WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Боргова розписка

2018-11-02T11:13:43Z

Natalia.prutka: Створена сторінка: == Нормативна база: == * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/find?text=%E1%EE%F0%E3%EE%E2%E0+%F0%EE%E7%EF%E8%F1%EA%E0 Цивільний...

== Нормативна база: ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/find?text=%E1%EE%F0%E3%EE%E2%E0+%F0%EE%E7%EF%E8%F1%EA%E0 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71344011 Постанова ВСУ від 13.12.2017р. №309/3458/14-ц]
== Визначення боргової розписки: ==

Згідно із частиною другою статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4908 1047 ЦК України] на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена <big>'''розписка позичальника'''</big> або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю <big>'''розписка'''</big> про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за <big>'''договором позики'''</big>, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Якщо Ви вирішили надати в борг грошові кошти, або ж отримати їх дані дії та умови повернення позиченого варто викласти в договорі позики і додатково підтвердити написаною позичальником борговою розпискою.

== Загальні положення ==
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

== Зміст та форма боргової розписки ==

Боргова розписка укладається у довільній письмовій формі.
Зразок боргової розписки:
[[Файл:РОЗПИСКА.docx|міні]]

'''Варто наголосити, що боргова розписка сама по собі НЕ Є ДОГОВОРОМ ПОЗИКИ – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами!!!'''

{| class="wikitable"
|-
! При написанні розписки варто виокремити основні реквізити, які обов’язково потрібно зазначати:
|-
| дата складання;
|-
| місце складання;
|-
| прізвище ім’я та по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання (та фактичного проживання), ID код;
|-
| прізвище ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
|-
| боргова сума (точна сума і валюта) (варто визначити, як цифрами так і прописом);
|-
| конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий;
|-
| підписи сторін;
|-
| прізвище ім’я та по батькові свідків (щонайменше 2-х) їх паспортні дані та місце проживання (та фактичного проживання), підписи.
|}

Договір позики доцільніше підготувати в друкованому вигляді з фіксацією моментів щодо повернення суми боргу, та відсотків за користування коштами, якщо вони встановлені.

== Строк (термін) виконання зобов'язання ==

# Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
# Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

== Дострокове виконання зобов'язання ==

Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

== Відповідальність за порушення грошового зобов'язання ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4908 ст.625 ЦК України]
# Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
# Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Файл:РОЗПИСКА.docx

2018-11-02T11:10:48Z

Natalia.prutka:

Зразок боргової розписки

Одноразова грошова допомога у разі загибелі, інвалідності під час проходження служби у військовому резерві (навчання)

2018-11-01T15:08:03Z

Natalia.prutka:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"]

== Поняття одноразової грошової допомоги ==
'''Одноразова грошова допомога''' - це гарантована державою виплата у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

== Хто має право на отримання допомоги ==
* Військовослужбовець (крім військовослужбовця строкової служби), ''інвалідність якого настала внаслідок поранення'' (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок визначених законодавством причин; 
* військовослужбовець (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого ''настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання'', пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 
* військовослужбовець строкової служби, військовозобов'язаний або резервіст, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві; 
* члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) ''у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста''.

== Куди звернутися ==
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється ''Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.'' 
Члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.

== Момент виникнення права на допомогу ==
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
# у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; 
# у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

== Перелік необхідних документів ==
''Для військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:''
* заява та додані до неї копії:
*# постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
*# документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
*# сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
*# реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
* довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. 

''Для членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого)'', яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога: 
* заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині), та додані до неї копії:
*# свідоцтва про смерть військовослужбовця;
*# свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста (для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
*# свідоцтва про шлюб (для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
*# довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
*# сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
*# свідоцтва про народження дитини (для виплати одноразової грошової допомоги дитині);
*# реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
*# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
*# рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
* витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
* витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. 

У разі відмови однієї з осіб від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. 
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути ''нотаріально посвідчена'' в установленому законодавством порядку.
Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

== Розміри одноразової грошової допомоги ==
{| class="wikitable"
|-
!rowspan=2 | № !! rowspan=2 | Особа, яка має право на допомогу у випадку встановлення інвалідності !! colspan=3 | Розмір допомоги на дату встановлення інвалідності
|-
| I група || II група || III група
|-
|1. || військовослужбовець (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби || 400-кратний прожитковий мінімум*|| 300-кратний прожитковий мінімум* || 250-кратний прожитковий мінімум*
|-
| 2. || військовослужбовець (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби|| 120-кратний прожитковий мінімум*||90-кратний прожитковий мінімум* || 70-кратний прожитковий мінімум*
|-
|3. || військовозобов'язаний або резервіст, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві|| 120-кратний прожитковий мінімум* || 90-кратний прожитковий мінімум* || 70-кратний прожитковий мінімум*
|-
! № !! Особа, яка має право на допомогу без встановлення інвалідності !! colspan=3 |Розмір допомоги у відсотках на дату встановлення ступеня втрати працездатності
|-
|1.|| військовослужбовець, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності || colspan=3 | 70-кратного прожиткового мінімуму*
|-
|2.|| військовослужбовець строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності || colspan=3 | 50-кратного прожиткового мінімуму*
|-
|3.|| військовозобов'язаний або резервіст, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності || colspan=3 | 50-кратного прожиткового мінімуму*
|-
! № !! Члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста !! colspan=3 |Розмір допомоги у відсотках на дату встановлення ступеня втрати працездатності
|-
|1.|| у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадку у випадку, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби || colspan=3 | 750-кратний прожитковий мінімум*
|-
|2.|| у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадку у випадку, якщо смерть настала у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовослужбовцем строкової служби, військовозобов’язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори || colspan=3 | 500-кратний прожитковий мінімум*
|}
* прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року

== Строк розгляду питання ==
Рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається уповноваженим органом у місячний строк після надходження документів. 
У випадку прийняття рішення про відмову у призначення такої допомоги заявнику надсилається письмове повідомлення із зазначенням мотивів відмови. Рішення про відмову у пришначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржено в [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 судовому порядку].

== Виплата одноразової допомоги не здійснюється: ==
Якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: 
* вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
* вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
* навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
* подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової допомоги.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' У випадку, якщо до набрання чинності [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975], особа мала право на призначення одноразової грошової допомоги, така допомога призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, а саме:
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/499-2008-%D0%BF Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/284-2007-%D0%BF Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1331-2007-%D0%BF Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331]
|} <big>'''УВАГА!''' </big>

В мережі інтернет Ви можете знайти відповіді на інші питання, що стосуються військовослужбовців [https://legal100.org.ua/ "Юридична сотня"]

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]] [[Категорія: Військова служба]] [[Категорія: Одноразова грошова допомога]] [[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]] [[Категорія: Міністерства]]

Право на користування житловим приміщенням

2018-11-01T14:53:36Z

Natalia.prutka:

== '''Нормативна база''' ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 02.10.2013, підстава 994_002-13]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 17.07.1997, підстава 475/97-вр]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України від 30.06.1983 № 5464-X ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Пленум Верховного Суду України у постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 № 2]

=='''Випадки збереження права користування жилим приміщенням'''==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ст.71 Житлового кодексу України], '''жиле приміщення зберігається''' за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї '''понад шість місяців''' у випадках: 
* призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби;

* призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров’я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми- на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою; 

* тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 

* влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування- протягом усього часу перебування в них; 

* виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дачного будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків; 

* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них; 

* виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

== '''Підстави втрати права користування жилим приміщенням'''==
* вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 (ст.107 Житлового кодексу України)] 
* відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ч.2 ст. 405 ЦК України).] 
* відсутність наймача без поважних причин понад шість місяців
*систематичне порушення правил користування житловим приміщенням [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 (ст.116 Житлового кодексу України)]

== '''Порядок поновлення права користування житловим приміщенням''' ==
Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:
* Звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"
* Надати докази, що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (наприклад: медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном). 
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.A4.D0.BE.D1.80.D0.BC.D0.B0_.D1.96_.D0.B7.D0.BC.D1.96.D1.81.D1.82_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D0.B7.D0.B0.D1.8F.D0.B2.D0.B8 Зміст та форма позовної заяви повинна відповідати ст.ст.174-175 ЦПК України.]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]

Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

2018-11-01T14:46:51Z

Natalia.prutka:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1517313095102875 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12/print1517321520925797 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів від 22 лютого 2006 р. №189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме".]

== Види відповідальності ==
Закони, які регулюють взаємини батьків з дитиною, зводять відповідальність за несплату аліментів до трьох сфер : адміністративної, кримиінальної та цивільної.
=== Адміністративна відповідальність ===
Адміністративна відповідальність передбачена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст.183-1 Кодексу України про адміністартивні правопорушення], в якій зазначено що несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, '''сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

=== Кримінальна відповідальність ===
Кримінальна відповідальність передбачена за злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей.
Відповідно до ст. 164 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] ухилення від спалати аліментів встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні- карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років. Під ухиленням слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду ( приховання доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

=== Інші види обмежень прав ===
* тимчасове обмеження права громадян України на виїзд з України;
* тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
* тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
* тимчасове обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Наведені вище види обмежень передбачені ч. 9 ст. 71 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3857-12/print1518008423925403 п. 5 ч.1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"];
== Як повинен діяти державний виконавець у випадку несплати аліментів боржником? ==
Відповідно до ст. 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] державний виконавець у разі відмови боржником від слати аліментів здійснює наступні заходи для примусового виконання рішення:
* звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
* звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
* вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
* заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем. Відповідно до ст. 36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] державний виконавець у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. Витрати, пов’язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.
== Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме. ==
Якщо рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення, то дітям призначається тимчасова державна допомога. Це передбачено Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF постановою Кабміну від 22 лютого 2006 р. №189.] Починаючи з першого травня 2017 р. прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років — 1426 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років — 1777 гривень. Така допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, управлінням праці та соціального захисту населення райдержадміністрації. Для цього одержувач подає вказаному управлінню такі документи: заяву за установленою формою, копію свідоцтва про народження дитини; довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини та одержувача; рішення суду (виконавчий лист) про стягнення аліментів; довідку державної виконавчої служби про факт несплати аліментів протягом шести місяців. Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

== Єдиний реєстр боржників ==
'''Єдиний реєстр боржників''' - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників у разі наявності заборгованості понад три місяці одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до п.5 ст.9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]

[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Договір ренти

2018-11-01T14:31:26Z

Natalia.prutka:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]

== Поняття договору ренти ==
<big>'''Договір ренти'''</big> - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (''одержувач ренти'') передає другій стороні (''платникові ренти'') у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

== Сторони договору ==
Сторонами договору ренти є одержувач і платник ренти. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. Платником ренти також може бути й держава в особі відповідних фінансових органів, наприклад, казни або фонду державного майна. 

'''Одержувач ренти''' - це, як правило, особа, що відчужує майно у власність платника ренти взамін на виплату ренти. Одержувачем ренти також може бути й третя особа (вигодонабувач - бенефіціарій), на користь якої відчужувачем майна встановлено таке право вимоги (ст. 636 ЦК України). З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони, якщо інше не передбачено договором, законом або іншими правовими актами не можуть розірвати або змінити укладений договір ренти без згоди третьої особи. 

Одержувачем ренти може бути будь-який правоздатний суб’єкт, у тому числі й громадянин іншої держави й особа без громадянства. Головне, щоб за ними національним і українським цивільним законодавством визнавалася цивільна правосуб’єктність у відповідній сфері майнового обороту. Видається, що можна навіть бути обмеженим у дієздатності й при цьому бути одержувачем ренти, оскільки для того, щоб скористатись правом на ренту, достатньо однієї правоздатності . 

Одержувачем ренти може бути будь-яка юридична особа, яка здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині. Головна вимога при цьому, щоб діяльність юридичних осіб не суперечила чинному законодавству.Одержувачем ренти може бути навіть та юридична особа, якій її уставом або положенням про неї взагалі заборонено відчужувати майно. Таку ренту на її користь може бути встановлено іншим відчужувачем майна шляхом укладення договору ренти на користь третьої особи . 

'''Платник ренти''' - це особа, яка в обмін на одержане майно зобов’язана виплачувати ренту одержувачу ренти. Його особисте ставлення до переданого майна як до своєї власності покладає на нього обов’язок по виплаті ренти. Отже, платник ренти - це, як правило, власник майна, переданого під виплату ренти. Він має абсолютні правомочності власника, що обтяжені періодичним обов’язком виплати ренти. 

Платником ренти не може бути фізична особа, яка в законному порядку визнана обмеженою в дієздатності або позбавлена дієздатності взагалі. У такому випадку одержувач ренти вправі вимагати припинення договору ренти шляхом його розірвання, так зазначає п. 3 ст. 740 ЦК України. Припинений договір ренти може бути відновлено тільки за умови відміни спірного рішення суду або винесення нового рішення про скасування обмеження дієздатності. Після винесення судом рішення про обмеження чи позбавлення фізичної особи в дієздатності вона знову вправі укладати договір ренти. Отже, платником ренти може бути будь-яка фізична особа, що досягла віку 14 років і не обмежена або не позбавлена дієздатності[1].
Платниками ренти серед юридичних осіб можуть бути ті організації, які вправі від свого імені й на умовах самостійної майнової відповідальності набувати майно за договором ренти взамін на виплату ренти. Перш за все- це комерційні юридичні особи й, разом із тим, це некомерційні юридичні особи. 

Платником ренти також може бути юридична особа, єдиним власником якої є держава або одна фізична особа. У всіх випадках юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе цивільні обов'язки за договором ренти через свої органи, які діють відповідно до закону або установчих документів, якщо іншого не встановлено законом[17;11]. 

Фізичні та юридичні особи вправі вільно обирати різновид договору ренти, у якому вони бажають взяти участь, за умови, що особливості їх індивідуального й правового статусу дозволяють це робити. Так, наприклад, у строковому договорі довічної ренти одержувачем ренти може бути тільки фізична особа. Участь юридичних осіб у тому чи іншому різновиді договору ренти залежить від їх праводієздатності. 

== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). 
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою ідентифікації (стаття 190 Цивільного кодексу України). 

'''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести експертну грошову оцінку землі відповідно до Закону України «Про оренду земель»). 

'''Розмір і форма рентних платежів:''' визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна. 
Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, які за своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. Мінімальним розміром рентних платежів у договорі ренти грошових сум є облікова ставка Національного банку України. 

'''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''. 
У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%E2%80%93_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83 договір купівлі-продажу], якщо майно передається безоплатно – положення про [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F договір дарування]. 
Особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання з боку платника по виплаті ренти.

== Форма укладання договору ==
Договір ренти обов'язково укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (зразки [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM договору безстрокової ренти] та [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 182, 210 Цивільного кодексу України.

== Відповідальність за прострочення виплати ренти ==
За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' (стаття 736 Цивільного кодексу України). 
У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

== Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==
Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти (стаття 739 Цивільного кодексу України). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними. 
Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.
Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору.

== Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==
Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти у разі, якщо: 
1) платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на один рік; 
2) платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти; 
3) платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором (неплатоспроможність боржника або наявність обставин, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором, як правило, повинні бути встановлені рішенням суду). 
Перелік підстав, що дають право одержувачу ренти розірвати договір ренти в односторонньому порядку, носить не виключний характер і може бути розширений угодою сторін. Зокрема, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.

== Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==
Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином: 
# якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.
На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, частини два та три статті 714 Цивільного кодексу України встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.

== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==
'''Безстрокова рента:'''ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати. 

'''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.

[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]