WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2016-12-20T18:16:28Z

Natalia.melnyk:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] від № 2341-III 05.04.2001
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495 Митний кодекс України]-17 № 4495- VI від 13.03.2012
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] від 21.09.1999 № 1068-XIV
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/584-18 Закон України «Про митний тариф України»] № 584-VII від 19.09.2013
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова кабінету Міністрів України «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металі), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»] від 21.05.2012 № 448
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»] № 210 від 14.04.2014
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення» ] № 1343 від 26.08.2003

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури,
* художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори
* декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;
* предмети, пов’язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
* предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
* старовинні книги та інші видання, що становлять історичну,
* художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;
* унікальні та рідкісні музичні інструменти;
* різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;
* рідкісні поштові марки, рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;
* родинні цінності - культурні цінності, що мають характер особистих або родинних предметів та інші.

'''Вивезенням культурних цінностей''' вважається їх фактичне переміщення через митний кордон України з території України без зобов'язання їх повернення до країни.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' - їх фактичне переміщення без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі дії, пов’язані із ввезенням на територію України чи вивезенням з її території на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав (їх уповноважених органів), рішень судів України або іноземних держав.

== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення.
За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення даних цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерство культури України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей. Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

При цьому, стаття 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] закріплює перелік культурних цінностей, які '''не підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України.

== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури України відповідне клопотання, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово
* вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.

Відповідно до статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу.

== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

В разі ж відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню органами доходів і зборів до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. При цьому, таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.

У пунктах пропуску через державний кордон України контроль за ввезенням на митну територію України культурних цінностей (у тому числі з метою транзиту) здійснюється органами доходів і зборів.
Даний вид контролю за ввезенням культурних цінностей до України через державний кордон здійснюється у документальному вигляді.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику.
Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.

== Повернення культурних цінностей ==
Відповідно до статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14/parao153#o153 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], '''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну.

Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду.
Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерство культури України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України.
При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності:
* оригiнали гравюр, лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із зоологiї, ботанiки, мiнералогiї, анатомії або такі, що становлять історичний, археологічний, палеонтологічний, етнографічний чи нумізматичний інтерес;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв та інші, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження» № 448 від 21.05.2012], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.

Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них.
Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

== Відповідальність за контрабанду ==
Особи, винні у порушенні законодавства України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, несуть відповідальність, передбачену законами України.
Так, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (стаття 201), контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
В разі вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

[[Категорія:За галузями права]]
[[Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2016-12-20T18:10:08Z

Natalia.melnyk: Створена сторінка: == Нормативна база: == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon2.r...

== Нормативна база: ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] від № 2341-III 05.04.2001
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495 Митний кодекс України]-17 № 4495- VI від 13.03.2012
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] від 21.09.1999 № 1068-XIV
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/584-18 Закон України «Про митний тариф України»] № 584-VII від 19.09.2013
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова кабінету Міністрів України «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металі), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»] від 21.05.2012 № 448
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»] № 210 від 14.04.2014
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення» ] № 1343 від 26.08.2003

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури,
* художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори
* декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;
* предмети, пов’язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
* предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
* старовинні книги та інші видання, що становлять історичну,
* художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;
* унікальні та рідкісні музичні інструменти;
* різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;
* рідкісні поштові марки, рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;
* родинні цінності - культурні цінності, що мають характер особистих або родинних предметів та інші.

'''Вивезенням культурних цінностей''' вважається їх фактичне переміщення через митний кордон України з території України без зобов'язання їх повернення до країни.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' - їх фактичне переміщення без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі дії, пов’язані із ввезенням на територію України чи вивезенням з її території на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав (їх уповноважених органів), рішень судів України або іноземних держав.

== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення.
За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення даних цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерство культури України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей. Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

При цьому, стаття 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] закріплює перелік культурних цінностей, які '''не підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України.

== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури України відповідне клопотання, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово
* вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.

Відповідно до статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу.

== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

В разі ж відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню органами доходів і зборів до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. При цьому, таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.

У пунктах пропуску через державний кордон України контроль за ввезенням на митну територію України культурних цінностей (у тому числі з метою транзиту) здійснюється органами доходів і зборів.
Даний вид контролю за ввезенням культурних цінностей до України через державний кордон здійснюється у документальному вигляді.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику.
Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.

== Повернення культурних цінностей ==
Відповідно до статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14/parao153#o153 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], '''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну.

Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду.
Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерство культури України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України.
При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності:
* оригiнали гравюр, лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із зоологiї, ботанiки, мiнералогiї, анатомії або такі, що становлять історичний, археологічний, палеонтологічний, етнографічний чи нумізматичний інтерес;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв та інші, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження» № 448 від 21.05.2012], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.

Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них.
Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.
Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

'''Відповідальність за контрабанду'''
Особи, винні у порушенні законодавства України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, несуть відповідальність, передбачену законами України.
Так, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (стаття 201), контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
В разі вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

[[Категорія:Митне право]]

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності

2016-12-20T18:08:40Z

Natalia.melnyk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України, № 254к/96-ВР від 28.06.1...

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України, № 254к/96-ВР від 28.06.1996]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1330-11 Наказ Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» № 244 від 21.10.2011]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0903-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради» № 108 від 07.07.2011]

== Основні поняття ==
Відповідно до Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 «Про регулювання містобудівної діяльності» ч. 2 ст. 28]:
Т'''имчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС)''' - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

'''Види ТС.'''
Слід розрізняти пересувну та стаціонарну ТС:
* '''пересувна ТС''' - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності;
* '''стаціонарна ТС''' - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.

Холодильне та інше обладнання, що розміщується поряд з ТС, необхідне для забезпечення санітарних заходів чи дотримання вимог санітарних норм, не потребує отримання будь-якого дозволу. При цьому загальна площа, що займає таке обладнання, не може перевищувати 25% площі цієї ТС, а обладнання має розміщуватися поряд з ТС.
Дообладнання (переобладнання) приміщень усередині будинків та споруд здійснюється на частині їх площі залежно від функціонального призначення та бажаного місця розміщення ТС, а також комплексної схеми розміщення ТС на підставі договору оренди з власником (користувачем) приміщення будинку, споруди за погодженням з органами державного нагляду, необхідність отримання яких передбачено законами України, з дотриманням будівельних, санітарних та пожежних норм. При дообладнанні (переобладнанні) приміщень усередині будинків та споруд IV або V категорій складності розміщення таких приміщень здійснюється відповідно до комплексної схеми розміщення ТС.
Розміщення ТС на території ринку як торговельного об'єкта визначається планувальною документацією території цього ринку або проектною документацією його споруди.
Для розміщення групи ТС (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки ТС з прив'язкою кожної окремої ТС з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).
Розміщення ТС під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів здійснюється у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування.

== Порядок отримання документів на розміщення ТС ==

Підставою для розміщення ТС є паспорт прив’язки.
'''Паспорт прив'язки ТС''' - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.
Людина, яка має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із заявою у довільній формі, до якої додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає:
* '''протягом 10-ти днів''' з дня подання зазначеної заяви - відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворюється у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації (архітектурно-містобудівні ради);
* '''протягом 15-ти днів''' з дня подання зазначеної заяви - орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю (в разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури).
'''Комплексна схема розміщення ТС''' - схема розміщення ТС на території населеного пункту або його частині.
Протягом трьох робочих днів з дня відповідного визначення, замовник письмово повідомляється про відповідність його намірів щодо місця розташування ТС будівельним нормам або надається аргументована відмова.

Після отримання позитивного рішення, з метою отримання паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою, до якої додає: схему розміщення ТС; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС); схему благоустрою прилеглої території; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Паспорт прив'язки ТС оформлюється '''протягом десяти робочих днів''' з дня подання зазначеної заяви та видається на безоплатній основі.
Паспорт прив'язки включає:
* схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;
* ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС);
* технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;
* реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Важливо, що даний перелік документів є вичерпним.
Паспорт прив'язки ТС '''не надається''' виключно з двох підстав: якщо подано неповний пакет документів, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1330-11 п. 2.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності], або недостовірні відомості, зазначені у п. 2.6 того ж Порядку.

Паспорт прив'язки виготовляється у двох примірниках, один із яких зберігається у замовника ТС, другий - у відповідному органі з питань містобудування та архітектури.
Строк дії паспорта прив'язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень.
Продовження строку дії паспорта прив'язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

== Встановлення ТС ==

Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, будь-які відхилення не допускається.
Після того, як ТС розміщено, замовнику необхідно подати до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву відповідної форми (додаток 3), у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки.
Розміщення ТС самовільно забороняється.
Власники (користувачі) ТС зобов'язані підтримувати належний експлуатаційний стан ТС та відповідного технологічного обладнання, що використовується разом з ТС.

== Призупинення, анулювання та відновлення дії паспорта прив’язки ==

Дія паспорта прив'язки '''призупиняється''' за таких умов:
* необхідність проведення планових ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - з обов'язковим попередженням власника за 1 місяць та наданням тимчасового місця для розміщення такої ТС;
* необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - без попередження.
У разі проведення балансоутримувачем планових ремонтних робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах власнику ТС надається тимчасове місце для розміщення ТС з перенесенням ТС (у тому числі з перенесенням на попереднє місце) за рахунок балансоутримувача цих мереж у місячний строк (при аварійних роботах - тижневий строк) з дати прийняття рішення (розпорядження, наказу) виконавчим органом відповідної ради або районної державної адміністрації про призупинення дії паспорта прив'язки.

На період до надання замовнику тимчасового місця розташування ТС така ТС розташовується в межах місця проведення ремонтних робіт.

Підставами для відновлення дії паспорта прив'язки ТС є завершення планових або аварійних ремонтних робіт.

Дія паспорта прив'язки ТС '''анулюється''' за таких умов:
* недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні;
* невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки;
* надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у п. 2.6 Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

== Досудовий порядок ==

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр статті 55 Конституції України], кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Стаття 1 Закону України «Про звернення громадян»] закріплює право кожного громадянина звернутись до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зверненням (скаргою) про порушення своїх прав і законних інтересів.

Так, звернення може бути '''усним чи письмовим'''.

'''Усне''' звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

'''Письмове''' звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено ПІБ, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного скарги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

'''Термін розгляду звернень.'''
Звернення розглядаються і вирішуються у термін '''не більше одного місяця''' від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але '''не пізніше п'ятнадцяти днів''' від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

При цьому, слід пам’ятати, що скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
''Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.''

== Судовий порядок ==

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України], адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

[[Категорія:Господарське право]]

Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2016-12-20T17:34:17Z

Natalia.melnyk: Natalia.melnyk перейменував сторінку з ВЗЯТТЯ НА СОЦІАЛЬНИЙ КВАРТИРНИЙ ОБЛІК ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ на [[...

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-п Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини,затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866]

== Визначення понять діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування ==
'''Дитина-сирота''' – дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''Дітьми, позбавленими батьківського піклування,''' є діти,які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

'''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''', - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

== Що слід розуміти під соціальними житлом ==
'''Соціальним житлом''' є житло всіх форм власності (крім соціальних гурто-житків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.
До житла з житлового фонду соціального призначення належать:
# квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
# жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

== Хто має право претендувати на соціальне житло ==
Правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни Укра¬їни:
* для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;
* середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший відвеличини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, мають право протягом місяця позачергово отримати квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла.

== Позасудовий порядок ==
'''Куди звертатися'''
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, беруться на облік '''відповідними органами місцевого самоврядування за місцем їх походження або проживання''' до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

'''Перелік необхідних документів для взяття на соціальний квартирний облік '''
Взяття на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється '''за заявою''' піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (18-23 років), - за їх заявою.

'''До заяви додаються''':
* копія документа, що посвідчує особу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, особі з їх числа;
* довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання (пункт 2 Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього.

'''Строки прийняття рішення'''
Рішення про взяття громадянина на облік або про відмову приймає відповідний орган місцевого самоврядування '''не пізніше 30 робочих днів'''.
У разі прийняття рішення про взяття на облік громадянинові '''не пізніше семи робочих днів''' після йогоприйняття надсилається/вручається повідомлення.
Повідомлення про відмову надсилається '''не пізніше ніж протягом трьох робочих днів''' після прийняття такого рішення.
Відмова у взятті громадянина на облік може бути оскаржена в судовому порядку.

== Судовий порядок ==
'''Куди звернутись'''
Позовна заява щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, органу місцевого самоврядуванняпред’являється в порядку адміністративного судочинства до суду першої інстанції – '''місцеві загальні суди як адміністративні суди''' (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди) або до '''окружного адміністративного суду за вибором позивача''' за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача.

'''Вартість'''
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується '''судовий збір у розмірі 0,4 мінімальної заробітної плати''' відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (640 грн. – станом на 01 грудня 2016 року)

== Перелік та зразки необхідних документів ==
До адміністративного позову, оформленого відповідно до статей 105, 106 КАСУ, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (оскарження рішення/дії/бездіяльність суб’єкта владних повноважень), наприклад:
копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання.
витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про відсутність на праві власності та праві користуванні житла у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
обґрунтовану письмову відмову органу місцевого самоврядування у взятті дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числі на соціальний квартирний облік;
та інші.

[[Категорія:Діти-сироти‎]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]

Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2016-12-20T17:33:19Z

Natalia.melnyk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР] * [http://zakon...

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2016-12-20T17:32:56Z

Natalia.melnyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] від 02.06.2016 року
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)] від 02.06.2016

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги.

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
# умисне або внаслідок недбалості: незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушення засад гласності і відкритості судового процесу; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
# допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
# умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;
# розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
# неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
# неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
# втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
# неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
# зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
# використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
# допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
# ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;
# непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
# визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
# неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
# подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
# неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
# декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

== Куди звертатися ==
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до Конституції України).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (стаття 32 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

== Перелік та зразки необхідних документів ==
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

== Примітки ==
Здійснення дисциплінарних проваджень буде розпочато лише після прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки це пов’язано з необхідністю створення дисциплінарних органів, порядок створення і діяльності яких згідно з Конституцією України має бути передбачений вказаним законом.

[[Категорія:Дисциплінарне стягнення]]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2016-12-20T17:28:13Z

Natalia.melnyk: Natalia.melnyk перейменував сторінку з ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ ЗІ СКАРГОЮ (ЗАЯВОЮ) ЩОДО ПОВЕДІНКИ СУДДІ на [[Право на звернення зі скаргою (заявою) щ...

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2016-12-20T17:05:04Z

Natalia.melnyk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon2.rad...