WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок надання екстренної, первинної, спеціалізованої медичної допомоги у місцях позбавлення волі

2026-01-11T13:51:42Z

Nataliia.Kodenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закон України "Про попереднє ув’язнення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України "Про екстрену медичну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1972-12 Закон України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3269-20#Text Закон України "Про подолання туберкульозу в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я від 14.02.2012 № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1404-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я від 19.08.2005 № 415 "Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1122-2012-п Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1122]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затверджений наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1615-12 Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення послідовності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 05 вересня 2012 року № 692/775/1311/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 року за № 1615/21927]
== Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі ==
'''''Екстрена медична допомога особам,''''' узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, надається медичними працівниками відповідного закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби, а у разі неможливості надання такої допомоги у повному обсязі - бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована установа виконання покарань або слідчий ізолятор, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Законом України “Про екстрену медичну допомогу”].

'''''Адміністрація установи виконання покарань або слідчий ізолятор, де утримується особа''''', забезпечує негайний виклик бригади у разі прийняття такого рішення медичним працівником закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби.

У разі прийняття бригадою рішення про необхідність госпіталізації особи, перевезення її до закладу охорони здоров'я, де така допомога може бути надана, здійснюється цією бригадою. '''''Адміністрація установи виконання покарань або слідчий ізолятор забезпечує охорону особи'''''.

Перелік закладів охорони здоров'я, які здійснюють госпіталізацію осіб на умовах стаціонарної медичної допомоги, та порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби із згаданими закладами охорони здоров'я визначаються спільними нормативно-правовими актами Мін'юсту та МОЗ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1122-2012-%D0%BF ч. 1-4 Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі]).
== Порядок надання первинної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі ==
'''''При проведенні первинного медичного огляду''''', повного медичного обстеження в дільниці карантину діагностики та розподілу, профілактичного медичного огляду, направленні до лікарняного закладу із засудженими проводиться співбесіда з питань профілактики інфекційних захворювань, у тому числі ВІЛ/СНІДу, та пропонується проведення тестування на ВІЛ-інфекцію за згодою засудженого, яка фіксується у формі первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n3 № 025/о] "Медична карта амбулаторного хворого" або формі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0662-12#n3 № 003/о] "Медична карта стаціонарного хворого" , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 № 110], зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

Перед та після проведення добровільного тестування на ВІЛ проводиться передтестове та післятестове консультування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1404-05 Порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію] , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 2005 року № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2005 року за № 1404/11684.

До консультування, обстеження та лікування хворих засуджених можуть залучатися лікарі закладів охорони здоров’я.

'''''Орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги засудженим''''' визначається Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров’я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію засуджених.

'''''Медичні обстеження (огляди) засуджених, проводяться поза межами чутності і (якщо медичний працівник не бажає іншого в кожному конкретному випадку) поза межами видимості немедичного персоналу.'''''

Під час медичного огляду (обстеження) можуть бути присутніми лише медичні працівники, крім випадків, коли лікар просить персонал установи виконання покарань (далі УВП) бути присутнім з міркувань безпеки або коли засуджений просить про це.

Медичні огляди (обстеження) проводяться у присутності персоналу однієї статі із засудженими.

Засудженим жінкам гарантується право не надавати інформацію та не проходити огляд у зв'язку з історією їхнього репродуктивного здоров'я.

За вимогою жінки у разі можливості їй має бути забезпечено проведення медичного огляду (обстеження) лікарем-жінкою, за винятком ситуації, яка потребує надання медичної допомоги у невідкладному стані. (п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 . 8-9 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі]).

'''''У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень''''' медичний працівник, який виявив такі ушкодження, складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначаються:

* відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення засудженого, що стосуються обставин отримання тілесних ушкоджень (дата, час, місце отримання, способи заподіяння ушкоджень, відомості про особу (осіб), яка (які), на думку засудженого, їх заподіяла(ли)), а також інші відомості щодо отримання тілесних ушкоджень);
* вичерпний опис медичних показників, що характеризують стан здоров'я засудженого, характер ушкоджень, їх розміри та розташування;
* припущення медичного працівника з огляду на відомості, надані засудженим, та медичні показники, а також обґрунтування їх співвідношення.

До довідки медичним працівником додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень засудженого. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти амбулаторного хворого 025/о, третій примірник видається особисто засудженому.

Про факт виявлення тілесних ушкоджень у засудженого медичний працівник невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких ушкоджень телефоном, електронною поштою та письмовим повідомленням інформує прокурора та адміністрацію УВП, а у випадках, коли засуджений повідомляє, що тілесні ушкодження заподіяно особами рядового та/або начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України або працівниками інших правоохоронних органів, також - Державне бюро розслідувань. Інформація про факт виявлення тілесних ушкоджень вноситься завідувачем медичної частини або черговим медичним працівником до '''журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених''', форма якого наведена в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#n279:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%203%0A%D0%B4%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2004.05.2023%7D додатку 3] до цього Порядку, що зберігається у відповідному закладі охорони здоров’я ДКВС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9,%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%20%D0%94%D0%9A%D0%92%D0%A1. пункти 3, 4 глави 1 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі])

== Порядок надання спеціалізованої медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі ==
Медичне обслуговування (амбулаторне, стаціонарне лікування, реабілітація), контроль та аналіз стану здоров'я засуджених організовуються і проводяться медичними працівниками відповідно до законодавства про охорону здоров'я, системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів в порядку, передбаченому законодавством.

У закладах охорони здоров'я ДКВС надаються медична допомога при невідкладних станах, первинна медична допомога, '''спеціалізована''' та паліативна допомога, медична реабілітація, здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, у тому числі із впровадження превентивної медицини (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання інфекційним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання), організовується цілодобове чергування медичних працівників, забезпечення засуджених лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, проводиться реабілітація та лікування після захворювань і травм.

У лікарняних закладах надається '''''спеціалізована медична допомога, до якої входить:'''''
* надання спеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації засудженим в умовах стаціонару;
* визначення ступеня тривалої або постійної втрати працездатності засудженими для встановлення групи інвалідності;
* обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою;
* проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів на території лікарняного закладу.
* превентивна медицина (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання заразним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання).
'''''При лікарняному закладі створюються:''''' комісія з інфекційного контролю, лікарська та лікарсько-консультативна комісії. У складі багатопрофільних та спеціалізованих лікарень створюються кабінети інфекційних захворювань.

Лікування засуджених у лікарняних закладах здійснюється відповідно до стандартів та нормативів медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів надання медичної допомоги відповідно до чинного законодавства.
== Порядок направлення засуджених до лікарняних закладів ==
Направленню на госпіталізацію в лікарняні заклади підлягають засуджені, у яких виникли захворювання або загострилися хронічні хвороби, лікування яких потребує госпіталізації до лікарняних закладів, а також при необхідності проведення додаткового обстеження (наявним у медичних частинах УВП обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень) в умовах лікарняних закладів.

Направлення засуджених на госпіталізацію до лікарняних закладів здійснюється за медичним висновком медичного працівника з урахуванням переліку показань і протипоказань для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень) згідно з додатком 7 до '''Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі''' та згідно з нарядом на направлення засудженого на госпіталізацію до лікарняного закладу, за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку.

З урахуванням стану здоров’я засуджених за висновком лікаря засуджені, які госпіталізуються до лікарняних закладів, перевозяться у супроводі призначеного начальником медичної частини медичного працівника, який бере участь у прийманні конвоєм засуджених, надає медичну допомогу засудженим під час перевезення. Перевезення засуджених, хворих на лепру, здійснюється у спеціально обладнаних вагонах.
== Порядок приймання засуджених до лікарняних закладів ==
'''''Приймання засуджених у лікарняний заклад здійснюється на підставі наряду та за наявності висновку лікаря про потребу проведення лікування засудженого в лікарняному закладі чи проведення обстеження в умовах стаціонару лікарняного закладу.'''''

Забороняється приймати до багатопрофільних лікарень засуджених, хворих на інфекційні захворювання, за відсутності у складі лікарень інфекційно-боксованого відділення. Такі засуджені негайно направляються до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку відповідного профілю, у складі яких є таке відділення.

Засуджені, що прибули до лікарняного закладу, реєструються у Журналі обліку, на кожного оформлюється медична карта № 003/о, в яку заносяться усі дані щодо лікувально-діагностичного процесу. Усі засуджені, які прибули до лікарняного закладу, підлягають обов’язковій санітарній обробці зі зміною білизни.

Речі хворого засудженого (одяг, взуття) дезінфікують і після опису, засвідченого черговим фельдшером та особами, які супроводжують хворого, передають на зберігання до вибуття хворого з лікарняного закладу.

При прийомі хворого черговий лікар описує у медичній карті № 003/о дані анамнезу, зовнішнього огляду, епідеміологічні дані, визначає попередній діагноз хвороби, призначає необхідні обстеження та лікування.

'''''У випадках, коли діагноз''', який встановлено засудженому в медичній частині, '''не підтвердився''' та не відповідає медичним показанням для госпіталізації до лікарняних закладів, засуджений найближчим етапом відправляється до установи виконання покарань, з якої його було направлено.''

Черговий лікар записує причину відмови засудженому у госпіталізації до лікарняного закладу в медичні карти № 025/о, № 003/о та в Журнал обліку, про що повідомляє начальника лікарняного закладу.

Хворий засуджений, який прибув до лікарняного закладу, проходить необхідне клініко-лабораторне, функціональне, рентгенологічне, бактеріологічне та інші обстеження, які можливо провести в умовах цього лікарняного закладу.

За результатами обстеження і встановленого діагнозу лікар негайно призначає засудженому відповідне лікування та направляє його у профільне відділення.

При встановленні діагнозу активної форми туберкульозу в багатопрофільній лікарні засуджений негайно направляється до спеціалізованої туберкульозної лікарні.

== Надання медичної допомоги засудженим у лікарняному закладі ==
У лікарняних закладах ДКВС надаються вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація та паліативна медична допомога, зокрема:

- надання спеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації засудженим в умовах стаціонару;

- визначення ступеня тривалої або постійної втрати працездатності засудженими для встановлення групи інвалідності;

- обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою;

-проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів на території лікарняного закладу ДКВС;

- превентивна медицина (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання заразним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання).

== Дивись також ==
* [[Порядок надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[index.php?title=Категорія:Засуджені]]

Договір підряду

2025-10-07T05:54:29Z

Nataliia.Kodenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/668-2005-п Постанова Кабінету міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-79 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 липня 1979 року № 4 "Про застосування в судовій практиці деяких норм законодавства, яким регулюються відносини по побутовому обслуговуванню населення"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_375600-05 Лист Вищого господарського суду України від 10 березня 2005 року № 01-8/375 "Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов'язаних з виконанням зобов'язань за договорами підряду"]
== Поняття договору підряду ==
Підрядуприсвячено главу 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.

'''Договір підряду''' - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Договір підряду вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору (консенсуальний договір).

Види договору підряду:
* [[Договір побутового підряду|побутовий]];
* [[Договір будівельного підряду|будівельний]];
* [[Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт|проведення проектних та пошукових робіт]];
* [[Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт|виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт]].
В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два критерії - предмет договору та суб'єктний склад учасників договору.

== Сторони договору. ==
Підрядник - фізична або юридична особа, яка має необхідну дієздатність (наприклад, наявність ліцензії на виконання певних робіт або отримання спеціального дозволу).

Замовник - фізична або юридична особа, яка має необхідну дієздатність.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' результат виконаної роботи у вигляді виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі або результату виконання іншої роботи. Результат роботи повинен бути наочним та віддільним від діяльності підрядника.

'''Ціна роботи''' включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами .(стаття 843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).

Ціна у договорі може бути визначена у кошторисі (документ, в якому зазначається постатейний перелік витрат на виконання робіт), який стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим (стаття 844 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).

Приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін без додаткових погоджень і скоригувати їх автоматично, залежно від фактичних витрат підрядника як в бік зменшення, так в бік збільшення. Єдина умова для цього — таке перевищення не повинно істотно збільшувати визначений сторонами кошторис, внаслідок проведення додаткових робіт. Якщо в ході робіт виникне необхідність значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника.

Твердий кошторис не допускає зміни ціни, обумовленій в ньому, в односторонньому або автоматичному режимі. Його зміна допускається тільки за погодженням контрагентів, а ризик його перевищення у разі відсутності згоди на це замовника несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

'''Строк виконання роботи''' (її окремих етапів) встановлюється у договору за згодою сторін. Якщо строк не встановлений, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки відповідно до сутності зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).
== Форма договору ==
Договір укладається у простій письмовій формі. За домовленістю зі сторонами можливе [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальне посвідчення]] договору. 
[[Файл:Зразок-договір підряду.docx|міні]]
== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
!Сторони
!Права
!Обов'язки
|-
|Підрядник
|
* вимагати виконання іншою стороною обов'язків, встановлених договором, законом;
* ощадливо вести роботи за умови забезпечення належної їх якості;
* відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожує якості або придатності результату роботи;
* не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником;
* притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду
|
* виконати роботу, встановлену договором зі свого матеріалу і своїми засобами;
* відзвітувати перез замовником про використання матеріалу, повернути його залишок (якщо робота виконувалася з матеріалу замовника);
* вжити всіх заходів для збереження майна, переданого замовником;
* вчасно попередити замовника:
# про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;
# про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботу;
# про наявність інших обставин, що не залежать відпідрядника, які загрожують якості або придатносьі результату роботи;
* відмовитися від виконання договору з правом на відшкодування збитків, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог;
* передати замовникові разом із результатами роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета, якщо це передбачено договром або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим
|-
|Замовник
|
* вимагати виконання іншою стороною обов'язків, встановлених договором, законом;
* у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника;
* відмовитися від та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим;
* у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору;
* за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором, кщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі
|
* сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором;
* прийняти виконану роботу відповідно до договору, оглянути її і у разі виявлення допущених у роботі відступлень від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику;
* оплатити виконану роботу
|}
== Залучення до виконання робіт субпідрядника ==
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 838 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).
== [[Розірвання договору підряду та повернення сплачених коштів|Умови припинення договору]] ==
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/68916879 Постанова Вищого господарського суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 922/4783/16] (не встановлено чи спрямований позов на захист саме порушеного права або чи підрядник намагається рішення суду встановити юридичний факт)
== Див. також ==
* [[Розірвання договору підряду та повернення сплачених коштів]]
* [[Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт]]
* [[Договір будівельного підряду]]
* [[Договір побутового підряду]]
* [[Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Поворот виконання рішення суду у цивільній справі

2025-10-07T05:34:15Z

Nataliia.Kodenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-03#Text Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора)]
== Поняття повороту виконання рішення в цивільному процесі ==
'''Поворот виконання рішення''' – це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. (речення перше, друге абзацу п’ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України)
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 1212 ЦК України] встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша). Як наголошено в [http://www.ccu.gov.ua/docs/470 Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003], «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).
== Процедура повороту виконання рішення, постанови ==
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Заяву про поворот виконання може подати боржник, який став стороною, що сплатила кошти за скасованим рішенням, або позивач у разі, якщо рішення змінене.

Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 444 ЦПК України]:
 Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
* закриває провадження у справі;
* залишає позов без розгляду;
* відмовляє в позові повністю;
* задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:
* закриває провадження у справі;
* залишає позов без розгляду;
* відмовляє в позові повністю;
* або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:
* закриває провадження у справі;
* залишає позов без розгляду;
* відмовляє в позові повністю;
* задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text частин першої - третьої статті 444 ЦПК України], заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Орієнтовний перелік документів , який може бути доданий до заяви: ==
* копія паспорту заявника;
* копія ідентифікаційного номеру заявника;
* документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем ( наприклад: копія листа УПФУ та бухгалтерської виписки про відраховані кошти, копія Постанови про закриття виконавчого провадження, тощо).
== Судовий збір ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 7 ст. 444 ЦПК України], за подання заяви про поворот виконання - судовий збір не сплачується.
== Підсудність справи ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Статтею 446 ЦПК України] передбачено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
== Строк розгляду заяви ==
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( ч. 10 ст. 444 ЦПК України)]
== Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Статтею 445 ЦПК України] визначено, що:
* у разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

* у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
== Право на оскарження ухвали суду першої інстанції ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 29 ч. 1 ст. 353 ЦПК України] в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції щодо повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення.
== Судова практика: ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77703651 Ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 листопада 2018 року, справа № 207/987/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79689880 Ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2018 р., справа № 200/5976/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83301745 Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року, справа № 336/9595/14]
== Корисні посилання ==
* [http://ccu.gov.ua/storinka-knygy/556-vykonannya-rishen-sudu Офіційний веб-сайт Конституційного Суду України]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Модельний статут сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою отримання прибутку

2025-10-06T13:04:13Z

Nataliia.Kodenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20#Text Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 року №175 «Про затвердження модельних статутів сільськогосподарського кооперативу»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0703915-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2021 року № 703 «Про затвердження Примірних Правил внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу»].
== Поняття ==
'''Модельний статут''' — типовий установчий документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов'язки та відносини, які пов'язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб.

'''Сільськогосподарський кооператив''' - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції і добровільно об’єдналися на основі членства та на засадах самоврядування для провадження спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб.
Сільськогосподарський кооператив утворюється за рішенням установчих зборів його засновників. Сільськогосподарський кооператив може бути утворений шляхом реорганізації (злиття, поділу, виділу) іншого сільськогосподарського кооперативу.

'''Засновниками та членами сільськогосподарського кооперативу''' можуть бути виробники сільськогосподарської продукції - юридичні та/або фізичні особи, які зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, дотримуються вимог статуту, мають право ухвального голосу та беруть участь у господарській діяльності кооперативу. При цьому чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

'''Вступний внесок''' - майновий або грошовий неповоротний внесок, розмір якого визначається статутом сільськогосподарського кооперативу, який зобов’язана внести особа при вступі (створенні) до сільськогосподарського кооперативу. '''Вклад члена кооперативу''' (далі - вклад) - грошовий чи інший майновий поворотний внесок, що вноситься засновником сільськогосподарського кооперативу при утворенні сільськогосподарського кооперативу, а членами та асоційованими членами - при вступі до такого кооперативу.

'''Статутний капітал сільськогосподарського кооперативу''' (далі - статутний капітал) - капітал сільськогосподарського кооперативу, що формується з вкладів і додаткових вкладів членів та асоційованих членів сільськогосподарського кооперативу.

'''Асоційований член кооперативу''' - юридична або фізична особа, яка не є членом такого кооперативу та внесла вклад у порядку та розмірах, визначених загальними зборами кооперативу.

'''Дорадчий голос''' - право асоційованого члена сільськогосподарського кооперативу висловити на загальних зборах сільськогосподарського кооперативу свою думку з питань діяльності кооперативу та надати свої зауваження і пропозиції з питань порядку денного загальних зборів без права участі в голосуванні на таких загальних зборах.

== З яких пунктів складається статут? ==
Модельний статут складається з таких пунктів:
* Загальні питання;
* Мета, цілі та види діяльності кооперативу;
* Умови і порядок вступу до кооперативу членів, асоційованих членів та виходу і виключення з нього;
* Права та обов’язки членів, асоційованих членів кооперативу;
* Порядок внесення змін до статуту;
* Порядок затвердження правил кооперативу та внесення змін до них;
* Порядок встановлення розмірів і сплати внесків членами, асоційованими членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати;
* Порядок формування та використання фондів кооперативу;
* Порядок формування, склад і компетенція органів управління кооперативу, порядок прийняття ними рішень;
* Порядок скликання і проведення чергових та позачергових загальних зборів кооперативу, порядок прийняття ними рішень;
* Порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу;
* Порядок та умови відшкодування збитків кооперативом;
* Порядок ведення обліку і звітності;
* Порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов’язаних з цим майнових питань;
* Умови і порядок повернення поворотних цільового внеску, вкладу та додаткового вкладу.
== Загальні питання ==
Цим пунктом статуту закріплюється:
* на підставі яких нормативно-правових актів утворюється статут сільськогосподарського кооперативу (далі-Статут);
* повне найменування кооперативу відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* скорочене найменування кооперативу у разі наявності;
* момент становлення кооперативу, як юридичної особи та його корпоративні ознаки для самостійного ведення діяльності.
== Мета, цілі та види діяльності кооперативу ==
Даний пункт статуту регламентує:
* мету створення кооперативу;
* цілі діяльності кооперативу;
* основні види діяльності кооперативу.
Метою діяльності кооперативу є задоволення потреб його членів, отримання прибутку з подальшим його розподілом серед членів пропорційно до їхньої участі у господарській діяльності, а також спрямування частини одержаного фінансового результату (прибутку) на забезпечення розвитку кооперативу.
=== Цілі діяльності кооперативу ===
Цілі діяльності кооперативу можуть бути:
* підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробників сільськогосподарської продукції;
* задоволення потреб виробників сільськогосподарської продукції на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоврядування та самоконтролю, захист їх інтересів;
* розвиток інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції;
* створення умов для зниження витрат виробників сільськогосподарської продукції під час придбання необхідних ресурсів, провадження виробничої та/або іншої господарської діяльності;
* збільшення доходів виробників сільськогосподарської продукції.
=== Види діяльності кооперативу ===
Основними видами діяльності кооперативу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20#n48 статті 5 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»] є:
* виробництво сільськогосподарської продукції;
* переробка сільськогосподарської продукції;
* заготівля сільськогосподарської продукції;
* закупівля сільськогосподарської продукції;
* зберігання сільськогосподарської продукції;
* збут сільськогосподарської продукції;
* продаж сільськогосподарської продукції,
* постачання засобів виробництва матеріально-технічних ресурсів,
* сервісне обслуговування членів кооперативу зокрема надання (технологічних,транспортних, меліоративних, ремонтних послуг, будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи,бухгалтерський обліку і аудиту, науково-консультаційного обслуговування).
Відповідно до мети, визначеної статутом, кооператив може провадити також інші види діяльності згідно із законодавством. Сільськогосподарський кооператив може здійснювати один або декілька видів діяльності. Сільськогосподарський кооператив, що здійснює діяльність з метою одержання прибутку, може надавати послуги, здійснювати операції, зокрема із закупівлі сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів, з особами, які не є членами або асоційованими членами сільськогосподарського кооперативу, за умови що сумарна вартість таких послуг та операцій не перевищує 20 відсотків виручки кооперативу за рік

== Умови і порядок вступу до кооперативу членів, асоційованих членів та виходу і виключення з нього ==
У даному пункті модельного статуту закріплюється умови і порядок вступу засновників кооперативу, членів та асоційованих членів кооперативу та виходу і виключення його членів.
{| class="wikitable"
|-
! Членство !! Умови вступу !! Порядок вступу !! Особливості
|-
| Засновник кооперативу || виробник сільськогосподарської продукції – юридичні та/або фізичні особи, які досягли 16 – річного віку ||
* державна реєстрація кооперативу;
* внесення втупного внесу і вкладу.
||
|-
| Член кооперативу || виробник сільськогосподарської продукції – юридичні та/або фізичні особи, які досягли 16 –річного віку ||
# письмова заява, яка подається правлінню (голові кооперативу; особи, які подали заяву про вступ до кооперативу,
# вносять вступний внесок і вклад у порядку та розмірах, визначених загальними зборами кооперативу;
# рішення про прийняття особи до кооперативу.
|| рішення про прийняття особи до кооперативу або про відмову у прийнятті приймається загальними зборами кооперативу з урахуванням рекомендації правління (голови) кооперативу, крім випадків, коли статутом передбачено, що за рішенням загальних зборів кооперативу вирішення відповідних питань віднесено до повноважень правління (голови) кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про відмову у прийнятті особи до кооперативу може бути оскаржено особою, яка подала заяву про вступ до кооперативу, до загальних зборів кооперативу
|-
| Асоційований член || Асоційоване членство передбачене стутутом. Асоційованим членом кооперативу може бути будь-яка юридична або фізична особа, яка не є членом такого кооперативу ||
# письмова заява подається правлінню (голові) кооперативу;
# внесення вкладу у порядку та розмірах, визначених загальними зборами;
# рішення правління (голови) кооперативу про прийняття асоційованого члена до кооператуву підлягає схваленню загальними зборами кооперативу.
|| кооператив веде реєстр членів та асоційованих членів (у разі наявності). Кооператив видає кожному з них посвідчення про членство, в якому зазначаються відомості про члена (асоційованого члена) кооперативу, розміри внесеного ним вступного внеску і вкладу.
|}
=== Вихід та виключення членів із коперативу ===
==== Умови ====
Припинення членства асоційованого членства в кооперативі припиняється у разі:
* добровільний вихід на підставі поданої заяви;
* несплата вступного внеску і вкладу у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, протягом шести місяців з дня державної реєстрації кооперативу
* схвалення загальними зборами кооперативу рішення про прийняття до кооперативу асоційованого члена;
* припинення участі в господарській діяльності члена кооперативу протягом шести місяців поспіль, якщо більший строк не встановлено статутом;
* смерті члена, асоційованого члена кооперативу - фізичної особи, визнання її померлою або безвісно відсутньою;
* ліквідації члена, асоційованого члена кооперативу - юридичної особи;
* припинення діяльності кооперативу;
* настання інших обставин, визначених законом.
==== Порядок припинення ====
Рішення про припинення членства у кооперативі приймається загальними зборами кооперативу з урахуванням рекомендації правління (голови) кооперативу, крім випадків, коли статутом передбачено, що за рішенням загальних зборів кооперативу вирішення відповідних питань віднесено до повноважень правління (голови) кооперативу.
==== Оскарження ====
Рішення правління про припинення членства у кооперативі може бути оскаржено особою, стосовно якої прийнято відповідне рішення, до загальних зборів кооперативу. 
Рішення про припинення членства у кооперативі може бути оскаржено до суду.
==== Повернення частки майна ====
Протягом 10 робочих днів з дня прийняття загальними зборами кооперативу рішення про припинення членства в кооперативі колишній член звертається до кооперативу із письмовою заявою про виплату чи повернення вартості частки, що містить інформацію про спосіб її повернення та реквізити (у разі потреби), необхідні для її здійснення.
== Права та обов’язки членів, асоційованих членів кооперативу ==
Вказаний пункт статуту врегульовує основні права та обов’язки усіх членів сільськогосподарського кооперативу.
=== Права членів кооперативу ===
Члени кооперативу мають право:
* брати участь в управлінні кооперативом, ухвального голосу на загальних зборах кооперативу, обирати і бути обраними до органів управління кооперативу. Для членів кооперативу - юридичних осіб такі права реалізуються їх уповноваженими представниками;
* користуватися послугами кооперативу в порядку, передбаченому статутом та правилами внутрішньогосподарської діяльності кооперативу (далі - правила кооперативу);
* одержувати патронажні дивіденди у розмірі, визначеному загальними зборами кооперативу, та у порядку, визначеному правилами кооперативу;
* одержувати дивіденди у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення частки протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами кооперативу рішення про їх виплату;
* на вихід із кооперативу та на одержання частки цільового поворотного внеску у разі виходу з кооперативу в порядку та строки, визначені статутом кооперативу;
* вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;
* звертатися до органів управління, посадових осіб кооперативу із запитами, пов’язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої звернення;
* отримувати повну інформацію про діяльність кооперативу, в тому числі щодо річної фінансової звітності, бухгалтерської та іншої фінансової інформації кооперативу.
=== Обов’язки ===
Члени кооперативу забов'язані:
* додержуватися статуту та правил кооперативу, а також етичного кодексу кооперативу (в разі його прийняття);
* брати участь у господарській діяльності кооперативу в порядку, передбаченому статутом та правилами кооперативу;
* виконувати рішення органів управління кооперативу;
* оплачувати вступний внесок і вклади у порядку та розмірах, визначених статутом кооперативу. 
=== Особливості прав асоційованих членів кооперативу ===
Асоційований член (у разі наявності) кооперативу має право:
* дорадчого голосу на загальних зборах кооперативу;
* не брати участі у господарській та/або іншій діяльності кооперативу;
* одержувати дивіденди у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення частки протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами кооперативу рішення про їх виплату;
* переважне порівняно з членами кооперативу право на повернення частки у разі ліквідації кооперативу;
* у разі внесення змін до статуту сільськогосподарського кооперативу щодо припинення асоційованого членства, зокрема щодо умов повернення частки, в сільськогосподарському кооперативі асоційований член такого кооперативу має право не пізніше шести місяців з дня прийняття рішення про внесення змін припинити асоційоване членство у такому кооперативі на умовах, передбачених статутом сільськогосподарського кооперативу в редакції, що діяла до дня внесення таких змін. 
== Порядок внесення змін до статуту ==
* Зміни до статуту сільськогосподарського кооперативу приймаються загальними зборами сільськогосподарського кооперативу та підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", протягом 30 днів з дня їх прийняття.
== Порядок затвердження правил кооперативу та внесення змін до них ==
Правила кооперативу розробляються відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20#n107 статті 9 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»] та затверджуються установчими зборами кооперативу і є обов’язковими для всіх членів кооперативу. Внесення змін до правил кооперативу здійснюється на підставі рішення, якщо за нього проголосували не менш як дві третіх членів кооперативу (уповноважених представників), які беруть участь у загальних зборах кооперативу.
== Порядок встановлення розмірів і сплати внесків членами, асоційованими членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати ==
В даному пункті вказується розмір та порядок внесення засновниками кооперативу втупних внесків і вкладів під час втупу до кооперативу. Крім того, у даному пункті вирішуються питання:
* Частки статутного капіталу;
* Форми вкладу та його облік;
* Грошова оцінка внесеного вкладу;
* Порядок підтвердження внесення членами майна.
== Порядок формування та використання фондів кооперативу ==
Вказаним пунктом закріплено, що для забезпечення статутної діяльності на підставі рішення загальних зборів кооператив формує:
* статутний капітал;
* фонд розвитку;
* резервний фонд;
* спеціальний фонд за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності
'''Статутний капітал''' кооперативу формується з вкладів і додаткових вкладів членів та асоційованих членів (у разі наявності) кооперативу. '''Фонд розвитку''' формується за рахунок вступних, членських (за наявності) внесків та відрахувань від фінансового результату (прибутку) кооперативу, що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, а також за рахунок інших не заборонених законом надходжень. '''Резервний фонд''' формується за рахунок відрахувань від фінансового результату (прибутку), що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для відшкодування шкоди, заподіяної надзвичайними ситуаціями, та/або для компенсації можливих втрат (збитків) кооперативу. '''Спеціальний фонд''' який сворюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законодавством надходжень для забезпечення його статутної діяльності, який використовується за рішенням органів управління кооперативу для реалізації цілей, визначених рішенням загальних зборів кооперативу про створення спеціального фонду.
Розмір відрахувань до фондів кооперативу визначається рішенням загальних зборів з дотриманням вимог законодавства та статуту. Кооператив веде облік фондів з визначенням часток і цільових внесків кожного члена кооперативу.

== Порядок формування, склад і компетенція органів управління кооперативу, порядок прийняття ними рішень ==
Даним пунктом закріплюється ієрархія органів управління кооперативу:
# загальні збори кооперативу - вищий орган управління кооперативу, участь в якому з правом ухвального голосу беруть усі члени кооперативу;
# правління кооперативу, яке очолює голова правління - виконавчий орган кооперативу;
# ревізійна комісія - орган контролю кооперативу;
# спостережна рада (у разі утворення).
=== Склад ===
Якщо до складу кооперативу входить менше 20 членів, функції правління кооперативу можуть бути покладені загальними зборами кооперативу на одноосібний виконавчий орган - голову кооперативу, а функції ревізійної комісії - на одноосібний орган контролю - ревізора. Органи управління кооперативу обираються з числа членів кооперативу. Член кооперативу може бути обраний лише до одного органу управління кооперативу. Входження до складу одного або різних органів управління кооперативу членів сім’ї або близьких родичів заборонено. Повноваження членів органів управління (одноосібних органів управління) кооперативу можуть бути достроково припинені за рішенням загальних зборів кооперативу.
=== Компетенція ===
''До компетенції загальних зборів кооперативу належать такі питання'':
* прийняття рішень про перехід на діяльність на підставі власного статуту, внесення змін до нього або про перехід на діяльність на підставі модельного статуту сільськогосподарського кооперативу, що діє без мети отримання прибутку;
* утворення виконавчого, контрольного та інших органів управління, а також інших органів кооперативу;
* заслуховування звітів органів управління, інших органів кооперативу;
* розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність органів управління кооперативу та членів таких органів;
* визначення розмірів фондів кооперативу;
* визначення розмірів вкладів відповідно до статуту та правил кооперативу;
* визначення розмірів членських внесків (у разі наявності);
* визначення розмірів цільових внесків;
* визначення розмірів оплати праці голови правління (голови) кооперативу, голови ревізійної комісії (ревізора), а також порядку затвердження кошторису на утримання апарату органів управління кооперативу, найманих працівників;
* затвердження річного звіту і балансу кооперативу;
* здійснення розподілу фінансового результату (прибутку), що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, або прийняття рішень щодо покриття збитків кооперативу;
* прийняття нових членів та припинення членства в кооперативі, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20/print частиною третьою статей 11 і 13 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"], у разі, коли рішенням загальних зборів кооперативу вирішення відповідних питань віднесено до повноважень правління (голови) кооперативу;
* прийняття рішення щодо володіння, користування та розпорядження майном у випадках, передбачених статутом;
* утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;
* прийняття рішення про вступ кооперативу до сільськогосподарського кооперативного об’єднання;
* прийняття рішення про утворення та/або участь у діяльності інших юридичних осіб, а також про утворення відокремлених підрозділів (філій, відділень або представництв) кооперативу;
* прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. 
Рішенням загальних зборів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені будь-які інші питання діяльності кооперативу. ''До компетенції правління кооперативу належать такі питання'':
# здійснення поточного управління кооперативом у період між проведенням загальних зборів членів кооперативу, забезпечення виконання їх рішень;
# здійснення розподілу фінансового результату (прибутку), що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, а також патронажних дивідендів членам кооперативу та дивідендів членам та асоційованим членам кооперативу, загальна сума яких не може перевищувати 80 відсотків фінансового результату (прибутку), що залишився після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, до розподілу;вирішення інших поточних питань діяльності кооперативу, не віднесених статутом до виключної компетенції загальних зборів кооперативу, інших органів управління кооперативу;
# наймання виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу в разі прийняття відповідного рішення загальними зборами. Виконавчий директор не може бути членом кооперативу. Виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління (голова) кооперативу. Виконавчий директор несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов’язків, визначених контрактом та статутом. 
''Ревізійна комісія (ревізор)'' Ревізійна комісія (ревізор) обирається з числа членів кооперативу не більш як на три роки. Голова ревізійної комісії (ревізор) може брати участь у засіданнях правління кооперативу з правом дорадчого голосу. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірки (позачергові перевірки) результатів діяльності кооперативу. Ревізійна комісія (ревізор) складає висновок за результатами перевірки річного звіту про результати діяльності кооперативу. Позачергова перевірка результатів фінансово-господарської діяльності кооперативу проводиться ревізійною комісією (ревізором) за власною ініціативою, а також за рішенням загальних зборів кооперативу чи на вимогу не менше однієї третьої загальної кількості членів кооперативу. ''Спостережна рада'' Спостережна рада обирається загальними зборами для здійснення контролю за додержанням вимог статуту та діяльністю виконавчого органу управління кооперативу. До складу спостережної ради можуть бути обрані будь-які особи, у тому числі ті, що не є членами кооперативу. Спостережна рада підзвітна загальним зборам кооперативу. Члени спостережної ради обираються загальними зборами кооперативу на строк не більш як три роки та виконують свої функції на громадських засадах. Кількісний склад спостережної ради визначається загальними зборами кооперативу. 
== Порядок скликання і проведення чергових та позачергових загальних зборів кооперативу, порядок прийняття ними рішень ==
Вказаним пунктом врегульовує:
* порядок скликання і проведення чергових загальних зборів кооперативу;
* порядок скликання і проведення позачергових загальних зборів кооперативу;
* правомочності прийнятих загальними зборами рішень;
* умови участі членів, асоційованих членів кооперативу в загальних зборах;
* процедуру прийняття рішень загальних зборів кооперативу.
== Порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу ==
Цей пункт закріплює що майно кооперативу формується з:

* вступних внесків
* вкладів, у тому числі додаткових вкладів, з яких формується статутний капітал кооперативу;
* цільових внесків;

* коштів, що надходять від провадження господарської діяльності кооперативу;
* коштів, що надходять від провадження господарської діяльності утворених кооперативом підприємств, установ, організацій, сільськогосподарських кооперативних об’єднань, учасником яких він є;
* субсидій (дотацій), отриманих з державного та місцевих бюджетів для підтримки кооперативів, державних цільових фондів;;
* грошових та майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, гуманітарної допомоги, безоплатної технічної допомоги юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
* інших надходжень, не заборонених законодавством, які спрямовуються до резервного фонду кооперативу.
Кооператив є власником грошових та майнових внесків його членів, доходів, одержаних від провадження передбаченої статутом господарської та іншої діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюються органами управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом, на підставі рішень загальних зборів кооперативу. Право власності на земельну ділянку та право користування земельною ділянкою набуваються кооперативом відповідно до Земельного кодексу України і зберігаються за ним у разі входження до складу сільськогосподарського кооперативного об’єднання.
== Порядок та умови відшкодування збитків кооперативом ==
Відповідно до даного пункту статуту кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Кооператив не несе відповідальності за зобов’язаннями своїх членів. Члени кооперативу відповідають за зобов’язаннями кооперативу в межах своєї частки, якщо інше не передбачено законом. Порядок здійснення компенсації заподіяних кооперативом збитків визначається відповідно до вимог законодавства згідно з рішенням загальних зборів кооперативу про умови відшкодування збитків кооперативу.
== Порядок ведення обліку і звітності ==
Кооператив веде бухгалтерський облік, а також податкову, фінансову, статистичну та іншу звітність згідно із законодавством. Річний звіт та баланс затверджуються на загальних зборах кооперативу.
== Порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов’язаних з цим майнових питань ==
Цей пункт статуту закріплює, що припинення кооперативу як юридичної особи здійснюється шляхом:
* реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) за рішенням загальних зборів кооперативу у порядку, визначеному законодавством, його права та обов’язки переходять до правонаступників.
* ліквідації кооперативу за рішенням загальних зборів:
** його майно та кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат дивідендів та патронажних дивідендів членам кооперативу, оплати праці, розрахунків із сільськогосподарським кооперативним об’єднанням, членом якого він є (крім майна та коштів фонду розвитку), розподіляються між членами кооперативу відповідно до вимог законодавства та статуту;
** майно та кошти фонду розвитку кооперативу не підлягають поділу між його членами і передаються іншому кооперативу, сільськогосподарському кооперативному об’єднанню (для зарахування до фонду розвитку такого кооперативу, кооперативного об’єднання), а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.
У разі коли вартості майна кооперативу, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство кооперативу відповідно до закону.
== Умови і порядок повернення поворотних цільового внеску, вкладу та додаткового вкладу ==
Цим пунктом закріплено, що у разі виходу, виключення члена кооперативу чи ліквідації кооперативу повернення цільового внеску члену (асоційованому члену) кооперативу здійснюється у розмірі не більш як розмір внесеного відповідного внеску. У разі виходу, виключення з кооперативу члени (асоційовані члени) кооперативу мають право на повернення своєї частки майна кооперативу натурою, грошима або за бажанням цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу у розмірі не більш як загальна сума вкладів, внесених під час утворення та/або вступу до кооперативу, під час внесення додаткових вкладів, а в разі внесення вкладу (додаткового вкладу) у формі майна або майнового права - у розмірі не більш як грошова оцінка відповідного внеску, проведена відповідно до вимог статуту. Строк повернення частки не може перевищувати двох років починаючи з 1 січня року, що настає за роком, в якому прийнято рішення про вихід або виключення такого члена з кооперативу. До моменту повернення частки член (асоційований член) кооперативу має права, передбачені статутом.

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Оренда земельних ділянок

2025-10-06T12:50:21Z

Nataliia.Kodenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 921 "« Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 і від 29 грудня 20221 № 1438»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

'''Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:'''

1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;

б) приватної власності;

2) передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності (крім тих, що перебувають у постійному користуванні осіб, які не належать до державних, комунальних підприємств, установ, організацій), а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) здійснюється на таких умовах:

а) розмір орендної плати не може перевищувати 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;

б) орендар земельної ділянки не має права на:

компенсацію власних витрат на поліпшення земельної ділянки;

поновлення договору оренди землі, укладення договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;

передачу земельної ділянки в суборенду;

встановлення земельного сервітуту;

зміну угідь земельної ділянки;

будівництво на земельній ділянці об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд);

закладення на земельній ділянці багаторічних насаджень;

переважне право на купівлю орендованої земельної ділянки у разі її продажу;

відчуження, передачу в заставу (іпотеку) права користування земельною ділянкою;

поділ земельної ділянки, об’єднання її з іншою земельною ділянкою;

використання для власних потреб наявних на земельній ділянці загальнопоширених корисних копалин, торфу, лісу, водних об’єктів, а також інших корисних властивостей землі;

зміну цільового призначення земельної ділянки;

в) договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця;

г) передача в оренду земельної ділянки здійснюється без проведення земельних торгів;

ґ) формування земельної ділянки з метою передачі її в оренду здійснюється без внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру (державної реєстрації) та присвоєння їй кадастрового номера, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється за рішенням органу, уповноваженого передавати земельну ділянку в оренду, та затверджується таким органом. Така технічна документація включає лише:

пояснювальну записку;

матеріали топографо-геодезичних вишукувань;

відомості про обчислення площі земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки;

перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

відомості про встановлені межові знаки.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється відповідно до цього підпункту, не може передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок.

Відповідність технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, складеної в електронній формі, положенням нормативно-технічних документів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується кваліфікованим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, з використанням кваліфікованої електронної позначки часу, а складеної у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Тимчасове зберігання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, складеної у паперовій та електронній формах, разом із рішенням про її затвердження у період воєнного стану забезпечує орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, який її затвердив, з наступною передачею до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, складена в електронній формі, протягом п’яти днів після її затвердження направляється органом, який її затвердив, електронною поштою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або до визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління).

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, розроблена відповідно до підпункту 2 цього пункту, є додатком до договору оренди землі.

Земельна ділянка, формування якої здійснювалося з метою передачі в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, вважається сформованою з моменту укладення договору її оренди і припиняє бути об’єктом цивільних прав з моменту припинення договору її оренди, для укладення якого така земельна ділянка була сформована.

У рішенні про передачу в оренду земельної ділянки, сформованої відповідно до підпункту 2 цього пункту, та договорі її оренди не зазначаються відомості про кадастровий номер земельної ділянки;

д) вимоги цього Кодексу та Закону України "Про оренду землі" щодо мінімального строку договору оренди землі не застосовуються до договорів, укладених відповідно до підпункту 2 цього пункту;

е) право оренди земельної ділянки, переданої в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, не підлягає державній реєстрації. Договір оренди землі, а також зміни до нього, договір про розірвання такого договору оренди підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договору оренди землі здійснюється районною військовою адміністрацією в порядку, визначеному підпунктом 10 цього пункту. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки;

є) примірник договору оренди землі протягом трьох робочих днів надсилається орендодавцем електронною поштою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або до визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління);

ж) договір оренди землі не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено;

з) якщо договір оренди землі, укладений відповідно до підпункту 2 цього пункту, закінчився до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю з компенсацією ним орендодавцю збитків, спричинених тимчасовим зайняттям земельної ділянки, у розмірі орендної плати за період з дня закінчення строку дії договору оренди до дня закінчення збирання врожаю;

и) договір оренди землі, укладений відповідно до підпункту 2 цього пункту, може передбачати передачу в оренду декількох земельних ділянок одним орендодавцем;

3) власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки;

4) земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності можуть надаватися у користування лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється;

6) формування земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" підпункту 1 цього пункту, крім тих, що передаються в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, забороняється;

7) земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, права оренди, емфітевзису щодо яких виставлені на земельні торги, переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду на умовах, визначених підпунктом 2 цього пункту. Вимоги частини п’ятої статті 136 цього Кодексу у разі передачі таких земельних ділянок в оренду не застосовуються.

Земельні торги щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які оголошені і не завершені до набрання чинності цим підпунктом, вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється;

8) землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У разі передачі постійним користувачем земельної ділянки в оренду відповідно до цього підпункту право постійного користування зберігається, а вимоги частини п’ятої статті 116 цього Кодексу, абзацу третього частини четвертої статті 102-1 цього Кодексу щодо передачі такої земельної ділянки в оренду не застосовуються.

Договір оренди земельної ділянки, що передається в оренду постійним користувачем, емфітевтом відповідно до цього підпункту, укладається в електронній формі. Такий договір, а також зміни до нього, договір про розірвання такого договору оренди підлягають державній реєстрації, що здійснюється районною військовою адміністрацією в порядку, визначеному підпунктом 10 цього пункту.

Право оренди земельної ділянки, яке виникає відповідно до цього підпункту, не підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації договору оренди землі.

Орендар земельної ділянки, переданої в оренду відповідно до цього підпункту, набуває прав та обов’язків орендаря з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом "б" підпункту 2 цього пункту.

Договір оренди, укладений відповідно до цього підпункту, може передбачати передачу в оренду декількох земельних ділянок одним орендодавцем.

Договір оренди землі, укладений відповідно до цього підпункту, не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено.

Вимоги цього Кодексу та Закону України "Про оренду землі" щодо мінімального строку договору оренди землі не застосовуються до договорів, укладених відповідно до цього підпункту.

У разі передачі земельної ділянки в оренду в порядку, визначеному цим підпунктом, кадастровий номер якій не присвоєно, у договорі оренди такої земельної ділянки кадастровий номер не зазначається;

9) орендарі, суборендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності можуть передавати на строк до одного року належне їм право оренди, суборенди іншій особі для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Така передача здійснюється без згоди власника земельної ділянки на підставі письмового договору про передачу права землекористування між землекористувачем та особою, якій передається право користування земельною ділянкою, що укладається в електронній формі і має містити відомості про:

сторони договору;

право землекористування, яке передається (із зазначенням площі, кадастрового номера земельної ділянки (за наявності), її цільового призначення, місця розташування, документа, що посвідчує право землекористування);

строк, на який передається право (із зазначенням дати закінчення дії договору).

Про передачу права оренди, суборенди особа, яка його передала, письмово повідомляє орендодавця (у разі передачі права суборенди - орендаря) протягом п’яти днів з дня державної реєстрації договору про передачу права землекористування.

Договір про передачу права землекористування, що укладається відповідно до цього підпункту, а також зміни до нього, договір про розірвання такого договору підлягає державній реєстрації, що здійснюється районною військовою адміністрацією у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану в порядку, визначеному підпунктом 10 цього пункту.

Перехід права оренди, суборенди земельної ділянки за договором про передачу права землекористування не підлягає державній реєстрації. Право оренди, суборенди вважається переданим з дня державної реєстрації договору про передачу права землекористування і припиняється зі спливом строку дії договору про передачу права землекористування.

Договір про передачу права землекористування може передбачати передачу права оренди, суборенди декількох земельних ділянок одним орендарем, суборендарем.

Особа, якій передано право оренди, суборенди земельної ділянки, набуває прав та обов’язків, передбачених законом для суб’єкта відповідного права, з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом "б" підпункту 2 цього пункту.

Договір про передачу права землекористування не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено;

10) книга реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану ведеться районною військовою адміністрацією у паперовій та електронній формах. У Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану здійснюється державна реєстрація:

договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду постійними користувачами, емфітевтами;

договорів про передачу права землекористування;

договорів про внесення змін до зазначених у цьому підпункті договорів, договорів про розірвання зазначених договорів.

У Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану зазначаються:

а) у випадку державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок:

площа, місце розташування, цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду;

строк договору оренди (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);

відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;

реєстраційний номер договору оренди;

відомості про зміну, розірвання договору оренди (із зазначенням підстави розірвання);

б) у випадку державної реєстрації договорів про передачу права землекористування:

відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;

відомості про право землекористування, яке передається (із зазначенням виду права, документа, що посвідчує право землекористування);

відомості про земельну ділянку (із зазначенням площі, кадастрового номера земельної ділянки (за наявності), її цільового призначення, місця розташування);

строк, на який передається право (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);

відомості про зміни, розірвання договору про передачу права землекористування.

Форма книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису. Заява з доданими документами надсилається електронною поштою. Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви. Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

Державна реєстрація договору про передачу права землекористування здійснюється за заявою землекористувача, який передав право землекористування, що складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені землекористувачем копії документів, що посвідчують право землекористування. Заява з доданими документами надсилається електронною поштою. Державна реєстрація договору про передачу права землекористування або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви. Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

Офіційні роз’яснення щодо порядку ведення книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану надаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

11) у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.

'''Припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для:'''

припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 цього розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені;

припинення дії, зміни договорів оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, поновлених відповідно до підпункту 1 пункту 27 цього розділу, припинення відповідних прав оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори продовжують діяти до закінчення строку, на який вони поновлені;

припинення дії договорів про передачу права землекористування та припинення права оренди, суборенди земельних ділянок, переданих на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти, а відповідне право оренди, суборенди земельної ділянки вважається переданим до закінчення строку, на який воно передано;

припинення існування як об’єктів цивільних прав земельних ділянок, сформованих відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу. Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, сформованої для передачі її в оренду відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, така земельна ділянка припиняє своє існування як об’єкт цивільних прав. Забороняється формування інших земельних ділянок у межах земельної ділянки, сформованої відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, до припинення її існування як об’єкта цивільних прав.

У місячний строк з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану підлягають передачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління)".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи, зокрема:
* щодо земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності - сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад - районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності - органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування;
* щодо земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини - є особа, яка управляє спадщиною.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендодавцем земельної ділянки, переданої у користування на праві емфітевзису, є особа, яка використовує земельну ділянку на такому праві.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи , іноземці та особи без громадянства, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.

== Право оренди землі ==
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку визначеному ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"].
У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати земельних торгів.

У разі дострокового припинення договору оренди землі за ініціативою орендодавця земельної ділянки (крім дострокового припинення договору оренди у зв’язку з невиконанням орендарем своїх обов’язків), право оренди якої набуто за результатами земельних торгів, орендодавець відшкодовує орендарю витрати на його набуття у строки, визначені умовами договору та законом, і збитки, які понесе орендар внаслідок дострокового припинення договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди.

Земельна ділянка, обтяжена заставою, може бути передана в оренду в разі згоди заставодержателя.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.
== Перехід права на оренду земельної ділянки ==
Перехід права на оренду земельної ділянки визначено ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"].
Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи- орендаря,якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку рази з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] та цього Закону.

У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім’ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта на праві оренди, до набувача такого об’єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об’єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об’єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

У разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі з визначенням його співорендарем земельної ділянки, а до внесення змін до договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю частину орендної плати відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об’єкт. Порядок користування декількома орендарями орендованою земельною ділянкою у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

У разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Детальніше про істотні умови, cтрок дії та особливості укладення договору оренди земельної ділянки за посиланням: * [[ Договір оренди земельної ділянки]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Орендна плата ==
'''Орендна плата за землю''' – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).

Детальніше про порядок визначення розміру орендної плати за земельну ділянку та принципи її обчислення можна дізнатися за посиланням: [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
== Зміна договору оренди землі ==
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.(стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"])

Детальніше про порядок внесення змін договору оренди землі можна дізнатися за посиланням: [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
== Суборенда земельних ділянок ==
Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у '''суборенду''' без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

'''Детальніше див.:''' [[Суборенда земельної ділянки]]
== Припинення договору оренди землі ==
Договір оренди землі припиняється в разі:
* закінчення строку, на який його було укладено;
* викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
* смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
* ліквідації юридичної особи-орендаря;
* припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії);
*припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".
*примусового відчуження земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". (стаття 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем), за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Детальніше про припинення договору оренди земельної ділянки можна дізнатися за посиланням: [[Припинення договору оренди землі]]
== Поновлення договору оренди землі ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 32-1 Закону "Про оренду землі"] поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

== Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк ==
Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 33 Закону "Про оренду землі"])

== '''Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі''' ==
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Детальніше про порядок поновлення договору оренди земельної ділянки можна дізнатися за посиланням: [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]].
== Див. також ==
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Припинення договору оренди землі у разі ліквідації юридичної особи]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
* [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Договір оренди]]

Оренда земельних ділянок

2024-10-24T06:17:47Z

Nataliia.Kodenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 921 "« Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 і від 29 грудня 20221 № 1438»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

'''Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:'''

1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;

б) приватної власності;

2) передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності (крім тих, що перебувають у постійному користуванні осіб, які не належать до державних, комунальних підприємств, установ, організацій), а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) здійснюється на таких умовах:

а) розмір орендної плати не може перевищувати 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;

б) орендар земельної ділянки не має права на:

компенсацію власних витрат на поліпшення земельної ділянки;

поновлення договору оренди землі, укладення договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;

передачу земельної ділянки в суборенду;

встановлення земельного сервітуту;

зміну угідь земельної ділянки;

будівництво на земельній ділянці об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд);

закладення на земельній ділянці багаторічних насаджень;

переважне право на купівлю орендованої земельної ділянки у разі її продажу;

відчуження, передачу в заставу (іпотеку) права користування земельною ділянкою;

поділ земельної ділянки, об’єднання її з іншою земельною ділянкою;

використання для власних потреб наявних на земельній ділянці загальнопоширених корисних копалин, торфу, лісу, водних об’єктів, а також інших корисних властивостей землі;

зміну цільового призначення земельної ділянки;

в) договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця;

г) передача в оренду земельної ділянки здійснюється без проведення земельних торгів;

ґ) формування земельної ділянки з метою передачі її в оренду здійснюється без внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру (державної реєстрації) та присвоєння їй кадастрового номера, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється за рішенням органу, уповноваженого передавати земельну ділянку в оренду, та затверджується таким органом. Така технічна документація включає лише:

пояснювальну записку;

матеріали топографо-геодезичних вишукувань;

відомості про обчислення площі земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки;

перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

відомості про встановлені межові знаки.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється відповідно до цього підпункту, не може передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок.

Відповідність технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, складеної в електронній формі, положенням нормативно-технічних документів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується кваліфікованим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, з використанням кваліфікованої електронної позначки часу, а складеної у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Тимчасове зберігання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, складеної у паперовій та електронній формах, разом із рішенням про її затвердження у період воєнного стану забезпечує орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, який її затвердив, з наступною передачею до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, складена в електронній формі, протягом п’яти днів після її затвердження направляється органом, який її затвердив, електронною поштою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або до визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління).

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, розроблена відповідно до підпункту 2 цього пункту, є додатком до договору оренди землі.

Земельна ділянка, формування якої здійснювалося з метою передачі в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, вважається сформованою з моменту укладення договору її оренди і припиняє бути об’єктом цивільних прав з моменту припинення договору її оренди, для укладення якого така земельна ділянка була сформована.

У рішенні про передачу в оренду земельної ділянки, сформованої відповідно до підпункту 2 цього пункту, та договорі її оренди не зазначаються відомості про кадастровий номер земельної ділянки;

д) вимоги цього Кодексу та Закону України "Про оренду землі" щодо мінімального строку договору оренди землі не застосовуються до договорів, укладених відповідно до підпункту 2 цього пункту;

е) право оренди земельної ділянки, переданої в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, не підлягає державній реєстрації. Договір оренди землі, а також зміни до нього, договір про розірвання такого договору оренди підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договору оренди землі здійснюється районною військовою адміністрацією в порядку, визначеному підпунктом 10 цього пункту. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки;

є) примірник договору оренди землі протягом трьох робочих днів надсилається орендодавцем електронною поштою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або до визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління);

ж) договір оренди землі не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено;

з) якщо договір оренди землі, укладений відповідно до підпункту 2 цього пункту, закінчився до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю з компенсацією ним орендодавцю збитків, спричинених тимчасовим зайняттям земельної ділянки, у розмірі орендної плати за період з дня закінчення строку дії договору оренди до дня закінчення збирання врожаю;

и) договір оренди землі, укладений відповідно до підпункту 2 цього пункту, може передбачати передачу в оренду декількох земельних ділянок одним орендодавцем;

3) власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки;

4) земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності можуть надаватися у користування лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється;

6) формування земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" підпункту 1 цього пункту, крім тих, що передаються в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, забороняється;

7) земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, права оренди, емфітевзису щодо яких виставлені на земельні торги, переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду на умовах, визначених підпунктом 2 цього пункту. Вимоги частини п’ятої статті 136 цього Кодексу у разі передачі таких земельних ділянок в оренду не застосовуються.

Земельні торги щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які оголошені і не завершені до набрання чинності цим підпунктом, вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється;

8) землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У разі передачі постійним користувачем земельної ділянки в оренду відповідно до цього підпункту право постійного користування зберігається, а вимоги частини п’ятої статті 116 цього Кодексу, абзацу третього частини четвертої статті 102-1 цього Кодексу щодо передачі такої земельної ділянки в оренду не застосовуються.

Договір оренди земельної ділянки, що передається в оренду постійним користувачем, емфітевтом відповідно до цього підпункту, укладається в електронній формі. Такий договір, а також зміни до нього, договір про розірвання такого договору оренди підлягають державній реєстрації, що здійснюється районною військовою адміністрацією в порядку, визначеному підпунктом 10 цього пункту.

Право оренди земельної ділянки, яке виникає відповідно до цього підпункту, не підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації договору оренди землі.

Орендар земельної ділянки, переданої в оренду відповідно до цього підпункту, набуває прав та обов’язків орендаря з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом "б" підпункту 2 цього пункту.

Договір оренди, укладений відповідно до цього підпункту, може передбачати передачу в оренду декількох земельних ділянок одним орендодавцем.

Договір оренди землі, укладений відповідно до цього підпункту, не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено.

Вимоги цього Кодексу та Закону України "Про оренду землі" щодо мінімального строку договору оренди землі не застосовуються до договорів, укладених відповідно до цього підпункту.

У разі передачі земельної ділянки в оренду в порядку, визначеному цим підпунктом, кадастровий номер якій не присвоєно, у договорі оренди такої земельної ділянки кадастровий номер не зазначається;

9) орендарі, суборендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності можуть передавати на строк до одного року належне їм право оренди, суборенди іншій особі для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Така передача здійснюється без згоди власника земельної ділянки на підставі письмового договору про передачу права землекористування між землекористувачем та особою, якій передається право користування земельною ділянкою, що укладається в електронній формі і має містити відомості про:

сторони договору;

право землекористування, яке передається (із зазначенням площі, кадастрового номера земельної ділянки (за наявності), її цільового призначення, місця розташування, документа, що посвідчує право землекористування);

строк, на який передається право (із зазначенням дати закінчення дії договору).

Про передачу права оренди, суборенди особа, яка його передала, письмово повідомляє орендодавця (у разі передачі права суборенди - орендаря) протягом п’яти днів з дня державної реєстрації договору про передачу права землекористування.

Договір про передачу права землекористування, що укладається відповідно до цього підпункту, а також зміни до нього, договір про розірвання такого договору підлягає державній реєстрації, що здійснюється районною військовою адміністрацією у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану в порядку, визначеному підпунктом 10 цього пункту.

Перехід права оренди, суборенди земельної ділянки за договором про передачу права землекористування не підлягає державній реєстрації. Право оренди, суборенди вважається переданим з дня державної реєстрації договору про передачу права землекористування і припиняється зі спливом строку дії договору про передачу права землекористування.

Договір про передачу права землекористування може передбачати передачу права оренди, суборенди декількох земельних ділянок одним орендарем, суборендарем.

Особа, якій передано право оренди, суборенди земельної ділянки, набуває прав та обов’язків, передбачених законом для суб’єкта відповідного права, з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом "б" підпункту 2 цього пункту.

Договір про передачу права землекористування не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено;

10) книга реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану ведеться районною військовою адміністрацією у паперовій та електронній формах. У Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану здійснюється державна реєстрація:

договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду постійними користувачами, емфітевтами;

договорів про передачу права землекористування;

договорів про внесення змін до зазначених у цьому підпункті договорів, договорів про розірвання зазначених договорів.

У Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану зазначаються:

а) у випадку державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок:

площа, місце розташування, цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду;

строк договору оренди (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);

відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;

реєстраційний номер договору оренди;

відомості про зміну, розірвання договору оренди (із зазначенням підстави розірвання);

б) у випадку державної реєстрації договорів про передачу права землекористування:

відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;

відомості про право землекористування, яке передається (із зазначенням виду права, документа, що посвідчує право землекористування);

відомості про земельну ділянку (із зазначенням площі, кадастрового номера земельної ділянки (за наявності), її цільового призначення, місця розташування);

строк, на який передається право (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);

відомості про зміни, розірвання договору про передачу права землекористування.

Форма книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису. Заява з доданими документами надсилається електронною поштою. Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви. Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

Державна реєстрація договору про передачу права землекористування здійснюється за заявою землекористувача, який передав право землекористування, що складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені землекористувачем копії документів, що посвідчують право землекористування. Заява з доданими документами надсилається електронною поштою. Державна реєстрація договору про передачу права землекористування або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви. Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

Офіційні роз’яснення щодо порядку ведення книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану надаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

11) у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.

'''Припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для:'''

припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 цього розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені;

припинення дії, зміни договорів оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, поновлених відповідно до підпункту 1 пункту 27 цього розділу, припинення відповідних прав оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори продовжують діяти до закінчення строку, на який вони поновлені;

припинення дії договорів про передачу права землекористування та припинення права оренди, суборенди земельних ділянок, переданих на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти, а відповідне право оренди, суборенди земельної ділянки вважається переданим до закінчення строку, на який воно передано;

припинення існування як об’єктів цивільних прав земельних ділянок, сформованих відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу. Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, сформованої для передачі її в оренду відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, така земельна ділянка припиняє своє існування як об’єкт цивільних прав. Забороняється формування інших земельних ділянок у межах земельної ділянки, сформованої відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, до припинення її існування як об’єкта цивільних прав.

У місячний строк з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану підлягають передачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління)".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи, зокрема:
* щодо земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності - сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад - районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності - органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування;
* щодо земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини - є особа, яка управляє спадщиною.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендодавцем земельної ділянки, переданої у користування на праві емфітевзису, є особа, яка використовує земельну ділянку на такому праві.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи , іноземці та особи без громадянства, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.

== Право оренди землі ==
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку визначеному ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"].
У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати земельних торгів.

У разі дострокового припинення договору оренди землі за ініціативою орендодавця земельної ділянки (крім дострокового припинення договору оренди у зв’язку з невиконанням орендарем своїх обов’язків), право оренди якої набуто за результатами земельних торгів, орендодавець відшкодовує орендарю витрати на його набуття у строки, визначені умовами договору та законом, і збитки, які понесе орендар внаслідок дострокового припинення договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди.

Земельна ділянка, обтяжена заставою, може бути передана в оренду в разі згоди заставодержателя.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.
== Перехід права на оренду земельної ділянки ==
Перехід права на оренду земельної ділянки визначено ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"].
Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи- орендаря,якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку рази з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] та цього Закону.

У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім’ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта на праві оренди, до набувача такого об’єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об’єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об’єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

У разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі з визначенням його співорендарем земельної ділянки, а до внесення змін до договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю частину орендної плати відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об’єкт. Порядок користування декількома орендарями орендованою земельною ділянкою у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

У разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Детальніше про істотні умови, cтрок дії та особливості укладення договору оренди земельної ділянки за посиланням: * [[ Договір оренди земельної ділянки]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Орендна плата ==
'''Орендна плата за землю''' – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).

Детальніше про порядок визначення розміру орендної плати за земельну ділянку та принципи її обчислення можна дізнатися за посиланням: [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
== Зміна договору оренди землі ==
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Детальніше про порядок внесення змін договору оренди землі можна дізнатися за посиланням: [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
== Суборенда земельних ділянок ==
Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у '''суборенду''' без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

'''Детальніше див.:''' [[Суборенда земельної ділянки]]
== Припинення договору оренди землі ==
Договір оренди землі припиняється в разі:
* закінчення строку, на який його було укладено;
* викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
* смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
* ліквідації юридичної особи-орендаря;
* припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії);
*припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем), за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Детальніше про припинення договору оренди земельної ділянки можна дізнатися за посиланням: [[Припинення договору оренди землі]]
== Поновлення договору оренди землі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом України "Про оренду землі"] передбачено два випадки поновлення (пролонгації) договору оренди землі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 33 Закону "Про оренду землі"] після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому орендар має дотриматися таких умов:
# належно виконувати свої обов'язки за договором;
# не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;
# до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додати проєкт додаткової угоди.
Частиною 6 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] передбачений '''другий випадок поновлення договору оренди''':
# орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди
# відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
У цьому випадку Ви укладаєте додаткову угоду про поновлення договору оренди землі із:
* власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
* уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

== '''Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі''' ==
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Детальніше про порядок поновлення договору оренди земельної ділянки можна дізнатися за посиланням: [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]].
== Див. також ==
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Припинення договору оренди землі у разі ліквідації юридичної особи]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
* [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Договір підряду

2024-10-11T09:41:45Z

Nataliia.Kodenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/668-2005-п Постанова Кабінету міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/313-94-п Постанова Кабінету міністрів України від 16 травня 1994 року № 313 "Про затвердження правил побутового обслуговування населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-79 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 липня 1979 року № 4 "Про застосування в судовій практиці деяких норм законодавства, яким регулюються відносини по побутовому обслуговуванню населення"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v_375600-05 Лист Вищого господарського суду України від 10 березня 2005 року № 01-8/375 "Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов'язаних з виконанням зобов'язань за договорами підряду"]
== Поняття договору підряду ==
Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено главу 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.

'''Договір підряду''' - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Договір підряду вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору (консенсуальний договір).

Види договору підряду:
* [[Договір побутового підряду|побутовий]];
* [[Договір будівельного підряду|будівельний]];
* [[Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт|проведення проектних та пошукових робіт]];
* [[Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт|виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт]].
В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два критерії - предмет договору та суб'єктний склад учасників договору.

== Сторони договору. ==
Підрядник - фізична або юридична особа, яка має необхідну дієздатність (наприклад, наявність ліцензії на виконання певних робіт або отримання спеціального дозволу).

Замовник - фізична або юридична особа, яка має необхідну дієздатність.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' результат виконаної роботи у вигляді виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі або результату виконання іншої роботи. Результат роботи повинен бути наочним та віддільним від діяльності підрядника.

'''Ціна роботи''' включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами .(стаття 843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).

Ціна у договорі може бути визначена у кошторисі (документ, в якому зазначається постатейний перелік витрат на виконання робіт), який стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим (стаття 844 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).

Приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін без додаткових погоджень і скоригувати їх автоматично, залежно від фактичних витрат підрядника як в бік зменшення, так в бік збільшення. Єдина умова для цього — таке перевищення не повинно істотно збільшувати визначений сторонами кошторис, внаслідок проведення додаткових робіт. Якщо в ході робіт виникне необхідність значно перевищити приблизний кошторис підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника.

Твердий кошторис не допускає зміни ціни, обумовленій в ньому, в односторонньому або автоматичному режимі. Його зміна допускається тільки за погодженням контрагентів, а ризик його перевищення у разі відсутності згоди на це замовника несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

'''Строк виконання роботи''' (її окремих етапів) встановлюється у договору за згодою сторін. Якщо строк не встановлений, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки відповідно до сутності зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).
== Форма договору ==
Договір укладається у простій письмовій формі. За домовленістю зі сторонами можливе [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальне посвідчення]] договору. 
[[Файл:Зразок-договір підряду.docx|міні]]
== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
!Сторони
!Права
!Обов'язки
|-
|Підрядник
|
* вимагати виконання іншою стороною обов'язків, встановлених договором, законом;
* ощадливо вести роботи за умови забезпечення належної їх якості;
* відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожує якості або придатності результату роботи;
* не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником;
* притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду
|
* виконати роботу, встановлену договором зі свого матеріалу і своїми засобами;
* відзвітувати перез замовником про використання матеріалу, повернути його залишок (якщо робота виконувалася з матеріалу замовника);
* вжити всіх заходів для збереження майна, переданого замовником;
* вчасно попередити замовника:
# про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;
# про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботу;
# про наявність інших обставин, що не залежать відпідрядника, які загрожують якості або придатносьі результату роботи;
* відмовитися від виконання договору з правом на відшкодування збитків, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог;
* передати замовникові разом із результатами роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета, якщо це передбачено договром або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим
|-
|Замовник
|
* вимагати виконання іншою стороною обов'язків, встановлених договором, законом;
* у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника;
* відмовитися від та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим;
* у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору;
* за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором, кщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі
|
* сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором;
* прийняти виконану роботу відповідно до договору, оглянути її і у разі виявлення допущених у роботі відступлень від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику;
* оплатити виконану роботу
|}
== Залучення до виконання робіт субпідрядника ==
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 838 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ЦК України]).
== [[Розірвання договору підряду та повернення сплачених коштів|Умови припинення договору]] ==
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/68916879 Постанова Вищого господарського суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 922/4783/16] (не встановлено чи спрямований позов на захист саме порушеного права або чи підрядник намагається рішення суду встановити юридичний факт)
== Див. також ==
* [[Розірвання договору підряду та повернення сплачених коштів]]
* [[Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт]]
* [[Договір будівельного підряду]]
* [[Договір побутового підряду]]
* [[Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Поворот виконання рішення суду у цивільній справі

2024-10-11T09:33:15Z

Nataliia.Kodenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-03#Text Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора)]
== Поняття повороту виконання рішення в цивільному процесі ==
'''Поворот виконання рішення''' – це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. (речення перше, друге абзацу п’ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України)
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 1212 ЦК України] встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша). 
Як наголошено в [http://www.ccu.gov.ua/docs/470 Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003], «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).
== Процедура повороту виконання рішення, постанови ==
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 444 ЦПК України]:
 
Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
* закриває провадження у справі;
* залишає позов без розгляду;
* відмовляє в позові повністю;
* задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:
* закриває провадження у справі;
* залишає позов без розгляду;
* відмовляє в позові повністю;
* або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:
* закриває провадження у справі;
* залишає позов без розгляду;
* відмовляє в позові повністю;
* задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text частин першої - третьої статті 444 ЦПК України], заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Орієнтовний перелік документів , який може бути доданий до заяви: ==
* копія паспорту заявника;
* копія ідентифікаційного номеру заявника;
* документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем ( наприклад: копія листа УПФУ та бухгалтерської виписки про відраховані кошти, копія Постанови про закриття виконавчого провадження, тощо).
== Судовий збір ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 7 ст. 444 ЦПК України], за подання заяви про поворот виконання - судовий збір не сплачується.
== Підсудність справи ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Статтею 446 ЦПК України] визначено наступне:
 
Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
 
Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
== Строк розгляду заяви ==
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( ч. 10 ст. 444 ЦПК України)]
== Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Статтею 445 ЦПК України] визначено, що:
* у разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

* у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
== Право на оскарження ухвали суду першої інстанції ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 29 ч. 1 ст. 353 ЦПК України], окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення.
== Судова практика: ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77703651 Ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 листопада 2018 року, справа № 207/987/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79689880 Ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2018 р., справа № 200/5976/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83301745 Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року, справа № 336/9595/14]
== Корисні посилання ==
* [http://ccu.gov.ua/storinka-knygy/556-vykonannya-rishen-sudu Офіційний веб-сайт Конституційного Суду України]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Поворот виконання рішення суду у цивільній справі

2024-10-09T13:27:09Z

Nataliia.Kodenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-03#Text Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора)]
== Що таке поворот виконання рішення ==
'''Поворот виконання рішення''' – це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. (речення перше, друге абзацу п’ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України)
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 1212 ЦК України] встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша).
 
Як наголошено в [http://www.ccu.gov.ua/docs/470 Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003], «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).
== Вирішення спору в судовому порядку ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 444 ЦПК України]:
 
Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
* закриває провадження у справі;
* залишає позов без розгляду;
* відмовляє в позові повністю;
* задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
 Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:
* закриває провадження у справі;
* залишає позов без розгляду;
* відмовляє в позові повністю;
* або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:
* закриває провадження у справі;
* залишає позов без розгляду;
* відмовляє в позові повністю;
* задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони про поворот виконання рішення суду.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text частин першої - третьої статті 444 ЦПК України], заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Орієнтовний перелік документів , який може бути доданий до заяви: ==
* копія паспорту заявника;
* копія ідентифікаційного номеру заявника;
* документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем ( наприклад: копія листа УПФУ та бухгалтерської виписки про відраховані кошти, копія Постанови про закриття виконавчого провадження, тощо).
== Судовий збір ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 7 ст. 444 ЦПК України], за подання заяви про поворот виконання - судовий збір не сплачується.
== Підсудність справи ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Статтею 446 ЦПК України] визначено наступне:
 
Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
 
Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
== Строк звернення до суду ==
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( ч. 10 ст. 444 ЦПК України)]
== Порядок та строк розгляду заяви судом ==
Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( ч. 10 ст. 444 ЦПК України)]

При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 8 ст. 444 ЦПК України])
== Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Статтею 445 ЦПК України] визначено, що:
* у разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

* у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
== Право на оскарження ухвали суду першої інстанції ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 29 ч. 1 ст. 353 ЦПК України], окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення.
== Судова практика: ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77703651 Ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 листопада 2018 року, справа № 207/987/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79689880 Ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2018 р., справа № 200/5976/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83301745 Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року, справа № 336/9595/14]
== Корисні посилання ==
* [http://ccu.gov.ua/storinka-knygy/556-vykonannya-rishen-sudu Офіційний веб-сайт Конституційного Суду України]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Модельний статут сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою отримання прибутку

2024-10-09T12:37:45Z

Nataliia.Kodenko: /* З яких пунктів складається статут? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20#Text Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 року №175 «Про затвердження модельних статутів сільськогосподарського кооперативу»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0703915-21#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2021 року № 703 «Про затвердження Примірних Правил внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу»].
== Поняття ==
'''Модельний статут''' — типовий установчий документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов'язки та відносини, які пов'язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб.

'''Сільськогосподарський кооператив''' - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції і добровільно об’єдналися на основі членства та на засадах самоврядування для провадження спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб.
Сільськогосподарський кооператив утворюється за рішенням установчих зборів його засновників. Сільськогосподарський кооператив може бути утворений шляхом реорганізації (злиття, поділу, виділу) іншого сільськогосподарського кооперативу.

'''Засновниками та членами сільськогосподарського кооперативу''' можуть бути виробники сільськогосподарської продукції - юридичні та/або фізичні особи, які зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, дотримуються вимог статуту, мають право ухвального голосу та беруть участь у господарській діяльності кооперативу. При цьому чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

'''Вступний внесок''' - майновий або грошовий неповоротний внесок, розмір якого визначається статутом сільськогосподарського кооперативу, який зобов’язана внести особа при вступі (створенні) до сільськогосподарського кооперативу. '''Вклад члена кооперативу''' (далі - вклад) - грошовий чи інший майновий поворотний внесок, що вноситься засновником сільськогосподарського кооперативу при утворенні сільськогосподарського кооперативу, а членами та асоційованими членами - при вступі до такого кооперативу.

'''Статутний капітал сільськогосподарського кооперативу''' (далі - статутний капітал) - капітал сільськогосподарського кооперативу, що формується з вкладів і додаткових вкладів членів та асоційованих членів сільськогосподарського кооперативу.

'''Асоційований член кооперативу''' - юридична або фізична особа, яка не є членом такого кооперативу та внесла вклад у порядку та розмірах, визначених загальними зборами кооперативу.

'''Дорадчий голос''' - право асоційованого члена сільськогосподарського кооперативу висловити на загальних зборах сільськогосподарського кооперативу свою думку з питань діяльності кооперативу та надати свої зауваження і пропозиції з питань порядку денного загальних зборів без права участі в голосуванні на таких загальних зборах.

== З яких пунктів складається статут? ==
Модельний статут складається з таких пунктів:
* Загальні питання;
* Мета, цілі та види діяльності кооперативу;
* Умови і порядок вступу до кооперативу членів, асоційованих членів та виходу і виключення з нього;
* Права та обов’язки членів, асоційованих членів кооперативу;
* Порядок внесення змін до статуту;
* Порядок затвердження правил кооперативу та внесення змін до них;
* Порядок встановлення розмірів і сплати внесків членами, асоційованими членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати;
* Порядок формування та використання фондів кооперативу;
* Порядок формування, склад і компетенція органів управління кооперативу, порядок прийняття ними рішень;
* Порядок скликання і проведення чергових та позачергових загальних зборів кооперативу, порядок прийняття ними рішень;
* Порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу;
* Порядок та умови відшкодування збитків кооперативом;
* Порядок ведення обліку і звітності;
* Порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов’язаних з цим майнових питань;
* Умови і порядок повернення поворотних цільового внеску, вкладу та додаткового вкладу.
== Загальні питання ==
Цим пунктом статуту закріплюється:
* на підставі яких нормативно-правових актів утворюється статут сільськогосподарського кооперативу (далі-Статут);
* повне найменування кооперативу відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* скорочене найменування кооперативу у разі наявності;
* момент становлення кооперативу, як юридичної особи та його корпоративні ознаки для самостійного ведення діяльності.
== Мета, цілі та види діяльності кооперативу ==
Даний пункт статуту регламентує:
* мету створення кооперативу;
* цілі діяльності кооперативу;
* основні види діяльності кооперативу.
Метою діяльності кооперативу є задоволення потреб його членів, отримання прибутку з подальшим його розподілом серед членів пропорційно до їхньої участі у господарській діяльності, а також спрямування частини одержаного фінансового результату (прибутку) на забезпечення розвитку кооперативу.
=== Цілі діяльності кооперативу ===
Цілі діяльності кооперативу можуть бути:
* підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробників сільськогосподарської продукції;
* задоволення потреб виробників сільськогосподарської продукції на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоврядування та самоконтролю, захист їх інтересів;
* розвиток інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції;
* створення умов для зниження витрат виробників сільськогосподарської продукції під час придбання необхідних ресурсів, провадження виробничої та/або іншої господарської діяльності;
* збільшення доходів виробників сільськогосподарської продукції.
=== Види діяльності кооперативу ===
Основними видами діяльності кооперативу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20#n48 статті 5 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»] є:
* виробництво сільськогосподарської продукції;
* переробка сільськогосподарської продукції;
* заготівля сільськогосподарської продукції;
* закупівля сільськогосподарської продукції;
* зберігання сільськогосподарської продукції;
* збут сільськогосподарської продукції;
* продаж сільськогосподарської продукції,
* постачання засобів виробництва матеріально-технічних ресурсів,
* сервісне обслуговування членів кооперативу зокрема надання (технологічних,транспортних, меліоративних, ремонтних послуг, будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи,бухгалтерський обліку і аудиту, науково-консультаційного обслуговування).
Відповідно до мети, визначеної статутом, кооператив може провадити також інші види діяльності згідно із законодавством.Сільськогосподарський кооператив може здійснювати один або декілька видів діяльності.
== Умови і порядок вступу до кооперативу членів, асоційованих членів та виходу і виключення з нього ==
У даному пункті модельного статуту закріплюється умови і порядок вступу засновників кооперативу, членів та асоційованих членів кооперативу та виходу і виключення його членів.
{| class="wikitable"
|-
! Членство !! Умови вступу !! Порядок вступу !! Особливості
|-
| Засновник кооперативу || виробник сільськогосподарської продукції – юридичні та/або фізичні особи, які досягли 16 – річного віку ||
* державна реєстрація кооперативу;
* внесення втупного внесу і вкладу.
||
|-
| Член кооперативу || виробник сільськогосподарської продукції – юридичні та/або фізичні особи, які досягли 16 –річного віку ||
# письмова заява, яка подається правлінню (голові кооперативу; особи, які подали заяву про вступ до кооперативу,
# вносять вступний внесок і вклад у порядку та розмірах, визначених загальними зборами кооперативу;
# рішення про прийняття особи до кооперативу.
|| рішення про прийняття особи до кооперативу або про відмову у прийнятті приймається загальними зборами кооперативу з урахуванням рекомендації правління (голови) кооперативу, крім випадків, коли статутом передбачено, що за рішенням загальних зборів кооперативу вирішення відповідних питань віднесено до повноважень правління (голови) кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про відмову у прийнятті особи до кооперативу може бути оскаржено особою, яка подала заяву про вступ до кооперативу, до загальних зборів кооперативу
|-
| Асоційований член || Асоційоване членство передбачене стутутом. Асоційованим членом кооперативу може бути будь-яка юридична або фізична особа, яка не є членом такого кооперативу ||
# письмова заява подається правлінню (голові) кооперативу;
# внесення вкладу у порядку та розмірах, визначених загальними зборами;
# рішення правління (голови) кооперативу про прийняття асоційованого члена до кооператуву підлягає схваленню загальними зборами кооперативу.
|| кооператив веде реєстр членів та асоційованих членів (у разі наявності). Кооператив видає кожному з них посвідчення про членство, в якому зазначаються відомості про члена (асоційованого члена) кооперативу, розміри внесеного ним вступного внеску і вкладу.
|}
=== Вихід та виключення членів із коперативу ===
==== Умови ====
Припинення членства асоційованого членства в кооперативі припиняється у разі:
* добровільний вихід на підставі поданої заяви;
* несплата вступного внеску і вкладу у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, протягом шести місяців з дня державної реєстрації кооперативу
* схвалення загальними зборами кооперативу рішення про прийняття до кооперативу асоційованого члена;
* припинення участі в господарській діяльності члена кооперативу протягом шести місяців поспіль, якщо більший строк не встановлено статутом;
* смерті члена, асоційованого члена кооперативу - фізичної особи, визнання її померлою або безвісно відсутньою;
* ліквідації члена, асоційованого члена кооперативу - юридичної особи;
* припинення діяльності кооперативу;
* настання інших обставин, визначених законом.
==== Порядок припинення ====
Рішення про припинення членства у кооперативі приймається загальними зборами кооперативу з урахуванням рекомендації правління (голови) кооперативу, крім випадків, коли статутом передбачено, що за рішенням загальних зборів кооперативу вирішення відповідних питань віднесено до повноважень правління (голови) кооперативу.
==== Оскарження ====
Рішення правління про припинення членства у кооперативі може бути оскаржено особою, стосовно якої прийнято відповідне рішення, до загальних зборів кооперативу. 
Рішення про припинення членства у кооперативі може бути оскаржено до суду.
==== Повернення частки майна ====
Протягом 10 робочих днів з дня прийняття загальними зборами кооперативу рішення про припинення членства в кооперативі колишній член звертається до кооперативу із письмовою заявою про виплату чи повернення вартості частки, що містить інформацію про спосіб її повернення та реквізити (у разі потреби), необхідні для її здійснення.
== Права та обов’язки членів, асоційованих членів кооперативу ==
Вказаний пункт статуту врегульовує основні права та обов’язки усіх членів сільськогосподарського кооперативу.
=== Права членів кооперативу ===
Члени кооперативу мають право:
* брати участь в управлінні кооперативом, ухвального голосу на загальних зборах кооперативу, обирати і бути обраними до органів управління кооперативу. Для членів кооперативу - юридичних осіб такі права реалізуються їх уповноваженими представниками;
* користуватися послугами кооперативу в порядку, передбаченому статутом та правилами внутрішньогосподарської діяльності кооперативу (далі - правила кооперативу);
* одержувати патронажні дивіденди у розмірі, визначеному загальними зборами кооперативу, та у порядку, визначеному правилами кооперативу;
* одержувати дивіденди у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення частки протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами кооперативу рішення про їх виплату;
* на вихід із кооперативу та на одержання частки цільового поворотного внеску у разі виходу з кооперативу в порядку та строки, визначені статутом кооперативу;
* вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;
* звертатися до органів управління, посадових осіб кооперативу із запитами, пов’язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої звернення;
* отримувати повну інформацію про діяльність кооперативу, в тому числі щодо річної фінансової звітності, бухгалтерської та іншої фінансової інформації кооперативу.
=== Обов’язки ===
Члени кооперативу забов'язані:
* додержуватися статуту та правил кооперативу, а також етичного кодексу кооперативу (в разі його прийняття);
* брати участь у господарській діяльності кооперативу в порядку, передбаченому статутом та правилами кооперативу;
* виконувати рішення органів управління кооперативу;
* оплачувати вступний внесок і вклади у порядку та розмірах, визначених статутом кооперативу. 
=== Особливості прав асоційованих членів кооперативу ===
Асоційований член (у разі наявності) кооперативу має право:
* дорадчого голосу на загальних зборах кооперативу;
* не брати участі у господарській та/або іншій діяльності кооперативу;
* одержувати дивіденди у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення частки протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами кооперативу рішення про їх виплату;
* переважне порівняно з членами кооперативу право на повернення частки у разі ліквідації кооперативу;
* у разі внесення змін до статуту сільськогосподарського кооперативу щодо припинення асоційованого членства, зокрема щодо умов повернення частки, в сільськогосподарському кооперативі асоційований член такого кооперативу має право не пізніше шести місяців з дня прийняття рішення про внесення змін припинити асоційоване членство у такому кооперативі на умовах, передбачених статутом сільськогосподарського кооперативу в редакції, що діяла до дня внесення таких змін. 
== Порядок внесення змін до статуту ==
Даний пунктом закріплюється вичерпний порядок яким можливо внести зміни до статуту.
Зміни до статуту вносяться:
* кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства;
* загальними зборами коперативу.
== Порядок затвердження правил кооперативу та внесення змін до них ==
Правила кооперативу розробляються відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20#n107 статті 9 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»] та затверджуються установчими зборами кооперативу і є обов’язковими для всіх членів кооперативу. Внесення змін до правил кооперативу здійснюється на підставі рішення, якщо за нього проголосували не менш як дві третіх членів кооперативу (уповноважених представників), які беруть участь у загальних зборах кооперативу.
== Порядок встановлення розмірів і сплати внесків членами, асоційованими членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати ==
В даному пункті вказується розмір та порядок внесення засновниками кооперативу втупних внесків і вкладів під час втупу до кооперативу. Крім того, у даному пункті вирішуються питання:
* Частки статутного капіталу;
* Форми вкладу та його облік;
* Грошова оцінка внесеного вкладу;
* Порядок підтвердження внесення членами майна.
== Порядок формування та використання фондів кооперативу ==
Вказаним пунктом закріплено, що для забезпечення статутної діяльності на підставі рішення загальних зборів кооператив формує:
* статутний капітал;
* фонд розвитку;
* резервний фонд;
* спеціальний фонд за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності
'''Статутний капітал''' кооперативу формується з вкладів і додаткових вкладів членів та асоційованих членів (у разі наявності) кооперативу. '''Фонд розвитку''' формується за рахунок вступних, членських (за наявності) внесків та відрахувань від фінансового результату (прибутку) кооперативу, що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, а також за рахунок інших не заборонених законом надходжень. '''Резервний фонд''' формується за рахунок відрахувань від фінансового результату (прибутку), що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для відшкодування шкоди, заподіяної надзвичайними ситуаціями, та/або для компенсації можливих втрат (збитків) кооперативу. '''Спеціальний фонд''' який сворюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законодавством надходжень для забезпечення його статутної діяльності, який використовується за рішенням органів управління кооперативу для реалізації цілей, визначених рішенням загальних зборів кооперативу про створення спеціального фонду.
Розмір відрахувань до фондів кооперативу визначається рішенням загальних зборів з дотриманням вимог законодавства та статуту. Кооператив веде облік фондів з визначенням часток і цільових внесків кожного члена кооперативу.

== Порядок формування, склад і компетенція органів управління кооперативу, порядок прийняття ними рішень ==
Даним пунктом закріплюється ієрархія органів управління кооперативу:
# загальні збори кооперативу - вищий орган управління кооперативу, участь в якому з правом ухвального голосу беруть усі члени кооперативу;
# правління кооперативу, яке очолює голова правління - виконавчий орган кооперативу;
# ревізійна комісія - орган контролю кооперативу;
# спостережна рада (у разі утворення).
=== Склад ===
Якщо до складу кооперативу входить менше 20 членів, функції правління кооперативу можуть бути покладені загальними зборами кооперативу на одноосібний виконавчий орган - голову кооперативу, а функції ревізійної комісії - на одноосібний орган контролю - ревізора. Органи управління кооперативу обираються з числа членів кооперативу. Член кооперативу може бути обраний лише до одного органу управління кооперативу. Входження до складу одного або різних органів управління кооперативу членів сім’ї або близьких родичів заборонено. Повноваження членів органів управління (одноосібних органів управління) кооперативу можуть бути достроково припинені за рішенням загальних зборів кооперативу.
=== Компетенція ===
''До компетенції загальних зборів кооперативу належать такі питання'':
* прийняття рішень про перехід на діяльність на підставі власного статуту, внесення змін до нього або про перехід на діяльність на підставі модельного статуту сільськогосподарського кооперативу, що діє без мети отримання прибутку;
* утворення виконавчого, контрольного та інших органів управління, а також інших органів кооперативу;
* заслуховування звітів органів управління, інших органів кооперативу;
* розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність органів управління кооперативу та членів таких органів;
* визначення розмірів фондів кооперативу;
* визначення розмірів вкладів відповідно до статуту та правил кооперативу;
* визначення розмірів членських внесків (у разі наявності);
* визначення розмірів цільових внесків;
* визначення розмірів оплати праці голови правління (голови) кооперативу, голови ревізійної комісії (ревізора), а також порядку затвердження кошторису на утримання апарату органів управління кооперативу, найманих працівників;
* затвердження річного звіту і балансу кооперативу;
* здійснення розподілу фінансового результату (прибутку), що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, або прийняття рішень щодо покриття збитків кооперативу;
* прийняття нових членів та припинення членства в кооперативі, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20/print частиною третьою статей 11 і 13 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"], у разі, коли рішенням загальних зборів кооперативу вирішення відповідних питань віднесено до повноважень правління (голови) кооперативу;
* прийняття рішення щодо володіння, користування та розпорядження майном у випадках, передбачених статутом;
* утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;
* прийняття рішення про вступ кооперативу до сільськогосподарського кооперативного об’єднання;
* прийняття рішення про утворення та/або участь у діяльності інших юридичних осіб, а також про утворення відокремлених підрозділів (філій, відділень або представництв) кооперативу;
* прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. 
Рішенням загальних зборів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені будь-які інші питання діяльності кооперативу. ''До компетенції правління кооперативу належать такі питання'':
# здійснення поточного управління кооперативом у період між проведенням загальних зборів членів кооперативу, забезпечення виконання їх рішень;
# здійснення розподілу фінансового результату (прибутку), що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, а також патронажних дивідендів членам кооперативу та дивідендів членам та асоційованим членам кооперативу, загальна сума яких не може перевищувати 80 відсотків фінансового результату (прибутку), що залишився після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, до розподілу;вирішення інших поточних питань діяльності кооперативу, не віднесених статутом до виключної компетенції загальних зборів кооперативу, інших органів управління кооперативу;
# наймання виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу в разі прийняття відповідного рішення загальними зборами. Виконавчий директор не може бути членом кооперативу. Виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління (голова) кооперативу. Виконавчий директор несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов’язків, визначених контрактом та статутом. 
''Ревізійна комісія (ревізор)'' Ревізійна комісія (ревізор) обирається з числа членів кооперативу не більш як на три роки. Голова ревізійної комісії (ревізор) може брати участь у засіданнях правління кооперативу з правом дорадчого голосу. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірки (позачергові перевірки) результатів діяльності кооперативу. Ревізійна комісія (ревізор) складає висновок за результатами перевірки річного звіту про результати діяльності кооперативу. Позачергова перевірка результатів фінансово-господарської діяльності кооперативу проводиться ревізійною комісією (ревізором) за власною ініціативою, а також за рішенням загальних зборів кооперативу чи на вимогу не менше однієї третьої загальної кількості членів кооперативу. ''Спостережна рада'' Спостережна рада обирається загальними зборами для здійснення контролю за додержанням вимог статуту та діяльністю виконавчого органу управління кооперативу. До складу спостережної ради можуть бути обрані будь-які особи, у тому числі ті, що не є членами кооперативу. Спостережна рада підзвітна загальним зборам кооперативу. Члени спостережної ради обираються загальними зборами кооперативу на строк не більш як три роки та виконують свої функції на громадських засадах. Кількісний склад спостережної ради визначається загальними зборами кооперативу. 
== Порядок скликання і проведення чергових та позачергових загальних зборів кооперативу, порядок прийняття ними рішень ==
Вказаним пунктом врегульовує:
* порядок скликання і проведення чергових загальних зборів кооперативу;
* порядок скликання і проведення позачергових загальних зборів кооперативу;
* правомочності прийнятих загальними зборами рішень;
* умови участі членів, асоційованих членів кооперативу в загальних зборах;
* процедуру прийняття рішень загальних зборів кооперативу.
== Порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу ==
Цей пункт закріплює що майно кооперативу формується з:

* вступних внесків
* вкладів, у тому числі додаткових вкладів, з яких формується статутний капітал кооперативу;
* цільових внесків;

* коштів, що надходять від провадження господарської діяльності кооперативу;
* коштів, що надходять від провадження господарської діяльності утворених кооперативом підприємств, установ, організацій, сільськогосподарських кооперативних об’єднань, учасником яких він є;
* субсидій (дотацій), отриманих з державного та місцевих бюджетів для підтримки кооперативів, державних цільових фондів;;
* грошових та майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, гуманітарної допомоги, безоплатної технічної допомоги юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
* інших надходжень, не заборонених законодавством, які спрямовуються до резервного фонду кооперативу.
Кооператив є власником грошових та майнових внесків його членів, доходів, одержаних від провадження передбаченої статутом господарської та іншої діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюються органами управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом, на підставі рішень загальних зборів кооперативу. Право власності на земельну ділянку та право користування земельною ділянкою набуваються кооперативом відповідно до Земельного кодексу України і зберігаються за ним у разі входження до складу сільськогосподарського кооперативного об’єднання.
== Порядок та умови відшкодування збитків кооперативом ==
Відповідно до даного пункту статуту кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Кооператив не несе відповідальності за зобов’язаннями своїх членів. Члени кооперативу відповідають за зобов’язаннями кооперативу в межах своєї частки, якщо інше не передбачено законом. Порядок здійснення компенсації заподіяних кооперативом збитків визначається відповідно до вимог законодавства згідно з рішенням загальних зборів кооперативу про умови відшкодування збитків кооперативу.
== Порядок ведення обліку і звітності ==
Кооператив веде бухгалтерський облік, а також податкову, фінансову, статистичну та іншу звітність згідно із законодавством. Річний звіт та баланс затверджуються на загальних зборах кооперативу.
== Порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов’язаних з цим майнових питань ==
Цей пункт статуту закріплює, що припинення кооперативу як юридичної особи здійснюється шляхом:
* реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) за рішенням загальних зборів кооперативу у порядку, визначеному законодавством, його права та обов’язки переходять до правонаступників.
* ліквідації кооперативу за рішенням загальних зборів:
** його майно та кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат дивідендів та патронажних дивідендів членам кооперативу, оплати праці, розрахунків із сільськогосподарським кооперативним об’єднанням, членом якого він є (крім майна та коштів фонду розвитку), розподіляються між членами кооперативу відповідно до вимог законодавства та статуту;
** майно та кошти фонду розвитку кооперативу не підлягають поділу між його членами і передаються іншому кооперативу, сільськогосподарському кооперативному об’єднанню (для зарахування до фонду розвитку такого кооперативу, кооперативного об’єднання), а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.
У разі коли вартості майна кооперативу, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство кооперативу відповідно до закону.
== Умови і порядок повернення поворотних цільового внеску, вкладу та додаткового вкладу ==
Цим пунктом закріплено, що у разі виходу, виключення члена кооперативу чи ліквідації кооперативу повернення цільового внеску члену (асоційованому члену) кооперативу здійснюється у розмірі не більш як розмір внесеного відповідного внеску. У разі виходу, виключення з кооперативу члени (асоційовані члени) кооперативу мають право на повернення своєї частки майна кооперативу натурою, грошима або за бажанням цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу у розмірі не більш як загальна сума вкладів, внесених під час утворення та/або вступу до кооперативу, під час внесення додаткових вкладів, а в разі внесення вкладу (додаткового вкладу) у формі майна або майнового права - у розмірі не більш як грошова оцінка відповідного внеску, проведена відповідно до вимог статуту. Строк повернення частки не може перевищувати двох років починаючи з 1 січня року, що настає за роком, в якому прийнято рішення про вихід або виключення такого члена з кооперативу. До моменту повернення частки член (асоційований член) кооперативу має права, передбачені статутом.

== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - [[правнича допомога]], що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або є необхідність отримання безоплатної вторинної правничої допомоги під час оскарження неправомірних дій службових осіб, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас центру правничої допомоги або зателефонувати на єдиний телефонний номер '''0800 213 103'''
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Оренда земельних ділянок

2024-10-09T11:56:43Z

Nataliia.Kodenko: /* Право оренди землі */

Оренда земельних ділянок

2024-09-26T07:59:22Z

Nataliia.Kodenko: доповнено нормативну базу, доповнено правову інформацію відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»