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України (далі-ЗКУ)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text Закон України «Про Кабінет Міністрів України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України»]
==Повноваження Кабінету міністрів України в галузі земельних відносин==
Кабінет Міністрів України відповідно до КУ та законів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади який здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України та має повноваження у галузі земельних відносин, а саме:
*розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України;
*реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;
*викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом;
*координація проведення земельної реформи;
*розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;
*організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою;
*встановлення порядку проведення моніторингу земель;
*внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;
*вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
===Розпорядження землями державної власності в межах ЗКУ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 122 ЗКУ] Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів"], а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

'''Умови продажу земельних ділянок, що перебувають у власності держави, іноземним державам та іноземним юридичним особам''':
* здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України;
* продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України;
* реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України;
* іноземні держави, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до Кабінету Міністрів України;
* розгляд клопотання і продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюються державними органами приватизації після отримання погодження Кабінету Міністрів України.
'''Порядок вилучення земельних ділянок:'''
* земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених ЗКУ;
* вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.
* за рішенням Кабінету Міністрів України можуть вилучатися земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування державних підприємств, установ, організацій без їхньої згоди та без згоди органів (організацій), до сфери управління (відання) яких вони належать, і передаватися у постійне користування іншим державним підприємствам. Ці положення не поширюються на вилучення Кабінетом Міністрів України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування державних підприємств, установ, організацій Національної академії наук України, а також на вилучення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
{| class="wikitable"
|-
|
До особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

'''!!! У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.'''
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2021-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 р. № 1747-р «Про вилучення, передачу у постійне користування та комунальну власність земельної ділянки із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/217-2019-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 217-р «Про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2019-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 669-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/34-2019-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 34-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 800-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 709-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/433-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 433-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 394-р «Про вилучення, передачу у постійне користування та комунальну власність земельної ділянки із зміною її цільового призначення»] 
===Реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 116 КУ] Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, крім того у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»] зазначено до основних завдань Кабінету Міністрів України належить розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм, крім того одним з основних повноважень закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text статті 2 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»], у сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів. Кабінет Міністрів України розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, охорони довкілля та з інших питань.
Кабінет Міністрів України одночасно із звітом про виконання Державного бюджету України за минулий рік подає Верховній Раді України звіти про хід виконання загальнодержавних програм. [https://www.davr.gov.ua/proyekt-zakonu-ukraini-pro-vnesennya-zmin-do-zagalnoderzhavnoi-cilovoi-programi-rozvitku-vodnogo-gospodarstva-ta-ekologichnogo-ozdorovlennya-basejnu-richki-dnipro-na-period-do-2021-roku Проєкт Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4836-17#Text Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року»].Кабінет Міністрів України провадить координацію проведення земельної реформи через Офіс реформ Кабінету Міністрів України положення якого були утворені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-2016-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №768 "Про утворення Офісу реформ"], який утворено з метою забезпечення на належному рівні організації та координації впровадження реформ, зокрема щодо планування відповідних заходів, проведення моніторингу та аналізу стану їх виконання. Крім того, Кабінет Міністрів України реалізує політику у багатьох сверах земельних правовідносин таких як моніторинг земель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 року № 661 "Про затвердження Положення про моніторинг земель"]та інші нормативни акти.
===Викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 41 КУ] кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

'''Суспільна необхідність''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку;

'''Суспільна потреба''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для забезпечення національної безпеки і оборони, розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також:
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
'''якщо передбачається місце розташування об'єкта на території Автономної Республіки Крим та суміжної області або на території двох та більше областей.'''

Кабінет Міністрів України зобов'язаний письмово повідомити о рішенні про викуп земельної ділянки та інших об'єктів нерухомого майна, що розміщені на земельній ділянці, власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об'єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення.

Роспорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 року № 624-р "'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2012-р#Text Про вилучення та/або надання земельних ділянок у постійне користування із зміною їх цільового призначення та викуп або примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності]'''"

Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку.

У разі якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження осіб, зазначених у частині другій цієї статті, залишається невідомим, навіть після звернення до органів і підрозділів Державної міграційної служби України, про прийняте рішення щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, ці особи повідомляються шляхом розміщення відповідного оголошення:
* в офіційному друкованому виданні, засновником якого є Кабінет Міністрів України, у разі якщо таке рішення приймає Кабінет Міністрів України;
* у друкованих засобах масової інформації, засновниками яких є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, що викуповується органом місцевого самоврядування чи відповідним органом виконавчої влади.
Власник (власники) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, вважається повідомленим про такий викуп з дня опублікування зазначеного оголошення.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).

У разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення:
* об'єктів національної безпеки і оборони;
* лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;
* об'єктів природно-заповідного фонду;
* кладовищ.
У разі недосягнення згоди щодо умов договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) протягом шести місяців з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зазначені об’єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їх експлуатації, на умовах концесії.

'''!!! Важливо. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.'''

'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/25470535 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 р. у справі № 2а-2/12/9104.]'''
===Координація проведення земельної реформи===
Кабінет Міністрів України провадить координацію проведення земельної реформи через Офіс реформ Кабінету Міністрів України положення якого були утворені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-2016-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №768 "Про утворення Офісу реформ"].

Офіс реформ (далі - Офіс) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, що утворюється з метою забезпечення на належному рівні організації та координації впровадження реформ, зокрема щодо планування відповідних заходів, проведення моніторингу та аналізу стану їх виконання.
{| class="wikitable mw-collapsible"
|+
!Основними завданнями Офіс
!Офіс має право
|-
|
*забезпечення на належному рівні організації та координації впровадження реформ
*підготовка пропозицій щодо плану заходів із впровадження реформ на відповідний рік (далі - план заходів) та механізмів реалізації таких реформ
*проведення моніторингу стану виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади завдань, передбачених планом заходів
*проведення аналізу результатів виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади завдань, передбачених планом заходів
|
*запитувати у керівників центральних органів виконавчої влади та проектних офісів реформ, утворених міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, та одержувати інформацію про хід впровадження реформ
*отримувати в установленому порядку від міністерств, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань
*утворювати у разі потреби постійні або тимчасові робочі групи з питань забезпечення виконання покладених на нього завдань;
*залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також представників вітчизняних та міжнародних експертних і наукових організацій, незалежних експертів (за згодою)
*користуватися в установленому порядку інформаційними базами даних державних органів
*організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів з питань впровадження реформ
|}
===Розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 116 КУ] Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, крім того у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»] зазначено до основних завдань Кабінету Міністрів України належить розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм, крім того одним з основних повноважень закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text статті 2 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»], у сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів.
Кабінет Міністрів України розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, охорони довкілля та з інших питань.
Кабінет Міністрів України одночасно із звітом про виконання Державного бюджету України за минулий рік подає Верховній Раді України звіти про хід виконання загальнодержавних програм.
[https://www.davr.gov.ua/proyekt-zakonu-ukraini-pro-vnesennya-zmin-do-zagalnoderzhavnoi-cilovoi-programi-rozvitku-vodnogo-gospodarstva-ta-ekologichnogo-ozdorovlennya-basejnu-richki-dnipro-na-period-do-2021-roku Проєкт Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4836-17#Text Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року»]
===Організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою===
У статті 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" закріплено, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Порядок ведення Державного земельного кадастру] визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр" затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]. Крім того, для забезпечення ведення Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів та інших інформаційних систем Кабінет Міністрів України затверджує Порядок інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, а також перелік відомостей, обмін якими може здійснюватися в порядку такої взаємодії.

=== Встановлення порядку проведення моніторингу земель ===
Свої повноваження стосовно встанолення поряду проведення моніторингу земель Кабінету Міністрів України реалізує шляхом прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#n10 Положення про моніторинг земель, затверджене постановою Кабінету Міністру України від 20.08.1993 № 661], який закріплює, що моніторинг земель - система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів, у свою чергу моніторинг земель є однією з складових системи моніторингу довкілля, порядок ведення якого визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391].

==Див. також:==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_органів_місцевого_самоврядування_у_галузі_земельних_відносин Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_Верховної_Ради_України_та_органів_місцевого_самоврядування_в_галузі_земельних_відносин Повноваження Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин]
*[[Моніторинг земель: призначення та завдання]]
[[Категорія: Земельне право‎]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]

Землі рекреаційного призначення

2023-11-21T09:00:46Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про туризм"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15 Закон України "Про екологічну мережу України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3159-VI#Text Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n315 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
== Загальні положення ==
На законодавчому рівні, як окрема категорія земель, землі рекреаційного призначення були визначені у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельному кодексі України]. Зараз правове регулювання використання земель рекреаційного призначення здійснюється низкою законодавчих актів, зокрема [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексоми України], Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища». Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 64 Водного кодексу України] визначає порядок користування водами в рекреаційних цілях, а [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 85] передбачає користування земельними ділянками прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів для цих цілей.

При цьому цільове призначення цих земельних ділянок як земель водного фонду України залишається незмінним.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Статтею 50 Земельного кодексу України], визначено, що землі рекреаційного призначення як землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Землі рекреаційного призначення – одна з категорій, що входить до [[Склад земель України|складу земель України]].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n679 ч. 1 ст. 63 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища"] '''рекреаційними зонами''' є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму.
== Склад земель рекреаційного призначення ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 51 Земельного кодексу України] до земель рекреаційного призначення належать наступні земельні ділянки:
# земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів;
# земельні ділянки навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас;
# земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів;
# земельні ділянки стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів;
# земельні ділянки будинків рибалок і мисливців;
# земельні ділянки дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів;
# земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації;
# майданчики для занять спортом на відкритому повітрі, об’єкти фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості (можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель).
'''Землі рекреаційного призначення поділяються на такі, що:'''
# призначені для короткочасного відпочинку населення - земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів тощо;
# призначені для розміщення стаціонарних об'єктів рекреаційного призначення - землі в межах та за межами населених пунктів, на яких розміщуються соціально-культурні, туристичні, туристично-оздоровчі, інші заклади та об'єкти рекреаційного призначення.
'''Залежно від місця розташування землі рекреаційного призначення поділяються на землі:'''
# на яких розташовані зони відпочинку населення, об'єкти туризму для проведення спортивних та культурно-розважальних заходів у межах населених пунктів;
# землі зелених зон і зелених насаджень;
# на яких розташовані зони відпочинку населення, об'єкти туризму для проведення спортивних заходів за межами населених пунктів.
== Використання земель рекреаційного призначення ==
Правовий режим земель рекреаційного призначення – це встановлений законодавством порядок використання та охорони земель, що визначає права, обов'язки, обтяження прав і обмеження видів господарської діяльності титульних власників земельних ділянок і третіх осіб з метою організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
=== У якій формі власності можуть перебувати землі рекреаційного призначення? ===
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 52 Земельного кодексу України] землі рекреаційного призначення '''можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності'''.

Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

'''До земель загального користування дачного кооперативу належать''' земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.
=== Які заборони існують щодо використання земель рекреаційного призначення? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 ч. 3 ст. 52 Земельного кодексу України] на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об’єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об’єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об’єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15 Закон України «Про екологічну мережу України»] передбачає можливість як включення існуючих земель рекреаційного призначення до екологічної мережі України згідно зі схемами формування екомережі, так і виявлення територій, що мають особливу рекреаційну цінність і планування переведення їх у категорію земель рекреаційного призначення згідно з відповідними схемами формування екомережі.

'''На території рекреаційних зон забороняються:'''
* господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням;
* зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.
Режим використання цих територій визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства України. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3159-17#Text Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення] в містах та інших населених пунктах» запроваджено мораторій строком на п’ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах.

Мораторій стосується зміни цільового призначення земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень, а також земельних ділянок об’єктів фізичної культури і спорту. 
Зокрема заборонено ліквідацію та руйнування об’єктів стаціонарної рекреації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], розташованих на земельних ділянках рекреаційного призначення, крім випадків, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. 
У разі руйнування об’єктів стаціонарної рекреації незалежно від форми власності, пов’язаного з виникненням надзвичайної ситуації, зміна цільового призначення земельних ділянок, на яких були розташовані ці об’єкти,забороняється. 
Зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3159-17#Text Закон] встановлює обов’язок органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень про розроблення містобудівної документації та її затвердженні передбачати збереження та розширення не менш як на п’ять відсотків площ земельних ділянок рекреаційного призначення.
=== Чи існує відповідальність за неправомірне використання земель рекреаційного призначення? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n315 ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення] використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-425 грн.) і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255-510 грн.).<blockquote>'''''Важливо!'''''
''Землі рекреаційного призначення можуть одночасно належать до інших категорій земель, для яких встановлені обмеження на передачу у комунальну або приватну власність: земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, водного фонду.''</blockquote>
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Землі рекреаційного призначення

2023-11-21T08:54:32Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про туризм"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15 Закон України "Про екологічну мережу України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3159-VI#Text Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n315 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
== Загальні положення ==
На законодавчому рівні, як окрема категорія земель, землі рекреаційного призначення були визначені у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельному кодексі України]. Зараз правове регулювання використання земель рекреаційного призначення здійснюється низкою законодавчих актів, зокрема [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водним кодексом України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексоми України], Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища». Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 64 Водного кодексу України] визначає порядок користування водами в рекреаційних цілях, а [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 ст. 85] передбачає користування земельними ділянками прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів для цих цілей.

При цьому цільове призначення цих земельних ділянок як земель водного фонду України залишається незмінним.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Статтею 50 Земельного кодексу України], визначено, що землі рекреаційного призначення як землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Землі рекреаційного призначення – одна з категорій, що входить до [[Склад земель України|складу земель України]].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n679 ч. 1 ст. 63 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища"] '''рекреаційними зонами''' є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму.
== Склад земель рекреаційного призначення ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 51 Земельного кодексу України] до земель рекреаційного призначення належать наступні земельні ділянки:
# земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів;
# земельні ділянки навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас;
# земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів;
# земельні ділянки стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів;
# земельні ділянки будинків рибалок і мисливців;
# земельні ділянки дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів;
# земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації;
# майданчики для занять спортом на відкритому повітрі, об’єкти фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості (можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель).
'''Землі рекреаційного призначення поділяються на такі, що:'''
# призначені для короткочасного відпочинку населення - земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів тощо;
# призначені для розміщення стаціонарних об'єктів рекреаційного призначення - землі в межах та за межами населених пунктів, на яких розміщуються соціально-культурні, туристичні, туристично-оздоровчі, інші заклади та об'єкти рекреаційного призначення.
'''Залежно від місця розташування землі рекреаційного призначення поділяються на землі:'''
# на яких розташовані зони відпочинку населення, об'єкти туризму для проведення спортивних та культурно-розважальних заходів у межах населених пунктів;
# землі зелених зон і зелених насаджень;
# на яких розташовані зони відпочинку населення, об'єкти туризму для проведення спортивних заходів за межами населених пунктів.
== Використання земель рекреаційного призначення ==
Правовий режим земель рекреаційного призначення – це встановлений законодавством порядок використання та охорони земель, що визначає права, обов'язки, обтяження прав і обмеження видів господарської діяльності титульних власників земельних ділянок і третіх осіб з метою організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
=== У якій формі власності можуть перебувати землі рекреаційного призначення? ===
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 52 Земельного кодексу України] землі рекреаційного призначення '''можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності'''.

Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

'''До земель загального користування дачного кооперативу належать''' земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.
=== Які заборони існують щодо використання земель рекреаційного призначення? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 ч. 3 ст. 52 Земельного кодексу України] на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15 Закон України «Про екологічну мережу України»] передбачає можливість як включення існуючих земель рекреаційного призначення до екологічної мережі України згідно зі схемами формування екомережі, так і виявлення територій, що мають особливу рекреаційну цінність і планування переведення їх у категорію земель рекреаційного призначення згідно з відповідними схемами формування екомережі.

'''На території рекреаційних зон забороняються:'''
* господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням;
* зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.
Режим використання цих територій визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства України. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3159-17#Text Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення] в містах та інших населених пунктах» запроваджено мораторій строком на п’ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах.

Мораторій стосується зміни цільового призначення земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень, а також земельних ділянок об’єктів фізичної культури і спорту. 
Зокрема заборонено ліквідацію та руйнування об’єктів стаціонарної рекреації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], розташованих на земельних ділянках рекреаційного призначення, крім випадків, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. 
У разі руйнування об’єктів стаціонарної рекреації незалежно від форми власності, пов’язаного з виникненням надзвичайної ситуації, зміна цільового призначення земельних ділянок, на яких були розташовані ці об’єкти,забороняється. 
Зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3159-17#Text Закон] встановлює обов’язок органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень про розроблення містобудівної документації та її затвердженні передбачати збереження та розширення не менш як на п’ять відсотків площ земельних ділянок рекреаційного призначення.
=== Чи існує відповідальність за неправомірне використання земель рекреаційного призначення? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n315 ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення] використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-425 грн.) і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255-510 грн.).<blockquote>'''''Важливо!'''''
''Землі рекреаційного призначення можуть одночасно належать до інших категорій земель, для яких встановлені обмеження на передачу у комунальну або приватну власність: земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, водного фонду.''</blockquote>
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Підстави для стягнення матеріальної шкоди за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів

2023-05-31T09:12:40Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"]
== Матеріальна шкода ==
За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 ЗК України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

- вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

- тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

- встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

- погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

- приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

- неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

- використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;

- використання земельних ділянок для потреб надрокористування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 ( далі - Порядок), збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

При пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов`язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).
== Поняття - Самовільне зайняття земельної ділянки ==
Для правильного визначення, чи є фактичне користування земельною ділянкою самовільним її заняттям, необхідно звернутися до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV.

Вказана норма під самовільним зайняттям земельної ділянки визначає будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності:

– відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або

– вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
== Судова практика ==
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/97736267?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2017.06.2021%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%20359%2F9891%2F17%20%D0%9A%D0%B0%D1%81 Постанова від 17.06.2021 по справі № 359/9891/17 Касаційний цивільний суд Верховного Суду]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82599595 Постанова від 19.06.2019 по справі № 910/4055/18 Касаційний господарський суд Верховного Суду]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/79397863?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.01.2019%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%205011-9%2F336-2012%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1% Постанова від 15.01.2019 по справі № 5011-9/336-2012 Касаційний господарський суд Верховного Суду]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82095452?from=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2019%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%20311%2F1841%2F18%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85 Постанова від 22.05.2019 по справі № 311/1841/18 Касаційний цивільний суд Верховного Суду]
Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18 зазначив, що «у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування.
Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
Власнику землі або землекористувачу недостатньо просто отримати розрахунок шкоди на підставі Порядку № 284 та Методики № 963. Він має довести, що зазнав реальних збитків внаслідок дій відповідача, що відповідає вимогам статей 22, 1166 ЦКУ, ст. 156 ЗКУ. У цій справі ВС зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що внаслідок засіяння відповідачем спірної земельної ділянки озимою пшеницею для позивача, який набув право користування земельною ділянкою у квітні 2018 року, настали негативні наслідки. Відтак, суд касаційної інстанції не зміг погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що складений головним спеціалістом управління Держгеокадастру розрахунок розміру заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди, за відсутності доказів того, що позивач зазнав реальних збитків внаслідок дій відповідача, відповідає вимогам статей 22, 1166 ЦКУ, ст. 156 ЗКУ. Позивач не довів розміру неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки або погіршення стану земельної ділянки, а тому підстав для стягнення збитків Верховний Суд не вбачає

Верховний Суд при розгляді справи № 5011-9/336-2012 у постанові від 15.01.2019 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення збитків, встановивши лише наявність таких обставин: факту самовільного зайняття земельної ділянки, та відповідності розрахунку розміру шкоди приписам Порядку № 284 та Методики № 963.

Натомість у постанові від 22.05.2019 у справі № 311/1841/18 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні наведених вище приписів необхідно пам’ятати, що відшкодування шкоди у зв’язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
Ними є: протиправна поведінка, дії чи бездіяльність; негативний результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками;вина правопорушника.
====== [https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/313077712800454/ Правова позиція Великої палати Верховного суду від 23 травня 2018 року , справа 629/4628/16-ц] ======
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій цей об’єкт розміщений і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
На думку суддів Великої Палати, немає підстав застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. До моменту оформлення власником об’єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об’єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов’язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.
== Висновок ==
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідачів лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Оскільки обов’язок сплатити матеріальну шкоду постає лише після встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки і не є самостійною вимогою в судовому порядку потрібно оскаржити не розмір матеріальної шкоди завданої таким самовільним зайняттям, а сам факт самовільного зайняття.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Порядок проведення інвентаризації земель

2023-04-12T10:27:05Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України « Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
* У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1776-15#Text года про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікована Законом України від 15 червня 2004 р. № 1776-IV]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2021-%D0%BF#n12 Постанова КМУ від 20 жовтня 2021 р. № 1098 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"]
== Поняття інвентаризації землі, об’єкти та принципи її проведення. ==
Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] дає більш точне визначення: інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування земельних ділянок, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.

Інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів: плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення.

Об’єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки, в тому числі ті, на яких розміщені меліоративні

мережі або їх складова частина (складові частини).

Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок.

=== Таким чином, в результаті проведення інвентаризації землі: ===
створюється повноцінна база даних про всі земельні ділянки в межах населеного пункту на паперових та електронних носіях. Завдяки цьому підвищується його інвестиційна привабливість, спрощується пошук потенційних земельних ділянок для інвестора та містобудівних потреб;
# влада отримує можливість організації постійного контролю за використанням земель в населеному пункті;
# виявлення всіх землекористувачів, власників землі зі встановленням меж їх ділянок;
# виявлення земельних ділянок, що не використовуються або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням;
# значно скорочуються витрати жителів села, селища, міста при виготовленні кадастрового номеру земельної ділянки, приватизації землі та ін.
== Порядок проведення інвентарізації земель. ==
Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації, судові рішення.
=== ''Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:'' ===
* для земель державної власності — рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;
* в інших випадках — рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.
=== ''При проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:'' ===
* внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;
* формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;
* формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;
* формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.
* при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:
* внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;
* формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;
* формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;
* формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву ;
* виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж земельних ділянок та інших відомостей про земельні ділянки.
Інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення. не менш як 75 відсотків земель якого належить одній або декільком особам на праві власності або користування, може проводитися за відсутності рішення органів, зазначених у пункті а частини четвертої статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]

Проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель. Замовниками технічної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

'''''Виконавцями є:'''''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи — підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації.
Строк складення технічної документації не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

'''''Вихідними даними для проведення інвентаризації земель є:'''''
* матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;
* відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою;
* містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;
* планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1776-15#Text Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 р. № 1776-IV;]
* відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
* копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку.
Під час проведення інвентаризації земель можуть використовуватися матеріали дистанційного зондування землі, лісовпорядкування, проекти створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.

'''''Роботи з інвентаризації земель включають:'''''
# Обстежувальні роботи.
Обстежувальні роботи включають збір та аналіз виконавцем вихідних даних для проведення інвентаризації земель, складення робочого інвентаризаційного плану.
Робочий інвентаризаційний план складається у разі, коли об’єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення. Робочий інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки (окремих земельних ділянок).
Робочий інвентаризаційний план складається на основі чергового кадастрового плану або інших планово-картографічних матеріалів у межах міст та селищ у масштабі не менш як 1:5000, у межах сіл та масивів земель сільськогосподарського призначення у масштабі не менш як 1:2000, у межах територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад, у масштабі не менш як 1:10000, у межах районів у масштабі 1:25000 із зазначенням меж:
* об’єкта інвентаризації;
* адміністративно-територіальних одиниць, які ввійшли до складу об’єкта інвентаризації;
* територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад;
* земель незалежно від форми власності;
* земельних ділянок, які внесено до Державного земельного кадастру;
* обмежень у використанні земельних ділянок;
* обтяжень прав на земельні ділянки;
* угідь.
# 2. Топографо-геодезичні та проектно-вишукувальні роботи.
Топографо-геодезичні роботи виконуються в єдиній державній системі координат з метою визначення або уточнення меж земельних ділянок, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та угідь, які потребують уточнення або за якими неможливо визначити такі межі під час виконання обстежувальних робіт.
Під час виконання топографо-геодезичних робіт також здійснюється обстеження земельних ділянок щодо наявності та/або відсутності електромереж напругою 0,4 кВ і більше, магістральних трубопроводів та інших об’єктів, навколо яких встановлюється обмежене використання земельних ділянок.
Проектно-вишукувальні роботи передбачають оброблення даних, отриманих у результаті виконання топографо-геодезичних робіт.
Під час виконання проектно-вишукувальних робіт на робочому інвентаризаційному плані зазначаються межі земельних ділянок, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та угідь, отримані за результатами виконання топографо-геодезичних робіт, складаються поконтурні відомості з експлікацією, в яких зазначаються номери контурів, площа земельних ділянок, їх кадастрові номери (у разі наявності), площа угідь, що фактично використовуються на момент проведення інвентаризації, площа обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки, а також зведений інвентаризаційний план.
Зведений інвентаризаційний план складається з дотриманням умовних позначень.
Зведений інвентаризаційний план складається у разі, коли об’єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення.
Зведений інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки (окремих земельних ділянок).

'''Окремо складаються переліки земельних ділянок (земель):'''
* наданих у власність (користування) з присвоєнням кадастрових номерів;
* наданих у власність (користування) без присвоєння кадастрових номерів;
* не наданих у власність та користування у розрізі угідь;
* що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них;
* що використовуються не за цільовим призначенням;
* нерозподілених, невитребуваних земельних часток (паїв);
* відумерлої спадщини.
'''На зведеному інвентаризаційному плані зазначаються межі: '''
* об’єкта інвентаризації;
* адміністративно-територіальних одиниць, які ввійшли до складу об’єкта інвентаризації;
* територій, визначених проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад;
* земельних ділянок, наданих у власність (користування);
* земель і земельних ділянок, не наданих у власність (користування);
* земельних ділянок, що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них, або не за цільовим призначенням;
* обмежень у використанні земельних ділянок;
* обтяжень прав на земельні ділянки;
* нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних земельних часток (паїв);
* земельних ділянок (земель) відумерлої спадщини;
* угідь;
* водних об’єктів і гідротехнічних споруд, дорожньої мережі, електромереж напругою 0,4 кВ і більше, продуктопроводів та інших об’єктів, навколо яких встановлюється обмежене використання земельних ділянок;
* зрошуваних та осушуваних земель.
# 3. Складення і оформлення технічної документації в паперовій та електронній (цифровій) формі.
За результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України “Про землеустрій]”.
Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 [https://www.google.com/search?client=firefox-b-d&q=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Земельного кодексу України].
Виконавці подають копії матеріалів, отриманих за результатами проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою в паперовій та електронній (цифровій) формі.
Відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, вносяться до Державного земельного кадастру.

[https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ За безоплатною правовою допомогою можна звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги.]
[[Категорія:Земельне право]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2023-04-12T07:17:33Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 р. № 963]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
== '''Добровільний порядок''' ==
З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.
=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути '''''усним''''' або '''''письмовим'''''. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки. 
Письмове звернення вручається адресату під підпис або відправляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. 
З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування чи права оренди земельної ділянки. 
Строки розгляду питання встановлюються за домовленістю сторін
=== Підстави для відмови та порядок оскарження===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку, може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій. У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи. 
== '''Позасудовий порядок''' ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є органи місцевого самоврядування. 
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін '''у тижневий строк з дня подання заяви'''. 
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. 
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам '''у триденний строк з дня його прийняття'''. 
Зазвичай при сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів. 
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору. 
Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.
=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також можливі витрати на відправлення листів поштою.
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори '''''розглядаються на підставі заяви однієї із сторін''''' [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)'']. Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження 
'''''При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи''''':
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце. 
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення. 
У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 ст. 531 КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ст. 1971 КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.
=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.
=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України])

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158-1 Земельного кодексу України], земельний спір може бути врегульовано '''''шляхом медіації''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20 Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України]

Органи, передбачені статтею 158 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], сприяють примиренню сторін земельного спору.

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.
== '''Судовий порядок''' ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом 
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1517#n2099 ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України], власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. 
Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. 
Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7]). 
Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна. 
Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає. 
=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]). 
Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]
=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]). 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]
=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України]). 
При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.
=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .
=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]
== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==
Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. 
Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. 
Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] така шкода відшкодовується у повному обсязі. 
Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо). 
Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. 
Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963]. 
== Див. також ==
* [[%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F|Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Суди]]

Обмеження прав на землю

2023-03-21T10:00:31Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Порядок ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text Додатки (2-57) до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Порядок ведення Державного земельного кадастру"] (далі - Порядок)
== Загальні положення ==
Законодавством закріплено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n244 (частина перша статті 18 Земельного кодексу України] (далі - ЗК України). Тобто кожній категорії земель притаманні свої особливості щодо її користування, що у свою чергу обмежує право на користування нею виключно тільки до її цільового призначення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини четвертої статті 41 Конституції України] зазначено, що право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений його, а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 частині третій статті 13 Конституції України] зазначено, що власність зобов'язує і що вона не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству. А також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини сьомої статті 41 Конституції України] використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

Поняття обтяження закріплюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n5 Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]" (далі - Закон) у якому йдеться, що '''обтяження''' - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n928 статті 110 ЗК України] :

● '''обмеження''' прав на землю може бути встановлено на використання власником земельної ділянки або її частини;

● '''обтяжено''' правами інших осіб може бути право власності на земельну ділянку.

Під обмеженням прав на земельну ділянку слід розуміти покладений обов’язок на власника чи землекористувача земельної ділянки утримуватись від певних дій щодо даної земельної ділянки, а обтяження земельної ділянки – це обов’язок вчинити певні дії.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
|-
| '''Важливо!!!''' Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
|}
== Обмеження у користувані ==
Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;

е) обов’язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Містобудівною документацією на місцевому рівні також встановлюються гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд, максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України (обмеження у використанні земель у сфері забудови). Обмеження у використанні земель у сфері забудови, що встановлюються певним видом містобудівної документації на місцевому рівні, визначаються Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 частина друга статті 111 ЗК України]).
== Державна реєстрація обмеження у використанні земель, набрання чинності ==
Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Державному земельному кадастрі] у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації, робочому проекті землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 стаття 111 ЗК України]).
== Порядок реєстрації обмежень на землю ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051] (далі – Порядок) визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=101#w1_1 пункту 101 Порядку] для державної реєстрації обмеження у використанні земель (змін до нього) Державному кадастровому реєстраторові подаються:
* заява про державну реєстрацію обмеження у використанні земель за формою заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 додатком 12 Порядку];
* документація із землеустрою, інші документи, які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] є підставою для виникнення, зміни та припинення обмеження у використанні земель;
* електронний документ.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=23.+%D0%94%D0%BE#w1_5 пункті 23 Порядку], на підставі:
* схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
* комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій;
* проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
* проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
* проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* іншої документації із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статті 25 Закону України "Про землеустрій"];
* договору;
* рішення суду.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=104#w1_1 Пунктом 104 Порядку] визначено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, здійснюється:
* у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них відповідно до пунктів 107-134 Порядку;
* на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з додатком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 12 до Порядку], до якої додаються:
*# документація із землеустрою, яка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 з пунктом 102 цього Порядку] є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі обмеження;
*# електронний документ.
Відомості про обмеження у використанні земель у сфері забудови, передбачені Класифікацією обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 року № 654], що встановлені до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Законом України від 17 червня 2020 року № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"] у затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі такої документації.

'''''Звернення стягнення або накладення арешту приватним (державним) виконавцем на право оренди земельної ділянки орендаря є незаконним, за виключенням випадків, передбачених законом або договором.''''''
=== Інформація про обмеження у використанні земель, які вносяться до державного земельного кадастру ===
До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про обмеження у використанні земель:
* назва та код, обліковий номер обмеження (в цілому і за окремими контурами) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0+%D1%82%D0%B0+%D0%BA%D0%BE%D0%B4%2C+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80#w1_1 додатками 2 і 6 та пунктами 28 і 30-1] Порядку;
* контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною;
* площа обмеження (в цілому і за окремими контурами);
* перелік заборонених видів діяльності та обов'язків щодо вчинення певних дій з посиланням на нормативно-правові акти, згідно з якими встановлено обмеження, строк дії обмеження;
* опис режимоутворюючого об'єкта (за його наявності):
** найменування;
** контури меж режимоутворюючого об'єкта з координатами поворотних точок та довжиною;
** площа (в цілому і за окремими контурами);
** характеристики, що обумовлюють встановлення обмеження;
* інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження (назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, за якою встановлено обмеження, найменування органу, що його прийняв, дата, з якої діє обмеження), електронні копії таких документів (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n18 Порядку]).
== Обтяження прав на землю ==
Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Наприклад: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB+%D0%A5#w1_18 у розділі Х "Перехідні положення" ЗК України] до 1 січня 2021 року встановлено, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до встановлення такого обмеження.
=== Державна реєстрація та набрання чиності ===
Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]] у порядку, встановленому законом.
== Обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
Державній реєстрації прав підлягають:
* право власності та [[право довірчої власності]] як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
* речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:
** [[Право земельного сервітуту|право користування (сервітут)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право забудови земельної ділянки (суперфіцій)]];
** право господарського відання;
** право оперативного управління;
** право постійного користування та [[Договір оренди земельної ділянки|право оренди (суборенди) земельної ділянки]];
** право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
** право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
** інші речові права відповідно до закону;
* обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва:
** заборона відчуження та/або користування;
** [[Порядок накладення арешту на землі сільськогосподарського призначення|арешт]];
** [[Договір іпотеки|іпотека]];
** вимога [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріального посвідчення договору]], предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;
** [[Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування|податкова застава]], предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
** інші обтяження відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n64 (стаття 4 Закону]).
У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
== Отримання довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку ==
[[Файл:Dovidka.jpg|міні|довідка]]
Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку - документ, який видається територіальним управлінням Держземагентства для здійснення різних операцій із земельною ділянкою (наприклад, для продажу, дарування, застави або прийняття спадщини).

Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку є обов’язковою для укладення нотаріальних договорів, і нотаріус без даної довідки не зможе провести відповідну угоду.
=== Строк дії ===
Строк дії довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку становить 1 рік. Цей документ необхідний для здійснення будь-яких операцій з земельною ділянкою. Крім того, ще буде потрібен витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
=== Порядок отримання послуг ===
Подати електронну заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру особисто через електронний кабінет "Е-сервіси"- https://e.land.gov.ua/services.

Замовлення на отримання витягу відправляється на виконання після оплати адміністративних послуг через платіжний сервіс.

Після опрацювання сформованого замовлення на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист з детальною інформацією щодо дати та часу надходження документів до обраного Центру надання адміністративних послуг.
==== Строки надання послуги ====
Протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви.
==== Вартість послуг ====
0,055 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року.

За зверненням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - послуга безоплатна.
==== Результат послуги ====
Витяг з Державного земельного кадастру або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру.
==== Відповідальний орган ====
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова Велика Палата Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 904/968/18] (застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе у двох випадках: 1) стосовно власника земельної ділянки (орендодавця); 2) у випадку, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи передбачене законом або договором (емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику, та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, мають бути спрямовані на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні).
== Див. також ==
* [[Добросусідство]]
* [[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
* [[Землі водного фонду]]
* [[Землі енергетичної системи]]
* [[Землі запасу]]
* [[Землі лісогосподарського призначення]]
* [[Землі промисловості|Землі оборони]]
* [[Землі транспорту]]
* [[Право земельного сервітуту]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]

Право постійного користування земельною ділянкою

2023-03-21T09:51:51Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»]
== Поняття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] (далі - ЗК), '''право постійного користування земельною ділянкою''' - це право '''володіння і користування земельною ділянкою''', яка перебуває у '''державній або комунальній власності''', '''без встановлення строку'''.

Право постійного користування земельними ділянками характеризується обмеженим суб’єктно-об’єктним складом: '''об’єктом''' права власності можуть бути лише '''земельні ділянки державної або комунальної власності'''; '''суб’єктами''' можуть бути лише юридичні особи, а саме: '''підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.'''

При цьому слід звернути увагу, що '''громадяни не можуть''' набувати права постійного користування земельними ділянками.
== Суб’єкти права постійного користування земельною ділянкою ==
Відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] '''права постійного користування земельною ділянкою''' із земель державної та комунальної власності '''набувають''':
* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
* громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
* господарське товариство, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 ;]
* заклади освіти незалежно від форми власності;
* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".]
== Порядок набуття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно із статтями 125 та 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''право постійного користування земельної ділянки''' виникає '''з моменту державної реєстрації цих пра'''в та оформлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV] (далі – Закон № 1952-IV).

Статтею 28 Закону № 1952-IV, відповідно до якої '''рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у постійне користування''' можуть прийматися '''за відсутності державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на таку земельну ділянку в Державному реєстрі''' речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Також, стаття 28 Закону № 1952-IV визначає, що '''під час проведення державної реєстрації право постійного користування''' земельними ділянками державної чи комунальної власності, '''право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі''' прав, '''державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності''' на такі земельні ділянки '''без подання відповідної заяви органами''', які передають земельні ділянки у власність або у користування, '''оскільки, рішення органу виконавчої влади''' чи органу місцевого самоврядування '''про передачу земельної ділянки у користування''' і буде вважатися '''заявою про здійснення державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на зазначену земельну ділянку'''.

Таким чином, згідно вищезазначених норм законодавства, '''реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки''' державної та комунальної власності право постійного користування, '''можна проводити не після державної реєстрації права власності''' держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, '''а одночасно з реєстрацією похідного речового права''' на земельну ділянку.

Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''юридичні особи набувають права користування''' земельними ділянками із земель державної або комунальної власності '''за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування''' в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом '''або за результатами аукціону'''.

Також, згідно пункту 81² [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127], передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

'''Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передбачено повноваження органів виконавчої влади,''' органів місцевого самоврядування '''щодо передачі земельних ділянок''' у власність або у користування.

Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
== Перехід права постійного користування земельною ділянкою (судова практика) ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації?;
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку?
З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:

♦ право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Відповідно до частини другої статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86075356 останова Верховного Суду від 21 листопада 2020 року у справі № 918/194/19] приписи підпункту «в» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України], яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.
♦ право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Згідно з частиною першою статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.

Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/45597923 ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14] (в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво);

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/38289171 постанова Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12] (новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася).
До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені частиною другою статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05#Text Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005] (поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Положення статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85838039 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18] (Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою).
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова від 15.11.2021 № 906/620/19 Верховний Суд]
== Корисні посилання ==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова Верхоного Суду України № 906/709/19,] від 15.02.2022, в даній постанові верховного суду йдеться про те, чи переходить право постійного користування землею в порядку правонаступництва від державного підприємства, яке набуло його на підставі закону, до відповідача, який не входить в перелік осіб, що на підставі статті 92 Земельного кодексу України можуть отримати земельні ділянки в порядку постійного користування.
[[Категорія:Право користування землями]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2022-10-14T12:32:34Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"]
== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Відповідно до статті 130 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.
*
'''Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення''' мають: а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.

 
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
* '''громадянам''' - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
* '''сільськогосподарським підприємствам''' - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
* '''сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам''' - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
* '''несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян''' - для ведення підсобного сільського господарства;
* '''оптовим ринкам сільськогосподарської продукції''' - для розміщення власної інфраструктури. 
'''До 1 січня 2024 року загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів.'''
== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення? ==
Не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення: 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особи, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є іноземні держави;
* юридичні особи, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
* юридичні особи, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. 
*
== Обмеження у продажі земель сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до п.15 розділу X "Перехідні положення" [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 Земельного кодексу України] до 1 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Право власності на землю юридичних осіб

2022-10-14T09:41:14Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n514 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Визначення поняття юридична особа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n437 статті 80 Цивільного кодексу України] '''юридичною особою''' слід вважати – організацію, що створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Отже юридична особа також може бути стороною земельних правовідносин.

'''Земельні відносини''' - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

'''Суб'єктами''' земельних відносин можуть бути фізичні особи, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

'''Об'єктами''' земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)]).

Юридичні особи як суб'єкти права власності поділяються на вітчизняні та іноземні.

Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n905 стаття 117 Господарського кодексу України]).
== Порядок набуття права власності на землю. Реєстрація права власності ==
Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу (підставою для внесення земельної ділянки до статутного фонду юридичної особі є рішення власника цієї земельної ділянки.);
* прийняття спадщини;
* виникнення інших підстав, передбачених законом.
Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

'''Юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави''', можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:

а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до Земельного кодексу України не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року.

Землі ''сільськогосподарського'' призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом '''одного року'''.

З урахуванням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статті 130 ЗК України] набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть, зокрема, юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади. Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів.

Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для реєстрації права власності необхідно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]»):

Документ, що посвідчує особу - заявника (паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його замінює). У разі подання заяви уповноваженою на те особою співробітник державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник перевіряє обсяг повноважень такої особи за документом, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань за допомогою порталу електронних сервісів.

В залежності від того, який об'єкт та з якою метою реєструється необхідно зібрати той чи інший пакет документів.
=== '''''Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок''''' ===
'''''(внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо)''''' подаються:
* документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
* акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна;
* рішення органу або особи, уповноваженого установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);
* письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).
=== '''''Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення''''' ===
'''''(ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи''''' подаються:
* документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
* ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);
* передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);
* розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи).
=== '''''Для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність фізичним та юридичним особам, що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи''''' ===
'''''подаються:'''''
* документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
* рішення органу або особи, уповноваженого установчими документами такої юридичної особи або законом, про передачу майна у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи.
[[Категорія:Право власності на землю‎ ]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2022-08-23T08:42:39Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців"]
== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .
'''Планові перевірки''' проводяться не частіше одного разу на '''два роки''' з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
* 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
* 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
* 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.
Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:

1) статуту Асоціації приватних виконавців України;

2) Кодексу професійної етики приватного виконавця;

3) рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.

Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}
== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:
* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.
== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:
* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:
* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.
Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.
== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''
== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльнітю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}
== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2022 року становить 992 грн. 40 коп.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''
* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов
== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк''' у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 354 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Поділ та об'єднання земельних ділянок

2022-07-28T12:44:28Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] державна реєстрація, крім державної реєстрації в автоматичному режимі, проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація (далі - перелік). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

[https://ips.ligazakon.net/document/RE37722?an=70&hide=true Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.]

Державні реєстратори мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження нерухомого майна''', якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.
|}
==Загальні поняття==
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 ст. 79 Земельного кодексу України]).

За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 статті 79-1 Земельного кодексу України] формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

'''Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється: '''
*у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
*шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
*шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
*шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
*за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
*за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.'''

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.
==Поділ та об’єднання земельних ділянок==
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей.

У більшості випадків він необхідний, наприклад, коли:

- необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;

- потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку;

- коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.

Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.
=== Варто розуміти, що:===
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
#Поділ чи об’єднння земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
#Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
#Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.
'''Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:'''
*усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
*у земельних ділянок спільна межа;
* всі об’єднувані землі мають однакове цільове призначення.
===Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки===
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

'''Розробниками документації із землеустрою є:'''
*юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
*фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Одним із рідновидів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Дана документація розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок

''' Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки необхідно надати землевпорядній організації : '''
*нотаріально засвідчену заяву власника ( співвласників) на поділ земельної ділянки;
*засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
*копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).
Якщо є декілька власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.

У випадку, якщо ділянка ділиться особливим чином, а не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то необхідно також кадастрова зйомка земельної ділянки.

За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.

'''Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:'''

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Ст. 50 Закону України "Про землеустрій"] також містить положення про те, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
===Державна реєстрація земельних ділянок державним кадастровим реєстратором===
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
*заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
*документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
*У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.
Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру.

'''Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж'''

1. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n299 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр."]
===Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу ===
'''У разі поділу або об’єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав,''' а її державна реєстрація скасовується. Тому, необхідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності на новостворені земельні ділянки.

'''Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись''' до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса '''з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену''' в результаті поділу чи або об’єднання '''земельну ділянку.''' Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

У разі, коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051] (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

У разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера. Одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо земельних ділянок, закінчених будівництвом об’єктів, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з таких об’єктів.

''Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).''

Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу. За нормою пункту 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051], відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
'''Обмеження прав на землю'''

Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
[[Категорія:Земельне право]]

Поділ та об'єднання земельних ділянок

2022-07-28T09:07:35Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] державна реєстрація, крім державної реєстрації в автоматичному режимі, проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація (далі - перелік). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

[https://ips.ligazakon.net/document/RE37722?an=70&hide=true Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.]

Державні реєстратори мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження нерухомого майна''', якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.
|}
==Загальні поняття==
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 ст. 79 Земельного кодексу України]).

За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 статті 79-1 Земельного кодексу України] формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

'''Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється: '''
*у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
*шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
*шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
*шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
*за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
*за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.'''

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.
==Поділ та об’єднання земельних ділянок==
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей.

У більшості випадків він необхідний, наприклад, коли:

- необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;

- потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку;

- коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.

Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.
=== Варто розуміти, що:===
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
#Поділ чи об’єднння земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
#Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
#Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.
'''Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:'''
*усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
*у земельних ділянок спільна межа;
* всі об’єднувані землі мають однакове цільове призначення.
===Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки===
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

'''Розробниками документації із землеустрою є:'''
*юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
*фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Одним із рідновидів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Дана документація розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок

''' Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки необхідно надати землевпорядній організації : '''
*нотаріально засвідчену заяву власника ( співвласників) на поділ земельної ділянки;
*засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
*копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).
Якщо є декілька власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.

У випадку, якщо ділянка ділиться особливим чином, а не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то необхідно також кадастрова зйомка земельної ділянки.

За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.

'''Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:'''

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Ст. 50 Закону України "Про землеустрій"] також містить положення про те, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
===Державна реєстрація земельних ділянок державним кадастровим реєстратором===
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
*заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
*документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
*У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.
Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру.

'''Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж'''

1. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n299 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр."]
===Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу ===
'''У разі поділу або об’єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав,''' а її державна реєстрація скасовується. Тому, необхідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності на новостворені земельні ділянки.

'''Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись''' до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса '''з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену''' в результаті поділу чи або об’єднання '''земельну ділянку.''' Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

У разі, коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051] (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

У разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера. Одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо земельних ділянок, закінчених будівництвом об’єктів, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з таких об’єктів.

''Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).''

Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію. За нормою пункту 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051], відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
'''Обмеження прав на землю'''

Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
[[Категорія:Земельне право]]

Будівництво об'єктів на землях сільськогосподарського призначення

2022-06-20T10:57:05Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закон України «Про відходи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель»]

== Категорії об’єктів будівництва на землях сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до частини 1 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 

Масив земель, що використовуються сільгосппідприємствами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складається із:
* земель, що перебувають у власності, земель, отриманих у користування (в оренду);
* земель, що використовуються сільгосппідприємствами для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Згідно зі ст. 23 Земельного кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Чинним законодавством України дійсно передбачано можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки. Цільове призначення земель визначено Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.10 р. № 548, відповідно до якої землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися для:
# ведення товарного сільськогосподарського виробництва; фермерського господарства;
# особистого селянського господарства; підсобного сільського господарства; індивідуального садівництва;
# колективного садівництва; городництва; сінокосіння та випасання худоби; дослідницьких і навчальних цілей;
# пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства тощо.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507], до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва і рибного господарства належать (код 1271):
* будівлі для тваринництва, птахівництва, зберігання зерна, садівництва, виноградарства і виноробства,
* силосні й сінажні;
* будівлі для тепличного, рибного господарств;
* будівлі підприємств лісництва і звірівництва;
* інші об’єкти сільськогосподарського призначення.
До цього класу будівель також відносяться: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади і надвірні споруди, підвали, винокурні, винні ємкості, теплиці, силосні ями тощо. Також на землях сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення здійснюють будівництво (розміщення) об’єктів автозаправних станцій, торгівлі,полігони твердових побутових відходів.

За цільовим призначенням землі, слід врахувати наступне нормативне врегулювання щодо зведення будівель і споруд. Зокрема, на земельних ділянках, наданих для городництва, можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди зазначеної земельної ділянки побудовані тимчасові споруди підлягають знесенню власниками цих споруд за їх рахунок .На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається.

В той же час, земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Відповіно до ст. 16 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затвердженої документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку. На орендованій земельній ділянці фермерське господарство - орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити житлові будинки, господарські будівлі та споруди, а також закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем відповідно до затвердженої документації із землеустрою, містобудівної документації та з дотриманням умов цільового використання земельної ділянки у встановленому законом порядку.
== Будівницто автозаправної станції ==
'''Автозаправна станція (АЗС)''' — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).
Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду 12.04 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Класифікації видів цільового призначення земель].

'''Важливо! Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів, насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС необхідно передбачати наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. Відстань від АЗС до посівів сільськогосподарських культур слід визначати не менше 30 м.'''

Розміщення АЗС усіх типів не допускається:
* у прибережних захисних смугах водних об’єктів;
* у І та ІІ поясах зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання;
* у санітарно-захисних смугах магістральних водопроводів;
* у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач. 

Земельна ділянка під АЗС надається відповідним суб’єктам господарювання шляхом продажу речового права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах).
== Будівництво об’єктів торгівлі ==
'''Об’єкт торгівлі''' — будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, ринкові комплекси, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі — кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо. 

Для розміщення об’єктів торгівлі будь-якої конструкції на землях сільськогосподарського призначення потрібно змінити категорію земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ — 03.01 - 03.17 «Землі громадської забудови»], цільове призначення — для Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної безпеки; Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку); Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування;Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС; Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення;

Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, обладнані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або замощені.
Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту співробітників та відвідувачів.
== Розміщення полігона твердих побутових відходів ==

'''Полігони твердих побутових відходів''' є інженерними спеціалізоми, які призначені для захоронення твердих побутових відходів (ТПВ). Для розміщення полігона ТПВ необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ] 11.02 «Землі промисловості», цільове призначення — для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

'''Полігони ТПВ розміщуються:'''
* ''на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;''
* ''на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);''
* ''на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;''
* ''з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;''
* ''за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;''
* ''на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;''
* ''за межами міст;''
'' '''на відстані, не менше:'''''
* 15 км – від аеропортів та різного роду аеродромів;
* 3000 м – від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об’єктів, які використовуються у культурно-оздоровчих цілях, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;
* 1000 м – від межі міст;
* 500 м – від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);
* 200 м – від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі;
* 50 м – від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання в рекреаційних цілях.
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закону України "Про відходи"] розміщення відходів — це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Захороненням відходів є остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

'''''Розміщення полігонів ТПВ не допускається:'''''
* ''на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з''
* ''у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;''
* ''у зонах активного карсту;''
* ''у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;''
* ''у заболочених місцях;''
* ''у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;''
* ''у водоохоронних зонах;''
* ''у зонах санітарної охорони курортів;''
* ''у зонах формування і використання мінеральних вод;''
* ''на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;''
* ''на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;''
Для вирішення комплексу питань розміщення полігона ТПВ відповідному органу місцевого самоврядування, зокрема, необхідно вжити заходів з:
* оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під розміщення полігона ТПВ відповідно до вимог чинного законодавства;
* отримання комунальним підприємством (якщо саме воно буде експлуатантом полігона) спеціального паспорта на місце видалення ТПВ;
* отримання суб'єктом господарювання — експлуатантом полігона дозволу на розміщення та ліміти на утворення відходів.
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Будівництво об'єктів на землях сільськогосподарського призначення

2022-06-20T10:51:37Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закон України «Про відходи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель»]

== Категорії об’єктів будівництва на землях сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до частини 1 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 

Масив земель, що використовуються сільгосппідприємствами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складається із:
* земель, що перебувають у власності, земель, отриманих у користування (в оренду);
* земель, що використовуються сільгосппідприємствами для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Згідно зі ст. 23 Земельного кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Чинним законодавством України дійсно передбачано можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки. Цільове призначення земель визначено Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.10 р. № 548, відповідно до якої землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися для:
# ведення товарного сільськогосподарського виробництва; фермерського господарства;
# особистого селянського господарства; підсобного сільського господарства; індивідуального садівництва;
# колективного садівництва; городництва; сінокосіння та випасання худоби; дослідницьких і навчальних цілей;
# пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства тощо.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507], до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва і рибного господарства належать (код 1271):
* будівлі для тваринництва, птахівництва, зберігання зерна, садівництва, виноградарства і виноробства,
* силосні й сінажні;
* будівлі для тепличного, рибного господарств;
* будівлі підприємств лісництва і звірівництва;
* інші об’єкти сільськогосподарського призначення.
До цього класу будівель також відносяться: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади і надвірні споруди, підвали, винокурні, винні ємкості, теплиці, силосні ями тощо. Також на землях сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення здійснюють будівництво (розміщення) об’єктів автозаправних станцій, торгівлі,полігони твердових побутових відходів.

За цільовим призначенням землі, слід врахувати наступне нормативне врегулювання щодо зведення будівель і споруд. Зокрема, на земельних ділянках, наданих для городництва, можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди зазначеної земельної ділянки побудовані тимчасові споруди підлягають знесенню власниками цих споруд за їх рахунок .На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається.

В той же час, земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
== Будівницто автозаправної станції ==
'''Автозаправна станція (АЗС)''' — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).
Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду 12.04 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Класифікації видів цільового призначення земель].

'''Важливо! Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів, насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС необхідно передбачати наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. Відстань від АЗС до посівів сільськогосподарських культур слід визначати не менше 30 м.'''

Розміщення АЗС усіх типів не допускається:
* у прибережних захисних смугах водних об’єктів;
* у І та ІІ поясах зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання;
* у санітарно-захисних смугах магістральних водопроводів;
* у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач. 

Земельна ділянка під АЗС надається відповідним суб’єктам господарювання шляхом продажу речового права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах).
== Будівництво об’єктів торгівлі ==
'''Об’єкт торгівлі''' — будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, ринкові комплекси, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі — кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо. 

Для розміщення об’єктів торгівлі будь-якої конструкції на землях сільськогосподарського призначення потрібно змінити категорію земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ — 03.01 - 03.17 «Землі громадської забудови»], цільове призначення — для Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної безпеки; Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку); Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування;Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС; Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення;

Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, обладнані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або замощені.
Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту співробітників та відвідувачів.
== Розміщення полігона твердих побутових відходів ==

'''Полігони твердих побутових відходів''' є інженерними спеціалізоми, які призначені для захоронення твердих побутових відходів (ТПВ). Для розміщення полігона ТПВ необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ] 11.02 «Землі промисловості», цільове призначення — для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

'''Полігони ТПВ розміщуються:'''
* ''на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;''
* ''на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);''
* ''на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;''
* ''з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;''
* ''за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;''
* ''на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;''
* ''за межами міст;''
'' '''на відстані, не менше:'''''
* 15 км – від аеропортів та різного роду аеродромів;
* 3000 м – від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об’єктів, які використовуються у культурно-оздоровчих цілях, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;
* 1000 м – від межі міст;
* 500 м – від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);
* 200 м – від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі;
* 50 м – від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання в рекреаційних цілях.
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закону України "Про відходи"] розміщення відходів — це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Захороненням відходів є остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

'''''Розміщення полігонів ТПВ не допускається:'''''
* ''на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з''
* ''у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;''
* ''у зонах активного карсту;''
* ''у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;''
* ''у заболочених місцях;''
* ''у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;''
* ''у водоохоронних зонах;''
* ''у зонах санітарної охорони курортів;''
* ''у зонах формування і використання мінеральних вод;''
* ''на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;''
* ''на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;''
Для вирішення комплексу питань розміщення полігона ТПВ відповідному органу місцевого самоврядування, зокрема, необхідно вжити заходів з:
* оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під розміщення полігона ТПВ відповідно до вимог чинного законодавства;
* отримання комунальним підприємством (якщо саме воно буде експлуатантом полігона) спеціального паспорта на місце видалення ТПВ;
* отримання суб'єктом господарювання — експлуатантом полігона дозволу на розміщення та ліміти на утворення відходів.
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Будівництво об'єктів на землях сільськогосподарського призначення

2022-06-20T10:34:49Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закон України «Про відходи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель»]

== Категорії об’єктів будівництва на землях сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до частини 1 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 

Масив земель, що використовуються сільгосппідприємствами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складається із:
* земель, що перебувають у власності, земель, отриманих у користування (в оренду);
* земель, що використовуються сільгосппідприємствами для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Згідно зі ст. 23 Земельного кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Чинним законодавством України дійсно передбачано можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки. Цільове призначення земель визначено Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.10 р. № 548, відповідно до якої землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися для:
# ведення товарного сільськогосподарського виробництва; фермерського господарства;
# особистого селянського господарства; підсобного сільського господарства; індивідуального садівництва;
# колективного садівництва; городництва; сінокосіння та випасання худоби; дослідницьких і навчальних цілей;
# пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства тощо.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507], до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва і рибного господарства належать (код 1271):
* будівлі для тваринництва, птахівництва, зберігання зерна, садівництва, виноградарства і виноробства,
* силосні й сінажні;
* будівлі для тепличного, рибного господарств;
* будівлі підприємств лісництва і звірівництва;
* інші об’єкти сільськогосподарського призначення.
До цього класу будівель також відносяться: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади і надвірні споруди, підвали, винокурні, винні ємкості, теплиці, силосні ями тощо. Також на землях сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення здійснюють будівництво (розміщення) об’єктів автозаправних станцій, торгівлі,полігони твердових побутових відходів.
== Будівницто автозаправної станції ==
'''Автозаправна станція (АЗС)''' — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).
Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду 12.04 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Класифікації видів цільового призначення земель].

'''Важливо! Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів, насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС необхідно передбачати наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. Відстань від АЗС до посівів сільськогосподарських культур слід визначати не менше 30 м.'''

Розміщення АЗС усіх типів не допускається:
* у прибережних захисних смугах водних об’єктів;
* у І та ІІ поясах зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання;
* у санітарно-захисних смугах магістральних водопроводів;
* у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач. 

Земельна ділянка під АЗС надається відповідним суб’єктам господарювання шляхом продажу речового права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах).
== Будівництво об’єктів торгівлі ==
'''Об’єкт торгівлі''' — будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, ринкові комплекси, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі — кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо. 

Для розміщення об’єктів торгівлі будь-якої конструкції на землях сільськогосподарського призначення потрібно змінити категорію земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ — 03.01 - 03.17 «Землі громадської забудови»], цільове призначення — для Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної безпеки; Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку); Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування;Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС; Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення;

Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, обладнані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або замощені.
Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту співробітників та відвідувачів.
== Розміщення полігона твердих побутових відходів ==

'''Полігони твердих побутових відходів''' є інженерними спеціалізоми, які призначені для захоронення твердих побутових відходів (ТПВ). Для розміщення полігона ТПВ необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ] 11.02 «Землі промисловості», цільове призначення — для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

'''Полігони ТПВ розміщуються:'''
* ''на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;''
* ''на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);''
* ''на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;''
* ''з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;''
* ''за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;''
* ''на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;''
* ''за межами міст;''
'' '''на відстані, не менше:'''''
* 15 км – від аеропортів та різного роду аеродромів;
* 3000 м – від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об’єктів, які використовуються у культурно-оздоровчих цілях, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;
* 1000 м – від межі міст;
* 500 м – від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);
* 200 м – від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі;
* 50 м – від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання в рекреаційних цілях.
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закону України "Про відходи"] розміщення відходів — це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Захороненням відходів є остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

'''''Розміщення полігонів ТПВ не допускається:'''''
* ''на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з''
* ''у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;''
* ''у зонах активного карсту;''
* ''у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;''
* ''у заболочених місцях;''
* ''у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;''
* ''у водоохоронних зонах;''
* ''у зонах санітарної охорони курортів;''
* ''у зонах формування і використання мінеральних вод;''
* ''на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;''
* ''на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;''
Для вирішення комплексу питань розміщення полігона ТПВ відповідному органу місцевого самоврядування, зокрема, необхідно вжити заходів з:
* оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під розміщення полігона ТПВ відповідно до вимог чинного законодавства;
* отримання комунальним підприємством (якщо саме воно буде експлуатантом полігона) спеціального паспорта на місце видалення ТПВ;
* отримання суб'єктом господарювання — експлуатантом полігона дозволу на розміщення та ліміти на утворення відходів.
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин

2022-05-05T12:15:11Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]

== Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин ==
'''До компетенції органів місцевого самоврядування належить''':
* розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;
* передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб ;
* надання земельних ділянок у користування; - вилучення земельних ділянок;
* викуп земельних ділянок для суспільних потреб; - організація землеустрою;
* координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
* здійснення контролю за використання та охороною земель;
* обмеження, тимчасова заборона використання земель у разі порушення земельного законодавства;
* підготовка висновків щодо вилучення та надання земельних ділянок;
* інформування населення щодо вилучення, надання земельних ділянок;
* внесення пропозицій до райради щодо зміни меж сіл;
* вирішення земельних спорів;
* вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Всі ці дії здійснюються у відповідності до закону і виключно сесіями сільських рад.

== Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування ==
''За ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України (далі - ЗКУ)] органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення про зміну цільового призначення земель при передачі їх у власність, наданню у користування за проектами землеустрою у порядку, що встановлено Кабінетом Міністрів України.''
За ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] органи місцевого самоврядування можуть передавати безоплатно у власність або надавати в оренду земельніділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
За ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] органи місцевого самоврядування можуть передавати безоплатно у власність або надавати в оренду землю житлово-будівельним та гаражно-будівельним кооперативам у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
У відповідності до ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.Землі водного фонду за рішеннями органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:
а) державним водогосподарським організаціям для догляду за аодними об'єктами. прибережними захисними смугами, смугами відведення,береговими смугами водних шляхів,гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;
б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;
в)державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;
г)військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних просік, комунікацій. (ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]).
Органи місцевого самоврядування безпосередньо реалізують право власності на землю територіальних громад (ст. 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]). Тобто вони є суб’єктами права власності на землю.
Згідно з ст. 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] землі, які належать на праві власності територіальних громад сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:
а) усі землі як в межах населених пунктів,крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б)земельні ділянки, на яких розташованібудівлі, споруди,інші об1єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів,що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

== Порядок про безоплатну передачу земель та надання земель в користування громадянам ==
Органи місцевого самоврядування приймають рішення (ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] ) про безоплатну передачу земель громадянам та надання земель в користування.

Безоплатна передача земель у власність проводиться один раз по кожному виду цільового використання у межах визначених норм.

Надання земель у власність громадянам проводиться органами місцевого самоврядування згідно Порядку безоплатної приватизації земель визначеному ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ].

За ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] органи місцевого самоврядування можуть надавати земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки) (ст. 124). При чому передача в оренду земельних ділянок із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку встановленому ст. ст. 118, 123.

Згідно ст. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] право власності на земельну ділянку і право постійного користування посвідчується державними актами. Тому за новим Кодексом виключається можливість застосування рішень органів місцевого самоврядування у якості документу, що посвідчує право власності на землю. Право оренди землі оформляється договором з обов’язковою державною реєстрацією.

У відповідності до ст. 127 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] органи місцевого самоврядування здійснюють продаж земельних ділянок комунальної власності або передають їх у користування(орендк, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та юридичним особам, створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства іноземної держави, здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ст. 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]).
Органи місцевого самоврядування мають право набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами (ст. 131 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]).

Згідно ст. 136 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] органи місцевого самоврядування уповноважені прийняти рішення про відчуження земель, визначати перелік земельних ділянок призначених для продажу під забудову на земельних торгах. Орган місцевого самоврядування може виступати організатором земельних торгів через уповноважений нею орган (ст. 137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]).

За ст. 142 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] орган місцевого самоврядування може укладати угоди про передачу права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови від права власності або постійного користування на землю. Органи місцевого самоврядування мають право викупу земельних ділянок для суспільних потреб (ст. 146 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]). Викуп здійснюється за згодою її власника.

Земельні ділянки, надані у постійне користування, можуть вилучатися для суспільних потреб за рішенням органів місцевого самоврядування (ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]). Вилучення проводиться за згодою користувача у відповідності до порядку вилучення. Органи місцевого самоврядування за ст. 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] в місячний термін мають право на погоджування місця розташування об’єктів, розміри земельних ділянок на умови їх відведення згідно порядку погодження питань пов’язаних із вилученням. Органи місцевого самоврядування без рішення суду немають права втручатися у здійснення власником повноважень щодо земельних ділянок. За неправомірне втручання вони несуть відповідальність (ст. 154 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]). Збитки, завдані власникам земельних ділянок, шляхом видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права, за ст. 155 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Підстави відшкодування збитків наведені в ст. 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відшкодування збитків органу місцевого самоврядування здійснюють у відповідності до Порядку відшкодування збитків (ст. 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]).

За ст. 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування визначено ст. 159. Рішення органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.(ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]). Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад. (ст. 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]).

До компетенції органів місцевого самоврядування у відповідності до ст. 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] належить розгляд і затвердження землевпорядних проектів та інших матеріалів, внесення змін до них. Згідно ст. 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ] органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за використання і охороною земель. Самоврядний контроль за використання та охороною земель (ст. 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]) здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. Органи місцевого самоврядування можуть призначати громадських інспекторів для здійснення громадського контролю за використанням і охороною земель (ст. 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]).

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_Верховної_Ради_України_та_органів_місцевого_самоврядування_в_галузі_земельних_відносин Повноваження Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_Кабінету_Міністрів_України_в_галузі_земельних_відносин Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин]

[[Категорія:Земельне право]]

Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства

2021-11-10T09:12:40Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України “Про фермерське господарство”]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
== Норми безоплатної передачі земельних ділянок ==
Відповідно до ч. 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України «Про фермерське господарство»] '''фермерське господарство є''' формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов’язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]). 

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Законом України «Про фермерське господарство»]. 

Згідно з положеннями статей 31 та 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] '''землі фермерського господарства можуть складатися із''':
# земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;
#земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page ч. 1 статті 121 Земельного кодексу України] громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - '''в розмірі земельної частки (паю)''', визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. 

Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, '''розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах'''. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради '''розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району'''. 

Особа, що бажає створити фермерське господарство, може отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства зі складу земель державної чи комунальної власності у власність або оренду. Для отримання у власність або в оренду земельну ділянку із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються '''до місцевої ради''', а з земель державної власності - '''до районної державної адміністрації.'''

== Процедура отримання земельної ділянки ==
'''Для того, щоб безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства, громадянину України необхідно здійснити наступні дії:'''
* Звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земльного Кодексу України], передає у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для ведення фермерського господарства) та її орієнтовні розміри. '''До клопотання додаються:''' графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, копію документа, що посвідчує особу, документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності таких). 

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у '''місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути '''лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам:'''
* законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
* генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
* схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
* проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Документ, який отримає громадянин – ''рішення органу місцевого самоврядування (сільської, селищної чи міської ради) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки''. 

'''Важливо!''' Ця послуга – надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є безкоштовною. 

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у '''місячний строк''' з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди.
* Замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Виконавцем робіт у землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має ''сертифікат інженера-землевпорядника''. Перелік таких осіб розміщений на [http://land.gov.ua/ офіційному сайті Держгеокадастру]. Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатися недійсним і державної реєстрації земельної ділянки здійснено не буде.

== Розробка проекту землеустрою ==
Після отримання дозволу необхідно замовити розроблення проекту землеустрою. 

Проект землеустрою розробляють землевпорядні організації. А безпосереднім виконавцем може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, яка і визначить точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановить межові знаки та складе кадастровий план земельної ділянки, проект землеустрою. 

У разі відсутності сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатись недійсним і державну реєстрацію земельної ділянки буде здійснити неможливо. 

Укладіть із землевпорядною організацією договір, у якому чітко визначте вартість робіт та строки виконання. Зверніть увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! 

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. Термін виконання робіт згідно із законодавством ''не може перевищувати шести місяців''. 

Документація із землеустрою підписується і посвідчується печаттю сертифікованого інженера-землевпорядника. На основі цієї документації та координат межі земельної ділянки відомості про Вашу ділянку будуть вноситись до Державного земельного кадастру. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримає громадянин – проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.''

== Реєстрація земельної ділянки в кадастрі (ДЗК) ==
'''Для цього потрібно звернутися до Державного кадастрового реєстратора із:'''
* заявою про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
* документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк виконання''' – 14 календарних днів. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримує громадянин – витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.'' 

'''Важливо!''' Ця послуга є безкоштовною.

== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Такими повноваженнями, зокрема, наділені органи місцевого самоврядування (міські, сільські, селищні ради), (ще на даний час) головне управління Держгеокадастру у відповідній області. 

'''До переліку документів, які необхідно подати для затвердження проекту землеустрою, зокрема, входить:'''
* проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
'''Строк виконання''' - 14 календарних днів. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримує громадянин – рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність.'' 

'''Важливо!''' Рішення сесії місцевої ради про передачу у власність земельної ділянки є підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності можливо провести в будь-якому центрі надання адміністративних послуг або через нотаріуса відповідного нотаріального округу.

== Вартість ==
За державну реєстрацію права власності на нерухоме майно сплачується 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
''Перелік необхідних документів:''
# заява встановленої форми (наказ Міністерства юстиції України від 21.11.2016 р. № 3276/5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
# у разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів. 

'''Зверніть увагу!''' По результату, Ви отримаєте виписку (інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства

2021-11-10T08:24:43Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України “Про фермерське господарство”]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
== Норми безоплатної передачі земельних ділянок ==
Відповідно до ч. 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України «Про фермерське господарство»] '''фермерське господарство є''' формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов’язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]). 

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Законом України «Про фермерське господарство»]. 

Згідно з положеннями статей 31 та 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] '''землі фермерського господарства можуть складатися із''':
# земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;
#земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page ч. 1 статті 121 Земельного кодексу України] громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - '''в розмірі земельної частки (паю)''', визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. 

Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, '''розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах'''. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради '''розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району'''. 

Особа, що бажає створити фермерське господарство, може отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства зі складу земель державної чи комунальної власності у власність або оренду. Для отримання у власність або в оренду земельну ділянку із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються '''до місцевої ради''', а з земель державної власності - '''до районної державної адміністрації.'''

== Процедура отримання земельної ділянки ==
'''Для того, щоб безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства, громадянину України необхідно здійснити наступні дії:'''
* Звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земльного Кодексу України], передає у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для ведення фермерського господарства) та її орієнтовні розміри. '''До клопотання додаються:''' графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, копію документа, що посвідчує особу, документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності таких). 

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у '''місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути '''лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам:'''
* законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
* генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
* схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
* проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Документ, який отримає громадянин – ''рішення органу місцевого самоврядування (сільської, селищної чи міської ради) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки''. 

'''Важливо!''' Ця послуга – надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є безкоштовною. 

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у '''місячний строк''' з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди.
* Замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Виконавцем робіт у землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має ''сертифікат інженера-землевпорядника''. Перелік таких осіб розміщений на [http://land.gov.ua/ офіційному сайті Держгеокадастру]. Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатися недійсним і державної реєстрації земельної ділянки здійснено не буде.

== Розробка проекту землеустрою ==
Після отримання дозволу необхідно замовити розроблення проекту землеустрою. 

Проект землеустрою розробляють землевпорядні організації. А безпосереднім виконавцем може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, яка і визначить точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановить межові знаки та складе кадастровий план земельної ділянки, проект землеустрою. 

У разі відсутності сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатись недійсним і державну реєстрацію земельної ділянки буде здійснити неможливо. 

Укладіть із землевпорядною організацією договір, у якому чітко визначте вартість робіт та строки виконання. Зверніть увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! 

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. Термін виконання робіт згідно із законодавством ''не може перевищувати шести місяців''. 

Документація із землеустрою підписується і посвідчується печаттю сертифікованого інженера-землевпорядника. На основі цієї документації та координат межі земельної ділянки відомості про Вашу ділянку будуть вноситись до Державного земельного кадастру. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримає громадянин – проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.''

== Реєстрація земельної ділянки в кадастрі (ДЗК) ==
'''Для цього потрібно звернутися до Державного кадастрового реєстратора із:'''
* заявою про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
* документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк виконання''' – 14 календарних днів. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримує громадянин – витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.'' 

'''Важливо!''' Ця послуга є безкоштовною.

== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Такими повноваженнями, зокрема, наділені органи місцевого самоврядування (міські, сільські, селищні ради), (ще на даний час) головне управління Держгеокадастру у відповідній області. 

'''До переліку документів, які необхідно подати для затвердження проекту землеустрою, зокрема, входять:'''
* погоджених проект землеустрою,
* позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.
'''Строк виконання''' - 14 календарних днів. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримує громадянин – рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність.'' 

'''Важливо!''' Рішення сесії місцевої ради про передачу у власність земельної ділянки є підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності можливо провести в будь-якому центрі надання адміністративних послуг або через нотаріуса відповідного нотаріального округу.

== Вартість ==
За державну реєстрацію права власності на нерухоме майно сплачується 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
''Перелік необхідних документів:''
# заява встановленої форми (наказ Міністерства юстиції України від 21.11.2016 р. № 3276/5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
# у разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів. 

'''Зверніть увагу!''' По результату, Ви отримаєте виписку (інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства

2021-11-10T08:17:12Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України “Про фермерське господарство”]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
== Норми безоплатної передачі земельних ділянок ==
Відповідно до ч. 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України «Про фермерське господарство»] '''фермерське господарство є''' формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов’язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону]). 

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Законом України «Про фермерське господарство»]. 

Згідно з положеннями статей 31 та 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] '''землі фермерського господарства можуть складатися із''':
# земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;
#земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page ч. 1 статті 121 Земельного кодексу України] громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - '''в розмірі земельної частки (паю)''', визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. 

Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, '''розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах'''. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради '''розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району'''. 

Особа, що бажає створити фермерське господарство, може отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства зі складу земель державної чи комунальної власності у власність або оренду. Для отримання у власність або в оренду земельну ділянку із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються '''до місцевої ради''', а з земель державної власності - '''до районної державної адміністрації.'''

== Процедура отримання земельної ділянки ==
'''Для того, щоб безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства, громадянину України необхідно здійснити наступні дії:'''
* Звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земльного Кодексу України], передає у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для ведення фермерського господарства) та її орієнтовні розміри. '''До клопотання додаються:''' графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, копію документа, що посвідчує особу, документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності таких). 

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у '''місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути '''лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам:'''
* законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
* генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
* схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
* проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Документ, який отримає громадянин – ''рішення органу місцевого самоврядування (сільської, селищної чи міської ради) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки''. 

'''Важливо!''' Ця послуга – надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є безкоштовною. 

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у '''місячний строк''' з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди.
* Замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Виконавцем робіт у землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має ''сертифікат інженера-землевпорядника''. Перелік таких осіб розміщений на [http://land.gov.ua/ офіційному сайті Держгеокадастру]. Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатися недійсним і державної реєстрації земельної ділянки здійснено не буде.

== Розробка проекту землеустрою ==
Після отримання дозволу необхідно замовити розроблення проекту землеустрою. 

Проект землеустрою розробляють землевпорядні організації. А безпосереднім виконавцем може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, яка і визначить точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановить межові знаки та складе кадастровий план земельної ділянки, проект землеустрою. 

У разі відсутності сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатись недійсним і державну реєстрацію земельної ділянки буде здійснити неможливо. 

Укладіть із землевпорядною організацією договір, у якому чітко визначте вартість робіт та строки виконання. Зверніть увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! 

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. Термін виконання робіт згідно із законодавством ''не може перевищувати шести місяців''. 

Документація із землеустрою підписується і посвідчується печаттю сертифікованого інженера-землевпорядника. На основі цієї документації та координат межі земельної ділянки відомості про Вашу ділянку будуть вноситись до Державного земельного кадастру. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримає громадянин – проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.''

== Погодження проекту землеустрою ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельний кодекс України] встановлює обов'язковість погодження меж земельної ділянки з власниками і користувачами суміжних ділянок при проведенні кадастрових зйомок. Проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню компетентними органами відповідно до статті 186-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. У разі, якщо надання земельної ділянки планується здійснити за рахунок особливо цінних земель, земель лісового фонду, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягає обов'язковій експертизі, яка проводиться Держгеокадастром України . 

Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб’єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування ''протягом 10 робочих днів'' з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримує громадянин – висновок про погодження проекту землеустрою.'' 

'''Важливо!''' Ця послуга є безкоштовною.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. 
Відповідно до Закону право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

== Реєстрація земельної ділянки в кадастрі (ДЗК) ==
'''Для цього потрібно звернутися до Державного кадастрового реєстратора із:'''
* заявою про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
* документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк виконання''' – 14 календарних днів. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримує громадянин – витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.'' 

'''Важливо!''' Ця послуга є безкоштовною.

== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Такими повноваженнями, зокрема, наділені органи місцевого самоврядування (міські, сільські, селищні ради), (ще на даний час) головне управління Держгеокадастру у відповідній області. 

'''До переліку документів, які необхідно подати для затвердження проекту землеустрою, зокрема, входять:'''
* погоджених проект землеустрою,
* позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.
'''Строк виконання''' - 14 календарних днів. 

'''Зверніть увагу!''' ''Документ, який отримує громадянин – рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність.'' 

'''Важливо!''' Рішення сесії місцевої ради про передачу у власність земельної ділянки є підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності можливо провести в будь-якому центрі надання адміністративних послуг або через нотаріуса відповідного нотаріального округу.

== Вартість ==
За державну реєстрацію права власності на нерухоме майно сплачується 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
''Перелік необхідних документів:''
# заява встановленої форми (наказ Міністерства юстиції України від 21.11.2016 р. № 3276/5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
# у разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів. 

'''Зверніть увагу!''' По результату, Ви отримаєте виписку (інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Право власності на землю територіальних громад

2021-11-08T14:32:03Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України «Про поховання та похоронну справу»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України«Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]

== Загальні відомості ==
'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина перша ст. 83 Земельного кодексу України] ).

'''У комунальній власності перебувають:'''
* усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
* земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
*землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

== Суб’єкти права комунальної власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4890 Стаття 142 Конституції України], (а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга ст. 327 Цивільного кодексу України]) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78 ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12, 80 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п. 34 ст. 26, п. 21 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності належно від місця їх розташування;
в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів,що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина друга ст. 83 Земельного кодексу України])

Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина третя ст. 83 Земельного кодексу України]).

== Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ==
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
* землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
* землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
* землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
* землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];
* землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];
* земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;
* земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;
* землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

== Підстави набуття земель у право комунальної власності ==
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
* передачі їм земель державної власності;
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду.

На території місця поховання не можуть бути розташовані об'єкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком
випадків, передбачених статтею [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 29 цього Закону].

== Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність ==
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 частина перша ст. 117 Земельного кодексу України]).

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 абзац другий частини першої ст. 117 Земельного кодексу України]).

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 абзац третій частини першої ст. 117 Земельного кодексу України]).

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 абзац четвертий частини першої ст. 117 Земельного кодексу України])

Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ , крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

== Підстави набуття земель у комунальну власність територіальними громадами ==
Згідно з частиною п'ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ст. 83 Земельного кодексу України] територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
* передачі їм земель державної власності;
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* виникнення інших підстав, передбачених законом.
Згідно з частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ст. 83 Земельного кодексу України] територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

== Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність ==
Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 ст. 117 Земельного кодексу України] до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частина третя ст. 117 Земельного кодексу України]).

[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Право власності на землю]]
[[категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Право власності на землю територіальних громад

2021-11-08T14:00:15Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України «Про поховання та похоронну справу»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України«Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]

== Загальні відомості ==
'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина перша ст. 83 Земельного кодексу України] ).

'''У комунальній власності перебувають:'''
* усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
* земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
*землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

== Суб’єкти права комунальної власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4890 Стаття 142 Конституції України], (а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга ст. 327 Цивільного кодексу України]) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78 ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12, 80 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п. 34 ст. 26, п. 21 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності належно від місця їх розташування;
в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів,що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина друга ст. 83 Земельного кодексу України])

Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина третя ст. 83 Земельного кодексу України]).

== Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ==
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
* землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
* землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
* землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
* землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];
* землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];
* земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;
* земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;
* землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

== Підстави набуття земель у право комунальної власності ==
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
* передачі їм земель державної власності;
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду.

На території місця поховання не можуть бути розташовані об'єкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком
випадків, передбачених статтею [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 29 цього Закону].

== Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність ==
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 частина перша ст. 117 Земельного кодексу України]).

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 абзац другий частини першої ст. 117 Земельного кодексу України]).

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 абзац третій частини першої ст. 117 Земельного кодексу України]).

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 абзац четвертий частини першої ст. 117 Земельного кодексу України])

Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємств (державна власність)).

== Підстави набуття земель у комунальну власність територіальними громадами ==
Згідно з частиною п'ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ст. 83 Земельного кодексу України] територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
* передачі їм земель державної власності;
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* виникнення інших підстав, передбачених законом.
Згідно з частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ст. 83 Земельного кодексу України] територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

== Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність ==
Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 ст. 117 Земельного кодексу України] до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частина третя ст. 117 Земельного кодексу України]).

[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Право власності на землю]]
[[категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2021-10-29T13:16:07Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців";]

== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .

'''Планові перевірки''' проводяться не частіше одного разу на '''два роки''' з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
* 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
* 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
* 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}

== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:

* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.

== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:

* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:

* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.

Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльнітю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}

== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік становить 908 грн.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''

* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов

== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк''' у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] України передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 353 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2021-10-29T13:11:56Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців";]

== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .

'''Планові перевірки''' проводяться не частіше одного разу на '''два роки''' з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
* 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
* 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
* 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}

== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:

* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.

== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:

* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:

* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.

Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльнітю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}

== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік становить 908 грн.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''

* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов

== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк'''.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] України передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 353 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2021-10-29T13:09:25Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців";]

== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .

'''Планові перевірки''' проводяться не частіше одного разу на '''два роки''' з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
* 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
* 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
* 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}

== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:

* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.

== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:

* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:

* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.

Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльнітю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}

== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік становить 908 грн.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''

* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов

== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк'''.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] України передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 353 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2021-10-29T13:07:56Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців";]

== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .

'''Планові перевірки''' проводяться не частіше одного разу на '''два роки''' з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
* 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
* 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
* 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}

== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень:

1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;

2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;

3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:

* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.

== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:

* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:

* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.

Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльнітю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}

== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік становить 908 грн.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''

* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов

== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк'''.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] України передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 353 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2021-10-29T12:53:24Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців";]

== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .

'''Планові перевірки''' проводяться не частіше одного разу на '''два роки''' з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
* 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
* 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
* 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.

{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}

== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень:

1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;

2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;

3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:

* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.

== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:

* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:

* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.

Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльнітю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}

== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік становить 908 грн.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''

* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов

== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк'''.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] України передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 353 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2021-10-29T12:51:56Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців";]

== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .

'''Планові перевірки''' проводяться не частіше одного разу на '''два роки''' з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
* 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
* 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
* 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.

{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}

== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:

* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.

== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:

* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:

* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.

Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльнітю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}

== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік становить 908 грн.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''

* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов

== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк'''.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] України передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 353 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців

2021-10-29T12:38:08Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]»
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців";]

== Шляхи здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця ==
* Міністерство юстиції України проводить планові і позапланові перевірки
* Рада приватних виконавців України здійснює перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою .

'''Планові перевірки''' проводяться не частіше одного разу на '''два роки''' з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

'''Позапланові перевірки''' проводяться на підставі:
* 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки;
* 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
* 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Якщо під час здійснення перевірки фіксуються ознаки дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України подає вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

{| class="wikitable"
|-
| [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]
|}

== Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності ==
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

'''Дисциплінарним проступком''' приватного виконавця є:

* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
* порушення правил професійної етики приватного виконавця;
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.

== Позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Дисциплінарна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

За результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія вправі прийняти наступні рішення:

* задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
* відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
* відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Згідно із законодавством у випадку вчинення приватним виконавцем дисциплінарного проступку до нього може застосовуватись одне з наступних дисциплінарних стягнень:

* попередження;
* догана;
* зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
* припинення діяльності приватного виконавця.

Міністерство юстиції України своїм наказом вводить в дію Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення. Проте таке рішення може бути оскаржено до суду.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

== Куди звернутися ==
Учасник виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вправі письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.

== Строки розгляду звернень з приводу перевірки діяльності приватних виконавців ==
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов’язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів. Рада приватних виконавців України зобов’язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Як наслідок, якщо фіксується факт ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.Варто зазначити, що такому випадку вищезазначений перебіг строку про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

'''Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.'''

== Судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця ==
Відповідно до ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 закону України «Про виконавче провадження»] рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності)таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Згідно ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст. 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають , що рішенням , дією або бездіяльнітю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

== Куди звернутися ==
* До суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
* До місцевого адміністративного суду (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди).
{| class="wikitable"
|+
|'''Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.'''
|}

== Строки звернення до суду для оскарження ==
Позовну заяву може бути подано до суду:
* у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
* у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

== Вартість звернення до суду ==
Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] плата за адміністративний позов немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік становить 908 грн.).

За адміністративний позов майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання скарг на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця до суду як суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується.

'''Перелік необхідних документів:'''

* скарга на рішення, дії, або бездіяльність приватного виконавця
* адміністративний позов

== Строки розгляду судом скарг чи позову ==
Згідно ст. 450 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] , ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] (ст.342), ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] скарга, позовна заява розглядається у '''десятиденний строк'''.

Ст. 451 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], ст.343 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК] України передбачають, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

'''Порядок апеляційного оскарження:'''

Відповідно до ст. 353 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії(бездіяльність) приватного виконавця протягом 15 днів з дня її проголошення.

Відповідно до частини 6 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
== Корисні посилання ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_vik_prov_Gosr_spr.pdf ОГЛЯД практики застосування Верховним Судом Закону України "Про виконавче провадження"]

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Публічна кадастрова карта та порядок користування

2021-05-28T14:14:52Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п/page Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]

== Загальна інформація ==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»]''' '''Державний земельний кадастр''' (далі ДЗК) – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

В кадастровій карті містяться відомості про земельні ділянки, унесені до ДЗК. На Кадастрову карту можна перейти або з офіційного сайту Держгеокадастру, нажавши на банер '''«Публічна кадастрова карта»'''. 

{| class="wikitable"
|-
| '''[https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічна кадастрова карта України] працює в онлайн-режимі та містить відомості про земельні ділянки, що є відкритими.'''
|}

'''На кадастровій карті можна побачити:'''
* графічне місце розташування земельної ділянки;
* її кадастровий номер;
* форму власності;
* цільове призначення;
* площу.
З відомостями, які містяться в Кадастровій карті ''може ознайомитися будь-яка особа'', що має доступ до мережі Інтернет, але інформація щодо власника земельної ділянки не відображається.

'''Відповідно до п. 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

'''У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки'''

* у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки;
* невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам;
* невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення);
* присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), 
такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

'''Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.''' Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

''Щодо земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року,'' вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. '''При цьому п.2 розд. VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»''' передбачено, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

'''У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року''', такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, '''у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.'''

''У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.''

== Як здійснити пошук земельної ділянки на Кадастровій карті ==
'''Існує два шляхи для пошуку земельної ділянки на Кадастровій карті:''' ''за кадастровим номером такої ділянки або за її місцезнаходженням.'' Необхідно звернути увагу на те, що кадастровий номер зазначено на зворотному боці державного акта на землю ''(у разі отримання такого акта після 2004 року)''. При цьому, державний акт на землю, отриманий до 2004 року, не містить даних про кадастровий номер земельної ділянки, тому відповідні відомості можуть міститись у довідці про присвоєння кадастрового номера (якщо власник земельної ділянки отримував таку довідку). Якщо ж власник земельної ділянки не звертався в установленому порядку щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, за таких умов земельна ділянка не має кадастрового номера і відповідно, Публічна кадастрова карта України не містить відомостей про неї.

'''Щоб знайти земельну ділянку за її кадастровим номером''', необхідно ввести цей номер у пошукову стрічку на сторінці Кадастрової карти та натиснути кнопку пошуку. За наявності земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на сторінці має з’явитись інформація про неї, а саме: кадастровий номер, форма власності, код цільового призначення, площа (га) тощо. Після отримання інформації з ДЗК, фізична або юридична особа може звірити отримані відомості з відомостями, що містяться в державному акті на землю чи інших правовстановлюючих документах на землю, і пересвідчитись у правильному їх відображенні.

'''Для того, щоб знайти земельну ділянку за її місцезнаходженням,''' необхідно у відповідних пошукових стрічках вибрати значення фільтру «Область», «Район», «Місто» (у цьому рядку потрібно обрати назву відповідного населеного пункту). Після введення необхідних даних на Кадастровій карті відобразиться карта населеного пункту та прилеглої до нього території, на якій необхідно вручну шукати потрібну земельну ділянку.

== Порядок користування відомостями ДЗК ==
'''Відповідно до ч.1,2 ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' відомості із ДЗК надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: 
* витягів з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру; 
* довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; 
* викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 
* копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

''Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року,'' надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування.

Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

'''Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається''' 
* органам державної влади, органам місцевого самоврядування, 
* органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, 
* банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, 
* Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.

== Як отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ==
'''Відповідно до ч. 5 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' на отримання відомостей ДЗК про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи (за умови ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи) та органи державної влади/місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

'''На сьогодні витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі – НГО) земельної ділянки можна замовити онлайн (така послуга є безплатною).'''

'''Для цього необхідно покроково здійснити такі дії:'''

'''1.''' Зайти на сайт Публічна кадастрова карта

'''2.''' Ввести кадастровий номер земельної ділянки

'''3.''' У формі відомостей про земельну ділянку вибрати: «Замовити витяг про НГО»

'''4.''' Пройти ідентифікацію з використанням: або електронного цифрового підпису; або BankID Приватбанку; або BankID Ощадбанку; або через email та пароль

'''5.''' Заповнити форму замовлення Витягу про НГО (вказати тип особи (фізична/юридична), П. І. Б./назва, статус особи (власник/користувач), місце проживання/юридична адреса, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, кадастровий номер земельної ділянки). Якщо замовлення подається юридичною особою або фізособою-підприємцем, то необхідно також зазначити коди та назви видів економічної діяльності (за КВЕД). У кінці замовлення необхідно проставити відмітки в полі «Ознайомлений із нормами Закону України «Про захист персональних даних» та даю згоду на обробку своїх персональних даних» та «Суб’єкт звернення несе відповідальність за повноту та достовірність наданої ним інформації», а також ввести захисний код в полі «Я не робот»

'''6.''' За результатом формування заяви у робочому вікні з’явиться інформаційне повідомлення, у якому буде зазначено про формування заяви на замовлення Витягу про НГО, номер заяви, дата та час її формування. Після опрацювання сформованого замовлення уповноваженим територіальним відділом Держгеокадастру на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист із детальною інформацією щодо того, як отримати підготовлений витяг з технічної документації про НГО. Зазначений витяг можна отримати в будь-якому з обраних заявником центрів надання адміністративних послуг особисто за пред’явленням документа, що посвідчує особу, або за довіреністю.

== Як отримати інформацію про власників земельних ділянок ==
Інформація про власників та користувачів земельних ділянок по всій території України також є доступною. Для її отримання заявнику необхідно зайти на веб-сторінку сервісу "'''Публічна''' '''кадастрова карта"''', ввести кадастровий номер земельної ділянки, у формі відомостей вибрати «Інформація про право власності та інші речові права». Далі Вам потрібно авторизуватись, використовуючи BankID ( у разі якщо Ви є клієнтом банку, що надає відповідні послуги ) або кваліфікований електронний підпис (електронний цифровий підпис). Після цього інформаційна система автоматично опрацьовує запит та надає відомості про права власності на землю та дату їх набуття. Така інформація також надається безоплатно.

''На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що в разі необхідності будь-яка фізична або юридична особа, може замовити та отримати необхідну йому інформацію щодо земельних ділянок, які перебувають у їхній власності чи власності інших осіб, або використовуються (орендуються) сільгосппідприємствами тощо.''
== Корисні посилання ==
* [https://uteka.ua/ua/publication/agro-4-zemlya-ta-zemelni-pravovidnosini-32-publichnaya-kadastrovaya-karta-ispolzuem-vozmozhnosti Публічна кадастрова карта: використовуємо можливості]
* [https://protocol.ua/ua/pro_dergavniy_zemelniy_kadastr_prikintsevi_ta_perehidni_pologennya/ Прикінцеві та перехідні положення]
* [https://land.gov.ua/ Офіційний вебсайт Держгеокадастру]

== Див. також ==
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]

[[Категорія: Земельне право]]

Припинення права власності на земельну ділянку

2021-03-12T13:52:49Z

Nataliia.bylen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України (ЗК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності]"
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Законом України "Про іпотеку"]

== Загальна характеристика права власності на земельну ділянку ==

'''Право на земельну ділянку''' – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]).

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Земельне законодавство ввело норми, що визначають специфіку реалізації правомочностей в земельних відносинах.

Правомочності '''володіння''' дають можливість володіти землею на основі закону, тобто мати її на балансі, визначати земельну ділянку як частину свого господарства. Крім того, власник на підставі цього права може вимагати повернення землі з будь-якого [[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|незаконного володіння]].

'''Користування''' дає можливість вилучати із землі корисні властивості. Власник може використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки. Власник не має права самовільно [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|змінити цільове призначення використання землі]].

Правомочність '''розпорядження''' проявляється в тому, що власник на свій вибір може [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продати]], [[Договір дарування нерухомого майна|подарувати]], [[Договір міни земельної ділянки|обміняти]], [[Оформлення спадщини на земельний пай|успадкувати]], здати в [[Оренда земельних ділянок|оренду]], [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|закласти]] земельну ділянку, тобто на основі і в порядку, передбаченому законом, визначити її долю.

== Суб’єкти та форми права власності на землю ==

Законодавцем визначені наступні суб'єкти та відповідні форми прав власності на землю, а саме:

# громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності;
# [[Право власності на землю територіальних громад|територіальні громади]]''',''' які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності'';''
# держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності.

== Підстави припинення права власності на земельну ділянку ==

Глава 22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] визначає підстави, порядок і механізм припинення прав на землю як для юридичних осіб, так і для громадян.

{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | '''Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:'''
|-
| 1 || добровільна відмова власника від права на земельну ділянку
|-
| 2 || смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця
|-
| 3 || відчуження земельної ділянки за рішенням власника
|-
| 4 || примусове [[Порядок звернення стягнення на майно боржника|звернення стягнень на земельну ділянку]] по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки
|-
| 5 || відчуження земельної ділянки з [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|мотивів суспільної необхідності]]
|-
| 6 || [[Конфіскація земельної ділянки|конфіскація]] за рішенням суду
|-
| 7 || [[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування|невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства]] у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом

|}

♦ Добровільна відмова власника земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його '''письмовою заявою''' і тільки на користь держави чи територіальної громади.

У разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування укладають '''угоду про передачу права власності''' на земельну ділянку, яка підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]. При добровільній відмові від права приватної власності на землю передача земельної ділянки державі чи територіальній громаді проводиться '''безкоштовно'''.

♦ Власник земельної ділянки може за своїм власним рішенням відчужити земельну ділянку. Відчуження може бути в результаті [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продажу]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування нерухомого майна|дарування]], успадкування та інших цивільно-правових угод.

♦ Право власності може бути припинене також '''у разі смерті власника земельної ділянки''' за відсутності спадкоємця.

♦ Разом з тим відчуження земельної ділянки чи права на неї може бути і '''примусовим'''. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку (статті 143 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1410 ЗК України]):
* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або способами, які суперечать екологічним вимогам та вимогам охорони культурної спадщини;
* неусунення допущених порушень законодавства в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі ([https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]).
Статтею 144 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] встановлений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, згідно з яким у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають '''протокол про порушення''' та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення '''у 30-денний строк'''.

Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу '''адміністративне стягнення''' та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

♦ Підставою для припинення права приватної власності землі може слугувати '''відчуження (вилучення) земельної ділянки''' з мотивів суспільної необхідності . Такі підстави визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|з мотивів суспільної необхідності]] за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

♦ Власника земельної ділянки '''''з''а рішенням суду''' можуть позбавити права на земельну ділянку у разі примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях її власника. Це може відбутись у разі, коли власник земельної ділянки (права на земельну ділянку) передав свою власність у [[Звернення стягнення на предмет застави|заставу]] згідно зі статте 133 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України «Про заставу»], чи отримав під свою власність іпотечний кредит, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Законом України «Про іпотеку»], і не виконав забезпеченого заставою зобов’язання чи не виконав забезпеченого іпотекою зобов’язання, а кредитор (заставодержатель чи іпотекодержатель) звернувся до суду з метою одержання задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна чи за рахунок предмета іпотеки.

♦ Земельна ділянка чи речове (майнове) право на неї можуть бути [[Конфіскація земельної ділянки|конфісковані]] за рішенням (вироком) суду відповідно до закону.

♦ Іноземні особи та особи без громадянства у випадку не відчуження ними земельної ділянки у встановлений строк у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1409 ЗК України], за рішенням суду також позбавляються права власності на земельні ділянки.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' У разі продажу власного будинку, будівлі чи споруди, які розташовані на земельній ділянці, громадянин втрачає право користування цією земельною ділянкою (її частиною), що виділена та призначена для їх обслуговування.
|}

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86654484 Рішення Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19]

== Див. також ==
* [[Звернення стягнення на предмет застави]]
* [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності]]
* [[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб]]
* [[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування]]
* [[Конфіскація земельної ділянки]]
[[Категорія: Право власності на землю]]

Порядок проведення земельних торгів

2021-01-20T14:01:06Z

Nataliia.bylen:

==Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14| Земельний кодекс України (ЗК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17| Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України “Про оцінку земель”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/922-19 Закон України “Про публічні закупівлі”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5077-17 Закон України від 05 липня 2012 року № 5077-VI “Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2017-%D0%BF#Text Порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року № 688]

== Земельні торги у формі аукціону ==
Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|договір купівлі-продажу]], [[Оренда земельних ділянок|оренди]], [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|суперфіцію, емфітевзису]] земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував '''найвищу ціну''' за земельну ділянку, що продається, або '''найвищу плату''' за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1251 ЗК України]).

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, зазначених нижче.

На земельних торгах не може бути використане переважне право купівлі.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. У такому разі земельні торги регулюються положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C#n1251 ЗК України], якщо інше не передбачено законом чи договором з виконавцем земельних торгів.

Звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"].

Відповідно до статті 134 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C ЗК України], на земельних торгах земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

'''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:'''
* розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

* використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

* використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

* будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

* надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

* надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

* надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

* надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

* надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

* будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

* будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

* передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

* надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/639-18#Text Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим"] зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб’єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

* поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;

* передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;\

* надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

* надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

* надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C ЗК України];

* надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення.
Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

== Організатори, виконавці та учасники земельних торгів ==
'''Організатор земельних торгів''' - фізична або юридична особа – власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

'''Виконавець земельних торгів''' - суб’єкт господарювання, кий уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

'''Учасник земельних торгів''' - фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C ЗК України], сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

== Підготовка лотів до проведення торгів ==
Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, '''не можуть''' відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

'''Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.'''

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає:
# виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості);
# державну реєстрацію земельної ділянки;
# державну реєстрацію речового права на земельну ділянку;
# отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закону України "Про оцінку земель"] у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї;
# проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закону України "Про оцінку земель"], крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї;
# встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки;
# встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17%7C#Text Податковим кодексом України];
# встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок;
# визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.
Витрати, здійснені організатором земельних торгів або їх виконавцем на підготовку лотів до проведення земельних торгів, відшкодовуються переможцем земельних торгів за кожним лотом.

== Підготовка до проведення торгів (аукціону) ==
Організатор земельних торгів '''не пізніше 10 робочих днів''' після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у частині четвертій статті 136 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14%7C ЗК України].

Документація щодо кожного лота оформляється виконавцем земельних торгів в окрему справу і після закінчення торгів передається покупцеві.

Із зазначених документації та матеріалів виконавець земельних торгів формує інформаційну картку на лот.

Виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на [http://www.torgy.dazru.gov.ua/auction офіційному веб-сайті] центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ([https://land.gov.ua/ '''Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру'''] (Держгеокадастру), а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів, в якому зазначається за кожним окремим лотом:
# найменування організатора земельних торгів;
# місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер;
# цільове призначення, а для містобудівних потреб - також види використання;
# умови договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису, який укладається на земельних торгах;
# стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір річної плати за користування земельною ділянкою;
# містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов'язаних із забудовою;
# місце і час проведення земельних торгів;
# розмір реєстраційного та гарантійного внесків, які сплачуються учасниками, порядок їх сплати;
# номери рахунків виконавця земельних торгів, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків;
# найменування та адреса виконавця земельних торгів, прізвище та посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами на лот;
# текст договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря);
# сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів.
При розміщенні оголошення на офіційному веб-сайті Держгеокадастру воно має містити фотографічні зображення земельних ділянок, копії документів та матеріалів на лот.

Земельні торги проводяться '''не раніше 30 днів та не пізніше 90 днів''' після оприлюднення оголошення.

=== Перелік необхідних документів ===
Особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1656-12#n7 заяву про участь у земельних торгах];
* інформацію про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи згідно з [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України], інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичної особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу; або прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) фізичної особи - підприємця.
Фізичні особи, які не є підприємцями, подають копію довідки про присвоєння їм реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків) або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті).

Для іноземних громадян та осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові, громадянство (підданство) іншої держави, постійне місце проживання в країні, громадянином (підданим) якої є особа; для іноземних юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована юридична особа.

Копії '''засвідчуються''' підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах;
* документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків).

* документи, що підтверджують право діяти від імені учасника торгів (якщо документи подаються представником фізичної чи юридичної особи).
Виконавець земельних торгів після отримання документів заносить до книги реєстрації учасників торгів порядковий номер учасника і номер лота, який він виявив бажання придбати, та видає учаснику (його представнику) довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку, вхідний квиток, інформаційну картку на лот та картку учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення торгів).

== Внески учасників торгів ==
Учасник аукціону перед його початком оплачує '''два внески''':

♦ реєстраційний. Розмір реєстраційного внеску визначається виконавцем і не може перевищувати 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату публікації оголошення про проведення земельних торгів

♦ гарантійний. Розмір гарантійного внеску за лотом становить 5 % стартової ціни від продажу земельної ділянки або 30 відсотків стартового розміру річної плати за користування земельною ділянкою (у разі продажу прав на земельну ділянку (оренди, суперфіцію, емфітевзису).

Сплачені суми реєстраційних внесків поверненню не підлягають (крім випадків, коли земельні торги були скасовані).

Сплачені суми гарантійних внесків повертаються виконавцем земельних торгів всім учасникам земельних торгів, які не були визнані переможцями, протягом '''трьох банківських днів''' з дня проведення земельних торгів. Гарантійний внесок, сплачений переможцем на початку торгів, зараховується до ціни покупки.

== Початок, проведення та завершення торгів ==
В день проведення торгів виконавець реєструє присутніх учасників та видає кожному учаснику табличку з номером.

Земельні торги починаються з оголошення ліцитатором (ведучим аукціону) порядку їх проведення. Лот виставляється на торги за наявності '''не менше двох зареєстрованих учасників'''.

Торги починаються з оголошення ліцитатором стартової ціни одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга), якщо один або більше учасників сповістили про готовність придбати лот.

Значення кроку торгів встановлюється організатором у розмірі до 5 відсотків стартової ціни земельної ділянки, або до 0,5 відсотка стартової плати за користування земельною ділянкою (оренди, суперфіцію, емфітевзису) у разі продажу права на неї.

У ході торгів учасники повідомляють про намір придбати лот за оголошеною ліцитатором ціною у два способи: підняттям таблички з номером, повернутим до ліцитатора, що засвідчує прийняття ціни, запропонованої ліцитатором (прийняття пропозиції ціни без голосу), або підняттям таблички з одночасним оголошенням своєї пропозиції стосовно ціни лота, яка має бути більшою, ніж названа ліцитатором ціна, щонайменше на один крок торгів і обов'язково кратною кроку торгів (пропозиція ціни з голосу).

У разі якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не запропонована вища ціна, ліцитатор закінчує торги за лотом одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга) та проголошенням слова "Продано", називає ціну продажу лота за останньою найбільшою ціною, за якою виявлено намір придбати лот, номер переможця і викликає його для підписання '''протоколу''', який ведеться під час торгів.

Протокол підписується переможцем, ліцитатором та організатором земельних торгів або його представником негайно після закінчення торгів по лоту у двох примірниках (один примірник протоколу видається переможцю).

Ліцитатор аукціону оголошує про завершення земельних торгів після підписання протоколу торгів.

[[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|Договір купівлі - продажу]], [[Оренда земельних ділянок|оренди]], [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|суперфіцію, емфітевзису]] земельної ділянки між організатором і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний з них. Обов’язково укладений договір купівлі- продажу земельної ділянки нотаріально засвідчується.

Право на земельну ділянку, набуте за результатами проведення торгів, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Документ про оплату разом з договором купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки є підставою для державної реєстрації відповідного речового права переможця земельних торгів на земельну ділянку.

Ціна продажу земельної ділянки, а також плата за користування земельною ділянкою підлягає сплаті переможцем '''не пізніш трьох банківських днів''' з дня укладення відповідного договору.

Гарантійний внесок, сплачений переможцем до початку торгів, зараховується до купівельної ціни.

== Оприлюднення результатів торгів ==
Організатор земельних торгів '''не пізніше п’яти робочих днів''' після проведення торгів розміщує на [https://land.gov.ua/ офіційному веб-сайті Держгеокадастру], відеозапис торгів і повідомлення про їх результати за кожним лотом, а також, за бажанням організатора земельних торгів, публікує це повідомлення у друкованих засобах масової інформації, в яких було розміщено оголошення про їх проведення, із зазначенням:

1) місця розташування, розміру земельної ділянки та її кадастрового номера;

2) ціни продажу земельної ділянки або розміру річної плати за користування земельною ділянкою, визначених за результатами торгів;

3) строку користування земельною ділянкою (у разі продажу права оренди, суперфіцію, емфітевзису);

4) цільового призначення земельної ділянки.
[[Категорія: Право власності на землю]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2021-01-16T13:40:03Z

Nataliia.bylen:

== '''Нормативна база''' ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
== '''<big>Загальні положення</big>'''==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 Цивільного кодексу України).
Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' - цифровий унікальний штрих-код об'єкта нерухомого майна, що дозволяє ідентифікувати певну ділянку землі щодо її місця розташування.
Він унікальний в межах держави і не може повторюватися.
Присвоєння номера - обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин і отримання даних з державного реєстру.

== '''<big>Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера</big>''' ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації</big>''' ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються із природними та штучними лінійними спорудами та кордонами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і кордонами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за встановленою формою;
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля". За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку</big>''' ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка право власності на яку визнається.
До позовної заяви необхідно долучити '''правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця.''' Також до позовної заяви долучається '''письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину''', як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця. Крім цього, до позовної заяви долучається квитанція про сплату судового збору в розмірі 908 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) за кожну позовну вимогу, або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом. 

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний зельний кадастр".]'''''
'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]