WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Безвізовий перетин кордону власним транспортним засобом

2025-01-08T12:00:30Z

Morozov.Serhii: зміни в Законодавстві щодо оформлення "Зеленої карти"

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_h13 Конвенція про дорожній рух від 08 листопада 1968 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_002-06 Директива Європейського Парламенту і Ради 2006/126/ЄС від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/print1491238891005557 Постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 2017 року № 1388 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-п Постанова Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п Постанова Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0494-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року № 174 "Про затвердження Порядку замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2022 р. № 615 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 3 березня 2022 р. № 194]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
▶ На період дії правового режиму воєнного стану чоловікам – громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України.

Окремо зазначимо, що виключення можуть стосуватися тільки осіб, визначених законодавством.

Зокрема тих, які мають:
#посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік;
#[[Звільнення з військової служби за станом здоров’я|висновок військово-лікарської комісії про непридатність]].
Крім того обмеження не стосуються осіб:
#на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або
#які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, або
#на утриманні яких є дитина з інвалідністю.
#А також тих, хто є:
#усиновителем
#опікуном, або
#чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.
''Сторінка Державної прикордонної служби в Фейсбук:'' https://www.facebook.com/100066866381279/posts/284433603795517/?d=n

▶ Національний банк рекомендує громадянам України, які виїжджають за кордон на власному автомобілі, придбати поліс "Зелена картка". 28 квітня 2022 року регулятор отримав від іноземних партнерів інформацію про те, що цей поліс вимагатиметься під час перетину кордону з Польщею. Ця практика, очевидно, поширюватиметься і на кордонах з іншими країнами. (Зелена картка" – страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах-членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".)

''Детальніше на сторінці Національного банку України:'' https://bank.gov.ua/ua/news/all/gromadyanam-yaki-viyijdjayut-za-kordon-na-vlasnomu-avtomobili-neobhidno-mati-polis-zelena-kartka?fbclid=IwAR3YoNO-UvJki_k0Nc8IS63QLQWMKRRqAUmViTNIvoG6I4cNNyV6oaIRSxw

Виїзд за кордон водіїв вантажного транспорту здійснюється за наявності рішення Міністерства Інфраструктури чи військово-цивільної адміністрації згідно [https://dpsu.gov.ua/ua/news/Poryadok-peretinu-derzhavnogo-kordonu-dlya-vodiiv-vikom-vid-18-do-60-rokiv-sproshcheno/ порядку].
|}
== Перелік документів необхідний для перетину кордону власним транспортним засобом ==
Безвізовий перетин кордону власним транспортним засобом передбачає як наявність відповідної процедури перетину кордону, так і наявність усіх відповідних документів, що передбачено міжнародним та національним законодавством.

Для перетину кордону власним транспортним засобом необхідні наступні документи:
# Національне посвідчення водія, яке відповідає міжнародним вимогам
# Договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності як вимога безвізового перетину кордону
# Розпізнавальний знак України як міжнародна вимога безвізового перетину кордону України
# Міжнародні вимоги до реєстрації транспортного засобу у разі безвізового перетину кордону України
# Міжнародні вимоги до Державних номерних знаків
# Поліс міжнародного страхування "Зелена карта"
# Поліс туристичного/медичного страхування
=== Національне посвідчення водія, яке відповідає міжнародним вимогам ===
Більшість країн світу, визнають національні посвідчення водіїв інших країн, якщо вони відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух.
Тобто відповідно до Директиви 2006/126/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 2006 р. про посвідчення водія ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/114-2015-%D1%80 Директиви 2006/126/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія]), національне посвідчення водія має відповідати міжнародним вимогам, а саме:'''зразок посвідчення водія''', установлений у Директиві 91/439/ЄЕС, повинен бути замінений на єдиний зразок у вигляді пластикової карти.
Відповідно до п.1 та п.4 додатку 6 Конвенції про дорожній рух національне посвідчення водія має представляти собою документ, в якому в обов’язковому порядку має бути вказано, окрім реквізитів, передбачених п.4 даної Конвенції, дата закінчення строку дії посвідчення. Для виїзду за кордон національне посвідчення водія обов’язково має містити наступну інформацію:
# Прізвище
# Ім’я і по батькові
# Дата і місце народження
# Місце проживання
# Орган, що видав посвідчення
# Дата і місце видачі посвідчення
# Дата закінчення дії посвідчення
# Номер посвідчення
# Підпис і / або штамп або печатку органу, що видав посвідчення
# Підпис власника
# Фотографія власника
# Категорія / категорії, або підкатегорії транспортних засобів, на які поширюється це посвідчення, із зазначенням дати видачі посвідчення і дат закінчення дії для кожної з цих категорій
=== Договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності як вимога безвізового перетину кордону ===
Також, '''однією з умов безвізового перетину кордону з ЄС українців на власному авто є наявність договору міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - договір міжнародного страхування)''', оскільки Україна з 01.01.2005 р. набула статусу «повного члена» в міжнародній системі автомобільного страхування “Зелена картка” при умові виконання Моторним (транспортним) страховим бюро України вимог, виставлених Радою Бюро Міжнародної системи, які були зняті з Моторного (транспортне) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з 01 січня 2009 року.

Так, відповідно до п.п.1.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»]) '''страховий сертифікат "Зелена картка" - це страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті'''.

Такі договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. '''Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом "Зелена картка"''', що визнається і діє в цих країнах (ст.10 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. зі змінами і доповненнями.

Відповідно до '''ч.10.4 ст.10 закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"''' під час в'їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, '''відповідно до ст.16 даного Закону, у разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування, посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка"'''. Виїзд з України до країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка" транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, у разі відсутності договору міжнародного страхування, укладеного зі страховиком - повним членом МТСБУ і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка", забороняється. При міжнародних мультимодальних перевезеннях вантажів транспортними засобами за участю залізничного транспорту перевірка наявності чинного договору міжнародного страхування, посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка", здійснюється на мультимодальних терміналах перед початком залізничного перевезення. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»]).

Страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Міжнародний договір "Зелена картка" може укладатися на строк 15 днів, 1 місяць, 2 місяці, 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців або один рік.

Договором внутрішнього страхування протягом строку його дії може бути визначений період використання транспортного засобу, що не може становити менш як шість календарних місяців.

Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

'''Відповідно до ст.17 даного Закону,''' при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

У разі втрати страхового поліса страховик зобов'язаний протягом семи календарних днів безкоштовно видати дублікат цього поліса на підставі заяви страхувальника. У разі втрати дубліката умови його повторної видачі визначаються договором.

При укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик зобов'язаний безоплатно видати страхувальнику спеціальний знак, що затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, та бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також перелік представників страховика, уповноважених виконувати функцію такого страховика щодо опрацювання претензій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У разі втрати або використання бланка повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик на підставі письмової заяви страхувальника зобов'язаний безоплатно видати йому новий бланк такого повідомлення.

'''Увага зміни в Законодавстві.''' ''З1 січня 2025 року набуває чинності новий Закон від 21.05.2024 № 3720-IX «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Норми закону передбачають зміни до процедури оформлення міжнародного страхування «Зелена картка», що може відобразитися і на перетині кордону. Тепер страховий сертифікат для водіїв діє лише на наступний день після його оформлення.''

''Страховий документ набуде чинності тільки з 00:00 наступного дня після його оформлення. Інформація про міжнародний договір страхування повинна бути внесена до Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, інакше документ може бути визнано недійсним, і це може призвести до відмови у перетині кордону.''

''Водії зможуть зберігати "Зелену картку" у цифровому вигляді, наприклад, у форматі PDF на своєму мобільному пристрої, і пред’являти її при перетині кордону. Проте, щоб попередити виникнення можливих проблем, МТСБУ рекомендує також мати при собі паперову копію сертифіката.''

''Отримати "Зелену картку" можна лише через страхові компанії, що є членами МТСБУ. Перелік таких компаній можна знайти на офіційному сайті асоціації.''

'''Більш детально за посиланням: <nowiki>https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-1-yanvarya-zelenaya-karta-budet-dejstvovat-tolko-na-sleduyushhij-den-posle-oformleniya</nowiki>'''

=== Розпізнавальний знак України як міжнародна вимога безвізового перетину кордону України ===
Окрім того, '''однією з вимог''', що також стосується осіб, які перетинають кордон України з ЄС,'''є те, що на державному номерному знаку транспортних засобів, має відображатися розпізнавальний знак України, який відповідає вимогам, встановленим Конвенцією про державний рух''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_h13 Конвенція про дорожній рух]), '''відповідно до ч.1 ст. 37 та додатку 3 якої, - розпізнавальний знак повинен складатись з однієї-трьох заголовних літер латинського алфавіту''' (які мають бути відповідних параметрів).
=== Міжнародні вимоги до реєстрації транспортного засобу у разі безвізового перетину кордону України ===
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повинно містити всю необхідну інформацію відповідно до міжнародних норм. При цьому особиста інформація повинна дублюватися латиницею. Зокрема в ньому повинно бути вказано:
* порядковий (реєстраційний) номер;
* рік випуску автомобіля;
* П.І.Б. і місце проживання власника техпаспорту;
* назва марки і моделі автомобіля, заводу-виробника транспортного засобу;
* порядковий номер шасі (заводський або серійний номер заводу-виробника);
* дозволена максимальна вага (для вантажних ТЗ);
* дата закінчення терміну дії свідоцтва, якщо вона обмежена.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 2017 року № 1388 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/print1491238891005557 постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 2017 року № 1388 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»]) у розділі «Порядок допуску транспортних засобів до поїздки за кордон» (п.п.50-55) передбачено, що '''до поїздки за кордон допускаються транспортні засоби, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух ( 995_041 ) та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту'''.
У разі відсутності права власності на транспортні засоби оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника транспортного засобу або документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їх бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім'я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім'я власника транспортного засобу, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, зберігаються у відповідних сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ'''. '''
Видане на період поїздки за кордон '''свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню''' відповідному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ '''не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону'''.
'''Транспортні засоби, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних засобів, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до пункту 25 цього Порядку), до поїздок за кордон не допускаються.''' 
На транспортні засоби, власники яких виїжджають за кордон на постійне місце проживання, видаються свідоцтва про реєстрацію та номерні знаки встановленого зразка. Такі транспортні засоби знімаються з обліку. 
Щорічна перевірка відповідності конструкції та технічного стану транспортних засобів, що виконують міжнародні перевезення вантажів і пасажирів, вимогам резолюцій Європейської конференції міністрів транспорту, а також видача сертифікатів відповідності та Міжнародних сертифікатів технічного огляду транспортних засобів проводиться відповідно до законодавства.
=== Міжнародні вимоги до Державних номерних знаків ===
'''Серед вимог''', що ставляться до осіб, які перетинають кордон на власному транспортному засобі, '''є вимога щодо державного номерного знаку на транспортному засобі'''. 
На кожному автомобілі, що виїжджає за кордон, має бути присутній розпізнавальний знак тієї країни, в якій він зареєстрований. Відповідно до п.п. і) п.30.03. Правила дорожнього руху ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 10 жовтня 2001 р. "Про Правила дорожнього руху"]) , '''"Розпізнавальний автомобільний знак України"''' - еліпс білого кольору з чорною каймою і нанесеними усередині латинськими літерами UA. Довжина осей еліпса повинна бути 175 і 115 мм. Розміщується ззаду на транспортних засобах, які перебувають у міжнародному русі.
'''Відповідно до п.3 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 174 від 11.03.2016 р. «Про затвердження Порядку замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників»''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0494-16 наказ Міністерства внутрішніх справ України № 174 від 11.03.2016 р. «Про затвердження Порядку замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників]) індивідуальні номерні знаки дійсні виключно на території України.
'''Для участі в міжнародному русі використовуються номерні знаки, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух, тому за кордон необхідно виїжджати на державних номерних знаках'''.

Отже, під час безвізового перетину кордону власним транспортним засобом особою має бути дотримано усіх зазначених вище вимог, передбачених нормами міжнародного та національного законодавства.

До того ж, право на перетин кордону власним транспортним засобом під час воєнного стану мають особи, зазначені ст.23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",

тобто, якін підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Окрім того, відповідно до '''Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 р. № 615 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 “Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України” і від 3 березня 2022 р. № 194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану”''' у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:

військових, правоохоронних органів;

військових адміністрацій;

медичних закладів;

відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.

Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк не більше шести місяців.

Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби рішення про виїзд за межі України зазначених в абзаці першому цього пункту осіб для врахування під час їх виїзду за межі України.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни мети виїзду за кордон, що встановлені цим пунктом, Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, у перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.

У разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі ⸺ ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому цього пункту, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

''Укртрансбезпека'' проводить перевірку інформації про транспортний засіб на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, та вносить відповідні дані до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:

один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;

два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 45 календарних днів з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном, установлених цим пунктом, ''Укртрансбезпека'' може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці.

Рішення про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки приймається комісією, до складу якої можуть залучатися представники Мінінфраструктури та інших органів державної влади.

Рішення про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки затверджується наказом Голови Укртрансбезпеки.

Наказ про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки оприлюднюється наступного дня після його видання на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки та надсилається ліцензіату на електронну адресу (у разі наявності), що міститься в ліцензійній справі.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.

У разі введення в Україні воєнного стану пропуск працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України та виконання правил перетину державного кордону України.

Рішення про виїзд за межі України працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:

щодо працівників АТ “Українська залізниця” та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, – Мінінфраструктури;

щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, — обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням таких підприємств.

Рішення про виїзд за межі України приймається на строк не більше шести місяців на підставі листів підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану.

У разі введення в Україні воєнного стану пропуск спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; тренерів із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; спортивних суддів та інших фахівців, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та наявності підтвердних документів щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном.

Підтвердними документами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, є рішення Мінмолодьспорту щодо включення до складу учасників спортивного заходу.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють у перетинанні державного кордону особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.

Окрім того, для країн ЄС або Шенгенської зони рекомендується оформити медичну страховку для виїзду за кордон на суму не менше 30 000 євро на весь період перебування. – Для країн, де вартість медичної допомоги висока, таких як США, Канада або Австралія, рекомендується зробити страховку на суму не менше 50 000 доларів. Детальніше з умовами щодо туристичного страхування можна ознайомитися у статті на платформі Вікілегалейд : «<nowiki/>[[Поліс туристичного страхування".]]
== Перетин кордону власним транспортним засобом країни, яка не визнає національних посвідчень водія ==
Якщо ж ви хочете поїхати в країну, яка не визнає українських національних прав, то необхідно буде додатково виготовити «міжнародні» водійські права.
Міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія у територіальних сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ.
''Термін дії міжнародного посвідчення водія — 3 роки, але не більше строку дії національного посвідчення водія.''
Для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до зручного за місцем розташування територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ з наступними документами:
* оригінал посвідчення водія адміністратору на місці та надати його копію;
* паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи)
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* фотокартка розміром 3,5х4,5 см на матовому папері;
* платіжний документ (квитанція), який засвідчує оплату адміністративної послуги.
Національне посвідчення водія, на підставі якого було видано міжнародне, не вилучається. Видача (обмін) міжнародного посвідчення водія здійснюється без складання іспитів.

Міжнародне посвідчення водія виступає у ролі додаткового документу і діє лише у поєднані з національним посвідченням.
З переліком країн, на території яких можна керувати транспортним засобом лише за наявності міжнародного посвідчення водія можна ознайомитися на сайті [http://hsc.gov.ua/index/poslugi/faq/u-yakih-krayinah-svitu-mozhna-koristuvatisya-natsionalnim-posvidchennyam-vodiya-a-u-yakih-viznayutsya-lishe-mizhnarodni-posvidchennya-vodiya/Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ]
== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо:
* на гарячій лінії [https://dpsu.gov.ua Державної прикордонної служби України] з питань перетину кордону фізичними особами: 1598 (лінія безкоштовна) +38(044)527-63-63 для дзвінків із-за кордону.
* на гарячій лінії [https://customs.gov.ua/contacts Державної митної служби України] з питань ввезення та розмитнення товарів чи автомобіля: +380 44 247 27 06 (на сайті [https://customs.gov.ua/contacts Державної митної служби України] є контактні номери обласних митниць та спеціалізовані номери з вузькопрофільних питань).
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_користування_транспортним_засобом_з_іноземною_реєстрацією Порядок користування транспортним засобом з іноземною реєстрацією]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Митне_оформлення_транспортних_засобів,_що_переміщуються_громадянами_через_митний_кордон_України Митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Використання_громадянами_України_транспортних_засобів_з_іноземною_реєстрацією_та_можливі_юридичні_наслідки Використання громадянами України транспортних засобів з іноземною реєстрацією та можливі юридичні наслідки]
[[Категорія : Адміністративне право]]

Статус третіх осіб у цивільному процесі

2024-12-15T12:44:28Z

Morozov.Serhii: ознаки третіх осіб

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
== Поняття та види третіх осіб у цивільному процесі ==
''У справах позовного провадження '''особами, які беруть участь у справі,''' є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.''

'''''Треті особи''''' - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у розпочату провадженням справу для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. 
В залежності від прояву матеріально-правової заінтересованості треті особи бувають '''''двох видів''''':
#треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (відповідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6427#n6427 до ст. 52 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)]);
#треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6427#n6427 ст. 53 ЦПК України]).
'''''Зважаючи на форму вступу та характер заінтересованості, ознаками третіх осіб є:'''''

* вступ у порушену справу в суді;
* втручання у спір між сторонами;
* особистий характер заінтересованості.

''Метою участі третіх осіб'' у цивільній справі є захист ними своїх прав, свобод чи інтересів, відмінних і незалежних від прав, свобод чи інтересів сторін. Правовий статус третіх осіб дещо подібний до прав та обов’язків сторін. Тому щодо участі третіх осіб можуть застосовуватися положення про процесуальну співучасть та процесуальне правонаступництво. Інститут третіх осіб має самостійне значення, хоча і розрахований на захист прав, свобод та інтересів осіб, які охороняються законом. Цей інститут регулює специфічну форму участі в цивільному процесі кількох заінтересованих осіб, яка існує поряд з процесуальною співучастю.

Правовим становищем третіх осіб наділяються особи, які мають особистий юридичний інтерес до результатів розгляду цивільної справи, але цей інтерес, не рівноцінний інтересам сторін (позивача і відповідача). Інтерес третіх осіб проявляється в тому, що рішення суду безпосередньо вплине на їх суб’єктивні права чи охоронювані законом інтереси, чи навіть, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, порушить права, свободи чи інтереси таких осіб.

Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. ''Матеріально-правовий характер'' їх заінтересованості проявляється в тому, що рішення, яке буде ухвалено судом при вирішенні конкретного спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стане підставою для вимоги відшкодування збитків від неї стороною, тобто сторона буде мати право пред’явити до третьої особи позов у порядку регресу. ''Процесуально-правова заінтересованість'' третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом несприятливого для себе рішення. Свої дії в цивільному процесі треті особи спрямовують на запобігання присудженню судом об’єкта матеріального спору позивачеві чи залишення його за відповідачем або ж виступають проти сторін, вимагаючи присудження об’єкта спору собі. Вони намагаються, щоб суд виніс таке рішення, яке відповідало б їх інтересам, обумовленим існуючими між ними і сторонами правовідносинами, або ж зміною цих правовідносин на свою користь.

Участь третіх осіб у цивільному процесі забезпечує більш швидкий і правильний розгляд цивільної справи, в яку вони вступають чи залучаються. Завдяки участі в справі третіх осіб відбувається більш повна концентрація доказового матеріалу, що допомагає не тільки захисту їх прав, свобод чи інтересів, але і правильному розгляду цивільної справи в цілому.

=== '''Треті особи, які заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору''' ===
'''''Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору''''', можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. 
Участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризується такими ознаками:
# вступають у процес, що розпочався;
# вступають у процес до закінчення судового розгляду;
# є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин;
# вступають у процес добровільно та з власної ініціативи;
# втручаються у спір між сторонами, що вже виник;
# їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;
# заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину);
# відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак, їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення;
# вступають у справу, пред'явивши позов до однієї або до обох сторін.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє '''''ухвалу.''''' 
Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа ''за клопотанням учасника справи розглядається спочатку''. 
Проте певна різниця в правах є. На відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов завжди подається до суду, який розглядає справу), залучити додаткових відповідачів, клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є позивач по первісному позову. Неоднозначним є визнання за третіми особами права на укладення мирової угоди, оскільки це право сторони реалізують спільно. 
До третьої особи із самостійними вимогами не може бути пред'явлено зустрічний позов.
=== Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ===
'''''Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору''''', можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також ''за заявою учасників справи.<nowiki>''</nowiki>''

Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.''' '''
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. 
У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. 
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені для учасників справи. 
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ''не тягне за собою розгляду справи спочатку.'''
== Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ==

* Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред’явити вимоги до сторони, така сторона зобов’язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
* у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред’явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред’явленого цією третьою особою до такої сторони.

== Права та обов'язки третіх осіб в цивільному процесі ==
'''''Треті особи мають право :'''''
* ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
* подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
* подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
* ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
* оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
* користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
'''''Треті особи зобов'язані:'''''
* виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
* сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
* з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
* подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
* надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
* виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
* виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
== Розмір судового збору ==
Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/stru#Stru Закону України «Про судовий збір»]. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. 
Пред'явлення позову третіми особами можливе в суді першої інстанції до постановлення судового рішення. Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляційної скарги, оскільки такі дії суду не перешкоджають дальшому рухові справи. Але особи, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування також з приводу законності ухвали суду з цього приводу.

 
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Невитребувані паї

2024-11-14T09:51:09Z

Morozov.Serhii: продовжено строк оформлення невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок (з 2025 року до 2028 року).

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119 "Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0101-00 Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 "Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України № 2498-VIII від 01.січня 2019 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні."]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України №2247-IX від 12 травня 2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Закон України №3993-IX від 08.11.2024 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20?find=1&text=%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%B0%D1%97#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-IX] розділ X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] доповнено пунктами 27 і 28.

Так, пунктом 27 визначено, що п'''ід час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей''':

1) вважаються '''поновленими на один рік''' без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, '''невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок,''' а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і '''були передані в оренду органами місцевого самоврядування.'''

б) приватної власності;

2) передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності (крім тих, що перебувають у постійному користуванні осіб, які не належать до державних, комунальних підприємств, установ, організацій), а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, '''нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)''' здійснюється з урахуванням певних умов.
|}
== Загальні положення ==
'''''Земельна ділянка''''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами.Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частини перші статей 79 та 79-1 Земельного кодексу України відповідно]).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

'''''Земельна частка (пай)''''' – умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарcьким кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах.

Земельна частка (пай) ''не відноситься'' до об’єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].

'''Невитребуваною земельною ділянкою''' є земельна частка (пай)''', на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).'''

'''Нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

До нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) відносяться:
* земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку;
* земельні частки, на які вже сертифікат отриманий, але власник сертифікату не розпорядився ним належним чином (не подана заява про виділення в натурі для передачі в оренду чи для сумісного обробітку);
* земельні частки, власники яких померли, їх спадкоємці не прийняли спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений.
{| class="wikitable"
|-
| До невитребуваних паїв не відносяться земельні частки, власники яких померли, але термін договору оренди ще не закінчився. За такими договорами мають право отримувати орендну плату спадкоємці. За умови якщо договір закінчився, а спадкоємці не прийняли спадщини, зазначені земельні частки набудуть статусу невитребуваних.
|}
== Використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) ==
''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї)'' після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text стаття 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]).

Власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю.

Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
{| class="wikitable"
|-
| У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
|}
Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради ''на підставі рішення суду'' передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку ''визнання майна безхазяйним.''

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
На період дії воєнного стану, формування ділянок з невитребуваних паїв заборонено. Але якщо формування відбулося до 07.04.2022 (дата набрання чинності пунктом 27 Перехідних положень), то таке формування не є недійсним. Таким чином, за умови, якщо невитребувані паї були сформовані в земельні ділянки і зареєстровані в ДЗК до війни, місцева рада вправі затвердити таку документацію і надати в оренду відповідні земельні ділянки на стандартних умовах для невитребуваних паїв. Це рішення місцевої ради є підставою реєстрації речових прав оренди, а договір не підлягає державній реєстрації в Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань
'''Зверніть увагу!''' Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
== Оренда невитребуваних паїв ==
==== Хто передає в оренду невитребувані паї? ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)»] передавати в оренду нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї мають право виключно сільські, селищні, міські ради, на території яких розташована така земля. До 01.01.2019 р. повноваження передавати в оренду нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї за межами населених пунктів мали районні державні адміністраціїстрації. Відповідно, з 01.01.2019 р. райдержадміністрації втратили такі повноваження та на даний час не має значення розташування такої земельної ділянки в межах чи поза межами населеного пункту.
==== Умови договору оренди ====
Оскільки нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї передаються в оренду лише після формування їх у земельні ділянки, то до таких договорів оренди застосовуються загальні положення, які регулюють оренду сільськогосподарської землі.
'''''Детальніше див.:''''' [[Договір оренди земельної ділянки]]
==== Строк дії договору оренди ====
Строк дії договору оренди нерозподіленої земельної ділянки/невитребуваного паю обмежується днем реєстрації державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Тобто такий договір оренди припиняється в день державної реєстрації права власності на земельну ділянку. При цьому будь яких договорів (додаткових угод) про його припинення складати непотрібно. Державна реєстрація припинення права оренди проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.
==== Форма договору оренди ====
Оскільки наразі нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї передаються в оренду лише після формування їх у земельні ділянки, то до договору оренди таких земель висуваються такі ж вимоги, як і стосовно інших земельних ділянок. 
До 01.01.2016 р. реєстрація договорів оренди невитребуваних паїв проводилася виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119] 
З початку 2016 року реєстрація права оренди невитребуваних земельних ділянок здійснюється у [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]] і при укладанні договору оренди нерозподіленої земельної ділянки/невитребуваного паю право оренди реєструється в Державному реєстрі прав без реєстрації права власності на такі земельні ділянки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ч. 1 ст. 30 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]

'''Зверніть увагу! Якщо договір оренди укладено після 01.01.2016, а право оренди не зареєстровано, то у орендаря його просто немає. Для того щоб уникнути негативних наслідків орендарю потрібно невідкладно зареєструвати своє право оренди. У випадку, коли договір оренди укладено до 01.01.2016 і право оренди зареєстровано у відповідній раді, то можна ще додатково зареєструвати своє право оренди в Держреєстрі, хоча це не обов'язково.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Пунктом 9 Порядку] визначено, що реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) проводиться ''безоплатно''.

У разі виявлення власника він може скористатися належним йому правом на земельну частку (пай), тобто вимагати виділення земельної частки в натурі (на місцевості), або переукласти договір оренди, укладений радою від свого імені, чи припинити його дію.

Якщо власник з`являться заздалегідь до збирання урожаю — орендар має виплатити відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки.

Увага! [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Законом України №3993-IX від 08.11.2024 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин]продовжено строк оформлення невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок (з 2025 року до 2028 року).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87760353 Постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №647/195/18] нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї після формування їх у земельні ділянки передаються в оренду без проведення земельних торгів.
== Див. також ==
* [[Виділення майнового паю в натурі та визнання права власності на таке майно]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)]]
[[Категорія: Земельне право]]

Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

2024-10-16T07:53:56Z

Morozov.Serhii: Закон надає відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаним, чиї близькі родичі, зокрема рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра загинули або зникли без вісти, захищаючи Україну.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#Text Постанова Кмбінету міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки"]
* Закон України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо розширення кола військовозобов’язаних, чиї близькі родичі, зокрема рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях, для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації" №3916-IX від 21.08.2024 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3916-IX#Text]

== Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації? ==
▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні 3 дітей і регулярно платять аліменти'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років,  крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

▶'''''Військовозобов'язані, які''''' '''''самостійно виховують дітей'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини записаний зі слів матері;

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують важкохвору дитину'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я;

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують усиновлену дитину до 18 років'''''

усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років;

▶'''''Один з подружжя, хто виховує дитину, якщо другий служить'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби.

▶'''''Військовослужбовці, які постійно доглядають хворих близьких'''''

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

▶'''''Опікун особи, визнаної судом недієздатною'''''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи'''''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи'''''

з причин:  встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні батьків (своїх чи дружини) з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
Інші члени родини, що доглядають за людиною з інвалідністю І чи ІІ групи
якщо рідні брати та сестри, баба та дід, онуки особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності рідних дітей чи батьків або якщо такі члени сім’ї самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності таких членів сім’ї норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи (тобто на неповнорідних братів, сестер, племінників, племінниць, дядьків, тіток особи з інвалідністю I або II групи.

▶'''''Викладачі та вчителі, наукові, науково-педагогічні працівники на 0,75 ставки і більше'''''

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

▶'''''Студенти денної чи дуальної форми навчання'''''

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

▶'''''Звільнені з полону'''''

військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені ч6) зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

▶'''''Військовозобов’язані які не досягли 25 років'''''

не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1713 статті 10-1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"] чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

▶'''''Військовозобов'язані які втратили близьких родичів під час захисту України з 2014 року'''''

Під час АТО:

жінки та чоловіки, чиї чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
* військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
* працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами

У Донецькій та Луганській областях під час воєнного стану

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

Члени сімей Героїв України посмертно

члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).

▶'''''Також не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:'''''

* заброньовані на період мобілізації та на воєнний час;
* особи з інвалідністю або особи визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
* керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
* судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
* Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
* Голова та інші члени Рахункової палати;
* працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захистуінформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
* дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;
* державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів,
* державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
* інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (стаття 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").]

== Куди потрібно звернутися для оформлення відстрочки? ==
▷'''Військовозобов’язаним''' – особисто до голови комісії ТЦК та СП, або його відділу з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n359 заявою] та підтверджуючими документами.
{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка)''', зазначають у заяві про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка).''
''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю''', не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.''

''Військовозобов’язані, '''які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', значають у заяві про відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків, а за умови наявності кількох військовозобов’язаних - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n422 додають заяву] особи з інвалідністю I або II групи, в якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.''

''Військовозобов’язані, зайняті '''постійним доглядом за рідним братом та сестрою, бабою дідом, онуком/-ю, дядьком, тіткою, племінником/-цею''' (члени сім’ї другого або третьго ступеня споріднення) які є особами з інвалідністю I або II групи зазначають у заяві про відсутність у особи за якою вони здійснюють догляд членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення.''
|}
▷'''Органам державної влади,''' іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям '''(щодо заброньованих військовозобов’язаних працівників (державних службовців), посадових (службових осіб)''' – до ТЦК та СП на території відповідальності якого вони розміщуються надавши документи, які підтверджують право на відстрочку, а щодо посадових(службових осіб) копію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n364 довідки] про надання відстрочки. Питання відстрочки стосовно цих осіб комісією не розглядаються.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"].

Особливості надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах та СБУ, визначаються зазначеними органами та цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n9 Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560] (далі - Порядок).

== Документи, які потрібно подати для отримання відстрочки ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Перелік документів визначений Порядком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n362 додаток 5 )]
|-
|'''Категорія'''
|'''Документи'''
|-
|заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку
|клопотання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та витяг із наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних
|-
|визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)
|довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
|свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України
|свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частинипершої статті 135 Сімейного кодексу України)
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років
|для підтвердження інвалідності дитини - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

для прийомних батьків - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 826), та свідоцтво про народження дитини; для батьків-вихователів - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність
|для підтвердження захворювання дитини - довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (форма первинної облікової документації № 080-3/о);
для підтвердження виховання дитини - довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) адміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги);
для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;
для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування, свідоцтво про народження дитини;
для усиновителів - рішення суду про усиновлення; свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;
для прийомних батьків - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565, свідоцтво про народження дитини;

для батьків-вихователів - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564, свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи
|для підтвердження інвалідності дитини - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
для підтвердження родинних стосунків - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного
|-
|усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років
|для підтвердження статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
для патронатних вихователів - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893;

для опікунів, піклувальників - рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування; для усиновлювачів - рішення суду про усиновлення;

для прийомних батьків - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565;

для батьків-вихователів - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564.
|-
|зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду
|для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, - документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім’ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу іншого працездатного члена сім’ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім’ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8)
|-
|опікуни особи, визнаної судом недієздатною
|рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності
|-
|які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю
|для батьків військовозобов’язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов’язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов’язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов’язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

для військовозобов’язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов’язаними та зобов’язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі
|-
|члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи
|для військовозобов’язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв’язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу члена сім’ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для військовозобов’язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім’ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв’язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”
|свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про проходження військової служби чоловіком (дружиною)
|-
|здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n371 довідка про здобувача освіти], сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров’я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна
|-
|наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами
|документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), військовий квиток, витяг із наказу про проходження військової служби, витяг із наказу про виключення із списків особового складу у зв’язку із смертю, повідомлення про смерть за формою, затвердженою Міноборони, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції, рішення суду про визнання особи, зниклою безвісти за особливих обставин
документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), військовий квиток, витяг із наказу про проходження військової служби, витяг із наказу про виключення із списків особового складу у зв’язку із смертю, повідомлення про смерть за формою, затвердженою Міноборони, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції, рішення суду про визнання особи, зниклою безвісти за особливих обставин
документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), які підтверджують загибель (смерть) особи під час участі у забезпеченні антитерористичної операції, рішення суду про визнання особи, зниклою безвісти за особливих обставин
витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, визначеному Законом України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, повідомлення командира військової частини щодо визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, або витяг із відповідного наказу командира військової частини у порядку, визначеному Порядком виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884
витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, визначеному Законом України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
|документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
|-
|члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.)
|документи, що підтверджують родинні зв’язки, посвідчення, що підтверджує присвоєння звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.)
|}

== Строк розгляду документів для надання відстрочки ==
Комісія при ТЦК та СП зобов’язана розглянути отримані заяву та підтвердні документи '''протягом 7 днів''' з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
{| class="wikitable"
|+
!''Важливо!''
|-
|''До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби''
|}

== Яке рішення приймається за результатами розгляду документів? ==
Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n364 додатку 6] Порядку.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n366 додатку 7]. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

== Скільки діє відстрочка? ==
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.

У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов’язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відстрочка посадовим (службовим) особам, надається на строк їх перебування на відповідній посаді.

У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду,яка не надає права на відстрочку, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний ТЦК та СП, який оформив військовозобов’язаному відстрочку, для її анулювання, а також ТЦК та СП, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.

==== Продовження строку дії відстрочки ====
З виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації військовозобов’язаний має подати (надіслати) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов’язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів ТЦК та СП повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

== Судова практика щодо розгляду заяв ТЦК та СП про надання відстрочки ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120632488 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 520/20806/24]

Військовозобовязаним було подано Голові комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП письмове звернення про надання відстрочки від призову '''''у зв'язку із зайняттям постійним доглядом за хворим батьком дружини'''''. До звернення заявником приєднано копії: власного паспорта громадянина України, довідки про присвоєння РНОКПП, військового квитка, паспорта громадянина України батька дружини, копію складеного посадовими особами Управління соціального захисту населення акту догляду, висновку лікарсько-консультативної комісії, акту про кількість громадян, які проживають у квартирі, свідоцтва про шлюб, паспорта громадянина України для виїзду за кордон дружини, документи про реєстрацію адреси проживання дружини на території Федеративної Республіки Німеччина. Перелічені документи були засвідчені лише власним підписом заявника. Комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП було відмовлено у наданні військовозобовязаному відстрочки від призову з причини невідповідності акту про встановлення факту здійснення особою постійного вимогам додатку №8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період].

Дане рішення комісії було оскаржене військовозобовязаним до суду та додано докази того, що його дружина ''має усталені та стійкі соціальні, економічні, психоемоційні зв'язки з новим постійним місцем проживання у Федеративній Республіці Німеччина, не планує повернутися до України та має намір продовжувати виховання та навчання дітей у Німеччині''.

В результаті судового розгляду позов було залишено без задоволення, оскільки здійснення постійного догляду за батьками іншого члена подружжя (чоловіка, дружини) у контексті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] для отримання військовозобов'язаним права на відстрочку від фізичного виконання військового обов'язку у формі проходження військової служби обумовлено одночасною наявністю сукупності таких факторів, як доведення факту потреби іншого члена подружжя у поточному догляді, смерть чи загибелі іншого члена подружжя, визнання іншого члена подружжя зниклим безвісті чи безвісно відсутнім оголошення іншого члена подружжя померлим (суд зауважує, що вказаний перелік є таким вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню). Суд зауважив, що ''залишення цими особами території України за власною вільною волею об’єктивно не здатне призвести до виникнення в іншого члена подружжя права на відстрочку від призводу'' на військову службу під час мобілізації, на особливий період

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112373342 Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 120/4459/23]

Військовозобов'язаний подав до ТЦК та СП заяву про надання йому відстрочки '''''у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю 2 групи''''' та додав копію паспорта, копію паспорта батька, копію свідоцтва про шлюб батьків, копію свідоцтва про народження, копію довідки до акта огляду МСЕК та пенсійного посвідчення батька.

ТЦК та СП не розглянув відповідну заяву по суті, а у відповідь повідомив про відсутність у наданому пакеті документів військово-облікового документа, акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та про необхідність з`явитись до ТЦК та СП з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов'язаний оскаржив такі дії ТЦК та СП до суду, в результаті чого дії ТЦК та СП були визнані протиправними, суд зауважив, що станом на дату звернення з відповідною заявою (квітень 2023 року) заявник не підлягав призову на військову службу та мав право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а ТЦК та СП безпідставно вимагав надання акта обстеження матеріальних-умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120692581 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі № 380/9669/24]

Військовозобов'язаний 13 лютого 2024 року звернувся із заявою до ТЦК та СП про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації '''''у зв`язку із здобуттям фахової вищої освіти за денною формою здобуття освіти''''' та додав нотаріально засвідчені копії паспорта громадянина України та РНОКПП, засвідчену вищим навчальним закладом копії договору про надання освітніх послуг, засвідчену копію студентського квитка, виданого на ім`я військовозобовязаного, оригінал витягу із наказу вищого навчального заходу про зарахування останнього на навчання.

Однак у відповідь ТЦК та СП повідомив про те, що для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому необхідно особисто прибути до ТЦК та СП та мати із собою паспорт громадянина України і військово-обліковий документ.

У результаті судового розгляду було визнано протиправною бездіяльність ТЦК та СП щодо нерозгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язано ТЦК та СП розглянути відповідну заяву, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки військовозобов'язаний дотримав процедуру особистого надання документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Також суд зазначив, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів № 1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

'''Увага!''' 7 вересня набув чинності закон 3916-IX про повернення відстрочки від призову для військовозобов’язаних чиї неповнорідні брат чи сестра загинули або зникли без вісти під час участі у бойових діях. Закон надає відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаним, чиї близькі родичі, зокрема рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра загинули або зникли без вісти, захищаючи Україну.

== Див. також ==

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
* [[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Компенсація за піднайом (найом) житла для військовослужбовців

2024-09-18T06:53:46Z

Morozov.Serhii: розміри компенсації

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,розвідувальних органів,Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030322-22#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 січня 2022 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями"]
== Хто має право на виплату компенсації? ==
Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла та його оренду регламентований постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380] «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї, та зазначеним особам, які відряджені до МОН, ДКА.

'''Право на виплату компенсації мають:''' '''''військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони у тому числі:'''''
* особи офіцерського складу (у тому числі за призовом);
* рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
* курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї ;
* відряджені до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства.
== Які документи потрібно подати для отримання грошової компенсації? ==
'''Для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:'''
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім’ї;
* копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім’ї;
* інформацію (витяг, інформаційну довідку) з бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї на праві власності у населеному пункті за поточним місцем проходження військової служби;
* копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;
* належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
*акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складений відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981), та/або відомості з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (для осіб, житло яких зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації).
== Коли починається виплата грошової компенсації? ==
'''Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця (незалежно від тривалості розгляду такого рапорту, перевірки інформації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї на праві власності, перевірки житлових умов):'''
* особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи);
* курсантам - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
== У якому розмірі виплачується грошова компенсація? ==
Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній). Конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період. '''Розмір компенсації встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030322-22#Text наказом Міноборони від 31 січня 2022 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік».] Так, з 1 січня 2024 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям ЗСУ за піднайом (найом) ними житлових приміщень встановлюється:'''
* у місті Київ – 6056 грн на місяць;
* в обласних центрах – 4542 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 3028 грн на місяць
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони, МВС, Службі безпеки, розвідувальним органам, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв’язку та Держспецтрансслужбі, Управлінню державної охорони, а також МОН, ДКА на відповідний рік.

'''При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї розмір компенсації збільшуються в 1,5 рази:'''
* у місті Київ – 9079 грн на місяць;
* в обласних центрах – 6813 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 4542 грн на місяць.
Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця (незалежно від тривалості розгляду такого рапорту, перевірки інформації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї на праві власності, перевірки житлових умов):

== Коли припиняється виплата грошової компенсації ? ==
'''Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:'''
* отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення (компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації);
* виключення із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), Держспецзв’язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
* вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім’єю;
* встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
== Умови, за яких компенсація не виплачується. ==
'''Грошова компенсація не виплачується у разі:'''
* наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження, крім осіб, житлове приміщення яких зруйноване (пошкоджене) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується документом, зазначеним в абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв’язку, ДКА та Управлінням державної охорони;
* забезпечення грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення;
* проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку;
* проживання військовослужбовця в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження;
* нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та крім осіб, службове жиле приміщення (зокрема в гуртожитку) яких зруйновано (пошкоджено) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується документом, зазначеним в абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку;
* штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій;
* У разі коли внаслідок одержання командиром (начальником) військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), який прийняв рішення про виплату грошової компенсації, відомостей щодо подання військовослужбовцем недостовірної інформації (приховування інформації), що вплинуло на право отримання грошової компенсації та/або визначення її розміру (повідомлення, підтвердних документів тощо), виявлено обставини, передбачені пунктом 6 цього Порядку, виплата грошової компенсації припиняється, а сума, отримана після виникнення зазначених обставин, відшкодовується таким військовослужбовцем.
* реалізації військовослужбовцем або членами його сім’ї права на отримання компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Відмовити в отриманні цих коштів можуть за умови, якщо у військових та членів їхніх сімей, що претендують на отримання компенсації, '''є власне житло''' в населеному пункті, де проходить службу військовослужбовець.

Контроль за використанням орендованої жилої площі та своєчасністю виплати орендної плати покладається на командира військової частини.

'''Сплата вартості спожитих комунальних послуг та енергоносіїв в орендованому житлі здійснюється військовослужбовцями та членами їх сімей та не підлягає відшкодуванню за рахунок кошторису Міноборони.'''

'''Увага!''' Військовослужбовці, які отримують компенсацію за піднайом, зобов’язані письмово доповідати командиру військової частини про обставини, що мають значення або впливають на її розмір, протягом десяти днів з дня настання таких обставин.

Для контролю виплат на оренду житла та компенсації за піднайом у фінансовій (бухгалтерській) службі військової частини ведуться:

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, для яких орендується житло;

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Загальний контроль за своєчасністю виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла покладається на командира військової частини.

Проєкт договору оренди житла розробляється військовою частиною, погоджується квартирно-експлуатаційними органами та після укладення '''реєструється у військовій частині'''. Документ зберігається у фінансовій службі частини та є підставою для оплати оренди житла.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Компенсація за піднайом (найом) житла для військовослужбовців

2024-09-18T06:43:09Z

Morozov.Serhii: документи для подання компенсації

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,розвідувальних органів,Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030322-22#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 січня 2022 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями"]
== Хто має право на виплату компенсації? ==
Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла та його оренду регламентований постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380] «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї, та зазначеним особам, які відряджені до МОН, ДКА.

'''Право на виплату компенсації мають:''' '''''військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони у тому числі:'''''
* особи офіцерського складу (у тому числі за призовом);
* рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
* курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї ;
* відряджені до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства.
== Які документи потрібно подати для отримання грошової компенсації? ==
'''Для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:'''
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім’ї;
* копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім’ї;
* інформацію (витяг, інформаційну довідку) з бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї на праві власності у населеному пункті за поточним місцем проходження військової служби;
* копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;
* належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
*акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складений відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981), та/або відомості з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (для осіб, житло яких зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації).
== Коли починається виплата грошової компенсації? ==
'''Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця (незалежно від тривалості розгляду такого рапорту, перевірки інформації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї на праві власності, перевірки житлових умов):'''
* особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи);
* курсантам - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
== У якому розмірі виплачується грошова компенсація? ==
Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній). Конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період. '''Розмір компенсації встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030322-22#Text наказом Міноборони від 31 січня 2022 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік».] Так, з 1 січня 2024 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям ЗСУ за піднайом (найом) ними житлових приміщень встановлюється:'''
* у місті Київ – 6053 грн на місяць;
* в обласних центрах – 4542 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 3028 грн на місяць.
'''При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї розмір компенсації збільшуються в 1,5 рази:'''
* у місті Київ – 9079 грн на місяць;
* в обласних центрах – 6813 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 4542 грн на місяць.
== Коли припиняється виплата грошової компенсації ? ==
'''Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:'''
* отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення (компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації);
* виключення із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), Держспецзв’язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
* вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім’єю;
* встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
== Умови, за яких компенсація не виплачується. ==
'''Грошова компенсація не виплачується у разі:'''
* наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження, крім осіб, житлове приміщення яких зруйноване (пошкоджене) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується документом, зазначеним в абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв’язку, ДКА та Управлінням державної охорони;
* забезпечення грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення;
* проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку;
* проживання військовослужбовця в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження;
* нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, та крім осіб, службове жиле приміщення (зокрема в гуртожитку) яких зруйновано (пошкоджено) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується документом, зазначеним в абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку;
* штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій;
* У разі коли внаслідок одержання командиром (начальником) військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи), який прийняв рішення про виплату грошової компенсації, відомостей щодо подання військовослужбовцем недостовірної інформації (приховування інформації), що вплинуло на право отримання грошової компенсації та/або визначення її розміру (повідомлення, підтвердних документів тощо), виявлено обставини, передбачені пунктом 6 цього Порядку, виплата грошової компенсації припиняється, а сума, отримана після виникнення зазначених обставин, відшкодовується таким військовослужбовцем.
* реалізації військовослужбовцем або членами його сім’ї права на отримання компенсації за житлове приміщення, зруйноване (знищене) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Відмовити в отриманні цих коштів можуть за умови, якщо у військових та членів їхніх сімей, що претендують на отримання компенсації, '''є власне житло''' в населеному пункті, де проходить службу військовослужбовець.

Контроль за використанням орендованої жилої площі та своєчасністю виплати орендної плати покладається на командира військової частини.

'''Сплата вартості спожитих комунальних послуг та енергоносіїв в орендованому житлі здійснюється військовослужбовцями та членами їх сімей та не підлягає відшкодуванню за рахунок кошторису Міноборони.'''

'''Увага!''' Військовослужбовці, які отримують компенсацію за піднайом, зобов’язані письмово доповідати командиру військової частини про обставини, що мають значення або впливають на її розмір, протягом десяти днів з дня настання таких обставин.

Для контролю виплат на оренду житла та компенсації за піднайом у фінансовій (бухгалтерській) службі військової частини ведуться:

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, для яких орендується житло;

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Загальний контроль за своєчасністю виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла покладається на командира військової частини.

Проєкт договору оренди житла розробляється військовою частиною, погоджується квартирно-експлуатаційними органами та після укладення '''реєструється у військовій частині'''. Документ зберігається у фінансовій службі частини та є підставою для оплати оренди житла.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Адміністративні правопорушення в сфері громадської безпеки

2024-09-12T04:56:11Z

Morozov.Serhii: Стаття 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#Text Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376]
== Поняття правопорушення в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки''' посягають на суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки.

'''Об'єктом''' даних правопорушень є відносини з приводу завдання шкоди здоров'ю лидини, посягання на матеріальні цінності і довкілля.
== Види адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки передбачені такими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]:''' 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1859 Стаття 173 - Дрібне хуліганство] може бути вчинено такими способами:
** нецензурна лайка в громадських місцях;
** образливе чіпляння до громадян;
** інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. 

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 Стаття 173-1 - Поширювання неправдивих чуток.Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку,];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1867 Стаття 173-2 Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування] - умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3995 Стаття 173-3 Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки] - полягає в публічному використанні, демонстрації або носіннї георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення. ''Положення цієї статті не застосовуються у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#n46:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5,%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85. частиною третьою статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"]'';
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4217 Стаття 173-4 Булінг (цькування) учасника освітнього процесу] - діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4217 Стаття 173-5 Мобінг (цькування) працівника] - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність;

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1873 Стаття 174 Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1877 Стаття 175 Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки Порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1881 Стаття 175-1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях] . (див. [[Куріння тютюнових виробів в заборонених місцях]]);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3269 Стаття 175-2. Здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1889 Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення]. Відповідальність настає за виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1893 Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1898 Стаття 177-2. Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1904 Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді]. Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв заборонено на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1912 Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві] або перебування на роботі в нетверезому стані;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1918 Стаття 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння] батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 180-1. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1922 Стаття 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях] полягає в участі в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, "наперсток" та інші) на гроші, речі та інші цінності та заборонгі ворожіння в громадських місцях;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 181-1. Заняття проституцією];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1938 Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях] (див. [[Забезпечення права громадян на захист від шкідливого шуму]]);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1944 Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб] (пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4071 Стаття 183-1. Несплата аліментів] на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості ( див. [[Відповідальність за несплату аліментів#:~:text%3D%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20183-1%2C%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%22)|Відповідальність за несплату аліментів]]);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4127 Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт]Під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1948 Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей]( див. [[Відповідальність батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків]])
== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==
По справі '''про адміністративне правопорушення працівник поліції''' (уповноважена на те особа) може виносити однин з таких '''протоколів''':
* про адміністративне правопорушення;
* про адміністративні затримання (вразі неможливості скласти такий протокол на місці);
* про вилучення речей і документів;
* про огляд речей та особистий огляд;
* а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;
Відповідний орган при розгляді справ про адміністративні правопорушення, може накладати адміністративні стягнення у вигляді:
* громадських робіт;
* виправних робіт;
* відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
* адміністративного арешту;
* накладення штрафу.
'''Притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків'''.

'''Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n33 Глави 17 КУпАП].''' Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 статтею 38 Кодексу];

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника'''.
== Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення ==
Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення''' та інших матеріалів справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n654 ст. 277 КУпАП]).

'''Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності'''

'''Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
'''Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.''' За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу 
== Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення ==
'''Уповноважені посадові особи, суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішують такі питання:'''
* чи належить до їх компетенції розгляд даної справи;
* чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
* чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
* чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
* чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. 
'''Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення або суд зобов’язані з’ясувати:'''
* чи було вчинено адміністративне правопорушення
* чи винна дана особа в його вчиненні
* чи підлягає вона адміністративній відповідальності
* чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність
* чи заподіяно майнову шкоду
* чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу
* з’ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. 
'''Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа або суд виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення''' . 
в разі складання Постанови по справі про адміністративне правопорушення '''Уповноваженою посадовою особою, Постанова''' '''складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.'''
 
'''За наявності технічної можливості постанова''' по справі про адміністративне правопорушення '''складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою''' із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера.

Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим. 
== Строки накладення адміністративного стягнення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 до частин першої та другої статті 38 КУпАП] адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення''', а '''при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення''', за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення,

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n327 статтею 247 КУпАП]. 
'''Постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.''' 
Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення '''протягом трьох днів''' вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання (у ній зазначається дата її вручення і ставиться підпис особи, яка її отримала). 
'''Особа, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, може її оскаржити в установленому законом порядку. Ознайомитися з порядком оскарження можливо у консультації за посиланням [[Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення]] .''' 
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n792 до статті 293 КУпАП] Орган (посадова особа), уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість її винесення і приймає одне з таких рішень:
# залишає постанову по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скаргу без задоволення та виносить рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи;
# змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але без посилення стягнення, та виносить рішення щодо зміни заходу стягнення.
Копія рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, у той самий строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.
== Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень ==
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n25 КУпАП] та іншими законами України.

Штраф має бути сплачений порушником '''не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу''', а в разі оскарження такої постанови - н'''е пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.'''

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

'''Додатково,''' статтею 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]

Компенсація за піднайом (найом) житла для військовослужбовців

2024-08-15T12:45:21Z

Morozov.Serhii: проект договору ореди житла розробляється військовою частиною

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,розвідувальних органів,Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [https://www.mil.gov.ua/content/other/45_%D0%BD%D0%BC.pdf Наказ Міністерства оборони України від 12 березня 2021 року № 59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями"]
== Хто має право на виплату компенсації? ==
Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла та його оренду регламентований постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380] «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї, та зазначеним особам, які відряджені до МОН, ДКА.

'''Право на виплату компенсації мають:''' '''''військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони у тому числі:'''''
* особи офіцерського складу (у тому числі за призовом);
* рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
* курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї ;
* відряджені до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства.
== Які документи потрібно подати для отримання грошової компенсації? ==
'''Для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:'''
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім’ї;
* копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім’ї;
* інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї;
* копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім’ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім’ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу);
* копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;
* належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
*Поряд із грошовою компенсацією за піднайом житла пересічний військовослужбовець може отримувати і кошти за оренду житла (на його вибір). Проєкт договору оренди житла розробляється військовою частиною, погоджується квартирно-експлуатаційними органами та після його укладення реєструється у військовій частині. Він зберігається у фінансовій службі частини та є підставою для оплати оренди житла. Оплата оренди житла здійснюється за місцем проходження військової служби або за місцем виплати грошового забезпечення в безготівковій формі.
== Коли починається виплата грошової компенсації? ==
'''Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця:'''
* особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - '''за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини;'''
* курсантам - '''за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.'''
== У якому розмірі виплачується грошова компенсація? ==
Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній). Конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період. '''Розмір компенсації встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030322-22#Text наказом Міноборони від 31 січня 2022 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік».] Так, з 1 січня 2024 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям ЗСУ за піднайом (найом) ними житлових приміщень встановлюється:'''
* у місті Київ – 6053 грн на місяць;
* в обласних центрах – 4542 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 3028 грн на місяць.
'''При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї розмір компенсації збільшуються в 1,5 рази:'''
* у місті Київ – 9079 грн на місяць;
* в обласних центрах – 6813 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 4542 грн на місяць.
== Коли припиняється виплата грошової компенсації ? ==
'''Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:'''
* отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення;
* виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзв’язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
* вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім’єю;
* встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
== Умови, за яких компенсація не виплачується. ==
'''Грошова компенсація не виплачується у разі:'''
* наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання;
* забезпечення грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення;
* проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку;
* проживання військовослужбовця в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження;
* нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;
* штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій.
Відмовити в отриманні цих коштів можуть за умови, якщо у військових та членів їхніх сімей, що претендують на отримання компенсації, '''є власне житло''' в населеному пункті, де проходить службу військовослужбовець.

Контроль за використанням орендованої жилої площі та своєчасністю виплати орендної плати покладається на командира військової частини.

'''Сплата вартості спожитих комунальних послуг та енергоносіїв в орендованому житлі здійснюється військовослужбовцями та членами їх сімей та не підлягає відшкодуванню за рахунок кошторису Міноборони.'''

'''Увага!''' Військовослужбовці, які отримують компенсацію за піднайом, зобов’язані письмово доповідати командиру військової частини про обставини, що мають значення або впливають на її розмір, протягом десяти днів з дня настання таких обставин.

Для контролю виплат на оренду житла та компенсації за піднайом у фінансовій (бухгалтерській) службі військової частини ведуться:

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, для яких орендується житло;

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Загальний контроль за своєчасністю виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла покладається на командира військової частини.

Проєкт договору оренди житла розробляється військовою частиною, погоджується квартирно-експлуатаційними органами та після укладення '''реєструється у військовій частині'''. Документ зберігається у фінансовій службі частини та є підставою для оплати оренди житла.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Свідоцтво на промисловий зразок

2024-07-07T08:54:45Z

Morozov.Serhii: патентування промислового зразка в іноземних державах

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правила складання й подачі заяви на промисловий зразок, затверджені Міністерством освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-02 Правила розгляду заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2002 року № 198]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0378-01 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року № 290]
== Поняття «промисловий зразок» та його види ==
Відбулася суттєва реформа у сфері інтелектуальної власності, зокрема, і по відношенню до промислових зразків. Такі зміни відбулися із прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки]" '''промисловий зразок''' – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. 
'''Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом'''. 
'''Право на одержання свідоцтва має автор''' та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом. 
'''Об'єктом''' промислового зразка може бути '''форма, малюнок чи розфарбування''' або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Також '''промисловим зразком може бути''' зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням. 
'''Необхідно відмітити, що промислові зразки можуть бути:'''
* '''пласкими''' (містять двомірну композицію, наприклад, текстури тканин, зображення на одязі, етикетки);
* '''об'ємними''' (являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура, наприклад, зовнішній вигляд меблів, ручки, пляшки);
* '''комбінованими''' (містять у собі ознаки, які мають форму, малюнок або розфарбування, наприклад, зовнішній вигляд взуття, в який вшитий який-небудь малюнок, або малюнок, який зображений на будівельній плитці). 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 18.02.2002 № 110] (далі - Правила) '''поняття "промисловий зразок" застосовується як до одного виробу, так і до набору (комплекту) виробів.''' Тобто з точки зору художнього конструювання всі вироби набору (комплекту) повинні мати спільність композиційного та стилістичного вирішення, наприклад чайний або столовий сервіз, набір інструментів, мебельний гарнітур тощо. 
Поняття "один виріб" застосовується як до цілого виробу,наприклад автомобіля, так і до його частини, наприклад бампера, фари тощо.
Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу. 
Власник свідоцтва може передавати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва. 
== Порядок набуття та обсяг правової охорони промислового зразка ==
В Україні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text Закону України "Про охорону прав на промислові зразки"] правова охорона надається промисловому зразку, '''що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності''', тобто є '''новим'''. Зареєструвати можна тільки об'єкт в цілому, а не певну його частину. 
'''Обсяг правової охорони''', яка надається, '''визначається сукупністю суттєвих ознак''' промислового зразка, які заявник висвітлює найбільш доцільним способом на зображеннях промислового зразка, '''визначають обсяг правової охорони, що надається'''. Вони '''вносяться до Державного реєстру патентів України''' на промислові зразки (далі – Реєстр), а також дублюються у виданому документі.
'''Промисловий зразок отримує правову охорону за таких умов:'''
* в якості об’єкту, на який подається заявка, може виступати форма, малюнок чи колірна схема або ж їх сукупність. Вони визначають зовнішні ознаки виробу, задовольняють естетичні та ергономічні потреби; також об'єктом може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу; ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями; ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені.
* правову охорону може отримати лише той промисловий зразок, який не суперечить принципам гуманності та моралі, правилам публічного порядку та є патентоспроможним;
* поданий на отримання патенту об’єкт повинен мати ознаки новизни, тобто нового оригінального дизайнерського рішення;
* промисловий зразок може бути визнаний новим лише у тому випадку, коли відомості про нього не були розголошені у світі до дати подання офіційної заявки або до дати оголошення пріоритету.
* ще одним критерієм охороноздатності промислового зразка – індивідуальний характер.
'''Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер,''' якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
== Об'єкти, які не можуть одержати правову охорону ==
'''Не можуть одержати правову охорону такі об'єкти''':

* об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;
* результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кінцевим користувачем, при цьому матеріально-технічне забезпечення, обслуговування або ремонт виробу звичайним використанням не вважаються;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені для того, щоб один виріб був механічно з’єднаний з іншим виробом або розташований усередині, навколо чи навпроти іншого виробу таким чином, щоб кожен виріб міг виконувати свою функцію; дія зазначеного положення не поширюється на зовнішній вигляд виробів, призначених для множинного складання або з’єднання взаємозамінних виробів усередині модульної конструкції.. (ч. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").
** об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм);
** промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;
** друкована продукція як така.

== Подання заявки на отримання свідоцтва на промисловий зразок та проведення експертизи ==
Заявки на одержання свідоцтва подаються в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ)]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій”] яка виконує функції Національного органу інтелектуальної власності відноситься до сфери управління Міністерства економіки України і є єдиним в Україні державним закладом експертизи, який здійснює розгляд і забезпечує (а де-факто здійснює) державну реєстрацію та видачу охоронних документів на зазначені об'єкти.

'''Особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право, подає заявку до Мінекономрозвитку на адресу Державного підприємства “Український інститут інтелектуальної власності” (далі – Укрпатент): вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601, Україна.'''

'''Документи заявки, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, їх переклад - також у одному примірнику.''' 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил]'''заявка''' – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. 
Вона складається українською мовою й повинна містити:
* заяву про видачу свідоцтва;
*комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;
* опис промислового зразка;
*креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо)
Крім цього, '''повинен бути сплачений державний збір за подання заявки у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності] розмірі'''. 
'''Заявником промислового зразка може бути його автор, роботодавець автора або їхній правонаступник.''' Подати заявку може як фізична, так і юридична особа (резидент і нерезидент) - як самостійно (тільки резиденти), так і через довірену особу. В останньому випадку до матеріалів заявки додається довіреність, видана заявником на ведення діловодства. 
Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка подається без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування на території України. 
'''Якщо заявка подається через патентного повіреного або іншу довірену особу''', то до '''заявки додається довіреність''', яка засвідчує його (її) повноваження. 
Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. (п. 1 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text Закону України "Про охорону прав на промислові зразки"]). 
'''Експертиза''' перевіряє правильність оформлення матеріалів заявки й відповідність їхнім вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12#Text Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»], а також проводиться класифікація об'єкта по Міжнародній класифікації промислових зразків (МКПЗ). У випадку невідповідності матеріалів заявки якій-небудь із встановлених вимог, заявникові направляється повідомлення із зазначенням порушеної вимоги.

Порядок проведення експертизи заявки на промисловий зразок встановлено статтею 14 Закону та Правилами розгляду заявки на промисловий зразок, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 18.03.2002 № 198. Він включає:

* установлення дати подання заявки на підставі статті 12 Закону;
* визначення того, чи належить об'єкт, який заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 Закону;
* перевірку заявки на відповідність формальним вимогам статті 11 Закону та Правилам складання;
* перевірку документа про сплату збору за подання заявки на відповідність вимогам Порядку та пункту 10.12 Правил складання.

Якщо опис промислового зразка викладено іншою мовою, то для збереження дати подання його переклад повинен надійти протягом двох місяців від дати подання заявки. '''Якщо матеріали заявки відповідають всім установленим вимогам, заявник Одержує рішення про видачу свідоцтва на промисловий зразок.'''

== '''Патентування промислового зразка в іноземних державах''' ==
Охорону промислового зразка в інших країнах можна одержати двома шляхами.

По-перше, можна подати заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави.

По-друге, можна одержати правову охорону промислового зразка в іноземних державах згідно з Гаазькою угодою про міжнародну реєстрацію промислових зразків (далі – Гаазька угода), яка дозволяє зареєструвати промисловий зразок у кількох державах-учасницях Гаазької угоди шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ). Відповідно до положень Гаазької угоди така заявка подається самим заявником (або його представником) безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ.

У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав.

Перелік держав-учасниць Гаазької угоди розміщено на веб-сайті ВОІВ.

Заявка на міжнародну реєстрацію промислових зразків відповідно до Гаазької угоди подається англійською, французькою або іспанською мовами на вибір заявника. Одна заявка може містити в собі до 100 промислових зразків. Збори, пов’язані з міжнародною реєстрацією, сплачуються одноразово в одній валюті (швейцарських франках) на користь Міжнародного бюро ВОІВ.

Міжнародна заявка має бути складена на офіційному бланку “APPLICATION FOR INTERNATIONAL REGISTRATION” (форма DM/1), встановленому Міжнародним бюро ВОІВ. Копії цих бланків надаються заявникам безоплатно та доступні для завантаження з веб-сайта ВОІВ.

Заявку може бути подано в електронному вигляді (інтерфейс e-filing розміщено на веб-порталі ВОІВ).

У міжнародній заявці поряд з іншими даними обов’язково наводиться зображення відповідного промислового зразка та зазначаються держави-учасниці Гаазької угоди, у яких заявник бажає одержати охорону промислового зразка. Таблиця договірних сторін відповідного акта Гаазької угоди додається до офіційного бланка заявки форми DM/1.

За подання міжнародної заявки потрібно сплачувати Міжнародному бюро ВОІВ чотири різні види мита:

* основне мито;
* звичайне мито за зазначення стосовно кожної зазначеної Договірної сторони, яке, у свою чергу, диференційоване та має три рівні (залежно від зазначення тієї чи іншої договірної сторони, яка зробила відповідну заяву щодо належності до другого або третього рівня мит);
* індивідуальне мито за зазначення стосовно кожної з тих зазначених заявником договірних сторін, які зробили відповідну заяву про те, що звичайне мито за зазначення заміняється на індивідуальне мито за зазначення, розмір якого вказується в заяві;
* мито за публікацію.

Будь-яке мито вважається сплаченим на дату, на яку Міжнародне бюро ВОІВ одержало встановлену суму.

Мито сплачується до Міжнародного бюро ВОІВ одним з таких шляхів:

* внесення в дебет на поточний рахунок Міжнародного бюро ВОІВ;
* сплата на швейцарський поштовий чековий рахунок або будь-який з визначених банківських рахунків Міжнародного бюро ВОІВ банківським чеком;
* сплата готівкою в Міжнародному бюро ВОІВ.

Сплачуючи мито на стадії подання міжнародної заявки, слід зазначити призначення платежу разом з інформацією, яка дозволяє ідентифікувати заявку, найменування заявника та промисловий зразок, до якого належить платіж.

Розміри та різновиди мит, які сплачуються, вказані в Переліку розмірів мита (Schedule of Fees), розміщеному на веб-сайті ВОІВ.

==Видача свідоцтва та строк його дії==
'''Після оплати відомості про видачу свідоцтва на промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетені і одночасно заносяться у відповідний Державний реєстр.''' При цьому заявник промислового зразка одержує свідоцтво і статус власника виключних прав на промисловий зразок. 
'''Видача свідоцтва здійснюється у місячний строк після державної реєстрації свідоцтва. Строк дії свідоцтва на промисловий зразок становить 5 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника промислового зразка повинен подовжувати строк його дії кожні 5 років від дати подання заявки та сплачувати відповідний збір.''' 
Таким чином, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок в Україні становить 25 років від дати подання заявки й цей строк не може бути перевищений. 
Чинність свідоцтва підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту.
==Див. також ==
*[[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
*[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Особливості оподаткування подарунків

2024-05-13T14:00:21Z

Morozov.Serhii: зміна суми оподаткування за 2024 рік

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"]
== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 Пунктом 174.2.1. ст. 174 Податкового кодесу України] визначено що ж оподатковується за нульовою ставкою:

а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

'''Декларацію слід було подати до 01 травня 2024 року, а зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід сплатити у строк до 01 серпня 2024 року.'''

Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

<nowiki>== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу ==</nowiki>

'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Неоподатковувана вартість подарунків у 2024 році - 1775 грн.

Неоподатковувана вартість навчання у 2024 році - 21300 грн на місяць

Тобто, в 2024 році вартість подарунка у розмірі 1775 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ.

У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається.

'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''.

Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 1,5% від суми договору'''.

'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%'''.

23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України.

За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м.
== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18 % (+1,5 % військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.
== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==
'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2024 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 1775 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України.

'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126».

'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 1,5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу).

''Приклад 1'' У 2024 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1775 грн.).

Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо.

''Приклад 2'' У 2023 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (1675 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160».

Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства.
=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки.

'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік».'''

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2024 дорівнює 3028 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2024 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 242,24 грн. (3028 грн. х 8%).

'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 242,24 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 242,24 грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Надання відпустки при народженні дитини батьку чи іншим родичам

2024-05-13T05:28:38Z

Morozov.Serhii: Постанова КМУ № 356 зміни до порядку

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-20#Text Закон України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#Text Порядок про надання відпустки при народженні дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 693]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/356-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України "Про внесення змін до Порядку надання відпустки при народженні дитини" від 29.03.2024 року № 356]
== Відпустка при народженні дитини ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n13 статті 2 Закон України «Про відпустки»] право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n23 Стаття 4 Закон України «Про відпустки»] закріплює види відпусток, одним з яких відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 є соціальні відпустки.

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-20#Text Законом України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною»] пункт 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 4 Закон України «Про відпустки»] доповнено абзацом шостим який зазначає одним із видів соціальної відпустки - відпустка при народженні дитини.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n331 Статтею 19-1 Закону України "Про відпустки"], визначено, що '''відпустка при народженні дитини''' - це одноразова оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини.
== Тривалість відпустки при народженні дитини ==
Тривалість відпустки при народженні дитини не може перевищувати 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Як зазначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#n8 пункті 4 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затверджененого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 693] (далі - Порядок), відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини. Ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.
[[Файл:Відпустка при народженні дитини.jpg|міні]]
Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#n8 пункт 11 Порядку] закріплює, що у разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності тривалість відпустки не збільшується.
== Особи які мають право на відпустки та механізм надання відпустки при народженні дитини ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n331 статті 19-1 Закону України «Про відпустки»] до осіб які мають право на відпустки належать:

1) чоловік, дружина якого народила дитину;

2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, ''що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини'', в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;

3) одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, ''мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком''), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини..

Звертаємо вашу увагу, що відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#Text Порядку] іншими повнолітніми родичами є повнолітній рідний брат або сестра.

Враховуємо ту обставину, що у разі коли батьківські обов'язки повністю виконуються одним із батьків і є статус "одинока мати" або "одинокий батько". Використати право на відпустку при народженні дитини можуть родичі визначені пунктом 3. Таке право виникає за наявності офіційно визначеного статусу ( '''''"одинока мати"''' - мати, у актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком; '''"одинокий батько"''' - батько дитини, матір якої померла, відповідно до рішення суду позбавлена батьківських прав, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, якщо ця дитина не була усиновлена іншою жінкою'').

Механізм надання відпустки при народженні дитини згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 19-1 Закону України «Про відпустки»] передбачає звернення особи, яка має право на відпуску у відповідності до вищезазначеної статті, з письмовою заявою та необхідними документами до власника або уповноваженого ним органу. Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#n8 пунктом 10 Порядку] передбачено, що працівник, який протягом трьох місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до заяви про надання відпустки повинен додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.

'''Увага Постановою КМУ від 29.03.2024 року №356 внесено зміни до Порядку:'''

Підпункти 2 і 3 пункту 3 викладено в такій редакції:

“2) батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується письмовою заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;

3) баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі письмової заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.”.

2. Пункт 7 викласти в такій редакції:

“7. Особи, зазначені у підпункті 2 пункту 3 цього Порядку, під час подання письмової заяви про надання відпустки повинні пред’явити свідоцтво про народження дитини, у якому зазначена відповідна інформація про батька дитини, та письмову заяву матері дитини про те, що вони з батьком дитини спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.”.

== Документи, які необхідні для отримання відпустки при народженні дитини ==
Пунктами 6 - 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#n8 Порядку] зазначено, що під час подання заяви про надання відпустки відповідні особі повинні пред’явити наступні документи:

- чоловік, дружина якого народила дитину під час подання заяви про надання відпустки повинен пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб;

- батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки під час подання заяви про надання відпустки повинен пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, довідку про реєстрацію місця проживання;

- баба, дід або інший повнолітній родич дитини, батько якої є одиноким, під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокого батька, в якій засвідчується невикористання ним такої відпустки та зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною, із числа осіб, визначених підпунктом 3 пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-п#n8 Порядку]. Для підтвердження статусу “одинокого батька” такі особи також додають свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою чи оголошення померлою;

- баба, дід або інший повнолітній родич дитини, мати якої є одинокою, під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокої матері, в якій зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною, із числа осіб, передбачених підпунктом 3 пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-п#n8 Порядку]. Для підтвердження статусу “одинокої матері” такі особи також додають копію витягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 135 Сімейного кодексу України], або свідоцтво про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]