WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї

2026-04-09T12:41:44Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику, замінив посиланням на деякі документи, так як старі вже не відкривались

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09 Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2009 року № 3131/386 "Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0838739-14#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 08 травня 2014 року № 281 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1222-18 Наказ Міністерства соціальної політики України від 01 жовтня 2018 року № 1434 "Про затвердження Типової програми для кривдників"]
== Основні поняття ==
'''''Кривдник''''' - це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (фізичне, психологічне, економічне, сексуальне, тощо).

'''''Програма для кривдника''''' - це комплекс заходів, який направлений на зміну поведінки у кривдника на неагресивну, це формується на основі результатів оцінки ризиків, після чого у останнього формується нова, неагресивна психологічна моделі поведінки у стосунках, з'являєтсья відповідальне ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству"]).

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
== Порядок направлення на проходження програми для кривдника==
Порядок направлення на проходження програми для кривдника визначено [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09/parao92#o92 пунктом 3.3. Інструкції], згідно з якою, у разі вчинення особою насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів поліції або кримінальна поліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційної програми та в '''триденний строк''' надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.
== Організація проходження програм==
За наявності кризового центру організація проходження корекційних програм покладається на його працівників.

У разі відсутності такого центру [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09/parao92#o92 відповідно до Інструкції] організація проходження корекційних програм належить до компетенції структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад з питань попередження насильства в сім’ї.

Проведення корекційних програм здійснюється за умови наявності окремого приміщення відповідно до рекомендованих санітарно-гігієнічних та технічних норм та мають бути пристосовані для проведення групової та індивідуальної роботи із дотриманням конфіденційності персональних даних осіб, які проходять корекційну програму. Для індивідуальних занять та консультацій може відводиться окрема кімната.

При цьому впроваджуватись зазначені програми можуть на базі будь-якої установи, організації (у тому числі громадської чи благодійної) або закладу, за наявності відповідного приміщення, та за умови, що дані заходи не будуть обмежувати чи перешкоджати виконанню її основних функцій.

Корекційні програми можуть впроваджувати спеціалісти, які мають вищу освіту за гуманітарними напрямами та пройшли відповідне навчання щодо проведення корекційних програм.

Для висвітлення окремих тем, проведення додаткових тематичних, групових занять можуть залучатись фахові спеціалісти, які не проходили спеціальну підготовку, зокрема представники структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань попередження насильства в сім'ї, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей; органів внутрішніх справ, юристи; закладів охорони здоров’я (нарколог, психіатр, психотерапевт, сексолог, сексопатолог, лікарі відповідного профілю тощо), а також психологи, соціальні педагоги, адвокати, представники громадських та благодійних організацій, служителі церкви та окремі громадяни, які мають відповідну освіту.

Після проведення групових тематичних занять може бути передбачено час для індивідуального спілкування з особами, які вчинили насильство в сім’ї, відповідей на їхні конкретні запитання.

Інформація щодо проходження або не проходження без поважних причин корекційної програми надається органу, який направив особу на проходження цієї програми.

На кожну особу, яка проходить корекційну програму, формується особова справа, що зберігається у приміщенні установи (закладу, організації), де проводиться корекційна програма, або у відповідного спеціаліста органу місцевої виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з питань попередження насильства в сім’ї відповідно до вимог чинного законодавства України щодо збереження документації, яка містить персональні дані.

Якщо особа, яку направлено на проходження корекційної програми, змінює місце проживання, інформація про неї передається до відповідних підрозділів органів внутрішніх справ та структурних підрозділів державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад з питань попередження насильства в сім’ї, за новим місцем проживання (розділ 2 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0281739-14#Text Методичних рекомендацій щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 08 травня 2014 року № 281]).
== Виконання програм для кривдників==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1222-18 Наказом Міністерства соціальної політики України від 01 жовтня 2018 року № 1434] затверджено '''Типову програму для кривдників'''.

♦ Проходження Типової програми розпочинається діагностуванням особи, яка вчинила домашнє насильство або належить до групи ризику щодо його вчинення, у тому числі діагностуванням причин агресивної та насильницької поведінки кривдника.

♦ Схема роботи із кривдниками визначається індивідуально з урахуванням потреб особи та особливостей, визначених за результатами діагностики.

♦ Після проходження особою діагностики та мотиваційного консультування з метою визначення рівня вмотивованості до участі у групі може застосовуватись індивідуальна корекційна робота та/або групові заняття.

Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей. З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути '''тимчасово''' влаштовано до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на '''строк від трьох місяців до одного року''' у випадках, передбачених законодавством (пункт 7 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1222-18 Типової програми для кривдників]).

Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі (частина сьома статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству"]).
== Відповідальність за непроходження програми для кривдників==
У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають '''протягом трьох робочих днів''' письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 173-2 КУпАП]).

Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.

У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов’язок пройти пробаційну програму відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%83%20(%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83)%3B-,4)%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%8E%3B,-5)%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B9%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 пункту 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України].
== Корисні посилання ==
* [https://www.msp.gov.ua/timeline/Zapobigannya-ta-protidiya-domashnomu-nasilstvu-ta-zhorstokomu-povodzhennyu-z-lyudmi.html Комплексна Програма корекційної-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками,які пережили насильство або належать до групи ризику]
* [http://plsz.gov.ua/download/behaviour-change-program-for-man-ufph.pdf Комплексна Програма корекційної роботи з чоловіками, які вчиняють насильство або належать до групи ризику щодо його вчинення]
== Див. також ==
* [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Домашнє насильство]]

Оплата житлово-комунальних послуг у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності власника житла

2026-03-03T07:42:16Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику. Змінив посилання на лист Вищиго спец. суду, бо він вів на лігу, а там зараз для звичайних користовачів є складність

== Нормативні акти ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги]"
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні]"
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення"]
* [https://dndpss.gov.ua/gallery/uzs-zahyst-spogyvachiv-lyst.pdf Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 серпня 2017 року № 93-1517/0/4-17]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - '''заборонено'''.

Водночас надання комунальних послуг у разі несплати або оплати не в повному обсязі припинено не буде.
|}
==Загальні поняття==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] (далі - Закон) передбачає наступний перелік житлово-комунальних послуг:

'''1.''' '''Житлові послуги''' – послуги з управління багатоквартирним будинком, які включають:
*утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
*купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
*поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
*інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
'''2.''' '''Комунальні послуги''' – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до статті 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону] учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) '''Споживачі (індивідуальні та колективні)''';

''Індивідуальний споживач'' - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

''Колективний споживач'' - юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

2) '''Управитель''';

3) '''Виконавці комунальних послуг''' ''(суб’єкти господарювання, що надають комунальні послуги споживачу відповідно до умов договору)''.
==Право на неоплату вартості комунальних послуг==
Згідно із пунктом 6 частини першої статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону] споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Пункт [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 11 частини другої статті 7 Закону] передбачає, що споживач зобов’язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Управитель багатоквартирного будинку має право отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором (пункт [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 4 частини третьої статті 8 Закону]).
=== Підтвердження права на перерахунок розміру плати за комунальні послуги ===
Факт не проживання можна підтвердити '''довідкою''', що видана на підставі акту щодо підтвердження факту проживання без реєстрації/факту непроживання, підписаний не менш як 3 сусідами. Також, у разі, якщо особа зареєстрована, але не проживає за адресою реєстрації, їй доцільно підтвердити факт свого перебування за іншою адресою відповідною довідкою. Це може бути документ, який підтверджує місце перебування особи в іншій адміністративно-територіальній одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, тривалим відрядженням, відбуванням покарання, проходження військової служби, довідки про [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взяття на облік внутрішньо переміщеної особи]] тощо. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Відповідно до статті 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Законом], здійснюють й інші надані їм законом повноваження. На сьогодні багато органів місцевого самоврядування ухвалили своїми актами (рішеннями) порядки\положення про видачу довідок про фактичне місце проживання (не проживання) особи.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Згідно з пунктом 5 частини другої статті 8 Закону] виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151 "Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання"] у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг. Виконавець зобов'язаний провести такий перерахунок протягом місяця незалежно від наявності заборгованості. Таким чином, якщо особа була відсутня за місцем проживання і надала відповідні документи (посвідчення про відрядження, виклик за кордон) тощо,– вона має право отримати перерахунок.

Якщо особа скористалася правом складання акта-претензії ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00228.html споживачі звільняються від сплати судового збору згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 серпня 2017 року № 93-1517/0/4-17]) – то особа має право на перерахунок та зниження плати за неякісні послуги. 
[[Файл:Акт_претензія.docx]]
=== Призупинення постачання комунальних послуг ===
Нарахування плати за комунальні послуги у випадку тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача можна призупинити:

→ за наявності встановлених лічильників - щомісяця передавати виконавцю комунальної послуги онлайн ті ж самі показники;

→ за відсутності лічильників - звернутися із заявкою до виконавця комунальної послуги про тимчасове обмеження газопостачання (водопостачання) та укласти відповідний договір. На підставі договору виконавець комунальної послуги опломбує трубу.
=== Особливості ===
Відповідно до статті 322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1757 Цивільного кодексу України] власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію (стаття 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n715 Житлового кодексу України]).

Таким чином, обов’язковою до сплати незалежно від проживання є послуга з постачання тепла (опалення). Крім того, власники житла зобов’язані оплачувати й житлові послуги, тобто послуги з управління багатоквартирним будинком і прибудинковою територією. Тариф розраховується відповідно до загальної площі квартири.

'''Увага!''' Якщо особа проживає у м. Києві і послуги з вивезення побутових відходів надає комунальне підприємство "Центр комунального сервісу", існує можливість призупинити оплату відповідної житлової послуги за окремим [https://kks.kiev.ua/pitannya-po-vikoristannju-ta-oplati-za-poslugu/ алгоритмом]. Мешканцям інших міст необхідно звертатися за додатковими роз'ясненнями до надавачів відповідних послуг.
== Див. також ==
* [[Неякісне надання послуг з утримання будинків]]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про смерть близького члена сім’ї (А2.1)

2026-02-03T11:34:30Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року]

== Загальна інформація ==
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією російської федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також відповідні докази. Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами.

Детальніше про реєстр [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України]].

Відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view статті 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року] (далі – '''Правила'''):

* усі заяви повинні бути подані за допомогою Форми Заяви в електронному вигляді через Дію. Ніякі інші формати подання не допускаються, Заяви в інших форматах розглядатися не будуть.
* заява буде вважатися заповненою та поданою, коли Заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії.
* після завершення подання Заяви Заявник отримає через Дію підтвердження про те, що Заяву подано, яке містить унікальний номер Заявника та номер Заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та Доказів, поданих разом із Заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання Заяви та дати її подання до Реєстру.
* після подання Заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію Заяви, включаючи всю інформацію та всі подані Докази.

== Умови подання заяви ==
Заява подається за умови, що:

* смерть близького члена сім’ї відбулася внаслідок міжнародно-протиправних дій російської федерації в Україні або проти України після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, або поза її межами, якщо настання смерті безпосередньо пов’язане з подією, що сталася на території України;
* у разі смерті близького члена сім’ї на території України - у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наявний актовий запис про смерть близького члена сім’ї заявника або у разі смерті близького члена сім’ї за кордоном - інший документ, що підтверджує факт смерті близького члена сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 30 Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365] (далі – '''Порядок подання заяв''').

== Хто може подати заяву ==
Заяву щодо смерті близького члена сім’ї може подати кожен близький член сім’ї починаючи '''з 18 років або з 16 років'''. Найближчим часом також можна буде подати заяву й за дітей.

'''Близькі члени сім’ї це:'''

*батьки померлої особи (біологічні, юридично визнані усиновлювачі або вітчим чи мачуха (чоловік чи дружина одного з батьків));
*інший з подружжя померлої системи (у законному шлюбі) або цивільний партнер;

{| class="wikitable"
|+
|''Цивільним партнером вважається фізична особа, незалежно від статі, яка на момент смерті померлої особи підтримувала з нею тривалі близькі стосунки, проживала та вела з нею спільне домогосподарство, мала з померлою особою спільні значні витрати або надавала один одному допомогу та підтримувала інші елементи сімейних стосунків. Цивільний партнер повинен подати Докази, що підтверджують існування цивільного партнерства з померлою особою'' ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2917-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.1+%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/5f8f113b-fccd-4d2a-7550-3ec5760b44e6?t=1734689872864 п.3.5.Форма та правила подання заяви]).
|}

*дитина померлої особи (біологічна, юридично визнана усиновлена дитина або пасинок/падчерка (дитина подружжя чи цивільного партнера).

Член сім'ї померлої особи, який не належить до близьких членів сім’ї, повинен довести наявність законного інтересу для подання Заяви, надавши докази, що підтверджують наявність близьких стосунків та елементів залежності, які відрізняються від звичайної спорідненості з померлою особою.

Докази, що дають можливість встановити наявність законного інтересу для подання заяви:

#рішення суду;
#свідоцтва про право на спадщину;
#заповіти;
#документи про спільне проживання;
#фінансові документи (спільні банківські рахунки, спільні виписки з кредитних карток, іпотечні договори, банківські гарантії, спільні рахунки, докази спільних витрат), кореспонденція, адресовану обом особам за однією адресою (листи, посилки, офіційні документи);
#фотографії, відео;
#медичні та страхові записи (зазначення як контактних осіб на випадок надзвичайних ситуацій, бенефіціарів або осіб, що перебувають на утриманні);
#документи, що підтверджують право на отримання пенсії або допомоги у зв’язку з втратою годувальника, тощо).

Заявники, які мають право подати заяву, можуть подавати окремі заяви щодо однієї і тієї ж померлої особи.

Заявник може подати заяву в інтересах, спільних з померлим членом сім’ї, малолітніх та/або неповнолітніх дітей, за наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження дитини та реєстраційного номера облікової картки платника податків хоча б одного з батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 32 Порядку подання заяв]).

==Форма та зміст заяви==
Форма заяви "Смерть близького члена сім'ї" (Категорії А2.1) доступна в електронному вигляді в [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a21-smert-blyzkoho-chlena-simi Дії].

Ця форма заяви призначена для подання фізичними особами заяв у зв'язку зі смертю близького члена сім’ї, спричиненої 24 лютого 2022 року або після цієї дати на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів внаслідок міжнародно-протиправних дій російської федерації в Україні або проти України.

Ця форма заяви також застосовується для подання фізичними особами заяв '''у зв'язку зі смертю, яка настала за межами території України''', '''але безпосередньо пов'язана з подією, що сталася на території України'''.

Для формування заяви вносяться відомості про заявника, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пунктом 6 Порядку подання заяви], та:

#відомості про померлого члена сім’ї (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, дата та місце смерті, громадянство, стать, остання адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, остання адреса фактичного місця проживання,реквізити документа, що підтверджує смерть особи)
#спорідненість заявника з померлим членом сім’ї;
#відомості про обставини смерті близького члена сім’ї (тип, дата, місце та опис події, що спричинила смерть члена сім’ї, медична причина смерті близького члена сім’ї (за наявності), відомості про те, чи був заявник свідком події, що спричинила смерть члена сім’ї, відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів стосовно події, що спричинила смерть члена сім’ї (за наявності).

====Формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх====
'''Для формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх''' дітей засобами Порталу Дія, крім відомостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пунктами 6] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 31 Порядку], додаються відомості про дитину:

#прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
#дата народження;
#громадянство;
#стать;
#адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
#адреса фактичного місця проживання;
#реквізити паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за наявності);
#реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (за наявності);
#серія і номер свідоцтва про народження.

'''Дії, які потрібно вчинити для подання заяви'''

Для подання заяви заявник:

▶ встановлює мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Для подання заяви заявник '''накладає віддалений кваліфікований електронний підпис "Дія.Підпис"''' ("Дія ID") (''у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія'') або [https://uakey.com.ua/faq/shho-take-kvalfkovanij-elektronnij-pdpis-kep '''кваліфікований електронний підпис''' чи удосконалений електронний підпис], що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (''у разі подання через Портал Дія'').

З додатковими технічними роз’ясненнями щодо подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a21-smert-blyzkoho-chlena-simi Порталі Дія].

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом

2026-02-03T11:22:30Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1357-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2421-IX#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/ME220244 Наказ Міністерства економіки України від 26 жовтня 2022 року № 4179 "Про затвердження Примірної форми трудового договору з нефіксованим робочим часом"]
==Поняття трудового договору з нефіксованим робочим часом==
'''Трудовий договір з нефіксованим робочим часом '''- це особливий вид трудового договору, в умовах якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених статтею 21-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця ''не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів,'' стороною яких є цей роботодавець.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати ''не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом''.
==Порядок укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом==
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом укладається, як правило, [https://ips.ligazakon.net/document/ME220244 в '''''письмовій формі''.''']

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Однак, відповідно до частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Таким чином, у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов'язковою.
==Зміст трудового договору==
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
*спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
*спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;
*інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
** розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;
** додаткові підстави для припинення договору (за необхідності). Слід фіксувати згадані умови в письмовій формі. Вказане допоможе запобігти виникненню майбутніх трудових спорів.
Примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
==Права працівника при виконанні роботи за договором з нефіксованим робочим часом==
Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов'язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.

Окрім того, якщо працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.

За результатами розгляду зазначеної вимоги роботодавець зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову укласти такий трудовий договір.

У разі відмови роботодавця укласти такий строковий або безстроковий трудовий договір працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу.
==Оплата праці за даним договором==
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, заробітна плата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця повинна бути виплачена працівникові у розмірі, не меншому за розмір заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за 32 години робочого часу.

У разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу - в порядку, передбаченому статтею 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].

Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
==Відповідальність за порушення законодавства про працю ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статтею 265 Кодексу законів про працю України] юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
* фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
* вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
* порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
* недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
* недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text законами України "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text "Про альтернативну (невійськову) службу",] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
* недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
* вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

* перевищення встановленої статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text 21-1 Кодексу законів про працю України] допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
* порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев’ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
* вчинення порушення, передбаченого абзацом десятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Порядок користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку

2026-01-12T14:01:34Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
== Поняття "прибудинкова територія" ==
'''''Прибудинкова територія''''' — це територія навколо багатоквартирного будинку, яка визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]).

'''Прибудинкова територія включає:'''
* територію під житловим будинком (житловими будинками);
* проїзди та тротуари;
* озеленені території;
* ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;
* майданчики для відпочинку дорослого населення;
* майданчики для занять фізичною культурою;
* майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;
* майданчики для господарських цілей;
* майданчики для вигулювання собак;
* інші території, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n390 стаття 38 Земельного кодексу України]).
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] '''прибудинкові території багатоквартирних будинків відносяться до земель житлової та громадської забудови'''.

Відповідно до пункту 6.1.1 ДСТУ-Н площа земельної ділянки з прибудинковою територією кожного багатоквартирного будинку, що відповідає питомій вазі кількості мешканців будинку у сумарній кількості мешканців мікрорайону (кварталу), визначатиметься за формулою:

Т0 = Тф × (Б0/Б), де:

Т0 – земельна ділянка з прибудинковою територією багатоквартирного будинку, га;

Тф – фактична житлова територія мікрорайону (кварталу), га;

Б0 — кількість мешканців в багатоквартирному будинку, чол;

Б — кількість мешканців у мікрорайоні (кварталі), чол.

На нормативно-правовому рівні не визначено конкретних норм земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків, що є цілком виправданим, оскільки площа, конфігурація вже існуючих будинків різна, а будівництво нових залежить від обсягу та виду будівництва, а також від забезпеченості певного населеного пункту вільними землями. Земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, належать до земель житлової та громадської забудови. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (стаття 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).
== Суб'єкти права власності на прибудинкову територію ==
Суб'єктами права власності на прибудинкову територію можуть бути: 
→ територіальні громади - на землі комунальної власності; 
→ держава - на землі державної власності; 
→ об'єднання власників багатоквартирного будинку.
== Право власності/користування прибудинковою територією ==
* Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території ''державної або комунальної власності'', надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
* Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, ''що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку'', передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
<blockquote>''*Однак, варто зауважити, що станом на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України так і не визначено порядку передачі земельної ділянки співвласника багатоквартирного будинку, тому така процедура здійснюється за загальними правилами земельного законодавства.''</blockquote>Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, '''визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації'''. 
'''У разі знищення (руйнування)''' багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, ''зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.'' 
'''Порядок використання земельних ділянок''', на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, '''визначається співвласниками'''. 
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку (частина друга статті 89 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).

'''Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або за законом.''' Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. 
Прибудинкова територія може перебувати у ''власності'', у ''постійному або тимчасовому користуванні'' певних суб'єктів. 
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з ''моменту державної реєстрації цих прав.''
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Правове регулювання обліку ненормованого робочого часу

2025-12-02T14:51:25Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 № 7 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"](далі - Закон), відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]:
*Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
*Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
*П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
*Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
*Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
*У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67, статей 71, 73 (святкові і неробочі дні), 78-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та частини другої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text Закону України "Про відпустки"].
*У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
*Норми частин першої, другої та п’ятої цієї статті не застосовуються до праці неповнолітніх.
|}
==Загальна інформація==
'''Ненормований робочий день''' – це особливий режим робочого часу, що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби, ця категорія працівників, виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт, тобто навантаженням ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#Text пункт 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 № 7] (далі - Рекомендації).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] у статті 45 закріпляє, що працівникові гарантується встановлена законом тривалість робочого часу. Тобто законодавством про працю встановлена певна межа тривалості робочого часу, яка не може бути збільшена у локальних нормах, якими в більшості випадків здійснюється регулювання тривалості робочого часу на конкретних підприємствах, в установах, організаціях.
==Норма робочого часу==
'''Робочий час''' — це час, протягом якого працівник зобов’язаний трудитися відповідно до трудового договору і законодавства про працю.

'''Робочий час за тривалістю можна поділити на:'''
#нормальний. Тривалість робочого часу працівників встановлена 40 годин на тиждень;
#неповний. Робочий час становить меншу кількість годин, аніж встановлено нормативно – правовими актами;
Неповний робочий час може встановлюватись шляхом:
*зменшення тривалості робочого дня на зумовлену кількість годин;
*зменшення тривалості робочого тижня на зумовлену кількість робочих днів;
* поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня.
3. скорочений. Час протягом якого працівників повинен виконувати свої трудові функції, але оплата праці такого працівника проводиться в повному розмірі.Характеризується такими юридичними ознаками: встановлюється у законодавстві; не тягне за собою зменшення заробітної плати; встановлюється з урахуванням фізіологічних особливостей працівників, умов праці та деяких інших підстав диференціації

'''Норма робочого часу''' – це встановлена законом, колективним або трудовим договором для даного працівника тривалість його робочого часу за певний календарний період.

Стаття 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу законів про працю України] встановлює для всіх працюючих нормальну тривалість робочого часу, що н'''е перевищує 40 годин на тиждень'''. Ця міра тривалості поширюється і на працівників з ненормованим робочим днем. Міра тривалості праці не може змінюватися в залежності від обсягу роботи або кола обов’язків працюючого за наймом. Також міра праці не може змінюватися за домовленістю працівника з власником або уповноваженим ним органом. Винятком є випадки випадки роботи в умовах неповного робочого дня чи неповного робочого тижня.

'''Детальніше див.''' "[[Норма тривалості робочого часу]]".
==Застосування ненормованого робочого дня==
Ненормований робочий день на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, може застосовуватися до керівників, фахівців і робітників, а саме:
* осіб, праця яких не підлягає точному обліку в часі;
*осіб, робочий час яких за характером праці поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
* осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.
Список професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день визначається [[Колективний договір|колективним договором]] (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#Text Рекомендацій]). Тобто, '''підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день.'''

Особливою категорією громадян, до якої застосовується ненормований робочий день – є особи з інвалідністю – особи, які втратили повністю працездатність і у зв’язку з особливим станом здоров’я не можуть працювати повний робочий день. Так, як професійні можливості осіб з інвалідністю обмежені, законодавством установлено для них пільгові умови праці, у вигляді спеціального режиму робочого часу.

Ненормований робочий день не застосовується до працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватися.

Ненормований робочий час, поряд з нормованим, є одним з видів режиму робочого часу.
==Залучення до роботи понад норму робочого часу==
Залучення працівників з ненормованим робочим днем до роботи понад норму робочого часу допускається лише у виняткових випадках (у разі виробничої потреби).

На осіб, які працюють в режимі ненормованого робочого часу, поширюються правила, що визначають час початку та закінчення роботи, перерв протягом робочого дня, порядок обліку робочого часу. Вони також на загальних підставах звільняються від роботи в дні щоденного відпочинку та святкові дні. Роботодавець не має права систематично залучати їх до роботи в позаробочий час чи завчасно передбачати для цієї категорії працівників продовжену тривалість щоденного робочого дня чи норми обов’язкового переробітку в тиждень.

Основний перелік, коли дозволено залучати працівників до надурочної праці містить частина третя статті 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].

Не вважається надурочною роботою робота, що виконується в таких випадках:

- робота, що виконується педагогічними працівниками понад норму педагогічного навантаження, встановлену законодавством, без заняття штатної посади за додаткову плату в одинарному розмірі (за час педагогічної роботи понад встановлену норму за керівництво предметними, цикловими і методичними комісіями, відділеннями і завідування навчальними кабінетами, учбово-дослідницькими ділянками, виконання обов'язків майстра навчальних майстерень, проведення позакласної роботи з фізичного виховання, за класне керівництво, перевірку зошитів і письмових робіт, за керівництво школами, філіями, учбово-консультаційними пунктами, якщо посада директора, іншого керівника не встановлюється (п. 36 - 51, п. 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93#Text Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти]);

- робота, що виконується на основі трудового договору в порядку сумісництва;

- робота, яка виконується у зв'язку з режимом ненормованого робочого дня;

- робота, що виконується в порядку відпрацьовування днів відпочинку, наданих відповідно до частини третьої статті 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України.]

Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу працівникам надається додаткова відпустка до 7 календарних днів (пункт 2 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про відпустки»]). Розмір такої відпустки встановлюється від 1 до 7 днів згідно із колективним договором.

Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється в колективному договорі щодо кожного виду робіт, професій та посад чи трудовим договором. Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.

Прийняття на роботу з режимом неповного робочого часу нічим не відрізняється від звичайного прийняття на роботу. В [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудовій книжці]] робиться лише відмітка про прийняття на роботу та не вноситься запис про режим робочого часу.

Ненормований робочий час по суті, не підлягає ніякому регулюванню. В законодавстві не зазначено, як слід обраховувати понаднормові години за умови ненормованого робочого дня та компенсувати їх за рахунок надання відгулів. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n392 Кодексі законів про працю України] немає згадки про ненормований робочий день як про вид робочого часу, а також не згадується ненормований робочий час і як режим роботи.
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
==Оплата праці за ненормований робочий день==
Щодо оплати праці за ненормований робочий день '''мають право лиші ті категорії працівників, для яких це окремо передбачено спеціальним нормативним актом або колективним чи трудовим договором'''. Загальної вимоги проводити таку доплату усім працівникам чинне законодавство не встановлює.

Щодо ведення табелю роботи таких працівників, то відбувається воно в загальному порядку, відповідно до кількості відпрацьованих годин. Оплата таких годин відбувається відповідно до окладу працівника, прапорційно до відпрацьованого часу.

При цьому існують два правила щодо нарахування:
*в разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною, а отже, не підлягає подвійній оплаті);
*але роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу. І кількість годин перевищувати часу при такій роботі визначається у колективному договорі.

Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння

2025-11-14T12:01:09Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику. Додано гіперпосилання на постанову Верховного Суду

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян]"
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-вр Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
|}
==Загальна інформація==
Можливість звільнення працівника за появу на роботі у нетверезому або іншому подібному стані передбачена у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України] у якій зокрема зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку появи працівника на роботі у:
* нетверезому стані;
* стані наркотичного сп’яніння;
* стані токсичного сп’яніння.
Звільнення за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855 п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України] фактично є звільненням з ініціативи роботодавця за грубе порушення трудової дисципліни, чим здебільшого і являється поява працівника на роботі у нетверезому або іншому подібному стані. Застосування дисциплінарних санкцій можливе не лише у тому випадку, коли працівник прийшов на роботу у стані алкогольного сп’яніння, а й коли вживає алкогольні напої під час робочого процесу. Варто зауважити, що, працівник, який вживає алкоголь, наприклад, за кілька хвилин до закінчення робочого дня, теж вважається таким, що грубо порушує трудову дисципліну і несе за це відповідальність.

Разом з тим працівник може потрапити, наприклад, у певний стан «сп’яніння» не лише внаслідок якихось своїх винних дій, що пов’язані із порушенням трудової дисципліни, але і внаслідок вживання певних медичних препаратів, які йому прописав лікар. При цьому стан відповідного сп’яніння від лікарських засобів і його допустимість при роботі за різними професіями можуть також мати відмінності (наприклад, для водія автотранспортних засобів і прибиральниці службових приміщень). При цьому поява на роботі в нетверезому стані - це означає появу в такому вигляді на території підприємства в робочий час. Не може бути підставою для звільнення працівника поява в нетверезому вигляді на робочому місці у вільний від роботи час, у вихідний день, під час відпустки тощо. Однак, працівники з ненормованим робочим днем можуть бути звільнені за п. 7 ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] і в тому випадку, коли вони перебували на роботі в нетверезому стані після закінчення робочого часу. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів.

Поняття сп’яніння міститься в науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу України. Зокрема, сп’яніння - це особливий фізіологічний, а не патологічний стан. Працівник за власною волею вживає спиртні напої, сам себе доводить до стану сп'яніння, усвідомлює негативний вплив спиртних напоїв та наркотиків на свою поведінку. Він передбачає можливі негативні наслідки, не втрачає здатності усвідомлювати їх настання. Все це дає підстави вважати його винним у допущенні дисциплінарних проступків і притягати до відповідальності.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Text Верховний Суд України у п. 25 Постанови № 9] роз'яснив, що нетверезий стан, наркотичне або токсичне сп'яніння можуть підтверджуватися як медичним висновком, так і іншими видами доказів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ст. 27 ЦПК України]), яким суд має дати відповідну оцінку. А це означає, що для підтвердження цього достатньо показань свідків, які не суперечать один одному і викликають довіру. Стан сп'яніння слід засвідчити у той самий день.
== У разі звільнення працівника роботодавець зобов’язаний: ==
# забезпечити себе доказами появи працівника на роботі у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Підтвердженням можуть служити медичний висновок, акти, пояснення третіх осіб. Оптимальний варіант – направлення працівника для огляду на предмет сп’яніння до установи охорони здоров’я. Якщо зробити це неможливо, то складається відповідний акт у довільній формі за участі декількох свідків. В акті необхідно описати всі зовнішні ознаки сп’яніння (різкий запах алкоголю, невпевнена хода, незв’язне мовлення тощо) і показання спеціальних технічних засобів (якщо вони застосовувалися). Незважаючи на те що КЗпП не встановлює відмінностей між алкогольним, наркотичним і токсичним сп’янінням, для встановлення стану наркотичного сп’яніння чинним законодавством установлено спеціальні норми. Так, факт незаконного застосування наркотичних засобів також може бути встановлено на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп’яніння (ч. 2 ст. 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-вр Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]). Проте встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння внаслідок незаконного застосування наркотичних або психотропних речовин перебуває в компетенції виключно лікаря.Якщо у власника або адміністрації підприємства є підстави вважати, що працівник перебуває у стані наркотичного сп’яніння, йому може бути запропоновано пройти медичний огляд добровільно. У разі відмови працівника роботодавець може звернутися до органів внутрішніх справ для примусового приводу такого працівника на медичний огляд;
# витребувати у працівника письмове пояснення причини появи на роботі в такому вигляді ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 стаття 149 Кодексу законів про працю України]);
# отримати згоду профспілкового органу на звільнення на підставі п. 7 ч. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП];
# видати наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або відпусткою (але не пізніше 6 місяців з дня здійснення проступку) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 стаття 148 Кодексу законів про працю України]). З наказом ознайомити працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється від підпису, складається відповідний акт. Не слід застосовувати інші заходи дисциплінарного стягнення до працівника за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння!
# провести з працівником остаточний розрахунок і видати йому копію наказу і належним чином оформлену трудову книжку. При звільненні на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 7 ч. 1 статті 40 Кодексу законів про працю України] у трудовій книжці працівника здійснюється запис: «Звільнений у зв’язку з появою на роботі в нетверезому стані (або наркотичним і токсичним сп’янінням), п. 7 ч. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП]».
==Позасудовий порядок вирішення==
Позасудовий порядок вирішення спору можливий виключно як добровільне скасування наказу про звільнення.
==Куди звернутись==
Не погоджуючись з прийнятим стосовно себе рішенням про звільнення працівник вправі звернутись з мотивованою заявою до власника або уповноваженого ним органу з проханням скасувати наказ та поновити працівника на роботі.
==Строки розгляду звернення==
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
==Підстави для відмови==
Підстави для відмови в скасуванні наказу передбачити неможливо, однак у будь-якому випадку це не є перешкодою для вирішення спору у судовому порядку.
==Судовий порядок вирішення==
Відповідно до ст.233 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] звільнений працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно зі ст.234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] у разі пропуску з поважних причин строків звернення до суду, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
==Куди звернутись==
Відповідно до ч.1 ст.110 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позов подається до загального суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. У разі, якщо спір про поновлення на роботі стосується публічної служби, то позивач відповідно до п.1 частини 2 ст.17 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] повинен звертатись до окружного адміністративного суду за місцем проживання. Якщо ж позивач поновлюється на службі в органах місцевого самоврядування, то позов відповідно до п.1 частини 1 ст.18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства] подається до місцевого загального суду за своїм місцем реєстрації.
==Вартість==
Відповідно до п.1 частини 1 ст.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”] позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
== Наслідки поновлення працівника на роботі. ==
У разі поновлення працівника на роботі останній має право на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та на відшкодування моральної шкоди за незаконне звільнення.

У трудовій книжці вносяться відповідні зміни, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
[[index.php?title=Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Відповідальність за використання програмного забезпечення без ліцензії

2025-10-07T12:29:51Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855 Закон України "Про авторське право і суміжні права"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2002-%D0%BF Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Міністерства економіки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 674]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0847-20#Text Положення про порядок складання, подання та оприлюднення адміністратором недержавного пенсійного фонду звітних даних, у тому числі звітності з недержавного пенсійного забезпечення за № 847/35130 від 04.09.2020 року]
*[https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=7e6aafcd-2927-42fb-8e0b-0773863e98ba&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiVikoristanniaKompiuternikhProgramUDiialnostiSubktivGospodariuvannia Рекомендації Міністерства економіки України щодо забезпечення правомірності використання комп’ютерних програм у діяльності суб’єктів господарювання]
== Хто має право на перевірку програмного забезпечення ==
Право на перевірки законності використання комп’ютерних програм та фіксування порушення законодавства мають такі особи:
*'''Органи Національної поліції,''' вони здійснюють контроль як у загальному порядку, передбаченому Кримінально процесуальним кодексом (далі - КПК), оскільки відповідно до ст. 216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2054 КПК] кримінальне правопорушення за ст.176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 ККУ] віднесено до підслідності слідчих органів Нацполіції, так і шляхом складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. ст. 512 К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n309 одексу України про адміністративні правопорушення] (далі -КУпАП). При цьому законодавство не містить особливих вимог, порядку та ін. щодо проведення органами Нацполіції перевірок, контролю за дотриманням законності при використанні саме програмного забезпечення;
*'''Органи податкової служби''', які відповідно до пп. 20.1.41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n872 Податкового кодексу України] (далі - ПКУ) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 512 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n309 КУпАП]. Водночас законодавство не передбачає особливих вимог, порядку та ін. щодо проведення органами податкової служби перевірок, контролю за дотриманням законності при використанні саме програмного забезпечення;
*'''Державні інспектори з питань інтелектуальної власності''', які здійснюють такий контроль відповідно до Положення № 674(4). Оскільки законодавством визначено особливий порядок здійснення контролю державними інспекторами з питань інтелектуальної власності.
== Державні інспектори з питань інтелектуальної власності та їх повноваження ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2002-%D0%BF Пунктом 8 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Міністерства економіки, затвердженого постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 674] (далі - Пложення № 674) визначені права державного інспектора і закріплено, що з метою виконання покладених на нього завдань державний інспектор має право, зокрема:

1) перевіряти у суб’єктів господарювання наявність дозволу на використання об’єктів права інтелектуальної власності на будь-якій стадії їх виробництва, розповсюдження, прокату чи провадження іншої діяльності, пов’язаної з їх використанням;

2) вимагати від суб’єктів господарювання, що використовують об’єкти права інтелектуальної власності, забезпечення надання для ознайомлення реєстраційних, фінансових та інших документів, які підтверджують право суб’єкта господарювання на використання зазначених об’єктів;

3) проводити огляд та вилучати у суб’єктів господарювання з метою вивчення на необхідний строк, але не більш як 30 днів, об’єкти права інтелектуальної власності у разі, коли є обґрунтована підстава підозрювати вчинення порушення вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності;

4) проводити перевірку та вилучати в разі потреби у суб’єктів господарювання на період до вирішення питання в судовому порядку носії, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, а також перевіряти порядок здійснення технологічних процесів, господарських операцій, пов’язаних з виробництвом, розповсюдженням, прокатом, зберіганням, використанням та переміщенням зазначених носіїв;

6) перевіряти наявність контрольних марок на введених в обіг примірниках аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, серію та номер контрольних марок і відповідність назви аудіовізуального твору, фонограми, відеограми, комп’ютерної програми, бази даних, нанесеної на контрольні марки, назві відповідного примірника, а також вилучати примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, на які не наклеєні контрольні марки або на які наклеєні контрольні марки, що мають серію і номер, що не відповідають даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, або на які нанесено назву аудіовізуального твору, фонограми, відеограми, комп’ютерної програми, бази даних, що не відповідає назві конкретного примірника;

7) перевіряти будь-які документи, в тому числі розрахункові, що підтверджують дотримання законодавства з питань інтелектуальної власності;

8) отримувати копії документів, що підлягають перевірці, відбирати два зразки кожного диска, виробленого із застосуванням кожної прес-форми, яку було використано або яка могла бути використана для виробництва диска суб'єктом господарювання, і вилучати будь-які документи, пов'язані з виявленими порушеннями законодавства з питань інтелектуальної власності та виробництва, експорту, імпорту дисків і матриць;

9) вимагати з метою забезпечення захисту інтересів суб’єкта права інтелектуальної власності припинення порушення або вчинення дій, що можуть призвести до порушення законодавства з питань інтелектуальної власності;

10) з метою припинення виявлених порушень законодавства з питань інтелектуальної власності залучати в установленому порядку до проведення перевірок представників контролюючих та правоохоронних органів, представників суб’єктів авторського права та/або суміжних прав або уповноважених ними осіб, а також експертів з питань інтелектуальної власності;

11) порушувати перед уповноваженими органами питання про притягнення юридичних та/або фізичних осіб до відповідальності за порушення законодавства з питань інтелектуальної власності;

12) вживати в установленому законом порядку спеціальні заходи на період до вирішення питання у судовому порядку, у тому числі опечатувати і/або вилучати вироблені, імпортовані чи підготовлені до експорту з порушенням вимог законодавства диски і матриці, обладнання і сировину для їх виробництва, що не відповідають вимогам законодавства;

14) надавати в установленому порядку висновки щодо правомірності використання об’єктів права інтелектуальної власності.
=== Види перевірок ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2002-%D0%BF Положення № 674] передбачає планові та позапланові (раптові) перевірки і такий вид контролю як огляд речей в установленому законом порядку.

Планові перевірки проводяться відповідно до Плану проведення перевірок, затвердженого Мінекономіки. Зокрема, з Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2022 рік, обов'язково у присутності керівника суб'єкта господарювання або особи, яка його заміщує.

Позапланові (раптові) перевірки проводяться без попереднього повідомлення суб’єкта господарювання у присутності керівника суб'єкта господарювання або особи, яка його заміщує, а в разі їх відсутності - матеріально відповідальної особи суб'єкта господарювання за:
*дорученням Мінекономіки;
*зверненнями інших центральних та місцевих органів виконавчої влади;
*ініціативою державного інспектора у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності у процесі використання об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема розповсюдження (у тому числі провадження оптової чи роздрібної торгівлі), прокату, зберігання та переміщення примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних на ринках, у торговельній мережі (палатках, лотках, магазинах), продажу їх з рук, або у разі інших порушень вимог законодавства у зазначеній сфері;
*письмовим зверненням заявників — осіб, яким належать права інтелектуальної власності, зокрема авторське право та/або суміжні права, майнове право на знак для товарів і послуг або наданий дозвіл (ліцензія) на використання зазначених прав, а також їх представників;
*дорученням інших контролюючих та правоохоронних органів тощо.
Визначено, що планова перевірка проводиться в робочі дні з 9 до 18 години, а позапланова — у будь-який час (у тому числі в поза робочий) в робочі або вихідні дні, інспектор може проводити перевірку разом з власником майнових прав, його представником — якщо вони заявлять таку вимогу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2002-%D0%BF Положенням № 674] не визначено умов недопуску державного інспектора до перевірки. Отже, у зазначеному питанні потрібно керуватися ст. 7 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877), оскільки відповідно до ст. 2 цього Закону його дія поширюється і на розглядувані нами відносини. Так от, ст. 7 Закону № 877 закріплено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі — підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили вищевказаних документів.

За результатами перевірки в день її закінчення складається Акт перевірки у двох примірниках — для суб’єкта господарювання та для Мінекономрозвитку, який підписується державним інспектором та усіма особами, які брали участь у проведенні перевірки. До акта перевірки додаються копії всіх документів та матеріалів перевірки, приписи державного інспектора про усунення виявлених порушень, а у разі складення протоколу про адміністративне правопорушення — копія протоколу.

Особи, які беруть участь у проведенні перевірки, мають право у письмовій формі висловлювати обґрунтовані зауваження та/або пояснення, які додаються до акта перевірки. У разі незгоди із змістом акта вони підписують такий акт із зауваженнями.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2002-%D0%BF Положення № 674] не передбачає оскарження Акта перевірки, а надає право суб’єкту господарювання у письмовій формі висловити обґрунтовані зауваження та/або пояснення, підписати акт із зауваженнями. Право оскарження надається щодо припису державного інспектора про усунення виявлених порушень — як до Мінекономіки, так і до суду.

Водночас наказом Мінекономрозвитку від 29.01.2019 р. № 96 затверджено уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, та форму припису щодо усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності. А наказом Мінекономрозвитку від 13.02.2019 р. № 217 затверджено Інструкцію з оформлення державними інспекторами з питань інтелектуальної власності Міністерства економіки України матеріалів про адміністративні правопорушення.

Окремо зауважимо: під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та направлення його до суду слід пам’ятати, що стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. Протокол про адміністративне правопорушення складається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

До акта перевірки додаються копії всіх документів та матеріалів перевірки, приписи державного інспектора про усунення виявлених порушень, а у разі складення протоколу про адміністративне правопорушення - копія протоколу. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 256 Кодексу про адміністративні правопорушення.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Усунення недоліків нотаріального акту

2025-09-18T09:30:15Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 «Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 " Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
== Недоліки нотаріального акту ==
В процесі вчинення нотаріальних дій, нотаріус, з різного роду причин може допускати помилки при вчиненні нотаріальної дії та оформленні нотаріального акту. Ці помилки можуть полягати як в певній описці, яка хоча й потребує свого виправлення але поміж тим не впливає на дійсність вчиненого нотаріального акту, так і бути більш суттєвими, наслідком яких є недійсність вчиненої нотаріальної дії та постановленого нотаріального акту. У зв'язку з допущеними при вчиненні нотаріальних дій помилками у заінтересованих осіб виникає необхідність у їх виправленні.

Законодавство про нотаріат недостатньо чітко регулює питання щодо усунення недоліків нотаріальних актів. Фактично [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"] (далі - Закон) не містить чітких положень щодо способів чи підстав усунення таких недоліків. Недостатньо регулюється це питання й на рівні підзаконних нормативних актів, які в певних випадках обмежуються лише загальними формулюваннями щодо виправлення таких недоліків у порядку, встановленому чинним законодавством, не роз'яснюючи що це за порядок та яким законодавством він передбачений.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок)], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n20 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5], що регламентують діяльність нотаріату, не містять визначення терміну "технічна помилка".

Однак, визначення терміну "технічна помилка" міститься у ряді нормативних актів. Найчастіше технічна помилка визначається як описка, друкарська, граматична, арифметична помилка при вчиненні тієї чи іншої дії в залежності від напрямку, який регулює відповідний акт.

Статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) надана можливість застосовувати аналогію закону у разі, якщо цивільні відносини не врегульовані відповідними актами цивільного законодавства. Інститут аналогії в цивільному праві є правовим способом заповнення прогалин у праві, зміст якого полягає у виникненні цивільних прав та обов’язків також з дій фізичних та юридичних осіб, які хоч і не передбачені законом, але внаслідок загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов’язки. В доктрині аналогію закону визначають як застосування, у разі відсутності закону, що регулює дані відносини, закону, який регулює подібні суспільні відносини.
== Можливості виправлення помилки ==
При визначенні можливості виправлення помилки треба виходити з того, що нотаріус самостійно не може скасувати вчинену ним нотаріальну дію.

Відповідно до частини третьої статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону] у разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства. Виходячи з цього, ініціатива щодо скасування нотаріальної дії (а відтак і акту, постановленого за наслідком вчинення цієї дії) завжди виходить від заінтересованих осіб. Такий висновок підтверджується й матеріалами судової практики.

Фактично законодавство та юридична практика передбачає два порядки виправлення недоліків нотаріального акту - '''нотаріальний''' та '''судовий'''.
== Нотаріальний порядок виправлення недоліків нотаріального акту ==
Нотаріальна процедура виправлення недоліків нотаріального акту передбачає виправлення їх самим нотаріусом.

Статтею 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o194 Закону] встановлено, що для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем. Аналогічне вимога встановлена пунктом 1 глави 8 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n79 Порядку.]

За загальним правилом позасудовий спосіб виправлення помилок у документах відбувається шляхом звернення до органу, що видав документ. Такий орган може виправити помилку лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких він видавався, даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок).

'''У разі, якщо ж в документах, на підставі яких видано документ, також наявна помилка, виправлення такої помилки відбувається лише у судовому порядку.'''

Оскільки законодавство, яке регулює діяльність нотаріату, прямо не забороняє приймати у нотаріальне провадження документи, які мають належним чином застережені виправлення, можна зробити висновок, що у разі допущення орфографічної або технічної помилки при складанні документу нотаріус може виправити таку помилку та зробити відповідне застереження про це, засвідчивши виправлення своїм підписом та печаткою.

Так, допущені нотаріусом у нотаріальному акті помилки за певних умов можуть бути виправлені нотаріусом як за власною ініціативою, так і за ініціативою учасників нотаріальної дії. В такому випадку нотаріальна дія не скасовується, а винесений нотаріусом нотаріальний акт приводиться у відповідність до вимог законодавства.

Так, згідно з пунктом 6.16 розділу VI [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил] у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб) щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку.

Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно.

Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів.

Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

Керуючись статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], при виправленні технічної або орфографічної помилки у тексті нотаріально оформлюваного документа, який потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії вбачається можливим застосувати аналогію закону та керуватися порядком, встановленим для виправлення помилки у документі, що не потребує підпису особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

Внести виправлення технічної або орфографічної помилки до тексту такого документа можна за заявою особи, заінтересованої у вчиненні нотаріальної дії, зареєстрованої у Журналі реєстрації вхідних документів.

У разі, якщо допущені помилки можуть бути виправлені нотаріусом, такі виправлення здійснюється лише тим нотаріусом, який вчинив нотаріальну дію. Інший нотаріус не вправі усувати недоліки такого нотаріального акту.
== Судовий порядок виправлення недоліків нотаріального акту ==
Другий шлях усунення недоліків нотаріального акту - судовий. В судовому порядку нотаріальний акт може бути визнаний недійсним частково або повністю судом за позовом заінтересованої особи. Так, згідно статті 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону] нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]]. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Судовий спосіб усунення недоліків нотаріального акту застосовується тоді, коли, виходячи з суті порушення, воно або ж може бути усунуте лише судом, або ж і самостійно нотаріусом, однак коли хоча б одна з осіб, стосовно яких вчинено нотаріальну дію, заперечує це. Таким чином, якщо нотаріальний акт по суті є неправильним, вчиненим помилково, за відсутності для того правових підстав, виправлення цієї помилки можливе виключно в судовому порядку.

Так, неправомірно (або ж навіть помилково) видане особі свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним виключно в судовому порядку. Скасування його самим нотаріусом неможливо навіть за згоди усіх заінтересованих у цьому осіб (спадкоємців). Поміж тим, окремі описки, допущені нотаріусом у такому свідоцтві, можуть бути виправлені самим нотаріусом.

В окремих випадках порушення законодавства при вчиненні нотаріальної дії закон прямо передбачає недійсність нотаріальної дії та, як наслідок, постановлених нотаріальних актів.

Так, стаття 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону], яка містить обмеження у праві вчинення нотаріусом нотаріальних дій, зокрема, щодо своїх родичів, наслідком порушення цих правил передбачає недійсність вчиненої нотаріальної дії.

Таким чином, за наявності визначених законодавством порушень постановлені нотаріальні акти є недійсними. Причому, виходячи з наведених положень законодавства, вони є недійсними з моменту їх постановляння, а для підтвердження їх недійсності не потрібне навіть звернення до суду. Поміж тим, такі формулювання законодавства лише породжують проблеми на практиці, оскільки відсутність чіткого підтвердження недійсності цих актів у правовій дійсності призводить до різного роду сумнівів у суб'єктів правовідносин. Більш доцільним було б передбачити механізм визнання таких нотаріальних актів недійсними та необхідність підтвердження факту недійсності цих актів певним юрисдикційним органом з винесенням про це окремого рішення.

Так, наприклад, у разі видачі нотаріусом свідоцтва при право на спадщину своєму родичу, це свідоцтво, виходячи з положень статті 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону], є недійсним. Поміж тим, у зв'язку з відсутністю відповідного рішення, яким би було підтверджено факт його недійсності, ніщо не забороняє особі, якій це свідоцтво видане, використовувати його у практиці. А постраждати за таких умов можуть насамперед інші суб'єкти правовідносин. У зв'язку з цим, більш доцільним було б передбачити процедуру визнання такого акту недійсним, аніж обмежитися лише декларативною нормою про його недійсність.

З урахуванням всього наведеного можна зробити висновок, що при визначенні способу (нотаріального чи судового) усунення недоліків нотаріального акту, пов'язаних з порушенням законодавства при його постановленні, необхідно враховувати:
* присутність порушення (наприклад, чи полягало це порушення в неправильному застосуванні норм матеріального права, або ж чи це було лише порушення правил оформлення нотаріального акту, передбачених нормами нотаріального процесуального права);
* чи передбачає законодавство спеціальні правові наслідки, викликані таким порушенням законодавства, або ж спеціальні способи усунення недоліків нотаріального акту;
* відношення осіб, щодо яких вчинена нотаріальна дія, до виправлення недоліків.
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Звільнення з роботи працівника у разі встановлення його невідповідності займаній посаді

2025-09-18T09:25:46Z

Nahornyi.Denys: Виправлена НПА (МСЕК вже немає, було посилання на неї в НПА) перевірено на орфографію

==Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
|}
==Загальні положення==
Трудовий договір, який був укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір, до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом з їх ініціативи у випадках, перелік яких є вичерпним та визначений чинним законодавством. Зокрема, у разі встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято на підставі пункту 2 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу Законів про Працю України].

'''''Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі''''' - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров’я. При цьому кодексом законів про працю не передбачено, яким чином повинна бути виявлена та засвідчена невідповідність стану здоров’я працівника виконуваній роботі.
==== Звільнення у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я. ====
Для звільнення необхідні наступні передумови:

1) виявлення невідповідності стану здоров’я працівника виконуваній роботі, тобто наявність протипоказань продовженню роботи в існуючих умовах праці в період дії трудового договору;

2) наявність медичного висновку, що підтверджує стан здоров’я працівника;

3) існування спеціальних вимог до стану здоров’я працівника при виконанні певної роботи чи зайнятті посади;

4) письмова відмова працівника від переведення на іншу роботу.

Виявлена невідповідність займаній посаді за станом здоров’я полягає в тому що: працівник за станом здоров’я не може впоратися з трудовими обов’язками (при цьому відсутня провина працівника в неналежному виконанні обов’язків), або продовження даної роботи протипоказано працівникові за станом здоров’я (відповідно до карти умов праці на робочому місці) та створює загрозу його життю й здоров’ю, або через стан здоров’я подальше виконання працівником трудових обов’язків створює небезпеку для членів трудового колективу, або громадян, яких обслуговує працівник і це перешкоджає подальшому продовженню роботи.

Для звільнення за цією підставою необхідний висновок експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про невідповідність стану здоров'я займаній посаді(роботі) та письмова відмова працівника від переведення на іншу роботу.
==== Для звільнення у зв'язку з невідповідністю займаній посаді за відсутності певної кваліфікації. ====
Для звільнення за даною підставою необхідний висновок атестаційної комісії. Однак такий документ не повинен бути єдиним. Як зазначив Верховний суд України (постанова від 30.05.2018 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74439968 № 297/3092/15-ц]) висновок про недостатність в особи кваліфікації, що перешкоджає належним чином виконувати посадові обов'язки, не може ґрунтуватися лише на матеріалах атестаційної комісії й показаннях свідків за відсутності інших об'єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації, якими можуть бути, зокрема документи, звіти, плани, доповідні та інші докази неякісного чи неналежного виконання трудових обов'язків.

За цією підставою працівника можна звільнити як і в попередньому випадку після письмової відмови працівника від переведення на іншу роботу.

В разі, якщо працівник погоджується на переведення на іншу роботу таке переведення оформлюється наказом (розпорядженням) із урахуванням положень частини 1 статті 32, частини 1 статті 114 і частини 2 статті 170 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України].
==== Додаткова умова для звільнення. ====
Якщо працівник належить до профспілки, то, оскільки звільнення на підставі пункту 2 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] належить до випадків розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця або уповноваженого ним органу, воно допускається лише за наявності попередньої згоди первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
==Захист прав працівника==
=== Досудовий порядок ===
Якщо працівник не погоджується з рішенням про звільнення, то він має право звернутись з мотивованою заявою до власника або уповноваженого ним органу з проханням скасувати наказ та поновити його на роботі.

Відповідно до ст. 17, 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заява може бути подана до власника або уповноваженого ним органу протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян”].
=== Судовий порядок ===
Відповідно до ст. 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] звільнений працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно зі ст. 234 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] у разі пропуску з поважних причин строків звернення до суду, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page7 Кодексу законів про працю України].
==Куди звернутися==
Відповідно до ч. 1 ст. 110 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 Цивільного процесуального кодексу України] позов подається до загального суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У разі, якщо спір про поновлення на роботі стосується публічної служби, то позивач відповідно до п. 1 частини 2 ст. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодексу адміністративного судочинства України] повинен звертатись до окружного адміністративного суду за місцем проживання.

Якщо ж позивач поновлюється на службі в органах місцевого самоврядування, позов відповідно до п. 1 частини 1 ст. 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодексу адміністративного судочинства України] подає позов до місцевого загального суду за своїм місцем реєстрації.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]позивачу у справах про поновлення на роботі від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74439968 Постанова Верховного суду України від 30 травня 2018 року у справі № 297/3092/15-ц]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]

Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень

2025-08-15T08:00:55Z

Nahornyi.Denys:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/main/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/818-2025-%D0%BF#Text Деякі питання про типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16#Text Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 березня 2016 року № 234]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1237-14#n8 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року № 595]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0434282-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29 листопада 2002 року № 434 "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0477-25#Text Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти]
== Дошкільна освіта ==
'''Дошкільна освіта''' - цілісний процес, спрямований на:
* забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей та культурних потреб;
* формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.
== Здобуття дошкільної освіти ==
'''Громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних, інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та/або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім'ї.'''

Здобуття дошкільної освіти в дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності має забезпечити виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають дошкільну освіту в порядку, встановленому для громадян України.

== Прийом дітей до дошкільного навчального закладу ==
Зарахування дітей до державного (комунального) закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до наказу керівника такого закладу протягом календарного року на вільні місця у порядку черговості надходження '''заяв''' про зарахування. Заява про зарахування подається особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини або з використанням [https://reg.isuo.org/preschools системи електронної реєстрації] . Також відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0477-25#Text Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти (Розділ ІІ, ч. 4)],

До заяви про зарахування дитини до закладу дошкільної освіти додаються:

1.копія свідоцтва про народження дитини;

2. оригінал медичної довідки за формою первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-12#n3 № 086/о] «Медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого)»,

3. затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 липня 2023 року № 1351) (подається лише при зарахуванні на очну (денну) форму або при поєднанні цієї форми з іншими формами здобуття дошкільної освіти та при педагогічному патронажі);

4. копія документа, що підтверджує право дитини на першочергове зарахування до закладу освіти (у разі наявності такого).

При зарахуванні дитини з інвалідністю до закладу освіти до заяви про зарахування додаються:

1. копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;

2. копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.

При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до спеціальної групи до заяви про зарахування додатково додаються:

1. оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого;

2. копія індивідуальної програми розвитку, складеної у закладі освіти, де особа (дитина) здобувала освіту (за наявності).

У разі не надання батьками копії індивідуальної програми розвитку та за наявності технічної можливості керівник закладу освіти видруковує її електронну версію з системи автоматизованої роботи інклюзивно-ресурсних центрів;

1. копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я (за наявності);

2. копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності);

3. оригінал висновку з аудіограмою лікаря-сурдолога або лікаря-отоларинголога дитячого (для дітей з функціональними мовленнєвими труднощами та дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції), висновок лікаря-офтальмолога дитячого (для дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження зорової функції) та висновок лікаря-невролога (ортопеда) дитячого (з функціональними моторними або фізичними труднощами);

4. оригінал висновку лікаря-психіатра дитячого (за наявності).

При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивної групи, або для створення інклюзивної групи до заяви про зарахування додається оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого.

У разі подання заяви про зарахування через електронно-комунікаційну систему копії та оригінали документів, що передбачені цим пунктом, мають бути подані до закладу освіти не пізніше 3 днів до дати початку відвідування дитиною закладу освіти, зазначеній у заяві про зарахування.

=== Право на першочергове зарахування до дошкільного навчального закладу ===
За умови пред’явлення оригінала документа, що підтверджує право на першочергове зарахування дитини, до дошкільного навчального закладу першочергово зараховуються діти, які:
* проживають на території обслуговування державного (комунального) закладу дошкільної освіти (в разі її встановлення його засновником (засновниками);
* є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які вже здобувають дошкільну освіту в такому закладі дошкільної освіти;
* є дітьми працівників такого закладу дошкільної освіти;
* належать до категорії дітей з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями;
* належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які влаштовані під опіку у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, патронатну сім’ю, а також усиновлених дітей;
* перебувають у складних життєвих обставинах та на обліку в службах у справах дітей;
* діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
* мають право на першочергове зарахування до закладів освіти відповідно до закону.
== Порядок проведення щеплень особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку ==
Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.

Станом на початок 2021 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text Календар профілактичних щеплень, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595], передбачає обов’язкову вакцинацію від 10 хвороб залежно від груп населення. У 2022 році планується запровадити вакцинацію проти пневмококової інфекції.

Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться '''за згодою''' їх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки (частина шоста статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).

Дане право на відмову від щеплень закріплене і в пунктів 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1238-14 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року № 595]. Водночас, заповнюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0594-10#Text форма № 063-2 / о "Інформована згода на проведення вакцинації"] (на кожну вакцинацію окремо), із зазначенням роз’яснення наслідків відмови від вакцинації, що підписується батьками або законними представниками дитини, медичним працівником.

Однак, відповідно до частини другої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

'''Виключення:''' у разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595].
{| class="wikitable"
|+
|'''Для врахування!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-500729-14#Text листа Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 29 вересня 2014 року № 1/9-500/, № 04.01.16/28103 "Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення"] питання щодо відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується індивідуально лікарсько-консультативною комісією.
|}
== Судова практика ==
* [https://www.echr.com.ua/obovyazkovist-shheplennya-ditini-mozhe-rozglyadatisya-yak-neobxidna-u-demokratichnomu-suspilstvi/ Рішення Євпропейського суду з прав людини від 08 квітня 2021 року у справі "Вавржичка та інші проти Чеської Республіки"] (держави зобов’язані ставити найкращі інтереси дитини в центр усіх рішень. Що стосується імунізації, метою має бути захист кожної дитини від серйозних захворювань. У переважній більшості випадків це досягається завдяки тому, що діти отримують повний графік щеплень. Ті, кому їх неможливо призначити, опосередковано захищені від заразних хвороб, доки в суспільстві підтримується необхідний рівень охоплення вакцинацією, тобто захист завдяки колективному імунітету. Таким чином, коли політики добровільної вакцинації недостатньо для досягнення та підтримання колективного імунітету, або колективний імунітет не допомагає через природу захворювання (наприклад, правець), національні органи влади можуть обґрунтовано запровадити політику обов’язкової вакцинації з метою досягнення належного рівня захисту від серйозних захворювань).

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81652333 Постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17] '''('''вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров’я, а також здоров’я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737849 Постанова Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 630/554/19] (будь-яке право об'єктивно кореспондується із обов'язками, оскільки право на дошкільну освіту законодавець пов'язує із обов'язком проходження профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як самій дитині так і оточуючих її осіб, висновки суду про протиправність та неправомірність дій завідуючої ДНЗ є необґрунтованими, такими що суперечать закону. Дитина позивача не позбавлена права на освіту, яку може отримати у інших формах).
== Див. також ==
* [[Нормативне врегулювання питань проведення щеплень в Україні]]
* [[Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах]]
* [[Відкриття приватного закладу дошкільної освіти]]
* [[Відвідування дитиною закладу дошкільної освіти під час перебування матері у відпустці для догляду за дитиною до шести років]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень

2025-08-15T07:56:24Z

Nahornyi.Denys:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/main/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/818-2025-%D0%BF#Text Деякі питання про типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16#Text Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 березня 2016 року № 234]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1237-14#n8 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року № 595]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0434282-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29 листопада 2002 року № 434 "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0477-25#Text Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти]
== Дошкільна освіта ==
'''Дошкільна освіта''' - цілісний процес, спрямований на:
* забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей та культурних потреб;
* формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.
== Здобуття дошкільної освіти ==
'''Громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних, інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та/або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім'ї.'''

Здобуття дошкільної освіти в дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності має забезпечити виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають дошкільну освіту в порядку, встановленому для громадян України.

== Прийом дітей до дошкільного навчального закладу ==
Зарахування дітей до державного (комунального) закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до наказу керівника такого закладу протягом календарного року на вільні місця у порядку черговості надходження '''заяв''' про зарахування. Заява про зарахування подається особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини або з використанням [https://reg.isuo.org/preschools системи електронної реєстрації] . Також відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0477-25#Text Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти (Розділ ІІ, ч. 4)],

До заяви про зарахування дитини до закладу дошкільної освіти додаються:
# копія свідоцтва про народження дитини;
# оригінал медичної довідки за формою первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-12#n3 № 086/о] «Медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого)»,
# затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 липня 2023 року № 1351) (подається лише при зарахуванні на очну (денну) форму або при поєднанні цієї форми з іншими формами здобуття дошкільної освіти та при педагогічному патронажі);
# копія документа, що підтверджує право дитини на першочергове зарахування до закладу освіти (у разі наявності такого). При зарахуванні дитини з інвалідністю до закладу освіти до заяви про зарахування додаються: 1. копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; 2. копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю. При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до спеціальної групи до заяви про зарахування додатково додаються: 1. оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого; 2. копія індивідуальної програми розвитку, складеної у закладі освіти, де особа (дитина) здобувала освіту (за наявності). У разі не надання батьками копії індивідуальної програми розвитку та за наявності технічної можливості керівник закладу освіти видруковує її електронну версію з системи автоматизованої роботи інклюзивно-ресурсних центрів; 1. копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я (за наявності); 2. копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності); 3. оригінал висновку з аудіограмою лікаря-сурдолога або лікаря-отоларинголога дитячого (для дітей з функціональними мовленнєвими труднощами та дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції), висновок лікаря-офтальмолога дитячого (для дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження зорової функції) та висновок лікаря-невролога (ортопеда) дитячого (з функціональними моторними або фізичними труднощами); 4. оригінал висновку лікаря-психіатра дитячого (за наявності). При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивної групи, або для створення інклюзивної групи до заяви про зарахування додається оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого. У разі подання заяви про зарахування через електронно-комунікаційну систему копії та оригінали документів, що передбачені цим пунктом, мають бути подані до закладу освіти не пізніше 3 днів до дати початку відвідування дитиною закладу освіти, зазначеній у заяві про зарахування.
=== Право на першочергове зарахування до дошкільного навчального закладу ===
За умови пред’явлення оригінала документа, що підтверджує право на першочергове зарахування дитини, до дошкільного навчального закладу першочергово зараховуються діти, які:
* проживають на території обслуговування державного (комунального) закладу дошкільної освіти (в разі її встановлення його засновником (засновниками);
* є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які вже здобувають дошкільну освіту в такому закладі дошкільної освіти;
* є дітьми працівників такого закладу дошкільної освіти;
* належать до категорії дітей з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями;
* належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які влаштовані під опіку у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, патронатну сім’ю, а також усиновлених дітей;
* перебувають у складних життєвих обставинах та на обліку в службах у справах дітей;
* діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
* мають право на першочергове зарахування до закладів освіти відповідно до закону.
== Порядок проведення щеплень особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку ==
Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.

Станом на початок 2021 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text Календар профілактичних щеплень, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595], передбачає обов’язкову вакцинацію від 10 хвороб залежно від груп населення. У 2022 році планується запровадити вакцинацію проти пневмококової інфекції.

Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться '''за згодою''' їх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки (частина шоста статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).

Дане право на відмову від щеплень закріплене і в пунктів 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1238-14 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року № 595]. Водночас, заповнюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0594-10#Text форма № 063-2 / о "Інформована згода на проведення вакцинації"] (на кожну вакцинацію окремо), із зазначенням роз’яснення наслідків відмови від вакцинації, що підписується батьками або законними представниками дитини, медичним працівником.

Однак, відповідно до частини другої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

'''Виключення:''' у разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595].
{| class="wikitable"
|+
|'''Для врахування!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-500729-14#Text листа Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 29 вересня 2014 року № 1/9-500/, № 04.01.16/28103 "Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення"] питання щодо відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується індивідуально лікарсько-консультативною комісією.
|}
== Судова практика ==
* [https://www.echr.com.ua/obovyazkovist-shheplennya-ditini-mozhe-rozglyadatisya-yak-neobxidna-u-demokratichnomu-suspilstvi/ Рішення Євпропейського суду з прав людини від 08 квітня 2021 року у справі "Вавржичка та інші проти Чеської Республіки"] (держави зобов’язані ставити найкращі інтереси дитини в центр усіх рішень. Що стосується імунізації, метою має бути захист кожної дитини від серйозних захворювань. У переважній більшості випадків це досягається завдяки тому, що діти отримують повний графік щеплень. Ті, кому їх неможливо призначити, опосередковано захищені від заразних хвороб, доки в суспільстві підтримується необхідний рівень охоплення вакцинацією, тобто захист завдяки колективному імунітету. Таким чином, коли політики добровільної вакцинації недостатньо для досягнення та підтримання колективного імунітету, або колективний імунітет не допомагає через природу захворювання (наприклад, правець), національні органи влади можуть обґрунтовано запровадити політику обов’язкової вакцинації з метою досягнення належного рівня захисту від серйозних захворювань).

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81652333 Постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17] '''('''вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров’я, а також здоров’я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737849 Постанова Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 630/554/19] (будь-яке право об'єктивно кореспондується із обов'язками, оскільки право на дошкільну освіту законодавець пов'язує із обов'язком проходження профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як самій дитині так і оточуючих її осіб, висновки суду про протиправність та неправомірність дій завідуючої ДНЗ є необґрунтованими, такими що суперечать закону. Дитина позивача не позбавлена права на освіту, яку може отримати у інших формах).
== Див. також ==
* [[Нормативне врегулювання питань проведення щеплень в Україні]]
* [[Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах]]
* [[Відкриття приватного закладу дошкільної освіти]]
* [[Відвідування дитиною закладу дошкільної освіти під час перебування матері у відпустці для догляду за дитиною до шести років]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Прийом дитини до дошкільного навчального закладу, в тому числі без відповідних профілактичних щеплень

2025-08-15T07:54:23Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику, Замінені деякі НПА, змінено перелік документів, які подаються до закладів освіти згідно Порядку

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/main/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/818-2025-%D0%BF#Text Деякі питання про типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16#Text Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 березня 2016 року № 234]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1237-14#n8 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року № 595]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0434282-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29 листопада 2002 року № 434 "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0477-25#Text Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти]
== Дошкільна освіта ==
'''Дошкільна освіта''' - цілісний процес, спрямований на:
* забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей та культурних потреб;
* формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.
== Здобуття дошкільної освіти ==
'''Громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних, інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та/або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім'ї.'''

Здобуття дошкільної освіти в дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності має забезпечити виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають дошкільну освіту в порядку, встановленому для громадян України.

== Прийом дітей до дошкільного навчального закладу ==
Зарахування дітей до державного (комунального) закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до наказу керівника такого закладу протягом календарного року на вільні місця у порядку черговості надходження '''заяв''' про зарахування. Заява про зарахування подається особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини або з використанням [https://reg.isuo.org/preschools системи електронної реєстрації] . Також відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0477-25#Text Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти (Розділ ІІ, ч. 4)],

До заяви про зарахування дитини до закладу дошкільної освіти додаються:
# копія свідоцтва про народження дитини;
# оригінал медичної довідки за формою первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-12#n3 № 086/о] «Медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого)»,
# затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 липня 2023 року № 1351) (подається лише при зарахуванні на очну (денну) форму або при поєднанні цієї форми з іншими формами здобуття дошкільної освіти та при педагогічному патронажі);
# копія документа, що підтверджує право дитини на першочергове зарахування до закладу освіти (у разі наявності такого). При зарахуванні дитини з інвалідністю до закладу освіти до заяви про зарахування додаються: 1. копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; 2. копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю. При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до спеціальної групи до заяви про зарахування додатково додаються: 1. оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого; 2. копія індивідуальної програми розвитку, складеної у закладі освіти, де особа (дитина) здобувала освіту (за наявності). У разі не надання батьками копії індивідуальної програми розвитку та за наявності технічної можливості керівник закладу освіти видруковує її електронну версію з системи автоматизованої роботи інклюзивно-ресурсних центрів; 1. копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я (за наявності); 2. копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності); 3. оригінал висновку з аудіограмою лікаря-сурдолога або лікаря-отоларинголога дитячого (для дітей з функціональними мовленнєвими труднощами та дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції), висновок лікаря-офтальмолога дитячого (для дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження зорової функції) та висновок лікаря-невролога (ортопеда) дитячого (з функціональними моторними або фізичними труднощами); 4. оригінал висновку лікаря-психіатра дитячого (за наявності). При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивної групи, або для створення інклюзивної групи до заяви про зарахування додається оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого. У разі подання заяви про зарахування через електронно-комунікаційну систему копії та оригінали документів, що передбачені цим пунктом, мають бути подані до закладу освіти не пізніше 3 днів до дати початку відвідування дитиною закладу освіти, зазначеній у заяві про зарахування.
=== Право на першочергове зарахування до дошкільного навчального закладу ===
За умови пред’явлення оригінала документа, що підтверджує право на першочергове зарахування дитини, до дошкільного навчального закладу першочергово зараховуються діти, які:
* проживають на території обслуговування державного (комунального) закладу дошкільної освіти (в разі її встановлення його засновником (засновниками);
* є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які вже здобувають дошкільну освіту в такому закладі дошкільної освіти;
* є дітьми працівників такого закладу дошкільної освіти;
* належать до категорії дітей з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями;
* належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які влаштовані під опіку у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, патронатну сім’ю, а також усиновлених дітей;
* перебувають у складних життєвих обставинах та на обліку в службах у справах дітей;
* діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
* мають право на першочергове зарахування до закладів освіти відповідно до закону.
== Порядок проведення щеплень особам, що не досягли п'ятнадцятирічного віку ==
Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.

Станом на початок 2021 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text Календар профілактичних щеплень, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595], передбачає обов’язкову вакцинацію від 10 хвороб залежно від груп населення. У 2022 році планується запровадити вакцинацію проти пневмококової інфекції.

Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться '''за згодою''' їх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки (частина шоста статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).

Дане право на відмову від щеплень закріплене і в пунктів 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1238-14 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року № 595]. Водночас, заповнюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0594-10#Text форма № 063-2 / о "Інформована згода на проведення вакцинації"] (на кожну вакцинацію окремо), із зазначенням роз’яснення наслідків відмови від вакцинації, що підписується батьками або законними представниками дитини, медичним працівником.

Однак, відповідно до частини другої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

'''Виключення:''' у разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1159-11#Text Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595].
{| class="wikitable"
|+
|'''Для врахування!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-500729-14#Text листа Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 29 вересня 2014 року № 1/9-500/, № 04.01.16/28103 "Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення"] питання щодо відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується індивідуально лікарсько-консультативною комісією.
|}
== Судова практика ==
* [https://www.echr.com.ua/obovyazkovist-shheplennya-ditini-mozhe-rozglyadatisya-yak-neobxidna-u-demokratichnomu-suspilstvi/ Рішення Євпропейського суду з прав людини від 08 квітня 2021 року у справі "Вавржичка та інші проти Чеської Республіки"] (держави зобов’язані ставити найкращі інтереси дитини в центр усіх рішень. Що стосується імунізації, метою має бути захист кожної дитини від серйозних захворювань. У переважній більшості випадків це досягається завдяки тому, що діти отримують повний графік щеплень. Ті, кому їх неможливо призначити, опосередковано захищені від заразних хвороб, доки в суспільстві підтримується необхідний рівень охоплення вакцинацією, тобто захист завдяки колективному імунітету. Таким чином, коли політики добровільної вакцинації недостатньо для досягнення та підтримання колективного імунітету, або колективний імунітет не допомагає через природу захворювання (наприклад, правець), національні органи влади можуть обґрунтовано запровадити політику обов’язкової вакцинації з метою досягнення належного рівня захисту від серйозних захворювань).

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81652333 Постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17] '''('''вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров’я, а також здоров’я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737849 Постанова Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 630/554/19] (будь-яке право об'єктивно кореспондується із обов'язками, оскільки право на дошкільну освіту законодавець пов'язує із обов'язком проходження профілактичних щеплень, які гарантують безпеку як самій дитині так і оточуючих її осіб, висновки суду про протиправність та неправомірність дій завідуючої ДНЗ є необґрунтованими, такими що суперечать закону. Дитина позивача не позбавлена права на освіту, яку може отримати у інших формах).
== Див. також ==
* [[Нормативне врегулювання питань проведення щеплень в Україні]]
* [[Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах]]
* [[Відкриття приватного закладу дошкільної освіти]]
* [[Відвідування дитиною закладу дошкільної освіти під час перебування матері у відпустці для догляду за дитиною до шести років]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія:Діти]]

Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2025-07-14T10:35:53Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/263-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.03.2024 року № 263 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з формування позитивного образу ветеранів війни, виготовлення бланків посвідчень та нагрудних знаків, розвитку ветеранського руху, вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"]
== Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
'''''Посвідчення''''' - документ, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та які надають право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"], іншими актами законодавства.

Для отриманням посвідчення необхідно звертатися до '''уповноважених органів за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації)'''.

Видача посвідчення '''є безоплатним.'''

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Призначення пільг і компенсацій громадянам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#n7 єдиною заявою] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#n7 наказу Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"].
== Пільги та компенсації для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи|Категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

'''Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені такі основні пільги та компенсації:'''
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
* безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них);
* першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу;
* виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році;
* позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян;
* щомісячна виплата грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 та 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* 50-відсоткова знижка плати за користування житлом, комунальними послугами та телефоном. Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню(для категорій 1 та 2);
* безоплатне забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю;
* забезпечення санаторно-курортним лікуванням усіх категорій постраждалих, включаючи дітей;
* виплата допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати у разі звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, скороченням чисельності або штату (для громадян категорій 1 та 2 і для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3);
* додаткова відпустка із збереженням заробітної плати строком 16 календарних днів на рік (для категорій 1 та 2, батьків дітей з інвалідністю);
* вступ поза конкурсом до навчальних закладів і виплату підвищеної стипендії;
* безоплатний або пільговий проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України та назад (відшкодування 100 та 50% вартості проїзду для громадян категорій 1 та 2 відповідно);
* безоплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту для громадян, віднесених до категорій 1 та 2 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
* зниження пенсійного віку на п'ять — десять років і пільги при призначенні пенсій;
* виплата щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення;
* доплата за роботу громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення;
* надання додаткової відпустки (збільшення тривалості основної щорічної відпустки) громадянам, які працюють (перебувають у відрядження) на території радіоактивного забруднення);
* виплата одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали особою з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, при встановленні інвалідності, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи;
* виплата одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, смерть якого пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також батькам померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, смерть яких пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи;
* виплата щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорій 2 та 3, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, дітям з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* інші пільги та компенсації, визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"].

'''Для потерпілих від Чорнобильської катастрофи дітей до досягнення ними 18 років передбачено такі основні компенсації та пільги:'''
* щорічне безоплатне забезпечення потерпілих дітей за місцем роботи одного з батьків путівками на оздоровлення строком до двох місяців;
* безкоштовне перебування дітей у дошкільних закладах;
* щомісячна виплата на кожну дитину дошкільного та шкільного віку;
* безоплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів і технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення.
'''Для дітей, яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, крім вищезазначених додатково надаються такі пільги:'''
* вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії;
* безоплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту;
* 50-відсоткова знижка плати за користування житлом, телефоном і комунальними послугами тощо.
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із Законів України.

== Підстави для припинення виплати компенсацій та спірні питання ==
Підстави для припинення виплати компенсацій регулюються статтею 68 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
== Див.також ==
* [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС I категорії]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[Категорія: Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Правові аспекти відпочинку на природі

2025-07-14T10:29:53Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України «Про охорону атмосферного повітря»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]

== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 66 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України] кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині та відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»] передбачено, що громадяни України зобов'язані:
* берегти природу, охороняти її, раціонально використовувати багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
* здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
* не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;
* вносити штрафи за [[Екологічне правопорушення|екологічні правопорушення]];
* компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Цей перелік не є вичерпним, громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

== Правила безпеки ==
'''Щоб уникнути лісових пожеж, необхідно дотримуватись наступних правил:'''
* не розводити багаття у лісі, окрім призначених для вогнищ місць;
* не засмічувати місце відпочинку;
* обгороджувати та розчищувати місце розпалення багаття;
* не розводити відкритого вогню поруч із сухою рослинністю та господарчими будівлями;
* не розкидати недопалки та сірники на суху лісову підстилку;
* стежити, щоб діти не бавилися з вогнем;
* не створювати смітники в лісі та на прилеглих землях, тим більше, не підпалювати їх;
* прибираючи місце погашеного вогнища, переконатися, що горіння відсутнє.

'''Якщо відпочинок проводиться поблизу водойм:'''

* не лишати дітей без нагляду біля води;
* не запливати далеко. Ніколи не плавати наодинці, особливо якщо особа не впевнена у своїх силах;
* температура води повинна бути не нижче +17 °С, в більш холодній перебувати небезпечно. Плавати у воді не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватися поступово, починаючи з 3 - 5 хвилин;
* не заходити у воду в стані алкогольного сп’яніння;
* пам’ятати - відпочивати та купатися можна лише на спеціально обладнаних пляжах;
* ніколи не пірнати в незнайомих місцях;
* не наближатися до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу.

== Правова відповідальність ==

Насамперед слід зазначити, що відносини у сфері охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів урегульовано цілою низкою нормативно-правових актів, серед яких закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text «Про охорону навколишнього природного середовища»] (далі - Закон), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#Text «Про охорону атмосферного повітря»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text «Про природно-заповідний фонд України»], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий] кодекси України і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]. Кожен з цих документів регулює ту чи іншу сферу екологічних правовідносин і встановлює певні правила, що є обов’язковими для виконання усіма учасниками таких правовідносин. І цілком логічно, що якщо існують певні правила, то існують і норми, які встановлюють відповідальність за їх порушення.

Так, відповідно до статті 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону] порушення законодавства України про охорону навколишнього середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

'''Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:'''
* порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
* порушенні норм екологічної безпеки;
* порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля;
* неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля;
* порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;
* допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
* перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;
* самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;
* невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
* невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;
* порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів;
* невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
* відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення;
* приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я;
* порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами;
* порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки.
Також законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності '''не звільняє''' винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

== Особливості застосування цивільної відповідальності ==

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

'''Детальніше див.:''' [[Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки]]

== Адміністративна відповідальність ==
Проте найбільш поширена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підставою для її застосування є екологічні правопорушення, різні види і склади яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Кодексом України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

Найбільша кількість статей, у яких передбачається відповідальність за екологічні правопорушення, міститься у главі 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 КУпАП] «Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини».

Так, наприклад, відповідно до частини першої статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 КУпАП] у випадку самовільної забудови площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв'язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків, до винної особи можуть застосовуватися адміністративні стягнення у вигляді '''штрафу''': на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища - '''штраф''' на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 КУпАП]).

За порушення вимог пожежної безпеки в лісах настає відповідальність у накладенні '''штрафу''' на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -тягнуть за собою накладення '''штрафу''' на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 КУпАП]).
== Кримінальна відповідальність ==

Кримінальна відповідальність за екологічні порушення передбачена у розділі VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (статті 236-254), який повністю присвячений боротьбі з кримінальними правопорушеннями проти довкілля. У ньому наведено перелік найбільш небезпечних кримінальних правопорушень у сфері використання природних ресурсів і охорони довкілля та встановлено відповідальність за їх вчинення.

Так, відповідно до статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] порушення правил екологічної безпеки карається '''позбавленням волі''' на строк від п'яти до десяти років '''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю''' на строк до трьох років.

За забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, - караються '''штрафом''' від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або '''позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю''' на строк до трьох років (частина перша статті 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).
== Вирішення спорів у галузі охорони навколишнього природного середовища ==

Спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, місцевими радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.

Спори підприємств, установ і організацій України у галузі охорони навколишнього природного середовища з підприємствами, установами та організаціями інших держав, розглядаються комісіями, що утворюються на паритетних засадах із представників України і заінтересованих держав, або третейським судом.

== Див. також ==

* [[Екологічне правопорушення]]
* [[Екологічні проблеми зберігання та утилізації відходів в Україні]]
* [[Порушення правил екологічної безпеки]]
* [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]

[[Категорія:Екологічне право]]

Пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2025-06-19T06:57:31Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - постанова № 22-1)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя"]
== Хто має право на пенсію ==
[[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи|Категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи]] Право на відповідну пенсію мають наступні:
* учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
* потерпілі від Чорнобильської катастрофи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n67 частина друга статті 9 Закону]).
Встановлення пільг і компенсацій здійснюється відповідно до визначених категорії осіб (1,2,3,4), які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначених в статті 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12/paran105#n105 Закону].
== Куди звернутись ==
''За загальним правилом'' заява про призначення пенсії подається до [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations органів Пенсійного фонду] у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n359 пункт 1.1 розділу I постанови № 22-1]). Заява про призначення пенсії ''громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя'' і не отримують пенсії від уповноважених органів російської федерації, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до органів, що призначають пенсію, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя"]. 
''Внутрішньо переміщені особи'' подають заяви з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»].

Заява про призначення пенсії ''засудженим до позбавлення (обмеження) волі ''подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням установи виконання покарань або у порядку, передбаченому статтями 60-1 та 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України].
== Види пенсій, які призначаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
* державної пенсії;
* додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n503 стаття 49 Закону]).
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону] особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 4, '''не встановлюється''' (стаття 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]).
|}

==Розмір пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи==
Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF#n12 списком № 1], чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи залежить від терміну роботи у зоні відчуження [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]).

Розмір пенсії не може бути меншим за розміри, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n527 частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”], а саме:

* для I групи інвалідності - 6000 гривень;
* для II групи інвалідності - 4800 гривень;
* для III групи інвалідності - 3700 гривень;
* для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Розміри пенсії, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].

Мінімальний розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника для непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, становить:

* на одного непрацездатного члена сім’ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника;
* на двох і більше непрацездатних членів сім’ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначено у пункті 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.]

{| class="wikitable"
! colspan="2" |Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю виплачується у таких розмірах:
|-
|'''особам, що належать до категорії 1:'''
|з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

*особам з інвалідністю I групи - 474,5 гривні;
*особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні;
* особам з інвалідністю III групи - 284,7 гривні;

для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

*особам з інвалідністю I групи - 341,64 гривні;
*особам з інвалідністю II групи - 227,76 гривні;
*особам з інвалідністю III групи - 170,82 гривні
|-
|'''особам, що належать до категорій 2-4:'''
|особам, що належать до категорії 2, - 170,82 гривні;

особам, що належать до категорії 3, - 113,88 гривні;

особам, що належать до категорії 4, - 56,94 гривні.
|-
|'''дітям з інвалідністю, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу'''
|170,82 гривні.
|}

==Перелік та зразки необхідних документів==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n194 Заява] (''зразок'') про призначення пенсії за віком та додані до неї документи:
#документ, що посвідчує особу;
#документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
#документи про стаж, що визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637];
#довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01 липня 2000 року, а починаючи з 01 липня 2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку;
#документи про місце проживання (реєстрації) особи;
#документи, які засвідчують особливий статус особи:
#*посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122; або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n532 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]);
#*посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (''при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text );]
#*інші документи;
#документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для осіб, які проживають на зазначеній території)'';
#фотокартка (для оформлення посвідчення) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n35 пункту 2.1 розділу ІІ постанови № 22-1]). 
Для призначення пенсії по інвалідності або пенсії у зв'язку з втратою годувальника додатково подаються документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 постановою № 22-1] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

При поданні особою заяви ''в паперовій формі'' документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. '''Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.'''

До заяви, поданої ''в електронній формі через вебпортал'', додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає кваліфікований електронний підпис. У випадку звернення за призначенням пенсії через вебпортал з використанням електронної системи BankID для виплати пенсії заявник або представник заявника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, законний представник пред’являє до органу, що призначає пенсію, оригінали сканованих копій документів, що підтверджують право на пенсію.
==Строк розгляду питання==
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення пенсії орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення (пункт 4.3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 постанови № 22-1]).

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, а''ле не більше ніж на 15 днів.''
==Підстави для відмови в оформлення пенсії чи її переоформленні==
Підстави для відмови в оформлення пенсії чи її переоформленні в законодавстві чітко не визначені, однак в будь якому разі це порушення особою вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"], подача неправдивих даних тощо. Відмова в оформленні пенсії чи її переоформленні, протиправна бездіяльність в оформленні пенсії чи її переоформленні може бути оскаржена за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 правилами Кодексу адміністративного судочинства України] до місцевого загального суду ''протягом шести місяців'' з дня прийняття протиправного рішення чи вчиненої бездіяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9666 пункт 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10260 частина друга статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України]
{| class="wikitable"
|-
|'''''Корисне посилання!''''' [https://www.pfu.gov.ua/2152761-osobystyj-kabinet-na-vebportali-elektronnyh-poslug-pensijnogo-fondu-ukrayiny-zruchnyj-onlajn-servis-dostupnyj-kozhnomu/ Портал електронних послуг Пенсійний фонд України]
|}

== Судова практика ==

* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ogliad.pdf Огляд судової практики Верховного Суду щодо розгляду справ у сфері захисту прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]
==Див. також==
*[[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
*[[Особливості обчислення стажу роботи, служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС]]
*[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка", у тому числі надання грошової компенсації її вартості

2025-05-15T07:28:27Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/427-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 427 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1101-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1101 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744 "Деякі питання реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка'''”''']
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року № 1180 "Деякі питання надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини"]
==Поняття "пакунок малюка"==
'''"Пакунок малюка"''' є безповоротною адресною соціальною допомогою сім’ям, у яких народилася живонароджена дитина, а у разі відсутності обох батьків - родичам, які в установленому порядку забирають дитину із закладу охорони здоров’я, усиновлювачам, опікунам, прийомним батькам, батькам-вихователям або патронатним вихователям новонародженої дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#n16 пункт 3 Порядку надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року № 1180 (далі - Порядок]).
==Суб’єкти отримання допомоги==
[[Файл:Документи пакунок малюка.png|міні|457x457пкс]]
Право на отримання "пакунка малюка" мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародними договорами України в установленому порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території або тимчасово перебувають в Україні, особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, що народили живонароджену дитину.

'''Отримувачем “пакунка малюка” є мати/батько, усиновлювачі, родичі, опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі новонародженої дитини.'''

'''“Пакунок малюка” надається на кожну новонароджену дитину.'''

Якщо у матері новонародженої дитини відсутні документи, що посвідчують особу, заклад охорони здоров’я залучає фахівців із соціальної роботи, соціальних працівників для надання матері соціальних послуг, зокрема соціального супроводу, представництва інтересів, відповідно до законодавства. При цьому “пакунок малюка” надається батьку або родичам такої дитини, а в разі їх відсутності - матері новонародженої дитини на підставі акта приймання-передачі одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-п#Text Порядку.]

Отримувачу може бути відмовлено у наданні “пакунка малюка” у разі подання документів не в повному обсязі.
==Вартість "пакунка малюка"==
'''Отримання "пакунка малюка" не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.'''

Вартість отриманого “пакунка малюка” не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги та соціальних послуг, що надаються відповідно до законодавства.

Використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення дитини при народженні “пакунком малюка”, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#n90 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”]
==Товари для комплектування ==
'''Перелік дитячих товарів''' для комплектування одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18#n13 наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини"].
==Порядок отримання ==
[[Файл:Пакунок малюка 2024.png|міні|465x465пкс]]
'''"Пакунок малюка" видається його отримувачу при народженні дитини у закладі охорони здоров’я або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини структурними підрозділами з питань соціального захисту населення''' районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, об’єднаних територіальних громад (далі - місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) '''не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати її народження.'''

Факт передачі “пакунка малюка” отримувачу фіксується в акті приймання-передачі та в журналі обліку згідно з додатком 1 і 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Порядку], який підписується отримувачем “пакунка малюка” та працівником, який його видав.

У разі відсутності в закладі охорони здоров’я “пакунка малюка” на день виписки новонародженої дитини видається довідка про те, що “пакунок малюка” в закладі охорони здоров’я не видано.

На підставі заяви отримувача “пакунка малюка”, поданої у паперовій або електронній формі, та довідки про неотримання “пакунка малюка” в закладі охорони здоров’я '''місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування новонародженої дитини''' видають “пакунок малюка”. Заява подається отримувачем ''не пізніше ніж через 30 календарних днів'' з дня народження дитини. У разі народження дитини поза межами закладу охорони здоров’я отримувач має право звернутися за отриманням “пакунка малюка” до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем його проживання або перебування ''протягом року з дня народження дитини''.

Місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення можуть залучати до видачі “пакунка малюка” фахівця із соціальної роботи, соціального працівника, фахівця недержавної організації, до повноважень яких належить проведення соціальної роботи із сім’ями та дітьми або надання медичної допомоги.

У разі народження дитини за межами України або вдома та відмови матері від подальшої госпіталізації “пакунок малюка” видається місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування новонародженої дитини на підставі особистої письмової заяви отримувача “пакунка малюка” та копії свідоцтва про народження дитини.

У разі виявлення неповного комплектування “пакунка малюка” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 переліку дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженого Мінсоцполітики], пошкодження товарів, що входять до її складу, закладом охорони здоров’я/місцевим структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається відповідний акт у довільній формі, який у триденний строк надсилається Мінсоцполітики для організації роботи з усунення виявлених недоліків.

Планування обсягу потреби в “пакунках малюка”, розподіл “пакунків малюка” між закладами охорони здоров’я та місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення здійснює Мінсоцполітики за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення).

Контроль за своєчасним та адресним наданням “пакунків малюка” здійснюється регіональними органами соціального захисту населення, територіальними органами Державної соціальної служби, місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

Отримувач “пакунка малюка” може відмовитися від його отримання на підставі особистої письмової заяви.(пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-п#Text Порядку]).
== Монетизація одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” у 2020-2024 роках==
[[Файл:Грошова компенсація пакунок малюка.png|міні|441x441пкс]]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року №744] затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n24 Порядок та умови] (далі - Порядок та умови), які визначають механізм реалізації пілотного проекту “Монетизація одноразової натуральної допомоги “'''пакунок малюка”''' '''у 2020-2024 роках''', що передбачає перерахування грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” (далі - грошова компенсація) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання батьків, у яких народилася дитина, а в разі їх відсутності - патронатних вихователів, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів новонародженої дитини, відкритий в акціонерному товаристві комерційний банк “ПриватБанк”.

'''Право на отримання грошової компенсації мають:'''
* громадяни України,
* іноземці та особи без громадянства, особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту,які разом з дитиною на законних підставах проживають на території України, є її батьками, патронатними вихователями, прийомними батьками, батьками-вихователями, опікунами (якщо батьки відмовилися від новонародженої дитини в пологовому будинку (відділенні), перинатальному, неонатальному центрі) (далі - отримувач) і забезпечують належні умови для догляду за нею та її виховання.
'''Грошова компенсація''' є одноразовою виплатою на кожну живонароджену дитину для придбання дитячих товарів та товарів для породіллі.

Призначення грошової компенсації здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем проживання або місцем перебування отримувача.

Виплата грошової компенсації проводиться у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок отримувача відповідно до договору про взаємодію, укладеного між Нацсоцслужбою та уповноваженим банком.

Для '''призначення грошової компенсації''' отримувач може звернутися:
* шляхом надсилання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n103 заяви] та документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 пунктом 8 цих Порядку та умов], поштою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення райдержадміністрації або подання до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, центру надання адміністративних послуг за місцем проживання або перебування;
* під час надання йому комплексної послуги “єМалятко”.
До заяви, зокрема, додається копія свідоцтва про народження дитини. У разі народження дитини за кордоном та відсутності свідоцтва про народження, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану України, - копію свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено законом або міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, разом з перекладом на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально.

Для призначення грошової компенсації під час надання послуги “єМалятко” отримувач надає необхідні для отримання такої компенсації відомості із зазначенням бажання отримати грошову компенсацію, повідомляє про відмову матері / батька, інших родичів, усиновлювачів, опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів дитини від отримання одноразової натуральної допомоги ,,пакунок малюка” та зазначає спеціальний рахунок.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, які призначають грошову компенсацію, здійснюють контроль за її цільовим використанням.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [https://pakunok-malyuka.ioc.gov.ua/outletaddresses?fbclid=IwAR2Zkq57LAIxRK7Tt549l82nZQ0v1LXIdh9H_GmGGeCeirwj_EV4GCtOkR8 Дані про роздрібні торгівельні точки з Реєстру закладів торгівлі, що приєдналися до публічного договору про реалізацію пілотного проекту]
|}
'''''Виплата грошової компенсації не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.'''''
==Додаткові програми для батьків==
З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма «муніципальна няня». З її допомогою уряд може відшкодовувати батькам частину зарплати няні, яка доглядає дітей до трьох років.

Детально за посиланням: https://www.facebook.com/volodymyrgroysman/videos/718231831679067/.
==Див. додатково==
*[["Муніципальна няня" та компенсація за послугу]]
*[["єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї

2025-04-18T07:40:20Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику, незначною мірою змінено формулювання визначення

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09 Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2009 року № 3131/386 "Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0838739-14#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 08 травня 2014 року № 281 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1222-18 Наказ Міністерства соціальної політики України від 01 жовтня 2018 року № 1434 "Про затвердження Типової програми для кривдників"]
== Основні поняття ==
'''''Кривдник''''' - це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (фізичне, психологічне, економічне, сексуальне, тощо).

'''''Програма для кривдника''''' - це комплекс заходів, який направлений на зміну поведінки у кривдника на неагресивну, це формується на основі результатів оцінки ризиків, після чого у останнього формується нова, неагресивна психологічна моделі поведінки у стосунках, з'являєтсья відповідальне ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству"]).

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
== Порядок направлення на проходження програми для кривдника==
Порядок направлення на проходження програми для кривдника визначено [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09/parao92#o92 пунктом 3.3. Інструкції], згідно з якою, у разі вчинення особою насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів поліції або кримінальна поліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційної програми та в '''триденний строк''' надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.
== Організація проходження програм==
За наявності кризового центру організація проходження корекційних програм покладається на його працівників.

У разі відсутності такого центру [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09/parao92#o92 відповідно до Інструкції] організація проходження корекційних програм належить до компетенції структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад з питань попередження насильства в сім’ї.

Проведення корекційних програм здійснюється за умови наявності окремого приміщення відповідно до рекомендованих санітарно-гігієнічних та технічних норм та мають бути пристосовані для проведення групової та індивідуальної роботи із дотриманням конфіденційності персональних даних осіб, які проходять корекційну програму. Для індивідуальних занять та консультацій може відводиться окрема кімната.

При цьому впроваджуватись зазначені програми можуть на базі будь-якої установи, організації (у тому числі громадської чи благодійної) або закладу, за наявності відповідного приміщення, та за умови, що дані заходи не будуть обмежувати чи перешкоджати виконанню її основних функцій.

Корекційні програми можуть впроваджувати спеціалісти, які мають вищу освіту за гуманітарними напрямами та пройшли відповідне навчання щодо проведення корекційних програм.

Для висвітлення окремих тем, проведення додаткових тематичних, групових занять можуть залучатись фахові спеціалісти, які не проходили спеціальну підготовку, зокрема представники структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань попередження насильства в сім'ї, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей; органів внутрішніх справ, юристи; закладів охорони здоров’я (нарколог, психіатр, психотерапевт, сексолог, сексопатолог, лікарі відповідного профілю тощо), а також психологи, соціальні педагоги, адвокати, представники громадських та благодійних організацій, служителі церкви та окремі громадяни, які мають відповідну освіту.

Після проведення групових тематичних занять може бути передбачено час для індивідуального спілкування з особами, які вчинили насильство в сім’ї, відповідей на їхні конкретні запитання.

Інформація щодо проходження або не проходження без поважних причин корекційної програми надається органу, який направив особу на проходження цієї програми.

На кожну особу, яка проходить корекційну програму, формується особова справа, що зберігається у приміщенні установи (закладу, організації), де проводиться корекційна програма, або у відповідного спеціаліста органу місцевої виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з питань попередження насильства в сім’ї відповідно до вимог чинного законодавства України щодо збереження документації, яка містить персональні дані.

Якщо особа, яку направлено на проходження корекційної програми, змінює місце проживання, інформація про неї передається до відповідних підрозділів органів внутрішніх справ та структурних підрозділів державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад з питань попередження насильства в сім’ї, за новим місцем проживання (розділ 2 [https://www.msp.gov.ua/documents/772.html Методичних рекомендацій щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 08 травня 2014 року № 281]).
== Виконання програм для кривдників==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1222-18 Наказом Міністерства соціальної політики України від 01 жовтня 2018 року № 1434] затверджено '''Типову програму для кривдників'''.

♦ Проходження Типової програми розпочинається діагностуванням особи, яка вчинила домашнє насильство або належить до групи ризику щодо його вчинення, у тому числі діагностуванням причин агресивної та насильницької поведінки кривдника.

♦ Схема роботи із кривдниками визначається індивідуально з урахуванням потреб особи та особливостей, визначених за результатами діагностики.

♦ Після проходження особою діагностики та мотиваційного консультування з метою визначення рівня вмотивованості до участі у групі може застосовуватись індивідуальна корекційна робота та/або групові заняття.

Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей. З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути '''тимчасово''' влаштовано до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на '''строк від трьох місяців до одного року''' у випадках, передбачених законодавством (пункт 7 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1222-18 Типової програми для кривдників]).

Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі (частина сьома статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству"]).
== Відповідальність за непроходження програми для кривдників==
У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають '''протягом трьох робочих днів''' письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 173-2 КУпАП]).

Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.

У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов’язок пройти пробаційну програму відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2341-14 пункту 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України].
== Корисні посилання ==
* [https://www.msp.gov.ua/timeline/Zapobigannya-ta-protidiya-domashnomu-nasilstvu-ta-zhorstokomu-povodzhennyu-z-lyudmi.html Комплексна Програма корекційної-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками,які пережили насильство або належать до групи ризику]
* [https://www.msp.gov.ua/timeline/Zapobigannya-ta-protidiya-domashnomu-nasilstvu-ta-zhorstokomu-povodzhennyu-z-lyudmi.html Комплексна Програма корекційної роботи з чоловіками, які вчиняють насильство або належать до групи ризику щодо його вчинення]
== Див. також ==
* [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Оплата житлово-комунальних послуг у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності власника житла

2025-03-12T08:10:40Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативні акти ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги]"
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні]"
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00228.html Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 серпня 2017 року № 93-1517/0/4-17]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - '''заборонено'''.

Водночас надання комунальних послуг у разі несплати або оплати не в повному обсязі припинено не буде.
|}
==Загальні поняття==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] (далі - Закон) передбачає наступний перелік житлово-комунальних послуг:

'''1.''' '''Житлові послуги''' – послуги з управління багатоквартирним будинком, які включають:
*утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
*купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
*поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
*інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
'''2.''' '''Комунальні послуги''' – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до статті 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону] учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) '''Споживачі (індивідуальні та колективні)''';

''Індивідуальний споживач'' - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

''Колективний споживач'' - юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

2) '''Управитель''';

3) '''Виконавці комунальних послуг''' ''(суб’єкти господарювання, що надають комунальні послуги споживачу відповідно до умов договору)''.
==Право на неоплату вартості комунальних послуг==
Згідно із пунктом 6 частини першої статтею 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Закону] споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Пункт [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 11 частини другої статті 7 Закону] передбачає, що споживач зобов’язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Управитель багатоквартирного будинку має право отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором (пункт [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 4 частини третьої статті 8 Закону]).
=== Підтвердження права на перерахунок розміру плати за комунальні послуги ===
Факт не проживання можна підтвердити '''довідкою''', що видана на підставі акту щодо підтвердження факту проживання без реєстрації/факту непроживання, підписаний не менш як 3 сусідами. Також, у разі, якщо особа зареєстрована, але не проживає за адресою реєстрації, їй доцільно підтвердити факт свого перебування за іншою адресою відповідною довідкою. Це може бути документ, який підтверджує місце перебування особи в іншій адміністративно-територіальній одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, тривалим відрядженням, відбуванням покарання, проходження військової служби, довідки про [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взяття на облік внутрішньо переміщеної особи]] тощо. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Відповідно до статті 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Законом], здійснюють й інші надані їм законом повноваження. На сьогодні багато органів місцевого самоврядування ухвалили своїми актами (рішеннями) порядки\положення про видачу довідок про фактичне місце проживання (не проживання) особи.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Згідно з пунктом 5 частини другої статті 8 Закону] виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151 "Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання"] у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг. Виконавець зобов'язаний провести такий перерахунок протягом місяця незалежно від наявності заборгованості. Таким чином, якщо особа була відсутня за місцем проживання і надала відповідні документи (посвідчення про відрядження, виклик за кордон) тощо,– вона має право отримати перерахунок.

Якщо особа скористалася правом складання акта-претензії ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00228.html споживачі звільняються від сплати судового збору згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 серпня 2017 року № 93-1517/0/4-17]) – то особа має право на перерахунок та зниження плати за неякісні послуги. 
[[Файл:Акт_претензія.docx]]
=== Призупинення постачання комунальних послуг ===
Нарахування плати за комунальні послуги у випадку тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача можна призупинити:

→ за наявності встановлених лічильників - щомісяця передавати виконавцю комунальної послуги онлайн ті ж самі показники;

→ за відсутності лічильників - звернутися із заявкою до виконавця комунальної послуги про тимчасове обмеження газопостачання (водопостачання) та укласти відповідний договір. На підставі договору виконавець комунальної послуги опломбує трубу.
=== Особливості ===
Відповідно до статті 322 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1757 Цивільного кодексу України] власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію (стаття 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n715 Житлового кодексу України]).

Таким чином, обов’язковою до сплати незалежно від проживання є послуга з постачання тепла (опалення). Крім того, власники житла зобов’язані оплачувати й житлові послуги, тобто послуги з управління багатоквартирним будинком і прибудинковою територією. Тариф розраховується відповідно до загальної площі квартири.

'''Увага!''' Якщо особа проживає у м. Києві і послуги з вивезення побутових відходів надає комунальне підприємство "Центр комунального сервісу", існує можливість призупинити оплату відповідної житлової послуги за окремим [https://kks.kiev.ua/pitannya-po-vikoristannju-ta-oplati-za-poslugu/ алгоритмом]. Мешканцям інших міст необхідно звертатися за додатковими роз'ясненнями до надавачів відповідних послуг.
== Корисні посилання ==
* [https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/tarif/upravlinnya-ekonomiki-sistem-zhittyezabezpechennya-roz-yasnyuye/shhodo-narahuvannya-ta-oplaty-zhytlovo-komunalnyh-poslug-v-period-voyennogo-stanu/ Щодо нарахування та оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану]
* [https://finance.ua/ua/saving/kak-umenshit-stoimost-zhkh Як зменшити вартість ЖКГ, якщо ви не мешкаєте у квартирі]
== Див. також ==
* [[Неякісне надання послуг з утримання будинків]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Оформлення спадщини на земельний пай

2025-02-18T14:07:21Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
== Загальні положення ==
'''Земельна частка (пай)''' — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

''Спадкуванням'' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 стаття 1216 ЦК України]).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 статті 1225 ЦК України]).

Спадкування здійснюється ''за [[Спадкування за заповітом|заповітом]] або за [[Спадкування за законом|законом]]'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 стаття 1217 ЦК України]).

'''Детальніше див.''' "[[Оформлення права на спадщину]].
== Оформлення земельного паю у порядку спадкування ==
Для оформлення права власності на земельний пай у порядку спадкування спадкоємцю необхідно:

→ звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку у передбаченому законом порядку не відмовився від прийняття спадини, він вважається таким, що її прийняв. При цьому, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття. Загальний строк для прийняття спадщини дорівнює шести місяцям і починає вираховуватися з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text 469]).

→ після спливу 6-місячного строку з дня відкриття звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

До заяви нотаріусу необхідно додати наступні документи:
# [[Порядок реєстрації смерті|свідоцтво про смерть спадкодавця]] (видається [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices відділом реєстрації актів цивільного стану] на підставі лікарської довідки про смерть);
# документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем ([[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт]], [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|реєстраційний номер платника податків]], свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
# оригінал документів, які підтверджують факт володіння земельним паєм (Державний акт на права власності на земельну частку (пай), або Сертифікат на право на земельну частку (пай);
# довідку про [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю)]], яка видається [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] або висновок [[Оціночно-земельна експертиза|оціночно-земельної експертизи]];
# витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину та реєструє право власності у [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованого земельного паю.

Часто виникає ситуація, коли був виданий документ на право власності на ім’я померлого, а кадастровий номер земельній ділянці присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність земельної ділянки в земельному кадастрі, а отже і в реєстрі майнових прав на нерухоме майно.

Наступним кроком для спадкоємця буде звернення до землевпорядної організації за виготовленням технічної документації на земельну ділянку. Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб можна знайти за допомогою [https://land.gov.ua/reyestr_inzheneriv_zemlevporyadnykiv/ Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.] Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельну ділянки здійснено не буде. Після розробки і узгодження документації в необхідних установах буде присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, а відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.

Однак, трапляються випадки коли особа була внесена в державний акт на право колективної власності, але не отримала сертифікат. В такому випадку, щоб отримати земельний пай у спадок, потрібно [[Визнання права власності на пай, за умови неотримання спадкодавцем за життя сертифікату або помилкового невключення до списку власників|визнавати право власності на земельну ділянку]], звернувшись до суду.

'''УВАГА!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до '''1 січня 2025 року''' власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані [[Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі|безхазяйними]]. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов до суду]] про визначення додаткового строку для оформлення.

'''Варто звернути увагу на правовій позиці Верховного суду про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часом її відкриття, а документ для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку '''([https://verdictum.ligazakon.net/document/94974095 Постанова Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі N 609/1231/19])

Після отримання спадщини спадкоємцю необхідно [[Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)|'''виділити земельний пай в натурі''']].

== Спадкування паю, що знаходиться в оренді ==
Згідно із законодавством зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]].

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, '''протягом одного місяця''' з дня [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державної реєстрації права власності]] на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 1481 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].

'''Повідомлення повинно містити:'''
* кадастровий номер (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
* найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
* місце проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
* платіжні реквізити (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
'''Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.'''

Дані дії є обов’язком нового власника, з метою недопущення несприятливих наслідків для нього у майбутньому (отримання орендної плати, внесення змін до договору, зупинення строків для поновлення дії договору на навий строк). Так, неповідомлення орендодавцем про свої права на спадкове майно і ненадання орендодавцем необхідних платіжних реквізитів для виплати йому орендної плати, позбавляє орендаря можливості належним чином виконати своє зобов`язання за договором оренди, зокрема, сплатити орендну плату у встановлений договором строк. Отже, він не несе відповідальність за невиконання зобов`язання щодо сплати орендної плати. Вказане відповідає правовому висновку викладеному у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87732935 постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18)]. Крім того, у вказаній постанові Верховний суд дійшов висновку, що за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки він не має фактичної можливості сплатити орендну плату новому власнику.

Отже, успадкувавши пай, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір, крім випадку коли в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.
=== Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди ===
Після оформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта (виписки з Державного земельного кадастру) та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати.

Орендна плата за користування земельною ділянкою виплачується спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди після оформлення права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкоємець бажає внести [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки|зміни до умов договору оренди землі]] (наприклад, щодо орендної плати) до закінчення терміну дії договору, укладеного орендарем з попереднім власником, він повинен звернутись з відповідною пропозицією до орендаря. У випадку недосягнення згоди з орендарем спір вирішується в судовому порядку.
== Див. також ==
* [[Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою|Як розрахувати орендну плату за пай]]
* [[Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом

2025-02-18T14:05:27Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1357-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2421-IX#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом»]
*[https://ips.ligazakon.net/document/ME220244 Наказ Міністерства економіки України від 26 жовтня 2022 року № 4179 "Про затвердження Примірної форми трудового договору з нефіксованим робочим часом"]
==Поняття трудового договору з нефіксованим робочим часом==
'''Трудовий договір з нефіксованим робочим часом '''- це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених статтею 21-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця ''не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів,'' стороною яких є цей роботодавець.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати ''не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом''.
==Порядок укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом==
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом укладається, як правило, [https://ips.ligazakon.net/document/ME220244 в '''''письмовій формі''.''']

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Однак, відповідно до частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Таким чином, у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов'язковою.
==Зміст трудового договору==
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
*спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
*спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;
*інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
** розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;
** додаткові підстави для припинення договору (за необхідності). Слід фіксувати згадані умови в письмовій формі. Вказане допоможе запобігти виникненню майбутніх трудових спорів.
Примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
==Права працівника при виконанні роботи за договором з нефіксованим робочим часом==
Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов'язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.

Окрім того, якщо працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.

За результатами розгляду зазначеної вимоги роботодавець зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову укласти такий трудовий договір.

У разі відмови роботодавця укласти такий строковий або безстроковий трудовий договір працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу.
==Оплата праці за даним договором==
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, заробітна плата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця повинна бути виплачена працівникові у розмірі, не меншому за розмір заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за 32 години робочого часу.

У разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу - в порядку, передбаченому статтею 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].

Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
==Відповідальність за порушення законодавства про працю ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статтею 265 Кодексу законів про працю України] юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
* фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
* вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
* порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
* недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
* недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text законами України "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text "Про альтернативну (невійськову) службу",] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
* недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
* вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

* перевищення встановленої статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text 21-1 Кодексу законів про працю України] допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
* порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев’ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
* вчинення порушення, передбаченого абзацом десятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Контракт як особлива форма трудового договору

2025-01-17T12:19:32Z

Nahornyi.Denys: Перевірено на актуальність та граматику

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_005#Text Конвенція Міжнародної організації праці про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця від 28.06.1982 №158]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94 Наказ Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 "Про затвердження Типової форми контракту з працівником"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-98#Text Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року №12-рп/98 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство")]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів”]

== Поняття контракту ==
'''Контракт''' - це особлива форма [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]]. Сфера його застосування визначається законами України. Тобто його можна укладати лише у передбачених законом випадках. Контракт є підставою для видання наказу або розпорядження про зарахування на роботу; інших документів, наприклад заяви, не потрібно.

Відповідно до частини третьої статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Порядок укладання контрактів з працівниками незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності підприємства, установи визначається [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF Положенням про порядок укладання контрактів під час прийняття (наймання) на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170].

 '''Сторонами''' контракту є:
* працiвник;
* роботодавець (власник або уповноважений ним орган).

== Чим відрізняється контракт від звичайного трудового договору? ==
''Перше -'' це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір може укладатися як в письмовій, так і в усній формі.

''Друге -'' контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.

''Третє -'' контракт може бути тільки тимчасовим, тобто це строковий договір. Трудовий же договір укладається на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.

''Четверте -'' можливість передбачати в контракті додаткові (не передбачені чинним законодавством) обов'язки та права, як працівника, так і власника (уповноваженого органу).
Трудові правовідносини виникають одразу з прийняттям працівника на роботу. В разі дострокового розірвання контракт має передбачати, зобов’язання власника або уповноваженого ним органу щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові;

== Зміст контракту ==
Контракт укладається у письмовій формі, у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін контракту, набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, укладеною у письмовій формі. 
Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін. 
У контракті зазначається: 
* обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання;
* строк дії контракту;
* права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;
* умови оплати й організації праці;
* підстави припинення та розірвання контракту;
* соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

== З ким можна укласти контракт ==
Трудовий договір у формі контракту можна укладати з такими категоріями працівників

{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Категорія працівників !! Підстава
|-
| 1 || Наукові та науково-педагогічні працівники || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність"]
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2016-%D0%BF#n135 Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 998 "Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи"] (якою затверджено типову форму контракту)
|-
| 2 || Наймані працівники колективного сільськогосподарського підприємства || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"]
|-
| 3 || Фахівці, які залучаються до роботи в робочих групах комітетів Верховної Ради України|| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/116/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про комітети Верховної Ради України"]
|-
| 4 || Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління місцевої державної адміністрації|| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закон України "Про місцеві державні адміністрації"]
|-
| 5 || Працівники, яких приймає інвестор || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14 Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
|-
| 6 ||
* Керівники державних та комунальних закладів культури
* Професійні творчі працівники (художній та артистичний персонал) державних та комунальних закладів культури
|| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України "Про культуру"]
|-
| 7 || Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я ||
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1094-2017-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1094 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2019-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 792 "Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я та типових форм контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я"] (якою затверджено типову форму контракту)
|-
| 8 ||
* Керівник підприємства
* Виконавчий директор виробничого кооперативу
* Працівники підприємства (трудовий колектив)
|| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
|-
| 9 || Працівники біржі, які працюють за наймом || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12 Закон України "Про товарну біржу"]
|-
| 10 || Особи, які працюють на територіях радіоактивного забруднення || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
|-
| 11 || Особи, залучені до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання"]
|-
| 12 || Працівники споживчих товариств, у передбачених законом випадках|| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2265-12 Закон України "Про споживчу кооперацію"]
|-
| 13 || Державні службовці|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закон України "Про державну службу"]
|-
|14
|
* Керівники закладів освіти
* Керівники закладів вищої освіти, завідувачі кафедр
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України "Про вищу освіту"]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/726-2014-п#n136 Постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2014 року № 726 "Деякі питання реалізації статті 42 Закону України “Про вищу освіту”]
|}

'''<big>ВАЖЛИВО</big> ! Забороняється укладати трудовий договір у формі контракту у випадках, не передбачених законом.'''

== Особливості укладання контракту==
Контракт може укладатися як з ініціативи керівника підприємства, установи, так і особи, яка наймається на роботу.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 24 Кодексу законів про працю України] контракт укладається у письмовій формі його підписують роботодавець та працівник, якого наймають на роботу за контрактом.

За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту.

Контракт може містити положення щодо основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат у формі:

# Винагороди за підсумками роботи за рік;
# Премій за спеціальними системами і положеннями;
# Компенсації та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які встановлюються понад передбачені зазначеними актами норми.

Умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами і колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.

Усі умови контракту обов'язково погоджують сторони. Його оформлюють у двох примірниках, що мають однакову юридичну чинність і зберігаються у кожної із сторін контракту.

Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.

''' '''Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, обумовленої сторонами у контракті.

Контракт може бути змінений тільки за угодою сторін, складеною у письмовій формі.

'''''Контракт є підставою для видання наказу про прийняття працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.'''''

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 29 КЗпП] до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

* місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
* визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
* права та обов’язки, умови праці;
* наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис;
* правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
* проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
* організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
* тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
* процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

'''Працівник допускається до роботи, визначеної трудовим договором, після виконання зазначених вимог.'''

== Розірвання контракту ==
Підстави, умови та порядок розірвання контракту передбачені ст. ст. 21-25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF Положення про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170].

#У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 36 Кодексу законів про працю України], з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.
#У разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
#Контракт підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за контрактом, порушення роботодавцем законодавства про працю, невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов'язань, передбачених контрактом, та з інших поважних причин. Звільнення працівника у цьому разі проводиться відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 39 Кодексу законів про працю України].
#За два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.
#Спори між сторонами контракту розглядаються в установленому чинним законодавством порядку.
За правилами цивільного судочинства розглядаються спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п. 5 ч. 1 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]. Таким чином, спори про звільнення з посади директора за п. 8 ч. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] (з підстав, передбачених контрактом) розглядаються за правилами цивільного судочинства.

== Оскарження контракту ==
Оскаржити умови контракту можливо на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини першої статті 233 КЗпП].

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104330177 Постанова Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 756/13167/16-ц] (Переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під пункт 2 частини першої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк).

[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу‎]]