WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Військовий облік

2022-03-16T17:11:55Z

Nataliia.Pyshchymukha:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-19 Закон України "Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/618/2012 Указ Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618/2012 "Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921 (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 1994 року № 711 "Про затвердження переліку спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку, можуть бути взяті на військовий облік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 194 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану"]
== Загальна інформація ==
Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов’язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов’язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF Порядку]).

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та в особливий період.

Бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час є одним із завдань військового обліку (абзац п'ятий пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF Порядку]).
== Військовий облік ==
Усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку, що ведеться за місцем їх проживання (стаття 33 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]). Військовий облік організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов’язані працюють (навчаються) (пункт 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF Порядку]).

Військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:
* для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
* для військовозобов’язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF Порядку]).
Призовники та військовозобов'язані після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (частина третя статті 37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

Військовий облік військовозобов’язаних за призначенням поділяється на:
* загальний (військовозобов'язані, які не перебувають на спеціальному обліку);
* спеціальний (військовозобов’язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час).
Для забезпечення військового обліку створюється Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних.
=== Взяття на військовий облік ===
Взяттю на військовий облік державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають:

♦ як '''призовники''' - громадяни у віці від 17 до 27 років, які:
# не приписані до призовних дільниць та не перебувають у запасі Збройних Сил, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки;
# приписані до призовних дільниць;
# прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону на нове місце проживання;
# набули громадянство України та підлягають приписці до призовних дільниць;
♦ як '''військовозобов'язані''':
# громадяни, придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил;
# особи, звільнені з військової служби в запас Збройних Сил, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки;
# особи, які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"];
# особи, звільнені із служби з Національної поліції, Міністерства внутрішніх справ України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодексом цивільного захисту України], до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (Державна податкова служба України та Державна митна служба України);
# особи, які [[Підстави набуття громадянства України|набули громадянство України]] і підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;
# особи, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону на нове місце проживання;
# військовозобов’язані, виключені з військового обліку Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки;
# призовники, яких відповідно до статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n680 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"] звільнено від призову на строкову військову службу;
# особи, які досягли граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників;
# жінки, які мають фах, споріднений з відповідними військово-обліковими спеціальностями, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-94-%D0%BF перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України], за умови їх придатності до проходження військової служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом;
# особи, які прибули з тимчасово окупованої території України, після взяття на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті за місцем [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб]].
'''Не підлягають взяттю на військовий облік''' військовозобов’язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями:
* особи, які після проходження строкової військової служби прийняті на [[Укладення контракту на проходження військової служби|військову службу за контрактом]] до військових формувань, утворених відповідно до законів, крім Збройних Сил, або на службу до Національної поліції, органів, підрозділів цивільного захисту, до Державної служби спеціального зв'язку та захситу інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби;
* особи, які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
* [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|особи, які вибули до інших країн на постійне місце проживання]];
* в інших випадках - за рішенням [https://www.mil.gov.ua/ Міністерства оборони України] (пункт 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF Порядку]).
Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться''' (частина третя стаття 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
=== Виключення з військового обліку ===
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
# призвані чи прийняті на військову службу;
# проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
# визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
# досягли граничного віку перебування в запасі;
# [[Припинення громадянства України|припинили громадянство України]];
# були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
# направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусові заходи медичного характеру]];
# померли або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими]] (частина шоста статті 37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
== Діяльність з ведення військового обліку державними органами, підприємствами, організаціями ==
Заходи, що здійснюються державними органами, підприємства, установами та організаціями з метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних:
# перевірка у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікових документів. Приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки;
# надсилання у '''семиденний строк''' до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлень про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи (відрахованих з закладу освіти);
# оповіщення на вимогу районних (міських) військових комісаріатів призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до районних (міських) військових комісаріатів і забезпечення їх своєчасного прибуття;
# взаємодія з районними (міськими) військовими комісаріатами щодо строків та способів звіряння даних особових карток, списків призовників і військовозобов’язаних, їх облікових даних, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних;
# організація періодичного звіряння особових карток призовників і військовозобов’язаних із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Не рідше одного разу на рік проведення звіряння особових карток працівників з обліковими документами районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
# у '''п’ятиденний строк''' з дня подання відповідних документів внесення до особових карток призовників і військовозобов’язаних змін щодо їх сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади та надсилання (у разі наявності) щомісяця до 5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних;
# складення і подання '''щороку до 1 грудня''' до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (у разі їх наявності);
# приймання під розписку від призовників і військовозобов’язаних їх військово-облікових документів для подання до районних (міських) військових комісаріатів для звіряння з обліковими даними та оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
# своєчасне оформлення документів для бронювання військовозобов’язаних за центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час;
# постійний контроль за виконанням посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій, призовниками і військовозобов’язаними встановлених правил військового обліку та проведення відповідної роз’яснювальної роботи;
# постійне інформування районних (міських) військових комісаріатів про громадян та посадових осіб, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом;
# ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів (пункт 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF Порядку]).
== Правила військового обліку призовників і військовозобов’язаних ==
Призовники і військовозобов’язані повинні дотримуватися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF#n280 Правил військового обліку призовників і військовозобов’язаних] (додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF Порядку]), зокрема:
* перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) військових комісаріатах, за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;
* прибувати за викликом районних (міських) військових комісаріатів на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) військових комісаріатів), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних;
* не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу військового комісара районного (міського) військового комісаріату, відповідних керівників СБУ або Служби зовнішньої розвідки;
* проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районних (міських) військових комісаріатів;
* проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
* особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) військових комісаріатів з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;
* особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;
* негайно повідомляти районним (міським) військовим комісаріатам за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
* подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) військових комісаріатів документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.
У разі коли за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в '''десятиденний строк''' з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.
== Бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час ==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період (статт 24 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

На військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню за переліками посад та професій, військовими комісаріатами за місцем розташування підприємств оформлюються '''посвідчення про відстрочку від призову''' та '''повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік'''.

З питань, що пов'язані з бронюванням військовозобов'язаних за підприємствами, останні звертаються до міністерств, відомств, обласних державних адміністрацій та до військових комісаріатів за місцем знаходження підприємств.

В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюється у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/194-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 194 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану".]

Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час регулюються, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45 "Про затвердження Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час" (для службового користування) та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493 "Про затвердження переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час".
== Відповідальність ==
Громадяни, які ухиляються від військового обліку несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |'''Зміст порушення'''
| rowspan="2" |'''Порушена норма'''
| colspan="2" |'''Розмір адмінштрафу'''
|-
|'''уперше'''
|'''повторно протягом року'''
|-
|Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
|Ст. 2101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 510 до 1700 грн
|Від 1700 до 5100 грн
|-
|Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності
|Ст. 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 17 до 51 грн
|Від 51 до 119 грн
|-
|Неподання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ та організацій списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць
|Ст. 2112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 17 до 51 грн
|Від 51 до 119 грн
|-
|Прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання
|Ст. 2113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 17 до 51 грн
|Від 51 до 119 грн
|-
|Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик до військових комісаріатів або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці
|Ст. 2114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2449 КУпАП]
|Від 17 до 51 грн
|Від 51 до 119 грн
|}
За ухилення від військового обліку або спеціальних зборів громадяни можуть притягуватися до [[Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів|кримінальної відповідальності]].
== Корисні посилання ==
* [https://bz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/BZ010939 Військовий облік на підприємстві: розставляємо акценти]
== Див. також ==
* [[Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Гарантії для працівників призваних на військову службу]]
* [[Призов на військову службу офіцерів запасу у мирний час]]
* [[Порядок проведення військової підготовки громадян України]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування

2022-03-09T18:01:53Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Примітка */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1185-18 Закон України «Про амністію у 2014 році»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування амністії в Україні»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/223/2015 Указ Президента України від 21 квітня 2015 року № 223 «Про порядок здійснення помилування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-21#Text Наказ Міністерства юстиції України від 26 травня 2021 року № 1848/5 «Про затвердження Порядку подання до Офісу Президента України матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених та виконання указів Президента України про помилування»]
==Амністія==
===Загальні положення===
'''Амністія''' (грец. αμνηστια — прощення) — повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про застосування амністії в Україні"] (далі - Закон).

Верховна Рада України вправі прийняти закон про амністію як щодо певної категорії осіб, так і щодо конкретно визначеної особи (індивідуальна амністія) (частина четверта статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Закони про амністію, за винятком законів про умовну амністію, Верховна Рада України може приймати '''не частіше одного разу протягом календарного року''', крім випадків індивідуальної амністії (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Дія закону про амністію поширюється на кримінальні правопорушення, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжувані кримінальні правопорушення, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання законом про амністію чинності.

У виняткових випадках з метою припинення суспільно небезпечних групових проявів чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених законом про амністію (умовна амністія) (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

===Куди звернутися===
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

'''''Застосування цього Закону здійснюється щодо:'''''
*осіб, звільнених від відбування покарань з випробувань, та осіб, яких засуджено до покарань, що не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарань у виді штрафу, — за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
*осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарань не виконано, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
*засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, — за поданням начальника встанови, погодження відповідною спостережною комісією або службою у справах для дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника;
*осіб, щодо яких судом ухвалено вирок, який не набрав законної сили, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом до кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання, яка особа викликається в судове засідання і може давати пояснення.

Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи. У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання.

Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно.

Особи, засуджені за вчинення кримінального правопорушення, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію. Але це не значить, що амністія можлива лише протягом 3 місяців. Цей термін встановлено для посадових осіб пенетенціарних установ, прокуратури та суду, щоб вони не зволікали із застосуванням Закону про амністію.
===Перелік документів===
Клопотання про застосування амністії може подати установа виконання покарань, також засуджена особа. Якщо подає засуджена особа, то усі необхідні документи вилучаються із кримінальної справи такої особи. Також якщо засуджена особа має неповнолітню дитину, тоді до клопотання додається свідоцтво про народження. Якщо засуджений є особою з інвалідністю - до клопотання додається довідка про інвалідність, якщо батьки похилого віку - пенсійне посвідчення тощо.

===Підстави для відмови===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#top Законом] визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії:
*осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
*осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
*осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
*осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
*осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисне кримінальне правопорушення.

Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть.

Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Особи, визнані винними у вчиненні державної зради, диверсії, корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, - не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених частиною третьою статті 81 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

Дія законів про амністію не поширюється на осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності. Застосування амністії передбачає звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а неосудні до таких осіб не належать. Водночас обмежено осудна особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності чи від покарання або від його подальшого відбування у випадках, передбачених законом, у тому числі на підставі акта амністії.
===Порядок та строки оскарження===
Вказуються в рішенні суду та оскаржуються в апеляційному суді.

==Помилування==
'''Помилування''' — звільнення від відбування кримінального покарання індивідуальним рішенням, як правило, глави держави.

В Україні помилування здійснюється лише щодо засуджених осіб. Питання помилування регламентовано Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223 «Про порядок здійснення помилування», яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення про порядок здійснення помилування] (надалі - Положення).

'''''Помилування засуджених здійснюється у виді:'''''
*заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років;
*повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань.

'''''Право клопотати про помилування має особа''''':
*засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;
*засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України;
*засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування;
*є захисником, одним із батьків, дружиною (чоловіком), дитиною, іншим членом сім'ї, законним представником засудженої особи;
*у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин клопотання про помилування також може бути подано головою або іншим членом Комісії при Президентові України у питаннях помилування, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженим Президента України з прав дитини, Радником - уповноваженим Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, Радником - уповноваженим Президента України з питань безбар'єрності (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення]).
Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення] клопотання подається лише після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.

У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше 20 років призначеного покарання.

===Куди звернутися===
Клопотання про помилування особою, засудженою судом України, яка відбуває покарання в Україні, або засудженою судом іноземної держави і переданою для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань (абзац перший пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення]).
===Зразки необхідних документів та строки розгляду питання===
Перш за все, клопотання про помилування оформляється власноруч в довільній формі, яке адміністрацією установи невідкладно реєструються в журналі обліку клопотань про помилування засуджених.

Адміністрація установи '''протягом 15 днів''' з дня подання клопотання забезпечує підготовку характеристики на засудженого і відомостей про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі та направляє клопотання про помилування засудженого(ї) та підготовлені до нього документи до Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України (далі - Департамент).

У характеристиці, яка долучається до клопотання про помилування повинно відображатися поведінка за весь період відбування покарання (ставлення до праці та навчання, участь у виховних заходах і реалізації програм диференційного виховного впливу, соціально-корисна активність, ставлення до вчиненого кримінального правопорушення та відшкодування завданого збитку, соціальні зв’язки, ступінь виправлення) із викладеною думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування, а також інші відомості і дані, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Крім цього, до клопотання про помилування особи, засудженої до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі, арешту, додаються:
#анкета засудженого;
#копії вироків, ухвал і постанов суду, які є підставою для відбування покарання засудженим;
#копія повідомлення про набрання вироком, ухвалою або постановою законної сили;
#характеристика на засудженого;
#відомості про заохочення та стягнення;
#виписка з медичної карти амбулаторного хворого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n15 форма № 025/о]) та виписка з карти хворого, який вибув із стаціонару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n15 форма № 066/о]);
#відомості про наявність майнового позову, який підлягає стягненню, та стан відшкодування заподіяних кримінальним правопорушенням збитків;
#психологічна характеристика на засудженого (щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі).

Вказане [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015/ed20210826#top Положення] саме надає право засудженому до клопотання про помилування долучити інші документи, які, на його погляд, мають значення для застосування помилування.

Після погодження характеристики заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи та затвердження її начальником установи клопотання засудженого про помилування, характеристика на засудженого і відомості про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі протягом '''3-х робочих днів''' з дня реєстрації клопотання про помилування передаються до підрозділу контролю за виконанням судових рішень установи для подальшого оформлення документів.

Адміністрація установи зобов'язана під особистий підпис ознайомити засудженого із копіями документів, які додаються до клопотання про помилування, що проставляється на копії супровідного листа до Департаменту, після чого вони долучаються до особової справи засудженого.

Після спливу '''5 денного строку''' Адміністрація установи передає клопотання разом з характеристикою на засудженого до Адміністрації Президента України.

Клопотання про помилування і підготовлені Департаментом матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія) (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення]).

'''''Під час розгляду клопотання про помилування враховуються:'''''
*ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини;
*думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших суб’єктів про доцільність помилування.

За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.

Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення]).

Про помилування засудженого Президент України видає '''указ'''.

Після цього, з метою виконання такого указу, він надсилається:
*щодо осіб, які відбувають покарання в установах чи органах виконання покарань, а також щодо осіб (громадян іноземної держави), засуджених судами України до позбавлення волі, які передані для відбування покарання в державах, громадянами яких вони є, - Міністерству юстиції України;
*щодо осіб, які звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам;
*щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, до службових обмежень для військовослужбовців чи до позбавлення військових звань, - Міністерству оборони України;
*щодо інших осіб - відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до відома та іншим державним органам, органам місцевого самоврядування для забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.

===Порядок оскарження===
У разі відхилення Комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через п'ять років, а щодо інших засуджених - не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням.
==Зразки клопотань==

*[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluOTBkdDdsekl5cjQ/view?usp=sharing Клопотання про застосування амністії та звільнення від покарання]
*[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluZEo4c2JpSTRxRzQ/view?usp=sharing Клопотання про помилування]

== Примітка ==
17.02.2022 року прийнято за основу проект Закону "Про амністію з нагоди 30-ї річниці незалежності України".

Законопроектом пропонується визначити правові основи звільнення осіб від відбування покарання на підставі акту амністії, механізм взаємодії кримінально-виконавчої служби з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Проектом передбачається оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально: на неповнолітніх та жінок, а також чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей з інвалідністю, до осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, учасників бойових дій, осіб, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, тощо.

Основними критеріями для застосування амністії згідно з проектом є:

- незначна суспільна небезпека діянь, що вчинила особа, яка відбуває покарання;

- об’єктивні фактори (тяжка хвороба, похилий вік тощо), що суттєво знижують небезпечність осіб, яких пропонується звільнити від відбування покарання;

- значний строк відбутого засудженими особами покарання на момент проголошення амністії.

Законопроектом, також, визначено категорії засуджених, щодо яких амністія не застосовується. Це, насамперед, особи, які скоїли тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, а також особи, які вчинили кримінальні правопорушення з використанням службового становища (корупційні кримінальні правопорушення).

Проект Закону зареєстровано за №5249-1.
[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Засуджені‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Президент України‎]]

Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування

2022-03-09T18:00:50Z

Nataliia.Pyshchymukha:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1185-18 Закон України «Про амністію у 2014 році»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування амністії в Україні»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/223/2015 Указ Президента України від 21 квітня 2015 року № 223 «Про порядок здійснення помилування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-21#Text Наказ Міністерства юстиції України від 26 травня 2021 року № 1848/5 «Про затвердження Порядку подання до Офісу Президента України матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених та виконання указів Президента України про помилування»]
==Амністія==
===Загальні положення===
'''Амністія''' (грец. αμνηστια — прощення) — повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про застосування амністії в Україні"] (далі - Закон).

Верховна Рада України вправі прийняти закон про амністію як щодо певної категорії осіб, так і щодо конкретно визначеної особи (індивідуальна амністія) (частина четверта статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Закони про амністію, за винятком законів про умовну амністію, Верховна Рада України може приймати '''не частіше одного разу протягом календарного року''', крім випадків індивідуальної амністії (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Дія закону про амністію поширюється на кримінальні правопорушення, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжувані кримінальні правопорушення, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання законом про амністію чинності.

У виняткових випадках з метою припинення суспільно небезпечних групових проявів чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених законом про амністію (умовна амністія) (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

===Куди звернутися===
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

'''''Застосування цього Закону здійснюється щодо:'''''
*осіб, звільнених від відбування покарань з випробувань, та осіб, яких засуджено до покарань, що не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарань у виді штрафу, — за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
*осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарань не виконано, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
*засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, — за поданням начальника встанови, погодження відповідною спостережною комісією або службою у справах для дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника;
*осіб, щодо яких судом ухвалено вирок, який не набрав законної сили, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом до кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання, яка особа викликається в судове засідання і може давати пояснення.

Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи. У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання.

Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно.

Особи, засуджені за вчинення кримінального правопорушення, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію. Але це не значить, що амністія можлива лише протягом 3 місяців. Цей термін встановлено для посадових осіб пенетенціарних установ, прокуратури та суду, щоб вони не зволікали із застосуванням Закону про амністію.
===Перелік документів===
Клопотання про застосування амністії може подати установа виконання покарань, також засуджена особа. Якщо подає засуджена особа, то усі необхідні документи вилучаються із кримінальної справи такої особи. Також якщо засуджена особа має неповнолітню дитину, тоді до клопотання додається свідоцтво про народження. Якщо засуджений є особою з інвалідністю - до клопотання додається довідка про інвалідність, якщо батьки похилого віку - пенсійне посвідчення тощо.

===Підстави для відмови===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#top Законом] визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії:
*осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
*осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
*осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
*осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
*осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисне кримінальне правопорушення.

Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть.

Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону]).

Особи, визнані винними у вчиненні державної зради, диверсії, корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, - не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених частиною третьою статті 81 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

Дія законів про амністію не поширюється на осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності. Застосування амністії передбачає звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а неосудні до таких осіб не належать. Водночас обмежено осудна особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності чи від покарання або від його подальшого відбування у випадках, передбачених законом, у тому числі на підставі акта амністії.
===Порядок та строки оскарження===
Вказуються в рішенні суду та оскаржуються в апеляційному суді.

==Помилування==
'''Помилування''' — звільнення від відбування кримінального покарання індивідуальним рішенням, як правило, глави держави.

В Україні помилування здійснюється лише щодо засуджених осіб. Питання помилування регламентовано Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223 «Про порядок здійснення помилування», яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення про порядок здійснення помилування] (надалі - Положення).

'''''Помилування засуджених здійснюється у виді:'''''
*заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років;
*повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань.

'''''Право клопотати про помилування має особа''''':
*засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;
*засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України;
*засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування;
*є захисником, одним із батьків, дружиною (чоловіком), дитиною, іншим членом сім'ї, законним представником засудженої особи;
*у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин клопотання про помилування також може бути подано головою або іншим членом Комісії при Президентові України у питаннях помилування, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженим Президента України з прав дитини, Радником - уповноваженим Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, Радником - уповноваженим Президента України з питань безбар'єрності (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення]).
Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення] клопотання подається лише після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.

У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше 20 років призначеного покарання.

===Куди звернутися===
Клопотання про помилування особою, засудженою судом України, яка відбуває покарання в Україні, або засудженою судом іноземної держави і переданою для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань (абзац перший пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення]).
===Зразки необхідних документів та строки розгляду питання===
Перш за все, клопотання про помилування оформляється власноруч в довільній формі, яке адміністрацією установи невідкладно реєструються в журналі обліку клопотань про помилування засуджених.

Адміністрація установи '''протягом 15 днів''' з дня подання клопотання забезпечує підготовку характеристики на засудженого і відомостей про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі та направляє клопотання про помилування засудженого(ї) та підготовлені до нього документи до Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України (далі - Департамент).

У характеристиці, яка долучається до клопотання про помилування повинно відображатися поведінка за весь період відбування покарання (ставлення до праці та навчання, участь у виховних заходах і реалізації програм диференційного виховного впливу, соціально-корисна активність, ставлення до вчиненого кримінального правопорушення та відшкодування завданого збитку, соціальні зв’язки, ступінь виправлення) із викладеною думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування, а також інші відомості і дані, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Крім цього, до клопотання про помилування особи, засудженої до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі, арешту, додаються:
#анкета засудженого;
#копії вироків, ухвал і постанов суду, які є підставою для відбування покарання засудженим;
#копія повідомлення про набрання вироком, ухвалою або постановою законної сили;
#характеристика на засудженого;
#відомості про заохочення та стягнення;
#виписка з медичної карти амбулаторного хворого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n15 форма № 025/о]) та виписка з карти хворого, який вибув із стаціонару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n15 форма № 066/о]);
#відомості про наявність майнового позову, який підлягає стягненню, та стан відшкодування заподіяних кримінальним правопорушенням збитків;
#психологічна характеристика на засудженого (щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі).

Вказане [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015/ed20210826#top Положення] саме надає право засудженому до клопотання про помилування долучити інші документи, які, на його погляд, мають значення для застосування помилування.

Після погодження характеристики заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи та затвердження її начальником установи клопотання засудженого про помилування, характеристика на засудженого і відомості про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі протягом '''3-х робочих днів''' з дня реєстрації клопотання про помилування передаються до підрозділу контролю за виконанням судових рішень установи для подальшого оформлення документів.

Адміністрація установи зобов'язана під особистий підпис ознайомити засудженого із копіями документів, які додаються до клопотання про помилування, що проставляється на копії супровідного листа до Департаменту, після чого вони долучаються до особової справи засудженого.

Після спливу '''5 денного строку''' Адміністрація установи передає клопотання разом з характеристикою на засудженого до Адміністрації Президента України.

Клопотання про помилування і підготовлені Департаментом матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія) (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення]).

'''''Під час розгляду клопотання про помилування враховуються:'''''
*ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини;
*думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших суб’єктів про доцільність помилування.

За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.

Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/223/2015#Text Положення]).

Про помилування засудженого Президент України видає '''указ'''.

Після цього, з метою виконання такого указу, він надсилається:
*щодо осіб, які відбувають покарання в установах чи органах виконання покарань, а також щодо осіб (громадян іноземної держави), засуджених судами України до позбавлення волі, які передані для відбування покарання в державах, громадянами яких вони є, - Міністерству юстиції України;
*щодо осіб, які звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам;
*щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, до службових обмежень для військовослужбовців чи до позбавлення військових звань, - Міністерству оборони України;
*щодо інших осіб - відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до відома та іншим державним органам, органам місцевого самоврядування для забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.

===Порядок оскарження===
У разі відхилення Комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через п'ять років, а щодо інших засуджених - не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням.
==Зразки клопотань==

*[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluOTBkdDdsekl5cjQ/view?usp=sharing Клопотання про застосування амністії та звільнення від покарання]
*[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluZEo4c2JpSTRxRzQ/view?usp=sharing Клопотання про помилування]

== Примітка ==
[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Засуджені‎‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Президент України‎]]

Особливості нотаріального посвідчення довіреності

2022-03-09T17:49:49Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по-батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

В умовах воєнного стану довіреності військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також, працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі.
|}

== Звернення до нотаріуса за посвідченням довіреності ==
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім'я однієї особи або кількох осіб за усним зверненням довірителя [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran410#n410 ( глава 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 )]

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина 1 статті 245 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1345#n1345 Цивільного кодексу України)].

== Вимоги до змісту довіреності ==
[[Файл:Довіреність.jpeg|міні]]

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети.
Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.
У довіреності на укладання договору дарування обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною.
У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).

== Визначення строку дії довіреності ==
* Строк, на який може бути видана довіреність, визначається відповідно до статті 247 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
* Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події.
* Довіреність, у якій не зазначена дата її вчинення, є нікчемною.

== Посвідчення довіреності, виданої в порядку передоручення ==
Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.
При посвідченні довіреності в порядку передоручення нотаріус роз'яснює представнику довірителя вимоги статті 240 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].

У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення.
Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю.
Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.
У довіреності, виданій у порядку передоручення, мають бути вказані дата і місце посвідчення основної довіреності, та реєстровий номер, найменування нотаріального округу, прізвище, ім’я та по батькові нотаріуса, який її посвідчив, прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження.

На основній довіреності робиться відмітка про передоручення.
Копія основної довіреності додається до примірника довіреності, що залишається у матеріалах нотаріальної справи.
При наступному посвідченні довіреності, виданої за передорученням тим самим нотаріусом, копія основної довіреності не залишається.
На примірнику такої довіреності, що залишається у справах нотаріуса, робиться відмітка із зазначенням реквізитів довіреності, виданої у порядку передоручення, до якої прикріплено копію основної довіреності.

== Порядок скасування довіреності ==
Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної, може у будь-який час скасувати довіреність або довіреність, видану в порядку передоручення.
Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві.
Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності може бути оформлено нотаріусом згідно з цим Порядком шляхом передавання відповідної заяви.

Посвідчені нотаріусами довіреності, а також передоручення за ними, припинення їх дії підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252].

== Довіреності які прирівнюються до нотаріально посвідчених ==
До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
* довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;
* довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів;
* довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;
* довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.
* довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

== Оплата вчинюваних нотаріальних дій ==
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених законодавством ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пункт 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Приватні нотаріуси за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, справляють плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.

== Звільнення від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами ==
Стаття 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] регламентує звільнення від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами:
* громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - '''не менше трьох років''';
* громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні '''не менше чотирьох років;'''
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* інваліди I та II груп;
* всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації
* особи з інвалідністю, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - '''за вчинення всіх нотаріальних дій;'''
* Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;
* Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,
* Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Відшкодування збитків наречених у разі відмови від вступу в шлюб

2021-11-30T16:04:58Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Відшкодування затрат, понесених у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n172 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 Цивільний кодекс України]

== Основні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] (стаття 51) проголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Таке положення містить і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n172 Сімейний кодекс України] (стаття 24), а [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (стаття 151-2) визнає злочином примушування особи до вступу в шлюб. Саме тому '''подача заяви про реєстрацію шлюбу не створює обов’язку для наречених зареєструвати шлюб'''. Така заява є своєрідним повідомленням органам реєстрації актів цивільного стану про намір зареєструвати шлюб, а посадові особи органів РАЦС в установлені терміни проводять перевірку інформації заявленої нареченими щодо відсутності обставин, які перешкоджають реєстрації шлюбу, та готують проведення [[Державна реєстрація шлюбу:порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу|реєстрації шлюбу]] у строк, місці та враховуючи побажання наречених про урочистість процедури.

== Наслідки відмови від вступу в шлюб ==
Відмова від реєстрації шлюбу когось із наречених '''у період між подачею заяви до органу РАЦС і датою весілля''' тягне за собою наслідки майнового характеру.
=== Відшкодування затрат, понесених у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n172 Сімейний Кодекс України] (стаття 31) зобов’язує особу, яка відмовилася від шлюбу, відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Слід мати на увазі, що відшкодуванню підлягають лише грошові суми, що '''були реально витрачені'''. Також, обов’язковою умовою відшкодування витрачених коштів є прямий і безпосередній зв’язок цих витрат з підготовкою до весілля. Іншими словами, очевидним має бути той факт, що якби не весілля, то таких витрат взагалі не було б, а також те, що придбані речі (замовлені послуги) неможливо в подальшому використати в побуті, господарстві. 
У разі відмови однієї із сторін добровільно відшкодувати витрати сторона, яка понесла витрати, має право звернутися до суду із позовом, до якого треба додати докази всіх сум, які заявляються до відшкодування (чеки, квитанції, договори, інші документи із зазначенням суми, дати, прізвища особи та призначення платежу). Такий позов [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|подається до суду]] за місцем реєстрації відповідача, за його подання необхідно сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text «Про судовий збір»]

 
{| class="wikitable"
! Автоматичний розрахунок судового збору на [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ сайті "Судова влада"]
|}
'''Важливо!''' Законом не передбачено [[відшкодування моральної шкоди]] у зв’язку із відмовою від укладення шлюбу та весілля.
=== Повернення шлюбних дарунків ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 Цивільного кодексу України] (стаття 719) [[Договір дарування|дарування]] рухомих речей, які мають особливу цінність (автомобілі, коштовності, предмети мистецтва тощо), нерухомих речей, майнових прав повинно бути оформлено в письмовому вигляді. А договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятидесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов'язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не зберіглася - відшкодувати її вартість. 
Тобто, особа, яка відмовилася від шлюбу, не може претендувати на збереження за собою права на подарунки, оскільки вони пов'язувалися з певною подією - реєстрацією шлюбу.
== Винятки ==
Cтаття 31 Сімейного кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n172 Сімейний кодекс України]) визначає, що такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана поважними причинами, про які вона дізналася під час підготовки до весілля і до назначеного дня реєстрації шлюбу. Такими причинами можуть бути:
* протиправна або аморальна поведінка нареченого/нареченої;
* приховання обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення: тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо.
{| class="wikitable"
! Зверніть увагу! Вказані наслідки не є засобом покарання особи, яка за тих чи інших підстав змінила своє рішення і не бажає вступати у шлюб.
|}
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Відшкодування збитків наречених у разі відмови від вступу в шлюб

2021-11-30T16:03:00Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Наслідки відмови від вступу в шлюб */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n172 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 Цивільний кодекс України]

== Основні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] (стаття 51) проголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Таке положення містить і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n172 Сімейний кодекс України] (стаття 24), а [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (стаття 151-2) визнає злочином примушування особи до вступу в шлюб. Саме тому '''подача заяви про реєстрацію шлюбу не створює обов’язку для наречених зареєструвати шлюб'''. Така заява є своєрідним повідомленням органам реєстрації актів цивільного стану про намір зареєструвати шлюб, а посадові особи органів РАЦС в установлені терміни проводять перевірку інформації заявленої нареченими щодо відсутності обставин, які перешкоджають реєстрації шлюбу, та готують проведення [[Державна реєстрація шлюбу:порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу|реєстрації шлюбу]] у строк, місці та враховуючи побажання наречених про урочистість процедури.

== Наслідки відмови від вступу в шлюб ==
Відмова від реєстрації шлюбу когось із наречених '''у період між подачею заяви до органу РАЦС і датою весілля''' тягне за собою наслідки майнового характеру.
=== Відшкодування затрат, понесених у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n172 Сімейний Кодекс України] (стаття 31) зобов’язує особу, яка відмовилася від шлюбу, відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Слід мати на увазі, що відшкодуванню підлягають лише грошові суми, що '''були реально витрачені'''. Також, обов’язковою умовою відшкодування витрачених коштів є прямий і безпосередній зв’язок цих витрат з підготовкою до весілля. Іншими словами, очевидним має бути той факт, що якби не весілля, то таких витрат взагалі не було б, а також те, що придбані речі (замовлені послуги) неможливо в подальшому використати в побуті, господарстві. 
У разі відмови однієї із сторін добровільно відшкодувати витрати сторона, яка понесла витрати, має право звернутися до суду із позовом, до якого треба додати докази всіх сум, які заявляються до відшкодування (чеки, квитанції, договори, інші документи із зазначенням суми, дати, прізвища особи та призначення платежу). Такий позов [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|подається до суду]] за місцем реєстрації відповідача, за його подання необхідно сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text «Про судовий збір»]

З даного правила є винятки. Так, стаття 31 Сімейного кодексу України визначає, що такі затрати не підлягають відшкодуванню у разі, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого чи прихованням нею, ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо). 
{| class="wikitable"
! Автоматичний розрахунок судового збору на [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ сайті "Судова влада"]
|}
'''Важливо!''' Законом не передбачено [[відшкодування моральної шкоди]] у зв’язку із відмовою від укладення шлюбу та весілля.
=== Повернення шлюбних дарунків ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 Цивільного кодексу України] (стаття 719) [[Договір дарування|дарування]] рухомих речей, які мають особливу цінність (автомобілі, коштовності, предмети мистецтва тощо), нерухомих речей, майнових прав повинно бути оформлено в письмовому вигляді. А договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятидесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов'язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не зберіглася - відшкодувати її вартість. 
Тобто, особа, яка відмовилася від шлюбу, не може претендувати на збереження за собою права на подарунки, оскільки вони пов'язувалися з певною подією - реєстрацією шлюбу.
== Винятки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n172 Сімейний кодекс України] встановлює, що такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана поважними причинами, про які вона дізналася під час підготовки до весілля і до назначеного дня реєстрації шлюбу. Такими причинами можуть бути:
* протиправна або аморальна поведінка нареченого/нареченої;
* приховання обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення: тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо.
{| class="wikitable"
! Зверніть увагу! Вказані наслідки не є засобом покарання особи, яка за тих чи інших підстав змінила своє рішення і не бажає вступати у шлюб.
|}
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Реєстрація шлюбу громадян України з іноземцями та порядок його розірвання

2021-07-30T14:20:08Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Загальні правила розірвання шлюбу громадян України з іноземним громадянином */

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні"]

== Загальна інформація ==
У статті 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] зазначено, про те що '''іноземці''' та '''особи без громадянства''', що перебувають в Україні на законних підставах, '''користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України''', - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Статтею 51 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] визначено, що '''шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка'''. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.

Статтею 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
{| class="wikitable"
|-
| '''ВАЖЛИВО!!!''' У зв'язку з вищевикладеним, зазначимо, що форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначається правом України.
|}
* '''Державна реєстрація шлюбу засвідчується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1025-2010-%D0%BF свідоцтвом про шлюб]''', зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
* '''Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років'''. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
* Жінка та чоловік можуть '''одночасно перебувати лише в одному шлюбі'''. Вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
{| class="wikitable"
|-
| Нормативне регулювання процедури подачі заяви на реєстрацію шлюбу та порядок реєстрації визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні], затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 22 листопада 2007 року за № 1154/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила).
|}
== Процедура подачі заяви про реєстрацію шлюбу ==
Законодавством передбачено, що жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n547 подають особисто письмову заяву]''' за встановленою формою '''до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір''', або для зручності та уникнення черг у відділах державної реєстрації актів цивільного стану існує можливість записатися через [https://dracs.minjust.gov.ua/#registration Інтернет на прийом до відділів ДРАЦС]. Про форму та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація шлюбу:порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]".

=== '''Особливості щодо реєстрації шлюбу з іноземцями та особами без громадянства''' ===
Орган державної реєстрації актів цивільного стану здійснює перевірку законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України шляхом направлення в день отримання заяви про державну реєстрацію шлюбу запиту до територіального органу Державної міграційної служби України у разі:
* відсутності у іноземця чи особи без громадянства [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідки на постійне]] чи [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України|тимчасове проживання]];
* відсутності на останній вільній сторінці паспортного документа іноземця, документа, що посвідчує особу без громадянства, або у вкладному талоні відмітки про отримання посвідки, скріпленої печаткою;
* якщо посвідка на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства видана територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим з 20 лютого 2014 року або на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей з 01 березня 2014 року;
* пред’явлення посвідки на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства, яка підлягає обміну відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/251-2012-%D0%BF#n198 порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251].

== Документи, що необхідно подати ==

При подані заяви про реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред’являють на посвідчення своєї особи '''паспорт або паспортний документ'''.

Іноземці та особи без громадянства для реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити:
* '''національний паспорт або паспортний документ з відміткою про реєстрацію уповноваженого органу щодо законності їх перебування в Україні''', якщо інше не передбачене чинним законодавством України.
* якщо в паспортах або паспортних документах іноземців та осіб без громадянства відсутні відомості про сімейний стан їх власників, то вони повинні одночасно подати '''документ про те, що не перебувають у шлюбі, виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання, та легалізований належним чином'''.
{| class="wikitable"
|-
| Важливо!!! Зазначені документи можуть бути також видані або легалізовані консульською установою або дипломатичним представництвом цієї країни в Україні та надалі легалізовані [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ України].
|}
* якщо в паспортах або паспортних документах є відмітка про припинення шлюбу вищезазначених осіб, документ про те, що особа не перебуває в шлюбі, повинен бути пред’явлений за період після розірвання шлюбу. Документами, що '''підтверджують припинення''' попереднього шлюбу або '''визнання його недійсним''', можуть бути:

# свідоцтво про розірвання шлюбу;
# рішення суду про розірвання шлюбу;
# рішення суду про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили;
# свідоцтво про '''смерть''' одного з подружжя;
# висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про '''анулювання актового запису про шлюб''', який є недійсним тощо.
{| class="wikitable"
|-
| До документів іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складених іноземною мовою, '''обов’язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується''' дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного поживання особи без громадянства), [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ], іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.
|}
== Медичне обстеження наречених ==

Державний орган реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про реєстрацію шлюбу інформує наречених про '''можливість здійснення медичного обстеження''' та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я (''абзац третій пункту 8 глави 2 розділу III [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]'').

'''Приховування відомостей про стан здоров’я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало ) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.'''

== Обрання часу реєстрації шлюбу ==

Стосовно часу реєстрації шлюбу, то він '''реєструється''' '''після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу''' (''пункт 9 глави 2 розділу III [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]'').

За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку та '''реєструється у день подання відповідної заяви''' або у будь який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця у разі:

* вагітності нареченої;
* народження нареченою дитини;
* якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого.
Але якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, '''керівник''' державного органу реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але '''не більш як на три місяці''' для подання заявником відповідних доказів. Про відстрочку реєстрації шлюбу '''повідомляються наречені'''. Рішення про таке відкладення може бути '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|оскаржене до суду]]'''.

Якщо наречені не можуть з’явитися з поважної причини до органу реєстрації актів цивільного стану в установлений їм день, то строк реєстрації шлюбу '''за їх письмовою заявою переноситься згідно з їхнім бажанням на інший день'''. У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви. Якщо наречені не з’явилися до органу реєстрації актів цивільного стану '''протягом тримісячного строку''' від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу і не повідомили про причину неявки, то '''заява втрачає чинність'''.

== Чи можлива реєстрація шлюбу через представників? ==

Державна реєстрація шлюбу через представника '''не допускається'''. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою (''пункт 13 глави 2 розділу III [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]'').

'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61324017 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2016 року у справі № 127/18673/14-ц].

== Місце проведення реєстрації шлюбу ==

Державна реєстрація шлюбу проводиться '''у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану''' або за заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться '''в урочистій обстановці'''. Про таке бажання наречені зазначають у заяві про реєстрацію шлюбу (''пункт 15 глави 2 розділу III [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]'').

== Вартість реєстрації шлюбу ==
За реєстрацію шлюбу сплачується державне мито у розмірі 0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (85 копійок) (''підпункту "а" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-83 "Про державне мито"]'').

Прийом заяви при проведенні державної реєстрації шлюбу в порядку, встановленому статтею 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n186 Сімейного кодексу України], не є платною послугою (''абзац третій пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1380-10 Порядку надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2010 року № 3335/5]'').

== Обрання прізвища ==

При реєстрації шлюбу наречені мають '''право обрати прізвище одного з них, як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами'''. Наречена/наречений мають право '''приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.'''

Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона/він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про реєстрацію шлюбу.

Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона, він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про реєстрацію шлюбу.

== Загальні правила розірвання шлюбу громадян України з іноземним громадянином ==

Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні '''здійснюється за Законом України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 "Про міжнародне приватне право"]. Крім того, якщо між Україною та державою, громадянами якої є один з подружжя, укладено договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах, застосовуються його положення і в частині розірвання шлюбу. '''Це означає, що розірвання шлюбу в Україні '''не залежить від громадянства подружжя і буде здійснюватись на підставах і в порядку, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України].'''

Пункт 7 частини першої статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n311 Закону України "Про міжнародне приватне право"] передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України і, відповідно, це є підставою визначення підсудності справ судами України. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб.

Відповідно до рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, викладених у [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 постанові від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"], '''в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 27-28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].''' При цьому, слід мати на увазі, що розірвання шлюбу з іноземцем, який проживає в іншій країні можливо в український місцевих судах загальної юрисдикції, у випадку, якщо підписаний договір про правову допомогу між державою України та країною, громадянином якої є інший з подружжя ( або один з подружжя). 
Розірвання шлюбу у такому випадку може відбуватися за законами України, а отже, фактично нічим не буде відрізнятися від порядку розірвання шлюбу між громадянами України. Це пов’язано з тим, що відповідно до норм Конституції України іноземці, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами та несуть ті ж юридичні обов’язки, що й громадяни України.

У судовому порядку також приймається рішення про розірвання шлюбу за '''заявою одного з подружжя''' без згоди іншого.

'''Які документи потрібно подати до суду в Україні, щоб розірвати шлюб між громадянами різних країн?'''
* позовна заява про розірвання шлюбу;
* копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача;
* копія паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача відповідача (за наявності);
* оригінал свідоцтва про шлюб;
* в разі наявності у подружжя дітей, необхідна ще копія свідоцтва про народження дитини;
* квитанція про сплату судового збору;
* копія позовної заяви в перекладі на ту мову, громадянином якої є відповідач. ''Обов’язково необхідно врахувати те, що переклад позовної заяви потрібно нотаріально посвідчити.''
'''Вартість'''

Судовий збір за подання заяви про розірвання шлюбу в Україні складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у 2021 році це становить 908 грн.

 
Досить часто після укладення шлюбу з громадянином іншої держави українець чи українка переїжджають до країни проживання іншого з подружжя. У такій ситуації під час розлучення подружжя може обрати декілька варіантів дій. 
Найпростішим варіантом є розірвання шлюбу на території країни проживання, навіть якщо жоден з подружжя не є громадянином цієї держави. Рішення про розірвання шлюбу буде прийматися відповідно до законів та звичаїв країни перебування подружжя. 
Значною перевагою звернення саме до органів країни перебування є те, що непотрібно нікуди їхати та витрачати додаткові кошти, наприклад, на квитки та час. 
Є й недоліки. По-перше, законодавство обраної країни для розірвання шлюбу може висувати певні вимоги, що відсутні в українському законодавстві. Незважаючи на це, такі вимоги мають бути дотримані. 
По-друге, аби документ про розірвання шлюбу, виданий іноземними органами, мав юридичну силу, він має бути легалізований в Україні. Порядок легалізації залежить від того, у якій країні будо розірвано шлюб, а точніше від того, які домовленості існують між цією країною та Україною. 
Крім того, якщо громадянин України та іноземець, що перебувають у шлюбі, проживають у третій країні, але не бажають розривати свої стосунки за її законами, то вони мають право звернутися до компетентних органів або нашої держави, або держави громадянської належності іншого з подружжя.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90591497?fbclid=IwAR3_bCmY3_jQ2-WeeKCvXGwZR98odZT5MoGU3FGNyka4lZkPmD9GYx6ZkWg Постанова Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі № 357/12676/18] (під час вирішення спору про розірвання шлюбу між громадянином США та громадянкою України необхідно застосовувати колізійні прив’язки).

== Див. також ==
* [[Державна реєстрація шлюбу:порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
* [[Порядок проставлення апостиля]]
* [[Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)

2021-06-30T09:09:04Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод */

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № 552-IX]

==Поняття земель сільськогосподарського призначення==
'''Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для:'''
# виробництва сільськогосподарської продукції;
# здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
# розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
# сільськогосподарські угіддя: рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги;
# несільськогосподарські угіддя: господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо.

==Етапи запуску ринку землі в Україні==
31 березня 2020 року [https://www.rada.gov.ua/ Верховна Рада України] прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-IX].

Ринок землі буде запускатися в кілька етапів, частину з яких за датами ще не визначено:
# '''З 1 липня 2021 року''' землю зможуть купити тільки фізичні особи, які є громадянами України. Максимальний розмір – 100 га на людину.
# '''З 1 січня 2024 року''' поряд з фізичними особами землю зможуть купувати також юридичні особи, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади, територіальні громади та держава. При цьому максимальний розмір покупки може становити 10 тис. га.
'''Ухвалений закон прямо не регулює питання процедури купівлі-продажу землі, але він містить три істотні нововведення до звичайної процедури купівлі-продажу земельної ділянки. Вона включає нотаріальне посвідчення договору про купівлю-продаж з внесенням даних про нового власника в кадастр.''' 
З набранням чинності нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закону]:
# '''Покупець буде перевірятися на предмет можливості придбання ним землі в певних розмірах'''. Порядок такої перевірки має затвердити [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінет Міністрів України].
# '''Купівля буде можлива тільки в безготівковій формі'''. Для цього покупцеві потрібно відкрити рахунок у банку.
# '''Повинні бути документально підтверджені джерела походження коштів для купівлі землі'''. 

{| class="wikitable"
|-
| '''ВАЖЛИВО!!!'''
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № 552-IX] набере чинності 01 липня 2021 року.'''
|}

==Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення==
'''Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:'''
# громадяни України;
# юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
# територіальні громади;
# держава.

'''''У період з 1.07.2021 по 31.12.2023 рр. дозволено обіг земель виключно між громадянами України''. В цей період відчуження с/г земель приватної власності буде дозволено між громадянами України з розрахунку не більше 100 га в «одні руки». Консолідація с/г земель громадянином України в розмірі 10 000 га передбачена лише з 1 січня 2024 року.'''

'''Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати десяти тисяч гектарів.''' 
'''Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів'''. 

''При цьому, якщо громадянину України належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або лише на окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.''

''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави.'' Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. 
Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі. 
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, '''забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення''':
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
# особами, які належать або належали до терористичних організацій;
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;
# юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
# юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України];
# фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції"] у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
# юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

==Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод==
Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами, здійснюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]. 
Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

При посвідченні угоди про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення перевіряється дотримання встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] вимог до набувачів права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у тому числі обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа. Така перевірка здійснюється з використанням відомостей [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], [https://nais.gov.ua/registers Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.] Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовляє у посвідченні угоди.

'''Укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки с/г призначення'''

''Важливо! Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Пакет документів, який потрібно буде подати нотаріусу, при укладенні договору між громадянами наступний:''
* документи, які підтверджують їх особу і громадянство України,

* державний акт на право власності на землю, договір, свідоцтво про право на спадщину або інший документ, що підтверджує право власності,
* документи про грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки.
Окрім того, з метою визначення загальної площі ділянок, які має право набути у власність одна особа, нотаріусу необхідно буде надати відомості та документи про перебування набувача у шлюбі, у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття землі сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя.

'''Водночас нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати у потенційного покупця відомості та документи, що підтверджують джерела походження коштів для придбання земельних соток чи гектарів.''' Джерелами походження коштів для набуття у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: заробітна плата (грошове забезпечення); гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від відчуження майна; дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) в азартні ігри, виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійна допомога; пенсія; спадщина; подарунки; кошти, отримані в позику (кредит); набуття права на знахідку або скарб; інші джерела, не заборонені законом.

==Вартість продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення==
'''До 1 січня 2030 року''' ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. 
Оцінку буде проводити Держгеокадастр, яка складатиметься з аналізу грунтів за різними параметрами: склад, кліматичні умови, розміщення. Буде створена відкрита база даних з усією інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель у різних регіонах. 
Розрахунки провадяться в безготівковій формі. 
Не допускається набуття права власності на земельні ділянки за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

'''Сплата податку при укладанні договору купівлі - продажу'''

Необхідно буде сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, та військовий збір у розмірі 1,5%, до того ж ще до моменту нотаріального посвідчення договору відчуження земельної ділянки. Базовою розрахунковою величиною для оподаткування буде зазначена в договорі купівлі-продажу ціна, яка не може бути нижчою за оціночну вартість землі, розрахованої уповноваженим органом. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.

==Землі, які заборонено продавати==
'''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється.''' 
Забороняється також відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину

==Припинення права власності на земельну ділянку ==
Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом] не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. 
У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. 
У разі порушення вимог щодо граничної площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності однієї особи, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, конфіскуються за рішенням суду. 
Інші підстави припинення права власності на земельну ділянку передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1410 ст. 140 Земельного кодексу України]

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)

2021-06-30T09:05:18Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення */

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № 552-IX]

==Поняття земель сільськогосподарського призначення==
'''Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для:'''
# виробництва сільськогосподарської продукції;
# здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
# розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
# сільськогосподарські угіддя: рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги;
# несільськогосподарські угіддя: господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо.

==Етапи запуску ринку землі в Україні==
31 березня 2020 року [https://www.rada.gov.ua/ Верховна Рада України] прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-IX].

Ринок землі буде запускатися в кілька етапів, частину з яких за датами ще не визначено:
# '''З 1 липня 2021 року''' землю зможуть купити тільки фізичні особи, які є громадянами України. Максимальний розмір – 100 га на людину.
# '''З 1 січня 2024 року''' поряд з фізичними особами землю зможуть купувати також юридичні особи, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади, територіальні громади та держава. При цьому максимальний розмір покупки може становити 10 тис. га.
'''Ухвалений закон прямо не регулює питання процедури купівлі-продажу землі, але він містить три істотні нововведення до звичайної процедури купівлі-продажу земельної ділянки. Вона включає нотаріальне посвідчення договору про купівлю-продаж з внесенням даних про нового власника в кадастр.''' 
З набранням чинності нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закону]:
# '''Покупець буде перевірятися на предмет можливості придбання ним землі в певних розмірах'''. Порядок такої перевірки має затвердити [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінет Міністрів України].
# '''Купівля буде можлива тільки в безготівковій формі'''. Для цього покупцеві потрібно відкрити рахунок у банку.
# '''Повинні бути документально підтверджені джерела походження коштів для купівлі землі'''. 

{| class="wikitable"
|-
| '''ВАЖЛИВО!!!'''
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № 552-IX] набере чинності 01 липня 2021 року.'''
|}

==Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення==
'''Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:'''
# громадяни України;
# юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
# територіальні громади;
# держава.

'''''У період з 1.07.2021 по 31.12.2023 рр. дозволено обіг земель виключно між громадянами України''. В цей період відчуження с/г земель приватної власності буде дозволено між громадянами України з розрахунку не більше 100 га в «одні руки». Консолідація с/г земель громадянином України в розмірі 10 000 га передбачена лише з 1 січня 2024 року.'''

'''Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати десяти тисяч гектарів.''' 
'''Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів'''. 

''При цьому, якщо громадянину України належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або лише на окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.''

''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави.'' Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. 
Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі. 
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, '''забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення''':
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
# особами, які належать або належали до терористичних організацій;
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;
# юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
# юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України];
# фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції"] у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
# юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

==Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод==
Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами, здійснюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]. 
Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

При посвідченні угоди про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення перевіряється дотримання встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] вимог до набувачів права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у тому числі обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа. Така перевірка здійснюється з використанням відомостей [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], [https://nais.gov.ua/registers Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.] Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовляє у посвідченні угоди.

==Вартість продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення==
'''До 1 січня 2030 року''' ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. 
Оцінку буде проводити Держгеокадастр, яка складатиметься з аналізу грунтів за різними параметрами: склад, кліматичні умови, розміщення. Буде створена відкрита база даних з усією інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель у різних регіонах. 
Розрахунки провадяться в безготівковій формі. 
Не допускається набуття права власності на земельні ділянки за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

==Землі, які заборонено продавати==
'''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється.''' 
Забороняється також відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину

==Припинення права власності на земельну ділянку ==
Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом] не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. 
У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. 
У разі порушення вимог щодо граничної площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності однієї особи, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, конфіскуються за рішенням суду. 
Інші підстави припинення права власності на земельну ділянку передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1410 ст. 140 Земельного кодексу України]

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України

2021-05-31T13:08:59Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Строк оскарження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України]

== Правове регулювання виплати щорічної грошової допомоги ==
'''Виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня та її розмір визначено статтями 12-16, 17¹ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] і статтями 6¹-6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»].'''

Частиною другою статті 95 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави .

Згідно з підпунктом б) пункту 9 частини першої статті 87 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323 Бюджетного кодексу України] виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ, яким розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323 Бюджетного кодексу України] доповнено, зокрема, пунктом 26, згідно з яким, норми і положення, зокрема, статей 12-16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]; статей 6¹-6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] '''застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.'''

Відповідно до правової позиції '''Конституційного Суду України, викладеної в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011]''' у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 '''Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 № 3-рп/2012''']''' у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України, роз’яснено повноваження Кабінету Міністрів України щодо регулювання порядку та розмірів соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.'''

Приймаючи вказане Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов’язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

'''Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави.'''

У зв’язку з цим, впродовж 2011-2020 років розміри разової грошової допомоги ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, що виплачується щорічно до 5 травня, визначались постановами Уряду (постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», від 13 березня 2013 року № 149, від 16 квітня 2014 року № 102, від 31 березня 2015 року № 147, від 02 березня 2016 року № 141, від 05 квітня 2017 року №223, від 14 березня 2018 року № 170, від 20 березня 2019 року № 237, від 19 лютого 2020 року №112).

27 лютого 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України вважає, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричинює юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що не відповідає Конституції України.

'''У 2021 році''' розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”»]

== Хто має право на виплату щорічної разової грошової допомоги ==
'''Право на виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня мають:'''
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Підстава
|-
| учасники бойових дій та особи, прирівняні до них || стаття 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| особи з інвалідністю внаслідок війни || стаття 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| учасники війни, нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни, та інші учасники війни || стаття 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| члени сімей, зазначені у пункті 1 статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], а також дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || стаття 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною || стаття 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків || стаття 6¹ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]]
|-
| колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин || стаття 6² [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|-
| колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням || стаття 6³ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|-
| дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю, зазначених у статті 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», а також дружини (чоловіки) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || стаття 6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|}

== Порядок отримання грошової допомоги ==
Виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).

'''Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв’язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання).'''

== Розмір виплат у 2021 році ==
'''У 2021 році''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2021-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”»] '''разова грошова допомога до 5 травня виплачується в таких розмірах:'''
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Розмір допомоги
(грн.)

|-
| особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:||
|-
| I групи || 4421
|-
| II групи || 3906
|-
| III групи || 3391
|-
| учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків || 1491
|-
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною|| 4421
|-
| члени сімей загиблих і дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге|| 966
|-
| учасники війни та колишні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особи, які були насильно вивезені на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога || 612
|}
== Формування переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги ==
До 23 березня поточного року районним органам соціального захисту населення подається перелік осіб, які мають право на отримання грошової допомоги:
{| class="wikitable"
|-
| щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України || Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями
|-
| щодо осіб, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України|| Пенсійним фондом України
|}
== Строк отримання грошової допомоги ==
Особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] до 5 травня включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її '''до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги'''.

== В яких випадках грошова допомога не виплачується ==
'''Разова грошова допомога не виплачується''' в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги (частина шоста статті 17¹ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

== Виплата грошової допомоги, що належала особі і залишилась не одержаною у зв'язку з її смертю ==
Сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] і залишилася не одержаною у зв'язку з її смертю, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею (частина сьома статті 17¹ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

== Оскарження ==
Будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо виплати разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, можуть бути оскаржені до адміністративних судів.

== Строк оскарження ==
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду з позовом для захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами першою та четвертою статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30.09.2020, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91883790 Рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20] - щодо нарахування та виплати особі з інвалідністю внаслідок війни разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік. ("...'''Це рішення суду є зразковим''' для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
# особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
# відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат);
# предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.

== Зразки документів ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/c/ce/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_5_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F.pdf Зразок заяви про перерахунок виплати]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2021-04-28T11:26:01Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) */

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]

== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України(далі- ПК України)].

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом (в тому числі податкові повідомлення-рішення), можуть бути оскаржені '''в адміністративному або судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. 
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику – Державної фіскальної служби України. При цьому потрібно враховувати, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Натомість обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) '''протягом 10 робочих днів''', що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. 
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. 
У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися '''протягом 10 календарних днів''', наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог до подання ним скарги такі скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. 
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків '''понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів''', та письмово повідомити про це платника податків до закінчення зазначеного строку. 
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

За результами розгляду скраги платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення, яке є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. Слід враховувати, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

=== Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження ===
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82533607 Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року у справі № 160/4734/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]

* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/90264346?from=%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C- Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №240/5868/19]

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія: Суди]]

Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування

2021-02-28T16:27:32Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Загальні положення */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 № 10-71/0/4-13 "Про деякі питання застосування норм Земельного кодексу України"]
== Основні поняття ==
'''''Іноземець''''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. '''''Особа без громадянства''''' - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. '''''Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі''''', надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 
До земель сільськогосподарського призначення належать:
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
== Загальні положення==
Права іноземців гарантовані статтею 26 Конституції України, в якій зазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.2 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у разі:
# придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
# викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
# прийняття спадщини.

Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України] землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства. Іноземці та особи без громадянства можуть отримати землі сільськогосподарського призначення лише у спадок. 
Якщо такі землі прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то '''протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗК]).

При цьому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункт 15 розділу X "Перехідні положення" ЗК], яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частини четвертої статті 81 ЗК] є імперативним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Лист № 10-71/0/4-13]).

У випадках коли земельна ділянка не відчужена, право власності на неї іноземців та осіб без громадянства припиняється, тобто вона підлягає примусовому відчуженню ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК]). Примусове припинення права власності на земельну ділянку здійснюється виключно в судовому порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 п. «д» ч. 1 ст. 143 ЗК]).
== Оформлення права власності на землю іноземними громадянами в порядку спадкування ==
Процедура оформлення спадкування (у т. ч. земельної ділянки) іноземцями та особами без громадянства не відрізняється від процедури спадкування, визначеної для громадян України. Тобто спочатку іноземець (особа без громадянства) повинен прийняти спадщину у строки, встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України]. Після закінчення шестимісячного строку, за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців та за умови надання необхідних документів, він отримує свідоцтво на право на спадщину ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1268, 1269 ЦК]). Після отримання свідоцтва спадкоємцю необхідно зареєструвати свої права на успадковане майно.

Підтвердженням держреєстрації є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, '''відлік річного строку для добровільного відчуження земельної ділянки починається з дати отримання Витягу.'''
{| class="wikitable"
|-
| Наприклад, якщо іноземець у 2011 році прийняв спадщину, до складу якої входить земельна ділянка сільгосппризначення, а свідоцтво та Витяг отримав лише 23.03.15 р., то відчужити успадковану земельну ділянку він повинен до 23.03.16 р. При цьому слід зауважити, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1296 ЦК] видача спадкоємцям свідоцтва ніяким строком не обмежена, а його відсутність не позбавляє їх прав на спадщину. Тобто фактично примусове відчуження успадкованої земельної ділянки може бути відстрочено.
|}
== Оренда земельної ділянки, що належить іноземцю==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 170.1.3 Податкового кодексу] нерухомість, що належить фізособі-нерезиденту, надається в оренду виключно через фізособу-підприємця або юрособу-резидента (уповноважених осіб). 
Такі особи виконують представницькі функції нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковими агентами щодо орендної плати.

Отже, іноземець, який має у власності земельну ділянку сільгосппризначення (отримав Витяг) та хоче передати її в оренду, повинен укласти договір про представництво з фізособою-підприємцем або юридичною особою. Договір укладається в письмовій формі та посвідчується нотаріусом. 
Строк дії договору визначається за погодженням сторін. У договорі сторони повинні чітко визначити юридичні дії, які належить вчинити повіреному (наприклад, укласти додаткову угоду до договору оренди, отримувати орендну плату тощо). 

'''Якщо іноземець не зареєстрував своє право власності на успадковану земельну ділянку (не отримав Витяг), він не може розпоряджатися нею (у т. ч. надавати повноваження щодо розпорядження).''' 

Якщо орендодавець-іноземець та орендар мають намір укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, їм необхідно це зробити протягом року з дня отримання Витягу спадкоємцем, оскільки саме протягом цього часу іноземець (його уповноважена особа) може розпоряджатися нею. 

Тоді після відчуження (добровільного або примусового) іноземцем права на таку земельну ділянку або в разі невідчуження ділянки іноземцем орендар має право використовувати ділянку протягом визначеного договором часу. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 32 Закону України "Про оренду землі"] перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.
== Добровільне відчуження ==
Якщо іноземець (особа без громадянства) має намір добровільно відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може зробити це шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди (купівлі-продажу, міни, дарування тощо). 

При цьому, як уже було зазначено, мораторій на купівлю-продаж або іншим чином відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на ці правовідносини не поширюється.

Крім того, якщо земельна ділянка, успадкована іноземним громадянином, перебуває в оренді, то згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 9 Закону України "Про оренду землі"] орендар має переважне право на придбання її у власність за умови, що відповідно до закону він може мати у власності таку ділянку та сплачує ціну, за якою вона продається. Орендодавець (спадкоємець-іноземець)зобов’язаний письмово повідомити орендаря про намір продати земельну ділянку із зазначенням її ціни та інших умов продажу. 

Якщо орендар відмовляється від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки, то до нового власника такої ділянки переходять права та обов’язки орендодавця за договором оренди цієї ділянки. Тобто орендар має право продовжувати користуватися такою ділянкою до закінчення строку дії договору оренди.

== Примусове позбавлення ==
Що стосується примусового позбавлення права на земельну ділянку, то, на жаль, ні законодавчими, ні нормативними документами не визначено, хто може звертатися з відповідними заявами до суду, чи відшкодовується іноземцю вартість такої ділянки в разі примусового позбавлення права, а якщо так, то ким та в якому розмірі, тощо.

Як роз’яснено в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Листі № 10-71,] '''позивачем у справах про примусове відчуження''' успадкованих іноземцями чи особами без громадянства земельних ділянок сільгосппризначення '''можуть бути відповідні органи прокуратури''' в межах повноважень, визначених законодавством України. На практиці органи прокуратури звертаються до судових органів із позовами про припинення права приватної власності на земельні ділянки сільгосппризначення. 
Суди задовольняють такі позовні вимоги, відчужують земельні ділянки на користь територіальних громад або держави. У своїх рішеннях суди зазначають, що за іноземним громадянином зберігається право на отримання повного відшкодування вартості земельної ділянки. 
Проте порядок такого відшкодування не затверджений, тому, вірогідно, ця процедура не проводиться. Можливо, у разі законодавчого регулювання цього питання зацікавлені особи матимуть змогу отримати відповідні кошти.

'''З 01 липня 2021 року набувають чинності зміни до статті 145 Земельного кодексу України''', внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#n6, відповідно до яких позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37588739 Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 11.03.2014 року, справа № 508/295/13-ц], за позовом прокурора Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області до громадянина Російської Федерації про примусове відчуження земельної ділянки шляхом припинення права власності.
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44439667 Рішення Шацького районного суду Волинської області від 27 травня 2015 року, справа № 170/9/15-ц], за позовом Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області в інтересах держави до громадянина Республіки Білорусь про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх примусового відчуження.

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Набувальна давність

2021-02-28T16:20:01Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Правова позиція Верховного Суду України */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Що таке набувальна давність? ==
Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, земельною ділянкою — протягом 15 років.

== Як зареєструвати права власності за набувальною давністю? ==
Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду, а передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність.Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

== Набувальна давність на рухоме і нерухоме майно. ==
[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
 
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

===Умови на яких базується право власності за набувальною давністю===
Право власності за набувальною давністю базується на умовах, сукупність яких чітко визначена частиною [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 1 статті 344 Цивільного кодексу України]. До цих законодавчих умов належить такі види володіння особою майном як своїм власним: 
* добросовісне володіння;
* відкрите володіння;
* безперервне володіння;
* тривале володіння. 
'''Добросовісне володіння''' майном означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіння річчю є незаконним. Встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Добросовісність означає фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. При вирішенні в судах спорів про набувальну давність враховується добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. 
'''Володіння визначається відкритим''' якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховання цього майна. 
'''Володіння визначається безперервним''' якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. 
'''Тривалість володіння''' передбачає, що має закінчиться визначений у законодавстві строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.

За відсутності будь-якої з перерахованих умов не можливо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю..

===Судова практика у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю===
 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6109#_blank пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України]про те, що правила [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344] даного кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом та беручи до уваги, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344 Цивільного кодексу України] поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю могло мати місце не раніше 1 січня 2001 року. 
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran97#_blank статей 16],[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1860#n1860&test=XNLMf5x.qwJgOvYwZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 344] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2117#_blank 396 Цивільного кодексу України],до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2082#_blank статей 387], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2099#n2099&test=NOaMfL2dtr58OvY6ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 391 Цивільного кодексу України]. 
Під час розгляду позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, пред'явленого давнісним володільцем, застосуванню підлягають також положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2084#n2084&test=Up9Mf3o6frtCOvY2ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 статті 388 Цивільного кодексу України]за наявності відповідних заперечень з боку відповідача. 
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran94#_blank статей 15, 16 Цивільного кодексу України], а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

=== Правова позиція Верховного Суду України ===
У справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89006375 № 552/1354/18. від 28 квітня 2020 року КЦС ВС] виклав свою правову позицію стосовно належного позивача у справі про набуття права власності за давністю володіння, зазначивши, що позов про визнання права власності за набувальною давністю не може заявляти особа, яка володіє ним за волею власника і завжди знала, хто є власником цього майна. Володіння є добросовісним, якщо особа не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) та в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20).

=== Хто є відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю ===
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. 

===Судовий збір===
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»], оскільки це позовне провадження майнового характеру, судовий збір залежить від ціни позову, яка в свою чергу визначається експертною оцінкою майна. 

==Набувальна давність на земельну ділянку.==
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України] набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 Статтею 119 Земельного кодексу України] передбачено право громадян набувати права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність). Так, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. 
Розмір земельної ділянки, яку може набути громадянин за давністю користування, визначається у межах встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 121 Земельного кодексу України]. 
Умовою набуття зазначеними суб'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом 15 років. 
Так, наприклад, добросовісне користування земельною ділянкою може бути пов'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплення за громадянином цієї ділянки тощо. Відкрите користування земельною ділянкою передбачає, що інформація про таке користування була відома уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання даної земельної ділянки. Безперервне користування означає, що земельна ділянка не залишалася без користування та знаходилася постійно в експлуатації не менше 15 років. 
Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування. 
Необхідно враховувати, що право на отримання земельної ділянки за давністю користування виникає лише з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою. Верховний суд України у своєму листі від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3767700-08 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08] визначив, що норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 ст. 119 Земельного кодексу України] щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page9 п. 1 розділу IX "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України].

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73627618 справі № 742/2916/15-ц від 11.04.2018] Верховний суд України зробив висновок, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 стаття 119 Земельного кодексу України] значно відрізняється від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1860 статті 344 Цивільного кодексу України] та не передбачає жодних переваг для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 частині 1 цієї статті], оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не приводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статті 118], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123 Земельного кодексу України]). 

===Право власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності.===
Передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність (в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 статтею 118 Земельного кодексу України]). 
Безкоштовна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним порядком: 
# Подання громадянином України в місцеву раду (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або районної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) заяви про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві вказується площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст.121 Земельного кодексу України].
# Прийняття рішення місцевою радою або районною державною адміністрацією про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.
# Звернення особи, яка бажає приватизувати земельну ділянку, до землевпорядної організації і укладення договору з метою розробки документації із землеустрою.
# Розробка документації із землеустрою землевпорядною організацією. Термін: визначається за домовленістю між замовником землевпорядної документації та землевпорядною організацією.
# Подання до місцевих рад або районної державної адміністрації розробленої документації із землеустрою.
# Прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. 
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page5 ст. 125 Земельного кодексу України] право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.

===Оскарження відмови у передачі земельної ділянки у власність.===
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Належними судами для оскарження відмови є окружні адміністративні суди.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Податкова знижка на навчання

2020-09-07T11:16:43Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF?fbclid=IwAR02AvT9h3q_C2zO56LIbFPlwhLmXdLp5xlNgEeRz8Pqfj2u9atUsrUoDOM#Text Постанова Кабінету Міністрів від 29 грудня 2010 року № 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"]

== Право на отримання податкової знижки на навчання==
Відповідно до [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст.166 п.166.3 Податкового кодексу України] подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку.
{| class="wikitable"
|-
| '''Відшкодування розповсюджуються лише на послуги вітчизняних вищих навчальних закладів та не враховує оплату додаткових курсів чи навчання на військовій кафедрі.'''
|}
== Умови отримання податкової знижки на навчання==
Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:
* мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
* не бути приватним підприємцем;
* загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках передбачених законом – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду.
== Куди звертатися==
Для отримання податкової знижки на навчання необхідно звернутися до [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби України] за місцем реєстрації платника податків.
[[Файл:Порядок отримання податкової знижки на навчання.jpg|міні|Порядок отримання податкової знижки на навчання]]
== Перелік необхідних документів==
Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання:
* заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування;
* копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (якщо за навчання сплачує член сім’ї);
* копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається;
* податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859] (далі – податкова декларація);
* відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери щодо суми сплачених коштів за вказаний період;
* договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати;
* довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим включенням сум утримуваних податків;
* документи, що підтверджують ступінь споріднення у разі компенсації вартості навчання членом сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).
Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються територіальному органу Державної податкової служби України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України].

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

''З 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції.''

== Розмір податкової знижки на навчання==
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, договорами з навчальним закладом, довідкою про отримані у звітному році доходи; документами, які підтверджують ступінь споріднення тощо.

Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.

'''!!!Фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.'''

Разом з тим, право на податкову знижку має '''фізична особа-підприємець''', яка одночасно є найманою особою, виключно до доходів, одержаних у вигляді заробітної плати протягом звітного податкового року.

== Терміни подання документів для отримання податкової знижки ==
Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2019 рік – 31 грудня 2020 року. Податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись [https://cabinet.tax.gov.ua/ електронним сервісом «Електронний кабінет платника»].

Згідно з підпунктом 166.4.3 пункту166.4 статті 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

== Строк виплати коштів==
Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, '''протягом 60 календарних днів''' після надходження такої податкової декларації.
== Приклад розрахунку податкової знижки на навчання ==
Якщо заробітна плата за рік становила 66 тис. грн., з неї стягується ПДФО в розмірі 18 % (66 000*0,18 = 11 880 грн.). Вартість року навчання склала 32 тис. грн.

Далі проводяться наступні розрахунки:

66 000 – 32 000 = 34 000 грн.

34 000 * 0,18 = 6 120 грн.

11 880 – 6 120 = 5 760 грн. – розмір податкової знижки.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]

Відновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам після отримання довідки ВПО

2020-07-31T11:34:03Z

Nataliia.Pyshchymukha: внесення доповнення щодо негайності виконання рішення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/365-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам"]

== Куди звернутися? ==
Пенсія внутрішньо переміщеним особам (далі - ВПО) відновлюється та виплачується територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

== Порядок відновлення виплати пенсії ВПО ==
I. [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC Відкриття ВПО рахунку в ПАТ "Державний ощадний банк України"], оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" виплата пенсій, що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв даного банку з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

II. Звернення до територіального органу Пенсійного фонду України з наступними документами:
* заява про запит пенсійної справи;
* копія довідки про взяття на [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8 облік внутрішньо переміщеної особи] (додатково пред’являється оригінал довідки);
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний код);
* документ, що посвідчує особу пенсіонера (паспорт, пенсійне посвідчення);
* заява про перерахування пенсії на рахунок в ПАТ "Державний ощадний банк України";
* дві фотокартки 2,5×3.

III. Територіальний орган Пенсійного фонду України направляє звернення до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) для проведення перевірки достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування ВПО.

IV. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дня надходження звернення проводить перевірку інформації про фактичне місце проживання/перебування ВПО та складає акт обстеження матеріально-побутових умов, який підписується всіма повнолітніми ВПО (їх законними представниками).

V. Рішення про відновлення або про відмову у відновленні виплати пенсії приймає комісія з питань відновлення соціальних ВПО (далі - комісія) за результатами розгляду подання про відновлення або про відмову у відновленні пенсії з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї протягом 5 робочих днів з дня отримання подання.

VI. На підставі рішення комісії територіальний орган Пенсійного фонду України відновлює виплату пенсію.

{| class="wikitable"
|-
|'''''Важливо!''''' Платіжна картка, на яку зараховуються пенсія ВПО одночасно є пенсійним посвідченням.
|}

== Контроль за проведенням виплат пенсій ВПО ==
Контроль за проведенням виплат пенсій ВПО здійснюється за допомогою перевірки фактичного місця проживання/перебування ВПО:
# постійні: не рідше ніж один раз на шість місяців – проводять структурні підрозділи з питань соціального захисту населення;
# додаткові: у разі наявності визначених підстав – проводять структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група). 
Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України”, чергова перевірка у відповідному періоді '''''не проводиться'''''.

'''Чергова перевірка не проводиться стосовно:''' 
# ВПО, які працюють в органах державної влади або органах місцевого самоврядування та якими надано довідку з місця роботи про те, що вони перебувають у трудових відносинах із відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування і умови їх роботи потребують постійного перебування на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (за винятком відряджень за кордон);
# військовослужбовців із числа ВПО, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо на території проведення антитерористичної операції, за наявності довідки з військової частини про залучення до проведення антитерористичної операції. 

''Підстави проведення додаткової перевірки:''
# наявність інформації про можливу зміну ВПО фактичного місця проживання/перебування без повідомлення у 10-денний строк про це структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання/перебування або отримання такої інформації від територіальних органів Пенсійного фонду України;
# наявність інформації про повернення ВПО на тимчасово окуповану територію України, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзду за кордон, або отримання такої інформації від МВС, СБУ, Держприкордонслужби, Національної поліції, ДМС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних і фізичних осіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам;
# отримання повідомлення від ПАТ "Державний ощадний банк України" про зупинення видаткових операцій за поточним рахунком внаслідок [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC відсутності проходження фізичної ідентифікації ВПО];
# отримання рекомендацій Мінфіну за результатами проведення верифікації соціальних виплат із зазначенням конкретних причин для припинення відповідних виплат. 

За результатом перевірки структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та/або робоча група складає акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, який підписується всіма повнолітніми членами сім’ї.
 
За відсутності ВПО за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім’ї і залишає ВПО повідомлення про необхідність протягом 3 робочих днів з’явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

== Підстави припинення виплати пенсії ==
# наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення пенсії;
# встановлення факту відсутності ВПО за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї;
# отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;
# скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"];
# отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. 

Враховуючи рішення комісії про припинення виплати пенсії, територіальний орган Пенсійного фонду України припиняє виплату пенсії:
* з місяця, що настає за тим, у якому прийнято рішення комісії;
* з дня припинення виплати ПАТ "Державний ощадний банк України" (у разі непроходження ВПО фізичної ідентифікації в установах банку);
* з дня скасування довідки про взяття на облік ВПО.

== Оскарження рішення про припинення виплати пенсії ==
♦ У випадку припинення виплати пенсії необхідно до територіального органу Пенсійного фонду України надіслати цінним листом з повідомленням про вручення або особисто подати у канцелярію (приймальню) територіального органу Пенсійного фонду України (з отриманням відмітки про прийняття на другому примірнику) письмовий запит про роз’яснення причини припинення виплати пенсії. 
[[Файл:Зразок Запит про роз'яснення причини припинення виплати пенсії.docx]] 

♦ У випадку,якщо виплату пенсії не поновлено ВПО має право звернутися до суду [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 в порядку адміністративного судочинства] з наступними документами:
* паспорт громадянина України;
* картка фізичної особи платника податків;
* довідка ВПО;
* пенсійне посвідчення;
* виписка з банківського рахунку, на який зараховується пенсію (за можливості)
* документи, отримані від територіального органу Пенсійного Фонду України, за результатами звернення.
* оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову (окрім пільгових категорій громадян, які звільнені від сплати судового збору відповідно до статті 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).
Згідно з вимогами статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

[[Файл:Оскарження бездіяльності УПФ 2020 .docx]]

== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Призначення вперше та виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Додаткова відпустка учасникам бойових дій

2020-06-30T13:19:32Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Строк звернення до адміністративного суду */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014 Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію"]

== Загальна інформація ==
Статус учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни визначено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки). 
Відповідно до статті 162 Закону про відпустки учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка учасника бойових дій). Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік. 
Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток. 
Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості:
== Додаткова відпустка учасника бойових дій: ==
* надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
* надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
* має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
* початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
* не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону про відпустки], у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
* не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
* може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Якщо такий працівник у поточному календарному році (наприклад, у 2017-му) до влаштування до цієї установи працював у іншого роботодавця і скористався правом на таку відпустку, то теперішній роботодавець додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік не надає. 
Якщо ж працівник, який має право на додаткову відпустку учасника бойових дій, у поточному (2017-му) календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на таку відпустку тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи у цій установі, то теперішній роботодавець зобов’язаний надати такому працівнику додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік.
== Чи виплачується компенсація за додаткову відпустку? ==

У разі невикористання військовослужбовцями – учасниками бойових дій щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення виплачується грошова компенсація – це зазначено в пункті 14 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».] 
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS190216.html Верховний Суд своїм Рішенням від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18] зазначає, що норми закону не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання в році звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період.
== Що робити щоб отримати компенсацію? ==
Під час звільнення написати рапорт за зразком на отримання грошової компенсації до військового комісаріату.
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97..odt Зразок рапорту.]

== Вирішення спору в судовому порядку ==
У разі отримання письмової відмови військового комісаріату щодо неможливості нарахування та виплатити грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій у добровільному порядку, особа має право

звернутися в рамках адміністративного судочинства до окружного адміністративного суду, на підставі ч. 1 ст. 19 КАСУ з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

== Перелік документів необхідних для складання адміністративного позову ==
Для складання обгрунтованого позову необхідно буде мати такий перелік документів, який необхідно буде додати до адміністративного позову:
* лист військового комісаріату, з якого буде вбачаться, що Вам відмовлено в нарахування та виплати належної грошової компенсації відпустки, що є підставою для звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів;
* довідка з________ районного військового комісаріату, якою буде підтверджуватися факт та строки проходження Вами служби у Збройних силах України;
* копія витягу з наказу військового комісара ________ районного військового комісаріату від __.___.20__ № __, з якого буде вбачаться, що Вам дійсно не виплатили належну грошову компенсацію за невикористану соціальну відпустку;
* копія військового квитка;
* копія паспорту;
* копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
* копія посвідчення серія УБД № _____ Управління персоналу штабу військової частини _____ від __.____.20__ р.
[[Файл:Зразок адмін.позов (про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії).docx|міні]]

== Строк звернення до адміністративного суду ==
Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 122 КАСУ, відповідно до якого позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи '''встановлюється шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється '''з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів'''.

У разі подання особою позову '<nowiki/>''після закінчення строків'<nowiki/>''''', установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду''', або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, '''позов залишається без руху'''. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. (ч. 1 ст. 123 КАСУ)

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. (ч. 2 ст. 123 КАСУ) 

Велика Палата Верховного Суду за результатом апеляційного перегляду рішення від 16.05.2019 у зразковій адміністративній справі у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84153019 постанові від 21 серпня 2019 року у справі №620/4218/18] дійшла висновку, що стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю: «''…спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком''». Велика Палата Верховного Суду вказала, що «''На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки''».

== Підсудність справи ==
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. (ч. 1 Стаття 25 КАСУ)

== Судовий збір ==
Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи, як учасник бойових дій.
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Відпустка]]

Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини

2020-06-01T11:38:43Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Поновлення строку призначення допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"]

== Хто має право на допомогу ==
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

== Куди звернутися ==
Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини. 
Заява може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України за посиланням https://e-services.msp.gov.ua/ з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

''З 2020 року в великих містах України можна подати електронну заяву на оформлення допомоги при народженні дитини через [[«Е-малятко» - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених|онлайн-сервіс «'''Є-Малятко'''»]].'' 
{| class="wikitable"
|-
| '''Як отримати електронний цифровий підпис (ЕЦП)?''' 
ЕЦП можна отримати в Державній фіскальній службі, ТОВ "Центр сертифікації ключів "України", ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "ПРИВАТБАНК". 
Наприклад, ЕЦП ПАТ "ПРИВАТБАНК" оформлюється через електронний сервіс "Приват24" → розділ "Усі послуги" → "Бізнес" → "Електронний цифровий підпис". Отриманий ЕПЦ можна використовувати не лише для оформлення допомоги при народженні дитини, а й в будь-яких ресурсах, де він застосовується.
|}
== Строк звернення ==
Звернутися необхідно не пізніше '''12 календарних місяців''' після народження дитини, інакше допомогу не призначать.
Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.
=== Поновлення строку призначення допомоги ===
У випадку пропущення строку звернення для призначення відповідної допомоги з поважних причин, його можна поновити в судовому порядку шляхом подачі позовної заяви в порядку адміністративного судочинства. 
Перелік поважних причин пропуску даного строку чинним законодавством не визначено. Поважність причин вирішується індивідуально по справі. 
Є позитивна судова практика, щодо поновлення строку у зв'язку з тяжким станом здоров'я дитини або неможливістю звернутися до відділу соціального захисту населення через проведення антитерористичної операції та ведення бойових дій. [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71403295 Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області 26.12.2017 року справа № 189/1805/17].

Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Тобто, обмеження в часі щодо призначення виплати допомоги при народженні дитини, особам що переміщені на контрольовану територію та взяті на облік внутрішньо переміщених осіб, законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову сторони, яка не суб"єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства, стягуються за рахунок бюджетних сигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно пред'явити:
# паспорт або інших документ, який підтверджує особу;
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 заява] одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
# копію свідоцтва про народження дитини;
# копію рішення про встановлення опіки ''(подають лише опікуни)'';
# видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини ''(якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України)''. 
Даний перелік документів є вичерпним. 
У разі народження дитини під час перебування жінки ''в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань'' адміністрація ізолятора або установи у десятиденний строк після отримання заяви матері про призначення допомоги при народженні дитини подає її заяву і копію свідоцтва про народження дитини органу соціального захисту населення. 
Допомога при народженні дитини ''в разі її смерті'' виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини та копії свідоцтва про смерть. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні
дитини не призначається. 

== Розмір допомоги при народженні ==
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 квітня 2014 року, призначається у розмірі '''41 280 гривень'''. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі '''10 320 гривень''', решта суми допомоги виплачується протягом наступних '''36 місяців рівними частинами (860 грн. на місяць)''' у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні дитини. А у випадку якщо дитину (на яку призначають допомогу) влаштовано у дитячий заклад на повне державне утримання, допомога призначається і виплачується також у розмірі, встановленому при народженні дитини. Гроші при цьому перераховують на відкритий у банку рахунок дитини.

== Умови припинення виплати допомоги: ==
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
* нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
* припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
* перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
* усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.

'''Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.'''

== Поновлення виплати допомоги ==
Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і його усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

== Контроль за використанням допомоги ==
Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади, в межах повноважень. У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати. 
Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини

2020-06-01T11:35:56Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Поновлення строку призначення допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"]

== Хто має право на допомогу ==
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

== Куди звернутися ==
Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини. 
Заява може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики України за посиланням https://e-services.msp.gov.ua/ з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

''З 2020 року в великих містах України можна подати електронну заяву на оформлення допомоги при народженні дитини через [[«Е-малятко» - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених|онлайн-сервіс «'''Є-Малятко'''»]].'' 
{| class="wikitable"
|-
| '''Як отримати електронний цифровий підпис (ЕЦП)?''' 
ЕЦП можна отримати в Державній фіскальній службі, ТОВ "Центр сертифікації ключів "України", ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "ПРИВАТБАНК". 
Наприклад, ЕЦП ПАТ "ПРИВАТБАНК" оформлюється через електронний сервіс "Приват24" → розділ "Усі послуги" → "Бізнес" → "Електронний цифровий підпис". Отриманий ЕПЦ можна використовувати не лише для оформлення допомоги при народженні дитини, а й в будь-яких ресурсах, де він застосовується.
|}
== Строк звернення ==
Звернутися необхідно не пізніше '''12 календарних місяців''' після народження дитини, інакше допомогу не призначать.
Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.
=== Поновлення строку призначення допомоги ===
У випадку пропущення строку звернення для призначення відповідної допомоги з поважних причин, його можна поновити в судовому порядку шляхом подачі позовної заяви в порядку адміністративного судочинства. 
Перелік поважних причин пропуску даного строку чинним законодавством не визначено. Поважність причин вирішується індивідуально по справі. 
Є позитивна судова практика, щодо поновлення строку у зв'язку з тяжким станом здоров'я дитини або неможливістю звернутися до відділу соціального захисту населення через проведення антитерористичної операції та ведення бойових дій. [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71403295 Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області 26.12.2017 року справа № 189/1805/17].

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову сторони, яка не суб"єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства, стягуються за рахунок бюджетних сигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для отримання допомоги при народженні дитини необхідно пред'явити:
# паспорт або інших документ, який підтверджує особу;
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 заява] одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
# копію свідоцтва про народження дитини;
# копію рішення про встановлення опіки ''(подають лише опікуни)'';
# видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини ''(якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України)''. 
Даний перелік документів є вичерпним. 
У разі народження дитини під час перебування жінки ''в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань'' адміністрація ізолятора або установи у десятиденний строк після отримання заяви матері про призначення допомоги при народженні дитини подає її заяву і копію свідоцтва про народження дитини органу соціального захисту населення. 
Допомога при народженні дитини ''в разі її смерті'' виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини та копії свідоцтва про смерть. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні
дитини не призначається. 

== Розмір допомоги при народженні ==
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 квітня 2014 року, призначається у розмірі '''41 280 гривень'''. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі '''10 320 гривень''', решта суми допомоги виплачується протягом наступних '''36 місяців рівними частинами (860 грн. на місяць)''' у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні дитини. А у випадку якщо дитину (на яку призначають допомогу) влаштовано у дитячий заклад на повне державне утримання, допомога призначається і виплачується також у розмірі, встановленому при народженні дитини. Гроші при цьому перераховують на відкритий у банку рахунок дитини.

== Умови припинення виплати допомоги: ==
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
* нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
* припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
* перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
* усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.

'''Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.'''

== Поновлення виплати допомоги ==
Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і його усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

== Контроль за використанням допомоги ==
Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади, в межах повноважень. У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати. 
Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Файл:Порядок оплати оренди під час карантину.docx

2020-04-13T11:00:14Z

Nataliia.Pyshchymukha: Таким чином, орендар звільняється від сплати орендної плати на час карантину, якщо він у зв’язку з запровадженням карантину не може реал...

== Опис файлу ==
Таким чином, орендар звільняється від сплати орендної плати на час карантину, якщо він у зв’язку з запровадженням карантину не може реалізувати жодну з правомочностей, пов’язану з користуванням майном: приймати відвідувачів, бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо.

Файл:Виконавчий напис нотаріуса.docx

2020-03-16T11:58:15Z

Nataliia.Pyshchymukha: Сьогодні банки нерідко звертаються до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, щоб реалізувати своє право на повернення кре...

== Опис файлу ==
Сьогодні банки нерідко звертаються до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, щоб реалізувати своє право на повернення кредитних коштів та уникнути судової процедури.

Файл:Інтернет магазин.docx

2020-03-16T11:53:50Z

Nataliia.Pyshchymukha: /* Опис файлу */

== Опис файлу ==
як безпечно купити в інтернет-магазині товар та не стати жертвою шахраїв

Файл:Інтернет магазин.docx

2020-03-16T11:52:38Z

Nataliia.Pyshchymukha: як безпечно купити в інтренет-магазині товар та не стати жертвою шахраїв

== Опис файлу ==
як безпечно купити в інтренет-магазині товар та не стати жертвою шахраїв