WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Особливості проведення спеціального досудового розслідування

2025-11-24T07:39:47Z

Nataliia.bohun: внесено зміни у п.4 ч.2 ст.297-2

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top Кримінальний кодекс України]
== Загальні положення ==
Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], з урахуванням положень глави 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі '''ухвали''' слідчого судді.

== Злочини, щодо яких можливе спеціальне досудове розслідування ==
Спеціальне досудове розслідування здійснюється щодо злочинів, передбачених такими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]:

'''109''' (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), '''110''' ([[Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави|Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України]]), '''1102''' (Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України), '''111''' ([[Державна зрада]]), '''111-1''' ([[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|Колабораційна діяльність]]), '''111-2''' ([[Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії|Пособництво державі-агресору]]), '''112''' (Посягання на життя державного чи громадського діяча), '''113''' ([[Диверсія: поняття та форми|Диверсія]]), '''114''' (Шпигунство), '''1141''' (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), '''114-2''' ([[Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї в Україну, рух, розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану|несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україні, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану]]), '''115''' ([[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|Умисне вбивство]]), '''116''' (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання), '''118''' (Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця), частиною другою статті '''121''' ([[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|Умисне тяжке тілесне ушкодження]]), частиною другою статті '''127''' (Катування), частинами другою і третьою статті '''146''' ([[Незаконне позбавлення волі або викрадення людини]]), статтями '''1461''' (Насильницьке зникнення), '''147''' (Захоплення заручників), частинами другою - п’ятою статті '''191''' ([[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]] (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), '''209''' ([[Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом|Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом]]), '''255-258''', '''2581''' (Втягнення у вчинення терористичного акту), '''2582''' (Публічні заклики до вчинення терористичного акту), '''2583''' (Створення терористичної групи чи терористичної організації), '''2584''' (Сприяння вчиненню терористичного акту), '''2585''' (Фінансування тероризму), '''2586''' (Перетинання державного кордону України з терористичною метою), '''348''' (Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця), '''364''' (Зловживання владою або службовим становищем), '''3641''' (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''365''' (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), '''3652''' (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги), '''368''' ([[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]]), '''3682''' (Незаконне збагачення), '''3683''' (Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''3684''' (Підкуп особи, яка надає публічні послуги), '''369''' (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), '''3692''' (Зловживання впливом), '''370''' (Провокація підкупу), '''379''' (Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя), '''400''' (Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги), '''408''' ([[Дезертирство. Самовільне залишення військової частини або місця служби|Дезертирство]]), '''436''' ([[Пропаганда війни: поняття та форми|Пропаганда війни]]), '''4361''' (Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів), '''437''' (Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), '''438''' (Порушення законів та звичаїв війни), '''439''' (Застосування зброї масового знищення), '''440''' (Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення), '''441''' (Екоцид), '''442''' ([[Геноцид: поняття та характеристика|Геноцид]]), '''443''' (Посягання на життя представника іноземної держави), '''444''' (Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист), '''445''' (Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала), '''446''' (Піратство), '''447''' (Найманство) стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (стаття 2971 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

== Особи, стосовно яких може здійснюватись спеціальне досудове розслідування ==
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся (частина перша статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені вищевказані підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].
== Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом, крім передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7473 абзацом другим] частини другої статті 2971 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5119 КПК України], зазначаються:
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
# відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук;
# виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
# перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання (стаття 2972 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).
У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7473 абзацом другим] частини другої статті 2971 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5119 КПК України], зазначаються:

# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на такі обставини;
# матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та факт обміну;
# перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

== Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею '''не пізніше десяти днів''' з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування (стаття 2973 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).
== Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для [[Повідомлення про підозру|підозри]] особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє '''ухвалу''', в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

'''Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].'''

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але '''не пізніше 24 годин''' після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
== Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування ==
Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому розміщуються, зокрема повістки про виклик підозрюваного, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування визначено '''газету “Урядовий кур’єр”''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1302-2020-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 1302 "Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2021 році розміщуються повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи"]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1425-2021-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1425 "Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2022 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості"]).

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2025-05-12T08:00:40Z

Nataliia.bohun: /* Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluMkFSdDYyYlp6NUE/view?resourcekey=0-hVJAK-QLupKIIOlgRPb_Xw Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]
==Загальні положення==
Однією з форм закінчення досудового розслідування у кримінальній справі є закриття кримінального провадження ( пункт другий, частина друга статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі]]

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає '''постанову'''.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 41, 9, 91 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
==Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.
===Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження===
Рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (пункт 3 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (пункт 4 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.
===Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, можуть бути подані особою також протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}

===Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-pYholYJyCJH5YVszFxZFgg&rtpof=true&sd=true скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
#її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
#вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#її подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
===Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.
===Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується.

Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності.

Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення частини другої статті 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''
#'''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
#'''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
*невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
*необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
*непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
*непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.
==Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до частини шостої статті 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29391878 № 757/2095/13-к] закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}
==Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження==
Кримінальне провадження закривається судом:
#у зв’язку зі [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільненням особи від кримінальної відповідальності]];
#не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі; втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою;
#якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
''Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.''
[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2025-05-12T07:58:45Z

Nataliia.bohun: /* Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluMkFSdDYyYlp6NUE/view?resourcekey=0-hVJAK-QLupKIIOlgRPb_Xw Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]
==Загальні положення==
Однією з форм закінчення досудового розслідування у кримінальній справі є закриття кримінального провадження ( пункт другий, частина друга статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі]]

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає '''постанову'''.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 41, 9, 91 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
==Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.
===Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження===
Рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (пункт 3 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (пункт 4 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.
===Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, можуть бути подані особою також протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}

===Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-pYholYJyCJH5YVszFxZFgg&rtpof=true&sd=true скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
#її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
#вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#її подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
===Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.
===Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується.

Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності.

Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення частини другої статті 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''
#'''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
#'''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
*невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
*необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
*непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
*непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.
==Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до частини шостої статті 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29391878 № 757/2095/13-к] закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}
==Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження==
Кримінальне провадження закривається судом:
#у зв’язку зі [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільненням особи від кримінальної відповідальності]];
#не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння;
#якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
''Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.''
[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2025-05-12T07:49:02Z

Nataliia.bohun: /* Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluMkFSdDYyYlp6NUE/view?resourcekey=0-hVJAK-QLupKIIOlgRPb_Xw Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]
==Загальні положення==
Однією з форм закінчення досудового розслідування у кримінальній справі є закриття кримінального провадження ( пункт другий, частина друга статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі]]

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає '''постанову'''.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 41, 9, 91 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
==Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.
===Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження===
Рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (пункт 3 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (пункт 4 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.
===Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, можуть бути подані особою також протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}

===Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-pYholYJyCJH5YVszFxZFgg&rtpof=true&sd=true скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
#її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
#вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#її подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
===Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.
===Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується.

Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності.

Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення частини другої статті 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''
#'''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
#'''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
*невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
*необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
*непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
*непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.
==Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до частини шостої статті 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29391878 № 757/2095/13-к] закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}
==Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження==
Кримінальне провадження закривається судом:
#у зв’язку зі [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільненням особи від кримінальної відповідальності]];
#не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
#якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
''Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.''
[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2025-05-12T07:44:24Z

Nataliia.bohun: пропущено слово

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluMkFSdDYyYlp6NUE/view?resourcekey=0-hVJAK-QLupKIIOlgRPb_Xw Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]
==Загальні положення==
Однією з форм закінчення досудового розслідування у кримінальній справі є закриття кримінального провадження ( пункт другий, частина друга статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі]]

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає '''постанову'''.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 41, 9, 91 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
==Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.
===Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження===
Рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (пункт 3 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (пункт 4 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.
===Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}
===Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-pYholYJyCJH5YVszFxZFgg&rtpof=true&sd=true скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
#її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
#вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#її подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
===Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.
===Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується.

Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності.

Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення частини другої статті 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''
#'''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
#'''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
*невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
*необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
*непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
*непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.
==Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до частини шостої статті 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29391878 № 757/2095/13-к] закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}
==Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження==
Кримінальне провадження закривається судом:
#у зв’язку зі [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільненням особи від кримінальної відповідальності]];
#не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
#якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
''Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.''
[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2025-05-12T07:36:02Z

Nataliia.bohun: додано пункт другий щодо закриття кримінального провадження

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluMkFSdDYyYlp6NUE/view?resourcekey=0-hVJAK-QLupKIIOlgRPb_Xw Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]
==Загальні положення==
Однією з форм закінчення досудового розслідування у кримінальній справі є закриття кримінального провадження ( пункт другий, частина друга статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі]]

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає '''постанову'''.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 41, 9, 91 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
==Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.
===Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження===
Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (пункт 3 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (пункт 4 частини першої статті 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.
===Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}
===Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-pYholYJyCJH5YVszFxZFgg&rtpof=true&sd=true скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
#її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
#вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#її подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
===Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.
===Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується.

Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності.

Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення частини другої статті 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''
#'''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
#'''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
*невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
*необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
*непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
*непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.
==Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до частини шостої статті 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею.
{| class="wikitable"
|-
|Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29391878 № 757/2095/13-к] закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}
==Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження==
Кримінальне провадження закривається судом:
#у зв’язку зі [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільненням особи від кримінальної відповідальності]];
#не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
#якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
#досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
''Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.''
[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого

2025-04-16T05:46:43Z

Nataliia.bohun: розписано статтю 127 КК України

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-89 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 роки № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів"]
== Хто і коли відшкодовує шкоду, завдану кримінальним правопорушенням ==
[[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|Підозрюваний, обвинувачений]], а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа '''має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому.'''

У випадку, коли шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням не відшкодована в добровільному порядку, вона м'''оже бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільного позову в кримінальному провадженні]].'''

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, або така особа є неплатоспроможною, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених статтею 127 Кримінального процесуального кодексу України. А саме: підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, яка завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Також, шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
== Хто має право на відшкодування шкоди (компенсацію) ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5605 статті 1200 Цивільного кодексу України], в разі смерті потерпілого '''право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.'''

'''Шкода відшкодовується:'''
# дитині - до досягнення нею 18 років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років);
# чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;
# особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;
# одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними 14 років;
# іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом 5 років після його смерті.
== Розмір шкоди (компенсації) ==
Зазначеним особам шкода відшкодовується у розмірі '''середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого''' з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. '''До складу доходів потерпілого також включаються''' пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується '''в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.'''

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, '''не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків:'''
* народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника;
* призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.
Потерпілий має '''право на збільшення розміру відшкодування шкоди,''' якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5624 стаття 1203 Цивільного кодексу України]).

За заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої смертю, підлягає [[Індексація грошових доходів населення та відповідальність за її невиплату|індексації]] на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5640 частина перша статті 1208 Цивільного кодексу України]).

Так само, за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, здійснюється '''щомісячними платежами'''.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена '''одноразово, але не більш як за 3 роки наперед'''.

Звертаємо увагу, '''моральна шкода''''','' завдана смертю фізичної особи, відшкодовується лише її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

На підставі рішення суду розмір відшкодування шкоди може бути зменшений у разі:

* завдання шкоди фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5605 ч. 4 ст. 1193 Цивільного кодексу України]);
* припинення виплати відшкодування особам, які здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

== Цивільний позов та порядок його подання ==
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, '''має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду (тобто на стадії досудового слідства або під час підготовчого судового засідання) пред’явити [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільний позов]]''' до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками.

'''Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного судочинства]].'''

'''Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні.'''

'''Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.'''
== Витрати на поховання ==
Особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати (стаття 1201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5605 Цивільного кодексу України]).

Вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати (пункт 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

При цьому, як зазначено в статті 1201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5605 Цивільного кодексу України], '''допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.'''

Важливо! Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у цій місцевості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

Потрібно звернути увагу й на те, що у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та відшкодування витрат на поховання '''вина потерпілого не враховується.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73598555 Постанова Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84089214 Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року у справі № 759/15415/18]
== Див. також ==
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов]]
* [[Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення]]
* [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи]]
* [[Стягнення моральної шкоди, спричиненої кримінальним або адміністративним правопорушенням]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні]]

Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР

2025-02-07T07:52:02Z

Nataliia.bohun: відомості, які вносяться до Реєсру

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n11 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердене наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298] (далі - Положення)
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]
==Який порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.

'''Єдиний реєстр досудових розслідувань''' (далі - Реєстр) – це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Варто знати, що Реєстраторами Реєстру є:

* прокурори, уповноважені на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
* керівники органів прокуратури, які діють у межах повноважень, визначених КПК України;
* керівники органів досудового розслідування та органів дізнання, уповноважені на здійснення організації досудового розслідування та дізнання;
* слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
* службові особи органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (далі - слідчий);
* службові особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного бюро у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - дізнавач)([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n1536 пункт 6 розділу 2 глави І Положення]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 Статтею 214 КПК України] передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Реєстру, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в Реєстр. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
==Які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
До Реєстру вносяться відомості про:
#дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
#короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
#інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
#передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, керівника органу дізнання, дізнавача , який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
#дату та час затримання особи (звільнення);
#обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 200-1, 202, 299, 492, 493, 508, 615, 616, застосування обмежувальних заходів до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством (частина шоста статті 194 КПК України); [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298-4, пункт 1-1 частини другої статті 307 КПК України), частина друга статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 298-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], стаття 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);
#дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 2985, пункт 3 частини першої статті 615 КПК України); [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 2985, пункт 2 частини першої статті 615 КПК України); [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;
#закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#інші відомості, передбачені в електронних формах Реєстру (пункт 1 розділу 1 глави ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення]).
У Реєстрі автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
==Підстави оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає можливість оскарження учасниками кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді, що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Частиною першою статті 303 КПК України] наведено вичерпний перелік випадків і коло субʼєктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора на стадії досудового розслідування. Серед інших, оскарженню підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Ресєтру після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Формально, '''підставою''' оскарження вважається бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, тобто невчинення належних дій передбачених КПК України відповідним органом, який здійснює досудове розслідування, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення.
==Порядок оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора|Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора]], передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 частиною першою статті 303 КПК України], можуть бути подані особою п'''ротягом десяти днів''' з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 стаття 304 КПК України)].

З метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей до Реєстру, доцільно:
*мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
*уточнювати у відповідному відділі органу досудового розслідування інформацію про вручення заяви слідчому, дізнавачу, прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до Реєстру;
*у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки передбачені КК України;
*не упустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей Реєстру;
*пам’ятати, що відповідно до статті 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»] дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
*право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з пункт 3 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
*відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
*положення статей 21 і 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в статті 303–310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України.]
Пункт 1 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.

Момент набуття особою прав заявника закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n860 статті 60 КПК України], зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
==Наслідки розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора==
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в процесі досудового розслідування, судом виноситься ухвала згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2722 статті 307 КПК України]. Така ухвала слідчого судді може бути про наступне:
*скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
*скасування повідомлення про підозру;
*зобов’язання припинити дію;
*зобов’язання вчинити певну дію;
*відмову у задоволенні скарги.
[[Категорія: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР

2025-02-07T07:48:02Z

Nataliia.bohun: зміни у відомостях, що вносяться до Реєстру

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n11 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердене наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298] (далі - Положення)
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]
==Який порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.

'''Єдиний реєстр досудових розслідувань''' (далі - Реєстр) – це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Варто знати, що Реєстраторами Реєстру є:

* прокурори, уповноважені на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
* керівники органів прокуратури, які діють у межах повноважень, визначених КПК України;
* керівники органів досудового розслідування та органів дізнання, уповноважені на здійснення організації досудового розслідування та дізнання;
* слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
* службові особи органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (далі - слідчий);
* службові особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного бюро у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - дізнавач)([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n1536 пункт 6 розділу 2 глави І Положення]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 Статтею 214 КПК України] передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Реєстру, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в Реєстр. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
==Які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
До Реєстру вносяться відомості про:
#дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
#короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
#інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
#передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, керівника органу дізнання, дізнавача , який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
#дату та час затримання особи (звільнення);
#обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 200-1, 202, 299, 492, 493, 508, 615, 616, застосування обмежувальних заходів до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством (частина шоста статті 194 КПК України); [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298-4, пункт 1-1 частини другої статті 307 КПК України), частина друга статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 298-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], стаття 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);
#дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;
#закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#інші відомості, передбачені в електронних картках (пункт 1 розділу 1 глави ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення]).
У Реєстрі автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
==Підстави оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає можливість оскарження учасниками кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді, що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Частиною першою статті 303 КПК України] наведено вичерпний перелік випадків і коло субʼєктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора на стадії досудового розслідування. Серед інших, оскарженню підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Ресєтру після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Формально, '''підставою''' оскарження вважається бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, тобто невчинення належних дій передбачених КПК України відповідним органом, який здійснює досудове розслідування, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення.
==Порядок оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора|Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора]], передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 частиною першою статті 303 КПК України], можуть бути подані особою п'''ротягом десяти днів''' з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 стаття 304 КПК України)].

З метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей до Реєстру, доцільно:
*мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
*уточнювати у відповідному відділі органу досудового розслідування інформацію про вручення заяви слідчому, дізнавачу, прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до Реєстру;
*у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки передбачені КК України;
*не упустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей Реєстру;
*пам’ятати, що відповідно до статті 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»] дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
*право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з пункт 3 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
*відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
*положення статей 21 і 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в статті 303–310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України.]
Пункт 1 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.

Момент набуття особою прав заявника закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n860 статті 60 КПК України], зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
==Наслідки розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора==
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в процесі досудового розслідування, судом виноситься ухвала згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2722 статті 307 КПК України]. Така ухвала слідчого судді може бути про наступне:
*скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
*скасування повідомлення про підозру;
*зобов’язання припинити дію;
*зобов’язання вчинити певну дію;
*відмову у задоволенні скарги.
[[Категорія: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР

2025-02-04T10:02:06Z

Nataliia.bohun: неспівпадали розділ та пункт діючого положення

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n11 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердене наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298] (далі - Положення)
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]
==Який порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.

'''Єдиний реєстр досудових розслідувань''' (далі - Реєстр) – це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Варто знати, що Реєстраторами Реєстру є:
*прокурори, уповноважені на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
*керівники органів прокуратури, які діють у межах повноважень, визначених КПК України;
*керівники органів досудового розслідування та органів дізнання, уповноважені на здійснення організації досудового розслідування та дізнання;
*слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
*службові особи органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (далі - слідчий);
*службові особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного бюро у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - дізнавач).
(пункт 6 розділу 2 глави І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення]).
Статтею 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Реєстру, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в Реєстр. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
==Які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
До Реєстру вносяться відомості про:
#час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
#короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
#інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
#передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
#дату та час затримання особи (звільнення);
#обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 202, 299, 492, 493, 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 2984, частина друга статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 2984 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], стаття 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);
#дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;
#закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#інші відомості, передбачені в електронних картках (пункт 1 розділу 1 глави ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення]).
У Реєстрі автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
==Підстави оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає можливість оскарження учасниками кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді, що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.

Частиною першою статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] наведено вичерпний перелік випадків і коло субʼєктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора на стадії досудового розслідування. Серед інших, оскарженню підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Ресєтру після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Формально, '''підставою''' оскарження вважається бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, тобто невчинення належних дій передбачених КПК України відповідним органом, який здійснює досудове розслідування, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення.
==Порядок оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора|Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора]], передбачені частиною першою статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], можуть бути подані особою п'''ротягом десяти днів''' з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

З метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей до Реєстру, "постраждалим" доцільно:
*мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
*уточнювати у відповідному відділі органу досудового розслідування інформацію про вручення заяви слідчому, дізнавачу, прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до Реєстру;
*у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки передбачені КК України;
*не упустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей Реєстру;
*пам’ятати, що відповідно до статті 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»] дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
*право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з пункт 3 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
*відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
*положення статей 21 і 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в статті 303–310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України.]
Пункт 1 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.

Момент набуття особою прав заявника закріплено в статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
==Наслідки розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора==
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в процесі досудового розслідування, судом виноситься ухвала згідно з правилами статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Така ухвала слідчого судді може бути про наступне:
*скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
*скасування повідомлення про підозру;
*зобов’язання припинити дію;
*зобов’язання вчинити певну дію;
*відмову у задоволенні скарги.
[[Категорія: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР

2025-02-04T09:57:44Z

Nataliia.bohun: внесено зміни в перелік реєстраторі реєстру

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n11 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердене наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298] (далі - Положення)
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]
==Який порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.

'''Єдиний реєстр досудових розслідувань''' (далі - Реєстр) – це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Варто знати, що Реєстраторами Реєстру є:
*прокурори, уповноважені на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
*керівники органів прокуратури, які діють у межах повноважень, визначених КПК України;
*керівники органів досудового розслідування та органів дізнання, уповноважені на здійснення організації досудового розслідування та дізнання;
*слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
*службові особи органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (далі - слідчий);
*службові особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного бюро у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - дізнавач).
(пункт 6 розділу 2 глави І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення]).
Статтею 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Реєстру, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в Реєстр. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
==Які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
До Реєстру вносяться відомості про:
#час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
#короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
#інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
#передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
#дату та час затримання особи (звільнення);
#обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 202, 299, 492, 493, 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 2984, частина друга статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 2984 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], стаття 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);
#дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;
#закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#інші відомості, передбачені в електронних картках (пункт 1 розділу 2 глави І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення]).
У Реєстрі автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
==Підстави оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає можливість оскарження учасниками кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді, що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.

Частиною першою статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] наведено вичерпний перелік випадків і коло субʼєктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора на стадії досудового розслідування. Серед інших, оскарженню підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Ресєтру після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Формально, '''підставою''' оскарження вважається бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, тобто невчинення належних дій передбачених КПК України відповідним органом, який здійснює досудове розслідування, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення.
==Порядок оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора|Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора]], передбачені частиною першою статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], можуть бути подані особою п'''ротягом десяти днів''' з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

З метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей до Реєстру, "постраждалим" доцільно:
*мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
*уточнювати у відповідному відділі органу досудового розслідування інформацію про вручення заяви слідчому, дізнавачу, прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до Реєстру;
*у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки передбачені КК України;
*не упустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей Реєстру;
*пам’ятати, що відповідно до статті 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»] дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
*право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з пункт 3 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
*відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
*положення статей 21 і 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в статті 303–310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України.]
Пункт 1 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.

Момент набуття особою прав заявника закріплено в статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
==Наслідки розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора==
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в процесі досудового розслідування, судом виноситься ухвала згідно з правилами статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Така ухвала слідчого судді може бути про наступне:
*скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
*скасування повідомлення про підозру;
*зобов’язання припинити дію;
*зобов’язання вчинити певну дію;
*відмову у задоволенні скарги.
[[Категорія: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР

2025-02-04T09:52:57Z

Nataliia.bohun: неспівпадали розділ та пункт діючого положення

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n11 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердене наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298] (далі - Положення)
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]
==Який порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.

'''Єдиний реєстр досудових розслідувань''' (далі - Реєстр) – це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Варто знати, що Реєстраторами Реєстру є:
*прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури;
*керівники органів досудового розслідування;
*керівники органів дізнання;
*слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
*дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 КПК України], здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (пункт 6 розділу 2 глави І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення]).
Статтею 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Реєстру, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в Реєстр. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
==Які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
До Реєстру вносяться відомості про:
#час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
#короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
#інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
#передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
#дату та час затримання особи (звільнення);
#обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 202, 299, 492, 493, 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 2984, частина друга статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 2984 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], стаття 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);
#дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;
#закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);
#інші відомості, передбачені в електронних картках (пункт 1 розділу 2 глави І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення]).
У Реєстрі автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
==Підстави оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає можливість оскарження учасниками кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді, що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.

Частиною першою статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] наведено вичерпний перелік випадків і коло субʼєктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора на стадії досудового розслідування. Серед інших, оскарженню підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Ресєтру після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Формально, '''підставою''' оскарження вважається бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, тобто невчинення належних дій передбачених КПК України відповідним органом, який здійснює досудове розслідування, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення.
==Порядок оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань==
[[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора|Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора]], передбачені частиною першою статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], можуть бути подані особою п'''ротягом десяти днів''' з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

З метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей до Реєстру, "постраждалим" доцільно:
*мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
*уточнювати у відповідному відділі органу досудового розслідування інформацію про вручення заяви слідчому, дізнавачу, прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до Реєстру;
*у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки передбачені КК України;
*не упустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей Реєстру;
*пам’ятати, що відповідно до статті 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»] дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
*право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з пункт 3 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
*відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
*положення статей 21 і 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в статті 303–310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України.]
Пункт 1 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.

Момент набуття особою прав заявника закріплено в статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
==Наслідки розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора==
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в процесі досудового розслідування, судом виноситься ухвала згідно з правилами статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Така ухвала слідчого судді може бути про наступне:
*скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
*скасування повідомлення про підозру;
*зобов’язання припинити дію;
*зобов’язання вчинити певну дію;
*відмову у задоволенні скарги.
[[Категорія: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Тимчасовий доступ до речей і документів

2024-10-03T07:12:49Z

Nataliia.bohun: помилка в номері статті

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (КПК України)
== Загальні положення ==
Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 131 КПК України]).

Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп’ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 159 КПК України]).

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі '''ухвали''' слідчого судді, суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 159 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною третьою статті 132 КПК України] '''застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор''' '''''не доведе, що''''':
# існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
# потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
# може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина п’ята статті 132 КПК України]).

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина шоста статті 132 КПК України]).
== Речі і документи, до яких заборонено доступ ==
'''Речами і документами, до яких заборонено доступ, є''':
* листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв'язку з наданням правової допомоги;
* об'єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 161 КПК України]).

== Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю ==
'''До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:'''

1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;

3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;

4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;

5) відомості, які можуть становити банківську таємницю;

6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;

7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;

8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;

9) державна таємниця;

10) таємниця фінансового моніторингу;

11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 162 КПК України]).

'''''Під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 частини першої статті 162 цього Кодексу, здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text пункт 20-7 розділу XI Перехідних положень КПК України]).
== Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною першою статті 160 КПК України] сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із '''клопотанням''' про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 161 КПК України]. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:

→ до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;

→ у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 132 КПК України]).

'''У клопотанні зазначаються''':
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
# підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
# значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
# можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
# обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 160 КПК України]).
До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина шоста статті 132 КПК України]).
== Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів ==
Після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 163 КПК України]).

У [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні|повістці про судовий виклик]], що слідчий суддя, суд надсилає особі, у володінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов'язок збереження речей і документів у тому вигляді, який вони мають на момент отримання судового виклику.

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною другою статті 163 КПК України]. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина четверта статті 163 КПК України]).

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
* перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
* самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
* не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина п'ята статті 163 КПК України]).
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою статті 163 КПК України], доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина сьома статті 163 КПК України]).

'''В судовому провадженні''', під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, суд, також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов'язана надати до них доступ у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 290 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 333 КПК України]).
== Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів, виконання ухвали ==
В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено:
# прізвище, ім'я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів;
# дата постановлення ухвали;
# положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
# прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів;
# назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;
# розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і оригінали або копії документів, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом;
# строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частини другої статті 562 КПК України];
# положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 164 КПК України]).
Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.

Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов'язана пред'явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.

Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов'язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.

На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 165 КПК України]).
== Наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів ==
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

У разі якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу Національної поліції за місцем проведення цих дій. Проведення обшуку здійснюється за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення, згідно з положеннями цього Кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 166 КПК України]).

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]

Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

2024-08-15T07:59:10Z

Nataliia.bohun: доповнено перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які оскаржуються

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Офісу Генеральної прокуратури від 30.06.2020 № 298]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану" від 14.04.2022 № 2201-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]
* [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluMkFSdDYyYlp6NUE Узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (станом на 12.01.2017)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va04p710-20#n35 Рішення Конституційного суду України від 17.06.2020 №4-р(П)/2020]

== Бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження ==

Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування регламентується параграфом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2690#n2690 1 глави 26 КПК України]. Так, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2691#n2691 статтею 303 КПК України] визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Необхідність існування судового порядку оскарження даного виду бездіяльності ґрунтується на закріпленому у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 статті 214 КПК України] обов’язку слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення]] або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Слід зауважити, що КПК не передбачає вимоги дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України] не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу.

Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення, який було встановлено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-05#Text Кримінально-процесуальному кодексі України від 28 грудня 1960 року,] згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частини четвертої статті 214 КПК України], згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Окрім [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України], нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генеральної прокуратури від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення)], прийнятим на виконання вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України].

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n76 Положення] '''внесення відомостей до ЄРДР здійснюється у такі строки:'''
* заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення – невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частина перша статті 214 КПК України]). '''У разі введення воєнного стану''' та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань - рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 цього Кодексу. У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором постанови про початок досудового розслідування може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості, а процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій (ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) ;
* інформація про призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження) – невідкладно;
* інформація про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, – невідкладно після вручення особі [[повідомлення про підозру]] у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 1512-1561, 160, 209, 255, 260, 262, 3011-303, 306, 369, 3692, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386, 436, 437, 438, 442, 444, 447, частиними другою-четвертою 1591, частинами першою, другою статті 3683, частинами першою, другою статті 3684 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran2#n2 КК України]), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-2585 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
* інформаціїя про дату складання [[повідомлення про підозру]], дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри – невідкладно;
* інформація про дату скасування повідомлення про підозру - невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання рішенням слідчого судді (пункт 11 частини другої статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2722 КПК України]) законної сили;
* інформація про передачу матеріалів та відомостей (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, стаття 216, частина четверта статті 218, пукнт частини першої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]), зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]), об’єднання, виділення матеріалів досудового розслідування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2063#n2063 стаття 217 КПК України]), закінчення досудового розслідування (частина третя стаття 283, пункт 2 частини другої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень;
* інформація про продовження строків досудового розслідування прокурором (статті 219, 295, частина друга статті 294, пункт 1 частини третьої статті 294, частина перша статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту задоволення прокурором клопотання з цих питань;
* інформація про продовження строків досудового розслідування слідчим суддею (статті 219, 2951, частина перша статті 294, пункти 2, 3 частини третьої статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) - протягом 24 годин з моменту постановлення ухвали про задоволення слідчим суддею клопотання з цих питань;
* інформація про оголошення розшуку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2520#n2520 стаття 281 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови;
* інформації про вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (стаття 131, 2983 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2593#n2593 стаття 290 КПК України]), направлення матеріалів дізнання прокурору (частина перша статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії;
* інформації про повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення від кримінальної відповідальності]], клопотання про застосування примусових заходів виховного або [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного характеру]] у порядку частини третьої статті 314, частини четвертої статті 288, частини другої статті 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України] – упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора;
* інформації про інші відомості, передбачених електронними картками, – упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення або набрання чинності рішенням слідчого судді (суду).
2) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n1656 КПК України];

3) бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при [[Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві|застосуванні заходів безпеки]] - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

4) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
Під час досудового розслідування учасники кримінального провадження не можуть оскаржувати в судовому порядку будь-які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора. Це пояснюється потребою ефективного розслідування кримінальних правопорушень і зменшення випадків зловживання правом на оскарження.

5) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

6) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
Оскаржити вищезазначену бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора на стадії досудового провадження мають право: заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілець тимчасово вилученого майна, особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

7) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

9) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Слід зазначити, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не підлягають розгляду під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження суду. Під час підготовчого судового засідання можуть також бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора щодо [[Порядок оскарження постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою|відмови у визнанні особи потерпілою]] та заходів безпеки (частини друга та третя статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2691 КПК України]).

Заборону на оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування (частина друга статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2691 КПК України]), необхідно розглядати через призму загальних засад кримінального провадження, а саме доступу до правосуддя відповідно до частини четвертої статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], згідно якої здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо в його ході порушуються права і свободи людини, гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] і міжнародними договорами України) та статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року], яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод.

== Строк подання скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження ==

Скарги на вказану бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора можуть бути подані відповідним суб’єктом права на таке оскарження '''протягом десяти днів''' з моменту вчинення бездіяльності (частина перша статті 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2691 КПК України]).

При поданні скарги необхідно враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлентх у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1311#n1311 статті 116 КПК України], згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану (ч.1 ст.117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]).

Скарга повертається, якщо:

# скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
# скарга не підлягає розгляду в суді, в який подана;
# скарга подана після закінчення 10 денного строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2703 КПК України]. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

=== '''Як правильно оформляти скаргу''' ===
За загальним правилом скаргу слід складати у письмовій формі. У скарзі мають бути зазначені:

- орган чи посадова особа, до яких подається скарга;

- його адреса (якщо скарга надсилається поштою чи кур’єром);

- прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка подає скаргу (найменування для юридичної особи);

- місце проживання особи, яка подає скаргу (місцезнаходження для юридичної особи), та номер телефону, інші реквізити засобів зв’язку, якщо такі є;

- назва документа із зазначенням рішення, дії, бездіяльності, що оскаржуються;

- відомості про рішення, дії або бездіяльність, що оскаржуються, та виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, тобто опис ситуації, яка призвела до подання скарги;

- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якою скаржник обґрунтовує свої вимоги, зокрема, посилання на наявні у нього документи (якщо такі є);

- зміст вимог скарги, тобто те, про що особа просить орган, до якого подаєте скаргу на рішення, дію чи бездіяльністю;

- перелік документів, що додаються до скарги (за наявності);

- підпис особи, яка подає скаргу;

- дата підписання скарги.

Необхідно обов’язково переконатися у тому, що скарга прийнята і зареєстрована. На прохання ініціатора скарги повинні видати відповідну довідку.

== Порядок розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування ==
Скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності [https://hcac.court.gov.ua/hcac/info_sud/competence/ Вищого антикорупційного суду], - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2797#n2797 318-380 КПК України].

Так, скарги на бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються '''не пізніше сімдесяти двох годин''' з моменту надходження відповідної скарги.

Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2718#n2718 стаття 306 КПК України]).

Окрім того, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом '''трьох днів''' після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2730#n2730 стаття 308 КПК України]).

'''У разі введення воєнного стану''' скарги на рішення, дії чи бездіяльність керівника органу прокуратури, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою статті 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], розглядаються слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством (ст.615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]).

== Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування ==

* Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
* Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print статті 303 КПК України], припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
* Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print статті 303 КПК України] і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print статті 284 КПК України], що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

== Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування ==
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала про:

# скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
# скасування повідомлення про підозру;
# зобов’язання припинити дію;
# зобов’язання вчинити певну дію;
# відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print частини третьої статті 307 КПК Україн]и ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va04p710-20#n35 Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року у справі № 3-180/2018(1644/18)] за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2722 КПК України] - положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
|}
Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran3080#n3080 статті 372 КПК України].

Слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно припинити бездіяльність, яка оскаржується, що тягне за собою [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|закриття провадження за скаргою]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2714#n2714 частина друга статті 305 КПК України]).

== Див. також ==
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
* [[Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження]]
* [[Порядок оскарження постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою]]
* [[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора]]
[[Категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань

2024-06-17T06:50:50Z

Nataliia.bohun: внесено зміни у санкцію статті 385 ККУ

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 Кримінальний кодекс України]

== Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу ==

=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
Об'єктом кримінального правопорушення за статтею 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) є а відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі.

=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Відповідальність до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 статті 384 КК України] кримінальне правопорушення з формальним складом, об’єктивна сторона якого полягає у вчиненні однієї з таких дій:
# завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого;
# завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України;
# подання завідомо недостовірних або підроблених доказів;
# завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна;
# завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.

Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення досудового розслідування, виконавчого провадження, в суді, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту здійснення будь-якої із зазначених дій.

'''Показання''' - це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього кримінального правопорушення, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуально оформлені.

Неправдивим є '''висновок експерта''', в якому неправильно викладені або перекручені факти чи зроблена завідомо неправильна їх оцінка.

'''Неправильний переклад''' полягає у перекрученні змісту усного чи письмового мовлення при перекладі з однієї мови на іншу документів, показань, промов, реплік учасників процесу. Неправильний переклад матиме місце і при замовчуванні перекладачем при здійсненні перекладу важливих фактичних обставин справи.

Кримінальне правопорушення вчинюється лише шляхом активних дій, бо умовчання (замовчування) свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста чи перекладача про відомі їм обставини справи (бездіяльність) є однією з форм відмови від давання показань, що карається за частиною першою статті 385 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 КК України].

Обов’язковою умовою відповідальності за це кримінальне правопорушення є наявність офіційного попередження особи про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань, неправдивий експертний висновок або неправильний переклад тощо (наприклад, статті 103, 224, 252, 253, 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]).

=== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення - прямий умисел, бо особа діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивість своїх показань, висновку чи перекладу тощо. Мотиви та мета можуть бути різними і на кваліфікацію кримінального правопорушення не впливають, за винятком частини другої статті 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#Text КК України], де однією з кваліфікуючих ознак є корисливі мотиви.

=== Суб'єкт кримінального правопорушення ===
Суб’єкт кримінального правопорушення - спеціальний: свідок, потерпілий, експерт, спеціаліст, перекладач, оцінювач, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, висновок, звіт або переклад. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, цивільний позивач та відповідач кримінальної відповідальності за такі дії не несуть.

=== Кваліфікуючі ознаки ===
Вчинення тих самих дій, поєднаних:

* з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині;
* зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту;
* вчинені з корисливих мотивів.

=== Санкція (покарання) ===
1. Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -

караються виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, -

караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

== Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків ==

=== Об'єкт кримінального проступку ===
Об'єктом кримінального проступку за статтею 385 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 КК України] є а відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі.

=== Об'єктивна сторона кримінального проступку ===
За частиною першою статті 385 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 КК України] карається кримінальний проступок із формальним складом, об’єктивна сторона якого полягає у бездіяльності, що виявляється у відмові (ухиленні від виконання обов’язків) без поважних причин:

* свідка - від давання показань;
* експерта (надання висновку) чи перекладача (здійснення перекладу) без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України.

Відмова передбачає відкритий прояв небажання свідка давати показання, а експерта чи перекладача - виконувати покладені на них обов'язки за відсутності поважних причин.

Форми відмови можуть бути різними - усна, письмова тощо.

Злісне ухилення свідка, експерта чи перекладача від з'явлення в суд, органи досудового слідства чи органи дізнання, яке не має на меті відмовитись від виконання юридичного обов'язку щодо давання показань чи виконання обов'язків експерта або перекладача, не утворює складу цього кримінального проступку і тягне адміністративну відповідальність за статтями 1853 і 1854 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення].

Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або а суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 63 Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 18 Кримінального процесуального кодексу України]).

Однією з умов відповідальності за статтею 385 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 КК України] є також відсутність поважних причин (хвороба, відсутність необхідних матеріалів для висновку, незнання мови, яку треба перекладати, тощо) на боці свідка, експерта, перекладача для відмови від виконання покладених на них обов’язків.

Кримінальний проступок вчиняється у певній обстановці — під час дізнання, досудового слідства, судочинства, виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України (стаття 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]), і визнається закінченим з моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь.

=== Суб'єктивна сторона кримінального проступку ===
Суб’єктивна сторона кримінального проступку - прямий умисел, бо особа свідомо і без поважних причин ухиляється від виконання покладених на неї в установленому законом порядку обов’язків свідка, експерта чи перекладача.

=== Суб'єкт кримінального проступку ===
Суб’єкт кримінального проступку - спеціальний: свідок, судовий експерт чи перекладач.

Потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, цивільний позивач та відповідач за відмову від давання показань кримінальної відповідальності не несуть.

=== Санкція (покарання) ===
Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України -

караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років.

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань

2024-06-17T06:45:14Z

Nataliia.bohun: внесено зміни у санкцію статті

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 Кримінальний кодекс України]

== Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу ==

=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
Об'єктом кримінального правопорушення за статтею 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) є а відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі.

=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Відповідальність до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 статті 384 КК України] кримінальне правопорушення з формальним складом, об’єктивна сторона якого полягає у вчиненні однієї з таких дій:
# завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого;
# завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України;
# подання завідомо недостовірних або підроблених доказів;
# завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна;
# завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.

Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення досудового розслідування, виконавчого провадження, в суді, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту здійснення будь-якої із зазначених дій.

'''Показання''' - це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього кримінального правопорушення, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуально оформлені.

Неправдивим є '''висновок експерта''', в якому неправильно викладені або перекручені факти чи зроблена завідомо неправильна їх оцінка.

'''Неправильний переклад''' полягає у перекрученні змісту усного чи письмового мовлення при перекладі з однієї мови на іншу документів, показань, промов, реплік учасників процесу. Неправильний переклад матиме місце і при замовчуванні перекладачем при здійсненні перекладу важливих фактичних обставин справи.

Кримінальне правопорушення вчинюється лише шляхом активних дій, бо умовчання (замовчування) свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста чи перекладача про відомі їм обставини справи (бездіяльність) є однією з форм відмови від давання показань, що карається за частиною першою статті 385 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 КК України].

Обов’язковою умовою відповідальності за це кримінальне правопорушення є наявність офіційного попередження особи про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань, неправдивий експертний висновок або неправильний переклад тощо (наприклад, статті 103, 224, 252, 253, 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]).

=== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення - прямий умисел, бо особа діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивість своїх показань, висновку чи перекладу тощо. Мотиви та мета можуть бути різними і на кваліфікацію кримінального правопорушення не впливають, за винятком частини другої статті 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#Text КК України], де однією з кваліфікуючих ознак є корисливі мотиви.

=== Суб'єкт кримінального правопорушення ===
Суб’єкт кримінального правопорушення - спеціальний: свідок, потерпілий, експерт, спеціаліст, перекладач, оцінювач, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, висновок, звіт або переклад. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, цивільний позивач та відповідач кримінальної відповідальності за такі дії не несуть.

=== Кваліфікуючі ознаки ===
Вчинення тих самих дій, поєднаних:

* з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині;
* зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту;
* вчинені з корисливих мотивів.

=== Санкція (покарання) ===
1. Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -

караються виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, -

караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

== Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків ==

=== Об'єкт кримінального проступку ===
Об'єктом кримінального проступку за статтею 385 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 КК України] є а відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі.

=== Об'єктивна сторона кримінального проступку ===
За частиною першою статті 385 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 КК України] карається кримінальний проступок із формальним складом, об’єктивна сторона якого полягає у бездіяльності, що виявляється у відмові (ухиленні від виконання обов’язків) без поважних причин:

* свідка - від давання показань;
* експерта (надання висновку) чи перекладача (здійснення перекладу) без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України.

Відмова передбачає відкритий прояв небажання свідка давати показання, а експерта чи перекладача - виконувати покладені на них обов'язки за відсутності поважних причин.

Форми відмови можуть бути різними - усна, письмова тощо.

Злісне ухилення свідка, експерта чи перекладача від з'явлення в суд, органи досудового слідства чи органи дізнання, яке не має на меті відмовитись від виконання юридичного обов'язку щодо давання показань чи виконання обов'язків експерта або перекладача, не утворює складу цього кримінального проступку і тягне адміністративну відповідальність за статтями 1853 і 1854 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення].

Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або а суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 63 Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 18 Кримінального процесуального кодексу України]).

Однією з умов відповідальності за статтею 385 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218#n2745 КК України] є також відсутність поважних причин (хвороба, відсутність необхідних матеріалів для висновку, незнання мови, яку треба перекладати, тощо) на боці свідка, експерта, перекладача для відмови від виконання покладених на них обов’язків.

Кримінальний проступок вчиняється у певній обстановці — під час дізнання, досудового слідства, судочинства, виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України (стаття 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]), і визнається закінченим з моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь.

=== Суб'єктивна сторона кримінального проступку ===
Суб’єктивна сторона кримінального проступку - прямий умисел, бо особа свідомо і без поважних причин ухиляється від виконання покладених на неї в установленому законом порядку обов’язків свідка, експерта чи перекладача.

=== Суб'єкт кримінального проступку ===
Суб’єкт кримінального проступку - спеціальний: свідок, судовий експерт чи перекладач.

Потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, цивільний позивач та відповідач за відмову від давання показань кримінальної відповідальності не несуть.

=== Санкція (покарання) ===
Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України -

караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Підготовче засідання у кримінальному процесі

2024-06-12T08:00:14Z

Nataliia.bohun: доповнено вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 "Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України"]
== Загальна інформація ==
Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду.

Підставою для проведення такого засідання має бути надходження до суду одного з таких матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання.

З моменту одержання судом обвинувального акта та інших документів підозрюваний набуває статусу обвинуваченого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина друга статті 42 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України). Одержавши один з чотирьох названих документів, суд своєю ухвалою '''не пізніше п'яти днів''' з дня їх надходження призначає підготовче судове засідання і доручає викликати учасників судового провадження (частина перша статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2768 КПК України]). Відлік часу для призначення підготовчого судового засідання починається з наступного дня після одержання судом обвинувального акта або одного зі згаданих клопотань. Наприклад, якщо документи до суду надійшли в понеділок, підготовче судове засідання має бути призначене не пізніше суботи цього тижня.

Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексом] для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексу], головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
== Завдання підготовчого судового засідання ==
Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, ефективність якого залежить від повноти, всебічності та ретельності його підготовки, що значною мірою ускладнюється нормами частини четвертої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 КПК України], за буквальним змістом яких надавати суду будь-які документи, окрім обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову, розписки обвинуваченого про одержання цих документів,розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації, до початку судового розгляду забороняється.

У підготовчому судовому засіданні суд повинен вирішити наступні завдання:
* визначити, чи підсудне йому дане кримінальне провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності. Якщо подане йому кримінальне провадження надійшло з порушенням правил визначення територіальної підсудності, суд направляє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до відповідного суду для вирішення підсудності. В цьому разі розгляд справи в даному суді припиняється;
* встановити, чи немає [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|підстав для закриття провадження]], передбачених пунктами 5-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України,] а саме: смерть підозрюваного, обвинуваченого, якщо немає заяви про його реабілітацію; скасування новим законом кримінальної відповідальності за діяння, вчинене особою; наявність вироку за тим же обвинуваченням або ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; відмова потерпілого (його представника) від обвинувачення в [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення]]; [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]]; відмова прокурора від підтримання обвинувачення, якщо потерпілий також відмовляється підтримувати обвинувачення в суді; відсутність згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення; після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. За наявності однієї із вказаних підстав суд закриває провадження своєю ухвалою, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* встановити, чи відповідають вимогам закону обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону. Ухвала суду про повернення прокурору даних матеріалів може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення або угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами; угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Якщо угода за змістом і процедурою укладення не відповідає приписам закону (частина сьома статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]), суд своєю ухвалою відмовляє в затвердженні угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування;
* коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження підсудне даному суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до суду прокурором матеріали відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України], угоду про примирення або про визнання винуватості затверджено, суд одержує право своєю ухвалою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Судовий розгляд має здійснюватись за процедурою провадження у першій інстанції з дотриманням в окремих випадках особливого порядку кримінального провадження, передбаченого главою 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України] "[[Кримінальне провадження на підставі угод]]";
* доручити представнику персоналу органу пробації скласти [[Досудова доповідь|досудову доповідь]].
Під час підготовчого судового засідання, з метою підготовки до судового розгляду суд (частина друга статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з’ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|покарання у виді довічного позбавлення волі]], під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього [[Суд присяжних|судом присяжних]].

Відповідно до частини третьої статті 384 суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

Під час підготовчого судового засідання суд роз’яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів (частина четверта статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Наслідки підготовчого судового засідання ==
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтями 468-475 КПК України];

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України];

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь (частина третя статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]).
== Проблемні питання, що найчастіше виникають при підготовчому судовому засіданні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України]» розтлумачив підстави повернення обвинувального акта прокурору. Так, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Окремим проблемним питанням, яке потребує роз’яснення та конкретизації, є порядок розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статей 314-316 КПК України.]

Деякі скарги, які заявляються обвинуваченим, його представниками є досить складними та потребують ретельної перевірки, що призводить до затягування судового процесу. Неконкретизованими є дії суду на стадії підготовчого засідання, якщо скарга обвинуваченого чи його представника потребує витребування додаткових відомостей або матеріалів від прокурора у взаємозв’язку з частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 291 КПК України], якою забороняється надання суду інших документів до початку судового розгляду.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Підготовче засідання у кримінальному процесі

2024-06-12T07:55:41Z

Nataliia.bohun:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 "Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України"]
== Загальна інформація ==
Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду.

Підставою для проведення такого засідання має бути надходження до суду одного з таких матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання.

З моменту одержання судом обвинувального акта та інших документів підозрюваний набуває статусу обвинуваченого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина друга статті 42 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України). Одержавши один з чотирьох названих документів, суд своєю ухвалою '''не пізніше п'яти днів''' з дня їх надходження призначає підготовче судове засідання і доручає викликати учасників судового провадження (частина перша статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2768 КПК України]). Відлік часу для призначення підготовчого судового засідання починається з наступного дня після одержання судом обвинувального акта або одного зі згаданих клопотань. Наприклад, якщо документи до суду надійшли в понеділок, підготовче судове засідання має бути призначене не пізніше суботи цього тижня.

Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексом] для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексу], головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
== Завдання підготовчого судового засідання ==
Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, ефективність якого залежить від повноти, всебічності та ретельності його підготовки, що значною мірою ускладнюється нормами частини четвертої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 КПК України], за буквальним змістом яких надавати суду будь-які документи, окрім обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову, розписки обвинуваченого про одержання цих документів,розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації, до початку судового розгляду забороняється.

У підготовчому судовому засіданні суд повинен вирішити наступні завдання:
* визначити, чи підсудне йому дане кримінальне провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності. Якщо подане йому кримінальне провадження надійшло з порушенням правил визначення територіальної підсудності, суд направляє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до відповідного суду для вирішення підсудності. В цьому разі розгляд справи в даному суді припиняється;
* встановити, чи немає [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|підстав для закриття провадження]], передбачених пунктами 5-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України,] а саме: смерть підозрюваного, обвинуваченого, якщо немає заяви про його реабілітацію; скасування новим законом кримінальної відповідальності за діяння, вчинене особою; наявність вироку за тим же обвинуваченням або ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; відмова потерпілого (його представника) від обвинувачення в [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення]]; [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]]; відмова прокурора від підтримання обвинувачення, якщо потерпілий також відмовляється підтримувати обвинувачення в суді; відсутність згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення; після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. За наявності однієї із вказаних підстав суд закриває провадження своєю ухвалою, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* встановити, чи відповідають вимогам закону обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону. Ухвала суду про повернення прокурору даних матеріалів може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення або угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами; угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Якщо угода за змістом і процедурою укладення не відповідає приписам закону (частина сьома статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]), суд своєю ухвалою відмовляє в затвердженні угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування;
* коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження підсудне даному суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до суду прокурором матеріали відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України], угоду про примирення або про визнання винуватості затверджено, суд одержує право своєю ухвалою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Судовий розгляд має здійснюватись за процедурою провадження у першій інстанції з дотриманням в окремих випадках особливого порядку кримінального провадження, передбаченого главою 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України] "[[Кримінальне провадження на підставі угод]]";
* доручити представнику персоналу органу пробації скласти [[Досудова доповідь|досудову доповідь]].
Під час підготовчого судового засідання, з метою підготовки до судового розгляду суд (частина друга статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з’ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|покарання у виді довічного позбавлення волі]], під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього [[Суд присяжних|судом присяжних]].

Під час підготовчого судового засідання суд роз’яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів (частина четверта статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Наслідки підготовчого судового засідання ==
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтями 468-475 КПК України];

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України];

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь (частина третя статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]).
== Проблемні питання, що найчастіше виникають при підготовчому судовому засіданні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України]» розтлумачив підстави повернення обвинувального акта прокурору. Так, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Окремим проблемним питанням, яке потребує роз’яснення та конкретизації, є порядок розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статей 314-316 КПК України.]

Деякі скарги, які заявляються обвинуваченим, його представниками є досить складними та потребують ретельної перевірки, що призводить до затягування судового процесу. Неконкретизованими є дії суду на стадії підготовчого засідання, якщо скарга обвинуваченого чи його представника потребує витребування додаткових відомостей або матеріалів від прокурора у взаємозв’язку з частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 291 КПК України], якою забороняється надання суду інших документів до початку судового розгляду.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Підготовче засідання у кримінальному процесі

2024-06-12T07:54:03Z

Nataliia.bohun: доповнено підстави укладення угоди про визнання винуватості

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 "Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України"]
== Загальна інформація ==
Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду.

Підставою для проведення такого засідання має бути надходження до суду одного з таких матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання.

З моменту одержання судом обвинувального акта та інших документів підозрюваний набуває статусу обвинуваченого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина друга статті 42 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України). Одержавши один з чотирьох названих документів, суд своєю ухвалою '''не пізніше п'яти днів''' з дня їх надходження призначає підготовче судове засідання і доручає викликати учасників судового провадження (частина перша статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2768 КПК України]). Відлік часу для призначення підготовчого судового засідання починається з наступного дня після одержання судом обвинувального акта або одного зі згаданих клопотань. Наприклад, якщо документи до суду надійшли в понеділок, підготовче судове засідання має бути призначене не пізніше суботи цього тижня.

Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексом] для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексу], головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
== Завдання підготовчого судового засідання ==
Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, ефективність якого залежить від повноти, всебічності та ретельності його підготовки, що значною мірою ускладнюється нормами частини четвертої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 КПК України], за буквальним змістом яких надавати суду будь-які документи, окрім обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову, розписки обвинуваченого про одержання цих документів,розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації, до початку судового розгляду забороняється.

У підготовчому судовому засіданні суд повинен вирішити наступні завдання:
* визначити, чи підсудне йому дане кримінальне провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності. Якщо подане йому кримінальне провадження надійшло з порушенням правил визначення територіальної підсудності, суд направляє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до відповідного суду для вирішення підсудності. В цьому разі розгляд справи в даному суді припиняється;
* встановити, чи немає [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|підстав для закриття провадження]], передбачених пунктами 5-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України,] а саме: смерть підозрюваного, обвинуваченого, якщо немає заяви про його реабілітацію; скасування новим законом кримінальної відповідальності за діяння, вчинене особою; наявність вироку за тим же обвинуваченням або ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; відмова потерпілого (його представника) від обвинувачення в [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення]]; [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]]; відмова прокурора від підтримання обвинувачення, якщо потерпілий також відмовляється підтримувати обвинувачення в суді; відсутність згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення; після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. За наявності однієї із вказаних підстав суд закриває провадження своєю ухвалою, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* встановити, чи відповідають вимогам закону обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону. Ухвала суду про повернення прокурору даних матеріалів може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення або угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами; угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Якщо угода за змістом і процедурою укладення не відповідає приписам закону (частина сьома статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]), суд своєю ухвалою відмовляє в затвердженні угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування;
* коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження підсудне даному суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до суду прокурором матеріали відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України], угоду про примирення або про визнання винуватості затверджено, суд одержує право своєю ухвалою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Судовий розгляд має здійснюватись за процедурою провадження у першій інстанції з дотриманням в окремих випадках особливого порядку кримінального провадження, передбаченого главою 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України] "[[Кримінальне провадження на підставі угод]]";
* доручити представнику персоналу органу пробації скласти [[Досудова доповідь|досудову доповідь]].
Під час підготовчого судового засідання, з метою підготовки до судового розгляду суд (частина друга статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з’ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|покарання у виді довічного позбавлення волі]], під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього [[Суд присяжних|судом присяжних]].

Під час підготовчого судового засідання суд роз’яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів (частина четверта статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Наслідки підготовчого судового засідання ==
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтями 468-475 КПК України];

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України];

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь (частина третя статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]).
== Проблемні питання, що найчастіше виникають при підготовчому судовому засіданні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України]» розтлумачив підстави повернення обвинувального акта прокурору. Так, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Окремим проблемним питанням, яке потребує роз’яснення та конкретизації, є порядок розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статей 314-316 КПК України.]

Деякі скарги, які заявляються обвинуваченим, його представниками є досить складними та потребують ретельної перевірки, що призводить до затягування судового процесу. Неконкретизованими є дії суду на стадії підготовчого засідання, якщо скарга обвинуваченого чи його представника потребує витребування додаткових відомостей або матеріалів від прокурора у взаємозв’язку з частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 291 КПК України], якою забороняється надання суду інших документів до початку судового розгляду.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Підготовче засідання у кримінальному процесі

2024-06-12T07:41:02Z

Nataliia.bohun: доповнено підстави закриття крим провадження судом

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 "Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України"]
== Загальна інформація ==
Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду.

Підставою для проведення такого засідання має бути надходження до суду одного з таких матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання.

З моменту одержання судом обвинувального акта та інших документів підозрюваний набуває статусу обвинуваченого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина друга статті 42 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України). Одержавши один з чотирьох названих документів, суд своєю ухвалою '''не пізніше п'яти днів''' з дня їх надходження призначає підготовче судове засідання і доручає викликати учасників судового провадження (частина перша статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2768 КПК України]). Відлік часу для призначення підготовчого судового засідання починається з наступного дня після одержання судом обвинувального акта або одного зі згаданих клопотань. Наприклад, якщо документи до суду надійшли в понеділок, підготовче судове засідання має бути призначене не пізніше суботи цього тижня.

Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексом] для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексу], головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
== Завдання підготовчого судового засідання ==
Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, ефективність якого залежить від повноти, всебічності та ретельності його підготовки, що значною мірою ускладнюється нормами частини четвертої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 КПК України], за буквальним змістом яких надавати суду будь-які документи, окрім обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову, розписки обвинуваченого про одержання цих документів,розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації, до початку судового розгляду забороняється.

У підготовчому судовому засіданні суд повинен вирішити наступні завдання:
* визначити, чи підсудне йому дане кримінальне провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності. Якщо подане йому кримінальне провадження надійшло з порушенням правил визначення територіальної підсудності, суд направляє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до відповідного суду для вирішення підсудності. В цьому разі розгляд справи в даному суді припиняється;
* встановити, чи немає [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|підстав для закриття провадження]], передбачених пунктами 5-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України,] а саме: смерть підозрюваного, обвинуваченого, якщо немає заяви про його реабілітацію; скасування новим законом кримінальної відповідальності за діяння, вчинене особою; наявність вироку за тим же обвинуваченням або ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; відмова потерпілого (його представника) від обвинувачення в [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення]]; [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]]; відмова прокурора від підтримання обвинувачення, якщо потерпілий також відмовляється підтримувати обвинувачення в суді; відсутність згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення; після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. За наявності однієї із вказаних підстав суд закриває провадження своєю ухвалою, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* встановити, чи відповідають вимогам закону обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону. Ухвала суду про повернення прокурору даних матеріалів може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості, у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення або угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів та злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Якщо угода за змістом і процедурою укладення не відповідає приписам закону (частина сьома статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]), суд своєю ухвалою відмовляє в затвердженні угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування;
* коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження підсудне даному суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до суду прокурором матеріали відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України], угоду про примирення або про визнання винуватості затверджено, суд одержує право своєю ухвалою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Судовий розгляд має здійснюватись за процедурою провадження у першій інстанції з дотриманням в окремих випадках особливого порядку кримінального провадження, передбаченого главою 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України] "[[Кримінальне провадження на підставі угод]]";
* доручити представнику персоналу органу пробації скласти [[Досудова доповідь|досудову доповідь]].
Під час підготовчого судового засідання, з метою підготовки до судового розгляду суд (частина друга статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з’ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|покарання у виді довічного позбавлення волі]], під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього [[Суд присяжних|судом присяжних]].

Під час підготовчого судового засідання суд роз’яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів (частина четверта статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Наслідки підготовчого судового засідання ==
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтями 468-475 КПК України];

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України];

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь (частина третя статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]).
== Проблемні питання, що найчастіше виникають при підготовчому судовому засіданні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України]» розтлумачив підстави повернення обвинувального акта прокурору. Так, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Окремим проблемним питанням, яке потребує роз’яснення та конкретизації, є порядок розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статей 314-316 КПК України.]

Деякі скарги, які заявляються обвинуваченим, його представниками є досить складними та потребують ретельної перевірки, що призводить до затягування судового процесу. Неконкретизованими є дії суду на стадії підготовчого засідання, якщо скарга обвинуваченого чи його представника потребує витребування додаткових відомостей або матеріалів від прокурора у взаємозв’язку з частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 291 КПК України], якою забороняється надання суду інших документів до початку судового розгляду.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Підготовче засідання у кримінальному процесі

2024-06-12T07:38:44Z

Nataliia.bohun: змінено цифру

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 "Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України"]
== Загальна інформація ==
Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду.

Підставою для проведення такого засідання має бути надходження до суду одного з таких матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання.

З моменту одержання судом обвинувального акта та інших документів підозрюваний набуває статусу обвинуваченого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина друга статті 42 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України). Одержавши один з чотирьох названих документів, суд своєю ухвалою '''не пізніше п'яти днів''' з дня їх надходження призначає підготовче судове засідання і доручає викликати учасників судового провадження (частина перша статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2768 КПК України]). Відлік часу для призначення підготовчого судового засідання починається з наступного дня після одержання судом обвинувального акта або одного зі згаданих клопотань. Наприклад, якщо документи до суду надійшли в понеділок, підготовче судове засідання має бути призначене не пізніше суботи цього тижня.

Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексом] для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексу], головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
== Завдання підготовчого судового засідання ==
Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, ефективність якого залежить від повноти, всебічності та ретельності його підготовки, що значною мірою ускладнюється нормами частини четвертої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 КПК України], за буквальним змістом яких надавати суду будь-які документи, окрім обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову, розписки обвинуваченого про одержання цих документів,розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації, до початку судового розгляду забороняється.

У підготовчому судовому засіданні суд повинен вирішити наступні завдання:
* визначити, чи підсудне йому дане кримінальне провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності. Якщо подане йому кримінальне провадження надійшло з порушенням правил визначення територіальної підсудності, суд направляє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до відповідного суду для вирішення підсудності. В цьому разі розгляд справи в даному суді припиняється;
* встановити, чи немає [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|підстав для закриття провадження]], передбачених пунктами 5-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України,] а саме: смерть підозрюваного, обвинуваченого, якщо немає заяви про його реабілітацію; скасування новим законом кримінальної відповідальності за діяння, вчинене особою; наявність вироку за тим же обвинуваченням або ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; відмова потерпілого (його представника) від обвинувачення в [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення]]; [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]]; відмова прокурора від підтримання обвинувачення, якщо потерпілий також відмовляється підтримувати обвинувачення в суді; відсутність згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення. За наявності однієї із вказаних підстав суд закриває провадження своєю ухвалою, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* встановити, чи відповідають вимогам закону обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону. Ухвала суду про повернення прокурору даних матеріалів може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості, у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення або угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів та злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Якщо угода за змістом і процедурою укладення не відповідає приписам закону (частина сьома статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]), суд своєю ухвалою відмовляє в затвердженні угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування;
* коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження підсудне даному суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до суду прокурором матеріали відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України], угоду про примирення або про визнання винуватості затверджено, суд одержує право своєю ухвалою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Судовий розгляд має здійснюватись за процедурою провадження у першій інстанції з дотриманням в окремих випадках особливого порядку кримінального провадження, передбаченого главою 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України] "[[Кримінальне провадження на підставі угод]]";
* доручити представнику персоналу органу пробації скласти [[Досудова доповідь|досудову доповідь]].
Під час підготовчого судового засідання, з метою підготовки до судового розгляду суд (частина друга статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з’ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|покарання у виді довічного позбавлення волі]], під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього [[Суд присяжних|судом присяжних]].

Під час підготовчого судового засідання суд роз’яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів (частина четверта статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Наслідки підготовчого судового засідання ==
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтями 468-475 КПК України];

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України];

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь (частина третя статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]).
== Проблемні питання, що найчастіше виникають при підготовчому судовому засіданні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України]» розтлумачив підстави повернення обвинувального акта прокурору. Так, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Окремим проблемним питанням, яке потребує роз’яснення та конкретизації, є порядок розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статей 314-316 КПК України.]

Деякі скарги, які заявляються обвинуваченим, його представниками є досить складними та потребують ретельної перевірки, що призводить до затягування судового процесу. Неконкретизованими є дії суду на стадії підготовчого засідання, якщо скарга обвинуваченого чи його представника потребує витребування додаткових відомостей або матеріалів від прокурора у взаємозв’язку з частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 291 КПК України], якою забороняється надання суду інших документів до початку судового розгляду.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Підготовче засідання у кримінальному процесі

2024-06-12T07:33:01Z

Nataliia.bohun: повний перелік, що додається до обвинувального актуа в суд

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 "Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України"]
== Загальна інформація ==
Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду.

Підставою для проведення такого засідання має бути надходження до суду одного з таких матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання.

З моменту одержання судом обвинувального акта та інших документів підозрюваний набуває статусу обвинуваченого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина друга статті 42 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України). Одержавши один з чотирьох названих документів, суд своєю ухвалою '''не пізніше п'яти днів''' з дня їх надходження призначає підготовче судове засідання і доручає викликати учасників судового провадження (частина перша статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2768 КПК України]). Відлік часу для призначення підготовчого судового засідання починається з наступного дня після одержання судом обвинувального акта або одного зі згаданих клопотань. Наприклад, якщо документи до суду надійшли в понеділок, підготовче судове засідання має бути призначене не пізніше суботи цього тижня.

Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексом] для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2769 Кодексу], головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
== Завдання підготовчого судового засідання ==
Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, ефективність якого залежить від повноти, всебічності та ретельності його підготовки, що значною мірою ускладнюється нормами частини четвертої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 КПК України], за буквальним змістом яких надавати суду будь-які документи, окрім обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову, розписки обвинуваченого про одержання цих документів,розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації, до початку судового розгляду забороняється.

У підготовчому судовому засіданні суд повинен вирішити наступні завдання:
* визначити, чи підсудне йому дане кримінальне провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності. Якщо подане йому кримінальне провадження надійшло з порушенням правил визначення територіальної підсудності, суд направляє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до відповідного суду для вирішення підсудності. В цьому разі розгляд справи в даному суді припиняється;
* встановити, чи немає [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|підстав для закриття провадження]], передбачених пунктами 4-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України,] а саме: смерть підозрюваного, обвинуваченого, якщо немає заяви про його реабілітацію; скасування новим законом кримінальної відповідальності за діяння, вчинене особою; наявність вироку за тим же обвинуваченням або ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; відмова потерпілого (його представника) від обвинувачення в [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення]]; [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]]; відмова прокурора від підтримання обвинувачення, якщо потерпілий також відмовляється підтримувати обвинувачення в суді; відсутність згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення. За наявності однієї із вказаних підстав суд закриває провадження своєю ухвалою, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* встановити, чи відповідають вимогам закону обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону. Ухвала суду про повернення прокурору даних матеріалів може бути оскаржена в апеляційному порядку;
* затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості, у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення або угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів та злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Якщо угода за змістом і процедурою укладення не відповідає приписам закону (частина сьома статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]), суд своєю ухвалою відмовляє в затвердженні угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування;
* коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження підсудне даному суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до суду прокурором матеріали відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України], угоду про примирення або про визнання винуватості затверджено, суд одержує право своєю ухвалою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Судовий розгляд має здійснюватись за процедурою провадження у першій інстанції з дотриманням в окремих випадках особливого порядку кримінального провадження, передбаченого главою 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України] "[[Кримінальне провадження на підставі угод]]";
* доручити представнику персоналу органу пробації скласти [[Досудова доповідь|досудову доповідь]].
Під час підготовчого судового засідання, з метою підготовки до судового розгляду суд (частина друга статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з’ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене [[Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі|покарання у виді довічного позбавлення волі]], під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього [[Суд присяжних|судом присяжних]].

Під час підготовчого судового засідання суд роз’яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів (частина четверта статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Наслідки підготовчого судового засідання ==
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтями 468-475 КПК України];

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України];

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь (частина третя статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]).
== Проблемні питання, що найчастіше виникають при підготовчому судовому засіданні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України]» розтлумачив підстави повернення обвинувального акта прокурору. Так, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 КПК України]: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Окремим проблемним питанням, яке потребує роз’яснення та конкретизації, є порядок розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статей 314-316 КПК України.]

Деякі скарги, які заявляються обвинуваченим, його представниками є досить складними та потребують ретельної перевірки, що призводить до затягування судового процесу. Неконкретизованими є дії суду на стадії підготовчого засідання, якщо скарга обвинуваченого чи його представника потребує витребування додаткових відомостей або матеріалів від прокурора у взаємозв’язку з частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 291 КПК України], якою забороняється надання суду інших документів до початку судового розгляду.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Кримінальне провадження на підставі угод

2024-03-12T08:10:55Z

Nataliia.bohun: додано хто може ініціювати укладення угод

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1679740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2012 № 223-1679/0/4-12 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-15 Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод»]

== Загальні положення угоди про примирення ==
Угода про примирення, як своєрідний компроміс, укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим і втілює їхню домовленість про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, порядок та характер її відшкодування, міру покарання для підозрюваного/обвинуваченого або звільнення його від відбування покарання з випробувальним строком (стаття 471 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3790 КПК України]).

Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угоду про примирення може ініціювати як потерпілий, так і підозрюваний/обвинувачений від моменту '''повідомлення останньому про підозру до моменту виходу суду до нарадчої кімнати''' для ухвалення рішення щодо [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінальних проступків]], нетяжких злочинів та у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 стаття 469 КПК України)]. Угода може бути укладена як під час досудового розслідування так і під час судового провадження.

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
Укладена угода перевіряється у судовому засіданні. Якщо суд переконається, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, він затверджує угоду своїм вироком.

=== Сторони угоди про примирення ===
[[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|'''Потерпілим''']] у кримінальному провадженні згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n801 статтею 55 КПК України] може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Угода про примирення може бути укладеною з юридичною особою (потерпілим), незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, за умови заподіяння останній кримінальним правопорушенням майнової шкоди. Представляє інтереси останньої у разі заподіяння кримінальним правопорушенням такої шкоди, в тому числі під час укладенні угоди, представник юридичної особи (керівник юридичної особи, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за дорученням керівника юридичної особи за довіреністю на представництво, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, згідно з укладеною з нею угодою на представництво).

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

'''[[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|Підозрюваним]]''' у кримінальному провадженні є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

'''[[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|Обвинуваченим (підсудним)]]''' є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 статтею 291 КПК України.]

У разі якщо у '''кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих''' від одного кримінального правопорушення, угода може бути '''укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.'''

Якщо '''у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень''' і '''згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма потерпілими''', угоду може бути '''укладено з одним чи кількома потерпілими в рамках того чи іншого кримінального провадження, де досягнуто згоди.''' У такому випадку '''угода про примирення укладається з кожним потерпілим окремо,''' а '''кримінальне провадження''', щодо якого сторони досягли згоди, '''підлягає виділенню в окреме провадження.'''

У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного чи кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними або обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених.

'''Угода про примирення може бути укладена і тоді, коли її сторонами (стороною) є неповнолітні(й)'''. У цьому випадку угода укладається за участю законних представників (стаття 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n856 КПК України]) і захисників (адвокатів) неповнолітніх. '''Якщо при цьому неповнолітній досяг 16-ти річного віку,''' він має право укладати '''угоду про примирення самостійно,''' але за наявності згоди його законного представника. Якщо ж неповнолітній не досяг 16-ти річного віку, то угоду про примирення за його згодою укладає його законний представник. Про те, що неповнолітній надав згоду, його законний представник обов'язково повинен зазначити в угоді про примирення.

'''Не допускається укладення угоди про примирення,''' незалежно від ступеня тяжкості вчиненого діяння, у '''кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи,''' яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється кримінальне провадження щодо юридичної особи.

=== Зміст угоди про примирення та відшкодування завданої шкоди ===
В угоді про примирення зазначаються:
# сторони її укладення (найменування сторони, прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство);
# формулювання підозри чи обвинувачення викладається із зазначенням часу, місця вчинення кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, які впливають на правову кваліфікацію діянь підозрюваного (обвинуваченого);
# правова кваліфікація вказується із зазначенням конкретної статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України.]
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

До істотних, для відповідного кримінального провадження, обставин можна віднести обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, посткримінальна поведінка особи, дії особи по сприянню у розкритті кримінального правопорушення та інші.

Шкода, заподіяна потерпілому, незалежно від її характеру зазначається у грошовому еквіваленті. Ця шкода може бути відшкодована підозрюваним (обвинуваченим) до моменту укладення угоди, або в угоді може бути зазначено строк відшкодування шкоди. Зокрема, якщо в результаті вчинення кримінального правопорушення потерпілому було заподіяно каліцтво або інше тяжке ушкодження здоров'я, в угоді може бути закріплено обов'язок підозрюваного (обвинуваченого) проводити щомісячні пожиттєві або до суттєвого покращення здоров'я потерпілого платежі на його користь.

Відшкодування шкоди можливе не лише у грошовому виразі, а також шляхом вчинення винною особою певних дій на користь потерпілого. Крім дій, спрямованих на відшкодування матеріальної шкоди, '''на підозрюваного (обвинуваченого) може бути покладено обов'язок вчинення дій, спрямованих на компенсацію моральної шкоди,''' зокрема, вибачитися перед потерпілим, публічно або через засоби масової інформації визнати свою вину.

'''В угоді про примирення детально роз'яснюється сторонам, що в результаті її укладення вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку''' з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У заключній частині угоди зазначаються дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.

'''''[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluSllSaW1kRUlzNzg/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-TC3KsRQRdLUkQT2XpdJkQQ&rtpof=true&sd=true Зразок угоди про примирення]'''''

=== Наслідки укладення угоди про примирення ===

'''Підозрюваний (обвинувачений)''' позбавляється права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. При цьому обвинуваченим, його захисником, законним представником бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав: - призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; - ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання;

'''Потерпілий''' крім зазначених прав на апеляційне або касаційне оскарження позбавляється права змінювати в подальшому розмір вимог про відшкодування заподіяної йому шкоди, а також звертатися за відшкодуванням заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства. Крім того, заявляти клопотання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення потерпілий може лише у випадку невиконання обвинуваченим у подальшому умов угоди.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути оскаржений в апеляційному порядку потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав:
* призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди;
* ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання;
* нероз’яснення йому наслідків укладення угоди;
== Загальні положення угоди про визнання винуватості ==

'''Угода про визнання винуватості''' – оформлена відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3793 статті 472 КПК України]домовленість, за якою прокурор та підозрюваний/обвинувачений досягають згоди про повне та беззастережне визнання підозрюваним/обвинуваченим своєї винуватості, про обов’язки підозрюваного/обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення чи проступку, вчиненого іншою особою (якщо це питання ставиться в рамках домовленості), а також про наслідки, які настануть для підозрюваного чи обвинуваченого в результаті укладення угоди (про міру покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності з випробуванням).

=== Умови укладення угоди про визнання винуватості ===
Угода про визнання винуватості може бути укладена '''за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого'''.

''Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим може бути укладена у провадженнях щодо:''
* '''кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів''';
* '''особливо тяжких злочинів''', віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами, а також, '''особливо тяжких злочинів''', вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
'''Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.''' Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Укладаючи угоду про визнання винуватості, особа беззастережно визнає свою вину і погоджується на призначення узгодженого покарання відмовляючись таким чином, від права на судовий розгляд своєї справи, під час якого прокурор повинен довести вину особи.

У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.

У разі якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно кількох осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма підозрюваними (обвинуваченими), відповідно до вимог абзацу першого частини восьмої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 469 КПК України] угоду може бути укладено з одним (кількома) із підозрюваних (обвинувачених). Кримінальне провадження стосовно особи (осіб), з якими досягнуто згоди щодо укладення угоди про визнання винуватості, на підставі постанови прокурора або ухвали суду підлягає виділенню в окреме провадження залежно від того, на якій із двох стадій кримінального процесу (досудового розслідування або судового розгляду) сторонами було ініційовано укладення угоди. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2875 КПК України.]
=== Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості ===

Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов’язаний враховувати такі обставини:
# ступінь та характер сприяння підозрюваного/обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
# характер і тяжкість обвинувачення (підозри);
# наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;
# наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

=== Зміст угоди про визнання винуватості ===
В угоді про визнання винуватості зазначаються:
* сторони угоди;
* формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;
* обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);
* умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення;
* узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням;
* наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3796 473 КПК України], наслідки невиконання угоди.

У заключній частині угоди зазначається дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.

'''''[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTlhDbjU4c3BfeGs/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0--f6k7ebOHovGm0GD9fuyVA&rtpof=true&sd=true Зразок угоди про визнання винуватості]'''''

=== Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного/обвинуваченого ===
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржена лише з таких підстав:
# призначення судом суворішого покарання, ніж було узгоджено сторонами;
# ухвалення вироку без згоди особи на призначення покарання;
# невиконання самим судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою та сьомою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 статті 474 КПК України,] у тому числі не роз'яснення особі наслідків укладення угоди.
Відмова від реалізації певних прав (права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на користь особи).

== Порядок судового провадження на підставі угод ==
Якщо '''угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.''' Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Перед ухваленням рішення про затвердження у'''годи про визнання винуватості''' суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

# що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3796 473 КПК України];
# характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Перед прийняттям рішення про затвердження '''угоди про примирення''' суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

# що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3796 473 КПК України];
# характер кожного обвинувачення;
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] та/або закону.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
# умови угоди суперечать вимогам Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
# умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
# умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
# існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
# очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;
# відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

== Оскарження вироку суду за результатами укладення угоди про примирення та угоди про визнання винуватості ==
За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, повинен прийняти одне із таких рішень:
* '''затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення;'''
* '''відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених частиною сьомою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 статті 474 КПК України.]'''

В апеляційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) може бути оскаржено лише сторонами судового провадження (виняток становить можливість оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення) та на підставах, визначених законом. Зокрема, обвинувачений, його захисник та законний представник можуть оскаржити такі судові рішення лише якщо:
* судом призначено покарання суворіше ніж узгоджене сторонами угоди;
* вирок ухвалено без згоди обвинуваченого на призначення покарання;
* суд не виконав вимоги, встановлені частинами четвертою - сьомою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 474 КПК України,] зокрема, не роз'яснив обвинуваченому наслідків укладення угоди.

Потерпілий, його представник, законний представник може оскаржити вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з таких підстав:
* призначення обвинуваченому покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди;
* ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання;
* невиконання судом вимог процесуального закону щодо необхідності у судовому засіданні переконатися, що потерпілий угоду про примирення уклав добровільно, а також невжиття заходів для з'ясування, чи справді угоду було укладено добровільно, нездійснення або неналежне здійснення судом перевірки змісту угоди на відповідність її вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3793 КПК України] та закону України про кримінальну відповідальність;
* нероз'яснення судом потерпілому перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення наслідків укладення та затвердження такої угоди.

Прокурор може оскаржити:
* вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 469 КПК України] угоду не може бути укладено;
* вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості з підстав: а) призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; б) затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 469 КПК України] угоду не може бути укладено.

До таких кримінальних проваджень слід віднести:
# провадження щодо кримінальних проступків, нетяжких чи тяжких злочинів, внаслідок яких шкоду завдано правам та інтересам фізичної та/або юридичної особам;
# провадження щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоду внаслідок їх вчинення. Тобто угоду про визнання винуватості не може бути укладено у будь-якому випадку.

В касаційному порядку можуть бути оскаржені вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок. Оскаржити зазначені рішення можуть лише сторони судового провадження з тих же підстав, що й в апеляційному порядку, за винятком визначених у пункті третьому частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3486 424 КПК України] підстав оскарження прокурором.

== Наслідки невиконання угоди ==

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.

Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T08:36:22Z

Nataliia.bohun: внесено зміни до підстав закриття провадження судом про банкрутство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* найменування органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
* повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
*подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
1) невнесення боржника - юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
3) смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім боржника - фізичної особи;
4) перебування у провадженні господарського суду справи про банкрутство (неплатоспроможність) того самого боржника;
5) відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
6) затвердження звіту керуючого санацією в порядку, передбаченому цим Кодексом;
7) затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
8) якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог;
9) якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України;
10) якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
11) укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України;
12) прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
13) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
'''Провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 11 і 12 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 10 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

У випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T08:29:11Z

Nataliia.bohun: внесено зміни, щодо задоволення вимог кредитора

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* найменування органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
* повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
*подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''

'''Даний законопроєкт передбачає:'''
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T08:16:36Z

Nataliia.bohun: внесено зміни у зобов'язання розпорядника майна

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* найменування органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
* повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
*подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''

'''Даний законопроєкт передбачає:'''
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T08:09:34Z

Nataliia.bohun: доповнено перелік обставин, які вказують у заяві про відкриття провадженнгя у справі про банкрутство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* найменування органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''

'''Даний законопроєкт передбачає:'''
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T08:06:27Z

Nataliia.bohun: доповнено вміст, що треба додати до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* найменування органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''

'''Даний законопроєкт передбачає:'''
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T08:03:38Z

Nataliia.bohun: видалено деякі пункти що саме додається до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* найменування органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''

'''Даний законопроєкт передбачає:'''
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T08:01:10Z

Nataliia.bohun: Видалена графа "про відсутність змін" щодо подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* найменування органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''

'''Даний законопроєкт передбачає:'''
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T07:53:29Z

Nataliia.bohun: доповнено інформацію, яку потрібно вказувати у заявах про відкриття провадження у справі про банкрутство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* найменування органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!''' '''Наразі будь-які законодавчі зміни підстав відкриття провадження у справах про банкрутство відсутні. Банкрутство в умовах перших трьох місяців війни не зазнало змін, статистика справ про банкрутство зараз недостатньо репрезентативна та прозора, а цікавої та важливої судової практики недостатньо.'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''

'''Даний законопроєкт передбачає:'''
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T07:50:05Z

Nataliia.bohun: додано перелік ким подається заява про відкриття ппровадження у справах про банкрутство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!''' '''Наразі будь-які законодавчі зміни підстав відкриття провадження у справах про банкрутство відсутні. Банкрутство в умовах перших трьох місяців війни не зазнало змін, статистика справ про банкрутство зараз недостатньо репрезентативна та прозора, а цікавої та важливої судової практики недостатньо.'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''

'''Даний законопроєкт передбачає:'''
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2023-12-12T07:44:03Z

Nataliia.bohun: додано повне поняття "банкрутства" згідно КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]
== Загальні положення ==
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України].

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''
* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!''' '''Наразі будь-які законодавчі зміни підстав відкриття провадження у справах про банкрутство відсутні. Банкрутство в умовах перших трьох місяців війни не зазнало змін, статистика справ про банкрутство зараз недостатньо репрезентативна та прозора, а цікавої та важливої судової практики недостатньо.'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
== Процедура розпорядження майном боржника ==
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
== Процедури санації боржника ==
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''
* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.

– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.

– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.

– якої заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''

'''Даний законопроєкт передбачає:'''
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів

2023-12-12T07:21:55Z

Nataliia.bohun: додано пункт "в електронному вигляді" щодо способу подачі документів згідно ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності"

== Нормативна база ==
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19/page Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1001 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/363-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 363 "Про затвердження Порядку подання органу ліцензування документів в електронній формі"]
== Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню==
Загальний порядок ліцензування в Україні встановлено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19/page Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]. Згідно з ним, до видів діяльності, на які необхідно отримувати ліцензію, належать перевезення пасажирів та міжнародні перевезення пасажирів. Перевезення пасажирів може здійснюватися на таксі, автобусами або ж легковими автомобілями на замовлення.

'''Господарська діяльність може провадитись частково за такими видами:'''
* внутрішні перевезення пасажирів на таксі;
* внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
* внутрішні перевезення пасажирів автобусами;
* внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями;
* міжнародні перевезення пасажирів на таксі;
* міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
* міжнародні перевезення пасажирів автобусами;
* міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями;
* міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів).
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#n200 п. 8-1 Ліцензійних умов] ліцензії на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 календарних днів, наступних за днем його припинення або скасування (далі - ліцензії на період дії воєнного стану в Україні), видаються за одним або декількома видами господарської діяльності, а саме:

# внутрішні перевезення пасажирів автобусами;
# внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями;
# міжнародні перевезення пасажирів автобусами;
# міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями;
# міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів) для цілей, визначених абзацом сьомим цього пункту.

Під господарською діяльністю, передбаченою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#n239 абзацами другим - шостим цього пункту], розуміється діяльність, яка необхідна для здійснення заходів щодо забезпечення захисту інтересів держави на період дії воєнного стану в Україні.

== Яким вимогам необхідно відповідати, щоб здійснювати пасажирські перевезення ==
'''''По–перше''''', у перевізника повинна бути належна матеріально-технічна база або договори із суб’єктами господарювання, які надають послуги з виконання технологічних операцій;

'''''По-друге''''', необхідні транспортні засоби: вони можуть бути власними, орендованими або наданими у кредит чи лізинг;

'''''По-третє''''', для перевезення пасажирів на таксі потрібне спеціальне обладнання транспортних засобів;

'''''По-четверте''''', окремі вимоги передбачаються до кваліфікації персоналу автомобільного перевізника, а саме:
* Вимоги до освіти та стажу роботи тих осіб, які перевіряють технічний стан транспорту, здійснюють їх ремонт, технічне обслуговування;
* Вимоги до кваліфікації та освіти медичних працівників, які здійснюють щозмінні медичні огляди водіїв;
* Для міжнародних перевезень у перевізника повинен бути фахівець, відповідальний за їх організацію та безпеку, ліцензійними умовами встановлені вимоги до нього.
Необхідно укласти трудові договори з цими особами та водіями. При цьому вимоги до їх кваліфікації залежать від транспорту, на якому планується здійснення перевезень, та містяться в ліцензійних умовах.

'''''По-п’яте''''', для міжнародних перевезень пасажирів установлюються особливі вимоги до досвіду роботи здобувача ліцензії. Якщо ж перевізник бажає вийти на міжнародний рівень та здійснити міжнародні перевезення пасажирів, то для цього необхідним є трирічний досвід роботи з пасажирських перевезень на внутрішньому українському ринку. Ліцензії видаються лише за тієї умови, якщо здобувач ліцензії підтвердить досвід роботи протягом трьох років у сфері внутрішніх перевезень. Цю інформацію необхідно зазначити у складі відомостей про наявність матеріально-технічної бази.
== Куди звертатися ==
Суб’єкти господарювання, які бажають здійснювати діяльність з пасажирських перевезень, повинні відповідати Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затвердженим [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1001] (далі - Ліцензійні умови), та одержати ліцензію.

Органом ліцензування в даному випадку є [https://dsbt.gov.ua/uk Державна служба України з безпеки на транспорті] (Укртрансбезпека). Територіальні органи Укртрансбезпеки не здійснюють ліцензування, а тому щоб отримати ліцензію, необхідно звертатись до центрального органу.
==Перелік необхідних документів==
Здобувач ліцензії подає у спосіб, передбачений [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19/page частиною першою статті 10 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"], до органу ліцензування заяву на отримання ліцензії за формою згідно з [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF додатком 1].

'''До заяви на отримання ліцензії, додаються за підписом здобувача ліцензії або уповноваженої ним особи такі підтвердні документи:'''
* відомості про наявність матеріально-технічної бази, яка забезпечує виконання технологічних операцій, або договорів із суб’єктами господарювання, що надають послуги з виконання таких операцій, за формою згідно з [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF додатком 2] та завірені здобувачем ліцензії копії зазначених договорів;
* відомості про власні, орендовані, надані ліцензіату в кредит або лізинг транспортні засоби за формою згідно з [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF додатком 3] та завірені заявником копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та тимчасових реєстраційних талонів, якщо передбачено їх оформлення;
* відомості про спеціальне обладнання транспортних засобів, які використовуються для перевезень пасажирів на таксі, за формою згідно з [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF додатком 4] (для внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів на таксі);
* відомості про кваліфікацію персоналу автомобільного перевізника, визначеного [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF пунктами 12-15 Ліцензійних умов], за формою згідно з [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF додатком 5.]
Заява та підтвердні документи, що до неї додаються, приймаються органом ліцензування за описом згідно з [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF додатком 6.]
{| class="wikitable"
|-
| [http://dsbt.gov.ua/storinka/perelik-dokumentiv-ta-zrazky '''Перелік документів та зразки''']
|}
=== У який спосіб подати документи? ===
Частина перша [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19/page статті 10 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"] передбачає подачу документів:
* нарочно, відповідно до [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19/page пункту 3 частини другої статті 6 Закону] та у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 статтею 9 Закону України "Про адміністративні послуги"];
* поштовим відправленням з описом вкладення;
* в електронному вигляді за допомогою порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Порядок подання органу ліцензування документів в електронній формі затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/363-2017-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 363.]

'''Подати документи можна за такими адресами:'''
* листування (поштові відправлення): просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135;
* нарочно: просп. Перемоги, 57, каб. 1007, м. Київ;
* в електронній формі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При зверненні особисто (нарочно), здобувач ліцензії повинен мати при собі оригінал документу, що посвідчує особу.
Документи, що подаються в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 01.08.2022]

При зверненні уповноваженої особи здобувача ліцензії необхідно мати при собі довіреність на подачу документів (довіреність повинна містити: назву органу до якого подаються документи, дату видачі довіреності та термін дії, перелік прав на дії уповноваженої особа та зразок її підпису ін.) та оригінал документу, що посвідчує особу (зазначений у цій довіреності).

'''Ліцензія на період дії воєнного стану в Україні''' видається на підставі заяви на отримання такої ліцензії за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#n185 додатком 1] із зазначенням видів господарської діяльності, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#n185 абзацами другим - шостим цього пункту], з приміткою “на період дії воєнного стану в Україні”, що подається в електронній формі через інформаційну систему Укртрансбезпеки.

До заяви на отримання ліцензії на період дії воєнного стану в Україні додаються відомості про власні, орендовані, надані ліцензіату в кредит або лізинг транспортні засоби за формою згідно з додатком 3 та кольорові фотокопії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та тимчасових реєстраційних талонів, якщо їх оформлення передбачено.

Відсутність відомостей про наявність матеріально-технічної бази, яка забезпечує виконання технологічних операцій, або договорів із суб’єктами господарювання, що надають послуги з виконання таких операцій, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#n185 додатком 2] та відомостей про кваліфікацію персоналу автомобільного перевізника за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#n185 додатком 5] не звільняє ліцензіата від зобов’язань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#n185 пункті 16 цих Ліцензійних умов].

Ліцензії на період дії воєнного стану в Україні на провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень пасажирів автобусами, міжнародних перевезень небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями видаються без підтвердження здобувачами таких ліцензій трирічного досвіду роботи за визначеними видами господарської діяльності.

Ліцензії на період дії воєнного стану в Україні оформлюються органом ліцензування в електронному вигляді та підлягають обов’язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0839-16#Text Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Мін’юсту від 10 червня 2016 р. № 1657/5.]

Ліцензія на період дії воєнного стану в Україні підлягає анулюванню протягом 60 календарних днів після закінчення строку, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#n185 абзаці першому пункту 8-1 Ліцензійних умов].

== Плата за видачу ліцензії==
За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі '''одного прожиткового мінімуму''', виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.

Плата за видачу ліцензії, що видана Радою міністрів Автономної Республіки Крим або місцевим органом виконавчої влади, становить '''10 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''', що діє на день прийняття рішення про видачу ліцензії.

'''Переоформлення ліцензії є безоплатним.'''

Плата за видачу ліцензії вноситься ліцензіатом у строк '''не пізніше десяти робочих днів''' з дня оприлюднення на [https://kap.minjust.gov.ua/ порталі електронних сервісів] рішення про видачу ліцензії.

Документом, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, є копія квитанції, виданої банком, копія платіжного доручення з відміткою банку, квитанція з платіжного термінала, квитанція (чек) з поштового відділення зв’язку.
== На який термін видається ліцензія ==
Термін дії ліцензії не обмежений ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/222-19/page Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]).
== Корисні посилання ==
* [https://dsbt.gov.ua/uk/storinka/licenzuvannya Ліцензування]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Електронний договір: порядок укладення та підписання

2023-11-13T08:58:17Z

Nataliia.bohun:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
#
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
#
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закон України «Про інформацію»]
#
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»]
#
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронні довірчі послуги»]
#
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закон України «Про захист персональних даних»]
== Що розуміється під поняттям «електронний договір»? ==
'''Електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків і оформлена в електронній формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»]) .'''

'''Важливо!''' Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 2 абзац 2 статті 639 Цивільного кодексу України], договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Якщо взяти до уваги положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text частини 1 статті 181 Господарського кодексу України] очевидно, що договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Однак, допустимо укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Отже, договір, укладений в електронній формі, вважається таким, що укладений у письмовому вигляді [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (статті 205, 207 Цивільного кодексу України)].
[[Файл:60bc937d8b7accc3ff20d8be3fe5b350.png|міні]]
== Вимоги щодо змісту і форми електронного договору ==
'''Зверніть увагу!''' Електронний договір повинен містити всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, в зв’язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України] договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

'''Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.'''

Це означає, якщо ми маємо електронну форму договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»] моментом підписання електронної договору є використання:
* електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
* електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;
* аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
'''До уваги!''' Створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа вимагає не кожна електронна правова угода. Тобто, це означає, що електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично – у вигляді окремого документа.
== Особливості укладення електронного договору ==
Електронний договір, крім визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про:
* технологію (порядок) укладення договору;
* порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору;
* можливість та порядок внесення змін до умов договору;
* спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
* порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов’язань;
* технічні засоби ідентифікації сторони;
* порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
* посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;
* спосіб зберігання та пред’явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;
* умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;
* можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору;
* інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

'''Важливо!''' З моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції електронний договір вважається укладеним.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Така пропозиція може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

'''Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:'''
* надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір;
* заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі;
* вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.
'''Зверніть увагу!''' Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов’язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб’єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

'''Місцем укладення електронного договору''' є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

'''Момент виконання''' продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов’язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.
У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов’язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.

'''До уваги!''' Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов’язань між сторонами.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.

'''Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:'''
* умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
* найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
* гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;
* порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов’язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»], вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, є оригіналом такого документа.

'''Важливо!''' Електронні документи (повідомлення), пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статтею 95 Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text статтею 91 Господарського процесуального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України], докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
== Електронний підпис ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»] '''електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.'''

'''Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.'''

Отже, електронний підпис чи печатка '''не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.'''
'''
[[Категорія:Цивільне право‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎‎]]
[[Категорія:Господарське право‎‎]]'''