WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Притягнення перевізників до відповідальності

2026-03-09T13:05:27Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2920-14#Text Закон України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363]

== Загальні положення про договір перевезення ==
'''Перевезення''' - один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

'''Види транспорту:''' транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний та шляхи сполучення загального користування. Усі вони тісно взаємопов'язані і становлять єдину транспортну систему країни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n206 стаття 21 Закону України "Про транспорт"]).

Перелік договорів, що опосередковують відносини з перевезення вантажів, пасажирів, багажу й пошти передбачені у главі 64 Цивільного кодексу України : перевезення вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331 стаття 909 Цивільного кодексу України]); перевезення пасажирів і багажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]); чартеру (фрахтування) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4349 стаття 912 Цивільного кодекс України] ),тощо.

Договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. ч. 2 статті 909 Цивільного кодексу України]).

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8).] .

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч.2 статті 910 Цивільного Кодексу України])

== Перевезення вантажу ==
Сторонами договору перевезення вантажу є перевізник, вантажовідправник (замовник) та одержувач.

Перевізником може виступати юридична особа або підприємець, а відправником і одержувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12:~:text=%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20(%D1%82%D0%B0)%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт]»).

По суті, перевізник - компанія, яка все робить сама. Ця компанія здійснює навантаження товару в свій транспорт, використовує свої холодильники, контейнери, причепи та платформи. Перевізник сам вирішує всі питання, які можуть виникнути в процесі перевезення. Що стосується міжнародних перевезень, то тут, до всього іншого перевізник повинен мати допуск до міжнародних перевезень і відповідати безлічі вимог.

Якщо перевізнику необідно перевезти негабаритний вантаж або такий, що перевищує вагові норми, йому необхідно звернутися за оформленням спеціального дозволу. Їх оформляють в Центрах надання адміністративних послуг, або відділах безпеки дорожнього руху департаментів Патрульної поліції, представництвах Укравтодору.

== Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення ==
Якщо умови договору перевезення порушені, то для сторони-порушника настає цивільно-правова відповідальність.

В разі порушення зобов'язань, передбачених договором перевезення, сторони несуть відповідальність, яку визначено за їх домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами або транспортними кодексами. Отже, сторонам надано можливість самостійно визначити в договорі відповідальність за невиконання зобов'язань, якщо це не суперечить законодавству ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4379 стаття 920 Цивільного кодексу України] ).

Відповідальність за порушення умов договору перевезення може бути у вигляді [[Поняття та види неустойки|штрафу або пені]].

Варто зазначити, що в деяких договорах передбачається, що винна сторона за порушення зобов'язання має сплатити і штраф, і пеню, однак це суперечить статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 Конституції України], оскільки штраф і пеня є різновидами одного виду юридичної відповідальності, а згідно з вищевказаною статтею Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таку саму позицію висловлюють і суди, наприклад [https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512 Верховний Суд України у своїй постанові від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс]: враховуючи вищевикладене та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 549 Цивільного кодексу України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80.] щодо заборони подвійної цивільноправової відповідальності за одне й те саме порушення.

Також відповідно до законодавства зі сторони, яка порушила зобов'язання, можуть бути стягнуті збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням договору. Це може бути упущена вигода або ж відшкодування вартості товару, який зіпсувався або був пошкоджений внаслідок неналежних дій винної сторони.

Однак варто пам'ятати, що для стягнення збитків необхідно обґрунтувати їх розмір відповідними документами. Це можуть бути документи, якими підтверджується вартість пошкоджених або зіпсованих товарів, договори на їх перепродаж тощо.

Сторони мають право прописати в договорі відповідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначити конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.

'''Підстави притягнення перевізника до відповідальності за договором перевезення вантажу :'''

*Ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу. Перевізник зобов'язаний надати транспортний засіб для виконання своїх зобов'язань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4381 ч.1 статті 921 Цивільного кодексу України]). Якщо ж транспортний засіб надано не було, то перевізник притягатиметься до відповідальності, яку зазначено в договорі. Найчастіше в таких випадках передбачається сплата штрафу і відшкодування збитків за упущену вигоду, та в разі якщо мали перевозитись товари, які швидко псуються, – відшкодовується вартість таких товарів;
* Порушення строку перевезення. У такому випадку так само прописується штраф (неустойка) та відшкодування всіх завданих збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4388 стаття 923 Цивільного кодексу України]);

* Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4390 стаття 924 Цивільного кодексу України).]

Варто зазначити, що перевізник звільняється від відповідальності в тому випадку, якщо доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися не з його вини. Пошкодженням вантажу не з вини перевізника вважаються випадки, коли перевізнику попередньо не повідомили про особливості перевезення певного виду вантажу (крихкий вантаж, вантаж, який має перевозитися в закритих контейнерах тощо). Також перевізник звільняється від відповідальності, якщо товар неправильно запакував замовник чи вантажовідправник.

'''Цивільно-правова відповідальність перевізника настає не лише за договором перевезення вантажу, а й за договором перевезення пасажирів.'''

Перевізник має сплатити штраф пасажирові за затримку або запізнення транспортного засобу, якщо не доведе, що ці події сталися з непереборної сили або інших обставин, не залежних від нього. У разі відмови пасажира від подорожі через затримку, перевізник повинен повернути провізну плату. Якщо пасажир не може продовжити подорож через запізнення транспортного засобу з пункту пересадки, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4384 стаття 922 Цивільного кодексу України]).

''Однак варто пам'ятати, що в усіх випадках перевізник також не притягатиметься до відповідальності, якщо буде доведено, що невиконання ним своїх зобов'язань зумовлено [[Форс-мажор|обставинами непереборної сили (форс-мажор)]], які не залежали від волі перевізника.''

== Порядок притягнення перевізника до відповідальності ==
Для того щоб стягнути заборгованість з перевізника, спочатку необхідно надіслати йому претензію про відшкодування завданих збитків, сплату неустойки. У разі відмови перевізника в задоволенні претензії або ж взагалі її ігнорування замовник може звертатись до суду, обґрунтувавши свою позицію відповідними документами: договором перевезення, документами, що підтверджують вартість вантажу, збитки від порушення договору перевізником тощо.

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 (стаття 925 Цивільного кодексу України)].

Після набрання рішенням законної сили позивачу видається [[Відкриття виконавчого провадження|виконавчий лист]], який пред'являється до відповідної державної виконавчої служби або ж до приватного виконавця. Часто буває, що виконавці не можуть нічого вдіяти, оскільки на рахунках фірми перевізника відсутні кошти. Аби запобігти таким ситуаціям, необхідно ретельно перевіряти перевізників перед укладенням договору: переглянути державні реєстри щодо наявності судових справ, діючих виконавчих проваджень, перевірити інформацію щодо розміру статутного фонду, дізнатись інформацію про засновників.

Окремі порушення законодавства про автомобільний транспорт можуть зафіксуватися у автоматичному режимі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. '''Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.'''

== Фінансова відповідальність перевізників за порушення норм перевезень ==
'''Відповідальність за порушення при перевезенні пасажирів'''

* безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензії, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

'''Порушення режиму праці водіїв та міжнародне перевезення пасажирів'''

* порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

'''Перевищення габаритно-вагових норм:'''

* перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 (ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]) Також у разі відмови співробітники Укртрансбезпеки наділені повноваженнями супроводити вантажний автомобіль до найближчого пункту вагового контролю. Після прибуття на якому транспорту буде заборонено подальший рух.

Неплатнику штрафів може бути заборонено в'їзд та виїзд із країни.

'''При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.'''

== Особи, які несуть відповідальність за порушення правил перевезення ==
'''Суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт]»), '''автомобільний перевізник''' - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; '''вантажні перевезення''' - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; '''водій''' - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n430 стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»]).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевищення допустимої ширини транспортного засобу при перевезенні вантажу із значним перевищенням, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Тому відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів '''несе саме перевізник, а не власник транспортних засобів''' у випадку, коли власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на транспортний засіб.

Отже, автомобільний перевізник притягується до адміністративно-господарської відповідальності у разі допущення порушень визначених діючим законодавством, але з першу Укртрансбезпека повинна встановити належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та визначити вид порушення з посиланням на конкретні приписи та норми, а у разі незгоди перевізник може оскаржити постанову Укртрансбезпеки в судовому порядку.

== Хто здійснює притягнення до відповідальності ''' ''' ==
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567] передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#n137 додатком 5].

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

== Порядок стягнення штрафу ==
Виявлений та зафіксований уповноваженими співробітниками факт перевантаження автомобіля є підставою для складання відповідного протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються до судових органів для остаточного рішення.

Важливим моментом є те, що подібна категорія порушень може виявлятися та фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою спеціальних технічних засобів. Таким чином, фіксація на фото та відео зйомці також дозволить притягти порушника до відповідальності. При цьому штраф у такому разі прийде до законного власника автомобіля.

== Див. також ==
* [[Договір перевезення вантажу]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Притягнення перевізників до відповідальності

2026-03-09T13:02:03Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2920-14#Text Закон України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363]

== Загальні положення про договір перевезення ==
'''Перевезення''' - один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

'''Види транспорту:''' транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний та шляхи сполучення загального користування. Усі вони тісно взаємопов'язані і становлять єдину транспортну систему країни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n206 стаття 21 Закону України "Про транспорт"]).

Перелік договорів, що опосередковують відносини з перевезення вантажів, пасажирів, багажу й пошти передбачені у главі 64 Цивільного кодексу України : перевезення вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331 стаття 909 Цивільного кодексу України]); перевезення пасажирів і багажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]); чартеру (фрахтування) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4349 стаття 912 Цивільного кодекс України] ),тощо.

Договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. ч. 2 статті 909 Цивільного кодексу України]).

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8).] .

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч.2 статті 910 Цивільного Кодексу України])

== Перевезення вантажу ==
Сторонами договору перевезення вантажу є перевізник, вантажовідправник (замовник) та одержувач.

Перевізником може виступати юридична особа або підприємець, а відправником і одержувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12:~:text=%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20(%D1%82%D0%B0)%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт]»).

По суті, перевізник - компанія, яка все робить сама. Ця компанія здійснює навантаження товару в свій транспорт, використовує свої холодильники, контейнери, причепи та платформи. Перевізник сам вирішує всі питання, які можуть виникнути в процесі перевезення. Що стосується міжнародних перевезень, то тут, до всього іншого перевізник повинен мати допуск до міжнародних перевезень і відповідати безлічі вимог.

Якщо перевізнику необідно перевезти негабаритний вантаж або такий, що перевищує вагові норми, йому необхідно звернутися за оформленням спеціального дозволу. Їх оформляють в Центрах надання адміністративних послуг, або відділах безпеки дорожнього руху департаментів Патрульної поліції, представництвах Укравтодору.

== Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення ==
Якщо умови договору перевезення порушені, то для сторони-порушника настає цивільно-правова відповідальність.

В разі порушення зобов'язань, передбачених договором перевезення, сторони несуть відповідальність, яку визначено за їх домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами або транспортними кодексами. Отже, сторонам надано можливість самостійно визначити в договорі відповідальність за невиконання зобов'язань, якщо це не суперечить законодавству ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4379 стаття 920 Цивільного кодексу України] ).

Відповідальність за порушення умов договору перевезення може бути у вигляді [[Поняття та види неустойки|штрафу або пені]].

Варто зазначити, що в деяких договорах передбачається, що винна сторона за порушення зобов'язання має сплатити і штраф, і пеню, однак це суперечить статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 Конституції України], оскільки штраф і пеня є різновидами одного виду юридичної відповідальності, а згідно з вищевказаною статтею Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таку саму позицію висловлюють і суди, наприклад [https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512 Верховний Суд України у своїй постанові від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс]: враховуючи вищевикладене та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 549 Цивільного кодексу України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80.] щодо заборони подвійної цивільноправової відповідальності за одне й те саме порушення.

Також відповідно до законодавства зі сторони, яка порушила зобов'язання, можуть бути стягнуті збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням договору. Це може бути упущена вигода або ж відшкодування вартості товару, який зіпсувався або був пошкоджений внаслідок неналежних дій винної сторони.

Однак варто пам'ятати, що для стягнення збитків необхідно обґрунтувати їх розмір відповідними документами. Це можуть бути документи, якими підтверджується вартість пошкоджених або зіпсованих товарів, договори на їх перепродаж тощо.

Сторони мають право прописати в договорі відповідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначити конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.

'''Підстави притягнення перевізника до відповідальності за договором перевезення вантажу :'''

*Ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу. Перевізник зобов'язаний надати транспортний засіб для виконання своїх зобов'язань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4381 ч.1 статті 921 Цивільного кодексу України]). Якщо ж транспортний засіб надано не було, то перевізник притягатиметься до відповідальності, яку зазначено в договорі. Найчастіше в таких випадках передбачається сплата штрафу і відшкодування збитків за упущену вигоду, та в разі якщо мали перевозитись товари, які швидко псуються, – відшкодовується вартість таких товарів;
* Порушення строку перевезення. У такому випадку так само прописується штраф (неустойка) та відшкодування всіх завданих збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4388 стаття 923 Цивільного кодексу України]);

* Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4390 стаття 924 Цивільного кодексу України).]

Варто зазначити, що перевізник звільняється від відповідальності в тому випадку, якщо доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися не з його вини. Пошкодженням вантажу не з вини перевізника вважаються випадки, коли перевізнику попередньо не повідомили про особливості перевезення певного виду вантажу (крихкий вантаж, вантаж, який має перевозитися в закритих контейнерах тощо). Також перевізник звільняється від відповідальності, якщо товар неправильно запакував замовник чи вантажовідправник.

'''Цивільно-правова відповідальність перевізника настає не лише за договором перевезення вантажу, а й за договором перевезення пасажирів.'''

Перевізник має сплатити штраф пасажирові за затримку або запізнення транспортного засобу, якщо не доведе, що ці події сталися з непереборної сили або інших обставин, не залежних від нього. У разі відмови пасажира від подорожі через затримку, перевізник повинен повернути провізну плату. Якщо пасажир не може продовжити подорож через запізнення транспортного засобу з пункту пересадки, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4384 стаття 922 Цивільного кодексу України]).

''Однак варто пам'ятати, що в усіх випадках перевізник також не притягатиметься до відповідальності, якщо буде доведено, що невиконання ним своїх зобов'язань зумовлено [[Форс-мажор|обставинами непереборної сили (форс-мажор)]], які не залежали від волі перевізника.''

== Порядок притягнення перевізника до відповідальності ==
Для того щоб стягнути заборгованість з перевізника, спочатку необхідно надіслати йому претензію про відшкодування завданих збитків, сплату неустойки. У разі відмови перевізника в задоволенні претензії або ж взагалі її ігнорування замовник може звертатись до суду, обґрунтувавши свою позицію відповідними документами: договором перевезення, документами, що підтверджують вартість вантажу, збитки від порушення договору перевізником тощо.

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 (стаття 925 Цивільного кодексу України)].

Після набрання рішенням законної сили позивачу видається [[Відкриття виконавчого провадження|виконавчий лист]], який пред'являється до відповідної державної виконавчої служби або ж до приватного виконавця. Часто буває, що виконавці не можуть нічого вдіяти, оскільки на рахунках фірми перевізника відсутні кошти. Аби запобігти таким ситуаціям, необхідно ретельно перевіряти перевізників перед укладенням договору: переглянути державні реєстри щодо наявності судових справ, діючих виконавчих проваджень, перевірити інформацію щодо розміру статутного фонду, дізнатись інформацію про засновників.

Окремі порушення законодавства про автомобільний транспорт можуть зафіксуватися у автоматичному режимі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. '''Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.'''

== Фінансова відповідальність перевізників за порушення норм перевезень ==
'''Відповідальність за порушення при перевезенні пасажирів'''

безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензії, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

'''Порушення режиму праці водіїв та міжнародне перевезення пасажирів'''

порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

'''Перевищення габаритно-вагових норм:'''

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 (ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]) Також у разі відмови співробітники Укртрансбезпеки наділені повноваженнями супроводити вантажний автомобіль до найближчого пункту вагового контролю. Після прибуття на якому транспорту буде заборонено подальший рух.

Неплатнику штрафів може бути заборонено в'їзд та виїзд із країни.

'''При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.'''

== Особи, які несуть відповідальність за порушення правил перевезення ==
'''Суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт]»), '''автомобільний перевізник''' - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; '''вантажні перевезення''' - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; '''водій''' - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n430 стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»]).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевищення допустимої ширини транспортного засобу при перевезенні вантажу із значним перевищенням, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Тому відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів '''несе саме перевізник, а не власник транспортних засобів''' у випадку, коли власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на транспортний засіб.

Отже, автомобільний перевізник притягується до адміністративно-господарської відповідальності у разі допущення порушень визначених діючим законодавством, але з першу Укртрансбезпека повинна встановити належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та визначити вид порушення з посиланням на конкретні приписи та норми, а у разі незгоди перевізник може оскаржити постанову Укртрансбезпеки в судовому порядку.

== Хто здійснює притягнення до відповідальності ''' ''' ==
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567] передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#n137 додатком 5].

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

== Порядок стягнення штрафу ==
Виявлений та зафіксований уповноваженими співробітниками факт перевантаження автомобіля є підставою для складання відповідного протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються до судових органів для остаточного рішення.

Важливим моментом є те, що подібна категорія порушень може виявлятися та фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою спеціальних технічних засобів. Таким чином, фіксація на фото та відео зйомці також дозволить притягти порушника до відповідальності. При цьому штраф у такому разі прийде до законного власника автомобіля.

== Див. також ==
* [[Договір перевезення вантажу]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Притягнення перевізників до відповідальності

2026-03-09T12:56:47Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2920-14#Text Закон України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363]

== Загальні положення про договір перевезення ==
'''Перевезення''' - один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

'''Види транспорту:''' транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний та шляхи сполучення загального користування. Усі вони тісно взаємопов'язані і становлять єдину транспортну систему країни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n206 стаття 21 Закону України "Про транспорт"]).

Перелік договорів, що опосередковують відносини з перевезення вантажів, пасажирів, багажу й пошти передбачені у главі 64 Цивільного кодексу України : перевезення вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331 стаття 909 Цивільного кодексу України]); перевезення пасажирів і багажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]); чартеру (фрахтування) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4349 стаття 912 Цивільного кодекс України] ),тощо.

Договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. ч. 2 статті 909 Цивільного кодексу України]).

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8).] .

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч.2 статті 910 Цивільного Кодексу України])

== Перевезення вантажу ==
Сторонами договору перевезення вантажу є перевізник, вантажовідправник (замовник) та одержувач.

Перевізником може виступати юридична особа або підприємець, а відправником і одержувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12:~:text=%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20(%D1%82%D0%B0)%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт]»).

По суті, перевізник - компанія, яка все робить сама. Ця компанія здійснює навантаження товару в свій транспорт, використовує свої холодильники, контейнери, причепи та платформи. Перевізник сам вирішує всі питання, які можуть виникнути в процесі перевезення. Що стосується міжнародних перевезень, то тут, до всього іншого перевізник повинен мати допуск до міжнародних перевезень і відповідати безлічі вимог.

Якщо перевізнику необідно перевезти негабаритний вантаж або такий, що перевищує вагові норми, йому необхідно звернутися за оформленням спеціального дозволу. Їх оформляють в Центрах надання адміністративних послуг, або відділах безпеки дорожнього руху департаментів Патрульної поліції, представництвах Укравтодору.

== Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення ==
Якщо умови договору перевезення порушені, то для сторони-порушника настає цивільно-правова відповідальність.

В разі порушення зобов'язань, передбачених договором перевезення, сторони несуть відповідальність, яку визначено за їх домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами або транспортними кодексами. Отже, сторонам надано можливість самостійно визначити в договорі відповідальність за невиконання зобов'язань, якщо це не суперечить законодавству ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4379 стаття 920 Цивільного кодексу України] ).

Відповідальність за порушення умов договору перевезення може бути у вигляді [[Поняття та види неустойки|штрафу або пені]].

Варто зазначити, що в деяких договорах передбачається, що винна сторона за порушення зобов'язання має сплатити і штраф, і пеню, однак це суперечить статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 Конституції України], оскільки штраф і пеня є різновидами одного виду юридичної відповідальності, а згідно з вищевказаною статтею Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таку саму позицію висловлюють і суди, наприклад [https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512 Верховний Суд України у своїй постанові від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс]: враховуючи вищевикладене та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 статті 549 Цивільного кодексу України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80.] щодо заборони подвійної цивільноправової відповідальності за одне й те саме порушення.

Також відповідно до законодавства зі сторони, яка порушила зобов'язання, можуть бути стягнуті збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням договору. Це може бути упущена вигода або ж відшкодування вартості товару, який зіпсувався або був пошкоджений внаслідок неналежних дій винної сторони.

Однак варто пам'ятати, що для стягнення збитків необхідно обґрунтувати їх розмір відповідними документами. Це можуть бути документи, якими підтверджується вартість пошкоджених або зіпсованих товарів, договори на їх перепродаж тощо.

Сторони мають право прописати в договорі відповідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначити конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.

'''Підстави притягнення перевізника до відповідальності за договором перевезення вантажу :'''

*Ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу. Перевізник зобов'язаний надати транспортний засіб для виконання своїх зобов'язань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4381 ч.1 статті 921 Цивільного кодексу України]). Якщо ж транспортний засіб надано не було, то перевізник притягатиметься до відповідальності, яку зазначено в договорі. Найчастіше в таких випадках передбачається сплата штрафу і відшкодування збитків за упущену вигоду, та в разі якщо мали перевозитись товари, які швидко псуються, – відшкодовується вартість таких товарів;
* Порушення строку перевезення. У такому випадку так само прописується штраф (неустойка) та відшкодування всіх завданих збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4388 стаття 923 Цивільного кодексу України]);

* Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4390 стаття 924 Цивільного кодексу України).]

Варто зазначити, що перевізник звільняється від відповідальності в тому випадку, якщо доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися не з його вини. Пошкодженням вантажу не з вини перевізника вважаються випадки, коли перевізнику попередньо не повідомили про особливості перевезення певного виду вантажу (крихкий вантаж, вантаж, який має перевозитися в закритих контейнерах тощо). Також перевізник звільняється від відповідальності, якщо товар неправильно запакував замовник чи вантажовідправник.

'''Цивільно-правова відповідальність перевізника настає не лише за договором перевезення вантажу, а й за договором перевезення пасажирів.'''

Перевізник має сплатити штраф пасажирові за затримку або запізнення транспортного засобу, якщо не доведе, що ці події сталися з непереборної сили або інших обставин, не залежних від нього. У разі відмови пасажира від подорожі через затримку, перевізник повинен повернути провізну плату. Якщо пасажир не може продовжити подорож через запізнення транспортного засобу з пункту пересадки, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4384 стаття 922 Цивільного кодексу України]).

''Однак варто пам'ятати, що в усіх випадках перевізник також не притягатиметься до відповідальності, якщо буде доведено, що невиконання ним своїх зобов'язань зумовлено [[Форс-мажор|обставинами непереборної сили (форс-мажор)]], які не залежали від волі перевізника.''

== Порядок притягнення перевізника до відповідальності ==
Для того щоб стягнути заборгованість з перевізника, спочатку необхідно надіслати йому претензію про відшкодування завданих збитків, сплату неустойки. У разі відмови перевізника в задоволенні претензії або ж взагалі її ігнорування замовник може звертатись до суду, обґрунтувавши свою позицію відповідними документами: договором перевезення, документами, що підтверджують вартість вантажу, збитки від порушення договору перевізником тощо.

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 (стаття 925 Цивільного кодексу України)].

Після набрання рішенням законної сили позивачу видається [[Відкриття виконавчого провадження|виконавчий лист]], який пред'являється до відповідної державної виконавчої служби або ж до приватного виконавця. Часто буває, що виконавці не можуть нічого вдіяти, оскільки на рахунках фірми перевізника відсутні кошти. Аби запобігти таким ситуаціям, необхідно ретельно перевіряти перевізників перед укладенням договору: переглянути державні реєстри щодо наявності судових справ, діючих виконавчих проваджень, перевірити інформацію щодо розміру статутного фонду, дізнатись інформацію про засновників.

Окремі порушення законодавства про автомобільний транспорт можуть зафіксуватися у автоматичному режимі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. '''Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.'''

== Фінансова відповідальність перевізників за порушення норм перевезень ==
'''Відповідальність за порушення при перевезенні пасажирів'''

безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензії, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

'''Порушення режиму праці водіїв та міжнародне перевезення пасажирів'''

порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

'''Перевищення габаритно-вагових норм:'''

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 (ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]) Також у разі відмови співробітники Укртрансбезпеки наділені повноваженнями супроводити вантажний автомобіль до найближчого пункту вагового контролю. Після прибуття на якому транспорту буде заборонено подальший рух.

Неплатнику штрафів може бути заборонено в'їзд та виїзд із країни.

'''При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.'''

== Особи, які несуть відповідальність за порушення правил перевезення ==
'''Суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт]»), '''автомобільний перевізник''' - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; '''вантажні перевезення''' - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; '''водій''' - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n430 стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»]).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевищення допустимої ширини транспортного засобу при перевезенні вантажу із значним перевищенням, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Тому відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів '''несе саме перевізник, а не власник транспортних засобів''' у випадку, коли власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на транспортний засіб.

Отже, автомобільний перевізник притягується до адміністративно-господарської відповідальності у разі допущення порушень визначених діючим законодавством, але з першу Укртрансбезпека повинна встановити належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та визначити вид порушення з посиланням на конкретні приписи та норми, а у разі незгоди перевізник може оскаржити постанову Укртрансбезпеки в судовому порядку.

== Хто здійснює притягнення до відповідальності ''' ''' ==
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567] передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#n137 додатком 5].

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

== Порядок стягнення штрафу ==
Виявлений та зафіксований уповноваженими співробітниками факт перевантаження автомобіля є підставою для складання відповідного протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються до судових органів для остаточного рішення.

Важливим моментом є те, що подібна категорія порушень може виявлятися та фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою спеціальних технічних засобів. Таким чином, фіксація на фото та відео зйомці також дозволить притягти порушника до відповідальності. При цьому штраф у такому разі прийде до законного власника автомобіля.

== Див. також ==
* [[Договір перевезення вантажу]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Притягнення перевізників до відповідальності

2026-03-09T12:49:57Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2920-14#Text Закон України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363]

== Загальні положення про договір перевезення ==
'''Перевезення''' - один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

'''Види транспорту:''' транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний та шляхи сполучення загального користування. Усі вони тісно взаємопов'язані і становлять єдину транспортну систему країни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n206 стаття 21 Закону України "Про транспорт"]).

Перелік договорів, що опосередковують відносини з перевезення вантажів, пасажирів, багажу й пошти передбачені у главі 64 Цивільного кодексу України : перевезення вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331 стаття 909 Цивільного кодексу України]); перевезення пасажирів і багажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]); чартеру (фрахтування) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4349 стаття 912 Цивільного кодекс України] ),тощо.

Договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина 2 статті 909 Цивільного кодексу України]).

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8).] .

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч.2 статті 910 Цивільного Кодексу України])

== Перевезення вантажу ==
Сторонами договору перевезення вантажу є перевізник, вантажовідправник (замовник) та одержувач.

Перевізником може виступати юридична особа або підприємець, а відправником і одержувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12:~:text=%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20(%D1%82%D0%B0)%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт]»).

По суті, перевізник - компанія, яка все робить сама. Ця компанія здійснює навантаження товару в свій транспорт, використовує свої холодильники, контейнери, причепи та платформи. Перевізник сам вирішує всі питання, які можуть виникнути в процесі перевезення. Що стосується міжнародних перевезень, то тут, до всього іншого перевізник повинен мати допуск до міжнародних перевезень і відповідати безлічі вимог.

Якщо перевізнику необідно перевезти негабаритний вантаж або такий, що перевищує вагові норми, йому необхідно звернутися за оформленням спеціального дозволу. Їх оформляють в Центрах надання адміністративних послуг, або відділах безпеки дорожнього руху департаментів Патрульної поліції, представництвах Укравтодору.

== Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення ==
Якщо умови договору перевезення порушені, то для сторони-порушника настає цивільно-правова відповідальність.

В разі порушення зобов'язань, передбачених договором перевезення, сторони несуть відповідальність, яку визначено за їх домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами або транспортними кодексами. Отже, сторонам надано можливість самостійно визначити в договорі відповідальність за невиконання зобов'язань, якщо це не суперечить законодавству ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4379 стаття 920 Цивільного кодексу України] ).

Відповідальність за порушення умов договору перевезення може бути у вигляді [[Поняття та види неустойки|штрафу або пені]].

Варто зазначити, що в деяких договорах передбачається, що винна сторона за порушення зобов'язання має сплатити і штраф, і пеню, однак це суперечить статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 Конституції України], оскільки штраф і пеня є різновидами одного виду юридичної відповідальності, а згідно з вищевказаною статтею Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таку саму позицію висловлюють і суди, наприклад [https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512 Верховний Суд України у своїй постанові від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс]: враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80.] щодо заборони подвійної цивільноправової відповідальності за одне й те саме порушення.

Також відповідно до законодавства зі сторони, яка порушила зобов'язання, можуть бути стягнуті збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням договору. Це може бути упущена вигода або ж відшкодування вартості товару, який зіпсувався або був пошкоджений внаслідок неналежних дій винної сторони.

Однак варто пам'ятати, що для стягнення збитків необхідно обґрунтувати їх розмір відповідними документами. Це можуть бути документи, якими підтверджується вартість пошкоджених або зіпсованих товарів, договори на їх перепродаж тощо.

Сторони мають право прописати в договорі відповідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначити конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.

'''Підстави притягнення перевізника до відповідальності за договором перевезення вантажу :'''

*Ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу. Перевізник зобов'язаний надати транспортний засіб для виконання своїх зобов'язань (частина перша статті 921 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4381 Цивільного кодексу України]). Якщо ж транспортний засіб надано не було, то перевізник притягатиметься до відповідальності, яку зазначено в договорі. Найчастіше в таких випадках передбачається сплата штрафу і відшкодування збитків за упущену вигоду, та в разі якщо мали перевозитись товари, які швидко псуються, – відшкодовується вартість таких товарів;
* Порушення строку перевезення. У такому випадку так само прописується штраф (неустойка) та відшкодування всіх завданих збитків (стаття 923 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4388 Цивільного кодексу України]);

* Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу (стаття 924 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4390 Цивільного кодексу України]).

Варто зазначити, що перевізник звільняється від відповідальності в тому випадку, якщо доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися не з його вини. Пошкодженням вантажу не з вини перевізника вважаються випадки, коли перевізнику попередньо не повідомили про особливості перевезення певного виду вантажу (крихкий вантаж, вантаж, який має перевозитися в закритих контейнерах тощо). Також перевізник звільняється від відповідальності, якщо товар неправильно запакував замовник чи вантажовідправник.

'''Цивільно-правова відповідальність перевізника настає не лише за договором перевезення вантажу, а й за договором перевезення пасажирів.'''

Перевізник має сплатити штраф пасажирові за затримку або запізнення транспортного засобу, якщо не доведе, що ці події сталися з непереборної сили або інших обставин, не залежних від нього. У разі відмови пасажира від подорожі через затримку, перевізник повинен повернути провізну плату. Якщо пасажир не може продовжити подорож через запізнення транспортного засобу з пункту пересадки, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4384 стаття 922 Цивільного кодексу України]).

''Однак варто пам'ятати, що в усіх випадках перевізник також не притягатиметься до відповідальності, якщо буде доведено, що невиконання ним своїх зобов'язань зумовлено [[Форс-мажор|обставинами непереборної сили (форс-мажор)]], які не залежали від волі перевізника.''

== Порядок притягнення перевізника до відповідальності ==
Для того щоб стягнути заборгованість з перевізника, спочатку необхідно надіслати йому претензію про відшкодування завданих збитків, сплату неустойки. У разі відмови перевізника в задоволенні претензії або ж взагалі її ігнорування замовник може звертатись до суду, обґрунтувавши свою позицію відповідними документами: договором перевезення, документами, що підтверджують вартість вантажу, збитки від порушення договору перевізником тощо.

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 (стаття 925 Цивільного кодексу України)].

Після набрання рішенням законної сили позивачу видається [[Відкриття виконавчого провадження|виконавчий лист]], який пред'являється до відповідної державної виконавчої служби або ж до приватного виконавця. Часто буває, що виконавці не можуть нічого вдіяти, оскільки на рахунках фірми перевізника відсутні кошти. Аби запобігти таким ситуаціям, необхідно ретельно перевіряти перевізників перед укладенням договору: переглянути державні реєстри щодо наявності судових справ, діючих виконавчих проваджень, перевірити інформацію щодо розміру статутного фонду, дізнатись інформацію про засновників.

Окремі порушення законодавства про автомобільний транспорт можуть зафіксуватися у автоматичному режимі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. '''Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.'''

== Фінансова відповідальність перевізників за порушення норм перевезень ==
'''Відповідальність за порушення при перевезенні пасажирів'''

безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензії, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

'''Порушення режиму праці водіїв та міжнародне перевезення пасажирів'''

порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

'''Перевищення габаритно-вагових норм:'''

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 (ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]) Також у разі відмови співробітники Укртрансбезпеки наділені повноваженнями супроводити вантажний автомобіль до найближчого пункту вагового контролю. Після прибуття на якому транспорту буде заборонено подальший рух.

Неплатнику штрафів може бути заборонено в'їзд та виїзд із країни.

'''При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.'''

== Особи, які несуть відповідальність за порушення правил перевезення ==
'''Суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт]»), '''автомобільний перевізник''' - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; '''вантажні перевезення''' - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; '''водій''' - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n430 стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»]).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевищення допустимої ширини транспортного засобу при перевезенні вантажу із значним перевищенням, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Тому відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів '''несе саме перевізник, а не власник транспортних засобів''' у випадку, коли власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на транспортний засіб.

Отже, автомобільний перевізник притягується до адміністративно-господарської відповідальності у разі допущення порушень визначених діючим законодавством, але з першу Укртрансбезпека повинна встановити належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та визначити вид порушення з посиланням на конкретні приписи та норми, а у разі незгоди перевізник може оскаржити постанову Укртрансбезпеки в судовому порядку.

== Хто здійснює притягнення до відповідальності ''' ''' ==
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567] передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#n137 додатком 5].

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

== Порядок стягнення штрафу ==
Виявлений та зафіксований уповноваженими співробітниками факт перевантаження автомобіля є підставою для складання відповідного протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються до судових органів для остаточного рішення.

Важливим моментом є те, що подібна категорія порушень може виявлятися та фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою спеціальних технічних засобів. Таким чином, фіксація на фото та відео зйомці також дозволить притягти порушника до відповідальності. При цьому штраф у такому разі прийде до законного власника автомобіля.

== Див. також ==
* [[Договір перевезення вантажу]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Притягнення перевізників до відповідальності

2026-02-18T12:39:04Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2920-14#Text Закон України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363]

== Загальні положення про договір перевезення ==
'''Перевезення''' - один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

'''Види транспорту:''' транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний та шляхи сполучення загального користування. Усі вони тісно взаємопов'язані і становлять єдину транспортну систему країни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n206 стаття 21 Закону України "Про транспорт"]).

Перелік договорів, що опосередковують відносини з перевезення вантажів, пасажирів, багажу й пошти передбачені у главі 64 Цивільного кодексу України : перевезення вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331 стаття 909 Цивільного кодексу України]); перевезення пасажирів і багажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]); чартеру (фрахтування) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4349 стаття 912 Цивільного кодекс України] ),тощо.

Договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина 2 статті 909 Цивільного кодексу України]).

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8).] .

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч.2 статті 910 Цивільного Кодексу України])

== Перевезення вантажу ==
Сторонами договору перевезення вантажу є перевізник, вантажовідправник (замовник) та одержувач.

Перевізником може виступати юридична особа або підприємець, а відправником і одержувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12:~:text=%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20(%D1%82%D0%B0)%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт]»).

По суті, перевізник - компанія, яка все робить сама. Ця компанія здійснює навантаження товару в свій транспорт, використовує свої холодильники, контейнери, причепи та платформи. Перевізник сам вирішує всі питання, які можуть виникнути в процесі перевезення. Що стосується міжнародних перевезень, то тут, до всього іншого перевізник повинен мати допуск до міжнародних перевезень і відповідати безлічі вимог.

Якщо перевізнику необідно перевезти негабаритний вантаж або такий, що перевищує вагові норми, йому необхідно звернутися за оформленням спеціального дозволу. Їх оформляють в Центрах надання адміністративних послуг, або відділах безпеки дорожнього руху департаментів Патрульної поліції, представництвах Укравтодору.

== Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення ==
Якщо умови договору перевезення порушені, то для сторони-порушника настає цивільно-правова відповідальність.

В разі порушення зобов'язань, передбачених договором перевезення, сторони несуть відповідальність, яку визначено за їх домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами або транспортними кодексами. Отже, сторонам надано можливість самостійно визначити в договорі відповідальність за невиконання зобов'язань, якщо це не суперечить законодавству ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4379 стаття 920 Цивільного кодексу України] ).

Відповідальність за порушення умов договору перевезення може бути у вигляді [[Поняття та види неустойки|штрафу або пені]].

Варто зазначити, що в деяких договорах передбачається, що винна сторона за порушення зобов'язання має сплатити і штраф, і пеню, однак це суперечить статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 Конституції України], оскільки штраф і пеня є різновидами одного виду юридичної відповідальності, а згідно з вищевказаною статтею Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таку саму позицію висловлюють і суди, наприклад [https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512 Верховний Суд України у своїй постанові від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс]: враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80.] щодо заборони подвійної цивільноправової відповідальності за одне й те саме порушення.

Також відповідно до законодавства зі сторони, яка порушила зобов'язання, можуть бути стягнуті збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням договору. Це може бути упущена вигода або ж відшкодування вартості товару, який зіпсувався або був пошкоджений внаслідок неналежних дій винної сторони.

Однак варто пам'ятати, що для стягнення збитків необхідно обґрунтувати їх розмір відповідними документами. Це можуть бути документи, якими підтверджується вартість пошкоджених або зіпсованих товарів, договори на їх перепродаж тощо.

Сторони мають право прописати в договорі відповідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначити конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.

'''Підстави притягнення перевізника до відповідальності:'''

*Ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу. Перевізник зобов'язаний надати транспортний засіб для виконання своїх зобов'язань (частина перша статті 921 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4381 Цивільного кодексу України]). Якщо ж транспортний засіб надано не було, то перевізник притягатиметься до відповідальності, яку зазначено в договорі. Найчастіше в таких випадках передбачається сплата штрафу і відшкодування збитків за упущену вигоду, та в разі якщо мали перевозитись товари, які швидко псуються, – відшкодовується вартість таких товарів;
* Порушення строку перевезення. У такому випадку так само прописується штраф (неустойка) та відшкодування всіх завданих збитків (стаття 923 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4388 Цивільного кодексу України]);

* Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу (стаття 924 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4390 Цивільного кодексу України]).

Варто зазначити, що перевізник звільняється від відповідальності в тому випадку, якщо доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися не з його вини. Пошкодженням вантажу не з вини перевізника вважаються випадки, коли перевізнику попередньо не повідомили про особливості перевезення певного виду вантажу (крихкий вантаж, вантаж, який має перевозитися в закритих контейнерах тощо). Також перевізник звільняється від відповідальності, якщо товар неправильно запакував замовник чи вантажовідправник.

'''Цивільно-правова відповідальність перевізника настає не лише за договором перевезення вантажу, а й за договором перевезення пасажирів.'''

Перевізник має сплатити штраф пасажирові за затримку або запізнення транспортного засобу, якщо не доведе, що ці події сталися з непереборної сили або інших обставин, не залежних від нього. У разі відмови пасажира від подорожі через затримку, перевізник повинен повернути провізну плату. Якщо пасажир не може продовжити подорож через запізнення транспортного засобу з пункту пересадки, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4384 стаття 922 Цивільного кодексу України]).

''Однак варто пам'ятати, що в усіх випадках перевізник також не притягатиметься до відповідальності, якщо буде доведено, що невиконання ним своїх зобов'язань зумовлено [[Форс-мажор|обставинами непереборної сили (форс-мажор)]], які не залежали від волі перевізника.''

== Порядок притягнення перевізника до відповідальності ==
Для того щоб стягнути заборгованість з перевізника, спочатку необхідно надіслати йому претензію про відшкодування завданих збитків, сплату неустойки. У разі відмови перевізника в задоволенні претензії або ж взагалі її ігнорування замовник може звертатись до суду, обґрунтувавши свою позицію відповідними документами: договором перевезення, документами, що підтверджують вартість вантажу, збитки від порушення договору перевізником тощо.

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 (стаття 925 Цивільного кодексу України)].

Після набрання рішенням законної сили позивачу видається [[Відкриття виконавчого провадження|виконавчий лист]], який пред'являється до відповідної державної виконавчої служби або ж до приватного виконавця. Часто буває, що виконавці не можуть нічого вдіяти, оскільки на рахунках фірми перевізника відсутні кошти. Аби запобігти таким ситуаціям, необхідно ретельно перевіряти перевізників перед укладенням договору: переглянути державні реєстри щодо наявності судових справ, діючих виконавчих проваджень, перевірити інформацію щодо розміру статутного фонду, дізнатись інформацію про засновників.

== Штрафні санкції при перевантаженні вантажного автомобіля ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 Стаття 60 Закон України "Про автомобільний транспорт"] передбачена сума штрафу, яка залежить від того, наскільки вага вища за норму:

* від 5 до 10% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень;
* від 10 до 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень;
* від 20 до 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень;
* понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень.

Зміни законодавства торкнулися і можливих відмов на вимогу пройти габаритно-ваговий контроль. . Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, відповідно до статті 1321 Кодекс України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20132%2D1,IX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2029.06.2021%7D] , тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень. Також у разі відмови співробітники Укртрансбезпеки наділені повноваженнями супроводити вантажний автомобіль до найближчого пункту вагового контролю. Після прибуття на якому транспорту буде заборонено подальший рух.

Неплатнику штрафів може бути заборонено в'їзд та виїзд із країни.

== Особи, які несуть відповідальність за порушення правил перевезення ==
В абзаці 3 частини 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»], '''суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник'''.

'''(!!!)''' Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

За визначеннями, наведеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»], '''автомобільний перевізник''' - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n430 стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»]).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевищення допустимої ширини транспортного засобу при перевезенні вантажу із значним перевищенням, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Тому відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів '''несе саме перевізник, а не власник транспортних засобів''' у випадку, коли власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на транспортний засіб.

Отже, автомобільний перевізник притягується до адміністративно-господарської відповідальності у разі допущення порушень визначених діючим законодавством, але з першу Укртрансбезпека повинна встановити належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та визначити вид порушення з посиланням на конкретні приписи та норми, а у разі незгоди перевізник може оскаржити постанову Укртрансбезпеки в судовому порядку.

== Порядок стягнення штрафу ==
Виявлений та зафіксований уповноваженими співробітниками факт перевантаження автомобіля є підставою для складання відповідного протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються до судових органів для остаточного рішення.

Важливим моментом є те, що подібна категорія порушень може виявлятися та фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою спеціальних технічних засобів. Таким чином, фіксація на фото та відео зйомці також дозволить притягти порушника до відповідальності. При цьому штраф у такому разі прийде до законного власника автомобіля.

== Хто здійснює притягнення до відповідальності ''' ''' ==
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567] передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#n137 додатком 5].

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

== Див. також ==
* [[Договір перевезення вантажу]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Притягнення перевізників до відповідальності

2026-02-18T09:32:57Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2920-14#Text Закон України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363]

== Загальні положення про договір перевезення ==
'''Перевезення''' - один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

'''Види транспорту:''' транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний та шляхи сполучення загального користування. Усі вони тісно взаємопов'язані і становлять єдину транспортну систему країни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n206 стаття 21 Закону України "Про транспорт"]).

Перелік договорів, що опосередковують відносини з перевезення вантажів, пасажирів, багажу й пошти передбачені у главі 64 Цивільного кодексу України : перевезення вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331 стаття 909 Цивільного кодексу України]); перевезення пасажирів і багажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]); чартеру (фрахтування) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4349 стаття 912 Цивільного кодекс України] ),тощо.

Договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина 2 статті 909 Цивільного кодексу України]).

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8).] .

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч.2 статті 910 Цивільного Кодексу України])

== Перевезення вантажу ==
Сторонами договору перевезення вантажу є перевізник, вантажовідправник (замовник) та одержувач.

Перевізником може виступати юридична особа або підприємець, а відправником і одержувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12:~:text=%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20(%D1%82%D0%B0)%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт]»).

По суті, перевізник - компанія, яка все робить сама. Ця компанія здійснює навантаження товару в свій транспорт, використовує свої холодильники, контейнери, причепи та платформи. Перевізник сам вирішує всі питання, які можуть виникнути в процесі перевезення. Що стосується міжнародних перевезень, то тут, до всього іншого перевізник повинен мати допуск до міжнародних перевезень і відповідати безлічі вимог.

Якщо перевізнику необідно перевезти негабаритний вантаж або такий, що перевищує вагові норми, йому необхідно звернутися за оформленням спеціального дозволу. Їх оформляють в Центрах надання адміністративних послуг, або відділах безпеки дорожнього руху департаментів Патрульної поліції, представництвах Укравтодору.

== Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення ==
Якщо умови договору перевезення порушені, то для сторони-порушника настає цивільно-правова відповідальність.

В разі порушення зобов'язань, передбачених договором перевезення, сторони несуть відповідальність, яку визначено за їх домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами або транспортними кодексами. Отже, сторонам надано можливість самостійно визначити в договорі відповідальність за невиконання зобов'язань, якщо це не суперечить законодавству ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4379 стаття 920 Цивільного кодексу України] ).

Відповідальність за порушення умов договору перевезення може бути у вигляді [[Поняття та види неустойки|штрафу або пені]].

Варто зазначити, що в деяких договорах передбачається, що винна сторона за порушення зобов'язання має сплатити і штраф, і пеню, однак це суперечить статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 Конституції України], оскільки штраф і пеня є різновидами одного виду юридичної відповідальності, а згідно з вищевказаною статтею Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таку саму позицію висловлюють і суди, наприклад [https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512 Верховний Суд України у своїй постанові від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс]: враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80.] щодо заборони подвійної цивільноправової відповідальності за одне й те саме порушення.

Також відповідно до законодавства зі сторони, яка порушила зобов'язання, можуть бути стягнуті збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням договору. Це може бути упущена вигода або ж відшкодування вартості товару, який зіпсувався або був пошкоджений внаслідок неналежних дій винної сторони.

Однак варто пам'ятати, що для стягнення збитків необхідно обґрунтувати їх розмір відповідними документами. Це можуть бути документи, якими підтверджується вартість пошкоджених або зіпсованих товарів, договори на їх перепродаж тощо.

Сторони мають право прописати в договорі відповідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначити конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.

'''Підстави притягнення перевізника до відповідальності:'''

*ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу. Перевізник зобов'язаний надати транспортний засіб для виконання своїх зобов'язань (частина перша статті 921 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4381 Цивільного кодексу України]). Якщо ж транспортний засіб надано не було, то перевізник притягатиметься до відповідальності, яку зазначено в договорі. Найчастіше в таких випадках передбачається сплата штрафу і відшкодування збитків за упущену вигоду, та в разі якщо мали перевозитись товари, які швидко псуються, – відшкодовується вартість таких товарів;
* порушення строку перевезення. У такому випадку так само прописується штраф (неустойка) та відшкодування всіх завданих збитків (стаття 923 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4388 Цивільного кодексу України]);

* перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу (стаття 924 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4390 Цивільного кодексу України]).

Варто зазначити, що перевізник звільняється від відповідальності в тому випадку, якщо доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися не з його вини. Пошкодженням вантажу не з вини перевізника вважаються випадки, коли перевізнику попередньо не повідомили про особливості перевезення певного виду вантажу (крихкий вантаж, вантаж, який має перевозитися в закритих контейнерах тощо). Також перевізник звільняється від відповідальності, якщо товар неправильно запакував замовник чи вантажовідправник.

'''Цивільно-правова відповідальність перевізника настає не лише за договором перевезення вантажу, а й за договором перевезення пасажирів.'''

Перевізник має сплатити штраф пасажирові за затримку або запізнення транспортного засобу, якщо не доведе, що ці події сталися з непереборної сили або інших обставин, не залежних від нього. У разі відмови пасажира від подорожі через затримку, перевізник повинен повернути провізну плату. Якщо пасажир не може продовжити подорож через запізнення транспортного засобу з пункту пересадки, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4384 стаття 922 Цивільного кодексу України]).

''Однак варто пам'ятати, що в усіх випадках перевізник також не притягатиметься до відповідальності, якщо буде доведено, що невиконання ним своїх зобов'язань зумовлено [[Форс-мажор|обставинами непереборної сили (форс-мажор)]], які не залежали від волі перевізника.''

== Порядок притягнення перевізника до відповідальності ==
Для того щоб стягнути заборгованість з перевізника, спочатку необхідно надіслати йому претензію про відшкодування завданих збитків, сплату неустойки. У разі відмови перевізника в задоволенні претензії або ж взагалі її ігнорування замовник може звертатись до суду, обґрунтувавши свою позицію відповідними документами: договором перевезення, документами, що підтверджують вартість вантажу, збитки від порушення договору перевізником тощо.

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 (стаття 925 Цивільного кодексу України)].

Після набрання рішенням законної сили позивачу видається [[Відкриття виконавчого провадження|виконавчий лист]], який пред'являється до відповідної державної виконавчої служби або ж до приватного виконавця. Часто буває, що виконавці не можуть нічого вдіяти, оскільки на рахунках фірми перевізника відсутні кошти. Аби запобігти таким ситуаціям, необхідно ретельно перевіряти перевізників перед укладенням договору: переглянути державні реєстри щодо наявності судових справ, діючих виконавчих проваджень, перевірити інформацію щодо розміру статутного фонду, дізнатись інформацію про засновників.

== Штрафні санкції при перевантаженні вантажного автомобіля ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 Стаття 60 Закон України "Про автомобільний транспорт"] передбачена сума штрафу, яка залежить від того, наскільки вага вища за норму:

* від 5 до 10% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень;
* від 10 до 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень;
* від 20 до 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень;
* понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень.

Зміни законодавства торкнулися і можливих відмов на вимогу пройти габаритно-ваговий контроль. . Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, відповідно до статті 1321 Кодекс України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20132%2D1,IX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2029.06.2021%7D] , тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень. Також у разі відмови співробітники Укртрансбезпеки наділені повноваженнями супроводити вантажний автомобіль до найближчого пункту вагового контролю. Після прибуття на якому транспорту буде заборонено подальший рух.

Неплатнику штрафів може бути заборонено в'їзд та виїзд із країни.

== Особи, які несуть відповідальність за порушення правил перевезення ==
В абзаці 3 частини 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»], '''суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник'''.

'''(!!!)''' Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

За визначеннями, наведеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»], '''автомобільний перевізник''' - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n430 стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»]).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевищення допустимої ширини транспортного засобу при перевезенні вантажу із значним перевищенням, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Тому відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів '''несе саме перевізник, а не власник транспортних засобів''' у випадку, коли власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на транспортний засіб.

Отже, автомобільний перевізник притягується до адміністративно-господарської відповідальності у разі допущення порушень визначених діючим законодавством, але з першу Укртрансбезпека повинна встановити належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та визначити вид порушення з посиланням на конкретні приписи та норми, а у разі незгоди перевізник може оскаржити постанову Укртрансбезпеки в судовому порядку.

== Порядок стягнення штрафу ==
Виявлений та зафіксований уповноваженими співробітниками факт перевантаження автомобіля є підставою для складання відповідного протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються до судових органів для остаточного рішення.

Важливим моментом є те, що подібна категорія порушень може виявлятися та фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою спеціальних технічних засобів. Таким чином, фіксація на фото та відео зйомці також дозволить притягти порушника до відповідальності. При цьому штраф у такому разі прийде до законного власника автомобіля.

== Хто здійснює притягнення до відповідальності ''' ''' ==
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567] передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#n137 додатком 5].

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

== Див. також ==
* [[Договір перевезення вантажу]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Притягнення перевізників до відповідальності

2026-02-18T09:07:45Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2920-14#Text Закон України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363]

== Загальні положення про договір перевезення ==
'''Перевезення''' - один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

'''Види транспорту:''' транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний та шляхи сполучення загального користування. Усі вони тісно взаємопов'язані і становлять єдину транспортну систему країни (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n206 Закону України "Про транспорт"]).

Перелік договорів, що опосередковують відносини з перевезення вантажів, пасажирів, багажу й пошти передбачені у главі 64 Цивільного кодексу України : перевезення вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331 стаття 909 Цивільного кодексу України]); перевезення пасажирів і багажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]); чартеру (фрахтування) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4349 стаття 912 Цивільного кодекс України] ),тощо.

Договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина 2 статті 909 Цивільного кодексу України]).

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 стаття 910 Цивільного кодексу України]).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8).] .

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331:~:text=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч.2 статті 910 Цивільного Кодексу України])

== Перевезення вантажу ==
Сторонами договору перевезення вантажу є перевізник, вантажовідправник (замовник) та одержувач.

Перевізником може виступати юридична особа або підприємець, а відправником і одержувачем – юридичні особи, підприємці, громадяни.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12:~:text=%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20(%D1%82%D0%B0)%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт]»).

По суті, перевізник - компанія, яка все робить сама. Ця компанія здійснює навантаження товару в свій транспорт, використовує свої холодильники, контейнери, причепи та платформи. Перевізник сам вирішує всі питання, які можуть виникнути в процесі перевезення. Що стосується міжнародних перевезень, то тут, до всього іншого перевізник повинен мати допуск до міжнародних перевезень і відповідати безлічі вимог.

Якщо перевізнику необідно перевезти негабаритний вантаж або такий, що перевищує вагові норми, йому необхідно звернутися за оформленням спеціального дозволу. Їх оформляють в Центрах надання адміністративних послуг, або відділах безпеки дорожнього руху департаментів Патрульної поліції, представництвах Укравтодору.

== Відповідальність за порушення зобов'язання за договорами перевезення ==
Якщо умови договору перевезення порушені, то для сторони-порушника настає цивільно-правова відповідальність.

В разі порушення зобов'язань, передбачених договором перевезення, сторони несуть відповідальність, яку визначено за їх домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами або транспортними кодексами. Отже, сторонам надано можливість самостійно визначити в договорі відповідальність за невиконання зобов'язань, якщо це не суперечить законодавству ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4379 стаття 920 Цивільного кодексу України] ).

Відповідальність за порушення умов договору перевезення може бути у вигляді [[Поняття та види неустойки|штрафу або пені]].

Варто зазначити, що в деяких договорах передбачається, що винна сторона за порушення зобов'язання має сплатити і штраф, і пеню, однак це суперечить статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4371 Конституції України], оскільки штраф і пеня є різновидами одного виду юридичної відповідальності, а згідно з вищевказаною статтею Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таку саму позицію висловлюють і суди, наприклад [https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512 Верховний Суд України у своїй постанові від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс]: враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.,%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80.] щодо заборони подвійної цивільноправової відповідальності за одне й те саме порушення.

Також відповідно до законодавства зі сторони, яка порушила зобов'язання, можуть бути стягнуті збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням договору. Це може бути упущена вигода або ж відшкодування вартості товару, який зіпсувався або був пошкоджений внаслідок неналежних дій винної сторони.

Однак варто пам'ятати, що для стягнення збитків необхідно обґрунтувати їх розмір відповідними документами. Це можуть бути документи, якими підтверджується вартість пошкоджених або зіпсованих товарів, договори на їх перепродаж тощо.

Сторони мають право прописати в договорі відповідальність перевізника і замовника і за інші порушення. При цьому вони можуть зазначити конкретні види і розміри штрафних санкцій (штраф, пеня) і окремо – порядок відшкодування збитків.

'''Підстави притягнення перевізника до відповідальності:'''

*ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу. Перевізник зобов'язаний надати транспортний засіб для виконання своїх зобов'язань (частина перша статті 921 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4381 Цивільного кодексу України]). Якщо ж транспортний засіб надано не було, то перевізник притягатиметься до відповідальності, яку зазначено в договорі. Найчастіше в таких випадках передбачається сплата штрафу і відшкодування збитків за упущену вигоду, та в разі якщо мали перевозитись товари, які швидко псуються, – відшкодовується вартість таких товарів;
* порушення строку перевезення. У такому випадку так само прописується штраф (неустойка) та відшкодування всіх завданих збитків (стаття 923 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4388 Цивільного кодексу України], стаття 313 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n2031 Господарського кодексу України]);
* перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу (стаття 924 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4390 Цивільного кодексу України], стаття 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n2036 Господарського кодексу України]). Варто зазначити, що перевізник звільняється від відповідальності в тому випадку, якщо доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися не з його вини. Пошкодженням вантажу не з вини перевізника вважаються випадки, коли перевізнику попередньо не повідомили про особливості перевезення певного виду вантажу (крихкий вантаж, вантаж, який має перевозитися в закритих контейнерах тощо). Також перевізник звільняється від відповідальності, якщо товар неправильно запакував замовник чи вантажовідправник.
Цивільно-правова відповідальність перевізника настає не лише за договором перевезення вантажу, а й за договором перевезення пасажирів.

Перевізник має сплатити штраф пасажирові за затримку або запізнення транспортного засобу, якщо не доведе, що ці події сталися з непереборної сили або інших обставин, не залежних від нього. У разі відмови пасажира від подорожі через затримку, перевізник повинен повернути провізну плату. Якщо пасажир не може продовжити подорож через запізнення транспортного засобу з пункту пересадки, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки (стаття 922 Цивільного кодексу України) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4384]

''Однак варто пам'ятати, що в усіх випадках перевізник також не притягатиметься до відповідальності, якщо буде доведено, що невиконання ним своїх зобов'язань зумовлено [[Форс-мажор|обставинами непереборної сили (форс-мажор)]], які не залежали від волі перевізника.''

== Порядок притягнення перевізника до відповідальності ==
Для того щоб стягнути заборгованість з перевізника, спочатку необхідно надіслати йому претензію про відшкодування завданих збитків, сплату неустойки. У разі відмови перевізника в задоволенні претензії або ж взагалі її ігнорування замовник може звертатись до суду, обґрунтувавши свою позицію відповідними документами: договором перевезення, документами, що підтверджують вартість вантажу, збитки від порушення договору перевізником тощо.

Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 (стаття 925 Цивільного кодексу України)].

Після набрання рішенням законної сили позивачу видається [[Відкриття виконавчого провадження|виконавчий лист]], який пред'являється до відповідної державної виконавчої служби або ж до приватного виконавця. Часто буває, що виконавці не можуть нічого вдіяти, оскільки на рахунках фірми перевізника відсутні кошти. Аби запобігти таким ситуаціям, необхідно ретельно перевіряти перевізників перед укладенням договору: переглянути державні реєстри щодо наявності судових справ, діючих виконавчих проваджень, перевірити інформацію щодо розміру статутного фонду, дізнатись інформацію про засновників.

== Штрафні санкції при перевантаженні вантажного автомобіля ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 Стаття 60 Закон України "Про автомобільний транспорт"] передбачена сума штрафу, яка залежить від того, наскільки вага вища за норму:

* від 5 до 10% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень;
* від 10 до 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень;
* від 20 до 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень;
* понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень.

Зміни законодавства торкнулися і можливих відмов на вимогу пройти габаритно-ваговий контроль. . Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, відповідно до статті 1321 Кодекс України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20132%2D1,IX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2029.06.2021%7D] , тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 гривень. Також у разі відмови співробітники Укртрансбезпеки наділені повноваженнями супроводити вантажний автомобіль до найближчого пункту вагового контролю. Після прибуття на якому транспорту буде заборонено подальший рух.

Неплатнику штрафів може бути заборонено в'їзд та виїзд із країни.

== Особи, які несуть відповідальність за порушення правил перевезення ==
В абзаці 3 частини 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n794 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»], '''суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник'''.

'''(!!!)''' Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

За визначеннями, наведеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n12 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»], '''автомобільний перевізник''' - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n430 стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»]).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевищення допустимої ширини транспортного засобу при перевезенні вантажу із значним перевищенням, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Тому відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів '''несе саме перевізник, а не власник транспортних засобів''' у випадку, коли власник не використовує транспортний засіб, а лише володіє майновими правами на транспортний засіб.

Отже, автомобільний перевізник притягується до адміністративно-господарської відповідальності у разі допущення порушень визначених діючим законодавством, але з першу Укртрансбезпека повинна встановити належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та визначити вид порушення з посиланням на конкретні приписи та норми, а у разі незгоди перевізник може оскаржити постанову Укртрансбезпеки в судовому порядку.

== Порядок стягнення штрафу ==
Виявлений та зафіксований уповноваженими співробітниками факт перевантаження автомобіля є підставою для складання відповідного протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються до судових органів для остаточного рішення.

Важливим моментом є те, що подібна категорія порушень може виявлятися та фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою спеціальних технічних засобів. Таким чином, фіксація на фото та відео зйомці також дозволить притягти порушника до відповідальності. При цьому штраф у такому разі прийде до законного власника автомобіля.

== Хто здійснює притягнення до відповідальності ''' ''' ==
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567] передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#n137 додатком 5].

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

== Див. також ==
* [[Договір перевезення вантажу]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Оформлення матеріалів про адмінправопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах

2026-01-12T08:05:01Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядок зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року №17]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Інструкція з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5]
== Порядок складення протоколу ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) посадові особи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів мають право складати матеріали про адміністративні правопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5 затверджено Інструкцію з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення] (далі - Інструкція).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20183%2D2)%3B статті 255 КУпАП] уповноваженими посадовими особами установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів (далі - уповноважені особи) у разі вчинення передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2066:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%85%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C статтею 188 КУпАП] прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів (далі - заборонені предмети) складається '[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#n76 протокол про адміністративне правопорушення].

Протокол про адміністративне правопорушення складається у '''двох примірниках''', один з яких під підпис вручається особі, що притягається до адміністративної відповідальності, другий надсилається до суду. Копія протоколу про адміністративне правопорушення зберігається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі у відповідній справі.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
* дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;
* пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* матеріальна шкода, заподіяна правопорушенням, якщо вона була заподіяна;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол про адміністративне правопорушення складається '''на кожну особу окремо'''.

Протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються '''матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення''' (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, свідків правопорушення).

Кожний документ, що долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, повинен мати свої реквізити (назву, дату складення, місцезнаходження установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписи) і відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253:~:text=%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2030. статтями 29], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2063.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20267.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85,02.03.2015%2C%20%E2%84%96%201054%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.12.2020%7D статтями 267], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,01.07.2021%2C%20%E2%84%96%204316%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2013.03.2025%7D 268 КУпАП], про що робиться відмітка в протоколі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункту 5 Інструкції] протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами справи '''протягом трьох календарних днів''' з дати його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

'''Уповноважені особи''', які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, '''визначаються наказом начальника''' установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. До складення протоколу про адміністративне правопорушення залучається персонал відділів (секторів, груп) оперативної роботи, відділів нагляду і безпеки та відділів режиму та охорони.
== Адміністративне затримання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n534:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20260.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 260 КУпАП] з метою припинення адміністративних правопорушень, '''коли вичерпано інші заходи''' впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, '''забезпечення своєчасного і правильного''' розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення '''допускаються адміністративне затримання особи''', особистий огляд, огляд речей та вилучення заборонених предметів.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#n78 протоколі про адміністративне затримання] зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Протокол про адміністративне затримання повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто на ньому мають бути '''проставлені серія і номер'''.

Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне затримання, в обов’язковому порядку роз’яснюються права та обов’язки затриманої особи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253:~:text=%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2030. статтями 29], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2063.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20267.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85,02.03.2015%2C%20%E2%84%96%201054%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.12.2020%7D статтями 267], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,01.07.2021%2C%20%E2%84%96%204316%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2013.03.2025%7D 268 КУпАП], а саме: мотиви затримання, можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися допомогою захисника, можливість негайного інформування родичів затриманого, а також можливість оскарження адміністративного затримання у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який (яка) застосував(ла) ці заходи, або до суду.

При отриманні під час затримання заяв чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.

У протоколі про адміністративне затримання '''зазначаються дата, час і підстави для звільнення затриманої особи''', а також чи має особа, яка звільняється, претензії, про що свідчить особистий підпис цієї особи.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''може тривати не більше як три години'''.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту затримання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для складання протоколу.

Про місцеперебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, '''негайно повідомляються''' її родичі, а на прохання цієї особи також повідомляються адміністрація за місцем роботи, її адвокат.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.11.2023%7D пункту 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363], негайно після фактичного затримання особи уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на '''єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103)''' та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника, про випадок затримання особи.

'''Для тримання осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення, обладнується відповідне приміщення''' в адміністративній будівлі установи виконання покарань чи слідчого ізолятора за межами зони, що охороняється. Облік таких осіб здійснюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#n80 журналі обліку осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення].
== Особистий огляд та огляд речей ==
З метою вилучення у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заборонених предметів, уповноважені особи проводять особистий огляд і огляд речей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20264.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%96%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9,-%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5 статті 264 КУпАП].

У разі неможливості забезпечити присутність власника (володільця) заборонених предметів (втеча або зникнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення) їх огляд здійснюється за участю не менше двох понятих.

'''Рішення про проведення особистого огляду затриманої особи''', яка притягується до адміністративної відповідальності, приймають начальники установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів, їх перші заступники або особи, які виконують їхні обов’язки, а в разі їх відсутності - чергові помічники начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів.

Особистий огляд і огляд речей здійснюються '''молодшими інспекторами''', які входять до складу чергових змін з нагляду і безпеки, варт з охорони об’єктів установ виконання покарань, резервної та оперативної груп, відділів режиму та охорони слідчих ізоляторів, а також іншими особами з числа персоналу установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів із застосуванням технічних засобів.

Огляд речей здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. Особистий огляд проводиться уповноваженою на те особою '''однієї статі''' з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

'''Огляду повинна передувати пропозиція''' пред’явити заборонені предмети, придбання і зберігання яких особам, узятим під варту, і засудженим заборонено, про що зазначається у протоколі.

Особистий огляд здійснюється в окремому приміщенні. Забороняється проводити в одному приміщенні особистий огляд декількох осіб одночасно.

За результатами проведення особистого огляду і огляду речей складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#n85 протокол особистого огляду і огляду речей], який повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто, на ньому мають бути зазначені серія і номер.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.01.2020%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20265.%20%D0%92%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,-%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 статті 265 КУпАП] '''заборонені предмети''', виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, '''вилучаються'''. Про вилучення заборонених предметів робиться відповідний запис у протоколах про адміністративне правопорушення, про особистий огляд і огляд речей або адміністративне затримання.

Посадові особи, які проводять особистий огляд, а також огляд речей, зобов’язані бути ввічливими щодо осіб, які оглядаються, і не припускатися дій, що принижують їхню гідність. Під час огляду не допускається безпідставне пошкодження одягу та речей, які оглядаються.

Крім того, у протоколі особистого огляду і огляду речей зазначається, виявлені чи ні у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при особистому огляді '''тілесні ушкодження'''. Якщо так, зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, потребує медичної допомоги, викликається черговий лікар установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, а за потреби - бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги. У протоколі зазначаються час надання медичної допомоги, номер бригади екстерної (швидкої) медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, найменування закладу охорони здоров’я, до якого госпіталізовано особу.

Наказами начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів визначаються місця зберігання вилучених заборонених предметів та особи, відповідальні за їх збереження, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17].

Після розгляду судом справи про адміністративне правопорушення згідно з прийнятим ним рішенням '''заборонені предмети у встановленому законодавством порядку конфіскуються, або повертаються власникові (володільцеві), або знищуються'''.

У разі вилучення речей (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] передаються до компетентних органів для прийняття рішення у встановленому законодавством порядку разом з оригіналами складених протоколів.
== Порядок оскарження ==
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення заборонених предметів можуть бути оскаржені заінтересованою особою до органу вищого рівня (вищій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який(а) застосував(ла) ці заходи, або до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=15.%20%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 15 Інструкції]).

Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.
== Знищення вилученого ==
Знищення вилучених заборонених предметів, речей, речовин і виробів проводиться комісією ('''не менше трьох осіб'''), склад якої щороку визначається наказом начальника установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Факт знищення оформляється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#n102 актом про знищення заборонених предметів, речей, речовин і виробів], у якому зазначаються посади, спеціальні звання та прізвища членів комісії, перелік заборонених предметів, речей, речовин і виробів, які були знищені, та спосіб їх знищення. Акт підписується членами комісії, затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або особою, яка виконує його обов’язки, чий підпис скріплюється гербовою печаткою.

Перший примірник акта долучається до висновку, другий - до особової справи засудженого або особи, взятої під варту.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Засуджені]]

Оформлення матеріалів про адмінправопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах

2026-01-12T07:55:13Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядок зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року №17]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Інструкція з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5]
== Порядок складення протоколу ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) посадові особи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів мають право складати матеріали про адміністративні правопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5 затверджено Інструкцію з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення] (далі - Інструкція).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20183%2D2)%3B статті 255 КУпАП] уповноваженими посадовими особами установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів (далі - уповноважені особи) у разі вчинення передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2066:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%85%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C статтею 188 КУпАП] прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів (далі - заборонені предмети) складається '[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#n76 протокол про адміністративне правопорушення].[

Протокол про адміністративне правопорушення складається у '''двох примірниках''', один з яких під підпис вручається особі, що притягається до адміністративної відповідальності, другий надсилається до суду. Копія протоколу про адміністративне правопорушення зберігається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі у відповідній справі.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
* дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;
* пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* матеріальна шкода, заподіяна правопорушенням, якщо вона була заподіяна;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол про адміністративне правопорушення складається '''на кожну особу окремо'''.

Протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються '''матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення''' (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, свідків правопорушення).

Кожний документ, що долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, повинен мати свої реквізити (назву, дату складення, місцезнаходження установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписи) і відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253:~:text=%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2030. статтями 29], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2063.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20267.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85,02.03.2015%2C%20%E2%84%96%201054%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.12.2020%7D статтями 267], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,01.07.2021%2C%20%E2%84%96%204316%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2013.03.2025%7D 268 КУпАП], про що робиться відмітка в протоколі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункту 5 Інструкції] протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами справи '''протягом трьох календарних днів''' з дати його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

'''Уповноважені особи''', які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, '''визначаються наказом начальника''' установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. До складення протоколу про адміністративне правопорушення залучається персонал відділів (секторів, груп) оперативної роботи, відділів нагляду і безпеки та відділів режиму та охорони.
== Адміністративне затримання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n534:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20260.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 260 КУпАП] з метою припинення адміністративних правопорушень, '''коли вичерпано інші заходи''' впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, '''забезпечення своєчасного і правильного''' розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення '''допускаються адміністративне затримання особи''', особистий огляд, огляд речей та вилучення заборонених предметів.

У протоколі про адміністративне затримання зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Протокол про адміністративне затримання повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто на ньому мають бути '''проставлені серія і номер'''.

Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне затримання, в обов’язковому порядку роз’яснюються права та обов’язки затриманої особи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253:~:text=%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2030. статтями 29], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2063.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20267.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85,02.03.2015%2C%20%E2%84%96%201054%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.12.2020%7D статтями 267], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,01.07.2021%2C%20%E2%84%96%204316%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2013.03.2025%7D 268 КУпАП], а саме: мотиви затримання, можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися допомогою захисника, можливість негайного інформування родичів затриманого, а також можливість оскарження адміністративного затримання у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який (яка) застосував(ла) ці заходи, або до суду.

При отриманні під час затримання заяв чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.

У протоколі про адміністративне затримання '''зазначаються дата, час і підстави для звільнення затриманої особи''', а також чи має особа, яка звільняється, претензії, про що свідчить особистий підпис цієї особи.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''може тривати не більше як три години'''.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту затримання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для складання протоколу.

Про місцеперебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, '''негайно повідомляються''' її родичі, а на прохання цієї особи також повідомляються адміністрація за місцем роботи, її адвокат.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.11.2023%7D пункту 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363], негайно після фактичного затримання особи уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на '''єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103)''' та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника, про випадок затримання особи.

'''Для тримання осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення, обладнується відповідне приміщення''' в адміністративній будівлі установи виконання покарань чи слідчого ізолятора за межами зони, що охороняється. Облік таких осіб здійснюється у журналі обліку осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення.
== Особистий огляд та огляд речей ==
З метою вилучення у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заборонених предметів, уповноважені особи проводять особистий огляд і огляд речей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20264.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%96%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9,-%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5 статті 264 КУпАП].

У разі неможливості забезпечити присутність власника (володільця) заборонених предметів (втеча або зникнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення) їх огляд здійснюється за участю не менше двох понятих.

'''Рішення про проведення особистого огляду затриманої особи''', яка притягується до адміністративної відповідальності, приймають начальники установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів, їх перші заступники або особи, які виконують їхні обов’язки, а в разі їх відсутності - чергові помічники начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів.

Особистий огляд і огляд речей здійснюються '''молодшими інспекторами''', які входять до складу чергових змін з нагляду і безпеки, варт з охорони об’єктів установ виконання покарань, резервної та оперативної груп, відділів режиму та охорони слідчих ізоляторів, а також іншими особами з числа персоналу установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів із застосуванням технічних засобів.

Огляд речей здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. Особистий огляд проводиться уповноваженою на те особою '''однієї статі''' з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

'''Огляду повинна передувати пропозиція''' пред’явити заборонені предмети, придбання і зберігання яких особам, узятим під варту, і засудженим заборонено, про що зазначається у протоколі.

Особистий огляд здійснюється в окремому приміщенні. Забороняється проводити в одному приміщенні особистий огляд декількох осіб одночасно.

За результатами проведення особистого огляду і огляду речей складається протокол особистого огляду і огляду речей, який повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто, на ньому мають бути зазначені серія і номер.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.01.2020%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20265.%20%D0%92%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,-%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 статті 265 КУпАП] '''заборонені предмети''', виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, '''вилучаються'''. Про вилучення заборонених предметів робиться відповідний запис у протоколах про адміністративне правопорушення, про особистий огляд і огляд речей або адміністративне затримання.

Посадові особи, які проводять особистий огляд, а також огляд речей, зобов’язані бути ввічливими щодо осіб, які оглядаються, і не припускатися дій, що принижують їхню гідність. Під час огляду не допускається безпідставне пошкодження одягу та речей, які оглядаються.

Крім того, у протоколі особистого огляду і огляду речей зазначається, виявлені чи ні у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при особистому огляді '''тілесні ушкодження'''. Якщо так, зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, потребує медичної допомоги, викликається черговий лікар установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, а за потреби - бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги. У протоколі зазначаються час надання медичної допомоги, номер бригади екстерної (швидкої) медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, найменування закладу охорони здоров’я, до якого госпіталізовано особу.

Наказами начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів визначаються місця зберігання вилучених заборонених предметів та особи, відповідальні за їх збереження, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17].

Після розгляду судом справи про адміністративне правопорушення згідно з прийнятим ним рішенням '''заборонені предмети у встановленому законодавством порядку конфіскуються, або повертаються власникові (володільцеві), або знищуються'''.

У разі вилучення речей (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] передаються до компетентних органів для прийняття рішення у встановленому законодавством порядку разом з оригіналами складених протоколів.
== Порядок оскарження ==
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення заборонених предметів можуть бути оскаржені заінтересованою особою до органу вищого рівня (вищій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який(а) застосував(ла) ці заходи, або до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=15.%20%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 15 Інструкції]).

Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.
== Знищення вилученого ==
Знищення вилучених заборонених предметів, речей, речовин і виробів проводиться комісією ('''не менше трьох осіб'''), склад якої щороку визначається наказом начальника установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Факт знищення оформляється актом про знищення заборонених предметів, речей, речовин і виробів, у якому зазначаються посади, спеціальні звання та прізвища членів комісії, перелік заборонених предметів, речей, речовин і виробів, які були знищені, та спосіб їх знищення. Акт підписується членами комісії, затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або особою, яка виконує його обов’язки, чий підпис скріплюється гербовою печаткою.

Перший примірник акта долучається до висновку, другий - до особової справи засудженого або особи, взятої під варту.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Засуджені]]

Оформлення матеріалів про адмінправопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах

2026-01-12T07:53:18Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядок зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року №17]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Інструкція з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5]
== Порядок складення протоколу ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) посадові особи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів мають право складати матеріали про адміністративні правопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5 затверджено Інструкцію з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення] (далі - Інструкція).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20183%2D2)%3B статті 255 КУпАП] уповноваженими посадовими особами установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів (далі - уповноважені особи) у разі вчинення передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2066:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%85%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C статтею 188 КУпАП] прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів (далі - заборонені предмети) складається '''[http://протокол%20про%20адміністративне%20правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#n76].

Протокол про адміністративне правопорушення складається у '''двох примірниках''', один з яких під підпис вручається особі, що притягається до адміністративної відповідальності, другий надсилається до суду. Копія протоколу про адміністративне правопорушення зберігається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі у відповідній справі.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
* дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;
* пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* матеріальна шкода, заподіяна правопорушенням, якщо вона була заподіяна;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол про адміністративне правопорушення складається '''на кожну особу окремо'''.

Протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються '''матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення''' (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, свідків правопорушення).

Кожний документ, що долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, повинен мати свої реквізити (назву, дату складення, місцезнаходження установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписи) і відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253:~:text=%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2030. статтями 29], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2063.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20267.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85,02.03.2015%2C%20%E2%84%96%201054%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.12.2020%7D статтями 267], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,01.07.2021%2C%20%E2%84%96%204316%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2013.03.2025%7D 268 КУпАП], про що робиться відмітка в протоколі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункту 5 Інструкції] протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами справи '''протягом трьох календарних днів''' з дати його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

'''Уповноважені особи''', які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, '''визначаються наказом начальника''' установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. До складення протоколу про адміністративне правопорушення залучається персонал відділів (секторів, груп) оперативної роботи, відділів нагляду і безпеки та відділів режиму та охорони.
== Адміністративне затримання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n534:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20260.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 260 КУпАП] з метою припинення адміністративних правопорушень, '''коли вичерпано інші заходи''' впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, '''забезпечення своєчасного і правильного''' розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення '''допускаються адміністративне затримання особи''', особистий огляд, огляд речей та вилучення заборонених предметів.

У протоколі про адміністративне затримання зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Протокол про адміністративне затримання повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто на ньому мають бути '''проставлені серія і номер'''.

Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне затримання, в обов’язковому порядку роз’яснюються права та обов’язки затриманої особи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253:~:text=%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2030. статтями 29], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2063.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20267.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85,02.03.2015%2C%20%E2%84%96%201054%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.12.2020%7D статтями 267], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,01.07.2021%2C%20%E2%84%96%204316%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2013.03.2025%7D 268 КУпАП], а саме: мотиви затримання, можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися допомогою захисника, можливість негайного інформування родичів затриманого, а також можливість оскарження адміністративного затримання у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який (яка) застосував(ла) ці заходи, або до суду.

При отриманні під час затримання заяв чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.

У протоколі про адміністративне затримання '''зазначаються дата, час і підстави для звільнення затриманої особи''', а також чи має особа, яка звільняється, претензії, про що свідчить особистий підпис цієї особи.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''може тривати не більше як три години'''.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту затримання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для складання протоколу.

Про місцеперебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, '''негайно повідомляються''' її родичі, а на прохання цієї особи також повідомляються адміністрація за місцем роботи, її адвокат.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.11.2023%7D пункту 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363], негайно після фактичного затримання особи уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на '''єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103)''' та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника, про випадок затримання особи.

'''Для тримання осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення, обладнується відповідне приміщення''' в адміністративній будівлі установи виконання покарань чи слідчого ізолятора за межами зони, що охороняється. Облік таких осіб здійснюється у журналі обліку осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення.
== Особистий огляд та огляд речей ==
З метою вилучення у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заборонених предметів, уповноважені особи проводять особистий огляд і огляд речей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20264.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%96%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9,-%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5 статті 264 КУпАП].

У разі неможливості забезпечити присутність власника (володільця) заборонених предметів (втеча або зникнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення) їх огляд здійснюється за участю не менше двох понятих.

'''Рішення про проведення особистого огляду затриманої особи''', яка притягується до адміністративної відповідальності, приймають начальники установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів, їх перші заступники або особи, які виконують їхні обов’язки, а в разі їх відсутності - чергові помічники начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів.

Особистий огляд і огляд речей здійснюються '''молодшими інспекторами''', які входять до складу чергових змін з нагляду і безпеки, варт з охорони об’єктів установ виконання покарань, резервної та оперативної груп, відділів режиму та охорони слідчих ізоляторів, а також іншими особами з числа персоналу установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів із застосуванням технічних засобів.

Огляд речей здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. Особистий огляд проводиться уповноваженою на те особою '''однієї статі''' з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

'''Огляду повинна передувати пропозиція''' пред’явити заборонені предмети, придбання і зберігання яких особам, узятим під варту, і засудженим заборонено, про що зазначається у протоколі.

Особистий огляд здійснюється в окремому приміщенні. Забороняється проводити в одному приміщенні особистий огляд декількох осіб одночасно.

За результатами проведення особистого огляду і огляду речей складається протокол особистого огляду і огляду речей, який повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто, на ньому мають бути зазначені серія і номер.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.01.2020%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20265.%20%D0%92%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,-%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 статті 265 КУпАП] '''заборонені предмети''', виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, '''вилучаються'''. Про вилучення заборонених предметів робиться відповідний запис у протоколах про адміністративне правопорушення, про особистий огляд і огляд речей або адміністративне затримання.

Посадові особи, які проводять особистий огляд, а також огляд речей, зобов’язані бути ввічливими щодо осіб, які оглядаються, і не припускатися дій, що принижують їхню гідність. Під час огляду не допускається безпідставне пошкодження одягу та речей, які оглядаються.

Крім того, у протоколі особистого огляду і огляду речей зазначається, виявлені чи ні у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при особистому огляді '''тілесні ушкодження'''. Якщо так, зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, потребує медичної допомоги, викликається черговий лікар установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, а за потреби - бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги. У протоколі зазначаються час надання медичної допомоги, номер бригади екстерної (швидкої) медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, найменування закладу охорони здоров’я, до якого госпіталізовано особу.

Наказами начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів визначаються місця зберігання вилучених заборонених предметів та особи, відповідальні за їх збереження, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17].

Після розгляду судом справи про адміністративне правопорушення згідно з прийнятим ним рішенням '''заборонені предмети у встановленому законодавством порядку конфіскуються, або повертаються власникові (володільцеві), або знищуються'''.

У разі вилучення речей (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] передаються до компетентних органів для прийняття рішення у встановленому законодавством порядку разом з оригіналами складених протоколів.
== Порядок оскарження ==
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення заборонених предметів можуть бути оскаржені заінтересованою особою до органу вищого рівня (вищій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який(а) застосував(ла) ці заходи, або до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=15.%20%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 15 Інструкції]).

Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.
== Знищення вилученого ==
Знищення вилучених заборонених предметів, речей, речовин і виробів проводиться комісією ('''не менше трьох осіб'''), склад якої щороку визначається наказом начальника установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Факт знищення оформляється актом про знищення заборонених предметів, речей, речовин і виробів, у якому зазначаються посади, спеціальні звання та прізвища членів комісії, перелік заборонених предметів, речей, речовин і виробів, які були знищені, та спосіб їх знищення. Акт підписується членами комісії, затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або особою, яка виконує його обов’язки, чий підпис скріплюється гербовою печаткою.

Перший примірник акта долучається до висновку, другий - до особової справи засудженого або особи, взятої під варту.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Засуджені]]

Оформлення матеріалів про адмінправопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах

2026-01-12T07:50:23Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядок зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року №17]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Інструкція з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5]
== Порядок складення протоколу ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) посадові особи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів мають право складати матеріали про адміністративні правопорушення за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 Наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року №1674/5 затверджено Інструкцію з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення] (далі - Інструкція).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20183%2D2)%3B статті 255 КУпАП] уповноваженими посадовими особами установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів (далі - уповноважені особи) у разі вчинення передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2066:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%85%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C статтею 188 КУпАП] прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів (далі - заборонені предмети) складається '''протокол про адміністративне правопорушенняhttps[http:////zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15 ://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#n76.''']

Протокол про адміністративне правопорушення складається у '''двох примірниках''', один з яких під підпис вручається особі, що притягається до адміністративної відповідальності, другий надсилається до суду. Копія протоколу про адміністративне правопорушення зберігається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі у відповідній справі.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
* дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є;
* пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* матеріальна шкода, заподіяна правопорушенням, якщо вона була заподіяна;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол про адміністративне правопорушення складається '''на кожну особу окремо'''.

Протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються '''матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення''' (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, свідків правопорушення).

Кожний документ, що долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, повинен мати свої реквізити (назву, дату складення, місцезнаходження установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписи) і відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253:~:text=%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2030. статтями 29], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2063.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20267.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85,02.03.2015%2C%20%E2%84%96%201054%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.12.2020%7D статтями 267], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,01.07.2021%2C%20%E2%84%96%204316%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2013.03.2025%7D 268 КУпАП], про що робиться відмітка в протоколі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункту 5 Інструкції] протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами справи '''протягом трьох календарних днів''' з дати його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

'''Уповноважені особи''', які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, '''визначаються наказом начальника''' установи виконання покарань чи слідчого ізолятора. До складення протоколу про адміністративне правопорушення залучається персонал відділів (секторів, груп) оперативної роботи, відділів нагляду і безпеки та відділів режиму та охорони.
== Адміністративне затримання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n534:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20260.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 260 КУпАП] з метою припинення адміністративних правопорушень, '''коли вичерпано інші заходи''' впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, '''забезпечення своєчасного і правильного''' розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення '''допускаються адміністративне затримання особи''', особистий огляд, огляд речей та вилучення заборонених предметів.

У протоколі про адміністративне затримання зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Протокол про адміністративне затримання повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто на ньому мають бути '''проставлені серія і номер'''.

Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне затримання, в обов’язковому порядку роз’яснюються права та обов’язки затриманої особи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4253:~:text=%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2030. статтями 29], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2063.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20267.%20%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85,02.03.2015%2C%20%E2%84%96%201054%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2003.12.2020%7D статтями 267], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,01.07.2021%2C%20%E2%84%96%204316%2DIX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2013.03.2025%7D 268 КУпАП], а саме: мотиви затримання, можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися допомогою захисника, можливість негайного інформування родичів затриманого, а також можливість оскарження адміністративного затримання у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який (яка) застосував(ла) ці заходи, або до суду.

При отриманні під час затримання заяв чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.

У протоколі про адміністративне затримання '''зазначаються дата, час і підстави для звільнення затриманої особи''', а також чи має особа, яка звільняється, претензії, про що свідчить особистий підпис цієї особи.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''може тривати не більше як три години'''.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту затримання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для складання протоколу.

Про місцеперебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, '''негайно повідомляються''' її родичі, а на прохання цієї особи також повідомляються адміністрація за місцем роботи, її адвокат.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.11.2023%7D пункту 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363], негайно після фактичного затримання особи уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на '''єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103)''' та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника, про випадок затримання особи.

'''Для тримання осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення, обладнується відповідне приміщення''' в адміністративній будівлі установи виконання покарань чи слідчого ізолятора за межами зони, що охороняється. Облік таких осіб здійснюється у журналі обліку осіб, затриманих за вчинення адміністративного правопорушення.
== Особистий огляд та огляд речей ==
З метою вилучення у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заборонених предметів, уповноважені особи проводять особистий огляд і огляд речей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2024%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20264.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%96%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9,-%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5 статті 264 КУпАП].

У разі неможливості забезпечити присутність власника (володільця) заборонених предметів (втеча або зникнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення) їх огляд здійснюється за участю не менше двох понятих.

'''Рішення про проведення особистого огляду затриманої особи''', яка притягується до адміністративної відповідальності, приймають начальники установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів, їх перші заступники або особи, які виконують їхні обов’язки, а в разі їх відсутності - чергові помічники начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів.

Особистий огляд і огляд речей здійснюються '''молодшими інспекторами''', які входять до складу чергових змін з нагляду і безпеки, варт з охорони об’єктів установ виконання покарань, резервної та оперативної груп, відділів режиму та охорони слідчих ізоляторів, а також іншими особами з числа персоналу установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів із застосуванням технічних засобів.

Огляд речей здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. Особистий огляд проводиться уповноваженою на те особою '''однієї статі''' з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

'''Огляду повинна передувати пропозиція''' пред’явити заборонені предмети, придбання і зберігання яких особам, узятим під варту, і засудженим заборонено, про що зазначається у протоколі.

Особистий огляд здійснюється в окремому приміщенні. Забороняється проводити в одному приміщенні особистий огляд декількох осіб одночасно.

За результатами проведення особистого огляду і огляду речей складається протокол особистого огляду і огляду речей, який повинен бути пронумерований друкарським способом, тобто, на ньому мають бути зазначені серія і номер.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n560:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.01.2020%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20265.%20%D0%92%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%B9%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,-%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 статті 265 КУпАП] '''заборонені предмети''', виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, '''вилучаються'''. Про вилучення заборонених предметів робиться відповідний запис у протоколах про адміністративне правопорушення, про особистий огляд і огляд речей або адміністративне затримання.

Посадові особи, які проводять особистий огляд, а також огляд речей, зобов’язані бути ввічливими щодо осіб, які оглядаються, і не припускатися дій, що принижують їхню гідність. Під час огляду не допускається безпідставне пошкодження одягу та речей, які оглядаються.

Крім того, у протоколі особистого огляду і огляду речей зазначається, виявлені чи ні у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при особистому огляді '''тілесні ушкодження'''. Якщо так, зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, потребує медичної допомоги, викликається черговий лікар установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, а за потреби - бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги. У протоколі зазначаються час надання медичної допомоги, номер бригади екстерної (швидкої) медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, найменування закладу охорони здоров’я, до якого госпіталізовано особу.

Наказами начальників установ виконання покарань чи слідчих ізоляторів визначаються місця зберігання вилучених заборонених предметів та особи, відповідальні за їх збереження, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/17-2012-%D0%BF Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17].

Після розгляду судом справи про адміністративне правопорушення згідно з прийнятим ним рішенням '''заборонені предмети у встановленому законодавством порядку конфіскуються, або повертаються власникові (володільцеві), або знищуються'''.

У разі вилучення речей (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] передаються до компетентних органів для прийняття рішення у встановленому законодавством порядку разом з оригіналами складених протоколів.
== Порядок оскарження ==
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення заборонених предметів можуть бути оскаржені заінтересованою особою до органу вищого рівня (вищій посадовій особі) відносно установи виконання покарань чи слідчого ізолятора (посадової особи), який(а) застосував(ла) ці заходи, або до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1091-15#Text:~:text=15.%20%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%20%D1%97%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 15 Інструкції]).

Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.
== Знищення вилученого ==
Знищення вилучених заборонених предметів, речей, речовин і виробів проводиться комісією ('''не менше трьох осіб'''), склад якої щороку визначається наказом начальника установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Факт знищення оформляється актом про знищення заборонених предметів, речей, речовин і виробів, у якому зазначаються посади, спеціальні звання та прізвища членів комісії, перелік заборонених предметів, речей, речовин і виробів, які були знищені, та спосіб їх знищення. Акт підписується членами комісії, затверджується начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або особою, яка виконує його обов’язки, чий підпис скріплюється гербовою печаткою.

Перший примірник акта долучається до висновку, другий - до особової справи засудженого або особи, взятої під варту.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Засуджені]]

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

2025-12-10T10:25:57Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-13 Протокол № 15 про внесення змін до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Протокол № 15)]
== Куди звернутися ==
Європейський суд з прав людини - судовий орган, юрисдикція якого поширюється на держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції та Протоколів до неї.

Юрисдикція суду включає майже всі країни Європи, за винятком Ватикану, Білорусі та Росії. Юрисдикція суду зазвичай поділяється на міждержавні справи, заяви фізичних осіб проти договірних держав і консультативні висновки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_854#Text Протоколу № 2]. Заяви від окремих осіб становлять більшість справ, які розглядає суд. Комітет складається з трьох суддів, палати — із семи суддів, а головний Палата у складі 17 суддів

Заява повинна бути надіслана до Європейського суду з прав людини поштою на наступну адресу:
* '''The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 Strasbourg cedex, FRANCE. ''Fax: +33 (0)3 88 41 27 30.'''''
Заява, надіслана факсом, не може перервати чотири місячний термін із дня винесення остаточного рішення на національному рівні. Новий термін застосовується до заяв, в яких остаточне рішення на національному рівні винесено 01 лютого 2022 року і пізніше. Також важливо зазначити, що в заяві потрібно заповнити всі пункти для реєстрації, інакше її не приймуть.
== Підстави звернення ==
Конституція України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4348:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%94%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0. (ч.4 ст.55] ) гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Звернутися до Європейського суду з прав людини '''можна лише за таких умов''':
# Ви маєте намір оскаржити поведінку держави, яка сама порушила Ваше право чи свободу або не забезпечила їх захисту (йдеться про порушення права чи свободи, що гарантується Європейською конвенцією з прав людини);
# Ви вичерпали усі доступні Вам ефективні національні засоби юридичного захисту;
# Ви не пропустили строку звернення до Суду;
# Ваша справа ще не розглядалася Судом з тих самих підстав і Ви не використовуєте інший міжнародний механізм захисту своїх прав.
== Вартість звернення до Європейського Суду? ==
Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини '''є безкоштовною''' і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника. Якщо його заяву відхилено як неприйнятну або як необґрунтовану, заявника не зобов’язують сплачувати судові витрати, а судовий процес не передбачає обов'язкової участі адвоката.

Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.

'''За звернення до Європейського суду з прав людини жоден податок, мито чи збір не сплачується.'''
== Які скарги може розглядати Суд? ==
Європейський суд з прав людини (далі «Суд») - це міжнародний суд, який може розглядати заяви від держав-учасниць конвенції, фізичних осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені.

Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов'язалися забезпечувати певні основоположні права. Ці права викладені в самій Конвенції, а також у Протоколах № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text 1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_059#Text 4], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_802#Text 6], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_804#Text 7], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_537#Text 12] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_180#Text 13] до неї. '''До зазначених протоколів приєдналися лише окремі держави.'''

Суд не може розглядати будь-які скарги. Його повноваження визначені критеріями прийнятності, які викладені в Конвенції і які визначають, хто може подати заяву, коли та з яких питань. Понад 90 % заяв, що розглядаються Судом, визнаються неприйнятними. Тому необхідно перевірити, чи відповідають скарги критеріям прийнятності.

'''Суд може вирішити справу тільки за наступних умов:'''
* якщо скарги стосуються порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї;

* якщо скарги спрямовані проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол (певні Протоколи ратифіковані лише деякими державами, тож, будь ласка, перевірте список ратифікацій на веб-сторінці Суду в інтернеті: www.echr.œe.int/apniiccmtsi [https://www.echr.coe.int/apply-to-the-court] );

* якщо скарги стосуються фактів, за які несе відповідальність певна державна структура (законодавець, адміністративний орган, суд тощо).
* суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб чи недержавних організацій;
* якщо скарги стосуються фактів чи подій, які мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу (дати для кожної держави вказані у списку ратифікацій на сайті Суду в Інтернеті: www.echr.coeJnt/amUcants [https://www.echr.coe.int/apply-to-the-court] ):
* якщо порушення основоположного права стосується Вас особисто і безпосередньо (Ви маєте «статус жертви»);
* якщо Ви надали національній правовій системі можливість виправити порушення («вичерпання національних засобів правового захисту»); зазвичай це означає, що, перш ніж звернутися до Суду, Ви повинні порушити ті самі питання перед національними судами, включаючи найвищу судову інстанцію. При цьому Ви маєте дотримуватися національних процесуальних вимог, в тому числі термінів оскарження. Вам не потрібно використовувати засоби, які не є ефективними, або вдаватися до дискреційного чи виняткового провадження, що не є частиною звичайної процедури оскарження;
* якщо Ви подали до Суду заповнену належним чином заяву протягом чотирьох місяців після дати винесення остаточного рішення на національному рівні. Цей чотирьох місячний термін зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати Вашу справу, прийняла у ній рішення, або коли Ви чи Ваш представник були повідомлені про це рішення. Якщо не існує ефективних засобів захисту щодо скарги, чотирьох місячний термін відлічується від дати оскаржуваного акту, події чи рішення. Чотирьох місячний термін може бути перерваний тільки коли Ви надішлете до Суду повну заяву з додатками, яка відповідатиме вимогам статті 47 Регламенту Суду [https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Rule_47_UKR]. Термін закінчується в останній день чотирьох місяців, навіть якщо це неділя або офіційний вихідний день. Тобто, формуляр заяви з усією необхідною інформацією та документами повинен бути відправлений до Суду щонайпізніше в останній день чотирьох місячного терміну, отже Вам слід переконатися втому, що Ви вчасно відправили Вашу заяву поштою;

* якщо Ваші скарги базуються на вагомих доказах, Ви повинні обґрунтувати свою заяву: чітко описати обставини справи та додати на їх підтвердження документи, рішення, медичні довідки, показання свідків тощо;

* якщо Ви можете показати, що предметом Вашої скарги є невиправдане втручання у Ваші основні права. Ви не можете просто поскаржитися на те, що судове рішення неправильне чи що суд допустився помилки; Європейський суд не є апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів та не може скасовувати чи міняти їхні рішення;
* якщо ті ж самі скарги раніше не були вже розглянуті Судом чи іншою міжнародною інстанцією,
Суд не має ресурсів для розгляду малозначущих чи повторних скарг, які не стосуються серйозних питань і якими не повинен займатися міжнародний наглядовий орган. Подібні скарги можуть бути визнані неприйнятними через зловживання правом на подання заяви, так само як і у випадках, коли заявник використовує лайливі чи образливі вислови.
Заява також може бути відхилена, якщо оскаржувані заявникам обставини не завдали йому дійсної та суттєвої шкоди, не піднімають нові питання захисту прав людини, які потребують розгляду на міжнародному рівні, були вже розглянуті національними судами.

'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-13#Text Протоколу № 15 про внесення змін до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] '''з 01 лютого 2022 року''' термін звернення до Суду становить '''4 місяці''' із дня винесення остаточного рішення на національному рівні. Новий термін застосовується до заяв, в яких остаточне рішення на національному рівні винесено 01 лютого 2022 року і пізніше.
== Як правильно оформити звернення? ==
Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з
держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, польською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви. 
Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини. Відповідний документ наведений у додатку.

 
Готуючи звернення, потрібно:
* вказати інформацію про сторін – заявника (прізвище, ім‘я, по-батькові, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу), такі ж дані про представника (за його наявності), а також назвати державу-відповідача;
* стисло викласти факти про порушення. Кожну подію потрібно описувати у хронологічній послідовності, вказуючи точні дати. Якщо скарга стосується кількох питань, слід написати про кожне з них окремо;
* зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права. Потрібно також пояснити, чому саме викладені факти слід вважати порушенням Конвенції;
* стисло викласти вимоги. Потрібно зазначити яких результатів Ви очікуєте від розгляду справи в Суді. Для того щоб за результатами вирішення справи Суд присудив справедливу сатисфакцію (грошову компенсацію за шкоду понад ту, що вже була відшкодована за національним законодавством), слід чітко вказати суму у євро, на яку, на Вашу думку, Ви заслуговуєте для відшкодування шкоди, завданої порушенням. До вимог про компенсаціюможна включити також витрати, які понесені на оплату послуг юриста для звернення до Суду і подальші витрати на адвоката, які необхідно буде понести, якщо Суд прийме справу до розгляду. Вираховуючи суму грошової компенсації, варто звернути увагу, що Суд при призначенні компенсації діє справедливо і враховує мотиви кожної сторони. Наприклад, при вирахуванні витрат на правничу допомогу Суд буде брати до уваги середньостатистичні тарифи на послуги українських адвокатів. Якщо суми вимог необґрунтовано завищені, Суд знизить її розмір.
* зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ. Якщо так, потрібно повідомити про такі звернення, вказавши коли та до якої міжнародної установи вони подавалися і зазначити про дату та результати розгляду звернення. У таких випадках слід також додати копію рішення відповідної міжнародної організації.
* вказати, які національні засоби юридичного захисту були використані. Викладена інформація повинна свідчити про вичерпність національних засобів захисту або про те, що використання інших засобів не дасть ефективного результату;
* вказати докази, які засвідчують викладені факти. Зокрема, у заяві потрібно навести перелік офіційних рішень у справі із зазначенням дати ухвалення кожного з них та інстанції, яка його ухвалила,стислий виклад суті рішень. Слід пам’ятати, що офіційними рішеннями у справі не обов’язково можуть бути лише судові рішення, це можуть бути й рішення інших органів влади та посадових осіб .
* підписати заяву та зазначити дату її підписання. Якщо заяву подає представник, повноваження якого підтверджуються доданою до заяви довіреністю, він повинен поставити на ній свій підпис.
Подаючи індивідуальну заяву, потрібно додати документи, які підтверджують факти порушень Ваших прав. Це насамперед повинні бути
копії рішень у Вашій справі. (Оригінали додавати не потрібно).

Якщо заяву підписує представник, до неї потрібно
додати належно оформлену довіреність, яка підтверджує повноваження представника.

Перед відправленням заяви слід послідовно пронумерувати кожну сторінку.

Зшивати, склеювати чи в інший спосіб скріплювати сторінки заяви і документів не можна. 
== Коли заява вважається поданою? ==
Якщо Ви попередньо звернулися до Суду з листом, у якому стисло описали обставини порушення, вважається, що Ви звернулися до Суду у день, яким датований відповідний лист. Тобто з цього дня перебіг чотирьох місячного строку, протягом якого Ви маєте право звернутися до Суду, зупиняється. У відповідь на Ваш лист Ви отримаєте від Суду бланк формуляра заяви, який потрібно буде заповнити та надіслати на адресу Суду '''протягом восьми тижнів'''. 
Якщо протягом цього строку Ви не надішлете свою заяву, то вважатиметься, що Ви звернулися до Суду не у день Вашого першого звернення, а в день, коли Ви надішлете заповнений формуляр заяви. У таких випадках важливо, щоб Ви не пропустити чотирьох місячний строк, інакше втратите право на розгляд Вашого звернення Судом. 
Якщо у першому листі Ви не викладаєте конкретні обставини своєї справи, а лише просите надати інформацію щодо діяльності Суду та умов
прийняття заяви, то звернення з таким листом не перериватиме строк, протягом якого Ви можете звертатися до Суду. 
У відповідь на такий запит Ви лише зможете отримати пакет документів, необхідних Вам для вивчення питань, що стосуються Ваших прав, діяльності Суду та процедури звернення за захистом, а також формуляр заяви. 
У таких випадках, а також якщо Ви попередньо не зверталися до Суду з листом, а одразу заповнили та надіслали формуляр заяви, '''вона вважатиметься поданою у день відправлення її до Суду.'''

''Отже, незважаючи на велику кількість заяв проти України до Суду, більшість справ мають схожий характер та стосуються низки структурних проблем, що призводять до порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема:''
* невиконання або тривале виконання рішень національних судів;
* надмірна тривалість провадження досудового слідства у кримінальних справах і судового розгляду цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ;
* незабезпечення права на належний судовий захист, неефективність розслідування кримінальних справ правоохоронними органами за скаргами на неналежне поводження з боку представників органів держави;
* порушення майнових прав;
* неналежні умови утримання та лікування осіб, які перебувають під вартою.
Представляє Україну в Суді під час розгляду справ, а також забезпечує виконання рішень Суду, ухвалених проти нашої держави Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, що функціонує в рамках Міністерства юстиції.

=== Хід розгляду звернення ===
Після реєстрації в суді справа передається судді-доповідачу, який може прийняти остаточне рішення про те, чи є справа неприйнятною . Справа може бути неприйнятною, якщо вона несумісна з вимогами ''ratione materiae'', ''ratione temporis або ratione personae'', або якщо справа не може бути продовжена з формальних причин, таких як невичерпання національних засобів правового захисту, закінчення дії чотири місяці з моменту останнього внутрішнього рішення, яке оскаржується, анонімність, суттєва тотожність зі справою, яка вже була передана до суду, або з іншою процедурою міжнародного розслідування.

Якщо суддя-доповідач вирішить, що справу можна продовжити, справа передається до палати суду, яка, якщо не вирішить що заява є неприйнятною, повідомляє про справу уряду держави, проти якої подано заяву, з проханням до уряду надати свої зауваження щодо справи.

Потім палата суду обговорює та розглядає справу щодо її прийнятності та суті. Справи, які порушують серйозні питання тлумачення та застосування Європейської конвенції з прав людини, серйозні проблеми загального значення або які можуть відрізнятися від попереднього прецедентного права може бути заслухано у Великій палаті, якщо всі сторони у справі погоджуються з тим, щоб палата суду передала юрисдикцію Великій палаті. Колегія з п’яти суддів вирішує, чи приймає Велика палата звернення

== Скільки часу Європейський суду з прав людини розглядає справи? ==
У цілому з моменту отримання Судом заяви до моменту винесення ним рішення по суті проходить три-п’ять років, однак цей строк може бути як меншим (мінімальний строк розгляду справи в Європейському суді з прав людини може складати близько півтори роки), так і набагато більше (десять років і більше). Усе залежить від терміновості або пріоритетності заяви. Так, окремі заяви Суд може визнати терміновими і розглянути їх у пріоритетному порядку, зокрема у випадку, якщо життя чи здоров’я заявника знаходиться під загрозою. Інші, менш термінові заяви (наприклад, щодо захисту права власності), Суд розглядатиме, як правило, довше.

Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує особистої присутності у Суді. Після розгляду справи, заявника обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у цій справі.
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

2025-12-10T10:08:08Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-13 Протокол № 15 про внесення змін до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Протокол № 15)]
== Куди звернутися ==
Європейський суд з прав людини - судовий орган, юрисдикція якого поширюється на держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції та Протоколів до неї.

Юрисдикція суду включає майже всі країни Європи, за винятком Ватикану, Білорусі та Росії. Юрисдикція суду зазвичай поділяється на міждержавні справи, заяви фізичних осіб проти договірних держав і консультативні висновки відповідно до Протоколу № 2. Заяви від окремих осіб становлять більшість справ, які розглядає суд. Комітет складається з трьох суддів, палати — із семи суддів, а головний Палата у складі 17 суддів

Заява повинна бути надіслана до Європейського суду з прав людини поштою на наступну адресу:
* '''The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 Strasbourg cedex, FRANCE. ''Fax: +33 (0)3 88 41 27 30.'''''
Заява, надіслана факсом, не може перервати чотири місячний термін із дня винесення остаточного рішення на національному рівні. Новий термін застосовується до заяв, в яких остаточне рішення на національному рівні винесено 01 лютого 2022 року і пізніше. Також важливо зазначити, що в заяві потрібно заповнити всі пункти для реєстрації, інакше її не приймуть.
== Підстави звернення ==
Конституція України (ч.4 ст.55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4348:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%94%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0.] ) гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Звернутися до Європейського суду з прав людини '''можна лише за таких умов''':
# Ви маєте намір оскаржити поведінку держави, яка сама порушила Ваше право чи свободу або не забезпечила їх захисту (йдеться про порушення права чи свободи, що гарантується Європейською конвенцією з прав людини);
# Ви вичерпали усі доступні Вам ефективні національні засоби юридичного захисту;
# Ви не пропустили строку звернення до Суду;
# Ваша справа ще не розглядалася Судом з тих самих підстав і Ви не використовуєте інший міжнародний механізм захисту своїх прав.
== Вартість звернення до Європейського Суду? ==
Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини '''є безкоштовною''' і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника. Якщо його заяву відхилено як неприйнятну або як необґрунтовану, заявника не зобов’язують сплачувати судові витрати, а судовий процес не передбачає обов'язкової участі адвоката.

Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.

'''За звернення до Європейського суду з прав людини жоден податок, мито чи збір не сплачується.'''
== Які скарги може розглядати Суд? ==
Європейський суд з прав людини (далі «Суд») - це міжнародний суд, який може розглядати заяви від держав-учасниць конвенції, фізичних осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені.

Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов'язалися забезпечувати певні основоположні права. Ці права викладені в самій Конвенції, а також у Протоколах № 1, 4, 6, 7, 12 і 13 до неї. '''До зазначених протоколів приєдналися лише окремі держави.'''

Суд не може розглядати будь-які скарги. Його повноваження визначені критеріями прийнятності, які викладені в Конвенції і які визначають, хто може подати заяву, коли та з яких питань. Понад 90 % заяв, що розглядаються Судом, визнаються неприйнятними. Тому необхідно перевірити, чи відповідають скарги критеріям прийнятності.

'''Суд може вирішити справу тільки за наступних умов:'''
* якщо скарги стосуються порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї;

* якщо скарги спрямовані проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол (певні Протоколи ратифіковані лише деякими державами, тож, будь ласка, перевірте список ратифікацій на веб-сторінці Суду в інтернеті: www.echr.œe.int/apniiccmtsi [https://www.echr.coe.int/apply-to-the-court] );

* якщо скарги стосуються фактів, за які несе відповідальність певна державна структура (законодавець, адміністративний орган, суд тощо).
* суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб чи недержавних організацій;
* якщо скарги стосуються фактів чи подій, які мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу (дати для кожної держави вказані у списку ратифікацій на сайті Суду в Інтернеті: www.echr.coeJnt/amUcants [https://www.echr.coe.int/apply-to-the-court] ):
* якщо порушення основоположного права стосується Вас особисто і безпосередньо (Ви маєте «статус жертви»);
* якщо Ви надали національній правовій системі можливість виправити порушення («вичерпання національних засобів правового захисту»); зазвичай це означає, що, перш ніж звернутися до Суду, Ви повинні порушити ті самі питання перед національними судами, включаючи найвищу судову інстанцію. При цьому Ви маєте дотримуватися національних процесуальних вимог, в тому числі термінів оскарження. Вам не потрібно використовувати засоби, які не є ефективними, або вдаватися до дискреційного чи виняткового провадження, що не є частиною звичайної процедури оскарження;
* якщо Ви подали до Суду заповнену належним чином заяву протягом чотирьох місяців після дати винесення остаточного рішення на національному рівні. Цей чотирьох місячний термін зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати Вашу справу, прийняла у ній рішення, або коли Ви чи Ваш представник були повідомлені про це рішення. Якщо не існує ефективних засобів захисту щодо скарги, чотирьох місячний термін відлічується від дати оскаржуваного акту, події чи рішення. Чотирьох місячний термін може бути перерваний тільки коли Ви надішлете до Суду повну заяву з додатками, яка відповідатиме вимогам статті 47 Регламенту Суду [https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Rule_47_UKR]. Термін закінчується в останній день чотирьох місяців, навіть якщо це неділя або офіційний вихідний день. Тобто, формуляр заяви з усією необхідною інформацією та документами повинен бути відправлений до Суду щонайпізніше в останній день чотирьох місячного терміну, отже Вам слід переконатися втому, що Ви вчасно відправили Вашу заяву поштою;

* якщо Ваші скарги базуються на вагомих доказах, Ви повинні обґрунтувати свою заяву: чітко описати обставини справи та додати на їх підтвердження документи, рішення, медичні довідки, показання свідків тощо;

* якщо Ви можете показати, що предметом Вашої скарги є невиправдане втручання у Ваші основні права. Ви не можете просто поскаржитися на те, що судове рішення неправильне чи що суд допустився помилки; Європейський суд не є апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів та не може скасовувати чи міняти їхні рішення;
* якщо ті ж самі скарги раніше не були вже розглянуті Судом чи іншою міжнародною інстанцією,
Суд не має ресурсів для розгляду малозначущих чи повторних скарг, які не стосуються серйозних питань і якими не повинен займатися міжнародний наглядовий орган. Подібні скарги можуть бути визнані неприйнятними через зловживання правом на подання заяви, так само як і у випадках, коли заявник використовує лайливі чи образливі вислови.
Заява також може бути відхилена, якщо оскаржувані заявникам обставини не завдали йому дійсної та суттєвої шкоди, не піднімають нові питання захисту прав людини, які потребують розгляду на міжнародному рівні, були вже розглянуті національними судами.

'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-13#Text Протоколу № 15 про внесення змін до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] '''з 01 лютого 2022 року''' термін звернення до Суду становить '''4 місяці''' із дня винесення остаточного рішення на національному рівні. Новий термін застосовується до заяв, в яких остаточне рішення на національному рівні винесено 01 лютого 2022 року і пізніше.
== Як правильно оформити звернення? ==
Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з
держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, польською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви. 
Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини. Відповідний документ наведений у додатку.

 
Готуючи звернення, потрібно:
* вказати інформацію про сторін – заявника (прізвище, ім‘я, по-батькові, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу), такі ж дані про представника (за його наявності), а також назвати державу-відповідача;
* стисло викласти факти про порушення. Кожну подію потрібно описувати у хронологічній послідовності, вказуючи точні дати. Якщо скарга стосується кількох питань, слід написати про кожне з них окремо;
* зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права. Потрібно також пояснити, чому саме викладені факти слід вважати порушенням Конвенції;
* стисло викласти вимоги. Потрібно зазначити яких результатів Ви очікуєте від розгляду справи в Суді. Для того щоб за результатами вирішення справи Суд присудив справедливу сатисфакцію (грошову компенсацію за шкоду понад ту, що вже була відшкодована за національним законодавством), слід чітко вказати суму у євро, на яку, на Вашу думку, Ви заслуговуєте для відшкодування шкоди, завданої порушенням. До вимог про компенсаціюможна включити також витрати, які понесені на оплату послуг юриста для звернення до Суду і подальші витрати на адвоката, які необхідно буде понести, якщо Суд прийме справу до розгляду. Вираховуючи суму грошової компенсації, варто звернути увагу, що Суд при призначенні компенсації діє справедливо і враховує мотиви кожної сторони. Наприклад, при вирахуванні витрат на правничу допомогу Суд буде брати до уваги середньостатистичні тарифи на послуги українських адвокатів. Якщо суми вимог необґрунтовано завищені, Суд знизить її розмір.
* зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ. Якщо так, потрібно повідомити про такі звернення, вказавши коли та до якої міжнародної установи вони подавалися і зазначити про дату та результати розгляду звернення. У таких випадках слід також додати копію рішення відповідної міжнародної організації.
* вказати, які національні засоби юридичного захисту були використані. Викладена інформація повинна свідчити про вичерпність національних засобів захисту або про те, що використання інших засобів не дасть ефективного результату;
* вказати докази, які засвідчують викладені факти. Зокрема, у заяві потрібно навести перелік офіційних рішень у справі із зазначенням дати ухвалення кожного з них та інстанції, яка його ухвалила,стислий виклад суті рішень. Слід пам’ятати, що офіційними рішеннями у справі не обов’язково можуть бути лише судові рішення, це можуть бути й рішення інших органів влади та посадових осіб .
* підписати заяву та зазначити дату її підписання. Якщо заяву подає представник, повноваження якого підтверджуються доданою до заяви довіреністю, він повинен поставити на ній свій підпис.
Подаючи індивідуальну заяву, потрібно додати документи, які підтверджують факти порушень Ваших прав. Це насамперед повинні бути
копії рішень у Вашій справі. (Оригінали додавати не потрібно).

Якщо заяву підписує представник, до неї потрібно
додати належно оформлену довіреність, яка підтверджує повноваження представника.

Перед відправленням заяви слід послідовно пронумерувати кожну сторінку.

Зшивати, склеювати чи в інший спосіб скріплювати сторінки заяви і документів не можна. 
== Коли заява вважається поданою? ==
Якщо Ви попередньо звернулися до Суду з листом, у якому стисло описали обставини порушення, вважається, що Ви звернулися до Суду у день, яким датований відповідний лист. Тобто з цього дня перебіг чотирьох місячного строку, протягом якого Ви маєте право звернутися до Суду, зупиняється. У відповідь на Ваш лист Ви отримаєте від Суду бланк формуляра заяви, який потрібно буде заповнити та надіслати на адресу Суду '''протягом восьми тижнів'''. 
Якщо протягом цього строку Ви не надішлете свою заяву, то вважатиметься, що Ви звернулися до Суду не у день Вашого першого звернення, а в день, коли Ви надішлете заповнений формуляр заяви. У таких випадках важливо, щоб Ви не пропустити чотирьох місячний строк, інакше втратите право на розгляд Вашого звернення Судом. 
Якщо у першому листі Ви не викладаєте конкретні обставини своєї справи, а лише просите надати інформацію щодо діяльності Суду та умов
прийняття заяви, то звернення з таким листом не перериватиме строк, протягом якого Ви можете звертатися до Суду. 
У відповідь на такий запит Ви лише зможете отримати пакет документів, необхідних Вам для вивчення питань, що стосуються Ваших прав, діяльності Суду та процедури звернення за захистом, а також формуляр заяви. 
У таких випадках, а також якщо Ви попередньо не зверталися до Суду з листом, а одразу заповнили та надіслали формуляр заяви, '''вона вважатиметься поданою у день відправлення її до Суду.'''

''Отже, незважаючи на велику кількість заяв проти України до Суду, більшість справ мають схожий характер та стосуються низки структурних проблем, що призводять до порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема:''
* невиконання або тривале виконання рішень національних судів;
* надмірна тривалість провадження досудового слідства у кримінальних справах і судового розгляду цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ;
* незабезпечення права на належний судовий захист, неефективність розслідування кримінальних справ правоохоронними органами за скаргами на неналежне поводження з боку представників органів держави;
* порушення майнових прав;
* неналежні умови утримання та лікування осіб, які перебувають під вартою.
Представляє Україну в Суді під час розгляду справ, а також забезпечує виконання рішень Суду, ухвалених проти нашої держави Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, що функціонує в рамках Міністерства юстиції.

=== '''Хід розгляду звернення''' ===
Після реєстрації в суді справа передається судді-доповідачу, який може прийняти остаточне рішення про те, чи є справа неприйнятною . Справа може бути неприйнятною, якщо вона несумісна з вимогами ''ratione materiae'', ''ratione temporis або ratione personae'', або якщо справа не може бути продовжена з формальних причин, таких як невичерпання національних засобів правового захисту, закінчення дії чотири місяці з моменту останнього внутрішнього рішення, яке оскаржується, анонімність, суттєва тотожність зі справою, яка вже була передана до суду, або з іншою процедурою міжнародного розслідування.

Якщо суддя-доповідач вирішить, що справу можна продовжити, справа передається до палати суду, яка, якщо не вирішить що заява є неприйнятною, повідомляє про справу уряду держави, проти якої подано заяву, з проханням до уряду надати свої зауваження щодо справи.

Потім палата суду обговорює та розглядає справу щодо її прийнятності та суті. Справи, які порушують серйозні питання тлумачення та застосування Європейської конвенції з прав людини, серйозні проблеми загального значення або які можуть відрізнятися від попереднього прецедентного права може бути заслухано у Великій палаті, якщо всі сторони у справі погоджуються з тим, щоб палата суду передала юрисдикцію Великій палаті. Колегія з п’яти суддів вирішує, чи приймає Велика палата звернення

== Скільки часу Європейський суду з прав людини розглядає справи? ==
У цілому з моменту отримання Судом заяви до моменту винесення ним рішення по суті проходить три-п’ять років, однак цей строк може бути як меншим (мінімальний строк розгляду справи в Європейському суді з прав людини може складати близько півтори роки), так і набагато більше (десять років і більше). Усе залежить від терміновості або пріоритетності заяви. Так, окремі заяви Суд може визнати терміновими і розглянути їх у пріоритетному порядку, зокрема у випадку, якщо життя чи здоров’я заявника знаходиться під загрозою. Інші, менш термінові заяви (наприклад, щодо захисту права власності), Суд розглядатиме, як правило, довше.

Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує особистої присутності у Суді. Після розгляду справи, заявника обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у цій справі.
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

2025-12-09T11:41:08Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-13 Протокол № 15 про внесення змін до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Протокол № 15)]
== Куди звернутися ==
Європейський суд з прав людини - судовий орган, юрисдикція якого поширюється на держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції та Протоколів до неї.

Юрисдикція суду включає майже всі країни Європи, за винятком Ватикану, Білорусі та Росії. Юрисдикція суду зазвичай поділяється на міждержавні справи, заяви фізичних осіб проти договірних держав і консультативні висновки відповідно до Протоколу № 2. Заяви від окремих осіб становлять більшість справ, які розглядає суд. Комітет складається з трьох суддів, палати — із семи суддів, а головний Палата у складі 17 суддів

Заява повинна бути надіслана до Європейського суду з прав людини поштою на наступну адресу:
* '''The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 Strasbourg cedex, FRANCE. ''Fax: +33 (0)3 88 41 27 30.'''''
Заява, надіслана факсом, не може перервати чотири місячний термін із дня винесення остаточного рішення на національному рівні. Новий термін застосовується до заяв, в яких остаточне рішення на національному рівні винесено 01 лютого 2022 року і пізніше. Також важливо зазначити, що в заяві потрібно заповнити всі пункти для реєстрації, інакше її не приймуть.
== Підстави звернення ==
Конституція України (ч.4 ст.55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4348:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%94%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0.] ) гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Звернутися до Європейського суду з прав людини '''можна лише за таких умов''':
# Ви маєте намір оскаржити поведінку держави, яка сама порушила Ваше право чи свободу або не забезпечила їх захисту (йдеться про порушення права чи свободи, що гарантується Європейською конвенцією з прав людини);
# Ви вичерпали усі доступні Вам ефективні національні засоби юридичного захисту;
# Ви не пропустили строку звернення до Суду;
# Ваша справа ще не розглядалася Судом з тих самих підстав і Ви не використовуєте інший міжнародний механізм захисту своїх прав.
== Вартість звернення до Європейського Суду? ==
Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини '''є безкоштовною''' і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника. Якщо його заяву відхилено як неприйнятну або як необґрунтовану, заявника не зобов’язують сплачувати судові витрати, а судовий процес не передбачає обов'язкової участі адвоката.

Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.

'''За звернення до Європейського суду з прав людини жоден податок, мито чи збір не сплачується.'''
== Які скарги може розглядати Суд? ==
Європейський суд з прав людини (далі «Суд») - це міжнародний суд, який може розглядати заяви від держав-учасниць конвенції, фізичних осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов'язалися забезпечувати певні основоположні права. Ці права викладені в самій Конвенції, а також у Протоколах № 1, 4, 6, 7, 12 і 13 до неї. До зазначених протоколів приєдналися лише окремі держави. Вам слід ознайомитись із цими документами, тексти яких додаються. :
Суд не може розглядати будь-які скарги. Його повноваження визначені критеріями прийнятності, які викладені в Конвенції і які визначають, хто може подати заяву, коли та з яких питань. Понад 90 % заяв, що розглядаються Судом, визнаються неприйнятними. Тому необхідно перевірити, чи відповідають скарги критеріям прийнятності, описаним нижче.

Суд може вирішити справу тільки за наступних умов:
* якщо скарги стосуються порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї;

* якщо скарги спрямовані проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол (певні Протоколи ратифіковані лише деякими державами, тож, будь ласка, перевірте список ратифікацій на веб-сторінці Суду в інтернеті: www.echr.œe.int/apniiccmtsi [https://www.echr.coe.int/apply-to-the-court] );

* якщо скарги стосуються фактів, за які несе відповідальність певна державна структура (законодавець, адміністративний орган, суд тощо); Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб чи недержавних організацій;
* якщо скарги стосуються фактів чи подій, які мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу (дати для кожної держави вказані у списку ратифікацій на сайті Суду в Інтернеті: www.echr.coeJnt/amUcants [https://www.echr.coe.int/apply-to-the-court] ):
* якщо порушення основоположного права стосується Вас особисто і безпосередньо (Ви маєте «статус жертви»);
* якщо Ви надали національній правовій системі можливість виправити порушення («вичерпання національних засобів правового захисту»); зазвичай це означає, що, перш ніж звернутися до Суду, Ви повинні порушити ті самі питання перед національними судами, включаючи найвищу судову інстанцію. При цьому Ви маєте дотримуватися національних процесуальних вимог, в тому числі термінів оскарження. Вам не потрібно використовувати засоби, які не є ефективними, або вдаватися до дискреційного чи виняткового провадження, що не є частиною звичайної процедури оскарження;
* якщо Ви подали до Суду заповнену належним чином заяву протягом чотирьох місяців після дати винесення остаточного рішення на національному рівні. Цей чотирьох місячний термін зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати Вашу справу, прийняла у ній рішення, або коли Ви чи Ваш юридичний представник були повідомлені про це рішення. Якщо не існує ефективних засобів захисту щодо Вашої скарги, чотирьох місячний термін відлічується від дати оскаржуваного акту, події чи рішення. Чотирьох місячний термін може бути перерваний тільки коли Ви надішлете до Суду повну заяву з додатками, яка відповідатиме вимогам статті 47 Регламенту Суду [https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Rule_47_UKR]. Термін закінчується в останній день чотирьох місяців, навіть якщо це неділя або офіційний вихідний день. Тобто, формуляр заяви з усією необхідною інформацією та документами повинен бути відправлений до Суду щонайпізніше в останній день чотирьох місячного терміну, отже Вам слід переконатися втому, що Ви вчасно відправили Вашу заяву поштою;
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-13#Text Протоколу № 15 про внесення змін до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] '''з 01 лютого 2022 року''' термін звернення до Суду становить '''4 місяці''' із дня винесення остаточного рішення на національному рівні. Новий термін застосовується до заяв, в яких остаточне рішення на національному рівні винесено 01 лютого 2022 року і пізніше.
|}
* якщо Ваші скарги базуються на вагомих доказах, Ви повинні обґрунтувати свою заяву: чітко описати обставини справи та додати на їх підтвердження документи, рішення, медичні довідки, показання свідків тощо;

* якщо Ви можете показати, що предметом Вашої скарги є невиправдане втручання у Ваші основні права. Ви не можете просто поскаржитися на те, що судове рішення неправильне чи що суд допустився помилки; Європейський суд не є апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів та не може скасовувати чи міняти їхні рішення;
* якщо ті ж самі скарги раніше не були вже розглянуті Судом чи іншою міжнародною інстанцією,
Варто зазначити, що Суд отримує десятки тисяч заяв щороку. Він не має ресурсів для розгляду малозначущих чи повторних скарг, які не стосуються серйозних питань і якими не повинен займатися міжнародний наглядовий орган. Подібні скарги можуть бути визнані неприйнятними через зловживання правом на подання заяви, так само як і у випадках, коли заявник використовує лайливі чи образливі вислови.
Заява так само може бути відхилена, якщо оскаржувані заявникам обставини не завдали йому дійсної та суттєвої шкоди, не піднімають нові питання захисту прав людини, які потребують розгляду на міжнародному рівні, були вже розглянуті національними судами.
== Як правильно оформити звернення? ==
Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з
держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, польською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви. 
Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини. Відповідний документ наведений у додатку.

 
Готуючи звернення, потрібно:
* вказати інформацію про сторін – Вас як заявника (прізвище, ім‘я, по-батькові, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу), такі ж дані про Вашого представника (за його наявності), а також назвати державу-відповідача;
* стисло викласти факти про порушення. Кожну подію потрібно описувати у хронологічній послідовності, вказуючи точні дати. Якщо Ваша скарга стосується кількох питань, слід написати про кожне з них окремо;
* зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права. Потрібно також пояснити, чому саме Ви вважаєте, що викладені Вами факти слід вважати порушенням Конвенції;
* стисло викласти вимоги. Потрібно зазначити яких результатів Ви очікуєте від розгляду справи в Суді. Якщо Ви хочете, щоб за результатами вирішення справи Суд присудив Вам справедливу сатисфакцію (грошову компенсацію за шкоду понад ту, що вже була відшкодована за національним законодавством), слід чітко вказати суму у євро, на яку, на Вашу думку, Ви заслуговуєте для відшкодування шкоди, завданої порушенням. До Ваших вимог про компенсацію Ви можете включити також витрати, які Ви понесли на оплату послуг юриста для звернення до Суду і подальші витрати на адвоката, які необхідно буде понести, якщо Суд прийме Вашу справу до розгляду. Вираховуючи суму грошової компенсації, варто звернути увагу, що Суд при призначенні компенсації діє справедливо і враховує мотиви кожної сторони. Наприклад, при вирахуванні витрат на правову допомогу Суд буде брати до уваги середньостатистичні тарифи на послуги українських адвокатів, якщо Ви користуєтеся їхніми послугами. Якщо Ви необґрунтовано завищите суму Ваших вимог, Суд знизить її розмір.
* зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ. Якщо так, потрібно повідомити про такі звернення, вказавши коли та до якої міжнародної установи вони подавалися і зазначити про дату та результати розгляду Вашого звернення. У таких випадках слід також додати копію рішення відповідної міжнародної організації.
* вказати, які національні засоби юридичного захисту Ви використали. Тут потрібно назвати всі засоби, якими Ви скористалися в Україні для захисту Ваших прав чи свобод. Викладена інформація повинна свідчити про вичерпність національних засобів захисту або про те, що використання інших засобів не дасть ефективного результату;
* вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти. Зокрема, у заяві потрібно навести перелік офіційних рішень у Вашій справі із зазначенням дати ухвалення кожного з них та інстанції, яка його ухвалила,стислий виклад суті рішень. Слід пам’ятати, що офіційними рішеннями у Вашій справі не обов’язково можуть бути лише судові рішення, це можуть бути й рішення інших органів влади та посадових осіб .
* підписати заяву та зазначити дату її підписання. Якщо заяву від Вашого імені подає представник, повноваження якого підтверджуються доданою до заяви довіреністю, він повинен поставити на ній свій підпис.
Подаючи індивідуальну заяву, потрібно додати документи, якими Ви підтверджуєте факти порушень Ваших прав. Це насамперед повинні бути
копії рішень у Вашій справі. (Оригінали додавати не потрібно). 
Якщо від Вашого імені заяву підписує представник, до неї потрібно
додати належно оформлену довіреність, яка підтверджує повноваження представника. Бланк довіреності Ви можете знайти у додатку.
Перед відправленням заяви слід послідовно пронумерувати кожну сторінку. 
'''Пам’ятайте''', що зшивати, склеювати чи в інший спосіб скріплювати сторінки заяви і документів не можна. 
== Коли заява вважається поданою? ==
Якщо Ви попередньо звернулися до Суду з листом, у якому стисло описали обставини порушення, вважається, що Ви звернулися до Суду у день, яким датований відповідний лист. Тобто з цього дня перебіг чотирьох місячного строку, протягом якого Ви маєте право звернутися до Суду, зупиняється. У відповідь на Ваш лист Ви отримаєте від Суду бланк формуляра заяви, який потрібно буде заповнити та надіслати на адресу Суду '''протягом восьми тижнів'''. 
Якщо протягом цього строку Ви не надішлете свою заяву, то вважатиметься, що Ви звернулися до Суду не у день Вашого першого звернення, а в день, коли Ви надішлете заповнений формуляр заяви. У таких випадках важливо, щоб Ви не пропустити чотирьох місячний строк, інакше втратите право на розгляд Вашого звернення Судом. 
Якщо у першому листі Ви не викладаєте конкретні обставини своєї справи, а лише просите надати інформацію щодо діяльності Суду та умов
прийняття заяви, то звернення з таким листом не перериватиме строк, протягом якого Ви можете звертатися до Суду. 
У відповідь на такий запит Ви лише зможете отримати пакет документів, необхідних Вам для вивчення питань, що стосуються Ваших прав, діяльності Суду та процедури звернення за захистом, а також формуляр заяви. 
У таких випадках, а також якщо Ви попередньо не зверталися до Суду з листом, а одразу заповнили та надіслали формуляр заяви, '''вона вважатиметься поданою у день відправлення її до Суду.'''

''Отже, незважаючи на велику кількість заяв проти України до Суду, більшість справ мають схожий характер та стосуються низки структурних проблем, що призводять до порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема:''
* невиконання або тривале виконання рішень національних судів;
* надмірна тривалість провадження досудового слідства у кримінальних справах і судового розгляду цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ;
* незабезпечення права на належний судовий захист, неефективність розслідування кримінальних справ правоохоронними органами за скаргами на неналежне поводження з боку представників органів держави;
* порушення майнових прав;
* неналежні умови утримання та лікування осіб, які перебувають під вартою.
Представляє Україну в Суді під час розгляду справ, а також забезпечує виконання рішень Суду, ухвалених проти нашої держави '''Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини''', що функціонує в рамках Міністерства юстиції.

'''Хід розгляду звернення'''

Після реєстрації в суді справа передається судді-доповідачу, який може прийняти остаточне рішення про те, чи є справа неприйнятною . Справа може бути неприйнятною, якщо вона несумісна з вимогами ''ratione materiae'', ''ratione temporis або ratione personae'', або якщо справа не може бути продовжена з формальних причин, таких як невичерпання національних засобів правового захисту, закінчення дії чотири місяці з моменту останнього внутрішнього рішення, яке оскаржується, анонімність, суттєва тотожність зі справою, яка вже була передана до суду, або з іншою процедурою міжнародного розслідування.

Якщо суддя-доповідач вирішить, що справу можна продовжити, справа передається до палати суду, яка, якщо не вирішить що заява є неприйнятною, повідомляє про справу уряду держави, проти якої подано заяву, з проханням до уряду надати свої зауваження щодо справи.

Потім палата суду обговорює та розглядає справу щодо її прийнятності та суті. Справи, які порушують серйозні питання тлумачення та застосування Європейської конвенції з прав людини, серйозні проблеми загального значення або які можуть відрізнятися від попереднього прецедентного права може бути заслухано у Великій палаті, якщо всі сторони у справі погоджуються з тим, щоб палата суду передала юрисдикцію Великій палаті. Колегія з п’яти суддів вирішує, чи приймає Велика палата звернення

== Скільки часу Європейський суду з прав людини розглядає справи? ==
У цілому з моменту отримання Судом заяви до моменту винесення ним рішення по суті проходить три-п’ять років, однак цей строк може бути як меншим (мінімальний строк розгляду справи в Європейському суді з прав людини може складати близько півтори роки), так і набагато більше (десять років і більше). Усе залежить від терміновості або пріоритетності заяви. Так, окремі заяви Суд може визнати терміновими і розглянути їх у пріоритетному порядку, зокрема у випадку, якщо життя чи здоров’я заявника знаходиться під загрозою. Інші, менш термінові заяви (наприклад, щодо захисту права власності), Суд розглядатиме, як правило, довше.

Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує особистої присутності у Суді. Після розгляду справи, заявника обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у цій справі.
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Відшкодування державою вартості племінних тварин (корів, телиць, свиней тощо)

2025-12-09T08:38:23Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України "Адміністративну процедуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2025 року № 950 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукці»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 року № 77 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1028-02#Text Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0517-02#Text Інструкція з ведення племінного обліку в м’ясному скотарстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154]
== Загальна інформація ==
Механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників”, які спрямовуються на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10 '''Порядок''' '''використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (далі- Порядок)''']'''.'''

Бюджетні кошти спрямовуються з метою надання державної підтримки розвитку тваринництва, зокрема галузі скотарства.

Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки.

Отримувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичні особи - підприємці, що провадять діяльність у галузі скотарства, які зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі “Державний аграрний реєстр ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=3.%20%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%87%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8. п.3 Порядку):]

- щодо яких не застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), та які не перебувають на стадії ліквідації;

- які не мають незняту чи непогашену судимість;

- які не віднесені до юридичних або фізичних осіб - підприємців, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), згідно з відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію Указом Президента України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції”;

- які станом на дату подання заявки фактично не перебувають і не провадять свою господарську діяльність на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації), включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку;

- які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;

- керівники та кінцеві бенефіціарні власники яких не включені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

- у яких відсутня заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Бюджетні кошти спрямовуються отримувачам на безповоротній основі за напрямами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=5.%20%D0%91%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2). п.5 Порядку)]:

- часткове відшкодування вартості закуплених племінних нетелів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму та племінних телиць м’ясного напряму продуктивності вітчизняного походження у племінних заводів та племінних репродукторів в Україні та/або ввезених у режимі імпорту (далі - часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин);

- часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, доїльних залів та/або потужностей (об’єктів) з переробки побічних продуктів тваринного походження у галузі скотарства, що належать до II і III категорії (далі - часткове відшкодування вартості об’єктів).

== Процедура часткового відшкодування ==
Після оприлюднення у Державному аграрному реєстрі оголошення про початок приймання заявок, заявка на одержання за рахунок бюджетних коштів часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин подається у затвердженій формі через програмні засоби ведення Державного аграрного реєстру до 20 жовтня поточного року.

'''До заявки додаються такі документи:'''

- сформований у довільній формі перелік закуплених племінних тварин із зазначенням ідентифікаційного номера та вартості кожної тварини (без урахування податку на додану вартість), відомості про які підтверджені даними з Єдиного державного реєстру тварин;

- сертифікати племінних (генетичних) ресурсів;

- платіжні інструкції, а також видаткові накладні, рахунки на оплату, договори купівлі-продажу худоби;

- акт про передачу (продаж) і закупівлю худоби за договором (крім тварин, що були ввезені в режимі імпорту);

- довідка ДПС про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, на дату подання заявки;

- письмове зобов’язання повернути до державного бюджету протягом двох місяців кошти, одержані відповідно до цього Порядку, в разі зменшення поголів’я станом на 1 січня двох наступних років.

Для племінних тварин, ввезених в режимі імпорту, додатково подаються:

- відповідний контракт та додатки до нього (рахунок-фактуру (інвойс), платіжні документи, сертифікати);

- митну декларацію.

На заявку накладається кваліфікований електронний підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=9.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81. (п.9 Порядку).]

Реєстрація заявки здійснюється відповідно до с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#n311 татті 42 Закону України “Про адміністративну процедуру]”.

Після подання заявки та документів до неї, уповноважений член комісії перевіряє подані заявки, документи до них та відомості про отримувача, які містяться у Державному аграрному реєстрі, на відповідність вимогам, установленим Порядком, та передає їх на розгляд комісії.

Комісія до 5 грудня поточного року розглядає подані документи та на їх підставі визначає кількість закуплених племінних тварин, вартість яких буде частково відшкодована, і розмір часткового відшкодування за рахунок бюджетних коштів за кожним отримувачем та формує відомість отримувачів, яким нараховано часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин.

'''Підстави для відмови:'''

Рішення про відмову в наданні часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин приймається якщо:

- якщо отримувач не відповідає вимогам, передбаченим пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%87%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8. 3 Порядку];

- подані документи, не відповідають вимогам законодавства та/або оформлені з його порушенням;

- коли закуплені племінні тварини не відповідають вимогам, визначеним в абзаці другому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0,%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2). пункту 5] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=21.%20%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D0%BE%2030%20%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F. пункту 21 Порядку], або відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=27.%20%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%20%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD. пункту 27 Порядку] не отримано інформацію про таких тварин.

Уповноважений член комісії за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру повідомляє отримувачу про погодження із зазначенням обсягу державної підтримки або відмову у погодженні поданої заявки із зазначенням причин відмови.

Рішення про відмову може бути оскаржене в порядку адміністративного оскарження та/або до суду в порядку, встановленому законодавством.

Мінекономіки до кінця поточного року затверджує розподіл бюджетних коштів між отримувачами пропорційно нарахованим сумам часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин у межах бюджетних асигнувань та перераховує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, на рахунки отримувачів, відкриті в банках, про що робиться відмітка в Державному аграрному реєстрі.

У разі зміни реквізитів поточного банківського рахунка отримувач повинен повідомити про це Мінекономіки протягом п’яти календарних днів.

Програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру отримувачі подають щороку до 30 січня протягом двох років після одержання коштів відповідно до цього Порядку інформацію про наявне поголів’я тварин станом на 1 січня поточного року, зокрема поголів’я племінних тварин, вартість яких частково відшкодована.

'''Кошти підлягають поверненню протягом двох місяців у разі:'''

- зменшення поголів’я закуплених племінних тварин, вартість яких була частково відшкодована за рахунок бюджетних коштів, станом на 1 січня двох наступних років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=33.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8. (п.33 Порядку);]

- вибуття із стада з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8. (п.34 Порядку).]

Отримувачі, яким у поточному році затверджені заявки на одержання коштів за бюджетною програмою “Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції” за напрямом “Спеціальна бюджетна дотація для утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності”, '''не мають права''' на одержання за рахунок бюджетних коштів часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин відповідно до пункту 21 Порядку.

== Розміри відшкодування ==
Загальна сума бюджетних коштів, які спрямовуються протягом одного бюджетного періоду отримувачу та пов’язаним із ним особам у розумінні, визначеному у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не може перевищувати 10 тис. розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=19.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0,%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. (п.19 Порядку)].

Часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин здійснюється у розмірі до 80 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість), але не більше ніж 50400 гривень за одну голову, що закуплена у жовтні - грудні попереднього року та січні - вересні поточного року, а у 2025 році - з 1 січня до 30 вересня [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=21.%20%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D0%BE%2030%20%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F. (п.24 Порядку).]

[[index.php?title=Категорія:Аграрне право]]

Відшкодування державою вартості племінних тварин (корів, телиць, свиней тощо)

2025-12-09T08:33:07Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України "Адміністративну процедуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2025 року № 950 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукці»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 року № 77 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1028-02#Text Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0517-02#Text Інструкція з ведення племінного обліку в м’ясному скотарстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154]
== Загальна інформація ==
Механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників”, які спрямовуються на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10 '''Порядок''' '''використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (далі- Порядок)''']'''.'''

Бюджетні кошти спрямовуються з метою надання державної підтримки розвитку тваринництва, зокрема галузі скотарства.

Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки.

Отримувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичні особи - підприємці, що провадять діяльність у галузі скотарства, які зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі “Державний аграрний реєстр ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=3.%20%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%87%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8. п.3 Порядку):]

- щодо яких не застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), та які не перебувають на стадії ліквідації;

- які не мають незняту чи непогашену судимість;

- які не віднесені до юридичних або фізичних осіб - підприємців, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), згідно з відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію Указом Президента України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції”;

- які станом на дату подання заявки фактично не перебувають і не провадять свою господарську діяльність на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації), включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку;

- які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;

- керівники та кінцеві бенефіціарні власники яких не включені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

- у яких відсутня заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Бюджетні кошти спрямовуються отримувачам на безповоротній основі за напрямами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=5.%20%D0%91%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2). п.5 Порядку)]:

- часткове відшкодування вартості закуплених племінних нетелів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму та племінних телиць м’ясного напряму продуктивності вітчизняного походження у племінних заводів та племінних репродукторів в Україні та/або ввезених у режимі імпорту (далі - часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин);

- часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, доїльних залів та/або потужностей (об’єктів) з переробки побічних продуктів тваринного походження у галузі скотарства, що належать до II і III категорії (далі - часткове відшкодування вартості об’єктів).

== Процедура часткового відшкодування ==
Після оприлюднення у Державному аграрному реєстрі оголошення про початок приймання заявок, заявка на одержання за рахунок бюджетних коштів часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин подається у затвердженій формі через програмні засоби ведення Державного аграрного реєстру до 20 жовтня поточного року.

'''До заявки додаються такі документи:'''

- сформований у довільній формі перелік закуплених племінних тварин із зазначенням ідентифікаційного номера та вартості кожної тварини (без урахування податку на додану вартість), відомості про які підтверджені даними з Єдиного державного реєстру тварин;

- сертифікати племінних (генетичних) ресурсів;

- платіжні інструкції, а також видаткові накладні, рахунки на оплату, договори купівлі-продажу худоби;

- акт про передачу (продаж) і закупівлю худоби за договором (крім тварин, що були ввезені в режимі імпорту);

- довідка ДПС про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, на дату подання заявки;

- письмове зобов’язання повернути до державного бюджету протягом двох місяців кошти, одержані відповідно до цього Порядку, в разі зменшення поголів’я станом на 1 січня двох наступних років.

Для племінних тварин, ввезених в режимі імпорту, додатково подаються:

- відповідний контракт та додатки до нього (рахунок-фактуру (інвойс), платіжні документи, сертифікати);

- митну декларацію.

На заявку накладається кваліфікований електронний підпис [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=9.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81. (п.9 Порядку).]

Реєстрація заявки здійснюється відповідно до с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#n311 татті 42 Закону України “Про адміністративну процедуру]”.

Після подання заявки та документів до неї, уповноважений член комісії перевіряє подані заявки, документи до них та відомості про отримувача, які містяться у Державному аграрному реєстрі, на відповідність вимогам, установленим Порядком, та передає їх на розгляд комісії.

Комісія до 5 грудня поточного року розглядає подані документи та на їх підставі визначає кількість закуплених племінних тварин, вартість яких буде частково відшкодована, і розмір часткового відшкодування за рахунок бюджетних коштів за кожним отримувачем та формує відомість отримувачів, яким нараховано часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин.

'''Підстави для відмови:'''

Рішення про відмову в наданні часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин приймається якщо:

- якщо отримувач не відповідає вимогам, передбаченим пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%87%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8. 3 Порядку];

- подані документи, не відповідають вимогам законодавства та/або оформлені з його порушенням;

- коли закуплені племінні тварини не відповідають вимогам, визначеним в абзаці другому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0,%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2). пункту 5] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=21.%20%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D0%BE%2030%20%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F. пункту 21 Порядку], або відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=27.%20%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%20%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD. пункту 27 Порядку] не отримано інформацію про таких тварин.

Уповноважений член комісії за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру повідомляє отримувачу про погодження із зазначенням обсягу державної підтримки або відмову у погодженні поданої заявки із зазначенням причин відмови.

Рішення про відмову може бути оскаржене в порядку адміністративного оскарження та/або до суду в порядку, встановленому законодавством.

Мінекономіки до кінця поточного року затверджує розподіл бюджетних коштів між отримувачами пропорційно нарахованим сумам часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин у межах бюджетних асигнувань та перераховує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, на рахунки отримувачів, відкриті в банках, про що робиться відмітка в Державному аграрному реєстрі.

У разі зміни реквізитів поточного банківського рахунка отримувач повинен повідомити про це Мінекономіки протягом п’яти календарних днів.

Програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру отримувачі подають щороку до 30 січня протягом двох років після одержання коштів відповідно до цього Порядку інформацію про наявне поголів’я тварин станом на 1 січня поточного року, зокрема поголів’я племінних тварин, вартість яких частково відшкодована.

'''Кошти підлягають поверненню протягом двох місяців у разі:'''

- зменшення поголів’я закуплених племінних тварин, вартість яких була частково відшкодована за рахунок бюджетних коштів, станом на 1 січня двох наступних років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=33.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8. (п.33 Порядку);]

- вибуття із стада з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#n10:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8. (п.34 Порядку).]

Отримувачі, яким у поточному році затверджені заявки на одержання коштів за бюджетною програмою “Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції” за напрямом “Спеціальна бюджетна дотація для утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності”, '''не мають права''' на одержання за рахунок бюджетних коштів часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин відповідно до пункту 21 Порядку.

== Розміри відшкодування ==
Загальна сума бюджетних коштів, які спрямовуються протягом одного бюджетного періоду отримувачу та пов’язаним із ним особам у розумінні, визначеному у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не може перевищувати 10 тис. розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин здійснюється у розмірі до 80 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість), але не більше ніж 50400 гривень за одну голову, що закуплена у жовтні - грудні попереднього року та січні - вересні поточного року, а у 2025 році - з 1 січня до 30 вересня.

[[index.php?title=Категорія:Аграрне право]]

Відшкодування державою вартості племінних тварин (корів, телиць, свиней тощо)

2025-12-09T08:02:58Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України "Адміністративну процедуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2025 року № 950 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукці»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 року № 77 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1028-02#Text Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0517-02#Text Інструкція з ведення племінного обліку в м’ясному скотарстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154]
== Загальна інформація ==
Механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників”, які спрямовуються на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції визначає '''Порядок''' '''використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (далі- Порядок).'''

Бюджетні кошти спрямовуються з метою надання державної підтримки розвитку тваринництва, зокрема галузі скотарства.

Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки.

Отримувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичні особи - підприємці, що провадять діяльність у галузі скотарства, які зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі “Державний аграрний реєстр:

- щодо яких не застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), та які не перебувають на стадії ліквідації;

- які не мають незняту чи непогашену судимість;

- які не віднесені до юридичних або фізичних осіб - підприємців, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), згідно з відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію Указом Президента України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції”;

- які станом на дату подання заявки фактично не перебувають і не провадять свою господарську діяльність на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації), включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку;

- які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;

- керівники та кінцеві бенефіціарні власники яких не включені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

- у яких відсутня заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Бюджетні кошти спрямовуються отримувачам на безповоротній основі за напрямами:

- часткове відшкодування вартості закуплених племінних нетелів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму та племінних телиць м’ясного напряму продуктивності вітчизняного походження у племінних заводів та племінних репродукторів в Україні та/або ввезених у режимі імпорту (далі - часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин);

- часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, доїльних залів та/або потужностей (об’єктів) з переробки побічних продуктів тваринного походження у галузі скотарства, що належать до II і III категорії (далі - часткове відшкодування вартості об’єктів).

== Процедура часткового відшкодування ==
Після оприлюднення у Державному аграрному реєстрі оголошення про початок приймання заявок, заявка на одержання за рахунок бюджетних коштів часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин подається у затвердженій формі через програмні засоби ведення Державного аграрного реєстру до 20 жовтня поточного року.

'''До заявки додаються такі документи:'''

- сформований у довільній формі перелік закуплених племінних тварин із зазначенням ідентифікаційного номера та вартості кожної тварини (без урахування податку на додану вартість), відомості про які підтверджені даними з Єдиного державного реєстру тварин;

- сертифікати племінних (генетичних) ресурсів;

- платіжні інструкції, а також видаткові накладні, рахунки на оплату, договори купівлі-продажу худоби;

- акт про передачу (продаж) і закупівлю худоби за договором (крім тварин, що були ввезені в режимі імпорту);

- довідка ДПС про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, на дату подання заявки;

- письмове зобов’язання повернути до державного бюджету протягом двох місяців кошти, одержані відповідно до цього Порядку, в разі зменшення поголів’я станом на 1 січня двох наступних років.

Для племінних тварин, ввезених в режимі імпорту, додатково подаються:

- відповідний контракт та додатки до нього (рахунок-фактуру (інвойс), платіжні документи, сертифікати);

- митну декларацію.

На заявку накладається кваліфікований електронний підпис.

Реєстрація заявки здійснюється відповідно до статті 42 Закону України “Про адміністративну процедуру”.

Після подання заявки та документів до неї, уповноважений член комісії перевіряє подані заявки, документи до них та відомості про отримувача, які містяться у Державному аграрному реєстрі, на відповідність вимогам, установленим Порядком, та передає їх на розгляд комісії.

Комісія до 5 грудня поточного року розглядає подані документи та на їх підставі визначає кількість закуплених племінних тварин, вартість яких буде частково відшкодована, і розмір часткового відшкодування за рахунок бюджетних коштів за кожним отримувачем та формує відомість отримувачів, яким нараховано часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин.

'''Підстави для відмови:'''

Рішення про відмову в наданні часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин приймається якщо:

- якщо отримувач не відповідає вимогам, передбаченим пунктом 3 Порядку;

- подані документи, не відповідають вимогам законодавства та/або оформлені з його порушенням;

- коли закуплені племінні тварини не відповідають вимогам, визначеним в абзаці другому пункту 5 та пункті 21 Порядку, або відповідно до пункту 27 Порядку не отримано інформацію про таких тварин.

Уповноважений член комісії за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру повідомляє отримувачу про погодження із зазначенням обсягу державної підтримки або відмову у погодженні поданої заявки із зазначенням причин відмови.

Рішення про відмову може бути оскаржене в порядку адміністративного оскарження та/або до суду в порядку, встановленому законодавством.

Мінекономіки до кінця поточного року затверджує розподіл бюджетних коштів між отримувачами пропорційно нарахованим сумам часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин у межах бюджетних асигнувань та перераховує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, на рахунки отримувачів, відкриті в банках, про що робиться відмітка в Державному аграрному реєстрі.

У разі зміни реквізитів поточного банківського рахунка отримувач повинен повідомити про це Мінекономіки протягом п’яти календарних днів.

Програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру отримувачі подають щороку до 30 січня протягом двох років після одержання коштів відповідно до цього Порядку інформацію про наявне поголів’я тварин станом на 1 січня поточного року, зокрема поголів’я племінних тварин, вартість яких частково відшкодована.

'''Кошти підлягають поверненню протягом двох місяців у разі:'''

- зменшення поголів’я закуплених племінних тварин, вартість яких була частково відшкодована за рахунок бюджетних коштів, станом на 1 січня двох наступних років

- вибуття із стада з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами.

Отримувачі, яким у поточному році затверджені заявки на одержання коштів за бюджетною програмою “Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції” за напрямом “Спеціальна бюджетна дотація для утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності”, '''не мають права''' на одержання за рахунок бюджетних коштів часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин відповідно до пункту 21 Порядку.

== Розміри відшкодування ==
Загальна сума бюджетних коштів, які спрямовуються протягом одного бюджетного періоду отримувачу та пов’язаним із ним особам у розумінні, визначеному у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не може перевищувати 10 тис. розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин здійснюється у розмірі до 80 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість), але не більше ніж 50400 гривень за одну голову, що закуплена у жовтні - грудні попереднього року та січні - вересні поточного року, а у 2025 році - з 1 січня до 30 вересня.

[[index.php?title=Категорія:Аграрне право]]

Відшкодування державою вартості племінних тварин (корів, телиць, свиней тощо)

2025-12-09T07:59:01Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України "Адміністративну процедуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2025 року № 950 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукці»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 року № 77 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1028-02#Text Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0517-02#Text Інструкція з ведення племінного обліку в м’ясному скотарстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154]
== Загальна інформація ==
Механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників”, які спрямовуються на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції визначає '''Порядок''' '''використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (далі- Порядок).'''

Бюджетні кошти спрямовуються з метою надання державної підтримки розвитку тваринництва, зокрема галузі скотарства.

Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки.

Отримувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичні особи - підприємці, що провадять діяльність у галузі скотарства, які зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі “Державний аграрний реєстр:

- щодо яких не застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), та які не перебувають на стадії ліквідації;

- які не мають незняту чи непогашену судимість;

- які не віднесені до юридичних або фізичних осіб - підприємців, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), згідно з відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію Указом Президента України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції”;

- які станом на дату подання заявки фактично не перебувають і не провадять свою господарську діяльність на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації), включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку;

- які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;

- керівники та кінцеві бенефіціарні власники яких не включені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

- у яких відсутня заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Бюджетні кошти спрямовуються отримувачам на безповоротній основі за напрямами:

- часткове відшкодування вартості закуплених племінних нетелів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму та племінних телиць м’ясного напряму продуктивності вітчизняного походження у племінних заводів та племінних репродукторів в Україні та/або ввезених у режимі імпорту (далі - часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин);

- часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, доїльних залів та/або потужностей (об’єктів) з переробки побічних продуктів тваринного походження у галузі скотарства, що належать до II і III категорії (далі - часткове відшкодування вартості об’єктів).

== Процедура часткового відшкодування ==
Після оприлюднення у Державному аграрному реєстрі оголошення про початок приймання заявок, заявка на одержання за рахунок бюджетних коштів часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин подається у затвердженій формі через програмні засоби ведення Державного аграрного реєстру до 20 жовтня поточного року.

'''До заявки додаються такі документи:'''

¾    сформований у довільній формі перелік закуплених племінних тварин із зазначенням ідентифікаційного номера та вартості кожної тварини (без урахування податку на додану вартість), відомості про які підтверджені даними з Єдиного державного реєстру тварин;

¾ сертифікати племінних (генетичних) ресурсів;

¾ платіжні інструкції, а також видаткові накладні, рахунки на оплату, договори купівлі-продажу худоби;

¾ акт про передачу (продаж) і закупівлю худоби за договором (крім тварин, що були ввезені в режимі імпорту);

¾ довідка ДПС про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, на дату подання заявки;

¾ письмове зобов’язання повернути до державного бюджету протягом двох місяців кошти, одержані відповідно до цього Порядку, в разі зменшення поголів’я станом на 1 січня двох наступних років.

Для племінних тварин, ввезених в режимі імпорту, додатково подаються:

¾ відповідний контракт та додатки до нього (рахунок-фактуру (інвойс), платіжні документи, сертифікати);

¾ митну декларацію.

На заявку накладається кваліфікований електронний підпис.

Реєстрація заявки здійснюється відповідно до статті 42 Закону України “Про адміністративну процедуру”.

Після подання заявки та документів до неї, уповноважений член комісії перевіряє подані заявки, документи до них та відомості про отримувача, які містяться у Державному аграрному реєстрі, на відповідність вимогам, установленим Порядком, та передає їх на розгляд комісії.

Комісія до 5 грудня поточного року розглядає подані документи та на їх підставі визначає кількість закуплених племінних тварин, вартість яких буде частково відшкодована, і розмір часткового відшкодування за рахунок бюджетних коштів за кожним отримувачем та формує відомість отримувачів, яким нараховано часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин.

'''Підстави для відмови:'''

Рішення про відмову в наданні часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин приймається якщо:

¾    Якщо отримувач не відповідає вимогам, передбаченим пунктом 3 Порядку;

¾    Подані документи, не відповідають вимогам законодавства та/або оформлені з його порушенням;

¾    а також у разі коли закуплені племінні тварини не відповідають вимогам, визначеним в абзаці другому пункту 5 та пункті 21 Порядку, або відповідно до пункту 27 Порядку не отримано інформацію про таких тварин.

Уповноважений член комісії за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру повідомляє отримувачу про погодження із зазначенням обсягу державної підтримки або відмову у погодженні поданої заявки із зазначенням причин відмови.

Рішення про відмову може бути оскаржене в порядку адміністративного оскарження та/або до суду в порядку, встановленому законодавством.

Мінекономіки до кінця поточного року затверджує розподіл бюджетних коштів між отримувачами пропорційно нарахованим сумам часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин у межах бюджетних асигнувань та перераховує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, на рахунки отримувачів, відкриті в банках, про що робиться відмітка в Державному аграрному реєстрі.

У разі зміни реквізитів поточного банківського рахунка отримувач повинен повідомити про це Мінекономіки протягом п’яти календарних днів.

Програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру отримувачі подають щороку до 30 січня протягом двох років після одержання коштів відповідно до цього Порядку інформацію про наявне поголів’я тварин станом на 1 січня поточного року, зокрема поголів’я племінних тварин, вартість яких частково відшкодована.

'''Кошти підлягають поверненню протягом двох місяців у разі:'''

- зменшення поголів’я закуплених племінних тварин, вартість яких була частково відшкодована за рахунок бюджетних коштів, станом на 1 січня двох наступних років

- вибуття із стада з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами.

Отримувачі, яким у поточному році затверджені заявки на одержання коштів за бюджетною програмою “Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції” за напрямом “Спеціальна бюджетна дотація для утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності”, '''не мають права''' на одержання за рахунок бюджетних коштів часткового відшкодування вартості закуплених племінних тварин відповідно до пункту 21 Порядку.

== Розміри відшкодування ==
Загальна сума бюджетних коштів, які спрямовуються протягом одного бюджетного періоду отримувачу та пов’язаним із ним особам у розумінні, визначеному у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не може перевищувати 10 тис. розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Часткове відшкодування вартості закуплених племінних тварин здійснюється у розмірі до 80 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість), але не більше ніж 50400 гривень за одну голову, що закуплена у жовтні - грудні попереднього року та січні - вересні поточного року, а у 2025 році - з 1 січня до 30 вересня.

[[index.php?title=Категорія:Аграрне право]]

Накопичувальна система пенсійного страхування

2025-11-10T14:29:03Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3668-17 Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/723-2017-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 року № 723 "Про затвердження плану заходів із запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування на 2017-2018 роки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0022323-12 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 13 червня 2012 року "Система недержавного пенсійного забезпечення"]
== Система пенсійного забезпечення в Україні ==
'''Перший рівень''' - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

'''Другий рівень''' - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

'''Третій рівень''' - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему '''накопичувального пенсійного забезпечення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n87 стаття 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".]
== Учасники накопичувальної системи ==
Учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є особи, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду виповнилося '''не більш як 35 років''' та які сплачують внески або за яких сплачуються внески до накопичувальної системи пенсійного страхування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#n9:~:text=2.%20%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (частина 2 статті 1 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи")].

Варто зазначити, що рішенням Конституційного суду України від 20.03.2024 '''Справа № 3-123/2023(229/23) в'''изнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-24#Text]
*Також відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n9:~:text=%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%22%3B статті 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення]» учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування - є фізичні особи, які сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та прийняли рішення про спрямування цих внесків до пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня у порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
== Принципи накопичувального пенсійного забезпечення ==
Накопичувальне пенсійне забезпечення ґрунтується на принципах добровільної та індивідуальної участі.

'''Кожен, хто приймає участь у індивідуальній пенсійній програмі будь-якого виду та тривалості, накопичує пенсію собі персонально.'''
== Система додаткового, недержавного пенсійного забезпечення ==
Третій рівень пенсійної системи створено для формування додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n9:~:text=3.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5,%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. (частина 3 статті 2 Про недержавне пенсійне забезпечення):]

- пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;

- страховиками шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;

- банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n9:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96,%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B Недержавний пенсійний фонд]''' – це фінансова установа, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, основною метою якого є забезпечення одержання людьми додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат. Від 2004 року кожен українець може вкладати гроші в недержавні пенсійні фонди..

Учасники НПФ – це люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до НПФ, а вкладники – це особи, які здійснюють такі внески (самі учасники, їх роботодавці, професійна спілка, об'єднання професійних спілок або члени сім`ї).
*Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n151 статті 7 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення"] учасниками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором відповідно до вимог цього Закону.
== Види недержавних пенсійних фондів ==
'''Корпоративний НПФ''' створюється юридичною особою-роботодавцем або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками чи роботодавцями-платниками такого фонду.

'''Професійний НПФ''' можуть створювати об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути тільки фізичні особи, у яких ознаки їх професійної діяльності співпадають з ознаками, визначеними в статуті фонду (наприклад, працівники металургійної галузі).

'''Відкритий НПФ''' створюється будь-якими юридичними особами, крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів. Учасниками відкритого фонду можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

'''Пенсійні накопичення''' учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків, сплачених самим учасником, його роботодавцем або членами сім'ї, та інвестиційного доходу, отриманого в результаті інвестування коштів. Усі кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду (пенсійні внески та інвестиційний дохід), є власністю учасника НПФ незалежно від того, хто платив внески – сам учасник, його роботодавець або родичі. Тому ніхто інший, крім учасника, не може розпоряджатися цими коштами. Пенсійні кошти учасника можуть успадковуватись його спадкоємцями.
== Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду ==
Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду є складовою частиною єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування, і підлягають спрямуванню до Накопичувального пенсійного фонду в '''таких розмірах''':

♦ у рік запровадження перерахування - 2 відсотки бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановленого для таких учасників;

♦ кожного наступного року - у розмірі, збільшеному на 1 відсоток, до досягнення 7 відсотків і подальшої сплати у зазначеному розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE,%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96. частина 3 статті 1 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи").]

При цьому зберігаються і відрахування на солідарну пенсійну систему. Таким чином, при одночасному збереженні і солідарної, і накопичувальної пенсійної системи деяким категоріям громадян доведеться платити більше від 22% + 2% до 22% + 7% податків протягом найближчих років.

Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, нараховуються на суму, передбачену договором про добровільну участь.

Пенсійний фонд України спрямовує страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду на відповідні рахунки на підставі відомостей, поданих платниками єдиного внеску до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

'''Додаткову недержавну пенсію''' можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсійних виплат з НПФ визначається, виходячи з суми накопичених коштів учасника, яка залежить від розміру пенсійних внесків, терміну їх накопичення та розподіленого інвестиційного доходу.
== Куди можна звернутися ==
На сьогоднішній день на території України існує недержавне пенсійне забезпечення, яке '''надається''' деякими '''страховими компаніями'''. В них діють певні програми пенсійного страхування.

Державний нагляд та контроль за діяльністю недержавних пенсійних фондів, адміністраторів пенсійних фондів, осіб, які здійснюють управління активами пенсійних фондів, зберігачів, страхових організацій та банківських установ здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у межах повноважень і в порядку, визначених цим Законом, Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та іншими актами законодавства";
== Старт пенсійної реформи ==
11 жовтня 2017 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"], який дав старт пенсійній реформі.

На виконання вимог закону будуть перераховані та осучаснені всі раніше призначені пенсії за єдиними правилами обрахунку, незалежно від того, у якому році була призначена пенсія за матеріалами пенсійних справ.
== Див. також ==
* [[Трудові пенсії]]
* [[Соціальні пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Порядок поховання померлого та надання ритуальних послуг

2025-11-10T13:55:50Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закон України "Про поховання та похоронну справу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1963-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку поховання на території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-04#Text Наказ Держевного комітету України з питань житлово-комунального господарства України 19 листопада 2003 року № 193 "Про затвердження нормативно правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-04 Порядок утримання кладовищ та інших місць поховання, затверджений наказом Держевного комітету України з питань житлово-комунального господарства України 19 листопада 2003 року № 193]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0073323-11#Text Роз’яснення Міністерства юстиції України «Про порядок державної реєстрації смерті» від 15.12.2011 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» від 18.10.2000 року № 52/5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В Україні створили «гарячу лінію» для родичів загиблих від російської агресії - '''0 894 201 867'''

У звільнених від російських військ містах і селах поліцейські цілодобово шукають і ідентифікують загиблих мирних людей.

Тіла жертв військової агресії росії направляють на [[Проведення судово-медичної експертизи|судово-медичну експертизу]], щоб встановити причини смерті. Після необхідних досліджень загиблих передають родичам для поховання.

''За інформацією Міністерства юстиції України:'' https://www.facebook.com/photo?fbid=352993176866781&set=a.295412159291550
|}
== Загальні положення ==
'''Поховання''' - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Законом "Про поховання та похоронну справу"], а також суб'єктів господарювання, спрямована на (стаття 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n9:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.] ):
# забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла);
# забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є;
# створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань;
# організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих);
# надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
Організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами (стаття 8 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n85:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.]).

Ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 Закону України «Про похованя та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n85:~:text=2)%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B] .
Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (стаття 9 ЗУ «Про похованя та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n107:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.,%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%BD%D0%BE%D1%97%2C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8.] ) .

Поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого.
Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються (стаття 11 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n114:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2011.,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ):
# лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров'я;
# свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.
Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.
У разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.
У разі смерті одинокого громадянина або громадянина, від поховання якого відмовилися рідні, на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n85:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.] до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.
Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.
Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-04#Text] затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Суб'єкти господарювання можуть самостійно на підставі звернення осіб, які зобов'язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають вимогам нормативно-правових актів та затвердженій вартості, де це передбачено законодавством.
Єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0338-04#Text] затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах (стаття 12 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n123:~:text=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3,%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.] ) :
# доступності для кожного громадянина і рівності правових гарантій;
# визначення економічної обґрунтованості, планово-розрахункової собівартості та рентабельності при затвердженні ціни;
# відповідальності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад та органів виконавчої влади за встановлені ними ціни;
# відкритості, доступності та прозорості структури ціни;
# оплати тільки тих послуг, що відповідають вимогам нормативно-правових актів.
Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1112-04#Text] затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
Рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань), а також сектори для поховання померлих за національною чи релігійною ознакою.

Для почесних поховань органи місцевого самоврядування можуть відводити земельні ділянки поза територією місць поховання, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани Слави. Поділ кладовищ на розряди за майновим станом не допускається. Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n193 стаття 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу»]).

Існуючі місця поховання не підлягають знесенню і можуть бути перенесені тільки за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування у випадку постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха. Орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n207:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2024%7D] .

З метою збереження пам’яті про померлих, похованих на території України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування здійснюють заходи щодо збирання, накопичення, обробки та зберігання інформації про могили, намогильні споруди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text:~:text=%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BF%20%2D%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B склепи], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text:~:text=%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%84%20%2D%20%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94%20%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%BE%20(%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%85)%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%3B кенотафи], інші місця поховання, місця почесного поховання. Органи місцевого самоврядування ведуть облік інформації про померлих, похованих на території відповідної громади, і надають таку інформацію на запит громадян (стосовно осіб, з якими наявні родинні відносини) та за обґрунтованим запитом органів державної влади.

Порядок розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими, на території кладовищ встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 23 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n193:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2024%7D] ). Порядок розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими, на території кладовищ затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1373 від 22 листопада 2024 року.

За зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації. За бажанням одного з родичів визначених у частині п’ятій статті 6 цього Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n78:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83.] , для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.

Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

На могилах (місцях родинного поховання) можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Забороняється здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).

На території кладовищ може безоплатно виділятися місце для розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими. (стаття 25 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n207:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2024%7D] )

== Поховання військовослужбовців які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ==
Збройні Сили України, інші утворені відповідно до закону військові формування, а також Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Бюро економічної безпеки України, інші державні органи надають допомогу в проведенні поховання померлих сім’ям, батькам або іншим особам, які зобов’язалися поховати померлих військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, які померли (загинули) під час проходження служби (виконання службових обов’язків), компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження надгробків у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік заходів, пов’язаних з організацією і забезпеченням проведення поховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, із зазначенням відповідальних за їх здійснення визначається Кабінетом Міністрів України.

== Див. також ==
== Порядок реєстрації смерті ==
Згідно з ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/conv#n152:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2016%7D] державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Державна реєстрація смерті проводитися за місцем проживання заявника у разі:
# якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;
# встановлення у судовому порядку факту смерті;
# звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.

Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Особи, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на безоплатне одержання інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті громадян.

Органами державної реєстрації актів цивільного стану є (стаття 4 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/conv#n21:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.,%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ):

1. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2. відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);

3. виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.

Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.

Реєстрація смерті осіб, які померли в установах, у яких ці особи перебували під арештом або відбували покарання; осіб, визнаних в установленому законом порядку померлими, у випадку встановлення судом факту смерті; військовослужбовців та військових будівельників, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час; осіб, померлих більше ніж за рік до моменту звернення за реєстрацією, провадиться тільки відділами реєстрації актів цивільного стану.

Із заявою про реєстрацію смерті можуть звернутись родичі померлого, його сусіди, працівники житлово-експлуатаційних організацій та інші особи, в тому числі з адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.
Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред’явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті. Факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом або фельдшерською довідкою про смерть, виданими лікувальним закладом, рішенням суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомленням з місць позбавлення волі, надісланим разом із лікарським свідоцтвом про смерть. Підставою для реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, є повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України.
Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відмітку про смерть власника. Слід відзначити, що відсутність зазначених документів не перешкоджає реєстрації смерті (Роз’яснення Міністерства юстиції України «Про порядок державної реєстрації смерті» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0073323-11#Text] ).

При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. Якщо надалі померлий упізнаний, відомості про нього, яких бракувало, уносяться згідно з вимогами чинного законодавства на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа.
Реєстрація смерті за заявами, які надійшли після закінчення року з дня настання смерті, провадиться після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання заявника, за місцем поховання чи виявлення трупа.
Датою смерті особи, оголошеної судом померлою, вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду. Якщо надалі особа, по відношенню до якої складено актовий запис, з’явиться або буде відоме її місце перебування, то рішення про її смерть скасовується, а запис про смерть анулюється. Реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах із дотриманням вимог чинного законодавства України.
Після проведення запису орган реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання (Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил Державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text] ) .

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, надається допомога на поховання.
Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (стаття 13 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n136:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2016.12.2004%7D] ).
== Безоплатне поховання ==
Згідно статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n141:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.05.2022%7D] безоплатно для виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого, здійснюється поховання:
# з військовими почестями померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави; осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу". Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Другої світової війни; Герої України, яким починаючи з 2014 року вручено орден "Золота Зірка"; особи, нагороджені орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів; особи, нагороджені орденом княгині Ольги трьох ступенів;
# осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною – Герої Героїв Соціалістичної Праці; Герої України; повних кавалерів ордена Трудової Слави;
# учасники бойових дій постраждалих учасників Революції Гідності; осіб з інвалідністю внаслідок війни.
# осіб з інвалідністю внаслідок війни.
На могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, безоплатно споруджується надгробок за встановленим Кабінетом Міністрів України зразком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1963-2003-%D0%BF#Text].

Витрати на поховання померлих, зазначених у частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n141:~:text=%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F] цієї статті, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону.

Витрати на поховання осіб, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому законом.

Витрати на поховання померлих, передбачених пунктом "в" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, крім випадків, передбачених статтею 15'''-1''' Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n282:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015%2D1,IX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.05.2022%7D] .

Також за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів здійснюються поховання (стаття 16 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n165:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2.] ):
# померлих одиноких громадян;
# осіб без певного місця проживання;
# громадян, від поховання яких відмовилися рідні;
# знайдених невпізнаних трупів.
Поховання померлих, які проживали в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках-інтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян та в стаціонарних закладах інших типів, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (стаття 17 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n167:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2018%7D] ).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності і осіб з інвалідністю внаслідок війни організація поховання і ритуального обслуговування здійснюється з урахуванням необхідного мінімального переліку вимог, затвердженого Держжитлокомунгоспом.

Безоплатно надаються такі послуги:

1). виконавцю волевиявлення або особі, що зобов'язалася поховати померлого, який має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною:
# оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;
# доставка предметів ритуальної належності (завантаження на складі, перевезення, вивантаження на місці призначення та перенесення до місця знаходження тіла померлого);
# надання транспортних послуг (один автокатафалк та один автобус супроводження);
# перенесення труни з тілом померлого до будинку (квартири), до моргу, з будинку (квартири), моргу, до місця поховання;
# організація поховання і проведення ритуалу;
# надання труни;
# надання двох вінків похоронних з траурними стрічками (з написом чи без нього);
# копання могили (викопування ручним чи механізованим способом, опускання труни у могилу, закопування, формування намогильного насипу та одноразове прибирання прилеглої території після поховання);
# надання урни;
# кремація;
# поховання урни з прахом (закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші та одноразове прибирання прилеглої території після поховання);
# спорудження надгробка;
2). виконавцю волевиявлення або особі, що зобов'язалася поховати померлого учасника бойових дій постраждалого учасника Революції Гідності або померлу особу з інвалідністю внаслідок війни:
# оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;
# доставка предметів похоронної належності (завантаження на складі, перевезення, вивантаження на місці призначення та перенесення до місця знаходження тіла померлого);
# надання транспортних послуг (один автокатафалк та один автобус супроводження);
# перенесення труни з тілом померлого до будинку (квартири), до моргу, з будинку (квартири), моргу, до місця поховання;
# організація поховання і проведення ритуалу;
# надання труни;
# надання вінка похоронного з траурною стрічкою (з написом чи без нього);
# копання могили (викопування ручним чи механізованим способом, опускання труни у могилу, закопування, формування намогильного насипу);
# надання урни;
# кремація;
# поховання урни з прахом (закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші та одноразове прибирання прилеглої території після поховання).
Спорудження надгробка здійснюється відповідно до опису його зразка, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1963-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. N 1963 "Про затвердження Порядку поховання на території України громадянина, померлого на території іноземної держави, та опису зразка надгробка, що безоплатно споруджується на могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною]" .
Вартість ритуальних послуг, визначених для забезпечення безоплатного поховання, не повинна перевищувати середню ціну на відповідні ритуальні послуги, що склалася у відповідному регіоні. Додаткові ритуальні послуги оплачуються виконавцем
волевиявлення або особою, яка зобов'язалася поховати померлого.
Витрати на проведення безоплатного поховання осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Мінсоцполітики за відповідною бюджетною програмою, на підставі договору-замовлення про організацію та проведення поховання, укладеного виконавцем волевиявлення або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, з ритуальною службою чи сільським головою, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавців ритуальних послуг.
Видатки на поховання учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності і осіб з інвалідністю внаслідок війни виділяються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.
Порядок фінансування витрат на поховання або відшкодування витрат на здійснене поховання визначається в установленому порядку місцевими органами виконавчої влади.
* [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою]]
*[[Встановлення факту смерті особи]]
*[[Допомога на поховання]]
* [[Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати

2025-11-07T13:23:13Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]
== Підстави для повернення судового збору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n92 статті 7 Закону України «Про судовий збір»] (далі - Закон), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У першому випадку судовий збір повертається '''в розмірі переплаченої суми'''; в інших випадках - '''повністю'''.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

=== Порядок повернення судового збору ===
Для повернення судового збору потрібно звернутися спочатку до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір з '''заявою про повернення помилково або надмірно сплаченого судового збору'''. Порядок повернення судового збору визначено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2011-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету»] визначено, що суди є органами, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодами бюджетної класифікації 22030100 «Судовий збір». Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13#Text Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів], у процесі повернення громадянам таких коштів застосовується система дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство».

7 січня 2025 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1888-24#Text наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606] «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».

Попередньо цим Порядком було передбачено, що до органів Казначейства разом із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом/копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, необхідно було подавати ще й засвідчену належним чином копію судового рішення. Наразі така вимога відсутня.

З урахуванням зазначених змін уже з 07 січня 2025 року органи казначейства здійснюють повернення коштів в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом.

Крім попередньо встановлених реквізитів, у своїй заяві щодо повернення коштів з бюджету заявник додатково має зазначати дату та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за винятком помилково зарахованого) та суму коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню).

У свою чергу, суд за заявою платника та наявності підстав формує в системі дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство» із використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства електронне подання про повернення з бюджету судового збору та направляє його на виконання до відповідного органу Казначейства.

У випадку повернення ''помилково'' внесених коштів, розгляд питання про їх повернення здійснюється судом на підставі заяви на повернення коштів із доданим до неї оригіналом /копією документа, що підтверджує сплату коштів.

У випадку ж повернення коштів ''у межах розгляду конкретної судової справ''и питання про їх повернення вирішується судом у процесуальному порядку.

У разі задоволення судом заяви на повернення коштів/судового збору, електронне подання на їх повернення буде формуватися судом після набрання судовим рішенням законної сили.

=== Для повернення помилково сплачених коштів помилково або надміру зарахованого до бюджету судового збору платнику необхідно подати такі документи: ===
# Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню із обов’язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб’єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
# Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подаються до органу, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, або сканована копія зазначених документів, з обов’язковим накладанням електронного підпису платника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», за умови подання такої заяви в електронній формі.
У разі необхідності, довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчену згідно з вимогами Цивільного кодексу України, копію паспорта довіреної особи (у разі повернення коштів довіреній особі).

* [https://docs.google.com/document/d/1MiKmNA7aSYTDli66BZvXNWJ5Y1273zWh/edit Зразок заяви про повернення помилково сплаченого судовго збору]
* [https://docs.google.com/document/d/1fpVpTKJCSTwPeB4afnhUZjqn62O1rJ1r/edit Зразок заяви про повернення судового збору за рішенням/ухвалою суду]

==Пільги щодо сплати судового збору==
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n37 статті 5 Закону України "Про судовий збір]" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:'''
*позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
*позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
*позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
*позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"];
*особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
*позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
*громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
*особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
*особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
*позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
*виборці - у справах про уточнення списку виборців;
*військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;
*учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
*позивачі - у справах у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n199 статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"];
*фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом;
*органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
*позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6] Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
*засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4115 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України], у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
* заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
*позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
*позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"];
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n77 пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
*Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;
*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* позивачі – за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб’єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Особа, позбавлена звання Герой України, втрачає право на пільгу щодо сплати судового збору, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n241 пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].

==Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати==
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n99 стаття 8 Закону УКраїни «Про судовий збір»])
*розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу;
*позивачами є:
#військовослужбовці;
#батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
#одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
#члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
#особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
*предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Відповідно до пункту 29 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10] єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 Цивільно процесуального кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6106:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.,%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D1%94%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8.] повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n99:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96%D0%B9%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96.] сторона, яка просить суд звільнити або зменшити судовий збір та має незадовільне матеріальне становище та для документального підтвердження може подати наступні документи:
*форму [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Форма_ОК-5_та_форма_ОК-7:_отримання_та_використання ОК-5] або [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Форма_ОК-5_та_форма_ОК-7:_отримання_та_використання ОК-7]. Отримати можливо: онлайн на [https://diia.gov.ua/searchresult?key=ок%205 порталі ДІЯ], [https://uk.wikipedia.org/wiki/Дія_(сервіс) мобільному додатку ДІЯ,] [https://portal.pfu.gov.ua вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду] чи звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України [https://www.pfu.gov.ua/] з оригіналами паспорта та реєстраційного номера картки платника податків, у випадку отримання онлайн форм їх слід роздрукувати);
*відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів і утриманих податків. Отримати можна онлайн в [https://cabinet.tax.gov.ua/login Електронному кабінеті ДПСУ] чи звернутися до податкового органу з оригіналами паспорта та реєстраційного номера картки платника податків і заповнити заяву. Термін видачі відомостей: три робочих дні з дня звернення.
Також слід зазначити, що '''відсутність доходу за минулий рік є підставою для звільнення від сплати судового збору'''. Ця позиція викладена в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508324 ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2019 року у справі № 761/12145/17], відповідно до якої право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n328:~:text=%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AF%206%0A%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0.], '''не є абсолютним''': воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він '''повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець'''. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n328:~:text=%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AF%206%0A%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0.], якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_030 рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»] '''сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду''', ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету у суду є усі підстави для задоволення вказаного вище клопотання.
==Див. також ==
*[[Порядок сплати судового збору]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Накопичувальна система пенсійного страхування

2025-11-07T13:11:23Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3668-17 Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/723-2017-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 року № 723 "Про затвердження плану заходів із запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування на 2017-2018 роки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0022323-12 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 13 червня 2012 року "Система недержавного пенсійного забезпечення"]
== Система пенсійного забезпечення в Україні ==
'''Перший рівень''' - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

'''Другий рівень''' - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

'''Третій рівень''' - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему '''накопичувального пенсійного забезпечення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n87 стаття 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".]
== Учасники накопичувальної системи ==
Учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є особи, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду виповнилося '''не більш як 35 років''' та які сплачують внески або за яких сплачуються внески до накопичувальної системи пенсійного страхування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#n9:~:text=2.%20%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (частина 2 статті 1 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи")].

Варто зазначити, що рішенням Конституційного суду України від 20.03.2024 '''Справа № 3-123/2023(229/23) в'''изнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-24#Text]
*Також відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n9:~:text=%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%22%3B статті 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення]» учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування - є фізичні особи, які сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та прийняли рішення про спрямування цих внесків до пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня у порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
== Принципи накопичувального пенсійного забезпечення ==
Накопичувальне пенсійне забезпечення ґрунтується на принципах добровільної та індивідуальної участі.

'''Кожен, хто приймає участь у індивідуальній пенсійній програмі будь-якого виду та тривалості, накопичує пенсію собі персонально.'''
== Система додаткового, недержавного пенсійного забезпечення ==
Третій рівень пенсійної системи створено для формування додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n9:~:text=3.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5,%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. (частина 3 статті 2 Про недержавне пенсійне забезпечення):]

- пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;

- страховиками шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;

- банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n9:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96,%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B Недержавний пенсійний фонд]''' – це фінансова установа, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, основною метою якого є забезпечення одержання людьми додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат. Від 2004 року кожен українець може вкладати гроші в недержавні пенсійні фонди..

Учасники НПФ – це люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до НПФ, а вкладники – це особи, які здійснюють такі внески (самі учасники, їх роботодавці, професійна спілка, об'єднання професійних спілок або члени сім`ї).
*Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n151 статті 7 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення"] учасниками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором відповідно до вимог цього Закону.
== Види недержавних пенсійних фондів ==
'''Корпоративний НПФ''' створюється юридичною особою-роботодавцем або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками чи роботодавцями-платниками такого фонду.

'''Професійний НПФ''' можуть створювати об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути тільки фізичні особи, у яких ознаки їх професійної діяльності співпадають з ознаками, визначеними в статуті фонду (наприклад, працівники металургійної галузі).

'''Відкритий НПФ''' створюється будь-якими юридичними особами, крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів. Учасниками відкритого фонду можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

'''Пенсійні накопичення''' учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків, сплачених самим учасником, його роботодавцем або членами сім'ї, та інвестиційного доходу, отриманого в результаті інвестування коштів. Усі кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду (пенсійні внески та інвестиційний дохід), є власністю учасника НПФ незалежно від того, хто платив внески – сам учасник, його роботодавець або родичі. Тому ніхто інший, крім учасника, не може розпоряджатися цими коштами. Пенсійні кошти учасника можуть успадковуватись його спадкоємцями.
== Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду ==
Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду є складовою частиною єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування, і підлягають спрямуванню до Накопичувального пенсійного фонду в '''таких розмірах''':

♦ у рік запровадження перерахування - 2 відсотки бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановленого для таких учасників;

♦ кожного наступного року - у розмірі, збільшеному на 1 відсоток, до досягнення 7 відсотків і подальшої сплати у зазначеному розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE,%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96. частина третя статті 1 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи").]

При цьому зберігаються і відрахування на солідарну пенсійну систему. Таким чином, при одночасному збереженні і солідарної, і накопичувальної пенсійної системи деяким категоріям громадян доведеться платити більше від 22% + 2% до 22% + 7% податків протягом найближчих років.

Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, нараховуються на суму, передбачену договором про добровільну участь.

Пенсійний фонд України спрямовує страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду на відповідні рахунки на підставі відомостей, поданих платниками єдиного внеску до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

'''Додаткову недержавну пенсію''' можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсійних виплат з НПФ визначається, виходячи з суми накопичених коштів учасника, яка залежить від розміру пенсійних внесків, терміну їх накопичення та розподіленого інвестиційного доходу.
== Куди можна звернутися ==
На сьогоднішній день на території України існує недержавне пенсійне забезпечення, яке '''надається''' деякими '''страховими компаніями'''. В них діють певні програми пенсійного страхування.

Державний нагляд та контроль за діяльністю недержавних пенсійних фондів, адміністраторів пенсійних фондів, осіб, які здійснюють управління активами пенсійних фондів, зберігачів, страхових організацій та банківських установ здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у межах повноважень і в порядку, визначених цим Законом, Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та іншими актами законодавства";
== Старт пенсійної реформи ==
11 жовтня 2017 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"], який дав старт пенсійній реформі.

На виконання вимог закону будуть перераховані та осучаснені всі раніше призначені пенсії за єдиними правилами обрахунку, незалежно від того, у якому році була призначена пенсія за матеріалами пенсійних справ.
== Див. також ==
* [[Трудові пенсії]]
* [[Соціальні пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Порядок поховання померлого та надання ритуальних послуг

2025-11-07T13:03:51Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закон України "Про поховання та похоронну справу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1963-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку поховання на території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-04#Text Наказ Держевного комітету України з питань житлово-комунального господарства України 19 листопада 2003 року № 193 "Про затвердження нормативно правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-04 Порядок утримання кладовищ та інших місць поховання, затверджений наказом Держевного комітету України з питань житлово-комунального господарства України 19 листопада 2003 року № 193]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0073323-11#Text Роз’яснення Міністерства юстиції України «Про порядок державної реєстрації смерті» від 15.12.2011 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» від 18.10.2000 року № 52/5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В Україні створили «гарячу лінію» для родичів загиблих від російської агресії - '''0 894 201 867'''

У звільнених від російських військ містах і селах поліцейські цілодобово шукають і ідентифікують загиблих мирних людей.

Тіла жертв військової агресії росії направляють на [[Проведення судово-медичної експертизи|судово-медичну експертизу]], щоб встановити причини смерті. Після необхідних досліджень загиблих передають родичам для поховання.

''За інформацією Міністерства юстиції України:'' https://www.facebook.com/photo?fbid=352993176866781&set=a.295412159291550
|}
== Загальні положення ==
'''Поховання''' - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Законом "Про поховання та похоронну справу"], а також суб'єктів господарювання, спрямована на (стаття 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n9:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.] ):
# забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла);
# забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є;
# створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань;
# організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих);
# надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
Організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами (стаття 8 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n85:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.]).

Ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 Закону України «Про похованя та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n85:~:text=2)%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B] .
Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (стаття 9 ЗУ «Про похованя та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n107:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.,%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%BD%D0%BE%D1%97%2C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8.] ) .

Поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого.
Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються (стаття 11 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n114:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2011.,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ):
# лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров'я;
# свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.
Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.
У разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.
У разі смерті одинокого громадянина або громадянина, від поховання якого відмовилися рідні, на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n85:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.] до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.
Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.
Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-04#Text] затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Суб'єкти господарювання можуть самостійно на підставі звернення осіб, які зобов'язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають вимогам нормативно-правових актів та затвердженій вартості, де це передбачено законодавством.
Єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0338-04#Text] затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах (стаття 12 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n123:~:text=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3,%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.] ) :
# доступності для кожного громадянина і рівності правових гарантій;
# визначення економічної обґрунтованості, планово-розрахункової собівартості та рентабельності при затвердженні ціни;
# відповідальності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад та органів виконавчої влади за встановлені ними ціни;
# відкритості, доступності та прозорості структури ціни;
# оплати тільки тих послуг, що відповідають вимогам нормативно-правових актів.
Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1112-04#Text] затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
Рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань), а також сектори для поховання померлих за національною чи релігійною ознакою.

Для почесних поховань органи місцевого самоврядування можуть відводити земельні ділянки поза територією місць поховання, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани Слави. Поділ кладовищ на розряди за майновим станом не допускається. Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n193 стаття 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу»]).

Існуючі місця поховання не підлягають знесенню і можуть бути перенесені тільки за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування у випадку постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха. Орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n207:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2024%7D] .

З метою збереження пам’яті про померлих, похованих на території України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування здійснюють заходи щодо збирання, накопичення, обробки та зберігання інформації про могили, намогильні споруди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text:~:text=%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BF%20%2D%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B склепи], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text:~:text=%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%84%20%2D%20%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94%20%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%BE%20(%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%85)%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%3B кенотафи], інші місця поховання, місця почесного поховання. Органи місцевого самоврядування ведуть облік інформації про померлих, похованих на території відповідної громади, і надають таку інформацію на запит громадян (стосовно осіб, з якими наявні родинні відносини) та за обґрунтованим запитом органів державної влади.

Порядок розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими, на території кладовищ встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 23 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n193:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2024%7D] ). Порядок розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими, на території кладовищ затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1373 від 22 листопада 2024 року.

За зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації. За бажанням одного з родичів визначених у частині п’ятій статті 6 цього Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n78:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83.] , для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.

Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

На могилах (місцях родинного поховання) можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Забороняється здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).

На території кладовищ може безоплатно виділятися місце для розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими. (стаття 25 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n207:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2024%7D] )

== Поховання військовослужбовців які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ==
Збройні Сили України, інші утворені відповідно до закону військові формування, а також Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Бюро економічної безпеки України, інші державні органи надають допомогу в проведенні поховання померлих сім’ям, батькам або іншим особам, які зобов’язалися поховати померлих військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, які померли (загинули) під час проходження служби (виконання службових обов’язків), компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження надгробків у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік заходів, пов’язаних з організацією і забезпеченням проведення поховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, із зазначенням відповідальних за їх здійснення визначається Кабінетом Міністрів України.

== Див. також ==
== Порядок реєстрації смерті ==
Згідно з ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/conv#n152:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2016%7D] державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Державна реєстрація смерті проводитися за місцем проживання заявника у разі:
# якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;
# встановлення у судовому порядку факту смерті;
# звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.

Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Особи, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на безоплатне одержання інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті громадян.

Органами державної реєстрації актів цивільного стану є (стаття 4 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/conv#n21:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.,%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ):

1. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2. відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);

3. виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.

Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.

Реєстрація смерті осіб, які померли в установах, у яких ці особи перебували під арештом або відбували покарання; осіб, визнаних в установленому законом порядку померлими, у випадку встановлення судом факту смерті; військовослужбовців та військових будівельників, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час; осіб, померлих більше ніж за рік до моменту звернення за реєстрацією, провадиться тільки відділами реєстрації актів цивільного стану.

Із заявою про реєстрацію смерті можуть звернутись родичі померлого, його сусіди, працівники житлово-експлуатаційних організацій та інші особи, в тому числі з адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.
Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред’явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті. Факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом або фельдшерською довідкою про смерть, виданими лікувальним закладом, рішенням суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомленням з місць позбавлення волі, надісланим разом із лікарським свідоцтвом про смерть. Підставою для реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, є повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України.
Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відмітку про смерть власника. Слід відзначити, що відсутність зазначених документів не перешкоджає реєстрації смерті (Роз’яснення Міністерства юстиції України «Про порядок державної реєстрації смерті» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0073323-11#Text] ).

При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. Якщо надалі померлий упізнаний, відомості про нього, яких бракувало, уносяться згідно з вимогами чинного законодавства на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа.
Реєстрація смерті за заявами, які надійшли після закінчення року з дня настання смерті, провадиться після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання заявника, за місцем поховання чи виявлення трупа.
Датою смерті особи, оголошеної судом померлою, вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду. Якщо надалі особа, по відношенню до якої складено актовий запис, з’явиться або буде відоме її місце перебування, то рішення про її смерть скасовується, а запис про смерть анулюється. Реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах із дотриманням вимог чинного законодавства України.
Після проведення запису орган реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання (Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил Державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text] ) .

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, надається допомога на поховання.
Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (стаття 13 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n136:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2016.12.2004%7D] ).
== Безоплатне поховання ==
Згідно статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n141:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.05.2022%7D] безоплатно для виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого, здійснюється поховання:
# з військовими почестями померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави; осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу". Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Другої світової війни; Герої України, яким починаючи з 2014 року вручено орден "Золота Зірка"; особи, нагороджені орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів; особи, нагороджені орденом княгині Ольги трьох ступенів;
# осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною – Герої Героїв Соціалістичної Праці; Герої України; повних кавалерів ордена Трудової Слави;
# учасники бойових дій постраждалих учасників Революції Гідності; осіб з інвалідністю внаслідок війни.
# осіб з інвалідністю внаслідок війни.
На могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, безоплатно споруджується надгробок за встановленим Кабінетом Міністрів України зразком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1963-2003-%D0%BF#Text].

Витрати на поховання померлих, зазначених у частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n141:~:text=%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F] цієї статті, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону.

Витрати на поховання осіб, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому законом.

Витрати на поховання померлих, передбачених пунктом "в" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, крім випадків, передбачених статтею 15'''-1''' цього Закону Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n282:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015%2D1,IX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.05.2022%7D] .

Також за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів здійснюються поховання (стаття 16 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n165:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2.] ):
# померлих одиноких громадян;
# осіб без певного місця проживання;
# громадян, від поховання яких відмовилися рідні;
# знайдених невпізнаних трупів.
Поховання померлих, які проживали в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках-інтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян та в стаціонарних закладах інших типів, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (стаття 17 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n167:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2018%7D] ).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності і осіб з інвалідністю внаслідок війни організація поховання і ритуального обслуговування здійснюється з урахуванням необхідного мінімального переліку вимог, затвердженого Держжитлокомунгоспом.

Безоплатно надаються такі послуги:

1). виконавцю волевиявлення або особі, що зобов'язалася поховати померлого, який має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною:
# оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;
# доставка предметів ритуальної належності (завантаження на складі, перевезення, вивантаження на місці призначення та перенесення до місця знаходження тіла померлого);
# надання транспортних послуг (один автокатафалк та один автобус супроводження);
# перенесення труни з тілом померлого до будинку (квартири), до моргу, з будинку (квартири), моргу, до місця поховання;
# організація поховання і проведення ритуалу;
# надання труни;
# надання двох вінків похоронних з траурними стрічками (з написом чи без нього);
# копання могили (викопування ручним чи механізованим способом, опускання труни у могилу, закопування, формування намогильного насипу та одноразове прибирання прилеглої території після поховання);
# надання урни;
# кремація;
# поховання урни з прахом (закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші та одноразове прибирання прилеглої території після поховання);
# спорудження надгробка;
2). виконавцю волевиявлення або особі, що зобов'язалася поховати померлого учасника бойових дій постраждалого учасника Революції Гідності або померлу особу з інвалідністю внаслідок війни:
# оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;
# доставка предметів похоронної належності (завантаження на складі, перевезення, вивантаження на місці призначення та перенесення до місця знаходження тіла померлого);
# надання транспортних послуг (один автокатафалк та один автобус супроводження);
# перенесення труни з тілом померлого до будинку (квартири), до моргу, з будинку (квартири), моргу, до місця поховання;
# організація поховання і проведення ритуалу;
# надання труни;
# надання вінка похоронного з траурною стрічкою (з написом чи без нього);
# копання могили (викопування ручним чи механізованим способом, опускання труни у могилу, закопування, формування намогильного насипу);
# надання урни;
# кремація;
# поховання урни з прахом (закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші та одноразове прибирання прилеглої території після поховання).
Спорудження надгробка здійснюється відповідно до опису його зразка, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1963-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. N 1963 "Про затвердження Порядку поховання на території України громадянина, померлого на території іноземної держави, та опису зразка надгробка, що безоплатно споруджується на могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною]" .
Вартість ритуальних послуг, визначених для забезпечення безоплатного поховання, не повинна перевищувати середню ціну на відповідні ритуальні послуги, що склалася у відповідному регіоні. Додаткові ритуальні послуги оплачуються виконавцем
волевиявлення або особою, яка зобов'язалася поховати померлого.
Витрати на проведення безоплатного поховання осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Мінсоцполітики за відповідною бюджетною програмою, на підставі договору-замовлення про організацію та проведення поховання, укладеного виконавцем волевиявлення або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, з ритуальною службою чи сільським головою, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавців ритуальних послуг.
Видатки на поховання учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності і осіб з інвалідністю внаслідок війни виділяються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.
Порядок фінансування витрат на поховання або відшкодування витрат на здійснене поховання визначається в установленому порядку місцевими органами виконавчої влади.
* [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою]]
*[[Встановлення факту смерті особи]]
*[[Допомога на поховання]]
* [[Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Порядок поховання померлого та надання ритуальних послуг

2025-11-07T12:25:49Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закон України "Про поховання та похоронну справу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1963-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку поховання на території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-04#Text Наказ Держевного комітету України з питань житлово-комунального господарства України 19 листопада 2003 року № 193 "Про затвердження нормативно правових актів щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1110-04 Порядок утримання кладовищ та інших місць поховання, затверджений наказом Держевного комітету України з питань житлово-комунального господарства України 19 листопада 2003 року № 193]
* Роз’яснення Міністерства юстиції України «Про порядок державної реєстрації смерті» від 15.12.2011 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0073323-11#Text]
* Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» від 18.10.2000 року № 52/5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В Україні створили «гарячу лінію» для родичів загиблих від російської агресії - '''0 894 201 867'''

У звільнених від російських військ містах і селах поліцейські цілодобово шукають і ідентифікують загиблих мирних людей.

Тіла жертв військової агресії росії направляють на [[Проведення судово-медичної експертизи|судово-медичну експертизу]], щоб встановити причини смерті. Після необхідних досліджень загиблих передають родичам для поховання.

''За інформацією Міністерства юстиції України:'' https://www.facebook.com/photo?fbid=352993176866781&set=a.295412159291550
|}
== Загальні положення ==
'''Поховання''' - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Законом "Про поховання та похоронну справу"], а також суб'єктів господарювання, спрямована на (стаття 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n9:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.] ):
# забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі - тіла);
# забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є;
# створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань;
# організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих);
# надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
Організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами (стаття 8 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n85:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.]).

Ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 Закону України «Про похованя та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n85:~:text=2)%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B] .
Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (стаття 9 ЗУ «Про похованя та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n107:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.,%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%BD%D0%BE%D1%97%2C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8.] ) .

Поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого.
Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються (стаття 11 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n114:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2011.,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ):
# лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров'я;
# свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.
Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.
У разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.
У разі смерті одинокого громадянина або громадянина, від поховання якого відмовилися рідні, на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n85:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.] до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.
Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.
Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-04#Text] затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Суб'єкти господарювання можуть самостійно на підставі звернення осіб, які зобов'язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають вимогам нормативно-правових актів та затвердженій вартості, де це передбачено законодавством.
Єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0338-04#Text] затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах (стаття 12 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n123:~:text=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3,%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.] ) :
# доступності для кожного громадянина і рівності правових гарантій;
# визначення економічної обґрунтованості, планово-розрахункової собівартості та рентабельності при затвердженні ціни;
# відповідальності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад та органів виконавчої влади за встановлені ними ціни;
# відкритості, доступності та прозорості структури ціни;
# оплати тільки тих послуг, що відповідають вимогам нормативно-правових актів.
Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1112-04#Text] затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
Рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань), а також сектори для поховання померлих за національною чи релігійною ознакою.

Для почесних поховань органи місцевого самоврядування можуть відводити земельні ділянки поза територією місць поховання, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани Слави. Поділ кладовищ на розряди за майновим станом не допускається. Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n193 стаття 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу»]).

Існуючі місця поховання не підлягають знесенню і можуть бути перенесені тільки за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування у випадку постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха. Орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n207:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2024%7D] .

З метою збереження пам’яті про померлих, похованих на території України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування здійснюють заходи щодо збирання, накопичення, обробки та зберігання інформації про могили, намогильні споруди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text:~:text=%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BF%20%2D%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B склепи], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text:~:text=%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%84%20%2D%20%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94%20%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%BE%20(%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%85)%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%3B кенотафи], інші місця поховання, місця почесного поховання. Органи місцевого самоврядування ведуть облік інформації про померлих, похованих на території відповідної громади, і надають таку інформацію на запит громадян (стосовно осіб, з якими наявні родинні відносини) та за обґрунтованим запитом органів державної влади.

Порядок розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими, на території кладовищ встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 23 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n193:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2024%7D] ). Порядок розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими, на території кладовищ затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1373 від 22 листопада 2024 року.

За зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації. За бажанням одного з родичів визначених у частині п’ятій статті 6 цього Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n78:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%96%D0%BE%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83.] , для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.

Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

На могилах (місцях родинного поховання) можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Забороняється здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).

На території кладовищ може безоплатно виділятися місце для розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими. (стаття 25 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n207:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2024%7D] )

== Поховання військовослужбовців які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ==
Збройні Сили України, інші утворені відповідно до закону військові формування, а також Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Бюро економічної безпеки України, інші державні органи надають допомогу в проведенні поховання померлих сім’ям, батькам або іншим особам, які зобов’язалися поховати померлих військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, які померли (загинули) під час проходження служби (виконання службових обов’язків), компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження надгробків у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік заходів, пов’язаних з організацією і забезпеченням проведення поховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, із зазначенням відповідальних за їх здійснення визначається Кабінетом Міністрів України.

== Див. також ==
== Порядок реєстрації смерті ==
Згідно з ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/conv#n152:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2016%7D] державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Державна реєстрація смерті проводитися за місцем проживання заявника у разі:
# якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;
# встановлення у судовому порядку факту смерті;
# звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.

Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Особи, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на безоплатне одержання інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті громадян.

Органами державної реєстрації актів цивільного стану є (стаття 4 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/conv#n21:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.,%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ):

1. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2. відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);

3. виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.

Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.

Реєстрація смерті осіб, які померли в установах, у яких ці особи перебували під арештом або відбували покарання; осіб, визнаних в установленому законом порядку померлими, у випадку встановлення судом факту смерті; військовослужбовців та військових будівельників, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час; осіб, померлих більше ніж за рік до моменту звернення за реєстрацією, провадиться тільки відділами реєстрації актів цивільного стану.

Із заявою про реєстрацію смерті можуть звернутись родичі померлого, його сусіди, працівники житлово-експлуатаційних організацій та інші особи, в тому числі з адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.
Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред’явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті. Факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом або фельдшерською довідкою про смерть, виданими лікувальним закладом, рішенням суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомленням з місць позбавлення волі, надісланим разом із лікарським свідоцтвом про смерть. Підставою для реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, є повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України.
Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відмітку про смерть власника. Слід відзначити, що відсутність зазначених документів не перешкоджає реєстрації смерті (Роз’яснення Міністерства юстиції України «Про порядок державної реєстрації смерті» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0073323-11#Text] ).

При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. Якщо надалі померлий упізнаний, відомості про нього, яких бракувало, уносяться згідно з вимогами чинного законодавства на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа.
Реєстрація смерті за заявами, які надійшли після закінчення року з дня настання смерті, провадиться після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання заявника, за місцем поховання чи виявлення трупа.
Датою смерті особи, оголошеної судом померлою, вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду. Якщо надалі особа, по відношенню до якої складено актовий запис, з’явиться або буде відоме її місце перебування, то рішення про її смерть скасовується, а запис про смерть анулюється. Реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах із дотриманням вимог чинного законодавства України.
Після проведення запису орган реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання (Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил Державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text] ) .

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, надається допомога на поховання.
Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (стаття 13 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n136:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2016.12.2004%7D] ).
== Безоплатне поховання ==
Згідно статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n141:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.05.2022%7D] безоплатно для виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого, здійснюється поховання:
# з військовими почестями померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави; осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу". Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Другої світової війни; Герої України, яким починаючи з 2014 року вручено орден "Золота Зірка"; особи, нагороджені орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів; особи, нагороджені орденом княгині Ольги трьох ступенів;
# осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною – Герої Героїв Соціалістичної Праці; Герої України; повних кавалерів ордена Трудової Слави;
# учасники бойових дій постраждалих учасників Революції Гідності; осіб з інвалідністю внаслідок війни.
# осіб з інвалідністю внаслідок війни.
На могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, безоплатно споруджується надгробок за встановленим Кабінетом Міністрів України зразком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1963-2003-%D0%BF#Text].

Витрати на поховання померлих, зазначених у частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n141:~:text=%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F] цієї статті, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону.

Витрати на поховання осіб, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому законом.

Витрати на поховання померлих, передбачених пунктом "в" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, крім випадків, передбачених статтею 15'''-1''' цього Закону Закону України «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n282:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015%2D1,IX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2031.05.2022%7D] .

Також за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів здійснюються поховання (стаття 16 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n165:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2.] ):
# померлих одиноких громадян;
# осіб без певного місця проживання;
# громадян, від поховання яких відмовилися рідні;
# знайдених невпізнаних трупів.
Поховання померлих, які проживали в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках-інтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян та в стаціонарних закладах інших типів, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (стаття 17 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15/conv#n167:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2018%7D] ).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності і осіб з інвалідністю внаслідок війни організація поховання і ритуального обслуговування здійснюється з урахуванням необхідного мінімального переліку вимог, затвердженого Держжитлокомунгоспом.

Безоплатно надаються такі послуги:

1). виконавцю волевиявлення або особі, що зобов'язалася поховати померлого, який має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною:
# оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;
# доставка предметів ритуальної належності (завантаження на складі, перевезення, вивантаження на місці призначення та перенесення до місця знаходження тіла померлого);
# надання транспортних послуг (один автокатафалк та один автобус супроводження);
# перенесення труни з тілом померлого до будинку (квартири), до моргу, з будинку (квартири), моргу, до місця поховання;
# організація поховання і проведення ритуалу;
# надання труни;
# надання двох вінків похоронних з траурними стрічками (з написом чи без нього);
# копання могили (викопування ручним чи механізованим способом, опускання труни у могилу, закопування, формування намогильного насипу та одноразове прибирання прилеглої території після поховання);
# надання урни;
# кремація;
# поховання урни з прахом (закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші та одноразове прибирання прилеглої території після поховання);
# спорудження надгробка;
2). виконавцю волевиявлення або особі, що зобов'язалася поховати померлого учасника бойових дій постраждалого учасника Революції Гідності або померлу особу з інвалідністю внаслідок війни:
# оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;
# доставка предметів похоронної належності (завантаження на складі, перевезення, вивантаження на місці призначення та перенесення до місця знаходження тіла померлого);
# надання транспортних послуг (один автокатафалк та один автобус супроводження);
# перенесення труни з тілом померлого до будинку (квартири), до моргу, з будинку (квартири), моргу, до місця поховання;
# організація поховання і проведення ритуалу;
# надання труни;
# надання вінка похоронного з траурною стрічкою (з написом чи без нього);
# копання могили (викопування ручним чи механізованим способом, опускання труни у могилу, закопування, формування намогильного насипу);
# надання урни;
# кремація;
# поховання урни з прахом (закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші та одноразове прибирання прилеглої території після поховання).
Спорудження надгробка здійснюється відповідно до опису його зразка, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1963-2003-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 р. N 1963 "Про затвердження Порядку поховання на території України громадянина, померлого на території іноземної держави, та опису зразка надгробка, що безоплатно споруджується на могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною]" .
Вартість ритуальних послуг, визначених для забезпечення безоплатного поховання, не повинна перевищувати середню ціну на відповідні ритуальні послуги, що склалася у відповідному регіоні. Додаткові ритуальні послуги оплачуються виконавцем
волевиявлення або особою, яка зобов'язалася поховати померлого.
Витрати на проведення безоплатного поховання осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Мінсоцполітики за відповідною бюджетною програмою, на підставі договору-замовлення про організацію та проведення поховання, укладеного виконавцем волевиявлення або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, з ритуальною службою чи сільським головою, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавців ритуальних послуг.
Видатки на поховання учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності і осіб з інвалідністю внаслідок війни виділяються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.
Порядок фінансування витрат на поховання або відшкодування витрат на здійснене поховання визначається в установленому порядку місцевими органами виконавчої влади.
* [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою]]
*[[Встановлення факту смерті особи]]
*[[Допомога на поховання]]
* [[Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Накопичувальна система пенсійного страхування

2025-10-24T13:31:29Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3668-17 Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/723-2017-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 року № 723 "Про затвердження плану заходів із запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування на 2017-2018 роки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0022323-12 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 13 червня 2012 року "Система недержавного пенсійного забезпечення"]
== Система пенсійного забезпечення в Україні ==
'''Перший рівень''' - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

'''Другий рівень''' - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - накопичувальна система пенсійного страхування), що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

'''Третій рівень''' - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему '''накопичувального пенсійного забезпечення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n87 стаття 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".]
== Учасники накопичувальної системи ==
Учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є особи, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду виповнилося '''не більш як 35 років''' та які сплачують внески або за яких сплачуються внески до накопичувальної системи пенсійного страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#n9 частина 2 статті 1 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]).

Варто зазначити, що рішенням Конституційного суду України від 20.03.2024 '''Справа № 3-123/2023(229/23) в'''изнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-24#Text]
*Також відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n9:~:text=%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%22%3B статті 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення]» учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування - є фізичні особи, які сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та прийняли рішення про спрямування цих внесків до пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня у порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
== Принципи накопичувального пенсійного забезпечення ==
Накопичувальне пенсійне забезпечення ґрунтується на принципах добровільної та індивідуальної участі.

'''Кожен, хто приймає участь у індивідуальній пенсійній програмі будь-якого виду та тривалості, накопичує пенсію собі персонально.'''
== Система додаткового, недержавного пенсійного забезпечення ==
Третій рівень пенсійної системи створено для формування додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n9:~:text=3.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5,%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. (частина 3 статті 2 Про недержавне пенсійне забезпечення):]

- пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;

- страховиками шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;

- банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n9:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96,%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B Недержавний пенсійний фонд]''' – це фінансова установа, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, основною метою якого є забезпечення одержання людьми додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат. Від 2004 року кожен українець може вкладати гроші в недержавні пенсійні фонди..

Учасники НПФ – це люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до НПФ, а вкладники – це особи, які здійснюють такі внески (самі учасники, їх роботодавці, професійна спілка, об'єднання професійних спілок або члени сім`ї).
*Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n151 статті 7 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення"] учасниками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором відповідно до вимог цього Закону.
== Види недержавних пенсійних фондів ==
'''Корпоративний НПФ''' створюється юридичною особою-роботодавцем або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками чи роботодавцями-платниками такого фонду.

'''Професійний НПФ''' можуть створювати об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути тільки фізичні особи, у яких ознаки їх професійної діяльності співпадають з ознаками, визначеними в статуті фонду (наприклад, працівники металургійної галузі).

'''Відкритий НПФ''' створюється будь-якими юридичними особами, крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів. Учасниками відкритого фонду можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

'''Пенсійні накопичення''' учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків, сплачених самим учасником, його роботодавцем або членами сім'ї, та інвестиційного доходу, отриманого в результаті інвестування коштів. Усі кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду (пенсійні внески та інвестиційний дохід), є власністю учасника НПФ незалежно від того, хто платив внески – сам учасник, його роботодавець або родичі. Тому ніхто інший, крім учасника, не може розпоряджатися цими коштами. Пенсійні кошти учасника можуть успадковуватись його спадкоємцями.
== Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду ==
Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду є складовою частиною єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування, і підлягають спрямуванню до Накопичувального пенсійного фонду в '''таких розмірах''':

♦ у рік запровадження перерахування - 2 відсотки бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановленого для таких учасників;

♦ кожного наступного року - у розмірі, збільшеному на 1 відсоток, до досягнення 7 відсотків і подальшої сплати у зазначеному розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE,%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96. частина третя статті 1 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи").]

При цьому зберігаються і відрахування на солідарну пенсійну систему. Таким чином, при одночасному збереженні і солідарної, і накопичувальної пенсійної системи деяким категоріям громадян доведеться платити більше від 22% + 2% до 22% + 7% податків протягом найближчих років.

Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, нараховуються на суму, передбачену договором про добровільну участь.

Пенсійний фонд України спрямовує страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду на відповідні рахунки на підставі відомостей, поданих платниками єдиного внеску до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

'''Додаткову недержавну пенсію''' можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсійних виплат з НПФ визначається, виходячи з суми накопичених коштів учасника, яка залежить від розміру пенсійних внесків, терміну їх накопичення та розподіленого інвестиційного доходу.
== Куди можна звернутися ==
На сьогоднішній день на території України існує недержавне пенсійне забезпечення, яке '''надається''' деякими '''страховими компаніями'''. В них діють певні програми пенсійного страхування.

Державний нагляд та контроль за діяльністю недержавних пенсійних фондів, адміністраторів пенсійних фондів, осіб, які здійснюють управління активами пенсійних фондів, зберігачів, страхових організацій та банківських установ здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у межах повноважень і в порядку, визначених цим Законом, Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та іншими актами законодавства";
== Старт пенсійної реформи ==
11 жовтня 2017 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"], який дав старт пенсійній реформі.

На виконання вимог закону будуть перераховані та осучаснені всі раніше призначені пенсії за єдиними правилами обрахунку, незалежно від того, у якому році була призначена пенсія за матеріалами пенсійних справ.
== Див. також ==
* [[Трудові пенсії]]
* [[Соціальні пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати

2025-10-24T13:13:34Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]
== Підстави для повернення судового збору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n92 статті 7 Закону України «Про судовий збір»] (далі - Закон), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У першому випадку судовий збір повертається '''в розмірі переплаченої суми'''; в інших випадках - '''повністю'''.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

=== Порядок повернення судового збору ===
Для повернення судового збору потрібно звернутися спочатку до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір з '''заявою про повернення помилково або надмірно сплаченого судового збору'''. Порядок повернення судового збору визначено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106-2011-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету»] визначено, що суди є органами, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодами бюджетної класифікації 22030100 «Судовий збір». Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13#Text Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів], у процесі повернення громадянам таких коштів застосовується система дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство».

7 січня 2025 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1888-24#Text наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606] «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».

Попередньо цим Порядком було передбачено, що до органів Казначейства разом із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом/копією платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, необхідно було подавати ще й засвідчену належним чином копію судового рішення. Наразі така вимога відсутня.

З урахуванням зазначених змін уже з 07 січня 2025 року органи казначейства здійснюють повернення коштів в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом.

Крім попередньо встановлених реквізитів, у своїй заяві щодо повернення коштів з бюджету заявник додатково має зазначати дату та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за винятком помилково зарахованого) та суму коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню).

У свою чергу, суд за заявою платника та наявності підстав формує в системі дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство» із використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства електронне подання про повернення з бюджету судового збору та направляє його на виконання до відповідного органу Казначейства.

У випадку повернення ''помилково'' внесених коштів, розгляд питання про їх повернення здійснюється судом на підставі заяви на повернення коштів із доданим до неї оригіналом /копією документа, що підтверджує сплату коштів.

У випадку ж повернення коштів ''у межах розгляду конкретної судової справ''и питання про їх повернення вирішується судом у процесуальному порядку.

У разі задоволення судом заяви на повернення коштів/судового збору, електронне подання на їх повернення буде формуватися судом після набрання судовим рішенням законної сили.

=== Для повернення помилково сплачених коштів помилково або надміру зарахованого до бюджету судового збору платнику необхідно подати такі документи: ===
# Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню із обов’язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб’єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
# Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подаються до органу, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, або сканована копія зазначених документів, з обов’язковим накладанням електронного підпису платника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», за умови подання такої заяви в електронній формі.
У разі необхідності, довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчену згідно з вимогами Цивільного кодексу України, копію паспорта довіреної особи (у разі повернення коштів довіреній особі).

* [https://docs.google.com/document/d/1MiKmNA7aSYTDli66BZvXNWJ5Y1273zWh/edit Зразок заяви про повернення помилково сплаченого судовго збору]
* [https://docs.google.com/document/d/1fpVpTKJCSTwPeB4afnhUZjqn62O1rJ1r/edit Зразок заяви про повернення судового збору за рішенням/ухвалою суду]

==Пільги щодо сплати судового збору==
'''Відповідно до статті 5 Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n37:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%205.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2015%7D] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:'''
*позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
*позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
*позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
*позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"];
*особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
*позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
*громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
*особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
*особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
*позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
*виборці - у справах про уточнення списку виборців;
*військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;
*учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
*позивачі - у справах у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n199 статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"];
*фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом;
*органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
*позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73 пунктів 19-21 частини першої статті 6] Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
*засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4115 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України], у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
* заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
*позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
*позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"];
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n77 пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
*Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;
*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* позивачі – за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб’єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Особа, позбавлена звання Герой України, втрачає право на пільгу щодо сплати судового збору, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n241 пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].

==Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати==
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов стаття 8 ЗУ «Про судовий збір» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n99:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96%D0%B9%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96.]
*розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу;
*позивачами є:
#військовослужбовці;
#батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
#одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
#члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
#особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
*предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Відповідно до пункту 29 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10] єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 Цивільно процесуального кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6106:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.,%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D1%94%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8.] повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n99:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D1%96%D0%B9%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96.] сторона, яка просить суд звільнити або зменшити судовий збір та має незадовільне матеріальне становище та для документального підтвердження може подати наступні документи:
*форму [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Форма_ОК-5_та_форма_ОК-7:_отримання_та_використання ОК-5] або [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Форма_ОК-5_та_форма_ОК-7:_отримання_та_використання ОК-7]. Отримати можливо: онлайн на [https://diia.gov.ua/searchresult?key=ок%205 порталі ДІЯ], [https://uk.wikipedia.org/wiki/Дія_(сервіс) мобільному додатку ДІЯ,] [https://portal.pfu.gov.ua вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду] чи звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України [https://www.pfu.gov.ua/] з оригіналами паспорта та реєстраційного номера картки платника податків, у випадку отримання онлайн форм їх слід роздрукувати);
*відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів і утриманих податків. Отримати можна онлайн в [https://cabinet.tax.gov.ua/login Електронному кабінеті ДПСУ] чи звернутися до податкового органу з оригіналами паспорта та реєстраційного номера картки платника податків і заповнити заяву. Термін видачі відомостей: три робочих дні з дня звернення.
Також слід зазначити, що '''відсутність доходу за минулий рік є підставою для звільнення від сплати судового збору'''. Ця позиція викладена в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508324 ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2019 року у справі № 761/12145/17], відповідно до якої право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n328:~:text=%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AF%206%0A%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0.], '''не є абсолютним''': воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він '''повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець'''. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n328:~:text=%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AF%206%0A%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0.], якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_030 рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»] '''сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду''', ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету у суду є усі підстави для задоволення вказаного вище клопотання.
==Див. також ==
*[[Порядок сплати судового збору]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок призначення та виплати стипендії

2025-10-07T07:50:19Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15 Постанова Верховної Ради України від від 24 жовтня 2002 року № 218-IV "Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей"]

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047 "Про розміри стипендій у державних та комунальних закладах освіти, наукових установах"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 "Деякі питання стипендіального забезпечення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2022 року №796 "Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1994 року №744 "Про затвердження Положення про порядок призначення академічних стипендій Президента України студентам вищих навчальних закладів та аспірантам"]
== Хто має право на отримання стипендії? ==
Відповідно до Порядку призначення і виплати стипендій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11] особи, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету, а саме:
# учні денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів, крім учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів при установах виконання покарань;
# студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів I—IV рівня акредитації (наукових установ), крім осіб, які навчаються за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням Нацдержслужби;
# курсанти денної форми навчання невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту;
# учні VIII—XII класів державних середніх спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів);
# учні I—II курсів училищ фізичної культури, студентів I—II курсів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного;
# слухачів підготовчих відділень музичних вищих навчальних закладів та студій підготовки акторських кадрів
# клінічні ординатори;
# аспіранти і докторанти, які навчаються за денною формою навчання (з відривом від виробництва);
# курсанти, слухачі та ад'юнкти вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів — у частині призначення академічних стипендій, зазначених у підпункті 1 пункту 12 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 (далі - Порядок) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11]
Учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам, докторантам з числа іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, яким надано статус біженця в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі, коли здобуття ними вищої освіти здійснюється в межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються в державних або комунальних навчальних закладах відповідно до міжнародних договорів України або актів Кабінету Міністрів України, здійснюються відповідно до зазначених документів.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються у вищих навчальних закладах України згідно з угодами між такими закладами про міжнародну академічну мобільність, можуть здійснюватися за рахунок власних надходжень відповідного навчального закладу (пункт 3 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=3.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] .

== Види стипендій ==
*'''академічні (пункт 12 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=12.%20%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC.] :'''
# стипендії, засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі іменні), які призначаються учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам, а також курсантам, слухачам та ад’юнктам вищих військових закладів освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти за результатами навчання за певним освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами;
# ординарні (звичайні) академічні стипендії;
# стипендії у підвищеному розмірі:
учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які досягли особливих успіхів у навчанні; студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями)), визначеними переліком спеціальностей (предметних спеціалізацій, предметних спеціальностей) галузей, для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій, затвердженим у встановленому порядку.

У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.
*'''соціальні''' — на підставі законів, що встановлюють державні пільги і гарантії щодо призначення соціальних стипендій для окремих категорій громадян (пункт 4 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=2)%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD.]).
== Хто приймає рішення про призначення стипендії? ==
Правила призначення академічних стипендій у відповідному закладі освіти розробляються відповідно до Порядку, затверджуються його вченою (педагогічною) радою за погодженням з органом студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією здобувачів освіти, а також оприлюднюються не пізніше ніж за тиждень до початку навчального семестру.

Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, лікарям-резидентам, асистентам-стажистам та аспірантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника закладу освіти утворюються стипендіальні комісії. При цьому кількість осіб, які представляють у стипендіальній комісії органи студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються, повинна становити ''не менше ніж 50 відсотків складу'' стипендіальної комісії (пункт 5 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] ).

За поданням стипендіальної комісії керівник закладу освіти затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії, в разі, коли рішення стипендіальної комісії не суперечить вимогам законодавства та правилам призначення стипендій відповідного закладу освіти.
== Підстави виплати академічної стипендії ==
Заклади фахової передвищої, вищої освіти у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, призначають академічні стипендії студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти згідно з рейтингом успішності (далі - рейтинг), що складається на підставі об’єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої, вищої освіти з кожного освітнього компонента і до якого включаються всі студенти, курсанти невійськового закладу фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються на певному факультеті, в навчально-науковому інституті (відділенні) за денною формою здобуття освіти за відповідними курсом та спеціальністю (предметною спеціальністю, спеціалізацією). (пункт 13 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=13.%20%D0%92%D0%B8%D1%89%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] )

Затвердження і оприлюднення порядку формування рейтингу здійснюється не пізніше ніж за тиждень до початку нового навчального року. Протягом навчального року зміни до '''такого порядку не вносяться.'''
== Підстави та порядок виплати соціальної стипендії ==
Відповідно до пункту 20 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=20.%20%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97.] соціальна стипендія в обов'язковому порядку виплачується студентам і курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти , які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості*, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу та належать до однієї з таких категорій:
* діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти);
* особи, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають пільги під час призначення стипендії;
* особи, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"] мають право на призначення соціальних стипендій;
* особи, яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"] гарантується призначення соціальної стипендії.
'''Право на соціальні стипендії мають:'''

студенти (курсанти), які навчаються на підставі державного замовлення у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці, із числа:

1) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n845 статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n964 статті 62 Закону України “Про вищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”;]

2) осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”];

3) осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до статей 20-22 і 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;]

4) шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;]

5) осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”];

6) осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту]” та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];

7) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення; дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули/померли (до закінчення такими дітьми навчання у відповідному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n142 статті 13 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”];

8) дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];

9) дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”], а саме:

- які перемістилися з територій, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку;

- в яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня, непридатного для проживання), інформацію про яке внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

При цьому належність населеного пункту до відповідної територіальної громади, включеної до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, визначається згідно з адміністративними центрами та територіями територіальних громад відповідних областей, визначених Кабінетом Міністрів України;

___________________ 
* протягом навчального семестру до початку поточного семестрового контролю, визначеного навчальним планом, особа з будь-якого навчального предмета (дисципліни) набрала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання; 
під час семестрового контролю з будь-якого навчального предмета (дисципліни) особа отримала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Студентам, крім тих, що навчаються (продовжують навчання) за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням [https://nads.gov.ua/ Національного агентства з питань державної службиУкраїни] та курсантам невійськових закладів фахової перед вищої та вищої освіти, цивільної авіації, морського і річкового транспорту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 соціальна стипендія] призначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].
|}
Особи, які вперше претендують або поновлюють право на призначення соціальної стипендії, подають до стипендіальної комісії у встановленому порядку відповідне ''письмове звернення'' із зазначенням дати та документи, що підтверджують їх право на отримання пільг та гарантій на стипендіальне забезпечення згідно з нормативно-правовими актами (наприклад, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; посвідчення дитини з інвалідністю тощо). Якщо стипендіальна комісія вперше розглядає питання про призначення особі соціальної стипендії і при цьому заявник має право на призначення соціальної стипендії одночасно за кількома підставами, за вільним вибором особи у письмовому зверненні зазначається ''тільки одна підстава для призначення тільки однієї соціальної стипендії (пункт 21 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=21.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96,%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.]'' . Натомість діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа, а також студенти (курсанти), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, можуть отримувати одночасно соціальну стипендію та академічну стипендію, у разі якщо особа, за свої високі навчальні досягнення увійшла до рейтингу та пройшла на академічну стипендію.

Стипендіальна комісія протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового звернення приймає рішення щодо наявності в особи права на отримання стипендії. У разі прийняття стипендіальною комісією позитивного рішення відповідна соціальна стипендія виплачується з дати звернення.

'''З 1 липня 2025 року функції щодо виплати соціальної стипендії покладено на органи Пенсійного фонду України.'''

== Термін та розміри виплати стипендій ==
Стипендії виплачуються '''один раз на місяць'''.

Розмір ''академічних стипендій'' визначається виходячи з установленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постановою Кабінетом Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047] розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії та з урахуванням типу навчального закладу, умов навчання, спеціальності (напряму підготовки), успішності стипендіата.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF#n13 Розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії:]'''

-для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти - 1250 гривень на місяць;

-для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр”, крім тих, що навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1510 гривень на місяць;

-для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр” за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1930 гривень на місяць;

-для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр”, крім тих, що навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 2000 гривень на місяць;

-для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр” за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 2550 гривень на місяць.

''У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF#n13:~:text=2.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202020%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%7D Розмір соціальної стипендії:]'''

Розмір ''соціальної стипендії'' для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти):
* для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
* для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постанова Кабінеу Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047]).
Для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями) (у галузях знань освіта, математичні, природничі, технічні науки), встановлюється підвищений розмір академічної стипендії. Перелік таких спеціальностей (спеціалізацій) та розмір підвищення визначаються Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n964 частина 6 статті 62 Закону України "Про вищу освіту"] ).

== Порядок призначення і виплати соціальних стипендій Верховної Ради України (ВРУ) та Президента України здобувачам фахової передвищої та вищої освіти. ==
15 липня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти» №796 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-%D0%BF#Text] , що затверджує Порядок призначення і виплати соціальних стипендій ВРУ для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти.

Розмір соціальних стипендій підвищено для дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей, а також дітей із малозабезпечених сімей.

Відповідно до ухваленого рішення, право на отримання соціальних стипендій ВРУ мають студенти (курсанти) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за державним замовленням за денною формою здобуття освіти, з числа:

* дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей;
* осіб, які в період навчання у віці 18-23 років залишилися без батьків (батьки яких померли, оголошені померлими, загинули або зникли безвісти);
* студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»].

'''Розмір соціальних стипендій Верховної Ради України'''

Для дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей, які навчаються в закладах фахової передвищої та вищої освіти:

* студентам (курсантам) закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;
* студентам (курсантам) закладів освіти, які є особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, або особами, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;

Студентам закладів фахової передвищої та вищої освіти з сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»]

* які навчаються у закладах фахової передвищої освіти – 1 335 грн;
* які навчаються у закладах вищої освіти ‒ 1 770 грн.

Соціальні стипендії Верховної Ради України можуть отримати студенти, які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання та включені до рейтингу успішності.

Зазначені стипендії призначаються та виплачуються додатково до інших стипендій або грантів, призначених фізичними або юридичними особами (зокрема й академічної або соціальної стипендії, призначеної закладом освіти), державної допомоги, наданої відповідно до законодавства.

'''Академічні стипендії Президента України'''

Академічні стипендії Президента України призначаються студентам-відмінникам вищих навчальних закладів України та аспірантам, які найбільш відзначилися в навчальній та науковій роботі.

Розмір академічної стипендії Президента України:

* для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти - 6320 гривень на місяць;

* для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр”, - 7600 гривень на місяць;

* для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр”, - 10000 гривень на місяць;

* для аспірантів - 23700 гривень на місяць.

Кандидати на отримання академічної стипендії Президента України висуваються вченими (педагогічними) радами вищих навчальних закладів.

Одній особі одночасно може бути призначено не більше однієї премії та однієї стипендії Президента України. У разі коли стипендіат має право на призначення кількох стипендій Президента України, виплачується одна - більша за розміром.

== Див.також ==
* [[Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]

Відеоспостереження на робочому місці

2025-10-07T07:24:35Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права для українських судів під час розгляду справ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закон України «Про захист персональних даних»]
== Поняття та основні засади відеоспостереження на робочому місці ==
Якщо керівник підприємства зацікавлений в контролі за поведінкою працівника на робочому місці для того, щоб виключити несумлінне виконання службових обов’язків, неправомірне використання майна роботодавця в особистих цілях, йому потрібно отримати письмову згоду працівника на відеозйомку.

'''Відеозйомка на робочому місті''' – це збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.

Однак, відеозйомка на робочому місці може здійснюватися не лише з метою збору особистої інформації, що стосується особистого життя, а й у зв’язку з професійною діяльністю (збереження майна, охорона праці). Щоб таке відеоспостереження вважалося законним, у локальних нормативно-правових актах має бути чітко визначена його мета та порядок проведення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4263 ст. 32 Конституції України], ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17/conv#n116 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»)].

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України]:

# фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
# фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
# знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n340 статті 8] проголошує Право на повагу до приватного і сімейного життя:
* кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
* органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
'''Не правильним є твердження роботодавців, що приватне життя співробітника закінчується з того часу коли він приходить на роботу. Адже, згідно з постановою Європейського суду із прав людини від 24 червня 2004 р. кожна людина має свою особисту зону інтересів, що є недоторканною навіть у робочий час.'''
== Відеоспостереження роботодавцем за своїми працівниками ==
Відеоспостереження працівників на робочому місці можливе лише за письмовою згодою особи на його проведення це є пріоритетним варіантом, адже чинний Кодекс законів про працю України зобов’язує роботодавця проінформувати працівника «під розписку» про умови праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n175 ч. 1 ст. 29 Кодексу законів про працю] ), до яких цілком можна віднести відеозйомку працівника на робочому місті.

А також такі умови праці повинні відображатись у правилах внутрішнього трудового розпорядку. В іншому випадку воно є незаконним'''.'''

'''Що потрібно зробити роботодавцю для того, щоб встановити відеонагляд:'''
* прийняти наказ про організацію відеоспостереження. З таким наказом потрібно ознайомити всіх працівників, таким чином поінформувати про відеоспостереження;
* включити пункт у Правила внутрішнього трудового розпорядку про функціонування системи відеоспостереження;
* у приміщенні, у якому проводиться відеоспостереження, повинні бути попереджуючі таблички на видному місці;
* працівники, що обслуговують систему відеоспостереження, в обов’язковому порядку повинні бути ознайомленні з розробленим роботодавцем Положенням про захист персональних даних, щоб уникнути розголошення персональної інформації про співробітників.
Якщо роботодавець знехтував правилами, встановлені системи відеоспостереження, результати її роботи можуть вважатися незаконними й можуть оскаржуватися робітниками в суді.

Відповідно до українського законодавства, більшість камер прихованого відео спостереження вважаються спеціальним технічним обладнанням, і користування ним регламентується в Кримінальному кодексі України

Згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність. Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. Зазначені дії вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2480 ст. 359 Кримінального кодексу України] ).

'''Заборонено встановлювати камери в туалетних кімнатах, душових, роздягальнях для персоналу, примірочних кабінах та інших місцях, де людина може розраховувати на приватність.'''

== Судова практика ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12#Text Рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012], де досліджувалися питання про те, що слід розуміти під інформацією про особисте життя, а також чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте життя, особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, відповідно до положень статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»], є джерелом права для українських судів під час розгляду справ.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80200077 Рішення Приморського районного суду м.Маріуполя у справі №266/7343/18], Позивач – машиніст тепловозу в цеху експлуатації управління залізничного транспорту – звернувся з позовом до роботодавця (металургійного комбінату), де просив суд визнати дії щодо встановлення відеокамер на робочому місці без його згоди незаконними та стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди, яку позивач оцінив у 120 000 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що "встановлене відео- та аудіо- фіксування викликало в нього моральне напруження, та почуття психологічного дискомфорту".

'''Суд частково задовольнив''' позовні вимоги, визнавши незаконними дії роботодавця щодо встановлення на робочому місці відеокамер та мікрофонів для проведення відео- та аудіофіксації робочого місця, а також визначивши розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 20 000 грн.

'''Апеляційну скаргу''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81320956] Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року скасувати. з огляду на те, що позивачеві вже було відомо про встановлення засобів контролю робочого процесу, як відео зйомка, внаслідок неповного з’ясування судом обставин у справі, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

'''У справі «Лопез Рібальда та інші проти Іспанії» (Lуpez Ribalda and Others v. Spain)''' Заявники працювали касирами та продавцями-консультантами в супермаркеті. Щоб розслідувати ймовірну крадіжку товарів, їхній роботодавець вирішив встановити камери відеоспостереження. Деякі камери, встановлені для запису входів і виходів з магазину, знаходилися на видних місцях, тоді як інші, спрямовані на касову зону і касирів, були приховані. Національне законодавство містить адекватну та чітку правову базу, яка вимагає від особи, відповідальної за систему відеоспостереження (навіть у громадських місцях), попередньо повідомити про це тих, хто перебуває в зоні дії системи. Однак, заявник був поінформований лише про видимі камери, але не про приховані. Відеоспостереження тривало протягом 10 днів, але було припинено, коли на відеозаписах було зафіксовано, що заявники крадуть товари. Заявники були звільнені на підставі відеозапису. Велика палата постановила, що порушення статті 8 Конвенції не було.

== Висновок ==
Встановлення відеокамер на робочому місці повинно мати законну підставу та обґрунтовану мету. Відеозйомка повинна проводитися відкрито, а працівники мають бути належним чином повідомлені про те, що відбувається відеоспостереження. Варто звернути особливу увагу – робоче місце не знаходиться осторонь від особистого життя людини!

Також не можна залишити поза увагою, шо роботодавці користуючись ситуацією на ринку праці, нерідко використовують засоби відеоспостереження виключно аби домогтися більшої інтенсивності праці від працівників, але не забезпечують умови праці, необхідні для виконання роботи, зокрема вимоги з охорони праці, шо підтверджується матеріалами розслідування нещасних випадків на виробництві.

Відеоспостереження на робочому місці може мати позитивні наслідки, якщо воно здійснюватиметься за взаємної згоди сторін трудового договору в цілях удосконалення трудових процесів, підвищення продуктивності праці, забезпечення контролю за дотриманням норм з охорони праці та ін. Важливим є врегулювання питання на законодавчому рівні, в тому числі включення норм, покликаних захистити працівника, зокрема встановлення обов’язку роботодавця надавати дані з камер відеоспостереження у разі нещасного випадку, у разі оскарження працівником факту неукладення трудового договору після допуску до виконання роботи, у разі скарги щодо порушення роботодавцем норм з охорони праці, на підтвердження факту виконання надурочних робіт для вирішення спору про їх оплату.

Порядок призначення та виплати стипендії

2025-10-02T09:43:32Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15 Постанова Верховної Ради України від від 24 жовтня 2002 року № 218-IV "Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей"]

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047 "Про розміри стипендій у державних та комунальних закладах освіти, наукових установах"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 "Деякі питання стипендіального забезпечення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2022 року №796 "Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1994 року №744 "Про затвердження Положення про порядок призначення академічних стипендій Президента України студентам вищих навчальних закладів та аспірантам"]
== Хто має право на отримання стипендії? ==
Відповідно до Порядку призначення і виплати стипендій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11] особи, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету, а саме:
# учні денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів, крім учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів при установах виконання покарань;
# студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів I—IV рівня акредитації (наукових установ), крім осіб, які навчаються за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням Нацдержслужби;
# курсанти денної форми навчання невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту;
# учні VIII—XII класів державних середніх спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів);
# учні I—II курсів училищ фізичної культури, студентів I—II курсів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного;
# слухачів підготовчих відділень музичних вищих навчальних закладів та студій підготовки акторських кадрів
# клінічні ординатори;
# аспіранти і докторанти, які навчаються за денною формою навчання (з відривом від виробництва);
# курсанти, слухачі та ад'юнкти вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів — у частині призначення академічних стипендій, зазначених у підпункті 1 пункту 12 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 (далі - Порядок) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11]
Учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам, докторантам з числа іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, яким надано статус біженця в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі, коли здобуття ними вищої освіти здійснюється в межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються в державних або комунальних навчальних закладах відповідно до міжнародних договорів України або актів Кабінету Міністрів України, здійснюються відповідно до зазначених документів.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються у вищих навчальних закладах України згідно з угодами між такими закладами про міжнародну академічну мобільність, можуть здійснюватися за рахунок власних надходжень відповідного навчального закладу (пункт 3 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=3.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] .

== Види стипендій ==
*'''академічні (пункт 12 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=12.%20%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC.] :'''
# стипендії, засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі іменні), які призначаються учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам, а також курсантам, слухачам та ад’юнктам вищих військових закладів освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти за результатами навчання за певним освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами;
# ординарні (звичайні) академічні стипендії;
# стипендії у підвищеному розмірі:
учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які досягли особливих успіхів у навчанні; студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями)), визначеними переліком спеціальностей (предметних спеціалізацій, предметних спеціальностей) галузей, для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій, затвердженим у встановленому порядку.

У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.
*'''соціальні''' — на підставі законів, що встановлюють державні пільги і гарантії щодо призначення соціальних стипендій для окремих категорій громадян (пункт 4 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=2)%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD.]).
== Хто приймає рішення про призначення стипендії? ==
Правила призначення академічних стипендій у відповідному закладі освіти розробляються відповідно до Порядку, затверджуються його вченою (педагогічною) радою за погодженням з органом студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією здобувачів освіти, а також оприлюднюються не пізніше ніж за тиждень до початку навчального семестру.

Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, лікарям-резидентам, асистентам-стажистам та аспірантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника закладу освіти утворюються стипендіальні комісії. При цьому кількість осіб, які представляють у стипендіальній комісії органи студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються, повинна становити ''не менше ніж 50 відсотків складу'' стипендіальної комісії (пункт 5 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] ).

За поданням стипендіальної комісії керівник закладу освіти затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії, в разі, коли рішення стипендіальної комісії не суперечить вимогам законодавства та правилам призначення стипендій відповідного закладу освіти.
== Підстави виплати академічної стипендії ==
Заклади фахової передвищої, вищої освіти у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, призначають академічні стипендії студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти згідно з рейтингом успішності (далі - рейтинг), що складається на підставі об’єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої, вищої освіти з кожного освітнього компонента і до якого включаються всі студенти, курсанти невійськового закладу фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються на певному факультеті, в навчально-науковому інституті (відділенні) за денною формою здобуття освіти за відповідними курсом та спеціальністю (предметною спеціальністю, спеціалізацією). (пункт 13 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=13.%20%D0%92%D0%B8%D1%89%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] )

Затвердження і оприлюднення порядку формування рейтингу здійснюється не пізніше ніж за тиждень до початку нового навчального року. Протягом навчального року зміни до '''такого порядку не вносяться.'''
== Підстави та порядок виплати соціальної стипендії ==
Відповідно до пункту 20 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=20.%20%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97.] соціальна стипендія в обов'язковому порядку виплачується студентам і курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти , які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості*, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу та належать до однієї з таких категорій:
* діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти);
* особи, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають пільги під час призначення стипендії;
* особи, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"] мають право на призначення соціальних стипендій;
* особи, яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"] гарантується призначення соціальної стипендії.
'''Право на соціальні стипендії мають:'''

студенти (курсанти), які навчаються на підставі державного замовлення у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці, із числа:

1) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n845 статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n964 статті 62 Закону України “Про вищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”;]

2) осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”];

3) осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до статей 20-22 і 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;]

4) шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;]

5) осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”];

6) осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту]” та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];

7) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення; дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули/померли (до закінчення такими дітьми навчання у відповідному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n142 статті 13 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”];

8) дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];

9) дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”], а саме:

- які перемістилися з територій, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку;

- в яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня, непридатного для проживання), інформацію про яке внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

При цьому належність населеного пункту до відповідної територіальної громади, включеної до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, визначається згідно з адміністративними центрами та територіями територіальних громад відповідних областей, визначених Кабінетом Міністрів України;

___________________ 
* протягом навчального семестру до початку поточного семестрового контролю, визначеного навчальним планом, особа з будь-якого навчального предмета (дисципліни) набрала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання; 
під час семестрового контролю з будь-якого навчального предмета (дисципліни) особа отримала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Студентам, крім тих, що навчаються (продовжують навчання) за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням [https://nads.gov.ua/ Національного агентства з питань державної службиУкраїни] та курсантам невійськових закладів фахової перед вищої та вищої освіти, цивільної авіації, морського і річкового транспорту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 соціальна стипендія] призначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].
|}
Особи, які вперше претендують або поновлюють право на призначення соціальної стипендії, подають до стипендіальної комісії у встановленому порядку відповідне ''письмове звернення'' із зазначенням дати та документи, що підтверджують їх право на отримання пільг та гарантій на стипендіальне забезпечення згідно з нормативно-правовими актами (наприклад, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; посвідчення дитини з інвалідністю тощо). Якщо стипендіальна комісія вперше розглядає питання про призначення особі соціальної стипендії і при цьому заявник має право на призначення соціальної стипендії одночасно за кількома підставами, за вільним вибором особи у письмовому зверненні зазначається ''тільки одна підстава для призначення тільки однієї соціальної стипендії (пункт 21 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=21.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96,%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.]'' . Натомість діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа, а також студенти (курсанти), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, можуть отримувати одночасно соціальну стипендію та академічну стипендію, у разі якщо особа, за свої високі навчальні досягнення увійшла до рейтингу та пройшла на академічну стипендію.

Стипендіальна комісія протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового звернення приймає рішення щодо наявності в особи права на отримання стипендії. У разі прийняття стипендіальною комісією позитивного рішення відповідна соціальна стипендія виплачується з дати звернення.

'''З 1 липня 2025 року функції щодо виплати соціальної стипендії покладено на органи Пенсійного фонду України.'''

== Термін та розміри виплати стипендій ==
Стипендії виплачуються '''один раз на місяць'''.

Розмір ''академічних стипендій'' визначається виходячи з установленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постановою Кабінетом Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047] розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії та з урахуванням типу навчального закладу, умов навчання, спеціальності (напряму підготовки), успішності стипендіата.

'''Розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії:'''

-для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти - 1250 гривень на місяць;

-для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр”, крім тих, що навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1510 гривень на місяць;

-для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр” за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1930 гривень на місяць;

-для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр”, крім тих, що навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 2000 гривень на місяць;

-для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр” за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 2550 гривень на місяць.

''У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.''

'''Розмір соціальної стипендії:'''

Розмір ''соціальної стипендії'' для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти):
* для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
* для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постанова Кабінеу Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047]).
Для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями) (у галузях знань освіта, математичні, природничі, технічні науки), встановлюється підвищений розмір академічної стипендії. Перелік таких спеціальностей (спеціалізацій) та розмір підвищення визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 62 ЗУ "Про вищу освіту" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n964:~:text=6.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ).

== Порядок призначення і виплати соціальних стипендій Верховної Ради України (ВРУ) та Президента України здобувачам фахової передвищої та вищої освіти. ==
15 липня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти» №796 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-%D0%BF#Text] , що затверджує Порядок призначення і виплати соціальних стипендій ВРУ для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти.

Розмір соціальних стипендій підвищено для дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей, а також дітей із малозабезпечених сімей.

Відповідно до ухваленого рішення, право на отримання соціальних стипендій ВРУ мають студенти (курсанти) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за державним замовленням за денною формою здобуття освіти, з числа:

* дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей;
* осіб, які в період навчання у віці 18-23 років залишилися без батьків (батьки яких померли, оголошені померлими, загинули або зникли безвісти);
* студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»].

'''Розмір соціальних стипендій Верховної Ради України'''

Для дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей, які навчаються в закладах фахової передвищої та вищої освіти:

* студентам (курсантам) закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;
* студентам (курсантам) закладів освіти, які є особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, або особами, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;

Студентам закладів фахової передвищої та вищої освіти з сімей, які отримують допомогу відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text] :

* які навчаються у закладах фахової передвищої освіти – 1 335 грн;
* які навчаються у закладах вищої освіти ‒ 1 770 грн.

Соціальні стипендії Верховної Ради України можуть отримати студенти, які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання та включені до рейтингу успішності.

Зазначені стипендії призначаються та виплачуються додатково до інших стипендій або грантів, призначених фізичними або юридичними особами (зокрема й академічної або соціальної стипендії, призначеної закладом освіти), державної допомоги, наданої відповідно до законодавства.

'''Академічні стипендії Президента України'''

Академічні стипендії Президента України призначаються студентам-відмінникам вищих навчальних закладів України та аспірантам, які найбільш відзначилися в навчальній та науковій роботі.

Розмір академічної стипендії Президента України:

* для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти - 6320 гривень на місяць;

* для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр”, - 7600 гривень на місяць;

* для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр”, - 10000 гривень на місяць;

* для аспірантів - 23700 гривень на місяць.

Кандидати на отримання академічної стипендії Президента України висуваються вченими (педагогічними) радами вищих навчальних закладів.

Одній особі одночасно може бути призначено не більше однієї премії та однієї стипендії Президента України. У разі коли стипендіат має право на призначення кількох стипендій Президента України, виплачується одна - більша за розміром.

== Див.також ==
* [[Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок призначення та виплати стипендії

2025-09-30T13:09:09Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15 Постанова Верховної Ради України від від 24 жовтня 2002 року № 218-IV "Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей"]

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047 "Про розміри стипендій у державних та комунальних закладах освіти, наукових установах"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 "Деякі питання стипендіального забезпечення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2022 року №796 "Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1994 року №744 "Про затвердження Положення про порядок призначення академічних стипендій Президента України студентам вищих навчальних закладів та аспірантам"]
== Хто має право на отримання стипендії? ==
Відповідно до Порядку призначення і виплати стипендій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11] особи, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету, а саме:
# учні денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів, крім учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів при установах виконання покарань;
# студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів I—IV рівня акредитації (наукових установ), крім осіб, які навчаються за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням Нацдержслужби;
# курсанти денної форми навчання невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту;
# учні VIII—XII класів державних середніх спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів);
# учні I—II курсів училищ фізичної культури, студентів I—II курсів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного;
# слухачів підготовчих відділень музичних вищих навчальних закладів та студій підготовки акторських кадрів
# клінічні ординатори;
# аспіранти і докторанти, які навчаються за денною формою навчання (з відривом від виробництва);
# курсанти, слухачі та ад'юнкти вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів — у частині призначення академічних стипендій, зазначених у підпункті 1 пункту 12 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 (далі - Порядок) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11]
Учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам, докторантам з числа іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, яким надано статус біженця в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі, коли здобуття ними вищої освіти здійснюється в межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються в державних або комунальних навчальних закладах відповідно до міжнародних договорів України або актів Кабінету Міністрів України, здійснюються відповідно до зазначених документів.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються у вищих навчальних закладах України згідно з угодами між такими закладами про міжнародну академічну мобільність, можуть здійснюватися за рахунок власних надходжень відповідного навчального закладу (пункт 3 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=3.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] .

== Види стипендій ==
*'''академічні (пункт 12 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=12.%20%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC.] :'''
# стипендії, засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі іменні), які призначаються учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам, а також курсантам, слухачам та ад’юнктам вищих військових закладів освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти за результатами навчання за певним освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами;
# ординарні (звичайні) академічні стипендії;
# стипендії у підвищеному розмірі:
учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які досягли особливих успіхів у навчанні; студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями)), визначеними переліком спеціальностей (предметних спеціалізацій, предметних спеціальностей) галузей, для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій, затвердженим у встановленому порядку.

У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.
*'''соціальні''' — на підставі законів, що встановлюють державні пільги і гарантії щодо призначення соціальних стипендій для окремих категорій громадян (пункт 4 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=2)%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD.]).
== Хто приймає рішення про призначення стипендії? ==
Правила призначення академічних стипендій у відповідному закладі освіти розробляються відповідно до Порядку, затверджуються його вченою (педагогічною) радою за погодженням з органом студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією здобувачів освіти, а також оприлюднюються не пізніше ніж за тиждень до початку навчального семестру.

Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, лікарям-резидентам, асистентам-стажистам та аспірантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника закладу освіти утворюються стипендіальні комісії. При цьому кількість осіб, які представляють у стипендіальній комісії органи студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються, повинна становити ''не менше ніж 50 відсотків складу'' стипендіальної комісії (пункт 5 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] ).

За поданням стипендіальної комісії керівник закладу освіти затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії, в разі, коли рішення стипендіальної комісії не суперечить вимогам законодавства та правилам призначення стипендій відповідного закладу освіти.
== Підстави виплати академічної стипендії ==
Заклади фахової передвищої, вищої освіти у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, призначають академічні стипендії студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти згідно з рейтингом успішності (далі - рейтинг), що складається на підставі об’єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої, вищої освіти з кожного освітнього компонента і до якого включаються всі студенти, курсанти невійськового закладу фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються на певному факультеті, в навчально-науковому інституті (відділенні) за денною формою здобуття освіти за відповідними курсом та спеціальністю (предметною спеціальністю, спеціалізацією). (пункт 13 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=13.%20%D0%92%D0%B8%D1%89%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] )

Затвердження і оприлюднення порядку формування рейтингу здійснюється не пізніше ніж за тиждень до початку нового навчального року. Протягом навчального року зміни до '''такого порядку не вносяться.'''
== Підстави та порядок виплати соціальної стипендії ==
Відповідно до пункту 20 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=20.%20%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97.] соціальна стипендія в обов'язковому порядку виплачується студентам і курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти , які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості*, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу та належать до однієї з таких категорій:
* діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти);
* особи, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають пільги під час призначення стипендії;
* особи, які відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"] мають право на призначення соціальних стипендій;
* особи, яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"] гарантується призначення соціальної стипендії.
'''Право на соціальні стипендії мають:'''

студенти (курсанти), які навчаються на підставі державного замовлення у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці, із числа:

1) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n845 статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n964 статті 62 Закону України “Про вищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”;]

2) осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”];

3) осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до статей 20-22 і 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;]

4) шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;]

5) осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”];

5) осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту]” та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];

6) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення; дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули/померли (до закінчення такими дітьми навчання у відповідному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n142 статті 13 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”];

7) дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];

8) дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”], а саме:

- які перемістилися з територій, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку;

- в яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня, непридатного для проживання), інформацію про яке внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

При цьому належність населеного пункту до відповідної територіальної громади, включеної до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, визначається згідно з адміністративними центрами та територіями територіальних громад відповідних областей, визначених Кабінетом Міністрів України;

___________________ 
* протягом навчального семестру до початку поточного семестрового контролю, визначеного навчальним планом, особа з будь-якого навчального предмета (дисципліни) набрала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання; 
під час семестрового контролю з будь-якого навчального предмета (дисципліни) особа отримала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Студентам, крім тих, що навчаються (продовжують навчання) за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням [https://nads.gov.ua/ Національного агентства з питань державної службиУкраїни] та курсантам невійськових закладів фахової перед вищої та вищої освіти, цивільної авіації, морського і річкового транспорту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 соціальна стипендія] призначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].
|}
Особи, які вперше претендують або поновлюють право на призначення соціальної стипендії, подають до стипендіальної комісії у встановленому порядку відповідне ''письмове звернення'' із зазначенням дати та документи, що підтверджують їх право на отримання пільг та гарантій на стипендіальне забезпечення згідно з нормативно-правовими актами (наприклад, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; посвідчення дитини з інвалідністю тощо). Якщо стипендіальна комісія вперше розглядає питання про призначення особі соціальної стипендії і при цьому заявник має право на призначення соціальної стипендії одночасно за кількома підставами, за вільним вибором особи у письмовому зверненні зазначається ''тільки одна підстава для призначення тільки однієї соціальної стипендії (пункт 21 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=21.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96,%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.]'' . Натомість діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа, а також студенти (курсанти), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, можуть отримувати одночасно соціальну стипендію та академічну стипендію, у разі якщо особа, за свої високі навчальні досягнення увійшла до рейтингу та пройшла на академічну стипендію.

Стипендіальна комісія протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового звернення приймає рішення щодо наявності в особи права на отримання стипендії. У разі прийняття стипендіальною комісією позитивного рішення відповідна соціальна стипендія виплачується з дати звернення.

'''З 1 липня 2025 року функції щодо виплати соціальної стипендії покладено на органи Пенсійного фонду України.'''

== Термін та розміри виплати стипендій ==
Стипендії виплачуються '''один раз на місяць'''.

Розмір ''академічних стипендій'' визначається виходячи з установленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постановою Кабінетом Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047] розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії та з урахуванням типу навчального закладу, умов навчання, спеціальності (напряму підготовки), успішності стипендіата.

'''Розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії:'''

-для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти - 1250 гривень на місяць;

-для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр”, крім тих, що навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1510 гривень на місяць;

-для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр” за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1930 гривень на місяць;

-для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр”, крім тих, що навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 2000 гривень на місяць;

-для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр” за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 2550 гривень на місяць.

''У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.''

'''Розмір соціальної стипендії:'''

Розмір ''соціальної стипендії'' для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти):
* для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
* для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постанова Кабінеу Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047]).
Для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями) (у галузях знань освіта, математичні, природничі, технічні науки), встановлюється підвищений розмір академічної стипендії. Перелік таких спеціальностей (спеціалізацій) та розмір підвищення визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 62 ЗУ "Про вищу освіту" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n964:~:text=6.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ).

== Порядок призначення і виплати соціальних стипендій Верховної Ради України (ВРУ) та Президента України здобувачам фахової передвищої та вищої освіти. ==
15 липня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти» №796 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-%D0%BF#Text] , що затверджує Порядок призначення і виплати соціальних стипендій ВРУ для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти.

Розмір соціальних стипендій підвищено для дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей, а також дітей із малозабезпечених сімей.

Відповідно до ухваленого рішення, право на отримання соціальних стипендій ВРУ мають студенти (курсанти) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за державним замовленням за денною формою здобуття освіти, з числа:

* дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей;
* осіб, які в період навчання у віці 18-23 років залишилися без батьків (батьки яких померли, оголошені померлими, загинули або зникли безвісти);
* студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»].

'''Розмір соціальних стипендій Верховної Ради України'''

Для дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей, які навчаються в закладах фахової передвищої та вищої освіти:

* студентам (курсантам) закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;
* студентам (курсантам) закладів освіти, які є особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, або особами, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;

Студентам закладів фахової передвищої та вищої освіти з сімей, які отримують допомогу відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text] :

* які навчаються у закладах фахової передвищої освіти – 1 335 грн;
* які навчаються у закладах вищої освіти ‒ 1 770 грн.

Соціальні стипендії Верховної Ради України можуть отримати студенти, які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання та включені до рейтингу успішності.

Зазначені стипендії призначаються та виплачуються додатково до інших стипендій або грантів, призначених фізичними або юридичними особами (зокрема й академічної або соціальної стипендії, призначеної закладом освіти), державної допомоги, наданої відповідно до законодавства.

'''Академічні стипендії Президента України'''

Академічні стипендії Президента України призначаються студентам-відмінникам вищих навчальних закладів України та аспірантам, які найбільш відзначилися в навчальній та науковій роботі.

Розмір академічної стипендії Президента України:

* для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти - 6320 гривень на місяць;

* для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр”, - 7600 гривень на місяць;

* для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр”, - 10000 гривень на місяць;

* для аспірантів - 23700 гривень на місяць.

Кандидати на отримання академічної стипендії Президента України висуваються вченими (педагогічними) радами вищих навчальних закладів.

Одній особі одночасно може бути призначено не більше однієї премії та однієї стипендії Президента України. У разі коли стипендіат має право на призначення кількох стипендій Президента України, виплачується одна - більша за розміром.

== Див.також ==
* [[Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок призначення та виплати стипендії

2025-09-30T13:02:03Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15 Постанова Верховної Ради України від від 24 жовтня 2002 року № 218-IV "Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей"]

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047 "Про розміри стипендій у державних та комунальних закладах освіти, наукових установах"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 "Деякі питання стипендіального забезпечення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2022 року №796 "Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1994 року №744 "Про затвердження Положення про порядок призначення академічних стипендій Президента України студентам вищих навчальних закладів та аспірантам"]
== Хто має право на отримання стипендії? ==
Відповідно до Порядку призначення і виплати стипендій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11] особи, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету, а саме:
# учні денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів, крім учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів при установах виконання покарань;
# студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів I—IV рівня акредитації (наукових установ), крім осіб, які навчаються за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням Нацдержслужби;
# курсанти денної форми навчання невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту;
# учні VIII—XII класів державних середніх спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів);
# учні I—II курсів училищ фізичної культури, студентів I—II курсів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного;
# слухачів підготовчих відділень музичних вищих навчальних закладів та студій підготовки акторських кадрів
# клінічні ординатори;
# аспіранти і докторанти, які навчаються за денною формою навчання (з відривом від виробництва);
# курсанти, слухачі та ад'юнкти вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів — у частині призначення академічних стипендій, зазначених у підпункті 1 пункту 12 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 (далі - Порядок) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11]
Учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам, докторантам з числа іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, яким надано статус біженця в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі, коли здобуття ними вищої освіти здійснюється в межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються в державних або комунальних навчальних закладах відповідно до міжнародних договорів України або актів Кабінету Міністрів України, здійснюються відповідно до зазначених документів.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються у вищих навчальних закладах України згідно з угодами між такими закладами про міжнародну академічну мобільність, можуть здійснюватися за рахунок власних надходжень відповідного навчального закладу.(п. 3 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=3.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] .

== Види стипендій ==
*'''академічні (п. 12 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=12.%20%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC.] :'''
# стипендії, засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі іменні), які призначаються учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам, а також курсантам, слухачам та ад’юнктам вищих військових закладів освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти за результатами навчання за певним освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами;
# ординарні (звичайні) академічні стипендії;
# стипендії у підвищеному розмірі:
учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які досягли особливих успіхів у навчанні; студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями)), визначеними переліком спеціальностей (предметних спеціалізацій, предметних спеціальностей) галузей, для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій, затвердженим у встановленому порядку.

У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.
*'''соціальні''' — на підставі законів, що встановлюють державні пільги і гарантії щодо призначення соціальних стипендій для окремих категорій громадян (п. 4 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=2)%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD.]).
== Хто приймає рішення про призначення стипендії? ==
Правила призначення академічних стипендій у відповідному закладі освіти розробляються відповідно до Порядку, затверджуються його вченою (педагогічною) радою за погодженням з органом студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією здобувачів освіти, а також оприлюднюються не пізніше ніж за тиждень до початку навчального семестру.

Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, лікарям-резидентам, асистентам-стажистам та аспірантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника закладу освіти утворюються стипендіальні комісії. При цьому кількість осіб, які представляють у стипендіальній комісії органи студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються, повинна становити ''не менше ніж 50 відсотків складу'' стипендіальної комісії (п. 5 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] ).

За поданням стипендіальної комісії керівник закладу освіти затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії, в разі, коли рішення стипендіальної комісії не суперечить вимогам законодавства та правилам призначення стипендій відповідного закладу освіти.
== Підстави виплати академічної стипендії ==
Заклади фахової передвищої, вищої освіти у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, призначають академічні стипендії студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти згідно з рейтингом успішності (далі - рейтинг), що складається на підставі об’єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої, вищої освіти з кожного освітнього компонента і до якого включаються всі студенти, курсанти невійськового закладу фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються на певному факультеті, в навчально-науковому інституті (відділенні) за денною формою здобуття освіти за відповідними курсом та спеціальністю (предметною спеціальністю, спеціалізацією). (п. 13 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=13.%20%D0%92%D0%B8%D1%89%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] )

Затвердження і оприлюднення порядку формування рейтингу здійснюється не пізніше ніж за тиждень до початку нового навчального року. Протягом навчального року зміни до '''такого порядку не вносяться.'''
== Підстави та порядок виплати соціальної стипендії ==
Відповідно до п. 20 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=20.%20%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97.] соціальна стипендія в обов'язковому порядку виплачується студентам і курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти , які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості*, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу та належать до однієї з таких категорій:
* діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти);
* особи, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають пільги під час призначення стипендії;
* особи, які відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"] мають право на призначення соціальних стипендій;
* особи, яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"] гарантується призначення соціальної стипендії.
'''Право на соціальні стипендії мають:'''

студенти (курсанти), які навчаються на підставі державного замовлення у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці, із числа:

1) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n845 статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n964 статті 62 Закону України “Про вищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”;]

2) осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”];

3) осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до статей 20-22 і 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;]

4) шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;]

5) осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”];

5) осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту]” та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];

6) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення; дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули/померли (до закінчення такими дітьми навчання у відповідному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n142 статті 13 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”];

7) дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];

8) дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”], а саме:

- які перемістилися з територій, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку;

- в яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня, непридатного для проживання), інформацію про яке внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

При цьому належність населеного пункту до відповідної територіальної громади, включеної до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, визначається згідно з адміністративними центрами та територіями територіальних громад відповідних областей, визначених Кабінетом Міністрів України;

___________________ 
* протягом навчального семестру до початку поточного семестрового контролю, визначеного навчальним планом, особа з будь-якого навчального предмета (дисципліни) набрала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання; 
під час семестрового контролю з будь-якого навчального предмета (дисципліни) особа отримала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Студентам, крім тих, що навчаються (продовжують навчання) за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням [https://nads.gov.ua/ Національного агентства з питань державної службиУкраїни] та курсантам невійськових закладів фахової перед вищої та вищої освіти, цивільної авіації, морського і річкового транспорту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 соціальна стипендія] призначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].
|}
Особи, які вперше претендують або поновлюють право на призначення соціальної стипендії, подають до стипендіальної комісії у встановленому порядку відповідне ''письмове звернення'' із зазначенням дати та документи, що підтверджують їх право на отримання пільг та гарантій на стипендіальне забезпечення згідно з нормативно-правовими актами (наприклад, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; посвідчення дитини з інвалідністю тощо). Якщо стипендіальна комісія вперше розглядає питання про призначення особі соціальної стипендії і при цьому заявник має право на призначення соціальної стипендії одночасно за кількома підставами, за вільним вибором особи у письмовому зверненні зазначається ''тільки одна підстава для призначення тільки однієї соціальної стипендії (п. 21 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=21.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96,%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.]'' . Натомість діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа, а також студенти (курсанти), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, можуть отримувати одночасно соціальну стипендію та академічну стипендію, у разі якщо особа, за свої високі навчальні досягнення увійшла до рейтингу та пройшла на академічну стипендію.

Стипендіальна комісія протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового звернення приймає рішення щодо наявності в особи права на отримання стипендії. У разі прийняття стипендіальною комісією позитивного рішення відповідна соціальна стипендія виплачується з дати звернення.

'''З 1 липня 2025 року функції щодо виплати соціальної стипендії покладено на органи Пенсійного фонду України.'''

== Термін та розміри виплати стипендій ==
Стипендії виплачуються '''один раз на місяць'''.

Розмір ''академічних стипендій'' визначається виходячи з установленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постановою Кабінетом Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047] розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії та з урахуванням типу навчального закладу, умов навчання, спеціальності (напряму підготовки), успішності стипендіата.

'''Розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії:'''

-для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти - 1250 гривень на місяць;

-для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр”, крім тих, що навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1510 гривень на місяць;

-для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр” за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 1930 гривень на місяць;

-для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр”, крім тих, що навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 2000 гривень на місяць;

-для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр” за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, - 2550 гривень на місяць.

''У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.''

'''Розмір соціальної стипендії:'''

Розмір ''соціальної стипендії'' для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти):
* для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
* для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постанова Кабінеу Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047]).
Для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями) (у галузях знань освіта, математичні, природничі, технічні науки), встановлюється підвищений розмір академічної стипендії. Перелік таких спеціальностей (спеціалізацій) та розмір підвищення визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 62 ЗУ "Про вищу освіту" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n964:~:text=6.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ).

== Порядок призначення і виплати соціальних стипендій Верховної Ради України (ВРУ) та Президента України здобувачам фахової передвищої та вищої освіти. ==
15 липня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти» №796 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-%D0%BF#Text] , що затверджує Порядок призначення і виплати соціальних стипендій ВРУ для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти.

Розмір соціальних стипендій підвищено для дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей, а також дітей із малозабезпечених сімей.

Відповідно до ухваленого рішення, право на отримання соціальних стипендій ВРУ мають студенти (курсанти) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за державним замовленням за денною формою здобуття освіти, з числа:

* дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей;
* осіб, які в період навчання у віці 18-23 років залишилися без батьків (батьки яких померли, оголошені померлими, загинули або зникли безвісти);
* студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»].

'''Розмір соціальних стипендій Верховної Ради України'''

Для дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей, які навчаються в закладах фахової передвищої та вищої освіти:

* студентам (курсантам) закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;
* студентам (курсантам) закладів освіти, які є особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, або особами, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;

Студентам закладів фахової передвищої та вищої освіти з сімей, які отримують допомогу відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text] :

* які навчаються у закладах фахової передвищої освіти – 1 335 грн;
* які навчаються у закладах вищої освіти ‒ 1 770 грн.

Соціальні стипендії Верховної Ради України можуть отримати студенти, які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання та включені до рейтингу успішності.

Зазначені стипендії призначаються та виплачуються додатково до інших стипендій або грантів, призначених фізичними або юридичними особами (зокрема й академічної або соціальної стипендії, призначеної закладом освіти), державної допомоги, наданої відповідно до законодавства.

'''Академічні стипендії Президента України'''

Академічні стипендії Президента України призначаються студентам-відмінникам вищих навчальних закладів України та аспірантам, які найбільш відзначилися в навчальній та науковій роботі.

Розмір академічної стипендії Президента України:

-для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти - 6320 гривень на місяць;

-для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, освітньо-професійний ступінь “фаховий молодший бакалавр”, освітній ступінь “бакалавр”, - 7600 гривень на місяць;

-для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь “молодший бакалавр”, освітні ступені “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр”, - 10000 гривень на місяць;

-для аспірантів - 23700 гривень на місяць.

Кандидати на отримання академічної стипендії Президента України висуваються вченими (педагогічними) радами вищих навчальних закладів.

Одній особі одночасно може бути призначено не більше однієї премії та однієї стипендії Президента України. У разі коли стипендіат має право на призначення кількох стипендій Президента України, виплачується одна - більша за розміром.

== Див.також ==
* [[Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок призначення та виплати стипендії

2025-09-30T12:23:46Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15 Постанова Верховної Ради України від від 24 жовтня 2002 року № 218-IV "Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей"]

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047 "Про розміри стипендій у державних та комунальних закладах освіти, наукових установах"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 "Деякі питання стипендіального забезпечення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2022 року №796 "Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
== Хто має право на отримання стипендії? ==
Відповідно до Порядку призначення і виплати стипендій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11] особи, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету, а саме:
# учні денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів, крім учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів при установах виконання покарань;
# студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів I—IV рівня акредитації (наукових установ), крім осіб, які навчаються за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням Нацдержслужби;
# курсанти денної форми навчання невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту;
# учні VIII—XII класів державних середніх спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів);
# учні I—II курсів училищ фізичної культури, студентів I—II курсів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного;
# слухачів підготовчих відділень музичних вищих навчальних закладів та студій підготовки акторських кадрів
# клінічні ординатори;
# аспіранти і докторанти, які навчаються за денною формою навчання (з відривом від виробництва);
# курсанти, слухачі та ад'юнкти вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів — у частині призначення академічних стипендій, зазначених у підпункті 1 пункту 12 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 (далі - Порядок) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n11]
Учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам, докторантам з числа іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, яким надано статус біженця в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі, коли здобуття ними вищої освіти здійснюється в межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України.

Призначення і виплата стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються в державних або комунальних навчальних закладах відповідно до міжнародних договорів України або актів Кабінету Міністрів України, здійснюються відповідно до зазначених документів.

Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам, які є іноземцями і навчаються у вищих навчальних закладах України згідно з угодами між такими закладами про міжнародну академічну мобільність, можуть здійснюватися за рахунок власних надходжень відповідного навчального закладу.(п. 3 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=3.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] .

== Види стипендій ==
*'''академічні (п. 12 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=12.%20%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC.] :'''
# стипендії, засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі іменні), які призначаються учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам, а також курсантам, слухачам та ад’юнктам вищих військових закладів освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти за результатами навчання за певним освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами;
# ординарні (звичайні) академічні стипендії;
# стипендії у підвищеному розмірі:
учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які досягли особливих успіхів у навчанні; студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються за спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями)), визначеними переліком спеціальностей (предметних спеціалізацій, предметних спеціальностей) галузей, для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій, затвердженим у встановленому порядку.

У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.
*'''соціальні''' — на підставі законів, що встановлюють державні пільги і гарантії щодо призначення соціальних стипендій для окремих категорій громадян (пункт 4 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=2)%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD.]).
== Хто приймає рішення про призначення стипендії? ==
Правила призначення академічних стипендій у відповідному закладі освіти розробляються відповідно до Порядку, затверджуються його вченою (педагогічною) радою за погодженням з органом студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією здобувачів освіти, а також оприлюднюються не пізніше ніж за тиждень до початку навчального семестру.

Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, лікарям-резидентам, асистентам-стажистам та аспірантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника закладу освіти утворюються стипендіальні комісії. При цьому кількість осіб, які представляють у стипендіальній комісії органи студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються, повинна становити ''не менше ніж 50 відсотків складу'' стипендіальної комісії (пункт 5 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] ).

За поданням стипендіальної комісії керівник закладу освіти затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії, в разі, коли рішення стипендіальної комісії не суперечить вимогам законодавства та правилам призначення стипендій відповідного закладу освіти.
== Підстави виплати академічної стипендії ==
Заклади фахової передвищої, вищої освіти у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, призначають академічні стипендії студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти згідно з рейтингом успішності (далі - рейтинг), що складається на підставі об’єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої, вищої освіти з кожного освітнього компонента і до якого включаються всі студенти, курсанти невійськового закладу фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються на певному факультеті, в навчально-науковому інституті (відділенні) за денною формою здобуття освіти за відповідними курсом та спеціальністю (предметною спеціальністю, спеціалізацією). (п. 13 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=13.%20%D0%92%D0%B8%D1%89%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83.] )

Затвердження і оприлюднення порядку формування рейтингу здійснюється не пізніше ніж за тиждень до початку нового навчального року. Протягом навчального року зміни до '''такого порядку не вносяться.'''
== Підстави та порядок виплати соціальної стипендії ==
Відповідно до пункту 20 Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=20.%20%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97.] соціальна стипендія в обов'язковому порядку виплачується студентам і курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти , які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості*, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу та належать до однієї з таких категорій:
* діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти);
* особи, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають пільги під час призначення стипендії;
* особи, які відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"] мають право на призначення соціальних стипендій;
* особи, яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"] гарантується призначення соціальної стипендії.
___________________ 
* протягом навчального семестру до початку поточного семестрового контролю, визначеного навчальним планом, особа з будь-якого навчального предмета (дисципліни) набрала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання; 
під час семестрового контролю з будь-якого навчального предмета (дисципліни) особа отримала менше балів, ніж визначена у навчальному закладі межа незадовільного навчання.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Студентам, крім тих, що навчаються (продовжують навчання) за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням [https://nads.gov.ua/ Національного агентства з питань державної службиУкраїни] та курсантам невійськових закладів фахової перед вищої та вищої освіти, цивільної авіації, морського і річкового транспорту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 соціальна стипендія] призначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].
|}
Особи, які вперше претендують або поновлюють право на призначення соціальної стипендії, подають до стипендіальної комісії у встановленому порядку відповідне ''письмове звернення'' із зазначенням дати та документи, що підтверджують їх право на отримання пільг та гарантій на стипендіальне забезпечення згідно з нормативно-правовими актами (наприклад, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; посвідчення дитини з інвалідністю тощо). Якщо стипендіальна комісія вперше розглядає питання про призначення особі соціальної стипендії і при цьому заявник має право на призначення соціальної стипендії одночасно за кількома підставами, за вільним вибором особи у письмовому зверненні зазначається ''тільки одна підстава для призначення тільки однієї соціальної стипендії (п. 21 Порядку) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF/conv#n63:~:text=21.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96,%D0%B7%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.]'' . Натомість діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа, а також студенти (курсанти), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, можуть отримувати одночасно соціальну стипендію та академічну стипендію, у разі якщо особа, за свої високі навчальні досягнення увійшла до рейтингу та пройшла на академічну стипендію.

Стипендіальна комісія протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового звернення приймає рішення щодо наявності в особи права на отримання стипендії. У разі прийняття стипендіальною комісією позитивного рішення відповідна соціальна стипендія виплачується з дати звернення.

'''З 1 липня 2025 року функції щодо виплати соціальної стипендії покладено на органи Пенсійного фонду України.'''

== Термін та розміри виплати стипендій ==
Стипендії виплачуються '''один раз на місяць'''.

Розмір ''академічних стипендій'' визначається виходячи з установленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постановою Кабінетом Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047] розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії та з урахуванням типу навчального закладу, умов навчання, спеціальності (напряму підготовки), успішності стипендіата.

У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.

Розмір ''соціальної стипендії'' для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти):
* для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
* для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2016-%D0%BF постанова Кабінеу Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047]).
Для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (предметними спеціалізаціями, предметними спеціальностями) (у галузях знань освіта, математичні, природничі, технічні науки), встановлюється підвищений розмір академічної стипендії. Перелік таких спеціальностей (спеціалізацій) та розмір підвищення визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 62 ЗУ "Про вищу освіту" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/conv#n964:~:text=6.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.] ).

== Порядок призначення і виплати соціальних стипендій Верховної Ради України (ВРУ) здобувачам фахової передвищої та вищої освіти. ==
15 липня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання призначення і виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти» №796 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2022-%D0%BF#Text] , що затверджує Порядок призначення і виплати соціальних стипендій ВРУ для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти.

Розмір соціальних стипендій підвищено для дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей, а також дітей із малозабезпечених сімей.

Відповідно до ухваленого рішення, право на отримання соціальних стипендій ВРУ мають студенти (курсанти) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за державним замовленням за денною формою здобуття освіти, з числа:

* дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування дітей;
* осіб, які в період навчання у віці 18-23 років залишилися без батьків (батьки яких померли, оголошені померлими, загинули або зникли безвісти);
* студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»].

'''Розмір соціальних стипендій Верховної Ради України'''

Для дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей, які навчаються в закладах фахової передвищої та вищої освіти:

* студентам (курсантам) закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;
* студентам (курсантам) закладів освіти, які є особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, або особами, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшеного на 50 відсотків;

Студентам закладів фахової передвищої та вищої освіти з сімей, які отримують допомогу відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text] :

* які навчаються у закладах фахової передвищої освіти – 1 335 грн;
* які навчаються у закладах вищої освіти ‒ 1 770 грн.

Соціальні стипендії Верховної Ради України можуть отримати студенти, які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання та включені до рейтингу успішності.

Зазначені стипендії призначаються та виплачуються додатково до інших стипендій або грантів, призначених фізичними або юридичними особами (зокрема й академічної або соціальної стипендії, призначеної закладом освіти), державної допомоги, наданої відповідно до законодавства.

== Див.також ==
* [[Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]

Відеоспостереження на робочому місці

2025-09-24T14:00:29Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права для українських судів під час розгляду справ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закон України «Про захист персональних даних»]
== Поняття та основні засади відеоспостереження на робочому місці ==
Якщо керівник підприємства зацікавлений в контролі за поведінкою працівника на робочому місці для того, щоб виключити несумлінне виконання службових обов’язків, неправомірне використання майна роботодавця в особистих цілях, йому потрібно отримати письмову згоду працівника на відеозйомку.

'''Відеозйомка на робочому місті''' – це збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.

Однак, відеозйомка на робочому місці може здійснюватися не лише з метою збору особистої інформації, що стосується особистого життя, а й у зв’язку з професійною діяльністю (збереження майна, охорона праці). Щоб таке відеоспостереження вважалося законним, у локальних нормативно-правових актах має бути чітко визначена його мета та порядок проведення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4263 ст. 32 Конституції України], ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Конституціїєю України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1657 п. 1 ч. 1 ст. 302 Цивільного кодексу України]); поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17/conv#n116 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»)].

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України];

# Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
# Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
# Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n340 статті 8] проголошує Право на повагу до приватного і сімейного життя:
* Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
* Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
'''Не правильним є твердження роботодавців, що приватне життя співробітника закінчується з того часу коли він приходить на роботу. Адже, згідно з постановою Європейського суду із прав людини від 24 червня 2004 р. кожна людина має свою особисту зону інтересів, що є недоторканною навіть у робочий час.'''
== Відеоспостереження роботодавцем за своїми працівниками ==
'''Відеоспостереження працівників на робочому місці можливе лише за письмовою згодою особи на його проведення це є пріоритетним варіантом, адже чинний Кодекс законів про працю України зобов’язує роботодавця проінформувати працівника «під розписку» про умови праці (ч. 1 ст. 29 КЗпП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n175:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.,%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C.]), до яких цілком можна віднести відеозйомку працівника на робочому місті.'''
'''А також такі умови праці повинні відображатись у правилах внутрішнього трудового розпорядку. '''В іншому випадку воно є незаконним'''.'''

'''Що потрібно зробити роботодавцю для того, щоб встановити відеонагляд:'''
* прийняти наказ про організацію відеоспостереження. З таким наказом потрібно ознайомити всіх працівників, таким чином поінформувати про відеоспостереження;
* включити пункт у Правила внутрішнього трудового розпорядку про функціонування системи відеоспостереження;
* у приміщенні, у якому проводиться відеоспостереження, повинні бути попереджуючі таблички на видному місці;
* працівники, що обслуговують систему відеоспостереження, в обов’язковому порядку повинні бути ознайомленні з розробленим роботодавцем Положенням про захист персональних даних, щоб уникнути розголошення персональної інформації про співробітників.
Якщо роботодавець знехтував правилами, встановлені системи відеоспостереження, результати її роботи можуть вважатися незаконними й можуть оскаржуватися робітниками в суді.

Відповідно до українського законодавства, більшість камер прихованого відео спостереження вважаються спеціальним технічним обладнанням, і користування ним регламентується в Кримінальному кодексі України

Згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність. Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. Зазначені дії вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2480 ст. 359 Кримінального кодексу України] ).

'''Заборонено встановлювати камери в туалетних кімнатах, душових, роздягальнях для персоналу, примірочних кабінах та інших місцях, де людина може розраховувати на приватність.'''

== Судова практика ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12#Text Рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012], де досліджувалися питання про те, що слід розуміти під інформацією про особисте життя, а також чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте життя, особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, відповідно до положень статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»], є джерелом права для українських судів під час розгляду справ.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80200077 Рішення Приморського районного суду м.Маріуполя у справі №266/7343/18], Позивач – машиніст тепловозу в цеху експлуатації управління залізничного транспорту – звернувся з позовом до роботодавця (металургійного комбінату), де просив суд визнати дії щодо встановлення відеокамер на робочому місці без його згоди незаконними та стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди, яку позивач оцінив у 120 000 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що "встановлене відео- та аудіо- фіксування викликало в нього моральне напруження, та почуття психологічного дискомфорту".

'''Суд частково задовольнив''' позовні вимоги, визнавши незаконними дії роботодавця щодо встановлення на робочому місці відеокамер та мікрофонів для проведення відео- та аудіофіксації робочого місця, а також визначивши розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 20 000 грн.

'''Апеляційну скаргу''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81320956] Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року скасувати. з огляду на те, що позивачеві вже було відомо про встановлення засобів контролю робочого процесу, як відео зйомка, внаслідок неповного з’ясування судом обставин у справі, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

'''У справі «Лопез Рібальда та інші проти Іспанії» (Lуpez Ribalda and Others v. Spain)''' Заявники працювали касирами та продавцями-консультантами в супермаркеті. Щоб розслідувати ймовірну крадіжку товарів, їхній роботодавець вирішив встановити камери відеоспостереження. Деякі камери, встановлені для запису входів і виходів з магазину, знаходилися на видних місцях, тоді як інші, спрямовані на касову зону і касирів, були приховані. Національне законодавство містить адекватну та чітку правову базу, яка вимагає від особи, відповідальної за систему відеоспостереження (навіть у громадських місцях), попередньо повідомити про це тих, хто перебуває в зоні дії системи. Однак, заявник був поінформований лише про видимі камери, але не про приховані. Відеоспостереження тривало протягом 10 днів, але було припинено, коли на відеозаписах було зафіксовано, що заявники крадуть товари. Заявники були звільнені на підставі відеозапису. Велика палата постановила, що порушення статті 8 Конвенції не було.

== Висновок ==
Встановлення відеокамер на робочому місці повинно мати законну підставу та обґрунтовану мету. Відеозйомка повинна проводитися відкрито, а працівники мають бути належним чином повідомлені про те, що відбувається відеоспостереження. Варто звернути особливу увагу – робоче місце не знаходиться осторонь від особистого життя людини!

Також не можна залишити поза увагою, шо роботодавці користуючись ситуацією на ринку праці, нерідко використовують засоби відеоспостереження виключно аби домогтися більшої інтенсивності праці від працівників, але не забезпечують умови праці, необхідні для виконання роботи, зокрема вимоги з охорони праці, шо підтверджується матеріалами розслідування нещасних випадків на виробництві.

Відеоспостереження на робочому місці може мати позитивні наслідки, якщо воно здійснюватиметься за взаємної згоди сторін трудового договору в цілях удосконалення трудових процесів, підвищення продуктивності праці, забезпечення контролю за дотриманням норм з охорони праці та ін. Важливим є врегулювання питання на законодавчому рівні, в тому числі включення норм, покликаних захистити працівника, зокрема встановлення обов’язку роботодавця надавати дані з камер відеоспостереження у разі нещасного випадку, у разі оскарження працівником факту неукладення трудового договору після допуску до виконання роботи, у разі скарги щодо порушення роботодавцем норм з охорони праці, на підтвердження факту виконання надурочних робіт для вирішення спору про їх оплату.

Відеоспостереження на робочому місці

2025-09-24T13:59:09Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права для українських судів під час розгляду справ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закон України «Про захист персональних даних»]
== Поняття та основні засади відеоспостереження на робочому місці ==
Якщо керівник підприємства зацікавлений в контролі за поведінкою працівника на робочому місці для того, щоб виключити несумлінне виконання службових обов’язків, неправомірне використання майна роботодавця в особистих цілях, йому потрібно отримати письмову згоду працівника на відеозйомку.

'''Відеозйомка на робочому місті''' – це збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.

Однак, відеозйомка на робочому місці може здійснюватися не лише з метою збору особистої інформації, що стосується особистого життя, а й у зв’язку з професійною діяльністю (збереження майна, охорона праці). Щоб таке відеоспостереження вважалося законним, у локальних нормативно-правових актах має бути чітко визначена його мета та порядок проведення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4263 ст. 32 Конституції України], ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Конституціїєю України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1657 п. 1 ч. 1 ст. 302 Цивільного кодексу України]); поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17/conv#n116 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»)].

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України];

# Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
# Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
# Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n340 статті 8] проголошує Право на повагу до приватного і сімейного життя:
* Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
* Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
'''Не правильним є твердження роботодавців, що приватне життя співробітника закінчується з того часу коли він приходить на роботу. Адже, згідно з постановою Європейського суду із прав людини від 24 червня 2004 р. кожна людина має свою особисту зону інтересів, що є недоторканною навіть у робочий час.'''
== Відеоспостереження роботодавцем за своїми працівниками ==
'''Відеоспостереження працівників на робочому місці можливе лише за письмовою згодою особи на його проведення це є пріоритетним варіантом, адже чинний Кодекс законів про працю України зобов’язує роботодавця проінформувати працівника «під розписку» про умови праці (ч. 1 ст. 29 КЗпП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n175:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.,%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C.]), до яких цілком можна віднести відеозйомку працівника на робочому місті.'''
'''А також такі умови праці повинні відображатись у правилах внутрішнього трудового розпорядку. '''В іншому випадку воно є незаконним'''.'''

'''Що потрібно зробити роботодавцю для того, щоб встановити відеонагляд:'''
* прийняти наказ про організацію відеоспостереження. З таким наказом потрібно ознайомити всіх працівників, таким чином поінформувати про відеоспостереження;
* включити пункт у Правила внутрішнього трудового розпорядку про функціонування системи відеоспостереження;
* у приміщенні, у якому проводиться відеоспостереження, повинні бути попереджуючі таблички на видному місці;
* працівники, що обслуговують систему відеоспостереження, в обов’язковому порядку повинні бути ознайомленні з розробленим роботодавцем Положенням про захист персональних даних, щоб уникнути розголошення персональної інформації про співробітників.
Якщо роботодавець знехтував правилами, встановлені системи відеоспостереження, результати її роботи можуть вважатися незаконними й можуть оскаржуватися робітниками в суді.

Відповідно до українського законодавства, більшість камер прихованого відео спостереження вважаються спеціальним технічним обладнанням, і користування ним регламентується в Кримінальному кодексі України

Згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність. Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. Зазначені дії вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2480 ст. 359 Кримінального кодексу України] ).

'''Заборонено встановлювати камери в туалетних кімнатах, душових, роздягальнях для персоналу, примірочних кабінах та інших місцях, де людина може розраховувати на приватність.'''

== Судова практика ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12#Text Рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012], де досліджувалися питання про те, що слід розуміти під інформацією про особисте життя, а також чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте життя, особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, відповідно до положень статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»], є джерелом права для українських судів під час розгляду справ.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80200077 Рішення Приморського районного суду м.Маріуполя у справі №266/7343/18], Позивач – машиніст тепловозу в цеху експлуатації управління залізничного транспорту – звернувся з позовом до роботодавця (металургійного комбінату), де просив суд визнати дії щодо встановлення відеокамер на робочому місці без його згоди незаконними та стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди, яку позивач оцінив у 120 000 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що "встановлене відео- та аудіо- фіксування викликало в нього моральне напруження, та почуття психологічного дискомфорту".

'''Суд частково задовольнив''' позовні вимоги, визнавши незаконними дії роботодавця щодо встановлення на робочому місці відеокамер та мікрофонів для проведення відео- та аудіофіксації робочого місця, а також визначивши розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 20 000 грн.

'''Апеляційну скаргу''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81320956] Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року скасувати. з огляду на те, що позивачеві вже було відомо про встановлення засобів контролю робочого процесу, як відео зйомка, внаслідок неповного з’ясування судом обставин у справі, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

'''У справі «Лопез Рібальда та інші проти Іспанії» (Lуpez Ribalda and Others v. Spain)''' Заявники працювали касирами та продавцями-консультантами в супермаркеті. Щоб розслідувати ймовірну крадіжку товарів, їхній роботодавець вирішив встановити камери відеоспостереження. Деякі камери, встановлені для запису входів і виходів з магазину, знаходилися на видних місцях, тоді як інші, спрямовані на касову зону і касирів, були приховані. Національне законодавство містить адекватну та чітку правову базу, яка вимагає від особи, відповідальної за систему відеоспостереження (навіть у громадських місцях), попередньо повідомити про це тих, хто перебуває в зоні дії системи. Однак, заявник був поінформований лише про видимі камери, але не про приховані. Відеоспостереження тривало протягом 10 днів, але було припинено, коли на відеозаписах було зафіксовано, що заявники крадуть товари. Заявники були звільнені на підставі відеозапису. Велика палата постановила, що порушення статті 8 Конвенції не було.

== Висновок ==
Встановлення відеокамер на робочому місці повинно мати законну підставу та обґрунтовану мету. Відеозйомка повинна проводитися відкрито, а працівники мають бути належним чином повідомлені про те, що відбувається відеоспостереження. Варто звернути особливу увагу – робоче місце не знаходиться осторонь від особистого життя людини!

Також не можна залишити поза увагою, шо роботодавці користуючись ситуацією на ринку праці, нерідко використовують засоби відеоспостереження виключно аби домогтися більшої інтенсивності праці від працівників, але не забезпечують умови праці, необхідні для виконання роботи, зокрема вимоги з охорони праці, шо підтверджується матеріалами розслідування нещасних випадків на виробництві.

Відеоспостереження на робочому місці може мати позитивні наслідки, якщо воно здійснюватиметься за взаємної згоди сторін трудового договору в цілях удосконалення трудових процесів, підвищення продуктивності праці, забезпечення контролю за дотриманням норм з охорони праці та ін. Важливим є врегулювання питання на законодавчому рівні, в тому числі включення норм, покликаних захистити працівника, зокрема встановлення обов’язку роботодавця надавати дані з камер відеоспостереження у разі нещасного випадку, у разі оскарження працівником факту неукладення трудового договору після допуску до виконання роботи, у разі скарги щодо порушення роботодавцем норм з охорони праці, на підтвердження факту виконання надурочних робіт для вирішення спору про їх оплату.
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Відеоспостереження на робочому місці

2025-09-24T13:57:06Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права для українських судів під час розгляду справ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закон України «Про захист персональних даних»]
== Поняття та основні засади відеоспостереження на робочому місці ==
Якщо керівник підприємства зацікавлений в контролі за поведінкою працівника на робочому місці для того, щоб виключити несумлінне виконання службових обов’язків, неправомірне використання майна роботодавця в особистих цілях, йому потрібно отримати письмову згоду працівника на відеозйомку.

'''Відеозйомка на робочому місті''' – це збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.

Однак, відеозйомка на робочому місці може здійснюватися не лише з метою збору особистої інформації, що стосується особистого життя, а й у зв’язку з професійною діяльністю (збереження майна, охорона праці). Щоб таке відеоспостереження вважалося законним, у локальних нормативно-правових актах має бути чітко визначена його мета та порядок проведення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4263 ст. 32 Конституції України], ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Конституціїєю України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1657 п. 1 ч. 1 ст. 302 Цивільного кодексу України]); поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17/conv#n116 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»)].

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1683 ст. 307 Цивільного кодексу України];

# Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
# Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
# Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n340 статті 8] проголошує Право на повагу до приватного і сімейного життя:
* Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
* Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
'''Не правильним є твердження роботодавців, що приватне життя співробітника закінчується з того часу коли він приходить на роботу. Адже, згідно з постановою Європейського суду із прав людини від 24 червня 2004 р. кожна людина має свою особисту зону інтересів, що є недоторканною навіть у робочий час.'''
== Відеоспостереження роботодавцем за своїми працівниками ==
'''Відеоспостереження працівників на робочому місці можливе лише за письмовою згодою особи на його проведення це є пріоритетним варіантом, адже чинний Кодекс законів про працю України зобов’язує роботодавця проінформувати працівника «під розписку» про умови праці (ч. 1 ст. 29 КЗпП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n175:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.,%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C.]), до яких цілком можна віднести відеозйомку працівника на робочому місті.'''
'''А також такі умови праці повинні відображатись у правилах внутрішнього трудового розпорядку. '''В іншому випадку воно є незаконним'''.'''

'''Що потрібно зробити роботодавцю для того, щоб встановити відеонагляд:'''
* прийняти наказ про організацію відеоспостереження. З таким наказом потрібно ознайомити всіх працівників, таким чином поінформувати про відеоспостереження;
* включити пункт у Правила внутрішнього трудового розпорядку про функціонування системи відеоспостереження;
* у приміщенні, у якому проводиться відеоспостереження, повинні бути попереджуючі таблички на видному місці;
* працівники, що обслуговують систему відеоспостереження, в обов’язковому порядку повинні бути ознайомленні з розробленим роботодавцем Положенням про захист персональних даних, щоб уникнути розголошення персональної інформації про співробітників.
Якщо роботодавець знехтував правилами, встановлені системи відеоспостереження, результати її роботи можуть вважатися незаконними й можуть оскаржуватися робітниками в суді.

Відповідно до українського законодавства, більшість камер прихованого відео спостереження вважаються спеціальним технічним обладнанням, і користування ним регламентується в Кримінальному кодексі України

Згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність. Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. Зазначені дії вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2480 ст. 359 Кримінального кодексу України] ).

Отже, відеоспостереження на робочому місці повинно проводитися відкрито про що працівники мають бути належним чином повідомлені. Також у приміщенні, у якому проводиться відеоспостереження, повинні бути попереджуючі таблички на видному місці.

'''Заборонено встановлювати камери в туалетних кімнатах, душових, роздягальнях для персоналу, примірочних кабінах та інших місцях, де людина може розраховувати на приватність.'''

== Судова практика ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12#Text Рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012], де досліджувалися питання про те, що слід розуміти під інформацією про особисте життя, а також чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте життя, особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, відповідно до положень статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»], є джерелом права для українських судів під час розгляду справ.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80200077 Рішення Приморського районного суду м.Маріуполя у справі №266/7343/18], Позивач – машиніст тепловозу в цеху експлуатації управління залізничного транспорту – звернувся з позовом до роботодавця (металургійного комбінату), де просив суд визнати дії щодо встановлення відеокамер на робочому місці без його згоди незаконними та стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди, яку позивач оцінив у 120 000 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що "встановлене відео- та аудіо- фіксування викликало в нього моральне напруження, та почуття психологічного дискомфорту".

'''Суд частково задовольнив''' позовні вимоги, визнавши незаконними дії роботодавця щодо встановлення на робочому місці відеокамер та мікрофонів для проведення відео- та аудіофіксації робочого місця, а також визначивши розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 20 000 грн.

'''Апеляційну скаргу''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81320956] Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року скасувати. з огляду на те, що позивачеві вже було відомо про встановлення засобів контролю робочого процесу, як відео зйомка, внаслідок неповного з’ясування судом обставин у справі, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

'''У справі «Лопез Рібальда та інші проти Іспанії» (Lуpez Ribalda and Others v. Spain)''' Заявники працювали касирами та продавцями-консультантами в супермаркеті. Щоб розслідувати ймовірну крадіжку товарів, їхній роботодавець вирішив встановити камери відеоспостереження. Деякі камери, встановлені для запису входів і виходів з магазину, знаходилися на видних місцях, тоді як інші, спрямовані на касову зону і касирів, були приховані. Національне законодавство містить адекватну та чітку правову базу, яка вимагає від особи, відповідальної за систему відеоспостереження (навіть у громадських місцях), попередньо повідомити про це тих, хто перебуває в зоні дії системи. Однак, заявник був поінформований лише про видимі камери, але не про приховані. Відеоспостереження тривало протягом 10 днів, але було припинено, коли на відеозаписах було зафіксовано, що заявники крадуть товари. Заявники були звільнені на підставі відеозапису. Велика палата постановила, що порушення статті 8 Конвенції не було.

== Висновок ==
Встановлення відеокамер на робочому місці повинно мати законну підставу та обґрунтовану мету. Відеозйомка повинна проводитися відкрито, а працівники мають бути належним чином повідомлені про те, що відбувається відеоспостереження. Варто звернути особливу увагу – робоче місце не знаходиться осторонь від особистого життя людини!

Також не можна залишити поза увагою, шо роботодавці користуючись ситуацією на ринку праці, нерідко використовують засоби відеоспостереження виключно аби домогтися більшої інтенсивності праці від працівників, але не забезпечують умови праці, необхідні для виконання роботи, зокрема вимоги з охорони праці, шо підтверджується матеріалами розслідування нещасних випадків на виробництві.

Відеоспостереження на робочому місці може мати позитивні наслідки, якщо воно здійснюватиметься за взаємної згоди сторін трудового договору в цілях удосконалення трудових процесів, підвищення продуктивності праці, забезпечення контролю за дотриманням норм з охорони праці та ін. Важливим є врегулювання питання на законодавчому рівні, в тому числі включення норм, покликаних захистити працівника, зокрема встановлення обов’язку роботодавця надавати дані з камер відеоспостереження у разі нещасного випадку, у разі оскарження працівником факту неукладення трудового договору після допуску до виконання роботи, у разі скарги щодо порушення роботодавцем норм з охорони праці, на підтвердження факту виконання надурочних робіт для вирішення спору про їх оплату.
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Компенсація на оплату електричної енергії деяким категоріям споживачів

2025-09-12T06:45:15Z

Nadiia.adamovych:

== Норматина база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran1997#n1997 Податковий кодекс України (далі - Кодекс)]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pitannya-nadannya-kompensaciyi-de-a64 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2021 року № 64·( із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №650 від 19.06.2023)]
== Загальна інформація ==
'''Увага! Компенсація на оплату електричної енергії виплачується тільки за І квартал 2021 року.'''

'''Дана норма була прийнята з метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та посилення соціального захисту окремих категорій споживачів електричної енергії.'''

01 лютого 2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2021-%D0%BF#Text], затверджено Порядок використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії (далі – Порядок).

'''Вищезазначеним Порядком передбачено надання компенсації побутовим споживачам електричної енергії (окрім тих, які отримують житлову субсидію), для яких до 31.12.2020 року діяв знижений тариф і які використовують електроенергію для опалення, а також дитячим будинкам сімейного типу, багатодітним та прийомним сім’ям. Компенсація надається як часткова оплата за спожиту в І кварталі 2021 року електричну енергію'''.
==== Категорії споживачів, яким надається компенсація: ====
Компенсація надається для покриття різниці вартості спожитої електричної енергії, що виникла в результаті відміни знижених тарифів і застосування фіксованої ціни для побутових споживачів (крім тих, які отримують житлову субсидію), встановленої з 1 січня 2021 р., таким категоріям споживачів:

- населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі у сільській місцевості), і станом на 31 грудня 2020 року мало право на знижений тариф;

- багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

'''Увага!''' '''Зазначеною постановою визначено, що споживачі електроенергії, які отримують житлову субсидію, не мають права на компенсацію.'''

Компенсація надається шляхом спрямування бюджетних коштів постачальникам універсальних послуг з подальшим їх зарахуванням, як часткову оплату за спожиту у I кварталі 2021 р. електричну енергію, на особові рахунки споживачів.

Постачальник універсальних послуг повинен поінформувати споживача про надану йому компенсацію шляхом розміщення відповідної інформації у платіжному документі (рахунку) та в особистому кабінеті споживача.

Кабінетом Міністрів України запроваджено автоматичний механізм виплат грошових компенсацій, який не вимагає від споживачів додатково звертатися до електропостачальника для отримання дозволів або довідок. Електропостачальник сам здійснить всі необхідні розрахунки та проінформує споживача про надану йому компенсацію.
== '''Алгоритм розрахунку компенсації:''' ==
Постачальники універсальних послуг не пізніше 2 числа місяців (лютий - квітень) 2021 року надсилають Мінсоцполітики і НКРЕКП реєстр споживачів електричної енергії у попередньому місяці зазначених у пункті 3 Порядку використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії категорій для визначення серед них отримувачів житлових субсидій за формою, встановленою Мінсоцполітики. Подання відповідного реєстру здійснюється в електронній формі.

Мінсоцполітики звіряє інформацію, що міститься в реєстрах, з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі отримувачів житлових субсидій, і до 7 числа зазначених місяців повертає постачальникам універсальних послуг і НКРЕКП реєстри, у яких проставляється ознака щодо споживачів, які є отримувачами житлових субсидій.

Постачальники універсальних послуг з урахуванням інформації, отриманої від Мінсоцполітики, здійснюють розрахунки сум компенсації споживачам (крім тих, які отримують житлові субсидії) та до 10 числа подають Мінсоцполітики і НКРЕКП заявки на перерахування коштів для компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Розрахунок компенсації здійснюється за таким алгоритмом:

* за об’єктами споживачів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 3 цього Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2021-%D0%BF#Text:~:text=%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%3A-,1)%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85%20(%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%2031%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F%202020%20%D1%80.%20%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84%3B,-3)%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D1%96], щодо яких діяли відповідні знижені тарифи станом на 31 грудня 2020 р., здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання в межах обмежень 3000 кВт∙год на місяць, за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

* за об’єктами споживачів, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2021-%D0%BF#Text:~:text=3)%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83.], здійснюється розрахунок вартості фактичного обсягу споживання за зниженими тарифами та за фіксованою ціною, встановленою з 1 січня 2021 р.;

* під час здійснення розрахунку за зниженим тарифом та фіксованою ціною:
- за наявності обліку споживання електричної енергії за періодами часу застосовуються відповідні тарифні коефіцієнти;

- не застосовується 30-відсоткова знижка, що була передбачена станом на 31 грудня 2020 р. для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій.

Мінсоцполітики протягом трьох робочих днів після отримання заявок від постачальників універсальних послуг перераховує бюджетні кошти на їх поточні рахунки із спеціальним режимом використання, що зазначені у заявці, в межах відкритих асигнувань за відповідною бюджетною програмою та заявок на перерахування коштів.

У разі здійснення перерахунків обсягу споживання споживачам, які мають право на отримання компенсації згідно з цим Порядком, постачальники універсальних послуг надають додаткову заявку до 1 травня Мінсоцполітики. До 15 травня Мінсоцполітики здійснює перерахування бюджетних коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника універсальних послуг, зазначений постачальником у додатковій заявці.

Розмір отриманої компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text:~:text=165.1.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%3B].

Відповідальність за правильність розрахунку розмірів компенсації та повноту відображення їх у заявці на перерахування коштів покладається на постачальників універсальних послуг в особі їх керівників та посадових осіб, що проводили такий розрахунок.
[[Категорія: Податкове право]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2025-09-12T06:30:48Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Повноваження щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:
* земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

* земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

'''Важливо!''' Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого ''затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту''.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися ''без додержання вищезазначених вимог'', у випадках:
* передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20(%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2017.06.2020%7D Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"];

* консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

* віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

* віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення;

* зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами);

*віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.
'''Зверніть увагу!''' При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
== Класифікація видів цільового призначення земель ==
Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним Кодексом], до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та вищезазначеним правилам.
== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
=== Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення ===
На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Частиною 6 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=6.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8). Земельного кодексу України] встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки '''не потребує''':
* розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

* прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).
=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===
Згідно частини 1 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2050.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.07.2021%7D Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та ''у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом''. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20122.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного кодексу України], або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%B4)%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов’язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

'''Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі''':
* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж на таких земельних ділянках площею до 0,05 гектара), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу,] - з Кабінетом Міністрів України.
'''Зверніть увагу!''' Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=3.%20%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України].

Забудова земельної ділянки, на яку встановлено право земельного сервітуту для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або їх інфраструктури (в частині будівництва зазначених об’єктів), '''здійснюється без зміни цільового призначення земельної ділянки.'''

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
'''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.
=== Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення ===
Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії.

Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі:
* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості, енергетики (у тому числі технологічної інфраструктури об’єктів енергетики) визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%96%20%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%3B пунктом "а" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення;
* віднесення земельних ділянок до земель оборони і використання їх для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства оборони України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, а також для розміщення військових частин, військових навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління зазначених органів та/або входять до структури Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
* реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
Віповідно до статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного Кодексу України] '''до особливо цінних земель відносяться''':

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

'''Важливо!''' Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "г" частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 статті 150 Земельного кодексу України], з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

'''Зверніть увагу!''' У разі зміни цільового призначення ''земельної ділянки несільськогосподарського призначення'' з віднесенням такої земельної ділянки ''до категорії земель сільськогосподарського призначення'', власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної власності, які після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму забезпечення землями сил оборони" '''були віднесені до земель оборони''' внаслідок зміни цільового призначення земельних ділянок особливо цінних земель, земельних лісових ділянок, забороняється. '''Відомості про зазначену заборону вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель одночасно із внесенням відомостей про віднесення відповідної земельної ділянки до земель оборони"'''

=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

'''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''

Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Існують випадки коли з тих чи інших причин порушено порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 21 Земельного кодексу України] , такі порушення є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Відповідно до пункту «а» частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 статті 143 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''

Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2053.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.] ).

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.
== Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 640/13670/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (12-11гс21)]. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19]: висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2025-09-12T06:23:12Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Повноваження щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:
* земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

* земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

'''Важливо!''' Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого ''затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту''.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися ''без додержання вищезазначених вимог'', у випадках:
* передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text:~:text=3.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20(%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2017.06.2020%7D Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"];

* консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

* віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

* віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення;

* зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами);

*віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.
'''Зверніть увагу!''' При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
== Класифікація видів цільового призначення земель ==
Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним Кодексом], до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та вищезазначеним правилам.
== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
=== Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення ===
На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Частиною 6 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=6.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8). Земельного кодексу України] встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки '''не потребує''':
* розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

* прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).
=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===
Згідно частини 1 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2050.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.07.2021%7D Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та ''у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом''. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20122.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного кодексу України], або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%B4)%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов’язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

'''Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі''':
* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж на таких земельних ділянках площею до 0,05 гектара), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.
'''Зверніть увагу!''' Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=3.%20%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України].

Забудова земельної ділянки, на яку встановлено право земельного сервітуту для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та/або їх інфраструктури (в частині будівництва зазначених об’єктів), '''здійснюється без зміни цільового призначення земельної ділянки.'''

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
'''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.
=== Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення ===
Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії.

Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі:
* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості, енергетики (у тому числі технологічної інфраструктури об’єктів енергетики) визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%96%20%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%3B пунктом "а" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення;
* віднесення земельних ділянок до земель оборони і використання їх для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства оборони України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, а також для розміщення військових частин, військових навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління зазначених органів та/або входять до структури Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
* реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
Віповідно до статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного Кодексу України] '''до особливо цінних земель відносяться''':

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

'''Важливо!''' Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "г" частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 статті 150 Земельного кодексу України], з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

'''Зверніть увагу!''' У разі зміни цільового призначення ''земельної ділянки несільськогосподарського призначення'' з віднесенням такої земельної ділянки ''до категорії земель сільськогосподарського призначення'', власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної власності, які після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму забезпечення землями сил оборони" '''були віднесені до земель оборони''' внаслідок зміни цільового призначення земельних ділянок особливо цінних земель, земельних лісових ділянок, забороняється. '''Відомості про зазначену заборону вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель одночасно із внесенням відомостей про віднесення відповідної земельної ділянки до земель оборони"'''

=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

'''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''

Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Існують випадки коли з тих чи інших причин порушено порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.,%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C.], такі порушення є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''

Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2053.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.] ).

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.
== Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 640/13670/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (12-11гс21)]. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19]: висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Дотримання правил охорони та використання територій і об'єктів національного природного парку

2025-08-08T09:58:20Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
== Поняття національного природного парку та заповідного фонду ==
'''Природно-заповідний фонд''' (далі – ПЗФ) становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n11 (Закон України "Про природно-заповідний фонд України")] До природно-заповідного фонду України належать:

# природні території та об’єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;
# штучно створені об’єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 (стаття 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")]
Рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 (частина 3 статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

Скасування та зміна охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 (частина 4 статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

== Правила використання природного парку та заповідного фонду ==
На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та '''використання згідно з функціональним зонуванням''':

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 заповідна зона]''' - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 зона регульованої рекреації]''' - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 зона стаціонарної рекреації]''' - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 господарська зона]''' - у її межах забороняються рубки головного користування і проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони '''забороняється''' будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 2 статті 21 Закону України '''"'''Про природно-заповідний фонд України")]

Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 4 статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

Зменшення заповідної зони не допускається, на межах заповідної зони встановлюються спеціальні знаки, а дороги, що ведуть у заповідну зону, перекриваються шлагбаумами (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 5 статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .''

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 3 статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]).

Рекреаційна діяльність на території національних природних парків організовується спеціальними підрозділами адміністрації парків, а також іншими підприємствами, установами та організаціями на підставі угод з адміністрацією парку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n216 стаття 22 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]).

== Охорона національних природних парків ==
Відповідно до чинного законодавства України ПЗФ охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Вчинення будь-яких дій, що порушують правила охорони та використання територій та об'єктів ПЗФ під час їх використання регулюються Законом Ураїни «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природного середовища», Земельним кодексом, Водним кодексом та іншими нормативно-правовими актами. '''Землі ПЗФ - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.''' На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. '''Використання та збереження територій та об'єктів ПЗФ забезпечується шляхом''' ''':'''
* встановлення заповідного режиму;
* організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів;
* проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання;
* додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля;
* запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;
* здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;
* встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об’єктів;
* проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;
* проведення інших заходів з метою збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n63 стаття 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"])
На території природних заповідників '''забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню''' заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:
* будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників
* розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення
* стоянка транспорту
* проїзд і прохід сторонніх осіб
* прогін свійських тварин
* пересування механічних транспортних засобів за винятком шляхів загального користування
* лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2 000 метрів над землею
* подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
* геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;
* мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
== Порядок змін меж природного парку ==
Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. '''Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2051.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,21.01.2010%2C%20%E2%84%96%202362%2DVIII%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.03.2018%7D] за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.'''

== Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд ==
Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

а) нецільовому використанні територій та об’єктів природно-заповідного фонду, порушенні режимів територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також проектів створення та організації територій об’єктів природно-заповідного фонду;

б) здійсненні в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон заборонених господарської та інших видів діяльності;

в) організації на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього здійснення оцінки впливу на довкілля або з порушенням оцінці впливу на довкілля;

г) невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду;

д) порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

е) порушенні вимог щодо використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу;

з) самочинній зміні меж, відведенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду для інших потреб
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Дотримання правил охорони та використання територій і об'єктів національного природного парку

2025-08-08T09:31:06Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
== Поняття національного природного парку та заповідного фонду ==
'''Природно-заповідний фонд''' (далі – ПЗФ) становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n11 (Закон України "Про природно-заповідний фонд України")] До природно-заповідного фонду України належать:

# природні території та об’єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;
# штучно створені об’єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 (стаття 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")]
Рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 (частина 3 статті 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

Скасування та зміна охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 (частина 4 статті 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

== Правила використання природного парку та заповідного фонду ==
На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та '''використання згідно з функціональним зонуванням''':

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 заповідна зона]''' - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 зона регульованої рекреації]''' - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 зона стаціонарної рекреації]''' - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 господарська зона]''' - у її межах забороняються рубки головного користування і проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони '''забороняється''' будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 2 статті 21 Закону України '''"'''Про природно-заповідний фонд України")]

Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 4 статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

Зменшення заповідної зони не допускається, на межах заповідної зони встановлюються спеціальні знаки, а дороги, що ведуть у заповідну зону, перекриваються шлагбаумами (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 5 статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .''

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 3 статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]).

Рекреаційна діяльність на території національних природних парків організовується спеціальними підрозділами адміністрації парків, а також іншими підприємствами, установами та організаціями на підставі угод з адміністрацією парку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n216 стаття 22 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]).

== Охорона національних природних парків ==
Відповідно до чинного законодавства України ПЗФ охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Вчинення будь-яких дій, що порушують правила охорони та використання територій та об'єктів ПЗФ під час їх використання регулюються Законом Ураїни «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природного середовища», Земельним кодексом, Водним кодексом та іншими нормативно-правовими актами. '''Землі ПЗФ - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.''' На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. '''Використання та збереження територій та об'єктів ПЗФ забезпечується шляхом''' ''':'''
* встановлення заповідного режиму;
* організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів;
* проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання;
* додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля;
* запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;
* здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;
* встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об’єктів;
* проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;
* проведення інших заходів з метою збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n63 стаття 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"])
На території природних заповідників '''забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню''' заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:
* будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників
* розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення
* стоянка транспорту
* проїзд і прохід сторонніх осіб
* прогін свійських тварин
* пересування механічних транспортних засобів за винятком шляхів загального користування
* лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2 000 метрів над землею
* подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
* геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;
* мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
== Порядок змін меж природного парку ==
Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. '''Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2051.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,21.01.2010%2C%20%E2%84%96%202362%2DVIII%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.03.2018%7D] за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.'''

== Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд ==
Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

а) нецільовому використанні територій та об’єктів природно-заповідного фонду, порушенні режимів територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також проектів створення та організації територій об’єктів природно-заповідного фонду;

б) здійсненні в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон заборонених господарської та інших видів діяльності;

в) організації на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього здійснення оцінки впливу на довкілля або з порушенням оцінці впливу на довкілля;

г) невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду;

д) порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

е) порушенні вимог щодо використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу;

з) самочинній зміні меж, відведенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду для інших потреб
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Дотримання правил охорони та використання територій і об'єктів національного природного парку

2025-08-08T09:26:19Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
== Поняття національного природного парку та заповідного фонду ==
'''Природно-заповідний фонд''' (далі – ПЗФ) становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n11 (Закон України "Про природно-заповідний фонд України")] До природно-заповідного фонду України належать:

# природні території та об’єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;
# штучно створені об’єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 (стаття 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")]
Рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 (частина 3 статті 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

Скасування та зміна охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 (частина 4 статті 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

== Правила використання природного парку та заповідного фонду ==
На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та '''використання згідно з функціональним зонуванням''':

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 заповідна зона]''' - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 зона регульованої рекреації]''' - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 зона стаціонарної рекреації]''' - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 господарська зона]''' - у її межах забороняються рубки головного користування і проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони '''забороняється''' будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 2 статті 21 Закону України '''"'''Про природно-заповідний фонд України")]

Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 4 статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

Зменшення заповідної зони не допускається, на межах заповідної зони встановлюються спеціальні знаки, а дороги, що ведуть у заповідну зону, перекриваються шлагбаумами (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 5 статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .''

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 3 статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]).

Рекреаційна діяльність на території національних природних парків організовується спеціальними підрозділами адміністрації парків, а також іншими підприємствами, установами та організаціями на підставі угод з адміністрацією парку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n216 стаття 22 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]).

== Охорона національних природних парків ==
Відповідно до чинного законодавства України ПЗФ охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Вчинення будь-яких дій, що порушують правила охорони та використання територій та об'єктів ПЗФ під час їх використання регулюються ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природного середовища», Земельним кодексом, Водним кодексом та іншими нормативно-правовими актами. '''Землі ПЗФ - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.''' На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. '''Використання та збереження територій та об'єктів ПЗФ забезпечується шляхом''' ''':'''
* встановлення заповідного режиму;
* організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів;
* проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання;
* додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля;
* запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;
* здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;
* встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об’єктів;
* проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;
* проведення інших заходів з метою збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n63 стаття 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"])
На території природних заповідників '''забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню''' заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:
* будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників
* розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення
* стоянка транспорту
* проїзд і прохід сторонніх осіб
* прогін свійських тварин
* пересування механічних транспортних засобів за винятком шляхів загального користування
* лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2 000 метрів над землею
* подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
* геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;
* мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
== Порядок змін меж природного парку ==
Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. '''Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2051.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,21.01.2010%2C%20%E2%84%96%202362%2DVIII%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.03.2018%7D] за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.'''

== Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд ==
Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

а) нецільовому використанні територій та об’єктів природно-заповідного фонду, порушенні режимів територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також проектів створення та організації територій об’єктів природно-заповідного фонду;

б) здійсненні в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон заборонених господарської та інших видів діяльності;

в) організації на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього здійснення оцінки впливу на довкілля або з порушенням оцінці впливу на довкілля;

г) невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду;

д) порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

е) порушенні вимог щодо використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу;

з) самочинній зміні меж, відведенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду для інших потреб
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Дотримання правил охорони та використання територій і об'єктів національного природного парку

2025-08-08T09:12:57Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
== Поняття національного природного парку та заповідного фонду ==
'''Природно-заповідний фонд''' (далі – ПЗФ) становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n11 (Закон України "Про природно-заповідний фонд України")] До природно-заповідного фонду України належать:

# природні території та об’єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;
# штучно створені об’єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 (стаття 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")]
Рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 стаття 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"]).

== Правила використання природного парку та заповідного фонду ==
На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та '''використання згідно з функціональним зонуванням''':

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 заповідна зона]''' - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 зона регульованої рекреації]''' - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 зона стаціонарної рекреації]''' - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації;
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 господарська зона]''' - у її межах забороняються рубки головного користування і проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони '''забороняється''' будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 2 статті 21 Закону України '''"'''Про природно-заповідний фонд України")]

Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 4 статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .

Зменшення заповідної зони не допускається, на межах заповідної зони встановлюються спеціальні знаки, а дороги, що ведуть у заповідну зону, перекриваються шлагбаумами (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 5 статті 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України")] .''

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n201 частина 3 статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]).

Рекреаційна діяльність на території національних природних парків організовується спеціальними підрозділами адміністрації парків, а також іншими підприємствами, установами та організаціями на підставі угод з адміністрацією парку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n216 стаття 22 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]).

== Охорона національних природних парків ==
Відповідно до чинного законодавства України ПЗФ охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Вчинення будь-яких дій, що порушують правила охорони та використання територій та об'єктів ПЗФ під час їх використання регулюються ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природного середовища», Земельним кодексом, Водним кодексом та іншими нормативно-правовими актами. '''Землі ПЗФ - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.''' На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. '''Використання та збереження територій та об'єктів ПЗФ забезпечується шляхом''' ''':'''
* встановлення заповідного режиму;
* організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів;
* проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання;
* додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля;
* запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;
* здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;
* встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об’єктів;
* проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;
* проведення інших заходів з метою збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n63 стаття 8 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"])
На території природних заповідників '''забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню''' заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:
* будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників
* розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення
* стоянка транспорту
* проїзд і прохід сторонніх осіб
* прогін свійських тварин
* пересування механічних транспортних засобів за винятком шляхів загального користування
* лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2 000 метрів над землею
* подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
* геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;
* мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
== Порядок змін меж природного парку ==
Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони. '''Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2051.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,21.01.2010%2C%20%E2%84%96%202362%2DVIII%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.03.2018%7D] за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.'''
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Наставництво над дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування

2025-07-31T06:59:34Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 465 "Деякі питання здійснення наставництва над дитиною"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1763739-17#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 07 листопада 2017 року № 1763 "Про затвердження Програми підготовки наставників для дітей, які проживають у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя"]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 '''Наставництво''' -] добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 Наставник]''' - повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя, отримала висновок про те, що вона може провадити діяльність з організації наставництва, та уклала договір про наставництво. Наставник здійснює діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.

Підготовка до самостійного життя дітей, які проживають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інших закладах для дітей, їх соціальна та психологічна адаптація можуть здійснюватися у формі наставництва.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n184 Наставництво здійснюється в найкращих інтересах дитини, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, зокрема, щодо:]
* визначення та розвитку здібностей дитини, реалізації її інтересів у професійному самовизначенні;
* надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки;
* формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема, щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;
* ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій;
* сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної особистості;
* формування у дитини навичок здорового способу життя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF#n10 Положення про наставництво, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 465] (далі - Положення).
== Куди звернутися ==
Організація наставництва здійснюється '''центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини'''.

Обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - регіональний центр) забезпечують проходження особами, які виявили бажання стати наставниками (кандидати у наставники), курс підготовки.

Районні, міські, районні у містах центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - центри):
* поширюють інформацію про наставництво та надають консультації з питань наставництва заінтересованим особам в усній або письмовій формі;

* проводять добір кандидатів у наставники;

* співпрацюють із закладами з метою поширення інформації про наставництво серед працівників закладів, дітей та їх батьків;

* сприяють в установленні (формуванні) наставницьких стосунків;

* супроводжують наставників і дітей, які потребують соціально-психологічної підтримки;

* ведуть журнал обліку кандидатів у наставники та наставників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF#n10 пункт 7 Положення]).

== Які документи подати, щоб бути наставником ==
Особа, яка виявила бажання стати наставником, до укладення договору про наставництво '''зобов’язана пройти курс''' підготовки з проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя за [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1763739-17#n9 програмою, затвердженою Мінсоцполітики].

Програма підготовки розрахована на 70 годин, з них на теоретичний блок передбачено 14 годин, на практичний блок - 20 годин, на самостійну роботу - 36 годин.

До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини кандидату у наставники потрібно подати:
*заяву;

*копію паспорта громадянина України;

*висновок про стан здоров’я за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n364 формою] згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”] ;

*довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС.
Під час прийому документів центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання кандидата у наставники:

# з’ясовує його мотиви щодо наставництва, позицію стосовно виховання та розвитку дітей;
# надає роз’яснення щодо порядку та умов наставництва;
# ознайомлює із завданнями, правами та обов’язками наставника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF#n10 пункт 9 Положення]).
Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання кандидата у наставники протягом 10 робочих днів після надходження документів, розглядає питання про направлення кандидата у наставники до регіонального центру для проходження курсу підготовки. Витрати на проїзд кандидатів у наставники до місця проведення навчання та проживання під час проходження навчання фінансуються за рахунок коштів громадських, благодійних організацій, інших джерел, не заборонених законодавством, або за власний рахунок.

== Підстави для відмови ==
'''Наставниками не можуть бути''' особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1076 статті 212 Сімейного кодексу України] '''(особи, які не можуть бути усиновлювачами)''':
# обмежені у дієздатності;
# визнані недієздатними;
# позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
# були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
# мають психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, наявність яких встановлено на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Законом України "Про психіатричну допомогу"] та іншими законами України, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;;
# зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
# не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
# мають захворювання, розлади або стани, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, які встановлені за результатами медичного огляду, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;;
# є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
# були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 164], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 166], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1107 167], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1117 169], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1185 181], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187] Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;
# за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
# є особами без громадянства;
# перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
# вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до них було застосовано адміністративне стягнення за його вчинення;
# є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
# перебувають у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції.Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Якщо кандидат у наставники не відповідає вимогам, йому надається обґрунтована відмова.
== Договір про наставництво ==
Наставництво здійснюється за '''договором про наставництво''', що укладається між центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини, наставником та адміністрацією закладу, в якому проживає дитина, в інтересах якої укладається такий договір.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF#n93 Типовий договір про наставництво] затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 465.

Договір про наставництво укладається у '''письмовій формі'''.

Для укладення договору про наставництво '''потрібна згода дитини''', якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, а також письмова згода її батьків, інших законних представників. Згода дитини надається '''у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров’я.'''

==== Припинення дії договру ====
Дія договору припиняється:

* '''за згодою сторін''' - у разі переведення дитини до іншого закладу (''за ініціативою наставника договір може бути укладено з тим закладом, до якого переведено дитину, над якою здійснюється наставництво, а також з центром за місцезнаходженням закладу. У такому випадку центрами повинно бути забезпечено обмін інформацією, необхідною для укладення нового договору'');
* '''за ініціативою однією із сторін''' - у разі невиконання обов’язків за договором іншими сторонами або за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх обов’язків за договором, порушення прав та законних інтересів дитини наставником, виникнення загрози для життя та здоров’я дитини з вини наставника;
* у разі повернення дитини на виховання до батьків, інших законних представників, її усиновлення, встановлення над нею опіки чи піклування;
* влаштування її на виховання в сім’ю громадян (прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу);
* у разі відмови дитини від здійснення наставництва стосовно неї;
* досягнення дитиною повноліття;
* у разі смерті дитини чи наставника.

== Обов’язки наставника: ==
Наставник зобов’язується:

1) здійснювати наставництво виключно в найкращих інтересах дитини;

2) формувати у дитини практичні уміння і навички, спрямовані на адаптацію її до самостійного життя, зокрема навички комунікації, самопрезентації, подолання труднощів, ведення домашнього господарства, уміння розпоряджатися особистим майном, зокрема коштами;

3) сприяти позитивному самоусвідомленню дитини, розвитку в неї почуття власної гідності та самоповаги;

4) допомагати дитині в установленні та розвитку нових позитивних соціальних зв’язків, відновленні (налагодженні) стосунків з родичами (якщо це не суперечить інтересам дитини);

5) надавати дитині допомогу у навчанні та професійному самовизначенні;

6) формувати у дитини навички здорового способу життя;

7) сприяти в отриманні дитиною освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;

8) співпрацювати з центром і закладом, звертаючися за допомогою до спеціалістів для розв’язання проблемних питань, у разі потреби своєчасно надавати інформацію про діяльність з організації наставництва;

9) повідомляти центр і заклад про виникнення несприятливих умов для наставництва, конфліктних ситуацій або відсутність взаєморозуміння з дитиною;

10) дотримуватися правил, установлених у закладі, під час відвідування дитини;

11) завчасно повідомляти центру і закладу про припинення наставництва;

12) забезпечувати захист персональних даних та інформації про дитину, що стали відомі під час провадження діяльності з організації наставництва.

== Відповідальність наставників ==
Наставник відповідно до законодавства є відповідальним за порушення ним прав і законних інтересів дитини, заподіяння шкоди її життю та здоров’ю.

Під час перебування дитини в сім’ї наставника строком не більш як три календарних дні у святкові та неробочі дні, під час канікул наставник відповідає за життя, здоров’я та своєчасне повернення дитини до місця її проживання (перебування).
== Контроль за дотриманням прав та інтересів дітей, над якими встановлено наставництво ==
Функції контролю за дотриманням прав та інтересів дитини, над якою встановлено наставництво, виконують центр, адміністрація закладу, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини (шляхом спілкування з дитиною, спостереження за її поведінкою, емоційним станом тощо).
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Діти-сироти]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Наставництво над дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування

2025-07-31T06:49:25Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 465 "Деякі питання здійснення наставництва над дитиною"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1763739-17#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 07 листопада 2017 року № 1763 "Про затвердження Програми підготовки наставників для дітей, які проживають у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя"]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 '''Наставництво''' -] добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.

 
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 Наставник]''' - повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя, отримала висновок про те, що вона може провадити діяльність з організації наставництва, та уклала договір про наставництво. Наставник здійснює діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя.

 
Підготовка до самостійного життя дітей, які проживають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інших закладах для дітей, їх соціальна та психологічна адаптація можуть здійснюватися у формі наставництва.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n184 Наставництво здійснюється в найкращих інтересах дитини, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, зокрема, щодо:]
* визначення та розвитку здібностей дитини, реалізації її інтересів у професійному самовизначенні;
* надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки;
* формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема, щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;
* ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій;
* сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної особистості;
* формування у дитини навичок здорового способу життя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF#n10 Положення про наставництво, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 465] (далі - Положення).
== Куди звернутися ==
Організація наставництва здійснюється '''центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини'''.

Обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - регіональний центр) забезпечують проходження особами, які виявили бажання стати наставниками ( кандидати у наставники), курсу підготовки за [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1763739-17#n9 програмою, затвердженою Мінсоцполітики].

Районні, міські, районні у містах центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - центри):
* поширюють інформацію про наставництво та надають консультації з питань наставництва заінтересованим особам в усній або письмовій формі;

* проводять добір кандидатів у наставники;

* співпрацюють із закладами з метою поширення інформації про наставництво серед працівників закладів, дітей та їх батьків;

* сприяють в установленні (формуванні) наставницьких стосунків;

* супроводжують наставників і дітей, які потребують соціально-психологічної підтримки;

* ведуть журнал обліку кандидатів у наставники та наставників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF#n10 пункт 7 Положення]).

== Які документи подати, щоб бути наставником ==
Особа, яка виявила бажання стати наставником, до укладення договору про наставництво '''зобов’язана пройти курс''' підготовки з проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя за [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1763739-17#n9 програмою, затвердженою Мінсоцполітики].

Програма підготовки розрахована на 70 годин, з них на теоретичний блок передбачено 14 годин, на практичний блок - 20 годин, на самостійну роботу - 36 годин.

До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини кандидату у наставники потрібно подати:
*заяву;

*копію паспорта громадянина України;

*висновок про стан здоров’я за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n364 формою] згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”] ;

*довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС.
Під час прийому документів центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання кандидата у наставники:

# з’ясовує його мотиви щодо наставництва, позицію стосовно виховання та розвитку дітей;
# надає роз’яснення щодо порядку та умов наставництва;
# ознайомлює із завданнями, правами та обов’язками наставника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF#n10 пункт 9 Положення]).
Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання кандидата у наставники протягом 10 робочих днів після надходження документів, розглядає питання про направлення кандидата у наставники до регіонального центру для проходження курсу підготовки. Витрати на проїзд кандидатів у наставники до місця проведення навчання та проживання під час проходження навчання фінансуються за рахунок коштів громадських, благодійних організацій, інших джерел, не заборонених законодавством, або за власний рахунок.

== Підстави для відмови ==
'''Наставниками не можуть бути''' особи, зазначені у статті 212 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] '''(особи, які не можуть бути усиновлювачами)''':
# обмежені у дієздатності;
# визнані недієздатними;
# позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
# були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
# мають психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, наявність яких встановлено на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Законом України "Про психіатричну допомогу"] та іншими законами України, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;;
# зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
# не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
# мають захворювання, розлади або стани, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, які встановлені за результатами медичного огляду, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;;
# є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
# були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 164], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 166], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1107 167], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1117 169], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1185 181], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187] Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;
# за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
# є особами без громадянства;
# перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
# вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до них було застосовано адміністративне стягнення за його вчинення;
# є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
# перебувають у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції.Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Якщо кандидат у наставники не відповідає вимогам, йому надається обґрунтована відмова.
== Договір про наставництво ==
Наставництво здійснюється за '''договором про наставництво''', що укладається між центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини, наставником та адміністрацією закладу, в якому проживає дитина, в інтересах якої укладається такий договір. 
Договір про наставництво укладається у '''письмовій формі'''. 
Для укладення договору про наставництво '''потрібна згода дитини''', якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, а також письмова згода її батьків, інших законних представників. Згода дитини надається '''у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров’я.'''

==== Припинення дії договру ====
Дія договору припиняється:

* '''за згодою сторін''' - у разі переведення дитини до іншого закладу (''за ініціативою наставника договір може бути укладено з тим закладом, до якого переведено дитину, над якою здійснюється наставництво, а також з центром за місцезнаходженням закладу. У такому випадку центрами повинно бути забезпечено обмін інформацією, необхідною для укладення нового договору'');
* '''за ініціативою однією із сторін''' - у разі невиконання обов’язків за договором іншими сторонами або за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх обов’язків за договором, порушення прав та законних інтересів дитини наставником, виникнення загрози для життя та здоров’я дитини з вини наставника;
* у разі повернення дитини на виховання до батьків, інших законних представників, її усиновлення, встановлення над нею опіки чи піклування;
* влаштування її на виховання в сім’ю громадян (прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу);
* у разі відмови дитини від здійснення наставництва стосовно неї;
* досягнення дитиною повноліття;
* у разі смерті дитини чи наставника.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-2017-%D0%BF#n93 Типовий договір про наставництво] затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 465.

== Обов’язки наставника: ==
Наставник зобов’язується:

1) здійснювати наставництво виключно в найкращих інтересах дитини;

2) формувати у дитини практичні уміння і навички, спрямовані на адаптацію її до самостійного життя, зокрема навички комунікації, самопрезентації, подолання труднощів, ведення домашнього господарства, уміння розпоряджатися особистим майном, зокрема коштами;

3) сприяти позитивному самоусвідомленню дитини, розвитку в неї почуття власної гідності та самоповаги;

4) допомагати дитині в установленні та розвитку нових позитивних соціальних зв’язків, відновленні (налагодженні) стосунків з родичами (якщо це не суперечить інтересам дитини);

5) надавати дитині допомогу у навчанні та професійному самовизначенні;

6) формувати у дитини навички здорового способу життя;

7) сприяти в отриманні дитиною освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;

8) співпрацювати з центром і закладом, звертаючися за допомогою до спеціалістів для розв’язання проблемних питань, у разі потреби своєчасно надавати інформацію про діяльність з організації наставництва;

9) повідомляти центр і заклад про виникнення несприятливих умов для наставництва, конфліктних ситуацій або відсутність взаєморозуміння з дитиною;

10) дотримуватися правил, установлених у закладі, під час відвідування дитини;

11) завчасно повідомляти центру і закладу про припинення наставництва;

12) забезпечувати захист персональних даних та інформації про дитину, що стали відомі під час провадження діяльності з організації наставництва.

== Відповідальність наставників ==
Наставник відповідно до законодавства є відповідальним за порушення ним прав і законних інтересів дитини, заподіяння шкоди її життю та здоров’ю.

Під час перебування дитини в сім’ї наставника строком не більш як три календарних дні у святкові та неробочі дні, під час канікул наставник відповідає за життя, здоров’я та своєчасне повернення дитини до місця її проживання (перебування).
== Контроль за дотриманням прав та інтересів дітей, над якими встановлено наставництво ==
Функції контролю за дотриманням прав та інтересів дитини, над якою встановлено наставництво, виконують центр, адміністрація закладу, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини (шляхом спілкування з дитиною, спостереження за її поведінкою, емоційним станом тощо).
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Діти-сироти]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні

2025-07-17T11:12:20Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"](далі - Закон) в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] відповідно ''частина шоста статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n20 6 Закону]'' у період дії воєнного стану '''НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ''' норми:
* статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n358 Кодексу законів про працю України] (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів),
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n417 частини першої статті 65 Кодексу законів про працю України];
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n429 частин третьої - п’ятої статті 67 Кодексу законів про працю України];
*'''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 71], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n497 78-1] (святкові і неробочі дні)''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України];
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n45 частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".]
У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Починаючи з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#n109 19.07.2022 (внесено зміни до статті 6 Закону)] застосовуються способи компенсації за роботу у вихідний день, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n448 статтею 72 КЗпП].
|}
==Святкові та неробочі дні==
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України) встановлено такі святкові дні:
* 1 січня - Новий рік
* 8 березня - Міжнародний жіночий день
* 1 травня - День праці
* 8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
* 28 червня - День Конституції України
* 15 липня - День Української Державності
* 24 серпня - День незалежності України
* 1 жовтня - День захисників і захисниць України
* 25 грудня - Різдво Христове.
Робота також не провадиться в дні релігійних свят:
* один день (неділя) - Пасха (Великдень)
* один день (неділя) – Трійця
* 25 грудня - Різдво Христове
==Робота в святкові та неробочі дні==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73 КЗпП України] робота у святкові (неробочі) дні допускається:
* припинення якої неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації);
* у зв’язку з необхідністю обслуговування населення;
* у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 статті 71 КЗпП України].
==Кого не можна залучати до роботи у святкові та неробочі дні==
До роботи у святкові та неробочі дні не залучаються:
* вагітні жінки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n970 стаття 176 КЗпП України);]
* жінки, які мають дітей віком до трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n970 стаття 176 КЗпП України]);
* батьки, які виховують дітей без матері, у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1028 стаття 186-1 КЗпП України]);
* опікуни (піклувальники) (с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1028 таття 186-1 КЗпП України);]
* прийомні батьки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1028 стаття 186-1 КЗпП України]);
* працівники, молодші 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1050 стаття 192 КЗпП України)].
==Оформлення залучення до роботи в неробочий час==
Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові (неробочі) дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця. Для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати:

― фактичну підставу, передбачену частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 2 статті 71 КзпП України], наявність якої, зазвичай, має бути викладена у доповідній записці відповідної посадової особи;

― дозвіл [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|профспілкової організації]] (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;

― згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;

― згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудовим договором]], крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника. У наказі про залучення до роботи у святковий/неробочий день слід зазначати підставу залучення працівників до роботи, прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника, який працюватиме у цей день, а також спосіб компенсації за цю роботу.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' У разі якщо роботу працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно.
|}
==Компенсація за роботу у святкові чи неробочі дні==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n450 статті 72 КЗпП України] робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін:
* у грошовій формі у подвійному розмірі;
* наданням іншого дня відпочинку.
При цьому отримати одночасно подвійну оплату і інший день відпочинку за роботу у святковий (неробочий) день не можна.

===Оплата праці===
Робота у святковий і неробочий день ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 частина 4 статті 73 КЗпП України]) оплачується в подвійному розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n653 стаття 107 КЗпП України):]
* '''''відрядникам''''' – за подвійними відрядними розцінками;
* '''''працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками''''', – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
* '''''працівникам, які одержують місячний оклад''''':
- у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної [[Норма тривалості робочого часу|норми робочого часу]];

- у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. Крім того, подвійний розмір оплати застосовується тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, а на інші виплати (різні доплати, надбавки, премії тощо) – ні.
===Надання іншого дня відпочинку===
За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати, йому також може бути наданий інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09]).

Інший день відпочинку, або відгул, надається по можливості через найкоротший проміжок часу після роботи у святковий/неробочий день, однак це не позбавляє права сторін домовитися про надання його в інші терміни, зокрема приєднувати до наступної [[Щорічні та додаткові відпустки|відпустки]].

Форма та спосіб надання іншого дня відпочинку зазвичай визначається наказом про роботу у святковий/неробочий день. У разі, коли це не визначено наказом, працівник не має права самовільно встановити собі інший день відпочинку, оскільки в такому випадку роботодавець вправі звільнити його за [[Звільнення з роботи за прогул|прогул без поважних причин]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункту 4 статті 40 КзпП України.]

Варто зазначити, що вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.

Законодавство передбачає лише можливість (а не обов’язок роботодавця) надання працівникові, який працював у святковий чи неробочий день, іншого дня відпочинку. Крім того, навіть якщо роботодавець і не заперечуватиме проти надання працівникові іншого дня відпочинку, з ним ще необхідно узгодити, в який саме день працівник може ним скористатись.

'''ЗАБОРОНЕНО: самовільне (тобто без погодження з роботодавцем) використання працівником відгулу, оскільки це може бути визнано прогулом й надати роботодавцеві право на звільнення такого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] ).'''

Водночас, на відміну від роботи у вихідний день, надання працівникові іншого дня відпочинку за роботу у святковий чи неробочий день при перевищенні місячної норми робочого часу не позбавляє працівника права на отримання подвійної оплати праці за цей день. Інший же день відпочинку, який надається працівникові за його бажанням за роботу у святковий чи неробочий день, вважається звичайним вихідним днем і оплачуватися не повинен. Заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена (на цьому, зокрема, наголошено й у листі [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09]).
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції

2025-07-10T06:58:42Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]"

== Загальні положення ==
Втрачена (упущена) вигода — потенційний прибуток, реально не отриманий підприємством, кредитором чи іншим суб'єктом господарської діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4223 статті 19 Конституції України] органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 статтею 56 Конституції України] '''кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 статті 22 Цивільного Кодексу України] ( надалі по тексту ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
* Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є:
* втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі
* втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
* доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 статтею 1166 ЦК України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. '''Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

== Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України)] ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 910/7511/20 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101210926] назвав критерії визначення упущеної вигоди та відповів на питання, що таке збитки.

На думку Верховного Суду при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як:

1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);

2) розумні витрати;

3) компенсаційність відшкодування збитків.

Вимога про стягнення з боржника має ґрунтуватися на точних даних, насамперед бухгалтерських документів, що безспірно засвідчують можливість отримання грошових сум або інших цінностей у разі якби зобов'язання було виконане боржником.

== Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==
'''ВАЖЛИВО: Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:'''
# '''''неправомірні дії цього органу'''''
# '''''наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою'''''
# '''''доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5494 статті 1173] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5496 та 1174 ЦК України.]'''''
Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 статтею 1176 ЦК України] .'''
* Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження
* незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
* незаконного застосування запобіжного заходу
* незаконного затримання
* незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт
Право на відшкодування шкоди, виникає у випадках :

- постановлення виправдувального вироку суду;

- встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

- закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

- закриття справи про адміністративне правопорушення.

У випадках завданої шкоди, громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

'''Відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.'''

'''УВАГА!''' ''За відсутності підстав для застосування частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 1176 ЦК України] в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5494 статті 1173], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5496 1174 ЦК України]).''

== Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди ==
'''Перш за все, зібрати доказову базу.''' 
''Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.'' Такими доказами можуть бути:
* Документи, які підтверджують, що особа була незаконно засуджена
* докази, які говорять про непричетність особи до скоєного злочину.
* необхідно вказати, який саме збиток був нанесений особі незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
* подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
* розгляд спору по суті.
'''Важливо!'''''Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає''. 

'''Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. ''В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.'''''

== Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди ==
Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків викладена у '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/81013412 постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17]. Верховним Судом зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків'''. 
''Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.''

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні

2025-07-10T06:56:15Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"](далі - Закон) в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] відповідно ''частина шоста статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n20 6 Закону]'' у період дії воєнного стану '''НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ''' норми:
* статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n358 Кодексу законів про працю України] (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів),
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n417 частини першої статті 65 Кодексу законів про працю України];
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n429 частин третьої - п’ятої статті 67 Кодексу законів про працю України];
*'''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 71], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n497 78-1] (святкові і неробочі дні)''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України];
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n45 частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".]
У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Починаючи з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#n109 19.07.2022 (внесено зміни до статті 6 Закону)] застосовуються способи компенсації за роботу у вихідний день, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n448 статтею 72 КЗпП].
|}
==Святкові та неробочі дні==
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України) встановлено такі святкові дні:
* 1 січня - Новий рік
* 8 березня - Міжнародний жіночий день
* 1 травня - День праці
* 8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
* 28 червня - День Конституції України
* 15 липня - День Української Державності
* 24 серпня - День незалежності України
* 1 жовтня - День захисників і захисниць України
* 25 грудня - Різдво Христове.
Робота також не провадиться в дні релігійних свят:
* один день (неділя) - Пасха (Великдень)
* один день (неділя) – Трійця
* 25 грудня - Різдво Христове
==Робота в святкові та неробочі дні==
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73 КЗпП України] робота у святкові (неробочі) дні допускається:
* припинення якої неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації);
* у зв’язку з необхідністю обслуговування населення;
* у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 ст. 71 КЗпП України].
==Кого не можна залучати до роботи у святкові та неробочі дні==
До роботи у святкові та неробочі дні не залучаються:
* вагітні жінки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n970 ст. 176 КЗпП України);]
* жінки, які мають дітей віком до трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n970 ст. 176 КЗпП України])
* батьки, які виховують дітей без матері, у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1028 ст. 186-1 КЗпП України]);
* опікуни (піклувальники) (с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1028 т. 186-1 КЗпП України);]
* прийомні батьки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1028 ст. 186-1 КЗпП України]);
* працівники, молодші 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1050 ст.192 КЗпП України)].
==Оформлення залучення до роботи в неробочий час==
Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові (неробочі) дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця. Для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати:

― фактичну підставу, передбачену частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 2 статті 71 КзпП України], наявність якої, зазвичай, має бути викладена у доповідній записці відповідної посадової особи;

― дозвіл [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|профспілкової організації]] (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;

― згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;

― згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудовим договором]], крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника. У наказі про залучення до роботи у святковий/неробочий день слід зазначати підставу залучення працівників до роботи, прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника, який працюватиме у цей день, а також спосіб компенсації за цю роботу.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' У разі якщо роботу працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно.
|}
==Компенсація за роботу у святкові чи неробочі дні==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n450 ст. 72 КЗпП України] робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін:
* у грошовій формі у подвійному розмірі;
* наданням іншого дня відпочинку.
При цьому отримати одночасно подвійну оплату і інший день відпочинку за роботу у святковий (неробочий) день не можна.

===Оплата праці===
Робота у святковий і неробочий день ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 ч. 4 ст. 73 КЗпП України]) оплачується в подвійному розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n653 ст. 107 КЗпП України):]
* '''''відрядникам''''' – за подвійними відрядними розцінками;
* '''''працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками''''', – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
* '''''працівникам, які одержують місячний оклад''''':
- у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної [[Норма тривалості робочого часу|норми робочого часу]];

- у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. Крім того, подвійний розмір оплати застосовується тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, а на інші виплати (різні доплати, надбавки, премії тощо) – ні.
===Надання іншого дня відпочинку===
За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати, йому також може бути наданий інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09]).

Інший день відпочинку, або відгул, надається по можливості через найкоротший проміжок часу після роботи у святковий/неробочий день, однак це не позбавляє права сторін домовитися про надання його в інші терміни, зокрема приєднувати до наступної [[Щорічні та додаткові відпустки|відпустки]].

Форма та спосіб надання іншого дня відпочинку зазвичай визначається наказом про роботу у святковий/неробочий день. У разі, коли це не визначено наказом, працівник не має права самовільно встановити собі інший день відпочинку, оскільки в такому випадку роботодавець вправі звільнити його за [[Звільнення з роботи за прогул|прогул без поважних причин]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 п. 4 ст. 40 КзпП України.]

Варто зазначити, що вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.

Законодавство передбачає лише можливість (а не обов’язок роботодавця) надання працівникові, який працював у святковий чи неробочий день, іншого дня відпочинку. Крім того, навіть якщо роботодавець і не заперечуватиме проти надання працівникові іншого дня відпочинку, з ним ще необхідно узгодити, в який саме день працівник може ним скористатись.

'''ЗАБОРОНЕНО: самовільне (тобто без погодження з роботодавцем) використання працівником відгулу, оскільки це може бути визнано прогулом й надати роботодавцеві право на звільнення такого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] ).'''

Водночас, на відміну від роботи у вихідний день, надання працівникові іншого дня відпочинку за роботу у святковий чи неробочий день при перевищенні місячної норми робочого часу не позбавляє працівника права на отримання подвійної оплати праці за цей день. Інший же день відпочинку, який надається працівникові за його бажанням за роботу у святковий чи неробочий день, вважається звичайним вихідним днем і оплачуватися не повинен. Заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена (на цьому, зокрема, наголошено й у листі [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09]).
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції

2025-07-10T06:27:03Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]"

== Загальні положення ==
Втрачена (упущена) вигода — потенційний прибуток, реально не отриманий підприємством, кредитором чи іншим суб'єктом господарської діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4223 статті 19 Конституції України] органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 статтею 56 Конституції України] '''кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 статті 22 ЦК України], особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
* Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є:
* втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі
* втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
* доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 статтею 1166 ЦК України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. '''Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

== Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України)] ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 910/7511/20 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101210926] назвав критерії визначення упущеної вигоди та відповів на питання, що таке збитки.

На думку Верховного Суду при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як:

1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);

2) розумні витрати;

3) компенсаційність відшкодування збитків.

Вимога про стягнення з боржника має ґрунтуватися на точних даних, насамперед бухгалтерських документів, що безспірно засвідчують можливість отримання грошових сум або інших цінностей у разі якби зобов'язання було виконане боржником.

== Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==
'''ВАЖЛИВО: Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:'''
# '''''неправомірні дії цього органу'''''
# '''''наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою'''''
# '''''доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5494 статті 1173] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5496 та 1174 ЦК України.]'''''
Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 статтею 1176 ЦК України] .'''
* Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження
* незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
* незаконного застосування запобіжного заходу
* незаконного затримання
* незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт
Право на відшкодування шкоди, виникає у випадках :

- постановлення виправдувального вироку суду;

- встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

- закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

- закриття справи про адміністративне правопорушення.

У випадках завданої шкоди, громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

'''Відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.'''

'''УВАГА!''' ''За відсутності підстав для застосування частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 1176 ЦК України] в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5494 статті 1173], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5496 1174 ЦК України]).''

== Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди ==
'''Перш за все, зібрати доказову базу.''' 
''Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.'' Такими доказами можуть бути:
* Документи, які підтверджують, що особа була незаконно засуджена
* докази, які говорять про непричетність особи до скоєного злочину.
* необхідно вказати, який саме збиток був нанесений особі незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
* подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
* розгляд спору по суті.
'''Важливо!'''''Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає''. 

'''Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. ''В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.'''''

== Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди ==
Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків викладена у '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/81013412 постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17]. Верховним Судом зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків'''. 
''Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.''

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції

2025-07-10T06:19:47Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]"

== Загальні положення ==
Втрачена (упущена) вигода — потенційний прибуток, реально не отриманий підприємством, кредитором чи іншим суб'єктом господарської діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4223 статті 19 Конституції України] органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 статтею 56 Конституції України] '''кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 статті 22 ЦК України], особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
* Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є:
* втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі
* втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
* доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5010 статтею 1166 ЦК України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. '''Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

== Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України)] ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 910/7511/20 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101210926] назвав критерії визначення упущеної вигоди та відповів на питання, що таке збитки.

На думку Верховного Суду при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як:

1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);

2) розумні витрати;

3) компенсаційність відшкодування збитків.

Вимога про стягнення з боржника має ґрунтуватися на точних даних, насамперед бухгалтерських документів, що безспірно засвідчують можливість отримання грошових сум або інших цінностей у разі якби зобов'язання було виконане боржником.

== Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції ==
'''ВАЖЛИВО: Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:'''
# '''''неправомірні дії цього органу'''''
# '''''наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою'''''
# '''''доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5494 статті 1173] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5496 та 1174 ЦК України.]'''''
Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 статтею 1176 ЦК України] .'''
* Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження
* незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
* незаконного застосування запобіжного заходу
* незаконного затримання
* незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт
Право на відшкодування шкоди, виникає у випадках :

- постановлення виправдувального вироку суду;

- встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

- закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

- закриття справи про адміністративне правопорушення.

У випадках завданої шкоди, громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

'''Відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.'''

'''УВАГА!''' ''За відсутності підстав для застосування частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 1176 ЦК України] в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5494 статті 1173], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5496 1174 ЦК України]).''

== Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди ==
'''Перш за все, зібрати доказову базу.''' 
''Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.'' Такими доказами можуть бути:
* Документи, які підтверджують, що особа була незаконно засуджена
* докази, які говорять про непричетність особи до скоєного злочину.
* необхідно вказати, який саме збиток був нанесений особі незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
* подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
* розгляд спору по суті.
'''Важливо!'''''Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає''. 

'''Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. ''В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.'''''

== Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди ==
Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків викладена у '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/81013412 постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17]. Верховним Судом зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків'''. 
''Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.''

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Розрахунок платіжними картками

2025-06-06T12:27:36Z

Nadiia.adamovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закон України "Про Національний банк України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України "Про платіжні послуги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n7 Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 "Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text Постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547]

==Основні поняття ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n6 Платіжні картки]''' — електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки за допомогою яких ; це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 '''Еквайринг''' платіжних інструментів (далі - еквайринг)] - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 Еквайрингова установа]''' — банк або інша фінансова установа, що надає послуги '''еквайрингу''', тобто, здійснює розрахунки з підприємствами, які приймають оплату від держателів платіжних карток за товари чи послуги або видають їм готівку.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n6 Платіжна система]''' — система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи. Тобто комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22#n21 Емітент платіжних інструментів (далі - емітент)]''' — надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до законодавства України (''організації, що випустили картки'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n6 стаття 1 Закону України " Про платіжні послуги"]).

Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується. Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента (Visa, Mastercard, American Express тощо). Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ.

Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки. Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної суми на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-списку (перелік електронних платіжних засобів, складений за певними їх реквізитами, за якими зупинено проведення операцій).

'''За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:'''

* отримання готівки через банкомати;

* отримання відповіді на запит про стан рахунку;
* переказ коштів з одного рахунку на інший;
* отримання виписки з поточного рахунку;
* оплата мобільного зв’язку;
* отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.

Види платіжних карток

'''Платіжні картки класифікуються:'''
- '''за матеріалом, з якого вони виготовлені''' (паперові, картонні, пластикові, металічні);

- '''за механізмом розрахунків''' (двосторонні системи, багатосторонні системи);

- '''за видом здійснюваних розрахунків:'''
дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);

кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);

- '''за характером використання:'''

власна картка, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;

корпоративна картка (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);

- '''за способом запису інформації на карту''' (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);

- '''за приналежністю до закладу-емітенту''' (банківські, комерційні, карткових асоціацій);

- '''за сферою використання''' (універсальні, приватні (цільові);

- '''за територіальною приналежністю''' (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);

- '''за часом використання''' (строкові та безстрокові);

- '''за технічними параметрами''''':''

# картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);
# картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).

Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.

== Особливості верифікації клієнтів під час воєнного стану ==
Банки України на період дії воєнного стану під час відкриття рахунків здійснюють ідентифікацію і верифікацію військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, які призиваються до Збройних Сил України й інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави на підставі військового квитка, посвідчення офіцера, посвідчення генерала (адмірала) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#n3 п. 20.2 Постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану".]

==Розрахунок платіжною карткою==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#n17 Розрахункова операція]''' – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали - електронний пристрій, програмно-технічні комплекси самообслуговування, тощо.

'''РРО дозволяється не використовувати''':

- фізособам – платникам єдиного податку першої групи;

- фізособам – платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.;

- у випадках, перелічених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#n119 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»] (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу).
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Зверніть увагу!'''
З 1 січня 2025 року розширено коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/894-2022-%D0%BF#Text підпункт 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)]» (далі – Постанова № 894).

З 01 січня 2025 року обов’язок запровадження безготівкових розрахукнків встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тисяч жителів, а з 1 січня 2026 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

У різних банках встановлені свої ліміти щодо переказу грошей з картки на картку. Також для запобігання шахрайству окремі банки встановлюють добові та місячні межі. Онлайн-ліміти вбудовані в операційні системи застосунків різних банків та універсальних платіжних сервісів.

Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі.
|}
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Варто зазначити, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно крім тих, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
|}
==Документальне оформлення операцій з використанням терміналів==
Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, РРО мають бути оформлені розрахунковим документом. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів в залежності від їхнього виду мають містити обов’язкові реквізити передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n395 Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів'''.''']

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n419 Фіскальний касовий чек на товари (послуги)]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n448 Фіскальний касовий чек видачі коштів]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n471 Розрахункова квитанція]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n491 Спрощена розрахункова квитанція]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n506 Фіскальний касовий чек за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n705 Фіскальний касовий чек за операцією з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16#n819 Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі]

== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n99 статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів».] У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.

'''Спосіб повернення коштів'''

Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 стаття 1087 Цивільного кодексу України).]

'''Документальне оформлення'''

Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «Видатковий чек» (роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15).

Процедуру повернення коштів через РРО встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16#Text Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерством фінансів України від 14.06.2016 № 547].
==Відповідальність продавця==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову (Державна податкова служба України), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Державна служба України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів).

За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3297 таттею 163-15 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення"] встановлено адміністративна відповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , або 8500 грн. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n504 частина дванадцята статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Зверніть увагу!'''
Використовувати платіжний інструмент може лише власник.

Співробітник емітента (Служби безпеки України, Національного банку, поліції тощо) ніколи не буде телефонувати і запитувати дані платіжного інструменту. У разі надходження таких дзвінків слід припинити розмову і звернутися до емітента.

Емітент зобов'язаний розглядати заяви користувача, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян. Строки, протягом яких емітент установлює ініціатора та правомірність платіжної операції, та строки повернення на рахунок користувача суми попередньо списаної неналежної платіжної операції становлять не більше 60 календарних днів, відповідно до статті 89 Закону України «Про платіжні послуги».

У разі підтвердження неправомірності проведеної платіжної операції еквайр зобов’язаний у порядку, визначеному правилами відповідної платіжної системи, але у строк не більше 10 календарних днів, повернути емітенту кошти в обсязі, в якому була проведена платіжна операція, та відшкодувати суму комісійної винагороди (за наявності такої комісійної винагороди), утриманої/сплаченої такому еквайру за платіжну операцію. Емітент зобов’язаний зарахувати кошти, повернуті еквайром, на рахунок користувача негайно, крім випадків, коли кошти вже були зараховані емітентом на рахунок користувача за опротестованою користувачем зазначеною платіжною операцією.
|}

== Застосування обмежень зняття готівкових коштів ==
З метою зниження обсягу готівкових розрахунків та мінімізації ризиків, пов’язаних з фінансовим моніторингом, у банківській системі України '''діє обмеження зняття готівкових коштів з рахунку в національній валюті не може перевищувати 100 000 гривень на день (без урахування комісії банку).'''

'''Не застосовуються обмеження зняття готівкових коштів у гривнях:'''

* з метою виплати заробітної плати та соціальних виплат;
* з рахунків підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), Уряду України;
* з рахунків державних органів, уповноважених згідно із законодавством України здійснювати оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність або досудове розслідування;
* з рахунків дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав в Україні;
* з рахунків, розпорядником яких є митний орган, для цілей повернення коштів, прийнятих митним органом на зберігання або вилучених, їх власнику;
* з рахунків державних установ та/або громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості, які забезпечують виконання Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на відповідний рік, на здійснення витрат або компенсаційних виплат на відрядження національних збірних команд України для участі в офіційних міжнародних змаганнях та навчально-тренувальних зборах з підготовки до таких міжнародних змагань, що проводяться за кордоном;
* з рахунків небанківських фінансових установ, що здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, з метою підкріплення готівковою гривнею власних кас та/або кас відокремлених підрозділів, пунктів обміну іноземної валюти готівкою в гривнях у сумі, що не перевищує суми в гривнях, яка була раніше зарахована банком на такий рахунок:

# від здійснення валютно-обмінних операцій шляхом інкасації залишків готівки або самостійного внесення небанківською фінансовою установою залишків готівки на рахунок через операційну касу банку (філії, відділення), у якому відкритий цей рахунок;
# отримана внаслідок продажу безготівкової іноземної валюти з рахунку небанківської фінансової установи в іноземній валюті, що була зарахована на такий рахунок від здійснення валютно-обмінних операцій або отримана як відшкодування за прийняті на інкасо банкноти іноземної валюти.

Також заборонено видачу готівкових коштів в іноземній валюті з рахунків клієнтів в обсязі, '''що перевищує еквівалент 100 000 гривень на день''' (без урахування банківської комісії).Виняток становить зняття готівкових коштів в іноземній валюті з рахунків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України.

'''Передбачена заборона здійснювати платіжні операції користувачів за рахунок коштів, наданих користувачам на умовах кредиту, на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх у мережі Інтернет''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text пункт 20-5 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18]).

[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]