WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Призначення на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу

2023-12-14T10:52:45Z

Nadiia.dosiievych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту" (далі - Закон)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1109-2015-%D0%BF Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1109]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1417-13 Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2013 року № 1135]
* [https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-nagalnih-pitan-vprovadzhennya-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu Лист Міністерства освіти і науки України від 08 квітня 2020 року № 1/9-201 "Щодо нагальних питань впровадження Закону України "Про повну занальну середню освіту"]
== Хто може бути керівником закладу загальної середньої освіти ==
Керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка:
# є громадянином України, вільно володіє державною мовою;
# має вищу освіту ступеня не нижче магістра;
# стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти);
# організаторські здібності;
# стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків;
# пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] (частина перша статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).
Не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти особа, яка:
# є недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
# має судимість за вчинення злочину;
# позбавлена права обіймати відповідну посаду;
# за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення;
# за рішенням суду визнана винною у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією;
# підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].
== Хто призначає керівника загальноосвітнього навчального закладу ==
Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами '''конкурсу''', що проводиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) (частина перша статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).

Конкурсна комісія має складати від 6 до 15 людей на паритетних засадах:

• представник або представники засновника;

• представник відповіднох місцевої державної адміністрації чи територіального органу центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти (державні службовці);

• представники інститутів громадянського суспільства (громадських об’єднань керівників закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних працівників, районної (міської) профспілкової організації та інших громадських формувань, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо).

Не може бути включена людина, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена; має судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення; є близькою людиною учасника конкурсу або особою, яка може мати конфлікт інтересів.

Керівник приватного, корпоративного закладу загальної середньої освіти обирається та призначається на посаду засновником (засновниками) відповідно до установчих документів закладу освіти.

У роботі конкурсної комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники органів громадського самоврядування закладу освіти, на посаду керівника якого оголошено конкурс.

== Порядок проведення конкурсу ==
Рішення про проведення конкурсу приймається '''засновником''' державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою).

Рішення про конкурс потрібно ухвалити не менше ніж за два місяці до закінчення контракту попереднього директора. Або разом із затвердженням статуту нового закладу. Або протягом 10 робочих днів із дня, коли визнали, що конкурс не відбувся чи з дня дострокового припинення трудового договору попереднього керівника. Оголосити про конкурс на сайті засновника й закладу освіти треба на наступний робочий день після ухвалення рішення про конкурс. В оголошенні обов'язково зазначаються: найменування і місцезнаходження закладу освіти,посада та умови оплати праці, кваліфікаційні вимоги до керівника закладу освіти відповідно до Закону, вичерпний перелік, кінцевий строк і місце подання документів для участі в конкурсі, дата та місце початку конкурсного відбору, етапи його проведення та тривалість,прізвище та ім’я, номер телефону та адресу електронної пошти особи, яка уповноважена надавати інформацію про конкурс та приймати документи для участі в конкурсі.

Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснюється за результатами:
* перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"] та інших нормативно-правових актів у сфері загальної середньої освіти;
* перевірки професійних компетентностей шляхом письмового виконання ситуаційного завдання;
*публічної та відкритої презентації державною мовою перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, а також надання відповідей на запитання членів конкурсної комісії в межах змісту конкурсного випробування.
Загальна тривалість конкурсу не може перевищувати двох місяців з дня його проголошення.

=== Перелік документів необхідних для участі у конкурсі ===
Для участі в конкурсі подаються такі документи:
# заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
# автобіографія та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);
# копія паспорта громадянина України;
# копія документа про вищу освіту (з додатком, що є його невід’ємною частиною) не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста);
# документ, що підтверджує вільне володіння державною мовою;
# копія трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної (науково-педагогічної) роботи не менше трьох років на день їх подання (крім приватних та корпоративних закладів освіти);
# довідка про відсутність судимості;
# довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;
# мотиваційний лист, складений у довільній формі (частина п'ята статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).
Особа може надати інші документи, що підтверджують її професійні та/або моральні якості.

Визначені документи подаються '''особисто''' (або уповноваженою згідно з довіреністю особою) до конкурсної комісії у визначений в оголошенні строк, що може становити від 20 до 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.

'''До участі у конкурсі не можуть бути допущені особи, які:'''
* не можуть обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону];
* подали не всі документи, визначені цим Законом, для участі в конкурсі;
* подали документи після завершення строку їх подання.
Засновник зобов’язаний організувати та забезпечити ознайомлення кандидатів із закладом загальної середньої освіти, його трудовим колективом та представниками органів громадського самоврядування такого закладу не пізніше п’яти робочих днів до початку проведення конкурсного відбору.
=== Визначення переможця конкурсу ===
Конкурсна комісія протягом '''двох робочих днів''' з дня завершення конкурсного відбору визначає переможця конкурсу та оприлюднює результати конкурсу на офіційному вебсайті засновника (частина дев'ята статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).
== Укладення трудового договору з переможцем конкурсу ==
Протягом '''трьох робочих днів''' з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним [[строковий трудовий договір]].

Трудовий договір укладається '''на шість років''' на підставі рішення конкурсної комісії. З особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір строком на '''два роки'''. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на '''чотири роки''' без проведення конкурсу (частина дванадцятий статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).

Особа не може бути керівником одного і того ж закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (крім тих, що розташовані в населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти).
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]

Оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до виборчої комісії

2023-12-05T13:20:58Z

Nadiia.dosiievych: Докази повідомлення зазначених осіб додаються до протоколу засідання виборчої комісії, на якому відбувався розгляд скарги.

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію України"]

==Суб'єкти звернення до виборчої комісії зі скаргою==
Суб’єктом звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може бути:
#кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах. Від імені кандидата суб’єктом звернення зі скаргою може бути також довірена особа кандидата, представник кандидата у Центральній виборчій комісії, територіальній виборчій комісії;
#партія (організація партії) - суб’єкт відповідного виборчого процесу в особі її керівника, уповноваженого представника, уповноваженої особи партії (організації партії) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу організації партії);
#офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб’єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації;
#виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.
Виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчим кодексом України] випадках, під час проведення голосування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України], незабезпечення встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчим кодексом України] умов для голосування виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком). 
Кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах та від його імені довірена особа можуть оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність стосуються відповідного регіону, округу, де цей кандидат зареєстрований для участі у виборах.

==Суб'єкти розгляду скарг та предмет оскарження до виборчої комісії==
{| class="wikitable"
|-
! До якої ВК подається скарга: !! На що можна поскаржитись:
|-
| ЦВК ( Центральна виборча комісія) || Бездіяльність окружної виборчої комісії;
Бездіяльність ТВК, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК ( Територіальна виборча комісія), яка встановлює результати відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ТВК, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів, у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються, (наприклад, на ДВК можна поскаржитись до міської ТВК в місті без районного поділу)
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка утворила відповідну ДВК || Дії чи бездіяльність члена ДВК
|}

==Скарга: форма та зміст скарги==
Скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі та має містити:
#назву виборчої комісії, до якої вона подається;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб’єкту звернення;
#суть порушеного питання;
#виклад обставин і зазначення доказів, якими суб’єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;
#чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб’єкта розгляду скарги;
#перелік документів і матеріалів, що додаються;
#підпис суб’єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб’єкта, із зазначенням дати підписання. У скарзі можуть бути зазначені заінтересовані особи, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги.У скарзі зазначається статус суб'єкта звернення зі скаргою у виборчому процесі.

===Строки подання скарги до виборчої комісії===
Є загальний та спеціальний строк подання скарги. 
Загальний строк подання скарги — протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб’єктом оскарження.

Спеціальні строки подання скарги:
#щодо порушення, яке мало місце до дня голосування,— протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування;
#щодо рішень, дій чи бездіяльності ВК, членів ВК, що мали місце:
у день голосування;
* під час підрахунку голосів виборців на ВД;
* встановлення підсумків голосування;
* під час транспортування виборчих документів;
* не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною ВК виборчих документів такої комісії відповідно до ВКУ. 
Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією. Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються . Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, але не була вчинена дія, передбачена законом. 
Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду у зв’язку з недотриманням вимог Кодексу при її оформленні . Зміна або уточнення вимог суб’єкта звернення зі скаргою після її подання до ВК, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб’єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою.

===Приймання та реєстрація скарги===
Скарги, що подаються до виборчої комісії, приймаються та реєструються в журналі реєстрації документів, заяв і скарг.
Прийняти скаргу мають право:
* голова комісії;
* заступник голови комісії;
* секретар комісії;
* інший визначений рішенням комісії член ВК.
Після реєстрації скарги голова ВК, а в разі його відсутності — заступник голови має:
* попередньо розглянути скаргу;
* вчинити резолюцію щодо її виконання.

===Повернення скарги без розгляду.===
Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 67 ВКУ, повертається суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду:
#за загальним правилом — не пізніш як на наступний день після дня її надходження;
#якщо скарга подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня — невідкладно.

===Розгляд скарги.===
Скарга, оформлена з додержанням вимог Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні не пізніше як на третій день з дня отримання скарги.

На засідання виборча комісія з розгляду скарги обов’язково запрошується:
* суб’єкт звернення зі скаргою,
* суб’єкт оскарження,
* заінтересовані особи, зазначені у скарзі.
Виборча комісія повідомляє зазначених вище осіб про місце, день і час проведення засідання комісії, на якому передбачається розгляд скарги
* рекомендованою телеграмою,
* факсимільним повідомленням,
* засобами електронної пошти,
*по телефону (телефонограмою, SMS-повідомленням).
Докази повідомлення зазначених осіб додаються до протоколу засідання виборчої комісії, на якому відбувався розгляд скарги.

Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб’єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а в разі неможливості — не пізніше початку розгляду скарги. Суб’єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду виборчою комісією.

===Перевірка обставин викладених у скарзі правоохоронними органами===
Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів для припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування (повторного голосування), у день голосування чи в наступний за ним день - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.

===Задоволення у скарзі===
При задоволенні скарги Виборча комісія може прийняти рішення, яким:
#визнати рішення суб’єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу;
#скасувати оскаржене рішення;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;
#зобов’язати суб’єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
#поновити в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити передбачені законодавством дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними. ВК вищого рівня за результатом розгляду скарги, на підставі рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення ВК нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання.

===Відмова у задоволенні скарги===
Виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що:
#оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб’єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб’єктів виборчого процесу;
#суб’єктом звернення зі скаргою не надано підтвердження порушення суб’єктом оскарження законодавства про вибори, а наявних у матеріалах скарги доказів недостатньо для встановлення цього факту виборчою комісією;
#виборцем не доведено порушення особисто його виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження;
#на момент розгляду скарги виборчою комісією, членом ВК — суб’єктом оскарження вчинено необхідні дії, скасовано рішення, що є предметом оскарження, або іншим способом поновлено права суб’єкта звернення зі скаргою відповідно до вимог Кодексу (відсутність предмета оскарження).

Копія рішення виборчої комісії видається чи надсилається:
* суб’єкту звернення зі скаргою;
* суб’єкту оскарження;
* заінтересованим особам;
* іншому суб’єкту, про якого йдеться у рішенні не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а в разі прийняття рішення напередодні, в день виборів або на наступний день — невідкладно.

[[Категорія:Виборче право]]

Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"

2023-11-07T14:44:22Z

Nadiia.dosiievych: Дистанційна реєстрація шлюбу. Як подати заяву через дію

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* Сімейний кодекс [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502-2016-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 502 “Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1018-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 липня 2016 року № 2247/5 "Про реалізацію пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу"]
==Хто може вступити у шлюб і з якого віку?==
Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. 
Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.
А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть [[Надання права на шлюб неповнолітній особі|навіть шістнадцятирічні]].
==“Шлюб за добу”: що це за послуга?==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Звертаємо вашу увагу, що навіть за таких умов органи державної реєстрації актів цивільного стану '''ПРАЦЮЮТЬ''' у штатному режимі, крім міст/районів, де такої можливості немає у зв'язку з веденням активних бойових дій.

Державна реєстрація шлюбу дозволяється '''у день подання''' відповідної заяви.

07 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постанову № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"], відповідно до якої, зокрема державна реєстрація шлюбу, якщо один із наречених є '''військовослужбовцем''' Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Національної гвардії, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, поліцейським, особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особою начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки або працівником закладу охорони здоров'я, може проводитися відділами державної реєстрації актів цивільного стану без особистої присутності такого нареченого (нареченої).
|}
У такому випадку заява військовослужбовця, поліцейського, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки або працівника закладу охорони здоров'я про державну реєстрацію шлюбу, що одночасно є підтвердженням факту надання ним згоди на шлюб, подається безпосередньому командиру (керівнику), яким засвідчується справжність підпису на відповідній заяві та забезпечується її передача (надсилання) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано особисто нареченим (нареченою) заяву про державну реєстрацію шлюбу.

'''"Шлюб за добу" '''- це пілотний проект. Його '''суть полягає''' у можливості зареєструвати шлюб у скорочений термін, в тому числі за добу за принципом екстериторіальності, тобто не має значення місце проживання громадян, які бажають вступити до шлюбу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502-2016-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 502 “Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу”] поширює дію послуги за обраним заявниками місцем у мм. Києві, Львові, Одесі, Херсоні, Маріуполі, Сєвєродонецьку, Вінниці, Дніпрі, Луцьку, Миколаєві, Кам’янець-Подільському, Рівному, Житомирі, Харкові, Ужгороді, Чернівцях, Івано-Франківську, Сумах, Тернополі, Чернігові, Кривому Розі, Бахмуті, Запоріжжі, Білій Церкві, Борисполі, Кропивницькому, Станиці Луганській, Білгород-Дністровському, Полтаві, Кременчуці, Чугуєві, Хмельницькому, Черкасах, Хотині, Ковелі, Нововолинську, Нікополі, Кам’янському, Волновасі, Лимані, Покровську, Коростені, Мукачеві, Тячеві, Олександрії, Вознесенську, Первомайську Миколаївської області, Ізмаїлі, Дубному, Сарнах, Тростянці Сумської області, Генічеську, Новій Каховці, Каневі, Смілі, Вижниці, Володимир-Волинському, Радомишлі, Вишгороді, Трускавці, Чорноморську, Ромнах, Чорткові, Умані, Ніжині, Бердичеві, Новограді-Волинському, Калуші, Шостці, Корюківці, Коломиї, Кременці та с. Холодна Балка Біляївського району Одеської області, с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області, с. Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області.
==Яка процедура?==
Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану (надалі -ДРАЦС). 
При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані наречені. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу ДРАЦС в будь-якому населеному пункті. 
Для того, щоб скористатися сервісом з реєстрації шлюбу у скорочені строки, нареченим необхідно ''зробити кілька простих кроків'':
# Звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу, відомості про якого розміщені відповідним територіальним органом юстиції на офіційному сайті.
# Обрати дату та час для проведення державної реєстрації шлюбу.
# Укласти цивільно-правовий договір про надання послуги.
# Завітати на власне весілля.

== Перелік документів ==
Для отримання відповідної послуги, заявником необхідно подати такі документи:

* паспорт громадянина України (паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства). У разі, якщо Замовником є іноземець, особа без громадянства, додається документ, що підтверджує законність його перебування на території України;

* індентифікаційний номер платника податків (у разі наявності);

* у разі якщо замовники або один з них раніше перебували у шлюбі, – документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок органу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо.

Не пред’являються оригінали документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу, якщо відповідні актові записи цивільного стану, про які повідомили у цьому Договорі, складені органами державної реєстрації актів цивільного стану України.

Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку.

* документи про сплату державного мита та про сплату платних послуг, що надаються органом державної реєстрації актів цивільного стану.

== Куди звернутися? ==
'''Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на [https://minjust.gov.ua/m/de-zareestruvati-shlyub-za-24-godini сайті Міністерства юстиції України]'''

== Дистанційна реєстрація шлюбу ==
На період воєнного стану для вищевказаних категорій військовослужбовців можлива дистанційна реєстрація шлюбу без нареченого/нареченої.

Така особа, повинна підготувати заяву для проведення реєстрації та передати керівнику (командиру), який може засвідчити справжність підпису для подальшої передачі заяви відповідним органам. Після перевірки документ відправляється у спеціальний відділ держреєстрації актів цивільного стану або будь-якого іншого органу державної реєстрації актів, які працюють під час військового стану. Заява про державну реєстрацію шлюбу має '''містити інформацію''' про обох партнерів( ПІП, дату народження, громадянство).

Реєстрацію проводять працівники органу державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідальна особа (командир або начальник), керівник медичного закладу готує акт, що підтверджує реєстрацію шлюбу особи, яка має право на дистанційний шлюб.

Таким чином, військові, які виконують бойові завдання далеко від своїх наречених, мають можливість укласти шлюб дистанційно, при цьому навіть не сплачуючи державного мита.

Громадяни, які перебувають за межами України, можуть зареєструвати шлюб у дипломатичних представництвах та консульських установах за кордоном.

== Як подати заяву через Дію? ==
Подати заяву до РАЦСу також можна онлайн, через портал Дія. Скористатися послугою можуть громадяни України, старші 18 років, які мають електронний підпис.

Щоб подати заяву про шлюб у Дії, потрібно:

1. Авторизуватися на порталі Дія та перейти у розділ Сім’я.

2. Обрати послугу Заява про шлюб.

3. Заповнити заяву. Тут можна обрати час та місце реєстрації шлюбу, церемонію у святковій залі та інші додаткові послуги.

4. Сплатити адміністративний збір.

5. Підписати заяву електронним підписом.

6. Далі ваш партнер отримає посилання на заяву електронною поштою. Він має авторизуватися у кабінеті на порталі, перейти за посиланням з пошти та підписати заяву електронним підписом.

Обраний ДРАЦС надішле результат розгляду заяви та деталі щодо церемонії на ваш мейл.

== Вартість ==
Вартість послуг з організації проведення державної реєстрації шлюбу складається з:
* вартості послуг Організатора;
* вартості додаткових послуг локації;
* платних послуг органу державної реєстрації актів цивільного стану;
* державного мита.
==Переваги застосування “Шлюбу за добу”==
* Реєстрація шлюбу в час та у місці, обраному нареченими.
* Відсутність необхідності звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
* Відсутня необхідність чекати.
[[Категорія: Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2023-10-30T11:37:56Z

Nadiia.dosiievych:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Вибочий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99 Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 58]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|https://www.slideshare.net/presskvukyiv/ss-34614483]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
# Особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку (частина третя статті 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Виборчого кодексу України] (далі - Кодекс). Не можуть бути Офіційними спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій громадяни України. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
Офіційні спостерігачі реєструються: 
→ окружною виборчою комісією - офіційного спостерігача від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України реєструється окружною виборчою комісією за поданням уповноваженого на підставі довіреності представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі; 
→ [http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією] - офіційних спостерігачів від партій, кандидатів на пост Президента України у закордонному виборчому окрузі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 (частина перша статті 112 Кодексу]).

=== Перелік необхідних документів ===
♦ У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце роботи, посада (заняття), номери контактних телефонів, відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).;
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (за потреби).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' (частина третя статті 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Кодексу]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніш як на третій день після внесення подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 частина четверта статті 112 Кодексу)].

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів (частина шоста статті 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу]).

'''''Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:'''''
# 1) бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій; 2) ознайомлюватися з матеріалами передвиборної агітації; 3) бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях, перебувати у приміщеннях дільничних, окружних, територіальних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично; 4) здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців; 5) після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення відповідних виборів та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України; 6) утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їхньої діяльності в межах повноважень, передбачених цим Кодексом; 7) отримувати копії протоколів, інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом (частина шоста статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу]).

==== ''Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:'' ====
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування.

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України. Про припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення. Повноваження офіційного спостерігача від партії (організації партії), кандидата, висунутого партією (організацією партії), вважаються припиненими з моменту втрати відповідною партією (організацією партії) статусу суб’єкта виборчого процесу.

.
[[Категорія: Виборче право]]

Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України

2023-10-03T09:08:29Z

Nadiia.dosiievych:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Вибочий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99 Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 58]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0026359-14 Постанова Центральної виборчої комісії від 27 лютого 2014 року № 26 "Про форми посвідчень суб’єктів та інших учасників виборчого процесу з виборів Президента України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197]
[[Файл:-5-638.jpg|міні|https://www.slideshare.net/presskvukyiv/ss-34614483]]

==Хто може стати офіційним спостерігачем==
Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).

Офіційні спостерігачі можуть бути від:
* кандидата на посаду президента;
* громадської організації, яка отримала дозвіл мати офіційних спостерігачів під час виборів Президента України;
* партії, що висунула кандидата на виборах;
* іноземних держав та міжнародних організацій.

==Хто не може бути офіційним спостерігачем==
# Особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;
# член виборчої комісії;
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку (частина третя статті 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Виборчого кодексу України] (далі - Кодекс). Не можуть бути Офіційними спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій громадяни України. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати акредитованих офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем).

== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==
Офіційні спостерігачі реєструються: 
→ [http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/WP001 окружною виборчою комісією] - офіційного спостерігача від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України, громадської організації '''за поданням уповноваженого на підставі довіреності''' від партії представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі або керівника відповідної громадської організації; 
→ [http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією] - офіційних спостерігачів у закордонному виборчому окрузі та офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій (частина перша статті 112 К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 одексу]).

=== Перелік необхідних документів ===
♦ У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце роботи, посада (заняття), номери контактних телефонів, відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.

''До подання додаються:''
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).;
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (за потреби).
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України].
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' (частина третя статті 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Кодексу]).

Документи щодо реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій подаються до Центральної виборчої комісії не раніше дня початку виборчого процесу та '''не пізніш як за сім днів до дня голосування на загальнодержавних виборах та не пізніш як за десять днів до дня голосування на місцевих виборах безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України''' (пункт 2.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядку реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]).

=== Строк розгляду документів ===
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм '''посвідчення''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0026359-14 формою], встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніше наступного дня після внесення подання (частина четверта статті 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Кодексу]).

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій ухвалюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п’ять днів до дня виборів, а у разі призначення повторного голосування - не пізніш як за п’ять днів до дня повторного голосування та видається '''посвідчення''' у встановленій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0026359-14 формі] (дійсне за умови пред’явлення документа, що посвідчує його особу).

== Повноваження офіційних спостерігачів ==
Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів (частина шоста статті 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу]).

Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:
# бути присутнім на зустрічах кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, представників партій, які висунули кандидатів, з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;
# знайомитися з матеріалами передвиборної агітації;
# бути присутнім з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] на засіданнях та перебувати у приміщеннях дільничних та окружних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи членам виборчої комісії фізично;
# робити фото-, кінозйомки, аудіо- та відеозаписи не порушуючи при цьому таємниці голосування;
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення виборів Президента України та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їх діяльності в межах повноважень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];
отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] (частина шоста статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу]). ''Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:''
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;

* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;

* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування.

== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==
'''Підстави припинення повноважень офіційного спостерігача:'''
* відкликання уповноваженим представником партії, кандидатом на пост Президента України або керівником громадської організації;
* складення свої повноваження за власною заявою;
* у разі скасування реєстрації кандидата на пост Президента України;
* дострокове припинення повноважень повноваження офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій Центральною виборчою комісією у разі порушення ними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу], ухваливши відповідне мотивоване рішення (пункт 3.1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядку реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]);
* за зверненням керівника відповідної міжнародної організації (особи, що представляє міжнародну організацію в Україні) або акредитованого в Україні дипломатичного представництва іноземної держави щодо відкликання, скасування реєстрації запропонованого ними офіційного спостерігача чи особистої заяви такого спостерігача про складення своїх повноважень Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування його реєстрації (пункт 3.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядку реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]);
* після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Кодексом.
У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів.
[[Категорія: Виборче право]]

Припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати

2023-07-11T09:14:02Z

Nadiia.dosiievych: доповнено пункт "Припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на майно"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]
== Перелік підстав звільнення одного з батьків від обов’язку утримувати дитину ==
* Досягнення дитиною повноліття.
У цьому випадку батько звільняється від сплати аліментів, якщо дитина досягла вісімнадцяти років. Також така дитина повинна бути працездатною та не навчатися у вищому навчальному закладі.
* Якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків.
Окрім цього, дохід дитини повинен повністю забезпечувати її потреби. Якщо дохід дитини зменшився та не забезпечує її потреби, то заінтересована особа (той, з ким проживає дитина) може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
{| class="wikitable"
|-
| Зверніть увагу, батьки можуть бути звільненні від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
|}
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 189 СК України,] якщо між подружжям було підписано угоду про сплату аліментів, то звільнення від сплати аліментів можливе у разі виникнення наступних обставин:
* закінчився термін дії угоди, наприклад документ, може бути підписаний на певний строк, після закінчення якого він перестає мати силу;
* загибель однієї зі сторін угоди.
Якщо аліментні зобов’язання виникли на підставі рішення суду, то в цьому випадку можна виділити наступні обставини, в результаті яких наступає звільнення від сплати аліментів:
* досягнення дитиною повнолітнього віку та повної дієздатності, адже згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 180 СК України], батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей;
* усиновлення дитини іншою особою;
* у разі виникнення ситуації, внаслідок якої суд визнає, що людина, яка потребує отримання аліментів, відновила свою працездатність або перестала потребувати грошових виплатах;
* вступ людини, яка потребує отримання аліментів, в новий шлюб, тим самим появу іншого способу матеріальної допомоги;
* смерть людини, яка зобов’язана виплачувати аліменти або смерть людини, якій ці аліменти виплачуються.
У будь-якому випадку рішення про звільнення від сплати аліментів приймається судом і буде залежати від низки причин, від сімейного і матеріального благополуччя та інших життєво важливих обставин.
[[Файл:ПЗ про припинення від сплати аліментів та звільнення від сплати аліментів зразок.doc|міні]]
Відповідно до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 477/1165/20, наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов’язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов ‘язок утримання дитини несуть лише її батьки. Аліментний обов’язок позивача був заснований на факті батьківства ,а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв’язку з ти, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є ( і, відповідно ніколи не був) батьком дітей. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною. Що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.
== Припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на майно ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст.190 Сімейного кодексу України] батьки дитини мають право укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку із передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку та ін.).

Такий договір можна укласти лише з дозволу органів опіки та піклування.
Дитина може брати участь в укладенні договору, якщо вона досягла 14 років.
Договір про припинення права на аліменти посвідчується нотаріально та підлягає державній реєстрації.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

З метою забезпечення охорони майнових прав неповнолітньої дитини, яка стала власником нерухомого майна на підставі договору про припинення права на аліменти для дитини, та забезпечення її утримання, встановлено правило про неможливість звернення стягнення на це майно. Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.

Укладений договір про припинення права на аліменти для дитини визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

За позовом відчужувача нерухомого майна договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.

===== Кому належатиме нерухоме майно =====
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або ж дитина і той з батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності.

Закон не визначає розмірів часток у праві спільної часткової власності.У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно її утримувати.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87243178 Постанова Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 672/198/19]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Виконання заповіту

2023-04-19T09:30:33Z

Nadiia.dosiievych: доповнено пунктом "Право виконавця заповіту на відмову від своїх повноважень"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України “Про нотаріат”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11 Наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5 “Про затвердження Положення про Спадковий реєстр”]
== Поняття виконавець заповіту ==
Виконавець заповіту — це особа, яка має стежити за дотриманням розпоряджень, що містяться у заповіті. Також така особа виступає гарантом здійснення волі спадкодавця.
== Хто може призначати виконавця заповіту ==
Призначати виконавця заповіту можуть заповідач, спадкоємці, нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заповідач має право самостійно визначати виконавця заповіту або виконавців.

'''Випадки коли виконавець заповіту призначається не заповідачем:'''
# '''Спадкоємцями.'''Спадкоємці звертаються з позовом до суду про усунення виконавця заповіту, який був призначений заповідачем, якщо виконавець не може забезпечити виконання волі заповідача, при цьому в суді вони повинні довести неможливість виконання заповіту призначеним виконавцем. Це може бути з таких обставин, як: тяжка хвороба, смерть, втрата дієздатності виконавцем заповіту. Виконавець заповіту призначається судом за зверненням одного із числа спадкоємців.
# '''Нотаріусом або у сільській місцевості – уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.'''Тоді нотаріусом видається документ, який буде підтверджувати його повноваження, може видаватись свідоцтво виконавця заповіту, яке оформляється згідно нормативного акту. Виконавців заповіту може бути декілька.
Згідно статті 1289 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою.

Згода особи бути виконавцем заповіту може бути виражена на тексті самого заповіту або додана до нього.

Особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини.

== Право виконавця заповіту на відмову від здійснення своїх повноважень ==
Виконавець заповіту, незалежно від того, ким його було призначено, має право відмовитися від здійснення своїх повноважень та зобов'язаний негайно повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, про відмову від здійснення своїх повноважень. Проте, не може відмовитися від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям.

Виконавець заповіту відповідає перед спадкоємцями за збитки, що були їм завдані у зв'язку з невиконанням вищезазначених вимог.

== Повноваження виконавця заповіту ==
'''Повноваження виконавця заповіту можна поділити на дві колонки:''' 
'''Перша''' - обов’язки, які спрямовані на забезпечення інтересів спадкоємців:
* вживати заходів щодо охорони спадкового майна, виконавець повинен вживати всі можливі заходи до всієї спадщини, а не тільки до тієї частини яка зазначена у заповіті;
* управляти спадщиною, у разі якщо до складу спадщини входить таке майно яким потрібно управляти, це можуть бути грошові суми, цінні папери або інше;
* забезпечити отримання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;
* вживати заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;
* вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов'язань, тобто витребувати майно, яке входить до складу спадщини, але знаходиться в інших осіб.
'''Друга''' - інші особи.
* забезпечити одержання частки особами, які мають право на обов'язкову частку у спадщині;
* забезпечити виконання спадкоємцями дій, які на них покладено заповітом. Нотаріус за місцем відкриття спадщини видає виконавцю заповіту відповідний документ, який підтверджує його повноваження, – свідоцтво виконавця заповіту. У тексті свідоцтва нотаріус обов’язково зазначає всі повноваження виконавця заповіту. Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, про видачу свідоцтва виконавця заповіту нотаріус повідомляє відповідні органи опіки та піклування. За видачу такого свідоцтва стягується державне мито в розмірі, передбаченому чинним законодавством.
У законодавстві перелік повноважень є вичерпним, але заповідач у заповіті може визначати і інші додаткові повноваження на свій власний розсуд.

Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, вираженої в заповіті.

Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути документ, який видавався нотаріусом для підтвердження його повноважень. У разі відмови виконавця повернути цей документ спадкоємці (їхні законні представники, органи опіки та піклування) мають право звернутися до суду з позовом про витребування документа, який засвідчував повноваження виконавця.
== Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повноважень ==
* Заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець заповіту має право одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень.
* Якщо розмір плати не визначений заповідачем, він може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору - судом.
* Виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшкодування тих витрат, які були ним зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.
== Хто здійснює контроль за виконанням заповіту ==
Контроль за виконанням заповіту покладається на спадкоємців, але якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, тоді контроль за виконанням заповіту покладається на батьків (усиновлювачів), опікунів чи піклувальників або на органи опіки та піклування. Якщо вище названі особи вимагають від виконавця заповіту звіт про дії, які були ним вчинені стосовно виконання заповіту — він зобов'язаний їм надати такий звіт.
== Підставами для припинення повноважень виконавця заповіту ==
* виконання заповіту;
* визнання заповіту недійсним;
* смерть виконавця;
* смерть спадкоємця;
* рішення суду, яким виконання заповіту визнається неналежним;
* відмова від виконання заповіту.
== Оскарження дій виконавця заповіту ==
Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають чинному законодавству, порушують інтереси спадкоємців.
Позовна давність оскарження неправомірних дій виконавця заповіту становить один рік. Перебіг строку визначається з моменту, коли особи, вище згадані, дізнались про порушення умов заповіту або прав спадкоємців.
[[Категорія: Спадкове право]]

Надання додаткових відпусток одиноким матерям

2023-03-16T08:59:54Z

Nadiia.dosiievych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 3aкoн України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/vidpustki/list-ministerstva-socialnoi-politiki-ukraini-schodo-nadannya-dodatkovoi-vidpustki-odinokiy-materi Лист Міністерства соціальної політики України від 30 травня 2014 року №193/13/123-14 «Щодо надання додаткової відпустки одинокій матері»]
== Поняття «одинока мати» ==
Одинокою матір’ю вважається:
* жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
* вдова;
* жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, попри факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).
Визначення терміну «одинока мати», застосовується лише для надання пільг і гарантій, установлених трудовим законодавством щодо відпусток.
== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку одиноким матерям ==
=== Жінка, яка не перебуває в шлюбі і в свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис зроблено за вказівкою матері: ===
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Довідка органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;
* Копія паспорта.
=== Вдова: ===
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Копія свідоцтва про укладення шлюбу;
* Копія свідоцтва про смерть чоловіка;
* Копія паспорта.
=== Жінка, яка виховує дитину без батька: ===
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* Офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Якщо працівниця не доведе факту, що вона справді виховує дитину сама, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки. 
Зокрема, одним із таких документiв, наприклад, може бути:
* рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав;
* ухвала суду чи постанова слiдчого про розшук вiдповiдача в справi за позовом про стягнення алiментiв;
* акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення, у якому зi слiв сусiдiв (за наявностi їхнiх пiдписiв в актi) пiдтверджується факт вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини;
* довiдка зi школи про те, що батько не бере участi у вихованнi дитини (не спiлкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участi в батькiвських зборах), тощо.
Тобто для отримання додаткової соцiальної вiдпустки розлучена жiнка, крiм заяви про надання цiєї вiдпустки, копiй свiдоцтва про народження дитини та розiрвання шлюбу, має подати роботодавцю один із названих вище або будь-який iнший документ, що пiдтверджує вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.
== Підстави для надання додаткової відпустки ==
Наявність:
* двох або більше дітей віком до 15 років;
* дитини з інвалідністю;
* усиновленої дитини;
* дитини в одинокої матері;
* дитини у батька, яку він виховує без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
* дитини під опікою (піклуванням);
* дитини у прийомних батьків.
При визначенні підстав для отримання права на відпустку на дітей, одна дитина може бути врахована кілька разів. Тобто, якщо у матері є двоє дітей віком до 15 років і одна з них є дитиною з інвалідністю, то така мати має право на відпустку за двома підставами.
Якщо є кілька підстав для надання відпустки, передбаченої її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Якщо жінка має лише одну дитину віком до 15 років, то право на додаткову відпустку у неї з'являється того ж року, коли народжується друга дитина за умови, що вона в цей рік працювала.Право це тримає до того року включно, коли дитина досягає граничного віку (15 або 18 років).
== Тривалість додаткової відпустки ==
'''Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, на сьогоднішній день становить 10 календарних днів.''' 
Святкові і неробочі дні не враховуються. Тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів. Але при цьому святкові і неробочі дні не оплачують. При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Тривалість невикористаних соціальних відпусток на дітей за попередні роки повинна визначатися відповідно до норм законодавства, що діяли на той час.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Поділ такої відпустки на дітей допустимо ділити на частини з підставами. Тобто, якщо є декілька підстав, то спочатку можна надати відпустку за однією ( наприклад, тривалістю 10 календарних днів), а через деякий час — за іншою підставою (наприклад тривалістю 7 календарних днів); '''не можна надавати частинами, якщо є тільки одна підстава для її надання.'''
== Строк давності права на додаткову соціальну відпустку ==
Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей. Якщо одинока мати, яка працює і сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 року — тривалістю 7 календарних днів за кожен календарний рік до виповнення дитиною повноліття, а з 2010 року — тривалістю 10 календарних днів. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку, а у разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки.
Додаткова соціальна відпустка надається незалежно від стажу роботи на підприємстві та протягом календарного року, а не за відпрацьований робочий рік. Працівник може використати її незалежно від дати народження дитини (до чи після). <blockquote>''Враховуючи те, що статус одинокої матері може змінитися протягом календарного року, роботодавець має право вимагати поновлення документів один раз на рік.''</blockquote>
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Одинока мати (батько)]]
[[Категорія: Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]

Повторне голосування на місцевих виборах

2023-03-03T09:55:36Z

Nadiia.dosiievych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
==Підстави призначення повторних місцевих виборів==
===Підстави призначення повторних виборів у багатомандатному виборчому окрузі===
#до виборчого бюлетеня для голосування в день виборів або в день повторного голосування на виборах депутатів в багатомандатному виборчому окрузі, сільського, селищного, міського голови було включено лише одного кандидата, і кількість голосів виборців, поданих на його підтримку, становить не більше 50 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні;
#до виборчого бюлетеня для голосування на виборах міського голови (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше) в день виборів було включено два кандидати на посаду міського голови, і за результатами голосування жоден із кандидатів не отримав на свою підтримку більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні;
#до виборчого бюлетеня для голосування в день повторного голосування було включено два або більше кандидати, і за результатами повторного голосування найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців подано за двох або більше кандидатів;
#за результатами виборів депутатів в багатомандатному виборчому окрузі залишилися вакантні депутатські мандати (кількість осіб, обраних депутатами в багатомандатному окрузі, є меншою, ніж кількість мандатів, які розподілялися в цьому окрузі). Повторні вибори у такому окрузі призначаються з кількістю мандатів, які залишилися вакантними;
#станом на день голосування у виборчому бюлетені не залишилося жодного кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;
#голосування у день голосування (день повторного голосування) було визнано недійсним або не було організовано і проведено відповідно до цього Кодексу на всіх виборчих дільницях відповідного виборчого округу;
#особа після її обрання не набула депутатського мандата, повноважень сільського, селищного, міського голови у порядку, встановленому цим Кодексом, з підстав, зазначених у пунктах 3-6 частини першої та частині четвертій статті 231 цього Кодексу;
#особа, обрана сільським, селищним, міським головою, визнана такою, що відмовилася від депутатського мандата, посади сільського, селищного, міського голови;
#виборчий процес місцевих виборів був зупинений в зв’язку з введенням в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану.
===Підстави призначення повторних виборів, (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше)===
#у виборчому бюлетені в день голосування не залишилося жодного виборчого списку організації партії в єдиному багатомандатному виборчому окрузі;
#за результатами виборів неможливо сформувати 2/3 складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради;
#виборчий процес місцевих виборів був зупинений в зв’язку з введенням в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану.
==Виборчий бюлетень для повторного голосування.До виборчого бюлетеня для повторного голосування, призначеного відповідно до пункту включаються==
#кандидати у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, які за результатами голосування на відповідних виборах набрали найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців (крім тих кандидатів, які після дня голосування відмовилися від балотування).
#включаються два кандидати на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 75 тис. та більше), які за підсумками голосування на виборах міського голови отримали найбільшу кількість голосів виборців (крім тих кандидатів, які після дня голосування відмовилися від балотування).
Якщо не пізніше, як за 5 днів до дня повторного голосування всі кандидати, включені до виборчого бюлетеня для повторного голосування, окрім одного, відмовились бути кандидатами або вибули з балотування, територіальна виборча комісія приймає рішення про скасування повторного голосування та про визнання обраним кандидата, з числа включених до виборчого бюлетеня для повторного голосування, який не подав такої заяви.
Якщо всі кандидати в сільські, селищні, міські голови, крім одного, не пізніш як за п’ять днів до дня повторного голосування відмовилися бути кандидатами або вибули з балотування відповідно, відповідна територіальна комісія приймає рішення про скасування повторного голосування та про визнання обраним кандидата з числа включених до виборчого бюлетеня для повторного голосування, який не подав заяви про відмову від балотування.
==Списки виборців==
===Списки виборців на спеціальних виборчих дільницях===
Списки виборців для повторного голосування на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних закладах охорони здоров’я, виготовляються відповідними дільничними виборчими комісіями не пізніш як за два дні до дня повторного голосування на підставі відомостей, поданих керівниками цих закладів.
===Списки виборців для повторного голосування на виборах депутатів в багатомандатному виборчому окрузі===
До списку виборців для повторного голосування на виборах депутатів в багатомандатному виборчому окрузі включаються лише виборці, виборча адреса яких належить до відповідного багатомандатного виборчого округу.
===Форму списку виборців===
Форму списку виборців для повторного голосування встановлює Центральна виборча комісія.
Іменні запрошення передаються органами ведення Державного реєстру виборців відповідним дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць не пізніш як за п’ять днів до дня повторного голосування.
Дільнична виборча комісія надсилає або доставляє в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення не пізніш як за три дні до дня повторного голосування.
==Підготовка і проведення повторного голосування==
Повторне голосування призначається на неділю в межах тритижневого строку після дня прийняття рішення про призначення повторного голосування. Підготовка і проведення повторного голосування здійснюються дільничними виборчими комісіями у тому самому складі, який проводив голосування на відповідних виборах у відповідних виборчих округах.
[[Категорія: Виборче право‎]]

Соціальний захист осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною

2023-03-01T07:22:46Z

Nadiia.dosiievych: змінено: звільнені від сплати всіх видів податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету.

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 року № 94 “Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] .
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/354-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування"]
==Хто такі, особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною?==
Особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави.
==Документи, що підтверджують статус “осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною”==
Посвідчення є документом, що підтверджує статус особи, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
==Пільги,які надаються особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною==
Особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, надаються такі пільги:
* надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України;
* звільнені від сплати всіх видів податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету;
* першочергове безплатне особисте і безплатне членів їх сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів, позачергова безплатна особиста і безплатна членів їх сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) госпіталізація і лікування в стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також збереження безплатного обслуговування зазначених осіб у поліклініках та інших медичних закладах, до яких вони були прикріплені у період роботи до виходу на пенсію. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і дітьми віком до 18 років;
* першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому;
* безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготовлених з дорогоцінних металів);
* безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням. Порядок надання путівок визначаються Кабінетом Міністрів України;
* звільнення передбачених цією статтею осіб і членів їх сімей, що спільно проживають з ними, від квартирної плати, незалежно від форм власності житлового фонду, оплати комунальних послуг у межах норм, встановлених законодавством (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, - надання палива, придбаного у межах норм, встановлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і батьками Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави;
* першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла у будинках державного, у тому числі відомчого, і громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до 20 квадратних метрів;
*звільнення від оплати послуг за оформлення документів на право власності на квартиру при її приватизації;
* безплатний капітальний ремонт жилих будинків (квартир), що знаходяться у їх власності, або компенсація витрат на його проведення при виконанні власними силами відповідно до Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будинків;
* першочерговий відпуск місцевих будівельних матеріалів на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний ремонт житла;
* позачергове користування всіма видами послуг зв'язку, позачергове і безплатне встановлення домашніх телефонів, позачергове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації;
* першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на суму і за рахунок виданих Герою Соціалістичної Праці, Герою України, повному кавалеру ордена Трудової Слави, членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів;
* першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих зазначеним у цій статті особам і членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів;
* позачергове придбання квитків на всі види залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту;
* щомісячна виплата грошової компенсації витрат на автомобільне паливо з розрахунку 50 літрів високооктанового бензину на місяць відповідно до діючих цін на паливо (за наявності особистого автотранспорту);
* позачергове користування усіма видами послуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів;
* переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників незалежно від часу роботи на даному підприємстві, в установі або організації, першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства, установи або організації;
* безплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в учбових закладах системи державної підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах;
* надання зазначеним особам щорічної оплачуваної відпустки, а також додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний для них час;
*безплатне поховання померлого (загиблого) Героя Соціалістичної Праці, Героя України, повного кавалера ордена Трудової Слави;
* спорудження на могилі померлого (загиблого) надгробка за встановленим Урядом України зразком. Додаткові витрати, пов'язані із зміною встановленого Урядом України зразка надгробка, оплачуються сім'єю померлого (загиблого) чи організацією-спонсором;
*виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги в розмірі п'яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу.
==Особливості надання окремих пільг, визначених чинним законодавством==
Пільги, щодо першочергового безплатного забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому;

безплатного виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготовлених з дорогоцінних металів);

звільнення осіб і членів їх сімей, що спільно проживають з ними, від квартирної плати, незалежно від форм власності житлового фонду, оплати комунальних послуг у межах норм, встановлених законодавством (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, - надання палива, придбаного у межах норм, встановлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду.

Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і батьками Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави; позачергового користування всіма видами послуг зв'язку, позачергове і безплатне встановлення домашніх телефонів, позачергове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
[[Категорія:Соціальне право]]

Призначення на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу

2023-01-09T12:18:11Z

Nadiia.dosiievych: доповнено пункт "Порядок проведення конкурсу"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту" (далі - Закон)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1109-2015-%D0%BF Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1109]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1417-13 Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2013 року № 1135]
* [https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-nagalnih-pitan-vprovadzhennya-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu Лист Міністерства освіти і науки України від 08 квітня 2020 року № 1/9-201 "Щодо нагальних питань впровадження Закону України "Про повну занальну середню освіту"]
== Хто може бути керівником закладу загальної середньої освіти ==
Керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка:
# є громадянином України, вільно володіє державною мовою;
# має вищу освіту ступеня не нижче магістра;
# стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти);
# організаторські здібності;
# стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків;
# пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] (частина перша статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).
Не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти особа, яка:
# є недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
# має судимість за вчинення злочину;
# позбавлена права обіймати відповідну посаду;
# за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення;
# за рішенням суду визнана винною у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією;
# підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].
== Хто призначає керівника загальноосвітнього навчального закладу ==
Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами '''конкурсу''', що проводиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) (частина перша статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).

Конкурсна комісія має складати від 6 до 15 людей на паритетних засадах:

• представник або представники засновника;

• представник місцевої державної адміністрації або управління ДСЯО;

• представники інститутів громадянського суспільства. Наприклад, професійні спілки, експерти в загальній середній освіті, об’єднання директорів тощо.

Не може бути включена людина, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена; має судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення; є близькою людиною учасника конкурсу або особою, яка може мати конфлікт інтересів.

Керівник приватного, корпоративного закладу загальної середньої освіти обирається та призначається на посаду засновником (засновниками) відповідно до установчих документів закладу освіти.
== Порядок проведення конкурсу ==
Рішення про проведення конкурсу приймається '''засновником''' державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою).

Рішення про конкурс потрібно ухвалити не менше ніж за два місяці до закінчення контракту попереднього директора. Або разом із затвердженням статуту нового закладу. Або протягом 10 робочих днів із дня, коли визнали, що конкурс не відбувся чи з дня дострокового припинення трудового договору попереднього керівника. Оголосити про конкурс на сайті засновника й закладу освіти треба на наступний робочий день після ухвалення рішення про конкурс. В оголошенні обов'язково зазначаються: найменування і місцезнаходження закладу освіти,посада та умови оплати праці, кваліфікаційні вимоги до керівника закладу освіти відповідно до Закону, вичерпний перелік, кінцевий строк і місце подання документів для участі в конкурсі, дата та місце початку конкурсного відбору, етапи його проведення та тривалість,прізвище та ім’я, номер телефону та адресу електронної пошти особи, яка уповноважена надавати інформацію про конкурс та приймати документи для участі в конкурсі.

Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснюється за результатами:
* перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"] та інших нормативно-правових актів у сфері загальної середньої освіти;
* перевірки професійних компетентностей шляхом письмового виконання ситуаційного завдання;
* публічної та відкритої презентації державною мовою перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, а також надання відповідей на запитання членів конкурсної комісії в межах змісту конкурсного випробування.
=== Перелік документів необхідних для участі у конкурсі ===
Для участі в конкурсі подаються такі документи:
# заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
# автобіографія та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);
# копія паспорта громадянина України;
# копія документа про вищу освіту (з додатком, що є його невід’ємною частиною) не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста);
# документ, що підтверджує вільне володіння державною мовою;
# копія трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної (науково-педагогічної) роботи не менше трьох років на день їх подання (крім приватних та корпоративних закладів освіти);
# довідка про відсутність судимості;
# довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;
# мотиваційний лист, складений у довільній формі (частина п'ята статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).
Особа може надати інші документи, що підтверджують її професійні та/або моральні якості.

Визначені документи подаються '''особисто''' (або уповноваженою згідно з довіреністю особою) до конкурсної комісії у визначений в оголошенні строк, що може становити від 20 до 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.

'''До участі у конкурсі не можуть бути допущені особи, які:'''
* не можуть обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону];
* подали не всі документи, визначені цим Законом, для участі в конкурсі;
* подали документи після завершення строку їх подання.
Засновник зобов’язаний організувати та забезпечити ознайомлення кандидатів із закладом загальної середньої освіти, його трудовим колективом та представниками органів громадського самоврядування такого закладу не пізніше п’яти робочих днів до початку проведення конкурсного відбору.
=== Визначення переможця конкурсу ===
Конкурсна комісія протягом '''двох робочих днів''' з дня завершення конкурсного відбору визначає переможця конкурсу та оприлюднює результати конкурсу на офіційному вебсайті засновника (частина дев'ята статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).
== Укладення трудового договору з переможцем конкурсу ==
Протягом '''трьох робочих днів''' з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним [[строковий трудовий договір]].

Трудовий договір укладається '''на шість років''' на підставі рішення конкурсної комісії. З особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір строком на '''два роки'''. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на '''чотири роки''' без проведення конкурсу (частина дванадцятий статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).

Особа не може бути керівником одного і того ж закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (крім тих, що розташовані в населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти).
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]

Призначення на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу

2023-01-09T12:09:09Z

Nadiia.dosiievych: доповнення до пункту "Порядок проведення конкурсу"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту" (далі - Закон)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1109-2015-%D0%BF Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1109]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1417-13 Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2013 року № 1135]
* [https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-nagalnih-pitan-vprovadzhennya-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu Лист Міністерства освіти і науки України від 08 квітня 2020 року № 1/9-201 "Щодо нагальних питань впровадження Закону України "Про повну занальну середню освіту"]
== Хто може бути керівником закладу загальної середньої освіти ==
Керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка:
# є громадянином України, вільно володіє державною мовою;
# має вищу освіту ступеня не нижче магістра;
# стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти);
# організаторські здібності;
# стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків;
# пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] (частина перша статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).
Не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти особа, яка:
# є недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
# має судимість за вчинення злочину;
# позбавлена права обіймати відповідну посаду;
# за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення;
# за рішенням суду визнана винною у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією;
# підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].
== Хто призначає керівника загальноосвітнього навчального закладу ==
Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами '''конкурсу''', що проводиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) (частина перша статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).

Конкурсна комісія має складати від 6 до 15 людей на паритетних засадах:

• представник або представники засновника;

• представник місцевої державної адміністрації або управління ДСЯО;

• представники інститутів громадянського суспільства. Наприклад, професійні спілки, експерти в загальній середній освіті, об’єднання директорів тощо.

Не може бути включена людина, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена; має судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення; є близькою людиною учасника конкурсу або особою, яка може мати конфлікт інтересів.

Керівник приватного, корпоративного закладу загальної середньої освіти обирається та призначається на посаду засновником (засновниками) відповідно до установчих документів закладу освіти.
== Порядок проведення конкурсу ==
Рішення про проведення конкурсу приймається '''засновником''' державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою).

Рішення про конкурс потрібно ухвалити не менше ніж за два місяці до закінчення контракту попереднього директора. Або разом із затвердженням статуту нового закладу. Або протягом 10 робочих днів із дня, коли визнали, що конкурс не відбувся чи з дня дострокового припинення трудового договору попереднього керівника. Оголосити про конкурс на сайті засновника й закладу освіти треба на наступний робочий день після ухвалення рішення про конкурс. В оголошенні обов'язково зазначаються: найменування і місцезнаходження закладу освіти,посада та умови оплати праці,кваліфікаційні вимоги до керівника закладу освіти відповідно до Закону, вичерпний перелік, кінцевий строк і місце подання документів для участі в конкурсі, дата та місце початку конкурсного відбору, етапи його проведення та тривалість,прізвище та ім’я, номер телефону та адресу електронної пошти особи, яка уповноважена надавати інформацію про конкурс та приймати документи для участі в конкурсі.

Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснюється за результатами:
* перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"] та інших нормативно-правових актів у сфері загальної середньої освіти;
* перевірки професійних компетентностей шляхом письмового виконання ситуаційного завдання;
* публічної та відкритої презентації державною мовою перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, а також надання відповідей на запитання членів конкурсної комісії в межах змісту конкурсного випробування.
=== Перелік документів необхідних для участі у конкурсі ===
Для участі в конкурсі подаються такі документи:
# заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
# автобіографія та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);
# копія паспорта громадянина України;
# копія документа про вищу освіту (з додатком, що є його невід’ємною частиною) не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста);
# документ, що підтверджує вільне володіння державною мовою;
# копія трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної (науково-педагогічної) роботи не менше трьох років на день їх подання (крім приватних та корпоративних закладів освіти);
# довідка про відсутність судимості;
# довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;
# мотиваційний лист, складений у довільній формі (частина п'ята статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).
Особа може надати інші документи, що підтверджують її професійні та/або моральні якості.

Визначені документи подаються '''особисто''' (або уповноваженою згідно з довіреністю особою) до конкурсної комісії у визначений в оголошенні строк, що може становити від 20 до 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.

'''До участі у конкурсі не можуть бути допущені особи, які:'''
* не можуть обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону];
* подали не всі документи, визначені цим Законом, для участі в конкурсі;
* подали документи після завершення строку їх подання.
Засновник зобов’язаний організувати та забезпечити ознайомлення кандидатів із закладом загальної середньої освіти, його трудовим колективом та представниками органів громадського самоврядування такого закладу не пізніше п’яти робочих днів до початку проведення конкурсного відбору.
=== Визначення переможця конкурсу ===
Конкурсна комісія протягом '''двох робочих днів''' з дня завершення конкурсного відбору визначає переможця конкурсу та оприлюднює результати конкурсу на офіційному вебсайті засновника (частина дев'ята статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).
== Укладення трудового договору з переможцем конкурсу ==
Протягом '''трьох робочих днів''' з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним [[строковий трудовий договір]].

Трудовий договір укладається '''на шість років''' на підставі рішення конкурсної комісії. З особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір строком на '''два роки'''. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на '''чотири роки''' без проведення конкурсу (частина дванадцятий статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).

Особа не може бути керівником одного і того ж закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (крім тих, що розташовані в населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти).
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]

Недійсність та скасування усиновлення дитини

2022-09-27T06:55:08Z

Nadiia.dosiievych:

== Нормативна база==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав»]
== Недійсність усиновлення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 236 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначені підстави визнання усиновлення недійсним.]

'''Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду:'''
* якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.
* якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).
'''Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду:'''
* якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.
* у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статтях 220-222 СКУ].
* якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, за умови якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.
=== Правові наслідки визнання усиновлення недійсним ===
Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його здійснення.

'''У разі визнання усиновлення недійсним:''' 
* припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.
* відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.
* дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм.
* дитина, яка досягла чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою.
У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам неможливе, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення.

За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.

Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк '''не більш як два роки''', якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.
== Скасування усиновлення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1238 Статтею 239 СК України визначений порядок та підстави скасування усиновлення.]

'''Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:''' 
* воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
* дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
* між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
'''''Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.'''''

Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім'ї.

Усиновлення повнолітньої особи може бути '''скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача''' і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.
=== Правові наслідки скасування усиновлення ===
Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.

'''У разі скасування усиновлення:''' 
* припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.
* відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.
* дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.
* з підстави, зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 пункті 1 частини першої статті 238 СК України], якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення.
* дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.
У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 пункті 1 частини першої статті 238 СК України], якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.
==Порядок розгляду судами справ про про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a17#Text частин першої, другої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута), ратифікованої Законом України № 3017-VI від 15 лютого 2011 року], усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_672#Text рішенні "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року] вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?find=1&text=%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2#n6169 статтей 19, 23 ЦПК України] суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1238 статті 240 СК України] право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:
* батьки;
* усиновлювач;
* опікун;
* піклувальник;
* орган опіки та піклування;
* прокурор;
* усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 статті 27 ЦПК України] позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Проте, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 пунктом 9 статті 28 ЦПК України] передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позовна давність щодо вимоги про скасування усиновлення не встановлена.
== Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення==
Після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд '''у місячний строк''' зобов'язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини. Альтернативою скасування усиновлення є позбавлення усиновлювача батьківських прав.
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎]]
[[Категорія:Суди]]

Виконання покарання у виді виправних робіт

2022-09-20T13:36:54Z

Nadiia.dosiievych: початок відрахувань із заробітку

==Нормативна база==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0120-19 Наказ Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року № 272/5 “Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі”]
==Суть виправних робіт як кримінального покарання==
'''Виправні роботи''' — це один з основних видів кримінального покарання, який встановлюється на строк від 6 місяців до 2 років (неповнолітнім від 2 місяців до 1 року) і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10% до 20% (із заробітку неповнолітнього - в межах від 5% до 10%).
==Виконання покарання у виді виправних робіт==
Контроль за виконанням покарання здійснює уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого. 
Одержавши розпорядження суду з копією судового рішення, уповноважений орган здійснює поставлення засудженого на облік. Не пізніше 3-денного строку з дня явки засудженого до органу з питань пробації надсилається власнику підприємства, де працює засуджений, копія судового рішення та повідомлення про щомісячне відрахування визначеної судом частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави.

Якщо засуджений не працює він надає письмове пояснення і йому видається направлення до відповідного центру зайнятості населення для отримання допомоги у працевлаштуванні.

Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу уповноваженого органу з питань пробації. Час відбування покарання зараховується в загальний стаж роботи. Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.
==Обчислення строку покарання==
Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку проводилося відрахування. Число відпрацьованих днів має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання. 
'''У строк відбування покарання зараховується час:'''
* протягом якого засуджений не працював з поважних причин і за ним зберігалася заробітна плата;
* коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, що підтверджується наказом за підписами керівника та бухгалтера, скріпленим печаткою;
* протягом якого засуджений перебував на обліку в державній службі зайнятості населення і йому надано статус безробітного.
'''У строк не зараховується час:'''
* хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим порушенням техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень;
* відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту або виправних робіт;
* тримання під вартою як запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні, якщо вина у вчиненні злочину доведена.
Якщо засуджений до виправних робіт не відпрацював необхідної кількості днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання засудженим до виправних робіт призначеної кількості робочих днів.

Час щорічної відпустки не зараховується до строку відбування покарання, за виключенням зарахування часу щорічної основної відпустки у строк відбування покарання у порядку заохочення.
==Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт==
Відрахування проводяться з усієї суми заробітку, без виключення з цієї суми податків та інших платежів, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. Якщо особа працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати, тоді відрахування проводяться у міру її нарахування. Якщо працює за сумісництвом — за кожним місцем роботи.
Відрахування починаються з наступного дня після надходження судового рішення та повідомлення на підприємство, в установу чи організацію, але не раніше ніж судове рішення набрало чинності.
Відрахування не проводяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та інших компенсаційних виплат.
==Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних робіт==
'''За зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці уповноважений орган з питань пробації може застосовувати такі заходи заохочення:'''
# подання до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання (готується пробацією спільно із спостережною комісією з урахуванням характеристики засудженого, підготовленої власником підприємства за місцем роботи особи);
# зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання (вирішується з урахуванням характеристики на засудженого від власника підприємства та виноситься постановою органу з питань пробації за 10 днів до надання щорічної відпустки).
За порушення порядку та умов відбування покарання уповноважений орган з питань пробації до засудженого може застосовувати застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Стосовно засудженого, який ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, уповноважений орган з питань пробації протягом десяти днів з моменту зібрання матеріалів, що свідчать про ухилення, надсилає до територіального органу Національної поліції України подання та матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 389 Кримінального кодексу України.
==Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт==
'''На власника підприємства за місцем відбування покарання засудженим покладаються:'''
* щомісячне відрахування визначеної судовим рішенням частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави;
* додержання порядку та умов відбування покарання;
* своєчасне інформування уповноваженого органу з питань пробації про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення його на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;
* щомісячне інформування уповноваженого органу з питань пробації про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих робочих днів засудженим, розмір заробітної плати і утримань з неї відповідно до судового рішення, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності.
У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого уповноважений орган з питань пробації звертається до правоохоронних органів для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.
== Обов'язки засудженого до виправних робіт ==
'''Засуджені до виправних робіт зобов’язані:'''
* додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання;
* сумлінно ставитися до праці;
* працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися для поставлення на облік до органу державної служби зайнятості для реєстрації як безробітних, якщо на час виконання вироку вони не працюють або звільнені з роботи відповідно до законодавства про працю, та працевлаштуватися, якщо їм буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
* повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
* погоджувати з уповноваженим органом з питань пробації зміну місця роботи;
* з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
Неявка засудженого у призначений строк, за викликом уповноваженого органу з питань пробації, допускається тільки з документально підтверджених поважних причин: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють засудженого можливості своєчасно прибути за викликом.

Засудженим до виправних робіт забороняється без погодження уповноваженого органу з питань пробації виїжджати за межі України.
[[Категорія:Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Виконання покарання у виді виправних робіт

2022-09-20T13:29:16Z

Nadiia.dosiievych: неявка засудженого за викликом

==Нормативна база==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0120-19 Наказ Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року № 272/5 “Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі”]
==Суть виправних робіт як кримінального покарання==
'''Виправні роботи''' — це один з основних видів кримінального покарання, який встановлюється на строк від 6 місяців до 2 років (неповнолітнім від 2 місяців до 1 року) і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10% до 20% (із заробітку неповнолітнього - в межах від 5% до 10%).
==Виконання покарання у виді виправних робіт==
Контроль за виконанням покарання здійснює уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого. 
Одержавши розпорядження суду з копією судового рішення, уповноважений орган здійснює поставлення засудженого на облік. Не пізніше 3-денного строку з дня явки засудженого до органу з питань пробації надсилається власнику підприємства, де працює засуджений, копія судового рішення та повідомлення про щомісячне відрахування визначеної судом частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави.

Якщо засуджений не працює він надає письмове пояснення і йому видається направлення до відповідного центру зайнятості населення для отримання допомоги у працевлаштуванні.

Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу уповноваженого органу з питань пробації. Час відбування покарання зараховується в загальний стаж роботи. Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.
==Обчислення строку покарання==
Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку проводилося відрахування. Число відпрацьованих днів має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання. 
'''У строк відбування покарання зараховується час:'''
* протягом якого засуджений не працював з поважних причин і за ним зберігалася заробітна плата;
* коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, що підтверджується наказом за підписами керівника та бухгалтера, скріпленим печаткою;
* протягом якого засуджений перебував на обліку в державній службі зайнятості населення і йому надано статус безробітного.
'''У строк не зараховується час:'''
* хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим порушенням техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень;
* відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту або виправних робіт;
* тримання під вартою як запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні, якщо вина у вчиненні злочину доведена.
Якщо засуджений до виправних робіт не відпрацював необхідної кількості днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання засудженим до виправних робіт призначеної кількості робочих днів.

Час щорічної відпустки не зараховується до строку відбування покарання, за виключенням зарахування часу щорічної основної відпустки у строк відбування покарання у порядку заохочення.
==Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт==
Відрахування проводяться з усієї суми заробітку, без виключення з цієї суми податків та інших платежів, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. Якщо особа працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати, тоді відрахування проводяться у міру її нарахування. Якщо працює за сумісництвом — за кожним місцем роботи.
Відрахування починаються з наступного дня після надходження судового рішення та повідомлення на підприємство.
Відрахування не проводяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та інших компенсаційних виплат.
==Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних робіт==
'''За зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці уповноважений орган з питань пробації може застосовувати такі заходи заохочення:'''
# подання до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання (готується пробацією спільно із спостережною комісією з урахуванням характеристики засудженого, підготовленої власником підприємства за місцем роботи особи);
# зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання (вирішується з урахуванням характеристики на засудженого від власника підприємства та виноситься постановою органу з питань пробації за 10 днів до надання щорічної відпустки).
За порушення порядку та умов відбування покарання уповноважений орган з питань пробації до засудженого може застосовувати застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Стосовно засудженого, який ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, уповноважений орган з питань пробації протягом десяти днів з моменту зібрання матеріалів, що свідчать про ухилення, надсилає до територіального органу Національної поліції України подання та матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 389 Кримінального кодексу України.
==Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт==
'''На власника підприємства за місцем відбування покарання засудженим покладаються:'''
* щомісячне відрахування визначеної судовим рішенням частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави;
* додержання порядку та умов відбування покарання;
* своєчасне інформування уповноваженого органу з питань пробації про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення його на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;
* щомісячне інформування уповноваженого органу з питань пробації про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих робочих днів засудженим, розмір заробітної плати і утримань з неї відповідно до судового рішення, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності.
У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого уповноважений орган з питань пробації звертається до правоохоронних органів для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.
== Обов'язки засудженого до виправних робіт ==
'''Засуджені до виправних робіт зобов’язані:'''
* додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання;
* сумлінно ставитися до праці;
* працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися для поставлення на облік до органу державної служби зайнятості для реєстрації як безробітних, якщо на час виконання вироку вони не працюють або звільнені з роботи відповідно до законодавства про працю, та працевлаштуватися, якщо їм буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
* повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
* погоджувати з уповноваженим органом з питань пробації зміну місця роботи;
* з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
Неявка засудженого у призначений строк, за викликом уповноваженого органу з питань пробації, допускається тільки з документально підтверджених поважних причин: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють засудженого можливості своєчасно прибути за викликом.

Засудженим до виправних робіт забороняється без погодження уповноваженого органу з питань пробації виїжджати за межі України.
[[Категорія:Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Надання відпустки при народженні дитини батьку чи іншим родичам

2022-07-29T07:47:27Z

Nadiia.dosiievych: виправлено статтю Закону України "про відпустки"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-20#Text Закон України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#Text Порядок про надання відпустки при народженні дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 693]
== Відпустка при народженні дитини ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 2 Закон України «Про відпустки»] право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Стаття 4 Закон України «Про відпустки»] закріплює види відпусток, одним з яких відповідно до пункт 4 частини першої статті 4 вищезазначеного Закону є соціальні відпустки.

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-20#Text Законом України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною»] пункт 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 4 Закон України «Про відпустки»] доповнено абзацом шостим який зазначає одним із видів соціальної відпустки - відпустка при народженні дитини.

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-20#Text Закон України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною»] доповнює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»] статтею 19-1, відповідно до якої '''відпустка при народженні дитини''' - це одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини.
== Тривалість відпустки при народженні дитини ==
Тривалість відпустки при народженні дитини не може перевищувати 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Як зазначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#n8 пункті 4 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затверджененого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 693] (далі - Порядок), відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини. Ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.
[[Файл:Відпустка при народженні дитини.jpg|міні]]
Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#n8 пункт 11 Порядку] закріплює, що у разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності тривалість відпустки не збільшується.
== Особи які мають право на відпустки та механізм надання відпустки при народженні дитини ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 19-1 Закону України «Про відпустки»] до осіб які мають право на відпустки належать:

1) чоловік, дружина якого народила дитину;

2) батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

3) баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Механізм надання відпустки при народженні дитини згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 19-1 Закону України «Про відпустки»] передбачає звернення особи, яка має право на відпуску у відповідності до вищезазначеної статті, з письмовою заявою та необхідними документами до власника або уповноваженого ним органу. Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#n8 пунктом 10 Порядку] передбачено, що працівник, який протягом трьох місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до заяви про надання відпустки повинен додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.
== Документі, які необхідні для отримання відпустки при народженні дитини ==
Пунктами 6 - 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#n8 Порядку] зазначено, що під час подання заяви про надання відпустки відповідні особі повинні пред’явити наступні документ:

- чоловік, дружина якого народила дитину під час подання заяви про надання відпустки повинен пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб;

- батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки під час подання заяви про надання відпустки повинен пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, довідку про реєстрацію місця проживання;

- баба, дід або інший повнолітній родич дитини, батько якої є одиноким, під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокого батька, в якій засвідчується невикористання ним такої відпустки та зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною, із числа осіб, визначених підпунктом 3 пункту 3 вищезазначеного Порядку. Для підтвердження статусу “одинокого батька” такі особи також додають свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою чи оголошення померлою;

- баба, дід або інший повнолітній родич дитини, мати якої є одинокою, під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокої матері, в якій зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною, із числа осіб, передбачених підпунктом 3 пункту 3 вищезазначеного Порядку. Для підтвердження статусу “одинокої матері” такі особи також додають копію витягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 135 Сімейного кодексу України], або свідоцтво про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Повне товариство

2022-06-23T10:39:45Z

Nadiia.dosiievych: Вихід з товариства, створеного на невизначений строк

=Нормативна база=
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"]
=Поняття та правовий статус повного товариства=
Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.
Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
Найменування повного товариства має крім слів “повне товариство”:
* містити імена (найменування) всіх його учасників або
* містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з додаванням слів “і компанія”.
=Установчий документ повного товариства=
Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписують всі його учасники.
Крім загальних вимог до змісту установчих документів товариства, в засновницькому договорі повного товариства повинні міститися відомості про:
* розмір та склад складеного капіталу товариства;
* розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;
* розмір, склад та строки внесення ними вкладів;
* форму участі учасників у справах товариства.
=Управління та ведення справ повного товариства=
Управління товариством здійснюється за загальною згодою всіх учасників. Кожен учасник має один голос, якщо інше не визначено в засновницькому договорі. Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками разом, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства.Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства. У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.

Учасники, яким було доручено ведення справ товариства зобов'язані надавати решті учасникам на їхню вимогу повну інформацію про дії, та виконувані дії від імені та в інтересах товариства.
Якщо учасник здійснив правочин в інтересах товариства, але не мав повноважень на ведення справ і не отримав схвалення від решти учасників, тоді він має право вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.Учасник повного товариства має право передати свою частку або її частину іншим учасникам товариства або третім особам тільки за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі до останньої переходять всі права та обов'язки, що належали учасникові, який вибув.

=Відповідальність учасників повного товариства=
У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі, кредитори можуть пред'явити вимоги як до всіх учасників повного товариства, так і до кожного з них окремо. Учасник товариства відповідає за борги незалежно від того, коли ці борги виникли, до чи після його вступу до товариства.
Учасник товариства, який вибув з товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердженого звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.
Учасник повного товариства, що виконав вимоги кредитора, сам стає кредитором за солідарним зобов'язанням стосовно інших учасників повного товариства і має право пред'являти до них регресні вимоги, але тільки в розмірі, пропорційному їх часткам у складеному капіталі товариства.
=Зміни у складі учасників повного товариства=
Підстави, за якими може бути припинена участь особи в повному товаристві:
* вихід учасника з власної ініціативи — такий учасник повинен повідомити інших учасників не пізніше ніж за 3 місяці до фактичного виходу з товариства;
* виключення із складу учасників — при невиконанні чи неналежному виконанні учасником своїх зобов'язань або перешкоджанні своїми діями (бездіяльністю) досягненню мети, для якої було створено товариство;
* вибуття із складу учасників з причин, що не залежать від учасника - смерті учасника або оголошення його померлим, ліквідації юридичної особи, визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім, призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи, звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.
Учасник повного товариства, яке створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, заявивши про це не пізніш як за 3 місяці. Справжність підпису на заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Вихід з товариства, створеного на визначений строк, можливий лише з поважних причин та з попередженням не пізніше як за 6 місяців. Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.Учаснику, який вибув, сплачується вартість його частини прибутку, одержаної товариством у цьому році.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Принципи вибору за відкритими партійними списками

2022-04-25T09:44:45Z

Nadiia.dosiievych:

Надання додаткових відпусток одиноким матерям

2022-02-18T10:50:21Z

Nadiia.dosiievych: Оновлення документів один раз на рік

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 3aкoн України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/vidpustki/list-ministerstva-socialnoi-politiki-ukraini-schodo-nadannya-dodatkovoi-vidpustki-odinokiy-materi Лист Міністерства соціальної політики України від 30 травня 2014 року №193/13/123-14 «Щодо надання додаткової відпустки одинокій матері»]

== Поняття «одинока мати» ==
Одинокою матір’ю вважається:
* жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
* вдова;
* жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, попри факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).

Визначення терміну «одинока мати», застосовується лише для надання пільг і гарантій, установлених трудовим законодавством щодо відпусток.

== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку одиноким матерям ==

=== Жінка, яка не перебуває в шлюбі і в свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис зроблено за вказівкою матері: ===
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Довідка органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;
* Копія паспорта.
=== Вдова: ===
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Копія свідоцтва про укладення шлюбу;
* Копія свідоцтва про смерть чоловіка;
* Копія паспорта.
=== Жінка, яка виховує дитину без батька: ===
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* Офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Якщо працівниця не доведе факту, що вона справді виховує дитину сама, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки. 
Зокрема, одним із таких документiв, наприклад, може бути:
* рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав;
* ухвала суду чи постанова слiдчого про розшук вiдповiдача в справi за позовом про стягнення алiментiв;
* акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення, у якому зi слiв сусiдiв (за наявностi їхнiх пiдписiв в актi) пiдтверджується факт вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини;
* довiдка зi школи про те, що батько не бере участi у вихованнi дитини (не спiлкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участi в батькiвських зборах), тощо.
Тобто для отримання додаткової соцiальної вiдпустки розлучена жiнка, крiм заяви про надання цiєї вiдпустки, копiй свiдоцтва про народження дитини та розiрвання шлюбу, має подати роботодавцю один із названих вище або будь-який iнший документ, що пiдтверджує вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.

== Підстави для надання додаткової відпустки ==
Наявність:
* двох або більше дітей віком до 15 років;
* дитини з інвалідністю;
* усиновленої дитини;
* дитини в одинокої матері;
* дитини у батька, яку він виховує без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
* дитини під опікою (піклуванням);
* дитини у прийомних батьків.
При визначенні підстав для отримання права на відпустку на дітей, одна дитина може бути врахована кілька разів. Тобто, якщо у матері є двоє дітей віком до 15 років і одна з них є дитиною з інвалідністю, то така мати має право на відпустку за двома підставами.
Якщо є кілька підстав для надання відпустки, передбаченої її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

== Тривалість додаткової відпустки ==
'''Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, на сьогоднішній день становить 10 календарних днів.''' 
Святкові і неробочі дні не враховуються. Тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів. Але при цьому святкові і неробочі дні не оплачують. При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Тривалість невикористаних соціальних відпусток на дітей за попередні роки повинна визначатися відповідно до норм законодавства, що діяли на той час.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Поділ такої відпустки на дітей допустимо ділити на частини з підставами. Тобто, якщо є декілька підстав, то спочатку можна надати відпустку за однією ( наприклад, тривалістю 10 календарних днів), а через деякий час — за іншою підставою (наприклад тривалістю 7 календарних днів); '''не можна надавати частинами, якщо є тільки одна підстава для її надання.'''

== Строк давності права на додаткову соціальну відпустку ==
Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей. Якщо одинока мати, яка працює і сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 року — тривалістю 7 календарних днів за кожен календарний рік до виповнення дитиною повноліття, а з 2010 року — тривалістю 10 календарних днів. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку, а у разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки.
Додаткова соціальна відпустка надається незалежно від стажу роботи на підприємстві та протягом календарного року, а не за відпрацьований робочий рік. Працівник може використати її незалежно від дати народження дитини (до чи після). <blockquote>''Враховуючи те, що статус одинокої матері може змінитися протягом календарного року, роботодавець має право вимагати поновлення документів один раз на рік.''</blockquote>
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Одинока мати (батько)]]
[[Категорія: Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]

Оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до виборчої комісії

2022-01-11T15:37:51Z

Nadiia.dosiievych: Форма, зміст та розгляд скарги скарги

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію України"]

==Суб'єкти звернення до виборчої комісії зі скаргою==
Суб’єктом звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може бути:
#кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах. Від імені кандидата суб’єктом звернення зі скаргою може бути також довірена особа кандидата, представник кандидата у Центральній виборчій комісії, територіальній виборчій комісії;
#партія (організація партії) - суб’єкт відповідного виборчого процесу в особі її керівника, уповноваженого представника, уповноваженої особи партії (організації партії) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу організації партії);
#офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб’єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації;
#виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.
Виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчим кодексом України] випадках, під час проведення голосування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України], незабезпечення встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчим кодексом України] умов для голосування виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком). 
Кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах та від його імені довірена особа можуть оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність стосуються відповідного регіону, округу, де цей кандидат зареєстрований для участі у виборах.

==Суб'єкти розгляду скарг та предмет оскарження до виборчої комісії==
{| class="wikitable"
|-
! До якої ВК подається скарга: !! На що можна поскаржитись:
|-
| ЦВК ( Центральна виборча комісія) || Бездіяльність ТВК, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК ( Територіальна виборча комісія), яка встановлює результати відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ТВК, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів, у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються, (наприклад, на ДВК можна поскаржитись до міської ТВК в місті без районного поділу)
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка утворила відповідну ДВК || Дії чи бездіяльність члена ДВК
|}

==Скарга: форма та зміст скарги==
Скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі та має містити:
#назву виборчої комісії, до якої вона подається;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб’єкту звернення;
#суть порушеного питання;
#виклад обставин і зазначення доказів, якими суб’єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;
#чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб’єкта розгляду скарги;
#перелік документів і матеріалів, що додаються;
#підпис суб’єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб’єкта, із зазначенням дати підписання. У скарзі можуть бути зазначені заінтересовані особи, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги.

===Строки подання скарги до виборчої комісії===
Є загальний та спеціальний строк подання скарги. 
Загальний строк подання скарги — протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб’єктом оскарження.

Спеціальні строки подання скарги:
#щодо порушення, яке мало місце до дня голосування,— протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування;
#щодо рішень, дій чи бездіяльності ВК, членів ВК, що мали місце:
у день голосування;
* під час підрахунку голосів виборців на ВД;
* встановлення підсумків голосування;
* під час транспортування виборчих документів;
* не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною ВК виборчих документів такої комісії відповідно до ВКУ. 
Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією. Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються . Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, але не була вчинена дія, передбачена законом. 
Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду у зв’язку з недотриманням вимог Кодексу при її оформленні . Зміна або уточнення вимог суб’єкта звернення зі скаргою після її подання до ВК, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб’єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою.

===Приймання та реєстрація скарги===
Скарги, що подаються до виборчої комісії, приймаються та реєструються в журналі реєстрації документів, заяв і скарг.
Прийняти скаргу мають право:
* голова комісії;
* заступник голови комісії;
* секретар комісії;
* інший визначений рішенням комісії член ВК.
Після реєстрації скарги голова ВК, а в разі його відсутності — заступник голови має:
* попередньо розглянути скаргу;
* вчинити резолюцію щодо її виконання.

===Повернення скарги без розгляду.===
Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 67 ВКУ, повертається суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду:
#за загальним правилом — не пізніш як на наступний день після дня її надходження;
#якщо скарга подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня — невідкладно.

===Розгляд скарги.===
Скарга, оформлена з додержанням вимог Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні не пізніше як на третій день з дня отримання скарги.

На засідання виборча комісія з розгляду скарги обов’язково запрошується:
* суб’єкт звернення зі скаргою,
* суб’єкт оскарження,
* заінтересовані особи, зазначені у скарзі.
Виборча комісія повідомляє зазначених вище осіб про місце, день і час проведення засідання комісії, на якому передбачається розгляд скарги
* рекомендованою телеграмою,
* факсимільним повідомленням,
* засобами електронної пошти,
* по телефону (телефонограмою, SMS-повідомленням).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб’єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а в разі неможливості — не пізніше початку розгляду скарги. Суб’єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду виборчою комісією.

===Перевірка обставин викладених у скарзі правоохоронними органами===
Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів для припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування (повторного голосування), у день голосування чи в наступний за ним день - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.

===Задоволення у скарзі===
При задоволенні скарги Виборча комісія може прийняти рішення, яким:
#визнати рішення суб’єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу; 2) скасувати оскаржене рішення;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;
#зобов’язати суб’єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
#поновити в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити передбачені законодавством дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними. ВК вищого рівня за результатом розгляду скарги, на підставі рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення ВК нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання.

===Відмова у задоволенні скарги===
Виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що:
#оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб’єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб’єктів виборчого процесу;
#суб’єктом звернення зі скаргою не надано підтвердження порушення суб’єктом оскарження законодавства про вибори, а наявних у матеріалах скарги доказів недостатньо для встановлення цього факту виборчою комісією;
#виборцем не доведено порушення особисто його виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження;
#на момент розгляду скарги виборчою комісією, членом ВК — суб’єктом оскарження вчинено необхідні дії, скасовано рішення, що є предметом оскарження, або іншим способом поновлено права суб’єкта звернення зі скаргою відповідно до вимог Кодексу (відсутність предмета оскарження).

Копія рішення виборчої комісії видається чи надсилається :
* суб’єкту звернення зі скаргою;
* суб’єкту оскарження;
* заінтересованим особам;
* іншому суб’єкту, про якого йдеться у рішенні не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а в разі прийняття рішення напередодні, в день виборів або на наступний день — невідкладно.

[[Категорія:Виборче право]]

Забезпечення громадян жилими приміщеннями в будинках житлово-будівельних кооперативів

2021-09-07T11:06:24Z

Nadiia.dosiievych: Прийом громадян до ЖБК

==Нормативна база==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/186-85-%D0%BF Постанова Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. № 186 “Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу”]

==Поняття житлово-будівельного кооперативу==
Житлово-будівельний кооператив (далі ЖБК) — це некомерційна юридична особа, яка організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і їх сімей шляхом будівництва або реконструкції жилого будинку та наступної експлуатації та управління цим будинком за власні кошти кооперативу.

==Порядок організації житлово-будівельного кооперативу==
ЖБК організуються при виконавчих органах місцевих рад, при підприємствах, установах і організаціях на підставі списку бажаючих осіб вступити до кооперативу.
Громадяни, які вступають до кооперативу проводять загальні збори, на яких приймається рішення про організацію кооперативу. Це рішення, а також список громадян (з членами їхніх сімей), які вступають до кооперативу, затверджуються виконавчим органом місцевої ради.
ЖБК діє на підставі статуту, який приймається на чергових загальних зборах громадян, які вступають до організовуваного кооперативу. Після його реєстрації у виконавчому органі місцевої ради кооператив набуває прав юридичної особи.
Загальні збори членів кооперативу обирають правління та ревізійну комісію. Збори також затверджують погоджені з виконавчим органом і будівельною організацією проект і зведений кошторис на будівництво жилого будинку та надвірних будівель і встановлюють розмір вступного внеску.

До кооперативів, що організовуються при підприємствах,установах,організаціях приймають працівників цих організацій, які перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу (в списку осіб,які користуються правом на вступ до кооперативу поза чергою), а також інших громадян у порядку доукомплектування кооперативів за направленням виконавчого органу місцевої ради. При одній організації з дозволу виконавчого органу районної,міської, районної в місті ради може організовуватися кооператив для працівників кількох підприємств,установ,організацій, розташованих у даному населеному пункті.

==Прийом громадян до членів житлово-будівельного кооперативу==
Громадяни приймаються до членів ЖБК після досягнення ними 18-річного віку, які постійно проживають у даному населеному пункті і перебувають на обліку бажаючих вступити до ЖБК та внесені до єдиного державного реєстру громадян, що потребують поліпшення житлових умов або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу.
Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до ЖБК, приймаються до кооперативу, який організовується, в порядку черговості, що визначається за часом взяття на облік. Кількість громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, має відповідати кількості квартир у жилому будинку(будинках) кооперативу, запланованому до будівництва.

У першу чергу до ЖБК приймаються такі громадяни:
# ті, що перебувають на обліку для одержання жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду;
# ті, що користуються правом першочергового одержання жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду;
# з числа молодих сімей при народженні дитини у перші три роки після шлюбу;
# з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни;
# з числа осіб, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”].
Поза чергою до членів ЖБК приймаються такі громадяни:
# ті, що користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду (ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК УРСР]);
# ті, будинки яких підлягають знесенню у зв'язку з вилученням земельної ділянки. У разі вибуття члена ЖБК з кооперативу до заселення будинку або виключення його з кооперативу у зв'язку з виїздом на інше постійне місце проживання чи несплатою пайового внеску член його сім'ї, який перебуває разом з ним на обліку бажаючих вступити до кооперативу, має переважне право перед іншими особами на вступ до кооперативу.Тому з подружжя члена кооперативу, якому належить право на частину паєнагромадження, надається перевага перед іншими членами сім'ї. Громадяни, включені до затвердженого списку осіб, які у ЖБК, що організовується, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту,а громадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперативу, - з дня затвердження виконавчим органом місцевої ради рішення загальних зборів членів ЖБК про прийом до кооперативу.

==Права та обов'язки членів житлово-будівельного кооперативу та членів їх сімей==
Заселення квартир у будинку ЖБК проводиться за ордерами, що видаються виконавчим органом місцевої ради. Прийнятій до ЖБК особі, за рішенням загальних зборів членів ЖБК, надається в безстрокове користування окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї, суми її пайового внеску та граничного розміру жилої площі (13,65 квадратного метра на одну особу).
Член ЖБК має право:
# обирати й бути обраним до органів управління та до ревізійної комісії кооперативу;
# за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити у займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб;
# на збереження жилого приміщення при тимчасовій відсутності, незалежно від причин і строку;
# стягнути з кооперативу вартість проведеного ремонту або зарахувати її в рахунок внесків на експлуатацію і ремонт будинку у випадках, коли ремонт займаного приміщення викликаний невідкладною необхідністю, а ЖБК не виконав обов'язків по ремонту;
# вийти з кооперативу, подавши про це заяву до правління ЖБК.
Член ЖБК зобов'язаний:
# виконувати вимоги статуту ЖБК і рішення загальних зборів членів кооперативу;
# у встановлений строк внести вступний і пайовий внески;
# своєчасно вносити платежі у погашення банківського кредиту і в покриття витрат кооперативу на експлуатацію і капітальний ремонт жилого будинку;
# використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, забезпечувати його схоронність;
# дотримуватися правил утримання жилого будинку та прибудинкової території;
# проводити за свій рахунок поточний ремонт жилого приміщення, а в разі вибуття з кооперативу із звільненням приміщення — здати його у належному стані;
# при одержанні іншого житлового приміщення звільнити всім займану квартиру.
==Виключення з житлово-будівельного кооперативу==
Члена ЖБК може бути виключено з кооперативу у випадках:
# подання відомостей, що не відповідають дійсності і були підставою для прийому до ЖБК;
# встановлення вироком суду, що пайовий внесок складається з коштів, добутих злочинним шляхом;
# неодержання ордеру та не заселення квартири без поважних причин протягом місяця з дня видачі ордерів членам даного кооперативу;
# систематичного руйнування або псування жилого приміщення, якщо заходи громадського впливу виявилися безрезультатними;
# систематичної здачі жилого приміщення в найм, з метою одержання нетрудових доходів;
# виїзду на інше постійне місце проживання;
# несплати пайового внеску;
# систематичної несплати без поважних причин внесків на погашення банківського кредиту або внесків на експлуатацію та ремонт будинку.

[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Присвоєння почесного звання мати-героїня та виплата одноразової винагороди

2021-08-18T13:07:25Z

Nadiia.dosiievych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n713 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закон України "Про державні нагороди"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/476/2001 Положення про почесні звання України, затверджене Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1254/2007 Указ Президента України від 25 грудня 2007 року № 1254 "Про одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 268 "Про виплату одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", та одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"]

== Поняття звання "Мати-героїня" ==
Почесне звання "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до 8-ми річного віку 5-ох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей. 

Почесне звання України є державною нагородою і є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги перед Україною ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закону України "Про державні нагороди"]). 

Присвоєння почесного звання "Мати-героїня" провадиться указом Президента України.

== Порядок присвоєння почесного звання "Мати-героїня" ==
Представлення до почесних звань висунення кандидатур до присвоєння здійснюється за місцем роботи кандидатки, у трудових колективах установ, організацій, підприємств. Якщо жінка не працює, висунення кандидатури може проводити сільська (селищна) рада, організація багатодітних сімей чи місцева служба у справах дітей та сім'ї.

Клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації. 

Клопотання про присвоєння почесного звання "Мати-героїня", що порушуються органами місцевого самоврядування згідно із заявою жінки, яка претендує на присвоєння такого почесного звання, розглядаються відповідними місцевими державними адміністраціями '''протягом місяця з дати надходження такої заяви'''.

=== Перелік необхідних документів ===
'''Жінка до заяви також подає такі документи:'''
# копія паспорта громадянина України, копія паспортного документа іноземця та документа, що підтверджує місце перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України на законних підставах;
# копії свідоцтв про народження дітей;
# копії документів про освіту дітей;
# характеристики дітей з навчального закладу, якщо дитина навчається, або з місця роботи, якщо працює (щодо кожної дитини окремо);
# виданий органом внутрішніх справ документ про наявність чи відсутність відомостей стосовно дітей, які перебувають на обліку правопорушників, що не досягли 18 років, у тому числі звільнених зі спеціальних виховних установ;
# довідка про наявність або відсутність судимості в особи, яку представляють до нагородження,та в кожного з дітей, яким виповнилося 14 років;
# за наявності та за бажанням матері - копії грамот, дипломів, подяк, свідоцтв, листів для визначення внеску жінки у розвиток творчих здібностей дітей, формування в них високих духовних і моральних якостей. 

Особі, удостоєній почесного звання, вручаються нагрудний знак та посвідчення до почесного звання встановленого зразка.

У нагородному листі про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», до якого додаються підтверджуючі документи, зазначаються дані про кількість дітей, дати народження дітей, місце проживання або місце перебування кожної дитини із зазначенням адреси житла, конкретні заслуги матері у вихованні дітей, а також у відповідних випадках - причини, обставини та дати смерті дітей.

Вручення нагрудного знака та посвідчення до почесного звання проводиться в обстановці урочистості і широкої гласності. Перед врученням оголошується указ Президента України про присвоєння відповідного почесного звання.

Особи, удостоєні почесних звань, повинні дбайливо ставитися до схоронності нагрудних знаків і посвідчень до почесних звань. У разі втрати нагрудного знака або посвідчення удостоєному почесного звання може бути видано дублікати, якщо Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України буде визнано, що втрата нагрудного знака або посвідчення сталася внаслідок стихійного лиха, бойових дій або з інших причин, що не залежать від нагородженого.

Після смерті удостоєного почесного звання, за наявності спадкоємців, нагрудні знаки та посвідчення до почесних звань залишаються у сім'ї померлого як пам'ять. Якщо у померлої особи, яку удостоєно почесним званням, відсутні спадкоємці, нагрудні знаки та посвідчення мають бути передані на зберігання до Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.

== Порядок оскарження ==
У випадку відмови органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації у вчиненні дій для отримання жінкою почесного звання "Мати -героїня", вона має право звернутися до суду [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 в порядку адміністративного судочинства] з метою оскарження відповідних дій/бездіяльності.

== Отримання одноразової допомоги жінками, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня" ==
Жінка, якій присвоєно почесне звання «Мати-героїня» має право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому присвоєно почесне звання.

Для отримання винагороди жінка, якій присвоєно почесне звання, або уповноважена нею особа подає Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - органи соціального захисту) за місцем реєстрації '''такі документи''':
# заяву про виплату винагороди із зазначенням способу виплати;
# копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, місце реєстрації;
# нотаріально засвідчений документ, що підтверджує право уповноваженого представника представляти жінку, якій присвоєно почесне звання (за необхідності) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 268 "Про виплату одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", та одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми"]).
Заяви з необхідними документами, також можна надіслати поштою або у електронній формі (через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Також, заяви про виплату допомоги можна подати до сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів відповідному органу соціального захисту населення.

Виплата винагороди здійснюється через відділення поштового зв'язку Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" або шляхом перерахування коштів на особистий банківський рахунок.

Органи соціального захисту надсилають щокварталу до 10 числа наступного місяця засвідчені в установленому порядку копії відомостей про виплату винагороди структурним підрозділам, які до 15 числа зазначеного місяця подають Мінсоцполітики звіт про виплату винагороди за затвердженою ним формою.

У разі коли жінка, якій присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”, не отримала винагороди протягом відповідного бюджетного періоду з поважних причин, вона має право звернутися за її отриманням у наступному бюджетному періоді і отримати винагороду виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого з 1 січня року, в якому жінці було присвоєно таке звання
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Відкриття банківського рахунку за кордоном фізичною особою, громадянином України

2021-06-29T14:36:19Z

Nadiia.dosiievych: Документи для відкриття рахунку

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19 Закон України "Про валюту і валютні операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5406-17 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання угод про розподіл продукції"]
* [http://sfs.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/chinni-dvostoronni-mijuryado/328349.html Лист Державної Фіскальної Служби України від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17 "Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування"]
== Умови відкриття банківського рахунку в іноземному банку ==
У зв'язку із запровадженням безвізового режиму між Україною, ЄС та деякими іншими країнами посилюється трудова міграція громадян. Доходи, які отримані легально за кордоном, фізичні особи мають право розміщувати на власних банківських рахунках, відкритих в установах іноземних банків.
Уповноваженою особою в більшості випадків відкриття рахунків неможливе. Деякі європейські банки можуть вимагати внесення не знижувального залишку на рахунок в певній сумі. Також можуть відмовити у відкритті рахунку без пояснення причин. Найчастіше це пов’язано із не проходженням процедури ідентифікації клієнта щодо можливості «відмивання» грошей, отриманих злочинним шляхом та фінансування тероризму.
== Документи для відкриття рахунку ==
Найчастіше під час відкриття рахунку в іноземному банку необхідно надати стандартний пакет документів: закордонний паспорт, документ про реєстрацію (тимчасового або постійного) місця проживання, отриманий у муніципалітеті, декларацію про майновий стан та доходи з відміткою або довідкою з Державної податкової служби про отримані доходи та сплачені податки. Також можуть вимагати додаткові документи: контракт із роботодавцем та дозвіл на в'їзд та легальне перебування в країні (візу), якщо перебування на території даної держави потребує такої візи, інші документи відповідно до вимог місцевого законодавства та відповідних банківських установ. Кожен банк пред'являє індивідуальні вимоги до мінімального пакета документів, тому конкретний перелік краще запрошувати заздалегідь. Рекомендована особиста присутність при відкритті рахунку.
== Банківські операції, які не підлягають ліцензуванню ==
Національний банк України переглянув вимоги до ліцензування операцій фізичних осіб із розміщення коштів на закордонних рахунках та здійснення інвестицій за межі України. Фізичні особи можуть відкривати рахунки у фінансових установах інших країн та розміщувати на закордонних рахунках іноземну валюту, джерелом походження якої є офіційний дохід у формі заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, дивідендів, отриманий за межами України без індивідуальних ліцензій НБУ. Також, фізичні особи без індивідуальних ліцензій НБУ можуть здійснювати інвестиції за кордон.
== Оподаткування доходів, отриманих за кордоном ==
Необхідно зазначити, що можливість проведення низки операцій із розміщення коштів на закордонних рахунках та здійснення інвестицій за межі України без індивідуальних ліцензій НБУ не звільнює фізичних осіб від зобов’язання декларувати доходи та сплачувати з них податки у відповідності до п.3 ст.13 Податкового кодексу України. Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Податковим кодексом України. Так, у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію та оподатковується за ставкою, визначеною в п.1 ст.167 Податкового кодексу України - 18 відсотків, а також оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотків. Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів. З метою уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка видається державним органом країни, де отримується дохід, уповноваженим утримувати цей податок. Довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні. Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України. Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.11 ст. 170 Податкового кодексу України. Суму такого зменшення резидент визначає в річній декларації. Листом ДФС України від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17 визначений перелік країн, з якими набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.
== Порушення валютного законодавства ==
Порушення фізичною особою валютного законодавства, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі іноземного банку, приховування валютних та інших доходів тягне за собою виникнення адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.
[[Категорія:Банківське право]]

Недійсність та скасування усиновлення дитини

2021-06-08T08:12:04Z

Nadiia.dosiievych: Позовна давність

== Нормативна база==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав»]

== Недійсність усиновлення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 236 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначені підстави визнання усиновлення недійсним.]

'''Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду:''' 
* якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною.
* якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).
'''Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду:''' 
* якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.
* у разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статтях 220-222 СКУ].
* якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, за умови якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.

=== Правові наслідки визнання усиновлення недійсним ===
Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його здійснення.

'''У разі визнання усиновлення недійсним:''' 
* припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.
* відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.
* дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм.
* дитина, яка досягла чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою.

У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам неможливе, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення.

За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.

Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк '''не більш як два роки''', якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.
== Скасування усиновлення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1238 Статтею 239 СК України визначений порядок та підстави скасування усиновлення.]

'''Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:''' 
* воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
* дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
* між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

'''''Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.'''''

Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім'ї.

Усиновлення повнолітньої особи може бути '''скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача''' і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

=== Правові наслідки скасування усиновлення ===
Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.

'''У разі скасування усиновлення:''' 
* припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.
* відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.
* дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.
* з підстави, зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 пункті 1 частини першої статті 238 СК України], якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення.
* дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 пункті 1 частини першої статті 238 СК України], якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.

==Порядок розгляду судами справ про про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a17#Text частин першої, другої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута), ратифікованої Законом України № 3017-VI від 15 лютого 2011 року], усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_672#Text рішенні "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року] вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?find=1&text=%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2#n6169 статтей 19, 23 ЦПК України] суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1238 статті 240 СК України] право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:
* батьки;
* усиновлювач;
* опікун;
* піклувальник;
* орган опіки та піклування;
* прокурор;
* усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 статті 27 ЦПК України] позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Проте, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 пунктом 9 статті 28 ЦПК України] передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позовна давність щодо вимоги про скасування усиновлення не встановлена.

== Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення==
Після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд '''у місячний строк''' зобов'язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎]]
[[Категорія:Суди]]

Діяльність у сфері сільського зеленого туризму

2021-06-03T13:16:43Z

Nadiia.dosiievych: Доповнення до обов'язків сільських господарів

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про туризм"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/297-2006-%D0%BF Постанова Кабінет Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297 "Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)"]
==Поняття "сільський зелений туризм"==
'''Сільський зелений туризм''' - це специфічна форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону.
==Суб'єкти діяльності в сфері сільського зеленого туризму==
* сільські господарі, а також створені ними громадські організації, їхні об'єднання, діяльність яких є необхідною умовою для належного створення пропозиції та надання послуг сільського зеленого туризму;
* фізичні особи - споживачі послуг сільського зеленого туризму;
* фізичні та/або юридичні особи, що надають допоміжні послуги (агентські, посередницькі, рекламні, інформаційні тощо) сільським господарям або споживачам послуг сільського зеленого туризму.
==Особливості діяльності з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму==
Діяльність з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не відноситься до підприємницької діяльності за умови, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та на кожного члена родини, які постійно проживають з ним. Розмір прожиткового мінімуму встановлюється законодавством України.
У разі перевищення рівня доходів, надання послуг сільського зеленого туризму має здійснюватись на засадах підприємництва. При цьому в якості суб'єкта підприємницької діяльності може бути зареєстрований як сам сільський господар, так і будь-хто із членів його родини, що постійно проживає з ним та не має обмежень у здійсненні зазначеної діяльності.
* У випадку розташування сільської садиби в сільській місцевості, яке відноситься до курортної та/або лікувально-оздоровчої зони, сільські господарі або члени його родини зобов'язані зареєструватися як суб'єкти підприємницької діяльності. Оголошення природних територій курортними і лікувально-оздоровчими зонами здійснюється згідно з чинним законодавством України.
* Реєстрація сільських господарів або членів їхніх родин як суб'єктів підприємницької діяльності з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не тягне за собою їхній вихід з-під юрисдикції Закону України .
* Діяльність сільських господарів, що надають послуги у сфері сільського зеленого туризму, не підлягає ліцензуванню.
==Облік сільських садиб, які надають послуги у сфері сільського зеленого туризму==
Облік сільських садиб, які надають послуги в сфері сільського зеленого туризму, здійснюють сільські, селищні ради за місцем розташування сільської садиби в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики. У випадку припинення сільським господарем надання послуг у сфері сільського зеленого туризму, сільська, селищна рада вилучає його сільську садибу з обліку сільських садиб, які надають послуги у сфері сільського зеленого туризму.
==Встановлення категорій сільських садиб==
З метою та в порядку, визначеному чинним законодавством України, сільським садибам за заявою сільського господаря можуть присвоюватись відповідні категорії якості та рівня обслуговування.
* присвоєння відповідної категорії якості та рівня послуг здійснюється всеукраїнськими об'єднаннями сільських господарів на підтвердження відповідності сільської садиби встановленим вимогам та наявності певного комплексу та рівня якості послуг. Всеукраїнське об'єднання сільських господарів вправі встановлювати додаткові до загальнонаціональних вимоги та критерії якості об'єктів та послуг сільського зеленого туризму.
* загальнонаціональні вимоги до безпеки сільських садиб та якості послуг у сфері сільського зеленого туризму встановлюються шляхом затвердження відповідних стандартів та враховуються при категоризації сільських садиб.
Присвоєння відповідної категорії якості та рівня послуг підтверджується відповідним сертифікатом.
==Права та обов'язки суб'єктів діяльності в сфері сільського зеленого туризму==
'''Сільські господарі мають право:'''
* самостійно визначати назву, перелік, обсяги, вартість послуг сільського зеленого туризму, встановлювати розпорядок роботи, приймати остаточне рішення щодо надання або ненадання послуги, вільно розпоряджатись своїм майном та реалізовувати інші права, встановлені Конституцією та іншими актами чинного законодавства України;
* вимагати від замовників (споживачів) послуг сільського зеленого туризму документи, що містять інформацію про їхню особу та про місце постійного проживання (реєстрації);
* вести самостійну діяльність з рекламування особистого селянського (фермерського) господарства та залучення туристів до користування туристичними послугами сільського зеленого туризму, що надаються сільськими господарями;
* в разі, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та кожного члена родини, які постійно проживають з ним у межах однієї сільської садиби, вести діяльність з надання туристичних послуг в сфері сільського зеленого туризму, які визначені цим Законом, без реєстрації сільського господаря або будь-кого з членів його родини як суб'єктів підприємницької діяльності з надання туристичних послуг;
* вносити до уповноважених органів місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, а також інших органів, що здійснюють регулювання в сфері сільського зеленого туризму, пропозиції щодо збереження та збагачення туристичних ресурсів села, території, регіону; розвитку туристичної діяльності в сфері СЗТ, вдосконалення законодавчої та іншої бази в галузі туризму;
* отримувати від уповноважених органів місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, а також інших органів, що здійснюють регулювання в сфері сільського зеленого туризму, передбачену законами України допомогу в необхідній професійній підготовці особистого селянського, особистого підсобного або фермерського господарства, а також самих господарів та членів їхніх родини до діяльності в сфері надання туристичних послуг сільського зеленого туризму;
* з метою захисту своїх законних прав і інтересів у сфері надання послуг сільського зеленого туризму, створювати неприбуткові організації з туристичної діяльності, а також їхнє об'єднання в порядку, визначеному Цивільним кодексом України, Законом України "Про об'єднання громадян", іншими законами України;
* виступати спонсорами у місцевих програмах, спрямованих на розвиток і збільшення туристичної привабливості місцевих населених пунктів (сіл), програмах збагачення природних ресурсів довкілля, збереження та відновлення об'єктів туристичного показу, програмах розвитку окремих туристичних об'єктів і галузі туризму в цілому;
* реалізовувати інші права, передбачені Конституцією України і законами України.
'''Сільські господарі зобов'язані:'''
* в разі, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму перевищує сукупний річний розмір прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та кожного члена його родини, які постійно проживають з ним в межах однієї сільської садиби, зареєструватись у визначеному законодавством України порядку як суб'єкт підприємницької діяльності;
* забезпечувати умови розміщення (проживання) та харчування туристів у відповідності до протипожежних, санітарних та інших вимог, передбачених нормативними актами України для будинків/помешкань;
* вести книгу реєстрації туристів;
* подавати статистичні відомості;
* подавати декларації про одержаний дохід до органів податкової служби;
* надавати туристам необхідну і достовірну інформацію щодо місць розташування та графіку роботи об'єктів сфери обслуговування, поліклініки, міліції, пошти, телеграфу, ощадних кас, банків та інших закладів;
* вживати заходів із охорони і збереження навколишнього середовища (поширювати серед туристів інформацію про правила екологічно безпечної поведінки; не допускати появи смітників шляхом встановлення спеціальних контейнерів для сміття вздовж туристичних маршрутів; відмічати спеціальними знаками місця для складання побутових відходів; здійснювати інші заходи із збереження довкілля, тощо);
* наявність спеціальної освіти не обов'язкова.
==Соціально-економічне значення сільського зеленого туризму==
* стимулює розвиток селянських господарств, які займаються зеленим туризмом;
* сприяє розвитку місцевої інфраструктури;
* сприяє збуту надлишків сільськогосподарської продукції, збільшуючи додаткові прибутки селян і відрахування у місцеві бюджети;
* активізує місцевий ринок праці, підвищує зайнятість, затримує молодь на селі, зменшуючи потребу в закордонному заробітчанстві;
* сприяє охороні туристичних ресурсів, насамперед збереженню етнокультурної самобутності українців;
* створює можливості для змістовного відпочинку незаможних людей;
* сприяє підвищенню культурного рівня мешканців села та підвищенню екологічної свідомості.
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Соціальне обслуговування неповнолітніх

2021-05-24T12:25:31Z

Nadiia.dosiievych: Добавлено абзац щодо безоплатного оздоровлення дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування до 18 р.

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/956-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 956 "Про проведення експерименту з призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають під опікою (піклуванням) або у відповідних закладах, за принципом "гроші ходять за дитиною"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 757 "Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю"]
==Поняття соціального обслуговування неповнолітніх==
Соціальне обслуговування - система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності. Соціальне обслуговування неповнолітніх здійснюється в основному спеціалізованими соціальними закладами (стаціонарне соціальне обслуговування). Останнім часом більшого розвитку набувають різні види соціального обслуговування неповнолітніх за місцем проживання (вдома).
==Соціальне обслуговування дітей дошкільного віку в дошкільних дитячих закладах==
Держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку.
Найбільш поширеною дошкільною дитячою установою є дитячий садок з денним перебуванням і обслуговуванням у ньому дитини в робочі дні тижня. Соціальне обслуговування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах надається за плату, розмір якої встановлюється органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.
Розмір плати зменшується на 50 % для батьків, у сім'ях яких троє і більше дітей. Законом про Державний бюджет на відповідний рік встановлюється гарантований мінімум для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних закладів. Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти. За харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, плата не справляється.
Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", які навчаються у державних і комунальних закладах дошкільної освіти.
==Соціальне обслуговування дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьків==
Відсутність одного чи обох батьків або батьківського піклування, що підтверджується відповідними документами, визначає юридичний статус дитини і є підставою для одержання такими дітьми матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством. Соціальне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється спеціалізованими дитячими установами: школами-інтернатами; дитячими будинками сімейного типу. Державні соціальні стандарти встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття; житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені житлові нормативи;
* мінімального стандарту щодо забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а в разі неможливості надання такого робочого місця - встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних навчальних закладів;
* мінімального стандарту медичного обслуговування;
* мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами і журналами відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення виплачується стипендія в розмірі, який на 50 відсотків перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.
Оскільки, на повне державне забезпечення мають право діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які мають цей статус, відповідна служба у справах дітей зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у віці до 18 років, мають право на щорічне безоплатне оздоровлення. Рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одній прийомній сім’ї або в одному дитячому будинку сімейного типу, мають право на безоплатне оздоровлення до досягнення ними 18-річного віку. Особи із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, мають право на оздоровлення на пільгових умовах.

Кошти на оздоровлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа виділяються щорічно із державного, місцевих бюджетів, коштів підприємств, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та інших джерел, не заборонених законодавством.

==Соціальне обслуговування дітей з вадами фізичного або розумового розвитку==
Соціальне обслуговування дітей з вадами фізичного або розумового розвитку здійснюється дитячими будинками-інтернатами. Вони є соціально-медичними закладами для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років із вадами фізичного або розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
Соціальна реабілітація осіб з інвалідністю — це відповідний комплекс заходів, що спрямовані на відновлення здоров’я і здібностей такої особи та створення йому необхідних умов і рівних можливостей у всіх сферах життєдіяльності.
Основними видами реабілітаційної допомоги особі з інвалідністю є:
* медична реабілітація (відновна терапія і реконструктивна хірургія поступовим протезуванням);
* професійна реабілітація (професійна орієнтація, професійне навчання або перекваліфікація, раціональне працевлаштування);
* соціально-побутова реабілітація (соціально-побутове влаштування та обслуговування).
Основним документом, що визначає види, форми й обсяг реабілітаційних заходів, оптимальні строки їх здійснення та конкретних виконавців, є індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю, що розробляється МСЕК з урахуванням місцевих можливостей, соціально-економічних, географічних і національних особливостей.
Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду, форми й обсягу реабілітаційних заходів або від реалізації програми в цілому. За наявності згоди особи з інвалідністю з індивідуальною програмою реабілітації він зобов’язується активно сприяти її реалізації.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]

Усиновлення громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями дитини, яка проживає в Україні

2021-04-29T07:36:51Z

Nadiia.dosiievych: Розгляд справ про усиновлення Нацсоцслцжбою у зв'язку із змінами до Постанови КМУ № 905 від 08.10.2008 р.

== Нормативна база: ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №905 "Про затвердження Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"] 

== Порядок звернення про усиновлення громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 905 від 8 жовтня 2008 року] слід почати зі збору документів та формування справи для її подачі до Нацсоцслужби. 
Громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають до Нацсоцслужби справу, яка складається з таких документів.
[[Файл:Короткий зміст процедура усиновлення громадянами України, які проживають за її межами та іноземцями.jpg|міні|Короткий зміст процедура усиновлення громадянами України, які проживають за її межами та іноземцями]]
=== Справа складається з таких документів ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункту 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 905 від 8 жовтня 2008 року] це: 
1. Нотаріально засвідчена заява про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти; 
2. Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, у чотирьох примірниках; 
3. '''Висновок компетентного органу країни проживання''', який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в Україні, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стан здоров’я, розвиток, виховання, умови проживання, перебування в сім’ї після усиновлення дитини під соціальним супроводженням. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку, стану здоров'я дітей, яких можуть усиновити заявники, та інформацію щодо можливості усиновлення дитини з інвалідністю. У разі бажання усиновити дитину, яка має інвалідність або інші захворювання, в рекомендаціях щодо стану здоров'я дитини зазначається вичерпний перелік хвороб, за наявності яких заявникам рекомендовано усиновлення дитини. У висновку зазначається, чи можливе усиновлення дитини, яка страждає на хворобу, внесену до переліку захворювань.
{| class="wikitable"
|-
| У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо визнання заявників недієздатними, позбавлення їх батьківських прав, скасування усиновлення або визнання його недійсним, відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей.
|}
* '''У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:'''
** Засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію організації з питань усиновлення дітей на території іноземної держави (за наявності);
** Копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
** Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідною організацією з питань усиновлення дітей на території іноземної держави (за наявності), із зазначенням інформації щодо забезпечення організацією та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості скасування усиновлення або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.
{| class="wikitable"
|-
| '''Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами ДМС, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.'''
|}
4. Дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим; 
5. Зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Нацсоцслужбі та консульській установі чи дипломатичному представництву України:
* поставити дитину на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням найменування установи, представництва, його адреси) протягом місяця після в'їзду до країни проживання;
* забезпечити право усиновленої дитини зберігати громадянство України до досягнення нею 18 років;
* подавати консульській установі чи дипломатичному представництву України не менш як один раз на рік протягом перших трьох років після усиновлення та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років звіт про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини за формою;
* надавати можливість представникові консульської установи чи дипломатичного представництва України спілкуватися з дитиною;
* повідомляти консульську установу чи дипломатичне представництво України про зміну місця проживання усиновленої дитини;
* протягом 20 робочих днів повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про передачу на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також відібрання дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки;
* негайно, але не пізніше ніж через три дні, повідомляти консульській установі чи дипломатичному представництву України про випадки порушення прав та законних інтересів усиновленої дитини, а також про нещасні випадки з усиновленою дитиною та її смерть. 
6. Засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством; 
7. Довідка з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально; 
8. Засвідчена нотаріально копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках); 
9. Висновок про стан здоров’я кожного заявника. 
10. Довідка про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання; 
11. Засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат; 
12. Засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років. 
13. Виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання та обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років;
14. Інформація компетентного органу країни проживання заявника та інформація консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів та наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.
{| class="wikitable"
|-
| Звертаємо Вашу увагу!!!
* У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 подаються кожним з подружжя; 
* Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у цьому пункті; 
* Справа приймається Нацсоцслужбою, якщо в ній є всі документи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункті 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 905 від 8 жовтня 2008 року] ; 
* Документи, передбачені вказаним переліком, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами ДМС, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання. Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.
|}
==Діти, які можуть бути усиновлені==
===Діти, які можуть бути усиновлені іноземцями===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем якщо:
* перебуває не менше 1 року на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей (Міністерство соціальної політики); 
* дитина досягла віку п'яти років.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є:
* родичами дитини;
* дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0352-12 Міністерством охорони здоров'я України (наказ Міністерства Охорони здоров'я України від 27.12.2011 № 973]);
* здійснюється усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один з них досяг п'яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менше одного року;
* іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини.
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
===Діти, які можуть бути усиновлені, громадянам України, які проживають за межами України===
Дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена громадянам України, які проживають за межами України якщо:
* дитина перебуває на централізованому обліку, незалежно від віку дитини та строку їх перебування на такому обліку;
{| class="wikitable"
|-
| Подружжю, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, надається інформація про дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями.
|}
{| class="wikitable"
|-
| '''Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.'''
|}
== Строки розгляду питання про усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, або іноземцями дитини, яка проживає в Україні. ==
1. '''Протягом 10 робочих днів з дня прийняття справи''', Нацсоцслужба надсилає до Національної поліції запит щодо перевірки іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу. У разі усиновлення дитини одним із подружжя перевірка проводиться стосовно чоловіка і дружини. 
2. '''Протягом 10 днів після надходження запиту''' від Нацсоцслужби, Національна поліція перевіряє заявників:
* Щодо перебування на обліку Генеральному секретаріаті Інтерполу;
* Надсилає відповідний запит до правоохоронних органів держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
{| class="wikitable"
|-
|
* У разі наявності відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу Національна поліція '''протягом трьох днів після надходження результатів''' перевірки інформує про це Нацсоцслужбу.
* У разі відсутності таких відомостей Національна поліція '''протягом 40 днів після надходження запиту інформує''' Нацсоцслужбу про відсутність відомостей компрометуючого характеру щодо заявників у Генеральному секретаріаті Інтерполу, а також про результати перевірки заявників правоохоронними органами держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають.
|}
3. Нацсоцслужба '''протягом 25 робочих днів перевіряє документи''', зазначені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 пункті 33 «Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 8 жовтня 2008 р. № 905], на відповідність вимогам законодавства і в разі відповідності законодавству бере заявників на облік кандидатів в усиновлювачі із занесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі, яка ведеться за формою згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 додатком 6 «Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 8 жовтня 2008 р. № 905], та Єдиного банку даних.Про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі Нацсоцслужба повідомляє заявників протягом семи робочих днів з дати ухвалення такого рішення у письмовій та електронній формі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі виявлення необхідності щодо уточнення відомостей, які містяться у поданих документах, або проведення перевірки нововиявлених обставин Нацсоцслужба має право подати запит щодо додаткових документів та продовжити строк розгляду документів '''не більш як на 20 робочих днів'''.
|}
== Підстави для відмови в усиновленні. ==
* подані документи не відповідають вимогам;
* у документах або їх перекладі є виправлення, дописки, не завірені в установленому порядку;
* переклад не відповідає змісту оригіналу документа;
* заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 212 Сімейного кодексу України];
* різниця у віці між дитиною та заявниками становить менш як п'ятнадцять років;
* серед дітей, які більше року перебувають на централізованому обліку, якщо інше не передбачене законодавством, немає дітей, які за віком та станом здоров'я відповідали б рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#n550 3 пункту 33 «Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 8 жовтня 2008 р. № 905];
* сума сукупного доходу на кожного члена сім'ї з урахуванням кількості рекомендованих до усиновлення дітей менша, ніж мінімальний рівень доходу на одну особу, встановлений для регіону країни перебування заявників;
* виявлено факти передачі заявниками на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у заявників дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини. Зазначені факти та інформація можуть бути підтверджені як безпосередньо усиновлювачами, так і компетентними органами країни проживання.

[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎]]
[[Категорія:Суди]]

Повне товариство

2021-03-26T08:57:01Z

Nadiia.dosiievych: Управління товариством та зміни у його складі

=Нормативна база=
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"]
=Поняття та правовий статус повного товариства=
Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.
Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
Найменування повного товариства має крім слів “повне товариство”:
* містити імена (найменування) всіх його учасників або
* містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з додаванням слів “і компанія”.
=Установчий документ повного товариства=
Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписують всі його учасники.
Крім загальних вимог до змісту установчих документів товариства, в засновницькому договорі повного товариства повинні міститися відомості про:
* розмір та склад складеного капіталу товариства;
* розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;
* розмір, склад та строки внесення ними вкладів;
* форму участі учасників у справах товариства.
=Управління та ведення справ повного товариства=
Управління товариством здійснюється за загальною згодою всіх учасників. Кожен учасник має один голос, якщо інше не визначено в засновницькому договорі. Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками разом, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства.Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства. У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.

Учасники, яким було доручено ведення справ товариства зобов'язані надавати решті учасникам на їхню вимогу повну інформацію про дії, та виконувані дії від імені та в інтересах товариства.
Якщо учасник здійснив правочин в інтересах товариства, але не мав повноважень на ведення справ і не отримав схвалення від решти учасників, тоді він має право вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.Учасник повного товариства має право передати свою частку або її частину іншим учасникам товариства або третім особам тільки за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі до останньої переходять всі права та обов'язки, що належали учасникові, який вибув.

=Відповідальність учасників повного товариства=
У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі, кредитори можуть пред'явити вимоги як до всіх учасників повного товариства, так і до кожного з них окремо. Учасник товариства відповідає за борги незалежно від того, коли ці борги виникли, до чи після його вступу до товариства.
Учасник товариства, який вибув з товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердженого звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.
Учасник повного товариства, що виконав вимоги кредитора, сам стає кредитором за солідарним зобов'язанням стосовно інших учасників повного товариства і має право пред'являти до них регресні вимоги, але тільки в розмірі, пропорційному їх часткам у складеному капіталі товариства.
=Зміни у складі учасників повного товариства=
Підстави, за якими може бути припинена участь особи в повному товаристві:
* вихід учасника з власної ініціативи — такий учасник повинен повідомити інших учасників не пізніше ніж за 3 місяці до фактичного виходу з товариства;
* виключення із складу учасників — при невиконанні чи неналежному виконанні учасником своїх зобов'язань або перешкоджанні своїми діями (бездіяльністю) досягненню мети, для якої було створено товариство;
* вибуття із складу учасників з причин, що не залежать від учасника - смерті учасника або оголошення його померлим, ліквідації юридичної особи, визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім, призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи, звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.
Вихід з товариства, створеного на визначений строк, можливий лише з поважних причин та з попередженням не пізніше як за 6 місяців. Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.Учаснику, який вибув, сплачується вартість його частини прибутку, одержаної товариством у цьому році.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Виконання заповіту

2021-03-23T08:39:32Z

Nadiia.dosiievych: повноваження виконавця

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України “Про нотаріат”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 «Про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11 Наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2011 р. № 1810/5 “Про затвердження Положення про Спадковий реєстр”]

== Поняття виконавець заповіту ==
Виконавець заповіту — це особа, яка має стежити за дотриманням розпоряджень, що містяться у заповіті. Також така особа виступає гарантом здійснення волі спадкодавця.
== Хто може призначати виконавця заповіту ==
Призначати виконавця заповіту можуть заповідач, спадкоємці, нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заповідач має право самостійно визначати виконавця заповіту або виконавців. 

'''Випадки коли виконавець заповіту призначається не заповідачем:'''
# '''Спадкоємцями.'''Спадкоємці звертаються з позовом до суду про усунення виконавця заповіту, який був призначений заповідачем, якщо виконавець не може забезпечити виконання волі заповідача, при цьому в суді вони повинні довести неможливість виконання заповіту призначеним виконавцем. Це може бути з таких обставин, як: тяжка хвороба, смерть, втрата дієздатності виконавцем заповіту. Виконавець заповіту призначається судом за зверненням одного із числа спадкоємців.
# '''Нотаріусом або у сільській місцевості – уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.'''Тоді нотаріусом видається документ, який буде підтверджувати його повноваження, може видаватись свідоцтво виконавця заповіту, яке оформляється згідно нормативного акту. Виконавців заповіту може бути декілька.

Згідно статті 1289 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою.

Згода особи бути виконавцем заповіту може бути виражена на тексті самого заповіту або додана до нього.

Особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини.

== Повноваження виконавця заповіту ==
'''Повноваження виконавця заповіту можна поділити на дві колонки:''' 

'''Перша''' - обов’язки, які спрямовані на забезпечення інтересів спадкоємців:
* вживати заходів щодо охорони спадкового майна, виконавець повинен вживати всі можливі заходи до всієї спадщини, а не тільки до тієї частини яка зазначена у заповіті;
* управляти спадщиною, у разі якщо до складу спадщини входить таке майно яким потрібно управляти, це можуть бути грошові суми, цінні папери або інше;
* забезпечити отримання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;
* вживати заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;
* вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов'язань, тобто витребувати майно, яке входить до складу спадщини, але знаходиться в інших осіб.
'''Друга''' - інші особи.
* забезпечити одержання частки особами, які мають право на обов'язкову частку у спадщині;
* забезпечити виконання спадкоємцями дій, які на них покладено заповітом. 

У законодавстві перелік повноважень є вичерпним, але заповідач у заповіті може визначати і інші додаткові повноваження на свій власний розсуд.

Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, вираженої в заповіті.

== Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повноважень ==
* Заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець заповіту має право одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень.
* Якщо розмір плати не визначений заповідачем, він може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору - судом.
* Виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшкодування тих витрат, які були ним зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.

== Хто здійснює контроль за виконанням заповіту ==
Контроль за виконанням заповіту покладається на спадкоємців, але якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, тоді контроль за виконанням заповіту покладається на батьків (усиновлювачів), опікунів чи піклувальників або на органи опіки та піклування. Якщо вище названі особи вимагають від виконавця заповіту звіт про дії, які були ним вчинені стосовно виконання заповіту — він зобов'язаний їм надати такий звіт.
== Підставами для припинення повноважень виконавця заповіту ==
* виконання заповіту;
* визнання заповіту недійсним;
* смерть виконавця;
* смерть спадкоємця;
* рішення суду, яким виконання заповіту визнається неналежним;
* відмова від виконання заповіту.
== Оскарження дій виконавця заповіту ==
Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають чинному законодавству, порушують інтереси спадкоємців.
Позовна давність оскарження неправомірних дій виконавця заповіту становить один рік. Перебіг строку визначається з моменту, коли особи, вище згадані, дізнались про порушення умов заповіту або прав спадкоємців.

[[Категорія: Спадкове право]]

Надання додаткових відпусток одиноким матерям

2021-03-10T13:20:32Z

Nadiia.dosiievych: доповнено розділ "Тривалість додаткової відпустки"

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 3aкoн України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/vidpustki/list-ministerstva-socialnoi-politiki-ukraini-schodo-nadannya-dodatkovoi-vidpustki-odinokiy-materi Лист Міністерства соціальної політики України від 30 травня 2014 року №193/13/123-14 «Щодо надання додаткової відпустки одинокій матері»]

== Поняття «одинока мати» ==
Одинокою матір’ю вважається:
* жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
* вдова;
* жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, попри факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).

Визначення терміну «одинока мати», застосовується лише для надання пільг і гарантій, установлених трудовим законодавством щодо відпусток.

== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку одиноким матерям ==

=== Жінка, яка не перебуває в шлюбі і в свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис зроблено за вказівкою матері: ===
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Довідка органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;
* Копія паспорта.
=== Вдова: ===
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Копія свідоцтва про укладення шлюбу;
* Копія свідоцтва про смерть чоловіка;
* Копія паспорта.
=== Жінка, яка виховує дитину без батька: ===
* Копія свідоцтва про народження дитини;
* Копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* Офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Якщо працівниця не доведе факту, що вона справді виховує дитину сама, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки. 
Зокрема, одним із таких документiв, наприклад, може бути:
* рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав;
* ухвала суду чи постанова слiдчого про розшук вiдповiдача в справi за позовом про стягнення алiментiв;
* акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення, у якому зi слiв сусiдiв (за наявностi їхнiх пiдписiв в актi) пiдтверджується факт вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини;
* довiдка зi школи про те, що батько не бере участi у вихованнi дитини (не спiлкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участi в батькiвських зборах), тощо.
Тобто для отримання додаткової соцiальної вiдпустки розлучена жiнка, крiм заяви про надання цiєї вiдпустки, копiй свiдоцтва про народження дитини та розiрвання шлюбу, має подати роботодавцю один із названих вище або будь-який iнший документ, що пiдтверджує вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.

== Підстави для надання додаткової відпустки ==
Наявність:
* двох або більше дітей віком до 15 років;
* дитини з інвалідністю;
* усиновленої дитини;
* дитини в одинокої матері;
* дитини у батька, яку він виховує без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
* дитини під опікою (піклуванням);
* дитини у прийомних батьків.
При визначенні підстав для отримання права на відпустку на дітей, одна дитина може бути врахована кілька разів. Тобто, якщо у матері є двоє дітей віком до 15 років і одна з них є дитиною з інвалідністю, то така мати має право на відпустку за двома підставами.
Якщо є кілька підстав для надання відпустки, передбаченої її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

== Тривалість додаткової відпустки ==
'''Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, на сьогоднішній день становить 10 календарних днів.''' 
Святкові і неробочі дні не враховуються. Тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів. Але при цьому святкові і неробочі дні не оплачують. При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Тривалість невикористаних соціальних відпусток на дітей за попередні роки повинна визначатися відповідно до норм законодавства, що діяли на той час.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Поділ такої відпустки на дітей допустимо ділити на частини з підставами. Тобто, якщо є декілька підстав, то спочатку можна надати відпустку за однією ( наприклад, тривалістю 10 календарних днів), а через деякий час — за іншою підставою (наприклад тривалістю 7 календарних днів); '''не можна надавати частинами, якщо є тільки одна підстава для її надання.'''

== Строк давності права на додаткову соціальну відпустку ==
Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей. Якщо одинока мати, яка працює і сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 року — тривалістю 7 календарних днів за кожен календарний рік до виповнення дитиною повноліття, а з 2010 року — тривалістю 10 календарних днів. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку, а у разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки.
Додаткова соціальна відпустка надається незалежно від стажу роботи на підприємстві та протягом календарного року, а не за відпрацьований робочий рік. Працівник може використати її незалежно від дати народження дитини (до чи після).

[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Одинока мати (батько)]]
[[Категорія: Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]

Праця жінок: пільги, гарантії

2021-01-18T13:45:43Z

Nadiia.dosiievych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]

== Основні права та гарантії для жінок ==
* '''Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу''' і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю (ч.1 ст. 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Не допускається залучення до робіт у нічний час''', до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди (ст. 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''На прохання вагітної жінки''', жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ч.1 ст. 56 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Скорочена тривалість робочого часу''' може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю (ст. 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

== Пільги, передбачені для жінок, передбачені законодавством про охорону праці ==
'''''Відповідно ст. 174 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] і ст. 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] забороняється застосування праці жінок:'''''
* на важких роботах;
* на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
* на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням),
* у нічний час, окрім галузей народного господарства, де це викликано необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід,
* залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

''Гранично допустимі норми підіймання та переміщення вантажів для жінок:''
* підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою -10 кг;
* підіймання і переміщення вантажів постійно протягом зміни – 7 кг;
* сумарна маса вантажу при переміщенні протягом кожної години робочої зміни з робочої поверхні – 350 кг;
* з підлоги – 175 кг. 
Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n960 ч.3 ст.174 КЗпП України]).

== Пільги та гарантії для вагітних жінок та жінок, які мають дітей ==
* На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу.
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.
За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей) з виплатою державної допомоги у встановленому порядку. Жінкам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Ця відпустка може бути використана також батьком дитини. (ст. 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).
* Жінці з дитиною у віці до півтора років, крім загальної перерви, надаються перерви для годування. (ст. 183 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* Тимчасове переведення вагітних і жінок, які мають дітей до шести років або дитину з інвалідністю, на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, можливе тільки за їх згодою. Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою(ст. 33 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу (ст. 185 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* На підприємствах і в організаціях з широким застосуванням жіночої праці організовуються дитячі ясла, дитячі садки, кімнати для годування грудних дітей, а також кімнати особистої гігієни жінок (ст. 186 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

== Пільги та гарантії для жінок при наданні відпусток ==
* '''Щорічні відпустки повної тривалості''' до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються, зокрема: жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю (ст.10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]).
* '''Щорічні відпустки за бажанням працівника''' в зручний для нього час надаються: - особам віком до вісімнадцяти років; - жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї; - жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю; - одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків; - дружинам (чоловікам) військовослужбовців.
* '''За бажанням жінки їй надається відпустка''' для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Надання жінкам оплачуваної відпустки''' у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Відпустки для догляду за дитиною''' можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''За бажанням жінки''' або інших осіб, які фактично доглядають за дитиною, у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в 7 період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''У разі надання жінкам відпустки''' у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році. (ст. 180 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Жінці, яка працює і має двох або більше дітей''' віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів (ст. 19 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про відпустки”]).

[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Охорона праці‎]]
[[Категорія:Вагітні жінки‎]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]

Праця жінок: пільги, гарантії

2021-01-18T13:44:17Z

Nadiia.dosiievych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]

== Основні права та гарантії для жінок ==
* '''Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу''' і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю (ч.1 ст. 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Не допускається залучення до робіт у нічний час''', до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди (ст. 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''На прохання вагітної жінки''', жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ч.1 ст. 56 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Скорочена тривалість робочого часу''' може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю (ст. 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

== Пільги, передбачені для жінок, передбачені законодавством про охорону праці ==
'''''Відповідно ст. 174 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] і ст. 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] забороняється застосування праці жінок:'''''
* на важких роботах;
* на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
* на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням),
* у нічний час, окрім галузей народного господарства, де це викликано необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід,
* залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

''Гранично допустимі норми підіймання та переміщення вантажів для жінок:''
* підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою -10 кг;
* підіймання і переміщення вантажів постійно протягом зміни – 7 кг;
* сумарна маса вантажу при переміщенні протягом кожної години робочої зміни з робочої поверхні – 350 кг;
* з підлоги – 175 кг. 
Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n960 ч.3 ст.174 КЗпП України]).

== Пільги та гарантії для вагітних жінок та жінок, які мають дітей ==
* На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу.
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.
За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей) з виплатою державної допомоги у встановленому порядку. Жінкам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Ця відпустка може бути використана також батьком дитини. (ст. 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text]КЗпП України).
* Жінці з дитиною у віці до півтора років, крім загальної перерви, надаються перерви для годування. (ст. 183 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* Тимчасове переведення вагітних і жінок, які мають дітей до шести років або дитину з інвалідністю, на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, можливе тільки за їх згодою. Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою(ст. 33 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу (ст. 185 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* На підприємствах і в організаціях з широким застосуванням жіночої праці організовуються дитячі ясла, дитячі садки, кімнати для годування грудних дітей, а також кімнати особистої гігієни жінок (ст. 186 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

== Пільги та гарантії для жінок при наданні відпусток ==
* '''Щорічні відпустки повної тривалості''' до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються, зокрема: жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю (ст.10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]).
* '''Щорічні відпустки за бажанням працівника''' в зручний для нього час надаються: - особам віком до вісімнадцяти років; - жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї; - жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю; - одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків; - дружинам (чоловікам) військовослужбовців.
* '''За бажанням жінки їй надається відпустка''' для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Надання жінкам оплачуваної відпустки''' у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Відпустки для догляду за дитиною''' можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''За бажанням жінки''' або інших осіб, які фактично доглядають за дитиною, у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в 7 період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''У разі надання жінкам відпустки''' у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році. (ст. 180 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
* '''Жінці, яка працює і має двох або більше дітей''' віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів (ст. 19 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про відпустки”]).

[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Охорона праці‎]]
[[Категорія:Вагітні жінки‎]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]

Використання лісових ресурсів

2020-12-16T07:16:54Z

Nadiia.dosiievych: Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12 Лісовий кодекс України],
# [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
# [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
# Закон України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/paran497#n497 «Про охорону навколишнього природного середовища»],
# Закон України [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 «Про природно-заповідний фонд»],
# [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/print1480861354661794 Порядок спеціального використання лісових ресурсів], «[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів]», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. N 761,
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF Санітарні правила в лісах України], затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756),
# [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України], затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. N 449
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів], затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. N 724,
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185-96-%D0%BF Правила заготівлі живиці в лісах України], затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 р. N 185,
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування], затверджені Наказом Державного комітету лісового господарства України 23.12.2009 N 364, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26 січня 2010 р. за N 85/17380,
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 Правила пожежної безпеки в лісах України], затверджені Наказ Держкомлісгоспу України 27.12.2004 N 278, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 березня 2005 р. за N 328/10608.
# [https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/80133524 Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів], затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2006 р №761

== Використання лісових ресурсів ==
Лісовими ресурсами в Україні є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. 
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів, що використовуються для задоволення суспільних потреб (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо).
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку ''загального'' і ''спеціального'' використання. 

==Загальне використання лісових ресурсів==
Громадянам гарантується право загального використання лісових ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком певних обмежень, передбачених законодавством України. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] передбачається право громадян безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності.
Органами виконавчої влади можуть встановлюватися максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних росли, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо.
===Обмеження загального використання лісових ресурсів===
Обмеження, передбачені законодавством України, щодо загального використання лісових ресурсів можуть встановлюватися в кількох випадках:
# Обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] щодо лісів приватної власності. Так, для здійснення права загального використання лісових ресурсів необхідно отримати згоду власника. Проте, законодавством не встановлено форми, в якій має надаватися така згода. Таким чином, в доктрині екологічного права найбільш прийнятною формою вищезгаданого дозволу вважається договір, що укладається між власником лісу та органом місцевого самоврядування стосовно режиму загального лісокористування та обмежень, які на таке користування накладаються.
# Обмеження, що накладаються стосовно об’єктів природно-заповідного фонду України та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність. Такі обмеження, крім передбачених законодавством, можуть також встановлюватися положеннями про конкретні території чи об’єкти природно-заповідного фонду.
==Спеціальне використання лісових ресурсів==
Залежно від мети використання, законодавство передбачає такі основні види спеціального використання лісових ресурсів:
# заготівля деревини;
# заготівля другорядних лісових матеріалів;
# побічні лісові користування;
# використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Перелік видів використання, передбачений, Лісовим кодексом України, не є вичерпним, нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види спеціального користування лісовими ресурсами.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, без надання земельних ділянок
=== Заготівля деревини у порядку рубок головного користування ===
Рубки головного користування – заготівля деревини шляхом використання лісових ресурсів у стиглих і перестиглих деревостанах (сукупності деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні). Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. 
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом. 
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
==== Обмеження під час проведення заготівлі деревини у порядку рубок головного користування ====
Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:
* цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
* насінників і плюсових дерев.
У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Під час проведення рубок головного користування забезпечується збереження життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід.
Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється
=== Інші види спеціального використання лісових ресурсів ===
==== Заготівля другорядних лісових матеріалів ====
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків, або, відповідно до нормативно-правових актів з ведення лісового господарства – заготівлю інших другорядних лісових матеріалів. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Побічні лісові користування ====
До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо. 
Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів. В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. 
У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з обласними держадміністраціями. 
Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу.
Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. При цьому, місця розміщення вуликів і пасік визначають власники лісів або постійні лісокористувачі з урахуванням умов ведення лісового господарства та використання інших видів лісових ресурсів. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється. 
Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин здійснюється способами, що виключають виснаження їх ресурсів.
Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при побічних лісових користуваннях встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт====
Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. 
У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
=== Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів ===
Спеціальне використання лісових ресурсів передбачає отримання спеціального дозволу на таке використання – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao259#o259 лісорубного або лісового квитка], що видаються безоплатно. 
Лісорубний квиток – основний документ, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування. Лісорубний квиток видається безоплатно територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма та порядок видачі лісорубного квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України]. 
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. 
Термін дії лісорубного та лісового квитка встановлюється протягом одного року. Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагенства, власників лісів постійних лісокористувачів, які видали квиток, а також, у випадках, передбачених Законом України «[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності]» для лісів державної і комунальної власності. 
Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.Форма та порядок видачі лісового квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України]. 
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань. 
Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи:
# заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування;
# відомість чергової лісосіки;
# польову перелікову відомість;
# переліково-оцінювальну відомість;
# карту технологічного процесу розробки лісосіки;
# план лісосіки.
Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійснюватися власником лісів або постійним лісокористувачем, які видали квиток, на підставі письмової заяви. Відмітка про передачу лісового квитка робиться в усіх його примірниках.З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.

=== Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів ===
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 77 Лісового кодексу України], Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. 
Для лісокористувачів, відповідно до положень [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України] , передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, є: 
* деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
* деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, тощо;
* другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт. 
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюються у фіксованих розмірах, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України].
== Обов’язки громадян під час здійснення права використання лісових ресурсів ==
Громадяни під час здійснення загального використання лісових ресурсів зобов'язані [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах], користуватися лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. 
Реалізуючи право на спеціальне користування лісовими ресурсами, підприємства, установи, організації та громадяни (лісокористувачі) зобов’язані дотримуватися таких основних вимог:
* проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів;
* дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння;
* не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;
* забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев;
* забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування;
* незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від порубкових решток способами і в строки, визначені Мінагрополітики за поданням Держлісагентства;
* не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення.
== Припинення права використання лісових ресурсів ==
Право на використання лісових ресурсів може бути припинено з наступних підстав, передбачених, [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 78 Лісового кодексу України]:
* добровільної відмови від використання лісових ресурсів;
* закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів (строк дії дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів зазвичай становить 1 рік, після чого необхідне повторне їх отримання);
* припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;
* порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
* використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
* порушення встановлених строків справляння рентної плати за використання лісових ресурсів;
* використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;
* невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.
Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. 
У випадках, передбачених пунктами 4-8, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання лісових ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 105 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. 
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у:
* незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
* знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;
* самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;
* порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;
* заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;
* порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;
* невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;
* невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.1
Зобов’язання відшкодування шкоди, заподіяної лісу, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів покладається на підприємства, установи, організації та громадян, якими таку шкоду було заподіяно. 
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 64-79)] передбачені наступні правопорушення у сфері використання лісових ресурсів:
* Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці;
* Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка;
* Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень;
* Знищення або пошкодження підросту в лісах;
* Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку;
* Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини;
* Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду;
* Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід. 
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України (ст. 246)] встановлено відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. 
Розміри шкоди, заподіяної, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів, зокрема для цілей [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. N 665. 
Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.

[[Категорія:Екологічне право]]

Оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до виборчої комісії

2020-11-10T08:10:08Z

Nadiia.dosiievych:

==Законодавча база==
#Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text]
#Виборчий кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text]
==Суб'єкти звернення до виборчої комісії зі скаргою==
Суб’єктом звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може бути:
#кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах. Від імені кандидата суб’єктом звернення зі скаргою може бути також довірена особа кандидата, представник кандидата у Центральній виборчій комісії, територіальній виборчій комісії;
#партія (організація партії) - суб’єкт відповідного виборчого процесу в особі її керівника, уповноваженого представника, уповноваженої особи партії (організації партії) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу організації партії);
#офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб’єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації;
#виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.
Виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії у визначених цим Кодексом випадках, під час проведення голосування відповідно до цього Кодексу, незабезпечення встановлених цим Кодексом умов для голосування виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком).
Кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах та від його імені довірена особа можуть оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність стосуються відповідного регіону, округу, де цей кандидат зареєстрований для участі у виборах.
==Суб'єкти розгляду скарг та предмет оскарження до виборчої комісії==

{| class="wikitable"
|-
! До якої ВК подається скарга: !! На що можна поскаржитись:
|-
| ЦВК ( Центральна виборча комісія) || Бездіяльність ТВК, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК ( Територіальна виборча комісія), яка встановлює результати відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ТВК, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів, у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються, (наприклад, на ДВК можна поскаржитись до міської ТВК в місті без районного поділу)
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка утворила відповідну ДВК || Дії чи бездіяльність члена ДВК
|}
==Скарга: форма та зміст скарги==
Скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі та має містити:
#назву виборчої комісії, до якої вона подається;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб’єкту звернення;
#суть порушеного питання;
#виклад обставин і зазначення доказів, якими суб’єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;
#чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб’єкта розгляду скарги;
#перелік документів і матеріалів, що додаються;
#підпис суб’єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб’єкта, із зазначенням дати підписання.
===Строки подання скарги до виборчої комісії:===
Є загальний та спеціальний строк подання скарги.
Загальний строк подання скарги — протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб’єктом оскарження.
Спеціальні строки подання скарги:
#щодо порушення, яке мало місце до дня голосування,— протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування;
#щодо рішень, дій чи бездіяльності ВК, членів ВК, що мали місце:
у день голосування;
* під час підрахунку голосів виборців на ВД;
* встановлення підсумків голосування;
* під час транспортування виборчих документів;
* не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною ВК виборчих документів такої комісії відповідно до ВКУ.
Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією. Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються . Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, але не була вчинена дія, передбачена законом.
Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду у зв’язку з недотриманням вимог Кодексу при її оформленні . Зміна або уточнення вимог суб’єкта звернення зі скаргою після її подання до ВК, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб’єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою.
===Приймання та реєстрація скарги.===
Скарги, що подаються до виборчої комісії, приймаються та реєструються в журналі реєстрації документів, заяв і скарг.
Прийняти скаргу мають право:
* голова комісії;
* заступник голови комісії;
* секретар комісії;
* інший визначений рішенням комісії член ВК.
Після реєстрації скарги голова ВК, а в разі його відсутності — заступник голови має:
* попередньо розглянути скаргу;
* вчинити резолюцію щодо її виконання.
===Повернення скарги без розгляду.===
Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 67 ВКУ, повертається суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду :
#за загальним правилом — не пізніш як на наступний день після дня її надходження;
#якщо скарга подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня — невідкладно.
===Розгляд скарги.===
Скарга, оформлена з додержанням вимог Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні.
На засідання виборча комісія з розгляду скарги обов’язково запрошується:
* суб’єкт звернення зі скаргою,
* суб’єкт оскарження,
* заінтересовані особи, зазначені у скарзі.
Виборча комісія повідомляє зазначених вище осіб про місце, день і час проведення засідання комісії, на якому передбачається розгляд скарги
* рекомендованою телеграмою,
* факсимільним повідомленням,
* засобами електронної пошти,
* по телефону (телефонограмою, SMS-повідомленням).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб’єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а в разі неможливості — не пізніше початку розгляду скарги. Суб’єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду виборчою комісією.
===Перевірка обставин викладених у скарзі правоохоронними органами.===
Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів для припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування (повторного голосування), у день голосування чи в наступний за ним день - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.
===Задоволення у скарзі.===
При задоволенні скарги Виборча комісія може прийняти рішення, яким :
#визнати рішення суб’єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу; 2) скасувати оскаржене рішення;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;
#зобов’язати суб’єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
#поновити в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити передбачені законодавством дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними. ВК вищого рівня за результатом розгляду скарги, на підставі рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення ВК нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання.
===Відмова у задоволенні скарги.===
Виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що :
#оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб’єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб’єктів виборчого процесу;
#суб’єктом звернення зі скаргою не надано підтвердження порушення суб’єктом оскарження законодавства про вибори, а наявних у матеріалах скарги доказів недостатньо для встановлення цього факту виборчою комісією;
#виборцем не доведено порушення особисто його виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження;
#на момент розгляду скарги виборчою комісією, членом ВК — суб’єктом оскарження вчинено необхідні дії, скасовано рішення, що є предметом оскарження, або іншим способом поновлено права суб’єкта звернення зі скаргою відповідно до вимог Кодексу (відсутність предмета оскарження).
Копія рішення виборчої комісії видається чи надсилається :
* суб’єкту звернення зі скаргою;
* суб’єкту оскарження;
* заінтересованим особам;
* іншому суб’єкту, про якого йдеться у рішенні не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а в разі прийняття рішення напередодні, в день виборів або на наступний день — невідкладно.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до виборчої комісії

2020-11-10T08:08:41Z

Nadiia.dosiievych:

==Законодавча база==
#Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text]
#Виборчий кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text]
==Суб'єкти звернення до виборчої комісії зі скаргою==
Суб’єктом звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може бути:
#кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах. Від імені кандидата суб’єктом звернення зі скаргою може бути також довірена особа кандидата, представник кандидата у Центральній виборчій комісії, територіальній виборчій комісії;
#партія (організація партії) - суб’єкт відповідного виборчого процесу в особі її керівника, уповноваженого представника, уповноваженої особи партії (організації партії) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу організації партії);
#офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб’єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації;
#виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.
Виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії у визначених цим Кодексом випадках, під час проведення голосування відповідно до цього Кодексу, незабезпечення встановлених цим Кодексом умов для голосування виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком).
Кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах та від його імені довірена особа можуть оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність стосуються відповідного регіону, округу, де цей кандидат зареєстрований для участі у виборах.
==Суб'єкти розгляду скарг та предмет оскарження до виборчої комісії==

{| class="wikitable"
|-
! До якої ВК подається скарга: !! На що можна поскаржитись:
|-
| ЦВК ( Центральна виборча комісія) || Бездіяльність ТВК, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК ( Територіальна виборча комісія), яка встановлює результати відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ТВК, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів, у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються, (наприклад, на ДВК можна поскаржитись до міської ТВК в місті без районного поділу)
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка утворила відповідну ДВК || Дії чи бездіяльність члена ДВК
|}
==Скарга: форма та зміст скарги==
Скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі та має містити:
#назву виборчої комісії, до якої вона подається;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб’єкту звернення;
#суть порушеного питання;
#виклад обставин і зазначення доказів, якими суб’єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;
#чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб’єкта розгляду скарги;
#перелік документів і матеріалів, що додаються;
#підпис суб’єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб’єкта, із зазначенням дати підписання.
===Строки подання скарги до виборчої комісії:===
Є загальний та спеціальний строк подання скарги.
Загальний строк подання скарги — протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб’єктом оскарження.
Спеціальні строки подання скарги:
#щодо порушення, яке мало місце до дня голосування,— протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування (22 години 24 жовтня 2020 року);
#щодо рішень, дій чи бездіяльності ВК, членів ВК, що мали місце:
у день голосування;
* під час підрахунку голосів виборців на ВД;
* встановлення підсумків голосування;
* під час транспортування виборчих документів;
* не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною ВК виборчих документів такої комісії відповідно до ВКУ.
Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією. Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються . Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, але не була вчинена дія, передбачена законом.
Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду у зв’язку з недотриманням вимог Кодексу при її оформленні . Зміна або уточнення вимог суб’єкта звернення зі скаргою після її подання до ВК, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб’єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою.
===Приймання та реєстрація скарги.===
Скарги, що подаються до виборчої комісії, приймаються та реєструються в журналі реєстрації документів, заяв і скарг.
Прийняти скаргу мають право:
* голова комісії;
* заступник голови комісії;
* секретар комісії;
* інший визначений рішенням комісії член ВК.
Після реєстрації скарги голова ВК, а в разі його відсутності — заступник голови має:
* попередньо розглянути скаргу;
* вчинити резолюцію щодо її виконання.
===Повернення скарги без розгляду.===
Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 67 ВКУ, повертається суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду :
#за загальним правилом — не пізніш як на наступний день після дня її надходження;
#якщо скарга подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня — невідкладно.
===Розгляд скарги.===
Скарга, оформлена з додержанням вимог Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні.
На засідання виборча комісія з розгляду скарги обов’язково запрошується:
* суб’єкт звернення зі скаргою,
* суб’єкт оскарження,
* заінтересовані особи, зазначені у скарзі.
Виборча комісія повідомляє зазначених вище осіб про місце, день і час проведення засідання комісії, на якому передбачається розгляд скарги
* рекомендованою телеграмою,
* факсимільним повідомленням,
* засобами електронної пошти,
* по телефону (телефонограмою, SMS-повідомленням).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб’єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а в разі неможливості — не пізніше початку розгляду скарги. Суб’єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду виборчою комісією.
===Перевірка обставин викладених у скарзі правоохоронними органами.===
Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів для припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування (повторного голосування), у день голосування чи в наступний за ним день - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.
===Задоволення у скарзі.===
При задоволенні скарги Виборча комісія може прийняти рішення, яким :
#визнати рішення суб’єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу; 2) скасувати оскаржене рішення;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;
#зобов’язати суб’єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
#поновити в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити передбачені законодавством дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними. ВК вищого рівня за результатом розгляду скарги, на підставі рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення ВК нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання.
===Відмова у задоволенні скарги.===
Виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що :
#оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб’єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб’єктів виборчого процесу;
#суб’єктом звернення зі скаргою не надано підтвердження порушення суб’єктом оскарження законодавства про вибори, а наявних у матеріалах скарги доказів недостатньо для встановлення цього факту виборчою комісією;
#виборцем не доведено порушення особисто його виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження;
#на момент розгляду скарги виборчою комісією, членом ВК — суб’єктом оскарження вчинено необхідні дії, скасовано рішення, що є предметом оскарження, або іншим способом поновлено права суб’єкта звернення зі скаргою відповідно до вимог Кодексу (відсутність предмета оскарження).
Копія рішення виборчої комісії видається чи надсилається :
* суб’єкту звернення зі скаргою;
* суб’єкту оскарження;
* заінтересованим особам;
* іншому суб’єкту, про якого йдеться у рішенні не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а в разі прийняття рішення напередодні, в день виборів або на наступний день — невідкладно.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до виборчої комісії

2020-11-10T08:05:53Z

Nadiia.dosiievych: Створена сторінка: ==Законодавча база== #Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30...

==Законодавча база==
#Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text]
#Виборчий кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text]
==Суб'єкти звернення до виборчої комісії зі скаргою==
Суб’єктом звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може бути:
#кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах. Від імені кандидата суб’єктом звернення зі скаргою може бути також довірена особа кандидата, представник кандидата у Центральній виборчій комісії, територіальній виборчій комісії;
#партія (організація партії) - суб’єкт відповідного виборчого процесу в особі її керівника, уповноваженого представника, уповноваженої особи партії (організації партії) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу організації партії);
#офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб’єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації;
#виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.
Виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії у визначених цим Кодексом випадках, під час проведення голосування відповідно до цього Кодексу, незабезпечення встановлених цим Кодексом умов для голосування виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком).
Кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах та від його імені довірена особа можуть оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність стосуються відповідного регіону, округу, де цей кандидат зареєстрований для участі у виборах.
==Суб'єкти розгляду скарг та предмет оскарження до виборчої комісії==

{| class="wikitable"
|-
! До якої ВК подається скарга: !! На що можна поскаржитись:
|-
| ЦВК ( Центральна виборча комісія) || Бездіяльність ТВК, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК ( Територіальна виборча комісія), яка встановлює результати відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ТВК, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів, у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються, (наприклад, на ДВК можна поскаржитись до міської ТВК в місті без районного поділу)
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів || Рішення, дії чи бездіяльність ДВК, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів
|-
| ТВК (Територіальна виборча комісія), яка утворила відповідну ДВК || Дії чи бездіяльність члена ДВК
|}
==Скарга: форма та зміст скарги==
Скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі та має містити:
#назву виборчої комісії, до якої вона подається;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
#прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб’єкту звернення;
#суть порушеного питання;
#виклад обставин і зазначення доказів, якими суб’єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;
#чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб’єкта розгляду скарги;
#перелік документів і матеріалів, що додаються;
#підпис суб’єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб’єкта, із зазначенням дати підписання.
===Строки подання скарги до виборчої комісії:===
Є загальний та спеціальний строк подання скарги.
Загальний строк подання скарги — протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб’єктом оскарження.
Спеціальні строки подання скарги:
#щодо порушення, яке мало місце до дня голосування,— протягом 2 днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування (22 години 24 жовтня 2020 року);
#щодо рішень, дій чи бездіяльності ВК, членів ВК, що мали місце:
у день голосування;
* під час підрахунку голосів виборців на ВД;
* встановлення підсумків голосування;
* під час транспортування виборчих документів;
* не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною ВК виборчих документів такої комісії відповідно до ВКУ.
Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією. Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються . Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, але не була вчинена дія, передбачена законом.
Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду у зв’язку з недотриманням вимог Кодексу при її оформленні . Зміна або уточнення вимог суб’єкта звернення зі скаргою після її подання до ВК, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб’єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою.
===Приймання та реєстрація скарги.===
Скарги, що подаються до виборчої комісії, приймаються та реєструються в журналі реєстрації документів, заяв і скарг.
Прийняти скаргу мають право:
* голова комісії;
* заступник голови комісії;
* секретар комісії;
* інший визначений рішенням комісії член ВК.
Після реєстрації скарги голова ВК, а в разі його відсутності — заступник голови має:
* попередньо розглянути скаргу;
* вчинити резолюцію щодо її виконання.
===Повернення скарги без розгляду.===
Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 67 ВКУ, повертається суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду :
#за загальним правилом — не пізніш як на наступний день після дня її надходження;
#якщо скарга подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня (24, 25, 26 жовтня 2020 року) — невідкладно.
===Розгляд скарги.===
Скарга, оформлена з додержанням вимог Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні.
На засідання виборча комісія з розгляду скарги обов’язково запрошується:
* суб’єкт звернення зі скаргою,
* суб’єкт оскарження,
* заінтересовані особи, зазначені у скарзі.
Виборча комісія повідомляє зазначених вище осіб про місце, день і час проведення засідання комісії, на якому передбачається розгляд скарги
* рекомендованою телеграмою,
* факсимільним повідомленням,
* засобами електронної пошти,
* по телефону (телефонограмою, SMS-повідомленням).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб’єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а в разі неможливості — не пізніше початку розгляду скарги. Суб’єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду виборчою комісією.
===Перевірка обставин викладених у скарзі правоохоронними органами.===
Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів для припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування (повторного голосування), у день голосування чи в наступний за ним день - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.
===Задоволення у скарзі.===
При задоволенні скарги Виборча комісія може прийняти рішення, яким :
#визнати рішення суб’єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу; 2) скасувати оскаржене рішення;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;
#зобов’язати суб’єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
#поновити в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу;
#зобов’язати суб’єкта оскарження здійснити передбачені законодавством дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними. ВК вищого рівня за результатом розгляду скарги, на підставі рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення ВК нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання.
===Відмова у задоволенні скарги.===
Виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що :
#оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб’єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб’єктів виборчого процесу;
#суб’єктом звернення зі скаргою не надано підтвердження порушення суб’єктом оскарження законодавства про вибори, а наявних у матеріалах скарги доказів недостатньо для встановлення цього факту виборчою комісією;
#виборцем не доведено порушення особисто його виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження;
#на момент розгляду скарги виборчою комісією, членом ВК — суб’єктом оскарження вчинено необхідні дії, скасовано рішення, що є предметом оскарження, або іншим способом поновлено права суб’єкта звернення зі скаргою відповідно до вимог Кодексу (відсутність предмета оскарження).
Копія рішення виборчої комісії видається чи надсилається :
* суб’єкту звернення зі скаргою;
* суб’єкту оскарження;
* заінтересованим особам;
* іншому суб’єкту, про якого йдеться у рішенні не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а в разі прийняття рішення напередодні, в день виборів або на наступний день — невідкладно.

Порядок обрання депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою

2020-09-11T08:26:29Z

Nadiia.dosiievych: доповнено розділ

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Закон України «Про місцеві вибори»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19| Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад]

== Хто має право бути кандидатом на місцевих виборах ==
Депутатом, сільським, селищним, міським головою, старостою села, селища може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] (право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років; не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними).

Депутатом, сільським, селищним, міським головою, старостою села, селища не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

== Місцеві вибори та їх види ==
Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчим кодексом України] загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчого кодексу України], який набрав чинності 01.01.2020 року, місцеві вибори проводяться за двома виборчими системами.

'''Вибори депутатів:'''
* в містах з кількістю виборців до 90 тисяч осіб - '''мажоритарна система відносної більшості''' з голосуванням у багатомандатних виборчих округах. За такою системою вибираються депутати сільських, селищних, міських і районних в містах рад, рад відповідних ОТГ, а також районних рад;
* в містах з кількістю виборців 90 тисяч і більше - '''пропорційна система з відкритими партійними списками''' - для виборів депутатів обласних, міських рад, а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
'''Вибори сільських, селищних, міських голів:'''
* в містах з кількістю виборців до 90 тисяч осіб - '''виборча система відносної більшості''' в єдиному сільському, селищному, міському виборчому окрузі, що збігається відповідно з територією села, селища, міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади.;
* в містах з кількістю виборців 90 тисяч і більше - '''мажоритарна система абсолютної більшості''' в єдиному міському виборчому окрузі, що збігається з територією міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією об’єднаної міської територіальної громади.
'''Вибори старости села''', селища проводяться за '''виборчою системою відносної більшості''' в межах території села, селища у складі об’єднаної територіальної громади.

'''Місцеві вибори можуть бути:'''
* черговими,
* позачерговими,
* повторними,
* проміжними,
* першими,
* додатковими.

== Чергові вибори ==
Чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад, голів, старост села, селища, обраних на попередніх чергових місцевих виборах. 
Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища приймається Верховною Радою України. 
=== Строки проведення ===
Відповідно до статті 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2500 Виборчого кодексу України] чергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за 90 днів до дня виборів, позачергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за 60 днів до дня виборів. 
Виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів.

== Позачергові вибори ==
Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про добровільне об’єднання територіальних громад". 

Таке '''рішення приймається Верховною Радою України''' не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради, сільського, селищного, міського голови.

'''Позачергові вибори старости села''', селища призначаються радою відповідної об’єднаної територіальної громади в разі дострокового припинення повноважень старости села, селища. 

== Повторні вибори ==
Повторні вибори депутатів (депутата) сільської, селищної, міської, районної у місті (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної ради в багатомандатному окрузі, сільського, селищного, міського голови, старости села, селища призначаються відповідною територіальною виборчою комісією.

Повторні вибори проводяться у разі:
# визнання проведених виборів в окремому виборчому окрузі недійсними;
# визнання проведених виборів у цілому або в окремому виборчому окрузі такими, що не відбулися;
# визнання особи, обраної депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної ради в багатомандатному окрузі, сільським, селищним, міським головою, старостою села, селища, такою, що відмовилася від мандата чи не набула мандата;
# обрання у багатомандатному окрузі з виборів депутатів сільської, селищної, міської, районної у місті (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної ради депутатів у кількості, меншій за кількість мандатів у цьому окрузі.

=== Строки проведення ===
Повторні місцеві вибори призначаються на '''останню неділю шістдесятиденного строку''' з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня повторних місцевих виборів.

== Проміжні вибори ==
Проміжні вибори депутата призначаються у відповідному багатомандатному окрузі у зв’язку з '''достроковим припиненням повноважень''' депутата відповідної ради, обраного у цьому окрузі, або у разі '''визнання особи, обраної депутатом відповідної ради у відповідному окрузі, такою, що відмовилася від мандата.'''

Проміжні вибори депутатів (депутата) сільської, селищної, міської, районної у місті (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної ради в багатомандатному окрузі призначаються на '''останню неділю шістдесятиденного строку''' з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня проміжних місцевих виборів.

=== Строки проведення ===
Рішення про призначення проміжних виборів депутатів (депутата) сільської, селищної, міської, районної у місті (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної ради приймається територіальною виборчою комісією '''не пізніш як у десятиденний строк''' з дня надходження до територіальної виборчої комісії повідомлення відповідної місцевої ради про дострокове припинення повноважень депутата, обраного у відповідному виборчому окрузі. 

== Перші вибори ==
Перші вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією у порядку, визначеному законом. Перші вибори старости села, селища призначаються відповідною радою об’єднаної територіальної громади. 

=== Строки проведення ===
Перші місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за '''сімдесят днів до дня виборів,''' а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня перших місцевих виборів.

== Додаткові вибори ==
Додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному Законом України "Про добровільне об’єднання територіальних громад", '''призначаються Центральною виборчою комісією.'''

Депутати сільських, селищних рад, обрані на додаткових виборах, здійснюють свої повноваження до обрання нового складу ради на наступних чергових місцевих виборах.

!!!Протягом останніх шести місяців повноважень депутатів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах, додаткові вибори не призначаються та не проводяться.

Додаткові вибори призначаються '''не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів,''' а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня додаткових виборів.

== Загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради ==
Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради визначається залежно від кількості виборців, які належать до територіальних громад сіл, селищ, міст, проживають на території району в місті, району, області.
Слід зазначити, що загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при чисельності виборців:

1) до 1 тисячі виборців - 12 депутатів;

2) від 1 тисячі до 3 тисяч виборців - 14 депутатів;

3) від 3 тисяч до 5 тисяч виборців - 22 депутати;

4) від 5 тисяч до 20 тисяч виборців - 26 депутатів;

5) від 20 тисяч до 50 тисяч виборців - 34 депутати;

6) від 50 тисяч до 100 тисяч виборців - 36 депутатів;

7) від 100 тисяч до 250 тисяч виборців - 42 депутати;

8) від 250 тисяч до 500 тисяч виборців - 54 депутати;

9) від 500 тисяч до 1 мільйона виборців - 64 депутати;

10) від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців - 84 депутати;

11) понад 2 мільйони виборців - 120 депутатів. 

У разі якщо кількість депутатів районної ради, є меншою, ніж кількість сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, територіальні громади яких розташовані в межах відповідного району, загальний склад такої районної ради дорівнює кількості відповідних сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад.

Виборчий кодекс зберігає право кандидатів на висування одночасно в міські, сільські чи селищні голови та в депутати облради, міськради та райради. Але тепер кандидат може висуватися не більш ніж до двох рад. Кандидатам у мери міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий.
[[Категорія: Адміністративне право]]

Відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою

2020-09-10T13:20:40Z

Nadiia.dosiievych: добавлено новий розділ

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Закон України "Про місцеві вибори"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Закон України "Про статус депутатів місцевих рад"]

== Підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою ==
Депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини – виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування" ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/93-15 стаття 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»] ). 

Підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради можуть бути:
# порушення депутатом місцевої ради положень Конституції і законів України, що встановлено судом;
# пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов'язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі;
# невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборчої програми, невиконання депутатом місцевої ради передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/93-15 статтею 16 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»] зобов'язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними.
# невідповідність практичної діяльності депутата передвиборчій програмі місцевої парторганізації, від якої його обрали, або програмі партії та невходження депутата до фракції партії, за чиїм списком його обрали, чи вихід з неї.

== Процедура відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою ==
Пропозиція про відкликання депутата за народною ініціативою може бути внесена громадянами України, які відповідно до закону про місцеві вибори є виборцями відповідного виборчого округу, але не раніше ніж через рік з моменту набуття депутатом повноважень. 
Відповідне рішення приймається на зборах виборців для відкликання депутата:
* сільської ради – у кількості не менше 30 осіб;
* міської ради міста районного значення – у кількості не менше 100 осіб;
* районної ради – у кількості не менше 150 осіб;
* обласної ради – у кількості не менше 400 осіб. 

Не пізніш як за два дні до дня проведення зборів з розгляду такої пропозиції регіональні засоби масової інформації повідомляються про дату, час та місце їх проведення. Вони мають безперешкодний доступ на збори. 
У разі підтримання пропозиції на зборах має бути утворена ініціативна група для збору підписів на підтримку пропозиції, яка має становити:
* не менше 10 осіб для відкликання депутата сільської, міської (міста районного значення) ради;
* не менше 50 осіб для відкликання депутата районної ради;
* не менше 100 осіб для відкликання депутата обласної ради. 
Рішення зборів оформляється протоколом, у якому визначається офіційний представник ініціативної групи, форма підписного листа для збирання підписів та інше. До протоколу додаються заяви-згоди осіб на входження до ініціативної групи та заява визначеної особи бути офіційним представником ініціативної групи. 

У триденний строк після дня проведення зборів виборців офіційний представник ініціативної групи повідомляє про це відповідну територіальну виборчу комісію (далі – ТВК) шляхом подання повідомлення та витягу з протоколу зборів. На наступний день з дня отримання повідомлення голова (у разі відсутності – заступник, або секретар у разі відсутності голови, заступника) інформує депутата, місцеву організацію партії (у разі висування депутата партією) та місцеву раду. 
На підтримку пропозиції про відкликання депутата сільської ради, має бути зібрано ''підписи у кількості, що є більшою половини кількості виборців'', які взяли участь у голосуванні на відповідних місцевих виборах в одномандатному виборчому окрузі, у якому був обраний депутат. 
На підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, обраного у багатомандатному виборчому окрузі, має бути зібрана така кількість підписів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі, що є більшою виборчої квоти, яка була визначена у відповідному багатомандатному виборчому окрузі під час проведення виборів депутатів місцевої ради згідно із законом про місцеві вибори, але не меншою ніж кількість голосів, поданих за відповідну місцеву організацію партії у відповідному територіальному виборчому окрузі на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний депутатом.

Рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Про дату, час і місце проведення зборів (конференції), на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії повідомляє засоби масової інформації. Порядок акредитації представників засобів масової інформації на таких зборах (конференції) визначає організатор заходу.

== Прийняття рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою ==
У законі деталізовані норми щодо підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата виборцями: якщо депутата обрали в мажоритарному окрузі, кількість підписів має бути більшою за кількість голосів, які він отримав на виборах; якщо відкликають депутата, обраного за відкритим партійним списком, кількість підписів повинна перевищувати виборчу квоту.

Організатори зборів виборців зобов'язані поінформувати депутата, якого хочуть відкликати, про дату, час і місце проведення відповідних зборів. Депутату мають надати час на виступ для пояснення своєї позиції.З метою вибіркової перевірки достовірності відомостей про громадян у підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна виборча комісія скеровує запит до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців.

Орган ведення Державного реєстру виборців здійснює відповідну перевірку з використанням відомостей Державного реєстру виборців та інформує територіальну виборчу комісію про результати такої перевірки не пізніш як на п'ятий календарний день з дня отримання запиту виборчої комісії.

''З метою вибіркової перевірки достовірності підписів громадян України у підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна виборча комісія скеровує запит до відповідного територіального органу поліції.''

Територіальний орган поліції здійснює відповідну перевірку шляхом вибіркового опитування громадян, відомості стосовно яких містяться у підписних листах, та інформує територіальну виборчу комісію про результати такої перевірки не пізніш як на п'ятий календарний день з дня отримання запиту виборчої комісії.

=== Строк збирання підписів ===
Строк збирання підписів:
* 10 днів – у разі відкликання депутата сільської, міської (міста районного значення) ради;
* 20 днів – у разі відкликання депутата районної ради;
* 30 днів – у разі відкликання депутата обласної ради. 
Не пізніше як на другий день після завершення збирання підписів підписні листи та протокол зборів виборців подаються до відповідної ТВК. Після цього скликається засідання ТВК, на якому здійснюється організація перевірки отриманих матеріалів. При дотриманні всіх вимог, зібрання відповідної кількості підписів ТВК приймає рішення про відкликання депутата за народною ініціативою або про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"

2020-06-10T12:06:14Z

Nadiia.dosiievych: Створена сторінка: ==Нормативна база== # Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30...

==Нормативна база==
# Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80]
# Розпорядження Кабінету міністрів України від 13 липня 2016р. “Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу”.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502-2016-%D1%80]
# Наказ Міністерства юстиції України від 22.07.2016 № 2247/5 "Про реалізацію пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу" запроваджено пілотний проект щодо державної реєстрації шлюбу у скорочені строки за обраним заявниками місцем у мм. Києві, Львові, Одесі, Херсоні, Маріуполі та Сєвєродонецьку.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1018-16]
==Суб'єкти права вступу на шлюб==
Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.
А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.
==Як скористатися послугою державна реєстрація шлюбу у скорочені строки “Шлюб за добу”==
Суть пілотного проекту полягає у можливості зареєструвати шлюб у скорочений термін, в тому числі за добу за принципом екстериторіальності, тобто не має значення місце проживання громадян, які бажають вступити до шлюбу.
Для того, щоб скористатися сервісом з реєстрації шлюбу у скорочені строки, нареченим необхідно зробити кілька простих кроків:
Звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу, відомості про якого розміщені відповідним територіальним органом юстиції на офіційному сайті.
Обрати дату та час для проведення державної реєстрації шлюбу.
Укласти цивільно-правовий договір про надання послуги.
Завітати на власне весілля.
'''Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua'''
==Переваги застосування “Шлюбу за добу”==
* Реєстрація шлюбу в час та у місці, обраному нареченими.
* Відсутність необхідності звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
* Відсутня необхідність чекати.

Отримання (застосування) податкової соціальної пільги

2020-06-02T14:30:16Z

Nadiia.dosiievych: Зміна прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 р.

== Нормативна база ==
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/1801-19 Закон України "Про Державний бюджет України на 2017 рік"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227 “Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги”]

== Що таке податкова соціальна пільга ==
Визначення податкової соціальної пільги в законодавстві відсутнє. 
Водночас, виходячи із змісту пункту 169.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''податкова соціальна пільга''' – сума, на яку платник податку на доходи фізичних осіб, має право зменшити свій загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати від одного роботодавця.

== Хто має право на застосування податкової соціальної пільги ==
На застосування до свого доходу податкової соціальної пільги має право кожен платник ПДФО, якщо розмір його місячної заробітної плати не перевищує суми, що дорівнює місячному прожитковому мінімуму діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.Ця сума називається '''''граничним розміром доходу'''''. 
Для платників податку на доходи фізичних осіб, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років або є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем), опікуном, піклувальником або утримує дитину з інвалідністю, граничний розмір доходу визначається як добуток суми граничного розміру доходу та відповідної кількості дітей.

Якщо '''розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 дорівнює 2102 грн, граничний дохід для застосування ПСП у 2020 році становитиме''':

''2102 грн х 1,4 = 2940 грн''.

Натомість розмір '''мінімальної зарплати з 01.01.2020 становить 4723 грн'''. Тож, меншу за цю величину не мають нараховувати '''зарплату працівникові за виконану місячну норму праці'''.

'''ПСП не застосовуватимуть до доходів переважної більшості працівників, бо розмір їх зарплати має бути вищим за 4723 грн, а граничний дохід для застосування ПСП на 2020 рік — 2940 грн'''.

'''Розмір загальної ПСП на 2020 рік сягає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи''' (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ):

''2102 грн х 50% = 1051,00 грн''.

'''Загальною ПСП зможуть скористатися лише '''працівники, які трудяться на умовах неповного робочого часу, але не завжди'''.'''

''ПСП застосовують до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплати лише за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 '''ПКУ''').''

''Тож, якщо особа працює як основний працівник і внутрішній сумісник в одного роботодавця, від якого й отримує зарплату, право на ПСП визначають залежно від усього отриманого ним заробітку за таким місцем роботи. Інакше — якщо особа працює як зовнішній сумісник, тоді вона обирає місце застосування ПСП (основне місце роботи чи за сумісництвом), про що вказує у заяві про самостійне обрання місця застосування ПСП.''

Куди потрібно звернутися, щоб отримати податкову соціальну пільгу.

Якщо ви маєте право на податкову соціальну пільгу, то її можна отримати шляхом подання заяви своєму роботодавцю. Якщо працівник має право на пільгу в розмірі 100% на дітей, в розмірі 150% або 200%, разом із заявою необхідно подати відповідні підтверджуючі документи. 
Перелік таких документів для кожної окремої категорії платників визначено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги]». 
Отже, якщо ви маєте право на пільгу в розмірі 100% на дітей, в розмірі 150% або 200%, потрібно зібрати необхідні документи та подати роботодавцю заяву.

== Для кого встановлено 100% розмір податкової соціальної пільги ==
'''''На 100% податкову соціальну пільгу мають право всі працівники заробітна плата яких не перевищує граничний розмір доходу для її отримання.'''''
Пунктом 169.1.2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено, що для платника податків, '''які утримують двох чи більше дітей до 18 років''', розмір податкової соціальної пільги становить 100% у розрахунку на кожну дитину. При цьому граничний розмір доходу визначається також в залежності від кількості дітей. Слід зазначити, що у пункті 169.1.2 йде мова про одного з батьків. Тобто, якщо сім’я утримує двох чи більше дітей до 18 років, то на податкову соціальну пільгу на дітей має тільки один з них.

== Для кого встановлений 150% розмір податкової соціальної пільги ==
'''''Податкова соціальна пільга у розмірі 150%, відповідно до пункту 169.1.3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] застосовується до платників податку на доходи фізичних осіб які:'''''
*є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги]» одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
*утримує дитину з інвалідністю — у розрахунку на кожну таку дитину ''віком до 18 років''.
*є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
*є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;
*є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена підпунктом «б» підпункту 169.1.4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України];
*є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
*є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту]».

== Для кого встановлений 200% розмір ==
'''''Податкова соціальна пільга у розмірі 200%, відповідно до пункту 169.1.4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] застосовується до платників податку на доходи фізичних осіб які є:'''''
*Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;
*учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
*колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
*особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
*особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

== До яких доходів не може бути застосована податкова соціальна пільга ==
'''''Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:'''''
*доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
*заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
*доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
*для державних службовців пільга застосовується під час нарахування доходів та до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтверджуючих документів для встановлення розміру пільги.

== Скільки податкових пільг можна застосовувати ==
Відповідно до пункту 169.3.1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], якщо платник податку має право на податкову соціальну пільгу з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, яка передбачає її найбільший розмір.
Є з цього правила виключення. У разі якщо платник податку утримує двох чи більше дітей, один (кілька) з яких є особою з інвалідністю, податкова соціальна пільга у розмірі 150% на дитину з інвалідністю додається до пільги у розмірі 100% на інших дітей. Є з цього приводу і офіційне роз’яснення [http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/gna/1719-4062.html ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ від 25.02.2011 р. №4062/6/17-0215].

''Слід зазначити, що відповідно до пункту 169.3.4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи.

[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]''

Поняття сліду та механізм слідоутворення. Дактилоскопія

2020-05-08T11:31:04Z

Nadiia.dosiievych: Створена сторінка: ==Нормативна база== #Сліди в криміналістиці// Юридична енциклопедія: [у 6 т.] / ред. Кол. Ю.С....

==Нормативна база==
#Сліди в криміналістиці// Юридична енциклопедія: [у 6 т.] / ред. Кол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]—К.:Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003.— Т.5: П—С.
#Криміналістика (криміналістична техніка): Курс лекцій / П.Д. Біленчук, А.П.Гель, М. В. Салтевський, Г.С.Семаков.— К.: МАУП, 2001
#Затенацький Д.В. Ідеальні сліди в криміналістиці (техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації) [Текст]: дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Затенацький Дмитро Вікторович; Інститут вивчення проблем злочинності Академії правових наук України.— Х., 2008.
#Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. - Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. - К: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001.
==Поняття сліду==
''Слід'' – відображення одного об’єкта на іншому виникає внаслідок їхньої взаємодії. У механізмі взаємодії беруть участь обидва об’єкти: один утворює слід, інший його сприймає. Взаємодія може бути контактною і безконтактною.
==Механізм слідоутворення==
Механізм слідоутворення – це результат впливу одного об’єкта (слідоутворюючого) на інший (слідосприймаючий). Повнота і точність відображення залежить від фізичних властивостей обох об’єктів (пластичності, структури слідосприймаючого об’єкта), сили, напряму взаємодії. Відображення в сліді зовнішньої будови завжди зворотне (протилежне), дзеркальне (також його визначають як негативне, але існує й інше розуміння негативних слідів). Таким чином, сліди-відображення, що є основним об’єктом трасологічного дослідження, утворюються при контакті двох об’єктів. Процес, що закінчується утворенням сліду-відображення, називають '''механізмом слідоутворення'''.
==Класифікація слідів у трасології==
Залежно від механізму утворення слідів розрізняють:
* ''сліди об'ємні'' утворюються на слідосприймаючій поверхні (наприклад, ґрунті, деревині, пластиліні, замазці) в результаті натискання або удару (сліди взуття на снігу, сліди пальців рук на пластиліні та ін.).
* ''поверхневі'' (сліди пальців рук на поверхні меблів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті).
Залежно від стану об'єктів на момент слідоутворення виникають:
* ''статичні'' (такі сліди зберігають зовнішні ознаки слідоутворюючого об'єкта, відображають його без істотних перекручувань, тому їх називають також відтисками, наприклад, слід протектора транспортного засобу).
* ''динамічні'' (виникають в результаті самого руху одного або обох об'єктів, наприклад, сліди розрубу, розпилу) .
Залежно від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об'єкта, вирізняють:
* ''локальні'' виникають у межах контакту взаємодіючих об'єктів (наприклад, слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев'яної підлоги).
* ''периферичні'' виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів (наприклад, слід від забрудненого борошном (цементом, пилюкою) верху взуття, утворений «на периферії», навколо взуття, за межами підошви).
Залежно від об’єктів, що залишають сліди-відображення. Розрізняють чотири основні групи таких слідів:
* ''сліди людини'': сліди рук (папілярних візерунків); сліди взуття, ніг – босих, взутих у панчохи, шкарпетки; сліди зубів; сліди нігтів; сліди ділянок тіла, де відсутні папілярні лінії (губ, вуха, чола, ділянок носа й ін.); сліди одягу, рукавичок;
* ''сліди знарядь, інструментів і виробничих механізмів'': сліди знарядь зламу; сліди на замках і замикаючих пристроях; сліди на контрольних пломбах і замикаючо-пломбувальних пристроях; сліди виробничих механізмів (інструментів) на виробах;
* ''сліди транспортних засобів'': сліди коліс безрейкових транспортних засобів; сліди гусеничних ланцюгів; сліди лиж і саней; сліди виступаючих частин транспортних засобів;
* ''сліди тварин'': сліди ніг (лап, підків) тварин; відбиток тавра (клейма).
==Правила виявлення, фіксації і вилучення слідів:==
Способи виявлення слідів рук
При пошуках слідів рук на місці події необхідно уявляти, до яких предметів міг торкатися злочинець. Виявлення об'ємних і забарвлених слідів не викликає значних труднощів. Об'ємні сліди виявляють візуальним оглядом.
Поверхневі сліди рук виявляють:
''Візуальні способи'':
* оглядом у косопадаючих променях;
* оглядом в проникаючому світлі (якщо об'єкт огляду прозорий);
''Фізичні способи'':
* обробкою поверхні дактилоскопічними порошками;
* окурюванням парами йоду;
''Хімічні способи'':
* використанням хімічних реактивів (розчинів азотнокислого срібла, нінгідрину та алоксану).
Способи фіксації слідів рук:
* опис у протоколі (основний спосіб);
* фотографування;
* копіювання слідів.
Після виявлення слідів рук їх необхідно сфотографувати, а потім описати у протоколі слідчого огляду. В протоколі зазначається: на якому предметі виявлено сліди та їх місце знаходження; розташування слідів на об'єкті; характер і стан поверхні об'єкта; вид сліду; розміри кожного сліду; які способи виявлення і фіксації використовувалися; яким чином упаковані об'єкти зі слідами.
Вилучені предмети зі слідами рук повинні бути певним чином упаковані. Способи упакування: циліндричні предмети (наприклад, склянку) можна помістити між двома дощечками, які перев'язують шпагатом; предмет може бути затиснутий листами картону, поміщений у коробку, яка перев'язується шпагатом.
Фіксація і вилучення слідів ніг та взуття людини
Способи фіксації слідів ніг (взуття):
* опис у протоколі;
* фотографування;
* копіювання;
* виготовлення зліпків (із гіпсу, пасти «К», «СКТН», парафіну);
* складання схем і замальовок.
У протоколі слідчого огляду слід зазначити: місце і час виявлення слідів; на якій поверхні вони виявлені (пісок, глина, сніг, асфальт тощо); вид сліду (об'ємний, поверхневий); форма (сліди черевиків, чобіт, босої ноги); розміри сліду; індивідуальні особливості підошви; дані вимірів елементів доріжки слідів; спосіб виявлення і фіксації сліду; спосіб вилучення сліду та його упаковка.
Під час огляду одиночного сліду взуття підлягають вимірюванню такі параметри: довжина сліду; довжина і ширина підметки; довжина і ширина проміжної частини; довжина і ширина підбора. Після фотографування та опису в протоколі слідів з них виготовляються зліпки, використовуючи при цьому гіпс, парафін, полімерні матеріали. Порядок виготовлення гіпсового зліпка: із сліду видаляють сторонні предмети; готують арматуру для каркаса (за довжиною і шириною) і бирку; готують розчин гіпсової маси; заповнюють слід насипним, наливним або комбінованим способом; після затвердіння зліпка його видаляють і промивають чистою водою.
Наливний спосіб. У посуд із водою невеличкими дозами сиплять сухий гіпс, рівномірно перемішуючи до утворення „сметаноподібної” маси. Заливають у слід гіпсову масу на 10-15 мм., розміщають арматуру, потім виливають іншу частину гіпсового розчину. Для виготовлення одного зліпка необхідно мати 0,5 л води і 0,5-0,7 кг. медичного гіпсу.
Якщо сліди взуття залишені на снігу, рекомендується застосовувати комбінований спосіб. Слід покривається невеличким прошарком сухого гіпсу, а потім туди виливають гіпсовий розчин. У цьому випадку розчин повинен мати температуру повітря, а при дуже низькій температурі розчин гіпсу роблять на антифризі (суміш води зі спиртом).
Якщо сліди взуття залишені на сипучому ґрунті, їх попередньо укріплюють, поливаючи навколо них на відстані 50 мм. водою, а потім застосовується наливний спосіб.
Якщо в сліді є вода, рекомендується застосовувати насипний спосіб. Для цього в слід насипають на 2-2,5 мм. сухого гіпсу, кладуть арматуру, поверх знову насипають стільки ж гіпсу і крізь зволожену марлю ллють воду, поки вона не буде на його поверхні.
Поверхневі сліди-нашарування копіюють на глянцевий фотопапір чи дактилоплівку, а на нерівних поверхнях копії виготовляють за допомогою полімерних матеріалів – паст „К”, „У-4”, „СКТН-1”.
Фіксація і вилучення слідів знарядь злому та інструментів.
Способи фіксації слідів знарядь злому:
* опис у протоколі;
* фотографування;
* виготовлення схем;
* копіювання;
* виготовлення зліпків.
Фіксація слідів здійснюється за загальними правилами в протоколі слідчого огляду, де відображається, що зламано, з якого матеріалу виготовлено цей об'єкт, де він розташований, які на ньому пошкодження, їх розміри, контур, форма, механізм утворення, вид слідів, наявність в них сторонніх речовин тощо. Виявлені на місці події знаряддя злому підлягають ретельному огляду і опису в протоколі. Сліди знарядь злому та інструментів необхідно сфотографувати за правилами масштабної зйомки. Дрібні сліди-відображення доцільно фотографувати методом макрозйомки.
Для виготовлення зліпків використовуються різні матеріали: пластилін, гіпс, синтетичні матеріали – пасти «К», «У-4», «СКТН-1», зуболікарські зліпочні маси. Виготовлені зліпки слід упакувати та опечатати.
Дослідження слідів знарядь злому та інструментів дозволяє з'ясувати механізм злому, навички злочинця, встановити групову належність знаряддя, яке було застосовано, або ідентифікувати його.
==Дактилоскопія==
Дактилоскопія - розділ трасології, що вивчає властивості й будову капілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів.
Шкіра на долонній поверхні рук людини складається з двох основних шарів: верхнього шару - епідермісу та нижнього, що розташований під епідермісом, - дерми.
На різних ділянках долонної поверхні папілярні лінії утворюють різні за складністю візерунки. Більшість узорів на нігтьових фалангах пальців складається з трьох потоків папілярних ліній:
* внутрішній малюнок у вигляді петель, кругів, завитків чи інших фігур;
* верхній потік зовнішнього малюнку;
* нижній потік зовнішнього малюнку;
* дельта - місце зближення чи з'єднання всіх трьох груп папілярних ліній;
* основа, яка підкреслює малюнок.
''Виявлення об'ємних і забарвлених слідів'' не викликає значних труднощів. Поверхневі сліди рук виявляють:
* оглядом у косопадаючих променях;
* оглядом в проникаючому світлі (якщо об'єкт огляду прозорий);
* обробкою поверхні дактилоскопічними порошками;
* скурюванням парами йоду;
* використанням хімічних реактивів (розчинів азотнокислого срібла, нінгідрину та алоксану.
''Способи фіксації слідів рук'':
* основний спосіб - опис у протоколі;
* фотографування;
* копіювання слідів.
''Вилучені предмети'' зі слідами рук повинні бути певним чином упаковані. Способи упакування: циліндричні предмети (наприклад, склянку) можна помістити між двома дощечками, які перев'язують шпагатом; предмет може бути затиснутий листами картону, поміщений у коробку, яка перев'язується шпагатом.

Право на свободу світогляду і віросповідання людини в Україні

2020-04-06T06:28:31Z

Nadiia.dosiievych: Створена сторінка: ==Нормативна база== # Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 3...

==Нормативна база==
# Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80];
# Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” від 23.04.1991 року № 988-ХІІ // Відомості Верховної Ради України – 1991, № 25[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12];
# Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ООН, 1966) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації документи / Упорядник Ю. К. Качуренко. – К. :Юрінформ,1992[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043].
==Зміст права на свободу совісті та віросповідання==
Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Здійснення цього права може бути обмежено законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.
Згідно Конституції України свобода світогляду і віросповідання означає:
# свободу вибору релігії або відмову від всякого віросповідання;
# свободу проводити релігійні обряди;
# свободу засновувати нові релігійні організації.
Законодавством встановлена кримінальна відповідальність за перешкоджання релігійній діяльності, яка не порушує права і свободи громадян, а також за організацію релігійної групи, яка несе загрозу життю і здоров'ю громадян.
==Види та правовий статус релігійних організацій==
Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Будь-яка оформлена релігійна організація має «управлінський орган» і «виконавчий орган»; чітку структуру, цілісність чого забезпечується віровченням. Між цими підсистемами існують нормативно оформлені, ієрархічно витримані відносини, що дозволяють керувати релігійною діяльністю та упорядковувати її проведення.
У кожній релігійній системі виникають організації, які виконують ряд функцій:
* вироблення систематизованого віровчення;
* розробку систем його ідеологічного захисту;
* керівництво і здійснення культової діяльності;
* контроль за діяльністю (і мисленням) членів, вживання санкцій за невиконання релігійних норм;
* підтримку зв'язків зі світськими організаціями, державним апаратом.
==Засади взаємодії релігійних організацій з державою==
Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Установлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.
== Суб'єкти здійснення державного контролю за додержанням законодавства України про свободу совісті та релігійні організації==
Забезпечення виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації здійснюють у межах компетенції центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері релігії, інші центральні органи виконавчої влади, органи прокуратури, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом:
* здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій;
* офіційного погодження можливості зайняття проповідницькою чи іншою канонічною діяльністю, виконання релігійних обрядів священнослужителями, релігійними проповідниками, наставниками, іншими представниками зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні;
* здійснення контактів і координаційних зв’язків із відповідними органами інших держав;
* забезпечення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів;
* сприяння зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань;
* сприяння участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями.

Відкриття банківського рахунку за кордоном фізичною особою, громадянином України

2020-01-21T14:00:57Z

Nadiia.dosiievych: доопрацювання статті

== Нормативна база ==
# Закон України "Про валюту і валютні операції" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19]
# Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання угод про розподіл продукції"[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5406-17]
# Кодекс про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10]
# Податковий кодекс України[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page?text=%EA%EE%F0%E4%EE%ED%EE%EC]
# Лист ДФС України від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17 "Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування"[http://sfs.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/chinni-dvostoronni-mijuryado/328349.html]
== Умови відкриття банківського рахунку в іноземному банку ==
У зв'язку із запровадженням безвізового режиму між Україною, ЄС та деякими іншими країнами посилюється трудова міграція громадян. Доходи, які отримані легально за кордоном, фізичні особи мають право розміщувати на власних банківських рахунках, відкритих в установах іноземних банків.
Уповноваженою особою в більшості випадків відкриття рахунків неможливе. Деякі європейські банки можуть вимагати внесення не знижувального залишку на рахунок в певній сумі. Також можуть відмовити у відкритті рахунку без пояснення причин. Найчастіше це пов’язано із не проходженням процедури ідентифікації клієнта щодо можливості «відмивання» грошей, отриманих злочинним шляхом та фінансування тероризму.
== Документи для відкриття рахунку ==
Під час відкриття рахунку в іноземному банку необхідно надати стандартний пакет документів: закордонний паспорт, документ про реєстрацію (тимчасового або постійного) місця проживання, отриманий у муніципалітеті. Також можуть вимагати додаткові документи: контракт із роботодавцем та дозвіл на в'їзд та легальне перебування в країні (візу), якщо перебування на території даної держави потребує такої візи, інші документи відповідно до вимог місцевого законодавства та відповідних банківських установ. Рекомендована особиста присутність при відкритті рахунку.
== Банківські операції, які не підлягають ліцензуванню ==
Національний банк України переглянув вимоги до ліцензування операцій фізичних осіб із розміщення коштів на закордонних рахунках та здійснення інвестицій за межі України. Фізичні особи можуть відкривати рахунки у фінансових установах інших країн та розміщувати на закордонних рахунках іноземну валюту, джерелом походження якої є офіційний дохід у формі заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, дивідендів, отриманий за межами України без індивідуальних ліцензій НБУ. Також, фізичні особи без індивідуальних ліцензій НБУ можуть здійснювати інвестиції за кордон.
== Оподаткування доходів, отриманих за кордоном ==
Необхідно зазначити, що можливість проведення низки операцій із розміщення коштів на закордонних рахунках та здійснення інвестицій за межі України без індивідуальних ліцензій НБУ не звільнює фізичних осіб від зобов’язання декларувати доходи та сплачувати з них податки у відповідності до п.3 ст.13 Податкового кодексу України. Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Податковим кодексом України. Так, у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію та оподатковується за ставкою, визначеною в п.1 ст.167 Податкового кодексу України - 18 відсотків, а також оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотків. Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів. З метою уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка видається державним органом країни, де отримується дохід, уповноваженим утримувати цей податок. Довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні. Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України. Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.11 ст. 170 Податкового кодексу України. Суму такого зменшення резидент визначає в річній декларації. Листом ДФС України від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17 визначений перелік країн, з якими набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.
== Порушення валютного законодавства ==
Порушення фізичною особою валютного законодавства, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі іноземного банку, приховування валютних та інших доходів тягне за собою виникнення адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.
[[Категорія:Банківське право]]

Відкриття банківського рахунку за кордоном фізичною особою, громадянином України

2020-01-15T11:00:18Z

Nadiia.dosiievych: внесення змін до нормативної бази

== Нормативна база ==
# Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання угод про розподіл продукції"[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5406-17]
# Податковий кодекс України[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page?text=%EA%EE%F0%E4%EE%ED%EE%EC]
# Лист ДФС України від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17 "Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування"[http://sfs.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/chinni-dvostoronni-mijuryado/328349.html]
== Умови відкриття банківського рахунку в іноземному банку ==
У зв'язку із запровадженням безвізового режиму між Україною, ЄС та деякими іншими країнами посилюється трудова міграція громадян. Доходи, які отримані легально за кордоном, фізичні особи мають право розміщувати на власних банківських рахунках, відкритих в установах іноземних банків.
Під час відкриття рахунку в іноземному банку необхідно надати стандартний пакет документів: закордонний паспорт, документ про реєстрацію (тимчасового або постійного) місця проживання , отриманий у муніципалітеті. Також можуть вимагати додаткові документи: контракт із роботодавцем та дозвіл на в'їзд та легальне перебування в країні (візу), якщо перебування на території даної держави потребує такої візи, інші документи відповідно до вимог місцевого законодавства. Особиста присутність при відкритті рахунку є обов'язковою умовою. Уповноваженою особою в більшості випадків відкриття рахунків неможливе.
== Банківські операції, які не підлягають ліцензуванню ==
Національний банк України переглянув вимоги до ліцензування операцій фізичних осіб із розміщення коштів на закордонних рахунках та здійснення інвестицій за межі України.
Починаючи з березня 2017 року фізичні особи можуть розміщувати на закордонних рахунках іноземну валюту, джерелом походження якої є офіційний дохід у формі заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, дивідендів, отриманий за межами України без індивідуальних ліцензій НБУ.
Також, фізичні особи без індивідуальних ліцензій НБУ можуть здійснювати інвестиції за кордоном за рахунок коштів, які знаходяться за межами України.
Наприклад, проводити інвестування із закордонних рахунків, реінвестувати кошти за межами України, проводити торгівлю фінансовими інструментами на іноземних біржах, тощо. Не потребують отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України операції між суб'єктами інвестиційних розрахунків на території України в гривнях з метою придбання права власності на об'єкти інвестицій за кордоном та між фізичними особами, які не є підприємцями, для розрахунків з нерезидентами за кордоном з метою здійснення інвестицій (крім випадку переказу коштів з цією метою з України за кордон).
== Оподаткування доходів, отриманих за кордоном ==
Необхідно зазначити, що можливість проведення низки операцій із розміщення коштів на закордонних рахунках та здійснення інвестицій за межі України без індивідуальних ліцензій НБУ не звільнює фізичних осіб від зобов’язання декларувати доходи та сплачувати з них податки у відповідності до п.3 ст.13 Податкового кодексу Україні. Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Податковим кодексом України. Так, у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію та оподатковується за ставкою, визначеною в п.1 ст.167 Податкового кодексу України - 18 відсотків, а також оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотків. Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.
З метою уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка видається державним органом країни, де отримується дохід, уповноваженим утримувати цей податок. Довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні. Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України. Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.11 ст. 170 Податкового кодексу України. Суму такого зменшення резидент визначає в річній декларації.
Листом ДФС України від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17 визначений перелік країн, з якими набрали чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

[[Категорія:Банківське право]]

Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування

2020-01-11T07:52:50Z

Nadiia.dosiievych: мінімальний розмір заробітної плати на 2020 рік

== Нормативна база ==
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»]

==Періоди, з яких складається страховий стаж==
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (, з 01.01.2019 мінімальний розмір заробітної плати в Україні 4173 грн., з 01.01.2020 мінімальний розмір заробітної плати в Україні 4723 грн.). 

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 першою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 26 Закону України ««Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]

 Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. 

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. 

==Порядок обчислення страхового стажу.==
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. 

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. 

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. 

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. 

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 акону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. 

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. 

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: 
ТП = Св : В, де: 
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; 
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; 
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць. 
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах. 
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. 

Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] 

визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 цього Закону], зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди: 
* ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
* проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
* перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
* перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 01.01.2005. 

За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. 

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах. 

==Як дізнатися свій страховий стаж?==
Зробити це можна, навіть не виходячи з дому, за умови наявності [[Порядок отримання електронного цифрового підпису|електронного цифрового підпису]] та доступу до інтернету. Електронний цифровий підпис для входу в особистий кабінет можна також безперешкодно отримати через інтернет, якщо людина користується банківськими платіжними сервісами. Також увійти до особистого кабінету на веб-порталі електронних послуг можна за допомогою логіну і паролю, який людина може отримати у будь-якому відділенні Пенсійного Фонду за заявою.г

Якщо ж у особи з будь-яких причин відсутня можливість це зробити, вона може звернутися до найближчого відділення Пенсійного фонду та дізнатися вичерпну інформацію щодо свого страхового стажу. 
Особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду: [http://portal.pfu.gov.ua] 

==Відмінність трудового стажу від страхового стажу.==
Поняття "страховий стаж" введено в дію з 1 січня 2004 року [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]. Основною новацією цього терміну є те, що наявність стажу прямо пов’язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тобто з 1 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески, і в розмірах пропорційно сплаченим внескам. 

Це, власне, і є принциповою відмінністю з поняттям "трудовий стаж" , яке використовувалося при призначенні пенсій за раніше діючим законодавством. Весь трудовий стаж, набутий до 1 січня 2004 року, враховується до страхового стажу на умовах раніше діючого законодавства. 

Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]. Ними, зокрема, є час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку, військова служба, навчання (за денною формою) у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах тощо. 

Страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]. 

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. 

==Якщо страхового стажу не вистачає?==
Нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 12 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до органів фіскальної служби та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно з нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».] 

Платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: 
#) члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню;
#) особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]. та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 

Члени особистого селянського господарства беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). 

Особи, зазначені в пункті 2 подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. 

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. 

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. 

У договорі про добровільну участь зазначаються: 
- назва документа; 
- відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку; 
- строк дії договору; 
-порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися; 
- умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону; 
- умови розірвання договору; 
- права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 
- інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 

Зокрема, частиною другою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше як один рік (крім договорів про одноразову сплату). Тобто людина, укладаючи цей договір, зобов'язується щомісяця, протягом не менше року від дати укладання договору, сплачувати єдиний соціальний внесок і кожен місяць, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору. Мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2020 мінімальний розмір заробітної плати по Україні 4723 грн.). Тобто за кожен місяць страхового стажу особа має сплатити 1039 грн. 06 коп., якщо договір укладено на поточний рік. 

Відповідно до частини п'ятої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року). Сума сплаченого ЄСВ за договором про одноразову сплату за минулий час за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладання договору, помножений на коефіцієнт 2. Тобто, з 01.01.2020 місячна сума одноразової сплати складає 2078,12 грн. 
Важливо! Докупити можна лише загальний страховий стаж. Не можна докупити спеціальний стаж, наприклад, стаж шахтаря, металурга, вчителя чи лікаря. 

==Підтвердження страхового стажу у судовому порядку.==
В судовому порядку стаж підтверджується при наявності двох свідків, які можуть засвідчити перебування позивача в трудових відносинах та в свою чергу мають належним чином оформлені документи, які підтверджують їхнє перебування в трудових відносинах на тому ж підприємстві в той час. Інакше слід просити зарахувати стаж роботи на підставі сукупності наявних фактичних даних, які підтверджують стаж роботи. Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637] "за відсутності трудової книжки, а також: у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітною плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи". Таким чином перелік документів, які підтверджують трудовий стаж за відсутності відповідних записів у трудовій книжці не є вичерпним. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. таким чином до уваги мають братись всі фактичні дані, які підтверджують стаж роботи,. 

Формулюючи позовні вимоги слід розуміти, що пенсійний фонд має компенсувати недоотримані кошти з моменту виникнення права на їх зарахування, тому слід вказати дату (період) від якого потрібно провести перерахунок на підставі зарахування додаткового стажу. В зв'язку з тим, що спір стосується оформлення даних про стаж, а не самого факту наявності стажу, моментом виникнення права на перерахунок у зв'язку з зарахуванням додаткового стажу є дата подачі заяви до пенсійного фонду з документами, які підтверджують спірні періоди стажу, або, якщо необхідні документи, на підставі яких виноситься рішення суду, були від початку – дата первинного нарахування пенсії. 

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн. отже ставка судового збору дорівнюватиме 840 грн. 80 коп.). 

==На що впливає страховий стаж?==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
#) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
#) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
#) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
#) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
#) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; донорам, які мають право на пільгу. 

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, які перебувають на обліку у центрі зайнятості зазначеним у частині першій статті розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: 
- до 2 років - 50 відсотків; 
- від 2 до 6 років - 55 відсотків; 
- від 6 до 10 років - 60 відсотків; 
- понад 10 років - 70 відсотків. 

Однак, допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом. 

Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється при наявності страхового стажу не менше у чоловіків – 35 років, у жінок – 30 років, на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 

Також страховий стаж впливає на призначення різного виду пенсій та їх розмір. Детальніше про пенсії у статті [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97&oldid=5725 Порядок призначення та виплати пенсії.] 

[[Категорія:Трудове право]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2020-01-10T11:05:30Z

Nadiia.dosiievych: доповнення ст. 26 ЗУ ''Прозагальнообов'язкове державне пенсійне страхування''

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України від 18.10.2016 № 1683-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

== Пенсійний вік ==

Відповідно до ст. 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку '''60 років''' та наявності страхового стажу '''не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.'''

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. 

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року. 

=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===

'''1. особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 45 років, жінками - 40 років та за наявності в чоловіків не менше 20 років страхового стажу, а в жінок не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 2 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''2. особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 

'''3. жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до цього віку''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 4 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]). При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу; 

'''4. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 20 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 19 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону], а також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону] з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону в редакції Закону України від 18.10.2016 № 1683-VIII]); '''

'''5. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]). 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 

* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 

'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 

За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 

- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 

'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

За відсутності стажу роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 

'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 

Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 

* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 

жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 

За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 

За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 

* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 

Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 

'''6. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 

'''7. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''8. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''9. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''10. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''11. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 

'''12. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 

* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 

* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 

До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 

* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 

'''13. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 

{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 

== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 

Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника. 

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 

'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 

'''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. 

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. 

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. 

У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 

'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 

'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 

* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.

=== Строки розгляду питання ===

''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 

Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 

Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 

=== Підстави для відмови ===

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 

=== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії за віком ===

Якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити: 

* шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;
* шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАСУ)]. 

=== Розгляд скарг на рішення органу Пенсійного фонду України ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6], письмова скарга на рішення органу Пенсійного фонду подається до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства. Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. У скарзі має бути зазначено: 

* прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення). 

=== Строки подання скарги ===

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. 

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу. 

Орган Пенсійного фонду України зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п’яти днів. 

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день. 

== Судовий порядок звернення за призначеням пенсії за віком ==

=== Підсудність ===

Порядок оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії за віком регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову. 

=== Судовий збір ===
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 704 грн. 80 коп.). 

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду. 

=== Порядок складення позову ===

У адміністративному позові має бути зазначено: 

* Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
* Ім'я позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
* Ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
* Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
* У разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.
* Перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
* Квитанція про сплату судового збору. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі. 

=== Перелік необхідних документів ===

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 106 КАСУ] у позовній заяві зазначаються: 

* найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
* ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
* ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. 

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. 

=== Строки подання адміністративної позовної заяви та її розгляду ===

Особа може оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії за віком шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. 

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України. 

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. 

[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Cпадкування фермерського господарства

2019-12-12T10:49:57Z

Nadiia.dosiievych: Створена сторінка: ==Нормативна база== # Конституція України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4202]; # Земе...

==Нормативна база==
# Конституція України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4202];
# Земельний кодекс [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14];
# Цивільний кодекс [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15];
# Закон України “Про фермерське господарство” від 19.06.2003 р. № 973-ІУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15];
# Постанова КМУ від 10 грудня 2003 р. N 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується".[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-%D0%BF]
==Поняття фермерського господарства==
Фермерське господарство надалі (ФГ) є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.
Фермерське господарство є юридичною особою, яке діє на основі Статуту.
==Створення фермерського господарства==
Перший етап пов’язаний з одержанням земельної ділянки у власність чи користування засновником (-ами), для цього засновник має володіти спеціальною земельною дієздатністю, тобто мати досвід роботи у сільському господарстві.
Другий етап — це реєстрація ФГ як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Якщо засновник ФГ вже має у власності чи користуванні земельну ділянку сільськогосподарського призначення (це можуть бути землі, передані не лише для ведення фермерського господарства, а й для ведення товарного с/г виробництва), то такий засновник проходить лише другий етап створення ФГ .
==Майно фермерського господарства - земельна ділянка==
Майно ФГ належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до його складеного капіталу, передаються йому на визначений у Статуті термін. Таким чином, право користування земельною ділянкою має бути відображено в Статуті ФГ. Якщо це право постійного користування, то строк, на який передається право користування земельною ділянкою головою ФГ самому ФГ, не вказується. Якщо ж ідеться про оренду земельної ділянки — має бути вказаний термін, передбачений таким договором. Земельні ділянки (ст. 116 Земельного кодексу України) для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності єдиним масивом. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
==Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства==
За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону ФГ як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом.
==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві==
Статтею 1225 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, право користування чужою земельною ділянкою для забудови, право користування чужим майном.
Першим кроком спадкоємців (у т. ч. і спадкоємців особи, яка одноособово створила ФГ) для здійснення своїх спадкових прав є звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину.
==Документи, які необхідно подати для оформлення спадщини==
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно здійснюється нотаріусом на підставі поданих спадкоємцем особистих документів (паспорт, довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку та інших...) та правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.
В кожному конкретному випадку щодо необхідних документів для оформлення спадкових прав визначає нотаріус, який відкрив спадкову справу. Для цього йому необхідно надати статут господарства. Адже саме статут установлює первісні внески до ФГ (що характеризують статус майна господарства), визначає порядок формування майна господарства (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього тощо. Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає, що є спадковим майном ФГ, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідні для оформлення спадкових прав.
==Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини==
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
* особисті немайнові права;
* право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
Якщо спадкодавець був єдиним членом фермерського господарства, то господарство, як юридична особа, припиняє своє існування (у зв'язку зі смертю єдиного члена господарства).
Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону.
У разі виникнення спору з приводу того, кому зі спадкоємців повинна перейти земельна ділянка, якщо вона не підлягатиме поділу з вищенаведених підстав, спір повинен вирішуватися в судовому порядку.

Діяльність у сфері сільського зеленого туризму

2019-09-05T09:10:26Z

Nadiia.dosiievych: внесення змін до нормативної бази

==Нормативна база==
# Конституція України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80]
# Закон України “Про туризм” [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80]
# Господарський Кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15]
# Закон України "Про туризм" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80]
# Постанова КМУ №297 від 15.03.2006 "Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/297-2006-%D0%BF]
==Поняття "сільський зелений туризм"==
Сільський зелений туризм - це специфічна форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону.
==Суб'єкти діяльності в сфері сільського зеленого туризму==
* сільські господарі, а також створені ними громадські організації, їхні об'єднання, діяльність яких є необхідною умовою для належного створення пропозиції та надання послуг сільського зеленого туризму;
* фізичні особи - споживачі послуг сільського зеленого туризму;
* фізичні та/або юридичні особи, що надають допоміжні послуги (агентські, посередницькі, рекламні, інформаційні тощо) сільським господарям або споживачам послуг сільського зеленого туризму.
==Особливості діяльності з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму==
Діяльність з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не відноситься до підприємницької діяльності за умови, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та на кожного члена родини, які постійно проживають з ним. Розмір прожиткового мінімуму встановлюється законодавством України.
У разі перевищення рівня доходів, надання послуг сільського зеленого туризму має здійснюватись на засадах підприємництва. При цьому в якості суб'єкта підприємницької діяльності може бути зареєстрований як сам сільський господар, так і будь-хто із членів його родини, що постійно проживає з ним та не має обмежень у здійсненні зазначеної діяльності.
* У випадку розташування сільської садиби в сільській місцевості, яке відноситься до курортної та/або лікувально-оздоровчої зони, сільські господарі або члени його родини зобов'язані зареєструватися як суб'єкти підприємницької діяльності. Оголошення природних територій курортними і лікувально-оздоровчими зонами здійснюється згідно з чинним законодавством України.
* Реєстрація сільських господарів або членів їхніх родин як суб'єктів підприємницької діяльності з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не тягне за собою їхній вихід з-під юрисдикції Закону України .
* Діяльність сільських господарів, що надають послуги у сфері сільського зеленого туризму, не підлягає ліцензуванню.
==Облік сільських садиб, які надають послуги у сфері сільського зеленого туризму==
Облік сільських садиб, які надають послуги в сфері сільського зеленого туризму, здійснюють сільські, селищні ради за місцем розташування сільської садиби в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики. У випадку припинення сільським господарем надання послуг у сфері сільського зеленого туризму, сільська, селищна рада вилучає його сільську садибу з обліку сільських садиб, які надають послуги у сфері сільського зеленого туризму.
==Встановлення категорій сільських садиб==
З метою та в порядку, визначеному чинним законодавством України, сільським садибам за заявою сільського господаря можуть присвоюватись відповідні категорії якості та рівня обслуговування.
* присвоєння відповідної категорії якості та рівня послуг здійснюється всеукраїнськими об'єднаннями сільських господарів на підтвердження відповідності сільської садиби встановленим вимогам та наявності певного комплексу та рівня якості послуг. Всеукраїнське об'єднання сільських господарів вправі встановлювати додаткові до загальнонаціональних вимоги та критерії якості об'єктів та послуг сільського зеленого туризму.
* загальнонаціональні вимоги до безпеки сільських садиб та якості послуг у сфері сільського зеленого туризму встановлюються шляхом затвердження відповідних стандартів та враховуються при категоризації сільських садиб.
Присвоєння відповідної категорії якості та рівня послуг підтверджується відповідним сертифікатом.
==Права та обов'язки суб'єктів діяльності в сфері сільського зеленого туризму==
'''Сільські господарі мають право:'''
* самостійно визначати назву, перелік, обсяги, вартість послуг сільського зеленого туризму, встановлювати розпорядок роботи, приймати остаточне рішення щодо надання або ненадання послуги, вільно розпоряджатись своїм майном та реалізовувати інші права, встановлені Конституцією та іншими актами чинного законодавства України;
* вимагати від замовників (споживачів) послуг сільського зеленого туризму документи, що містять інформацію про їхню особу та про місце постійного проживання (реєстрації);
* вести самостійну діяльність з рекламування особистого селянського (фермерського) господарства та залучення туристів до користування туристичними послугами сільського зеленого туризму, що надаються сільськими господарями;
* в разі, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та кожного члена родини, які постійно проживають з ним у межах однієї сільської садиби, вести діяльність з надання туристичних послуг в сфері сільського зеленого туризму, які визначені цим Законом, без реєстрації сільського господаря або будь-кого з членів його родини як суб'єктів підприємницької діяльності з надання туристичних послуг;
* вносити до уповноважених органів місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, а також інших органів, що здійснюють регулювання в сфері сільського зеленого туризму, пропозиції щодо збереження та збагачення туристичних ресурсів села, території, регіону; розвитку туристичної діяльності в сфері СЗТ, вдосконалення законодавчої та іншої бази в галузі туризму;
* отримувати від уповноважених органів місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, а також інших органів, що здійснюють регулювання в сфері сільського зеленого туризму, передбачену законами України допомогу в необхідній професійній підготовці особистого селянського, особистого підсобного або фермерського господарства, а також самих господарів та членів їхніх родини до діяльності в сфері надання туристичних послуг сільського зеленого туризму;
* з метою захисту своїх законних прав і інтересів у сфері надання послуг сільського зеленого туризму, створювати неприбуткові організації з туристичної діяльності, а також їхнє об'єднання в порядку, визначеному Цивільним кодексом України, Законом України "Про об'єднання громадян", іншими законами України;
* виступати спонсорами у місцевих програмах, спрямованих на розвиток і збільшення туристичної привабливості місцевих населених пунктів (сіл), програмах збагачення природних ресурсів довкілля, збереження та відновлення об'єктів туристичного показу, програмах розвитку окремих туристичних об'єктів і галузі туризму в цілому;
* реалізовувати інші права, передбачені Конституцією України і законами України.
'''Сільські господарі зобов'язані:'''
* в разі, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму перевищує сукупний річний розмір прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та кожного члена його родини, які постійно проживають з ним в межах однієї сільської садиби, зареєструватись у визначеному законодавством України порядку як суб'єкт підприємницької діяльності;
* забезпечувати умови розміщення (проживання) та харчування туристів у відповідності до протипожежних, санітарних та інших вимог, передбачених нормативними актами України для будинків/помешкань;
* вести журнал обліку туристів;
* надавати туристам необхідну і достовірну інформацію щодо місць розташування та графіку роботи об'єктів сфери обслуговування, поліклініки, міліції, пошти, телеграфу, ощадних кас, банків та інших закладів;
* вживати заходів із охорони і збереження навколишнього середовища (поширювати серед туристів інформацію про правила екологічно безпечної поведінки; не допускати появи смітників шляхом встановлення спеціальних контейнерів для сміття вздовж туристичних маршрутів; відмічати спеціальними знаками місця для складання побутових відходів; здійснювати інші заходи із збереження довкілля, тощо).
==Соціально-економічне значення сільського зеленого туризму==
* стимулює розвиток селянських господарств, які займаються зеленим туризмом;
* сприяє розвитку місцевої інфраструктури;
* сприяє збуту надлишків сільськогосподарської продукції, збільшуючи додаткові прибутки селян і відрахування у місцеві бюджети;
* активізує місцевий ринок праці, підвищує зайнятість, затримує молодь на селі, зменшуючи потребу в закордонному заробітчанстві;
* сприяє охороні туристичних ресурсів, насамперед збереженню етнокультурної самобутності українців;
* створює можливості для змістовного відпочинку незаможних людей;
* сприяє підвищенню культурного рівня мешканців села та підвищенню екологічної свідомості.

Діяльність у сфері сільського зеленого туризму

2019-09-04T10:15:42Z

Nadiia.dosiievych: Створена сторінка: ==Нормативна база== # Конституція України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80] # Закон Укра...

==Нормативна база==
# Конституція України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80]
# Закон України “Про туризм” [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80]
# Господарський Кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15]
==Поняття "сільський зелений туризм"==
Сільський зелений туризм - це специфічна форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону.
==Суб'єкти діяльності в сфері сільського зеленого туризму==
* сільські господарі, а також створені ними громадські організації, їхні об'єднання, діяльність яких є необхідною умовою для належного створення пропозиції та надання послуг сільського зеленого туризму;
* фізичні особи - споживачі послуг сільського зеленого туризму;
* фізичні та/або юридичні особи, що надають допоміжні послуги (агентські, посередницькі, рекламні, інформаційні тощо) сільським господарям або споживачам послуг сільського зеленого туризму.
==Особливості діяльності з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму==
Діяльність з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не відноситься до підприємницької діяльності за умови, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та на кожного члена родини, які постійно проживають з ним. Розмір прожиткового мінімуму встановлюється законодавством України.
У разі перевищення рівня доходів, надання послуг сільського зеленого туризму має здійснюватись на засадах підприємництва. При цьому в якості суб'єкта підприємницької діяльності може бути зареєстрований як сам сільський господар, так і будь-хто із членів його родини, що постійно проживає з ним та не має обмежень у здійсненні зазначеної діяльності.
* У випадку розташування сільської садиби в сільській місцевості, яке відноситься до курортної та/або лікувально-оздоровчої зони, сільські господарі або члени його родини зобов'язані зареєструватися як суб'єкти підприємницької діяльності. Оголошення природних територій курортними і лікувально-оздоровчими зонами здійснюється згідно з чинним законодавством України.
* Реєстрація сільських господарів або членів їхніх родин як суб'єктів підприємницької діяльності з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не тягне за собою їхній вихід з-під юрисдикції Закону України .
* Діяльність сільських господарів, що надають послуги у сфері сільського зеленого туризму, не підлягає ліцензуванню.
==Облік сільських садиб, які надають послуги у сфері сільського зеленого туризму==
Облік сільських садиб, які надають послуги в сфері сільського зеленого туризму, здійснюють сільські, селищні ради за місцем розташування сільської садиби в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики. У випадку припинення сільським господарем надання послуг у сфері сільського зеленого туризму, сільська, селищна рада вилучає його сільську садибу з обліку сільських садиб, які надають послуги у сфері сільського зеленого туризму.
==Встановлення категорій сільських садиб==
З метою та в порядку, визначеному чинним законодавством України, сільським садибам за заявою сільського господаря можуть присвоюватись відповідні категорії якості та рівня обслуговування.
* присвоєння відповідної категорії якості та рівня послуг здійснюється всеукраїнськими об'єднаннями сільських господарів на підтвердження відповідності сільської садиби встановленим вимогам та наявності певного комплексу та рівня якості послуг. Всеукраїнське об'єднання сільських господарів вправі встановлювати додаткові до загальнонаціональних вимоги та критерії якості об'єктів та послуг сільського зеленого туризму.
* загальнонаціональні вимоги до безпеки сільських садиб та якості послуг у сфері сільського зеленого туризму встановлюються шляхом затвердження відповідних стандартів та враховуються при категоризації сільських садиб.
Присвоєння відповідної категорії якості та рівня послуг підтверджується відповідним сертифікатом.
==Права та обов'язки суб'єктів діяльності в сфері сільського зеленого туризму==
'''Сільські господарі мають право:'''
* самостійно визначати назву, перелік, обсяги, вартість послуг сільського зеленого туризму, встановлювати розпорядок роботи, приймати остаточне рішення щодо надання або ненадання послуги, вільно розпоряджатись своїм майном та реалізовувати інші права, встановлені Конституцією та іншими актами чинного законодавства України;
* вимагати від замовників (споживачів) послуг сільського зеленого туризму документи, що містять інформацію про їхню особу та про місце постійного проживання (реєстрації);
* вести самостійну діяльність з рекламування особистого селянського (фермерського) господарства та залучення туристів до користування туристичними послугами сільського зеленого туризму, що надаються сільськими господарями;
* в разі, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та кожного члена родини, які постійно проживають з ним у межах однієї сільської садиби, вести діяльність з надання туристичних послуг в сфері сільського зеленого туризму, які визначені цим Законом, без реєстрації сільського господаря або будь-кого з членів його родини як суб'єктів підприємницької діяльності з надання туристичних послуг;
* вносити до уповноважених органів місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, а також інших органів, що здійснюють регулювання в сфері сільського зеленого туризму, пропозиції щодо збереження та збагачення туристичних ресурсів села, території, регіону; розвитку туристичної діяльності в сфері СЗТ, вдосконалення законодавчої та іншої бази в галузі туризму;
* отримувати від уповноважених органів місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, а також інших органів, що здійснюють регулювання в сфері сільського зеленого туризму, передбачену законами України допомогу в необхідній професійній підготовці особистого селянського, особистого підсобного або фермерського господарства, а також самих господарів та членів їхніх родини до діяльності в сфері надання туристичних послуг сільського зеленого туризму;
* з метою захисту своїх законних прав і інтересів у сфері надання послуг сільського зеленого туризму, створювати неприбуткові організації з туристичної діяльності, а також їхнє об'єднання в порядку, визначеному Цивільним кодексом України, Законом України "Про об'єднання громадян", іншими законами України;
* виступати спонсорами у місцевих програмах, спрямованих на розвиток і збільшення туристичної привабливості місцевих населених пунктів (сіл), програмах збагачення природних ресурсів довкілля, збереження та відновлення об'єктів туристичного показу, програмах розвитку окремих туристичних об'єктів і галузі туризму в цілому;
* реалізовувати інші права, передбачені Конституцією України і законами України.
'''Сільські господарі зобов'язані:'''
* в разі, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму перевищує сукупний річний розмір прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та кожного члена його родини, які постійно проживають з ним в межах однієї сільської садиби, зареєструватись у визначеному законодавством України порядку як суб'єкт підприємницької діяльності;
* забезпечувати умови розміщення (проживання) та харчування туристів у відповідності до протипожежних, санітарних та інших вимог, передбачених нормативними актами України для будинків/помешкань;
* вести журнал обліку туристів;
* надавати туристам необхідну і достовірну інформацію щодо місць розташування та графіку роботи об'єктів сфери обслуговування, поліклініки, міліції, пошти, телеграфу, ощадних кас, банків та інших закладів;
* вживати заходів із охорони і збереження навколишнього середовища (поширювати серед туристів інформацію про правила екологічно безпечної поведінки; не допускати появи смітників шляхом встановлення спеціальних контейнерів для сміття вздовж туристичних маршрутів; відмічати спеціальними знаками місця для складання побутових відходів; здійснювати інші заходи із збереження довкілля, тощо).
==Соціально-економічне значення сільського зеленого туризму==
* стимулює розвиток селянських господарств, які займаються зеленим туризмом;
* сприяє розвитку місцевої інфраструктури;
* сприяє збуту надлишків сільськогосподарської продукції, збільшуючи додаткові прибутки селян і відрахування у місцеві бюджети;
* активізує місцевий ринок праці, підвищує зайнятість, затримує молодь на селі, зменшуючи потребу в закордонному заробітчанстві;
* сприяє охороні туристичних ресурсів, насамперед збереженню етнокультурної самобутності українців;
* створює можливості для змістовного відпочинку незаможних людей;
* сприяє підвищенню культурного рівня мешканців села та підвищенню екологічної свідомості.

Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)

2019-08-14T13:12:27Z

Nadiia.dosiievych: вилучення постанови КМУ № 832 від 26.07.1996 р., яка втратила чинність

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 233 "Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за № 418/20731]

== Категорії осіб, які мають право на отримання соціальних послуг (постійного догляду) ==
'''Соціальні послуги''' – це комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв’язання їхніх життєвих проблем, що полягають в матеріальному забезпеченні та соціальному обслуговуванні ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закон України "Про соціальні послуги"]).

{| class="wikitable"
|-
! № !! Особа, яка потребує постійного догляду !! Соціальна виплата особі, яка здійснює догляд
|-
| 1.|| Особа з інвалідністю з дитинства/дитина з інвалідністю до 18 років || [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B7_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&oldid=9344 Надбавка на догляд] [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 (Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю")]
|-
| 2. || Особа з інвалідністю І групи/особа, яка досягла 80-річного віку || Щомісячна компенсаційна виплата ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 233 "Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян"])
|-
| 3. || Особа з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду || [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_I_%D1%87%D0%B8_II_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83&oldid=9314 Щомісячна грошова допомога] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року № 1192 "Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею"])
|-
| 4. || Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, хворі, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги || Компенсація фізичній особі, яка надає соціальну послугу ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"])
|}

== Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги ==
=== Хто має право на компенсацію ===
Компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються працездатним особам, які не працюють та непрацюючим пенсіонерам, котрі постійно надають соціальні послуги. 
Право на отримання соціальних послуг мають особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, пенсіонери та хворі, які не здатні до самообслуговування й потребують постійного стороннього догляду за умови, що вони не обслуговуються соціальними службами. 

Компенсація не призначається фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до законів України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 "Про психіатричну допомогу"], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 233 "Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян"]) та у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі.

=== Куди звернутися ===
Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами.

=== Розмір компенсації ===
Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:
* 15 відсотків – фізичним особам за надання соціальних послуг особам з інвалідністю I групи;
* 10 відсотків – фізичним особам за надання соціальних послуг громадянам похилого віку, особам з інвалідністю II групи та дітям з інвалідністю;
* 7 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю III групи та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії.
Якщо соціальні послуги надає фізична особа пенсійного віку, компенсація призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 

=== Перелік необхідних документів ===
1. Непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги:
* заява про згоду надавати соціальні послуги;
* паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
* висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
* копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки — письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;
* заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб платників податків (з урахуванням вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"]).

2. Особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною):
* заява про необхідність надання соціальних послуг;
* паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
* копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається особою з інвалідністю);
* висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування;

3. Законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:
* заява про необхідність надання соціальних послуг;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування. 

Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.

== Щомісячна компенсаційна виплата непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку ==
=== Хто має право на виплату ===
Щомісячна компенсаційна виплата виплачується непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку (далі – компенсація) відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/832-96-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян"]. 

=== Куди звернутися ===
Компенсація призначається управлінням праці та соціального захисту населення за місцем проживання заявника і виплачується у грошовій формі непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, та фінансуються органами Пенсійного фонду України. 

=== Перелік необхідних документів ===
Для призначення компенсації одержувачі подають заяву, форма якої затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0475-15 наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг"]. 
До заяви додаються: 
* паспорт або документ, що посвідчує особу одержувача компенсації;
* довідка про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України або органах праці та соціального захисту населення – для особи, за якою здійснюється догляд;
* паспорт або документ, що посвідчує особу, за якою здійснюється догляд;
* довідка з місця проживання про те, що особа здійснює догляд за особою з інвалідністю І групи або престарілою особою, яка досягла 80 років;
* документ, який підтверджує, що особа не працює: трудова книжка та довідка органів державної податкової служби довільної форми про те, що особа не перебуває на обліку у даному органі державної податкової служби як фізична особа – підприємець;
* за відсутності трудової книжки — заява особи із зазначенням причини відсутності трудової книжки;
* витяг з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) (для осіб, визнаних особою з інвалідністю І групи) – для особи, за якою здійснюється догляд. 

Компенсація призначається та виплачується з дня подання заяви з усіма необхідними документами до дня досягнення заявником пенсійного віку, але не більш ніж на строк встановлення групи інвалідності.

=== Розмір компенсації ===
Розмір призначеної компенсації становить – 4,80 грн. на місяць.

== Зарахування до страхового стажу ==
На суму призначеної відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"] компенсації особам працездатного віку, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, органами праці та соціального захисту населення щомісячно проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, в розмірі 33,2 відсотка від мінімальної заробітної плати, сплата якого здійснюється за рахунок видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік до Пенсійного фонду України (що дає право на зарахування до страхового стажу всього періоду такого догляду).

При зарахуванні до страхового стажу період догляду за особою з інвалідністю I групи або особою, яка досягла 80-річного віку, до управління Пенсійного фонду України надається довідка управління соціального захисту населення, яка підтверджує отримання щомісячної компенсаційної виплати, на яку сплачені страхові внески.

== Див. також ==
* [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%89%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC_%D0%B7_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_I_%D1%87%D0%B8_II_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83&oldid=9314 Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу]
* [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B7_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&oldid=9344 Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю]

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]