WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського

2026-04-18T12:32:09Z

Nataliia.Murtazina: Зкориговано посилання, акцентовано увагу до опису ознак, що розмежовують "злісну непокору" та "опір" законному розпорядженню поліцейського

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

== Загальна інформація ==
'''Злісною непокорою''' є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення тих же дій щодо члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження.

Відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.%20%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D0%B1. статтею 185 КУпАП].

'''Зміст правопорушення:'''

* Правопорушення полягає у свідомому невиконанні законних вимог поліцейського.
* Законність вимоги означає, що вона має бути видана в межах повноважень поліцейського та відповідно до законодавства.
* Злісність непокори може проявлятися у:
** тривалому ігноруванні законних вимог.
** відмові у грубій, зухвалій формі.
** повторному невиконанні законних вимог.

==Склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]==
'''Об'єктом''' цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

'''Об'єктивна сторона''' правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, що мається на увазі, воно вважається закінченим з моменту вчинення.

Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.%20%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0,%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%2D стаття 185 КУпАП] містить два різні склади адміністративного правопорушення:

- перший склад передбачає "злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків". Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред'являються у процесі виконання ним службових обов'язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку;

- другий склад адміністративного правопорушення полягає у "вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їхнього участю в охороні громадського порядку". Отже, законність вимог зазначених посадових осіб пов'язана лише "з їх участю в охороні громадського порядку".

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення – злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок

'''Суб'єктивна сторона''' даного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

'''Суб'єкт''' вказаного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку.

Варто також розрізняти поняття непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.

Критерій розмежування злісної непокори і опору, як кримінально караного діяння [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20342.%20%D0%9E%D0%BF%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8E%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%83%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%20%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 ( стаття 342 Кримінального Кодексу України)] наступний: Злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського (іншої особи, яка забезпечує публічний порядок) треба вважати свідомо несумлінним, упертим небажанням підкоритися наказу поліцейського (його вимозі), виданими в межах повноважень та відповідно до законодавства. До особливостей злісної непокори належить те, що вона: 1) проявляється в ігноруванні не раз повторених законних вимог або розпоряджень; 2) не має асоціюватися з активними діями, інакше такі дії можуть бути кваліфіковані як опір поліцейському або іншій особі, яка забезпечує публічний порядок; 3) відмова, виражена в зухвалій формі, яка має свідчити про явну зневагу до осіб, які охороняють публічний порядок; 4) можлива не лише у випадку вербальної вимоги/розпорядження, а може й бути наслідком конклюдентних дій поліцейського (вимога жестом руки із жезлом-відмашкою з катафотом; вимога жестом руки).

При опорі мають місце активні дії, спрямовані безпосередньо на поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця.

Непокора не тягне за собою кримінальної відповідальності, крім випадків невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420 статтею 351 Кримінального кодексу України] (перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради).

==Відповідальність за вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку==
Порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 статті 185 КУпАП] тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді:
#громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин;
#адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб;
#виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
#накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
==Проблемні питання застосування статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], яка передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків==
Так, стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.%20%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F КУпАП] передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Оскільки адміністративні стягнення за злісну непокору накладають лише суди, то провадження у таких справах є звичайним. Воно передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення. До правопорушника можуть застосувати доставлення, адміністративне затримання, а також інші заходи забезпечення провадження у справі.

Практика притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.%20%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F КУпАП] виявила багато недоліків та деякі зловживання з боку працівників Національної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення на які, на жаль, не завжди належним чином реагують суди.

Траплялися випадки, коли внаслідок незаконних вимог поліцейських фактично за відсутності у діяннях осіб складу адміністративних правопорушень протоколи складалися необґрунтовано, чим порушувалися конституційні права та свободи осіб. Натомість місцевими судами на підставі цих матеріалів виносилися необґрунтовані постанови, що тягло їх скасування.

Обов’язково потрібно знати, що '''у протоколі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n497:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96. КУпАП] обов’язково зазначаються:'''
*дата і місце його складення,
*посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
*відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
*місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
*нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
*прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
*пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
*інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Отже, якщо особа вважає себе не винною, обов’язково повинна написати в протоколі, що вину свою не визнає, зазначити свідків, що можуть підтвердити відсутність правопорушення (можливо, найголовніше в таких справах), вказати, що потребує допомоги адвоката при розгляді справи в суді.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n607:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статтею 268 КУпАП] (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте, щоб правоохоронці обов’язково роз’яснили передбачені права.

Так, дане правопорушення обов’язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження — акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, — мають бути законодавчо обґрунтовані. В протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції. На жаль, в багатьох випадках, у протоколі вказується, що особа «вчинила злісну непокору законній вимозі поліцейського(-их)», при цьому в чому полягали ці вимоги, в протоколі не вказується, що є підставою для закриття провадження по справі, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n624:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20271.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2002.06.2011%7D статті 271 КУпАП] при розгляді справи в суді, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення може користуватись участю адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Якщо особа, тобто адміністративний правопорушник, є суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної правничої допомоги.

== Судова практика ==
Аналіз судової практики за правопорушенням "Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.%20%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F (стаття185 КУпАП)] показує, що суди при розгляді таких справ звертають особливу увагу на такі аспекти:

'''1. Законність вимоги поліцейського:'''

* Суди ретельно перевіряють, чи була вимога поліцейського законною, тобто виданою в межах його повноважень та відповідно до законодавства.
* Якщо вимога поліцейського визнається незаконною, то дії особи, яка її не виконала, не можуть кваліфікуватися як злісна непокора.
* Особливу увагу суди приділяють наявність доказів того, що поліцейський пояснив особі підстави та зміст своїх вимог.
* Суди також звертають увагу на обставини справи, зокрема на те, чи було в особи достатньо часу для виконання вимоги, чи були її дії зумовлені об'єктивними причинами.

'''2. Злісність непокори:'''

* Суди оцінюють, чи була непокора дійсно злісною, тобто умисною, наполегливою та вираженою у формі відмови від виконання неодноразово повторених законних вимог або у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до поліцейського.
* Факти, що свідчать про злісність непокори:
** тривале ігнорування законних вимог;
** відмова у грубій, зухвалій формі;
** повторне невиконання законних вимог.
* Судова практика показує, що для кваліфікації дій особи як злісної непокори недостатньо лише факту невиконання вимоги поліцейського. Необхідно довести, що особа свідомо та умисно ігнорувала законні вимоги.

'''3. Докази:'''

* Суди ретельно досліджують докази, надані сторонами, зокрема:
** протокол про адміністративне правопорушення;
** пояснення поліцейського та особи, яка притягається до відповідальності;
** відео- та аудіозаписи;
** показання свідків.
* Важливим є наявність доказів, які підтверджують факт законності вимоги поліцейського та злісність непокори.

'''4. Індивідуалізація відповідальності:'''

* Суди при призначенні адміністративного стягнення враховують характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
* Суди можуть застосовувати різні види адміністративних стягнень, передбачені ст. 185 КУпАП, залежно від конкретних обставин справи.
'''Приклади судової практики:'''

[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83881579 Постанова Макарівського районного суду Київської області від 27 серпня 2019 року у справі № 370/2327/19]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86941226 Постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2020 року у справі № 359/11771/19]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/119917628 Постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 червня 2024 року у справі № 703/1616/24]

[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Порядок видачі (надсилання) справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення та копій судових документів

2026-01-18T10:57:38Z

Nataliia.Murtazina: Додано посилання на нормативні акти, узагальнено процедуру видачі справ залежно від стадії процесу та статусу учасника

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (далі - Інструкція)]
== Хто має право ознайомлюватися з матеріалами справи ==
Право на ознайомлення з матеріалами є фундаментальною складовою права на захист та принципу змагальності сторін. Процедура регламентується залежно від стадії процесу та статусу особи. Право ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження та отримувати копії процесуальних рішень закріплено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2042.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9 статтею 42 КПК України] (щодо підозрюваного/обвинуваченого) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2056.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE статтею 56 КПК України] (щодо потерпілого).

'''Крім цього, суд надає можливість особам, які беруть участь у справі, знайомитись з матеріалами справи (матеріалів кримінального провадження).'''

Справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), у разі його відсутності - іншого судді зі складу суду, що розглядає справу, у разі відсутності всього складу суду - секретаря відповідної судової палати, у разі відсутності секретаря судової палати - заступника голови суду, а у разі відсутності заступника голови суду - голови суду на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам:
# прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, – після пред’явлення службового посвідчення;
# адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред'явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правничої допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги);
# учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (після пред'явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках - доручення представника) (розділ Х [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]).
Особам, які мають право витребування справ за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов'язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред'явлення службового посвідчення.
{| class="wikitable"
|'''Стадія процесу'''
|'''Нормативна підстава'''
|'''Опис права з урахуванням статусу осіб у справі'''
|-
|'''Досудове розслідування'''
|Стаття 221 КПК України
|Право сторони захисту та потерпілого на ознайомлення з матеріалами до завершення розслідування (за винятком матеріалів, що можуть зашкодити слідству).
|-
|'''Завершення розслідування'''
|Стаття 290 КПК України
|Обов’язок слідчого/прокурора надати доступ до всіх матеріалів після прийняття рішення про закриття або направлення справи до суду.
|-
|'''Судовий розгляд'''
|Стаття 317 КПК України
|Матеріали кримінального провадження (справи) повинні бути доступні для ознайомлення з моменту надходження до суду.
|-
|'''Технічний порядок'''
|Інструкція № 814
|Деталізує процедуру та порядок дій ознайомлення, видачі справи (матеріалів) в канцелярії суду, зняття копій.
|}

== Права та обов’язки особи, яка одержує справу для ознайомлення ==
'''Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.'''

Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) та протоколом (журналом) судового засідання особи, яка перебуває під вартою (підозрюваної, обвинуваченої або засудженої), відбувається у спеціально відведеному місці приміщення суду, визначеному головою суду.

'''Особи під час ознайомлення з матеріалами судових справ можуть робити з них виписки та копії відповідно до вимог законодавства.'''

Після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов'язковим зазначенням підпису, власного імені та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.
== Обов’язки працівника суду ==
'''Факт ознайомлення із матеріалами справи (кримінального провадження) фіксується працівником апарату суду в журналі видачі судових справ, шляхом вчинення запису про те, хто і коли ознайомлювався зі справою (матеріалами кримінального провадження).'''

У порядку підготовки судової справи для ознайомлення відповідальний працівник суду після отримання заяви з резолюцією та судової справи забезпечує (перевіряє) її формування згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції] (зокрема, перевіряються наявність томів, повнота підшивання матеріалів справи, наявність опису, відповідність змісту опису фактичній наявності документів, наявність та цілісність наявних у справі технічних носіїв з аудіозаписом (відеозаписом) судового засідання, у випадку збереження запису на оптичному диску). У випадку необхідності надання для ознайомлення судової справи (матеріалів кримінального провадження), щодо якої прийнято рішення про розгляд (формування та зберігання) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, справа надається для ознайомлення у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

'''Судова справа видається для ознайомлення після перевірки документів, що посвідчують особу та її повноваження відповідно до чинного законодавства.'''

При поверненні судової справи після ознайомлення відповідальний працівник, який видавав судову справу, повинен ретельно перевірити наявність у судовій справі всіх документів у присутності особи, якій справа надавалась для ознайомлення.

'''У разі виявлення нестачі документів, аркушів, їх пошкодження складається акт у двох примірниках, один з яких за резолюцією судді долучається до судової справи, другий - передається для вжиття відповідних заходів керівнику апарату суду.'''
== Надсилання судової справи (матеріалів кримінального провадження) за межі суду ==
'''Направлення справи за межі суду,''' у тому числі до апеляційної чи касаційної інстанції, до іншого місцевого суду, до експертних установ для проведення експертизи, до слідчих органів тощо, а також повернення справи за належністю до місцевого чи апеляційного суду '''здійснюється на підставі відповідного процесуального документа.'''

У кожному випадку справа надсилається за межі суду із супровідним листом, підписаним керівником апарату або особою, яка виконує його обов'язки, чи іншою особою, визначеною наказом голови суду. У супровідному листі зазначаються підстави направлення (повернення) справи та її реквізити.

'''Судові справи надсилаються поштою або передаються відповідальним працівником апарату суду. Передавання справ через сторонніх осіб категорично заборонено.'''

На кожну справу, що направляється за межі суду, складається окремий супровідний лист. Примірник супровідного листа прикріплюється до лицьової сторінки обкладинки справи, що направляється за межі суду, а його копія долучається до відповідної номенклатурної справи суду, що направляє справу. У випадках, не передбачених процесуальним законодавством, судові справи надсилаються поштою або розсильним (кур'єром) лише на письмову вимогу органів, яким законом надано право витребування судових справ і лише на підставі резолюції голови чи заступника голови суду. '''Забороняється надсилати судові справи, провадження в яких не закінчено, крім випадків передбачених законодавством.'''

При направленні за межі суду справа повинна містити документи, пронумеровані та підшиті в порядку, вказаному в описі. Забороняється направлення за межі суду справ з наявністю неповного опису справи та непідшитих документів, крім випадків, коли вона є речовим доказом. Використання будь-якого механічного способу скріплення документів, окрім їх підшивання до справи, не допускається.

'''На всі судові справи, що направляються за межі суду''' (направлення справи до експертних установ, слідчих органів тощо, крім випадків апеляційного/касаційного оскарження, направлення справи на узагальнення судової практики), '''заводиться справа-замінник за тим же номером''' (додаток 8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]), яка формується за правилами розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]. Паперові копії документів, які містяться в справі-заміннику, у разі прийняття рішення про необхідність їх виготовлення, засвідчуються в установленому порядку підписом відповідальної особи суду. Паперові примірники інших документів, які надійшли після направлення справи за межі суду, зберігаються у справі-заміннику до повернення паперових матеріалів справи до суду. Відповідальна особа здійснює перевірку стану справи, яка направляється за межі суду.

'''При поверненні справи до суду перевіряється наявність документів та їх відповідність опису.''' У випадку виявлення факту відсутності, пошкодження, заміни документів або перепідшивання справи працівники канцелярії складають про це акт (додаток 1 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]) у двох примірниках та доповідають керівнику апарату суду. Один примірник вказаного акта підшивається до справи, другий надсилається до органу, від якого надійшла справа. Після повернення судової справи до суду документи, які надійшли після її відправлення за межі суду (крім копій або тих що вже наявні у справі), вилучаються з справи-замінника та приєднуються до судової справи. Справа-замінник (у разі наявності в ньому документів після повернення матеріалів справи та вилучення з нього документів для приєднання до матеріалів судової справи) передається на зберіганні до архіву суду разом зі справою.
== Порядок видачі копій документів в суді ==
'''Копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.'''

Учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення вручаються негайно після проголошення такого рішення, під розписку безпосередньо в суді.

'''Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому або виправданому та прокурору під розписку безпосередньо в суді.'''

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає копії електронних примірників судових рішень у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

'''Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні''', або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, '''копія судового рішення''' у паперовій формі, засвідчена відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції], '''надсилається у порядку, визначеному законом.'''

Копія судового рішення в електронній формі може бути надіслана в порядку, передбаченому процесуальними кодексами, з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"].

Копія судового рішення, ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження, засвідчується належним чином та не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

'''Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.'''

У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається.

На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов'язки.

'''Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.'''

Копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.

Копії виготовляються апаратом суду лише після внесення встановленої законодавством суми судового збору за виготовлення копії судового рішення.

'''Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена у паперовій формі шляхом:'''
* виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи;
* роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"];
* роздруківки електронного примірника судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) в режимі повного доступу.
'''Копії документів, долучених до судової справи, можуть видаватися за письмовою заявою відповідальними працівниками суду,''' відповідно до резолюції судді в провадженні якого знаходиться справа, або голови суду, у разі зберігання справи в архіві. Копія такого документа засвідчується як така, що відповідає матеріалам справи, та скріплюється печаткою суду.

Копія документа, долученого до судової справи, виготовляється шляхом виготовлення фотокопії (сканованої копії, ксерокопії) з документа.

Копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою "Згідно з оригіналом" (без лапок). Крім того, на копії судового рішення (документу) може зазначатися інформація про те, що оригінал судового рішення (документу) знаходиться в матеріалах справи (кримінального провадження). У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка "Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду". У разі засвідчення з оригіналу електронного документа, який міститься в ЄДРСР, проставляється відмітка "Виготовлено з ЄДРСР". На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені і прізвища, дати засвідчення копії. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис". Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.

Якщо копія у паперовій формі складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою "Всього в копії _____ арк.", посади та власного імені і прізвища відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно. До копії судового рішення, в яке внесено зміни, також додається копія судового рішення, яким судове рішення змінено.

'''У разі, якщо судова справа знаходиться поза межами суду, суд може виготовити завірену належним чином копію судового рішення, ухваленого цим судом або судом апеляційної чи касаційної інстанції в порядку, визначеному законодавством.''' Перед виготовленням копії судового рішення відповідальний працівник суду перевіряє відомості щодо набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо неможливо видати копію судового рішення в суді, який ухвалив судове рішення, така копія може бути виготовлена з ЄДРСР за заявою особи судом, якому визначено територіальну підсудність справ, або судом апеляційної інстанції за підсудністю, встановленою законом. Особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні. Після повернення судових справ із судів апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів, а також інші матеріали справи видаються судом першої інстанції. Заява про повторну видачу копій судових рішень з відміткою заявника про їх отримання та документ, який підтверджує сплату судового збору за надання копій судових рішень, підшивається до матеріалів судової справи.

'''У суді можуть засвідчуватися копії документів, що створюються в ньому, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.'''

'''Копії документів інших осіб, організацій та установ з їх оригіналів можуть виготовлятися і засвідчуватися у таких випадках:'''
* на вимогу судових та правоохоронних органів відповідно до законодавства;
* під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання тощо, а також під час формування особових справ працівників суду (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

2025-12-16T22:45:25Z

Nataliia.Murtazina: Додано посилання на нормативні акти, що безпосередньо регулюють порядок отримання статусу, допосоги, взаємодії субєктів у сфері БТЛ, узагальнено зміст злочину, порядок звернення. Наведено корисну інформацію.

== Нормативна база ==
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/141093___141093 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 pоку]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207#Text Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 року Ратифікована СРСР 19 грудня 1980 року (ст. 6)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791 Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закон України "Про протидію торгівлі людьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виізду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми" від 23 травня 2012 р. № 417]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми" від 25 липня 2012 р. № 660]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми" від 22 серпня 2012 р. № 783]
== Загальні положення ==
Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на протидію торгівлі людьми, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року] (далі також - Палермський протокол 2000 року) і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року.] Цими документами визначено основні поняття торгівлі людьми, окреслено коло суспільнонебезпечних діянь, які підлягають обов'язковій криміналізації, передбачено основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми, зокрема з метою експлуатації праці, а також захисту та реабілітації жертв цього злочину.

Стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#o27 Палермського протоколу 2000 року] містить важливі для з’ясування сутності торгівлі людьми дефініції. Так, '''під торгівлею людьми''' пропонується розуміти здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або ж інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю чи послуги, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан або вилучення органів.

Стаття 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) встановлює кримінальну відповідальність за торгівлю людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.
== Об'єкт ==
Основним '''безпосереднім об'єктом''' цього злочину є ''воля і гідність людини''. Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%2C%20%D1%97%D1%97%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%2C%20%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%96%20%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%96%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E. до статті 3 Конституції України] - життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека людини визнано в Україні найвищою соціальною цінністю. Його '''додатковим факультативним об'єктом''' можуть виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України тощо''.''
== Об'єктивна сторона ==
[[Файл:Плакат-торгівля-людьми.jpg|міні]]
Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у таких формах:
* продаж людини;
* платна передача або одержання людини;
* вербування, переміщення, переховування людини.
'''Торгівля людиною''' - дії з купівлі-продажу людини, що полягають у безповоротній передачі (отриманні) людини за грошову винагороду.

'''Вербування''' - вчинення дій, спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту вчинення конкретних дій, спрямованої на досягнення домовленості із особою, яку вербують для експлуатації.

'''Переміщення''' - людини слід розуміти дії, спрямовані на зміну місця її перебування.

'''Переховування''' - обмеження фізичних контактів людини з іншими особами, особливо із представниками правоохоронних органів, що може проявлятись як у наданні приміщення для перебування, так і у примусовому позбавленні волі. Закінченим злочин вважається з моменту заволодіння особою і фактичного початку обмеження її волі.

'''Передача або одержання''' '''людини''' - вчинення дій, пов’язаних із переходом контролю над людиною від однієї особи до іншої.

'''Обман,''' як спосіб вчинення злочину, полягає в умисному введенні в оману іншої особи або підтримуванні вже наявної у неї оманливої уяви шляхом передачі інформації , що не відповідає дійсності (так званий активний обман) або замовчування про різні факти, речі, явища і т. ін. (так званий пасивний обман), з метою схилити цю особу до певної поведінки.

'''Шантаж''' - психічне насильство, що полягає у погрозі розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти у таємниці.

'''Уразливий стан особи,''' відповідно до п. 2 примітки до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 статті 149 КК України], – це такий її стан, зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами, який позбавляє чи обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, а також збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

'''Експлуатація''' людини - всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

'''Продаж''' - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.

До іншої оплачуваної передачі у можна віднести угоди про [[Договір міни|міну]], [[Договір найму (оренди)|найм]], заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім грошей, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).

Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:
# такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші, за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);
# зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.
У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої платної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільно небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину, адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються - людина.

Склад злочину - формальний. Встановлення однієї із зазначених форм діяння достатньо для констатації його об’єктивної сторони. Крім того, для вербування, переміщення, переховування, передачі та одержання людини обов’язковим є також спосіб вчинення діяння, а саме: використання суб’єктом обману, шантажу чи уразливого стану потерпілої особи.
== Суб'єкт ==
Суб'єкт злочину - '''загальний''' або '''спеціальний''' (службова особа, батьки, усиновителі, опікуни чи піклувальники).
== Суб'єктивна сторона ==
Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Винна особа здійснює заволодіння людиною для наступного використання чи продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою використання чи такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому буде експлуатація людини.

'''Експлуатація людини може відбуватися у таких формах:'''
* сексуальна експлуатація;
* використання в порнобізнесі;
* втягнення у злочинну діяльність;
* залучення в боргову кабалу;
* усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
* використання в збройних конфліктах;
* експлуатація її праці;
* примусова праця;
* примусова вагітність;
* вилучення органів;
* проведення дослідів над людиною без її згоди.
'''Примусова праця''' (примусове надання послуг) - усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.

'''Сексуальна експлуатація''' - це використання особи іншою людиною з метою отримання прибутку для задоволення сексуальних потреб третіх осіб.

'''Під використанням в порнобізнесі''' слід розуміти залучення особи (в якості актора, статиста, робочого тощо) до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів, що є носіями графічної інформації, яка спрямована на збудження статевої пристрасті шляхом цинічного, безсоромного, грубо натуралістичного або протиприродного відображення статевого життя людей.

'''Втягнення у злочинну діяльність''' - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликання у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і способи вчинення або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.).

'''Залучення у боргову кабалу''' - це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю, але цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

'''Усиновлення (удочеріння)''' з метою наживи - оформлене спеціальним юридичним актом одержання на виховання в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню).

'''Примусова вагітність''' - використання репродуктивних функцій організму жінки шляхом природного або штучного запліднення без її добровільної згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

'''Вилучення органів''' - видалення з організму людини її складової частини, яка має певну будову і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12- палою кишкою, селезінка тощо).

'''Проведення дослідів над людиною''' без її згоди - вчинюваний без дозволу людини фізіологічний або психологічний вплив на її організм із застосуванням методів, що недопущені МОЗ України до загального застосування, тобто є експерементальними.
== Кваліфікуючі ознаки торгівлі людьми ==
Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми є вчинення злочину:
* спрямованого щодо неповнолітньої чи малолітньої особи;
* щодо кількох осіб;
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб або організованою групою;
* службовою особою з використанням службового становища або батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками;
* поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства;
*спричинив тяжкі наслідки.
== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
[[Файл:Поради для громадян як не потрапити в рабство 1.jpg|міні]]
Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162 Закону України "Про протидію торгівлі людьми"] особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#Text установленому порядку], має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
* інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеною мовою, якою володіє така особа;
* медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
* тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
* відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
* одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8 Кабінетом Міністрів України];
* допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, що постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:
* безоплатне отримання послуг перекладача;
* тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
* постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.
[[Файл:Поради для громадян як не потрапити в рабство 2.jpg|міні]]
Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі її повернення в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.

Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.

Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:
* звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;
* наявності у такої особи документа, що посвідчує особу;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3 від доходу отримувача соціальних послуг]
== Відповідальність за вчинення торгівлі людьми ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 статті 149 КК України]:

1. Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

== Взаємодія суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми ==
Враховуючи складність та особливу латентність злочинів, пов’язаних з торгівлею людбми, Українською державою вживаються заходи, спрямовані на достойну відсіч таким кримінальним проявам - починаючи від ефективної міжнародної співпраці правоохоронців, створенням спеціалізованих підрозділів у правоохоронній системі, у системі органів виконавчої влади, соціальній роботі з потерпілими від торгівлі людбми і завершуючі системною розробкою цільових державних соціальних програм, які періодично актуалізуються відповідно вимогам часу.

Так, порядок взаємодії суб’єктів, визначених пунктами 2-5 частини першої та частиною другою статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n162:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%205.%20%D0%A1%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8 Закону України “Про протидію торгівлі людьми”] встановлено окремою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2012-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністів України]

== Узагальнені характеристики злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми ==
1. '''Комплексний та латентний характер:''' Торгівля людьми є високоорганізованим, багатоетапним і транснаціональним злочином. Це один із найбільш латентних (прихованих) видів злочинності, де реальна кількість постраждалих значно перевищує офіційно зареєстровану статистику.

2. '''Використання вразливості:''' Злочинці активно використовують соціально-економічну вразливість, недостатню поінформованість, психологічний тиск, а в умовах криз (зокрема, війни) – масове переміщення населення, втрату роботи та житла, що створює нові "можливості" для торговців.

3. '''Широкий спектр експлуатації:''' Сучасна торгівля людьми не обмежується лише сексуальною експлуатацією. Домінуючими стають форми, пов'язані з трудовою експлуатацією та примусовим жебракуванням, а також вербування до злочинної діяльності, використання у збройних конфліктах, переміщення наркотичних засобів, вилучення внутрішніх органів для подальшої трансплантації тощо.

4. '''Економічні та соціальні наслідки:''' Торгівля людьми не лише руйнує життя окремих осіб, але й негативно впливає на економічне зростання, ринок праці, сприяє поширенню корупції та організованої злочинності.

5. '''Необхідність системної протидії:''' Ефективна боротьба вимагає не лише кримінального переслідування, а й комплексного підходу, що включає:

· '''Превентивні заходи''' (підвищення обізнаності, зокрема серед вразливих груп).

· '''Захист та реінтеграція''' постраждалих (надання притулку, медичної, психологічної та юридичної допомоги).

· '''Міжнародна співпраця''' у розслідуванні транскордонних злочинів.

== Державна допомога постраждалим від торгівлі людьми в Україні ==

=== 1. Механізм отримання статусу та допомоги ===
Особа, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання '''Статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (ОПТЛ)''', що є ключовою умовою для надання комплексної державної підтримки.
{| class="wikitable"
|'''Етап'''
|'''Дія'''
|'''Терміни та органи'''
|-
|'''1. Звернення'''
|Подача заяви про встановлення статусу.
|До '''місцевої державної адміністрації''' (ОДА (ОВА), РДА) за місцем перебування.
|-
|'''2. Співбесіда'''
|Проведення співбесіди з особою (або її законним представником), заповнення опитувальника.
|Протягом '''3-х робочих днів''' з дня подання заяви.
|-
|'''3. Рішення'''
|Місцева держадміністрація приймає рішення про встановлення/відмову у встановленні статусу.
|Загальний термін процедури — '''до 1 місяця''' з дня співбесіди.
|}
'''2. Види державної допомоги (Соціальні гарантії)'''

Після встановлення статусу ОПТЛ, особа має право на такі гарантії:

* '''Одноразова матеріальна допомога:''' Виплачується в розмірі '''трьох прожиткових мінімумів''' для відповідної категорії осіб (працездатні, діти, особи, які втратили працездатність), встановлених на момент звернення.
* '''Соціальні послуги:'''
** '''Надання притулку''' (тимчасове проживання в закладах реінтеграції).
** '''Психологічна підтримка''', соціально-психологічна та медична допомога.
** '''Юридична допомога''' (безоплатне отримання послуг адвоката).
** Допомога у '''працевлаштуванні''', реалізації права на освіту та професійну підготовку.
* '''Захист та безпека:'''
** '''Безоплатне отримання послуг перекладача''' (за потреби).
** '''Тимчасове перебування в Україні''' (для іноземців/осіб без громадянства) строком до трьох місяців з можливістю продовження.

'''3. Гарячі лінії для звернення'''

Постраждалим та свідкам торгівлі людьми слід звертатися за такими номерами:

* 1547 – Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми. Ця гаряча лінія надає консультації та підтримку жертвам торгівлі людьми, а також сприяє в їхній реабілітації та поверненні до нормального життя.
* 527 – Національна Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми. Національна гаряча лінія працює цілодобово і надає консультації, підтримку та інформацію щодо протидії торгівлі людьми. Ви можете звернутися за допомогою анонімно.
* 102 – Поліція. Якщо ви підозрюєте, що стали жертвою торгівлі людьми, або володієте інформацією про такі випадки, негайно зверніться до поліції. Вони проведуть необхідне розслідування та забезпечать вашу безпеку.
* 112 – Служба екстреної допомоги в ЄС. Цей номер доступний у всіх країнах Європейського Союзу та надає можливість отримати екстрену допомогу в надзвичайних ситуаціях, включаючи випадки торгівлі людьми.

[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Продовження строку досудового розслідування

2025-11-12T22:32:49Z

Nataliia.Murtazina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n549 Статтею 28 Кримінального процесуального кодексу України] (КПК України) передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконанні або прийняті в розумні строки.

'''''Розумними вважаються строки''''', що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Розумні строки не можуть перевищувати строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, що передбачені КПК України.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

'''''Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:'''''
* '''cкладність кримінального провадження''', яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
* '''поведінка учасників кримінального провадження''';
* '''спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень'''.
'''''Строк досудового розслідування обчислюється''''' з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

'''''З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:'''''
*протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 2982 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20298%2D2.%20%D0%97%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BA КПК України];
*протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
*протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 2984 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України];
*протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

При цьому '''''загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:'''''
*одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України];
*шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
*дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
'''ВАЖЛИВО!'''

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2593 статтею 290 КПК України], не включається у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 219 КПК України], крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 219 КПК України], крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20615.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.04.2022%7D статтею 615] КПК України.

'''''Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], визначається:'''''
*''у'' провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
*у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Обрахований відповідно до частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження.

Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:
*'''до трьох місяців''' - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
*'''до шести місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
*'''до дванадцяти місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
==Порядок продовження строку досудового розслідування прокурором==
'''Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення''', у випадку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 294 КПК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=1)%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%2D%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%2C%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B0 України], '''здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора''', який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаю''ться:'''
*прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
*найменування (номер) кримінального провадження;
*суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
*посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
*процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику '''не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурор'''у, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання '''не пізніше трьох днів з дня його отримання''', але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі '''постанови'''.
===Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування===
Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора, він визначає новий строк досудового розслідування.

Прокурор зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

===Відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування===
Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотанням, не доведе наявність підстав, передбачених частиною шостою статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, '''зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій,''' передбачених частиною другою статті 283 КПК України, зокрема, '''закрити кримінальне провадження або звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.'''
==Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею==
У випадках, передбачених статтею 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
*найменування (номер) кримінального провадження;
*всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведені під час кримінального провадження;
*обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*інші відомості, що обґрунтовують необхідність продовження строку досудового розслідування.
'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
*прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
*найменування (номер) кримінального провадження;
*суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну
відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
*посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
*процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
'''До клопотання також мають бути додані''' оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. При цьому слідчий, прокурор зобов’язані зазначити у відповідному клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

'''Зверніть увагу!''' Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 2951 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E КПК України], повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
===Відмова у задоволенні клопотання. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.===
Крім підстав, передбачених частиною четвертою статті 2951 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E КПК України], слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

'''Про відмову''' у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування '''слідчим суддею виноситься вмотивована ухвала'''.

У разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20283.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F КПК України].

Ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також містити новий визначений строк досудового розслідування.

'''Важливо!''' Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, '''оскарженню не підлягає.'''

Резюмуючи вищевикладене варто сформулювати наступні узагальнення щодо продовження строку досудового розслідування:
{| class="wikitable"
|'''Категорія Провадження / Строк'''
|'''До 2-3 місяців (після повідомлення про підозру)'''
|'''До 6, 9 або 12 місяців (після повідомлення про підозру)'''
|-
|'''Орган, що приймає рішення'''
|'''Прокурор''' (керівник окружної прокуратури, обласної прокуратури, заступник Генерального прокурора)
|'''Слідчий суддя'''
|-
|'''Підстави'''
|Неможливість закінчити розслідування у двомісячний строк після повідомлення про підозру (ст. 294, 295 КПК України).
|Виняткова '''складність''' провадження, пов'язана з тяжким або особливо тяжким злочином, і необхідність проведення додаткових слідчих дій (ст. 294, 295-1 КПК України).
|-
|'''Процедура'''
|'''Клопотання слідчого/прокурора''' (з обґрунтуванням) → '''Розгляд прокурором''' → '''Постанова прокурора''' про продовження/відмову.
|'''Клопотання прокурора''' (погоджене з Генеральним прокурором/його заступниками у певних випадках) → '''Розгляд слідчим суддею''' → '''Ухвала слідчого судді''' про продовження/відмову.
|}
'''Вимоги до Клопотання про продовження строку досудового розслідування:''' Клопотання про продовження строку досудового розслідування, незалежно від того, подається воно прокурору чи слідчому судді, повинно бути '''вичерпним та мотивованим''':

1. '''Обґрунтування неможливості''' закінчення розслідування у встановлений строк.

2. '''Виклад фактичних обставин''' кримінального провадження.

3. '''Перелік та результати''' проведених процесуальних дій.

4. '''Перелік процесуальних дій''', проведення яких необхідне для закінчення досудового розслідування, і '''обґрунтування''' їхньої важливості та необхідного часу.

'''Як висновок:''' Інститут продовження строку досудового розслідування є винятковим інструментом, застосування якого має бути суворо '''обмежене обставинами виняткової складності''' та '''чітким доведенням''' неможливості закінчення розслідування у первісний строк. Необґрунтоване та надмірне продовження може бути спрйнято, як '''порушення права на розумні строки''' кримінального провадження.

----

Продовження строку досудового розслідування

2025-11-12T22:29:20Z

Nataliia.Murtazina: видалено помилковий текст

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n549 Статтею 28 Кримінального процесуального кодексу України] (КПК України) передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконанні або прийняті в розумні строки.

'''''Розумними вважаються строки''''', що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Розумні строки не можуть перевищувати строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, що передбачені КПК України.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

'''''Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:'''''
* '''cкладність кримінального провадження''', яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
* '''поведінка учасників кримінального провадження''';
* '''спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень'''.
'''''Строк досудового розслідування обчислюється''''' з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

'''''З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:'''''
*протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 2982 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20298%2D2.%20%D0%97%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BA КПК України];
*протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
*протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 2984 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України];
*протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

При цьому '''''загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:'''''
*одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України];
*шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
*дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
'''ВАЖЛИВО!'''

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2593 статтею 290 КПК України], не включається у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 219 КПК України], крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 219 КПК України], крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20615.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.04.2022%7D статтею 615] КПК України.

'''''Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], визначається:'''''
*''у'' провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
*у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Обрахований відповідно до частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження.

Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:
*'''до трьох місяців''' - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
*'''до шести місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
*'''до дванадцяти місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
==Порядок продовження строку досудового розслідування прокурором==
'''Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення''', у випадку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 294 КПК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=1)%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%2D%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%2C%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B0 України], '''здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора''', який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаю''ться:'''
*прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
*найменування (номер) кримінального провадження;
*суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
*посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
*процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику '''не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурор'''у, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання '''не пізніше трьох днів з дня його отримання''', але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі '''постанови'''.
===Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування===
Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора, він визначає новий строк досудового розслідування.

Прокурор зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

===Відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування===
Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотанням, не доведе наявність підстав, передбачених частиною шостою статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, '''зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій,''' передбачених частиною другою статті 283 КПК України, зокрема, '''закрити кримінальне провадження або звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.'''
==Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею==
У випадках, передбачених статтею 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
*найменування (номер) кримінального провадження;
*всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведені під час кримінального провадження;
*обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*інші відомості, що обґрунтовують необхідність продовження строку досудового розслідування.
'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
*прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
*найменування (номер) кримінального провадження;
*суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну
відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
*посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
*процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
'''До клопотання також мають бути додані''' оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. При цьому слідчий, прокурор зобов’язані зазначити у відповідному клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

'''Зверніть увагу!''' Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 2951 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E КПК України], повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
===Відмова у задоволенні клопотання. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.===
Крім підстав, передбачених частиною четвертою статті 2951 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E КПК України], слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

'''Про відмову''' у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування '''слідчим суддею виноситься вмотивована ухвала'''.

У разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20283.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F КПК України].

Ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також містити новий визначений строк досудового розслідування.

'''Важливо!''' Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, '''оскарженню не підлягає.'''

Резюмуючи вищевикладене варто сформулювати наступні узагальнення щодо продовження строку досудового розслідування:
{| class="wikitable"
|'''Категорія Провадження / Строк'''
|'''До 2-3 місяців (після повідомлення про підозру)'''
|'''До 6, 9 або 12 місяців (після повідомлення про підозру)'''
|-
|'''Орган, що приймає рішення'''
|'''Прокурор''' (керівник окружної прокуратури, обласної прокуратури, заступник Генерального прокурора)
|'''Слідчий суддя'''
|-
|'''Підстави'''
|Неможливість закінчити розслідування у двомісячний строк після повідомлення про підозру (ст. 294, 295 КПК України).
|Виняткова '''складність''' провадження, пов'язана з тяжким або особливо тяжким злочином, і необхідність проведення додаткових слідчих дій (ст. 294, 295-1 КПК України).
|-
|'''Процедура'''
|'''Клопотання слідчого/прокурора''' (з обґрунтуванням) → '''Розгляд прокурором''' → '''Постанова прокурора''' про продовження/відмову.
|'''Клопотання прокурора''' (погоджене з Генеральним прокурором/його заступниками у певних випадках) → '''Розгляд слідчим суддею''' → '''Ухвала слідчого судді''' про продовження/відмову.
|}
'''Вимоги до Клопотання про продовження строку досудового розслідування:''' Клопотання про продовження строку досудового розслідування, незалежно від того, подається воно прокурору чи слідчому судді, повинно бути '''вичерпним та мотивованим''':

1. '''Обґрунтування неможливості''' закінчення розслідування у встановлений строк.

2. '''Виклад фактичних обставин''' кримінального провадження.

3. '''Перелік та результати''' проведених процесуальних дій.

4. '''Перелік процесуальних дій''', проведення яких необхідне для закінчення досудового розслідування, і '''обґрунтування''' їхньої важливості та необхідного часу.

'''Як висновок:''' Інститут продовження строку досудового розслідування є винятковим інструментом, застосування якого має бути суворо '''обмежене обставинами виняткової складності''' та '''чітким доведенням''' неможливості закінчення розслідування у первісний строк. Необґрунтоване та надмірне продовження розцінюється як '''порушення права на розумні строки''' кримінального провадження.

----

Продовження строку досудового розслідування

2025-11-12T22:26:15Z

Nataliia.Murtazina: Проведено узагільнення основного змісту продлвжння строку досудового розслідування

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n549 Статтею 28 Кримінального процесуального кодексу України] (КПК України) передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконанні або прийняті в розумні строки.

'''''Розумними вважаються строки''''', що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Розумні строки не можуть перевищувати строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, що передбачені КПК України.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

'''''Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:'''''
* '''cкладність кримінального провадження''', яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
* '''поведінка учасників кримінального провадження''';
* '''спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень'''.
'''''Строк досудового розслідування обчислюється''''' з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

'''''З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:'''''
*протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 2982 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20298%2D2.%20%D0%97%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BA КПК України];
*протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
*протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 2984 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України];
*протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

При цьому '''''загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:'''''
*одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України];
*шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
*дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
'''ВАЖЛИВО!'''

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2593 статтею 290 КПК України], не включається у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 219 КПК України], крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2078 статтею 219 КПК України], крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20615.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.04.2022%7D статтею 615] КПК України.

'''''Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], визначається:'''''
*''у'' провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
*у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Обрахований відповідно до частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження.

Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:
*'''до трьох місяців''' - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
*'''до шести місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
*'''до дванадцяти місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
==Порядок продовження строку досудового розслідування прокурором==
'''Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення''', у випадку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 294 КПК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=1)%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%2D%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%2C%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B0 України], '''здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора''', який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаю''ться:'''
*прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
*найменування (номер) кримінального провадження;
*суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
*посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
*процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику '''не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурор'''у, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання '''не пізніше трьох днів з дня його отримання''', але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі '''постанови'''.
===Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування===
Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора, він визначає новий строк досудового розслідування.

Прокурор зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

===Відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування===
Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотанням, не доведе наявність підстав, передбачених частиною шостою статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, '''зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій,''' передбачених частиною другою статті 283 КПК України, зокрема, '''закрити кримінальне провадження або звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.'''
==Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею==
У випадках, передбачених статтею 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
*найменування (номер) кримінального провадження;
*всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведені під час кримінального провадження;
*обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*інші відомості, що обґрунтовують необхідність продовження строку досудового розслідування.
'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
*прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
*найменування (номер) кримінального провадження;
*суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну
відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
*посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
*процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
*строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
*обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
'''До клопотання також мають бути додані''' оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. При цьому слідчий, прокурор зобов’язані зазначити у відповідному клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

'''Зверніть увагу!''' Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 2951 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E КПК України], повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
===Відмова у задоволенні клопотання. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.===
Крім підстав, передбачених частиною четвертою статті 2951 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20295%2D1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B5%D1%8E КПК України], слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

'''Про відмову''' у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування '''слідчим суддею виноситься вмотивована ухвала'''.

У разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20283.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F КПК України].

Ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також містити новий визначений строк досудового розслідування.

'''Важливо!''' Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, '''оскарженню не підлягає.'''

Резюмуючи вищевикладене варто сформулювати наступні узагальнення щодо продовження строку досудового розслідування:
{| class="wikitable"
|'''Категорія Провадження / Строк'''
|'''До 2-3 місяців (після повідомлення про підозру)'''
|'''До 6, 9 або 12 місяців (після повідомлення про підозру)'''
|-
|'''Орган, що приймає рішення'''
|'''Прокурор''' (керівник окружної прокуратури, обласної прокуратури, заступник Генерального прокурора)
|'''Слідчий суддя'''
|-
|'''Підстави'''
|Неможливість закінчити розслідування у двомісячний строк після повідомлення про підозру (ст. 294, 295 КПК України).
|Виняткова '''складність''' провадження, пов'язана з тяжким або особливо тяжким злочином, і необхідність проведення додаткових слідчих дій (ст. 294, 295-1 КПК України).
|-
|'''Процедура'''
|'''Клопотання слідчого/прокурора''' (з обґрунтуванням) → '''Розгляд прокурором''' → '''Постанова прокурора''' про продовження/відмову.
|'''Клопотання прокурора''' (погоджене з Генеральним прокурором/його заступниками у певних випадках) → '''Розгляд слідчим суддею''' → '''Ухвала слідчого судді''' про продовження/відмову.
|}
'''Вимоги до Клопотання про продовження строку досудового розслідування:''' Клопотання про продовження строку досудового розслідування, незалежно від того, подається воно прокурору чи слідчому судді, повинно бути '''вичерпним та мотивованим''':

1. '''Обґрунтування неможливості''' закінчення розслідування у встановлений строк.

2. '''Виклад фактичних обставин''' кримінального провадження.

3. '''Перелік та результати''' проведених процесуальних дій.

4. '''Перелік процесуальних дій''', проведення яких необхідне для закінчення досудового розслідування, і '''обґрунтування''' їхньої важливості та необхідного часу.

'''Як висновок:''' Інститут продовження строку досудового розслідування є винятковим інструментом, застосування якого має бути суворо '''обмежене обставинами виняткової складності''' та '''чітким доведенням''' неможливості закінчення розслідування у первісний строк. Необґрунтоване та надмірне продовження розцінюється як '''порушення права на розумні строки''' кримінального провадження.

----
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2025-09-09T20:05:08Z

Nataliia.Murtazina: Узагальнено формулювання, додано таблицю для кращого сприйняття

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18 Порядок проведення судово-психіатричної експертизи, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 травня 2018 року № 865]
== Загальна інформація ==
'''Примусові заходи медичного характеру''' – це заходи державного примусу, які застосовуються судами до осіб, які вчинили суспільно-небезпечні діяння в стані неосудності або в стані осудності, але захворіли до винесення вироку чи під час відбування покарання, на душевну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керуватися ними.

Ці заходи не є покаранням, не тягнуть судимості і не переслідують мети виправлення, а застосовуються для лікування і соціальної адаптації душевно хворих, запобігання вчиненню ними нових суспільно-небезпечних діянь, а також для охорони їх самих. Вони застосовуються незалежно від бажання хворого, його законних представників чи родичів, змінюються і припиняються лише судом.

Примусові заходи медичного характеру мають подвійний характер. З одного боку – це заходи примусу, тобто юридичні, з другого – це заходи медичні, оскільки зміст їх зводиться до діагностичного обстеження, лікування, клінічного нагляду, проведення реабілітаційних заходів.
== Підстави для застосування примусових заходів медичного характеру ==
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text законом України про кримінальну відповідальність], здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:
* ''особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності,'' тобто не могла відповідати за власні дії, передбачати їх наслідки або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу психічної діяльності, слабоумства або іншого хворобливого стану. Такі особи визнаються невинуватими і [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільняються від кримінальної відповідальності]], але до них може бути застосовано примусові заходи медичного характеру;
* ''особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку,'' що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії, передбачати їх наслідки або керувати ними. До таких осіб застосовують примусові заходи медичного характеру, а після одужання, якщо не минули передбачені законом [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|строки давності]], - вони можуть бути піддані кримінальному покаранню.
Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор виносить '''постанову про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3960 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України).

Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними (стаття 503 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3960 КПК України]).

== Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
Стаття 504 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначає загальні положення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру та щодо обмежено осудних осіб. Закон не містить вказівок на якийсь особливий порядок здійснення досудового розслідування за фактом вчинення душевнохворим суспільно небезпечного діяння. У низці випадків слідчому, дізнавачу чи прокурору може бути відомо, що суспільно небезпечну дію, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], вчинив душевнохворий. Наявність таких даних зобов’язує їх внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Психічний стан особи визначається судово-психічною експертизою, яку призначає слідчий після встановлення факту вчинення суспільно небезпечного діяння цією особою.

У даній категорії справ не здійснюється [[повідомлення про підозру]]. Якщо ж особу визнано душевнохворою після повідомлення про підозру, такий акт обвинувачення може бути використаний після одужання особи і поновлення провадження у справі (якщо не минули строки давності).

Положення статті 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] зобов’язують слідчого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановити:
* час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;
* вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;
* наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;
* поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення і після нього;
* небезпечність особи внаслідок її психічного стану для себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;
* характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням;
* обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування особа, до якої можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру або вирішується питання про їх застосовування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання і здійснює їх через законного представника чи [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисника]]. Характер розладу психічної діяльності чи психічного захворювання такої особи визначається відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи. Слідчі та процесуальні дії за участю такої особи можуть бути проведені лише тоді, коли її психічний стан дозволяє це.

'''Обов'язкова участь захисника забезпечується у провадженні щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, з моменту встановлення факту наявності у особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності''' (пункт 5 частини другої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 КПК України]).

Захисник допускається з моменту винесення постанови про призначення психіатричної експертизи, якщо він раніше не брав участі в цьому кримінальному провадженні. При кримінальному провадженні обов’язковою є також участь законного представника особи, щодо якої воно проводиться. Участь законного представника не замінює участі захисника.

== Застосування до особи запобіжних заходів ==
Запобіжні заходи до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, є засобами впливу на таку особу з метою обмеження її свободи або встановлення за нею нагляду та полягають:
* передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї при обов’язковому лікарському нагляді;
* поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку такої особи (стаття 508 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3960 КПК України]).
Право на застосування таких запобіжних заходів належить слідчому судді, суду. Такі заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.

Однією з особливостей кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру є обов’язкове проведення психіатричної експертизи. Призначати таку експертизу слідчий, дізнавач, прокурор повинен лише у випадку, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які свідчать, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані. Можлива ситуація, що особа вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час досудового розслідування особа направляється до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи за клопотанням сторони кримінального провадження – '''ухвалою слідчого судді''', а під час судового провадження – '''ухвалою суду'''.

Експерт (експерти) повинні дати відповідь на питання про ступінь і характер психічного захворювання такої особи. Стаціонарна психіатрична експертиза проводиться в психіатричних стаціонарах, де організовуються психіатричні експертні комісії, що складаються не менше ніж з трьох лікарів-психіатрів: голови, члена комісії, доповідача, який проводить спостереження за досліджуваною особою. Оскільки проведення такої експертизи вимагає тривалого спостереження за особою та дослідження її здоров’я, така особа повинна бути направлена до відповідного медичного закладу на строк до двох місяців. Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову його в такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку.
{| class="wikitable"
|'''Обставина'''
|'''Правова основа'''
|'''Мета встановлення'''
|-
|Факт вчинення діяння
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20505.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 пункт 1, 2 статті 505 КПК]
|Доведення обставин вчиненого суспільно небезпечного діяння для його кваліфікації та прийняття судового рішення про застосування примусових заходів медичного характеру .
|-
|Наявність психічного розладу
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=3)%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D1%83%2C%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B пункт 3 статті 505 КПК]
|Встановлення медичного критерію неосудності, що є обов'язковою передумовою для призначення примусових заходів медичного характеру .
|}
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути об’єднано в одне провадження з провадженням, яке здійснюється в загальному порядку. Виділення в окреме кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можливе за наявності підстав, передбачених статтею 217 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20217.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F КПК України.] Досудове розслідування по такій категорії кримінальних проваджень закінчується [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|закриттям даного провадження]] або складенням '''клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру'''.

Тільки прокурор виносить постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1-6 частини першої статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Така постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Скарга на постанову прокурора може бути подана особою протягом десяти днів з моменту отримання нею копії такої постанови. Постанова прокурора про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я.

Якщо слідчий, дізнавач складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характер, то прокурор затверджує його і надсилає суду. Прокурор може самостійно скласти клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надіслати його суду у порядку, передбаченому частиною другою статті 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Одночасно із переданням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до суду, прокурор зобов’язаний під розписку надати копію такого клопотання та реєстру матеріалів досудового розслідування законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування цих заходів.

'''Таким чином, особливості даного досудового розслідування мають наступні характеристики:'''

'''Початок розслідування:''' Досудове розслідування починається за фактом вчинення суспільно небезпечного діяння. Це може бути будь-яке кримінальне правопорушення, від дрібного хуліганства до тяжких злочинів проти особи.

'''Обов'язкова експертиза:''' Ключовою особливістю є '''обов'язкове призначення судово-психіатричної експертизи'''. Вона є фундаментом для прийняття будь-яких подальших рішень. Експертиза має відповісти на питання:

Чи є особа осудною на момент вчинення діяння?

Чи потребує вона застосування примусових заходів медичного характеру?

Який саме вид примусових заходів медичного характеру необхідно застосувати (амбулаторна допомога, госпіталізація у психіатричний заклад)?

'''Доказова база:''' Докази збираються не для встановлення вини, а для доведення факту вчинення суспільно небезпечного діяння. Особливу увагу приділяють обставинам, що підтверджують стан психіки особи.

'''Специфічний статус:''' Особа, щодо якої ведеться провадження, '''не є підозрюваною чи обвинуваченою''', оскільки не є суб'єктом злочину. Вона має право на захист, але його завдання полягає не в доведенні невинності, а в забезпеченні прав та інтересів особи, зокрема, в обґрунтуванні необхідності або відсутності потреби в примусових заходів медичного характеру.

'''Судова практика'''

Судова практика свідчить, що судами ретельно вивчаються висновки судово-психіатричних експертиз. Зазвичай, судді вкрай рідко відхиляються від таких висновків, якщо вони є обґрунтованими та не викликають сумнівів.

* '''Ключові принципи судової практики при розгляді питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру :'''
** '''Обґрунтованість:''' Висновок експерта повинен бути всебічним, повним і не мати суперечностей.
** '''Неоднозначність:''' У разі виникнення сумнівів у висновку експертизи, суд може призначити '''повторну або комісійну експертизу'''.
** '''Гуманізм:''' Суди керуються принципом гуманізму, обираючи найменш обмежувальний захід (наприклад, амбулаторне лікування замість госпіталізації), якщо це можливо.

== Корисні посилання ==
* [https://arm.naiau.kiev.ua/books/public_html/lections/lection17_6.html Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру]
== Див. також ==
* [[Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2025-08-17T21:10:44Z

Nataliia.Murtazina: Зкориговано посилання, додано загальні визначення та посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердження наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]
== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права, "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

Відповідно до статті 81 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2081.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 Про міжнародне приватне право]» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=2.%20%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. частина 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право]» .

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20462.%20%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E до статті 462 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)], рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.
== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20463.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%E2%80%99%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F до статті 463 ЦПК України] рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20464.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 до статті 464 ЦПК України] питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20465.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 (стаття 465 ЦПК України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Вимоги до клопотання передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20466.%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 статтею 466 ЦПК України], відповідно до якої, '''клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A частини 3 статті 466 ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%201.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E главою 1 розділу ІХ ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): Копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Спеціальне судове провадження

2025-08-17T18:51:08Z

Nataliia.Murtazina: Доповнено визначення, зміст та мету спеціального провадження. Наведено відмінності у порівнянні із загальним провадженням. Виправлено посилання безпосередньо на статті КПК.

== Нормативна база ==
* [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
== Загальні положення спеціального судового провадження ==
Спеціальне судове провадження (також відоме як провадження '''"in absentia"''') — це особлива диференційована процедура кримінального судочинства, яка дозволяє розглядати справу і виносити вирок за '''відсутності обвинуваченого'''. Це можливо лише у випадках, коли обвинувачений переховується від органів слідства та суду, і його неможливо розшукати, або він перебуває на тимчасово окупованих територіях чи в державі-агресорі. Ця процедура детально регламентована у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2024%2D1%0A%D0%9E%D0%A1%D0%9E%D0%91%D0%9B%D0%98%D0%92%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%86%20%D0%A1%D0%9F%D0%95%D0%A6%D0%86%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E%20%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%A3%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%9E%D0%93%D0%9E%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%A1%D0%9B%D0%86%D0%94%D0%A3%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%9C%D0%86%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%A5%20%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%9E%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%A3%D0%A8%D0%95%D0%9D%D0%AC Главі 24-1 (статті 297-1–297-5)] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825:~:text=3.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%83,VIII%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2016.03.2017%7D частині 3 статті 323 КПК України.]

Основна мета запровадження ССП полягає у забезпеченні невідворотності покарання для осіб, які ухиляються від кримінальної відповідальності, зокрема тих, хто переховується від органів слідства та суду. Це особливо актуально в умовах збройного конфлікту, коли особи, винні у вчиненні злочинів, перебувають на тимчасово окупованих територіях України або оголошені у міжнародний розшук. Запровадження провадження "in absentia" є прямою, прагматичною відповіддю на надзвичайні геополітичні реалії та збройний конфлікт, спрямованою на забезпечення відповідальності там, де традиційні правові механізми виявляються неефективними. Це підкреслює здатність української правової системи адаптуватися для забезпечення правосуддя та верховенства права навіть за умов серйозних практичних обмежень, таких як неможливість фізичного затримання або повідомлення обвинувачених на певних територіях. Така адаптація свідчить про стратегічне пріоритетне значення національної безпеки та правосуддя за тяжкі злочини.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5119:~:text=.%20%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,IX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2021.03.2023%7D частині другій статті 297-1 КПК України], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений в міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в зоні боєвих дій.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5119 частині другій статті 297-1 КПК України], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), якщо стосовно нього уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825 (частина третя статті 323 КПК України]).

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

'''Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.'''
== Порядок виклику обвинуваченого в судове засідання ==
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 297-5 КПК України] та на офіційному веб-сайті суду.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
== Особливості судового розгляду ==
Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази. Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20349.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%97%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F ч. 3 ст. 349 КПК України] щодо можливості дослідження частини доказів не застосовуються.

Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з’явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з’явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).

Ключові відмінності між загальним та спеціальним кримінальним провадженням:
{| class="wikitable"
|'''Критерій'''
|'''Загальне провадження'''
|'''Спеціальне провадження (in absentia)'''
|-
|'''Присутність обвинуваченого'''
|Обов'язкова особиста присутність обвинуваченого (за винятками, що не стосуються ССП).
|Можливе за відсутності обвинуваченого (підозрюваного) за наявності чітко визначених законом умов.
|-
|'''Основна мета'''
|Забезпечення всебічного, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду для встановлення істини.
|Забезпечення невідворотності покарання для осіб, які ухиляються від кримінальної відповідальності, та захист інтересів потерпілих.
|-
|'''Підстави застосування'''
|Загальні підстави, визначені КПК України.
|Переховування від органів слідства/суду (на ТОТ/державі-агресорі), міжнародний розшук, обмін військовополоненими.
|-
|'''Порядок повідомлення'''
|Переважно особисте вручення повісток та документів.
|Публікація в загальнодержавних ЗМІ та на офіційному веб-сайті суду/ОГП, надсилання захиснику, додаткові заходи (електронна пошта, месенджери).
|-
|'''Участь захисника'''
|Обов'язкова за певних умов (наприклад, тяжкі злочини, неповнолітні, вади).
|Обов'язкова на всіх стадіях (досудове розслідування та судовий розгляд).
|-
|'''Можливість повторного розгляду після вироку'''
|Не передбачено нового розгляду по суті після вироку (лише апеляція/касація).
|Можливість повторного розгляду по суті у суді першої інстанції за клопотанням захисту у разі з'явлення обвинуваченого.
|}

== Постановлення вироку за результатами спеціального судового провадження ==
У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3150 частина п'ята статті 374 КПК України]).
== Судова практика ==
<blockquote>Практика застосування спеціального судового провадження тісно пов'язана з кримінальними справами щодо високопосадовців, корупціонерів, а також осіб, які переховуються за кордоном, особливо в умовах агресії рф. Така процедура дозволяє забезпечити невідворотність покарання, навіть якщо особа не перебуває на території України.

Верховний Суд активно формує правові позиції щодо проваджень "in absentia", що відображено в його оглядах та постановах. Основні напрямки судової практики включають:

1. '''Належність повідомлення обвинуваченого:''' Суди ретельно перевіряють, чи вжили органи досудового розслідування всіх належних заходів для вручення підозрюваному повідомлення про підозру та повісток, а також про завершення досудового розслідування. Хоча публікація в загальнодержавних ЗМІ та на офіційному веб-порталі "Судова влада України" є обов'язковою , суди також враховують додаткові заходи інформування, такі як надсилання повідомлень електронною поштою або через месенджери (наприклад, Viber), якщо є підтвердження їх перегляду. Це підкреслює прагнення суду забезпечити фактичну обізнаність обвинуваченого, а не лише формальне дотримання процедури.

2. '''Ефективність захисту:''' Верховний Суд неодноразово наголошує на обов'язковій та ''ефективній'' участі захисника у провадженнях "in absentia". Пасивна участь захисника визнається істотним порушенням кримінального процесуального закону та права на захист, що може призвести до скасування судового рішення. Суд першої інстанції зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для реалізації захисником процесуальних прав обвинуваченого та забезпечувати сторонам рівні умови. Це включає надання захиснику розумної можливості для підготовки виступу в дебатах та представлення позиції.

3. '''Доказування переховування:''' Судова практика вимагає від слідчого та прокурора довести, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду саме з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а не з інших причин. Це доказування має ґрунтуватися на допустимих, належних та достатніх доказах з дотриманням норм КПК. Додатковим підтвердженням перебування особи на тимчасово окупованій території може бути інформація з відкритих джерел, зокрема мережі Інтернет, що вказує на конкретне місцезнаходження особи на цій території.

4. '''Право на повторний розгляд:''' У разі з'явлення обвинуваченого після ухвалення вироку "in absentia", КПК передбачає можливість продовження судового розгляду з моменту постановлення ухвали про здійснення спеціального судового провадження. За клопотанням сторони захисту суд може повторно дослідити окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого. Це положення є важливою гарантією права на справедливий суд.

У процесі розгляду у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд першої інстанції повинен уживати всіх необхідних заходів для реалізації захисником своїх процесуальних прав, забезпечувати сторонам рівні умови для реалізації їхніх прав та надавати кожній стороні розумну можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище щодо іншої сторони. Якщо у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд відмовив задовольнити клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи й надання часу для підготовки виступу в судових дебатах для належної організації та непорушення права на захист його підзахисного без належного і розумного обґрунтування своєї відмови, посилаючись виключно на необхідність забезпечення безперервності судового розгляду (стаття 322 КПК) і недоцільність витрачання прокурором бюджетних коштів на розміщення оголошення, він порушив принципи юридичної рівності, змагальності та справедливості судового розгляду, що не узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/105359481 постанова ВС від 19.07.2022 у справі № 727/13085/18]).

Під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia» суду належить перевіряти, чи вжив орган досудового розслідування всіх належних заходів для вручення підозрюваному повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обвинувачений вважається таким, що був належним чином повідомлений про наявність кримінального провадження стосовно нього та мав можливість отримувати інформацію щодо часу й місця судового розгляду кримінального провадження, якщо відповідні повістки було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Крім того, обвинувачений також мав можливість узяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якби мав таке бажання, однак для захисту інтересів обвинуваченого державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/88322620 постанова ВС від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к]).

Розгляд судом першої інстанції клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності без участі підозрюваного, який перебував у розшуку й місце перебування якого не було встановлено, та без участі його захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia) може здійснюватися лише у кримінальних провадженнях щодо злочинів, зазначених у частині 2 статті 297-1 КПК, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903714 постанова ВС від 23.06.2021 у справі № 522/17014/20]).</blockquote>

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

2025-07-17T16:44:42Z

Nataliia.Murtazina: Додано схему-таблицю видів відповідальності. Змінено структуру статті за розділами по видам відповідальності: цивільна, адмністративна, кримінальна. Конкретизовано наведені посилання на відповідну статтю (частину) НПА, додано посилання на Судову практику обрахування індексації.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
Відповідальність за прострочення сплати аліментів в Україні є багатогранною і включає в себе цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність, а також інші заходи впливу. Її мета – забезпечити належне утримання дітей та покарати недобросовісних платників. За несплату аліментів українським законодавством передбачено декілька видів відповідальності: цивільна, адміністративна та кримінальна. Кожен з цих видів має свої особливості, умови настання та наслідки. У таблиці наведено узагальнена структура рівня відповідальності. Натомість далі, варто зупинитися більш конкретизовано.
{| class="wikitable"
|'''Тип відповідальності'''
|'''Правова підстава'''
|'''Умови притягнення'''
|'''Основні наслідки/Санкції'''
|-
|'''Цивільна'''
|Ст. 196 СК України
|Виникнення заборгованості з вини платника.
|Неустойка (пеня) 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення (до 100% суми боргу); інфляційні втрати та 3% річних (ст. 625 ЦК України).
|-
|'''Адміністративна'''
|Ст. 183-1 КУпАП
|Заборгованість перевищує суму платежів за 6 місяців (загальний випадок) або 3 місяці (дитина з інвалідністю/тяжко хвора).
|Суспільно корисні роботи (120-240 годин, повторно до 360 годин); штрафи від виконавця (20%, 30%, 50% від суми заборгованості); тимчасові обмеження (виїзд за кордон, керування ТЗ, полювання, користування зброєю).
|-
|'''Кримінальна'''
|Ст. 164 КК України
|Злісне ухилення (тривале, наполегливе ухилення, незважаючи на попередження, заборгованість понад 3 місяці).
|Громадські роботи (80-120 годин); арешт (до 3 місяців); обмеження волі (до 2 років). При повторності – громадські роботи (120-240 годин); арешт (3-6 місяців); обмеження волі (2-3 роки).
|-
|'''Примітка:''' Можливість застосування декількох видів відповідальності одночасно.
|
|
|
|}

=== Цивільна відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20196.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83 Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20196.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text:~:text=14.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83. частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').

'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України]);
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно статті 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20183%2D1.%20%D0%9D%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2 Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1831 КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт#%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8|суспільно корисних робіт]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покарання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 1831 КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.

Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. '''''Дія такої постанови зупиняється на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні відповідно до пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727 Закону України "Про виконавче провадження"]''''';
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду звільнити платника аліментів і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статтею 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно з статтею 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягнення аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.

Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].

'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день її сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 день, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Приклад розрахунку індексації (від Верховного Суду): [https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1324479/ У постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20 (провадження № 61-18580св21)] Верховний Суд навів приклад розрахунку індексації, що враховує індекс споживчих цін. Наприклад, якщо розмір аліментів становить 1500,00 грн, а індекс інфляції за певний період склав 114,57%, то сума індексації складе 218,55 грн (1500,00 × 114,57 : 100 - 1500,00).

=== Звернення до суду ===
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).

[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
* [https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1324479/ Постанова від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20 (провадження № 61-18580св21)] щодо прикладу розрахунку індексації.
=== Кримінальна відповідальність, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 статтями 164, 165 Кримінального кодексу України]: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційного нагляду]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]] на той самий строк.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційним наглядом]] на строк від двох до трьох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на той самий строк.

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських роботіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправних робіт]] на строк до одного року, або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційного нагляду]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]] на той самий строк.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Основні і додаткові кримінальні покарання#%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4|пробаційним наглядом]] на строк від двох до трьох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на той самий строк.

'''[https://minjust.gov.ua/news/ministry/uniknuti-vyaznitsi-ale-ne-pokarannya-zakon-pro-probatsiyniy-naglyad (Детально про пробаційний нагляд пояснює Міністерство юстиції України])'''

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство з'ясовує:
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною;
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності);
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів;
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

'''''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною першою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].

'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частина п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).
=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є підставою для відмови у державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").
=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
* за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
* за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).
=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Порядок проведення обшуку

2025-04-16T20:42:31Z

Nataliia.Murtazina: виправлено стилістику визначення статтей та частин

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України.]

Так, у разі введення воєнного стану при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії '''проводяться без залучення понятих.''' У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
|}
== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь кримінального правопорушення, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

'''Основні характеристики обшуку:'''

* '''Примусовий характер:''' Обшук проводиться незалежно від згоди особи, у володінні якої знаходиться відповідне місце або річ.
* '''Цілеспрямованість:''' Обшук проводиться з чітко визначеною метою, яка має бути зазначена в ухвалі слідчого судді (за загальним правилом).
* '''Обмеження конституційних прав:''' Обшук є втручанням у право на недоторканність житла та іншого володіння особи, а також може зачіпати право на приватність. Тому його проведення регламентується законом і потребує відповідних підстав.

== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186 статті 234 КПК України]).
== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
# обшук територій (земельної ділянки, саду, городу тощо);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).
== Підстава для проведення обшуку ==
Підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання слідчого за погодженням з прокурором або прокурора. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.
<blockquote>Судова практика вказує, що обшук може бути проведено без постановлення ухвали слідчого судді на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи, а також до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що передбачено частинами першою, третьою статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (п. 33 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231 постанови ВС/ККС у справі № 573/2028/19 від 08.04.2021]).

'''Важливо зазначити:'''

* Для отримання ухвали слідчого судді слідчий або прокурор повинні надати '''докази''', які підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що в зазначеному місці знаходяться об'єкти, визначені [Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186:~:text=5.%20%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%2C%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE частиною п`ятою статті 234 КПК України]. Це можуть бути показання свідків, потерпілих, результати інших слідчих дій, оперативно-розшукових заходів тощо.
* '''Просте припущення''' або '''голослівні твердження''' не є достатньою підставою для проведення обшуку.</blockquote>
=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;
# обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], або за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]
== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.

'''Важливо пам'ятати:'''

* Обшук є серйозною слідчою дією, яка обмежує конституційні права особи.
* Будь-які порушення порядку проведення обшуку можуть призвести до визнання отриманих доказів недопустимими.
* Особа, у якої проводиться обшук, має право на правову допомогу та оскарження дій слідчого або прокурора.

=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України] (в умовах воєнного стану).''

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.
=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором (стаття 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України)]''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 .]

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, '''крім особливостей, встановлених статтею 615 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України]''''' ''(в умовах воєнного стану).'' Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються належним чином.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.
=== Методологія проведення обшуку та його відмінність від обшуку місця події ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2214 статті 236 КПК України.]

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності цих осіб.

Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

Відмінність обшуку від огляду. Огляд проводиться за наявності на те підстав без додаткових узгоджень. При наявності очевидних даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення і зумовлюють необхідність проведення огляду слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Необхідність оперативного проведення огляду, надає право на таке проведення до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є відмінністю від обшуку, який може бути проведений лише коли кримінальне провадження зареєстровано та відповідні відомості внесено до ЄРДР. Також при проведенні огляду не допускається псування предметів. У процесі обшуку, з метою виявлення прихованих порожнин, схованок, цілісність може порушуватися.

Також проведення обшуку особи під час проведення огляду місця події не передбачено, а регулюється іншими нормами кримінального процесуального закону. Обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а поглинається такою дією, як затримання чи обшук житла (з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua частини третьої статті 208,] [https://zakon.rada.gov.ua частини сьомої статті 223], [https://zakon.rada.gov.ua статті 236] України), а тому при проведенні обшуку, за рішенням слідчого чи прокурора, може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Однак при проведенні огляду, за відсутності відповідного протоколу затримання особи, складеного відповідно до вимог статті 208 КПК України, проведення обшуку особи відбувається всупереч вимогам закону.
== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у '''протоколі'''.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua статтею 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.
== Важливі поради при проведенні обшуку ==
Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:
* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;
* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;
* встановити, які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.
Також необхідно:
* встановити наявність незацікавлених понятих;
* вимагати виклику захисника;
* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 159/451/16-к] (докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у частині другій статті 234, частині другій статті 237, частині третій статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20210808#Text КПК України], а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102050968 Постанова ВС/ККС від 13 грудня 2021 року у справі № 754/2818/20] (законність проведення обшуку до внесення відомостей в ЄРДР залежить від того, чи законно проводилося затримання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162670 Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 310/4839/17] (звернення до слідчого судді за спливом тривалого строку після вчинення слідчої дії, яка здійснювалась як невідкладна, має наслідком недопустимість доказів отриманих у ході такої слідчої дії).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січня 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''"] (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок проведення обшуку

2025-04-16T20:21:34Z

Nataliia.Murtazina: Узагальнено зміст поняття обшуку, додано тези щодо порядку проведення обшуку та допустимості доказів для ухвали слідчого судді

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України.]

Так, у разі введення воєнного стану при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії '''проводяться без залучення понятих.''' У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
|}
== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь кримінального правопорушення, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

'''Основні характеристики обшуку:'''

* '''Примусовий характер:''' Обшук проводиться незалежно від згоди особи, у володінні якої знаходиться відповідне місце або річ.
* '''Цілеспрямованість:''' Обшук проводиться з чітко визначеною метою, яка має бути зазначена в ухвалі слідчого судді (за загальним правилом).
* '''Обмеження конституційних прав:''' Обшук є втручанням у право на недоторканність житла та іншого володіння особи, а також може зачіпати право на приватність. Тому його проведення регламентується законом і потребує відповідних підстав.

== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186 статті 234 КПК України]).
== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
# обшук територій (земельної ділянки, саду, городу тощо);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).
== Підстава для проведення обшуку ==
Підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання слідчого за погодженням з прокурором або прокурора. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.
<blockquote>Судова практика вказує, що обшук може бути проведено без постановлення ухвали слідчого судді на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи, а також до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що передбачено частинами 1, 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (п. 33 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231 постанови ВС/ККС у справі № 573/2028/19 від 08.04.2021]).

'''Важливо зазначити:'''

* Для отримання ухвали слідчого судді слідчий або прокурор повинні надати '''докази''', які підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що в зазначеному місці знаходяться об'єкти, визначені [Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186:~:text=5.%20%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%2C%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE ч. 5 статті 234 КПК України]. Це можуть бути показання свідків, потерпілих, результати інших слідчих дій, оперативно-розшукових заходів тощо.
* '''Просте припущення''' або '''голослівні твердження''' не є достатньою підставою для проведення обшуку.</blockquote>
=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;
# обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], або за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]
== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.

'''Важливо пам'ятати:'''

* Обшук є серйозною слідчою дією, яка обмежує конституційні права особи.
* Будь-які порушення порядку проведення обшуку можуть призвести до визнання отриманих доказів недопустимими.
* Особа, у якої проводиться обшук, має право на правову допомогу та оскарження дій слідчого або прокурора.

=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України] (в умовах воєнного стану).''

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.
=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором (стаття 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України)]''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 .]

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, '''крім особливостей, встановлених статтею 615 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України]''''' ''(в умовах воєнного стану).'' Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються належним чином.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.
=== Методологія проведення обшуку та його відмінність від обшуку місця події ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2214 ст. 236 КПК України.]

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності цих осіб.

Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

Відмінність обшуку від огляду. Огляд проводиться за наявності на те підстав без додаткових узгоджень. При наявності очевидних даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення і зумовлюють необхідність проведення огляду слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Необхідність оперативного проведення огляду, надає право на таке проведення до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є відмінністю від обшуку, який може бути проведений лише коли кримінальне провадження зареєстровано та відповідні відомості внесено до ЄРДР. Також при проведенні огляду не допускається псування предметів. У процесі обшуку, з метою виявлення прихованих порожнин, схованок, цілісність може порушуватися.

Також проведення обшуку особи під час проведення огляду місця події не передбачено, а регулюється іншими нормами кримінального процесуального закону. Обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а поглинається такою дією, як затримання чи обшук житла (з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua ч. 3 ст. 208,] [https://zakon.rada.gov.ua ч. 7 ст. 223], [https://zakon.rada.gov.ua ст. 236] України), а тому при проведенні обшуку, за рішенням слідчого чи прокурора, може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Однак при проведенні огляду, за відсутності відповідного протоколу затримання особи, складеного відповідно до вимог ст. 208 КПК України, проведення обшуку особи відбувається всупереч вимогам закону.
== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у '''протоколі'''.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua статтею 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.
== Важливі поради при проведенні обшуку ==
Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:
* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;
* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;
* встановити, які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.
Також необхідно:
* встановити наявність незацікавлених понятих;
* вимагати виклику захисника;
* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 159/451/16-к] (докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у частині другій статті 234, частині другій статті 237, частині третій статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20210808#Text КПК України], а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102050968 Постанова ВС/ККС від 13 грудня 2021 року у справі № 754/2818/20] (законність проведення обшуку до внесення відомостей в ЄРДР залежить від того, чи законно проводилося затримання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162670 Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 310/4839/17] (звернення до слідчого судді за спливом тривалого строку після вчинення слідчої дії, яка здійснювалась як невідкладна, має наслідком недопустимість доказів отриманих у ході такої слідчої дії).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січня 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''"] (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського

2025-03-17T22:05:02Z

Nataliia.Murtazina: Виправлено технічну помилку, розширено зміст правопорушення, доповнено розділ "судова практика", додано посилання на Постанови 2020, 2024 рр.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

== Загальна інформація ==
'''Злісною непокорою''' є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення тих же дій щодо члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження.

Відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку передбачено статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП].

'''Зміст правопорушення:'''

* Правопорушення полягає у свідомому невиконанні законних вимог поліцейського.
* Законність вимоги означає, що вона має бути видана в межах повноважень поліцейського та відповідно до законодавства.
* Злісність непокори може проявлятися у:
** тривалому ігноруванні законних вимог.
** відмові у грубій, зухвалій формі.
** повторному невиконанні законних вимог.

==Склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]==
'''Об'єктом''' цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

'''Об'єктивна сторона''' правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, що мається на увазі, воно вважається закінченим з моменту вчинення.

Водночас стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] містить два різні склади адміністративного правопорушення:

- перший склад передбачає "злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків". Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред'являються у процесі виконання ним службових обов'язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку;

- другий склад адміністративного правопорушення полягає у "вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їхнього участю в охороні громадського порядку". Отже, законність вимог зазначених посадових осіб пов'язана лише "з їх участю в охороні громадського порядку".

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення – злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок

'''Суб'єктивна сторона''' даного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

'''Суб'єкт''' вказаного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку.

Варто також розрізняти поняття непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.

Критерій розмежування опору і непокори наступний: при опорі мають місце активні дії, спрямовані безпосередньо на поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця. Непокора ж - це відмова від виконання законних вимог згаданих осіб. Вона не тягне за собою кримінальної відповідальності, крім випадків невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, передбачених статтею 351 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420 Кримінального кодексу України] (перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради) .
==Відповідальність за вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку==
Порушення статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді:
#громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин;
#адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб;
#виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
#накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
==Проблемні питання застосування статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], яка передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків==
Так, стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Оскільки адміністративні стягнення за злісну непокору накладають лише суди, то провадження у таких справах є звичайним. Воно передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення. До правопорушника можуть застосувати доставлення, адміністративне затримання, а також інші заходи забезпечення провадження у справі.

Практика притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] виявила багато недоліків та деякі зловживання з боку працівників Національної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення на які, на жаль, не завжди належним чином реагують суди.

Траплялися випадки, коли внаслідок незаконних вимог поліцейських фактично за відсутності у діяннях осіб складу адміністративних правопорушень протоколи складалися необґрунтовано, чим порушувалися конституційні права та свободи осіб. Натомість місцевими судами на підставі цих матеріалів виносилися необґрунтовані постанови, що тягло їх скасування.

Обов’язково потрібно знати, що '''у протоколі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n497 КУпАП] обов’язково зазначаються:'''
*дата і місце його складення,
*посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
*відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
*місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
*нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
*прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
*пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
*інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Отже, якщо особа вважає себе не винною, обов’язково повинна написати в протоколі, що вину свою не визнає, зазначити свідків, що можуть підтвердити відсутність правопорушення (можливо, найголовніше в таких справах), вказати, що потребує допомоги адвоката при розгляді справи в суді.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n607 КУпАП] (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте, щоб правоохоронці обов’язково роз’яснили передбачені права.

Так, дане правопорушення обов’язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження — акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, — мають бути законодавчо обґрунтовані. В протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції. На жаль, в багатьох випадках, у протоколі вказується, що особа «вчинила злісну непокору законній вимозі поліцейського(-их)», при цьому в чому полягали ці вимоги, в протоколі не вказується, що є підставою для закриття провадження по справі, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n607 КУпАП] при розгляді справи в суді, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення може користуватись участю адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Якщо особа, тобто адміністративний правопорушник, є суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної правничої допомоги.

'''У разі, коли суд приймає рішення про застосування адмін арешту, потрібно знати, що вказану постанову можна і треба [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити до апеляційного суду]]. Варто наголосити, щоб апеляційний розгляд дійсно мав сенс, необхідно в суді першої інстанції заявляти відповідні клопотання, вказувати на порушення закону при складанні протоколу та прийнятті рішення та інше'''.

== Судова практика ==
Аналіз судової практики за правопорушенням "Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.%20%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F (ст. 185 КУпАП)] показує, що суди при розгляді таких справ звертають особливу увагу на такі аспекти:

'''1. Законність вимоги поліцейського:'''

* Суди ретельно перевіряють, чи була вимога поліцейського законною, тобто виданою в межах його повноважень та відповідно до законодавства.
* Якщо вимога поліцейського визнається незаконною, то дії особи, яка її не виконала, не можуть кваліфікуватися як злісна непокора.
* Особливу увагу суди приділяють наявність доказів того, що поліцейський пояснив особі підстави та зміст своїх вимог.
* Суди також звертають увагу на обставини справи, зокрема на те, чи було в особи достатньо часу для виконання вимоги, чи були її дії зумовлені об'єктивними причинами.

'''2. Злісність непокори:'''

* Суди оцінюють, чи була непокора дійсно злісною, тобто умисною, наполегливою та вираженою у формі відмови від виконання неодноразово повторених законних вимог або у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до поліцейського.
* Факти, що свідчать про злісність непокори:
** тривале ігнорування законних вимог;
** відмова у грубій, зухвалій формі;
** повторне невиконання законних вимог.
* Судова практика показує, що для кваліфікації дій особи як злісної непокори недостатньо лише факту невиконання вимоги поліцейського. Необхідно довести, що особа свідомо та умисно ігнорувала законні вимоги.

'''3. Докази:'''

* Суди ретельно досліджують докази, надані сторонами, зокрема:
** протокол про адміністративне правопорушення;
** пояснення поліцейського та особи, яка притягається до відповідальності;
** відео- та аудіозаписи;
** показання свідків.
* Важливим є наявність доказів, які підтверджують факт законності вимоги поліцейського та злісність непокори.

'''4. Індивідуалізація відповідальності:'''

* Суди при призначенні адміністративного стягнення враховують характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
* Суди можуть застосовувати різні види адміністративних стягнень, передбачені ст. 185 КУпАП, залежно від конкретних обставин справи.

* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83881579 Постанова Макарівського районного суду Київської області від 27 серпня 2019 року у справі № 370/2327/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86941226 Постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2020 року у справі № 359/11771/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119917628 Постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 червня 2024 року у справі № 703/1616/24]

[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Звільнення від покарання за хворобою

2025-02-17T23:02:42Z

Nataliia.Murtazina: розширено загальне поняття звільнення від покарання за хворобою, додано посилання на НПА з ключового питання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-73#Text Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» 1 від 28 вересня 1973 року 2 № 9]

== Загальні положення ==
Звільнення від покарання за хворобою є гуманним актом, який ґрунтується на принципах милосердя та справедливості. Воно полягає у тому, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, але під час відбування покарання або після його вчинення захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від подальшого відбування покарання.

'''Одним із конституційних прав громадян є право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. '''
Не становлять виключення і засуджені особи, яким таке право гарантується також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n41 статтею 8 Кримінально-виконавчого кодексу України].

Складовою частиною забезпечення права засудженої особи на охорону здоров’я є звільнення такої особи за хворобою, оскільки передбачає можливість дострокового звільнення з метою створення більш сприятливих умов для лікування та одужання.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n467 статті 84 Кримінального кодексу України] '''від відбування покарання за хворобою звільняються такі особи:'''
* особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
* особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання.
* військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я.
'''Звертаємо увагу!''' У разі одужання вищезазначених осіб, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 49] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n429 80 Кримінального кодексу України], або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п'ятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n372 статті 72 Кримінального кодексу України], а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру.
== Особливості звільнення від покарання особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу==
'''Підстави для звільнення від покарання за хворобою:'''

* '''Психічна хвороба''', яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. У цьому випадку особа звільняється від покарання незалежно від того, чи захворіла вона під час відбування покарання, чи після його вчинення.
* '''Інша тяжка хвороба''', яка перешкоджає відбуванню покарання. У цьому випадку особа може бути звільнена від покарання лише тоді, коли вона захворіла після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку.

'''Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.'''

Особі, яка під час відбуття покарання захворіла на психічну хворобу, властиві всі ознаки юридичного і медичного критеріїв неосудності. Але вона не може бути визнана неосудною, оскільки неосудність особи кримінальний закон пов'язує з моментом вчинення суспільно небезпечного діяння.

У цьому випадку йдеться про особу, яка вчинила злочин у стані осудності, але потім, під час відбування покарання за вчинений злочин, захворіла на психічну хворобу. Відповідно, таке звільнення є обов'язковим.

'''Варто зауважити!''' Закон передбачає можливість застосування до таких осіб примусових заходів медичного характеру відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20241101#n515 92]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20241101#n533 95 Кримінального кодексу України.]

== Порядок звільнення від покарання за хворобою ==
Питання про звільнення від покарання за хворобою вирішується судом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20537.%20%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 (стаття 537 '''Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України)'''], який визначає порядок розгляду питань, пов'язаних із виконанням вироків, зокрема й питань звільнення від покарання за хворобою), на підставі клопотання засудженого, його законного представника або органу, що відає виконанням покарання. До клопотання додаються медичні документи, які підтверджують наявність у засудженого хвороби, що є підставою для звільнення від покарання.

Суд розглядає клопотання про звільнення від покарання за хворобою за участю прокурора та представника органу, що відає виконанням покарання. У разі задоволення клопотання суд постановляє ухвалу про звільнення засудженого від покарання.

== Підстави звільнення від покарання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу ==
'''Умови звільнення від покарання''' особи яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу:
* особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної;
* це сталося після вчинення злочину або постановлення вироку.
'''Зверніть увагу!''' У таких випадках суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

'''Тяжкість вчиненого злочину''' визначається згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20241101#n61 статтею 12 Кримінального кодексу України].

'''Особу засудженого характеризують''' поведінка під час відбування покарання, дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення, ухилення від призначеного лікування тощо.

'''До інших обставин, які суд може врахувати''' при вирішенні цього питання, можна віднести: тривалість відбутого покарання; обставини, які при звільненні від покарання або від подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи близьких тощо), а також той факт, що засуджений захворів на тяжку хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання.

'''Правові наслідки звільнення від покарання за хворобою:'''

Особа, звільнена від покарання за хворобою, звільняється від усіх обмежень, пов'язаних з відбуванням покарання. Водночас, звільнення від покарання за хворобою не тягне за собою реабілітації.

== Умови звільнення від покарання за станом здоров’я військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20241101#n467 частиною 3 статті 84 Кримінального кодексу України] військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.

Отже, даний вид звільнення від покарання можливо застосувати '''за таких умов:'''
* суб’єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні;
* він визнаний непридатним до проходження військової служби за станом здоров’я.
== Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою==
'''Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають''' засуджені, які захворіли в установах виконання покарань, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572].

'''Медичний огляд засуджених осіб проводиться''' лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (надалі за текстом - ДКВС), а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров’я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності після обов’язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров’я ДКВС або закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text Порядку].

Після медичного огляду голова комісії доводить висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого. Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це у медичній карті № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.

Висновок комісії не пізніше наступного робочого дня після огляду засудженого передається до установи виконання покарань, у якій обліковується такий хворий засуджений на дату огляду цією комісією.

'''На підставі висновку комісії адміністрація установи виконання покарань, у якій обліковується засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії.'''

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Клопотання (подання) про вирішення питання про звільнення від покарання за хворобою розглядається '''протягом десяти днів''' з дня його надходження до суду суддею одноособово.

Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення.

'''У разі прийняття судом рішення про звільнення''' засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров’я ДКВС або закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності.

'''Якщо судом прийнято рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою''' такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності або повертається до установи виконання покарань, з якої він прибув.

'''У разі погіршення стану здоров'я засудженого''', якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою на підставі повторного висновку лікарсько-консультативної комісії, адміністрація установи виконання покарань, у якій обліковується засуджений, протягом доби після отримання такого висновку готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою.
== Оскарження рішення суду щодо звільнення від покарання за хворобою ==
'''Ухвала суду першої інстанції,''' постановлена за наслідками розгляду клопотання (подання) щодо звільнення від покарання за хворобою '''може бути оскаржена протягом семи днів''' до суду апеляційної інстанції, з дня її проголошення.

== Значення інституту звільнення від покарання за хворобою ==
Інститут звільнення від покарання за хворобою має важливе значення для '''забезпечення прав людини та гуманізації кримінального законодавства'''. Він сприяє тому, що '''особи, які страждають на тяжкі хвороби, не зазнають додаткових страждань, пов'язаних з відбуванням покарання'''.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Суди]]

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

2024-12-17T20:20:41Z

Nataliia.Murtazina: Виправлено незначні помилки, додано посилання на Ухвалу суду у частині застосування визначення "зміна обстановки"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 Статтею 48 Кримінального кодексу України (далі - КК України)] встановлено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Загальною передумовою для обох видів звільнення є вчинення особою вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 стаття 12 КК України]). Тому вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (закінченого або незакінченого, однією особою або у співучасті) виключає застосування зазначеного виду звільнення від кримінальної відповідальності. Крім того, навіть вчинення особою проступку або нетяжкого злочину, але не вперше, а повторно, також унеможливлює застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 cтатті 48 КК України].

Звернення до цього виду звільнення від кримінальної відповідальності – право, а не обов'язок суду. У разі, коли суд дійде висновку про те, що, незважаючи на суттєву зміну зовнішньої обстановки, суспільна небезпечність вчиненого діяння не відпала або винна особа не перестала бути суспільно небезпечною, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 cтатті 48 КК України] не допускається.
=== Втрата діянням характеру суспільно небезпечного внаслідок зміни обстановки ===
Втрата діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки – це втрата ним суспільної небезпечності у повному розумінні або втрата її в такій мірі, за якої діяння не визнається кримінально протиправним. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n58 статтею 11 КК України] суспільна небезпечність, що притаманна кримінальному правопорушенню, має місце там, де діяння заподіяло істотну шкоду або могло заподіяти таку шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Для застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] суд повинен встановити, що після вчинення кримінального проступку або нетяжкого злочину обстановка вчинення кримінального правопорушення змінилася таким чином, що раніше вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне.

Така зміна обстановки може бути двох видів: масштабна або локальна.

'''Масштабна зміна обстановки''' стосується змін у межах країни і може полягати, наприклад, у припиненні стану війни або скасуванні воєнного чи надзвичайного стану в країні, зміні економічного або політичного курсу країни, підходів держави до вирішення тієї чи іншої проблеми, зміні масштабу цін, високих темпах інфляції тощо.

'''Локальна зміна обстановки вчинення кримінального правопорушення''' – це зміна обстановки в певному регіоні, місті, підприємстві, сім'ї тощо і може мати прояв, наприклад, у прийнятті владою таких рішень, які істотно впливають на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільно небезпечного; ліквідації або реорганізації конкретного підприємства, на якому раніше учинене кримінальне правопорушення; набуття згодом особою певного статусу чи документом офіційного статусу, які були відсутні саме на момент вчинення кримінального правопорушення; зміні природних умов або умов господарювання в певному регіоні, що впливає на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільно небезпечного тощо.

Масштабні та локальні зміни обстановки тягнуть за собою два види втрати суспільної небезпечності діяння. 
'''''Перший вид''''' пов'язаний з втратою суспільної небезпечності не тільки конкретно вчиненого діяння даною особою, а й певного виду таких діянь. Масштабні та швидкі зміни у тих або інших сферах життя суспільства та держави, можуть призвести до ситуації, за якої законодавець не встигає змінити ознаки відповідно складу кримінального правопорушення або зовсім виключити його із Кримінального кодексу України. Вочевидь, зміна обстановки повинна бути настільки суттєвою, щоб вплинути на суспільну правосвідомість, яка в нових умовах не сприймає суспільно небезпечним діяння, яке в іншій обстановці становило суспільну небезпеку. 
Визнання судом того, що раніше вчинений кримінальний проступок або нетяжкий злочин внаслідок масштабних змін обстановки в країні втратили суспільну небезпечність, свідчить про необхідність декриміналізації таких діянь взагалі. Звичайно, під час вчинення такого діяння (до зміни обстановки) існувала підстава кримінальної відповідальності, оскільки особа вчинила суспільно небезпечне діяння, що містило склад певного кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Разом з тим, під час розгляду справи в суді встановлено, що внаслідок зміни обстановки таке діяння на даний час позбавлене суспільної небезпеки – однієї з необхідних ознак кримінального правопорушення. Інакше кажучи, суд констатує, що таке діяння лише формально містить ознаки певного складу кримінального правопорушення, а по суті не є суспільно небезпечним. Відтак, підстава для притягнення до кримінальної відповідальності відсутня. 
Передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статтею 48 КК України] вид звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від декриміналізації, коли на час розслідування або розгляду справи у суді те чи інше діяння було виключено законом з кола кримінальне караних. У таких випадках піддягають застосуванню правила про зворотну дію в часі кримінального закону, який скасовує кримінальну протиправність діяння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n30 стаття 5 КК України]). 
'''''Другий вид''''' втрати діянням характеру суспільно небезпечного має місце при локальній зміні обстановки вчинення кримінального правопорушення, що тягне за собою втрату суспільної небезпеки лише окремого, конкретного діяння, вчиненого даною особою, хоча в цілому даний вид діянь, як і раніше, визнається кримінально протиправним. Таким чином, локальна зміна обстановки не відміняє законодавчої оцінки відповідного кримінального правопорушення. У цих випадках раніше вчинене особою діяння в конкретних умовах зміни обстановки визнається судом таким, що не заподіяло істотної шкоди конкретному об'єкту кримінально-правової охорони. Наприклад, набуття спеціальної медичної освіти особою, яка раніше провела аборт (частини перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n855 статті 134 КК України] ); заборона певної політичної партії, діяльності якій раніше перешкоджала особа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1125 стаття 170 КК України]), тощо. 
Звільнення від кримінальної відповідальності при втраті суспільної небезпечності діяння внаслідок зміни локальної обстановки треба відмежовувати від виключення кримінальної відповідальності згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n58 статті 11 КК України] (за малозначністю діяння). При застосуванні частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n58 статті 11 КК України] малозначність діяння, вчиненого особою, має місце як на час такого діяння, так і на час прийняття рішення про виключення відповідальності. При застосуванні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] констатується, що особа спочатку вчинила проступок або нетяжкий злочин, а потім через певний час внаслідок зміни обстановки під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що раніше вчинене кримінальне правопорушення даною особою втратило характер суспільно небезпечного (хоча для інших осіб таке діяння, як і досі, визнається суспільно небезпечним, кримінально протиправним). 

== Втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки ==
Особа, яка перестала бути суспільно небезпечною внаслідок зміни обстановки – це друга підстава звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статтею 48 КК України] . 
Суспільна небезпечність особи полягає, насамперед, у вчиненні кримінального правопорушення, а у подальшому визначається, у першу чергу, ступенем можливості вчинення нею нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. Висновок про таку можливість ґрунтується на основі характеристики даної особи (соціальної, психологічної, демографічної, кримінально-правової тощо), а також оточуючої її обстановки, тобто зовнішніх щодо даної особи умов (оточення в побуті, у сім'ї, на роботі тощо). Встановлення даної обстановки має значення для оцінки її зміни і впливу на суспільну небезпечність даної особи під час розслідування або розгляду справи в суді. На практиці до змін обстановки навколо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, відносять влаштування на роботу особи, яка вчинила кримінальне правопорушення з мотивів відсутності коштів для існування; тяжке захворювання, що позбавляє можливості вчинити певні кримінальні правопорушення; переїзд на інше місце проживання та розрив зв'язків з кримінальним середовищем, під впливом якого особа могла б вчинити нове кримінальне правопорушення; усунення тяжких особистих обставин, під впливом яких було вчинене кримінальне правопорушення; припинення подружніх відносин, що стали причиною кримінального правопорушення, тощо. 
Для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка перестала бути суспільно небезпечною, не має значення, що саме діяння на час розслідування або розгляду справи в суді зберігає характер суспільно небезпечного. 
Необхідною підставою для застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. 
Також, із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] випливає, що зміна обстановки повинна мати місце після дня вчинення кримінального правопорушення і до часу або в період розслідування чи розгляду в суді кримінальної справи щодо особи, яка вчинила це кримінальне правопорушення. 
Крім того, не відповідає вимогам закону застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] без зміни обстановки лише з мотивів недоцільності притягнення до кримінальної відповідальності певної особи, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 Стаття 48 КК України] передбачає безумовне і факультативне (необов'язкове) звільнення особи від кримінальної відповідальності. Якщо, наприклад, суд встановить, що хоча протягом певного часу і мала місце певна зміна обстановки, яка оточувала особу на час вчинення нею кримінального правопорушення, але така зміна не вплинула позитивно на цю особу, то звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] не допускається.<blockquote>Обвинувачена була звільнена з попереднього місця роботи, що підтверджується трудовою книжкою, і зміна обстановки в конкретному випадку саме й полягає в тому, що внаслідок офіційного працевлаштування обвинувачена отримала офіційні джерела доходів. У результаті цього вона, на думку суду, перестала бути суспільно небезпечною (''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94623743 постанова Верховного Суду від 4 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19]'' ).

Необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину (''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90202741 постанова Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 613/1202/17]'').

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб`єкта та її впливу на його поведінку (''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90202741 постанова Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 613/1202/17]'').

Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною, слід розуміти об`єктивні зміни умов життєдіяльності, необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а й в чому полягає її зміна на час розгляду справи, та навести в судовому рішенні конкретні дані. (''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/111682632 Ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 року у справі № 335/4344/23])''</blockquote>

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/111682632 Ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2023 року у справі № 335/4344/23]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89369812 Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року у справі № 755/3590/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94623743 Постанова Верховного Суду від 4 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90202741 Постанова Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 613/1202/17]
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Порядок розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

2024-11-18T22:15:42Z

Nataliia.Murtazina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про правила дорожнього руху»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15#Text Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0028-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису"]
== Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення ==
Справа про адміністративне правопорушення розглядається:
* за місцем вчинення адміністративного правопорушення;
* за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників;
* за місцем оброблення та обліку правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані в автоматичному режимі;
* за місцем оброблення правопорушень, які зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі;
* за місцем їх виявлення (стаття 276 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20276.%20%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).
== Особливості розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ==
'''Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/conv#n52 КУпАП]'''

Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
* чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;
* чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
* чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);
* чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;
* чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (стаття 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20278.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).
Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, який розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (стаття 279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20279.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:
* знайомитися з матеріалами справи;
* давати пояснення:
* подавати докази;
* заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі (частина перша статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП]).
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (стаття 249 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20249.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).

Справа про адміністративне правопорушення може розглядатися у закритому режимі із додержанням усіх правил провадження. Під час такого розгляду справи можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у провадженні в цій справі.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20252.%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2 КУпАП]).

Якщо при розгляді справи поліцейський прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, матеріали передаються прокурору або органу досудового розслідування (стаття 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20253.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка допустила таке правопорушення від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

'''Зверніть увагу!''' Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
* відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
* недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
* неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
* вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
* видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
* скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
* закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 КУпАП];
* наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
* смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі (стаття 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20247.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).
== Порядок винесення та виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
'''Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.'''

Постанова повинна містити:
# найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
# дату розгляду справи;
# відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
# опис обставин, установлених під час розгляду справи;
# зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
# прийняте у справі рішення;
# дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
# транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
# технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
# розмір штрафу та порядок його сплати;
# правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
# відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (стаття 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20283.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).
'''Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/76/f449848n466.doc Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.]'''

За наявності технічної можливості, після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу.

Постанова оголошується поліцейським '''негайно''' після закінчення розгляду справи. Копія постанови '''протягом трьох днів''' вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено (частина перша статті 285 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20285.%20%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8 КУпАП]).

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

У випадках, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/conv#n509 258 КУпАП], копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності може сплатити штраф безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення або не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

'''Зверніть увагу!''' '''Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. У такому разі особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, видається квитанція.'''

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення правопорушнику необхідно надіслати документ, що підтверджує його сплату, або його копію не пізніше трьох робочих днів після закінчення встановлених законодавством строків до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати штрафу особами, які допустили адміністративне правопорушення, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, така постанова підлягає примусовому виконанню.

'''Важливо!''' '''У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.'''

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275?fbclid=IwAR37N9Ariavu2AA7cgV9y55V5i_D8GQGoZt651TVdrg1J7Y8TFvryVKfxnk Постанова Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а] (невжиття інспектором жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання [[Правнича допомога|правничої допомоги]] є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення).
== Див. також ==
* [[Порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]