== Зміст ==
1.Нормативна база 

2.Виселення наймача після закінчення строку дії договору 

3.Порядок виселення при безстроковому договорі оренди 

4.Виселення в результаті порушення умов договору 

5.Відсутність договору оренди

== Нормативна база ==

# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
#
# Житловий кодекс Української РСР 
#
# Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»

Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом (ст.. 2 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»»
.
У відповідності до ст.9 Житлового кодексу РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

== Виселення наймача після закінчення строку дії договору ==
Згідно з ст.526 ЦК України обов’язки повинні виконуватися по договору. У ст.629 Цивільного кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Стаття 785 Цивільного кодексу України чітко зазначає, що після закінчення строку договору наймач зобов’язаний негайно повернути орендодавцю речі (квартиру) в стані, в якому вона була отримана. Як правило, квартира передається по акту передачі з метою уникнення майбутніх можливих непорозумінь чи конфліктів.
Власник має повне право витребувати свою власність від особи, яка незаконно, без відповідного правового обгрунтування заволоділа нею (ст. 387 ЦК). У ст. 391 Цивільного кодексу України задекларовано право позивача вимагати усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди, проживання орендатора в квартирі вважається протиправним. Це означає, що можна звертатися до суду для вирішення проблеми. До позовної заяви потрібно додати як мінімум документи на право власності і копію договору оренди.
== Порядок виселення при безстроковому договорі оренди ==
Якщо договір був укладений на невизначений термін, однак виникла потреба достроково припинити його дію (наприклад, у зв’язку із необхідністю використання житла для проживання самого орендодавця), договір може бути розірваний на вимогу орендодавця. У такому випадку власник зобов’язаний попередити орендатора про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці до виселення.
== Виселення в результаті порушення умов договору ==
Згідно із ст.825 ЦК договір найму житла може бути розірваним по рішенню суду на вимогу орендодавця у випадках:
1. Відсутність оплати за житло протягом 6 місяців, якщо договором не встановлено більш тривалий строк, а при короткостроковій оренді – більше двох разів.
2. Знищення або псування житла орендатором або іншими особами, за дії яких він відповідає.
Якщо питання полягає у заборгованій сумі за оренду, то варто звертатися з позовом до суду.
== Відсутність договору оренди ==
Законом не передбачено оренду без відповідного документа, а це означає, що права та обов’язки осіб теж не можна вважати дійсними і законними. Таким чином, у наймача немає права проживати у квартирі, отже можна звертатися до правоохоронних органів із заявою, що квартиру зайняли треті особи. Але варто зазначити, що правоохоронні органи захищають власність громадян, а не виселяють орендаторів, адже законом передбачений окремий порядок виконання судових рішень. Якщо договір оренди відсутній, то і законних підстав вимагати оплату за оренду також немає. Більше того, увагу може звернути податкова служба, враховуючи незаконність здачі житла без відповідного договору.

Виселення з квартири наймача

2018-12-18T09:24:45Z

Myroslava.shtets: Створена сторінка: == Зміст == 1.Нормативна база 2.Виселення наймача після закінчення строку дії договору<b...

== Зміст ==
1.Нормативна база 

2.Виселення наймача після закінчення строку дії договору 

3.Порядок виселення при безстроковому договорі оренди 

4.Виселення в результаті порушення умов договору 

5.Відсутність договору оренди

== Нормативна база ==

# Цивільний кодекс України 
#
# Житловий кодекс Української РСР 
#
# Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»

Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом (ст.. 2 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»»
.
У відповідності до ст.9 Житлового кодексу РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

== Виселення наймача після закінчення строку дії договору ==
Згідно з ст.526 ЦК України обов’язки повинні виконуватися по договору. У ст.629 Цивільного кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Стаття 785 Цивільного кодексу України чітко зазначає, що після закінчення строку договору наймач зобов’язаний негайно повернути орендодавцю речі (квартиру) в стані, в якому вона була отримана. Як правило, квартира передається по акту передачі з метою уникнення майбутніх можливих непорозумінь чи конфліктів.
Власник має повне право витребувати свою власність від особи, яка незаконно, без відповідного правового обгрунтування заволоділа нею (ст. 387 ЦК). У ст. 391 Цивільного кодексу України задекларовано право позивача вимагати усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди, проживання орендатора в квартирі вважається протиправним. Це означає, що можна звертатися до суду для вирішення проблеми. До позовної заяви потрібно додати як мінімум документи на право власності і копію договору оренди.
== Порядок виселення при безстроковому договорі оренди ==
Якщо договір був укладений на невизначений термін, однак виникла потреба достроково припинити його дію (наприклад, у зв’язку із необхідністю використання житла для проживання самого орендодавця), договір може бути розірваний на вимогу орендодавця. У такому випадку власник зобов’язаний попередити орендатора про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці до виселення.
== Виселення в результаті порушення умов договору ==
Згідно із ст.825 ЦК договір найму житла може бути розірваним по рішенню суду на вимогу орендодавця у випадках:
1. Відсутність оплати за житло протягом 6 місяців, якщо договором не встановлено більш тривалий строк, а при короткостроковій оренді – більше двох разів.
2. Знищення або псування житла орендатором або іншими особами, за дії яких він відповідає.
Якщо питання полягає у заборгованій сумі за оренду, то варто звертатися з позовом до суду.
== Відсутність договору оренди ==
Законом не передбачено оренду без відповідного документа, а це означає, що права та обов’язки осіб теж не можна вважати дійсними і законними. Таким чином, у наймача немає права проживати у квартирі, отже можна звертатися до правоохоронних органів із заявою, що квартиру зайняли треті особи. Але варто зазначити, що правоохоронні органи захищають власність громадян, а не виселяють орендаторів, адже законом передбачений окремий порядок виконання судових рішень. Якщо договір оренди відсутній, то і законних підстав вимагати оплату за оренду також немає. Більше того, увагу може звернути податкова служба, враховуючи незаконність здачі житла без відповідного договору.

Стягнення аліментів із боржника, який відбуває покарання у місцях позбавлення волі

2018-12-17T09:05:14Z

Myroslava.shtets: Створена сторінка: == Зміст == 1. Нормативна база 2. Види та розміри доходів засуджених до позбавлення волі<...

== Зміст ==
1. Нормативна база 

2. Види та розміри доходів засуджених до позбавлення волі 

3. Порядок виконання рішень про стягнення аліментів 

4. Черговість стягнення із заробітної плати засуджених 

== Нормативна база: ==

1. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] 

2.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] 

3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"] 

4.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Постанова №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб]

5. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-13 Інструкція про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі] 

6.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень]

 
 
Відповідно до статті 180 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Батько та мати мають рівні права та обов’язки по відношенню до своїх дітей.
Утримання аліментів з осіб, які працюють, провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і роботою за сумісництвом(п. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Постанови №146]).
Іноді трапляється так, що платника аліментів позбавлено волі за вироком суду. І цей факт не звільняє засудженого від обов’язку сплачувати аліменти.

== Види та розміри доходів засуджених до позбавлення волі ==
Засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров’я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції (ст. 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України]).
Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (ст. 120 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України]).
У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які виконують норми виробітку або встановлені завдання і не допускають порушень режиму, зараховується незалежно від усіх відрахувань 15%, а на особовий рахунок засуджених чоловіків віком понад 60 років, жінок - понад 55 років, інвалідів першої та другої груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, - не менш як 50% нарахованого їм місячного заробітку.
Статтею 121 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] передбачено, що особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсії та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування. Відрахування засудженими витрат на їхнє утримання провадиться після відрахування прибуткового податку і аліментів. Загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 70% в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

== Порядок виконання рішень про стягнення аліментів ==

Загальний порядок примусового виконання рішень про стягнення аліментів регламентований Законом України «Про виконавче провадження». Якщо боржник працює, або отримує відповідні доходи, виконання рішень про стягнення аліментів забезпечується шляхом звернення стягнення на такі доходи.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження з виконання рішення про стягнення аліментів на підставі відповідного виконавчого документа.Згідно з ч. 4 ст. 74 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження]» та п. 7.13. розділу VІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкціїз організації примусового виконання рішень], державний виконавець, у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів, у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника.Розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.
Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.
Спочатку перевіряється майновий стан боржника. У разі відсутності у нього коштів на рахунках та майна для покриття належних до стягнення сум, державний виконавець надсилає постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до відповідного органу або установи виконання покарання.
Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, у разі відсутності заборгованості зі сплати аліментів адміністрація колонії, яка проводила відрахування, повертає постанову державного виконавця про стягнення аліментів органу державної виконавчої служби з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу утриманих сум аліментів.

== Черговість стягнення із заробітної плати засуджених ==
Водночас черговість стягнення із заробітної плати засуджених передбачена Інструкцією про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі.Так, відрахування та відшкодування із заробітної плати засуджених здійснюються відповідно до законодавства з дотриманням такої черговості:
* податок з доходів фізичних осіб;
* аліменти;
* вартість одягу, взуття, білизни (крім вартості спецодягу);
* вартість харчування, комунально-побутових та інших наданих послуг (крім вартості спецхарчування);
* за виконавчими листами на користь громадян;
* за виконавчими листами на користь юридичних осіб;
* відшкодування матеріальних збитків, заподіяних засудженими державі під час відбування покарання.